Про затвердження Порядку створення охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах та Порядку створення охоронних зон для збереження об'єктів Червоної книги України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 12 травня 2023 р. № 499

Київ

Про затвердження Порядку створення охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах та Порядку створення охоронних зон для збереження об'єктів Червоної книги України

Відповідно до частини восьмої статті 11 Закону України “Про Червону книгу України” та пункту 5 статті 85 Лісового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити такі, що додаються:

Порядок створення охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах;

Порядок створення охоронних зон для збереження об'єктів Червоної книги України.

Прем'єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 75

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 12 травня 2023 р. № 499

ПОРЯДОК

створення охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах

1. Цей Порядок визначає процедуру створення охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах (далі - охоронні зони), їх розмір (площу) та конфігурацію (форму), а також режим ведення лісового господарства в межах таких охоронних зон.

2. У цьому Порядку терміни вживаються у такому значенні:

відомість скасованих охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах (далі - відомість скасованих охоронних зон) - перелік охоронних зон, статус яких був скасований у межах областей, мм. Києва та Севастополя, а також Автономної Республіки Крим;

водно-болотні екосистеми - екосистеми з переважанням трав'яної рослинності, які характеризуються постійним або тимчасовим затопленням;

зведена відомість охоронних зон для збереження біорізноманіття у лісах (далі - зведена відомість охоронних зон) - перелік охоронних зон, які створено у межах областей, мм. Києва та Севастополя, а також Автономної Республіки Крим;

лісові екосистеми - екосистеми, які характеризуються домінуванням деревної та чагарникової рослинності з відповідними ґрунтами, трав'яною рослинністю, тваринним світом, мікроорганізмами та іншими природними компонентами, що взаємопов'язані у своєму розвитку, впливають один на одного і на навколишнє природне середовище;

лучні екосистеми - екосистеми, які характеризуються багаторічною трав'яною (злаковою, полиново-злаковою, різнотравно-злаковою, лучно-степовою, лучною) рослинністю, що формується в умовах достатнього або надмірного зволоження;

найстаріші або визначні дерева - дерева, що відповідають нормативам, визначеним у додатку 1;

паспорт охоронної зони для збереження біорізноманіття у лісах (далі - паспорт охоронної зони) - документ, що визначає об'єкти, для збереження яких створена охоронна зона, конфігурацію (форму) та розмір (площу) охоронної зони, а також установлює режим охорони та режим ведення лісового господарства у межах такої зони та підстави для скасування її статусу;

петрофітні екосистеми - наскельні екосистеми, які характеризуються розрідженим рослинним покривом, наявністю мохів та лишайників;

піонерні природні екосистеми - екосистеми піщаних приморських та материкових дюн, солончаків, інші піонерні екосистеми;

режим ведення лісового господарства у межах охоронної зони - сукупність заборонених, допустимих і необхідних лісогосподарських заходів в охоронній зоні, що призначені забезпечити довгострокове збереження у її межах об'єктів охорони;

режим охорони у межах охоронної зони - сукупність вимог, норм і правил, які визначають допустиму та/або недопустиму діяльність, у тому числі режим ведення лісового господарства, в охоронній зоні і призначені забезпечити довгострокове збереження у її межах об'єктів охорони;

степові екосистеми - екосистеми, які характеризуються багаторічною трав'яною (злаковою, полиново-злаковою, різнотравно-злаковою, лучно-степовою) та чагарничковою рослинністю, що формується в умовах недостатнього зволоження;

уповноважений орган - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

Термін “охоронна зона для збереження біорізноманіття у лісах”, що використовується в цьому Порядку, вживається у значенні, наведеному в Лісовому кодексі України.

3. Об'єктами охорони в охоронних зонах є:

об'єкти Червоної книги України;

об'єкти, внесені до переліків рідкісних або таких, що мають особливу наукову, природоохоронну та іншу цінність, або є такими, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин і рослин, що підлягають особливій охороні на відповідній території (об'єкти, включені до сфери дії міжнародних угод в галузі охорони біорізноманіття, ратифікованих Україною; рослинні угруповання Зеленої книги України; об'єкти переліків видів тварин та рослин, які підлягають особливій охороні на території Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя);

типові та унікальні природні комплекси і об'єкти (в тому числі лісові, степові, лучні, водно-болотні, петрофітні та піонерні природні екосистеми);

місця розмноження диких тварин;

найстаріші або визначні дерева та їх групи.

