Про затвердження Програми розвитку виробництва біометану на період до 2035 року та операційного плану заходів з її виконання

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 22 квітня 2026 р. № 514

Київ

Про затвердження Програми розвитку виробництва біометану на період до 2035 року та операційного плану заходів з її виконання

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Програму розвитку виробництва біометану на період до 2035 року;

операційний план заходів з виконання Програми розвитку виробництва біометану на період до 2035 року.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, відповідальним за виконання завдань, передбачених операційним планом, затвердженим цією постановою, подавати щороку до 1 березня Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства інформацію про хід виконання зазначеного операційного плану для її узагальнення і подання до 1 квітня Кабінетові Міністрів України.

Прем'єр-міністр України

Ю. СВИРИДЕНКО

Інд. 67

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 22 квітня 2026 р. № 514

ПРОГРАМА

розвитку виробництва біометану на період до 2035 року

Аналіз поточного стану розвитку виробництва біометану

Програма розвитку виробництва біометану на період до 2035 року (далі - Програма) розроблена на виконання пункту 290 плану пріоритетних дій Уряду на 2025 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2025 р. № 1003 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 82, ст. 5613).

Відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2025 р. № 1173 (Офіційний вісник України, 2025 р., № 82, ст. 5589), Кабінет Міністрів України вживає заходів для інтеграції з ринками ЄС українських ринків електроенергії, біометану, синтетичних та відновлюваних газів, виконання рекомендацій Європейської Комісії за результатами аналізу законодавства, впровадження основних принципів дозвільних процедур для відновлюваних джерел енергії згідно з європейськими практиками.

Планом пріоритетних дій Уряду на 2025 рік передбачено необхідність створення умов для розвитку підгалузі виробництва біометану, зокрема через міжнародне визнання біометану, виробленого в Україні, як відновлюваного газу шляхом ведення переговорів з Європейською Комісією та державами - членами ЄС.

Критерієм досягнення цілі щодо інтеграції ринків біометану України та ЄС у 2025 році є створення правових та інституційних умов для експорту українського біометану до ЄС як відновлюваного газу.

Україна, дотримуючись курсу на зменшення викидів парникових газів шляхом реалізації проектів у сфері енергоефективності та відновлюваної енергетики, визначеного Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, вживає заходів для збільшення використання відновлюваних газів.

За повідомленням Європейської Комісії “Посилення кліматичних амбіцій Європи до 2030 року” від 17 вересня 2020 р. для досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року проміжний цільовий показник скорочення викидів парникових газів до 2030 року має сягнути 55 відсотків.

Такі цілі сприяють покращенню стану довкілля, розширенню економічних можливостей, створенню робочих місць, зміцненню енергетичної безпеки держав - членів ЄС, а також забезпечують розвиток інновацій та закладають стабільну основу для процвітання ЄС.

Водночас збройна агресія Російської Федерації проти України суттєво вплинула на умови реалізації політики відновлюваної енергетики, зокрема щодо виробництва, використання і експорту біометану.

Європейською Комісією 18 травня 2022 р. прийнято План REPowerEU, в якому зазначено, що збройна агресія Російської Федерації проти України завдала суттєвих збитків світовій енергетичній системі, спричинила труднощі внаслідок зростання цін на енергоносії та посилила занепокоєння щодо енергетичної безпеки, продемонструвавши надмірну залежність ЄС від імпорту газу, нафти та вугілля з Російської Федерації. Європейський Союз визначив стратегічну ціль досягти збільшення обсягу виробництва біометану до 35 млрд. куб. метрів до 2030 року, що дасть змогу замістити імпорт природного газу з Російської Федерації. Оціночні інвестиційні потреби для збільшення потужностей виробництва біогазу в ЄС та сприяння його перетворенню на біометан становлять 37 млрд. євро протягом зазначеного періоду.

Україна як країна - кандидат на вступ до ЄС активно розвиває підгалузь виробництва біогазів. Так, вже у 2023-2025 роках в експлуатацію було введено п'ять біометанових заводів сумарною потужністю виробництва 52 млн. куб. метрів на рік.

