Про проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Межигірської ділянки

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 8 квітня 2025 р. № 392

Київ

{Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 975 від 13.08.2025}

Про проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Межигірської ділянки

Відповідно до статті 7 Закону України “Про угоди про розподіл продукції” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Погодитися з пропозицією Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції щодо ділянок нафтогазоносних надр стосовно проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Межигірської ділянки (далі - конкурс), що розташована в межах Стрийського, Самбірського, Львівського, Яворівського та Шептицького районів Львівської області, Калуського, Івано-Франківського, Надвірнянського районів Івано-Франківської області, Вижницького району Чернівецької області, на умовах згідно з додатком.

2. Міжвідомчій комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції щодо ділянок нафтогазоносних надр забезпечити організацію проведення конкурсу відповідно до вимог Закону України “Про угоди про розподіл продукції”, зокрема:

1) протягом двох місяців з дня прийняття рішення про проведення конкурсу забезпечити розміщення оголошення про проведення конкурсу в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті Міністерства енергетики;

2) забезпечити приймання заяв та участь у конкурсі у тримісячний строк з дати опублікування оголошення про проведення конкурсу;

3) підготувати і подати Кабінетові Міністрів України не пізніше ніж протягом одного місяця з дати закінчення граничного строку подання конкурсних заяв висновки та пропозиції щодо визначення переможця конкурсу.

Прем'єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 75

Додаток

до постанови Кабінету Міністрів України

від 8 квітня 2025 р. № 392

УМОВИ КОНКУРСУ

на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Межигірської ділянки

Порядок проведення конкурсу

1. Конкурс на укладення угоди про розподіл вуглеводнів, які видобуватимуться у межах Межигірської ділянки (далі - конкурс), проводиться відповідно до статті 7 Закону України “Про угоди про розподіл продукції” (далі - Закон).

Оголошення про проведення конкурсу публікується в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті Міненерго.

2. Участь у конкурсі можуть брати громадяни України, іноземці, особи без громадянства, юридичні особи України або інших держав, об'єднання юридичних осіб, утворені в Україні чи за її межами, особи, що діють окремо чи спільно, які мають відповідні фінансово-економічні та технічні ресурси або досвід чи кваліфікацію з видобутку вуглеводнів, крім:

1) фізичних осіб, які є громадянами та/або резидентами держави, що здійснює збройну агресію проти України, та/або держави (юрисдикції), внесеної до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

2) юридичних осіб, зареєстрованих у державі, що здійснює збройну агресію проти України, та/або державі (юрисдикції), внесеній до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, та/або кінцевими бенефіціарними власниками яких є громадяни та/або резиденти такої держави;

3) юридичних осіб, учасники (засновники, акціонери) яких зареєстровані у державі, що здійснює збройну агресію проти України, та/або державі (юрисдикції), внесеної до переліку держав (юрисдикцій), що не виконують чи неналежним чином виконують рекомендації міжнародних, міжурядових організацій, задіяних у сфері боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

4) фізичних осіб або юридичних осіб, які та/або кінцеві бенефіціарні власники яких включені до переліку осіб, щодо яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до Закону України “Про санкції”, та/або до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції.

У конкурсі можуть брати спільну участь дві або більше юридичних осіб (об'єднання юридичних осіб).

З метою сприяння добросовісній конкуренції до участі в конкурсі не допускаються особи, які мають спеціальні дозволи на користування надрами і не виконують належним чином обов'язки надрокористувача, зокрема програми робіт на ділянці надр, та інші обов'язки.

3. Для участі в конкурсі учасник (учасники) подає відповідну заяву в довільній формі, яка повинна містити:

відомості про учасника (прізвище (за наявності), власне ім'я, по батькові (за наявності), громадянство, місце проживання, фах - для фізичної особи; найменування юридичної особи чи об'єднання юридичних осіб, адреса їх місцезнаходження, назва держави, за законами якої зареєстровано юридичну особу чи об'єднання юридичних осіб, основний вид діяльності, передбачений установчими документами, розмір статутного капіталу), підтверджені документально;

коротку інформацію про досвід роботи в галузі використання надр, а також відомості про технічні і фінансові можливості для виконання робіт та про технології, що будуть застосовані під час користування надрами, підтверджені документально;

програму робіт на ділянці надр, зокрема з виконання основних умов конкурсу, із зазначенням заходів, спрямованих на охорону надр і навколишнього природного середовища, а також строків початку та закінчення робіт, визначених у пункті 15 цих умов;

розміри та види інвестування;

пропозиції щодо розподілу видобутої продукції;

зобов'язання щодо навчання персоналу та використання продукції, товарів, робіт і послуг українського походження за рівних умов стосовно ціни, строку виконання, якості, відповідності міжнародним стандартам;

програму соціального розвитку;

додаткові пропозиції щодо виконання умов конкурсу.

4. До заяви додаються такі документи:

1) для фізичної особи - засвідчена в установленому порядку копія паспорта/документа, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) (подається у разі відсутності в паспорті громадянина України інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків);

2) для юридичної особи:

засвідчені в установленому порядку копії документів про державну реєстрацію (код згідно з ЄДРПОУ) та установчих документів - засновницького договору, статуту тощо;

засвідчений в установленому порядку документ, що підтверджує обсяги сплати внесків до статутного капіталу;

відомості про:

- склад учасників (для акціонерних товариств - власників значних пакетів акцій) та їх частки у статутному капіталі;

- кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи;

інформація про громадянина України як кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи;

документи, що підтверджують наявність необхідних фінансових та технічних ресурсів з розробки ділянок надр (родовищ корисних копалин);

відомості про основні види діяльності, кількість працюючих, досвід роботи у сфері надрокористування, зокрема досвід робіт з розвідки та/або видобування горючих корисних копалин (газу природного, нафти, конденсату), із зазначенням назв ділянок надр, видів та результатів робіт, застосованих технологій, виробничих потужностей;

копія документа про результати останньої аудиторської перевірки;

засвідчена належним чином уповноваженою особою копія фінансової звітності за два попередні роки.

