Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2026-2027 роках

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 17 червня 2026 р. № 603-р

Київ

Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2026-2027 роках

1. Затвердити план дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2026-2027 роках (далі - план дій), що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним, Київській міській державним (військовим) адміністраціям забезпечити:

виконання плану дій за рахунок і в межах коштів державного та місцевих бюджетів, передбачених на відповідний рік, а також за рахунок міжнародної технічної допомоги, інших джерел фінансування, не заборонених законодавством;

інформування щокварталу до 10 числа наступного місяця Кабінету Міністрів України про стан виконання плану дій, затвердженого цим розпорядженням.

Прем'єр-міністр України

Ю. СВИРИДЕНКО

Інд. 17

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 17 червня 2026 р. № 603-р

ПЛАН

дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2026-2027 роках

Загальна частина

Незважаючи на збройну агресію Російської Федерації та введення правового режиму воєнного стану Україна послідовно дотримується демократичних принципів відкритого врядування та бере участь у міжнародній Ініціативі “Партнерство “Відкритий Уряд”.

Впровадження в рамках Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” механізмів громадської участі, прозорості і підзвітності є важливою умовою формування довіри до органів державної влади та об'єднання різних суспільних секторів для забезпечення стійкості держави, а також реалізації реформ і руху України до набуття членства в Європейському Союзі. Кабінет Міністрів України надалі орієнтується на цілі Стратегії міжнародного Партнерства “Відкритий Уряд” на 2023-2028 роки для формування моделі публічного управління, за якої доступ до інформації, врахування громадської думки, доброчесність і безбар'єрний підхід у наданні публічних послуг стане невід'ємною частиною культури функціонування органів державної влади.

Цей план дій покликаний реагувати на виклики, пов'язані з воєнним станом та відновленням, а також на проблемні питання, що виникають під час демократичного розвитку країни. Зокрема, увагу буде зосереджено на питаннях прозорості та ефективності використання публічних інвестицій, відповідального ведення бізнесу в процесі відновлення, створення сприятливих умов для діяльності інститутів громадянського суспільства та розвитку громадської участі, забезпечення безбар'єрного доступу до інформації, підвищення рівня доброчесності у різних сферах.

Цей план визначає конкретні завдання, спрямовані на вирішення проблемних питань у відповідних сферах, впровадження нових цифрових інструментів, а також наближення національного законодавства і практик до стандартів Європейського Союзу та сучасних міжнародних підходів до відкритого врядування. Завдання виконуватимуться у співпраці між органами виконавчої влади, інститутами громадянського суспільства, бізнесом та іншими заінтересованими організаціями, що сприятиме подальшому розвитку міжсекторального партнерства в Україні.

Досягнення України у впровадженні Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”

За період участі в Ініціативі “Партнерство “Відкритий Уряд” в Україні реалізовано шість національних планів дій. Перелік галузей і сфер державної політики, охоплених впровадженням відкритого врядування, послідовно розширюється: публічні закупівлі та продажі, публічні фінанси, відкрита наука, видобувні галузі, інфраструктура, протидія корупції, молодіжна політика, сприяння громадській участі та інше.

Важливу роль у здійсненні заходів відіграє партнерство органів державної влади та громадянського суспільства. Активна робота Координаційної ради з питань впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” в Україні за участю представників органів державної влади та громадянського суспільства дає можливість забезпечити належне розроблення, моніторинг і оцінку виконання планів дій.

Україна неодноразово отримувала міжнародне визнання за досягнення у впровадженні відкритого врядування, зокрема, реформування системи державних закупівель та впровадження електронної системи публічних закупівель “Прозорро” відзначено нагородою Open Government Awards (2016), впровадження електронної торгової системи “Прозорро.Продажі” - нагородою OGP Impact Award Europe (2021), впровадження Антикорупційної стратегії в частині розроблення Інформаційної системи моніторингу реалізації державної антикорупційної політики - нагородою Regional Awards (National) Europe (2025). У 2023 році під час Глобального саміту Партнерства “Відкритий Уряд” Україна отримала відзнаку за збереження та розвиток відкритого врядування в умовах широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації.

Важливим досягненням є також розширення та розвиток відкритого врядування на місцевому рівні. Українські територіальні громади - учасниці місцевої програми Партнерства “Відкритий Уряд” (Вінницька, Київська, Звягельська, Тернопільська, Хмельницька міські та Оржицька селищна ради) впроваджують місцеві плани дій для підвищення прозорості місцевих бюджетів, розширення інструментів участі жителів громад, розвитку відкритих даних та електронних сервісів. Практичний досвід зазначених громад враховується під час формування національної політики відкритого врядування та використовується для поширення успішних практик в інших громадах.

Україна активно представлена у глобальному конкурсі Open Gov Challenge як на рівні центральних органів виконавчої влади, так і на рівні місцевих громад. Участь у конкурсі свідчить про прагнення поєднувати антикорупційні, інфраструктурні реформи, цифровізацію з підходами відкритого врядування, а також демонструє готовність України презентувати та поширювати здобутий досвід серед міжнародної спільноти Партнерства “Відкритий Уряд”.

Для забезпечення послідовного та комплексного підходу під час підготовки цього плану дій враховані результати впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у попередніх роках. Зокрема, планується продовжити роботу з підвищення рівня прозорості та підзвітності публічних інвестицій і видобувних галузей, розвитку відкритої науки та громадської участі.

Підготовка та обговорення нових зобов'язань у рамках впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”

Розроблення цього плану дій здійснено з урахуванням Стандартів участі та співтворення Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”, зокрема вимог щодо залучення заінтересованих сторін, відкритості процесу, проведення публічних консультацій та забезпечення багатосторонньої взаємодії.

Координаційна рада з питань впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” в Україні як національний багатосторонній форум, до складу якого входять представники органів державної влади та інститутів громадянського суспільства, схвалила орієнтовний графік організації розроблення цього плану дій. Зазначений графік був оприлюднений на Урядовому порталі та офіційній сторінці “Ініціатива “Партнерство “Відкритий Уряд” в Україні” у Фейсбуці.

Повідомлення про початок збору пропозицій до плану дій було поширено Секретаріатом Кабінету Міністрів України на Урядовому порталі та офіційній сторінці “Ініціатива “Партнерство “Відкритий Уряд” в Україні” у Фейсбуці. З метою інформування про початок збору пропозицій та залучення до процесу широкого кола учасників також створений і поширений через соціальні мережі анімаційний відеоролик.

Інформація про розроблення плану дій та збір пропозицій також надавалася учасникам публічних заходів, організованих Секретаріатом Кабінету Міністрів України та громадськими і міжнародними організаціями під час проведення Тижня Відкритого Уряду - 2025, зокрема Форуму “Партнерство “Відкритий Уряд” та доступ до публічної інформації: виклики в умовах війни”, конференції “(Де)окуповані та прифронтові громади на шляху до відновлення: інституційні рішення”, першого національного форуму координаційних рад “OGP Local - Ukrainian Resilience”.

Для спільного визначення основних проблем і можливих рішень Секретаріат Кабінету Міністрів України разом із партнерами організував стратегічну сесію “Відкритий Уряд: визначаємо актуальні сфери для нового плану дій”. Під час проведення заходу експерти, представники інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій проаналізували виклики і проблемні питання, актуальні для суспільства, виокремили сфери політики, в яких застосування інструментів відкритого врядування може забезпечити найбільший вплив, та визначили потенційні напрями майбутніх зобов'язань.

