Тип: Постанова
№ 462
Дата: 20 квітня 2011 р.
Статус: Втратив чинність
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА від 20 квітня 2011 р. N 462 Київ
{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 87 ( 87-2018-п ) від 21.02.2018 }
Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти
Відповідно до статті 31 Закону України "Про загальну середню освіту" ( 651-14 ) Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Державний стандарт початкової загальної освіти, що додається.
Установити, що Державний стандарт впроваджується з 1 вересня 2012 року.
2. Визнати таким, що втрачає чинність з 1 вересня 2012 р., пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2000 р. N 1717 ( 1717-2000-п ) "Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання" (Офіційний вісник України, 2000 р., N 47, ст. 2033).
3. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту вжити заходів для своєчасного розроблення та затвердження типових навчальних планів, навчальних програм для учнів початкової школи з метою забезпечення впровадження Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого цією постановою.
Прем'єр-міністр України М.АЗАРОВ
Інд. 70
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. N 462
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ початкової загальної освіти
Загальні положення
Цей Державний стандарт початкової загальної освіти (далі - Державний стандарт), розроблений відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб учнів початкових класів, визначає зміст початкової загальної освіти, який ґрунтується на загальнолюдських цінностях та принципах науковості, полікультурності, світського характеру освіти, системності, інтегративності, єдності навчання і виховання на засадах гуманізму, демократії, громадянської свідомості, взаємоповаги між націями і народами в інтересах людини, родини, суспільства, держави.
Державний стандарт ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого і компетентнісного підходів, що зумовлює чітке визначення результативної складової засвоєння змісту початкової загальної освіти.
У цьому Державному стандарті терміни вживаються у такому значенні:
1) громадянська компетентність - здатність людини активно, відповідально та ефективно реалізовувати права та обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства;
2) ключова компетентність - спеціально структурований комплекс якостей особистості, що дає можливість ефективно брати участь у різних життєвих сферах діяльності і належить до загальногалузевого змісту освітніх стандартів;
3) ключова компетенція - об'єктивна категорія, що фіксує суспільно визначений комплекс певного рівня знань, умінь, навичок, ставлень, які можна застосувати в широкій сфері діяльності людини (вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров'язбережувальна, соціальна компетентність та компетентність з питань інформаційно-комунікаційних технологій);
4) компетентнісний підхід - спрямованість навчально-виховного процесу на досягнення результатів, якими є такі ієрархічно-підпорядковані компетентності учнів, як ключова, загальнопредметна і предметна;
5) компетентність - набута у процесі навчання інтегрована здатність особистості, яка складається із знань, досвіду, цінностей і ставлення, що можуть цілісно реалізовуватися на практиці;
6) компетенція - суспільно визнаний рівень знань, умінь, навичок, ставлень у певній сфері діяльності людини;
7) комунікативна компетентність - здатність особистості застосувати у конкретному спілкуванні знання мови, способи взаємодії з навколишніми і віддаленими людьми та подіями, навички роботи у групі, володіння різними соціальними ролями;
8) міжпредметна компетентність - здатність учня застосувати щодо міжпредметного кола проблем знання, уміння, навички, способи діяльності та ставлення, які належать до певного кола навчальних предметів і предметних галузей;
9) міжпредметні естетичні компетентності - здатність орієнтуватися в різних сферах життєдіяльності, що формується під час опанування різних видів мистецтва. Предметними мистецькими компетентностями, у тому числі музичними, образотворчими, хореографічними, театральними, екранними, є здатність до пізнавальної і практичної діяльності у певному виді мистецтва;
10) предметна компетентність - освоєний учнями у процесі навчання досвід специфічної для певного предмета діяльності, пов'язаної з набуттям нового знання, його перетворенням і застосуванням;
11) предметна компетенція - сукупність знань, умінь та характерних рис у межах конкретного предмета, що дає можливість учневі самостійно виконувати певні дії для розв'язання навчальної проблеми (задачі, ситуації). Учень має уявлення, знає, розуміє, застосовує, виявляє ставлення, оцінює;
12) предметна математична компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня (учениці) створювати математичні моделі процесів навколишнього світу, застосовувати досвід математичної діяльності під час розв'язування навчально-пізнавальних і практично зорієнтованих задач;
13) предметна природознавча компетентність - особистісне утворення, що характеризує здатність учня розв'язувати доступні соціально і особистісно значущі практичні та пізнавальні проблемні задачі, пов'язані з реальними об'єктами природи у сфері відносин "людина - природа";
14) соціальна компетентність - здатність особистості продуктивно співпрацювати з різними партнерами у групі та команді, виконувати різні ролі та функції у колективі.