Сировиною для виробництва біогазу, зокрема біометану, є відходи і залишки продукції сільського господарства (рослинництва і тваринництва).

Сировинний потенціал українського сільського господарства створює можливості для суттєвого зростання виробництва біометану.

За інформацією Держстату станом на 1 жовтня 2025 р. в Україні:

23,4 млн. гектарів посівної площі сільськогосподарських культур (без врахування тимчасово окупованих територій), що забезпечують отримання сировини у вигляді соломи пшениці, стеблової частки кукурудзи тощо;

2,083 млн. голів великої рогатої худоби;

4,839 млн. голів свиней;

0,92 млн. голів дрібної рогатої худоби та 209,307 млн. одиниць свійської птиці.

За розрахунками виробників біометану з 1 куб. метра гною великої рогатої худоби можна виробити 35-40 куб. метрів біометану, свиней - близько 18 куб. метрів біометану.

Використання зазначених сировинних ресурсів за інших рівних умов може забезпечити виробництво близько 2,1 млрд. куб. метрів біометану на рік.

Біогазові та біометанові установки виробляють біогаз, біометан і дигестат - побічний продукт виробництва біометану. Використання дигестату як органічного добрива в аграрному секторі відкриває широкі можливості для підвищення родючості ґрунтів, покращення їх структури та забезпечення високих врожаїв.

За розрахунками виробників біометану вихід дигестату становить 70-90 відсотків вхідної маси гною тварин, який використовується як сировина для виробництва біометану.

Продовжуючи інвестування у створення нових біометанових заводів, Україна до 2030 року повинна виробляти понад 1 млрд. куб. метрів біометану на рік і нарощувати виробництво до 5 млрд. куб. метрів протягом десяти років.

Україна має розгалужену газотранспортну систему, що сполучає країни Центральної та Західної Європи, Балканський півострів Південної Європи та Туреччину. Проектна річна пропускна здатність газотранспортної системи України на виході становить 178,5 млрд. куб. метрів. Таким чином, зазначені обсяги Україна може транспортувати газотранспортною системою переважно до держав - членів ЄС.

У лютому 2025 р. вперше здійснено експорт біометану українського виробництва до ЄС трубопровідним транспортом.

Україна досягла прогресу в частині відповідності вимогам Директиви (ЄС) 2018/2001 Європейського Парламенту та Ради від 11 грудня 2018 р. про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел і Директиви (ЄС) 2023/2413 Європейського Парламенту та Ради від 18 жовтня 2023 р. про внесення змін до Директиви (ЄС) 2018/2001, Регламенту (ЄС) 2018/1999 і Директиви 98/70/ЄС щодо сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел, а також скасування Директиви Ради (ЄС) 2015/652.

Відповідність критеріям, визначеним у зазначених директивах ЄС, за умови прийняття політичного рішення Європейською Комісією є передумовою для допуску українського біометану на внутрішній ринок ЄС і для врахування обсягів експортованого біометану до національних цілей із скорочення викидів. В основу такої відповідності покладено коректне енергетичне вимірювання, безперервну простежуваність у ланцюгу постачання, сертифікацію за визнаними Європейською Комісією системами підтвердження відповідності біометану критеріям сталості (міжнародна схема сертифікації) та роботу в моделі єдиного масового балансу, гармонізованій із європейськими мережевими правилами.

Система вимірювання та обліку біометану в Україні побудована на енергетичних одиницях і охоплює весь життєвий цикл партії біометану - від моменту закачування у газову мережу до його фізичного експорту. Вся продукція відображається в мегават-годинах або мегаджоулях, при цьому чинними нормативно-правовими актами вже передбачено облік біометану у кубічних метрах та кіловат-годинах.

Законом України від 2 листопада 2021 р. № 1850 “Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження на ринку природного газу обліку та розрахунків за обсягом газу в одиницях енергії” передбачено, що з 1 травня, що настає за датою припинення або скасування воєнного стану в Україні, одиницею вимірювання енергії природного газу буде кіловат-година.