Окрему увагу під час розроблення плану дій було приділено залученню молоді: проведено два спеціальні заходи за участю молоді, один з яких у форматі світового кафе, інший - інтерактивної гри.

Загалом Секретаріат Кабінету Міністрів України у рамках розроблення цього плану дій організував шість публічних громадських обговорень, до яких долучилися заінтересовані представники інститутів громадянського суспільства, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, міжнародних організацій. Заходи проводилися у партнерстві з громадськими та міжнародними організаціями, зокрема Міжнародним фондом “Відродження”, громадськими організаціями “Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину “Єднання” та “Форум розвитку громадянського суспільства”, Німецьким товариством міжнародного співробітництва (GIZ) та Спеціальним представником Головування ОБСЄ - Координатором проектів ОБСЄ в Україні.

Громадяни, представники інститутів громадянського суспільства, інших заінтересованих сторін також мали можливість подати свої пропозиції онлайн шляхом заповнення відповідної форми.

Отже, протягом чотирьох місяців були створені різні простори для співпраці Уряду, громадянського суспільства, органів місцевого самоврядування та міжнародних партнерів у форматі спільного розроблення майбутніх зобов'язань.

Пропозиції, що надійшли під час публічних громадських обговорень та онлайн, узагальнено Секретаріатом Кабінету Міністрів України та разом із членами Координаційної ради проаналізовано у частині відповідності принципам Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”. За результатами аналізу запропоновані заходи винесено на розгляд під час узгоджувальних нарад за участю представників центральних органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства та міжнародних організацій.

Інформація про хід підготовки цього плану дій, способи та строки залучення представників громадськості розміщувалася на Урядовому порталі та офіційній сторінці “Ініціатива “Партнерство “Відкритий Уряд” в Україні” у Фейсбуці, що забезпечило прозорість процесу.

За результатами проведених консультацій і узгоджень визначено зобов'язання України щодо впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2026-2027 роках, які реалізовуватимуться органами виконавчої влади у партнерстві з інститутами громадянського суспільства, бізнесом, міжнародними організаціями. Окремі заходи братимуть участь у конкурсі Open Gov Challenge, що створить додаткові можливості для популяризації досвіду України.

Заходи з реалізації плану дій

Трансформація управління публічними інвестиціями для відновлення і розвитку на місцевому і регіональному рівні шляхом впровадження кращих практик відкритого урядування і відкритого контрактування

Відновлення та розвиток кожної громади і регіону значною мірою залежать від належного планування, підготовки, пріоритезації та реалізації публічних інвестиційних проектів, що відповідають стратегічним завданням громад і регіонів, а також інтересам їх жителів і бізнесу. Водночас відсутність чітких механізмів, які забезпечують такі процеси з урахуванням принципу “краще, ніж було” та із залученням заінтересованих сторін до прийняття рішень і моніторингу, є суттєвим викликом.

За результатами оцінки управління публічними інвестиціями, проведеної Урядом України разом із Світовим банком, в Україні існує понад 15 різних шляхів підготовки інвестиційних проектів, відсутні уніфіковані підходи до їх оцінки, формування єдиного проектного портфеля для пріоритезації, розподілу фінансування та моніторингу реалізації. Стандарти підготовки проектів є застарілими та не враховують принципу “краще, ніж було”. Рішення щодо інвестицій часто ухвалюються без урахування стратегічних пріоритетів, рівень прозорості процесів залишається низьким, а громадяни здебільшого не залучені до обговорення рішень щодо доцільності інвестицій та подальшого контролю за їх виконанням.

Кабінет Міністрів України реалізує реформу управління публічними інвестиціями, спрямовану на побудову цілісної, стійкої та ефективної системи, що забезпечує планування інвестиційних проектів з урахуванням стратегічних пріоритетів і середньострокової бюджетної рамки, їх відбір за уніфікованими і прозорими процедурами та чіткими критеріями. У рамках реформи затверджено Дорожню карту реформування управління публічними інвестиціями на 2024-2028 роки та план заходів з її реалізації (розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 червня 2024 р. № 588), утворено Стратегічну інвестиційну раду (постанова Кабінету Міністрів від 14 травня 2024 р. № 549), запроваджено нові методологічні підходи до підготовки, оцінки та пріоритезації інвестиційних проектів, сформовано Єдиний проектний портфель держави та розпочато впровадження реформи на місцевому рівні. Крім того, частково розроблено функціонал системи DREAM, який забезпечує цифрову трансформацію зазначених процесів та геоінформаційної системи регіонального розвитку.

Для розв'язання наявних проблем пропонується, зокрема:

розширити функціонал систем DREAM та геоінформаційної системи регіонального розвитку з використанням інструментів штучного інтелекту з метою підвищення якості підготовки техніко-економічних обґрунтувань з урахуванням кращих практик;

забезпечити ширший доступ до інформації про публічні інвестиції;

запровадити механізми громадської участі у процесах управління публічними інвестиціями.

Очікуваними результатами реалізації заходу є:

підвищення якості підготовки та ефективності реалізації публічних інвестиційних проектів;

розширення участі громадян і приватного сектору в ухваленні рішень щодо планування та реалізації інвестицій у громадах;

зниження рівня корупційних ризиків під час планування та реалізації публічних інвестицій;

підвищення рівня довіри громадян і міжнародних партнерів до відбору та реалізації публічних інвестиційних проектів.

Передбачається, що цей захід візьме участь у конкурсі Open Gov Challenge міжнародної Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”, оскільки він спрямований на системну трансформацію управління публічними інвестиціями для відновлення та розвитку шляхом поєднання цифрових інструментів, підходів відкритого врядування та відкритого контрактування із запровадженням прозорих процедур і посиленням механізму підзвітності на місцевому та регіональному рівні. Запланований перехід від фрагментарних підходів і обмеженої прозорості до наскрізної цифровізації ключових етапів інвестиційного циклу (планування, підготовка, пріоритезація, відбір, реалізація та моніторинг), розширення доступу до інформації, а також упровадження механізмів участі громадськості та приватного сектору в обговоренні пріоритетів і здійсненні контролю за виконанням. Зазначене сприятиме зниженню рівня корупційних ризиків і підвищенню рівня довіри до процесів відновлення. З огляду на передбачене впровадження процедур та інструментів залучення громадян та інших заінтересованих сторін до прийняття рішень та моніторингу реалізації інвестиційних проектів, основною тематичною сферою конкурсу Open Gov Challenge, в якій братиме участь захід, є цифрове управління, оскільки ключовим інструментом реалізації є розвиток та інтеграція цифрових систем для забезпечення систематичного розкриття даних і підтримки управлінських рішень; додатковою - громадська участь.

Кроки

Відповідальні за виконання

Строк

Партнери

Індикатор виконання

1. Інтеграція інструментів штучного інтелекту в систему DREAM для роботи над підготовкою публічних інвестиційних проектів на місцевому та регіональному рівні

Мінрозвитку

червень 2026 р. - вересень 2027 р.