4. Охоронні зони створюються у лісах усіх форм власності, в тому числі у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

5. Мінімальні вимоги до охоронних зон щодо окремих об'єктів Червоної книги України визначено у додатку 2. Режим охорони, конфігурація (форма) та підстави для скасування статусу таких охоронних зон можуть бути більш суворими, ніж встановлені цим Порядком.

6. Режим охорони у межах охоронної зони повинен забезпечувати довгострокове збереження об'єктів охорони і встановлюється індивідуально для кожної охоронної зони у паспорті охоронної зони за формою згідно з додатком 3.

Режим охорони у межах охоронної зони може бути постійним (незмінним) або сезонним (таким, що може змінюватися протягом року).

7. Конфігурація (форма) охоронних зон може бути коловою або іншою і встановлюється індивідуально.

8. Мінімальний розмір (площа) охоронної зони становить 0,001 гектара (але не менше, ніж вимоги до охоронних зон щодо окремих об'єктів Червоної книги України, визначені у додатку 2), а максимальний - визначається фактичними розмірами території, на якій розташовується об'єкт (об'єкти) охорони, для збереження якого (яких) створюється охоронна зона.

9. Режим охорони для охоронних зон, у межах яких охороняються об'єкти Червоної книги України (крім видів, зазначених у додатку 2), повинен відповідати таким мінімальним вимогам:

для лісових екосистем - заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових систем рубок, видобутку корисних копалин, зміни гідрологічного режиму;

для степових та лучних екосистем - заборона пошкодження трав'яного покриву (розорювання, лісорозведення, поліпшення трав'яних угідь), видобутку корисних копалин, крім заходів, що спрямовані на збереження та відтворення об'єкта охорони;

для водно-болотних екосистем - заборона зміни гідрологічного режиму (осушення, зрошення, видобуток корисних копалин), крім заходів, що спрямовані на збереження та відтворення об'єкта охорони;

для петрофітних екосистем та піонерних рослинних угруповань - заборона зміни гідрологічного режиму та пошкодження трав'яного покриву (розорювання, лісорозведення, поліпшення трав'яних угідь, осушення, зрошення, видобуток корисних копалин).

Режим охорони для охоронних зон, у межах яких охороняються об'єкти Червоної книги України, може бути більш суворим, ніж встановлені цим пунктом мінімальні вимоги, та визначається у паспорті охоронної зони.

Режим охорони у межах охоронних зон, створених для збереження видів, щодо яких в установленому порядку затверджені програми (плани заходів) щодо збереження та відтворення видів тваринного і рослинного світу, які перебувають під загрозою зникнення, повинен відповідати вимогам, передбаченим такими програмами (планами заходів).

10. Створення охоронної зони здійснюється на підставі звернення наукової установи, природоохоронного громадського об'єднання або інших заінтересованих підприємств, установ, організацій (далі - автор звернення), яке повинно містити інформацію, необхідну уповноваженому органу для розроблення паспорта охоронної зони, а саме:

відомості, передбачені пунктами 1-11 паспорта охоронної зони;

обґрунтування запропонованих режиму охорони та підстав для скасування статусу охоронної зони;

картосхему розташування охоронної зони, в тому числі у векторному вигляді;

фотоматеріали.

Звернення щодо створення охоронної зони розробляється за результатами польових обстежень та подається до уповноваженого органу. Автори звернення повідомляють постійному лісокористувачу чи власнику лісів про намір проведення польових обстежень за п'ять робочих днів до початку їх проведення.

11. Уповноважений орган протягом п'яти робочих днів з дня отримання звернення щодо створення охоронної зони доводить його до відома постійного лісокористувача або власника лісів, на території якого проектується охоронна зона, або, у разі відсутності у зверненні інформації, визначеної пунктом 10 цього Порядку, повертає звернення для доопрацювання. Постійний лісокористувач або власник лісів протягом 10 робочих днів з дня отримання звернення має право надати уповноваженому органу обґрунтовані зауваження та пропозиції для розроблення паспорта охоронної зони або повідомлення про недоцільність створення охоронної зони у зв'язку з недостовірністю наданих автором звернення даних.