Визначення обсягу природного газу в одиницях енергії на ринку природного газу передбачається здійснювати такими способами:

шляхом вимірювання обсягу природного газу в одиницях енергії;

шляхом переведення обсягу природного газу в одиницях об'єму (кубічних метрах) в обсяг природного газу в одиницях енергії (кіловат-годинах), що визначається за відповідним маршрутом згідно з Кодексом газотранспортної системи та Кодексом газорозподільних систем, затвердженими НКРЕКП.

Законом України “Про альтернативні види палива” з метою формування гарантії походження біометану передбачено внесення виробником біометану до реєстру біометану інформації про обсяг енергії біометану, поданий до газотранспортної або газорозподільної системи, в енергетичних одиницях (мегават-годинах).

Реєстр біометану, розроблений на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 22 липня 2022 р. № 823 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 61, ст. 3625) “Про затвердження Порядку функціонування реєстру біометану” і відповідно до вимог ЄС щодо забезпечення простежуваності продукції, веде Держенергоефективності.

Фіксація добових, місячних та інших показників фактичного обсягу виробництва і енергетичного обсягу передачі біометану, включно з процедурами балансування, кожного виробника регламентовано Кодексом газотранспортної системи та Кодексом газорозподільних систем, затвердженими НКРЕКП.

Згідно з Кодексом газосховищ, затвердженим НКРЕКП, зберігання та експорт біометану здійснюються виключно щодо партій, накопичених у межах газового місяця, що унеможливлює накладання ланцюжків поставки та забезпечує коректність масового балансу.

Усі виробники біометану працюють під сертифікаційним наглядом згідно з міжнародною схемою сертифікації. Ланцюг постачання документується через систему доказів сталості (Proof of Sustainability) та шляхом масового балансу в енергетичних одиницях на кожному етапі переміщення товару, а аудитори такої міжнародної схеми сертифікації проводять періодичні та позапланові перевірки дотримання вимог такої схеми. Кожна експортна партія супроводжується індивідуальним сертифікатом, що відображає джерело біологічного походження, параметри викидів парникових газів, обсяг енергії та послідовність трансакцій від місця виробництва до пункту відвантаження. Митний контроль та митне оформлення біометану здійснюється відповідно до Митного кодексу України.

Україна діє у рамках моделі єдиного масового балансу Директиви (ЄС) 2023/2413 Європейського Парламенту та Ради від 18 жовтня 2023 р. про внесення змін до Директиви (ЄС) 2018/2001, Регламенту (ЄС) 2018/1999 і Директиви 98/70/ЄС щодо сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел, а також скасування Директиви Ради (ЄС) 2015/652, побудованій для забезпечення обліку газів у фізично об'єднаній газовій системі ЄС. Газотранспортна система України технічно з'єднана з мережами Польщі, Словаччини та Угорщини, що забезпечує фізичну та операційну сумісність потоків. Балансування, алокації та номінації здійснюються за процедурами, погодженими з Європейською мережею операторів газотранспортних систем (ENTSOG), із використанням стандартизованих платформ та часових циклів, у результаті чого енергетичні показники та масово-балансові записи українських операторів безперешкодно зіставляються з даними суміжних систем передачі держав - членів ЄС. Така інтеграція унеможливлює подвійний облік біометану, забезпечує прозорість і відстежуваність проведення операцій з українським біометаном і гарантує, що експортовані партії біометану можуть бути прийняті на ринках ЄС без додаткових перевірок чи дублювання контролю.

Таким чином, зазначена регуляторна та операційна архітектура забезпечує повну відповідність Директиві (ЄС) 2018/2001 Європейського Парламенту та Ради від 11 грудня 2018 р. про стимулювання використання енергії з відновлюваних джерел і Директиві (ЄС) 2023/2413 Європейського Парламенту та Ради від 18 жовтня 2023 р. про внесення змін до Директиви (ЄС) 2018/2001, Регламенту (ЄС) 2018/1999 і Директиви 98/70/ЄС щодо сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел, а також скасування Директиви Ради (ЄС) 2015/652 і створює передумови для збільшення експорту українського біометану до ЄС та визнання його походження з України.