ініціатива “Опен Контрактінг Партнершип” (за згодою)

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

розроблено та впроваджено ряд сервісів на базі штучного інтелекту для роботи із системою DREAM

2. Впровадження геоінформаційної системи регіонального розвитку у всіх громадах та регіонах, її інтеграція із системою DREAM

Мінрозвитку

червень 2026 р.- грудень 2027 р.

ініціатива “Опен Контрактінг Партнершип” (за згодою)

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

впроваджена та використовується на рівні всіх регіонів та щонайменше у 90 відсотках громад геоінформаційна система регіонального розвитку

3. Проведення кампанії з підвищення рівня обізнаності органів державної влади, громадян та міжнародних партнерів щодо можливості взаємодії та співпраці на всіх етапах життєвого циклу публічних інвестиційних проектів на місцевому та регіональному рівні

Мінрозвитку

липень 2026 р. - грудень 2027 р.

ініціатива “Опен Контрактінг Партнершип” (за згодою)

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

проведено інформаційну кампанію, якою охоплено всі регіони

4. Розроблення та запровадження широкого інструментарію доступу до інформації про публічні інвестиційні проекти механізмами платформи DREAM та геоінформаційної системи регіонального розвитку (зокрема публічний портал, модуль аналітики, інтерактивна мапа, відкриті дані відповідно до стандарту OCDS)

Мінрозвитку

червень - грудень 2026 р.

ініціатива “Опен Контрактінг Партнершип” (за згодою)

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

реалізовано можливості роботи з публічними інвестиціями на публічному порталі, модулі аналітики, інтерактивній мапі та інтерфейсі прикладного програмування DREAM, а також відображення стратегій розвитку громад та територій на порталі геоінформаційної системи регіонального розвитку

5. Запровадження механізмів громадської участі в обговоренні та плануванні публічних інвестиційних проектів на місцевому та регіональному рівні з використанням платформи DREAM, геоінформаційної системи регіонального розвитку, інших

ІТ-інструментів та офлайн-механізмів

Мінрозвитку

липень 2026 р. - грудень 2027 р.

ініціатива “Опен Контрактінг Партнершип” (за згодою)

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

розроблено методологію участі громадян у плануванні та реалізації публічних інвестицій. Запроваджено тестовий функціонал DREAM/ геоінформаційної системи регіонального розвитку для пілотування методології

6. Запровадження механізму зворотного зв'язку щодо виявлених можливостей чи недоліків у рамках імплементації публічних інвестиційних проектів на місцевому та регіональному рівні

Мінрозвитку

січень - грудень 2027 р.

ініціатива “Опен Контрактінг Партнершип” (за згодою)

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

розроблено механізм зворотного зв'язку. Запроваджено тестовий функціонал DREAM/ геоінформаційної системи регіонального розвитку для пілотування такого механізму

Започаткування багатосторонньої діалогової платформи для інтеграції стандартів відповідального ведення бізнесу у процеси відновлення на національному та місцевому рівні

На даний час в Україні відсутній уніфікований підхід до проведення перевірки доброчесності та соціальної відповідальності суб'єктів господарювання, які залучаються до реалізації проектів відновлення. За наявності інструментів фінансового контролю питання дотримання прав людини, екологічних стандартів і принципів корпоративної етики часто не мають належної інтеграції у процедури відбору та супроводу виконавців робіт, що створює загрозу залучення до реалізації проектів відновлення компаній із репутаційними ризиками. За таких умов інструментами громадського контролю переважно є реагування на порушення після їх виникнення, а не превентивний вплив на правила та критерії здійснення відбору виконавців.

Основною причиною є недостатня узгодженість підходів та комунікації між основними учасниками процесу відновлення: органи влади зосереджуються на строках і вартості робіт, бізнес - на прибутках, а громадськість - на здійсненні контролю та зниженні ризиків. Відсутність постійного формату попереднього узгодження критеріїв відповідального ведення бізнесу до початку процедур закупівель і реалізації проектів обмежує можливість формування спільно розроблених правил. Водночас наявні цифрові інструменти, зокрема системи ProZorro та DREAM, забезпечують прозорість процедури і відображення даних про проекти та закупівлі, однак не містять узгодженого набору індикаторів, що дало б можливість оцінити аспекти відповідального ведення бізнесу (ESG-критерії) як елемент управління ризиками відбудови.

Україна задекларувала курс на європейську інтеграцію та приєдналася до Керівних принципів ОЕСР з відповідального ведення бізнесу. У рамках участі України в Ініціативі “Партнерство “Відкритий Уряд” раніше були створені інструменти відкритих даних і реєстри, які підтримують проведення перевірки інформації про бенефіціарних власників, а також запущено цифрову екосистему DREAM для управління відновленням, що технічно дає можливість відображати розширений масив даних щодо проектів і виконавців. Разом із тим такі інструменти функціонують переважно окремо від політик відповідального ведення бізнесу, а системне узгодження підходів до їх поєднання та практичного застосування у процесі відновлення залишається обмеженим.

З метою усунення зазначених недоліків передбачається започаткувати багатосторонню платформу для проведення консультацій та організації робочого процесу у межах архітектури відкритого врядування. Платформа функціонуватиме у форматі регулярних стратегічних сесій і тематичних робочих груп за участю органів влади, представників бізнесу, інститутів громадянського суспільства та експертного середовища і буде спрямована на розроблення “Кодексу відповідального відновлення” та практичних чек-листів для суб'єктів господарювання. Рішення також передбачає підготовку рекомендацій для замовників робіт з реалізації проектів відновлення щодо врахування критеріїв, напрацьованих на платформі (права людини, екологічні аспекти, антикорупційні політики), у плануванні та застосуванні відповідних процедур. Запропонований підхід дасть змогу підвищити рівень передбачуваності і якості відбудови шляхом превентивного узгодження правил і критеріїв та їх відкритості для суспільства.

Очікуваними результатами реалізації заходу є:

формування сталого формату відкритого діалогу, в рамках якого критерії відповідального ведення бізнесу щодо участі у відбудові напрацьовуються за участю заінтересованих сторін, включаючи громадянське суспільство;

розроблення рекомендацій щодо застосування принципів відповідального ведення бізнесу в публічних закупівлях та проектах відновлення, а також методологічних матеріалів для громадського моніторингу нефінансових аспектів діяльності підрядників, що сприятиме зміцненню довіри до системи управління відбудовою, у тому числі з боку міжнародних партнерів;

підвищення рівня прозорості у результаті розкриття нефінансової інформації про компанії (зокрема показників ESG та наявності комплаєнс-політик) і розроблення узгоджених стандартів даних, які можуть використовуватися для участі у проектах відбудови на добровільних або визначених правилами умовах;

запровадження інструментів взаємної підзвітності: органи влади звітують про врахування узгоджених підходів у практиках управління відбудовою, бізнес - про дотримання стандартів відповідального ведення бізнесу шляхом запровадження процедур належної обачності з корпоративної сталості, а громадськість здійснює верифікацію та надає зворотний зв'язок, що сприятиме підвищенню рівня відповідальності підрядників за мінімізацію негативних соціальних і екологічних впливів та дотримання прав жителів територіальних громад у процесі реалізації проектів.

Кроки

Відповідальні за виконання

Строк

Партнери

Індикатор виконання

1. Запуск багатосторонньої діалогової платформи та формування дорожньої карти її роботи

Мінекономіки

Мінрозвитку

Мін'юст

Національне агентство з питань запобігання корупції

інші заінтересовані органи виконавчої влади

червень - вересень 2026 р.

