Про затвердження Державної цільової соціальної програми з розвитку волонтерської діяльності в Україні на період до 2030 року

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 29 квітня 2026 р. № 396-р

Київ

Про затвердження Державної цільової соціальної програми з розвитку волонтерської діяльності в Україні на період до 2030 року

1. Затвердити Державну цільову соціальну програму з розвитку волонтерської діяльності в Україні на період до 2030 року (далі - Програма), що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним, Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям):

забезпечити виконання Програми за рахунок коштів державного бюджету, а також інших джерел фінансування, не заборонених законодавством;

подавати щороку до 1 лютого Міністерству соціальної політики, сім'ї та єдності інформацію про стан виконання Програми для її узагальнення та подання Кабінетові Міністрів України і Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства до 1 березня року, що настає за звітним періодом.

3. Рекомендувати органам місцевого самоврядування під час розроблення власних програмних документів передбачати заходи, спрямовані на розвиток волонтерської діяльності.

Прем'єр-міністр України

Ю. СВИРИДЕНКО

Інд. 26

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 29 квітня 2026 р. № 396-р

ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА СОЦІАЛЬНА ПРОГРАМА

з розвитку волонтерської діяльності в Україні на період до 2030 року

Мета Програми

Метою цієї Програми є всебічна підтримка поширення волонтерського руху як на державному рівні, так і на рівні територіальних громад, забезпечення сталого розвитку, формування ефективної державної політики у сфері волонтерської діяльності.

Шляхи і способи розв'язання проблеми

Волонтерська діяльність є важливою складовою розвитку громадянського суспільства та демократії, що сприяє консолідації суспільства, посиленню соціальної згуртованості та формуванню культури взаємодопомоги.

На сьогодні, незважаючи на збільшення кількості волонтерів, які надають допомогу індивідуально, та організацій, які залучають до своєї діяльності волонтерів, більшість громадян України не залучені системно до волонтерської діяльності, що є звичайною практикою в країнах ЄС. Крім того, розвиток волонтерської діяльності є важливою складовою сталого розвитку громадянського суспільства.

Результати проведеного аналізу свідчать, що волонтерська діяльність в Україні досі не набула належного поширення і має фрагментарний характер: у 2010 році до неї долучилося лише 5 відсотків громадян, у 2012 році - 10 відсотків. Під час подій Революції Гідності та збройної агресії Російської Федерації проти України рівень волонтерської діяльності почав поступово підвищуватися: у 2015 році - 13 відсотків громадян долучилися до волонтерства, у 2016 році - 14, а у 2017 році такий показник знизився до близько 12 відсотків і лише у 2018 році зріс до 18 відсотків. Проте такий результат суттєво поступається середньоєвропейському рівню (22,2 відсотка у 2015 році) та значно відстає від показників країн ЄС, де волонтерство є усталеною практикою: середній показник залученості до неформального волонтерства становить 82,5 відсотка у Нідерландах, понад 74 відсотки - у Фінляндії, понад 70 відсотків - у Швеції.

В Україні високий рівень залученості до волонтерства зафіксовано в окремих регіонах: в західних областях 21 відсоток, центральних областях України - 22 відсотки. Водночас в інших областях рівень волонтерської активності залишається низьким. Особливо критичною є відсутність системних даних про формальне волонтерство, що унеможливлює комплексну оцінку ситуації та розроблення цілісної державної політики у відповідній сфері.

З початком збройної агресії Російської Федерації проти України рівень залученості до волонтерської діяльності значно підвищився. Влітку 2022 року 59 відсотків українців долучилися до волонтерської діяльності на користь Збройних Сил, внутрішньо переміщених осіб та інших громадян, які постраждали внаслідок війни, що демонструє потенціал провадження волонтерської діяльності. Загалом упродовж 2022 року до волонтерської діяльності долучилися 74 відсотки українців. У 2023 році волонтерську діяльність провадили 37 відсотків українців, у 2024 році такий показник знизився до 27 відсотків.