Проте з метою реалізації біоенергетичного потенціалу сільського господарства для сільськогосподарських виробників та інвесторів необхідно створити належний інвестиційний клімат, забезпечити дорадчі процедури реалізації проектів виробництва біометану, надавати підтримку з боку державних інституцій, а також забезпечити доступ до міждержавної системи торгівлі відновлюваними газами ЄС.

Мета Програми

Метою виконання Програми є забезпечення сталого виробництва біометану в Україні як ключового елементу енергетичної та екологічної трансформації держави, підвищення рівня енергетичної незалежності, зниження викидів парникових газів відповідно до зобов'язань, взятих у рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, та інтеграція України до європейського ринку відновлюваних газів.

Програма спрямована на досягнення таких стратегічних цілей:

формування нормативно-правового поля для розвитку внутрішнього і зовнішнього ринків біометану;

стимулювання нарощування виробничих потужностей з виробництва біометану, збільшення рівня переробки відходів сільського господарства (рослинництва і тваринництва), залучення інвестицій у сферу біометану;

стимулювання внутрішнього споживання біометану.

Досягнення зазначеної мети сприятиме:

скороченню імпорту природного газу та електричної енергії;

підвищенню рівня енергетичної незалежності України;

розвитку аграрного сектору шляхом диверсифікації напрямів переробки сільськогосподарської продукції та відходів з неї;

залученню інвестицій у відновлювану енергетику;

створенню нових робочих місць, особливо в сільській місцевості;

забезпеченню виконання Україною міжнародних кліматичних зобов'язань.

Програма спрямована на розв'язання таких основних завдань:

формування та розвиток виробничої інфраструктури у сфері біометану, зокрема:

- будівництво нових біометанових заводів на основі біогазових технологій з урахуванням регіональних особливостей сільськогосподарського виробництва;

- модернізація існуючих біогазових установок для виробництва біометану;

- поетапне збільшення сумарного обсягу виробництва біометану в Україні з 52 млн. куб. метрів у 2025 році до понад 1 млрд. куб. метрів у 2030 році та орієнтовно до 2,1 млрд. куб. метрів у 2035 році;

створення сприятливого інвестиційного та регуляторного середовища для розвитку виробництва біометану, зокрема шляхом:

- удосконалення законодавства України щодо відновлюваних газів, зокрема у частині запровадження національної схеми сертифікації, оподаткування, гарантій походження та підтримки виробників;

- надання звільнення від оподаткування вивізним (експортним) митом у разі експорту біометану, який повністю отриманий (вироблений) на митній території України відповідними виробниками (крім експорту до країн, визнаних державою-окупантом згідно із законом та/або державою-агресором щодо України згідно із законодавством);

- запровадження механізмів державного стимулювання інвестицій у інфраструктуру виробництва, транспортування та споживання біометану (гарантії купівлі, “гарантований” тариф, компенсація процентних ставок за кредитами тощо);

- розвитку внутрішнього ринку споживання біометану, зокрема у транспортному секторі;

- запровадження внутрішньої системи торгівлі викидами парникових газів, зокрема для стимулювання розвитку внутрішнього ринку біометану;

- залучення міжнародної технічної допомоги, грантів та пільгового кредитування з боку ЄС, Європейського банку реконструкції та розвитку, Світового банку, інших фінансових установ для проектів, що стосуються виробництва або транспортування біометану;

розвиток сировинної бази для виробництва біометану, зокрема:

- стимулювання використання органічних відходів сільсько-господарського походження (гній, послід, післяжнивні залишки, відходи тваринницьких комплексів тощо);

- підтримка інтеграції малих та середніх фермерських господарств у виробничо-технологічні ланцюги постачання сировини;

- визначення та картографування пріоритетних територій для розміщення біометанових установок з урахуванням наявності сировини, логістики, інфраструктури;

інтеграція національної та європейської системи обліку та простежуваності біометану, зокрема:

- повноцінний доступ України до Бази даних Європейського Союзу щодо рідких та газоподібних відновлюваних та перероблених вуглецевих видів палива, включно з національним газотранспортним оператором, для необхідної верифікації поданих до газотранспортної (газорозподільних) мереж обсягів біометану;

- дерегуляція технічних та нормативних умов для спрощення підключення виробників біометану до газотранспортної та/або газорозподільних мереж України;

- включення газотранспортної системи України до “взаємопов'язаної газової системи”, що визнається єдиною системою мас-балансу газу в ЄС;

- доступ до європейських платформ обліку обігу відновлюваних газів та гарантій їх походження, а також впровадження механізму визнання скорочень викидів парникових газів від використання українського біометану споживачами з ЄС для досягнення кліматичних цілей держав -членів;

підвищення інституційної спроможності органів влади з питань виробництва, транспортування і споживання біометану, зокрема:

- створення міжвідомчих механізмів координації політики щодо розвитку виробництва біометану;

- підвищення фахового рівня кадрів для виконання програм підтримки виробництва біометану;

- налагодження моніторингу та звітності щодо обсягів виробництва, споживання, експорту біометану та його впливу на викиди парникових газів;

інформаційна підтримка та популяризація біометанових технологій серед населення та бізнесу, зокрема:

- проведення інформаційних кампаній для популяризації використання біометану як екологічно чистого виду палива;

- стимулювання попиту на біометан серед промислових споживачів, аграріїв, підприємств тепло- та електроенергетики;

- просування українського біометану як експортного продукту на ринки ЄС.

Етапи виконання Програми

Виконання Програми передбачається трьома етапами. На першому етапі (2026-2027 роки) планується створення законодавчої та інституційної основи для повноцінного функціонування сфери біометану, зокрема, оновлення національного законодавства у сфері відновлюваних газів, затвердження правил щодо визначення якості природного газу, що передбачатиме для біометану допустиме значення вищої теплоти згоряння на рівні не нижче 10,5 кВт·год/м3 при 25 °C/0 °C, розроблення механізму державної підтримки виробників біометану, запровадження гарантій походження біометану, а також забезпечення доступу України до Бази даних Європейського Союзу щодо рідких та газоподібних відновлюваних та перероблених вуглецевих видів палива.

Другий етап (2028-2030 роки) передбачає масштабний розвиток виробничих потужностей, активне будівництво нових біометанових заводів, їх приєднання до національної газотранспортної системи, а також впровадження фінансових інструментів, які стимулюватимуть активність інвесторів. Водночас передбачається продовження гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС.

Третій етап виконання Програми (2031-2035 роки) передбачає стабілізацію та подальше масштабування галузі. Очікується досягнення запланованих обсягів виробництва біометану, розширення його експорту до держав - членів ЄС, удосконалення технологічних процесів виробництва біометану, підвищення енергоефективності виробництва біометану, запровадження національної схеми сертифікації біометану, а також перегляд стратегічних цілей Програми з урахуванням зміни європейського кліматичного та енергетичного контексту.

Механізми виконання Програми

Виконання Програми здійснюватиметься з використанням комплексного підходу, що охоплює законодавче, інституційне, фінансове, технологічне та організаційне забезпечення її виконання. Основними виконавцями Програми є центральні органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, профільні асоціації, підприємства енергетичного та аграрного секторів, а також міжнародні партнери. Координація впровадження Програми здійснюватиметься через міжвідомчі робочі групи за участю представників органів влади, бізнесу та громадськості.

Операційний план заходів з виконання Програми розвитку виробництва біометану на період до 2035 року (далі - операційний план) містить завдання центральним органам виконавчої влади та очікувані результати його виконання.

Передбачається прийняття нормативно-правових актів, що регламентують процеси виробництва, транспортування, сертифікації та обігу біометану. Планується удосконалення системи видачі і погашення гарантій походження біометану та контролю його якості. Особлива увага приділяється впровадженню цифрових платформ обліку та реєстрації обсягів виробництва та споживання біометану.

Мінекономіки проводить моніторинг виконання Програми.