Програма розвитку ООН в Україні (за згодою)

інші міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого (за згодою)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

громадська організація “Центр “Соціальна дія” (за згодою)

інші інститути громадянського суспільства (за згодою)

проведено не менше трьох багатосторонніх зустрічей та узгоджено формат роботи багатосторонньої діалогової платформи;

сформовано тематичні підгрупи (зокрема, права людини, екологія, запобігання корупції тощо);

визначено пріоритетні напрями для впровадження стандартів відповідального ведення бізнесу;

сформовано дорожню карту роботи багатосторонньої діалогової платформи

2. Підготовка та оприлюднення керівних настанов щодо відповідального ведення бізнесу в процесі відбудови

Мінекономіки

Мінрозвитку

Мін'юст

Національне агентство з питань запобігання корупції

інші заінтересовані органи виконавчої влади

вересень - грудень 2026 р.

бізнес-асоціації (за згодою)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

проект керівних настанов підготовлено на основі напрацювань підгруп із визначенням практичних критеріїв/індикаторів доброчесності та відповідального ведення бізнесу;

проект керівних настанов оприлюднено для проведення публічних консультацій;

доопрацьовану редакцію керівних настанов презентовано та рекомендовано до використання

3. Організація навчання з питань застосування керівних настанов на національному і місцевому рівні

Мінекономіки

НАДС

січень - грудень 2027 р.

інститути громадянського суспільства (за згодою)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

створено навчальний курс/модуль;

проведено навчання для замовників (територіальних громад) та бізнесу щодо практичного застосування керівних настанов

4. Організація пілотування застосування керівних настанов у вибраних проектах відбудови та звітування про результати роботи багатосторонньої діалогової платформи

Мінекономіки

Мінрозвитку

Агентство відновлення

січень - грудень 2027 р.

інститути громадянського суспільства (за згодою)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

організовано пілотування застосування керівних настанов у вибраних проектах відбудови;

проведено громадську оцінку (тіньовий звіт);

опубліковано звіт про результати роботи багатосторонньої діалогової платформи

Підвищення прозорості і підзвітності видобувних галузей відповідно до оновленого міжнародного стандарту Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях

У цьому плані дій передбачається подальше впровадження в Україні Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях, що здійснювалося в рамках попередніх планів дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”. У 2023 році Міжнародним правлінням Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях прийнято новий стандарт належного управління нафтогазовими та мінеральними ресурсами (далі - Стандарт Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях 2023 року). У зв'язку з цим виникла необхідність оновлення національного законодавства та практик звітування відповідно до нових вимог. Закон України “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях” на сьогодні не повністю охоплює положення Стандарту Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях 2023 року, зокрема щодо розкриття інформації про викиди парникових газів, гендерні аспекти, соціальні та екологічні впливи, енергетичний перехід і антикорупційні політики, що обмежує проведення аналізу даних, можливості громадського контролю та знижує ефективність управління сектором.

Для забезпечення ефективного впровадження Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні необхідно оптимізувати процес підготовки та публікації щорічного Національного звіту з реалізації цієї Ініціативи з використанням онлайн-платформи Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні, забезпечити належну координацію та комунікацію між усіма заінтересованими сторонами, а також виконати вимоги Стандарту Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях 2023 року і рекомендації, надані Міжнародним секретаріатом Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях за результатами валідації, проведеної у 2024 році.

Національний звіт Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях охоплює широкий спектр даних про діяльність видобувного сектору, включаючи не лише інформацію про платежі, а і важливі для суспільства статистичні та контекстуальні показники. Щороку обсяг інформації, що розкривається, суттєво зростає, а Національний звіт Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях стає дуже об'ємним документом. Значна частина даних уже розміщена на онлайн-платформі Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні, однак нові вимоги Стандарту Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях 2023 року передбачають ще більший обсяг інформації для збору, проведення аналізу та оприлюднення даних. Цифровізація процесів звітування, автоматизація збору даних і перехід до систематичного розкриття інформації суб'єктами звітування сприятиме зручності користування, поліпшенню сприйняття даних та забезпеченню їх ефективному використанню всіма заінтересованими сторонами.

Передбачається створення умов для подання звітності суб'єктами розкриття інформації безпосередньо через онлайн-платформу Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні, що сприятиме підвищенню якості та оперативності підготовки щорічних звітів. Необхідно також розробити зміни до Закону України “Про забезпечення прозорості у видобувних галузях”, передбачивши розширення складу інформації, що підлягає оприлюдненню (зокрема, даних про викиди парникових газів, соціальні та екологічні проекти, запаси, прогнози, антикорупційні програми, гендерні аспекти), а також запровадити вимоги щодо публікації результатів післяпроектного моніторингу та екологічного аудиту. Важливим також є удосконалення термінології та процедур, пов'язаних з угодами про розподіл продукції.

Очікуваними результатами реалізації заходу є:

удосконалення процесу збору, розкриття та поширення інформації щодо видобувних галузей, розширення можливостей здійснення громадського контролю у відповідній галузі;

забезпечення виконання міжнародних зобов'язань України в рамках Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях та створення умов для успішного проходження чергової валідації відповідно до Стандарту Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях 2023 року;

інтеграція принципів сталого розвитку та енергетичного переходу у сферу управління видобувними галузями.

Передбачається, що зазначений захід візьме участь у конкурсі Open Gov Challenge міжнародної Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”, оскільки він спрямований на оновлення національної нормативної та інституційної рамки прозорості у видобувних галузях, а також на цифровізацію і систематизацію розкриття даних через онлайн-платформу Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні. Незважаючи на постійні обстріли та руйнування об'єктів енергетичної, газової, іншої видобувної інфраструктури, Україна забезпечить сталість упровадження Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях і перехід від переважно звітного підходу до систематичного цифрового розкриття розширеного переліку даних із посиленням публічної підзвітності та можливостей для здійснення громадського контролю. Основною тематичною сферою конкурсу Open Gov Challenge, в якій братиме участь захід, є боротьба з корупцією, оскільки виконання заходу сприятиме підвищенню прозорості фінансових потоків і управлінських рішень у секторі, розширенню обов'язкового обсягу розкриття інформації, удосконаленню правил звітування та посиленню механізмів запобігання корупційним ризикам; додатковою тематичною сферою є цифрове управління з урахуванням впровадження цифрових інструментів подання звітності, автоматизацію збору даних та їх оприлюднення через онлайн-платформу Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні.

Кроки

Відповідальні за виконання

Строк

Партнери

Індикатор виконання

1. Введення онлайн-платформи Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні у промислову експлуатацію

Міненерго

ДПС

Держгеонадра

Мінекономіки

Мін'юст

червень 2026 р. - грудень 2027 р.