Якщо учасником конкурсу виступає юридична особа, спеціально утворена для участі в конкурсі, подаються інформація та відомості про досвід, технічні, фінансові та інші характеристики юридичної особи, що є засновником учасника (гарантом), при цьому до заяви має бути додана гарантія такої юридичної особи щодо забезпечення виконання зобов'язань фінансового, технічного, природоохоронного та іншого характеру за угодою про розподіл продукції з урахуванням поданої заяви.

Учасник може подавати додаткові документи та матеріали, які більш повно розкривають конкурсні пропозиції учасника.

Заява і додатки до неї складаються українською мовою та скріплюються підписом належним чином уповноваженої особи (підписами посадових осіб). Якщо учасником конкурсу є нерезидент України, документи, які подаються іноземною мовою, супроводжуються обов'язковим перекладом на українську мову.

Заява і додатки до неї подаються на паперових або електронних носіях в одному примірнику у закритому конверті із позначкою “розкривається Міжвідомчою комісією з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції” із супровідним листом із зазначенням адреси для листування (адреси електронної пошти). Документи надсилаються поштою чи подаються безпосередньо інвестором або його представником до Міненерго.

Порядок реєстрації заяви

5. Заява і додатки до неї та супровідний лист реєструються відповідно до законодавства в системі електронного документообігу службою діловодства робочого органу Міжвідомчої комісії з організації укладення та виконання угод про розподіл продукції щодо ділянок нафтогазоносних надр (далі - Міжвідомча комісія) в день їх надходження.

6. Розкриття конвертів із заявами відбувається на засіданні Міжвідомчої комісії, яке проводиться у день після граничного строку подання конкурсних заяв або наступного робочого дня у присутності учасників конкурсу.

Про дату та час проведення засідання Міжвідомчої комісії, на якому планується розкриття конкурсних пропозицій, Міненерго повідомляє членам Міжвідомчої комісії у встановленому законодавством порядку. Повідомлення учасникам конкурсу надсилаються на адреси для листування (адреси електронної пошти), які зазначені у супровідному листі.

Під час розкриття конверта з конкурсною пропозицією учасника (учасників) конкурсу головуючим на засіданні Міжвідомчої комісії озвучується присутнім його вміст (заява учасника (учасників) з переліком доданих до неї матеріалів), що фіксується у протоколі засідання Міжвідомчої комісії.

Внесення змін до пропозицій учасників після розкриття конвертів не допускається.

7. Документи, визначені у пунктах 3 і 4 цих умов, подані не в повному обсязі, не розглядаються і повертаються учаснику протягом п'яти робочих днів після дня їх розкриття супровідним листом, в якому зазначаються підстави відмови у їх розгляді.

8. Розгляд зареєстрованих заяв і доданих до них матеріалів здійснюється Міжвідомчою комісією протягом одного місяця від дати закінчення граничного строку подання конкурсних заяв.

Кожен із членів Міжвідомчої комісії оцінює подані заяви на участь у конкурсі самостійно та несе персональну відповідальність за надану їм оцінку.

За пропозиціями членів Міжвідомчої комісії до оцінки поданих заяв можуть залучатися фахові експерти, думку яких можуть враховувати члени Міжвідомчої комісії, які не пов'язані з жодним з учасників конкурсу, перелік яких затверджується Міжвідомчою комісією.

Кожен член Міжвідомчої комісії під час оцінки заяв на участь у конкурсі діє на власний розсуд виходячи із свого досвіду, розуміння та волевиявлення. Члени Міжвідомчої комісії керуються вимогами законодавства України, зокрема антикорупційного законодавства.

Кожен член Міжвідомчої комісії, а також кожен із залучених до розгляду конкурсних заяв фахових експертів зобов'язаний дотримуватися суворої конфіденційності щодо заяв на участь у конкурсі та їх змісту.

Для роботи з конкурсними заявами учасників члени Міжвідомчої комісії та залучені фахові експерти використовують електронну копію документів учасників конкурсу з електронних носіїв, при цьому оригінальні примірники заяв зберігаються в сейфі. Вивчення та обговорення конкурсних заяв учасників проводиться в приміщенні Міненерго.

9. Під час проведення конкурсу забезпечується створення рівних умов для всіх учасників конкурсу та конфіденційність.

10. Розгляд зареєстрованих заяв і доданих до них матеріалів учасників конкурсу здійснюється за такими критеріями:

Критерії оцінки

Максимальна питома вага критерію (бали)

1.

Програма робіт:

проведення 3D-сейсмічних досліджень (кв. кілометрів)

5

проведення 2D-сейсмічних досліджень (кілометрів)

5

буріння свердловин (кількість свердловин з урахуванням їх основних параметрів (глибина, траєкторія буріння)

7

відновлення законсервованих свердловин (штук)

2

раціональність використання природних ресурсів (конкретизація робіт за роками; пропозиції щодо комплексного вивчення та розробки максимальної площі ділянки (одночасні роботи в різних точках ділянки) у відсотковому значенні (площа (кв. кілометрів), що буде вивчена відносно загальної площі ділянки); наявність у програмі робіт подальшого вивчення площі паралельно з розробкою вже відкритих покладів (parallel development)

6

2.

Мінімальний гарантований обсяг інвестицій на виконання п'ятирічної програми робіт

5

3.

Наявність зобов'язання щодо раннього видобутку

3

4.

Пропозиції щодо розподілу продукції на користь держави (відсотків)

25

5.