Державний стандарт складається з:
Базового навчального плану початкової загальної освіти згідно з додатком 1 (далі - Базовий навчальний план);
загальної характеристики інваріантної та варіативної складових змісту початкової загальної освіти;
державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів згідно з додатком 2.
У результативній складовій кожної освітньої галузі Державного стандарту визначено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів початкової школи, які відповідають змісту і структурі предметних компетентностей.
Протягом навчання у початковій школі учні повинні оволодіти ключовими компетентностями, які передбачають їх особистісно-соціальний та інтелектуальний розвиток, формуються на міжпредметній основі та є інтегрованим результатом предметних і міжпредметних компетенцій.
На основі цього Державного стандарту Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє навчальні програми, відповідно до яких здійснюється підготовка варіативних програм і підручників.
Базовий навчальний план
Базовий навчальний план визначає зміст і структуру початкової загальної освіти за допомогою інваріантної і варіативної складових, якими встановлюється погодинне співвідношення між освітніми галузями, гранично допустиме тижневе навантаження учнів та загальнотижнева кількість годин.
Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти формується на державному рівні і є обов'язковою для всіх загальноосвітніх навчальних закладів незалежно від їх підпорядкування та форми власності. Інваріантна складова змісту початкової загальної освіти визначається за допомогою таких освітніх галузей, як "Мови і літератури", "Математика", "Природознавство", "Суспільствознавство", "Здоров'я і фізична культура", "Технології" та "Мистецтво". Виключення з інваріантної складової будь-якої з освітніх галузей порушує цілісність загальноосвітньої підготовки на рівні початкової освіти і наступність основної школи.
В інваріантній складовій Базового навчального плану визначено мінімально необхідну кількість навчальних годин на вивчення кожної освітньої галузі.
Варіативна складова Базового навчального плану визначається загальноосвітнім навчальним закладом з урахуванням особливостей регіону, навчальних закладів, індивідуальних освітніх запитів учнів та (або) побажань батьків, або осіб, які їх замінюють. У початкових класах варіативна складова включає години, які виділяються на вивчення навчальних предметів освітніх галузей, курсів за вибором, проведення індивідуальних консультацій та групових занять з учнями.
Вивчення предметів, включених до інваріантної та варіативної складових, дає змогу забезпечити належний рівень загальноосвітньої підготовки і соціально-особистісного розвитку учнів молодшого шкільного віку.
Навчальне навантаження учнів складається з годин інваріантної і варіативної складових і не може перевищувати гранично допустимого рівня тижневого навантаження учнів, установленого Базовим навчальним планом та санітарно-гігієнічними нормами організації навчально-виховного процесу.
На основі Базового навчального плану, який визначає загальні засади організації навчально-виховного процесу у початковій школі, Міністерство освіти і науки, молоді та спорту розробляє типові навчальні плани для загальноосвітніх навчальних закладів, у яких зміст освітніх галузей реалізується шляхом вивчення навчальних предметів і курсів інваріантної складової. На основі типових навчальних планів навчальні заклади складають щороку робочі навчальні плани, в яких конкретизується варіативна складова початкової загальної освіти з урахуванням особливостей організації навчального процесу.
Бюджетне фінансування загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідно до встановленої базовим навчальним планом сумарної кількості годин інваріантної та варіативної складових з урахуванням можливого поділу класу на групи у процесі вивчення окремих предметів.
Освітня галузь "Мови і літератури"
Метою освітньої галузі "Мови і літератури" є розвиток особистості учня, формування його комунікативної компетентності та загальних уявлень про мову як систему і літературу як вид мистецтва. Зазначена освітня галузь складається з мовного і літературного компонентів.
Мова навчання (українська мова, мови національних меншин)
Метою вивчення української мови, мов національних меншин як мов навчання є формування в учнів комунікативної компетентності шляхом засвоєння доступного і необхідного обсягу знань з мови навчання, опанування всіх видів мовленнєвої діяльності та набуття певного соціального досвіду.