Асоціація “Енерготранс-парентність”

(за згодою)

інші інститути громадянського суспільства (за згодою)

Багатостороння група з імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні (за згодою)

Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) (за згодою)

Міжнародний фонд “Відродження”

(за згодою)

інші міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

введено у промислову експлуатацію онлайн-платформу Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні;

підготовлено основну частину Національного звіту Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні у цифровому форматі;

підготовлено проекти нормативно-правових актів щодо цифровізації процесу збирання, аналізу даних через онлайн-платформу Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні

2. Проведення публічних консультацій з питань розкриття даних та інформації відповідно до вимог Стандарту Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях 2023 року, зокрема щодо викидів парникових газів, гендерних аспектів, соціальних та екологічних проектів, антикорупційної політики, післяпроектного моніторингу та екологічного аудиту, а також удосконалення термінології та процедур, пов'язаних з угодами про розподіл продукції та іншими аспектами діяльності у видобувних галузях

Міненерго

ДПС

Держгеонадра

Мінекономіки

червень 2026 р. - грудень 2027 р.

асоціація “Енерготранс-парентність”

(за згодою)

інші інститути громадянського суспільства (за згодою)

Багатостороння група з імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні (за згодою)

Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) (за згодою)

Міжнародний фонд “Відродження” (за згодою)

інші міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

Секретаріат Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях (за згодою)

проведено не менше п'яти заходів в рамках публічних консультацій

3. Розроблення пропозицій щодо змін до законодавства у сфері прозорості і підзвітності видобувних галузей

Міненерго

Мінцифри

Мінекономіки

Мін'юст

Мінфін

ДПС

Держгеонадра

червень 2026 р. - грудень 2027 р.

асоціація “Енерготранс-парентність” (за згодою)

інші інститути громадянського суспільства (за згодою) Багатостороння група з імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні (за згодою)

інші міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

розроблено та внесено на розгляд Кабінету Міністрів України законопроект

4. Розроблення комунікаційної стратегії щодо реалізації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні

Міненерго

ДПС

Держгеонадра

Мінекономіки

червень 2026 р. - грудень 2027 р.

асоціація “Енерготранс-парентність” (за згодою)

інші інститути громадянського суспільства (за згодою)

Багатостороння група з імплементації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні (за згодою)

Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) (за згодою)

Міжнародний фонд “Відродження” (за згодою)

інші міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

розроблено та затверджено комунікаційну стратегію щодо реалізації Ініціативи щодо забезпечення прозорості у видобувних галузях в Україні

Розроблення та впровадження онлайн-інструменту самооцінювання рівня прозорості та доброчесності у закладах вищої освіти

На сьогодні у закладах вищої освіти відсутній загальнодоступний і стандартизований інструмент оцінювання рівня прозорості та доброчесності, що ускладнює виявлення сильних сторін і проблемних зон у діяльності таких закладів та обмежує можливості для системного вдосконалення управлінських, фінансових і освітніх процесів. Інформація щодо ключових процедур і рішень у закладах вищої освіти часто є фрагментованою або викладеною у складній для сприйняття формі для студентства та громадськості. Нестача наочної, структурованої та доступної аналітичної інформації обмежує можливості для обґрунтованого вибору освітньої траєкторії та знижує рівень довіри до національної системи науки і освіти. Зазначена проблема має системний характер і набуває ще більшої актуальності в умовах цифрової трансформації та зростання вимог до прозорості публічного управління.

Основним викликом є недостатній рівень уніфікації підходів до оцінювання відкритості, прозорості та доброчесності в діяльності закладів вищої освіти. Обмеженість фінансових і кадрових ресурсів ускладнює залучення зовнішніх експертів для проведення незалежної оцінки, а недостатній рівень цифровізації процесів самооцінювання призводить до зниження ефективності збору та проведення аналізу даних. Відсутність можливості отримання автоматизованих рекомендацій також обмежує перетворення результатів оцінювання на практичні управлінські рішення.

У 2023 році Національне агентство з питань запобігання корупції започаткувало проект “Прозорі університети”. У рамках проекту заклади вищої освіти мають можливість впроваджувати навчальну дисципліну “Антикорупція та доброчесність” для студентства (на сьогодні її запровадили понад 90 закладів вищої освіти), долучатися до просвітницьких і навчальних заходів для педагогічних працівників та студентства, а також використовувати Рекомендації щодо застосування інструментів і механізмів для трансформації різних сфер функціонування закладів вищої освіти на засадах прозорості, відкритості та доброчесності. У рамках реалізації плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2023-2025 роках, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2023 р. № 1049, Національним агентством з питань запобігання корупції розроблені рекомендації щодо прозорості та доброчесності працівників закладів вищої освіти (“Рекомендації з розбудови доброчесності”) та проведено їх пілотування в ряді закладів вищої освіти.

Для подальшого розвитку зазначених підходів передбачається розроблення та впровадження онлайн-інструменту самооцінювання рівня прозорості та доброчесності у закладах вищої освіти, який міститиме структуровані блоки запитань за ключовими напрямами діяльності закладу вищої освіти та забезпечуватиме автоматизований розрахунок результатів. За підсумками проходження самооцінювання заклад вищої освіти отримуватиме звіт з узагальненою оцінкою рівня прозорості та доброчесності, а також персоналізованими рекомендаціями щодо практичних кроків для вдосконалення. Запропоноване рішення орієнтоване на автоматизацію, прикладний результат і мінімізацію ресурсних витрат на його застосування, що дасть змогу підвищити рівень доступності та регулярність самооцінювання.

Очікуваними результатами реалізації заходу є:

впровадження в роботу закладів вищої освіти інструмента для регулярної самооцінки та вдосконалення діяльності, підвищення рівня прозорості управлінських, освітніх і фінансових процесів;

розширення доступу студентів, абітурієнтів та їх батьків, інших заінтересованих сторін до інформації про рівень прозорості та доброчесності закладів вищої освіти;

створення умов для поширення культури доброчесності у сфері вищої освіти.

Кроки

Відповідальні за виконання

Строк

Партнери

Індикатор виконання

1. Розроблення концептуальних підходів та структури онлайн-інструменту самооцінювання рівня прозорості та доброчесності у закладах вищої освіти

Національне агентство з питань запобігання корупції

МОН

червень - серпень 2026 р.

заклади вищої освіти (за згодою) інститути громадянського суспільства (за згодою) експерти у галузі освіти (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

затверджена структура онлайн-інструменту та перелік показників оцінювання

2. Технічна розробка онлайн-інструменту

Національне агентство з питань запобігання корупції

серпень - грудень 2026 р.

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

розроблено тестову версію онлайн-інструменту

3. Пілотування та доопрацювання онлайн-інструменту

Національне агентство з питань запобігання корупції

МОН

січень - березень 2027 р.

заклади вищої освіти (за згодою)

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

проведено пілотування онлайн-інструменту, враховано рекомендації щодо його доопрацювання

4. Введення в експлуатацію онлайн-інструменту та поширення серед закладів вищої освіти

Національне агентство з питань запобігання корупції

МОН

квітень - грудень 2027 р.

заклади вищої освіти (за згодою)

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою) медіа-партнери (за згодою)

онлайн-інструмент введено в експлуатацію, розпочато його застосування закладами вищої освіти

Удосконалення управління доброчесністю в Національній поліції

На сьогодні у Національній поліції зберігається проблема фрагментарності інструментів забезпечення доброчесності. Процеси навчання, перевірки кандидатів і проведення антикорупційної експертизи функціонують розрізнено, часто у паперовій формі або в несумісних електронних форматах. Така розпорошеність даних і процедур ускладнює проведення комплексного аналізу корупційних ризиків, знижує ефективність управлінських рішень та обмежує цілісне розуміння стану доброчесності в органі.