Заходи з охорони навколишнього природного середовища

3

6.

Наявність досвіду робіт із пошуку та видобутку вуглеводнів:

1) обсяг видобутих вуглеводнів за останні п'ять років

3

2) проведення сейсмічних досліджень за останні десять років:

понад 5000 кв. кілометрів

3

2000-5000 кв. кілометрів

2

500-2000 кв. кілометрів

1

3) проведення бурових робіт за останні десять років (типи свердловин):

буріння більше п'яти свердловин

3

буріння трьох свердловин

2

буріння двох свердловин

1

4) доведений досвід роботи в умовах високого тиску та високої температури

1

5) доведений досвід роботи з горизонтальними свердловинами

1

6) коефіцієнт успішності буріння свердловин під час пошуку вуглеводнів (понад 50 відсотків)

2

7) досвід у видобуванні нетрадиційних вуглеводнів

1

8) застосування сучасних технологічних рішень під час видобутку (колтюбінг, снабінг тощо)

1

7.

Забезпечення використання товарів, робіт та послуг українського походження

3

8.

Програма соціального розвитку (соціальні інвестиції)

5

9.

Додаткові пропозиції щодо виконання умов конкурсу (сплата бонусу за підписання угоди, сплата бонусу за перший видобуток тощо)

5

10.

Пропозиції (строків та фінансування) щодо будівництва інфраструктурних об'єктів з підготовки, переробки та виробництва продукції з вуглеводневої сировини (гривень)

5

11.

Усього балів

100

Підсумок оцінок за всіма критеріями відповідно до зазначеної шкали становить фінальну оцінку заяви і є підставою для визначення переможця конкурсу.

До закінчення проведення конкурсу та оголошення його результатів засідання Міжвідомчої комісії, засідання утворених Міжвідомчою комісією робочих груп, наради членів комісії та/або їх уповноважених представників, які діють на підставі довіреностей, мають закритий характер. Жоден із членів Міжвідомчої комісії, а також жоден із залучених експертів не може зустрічатися, вести переговори, листування з учасниками конкурсу або їх представниками, зокрема отримувати пояснення щодо поданих заяв учасників.

11. За результатами розгляду та оцінки поданих матеріалів Міжвідомча комісія не пізніше ніж протягом одного місяця від дати закінчення граничного строку подання конкурсних заяв готує і подає Кабінетові Міністрів України висновки та пропозиції щодо визначення переможця (переможців) конкурсу.

Результати конкурсу підлягають опублікуванню в офіційних друкованих виданнях та на Єдиному веб-порталі органів виконавчої влади України і доводяться до відома кожного учасника конкурсу.

12. Конкурс вважається таким, що не відбувся, у разі:

відсутності заявок на участь у конкурсі у визначений строк;

коли жодна з поданих заяв не відповідає умовам конкурсу за висновками та пропозиціями Міжвідомчої комісії щодо визначення переможця конкурсу;

невизначення Кабінетом Міністрів України переможця конкурсу протягом трьох місяців від дати закінчення граничного строку подання конкурсних заявок.

13. Спори, що можуть виникнути у зв'язку із проведенням конкурсу, вирішуються відповідно до законодавства України.

Характеристика об'єкта конкурсу

14. Межигірська ділянка, щодо якої оголошується конкурс (далі - ділянка), розташована в межах Стрийського, Самбірського, Львівського, Яворівського та Шептицького районів Львівської області; Калуського, Івано-Франківського, Надвірнянського районів Івано-Франківської області; Вижницького району Чернівецької області.

Ділянка складається з шести частин та обмежена такими географічними координатами:

Номер кутової точки

Північна широта

Східна довгота

Площа (кв. кілометрів)

Рава-Руська площа

480,25

1

50° 20' 13,788"

23° 42' 58,412"

2

50° 11' 31,790"

23° 53' 18,436"

3

50° 10' 52,787"

23° 50' 5,436"

4

50° 4' 28,784"

23° 52' 44,452"

5

50° 4' 4,777"

23° 46' 30,450"

6

50° 11' 43,766"

23° 27' 38,426"

Східно-Калуська площа

159,48

1

49° 9' 36,761"

24° 18' 20,583"

2

49° 9' 43,767"

24° 24' 50,586"

3

49° 2' 9,765"

24° 29' 44,604"

4

48° 59' 43,765"

24° 31' 17,610"

5

48° 58' 12,760"

24° 27' 44,612"

6

49° 4' 0,758"

24° 20' 1,596"

7

49° 5' 21,761"

24° 21' 55,594"

Південно-Богородчанська площа

134,69

1

48° 48' 7,755"

24° 31' 5,634"

2

48° 47' 57,760"

24° 36' 35,637"

3

48° 47' 54,761"

24° 38' 11,638"

4

48° 45' 8,759"

24° 38' 53,644"

5

48° 45' 28,753"

24° 31' 55,640"

6

48° 37' 14,760"

24° 46' 52,664"

7

48° 36' 20,757"

24° 44' 1,664"

8

48° 45' 6,750"

24° 28' 36,640"

Рожинська площа

62,54

1

48° 14' 27,754"

25° 0' 57,717"

2

48° 16' 54,759"

25° 4' 10,713"

3

48° 12' 24,760"

25° 10' 5,725"

4

48° 10' 17,756"

25° 7' 6,728"

Межигірська площа

635,50

1

49° 4' 9,617"

22° 53' 7,670"

2

49° 8' 55,610"

23° 2' 15,378"

3

48° 57' 34,432"

23° 21' 43,530"

4

48° 50' 0,589"

23° 9' 33,490"

5

48° 52' 22,948"

23° 7' 35,772"

6

48° 51' 26,711"

23° 3' 38,876"