У разі надання постійним лісокористувачем або власником лісів зауважень та пропозицій для розроблення паспорта охоронної зони або повідомлення про недоцільність створення охоронної зони такий паспорт охоронної зони розробляється уповноваженим органом із залученням постійного лісокористувача або власника лісів та автора звернення щодо створення охоронної зони.

12. Уповноважений орган протягом 30 календарних днів з дня отримання звернення щодо створення охоронної зони розробляє та затверджує паспорт охоронної зони, оформлений згідно з додатком 3, або повідомляє автору звернення про відмову у створенні охоронної зони через недостовірність наданих автором звернення даних із зазначенням обґрунтованих зауважень та пропозицій до поданих документів.

Уповноважений орган може здійснити виїзд на територію проектованої охоронної зони, до якого залучаються автор звернення та постійний лісокористувач чи власник лісів.

13. З дня затвердження уповноваженим органом паспорта охоронної зони охоронна зона вважається такою, що створена.

14. Уповноважений орган доводить до відома постійного лісокористувача або власника лісів затверджений паспорт охоронної зони та вносить зміни до зведеної відомості охоронних зон за формою згідно з додатком 4.

15. Уповноважений орган формує зведену відомість охоронних зон, а також відомість скасованих охоронних зон за формою згідно з додатком 5 та подає їх до Міндовкілля не пізніше 1 березня року, наступного за звітним.

16. Скасування статусу охоронних зон здійснюється за результатами польових обстежень на підставі звернення про скасування статусу охоронної зони (далі - звернення про скасування). Звернення про скасування розробляється науковими установами, природоохоронними громадськими об'єднаннями або іншими заінтересованими підприємствами, установами, організаціями, в тому числі постійними лісокористувачами або власниками лісів (далі - автор звернення про скасування). Підстави для скасування статусу охоронної зони визначаються затвердженим паспортом охоронної зони, крім випадків, передбачених пунктом 17 цього Порядку.

Звернення про скасування розробляється за результатами польових обстежень та подається до уповноваженого органу.

17. Скасування статусу охоронної зони з підстав, не зазначених у паспорті охоронної зони, забороняється, крім випадків, за яких скасування статусу охоронної зони здійснюється з одночасним створенням охоронної зони, що відповідає хоча б одній з таких умов:

має більший розмір (площу), ніж охоронна зона, статус якої скасовано, повністю включає територію та зберігає режим охорони охоронної зони, що скасовується;

має більш суворий режим охорони, ніж охоронна зона, статус якої скасовано, і повністю включає територію охоронної зони, що скасовується.

18. Звернення про скасування розглядається уповноваженим органом протягом 30 календарних днів, якщо інше не передбачено пунктом 19 цього Порядку. У разі коли автор звернення про скасування інший, ніж автор звернення щодо створення охоронної зони, статус якої пропонується до скасування, уповноважений орган протягом п'яти робочих днів з дня отримання звернення про скасування повідомляє про це автору звернення щодо створення охоронної зони, а також постійному лісокористувачу чи власнику лісів, якщо він не є автором звернення про скасування, засобами електронного зв'язку та надсилає копію звернення про скасування з доданими до нього документами. Автор звернення щодо створення охоронної зони, а також постійний лісокористувач чи власник лісів протягом 10 робочих днів з дня отримання повідомлення мають право надати уповноваженому органу пропозиції до поданого звернення про скасування.

19. Уповноважений орган приймає рішення про скасування статусу чи відмову у скасуванні статусу охоронної зони з підстав, що визначені у паспорті охоронної зони або в цьому Порядку, з урахуванням отриманих зауважень та пропозицій автора звернення щодо створення охоронної зони, статус якої пропонується до скасування.

У разі коли наведена у зверненні про скасування інформація потребує додаткової перевірки, уповноважений орган організовує проведення на території охоронної зони польових досліджень із залученням наукових чи інших установ, що спеціалізуються на охороні біорізноманіття, автора звернення про скасування та автора звернення щодо створення охоронної зони, постійного лісокористувача чи власника лісів. У такому разі строк розгляду звернення продовжується, але не більш як на 11 місяців.