Особливість мови навчання полягає в тому, що вона є не тільки навчальним предметом, а і найважливішим засобом навчання, виховання і розвитку особистості у процесі опанування всіх інших предметів початкової загальної освіти.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
формування в учнів мотивації вивчення мови;
забезпечення гармонійного розвитку усіх видів мовленнєвої діяльності (слухання, говоріння, читання і письма);
формування комунікативних умінь;
опанування найважливіших функціональних складових мовної системи з урахуванням особливостей фонетичної і граматичної систем кожної з мов навчання;
соціально-культурний розвиток особистості;
формування вміння вчитися.
З урахуванням мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.
Основною змістовою лінією є мовленнєва. При цьому мовна, соціокультурна і діяльнісна змістові лінії спрямовані на забезпечення мовленнєвої.
Мова вивчення (українська мова, мови національних меншин)
Метою навчання української мови як державної та інших мов як навчальних предметів є формування комунікативної компетентності з урахуванням інтересів і можливостей учнів початкової школи.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
створення позитивної мотивації до засвоєння знань;
формування умінь і навичок з усіх видів мовленнєвої діяльності;
засвоєння елементарних знань про найважливіші мовні одиниці, необхідні та достатні для формування мовленнєвих умінь і навичок;
залучення до національної культури народу, мова якого вивчається;
сприяння інтелектуальному, моральному, соціокультурному та естетичному розвиткові особистості.
Зміст навчання української мови як державної та інших мов як навчальних предметів визначається за такими змістовими лініями, як мовленнєва, мовна, соціокультурна, які є взаємозалежними, взаємопов'язаними та спрямованими на формування ключових і предметних компетентностей.
Іноземна мова
Метою вивчення іноземної мови є формування в учнів комунікативної компетентності з урахуванням комунікативних умінь, сформованих на основі мовних знань і навичок, оволодіння уміннями та навичками спілкуватися в усній і письмовій формі з урахуванням мотивів, цілей та соціальних норм мовленнєвої поведінки у типових сферах і ситуаціях.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
правильна вимова і розрізнення на слух звуків, слів, словосполучень і речень;
оволодіння найбільш уживаною лексикою у межах визначеної тематики і сфери спілкування;
отримання уявлення про основні граматичні категорії мови, яка вивчається; розпізнавання відомого лексичного і граматичного матеріалу під час читання та аудіювання і використання його у процесі усного спілкування;
розуміння на слух мовлення вчителя, однокласників, основного змісту текстів з використанням наочності;
участь у діалогічному спілкуванні (вміння вести етикетний діалог і діалог-розпитування під час повсякденного спілкування);
уміння коротко висловлюватися у межах тематики і сфери спілкування, що визначені для початкової школи, відтворювати напам'ять римовані твори дитячого фольклору;
оволодіння технікою читання вголос, читання про себе навчальних та нескладних текстів, використання прийомів ознайомлювального та навчального читання;
правильне написання слів, словосполучень, речень і текстів;
засвоєння елементарних відомостей про країну, мова якої вивчається.
З урахуванням мети і завдань вивчення іноземної мови виділяються такі змістові лінії: мовленнєва, мовна, соціокультурна і діяльнісна.
Літературне читання
метою літературного читання є формування читацької компетентності учнів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентності, ознайомлення учнів з дитячою літературою як мистецтвом слова, підготовка їх до систематичного вивчення літератури в основній школі.
У процесі навчання відбувається становлення читача, що здатний до самостійної читацької, творчої діяльності, здійснюється його мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток, формуються морально-естетичні уявлення і поняття, збагачуються почуття, виховується потреба у систематичному читанні.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
формування в учнів навички читання як виду мовленнєвої діяльності;
ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності; формування в учнів соціальних, морально-етичних цінностей за допомогою художніх образів літературних творів;
формування умінь сприймати, розуміти, аналізувати різні види літературних і навчальних текстів з використанням елементарних літературознавчих понять;
розвиток мовлення учнів, формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного (прослуханого);
формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; умінь здійснювати пошук, відбір інформації для виконання навчально-пізнавальних завдань;
розвиток творчої літературної діяльності школярів;
виховання потреби у систематичному читанні як засобі пізнання світу, самопізнання та загальнокультурного розвитку.
З урахуванням зазначеної мети і завдань мовного компонента освітньої галузі виділяються такі змістові лінії: коло читання, навичка читання, досвід читацької діяльності і літературна діяльність.