7

48° 56' 17,529"

22° 58' 2,707"

Тершівська площа

43,15

1

49° 26' 40,335"

22° 58' 35,018"

2

49° 26' 0,252"

23° 0' 25,768"

3

49° 25' 57,503"

23° 0' 53,148"

4

49° 25' 36,254"

23° 2' 1,970"

5

49° 25' 46,924"

23° 2' 23,849"

6

49° 25' 26,254"

23° 2' 58,580"

7

49° 25' 44,335"

23° 3' 8,580"

8

49° 25' 25,545"

23° 3' 31,420"

9

49° 24' 58,675"

23° 3' 16,210"

10

49° 24' 22,528"

23° 2' 49,296"

11

49° 22' 35,251"

23° 1' 37,246"

12

49° 22' 47,590"

23° 1' 9,815"

13

49° 22' 12,681"

23° 0' 33,231"

14

49° 24' 28,521"

22° 55' 33,295"

Загальна площа ділянки становить 1515,61 кв. кілометра.

Ділянка включає всі осадові поклади, що залягають в межах її периметра та обмежені за глибиною користування надрами відміткою 10 тис. метрів від поверхні або геологічним фундаментом (залежно від того, що буде досягнуто раніше).

Корисними копалинами, геологічне вивчення та видобування яких передбачається угодою, є горючі корисні копалини (газ природний, газ сланцевих товщ, газ центрально-басейнового типу, газ (метан) вугільних родовищ, нафта, конденсат) (далі - вуглеводні).

Геологічна характеристика ділянок надр

Перша частина Рава-Руська (480,25 кв. кілометра)

Адміністративне розташування: Львівський, Яворівський і Шептицький райони Львівської області.

Тектонічна приналежність: зона зчленування Львівського палеозойського прогину та Рава-Руської зони (Східноєвропейської платформи).

Нафтогазогеологічне районування: Волино-Подільська нафтогазова область.

Особливості геологічної будови: геологічне середовище Рава-Руської ділянки представлене відкладами архей-протерозойського фундаменту та палеозой-мезозойським комплексом порід, що утворює осадовий чохол. Також у верхній частині розрізу присутні незначної товщини відклади кайнозою.

Перспективні комплекси: Волино-Подільська нафтогазоносна область за складом порід, гідрохімічними показниками пластових вод, наявністю задовільних порід-колекторів та сприятливих для нафтогазонакопичення структур відноситься до перспективних. Основні перспективи нафтогазоносності пов'язуються з девонським піщано-глинистим комплексом. Цьому сприяло відкриття у девонських відкладах на площі Великі Мости газового покладу (1964 року) і виявлення у свердловинах 1 та 2-Хлівчанські прямих ознак газоносності. Також газові поклади у відкладах девону виявлені на Локачинському газовому родовищі. Як на Локачинському, так і на Великомостівському родовищах газові поклади приурочені до відкладів середнього девону. Промислові припливи газу отримані з піщано-алевролітових відкладів нижньолопушанської та нижньострутинської підсвіт середнього девону. Основні запаси газу зосереджені в піщано-алевролітових колекторах нижньолопушанської підсвіти, перекритих потужним шаром середньолопушанських гіпсоангідритів, що служать надійною покришкою для покладів.

Відклади нижнього девону, силуру і кембрію за результатами буріння численних свердловин у межах Волино-Поділля є малоперспективними щодо можливості існування газових покладів промислового значення у традиційних породах-колекторах. Ця частина палеозойського розрізу може представляти інтерес щодо можливості акумуляції газу сланцевих товщ.

Перспективи промислової нафтогазоносності Рава-Руської ділянки пов'язуються з кількома напрямами: традиційний природний газ, газ сланцевих товщ, газ (нафта) щільних порід-колекторів.

Можливість акумуляції природного газу в традиційних породах-колекторах у межах Рава-Руської площі пов'язується з рядом перспективних девонських структур, які прогнозуються за даними сейсмічних досліджень і глибокого буріння у північно-східній частині площі. Найбільш виразною є Помлинська прогнозна структура (за даними Львівського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту), яка характеризується розмірами 15 кілометрів на 2 кілометри, висотою понад 100 метрів. Також виділяється Дібровська прогнозна структура та інші.

Крім газу традиційних колекторів, на Рава-Руській ділянці можливе виявлення покладів газу сланцевих товщ.

Згідно з проведеними дослідженнями кернового матеріалу із свердловин, пробурених у межах Львівського палеозойського прогину, встановлено, що найбільш перспективними щодо можливості вміщувати поклади газу сланцевих товщ є відклади нижнього силуру і ордовіку, які здебільшого представлені чорними сланцями. Ці породи відповідають зоні зрілості щодо можливості утворення та накопичення газу сланцевих товщ. “Газове вікно” розташоване на глибинах понад 2800 метрів.

Поверх нафтогазоносності: 500-3500 метрів.

Сусідні родовища: Великомостівське газове родовище.

Ресурсна база: прогнозні ресурси газу близько 5 млрд. куб. метрів.

Друга частина Східно-Калуська (159,48 кв. кілометра)

Адміністративне розташування: Калуський район Івано-Франківської області.

Тектонічна приналежність: південна частина Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину.

Нафтогазогеологічне районування: Передкарпатська нафтогазова область.

Особливості геологічної будови: геологічне середовище площі представлене карбонатно-теригенними відкладами палеозою та мезозою (юрської та крейдової систем), які виповнюють розріз платформенної основи Передкарпатського прогину, а також кайнозойськими відкладами, які утворюють неогеновий моласовий чохол.