20. Уповноважений орган протягом п'яти робочих днів з дня прийняття рішення про скасування статусу охоронної зони доводить до відома постійного лісокористувача або власника лісів інформацію про скасування статусу охоронної зони, а також виключає інформацію щодо охоронної зони, статус якої був скасований, із зведеної відомості охоронних зон та доповнює відомість скасованих охоронних зон інформацією про охоронну зону, статус якої був скасований.

21. У межах охоронних зон забороняється здійснення будь-яких заходів, які не відповідають режиму охорони, зазначеному в паспорті охоронної зони, крім заходів, спрямованих на ліквідацію наслідків аварій та стихійного лиха, що створюють пряму загрозу життю людей.

У разі наявності на одній території різних об'єктів, які потребують створення охоронної зони, для кожного з таких об'єктів встановлюється окрема охоронна зона. У разі наявності на одній території одночасно двох і більше охоронних зон, режим охорони яких відрізняється, для такої території встановлюється більш суворий режим охорони з числа тих, що встановлені у таких охоронних зонах.

22. Міндовкілля щороку не пізніше 1 травня забезпечує оприлюднення геопросторових даних щодо охоронних зон на своєму офіційному веб-сайті та/або геопорталах і відображає їх за допомогою сервісів доступу на національному геопорталі, крім випадків, за яких оприлюднення таких геопросторових даних може призвести до погіршення умов охорони та відтворення об'єктів Червоної книги України.

23. Міндовкілля забезпечує створення метаданих для набору геопросторових даних про створення та скасування статусу охоронних зон, а також їх щорічне оновлення, реєстрацію та відображення на національному геопорталі протягом 10 робочих днів з дня отримання, створення (вироблення) та/або оновлення геопросторових даних, крім випадків, за яких оприлюднення таких метаданих може призвести до погіршення умов охорони та відтворення об'єктів Червоної книги України.

Додаток 1

до Порядку створення охоронних зон

для збереження біорізноманіття у лісах

НОРМАТИВИ

визначення найстаріших або визначних дерев

Вид дерева

Мінімальна довжина окружності стовбура, виміряна на висоті 1,3 метра, сантиметрів

Тис ягідний, ялівець звичайний

50

Черемха звичайна, вишня дика (черешня), яблуня, горобина

100

Груша, клен польовий

150

Береза повисла, береза пухнаста, граб звичайний, вільха сіра, осика, в'яз шорсткий, берест, в'яз гладкий, верба п'ятитичинкова

200

Ясен звичайний, ялиця біла, явір, клен гостролистий, модрина, вільха чорна, сосна чорна, сосна звичайна, ялина європейська

250

Бук європейський, дуб скельний, дуб звичайний, липа серцелиста

300

Інші види

350

Додаток 2

до Порядку створення охоронних зон

для збереження біорізноманіття у лісах

МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ

до охоронних зон щодо окремих об'єктів Червоної книги України

Наукова назва виду (видів)

Тривіальна назва виду (видів)

Об'єкт включення до охоронної зони (місцезростання, гніздо, сховище)

Конфігурація (форма) та розмір (площа) охоронної зони (колова, по межах природного оселища (біотопу)

Режим охорони

Підстави для скасування статусу охоронної зони

Aconitum besserianum Andrz. ex Trautv.

аконіт Бессера

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок

відсутність особин виду протягом 15 років

Aconitum pseudanthora Blocki ex Pacz.

аконіт несправжньо-протиотруйний

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона лісорозведення та лісовідновлення, дозволяється використання ділянки як сінокосу та пасовища

-“-

аконіт опушеноплодий

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок

-“-

Anemonastrum narcissiflorum (L.) Holub (Anemone narcissiflora L. (incl. A. laxa (Ulbr.) Juz.)

вітеринканарцисоквіткова (анемонаструмнарцисоквіткова, анемона нарцисоквіткова)

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона лісорозведення, лісовідновлення та розорювання, дозволяється використання ділянки як сінокосу та пасовища

-“-

Asplenium adiantum-nigrum L.

аспленій чорний

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок

відсутність особин виду протягом 15 років

Astragalus dasyanthus Pall.

астрагал шерстистоквітковий

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона розорювання, лісорозведення та лісовідновлення, дозволяється використання ділянки як сінокосу та пасовища

-“-

Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart.