Освітня галузь "Математика"
Метою освітньої галузі "Математика" є формування предметної математичної і ключових компетентностей, необхідних для самореалізації учнів у швидкозмінному світі.
Для досягнення зазначеної мети передбачається формування:
цілісного сприйняття світу, розуміння ролі математики у пізнанні дійсності; готовності до розпізнавання проблем, які розв'язуються із застосуванням математичних методів, здатності розв'язувати сюжетні задачі, логічно міркувати, обґрунтовувати свої дії та виконувати дії за алгоритмом;
вміння користуватися математичною термінологією, знаковою і графічною інформацією; орієнтуватися на площині та у просторі; застосовувати обчислювальні навички у практичних ситуаціях і розуміти сутність процесу вимірювання величин;
інтересу до вивчення математики, творчого підходу та емоційно-ціннісного ставлення до виконання математичних завдань; уміння навчатися.
В освітній галузі виділяються такі змістові лінії: числа, дії з числами; величини; математичні вирази, рівності, нерівності; сюжетні задачі; просторові відношення, геометричні фігури; робота з даними.
Освітня галузь "Природознавство"
Метою освітньої галузі "Природознавство" є формування природознавчої компетентності учня шляхом засвоєння системи інтегрованих знань про природу, способів навчально-пізнавальної діяльності, розвитку ціннісних орієнтацій у різних сферах життєдіяльності та природоохоронної практики.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
виховання соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до різних елементів природного середовища, здатна мислити, бережливо ставиться до природи, людей і самого себе;
формування на доступному рівні цілісної природничо-наукової картини світу, що охоплює систему знань, яка відображає закони і закономірності природи та місце в ній людини;
розвиток розумових здібностей учнів, їх емоційно-вольової сфери, пізнавальної активності та самостійності, здатності до творчості, самовираження і спілкування;
забезпечення єдності інтелектуального та емоційного сприйняття природи з практичною природоохоронною діяльністю;
засвоєння традицій українського народу у відносинах людини з природою;
оволодіння доступними способами пізнання предметів і явищ природи та суспільства.
Освітня галузь "Суспільствознавство"
Метою освітньої галузі "Суспільствознавство" є особистісний розвиток учня, формування його соціальної і громадянської компетентностей шляхом засвоєння різних видів соціального досвіду, що складається із загальнолюдських, загальнокультурних та національних цінностей, соціальних норм, громадянської активності, прийнятої в суспільстві поведінки, толерантного ставлення до відмінностей культур, традицій і різних думок.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
виховання гуманної, соціально активної особистості, яка усвідомлює свою належність до етносоціального та соціально-культурного середовища, здатна розуміти значення життя як найвищої цінності;
оволодіння способами діяльності та моделями поведінки, які відповідають загальноприйнятим нормам моралі та права;
розвиток навичок взаємодії у сім'ї, колективі, суспільстві шляхом активного спілкування із соціальним оточенням, накопичення досвіду комунікативної діяльності, дотримання правил толерантної поведінки, співпереживання і солідарності з іншими людьми у різноманітних життєвих ситуаціях;
формування основ споживчої культури, вміння самостійно приймати рішення щодо власної поведінки.
Соціальна і громадянська компетентності як ключові мають міждисциплінарний характер, інтегруються за допомогою всіх освітніх галузей і спрямовуються на соціалізацію особистості, набуття громадянських навичок співжиття і співпраці у суспільстві, дотримання соціальних норм.
Освітня галузь "Здоров'я і фізична культура"
Метою освітньої галузі "Здоров'я і фізична культура" є формування здоров'язбережувальної компетентності шляхом набуття учнями навичок збереження, зміцнення, використання здоров'я та дбайливого ставлення до нього, розвитку особистої фізичної культури.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
формування в учнів знань про здоров'я, здоровий спосіб життя, безпечну поведінку, фізичну культуру, фізичні вправи, взаємозв'язок організму людини з природним і соціальним оточенням;
формування та розвиток навичок базових загальнорозвивальних рухових дій;
розвиток в учнів активної мотивації дбайливо ставитися до власного здоров'я і займатися фізичною культурою, удосконалювати фізичну, соціальну, психічну і духовну складові здоров'я;
виховання в учнів потреби у здоров'ї, що є важливою життєвою цінністю, свідомого прагнення до ведення здорового способу життя; розвиток умінь самостійно приймати рішення щодо власних вчинків;
набуття учнями власного здоров'язбережувального досвіду з урахуванням стану здоров'я;
використання у повсякденному житті досвіду здоров'язбережувальної діяльності для власного здоров'я та здоров'я інших людей.