Перспективні комплекси: перспективи промислової газонафтоносності площі пов'язуються з нижньосарматськими та верхньобаденськими пісковик-алевролітовими горизонтами міоцену, а також з теригенно-карбонатними породами-колекторами крейдової і юрської систем, які залягають в інтервалі глибин 300-3500 метрів. Структури-пастки карпатського простягання передбачаються по всій ділянці надр у вигляді піднасувних тектонічно порушених піднять з елементами літологічного екранування, які є типовими для багатьох родовищ Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину, зокрема Гринівського, Крехівського і Богородчанського газових родовищ, що розташовані поруч з даною ділянкою.

Поверх нафтогазоносності: 300-3500 метрів.

Сусідні родовища: Гринівське газове родовище, Крехівське газове родовище.

Ресурсна база: прогнозні ресурси вуглеводнів близько 5 млн. тонн умовного палива.

Третя частина Південно-Богородчанська (134,69 кв. кілометра)

Адміністративне розташування: Івано-Франківський і Надвірнянський райони Івано-Франківської області.

Тектонічна приналежність: південна частина Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину.

Нафтогазогеологічне районування: Передкарпатська нафтогазова область.

Особливості геологічної будови: розкритий геологічний розріз представлений осадовими комплексами палеозою, мезозою та кайнозою. Суттєвий вплив на формування осадових відкладів здійснив насув Самбірської зони.

Перспективні комплекси: промислові скупчення вуглеводнів пов'язані з відкладами косівської світи баденського ярусу міоцену. Колекторами у відкладах косівської світи є малопотужні (від перших сантиметрів до перших метрів) прошарки та лінзи пісковиків та алевролітів, неритмічно розташованих серед глинистої товщі, не витримані по площі та розрізу. У відкладах косівської світи відсутні будь-які реперні горизонти, лінзи та прошарки пісковиків і алевролітів по площі та розрізу розміщені хаотично, прослідкувати їх по площі та розрізу неможливо, тому кореляція розрізів свердловин ускладнена.

Поверх нафтогазоносності: 1000-4000 метрів.

Сусідні родовища: Богородчанське газове родовище, Старобогородчанське газове родовище.

Ресурсна база: прогнозні ресурси вуглеводнів 5-10 млн. тонн умовного палива.

Четверта частина Рожинська (62,54 кв. кілометра)

Адміністративне розташування: Косівський район Івано-Франківської області та Вижницький район Чернівецької області. Значна частина території в межах національних заповідників та парків тощо.

Тектонічна приналежність: Лопушнянська підзона Більче-Волицької зони Передкарпатського прогину (автохтон Покутсько-Буковинських Карпат).

Нафтогазогеологічне районування: Лопушнянська ділянка платформенного автохтону Карпат.

Особливості геологічної будови: піднасув Покутсько-Буковинських Карпат - один з перспективних напрямів на нафту і газ у межах Заходу України. Відкриті тут нафтові родовища, Лопушнянське в Україні та Фрасин на території Румунії, доводять наявність покладів нафти і примножують перспективність даного району, а проведені сейсмічні, пошуково-розвідувальні та науково-тематичні дослідження дали змогу отримати уявлення про геологічну будову досліджуваної території.

Сейсмічними дослідженнями в автохтоні Покутсько-Буковинських Карпат був виявлений ряд перспективних структур: Лопушнянська, Таталівська, Рожинська, Петровецька, Шурдинська, Дихтинецька, Путильська, Яблунівська, Федьковицька, Лустунська, Загулівська, Плосківська, Селятинська, Ходкевицька, Устерікська, Стайківська.

Структурний план автохтонних відкладів в Покутсько-Буковинських Карпатах найбільш ґрунтовно висвітлюється відбиваючим горизонтом в покрівлі юрських відкладів. За системою ступінчастих розломів відклади Карпатського простягання занурюються в південно-західному напрямку. Крім того він розбитий поперечними розломами, які у взаємодії з поздовжніми зумовлюють крупноблокову будову мезозойської основи.

Передкарпатський розлом з амплітудою близько 3 кілометрів ділить форланд на дві частини: підвищену (мезозой розміщений на 0,3-3 кілометри) і опущену (4-15 кілометрів). В опущеній частині на основі даних сейсмо- і гравірозвідки виділені смуги антиклінальних складок. Характерним є те, що потужність палеогенових, крейдових та юрських відкладів зростає в північно-західному напрямку.

Геологічна будова Лопушнянського родовища, результати буріння глибоких свердловин та сейсморозвідувальні роботи, проведені в межах Лопушнянської підзони, а також багатий геологічний матеріал, зібраний в межах мезокайнозою в сусідньому припіднятому мега-блоці, дозволяють виділити три самостійні нафтогазові комплекси: верхньоюрський, крейдовий та палеоген-неогеновий.

Перспективні комплекси: в розрізі юри прогнозується наявність масивно-пластових покладів, приурочених до склепінних частин палеовисочин. Поклади тектонічно екрановані багаточисленними тектонічними порушеннями субкарпатського та транскарпатського напрямків, амплітуда яких в окремих місцях перевищує перші сотні метрів. У зонах палеоврізів не виключене стратиграфічне екранування непроникними верствами кайнозою.

Крейдовий комплекс на Лопушнянському родовищі продуктивний в нижній частині, де поклади нафти приурочені до альб-сеноманської частини розрізу. Поклади пластові склепінні, тектонічно екрановані. На території піднасуву Покутсько-Буковинських Карпат не виключені ділянки літологічного і стратиграфічного екранування.

Найбільш складним є питання прогнозування покладів нафти і газу в палеоген-неогеновій товщі, літологічні закономірності якої пов'язані насамперед із структурою докайнозойської основи. Остання значною мірою зумовлена результатами ерозійних процесів на межі крейди і палеогену.

