Про ратифікацію Договору про дружні відносини і співробітництво між Україною і Монголією

ПОСТАНОВА ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

Про ратифікацію Договору про дружні відносини і співробітництво між Україною і Монголією

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1993, N 16, ст.169 )

Верховна Рада України постановляє:

Поданий Президентом України на ратифікацію Договір про дружні відносини і співробітництво між Україною і Монголією ( 496_004 ), підписаний в м. Улаанбаатар 5 листопада 1992 року, ратифікувати.

Голова Верховної Ради України І.ПЛЮЩ

м. Київ, 5 лютого 1993 року N 2994-XII

ДОГОВІР про дружні відносини і співробітництво між Україною і Монголією

Україна і Монголія (надалі іменуються "Договірні Сторони"),

спираючись на традиційні відносини співробітництва між народами України і Монголії,

бажаючи сприяти подальшому розширенню всебічного співробітництва між двома державами,

глибоко переконані в тому, що зміцнення співробітництва між обома державами відповідає життєвим інтересам українського і монгольського народів,

беручи до уваги корінні зміни, що відбуваються в політичній і економічній системах України і Монголії, які відкривають нові можливості для розвитку двостороннього співробітництва як по державній лінії, так і по лінії зацікавлених міністерств, відомств, підприємств,

бажаючи зміцнювати правову основу взаємовідносин між Україною і Монголією,

домовились про таке:

Стаття 1

Договірні Сторони розвиватимуть свої відносини на основі поваги державного суверенітету одна одної, невтручання у внутрішні справи, рівноправності і взаємовигідного співробітництва.

Стаття 2

Договірні Сторони прагнутимуть робити свій внесок у справу зміцнення загального миру і безпеки, в утвердження принципів свободи, демократії, права націй на самовизначення.

Стаття 3

Договірні Сторони виявляють прагнення докласти всіх зусиль до подальшого розширення і поглиблення взаємовигідного співробітництва в політичній, науково-технічній, торговельній, економічній, культурній, гуманітарній, інформаційній та інших сферах на довгостроковій основі і обмінюватимуться досвідом з питань переходу до ринкової економіки.

Стаття 4

Договірні Сторони підтверджують готовність розвивати торговельно-економічне співробітництво і всебічно сприятимуть його розширенню в усіх формах на основі прийнятих в міжнародній торгівлі принципів.

Стаття 5

Договірні Сторони широко підтримуватимуть співробітництво в галузі інвестиційної політики, сприятимуть створенню спільних підприємств і фірм на території України і Монголії, а також допомагатимуть співробітництву учасників зовнішніх економічних зв'язків Договірних Сторін на ринках третіх країн.

Стаття 6

Договірні Сторони надаватимуть одна одній режим найбільшого сприяння з усіх питань торговельно-економічного співробітництва.

Стаття 7

Кожна Договірна Сторона сприятиме транзиту через свою територію громадян і вантажів другої Договірної Сторони в треті країни або із третіх країн на територію цієї Договірної Сторони. При цьому Україна діятиме, виходячи з того, що Монголія є внутрішньоконтинентальною країною і може розраховувати на доступ до моря відповідно до норм міжнародного права.

Стаття 8

Кожна Договірна Сторона сприятиме відкриттю і діяльності на своїй території представництв зовнішньоторговельних організацій, компаній, фірм, банківських та інших подібних організацій другої Договірної Сторони.

Стаття 9

Договірні Сторони створюватимуть сприятливі умови для встановлення прямих контактів між регіонами і підприємствами України і Монголії, у тому числі для обміну товарами на збалансованій основі.

Стаття 10

Договірні Сторони сприятимуть розвитку і поглибленню співробітництва між ними в галузі науки, освіти, культури, літератури, образотворчого мистецтва, преси, музики, театру, кіно, радіо і телебачення, охорони здоров'я, молодіжних обмінів та спорту.

Стаття 11

Договірні Сторони надають важливого значення співробітництву в галузі освіти, у справі підготовки і підвищення кваліфікації педагогічних і наукових кадрів, спеціалістів різних галузей економіки. Вони сприятимуть взаємному обміну студентами, стажистами, викладачами вищих і середніх спеціальних учбових закладів, професійно-технічних училищ на компенсаційній та інших основах.

Договірні Сторони визнають еквівалентними документи про освіту, кваліфікаційні атестати і дипломи, видані до укладення цього Договору.

Стаття 12

Договірні Сторони здійснюватимуть обмін досвідом і оперативною інформацією, співробітничатимуть у боротьбі з кримінальними правопорушеннями, в тому числі з організованою злочинністю, тероризмом, незаконним обігом наркотиків, повітряним та морським піратством і контрабандою, включаючи незаконне вивезення культурних та історичних цінностей, іншими її видами. Вони також здійснюватимуть спільні дії в рамках міжнародного співробітництва в цьому напрямі.

Договірні Сторони співробітничатимуть з питань взаємної правової допомоги у цивільних та кримінальних справах.

Стаття 13

Договірні Сторони проводитимуть регулярні консультації з метою розвитку і поглиблення своїх двосторонніх відносин.

Консультації на урядовому рівні проводитимуться в разі потреби.

Договірні Сторони укладуть Угоду про створення спільної українсько-монгольської Комісії з питань двостороннього співробітництва.

Стаття 14

Відповідно до положень, закріплених у цьому Договорі, Уряди Договірних Сторін та їх компетентні органи можуть укладати між собою угоди як із зазначених в ньому питань, так і з інших питань.

Стаття 15

Положення цього Договору жодною мірою не зачіпають прав і зобов'язань Договірних Сторін згідно з діючими двосторонніми і багатосторонніми договорами і угодами, укладеними ними з іншими державами.

Стаття 16

Спори щодо тлумачення і застосування положень цього Договору вирішуватимуться шляхом переговорів між Договірними Сторонами.

Стаття 17

Цей Договір діятиме протягом 10 років і автоматично продовжуватиметься кожного разу на наступні п'ятирічні періоди, якщо жодна з Договірних Сторін не сповістить письмово другу Договірну Сторону про свій намір припинити його дію не менш ніж за 12 місяців до закінчення цього строку.

Стаття 18

Цей Договір підлягає ратифікації і набере чинності через тридцять днів після обміну ратифікаційними грамотами.

Здійснено в м. Улаанбаатар 5 листопада 1992 року в двох примірниках, кожний українською і монгольською мовами, при цьому обидва тексти мають однакову силу.

За Україну За Монголію

Л.КРАВЧУК П.ОЧИРБАТ