Здоров'язбережувальна компетентність як ключова формується на міжпредметному рівні за допомогою предметних компетенцій з урахуванням специфіки предметів та пізнавальних можливостей учнів початкових класів.
Здоров'язбережувальна компетентність формується шляхом вивчення предметів освітньої галузі "здоров'я і фізична культура" і передбачає оволодіння учнями відповідними компетенціями.
З урахуванням мети і завдань зміст освітньої галузі визначається за такими змістовими лініями: здоров'я і фізична культура.
Освітня галузь "Технології"
Метою освітньої галузі "Технології" є формування і розвиток в учнів технологічної, інформаційно-комунікаційної та основних компетентностей для реалізації їх творчого потенціалу і соціалізації у суспільстві. Технології у початковій школі є однією з ланок неперервної технологічної освіти, що логічно продовжує дошкільну освіту, створює базу для успішного опанування учнями технологій основної школи та здобуття професійної освіти.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
формування уявлення про предметно-перетворювальну діяльність людини, світ професій, шляхи отримання, зберігання інформації та способи її обробки; здатності до формулювання творчих задумів, усвідомленого дотримання безпечних прийомів роботи та користування інструментами і матеріалами;
розвиток пізнавальної, художньої і технічної обдарованості, технічного мислення у процесі творчої діяльності, навичок ручних технік обробки матеріалів, уміння користуватися технічною термінологією, художньою та графічною інформацією, вміння працювати з комп'ютером;
виховання готовності до вирішення побутових питань шляхом застосування алгоритмів виконання технологічних завдань та навичок технологічної діяльності у практичних ситуаціях.
Зміст галузі "Технології" визначається за такими змістовими лініями: ручні техніки обробки матеріалів, технічна творчість, декоративно-ужиткове мистецтво, самообслуговування та ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями.
Освітня галузь "Мистецтво"
Метою освітньої галузі "Мистецтво" є формування і розвиток в учнів комплексу ключових, міжпредметних і предметних компетентностей у процесі опанування художніх цінностей та способів художньої діяльності шляхом здобуття власного естетичного досвіду.
Для досягнення зазначеної мети передбачається виконання таких завдань:
виховання в учнів емоційно-ціннісного ставлення до мистецтва та дійсності, розвиток художніх інтересів і потреб, естетичних ідеалів, здатності розуміти та інтерпретувати твори мистецтва, оцінювати естетичні явища;
формування в учнів на доступному рівні системи художніх знань і вмінь, яка відображає цілісність та видову специфіку мистецтва;
розвиток емоційно-почуттєвої сфери учнів, їх художніх здібностей і мислення, здатності до самовираження та спілкування.
Зміст освітньої галузі "Мистецтво" визначається за такими змістовими лініями: музична, образотворча та мистецько-синтетична (відповідно хореографічного, театрального та екранних видів мистецтва), які реалізуються шляхом вивчення окремих предметів або інтегрованих курсів.