У розрізі палеоген-неогенової товщі є перспективні відклади як палеогену, так і пісковики карпатію та нижнього бадену. Прогнозуються пластові склепінні тектонічо і стратиграфічно екрановані та літологічно обмежені поклади вуглеводнів.

Рожинська структура виявлена за даними сейсморозвідувальних робіт по відбиваючому горизонту в покрівельній частині відкладів юри і розташована на північний захід від Таталівської структури.

Рожинська структура являє собою брахіантикліналь, розділену Назавизівським розломом на два блоки, які ускладнені поперечними порушеннями.

У межах Рожинської структури (Тюдівського блоку) з метою пошуків нафтових і газових покладів у відкладах палеогену, крейди і юри до глибини 6175 метрів пробурена пошукова свердловина 1-Рожинська.

До глибини 5900 метрів свердловина розкрила відклади складок Покутсько-Буковинських Карпат і Самбірської зони.

В інтервалі 5900-5947 метрів розкриті відклади платформенного еоцену, які представлені в основному щільними пісковиками. Найкращий колектор в розрізі (5900-5907 метрів) з питомим опором 3,5 Ом·м і Кп по АК - 7,8 відсотка. За кількісною характеристикою його можна віднести до водонасиченого пласта (Кнг - 40 відсотків).

Відклади крейди залягають в інтервалі 5947-6050 метрів і пласти-колектори мають невизначений характер насичення з питомим опором від 1,5 Ом·м до 30 Ом·м, Кп - 6-8 відсотків.

Юрські відклади за результатами буріння і геофізичних досліджень мають невизначений характер насичення по боковому каротажу. Колекторські різноманітності виповнені каверно-поровими вапняками (6075-6119 метрів) з питомим опором 9,2-7 Ом·м і Кп по АК - 6-10 відсотків.

У процесі буріння з глибини 5897 метрів спостерігались газопрояви, внаслідок чого питома вага зменшувалася з 1,96 грама на куб. сантиметр до 1,6 грама на куб. сантиметр. Сумарні газопоказники становили від 1,2 відсотка до 99 відсотків.

За даними газокаротажних досліджень інтервали 5924-5965 метрів і 6160-6166 метрів характеризуються як газонафтонасичені. Невизначену характеристику мають інтервали 5903-5906 метрів і 6035-6046 метрів.

За результатами геохімічних досліджень кернового матеріалу мезозойські відклади оцінені як прогнозно нафтонасичені в інтервалі 6110-6166 метрів. Позитивну геохімічну оцінку отримали також відклади крейдового віку в інтервалах 5924-5929 метрів та 5952-5965 метрів.

Випробування свердловини 1-Рожинська не проводилося і експлуатаційна колона не спускалася у зв'язку з техніко-економічними, а не геологічними чинниками.

Поверх нафтогазоносності: 5000-7000 метрів.

Сусідні родовища: Лопушнянське нафтове родовище.

Ресурсна база: прогнозні ресурси вуглеводнів понад 20 млн. тонн умовного палива.

П'ята частина Межигірська (635,5 кв. кілометра)

Адміністративне розташування: в межах Самбірського та Стрийського районів Львівської області.

Тектонічна приналежність: Кросненська зона Складчатих Карпат.

Нафтогазогеологічне районування: Карпатська нафтогазова область.

Особливості геологічної будови: Кросненська зона є найменш вивченою щодо нафтогазоносності зоною Складчатих Карпат. Вона характеризується значним розповсюдженням палеогенових флішових утворень. Через чітко виражений депресійний (коритоподібний) характер будови трактується як внутрішньогірська западина (центральна карпатська депресія). На відміну від сусідніх Скибової, Дуклянської та Чорногорської зон, де на денну поверхню виходять здебільшого крейдові відклади, в Кросненській широко розповсюджені породи олігоцену-міоцену.

Внутрішня структурно-тектонічна будова зони Кросно (зпрогнозована на підставі комплексного аналізу даних геолого-зйомочних робіт, глибокого буріння і геофізичних досліджень), подібно до суміжних тектонічних одиниць, має насувно-складчатий характер, за якого виділяються кілька ярусів перспективних структур: перший ярус - алохтонні структури, приурочені до лусок, що виходять на денну поверхню; другий і наступні яруси - параавтохтонні піднасувні структури.

Перспективні комплекси: у межах Межигірської ділянки перспективи промислової нафтогазоносності, за аналогією із сусідніми площами, пов'язують як з алохтонними, так і параавтохтонними потенційними структурами-пастками.

Алохтонні структури-пастки прогнозуються у формі лінійно видовжених асиметричних тектонічно порушених складок на глибинах до 3500 метрів, що приурочені до окремих лусок і скиб - Яворівської, Турівської, Боринської, Ропавської, Лімненської, Грозівської та інших. Перспективність даного типу структур доводять численні поверхневі нафтопрояви в районі сіл Пoгap, Хащів, Лімна, Шум'яч, Вовче, Боберка, існування давніх нафтопромислів на площах Хащів i Гронзова, де видобуток нафти вівся з колодязів i неглибоких свердловин. На Межигірській ділянці нафтогазоперспективними вважаються літолого-стратиграфічні аналоги даних відкладів - пісковик-алевролітові пачки палеогену. Породами-флюїдоупорами виступають окремі пачки щільних аргілітів і алевролітів, що розділяють пісковикові горизонти, а як регіональна покришка розглядається глинисто-аргілітова товща у верхній частині розрізу верховинської світи, що датується міоценом.