З урахуванням викладеного передбачаються три варіанти розв'язання проблеми.

Перший варіант передбачає збереження ситуації, що склалася у сфері волонтерської діяльності, шляхом невтручання у функціонування галузі, що дає змогу волонтерам, які надають допомогу індивідуально, та організаціям, які залучають до своєї діяльності волонтерів, розвиватися самостійно.

Перевагою такого варіанта є заощадження бюджетних коштів і запобігання формуванню упередженого ставлення заінтересованих осіб до державного регулювання волонтерської діяльності.

Недоліком такого варіанта є зменшення кількості громадян, заінтересованих у провадженні волонтерської діяльності.

Другий варіант передбачає врегулювання питань розвитку волонтерської діяльності в територіальних громадах, зокрема, в рамках виконання відповідних регіональних і місцевих програм.

Перевагою такого варіанта є економія бюджетних коштів, а недоліками - непослідовний розвиток волонтерської діяльності у різних регіонах, пов'язаний з відсутністю цілісного бачення проблеми, єдності підходів та координації зусиль в її розв'язанні, фрагментарний характер заходів, фінансування волонтерської діяльності з відповідного місцевого бюджету за залишковим принципом.

Третій варіант є оптимальним та передбачає реалізацію комплексних заходів, спрямованих на створення правових, фінансових та організаційних засад для стимулювання розвитку волонтерської діяльності шляхом виконання цієї Програми.

Зазначений варіант розв'язання проблеми полягає в тому, щоб забезпечити:

підвищення значущості волонтерства у суспільстві як важливої складової громадянської активності та розвитку громадянського суспільства;

здійснення комплексних заходів, спрямованих на створення правових, фінансових та організаційних засад для стимулювання розвитку волонтерської діяльності;

формування та впровадження узгодженої з основними заінтересованими сторонами моделі поступового розвитку волонтерства;

комплексне вирішення проблемних питань шляхом залучення органів державної влади, органів місцевого самоврядування, організацій, що працюють із волонтерами, міжнародних партнерів та безпосередньо волонтерів;

налагодження ефективного діалогу волонтерів і організацій, що їх залучають, з органами державної влади та органами місцевого самоврядування;

створення умов для посилення соціального захисту та розширення соціальних гарантій для волонтерів, включаючи страхування, відшкодування витрат та правовий захист;

популяризацію волонтерського руху.

Такий варіант виконання Програми передбачає застосування концептуально оновлених підходів до розвитку волонтерської діяльності, що забезпечують системність і комплексність здійснення заходів, перехід від фрагментарних ініціатив до інституційно закріплених механізмів підтримки волонтерів та організацій, що їх залучають, інтеграцію правових, фінансових, організаційних і соціальних інструментів для створення сприятливого середовища, впровадження сучасних стандартів прозорості, доброчесності та відповідальності, посилення соціального захисту та гарантій для волонтерів, включаючи страхування, компенсацію витрат і правовий захист, а також інтеграцію волонтерської діяльності в державну і місцеву політику, формування позитивного іміджу волонтерства та підвищення його значення як фактора розвитку громадянського суспільства і соціальної стійкості, а також урахування досвіду країн ЄС та міжнародних рекомендацій ООН щодо забезпечення ефективної підтримки волонтерів та визнання їх досвіду.

З метою раціонального використання ресурсів Програма передбачає концентрацію зусиль на виконанні таких завдань:

відзначення державою організацій, що залучають до своєї діяльності волонтерів, підвищення рівня залученості до волонтерської діяльності;

висвітлення волонтерського досвіду, створення нових технічних можливостей для координації діяльності волонтерів та організацій, які їх залучають;

сприяння залученню до волонтерства та розвитку культури волонтерства і громадської активності серед дітей, молоді;

удосконалення законодавчого регулювання та вирішення проблемних питань у сфері волонтерської діяльності з урахуванням кращих міжнародних практик;

сприяння органами місцевого самоврядування розвитку волонтерської діяльності та збільшенню кількості волонтерів, залучених до діяльності органів місцевого самоврядування;

здійснення моніторингу викликів у сфері волонтерства (дослідження, проведення аналізу впливу повномасштабної збройної агресії Російської Федерації).