Додаток 1 до Державного стандарту
БАЗОВИЙ навчальний план
----------------------------------------------------------------------
| Найменування освітньої галузі | Кількість годин у |
| | класах на тиждень |
| |-------------------------|
| | 1 | 2 | 3 | 4 |разом|
|--------------------------------------------------------------------|
| Інваріантна складова |
|--------------------------------------------------------------------|
|Мови і літератури | 8 | 9 | 9 | 9 | 35 |
|------------------------------------------+----+----+----+----+-----|
|Математика | 4 | 4 | 4 | 4 | 16 |
|------------------------------------------+----+----+----+----+-----|
|Природознавство | 2 | 2 | 2 | 2 | 8 |
|------------------------------------------+----+----+----+----+-----|
|Суспільствознавство | | | 1 | 1 | 2 |
|------------------------------------------+----+----+----+----+-----|
|Здоров'я і фізична культура* | 4 | 4 | 4 | 4 | 16 |
|------------------------------------------+----+----+----+----+-----|
|Технології | 1 | 2 | 2 | 2 | 7 |
|------------------------------------------+----+----+----+----+-----|
|Мистецтво | 2 | 2 | 2 | 2 | 8 |
|------------------------------------------+----+----+----+----+-----|
|Усього | 21 | 23 | 24 | 24 | 92 |
|--------------------------------------------------------------------|
| Варіативна складова |
|--------------------------------------------------------------------|
|Додаткові години на вивчення предметів | 2 | 2 | 2 | 2 | 8 |
|освітніх галузей та курсів за вибором, | | | | | |
|проведення індивідуальних консультацій та | | | | | |
|групових занять | | | | | |
|------------------------------------------+----+----+----+----+-----|
|Гранично допустиме тижневе навчальне | 20 | 22 | 23 | 23 | 88 |
|навантаження на учня | | | | | |
|------------------------------------------+----+----+----+----+-----|
|Сумарна кількість навчальних годин | 23 | 25 | 26 | 26 | 100 |
|інваріантної та варіативної складових, що | | | | | |
|фінансується з державного бюджету (без | | | | | |
|урахування поділу класів на групи) | | | | | |
----------------------------------------------------------------------
---------------
Примітка. Години, передбачені для фізичної культури освітньої галузі "Здоров'я і фізична культура", не враховуються під час визначення гранично допустимого навантаження учнів.
Додаток 2 до Державного стандарту
ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ до рівня загальноосвітньої підготовки учнів
------------------------------------------------------------------
| Зміст початкової загальної | Державні вимоги до рівня |
| освіти | загальноосвітньої підготовки |
| | учнів |
|----------------------------------------------------------------|
| Освітня галузь "Мови і літератури" |
| Мова навчання (українська мова, мови національних меншин) |
|----------------------------------------------------------------|
| Мовленнєва лінія |
|----------------------------------------------------------------|
|Види мовленнєвої діяльності: |
|----------------------------------------------------------------|
|Аудіювання |уміти уважно слухати і розуміти|
| |текст, запам'ятовувати з одного|
| |прослуховування його фактичний |
| |зміст, послідовність подій, |
| |визначати основну думку |
| |висловлювання |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Говоріння |уміти будувати діалог з |
| |урахуванням ситуації та |
| |учасників спілкування, |
| |дотримуватися норм етикету; |
| |переказувати прослухані або |
| |прочитані тексти; створювати |
| |монологічні висловлювання |
| |комунікативного характеру |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Читання |уміти правильно та з розумінням|
| |читати тексти, які відповідають|
| |віковим можливостям учнів |
| |початкових класів |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Письмо |уміти будувати письмові |
| |перекази і твори з уживанням |
| |виражальних мовних засобів, |
| |висловленням власної думки, |
| |свого ставлення до того, про |
| |що йдеться в переказі або |
| |творі, дотриманням |
| |каліграфічних вимог і |
| |правописних норм у межах |
| |вивченого матеріалу |
|----------------------------------------------------------------|
| Мовна лінія |
|----------------------------------------------------------------|
|Текст. Будова тексту. Типи |знати основні ознаки тексту, |
|текстів. Навчальні тексти різних|його будову; вміти визначати |
|стилів |тему та мету тексту, практично |
| |розрізняти типи і стильові |
| |особливості текстів; |
| |застосовувати здобуті знання |
| |про текст у процесі побудови |
| |власних висловлювань |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Речення. Види простих речень за |знати основні ознаки речення; |
|метою висловлювання та |розрізняти і правильно |
|інтонацією. Головні і другорядні|інтонувати види речень за метою|
|члени речення. Словосполучення. |висловлювання та інтонацією; |
|Однорідні члени речення. |встановлювати логіко-граматичні|
|Звертання. Складне речення |зв'язки між членами речення; |