Розвиток параавтохтонних структур-пасток у кросненських відкладах Межигірської ділянки прогнозується з глибини 3500-4000 метрів. Це будуть більш пологіші, ніж в першому ярусі, асиметричні антиклінальні складки з підвернутими або зрізаними північно-східними крилами. Передбачається, що ядра складок будуть виповнені здебільшого відкладами олігоцену, в товщі якого прогнозується розвиток задовільних порід-колекторів. Саме такого типу структура-пастка розкрита свердловинами 1, 2-Боринські в інтервалі глибин 3150-5000 метрів. Свердловинами встановлено газоносність олігоценових відкладів шляхом отримання припливів газу з короткочасними дебітами до 500 тис. куб. метрів на добу.

Поверх нафтогазоносності: 500-5000 метрів.

Сусідні родовища: Лютнянське газове родовище.

Ресурсна база: прогнозні ресурси вуглеводнів на Межигірській ділянці можуть становити близько 1-2 млн. тонн умовного палива (алохтонний об'єкт), до 10 млн. тонн умовного палива (параавтохтонний об'єкт), газ щільних колекторів у інтервалі глибин 3000-4000 метрів до 100 млрд. куб. метрів.

Шоста частина Тершівська (43,15 кв. кілометра)

Адміністративне розташування: Самбірський район Львівської області.

Тектонічна приналежність: північно-західна частина Бориславсько-Покутської зони Українських Карпат.

Нафтогазогеологічне районування: Бориславсько-Покутський нафтогазовий регіон.

Особливості геологічної будови: у геологічній будові структури наявні флішові утворення верхньої крейди (стрийська світа), палеоцену (ямненська світа), еоцену (манявська, вигодська та бистрицька світи), олігоцену (менілітова світа) та моласові утворення міоцену (поляницька та воротищенська світи). Сушицька структура представлена антикліналлю північно-західного простягання. Її південно-західне крило відносно широке і похиле, а північно-східне зрізане насувом. З північного заходу та південного сходу складка обмежена скидо-зсувами. Розміри її 5 кілометрів на 3 кілометри, висота 1200 метрів. Поклад нафти пов'язаний з пісковиками менілітової світи.

Перспективні комплекси: перспективні поклади нафти і газу розташовані у першому та другому ярусах складок Бориславсько-Покутської зони, а саме Сазанської та Сушицької.

Сушицька антикліналь виявлена у 1972 році методами сейсмічної розвідки відбитих хвиль і регульованого спрямованого прийому. У 1977 році її будова деталізована методами сейсмічних досліджень відбитих хвиль і спільної глибинної точки, а в наступному році складка була підготовлена до пошукового буріння по умовному сейсмічному горизонту - покрівлі еоцену. У 1977 році розпочато буріння свердловини 1-Південно-Монастирецької проектною глибиною 4900 метрів з метою пошуків покладів нафти в утвореннях палеогену однойменної структури першого ярусу. У зв'язку з відсутністю такої складки проектна глибина свердловини була збільшена до 5200 метрів для розкриття палеогенових відкладів Сушицької антикліналі другого ярусу. У 1980 році під час випробування в ній підроговикових пісковиків та роговикового горизонту менілітової світи (в інтервалі 4945-4962 метрів) отримано приплив нафти 4,3 тонни на добу на діафрагмі діаметром 5 міліметрів за тиску на буфері 1 МПа, в затрубному просторі - 3 МПа і на вибої - 36,66 МПа. Усього на ділянці пробурено п'ять свердловин. З них лише в одній (свердловина № 1) одержано промисловий приплив нафти.

Поверх нафтогазоносності: 2500-5000 метрів.

Сусідні родовища: Південно-Монастирецьке нафтове родовище, Старосамбірське нафтове родовище.

Ресурсна база: прогнозні ресурси вуглеводнів 3-5 млн. тонн умовного палива.

Після підписання та державної реєстрації угоди інвестору надається спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення, зокрема дослідно-промислової розробки, з подальшим видобуванням вуглеводнів та виконанням робіт, передбачених угодою про розподіл продукції, у межах ділянки на строк дії угоди.

Переможець конкурсу під час підписання угоди сплачує до державного бюджету спеціальний платіж (бонус підписання) у розмірі не менше ніж 99 відсотків початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на користування надрами на ділянці Межигірська.

Строк дії спеціального дозволу на користування надрами може бути продовжено у випадку продовження строку дії угоди в порядку, встановленому Законом.

Програма обов'язкових робіт на ділянці

15. Переможець повинен забезпечити проведення таких робіт:

1) електрометрія і гравіметрія всієї ділянки, за виключенням ділянок, на яких виконано тривимірне сейсмічне дослідження, та ділянок, де проведення геологорозвідувальних робіт заборонено згідно із законодавством України;

2) геологічне вивчення надр на ділянці (протягом п'яти років):

здійснення тривимірного сейсмічного дослідження протягом першого етапу геологорозвідувальних робіт не менш як на 400 кв. кілометрів;

буріння не менше двох пошукових/розвідувальних свердловин;

буріння не менше двох свердловин для вивчення глибинної геологічної будови і порівняльної оцінки перспектив нафтогазоносності можливих зон нафтогазонакопичення, виявлення найперспективнійших районів для детальних геологічних робіт, а також для отримання необхідних відомостей про геолого-геофізичну характеристику розрізу відкладів з метою уточнення результатів сейсмічних та інших досліджень;

3) оцінка впливу на довкілля планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, та відповідно до вимог статті 11 Закону;

4) складення звіту за результатами геологічного вивчення ділянки та подання його в установленому порядку Державному науково-виробничому підприємству “Державний інформаційний геологічний фонд України” для використання та оприлюднення в межах законодавства;

5) у разі відкриття родовища вуглеводнів подання Державній комісії України по запасах корисних копалин в установленому порядку матеріалів щодо оцінки запасів вуглеводнів для затвердження таких запасів;

6) у разі прийняття інвестором рішення щодо переходу до етапу промислової розробки облаштування родовища (родовищ), буріння експлуатаційних свердловин та промислова розробка покладів вуглеводнів.