баранець звичайний

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок, заборона зміни гідрологічного режиму

-“-

Betula klokovii Zaverucha

береза Клокова

місцезростання

колова, радіусом не менше 30 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона усіх лісогосподарських заходів, крім таких, що спрямовані на вилучення конкурентної рослинності

загибель усіх особин

Betula humilis Schrank

береза низька

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона усіх лісогосподарських заходів, крім таких, що спрямовані на вилучення конкурентної рослинності, заборона зміни гідрологічного режиму

-“-

Leucojum vernum L.

білоцвіт весняний

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних та поступових рубок, заборона проведення всіх лісогосподарських заходів у період з 1 березня по 31 липня, заборона зміни гідрологічного режиму

відсутність особин виду протягом 15 років

Leucojum aestivum L.

білоцвіт літній

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних та поступових рубок, заборона проведення всіх лісогосподарських заходів у період з 1 березня по 31 липня, заборона зміни гідрологічного режиму

відсутність особин виду протягом 15 років

Euonymus nanus Bieb.

бруслина карликова

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона будь-яких лісогосподарських заходів

-“-

Colchicum versicolor Ker Gawl. (Bulbocodium versicolor (Ker Gawl.) Spreng., Colchicum bulbocodium Ker Gawl. subsp. versicolor (Ker Gawl.) K. Perss.)

пізньоцвіт різнобарвний (брандушка різнобарвна)

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона розорювання, лісорозведення, лісовідновлення, зміни гідрологічного режиму, дозволяється використання ділянки як сінокосу та пасовища

-“-

Syringa josikaea Jacg. ex Rchb.

бузок угорський

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона проведення будь-яких видів рубок в угрупованнях з переважанням у деревостані чи підліску зазначених видів, крім рубок, спрямованих на вилучення конкурентних видів

загибель усіх особин

Cephalanthera damasonium (Mill.) Druce

булатка великоквіткова

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних та поступових рубок

відсутність особин виду протягом 15 років

Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch

булатка довголиста

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних та поступових рубок, заборона створення лісових культур з хвойних видів дерев

-“-

Cephalanthera rubra (L.) Rich.

булатка червона

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних та поступових рубок

-“-

Salix lapponum L.

верба лапландська

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона зміни гідрологічного режиму

-“-

Salix starkeana Willd.

верба Старке

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона зміни гідрологічного режиму, заборона проведення будь-яких видів рубок в угрупованнях з переважанням у деревостані чи підліску зазначених видів, крім рубок, спрямованих на вилучення конкурентних видів

-“-

Salix myrtilloides L.

верба чорнична

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона зміни гідрологічного режиму

-“-

Daphne cneorum L.

вовче лико пахуче (боровик)

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок, заборона лісорозведення та лісовідновлення, дозволяється використання ділянки як сінокосу та пасовища

відсутність особин виду протягом 15 років

Neottia nidus-avis (L.) Rich.

гніздівка звичайна

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок, заборона створення лісових культур з хвойних видів дерев

-“-

Adonis vernalis L.

горицвіт весняний

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона розорювання, лісорозведення та лісовідновлення, дозволяється використання ділянки як сінокосу та пасовища

-“-

Botrychium multifidum (S.G.Gmel.) Rupr.

гронянка багатороздільна

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок, заборона створення лісових культур з хвойних видів дерев

-“-

Botrychium virginianum (L.) Sw s.l. (incl. B. anthemoides C.Presl, Botrypus anthemoides (C.Presl)

гронянка віргінська (гронянка романолиста)

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок

-“-

Botrychium lunaria (L.) Sw.

гронянка півмісяцева

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок

відсутність особин виду протягом 15 років

Botrychium matricariifolium A. Br. ex Koch

гронянка ромашколиста

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок

-“-

Goodyera repens (L.) R.Br.

гудієра повзуча

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона всіх лісогосподарських заходів

-“-

дельфіній високий

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок

-“-

Delphinium sergii Wisjul. (D. schmalhausenii auct. non Albov)

дельфіній Сергія

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона лісорозведення та лісовідновлення, дозволяється використання ділянки як сінокосу та пасовища

-“-

Campanula carpatica Jacg.