Основною причиною є відсутність єдиного цифрового середовища, яке об'єднує ключові елементи антикорупційного менеджменту в єдиний управлінський цикл. Наявні рішення не синхронізовані між собою: результати навчання не інтегровані з кадровими процедурами, а проведення аналізу документів значною мірою залежить від людського фактора та здійснюється з використанням недостатньої кількості інструментів автоматизації.

Для розв'язання зазначеної проблеми розроблено архітектуру платформи “Доброчесна поліція”, яка на даний час працює в тестовому режимі, впроваджено окремі модулі, зокрема онлайн-курс “Розбудова доброчесності”, чек-листи для перевірки кандидатів та базові форми звітності. Проект отримав схвальні відгуки міжнародних партнерів (Консультативна місія Європейського Союзу в Україні, НАТО) як перспективний інструмент для посилення доброчесності та зниження корупційних ризиків.

Передбачається подальша інтеграція наявних цифрових компонентів (навчання, аналітика, звітність, перевірка кандидатів) в одну цілісну платформу в рамках пілотного проекту в Національній поліції. Виконання рішення забезпечить наскрізну цифровізацію процесів управління доброчесністю, за якої дані, сформовані в одному модулі, автоматично використовуватимуться в інших, формуючи взаємопов'язаний та керований процес ухвалення рішень.

Очікуваними результатами реалізації заходу є:

створення повнофункціональної моделі цифрового управління доброчесністю в Національній поліції;

надання керівництву Національної поліції інструментів для оперативного проведення аналізу та реагування на можливі корупційні ризики;

розширення можливостей здійснення громадського контролю за дотриманням принципів доброчесності в поліції шляхом забезпечення доступу громадськості до відкритих даних і звітів та інструментів зворотного зв'язку і повідомлень про порушення.

Кроки

Відповідальні за виконання

Строк

Партнери

Індикатор виконання

1. Технічне доопрацювання та інтеграція всіх модулів (навчання, аналітика, звіти) в єдину платформу “Доброчесна поліція”, введення її в дослідну експлуатацію в центральному апараті Національної поліції

Національна поліція

Національне агентство з питань запобігання корупції

червень - липень 2026 р.

Консультативна місія Європейського Союзу в Україні (за згодою)

Представництво НАТО в Україні (за згодою)

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

забезпечено функціонування платформи “Доброчесна поліція” як єдиного продукту

2. Впровадження пілотного проекту в усіх підрозділах Національної поліції, включаючи регіональні

Національна поліція

Національне агентство з питань запобігання корупції

липень 2026 р. - липень 2027 р.

Програма НАТО з виховання доброчесності (за згодою) інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

100 відсотків особового складу охоплено цифровими інструментами доброчесності;

автоматизовано процеси звітування

Візуалізація відкритих даних наукової звітності закладів вищої освіти та наукових установ в Національній електронній науково-інформаційній системі (URIS)

На даний час в Україні зберігається недостатній рівень прозорості та доступності інформації про наукову діяльність закладів вищої освіти та наукових установ, що ускладнює проведення об'єктивної оцінки стану наукової сфери, знижує рівень ефективності ухвалення управлінських рішень і створює інформаційні перешкоди для широкого кола користувачів. Громадськість потребує достовірної інформації про стан освіти та науки, абітурієнти та їх батьки - аналітичних даних для вибору закладу освіти, студенти та молоді вчені - орієнтирів для розвитку в науковому середовищі, роботодавці та бізнес - даних для прогнозування кадрового потенціалу і пошуку партнерів, міжнародні партнери - актуальної інформації для ухвалення рішень про співпрацю, а органи державної влади - матеріалів для формування ефективної політики у сфері освіти та науки. Відсутність наочної, структурованої та доступної аналітичної інформації обмежує можливості громадян, інвесторів і науковців, ускладнює вибір освітньої траєкторії та знижує рівень довіри до національної системи науки та освіти.

У 2020 році МОН ініціювало створення Національної електронної науково-інформаційної системи (URIS) (далі - науково-інформаційна система) та розпочало централізований збір даних про наукову діяльність закладів вищої освіти і наукових установ в рамках конкурсних відборів, державної атестації, звітних кампаній тощо. Науково-інформаційна система акумулює інформацію про установи, дослідників, наукові колективи, публікації, участь у національних та міжнародних проектах, результати досліджень та інші показники наукової діяльності. На початковому етапі розроблено базовий функціонал для внесення та пошуку інформації, створено структуру баз даних і налагоджено процедури збору звітності від закладів вищої освіти та наукових установ.

Для подальшого розвитку науково-інформаційної системи передбачається впровадження публічних інформаційних панелей, що забезпечать наочну візуалізацію ключових показників наукової діяльності закладів вищої освіти та наукових установ, а також їх відображення на інтерактивній карті України. Інтерактивні інформаційні панелі міститимуть графіки, діаграми, геоінформаційні інструменти та інші засоби візуалізації, що дадуть можливість відстежувати динаміку показників у часі, проводити порівняльний аналіз діяльності різних установ і застосовувати фільтрацію за визначеними критеріями - напрямом науки, регіоном, обсягом фінансування чи активністю публікацій.

Виконання такого завдання узгоджується з принципами відкритої науки, що передбачають публічність результатів досліджень і доступність даних для проведення аналізу та повторного використання з урахуванням наявних обмежень.

Створення публічних інформаційних панелей та інтерактивної карти у науково-інформаційній системі сприятиме підвищенню рівня прозорості наукової діяльності, оскільки ключові показники стануть доступними у відкритому форматі для всіх заінтересованих сторін, що забезпечить зручність проведення аналізу та обґрунтованість рішень органів державної влади, громадськості, бізнесу та міжнародних партнерів. Результати просторового аналізу даних на карті дадуть змогу оцінювати регіональний розподіл наукового потенціалу країни, що є особливо важливим у контексті воєнних і післявоєнних міграцій установ.

Очікуваними результатами реалізації заходу є:

забезпечення відкритості, структурованості та зрозумілості для широкого кола користувачів інформації про наукову діяльність;

підвищення якості звітності та достовірності відомостей закладів вищої освіти та наукових установ;

забезпечення за допомогою публічних інформаційних панелей та інтерактивної карти швидкого доступу до ключових показників і можливості самостійного порівняння результатів діяльності відповідних установ.

Кроки

Відповідальні за виконання

Строк

Партнери

Індикатор виконання

1. Проведення аналізу національного та міжнародного досвіду створення інтерактивних карт та публічних інформаційних панелей, розроблення технічного завдання

МОН

Державна науково-технічна бібліотека (за згодою)

червень - серпень 2026 р.

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

розроблено та затверджено технічне завдання на розроблення публічних інформаційних панелей

та інтерактивної карти

2. Розроблення та налаштування інтерактивної карти українських закладів вищої освіти та наукових установ у науково-інформаційній системі

МОН

Державна науково-технічна бібліотека (за згодою)

липень - грудень 2026 р.

заклади вищої освіти (за згодою)

наукові установи (за згодою)

експертні організації (за згодою)

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

розроблено інтерактивну карту, протестовано та введено в дослідну експлуатацію

3. Розроблення та налаштування публічних інформаційних панелей у науково-інформаційній системі

МОН

Державна науково-технічна бібліотека (за згодою)

січень - червень 2027 р.