Здійснення просвітницьких заходів для широких верств населення та бізнес-середовища сприятиме розвитку виробництва біометану, підготовці і реалізації проектів публічно-приватного партнерства та залученню ресурсів міжнародних фінансових інституцій.

Публічні інвестиційні проекти, пов'язані з досягненням цілей Програми, включаються до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій відповідно до вимог та в порядку, що визначені законодавством у сфері планування та управління публічними інвестиціями.

Фінансове забезпечення

Фінансування проектів виробництва, транспортування і споживання біометану передбачається здійснювати за рахунок фінансової (кредитної та грантової) підтримки держав - партнерів, міжнародних фінансових організацій, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Інвестиції з боку приватного сектору планується залучити шляхом формування сприятливого інвестиційного клімату та створення стабільного правового середовища в Україні.

Для досягнення цілей Програми значну роль відіграє залучення експертизи і фінансових ресурсів міжнародних фінансових установ таких, як Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, Світовий банк, а також спеціальних фінансових інструментів ЄС. Залучення грантів, пільгового кредитування і технічної допомоги дасть змогу прискорити реалізацію інвестиційних проектів з виробництва, транспортування, споживання і обліку біометану.

Моніторинг та оцінка ефективності

Для забезпечення належного контролю за виконанням Програми передбачається запровадження Мінекономіки системи моніторингу, оцінки ефективності та звітності. Центральні органи виконавчої влади, відповідальні за виконання Програми, подаватимуть щороку узагальнені звіти про виконання заходів.

За результатами виконання ключових індикаторів, обсягів виробництва та експорту біометану, обсягів інвестицій, скорочення викидів парникових газів, кількості створених робочих місць, зростання частки біометану в енергетичному балансі України проводиться моніторинг. Ефективність виконання Програми оцінюється на основі порівняння планових і фактичних результатів.

За результатами моніторингу передбачено коригування строків виконання Програми, а також визначення напрямів розвитку підгалузі відповідно до змін кліматичної, енергетичної та економічної політики ЄС. Такий підхід дасть змогу забезпечити гнучкість, відкритість і результативність державної політики у сфері виробництва, транспортування і споживання біометану.

Очікувані результати виконання Програми

Виконання Програми передбачає формування в Україні підгалузі виробництва біометану, яка сприятиме енергетичній трансформації держави для переходу до сталої кліматично нейтральної економіки.

Програма передбачає істотне нарощування потужностей із виробництва біометану, що сприятиме поступовому зменшенню залежності України від викопного палива, розвитку внутрішнього ринку відновлюваних газів та інтеграції у спільний європейський енергетичний ринок.

У 2026-2028 роках планується введення в експлуатацію ще восьми біометанових заводів, будівництво яких наразі триває, що збільшить проектну потужність виробництва біометану на близько 100 млн. куб. метрів на рік.

Виконання операційного плану передбачає внутрішнє виробництво біометану з поступовим досягненням його річного обсягу понад 1 млрд. куб. метрів - до 2030 року та до 2,1 млрд. куб. метрів - до 2035 року. Досягнення таких показників дасть змогу покрити частину потреб у газоподібному паливі як у промисловості, так і в житлово-комунальному господарстві.

Очікується, що виконання Програми дасть змогу як забезпечувати внутрішній попит, так і регулярно здійснювати експорт біометану до держав - членів ЄС з використанням наявної газотранспортної системи, що забезпечить додаткові надходження до державного бюджету, підвищить інвестиційну привабливість України як партнера на енергетичному ринку ЄС та сприятиме зміцненню позицій держави як постачальника відновлюваних енергоносіїв.

Запровадження сучасних технологій переробки органічних відходів, побічної агропромислової сировини та біомаси позитивно вплине на екологічний стан довкілля, сприятиме зменшенню обсягів викидів парникових газів, поліпшенню управління відходами у сільському господарстві, зниженню рівня забруднення водних та ґрунтових ресурсів. Зменшення викидів двоокису вуглецю шляхом заміщення викопного палива відновлюваними джерелами енергії стане важливим внеском України у виконання міжнародних кліматичних зобов'язань, зокрема оновленого національно визначеного внеску до Паризької угоди.