Завдання та заходи Програми спрямовуються на забезпечення розвитку волонтерської діяльності та усунення перешкод, що можуть обмежувати участь окремих груп волонтерів у суспільному житті. Виконання цієї Програми забезпечує рівні можливості для реалізації потенціалу всіма особами, які беруть участь у волонтерській діяльності, незалежно від статі, віку, місця проживання, психологічних і фізичних здібностей, інвалідності та інших ознак, та створює умови для розвитку інституційної спроможності волонтерів і організацій, що їх залучають, сприяє їх соціальному захисту, формуванню прозорості та доброчесності у волонтерській діяльності, а також підтримує активну участь волонтерів у громадській діяльності.

Відомості про державного замовника, керівника і виконавців цієї Програми, строк виконання, прогнозовані обсяги та джерела фінансування наведені у додатку 1.

Завдання і заходи

Завдання і заходи з виконання цієї Програми, спрямовані на розв'язання проблем та досягнення мети Програми, наведені у додатку 2.

Координацію міжвідомчої та міжсекторальної співпраці щодо виконання завдань цієї Програми здійснює Мінсоцполітики.

Програму передбачається виконати протягом 2026-2030 років.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми забезпечить:

суспільне визнання значення волонтерської діяльності, яка провадиться волонтерами, шляхом підтримки 140 організацій, які залучають волонтерів до своєї діяльності;

визнання і відзначення державою волонтерської діяльності публічних і прозорих (доброчесних) організацій та установ, що залучають до своєї діяльності волонтерів;

масове створення організаціями, які залучають до своєї діяльності волонтерів, публічних та прозорих ендавментів, захист яких забезпечено законодавством, на випадок виходу банку з ринку в результаті ліквідації чи реорганізації;

залучення коштів для створення ендавментів, крім коштів відповідних бюджетів, прибуток від яких використовується виключно на статутні цілі таких організацій;

активне використання юридичними особами можливості залучення волонтерів (не менше ніж 20 відсотків загальної кількості громадян України), у тому числі військовослужбовців;

залучення понад 100 неприбутковими установами, організаціями та іншими неприбутковими юридичними особами публічного права до своєї діяльності волонтерів на підставі договорів про провадження волонтерської діяльності, страхування їх життя і здоров'я та за можливості компенсація витрат, пов'язаних із провадженням ними волонтерської діяльності;

прийняття актів законодавства для врегулювання питання щодо страхування волонтерів організаціями та установами, які залучають до своєї діяльності волонтерів;

підвищення рівня культури волонтерства серед здобувачів освіти, в тому числі малолітніх;

удосконалення нормативно-правової бази, підготовку рекомендацій, інформаційних матеріалів щодо залучення громадян до волонтерської діяльності у формі участі в роботі наглядових рад, утворених з метою управління неприбутковими установами, організаціями та іншими неприбутковими юридичними особами публічного права;

підтвердження близько 5 тис. волонтерів і понад 100 організаціями, які їх залучають, прозорості та публічності з верифікацією власного досвіду волонтерської діяльності, визначення доброчесних партнерів на інформаційно-аналітичній платформі, укладення договорів із волонтерами і визначення строку їх страхування;

підтримку волонтерських ініціатив, а також уточнення суспільних потреб, які можливо задовольнити під час провадження волонтерської діяльності, шляхом звернення волонтерів та організацій, які їх залучають, до центру життєстійкості у будь-якій територіальній громаді;

створення та/або зміна близько 5 тис. волонтерів власних профілів на інформаційно-аналітичній платформі для відображення своєї волонтерської діяльності за зразком “Europass” із можливістю автоматичного генерування індивідуального волонтерського резюме (для молоді - з можливістю отримання європейських сертифікатів “Youthpass”);