Розміри та види інвестування

16. Мінімальний обсяг інвестицій, що буде здійснений протягом першого етапу геологорозвідувальних робіт, має бути не менше ніж 1 млрд. гривень та визначається за результатами конкурсу.

17. Обсяг загальних інвестицій, у тому числі тих, що необхідні для забезпечення промислової розробки, визначається за результатами конкурсу.

Основні критерії розподілу продукції

18. Уся вироблена продукція до моменту розподілу між державою та інвестором належить державі. Максимальна частина компенсаційної продукції, за рахунок якої інвестору буде компенсовано його витрати, становить 55 відсотків загального обсягу виробленої продукції до повного відшкодування витрат інвестора.

Частка держави у прибутковій продукції повинна становити:

у разі перевищення облікових витрат, що підлягають відшкодуванню, над граничною величиною компенсаційної продукції - 35 відсотків державі та 65 відсотків інвестору;

у разі перевищення граничної величини компенсаційної продукції над обліковими витратами, що підлягають відшкодуванню у податковому періоді, - 65 відсотків державі та 35 відсотків інвестору.

Особливості умов угоди з боку держави

19. Переможець конкурсу та держава в особі Кабінету Міністрів України укладають угоду строком на 50 років з дня її підписання, якщо інше не буде погоджено сторонами.

В угоді передбачаються такі особливі умови:

щорічне декларування видобувних характеристик;

дотримання порядку користування геологічною, геофізичною та іншою інформацією;

порядок і особливості обліку витрат на промислові та технологічні потреби;

визначення порядку і строків оцінки рівня забруднення навколишнього природного середовища в районі ділянки на момент укладення угоди;

визначення обсягу та строків здійснення заходів з охорони надр та навколишнього природного середовища, їх фінансування;

визначення порядку узгодження та затвердження програм робіт на ділянці надр;

умови відповідального зберігання державної частки видобутих вуглеводнів до передачі їх державі;

умови страхування майнових ризиків, зокрема втрати видобутих вуглеводнів внаслідок стихійного лиха;

умови виключного ризику під час розробки родовищ.

Держава має право відмовитися від виконання угоди (припинити угоду) і вимагати відшкодування збитків у порядку, передбаченому статтею 31 Закону, якщо інвестор не приступить до виконання угоди в передбачені нею строки.

Оптимальні економічні, технологічні, природоохоронні та інші заходи щодо раціонального використання надр

20. Інвестор додає до заяви на участь у конкурсі інформацію про оптимальні економічні, технологічні, природоохоронні та інші заходи щодо раціонального використання надр, зокрема про:

1) заходи щодо найшвидшого початку промислового видобутку вуглеводнів та досягнення максимальних обсягів видобутку вуглеводнів;

2) використання новітніх, екологічно безпечних технологій, обладнання, передових технічних розробок для забезпечення ефективного пошуку та видобутку вуглеводнів;

3) технологічні рішення та заходи, які передбачається здійснювати для захисту атмосферного повітря та запобігання викидам парникових газів.

Істотні вимоги держави щодо умов та виконання робіт, передбачених угодою

21. Інвестор зобов'язаний:

1) здійснювати пошук, оцінку та видобуток вуглеводнів, а також виконувати будь-які інші роботи, передбачені угодою, відповідно до узгоджених сторонами програм робіт на ділянці надр, планів та кошторисів, які розробляються та затверджуються у порядку, визначеному угодою;

2) доставляти вироблену продукцію у пункт виміру;

3) здійснювати інвестиції у розмірі не меншому, ніж буде визначено за результатами конкурсу та відповідно до угоди;

4) повернути після закінчення окремих етапів робіт частини ділянки, якщо за результатами проведених робіт вони будуть визначені інвестором неперспективними для подальшого проведення геологорозвідувальних (зокрема дослідно-промислових) робіт та/або промислової розробки;

5) подавати Державному науково-виробничому підприємству “Державний інформаційний геологічний фонд України” геологічну, геофізичну, техніко-економічну та іншу інформацію, а також зразки гірських порід, отриманих під час виконання відповідних робіт;

6) додержуватися вимог законодавства України, зокрема про працю, надра та охорону навколишнього природного середовища, виконувати взяті на себе зобов'язання за угодою;

7) надавати перевагу товарам, роботам і послугам українського походження за рівних умовах стосовно ціни, строку виконання, якості та відповідності міжнародним стандартам;

8) приймати на роботу працівників для зазначених в угоді потреб переважно з числа громадян України та організовувати їх навчання в обсягах, передбачених угодою;

9) зареєструвати своє постійне представництво на території України, якщо він є інвестором за двосторонньою угодою або інвестором-оператором за багатосторонньою угодою та нерезидентом України, протягом трьох місяців з дати укладення угоди.

Строк подання заяв на участь у конкурсі

22. Граничний строк подання заяв на участь у конкурсі становить три місяці з дати опублікування оголошення про проведення конкурсу в офіційних друкованих виданнях та на офіційному веб-сайті Міненерго. Заяви, що надійшли пізніше 16 години останнього дня подання заяв на участь у конкурсі, повертаються учасникам у нерозкритих конвертах протягом десяти робочих днів.

Перелік конкурсної документації та плата за участь у конкурсі

23. Перелік конкурсної документації та критерії, щодо яких здійснюється конкурентний відбір учасників з метою визначення переможця, визначені в цих умовах.

24. За участь у конкурсі справляється плата у розмірі 500 тис. гривень на реєстраційний рахунок Міненерго.

25. Плата за участь у конкурсі, що відбувся, учасникам конкурсу не повертається.

У разі коли конкурс визнано таким, що не відбувся, плата за участь у конкурсі повертається учасникам у повному розмірі.