Виконання Програми також стимулюватиме економічну активність у сільських громадах, сприятиме створенню нових робочих місць, розвитку локальних виробничих кластерів та підвищенню добробуту населення, а також створенню сприятливого регуляторного середовища.

Передбачається, що реалізація інвестиційних проектів з виробнитва, транспортування і споживання біометану дасть змогу здійснити значні приватні та міжнародні капіталовкладення, зокрема понад 500 млн. євро до 2030 року, що посилить фінансову стійкість підгалузі.

Для виконання Програми передбачається забезпечення функціонування реєстру біометану - надійної електронної системи облікових записів, призначеної для реєстрації поданого до газотранспортної або газорозподільної системи та відібраного з газотранспортної або газорозподільної системи обсягу біометану, а також для формування гарантій походження біометану, їх передачі, розподілу або погашення та надання сертифікатів походження біометану.

Результатом виконання Програми також стане впровадження національної схеми сертифікації, що відповідатиме вимогам ЄС, що забезпечить прозорість обігу, контроль якості та відстеження походження біометану як екологічно чистого палива.

Передбачається можливість виробництва та експорту зрідженого біометану, що співвідноситься з основними енергетичними тенденціями у світовому транспортуванні газів, а саме можливість використання біометану в стисненому або зрідженому вигляді. Використання біометану в громадському транспорті (автомобільному, водному та залізничному) дасть змогу значно знизити забруднення повітря у великих містах. Використання біометану як моторного палива дасть змогу сільгоспвиробникам отримати власне джерело енергії з відходів та залишків виробництва аграрної продукції.

Підвищення рівня обізнаності населення, бізнесу та органів місцевого самоврядування щодо переваг використання біометану дасть змогу розширити його застосування у промисловості, транспорті та теплогенерації, зробивши вагомий внесок у загальнонаціональний курс на побудову “зеленої” економіки та енергонезалежність.

Результатом виконання Програми також стане утвердження України як одного з ключових виробників біометану в ЄС, що відкриє додаткові можливості для участі в загальноєвропейських кліматичних та енергетичних ініціативах, сприятиме зміцненню міжнародної співпраці, а також наближенню України до стандартів і політик ЄС у сфері сталої енергетики та екології.

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 22 квітня 2026 р. № 514

ОПЕРАЦІЙНИЙ ПЛАН

заходів з виконання Програми розвитку виробництва біометану на період до 2035 року

Найменування завдання

Відповідальні за виконання

Строк виконання

Очікуваний результат

Ціль 1. Формування нормативно-правового поля для розвитку внутрішнього і зовнішнього ринків біометану

1. Проведення консультацій з Європейською Комісією для організації повноцінного доступу України до Бази даних Європейського Союзу щодо рідких та газоподібних відновлюваних та перероблених вуглецевих видів палива (далі - Union Database)

Міненерго

Мінекономіки

2026 рік

визначення алгоритму приєднання України до Union Database

встановлення сталої комунікації з уповноваженими представниками Європейської Комісії, відповідальними за розробку, управління та підтримку Union Database

формування переліку нормативно-правових актів, які потребують внесення змін, і відповідальних центральних органів виконавчої влади

2. Проведення технічних консультацій з уповноваженими представниками Європейської Комісії, відповідальними за розробку, управління та підтримку Union Database, для підготовки рішення ЄС про простежуваність одиниць біометану, виробленого в Україні

Міненерго

НКРЕКП

Держенергоефективності

2026 рік

визначення переліку та формату інформації, яка має передаватись оператором газотранспортної системи України до Union Database

підготовка відповідних змін до Кодексу газотранспортної системи та Кодексу газорозподільних систем щодо приведення їх положень у відповідність із вимогами актів законодавства ЄС

3. Ініціювання укладення договору між Україною та ЄС щодо взаємного визнання гарантій походження для біометану