заклади вищої освіти (за згодою)

наукові установи (за згодою)

експертні організації (за згодою)

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

розроблено публічні інформаційні панелі, протестовано та введено в дослідну експлуатацію

4. Проведення навчання різних груп користувачів щодо користування інтерактивною картою та публічними інформаційними панелями у науково-інформаційній системі

МОН

Державна науково-технічна бібліотека (за згодою)

липень - грудень 2027 р.

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

проведено навчальні заходи (вебінари, онлайн-тренінги тощо), підготовлено інструкції для користувачів

5. Забезпечення оприлюднення набору даних “Показники наукової звітності закладів вищої освіти та наукових установ, що належать до сфери управління МОН та містяться в Національній електронній науково-інформаційній системі (URIS)” у формі відкритих даних

МОН

Державна науково-технічна бібліотека (за згодою)

вересень 2026 р.

вересень 2027 р.

оприлюднено набір даних у формі відкритих даних на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних

Створення Національного репозитарію дослідницьких даних

На сьогодні в Україні відсутній механізм централізованого збереження, верифікації, каталогізації та забезпечення відкритого доступу до дослідницьких даних, що є проблемою, спільною для всієї наукової спільноти України, а саме: дослідників, науковців, аспірантів, постдокторантів, докторантів закладів вищої освіти та наукових установ, а також представників бізнесу, громадськості та міжнародних партнерів, які співпрацюють з українськими науковими установами.

Відсутність ефективного механізму управління дослідницькими даними призводить до потенційної втрати результатів досліджень, дублювання робіт, нераціонального використання бюджетних коштів та ізоляції української науки від європейського дослідницького простору. Лише незначна частина українських наукових установ має власні інституційні репозитарії, а більшість досліджень публікується без оприлюднення первинних даних. За показниками відкритості наукових даних Україна суттєво відстає від європейських країн. Зокрема, відсутність практики присвоєння унікальних цифрових ідентифікаторів (DOI) для наборів даних унеможливлює їх надійне постійне цитування та перешкоджає визнанню даних як самостійного об'єкта наукової діяльності, що підлягає автоматизованому обліку. Крім того, значна частина даних оприлюднюється у немашиночитаних форматах (зокрема у формі сканованих копій документів), що унеможливлює їх автоматизоване опрацювання, агрегацію та повторне використання. Зазначена проблема має системний характер і безпосередньо впливає на міжнародну видимість та цитованість українських досліджень, їх конкурентоспроможність, а також на здатність України залучати зовнішнє фінансування та брати участь у спільних наукових ініціативах.

Україна послідовно впроваджує культуру відкритої науки, зокрема в рамках реалізації Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”. У 2022 році ухвалено Національний план щодо відкритої науки (розпорядженням Кабінету Міністрів від 8 жовтня 2022 р. № 892), який передбачає створення відповідної інфраструктури. На сьогодні сформовано окремі елементи наукової цифрової екосистеми: Національну електронну науково-інформаційну систему (URIS); Ініціативу відкритого доступу до українського наукового контенту (OUCI); Національний репозитарій академічних текстів; окремі інституційні репозитарії провідних університетів; пілотні проекти архіву препринтів та репозитарію наукових даних у системі Національної академії наук.

Водночас більшість наявних ініціатив орієнтована на текстові публікації, а не на первинні дослідницькі дані. Таким чином, відсутня єдина інтегрована система, що відповідає міжнародним стандартам і принципам FAIR (відшукуваність (Findable), доступність (Accessible), сумісність (Interoperable), повторне використання (Reusable), які визначають належне управління дослідницькими даними ключовим елементом відкритої науки. Дотримання принципів FAIR передбачає оприлюднення таких даних у відкритих машиночитаних форматах із стандартизованими метаданими.

У зв'язку з цим передбачається створення Національного репозитарія дослідницьких даних, який охоплюватиме повний цикл управління даними - від депонування та каталогізації до забезпечення довготривалого доступу і повторного використання.

Основними характеристиками Національного репозитарія дослідницьких даних є обов'язкове депонування дослідницьких даних у відкритих непропрієтарних машиночитаних форматах, придатних для автоматизованого опрацювання та повторного використання, для проектів, що фінансуються з державного бюджету, присвоєння унікальних цифрових ідентифікаторів (DOI) наборам даних, використання контрольованих словників і стандартизованих метаданих, інтеграція з європейськими науковими платформами, створення інтерфейсу прикладного програмування для взаємодії із зовнішніми системами, а також проведення навчання фахівців і запуск бета-версії зазначеного репозитарія.

Реалізація заходу сприятиме запобіганню втраті дослідницьких даних, підвищенню доступності результатів української науки для міжнародної спільноти та формуванню культури відкритої науки.

Очікуваними результатами реалізації заходу є:

створення функціональної цифрової платформи, яка забезпечить довготривале зберігання, управління та відкритий доступ до дослідницьких даних для української та міжнародної наукової спільноти;

оприлюднення дослідницьких даних у відкритих машиночитаних форматах для їх автоматизованого опрацювання та повторного використання;

забезпечення прозорості наукової та науково-технічної діяльності, розвитку міждисциплінарної та міжнародної співпраці, а також інтеграції з європейськими науковими платформами;

підвищення видимості українських наукових результатів у глобальних базах даних.

Кроки

Відповідальні за виконання

Строк

Партнери

Індикатор виконання

1. Розроблення положення про Національний репозитарій дослідницьких даних

МОН

Державна науково-технічна бібліотека (за згодою)

червень - вересень 2026 р.

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

розроблено та затверджено положення про Національний репозитарій дослідницьких даних

2. Розгортання бета-версії Національного репозитарія дослідницьких даних

МОН

Державна науково-технічна бібліотека (за згодою)

червень - липень 2026 р.

Комітет з даних для науки і техніки Міжнародної наукової ради (за згодою)

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

надано доступ до бета-версії Національного репозитарія дослідницьких даних

3. Тестування функціональності Національного репозитарія дослідницьких даних

МОН

Державна науково-технічна бібліотека (за згодою)

липень - грудень 2026 р.

заклади вищої освіти (за згодою)

наукові установи (за згодою)

інститути громадянського суспільства (за згодою) міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

забезпечено можливість депонування наборів даних із присвоєнням DOI;

надано доступ до статистичних метрик використання наборів даних;

проведено тести на відповідність принципам FAIR

забезпечено оприлюднення дослідницьких даних у відкритих машиночитаних форматах

4. Розроблення інструкцій з користування Національним репозитарієм дослідницьких даних

МОН

Державна науково-технічна бібліотека (за згодою)

жовтень 2026 р. - квітень 2027 р.

заклади вищої освіти (за згодою)

наукові установи (за згодою)

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

розроблено інструкції для користувачів та адміністраторів

5. Проведення навчання різних груп користувачів щодо використання Національного репозитарія дослідницьких даних

МОН

Державна науково-технічна бібліотека (за згодою)

травень - грудень 2027 р.

заклади вищої освіти (за згодою) наукові установи (за згодою)

інститути громадянського суспільства (за згодою) міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

проведено навчальні заходи для різних груп користувачів Національного репозитарія дослідницьких даних

6. Запровадження моніторингу функціонування Національного репозитарія дослідницьких даних

МОН

Державна науково-технічна бібліотека (за згодою)

липень - грудень 2027 р.