підвищення рівня компетентності координаторів волонтерської діяльності, зокрема, щодо знань і навичок у сфері формування та реалізації волонтерських ініціатив на всеукраїнському, регіональному та місцевому рівні;

застосування нового підходу до сприяння самоорганізації та структурування волонтерського руху в територіальних громадах для забезпечення масштабування волонтерської діяльності на місцях, а також створення у територіальних громадах осередків загальнонаціональних мережевих організацій, які залучають волонтерів до своєї діяльності;

збільшення до 5 тис. кількості волонтерів, які уклали договори про провадження волонтерської діяльності, що сприятиме правовому врегулюванню волонтерської діяльності та забезпеченню належного рівня правового захисту волонтерів;

збільшення кількості волонтерів, які отримали підтримку від органів місцевого самоврядування відповідно до місцевих цільових програм сприяння розвитку волонтерської діяльності;

збільшення кількості координаторів волонтерської діяльності в інститутах громадянського суспільства, які залучають волонтерів, що сприятиме сталості волонтерських ініціатив у межах громадянського суспільства;

збільшення кількості іноземців, поінформованих про можливості волонтерства в Україні;

внесення змін до актів законодавства, спрямованих на сприяння залученню іноземців до волонтерської діяльності, надання державою допомоги постраждалим від бойових дій волонтерам, сприяння страхуванню волонтерів організаціями, які їх залучають, зокрема шляхом удосконалення законодавства, залучення міжнародного донорського фінансування для страхування волонтерів;

розроблення пропозицій щодо внесення змін до актів законодавства, спрямованих на підвищення ефективності та розширення обсягу волонтерської діяльності, з урахуванням результатів щорічних репрезентативних соціологічних досліджень, аналітичних досліджень і моніторингу стану, динаміки та перспектив розвитку волонтерської діяльності.

Очікувані результати виконання Програми сприятимуть збільшенню частки осіб, які активно залучені до волонтерства, підвищенню рівня соціальних гарантій для волонтерів, а також зростанню рівня поінформованості про наявні інструменти та можливості участі у волонтерських ініціативах та їх активному використанні.

Моніторинг та оцінювання ефективності виконання Програми проводитимуться щороку Мінсоцполітики у співпраці з науково-дослідними установами, іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інститутами громадянського суспільства за участю волонтерів/волонтерок як суб'єктів оцінювання відповідно до методики оцінювання ефективності виконання Програми.

Під час оцінювання результатів виконання Програми можуть враховуватися адміністративні дані, статистична інформація, результати соціологічних досліджень, опитувань громадської думки, моніторингу реалізації Закону України “Про волонтерську діяльність”.

За результатами щорічного оцінювання ефективності виконання Програми у разі потреби може здійснюватися, зокрема, перегляд її завдань та заходів, пошук і впровадження більш ефективних шляхів та механізмів розв'язання наявних проблем.

Очікувані результати виконання Програми наведено у додатку 3.

Обсяги та джерела фінансування

Видатки на виконання Програми здійснюватимуться за рахунок коштів державного бюджету, а також інших джерел фінансування, не заборонених законодавством, зокрема в рамках партнерства з міжнародними організаціями, та за рахунок міжнародної технічної допомоги (UNICEF, NED, Рада Європи, SDS та інших). Орієнтовний обсяг фінансування Програми у 2026-2030 роках становить 49,5 млн. гривень (державний бюджет - 8 млн. гривень, інші джерела - 41,5 млн. гривень).

Додаток 1

до Програми

ПАСПОРТ

Державної цільової соціальної програми з розвитку волонтерської діяльності в Україні на період до 2030 року

Додаток 2

до Програми

ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ

з виконання Державної цільової соціальної програми з розвитку волонтерської діяльності в Україні на період до 2030 року

Додаток 3

до Програми

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

виконання Державної цільової соціальної програми з розвитку волонтерської діяльності в Україні на період до 2030 року