дзвоники карпатські

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

визначається індивідуально

-“-

Diphasiastrum complanatum (L.) Holub

зелениця сплюснута

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних та поступових рубок

-“-

Diphasiastrum zeilleri (Rouy) Holub

зелениця Цайллера (дифазіаструм Цайллера)

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних та поступових рубок

відсутність особин виду протягом 15 років

Diphasiastrum tristachyum (Pursh) Holub

зелениця триколоскова (дифазіаструм триколосковий)

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних та поступових рубок

-“-

Erythronium dens-canis L.

еритроній собачий зуб

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних та поступових рубок, заборона проведення всіх лісогосподарських заходів у період з 1 березня по 31 липня

-“-

Gagea spathacea (Hayne) Salisb.

зірочки чохлуваті

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок

-“-

Dracocephalum ruyshiana L.

змієголовник Рюйша

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

дозволяється використання ділянки як сінокосу та пасовища, заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок, заборона створення лісових культур з хвойних видів дерев

-“-

Orchis purpurea Huds.

зозулинець пурпуровий

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок

-“-

Neottia cordata (L.) Rich. (Listera cordata (L.) R.Br.)

зозулині сльози серцелисті, гніздівка серцелиста

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона всіх лісогосподарських заходів та зміни гідрологічного режиму

відсутність особин виду протягом 15 років

Neottia ovata (L.) Bluff & Fingerh. (Listera ovata (L.) R.Br.)

зозулині сльози яйцеподібні

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних та поступових рубок, заборона створення лісових культур з хвойних видів дерев, заборона зміни гідрологічного режиму

-“-

Cyprepedium calceolus L.

зозулині черевички справжні

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок, заборона створення лісових культур з хвойних видів дерев

-“-

Dactylorhiza incarnata (L.) Soу (Orchis incarnata L.)

зозульки м'ясочервоні (пальчатокорінник м'ясочервоний)

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона зміни гідрологічного режиму та розорювання

-“-

Dactylorhiza maculata (L.) Soу (Orchis maculata L.)

зозульки плямисті (пальчатокорінник плямистий)

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона зміни гідрологічного режиму та розорювання

-“-

Dactylorhiza majalis (Rchb.) P.F.Hunt & Summerhayes (Orchis majalis Rchb.)

зозульки травневі (пальчатокорінник травневий)

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона зміни гідрологічного режиму та розорювання

-“-

Dactylorhiza fuchsii (Druce) (Druce) Soу (Orchis fuchsii Druce)

зозульки Фукса (пальчатокорінник Фукса)

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок, заборона зміни гідрологічного режиму

відсутність особин виду протягом 15 років

коральковець тричінадрізаний

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона всіх лісогосподарських заходів та зміни гідрологічного режиму

-“-

Hammarbya paludosa (L.) O.Kuntze

м'якух болотний (хаммарбія болотна)

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона всіх лісогосподарських заходів та зміни гідрологічного режиму

-“-

Stipa capillata L.

ковила волосиста

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона розорювання, лісорозведення та лісовідновлення, дозволяється використання ділянки як сінокосу та пасовища

-“-

коручка ельбська

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок

-“-

Epipactis palustris (L.) Crantz

коручка болотна

місцезростання

колова, радіусом не менше 100 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона зміни гідрологічного режиму та розорювання

-“-

Epipactis microphylla (Ehrh.) Sw.

коручка дрібнолиста

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок

-“-

Epipactis helleborine (L.) Crantz

коручка чемерникоподібна

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок, заборона створення хвойних насаджень

відсутність особин виду протягом 15 років

Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Besser

коручка темно-червона

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок

-“-

Gladiolus tenuis M.Bieb.

косарики тонкі

місцезростання

колова, радіусом не менше 100 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона лісорозведення, лісовідновлення, розорювання та зміни гідрологічного режиму, дозволяється використання ділянки як сінокосу та пасовища

-“-

Lilium martagon L.

лілія лісова

місцезростання

колова, радіусом не менше 50 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних рубок та кінцевого прийому поступових рубок, заборона створення лісових культур з хвойних видів дерев

-“-

Lunaria rediviva L.

місячниця оживаюча (лунарія оживаюча)

місцезростання

колова, радіусом не менше 100 метрів;

у разі коли біотоп займає меншу площу, - в межах біотопу

заборона суцільних та поступових рубок, заборона створення лісових культур з хвойних видів дерев

-“-

Platanthera bifolia (L.) Rich.

любка дволиста