Міненерго

Мінекономіки

Держенергоефективності

2026 рік

відкриття переговорів щодо вільної торгівлі біометаном між Україною та ЄС

4. Забезпечення проведення комунікації з Європейською Комісією щодо офіційного роз'яснення для держав -членів ЄС, що український біометан, поданий до газової мережі та сертифікований відповідно до визнаних Європейською Комісією добровільних схем сертифікації, відповідає директивам ЄС у сфері відновлюваної енергетики та враховує цілі держав - членів ЄС з розвитку відновлюваної енергетики (відповідно до Директиви (ЄС) 2023/2413 Європейського Парламенту та Ради від 18 жовтня 2023 р. про внесення змін до Директиви (ЄС) 2018/2001, Регламенту (ЄС) 2018/1999 і Директиви 98/70/ЄС щодо сприяння використанню енергії з відновлюваних джерел, а також скасування Директиви Ради (ЄС) 2015/652 та Імплементаційного Регламенту Комісії (ЄС) 2022/996 від 14 червня 2022 р. щодо правил перевірки критеріїв сталого розвитку та скорочення викидів парникових газів, а також критеріїв низького ризику непрямої зміни землекористування)

Міненерго

Мінекономіки

2026 рік

забезпечення безперешкодного отримання премії на партії біометану, що експортовано з України до ЄС

5. Подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України про затвердження правил щодо визначення якості природного газу

Міненерго

2026 рік

створення технічних умов, що сприятимуть подачі біометану до газотранспортної системи України

затвердження мінімально допустимого нормативного значення вищої теплоти згоряння природного газу на рівні не нижче 10,5 кВт·год/м3 за стандартних умов - температура згорання/температура вимірювання: 25°C/0 °C, тиск: 1,01325 бар

6. Розроблення нормативно-правових актів, що регулюють використання біометану як палива моторного

Міненерго

Мінрозвитку

Держенергоефективності

2030 рік

поширення використання екологічно чистого палива біометану для галузі транспорту

7. Підготовка та подання Європейській Комісії проекту національної схеми сертифікації біометану

Міненерго

Мінрозвитку

Держенергоефективності

2031-2032 роки

відповідність національної схеми сертифікації біометану вимогам ЄС

забезпечення можливості вибору суб'єктами господарювання міжнародних схем сертифікації або національної схеми сертифікації біометану, покращення контролю держави за відповідністю біометану критеріям сталості

Ціль 2. Стимулювання нарощування виробничих потужностей з виробництва біометану, збільшення рівня переробки відходів сільського господарства (рослинництва і тваринництва), залучення інвестицій у сферу біометану

8. Стимулювання залучення мікрогрантів малими фермерськими господарствами для забезпечення їх власної енергонезалежності

Мінекономіки

Міненерго

2026-2034 роки

підвищення енергонезалежності малих фермерських господарств шляхом виробництва біометану з використанням відходів і залишків продукції сільського господарства (рослинництва і тваринництва)

9. Удосконалення процесів залучення коштів міжнародних фінансових організацій, міжнародної технічної допомоги, коштів донорів, грантів для підтримки реалізації проектів з виробництва, транспортування і споживання біометану

Міненерго

Мінекономіки

2028-2034 роки

забезпечення доступу суб'єктів господарювання до фінансових ресурсів для реалізації проектів будівництва (модернізації) виробництва біометану

10. Посилення співробітництва між державними органами влади, відповідальними за формування та реалізацію державної політики з виробництва, транспортування і споживання біометану

Мінекономіки

Міненерго

2027-2034 роки

вирішення проблемних питань, що виникають у сфері біометану

Ціль 3. Стимулювання внутрішнього споживання біометану

11. Надання інформації про доцільність споживання біометану як одного із способів зменшення викидів парникових газів

Міненерго

Мінекономіки

Держенергоефективності

2026-2034 роки

збільшення споживання біометану промисловими споживачами, підприємствами аграрного сектору тощо

12. Популяризація виробництва і споживання біометану як екологічно чистого виду палива, забезпечення представлення сировинного потенціалу для виробництва біометану в Україні

Мінекономіки

Міненерго

2027-2034 роки

збільшення кількості виробників біометану та обсягів виробництва біометану, стимулювання використання відходів і залишків сільського господарства