| |мати уявлення про |
| |словосполучення; розпізнавати |
| |та вживати однорідні члени і |
| |звертання в реченні; практично |
| |розрізняти прості і складні |
| |речення; застосовувати здобуті |
| |синтаксичні знання та уміння у |
| |власному мовленні |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Слово. Лексичне значення слова. |уміти пояснювати пряме і |
|Навчальні словники різних типів |переносне значення слів, |
| |розпізнавати в текстах і |
| |пояснювати синоніми, антоніми, |
| |омоніми, найуживаніші |
| |фразеологізми; використовувати |
| |здобуті знання з лексики у |
| |власному мовленні; уміти |
| |користуватися навчальними |
| |словниками різних типів |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Будова слова |знати назви значущих частин |
| |слова і вміти знаходити їх у |
| |словах (у нескладних випадках);|
| |розпізнавати і добирати |
| |спільнокореневі слова; |
| |застосовувати знання про будову|
| |слова в мовленнєвій практиці |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Частини мови. Загальні відомості|знати назви та істотні ознаки |
|про граматичні категорії частин |частин мови; розрізняти |
|мови |самостійні і службові частини |
| |мови; розпізнавати частини мови|
| |в текстах; правильно вживати |
| |граматичні форми частин мови в |
| |усних і письмових |
| |висловлюваннях |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Звукова і графічна системи мови |уміти розрізняти звуки і букви;|
|в їх взаємозв'язку. Каліграфія. |орієнтуватися у звуковій |
|Техніка письма. Алфавіт |системі мови; дотримуватися |
| |найважливіших орфоепічних норм |
| |літературної мови у власному |
| |мовленні; володіти графічною |
| |навичкою і технікою письма; |
| |знати алфавіт; розташовувати |
| |слова за алфавітом і знаходити |
| |в словнику потрібне слово |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Правопис. Найуживаніші |уміти каліграфічно і грамотно |
|орфографічні та пунктуаційні |списувати і писати з голосу |
|правила (норми). Орфографічний |тексти з дотриманням вивчених |
|словник |правил орфографії і пунктуації;|
| |дотримуватися правил правопису |
| |під час побудови письмових |
| |зв'язних висловлювань; |
| |самостійно користуватися |
| |орфографічним словником для |
| |з'ясування правильності |
| |написання слова, його окремих |
| |форм; знаходити і виправляти |
| |орфографічні та пунктуаційні |
| |помилки |
|----------------------------------------------------------------|
| Соціокультурна лінія |
|----------------------------------------------------------------|
|Тематичні групи слів, що |знати і вміти записувати назву |
|називають державу, її столицю, |держави та її столиці; знати |
|державну символіку, реалії |державні символи України; |
|життя народу |розуміти і пояснювати значення |
| |слів - назв предметів побуту, |
| |народних звичаїв; |
| |використовувати тематичні групи|
| |слів народознавчого змісту в |
| |мовленні |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Фольклорні твори великої і малої|знати казки, пісні, прислів'я, |
|форми |приказки, загадки, лічилки; |
| |уміти доречно використовувати |
| |їх в усному і писемному |
| |мовленні для його увиразнення |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Особливості національного |знати формули національного |
|мовленнєвого етикету. Правила |мовленнєвого етикету і |
|мовленнєвої поведінки під час |використовувати їх під час |
|спілкування |спілкування; дотримуватися |
| |правил етикету під час |
| |спілкування з представниками |
| |різних вікових груп і статусів |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Соціальні ролі |уміти встановлювати елементарні|
| |комунікативні контакти під час |
| |виконання тих чи інших |
| |соціальних ролей у різних |
| |життєвих ситуаціях |
|----------------------------------------------------------------|
| Діяльнісна лінія |
|----------------------------------------------------------------|
|Загальнонавчальні вміння і |уміти організовувати свою |
|навички, зокрема навчально- |навчальну діяльність; |
|організаційні, навчально- |самостійно користуватися |
|інформаційні, навчально- |підручником, довідковою |
|інтелектуальні і творчі, |літературою; виконувати |
|контрольно-оцінювальні |мисленнєві операції: |
| |спостерігати, аналізувати мовні|
| |явища, порівнювати, |
| |узагальнювати, виділяти |
| |головне, робити висновки; |
| |висловлювати і доводити власну |
| |думку; переносити знання та |
| |способи діяльності в нову |
| |ситуацію; проводити перевірку |
| |та самоперевірку усних |
| |висловлювань і письмових робіт,|
| |оцінювати результати навчання |
|----------------------------------------------------------------|
| Мова вивчення (українська мова, мови національних меншин) |
|----------------------------------------------------------------|
| Мовленнєва лінія |
|----------------------------------------------------------------|
|Аудіювання |уміти сприймати і розуміти |