інститути громадянського суспільства (за згодою)

міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

звіт про діяльність Національного репозитарія дослідницьких даних щопівроку публікується на офіційному веб-сайті Державної науково-технічної бібліотеки України

Розроблення Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2027-2032 роки

Громадянське суспільство відіграє основну роль у демократичних перетвореннях, захисті прав людини та розвитку соціальної відповідальності. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування повинні створювати сприятливі умови для створення та функціонування інститутів громадянського суспільства, громадської участі, міжсекторальної співпраці згідно з національним законодавством та з урахуванням міжнародних стандартів.

Протягом 2021-2026 років в Україні реалізується Національна стратегія сприяння розвитку громадянського суспільства, затверджена Указом Президента України від 7 вересня 2021 р. № 487. У рамках реалізації зазначеної стратегії вдалося, зокрема, вдосконалити законодавче врегулювання механізмів громадської участі (законодавство про публічні консультації та народовладдя на рівні місцевого самоврядування), запровадити та популяризувати нові інструменти такої участі (шкільний бюджет, громадські асамблеї та інше); спростити процедуру реєстрації громадських об'єднань та започаткувати можливість їх діяльності відповідно до модельного статуту; удосконалити процедури проведення конкурсів для фінансової підтримки програм (проектів, заходів) інститутів громадянського суспільства; розширити можливості залучення інститутів громадянського суспільства до надання соціальних послуг; поліпшити умови для розвитку громадянської освіти та волонтерської діяльності.

Разом з тим внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, а також у зв'язку з євроінтеграційними процесами перед державою та суспільством постають нові виклики, що впливають на процеси розвитку громадянського суспільства. Для подолання таких викликів важливо вживати додаткових заходів для підтримання громадського простору та посилення спроможності інститутів громадянського суспільства, а також впроваджувати оновлене законодавство про громадську участь, поширювати практики міжсекторального партнерства для розв'язання суспільно важливих проблем. У зв'язку з цим існує потреба у подальшому формуванні та реалізації послідовної, цілісної та узгодженої державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства.

Ураховуючи те, що строк реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2021–2026 роки, затвердженої Указом Президента України від 7 вересня 2021 р. № 487, завершується у 2026 році, планується організувати розроблення разом з інститутами громадянського суспільства та експертами проекту Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2027-2032 роки, що актуалізує завдання у відповідній сфері державної політики на наступні роки, що відповідатиме Рекомендації Європейської Комісії C(2023) 8627 від 12 грудня 2023 р. щодо заохочення залучення і ефективної участі громадян і інститутів громадянського суспільства у процесах формування державної політики в частині заохочення держав приймати спеціальні плани дій або аналогічні ініціативи для підтримання безпечного і сприятливого громадського простору та ефективної участі інститутів громадянського суспільства. Також розроблення проекту Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2027-2032 роки передбачено Дорожньою картою з функціонування демократичних інституцій, затвердженою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 травня 2025 р. № 475.

Реалізація заходу сприятиме формуванню та реалізації послідовної, цілісної та узгодженої державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства, спрямованої на посилення інституційної спроможності інститутів громадянського суспільства та їх внеску у соціально-економічне життя, розширення можливостей громадської участі, розвиток міжсекторального партнерства.

Очікуваними результатами реалізації заходу є:

налагодження взаємодії з інститутами громадянського суспільства, експертами, іншими заінтересованими сторонами для обговорення проблемних питань, що впливають на розвиток громадянського суспільства в Україні, та шляхів їх вирішення;

визначення пріоритетних завдань державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні;

забезпечення належного виконання рекомендацій Європейської Комісії та завдань Дорожньої карти з функціонування демократичних інституцій.

Передбачається, що зазначений захід візьме участь у конкурсі Open Gov Challenge міжнародної Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”, оскільки передбачає визначення пріоритетів державної політики у сфері сприяння розвитку громадянського суспільства в умовах воєнного стану, відновлення та євроінтеграції шляхом підготовки разом з інститутами громадянського суспільства проекту Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2027-2032 роки. Проект зазначеної стратегії ґрунтуватиметься на результатах реалізації Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства на 2021-2026 роки та водночас враховуватиме нові виклики, зумовлені збройною агресією Російської Федерації, потребами післявоєнної відбудови та прагненням України до членства в Європейському Союзі. Основною тематичною сферою конкурсу Open Gov Challenge, в якій братиме участь захід, є сфера громадського простору, оскільки передбачається визначення пріоритетів державної політики для сприяння сталому функціонуванню і спроможності інститутів громадянського суспільства; додатковою сферою - громадська участь з огляду на передбачене спільне напрацювання пріоритетів, практичне впровадження удосконаленого законодавства про громадську участь і поширення інструментів залучення громадськості до формування та реалізації державної політики.

Кроки

Відповідальні за виконання

Строк

Партнери

Індикатор виконання

1. Організація публічних громадських обговорень для збору пропозицій до проекту Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2027-2032 роки

Секретаріат Кабінету Міністрів України

Мін'юст

заінтересовані органи виконавчої влади

червень - вересень 2026 р.

Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину “Єднання” (за згодою)

Український незалежний центр політичних досліджень (за згодою)

Центр демократії та верховенства права (за згодою)

інші інститути громадянського суспільства (за згодою)

Програма підтримки ОБСЄ в Україні (за згодою)

Міжнародний фонд “Відродження” (за згодою)

Програма розвитку ООН (за згодою)

інші міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

наукові установи, експерти (за згодою)

проведено не менш як п'ять заходів за участю представників інститутів громадянського суспільства, міжнародних організацій, органів місцевого самоврядування, наукових установ, експертів

2. Підготовка проекту Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2027-2032 роки з урахуванням пропозицій, отриманих за результатами публічних громадських обговорень

Секретаріат Кабінету Міністрів України

заінтересовані органи виконавчої влади

серпень 2026 р. - листопад 2026 р.

Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину “Єднання” (за згодою)

Український незалежний центр політичних досліджень (за згодою)

Центр демократії та верховенства права (за згодою)

інші інститути громадянського суспільства (за згодою)

Програма підтримки ОБСЄ в Україні (за згодою)

Міжнародний фонд “Відродження” (за згодою)

Програма розвитку ООН (за згодою)

інші міжнародні організації, партнери з розвитку в рамках проектів (програм) міжнародної технічної допомоги (за згодою)

органи місцевого самоврядування (за згодою)

наукові установи, експерти (за згодою)

підготовлено проект Національної стратегії

3. Проведення публічних консультацій щодо проекту акта про затвердження Національної стратегії сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2027-2032 роки та погодження його із заінтересованими органами виконавчої влади

Секретаріат Кабінету Міністрів України

заінтересовані органи виконавчої влади

листопад - грудень 2026 р.

Ініціативний центр сприяння активності та розвитку громадського почину “Єднання” (за згодою)

Український незалежний центр політичних досліджень (за згодою)

Центр демократії та верховенства права (за згодою)

інші інститути громадянського суспільства (за згодою)

Програма підтримки ОБСЄ в Україні (за згодою)

Міжнародний фонд “Відродження” (за згодою)

Програма розвитку ООН (за згодою)