| |мовні одиниці різного рівня, |
| |мовлення вчителя, нескладні за |
| |змістом тексти |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Говоріння |уміти сприймати та будувати |
| |діалогічні і монологічні |
| |висловлювання у таких сферах |
| |спілкування, як особистісна, |
| |навчальна, соціально-побутова |
| |і світ природи |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Письмо |уміти списувати, писати з |
| |голосу, складати тексти різних |
| |типів мовлення, дотримуючись |
| |правил орфографії та пунктуації|
|--------------------------------+-------------------------------|
|Читання |уміти читати (вголос і мовчки) |
| |правильно та виразно художні і |
| |навчальні тексти |
|----------------------------------------------------------------|
| Мовна лінія |
|----------------------------------------------------------------|
|Мова як засіб спілкування і |розуміти значення мови в житті |
|пізнання. Рідна, державна та |кожного народу, української |
|інші мови |мови як державної |
|----------------------------------------------------------------|
| Звуки і букви |
|----------------------------------------------------------------|
|Норми вимови і правопису |знати звукові та графічні |
| |відмінності мови навчання та |
| |української (інших мов), |
| |володіти нормами вимови і |
| |наголошення |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Алфавіт |уміти позначати звуки буквами |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Основні правила правопису |знати основні орфографічні |
| |правила та вміти їх |
| |застосовувати під час |
| |списування та письма з голосу; |
| |уміти писати з дотриманням |
| |вимог до швидкості письма |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Орфографічний та перекладний |уміти користуватися алфавітом |
|словники |під час роботи із словниками, |
| |визначати значення слова за |
| |допомогою словників |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Слово - частина мови |знати, що в кожній мові |
| |предмети, ознаки, дії, |
| |кількість називаються словами, |
| |які служать для зв'язку з |
| |іншими; знати слова мови, що |
| |вивчається як навчальний |
| |предмет, в межах зазначених тем|
| |спілкування; |
| | |
| |уміти доречно вживати слова і |
| |словесні формули залежно від |
| |ситуації |
| | |
| |уміти добирати антоніми і |
| |синоніми, розуміти |
| |багатозначність, переносне |
| |значення слів, знати, розуміти |
| |і вживати найпростіші |
| |фразеологізми |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Будова слова |уміти визначати основу і |
| |закінчення, змінювати |
| |закінчення у зв'язку з іншим |
| |словом; |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Основа і закінчення. Складові |уміти визначати складові |
|основи. Словотвір |основи, утворювати |
| |спільнокореневі слова |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Морфологічні ознаки слова |уміти визначати і змінювати |
| |слова - різні частини мови |
| |залежно від їх зв'язку з іншими|
| |словами |
| | |
| |знати і вміти вживати |
| |сполучники, прийменники та |
| |частку "не" |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Синтаксичні та пунктуаційні |уміти утворювати |
|відомості. Словосполучення. |словосполучення з прийменниками|
|Речення, його будова. Види |та без них |
|речень за метою висловлювання і | |
|за інтонацією. Речення-репліки в|уміти будувати речення, |
|діалогах |визначати головні та |
| |другорядні члени, встановлювати|
| |зв'язок між ними |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Речення з однорідними членами. |уміти будувати, поширювати, |
|Способи зв'язку між ними |інтонувати речення, різні за |
| |метою висловлювання, вживати |
| |такі речення залежно від мети, |
| |ставити на письмі відповідні |
| |розділові знаки; уживати кличну|
| |форму іменників у питальних та |
| |спонукальних реченнях, ставити |
| |розділові знаки при звертанні |
| | |
| |уміти складати та інтонувати |
| |речення з однорідними членами |
| |(із сполучниками та без них), |
| |ставити розділові знаки |
|--------------------------------+-------------------------------|
|Текст. Тема і головна думка |знати основні ознаки тексту, |
|тексту. Будова тексту. Типи |його будову; уміти визначати |
|текстів |тему і мету (основну думку) |
| |тексту, практично розрізняти |
| |типи і стильові особливості |
| |текстів; застосовувати здобуті |
| |знання про текст у процесі |
| |побудови власних висловлювань |
|----------------------------------------------------------------|
| Соціокультурна лінія |
|----------------------------------------------------------------|
|Український соціум (держава, її |знати назву держави, її |
|символіка, народи, мови) |столицю, державні символи; мати|
| |уявлення про традиції народу, |
|Матеріальна та духовна культура |мова якого вивчається; знати |
|народу, мова якого вивчається |окремі фольклорні твори великих|
| |і малих форм; уміти |
|Народні традиції |встановлювати елементарні |
| |комунікативні контакти з |