Про затвердження Статуту Державної наукової установи "Державний центр інноваційних біотехнологій"

Тип: Постанова

№ 240

Дата: 24 лютого 2010 р.

Статус: Втратив чинність

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА від 24 лютого 2010 р. N 240 Київ

{ Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 1023 ( 1023-2011-п ) від 05.10.2011 }

Про затвердження Статуту Державної наукової установи "Державний центр інноваційних біотехнологій"

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Статут Державної наукової установи "Державний центр інноваційних біотехнологій", що додається.

Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО

Інд. 28

ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2010 р. N 240

СТАТУТ Державної наукової установи "Державний центр інноваційних біотехнологій"

Загальні положення

1. Державна наукова установа "Державний центр інноваційних біотехнологій" утворена відповідно до статті 4 Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" ( 1977-12 ) та постанови Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. N 27 ( 27-2010-п ) "Питання утворення Державного центру інноваційних біотехнологій" (Офіційний вісник України, 2010 р., N 2, ст. 63).

2. Державна наукова установа "Державний центр інноваційних біотехнологій" (далі - Центр) є державною науковою установою, яка підпорядкована Кабінетові Міністрів України.

3. Центр у своїй діяльності керується Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції ( 254к/96-ВР ) та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами та цим Статутом.

4. Центр провадить науково-дослідну діяльність з розробки та впровадження інноваційних біотехнологій, виробництва імунобіологічних препаратів, вивчення особливо небезпечних хвороб, спільних для людей і тварин, розроблення засобів діагностики, профілактики, ефективної боротьби з такими хворобами.

5. Найменування Центру:

українською мовою:

- повне: Державна наукова установа "Державний центр інноваційних біотехнологій";

- скорочене: Державний центр інноваційних біотехнологій;

англійською мовою скорочене: State Centre of Innovation Biotechnologies.

6. Місцезнаходження: Україна, м. Київ, вул. Донецька, 30.

Мета діяльності Центру

7. Основною метою діяльності Центру є:

проведення наукових досліджень у сфері впровадження інноваційних біотехнологій та виробництва імунобіологічних, ветеринарних препаратів і препаратів крові, їх апробації, проведення перевірки, трансферу інновацій з метою задоволення потреб закладів охорони здоров'я у відповідних вакцинах, зокрема лікувальних антисироватках, імунодіагностикумах, антидотах, сучасних препаратах крові;

організація та проведення науково-дослідної роботи з вивчення особливо небезпечних хвороб, спільних для людей і тварин;

участь у розробленні проектів державних програм впровадження інноваційних біотехнологій, забезпечення біологічного захисту та біобезпеки;

розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства з питань розробки, виробництва, застосування та утилізації імунобіологічних, ветеринарних препаратів і препаратів крові;

участь у створенні національної системи виявлення біологічних загроз, системи моніторингу і контролю можливих загроз біологічного та хімічного походження.

Функції Центру

8. Центр відповідно до покладених на нього завдань в установленому порядку:

1) здійснює моніторинг досягнень світової науки в галузі біотехнологій з метою їх врахування під час розроблення проектів державних програм впровадження інноваційних біотехнологій, забезпечення біологічного захисту та біобезпеки;

2) проводить наукові дослідження з питань:

забезпечення безпеки природного середовища;

безпечного застосування генетично модифікованих організмів;

впливу біологічних факторів на населення, можливості виникнення загроз біологічного походження, пов'язаних з розвитком сучасних біотехнологій;

забезпечення якості, ефективності і безпеки імунобіологічних препаратів шляхом участі у проведенні експертизи реєстраційної документації та зразків вакцин, імунобіологічних препаратів відповідно до вимог державних та міжнародних стандартів;

3) подає пропозиції щодо:

заборони застосування серій імунобіологічних препаратів;

необхідності зупинення дії реєстраційного свідоцтва на час проведення додаткових досліджень імунобіологічних препаратів у разі виявлення побічної чи/або неспецифічної дії імунобіологічних препаратів або встановлення їх невідповідності вимогам аналітично-нормативної документації;

4) бере участь у:

проведенні спеціалізованої експертизи та оцінки аналітично-нормативної документації на імунобіологічні препарати, здійснює імунологічні, фармакологічні, фізичні, клініко-епідемічні, технологічні, медико-біологічні, токсикологічні, хіміко-аналітичні та інші види дослідження зразків вакцин імунобіологічних препаратів;

наданні медико-генетичної допомоги населенню з урахуванням його потреб;

здійсненні заходів із захисту населення від збудників особливо небезпечних хвороб;

визначенні пріоритетів розвитку виробництва вітчизняних імунобіологічних, ветеринарних препаратів і препаратів крові:

5) забезпечує:

підготовку до видання монографій, статей стосовно імунобіологічних, ветеринарних препаратів і препаратів крові;

надання фізичним та юридичним особам консультаційної допомоги та роз'яснень з питань виробництва імунобіологічних, ветеринарних препаратів і препаратів крові, їх апробації;

організацію навчання та підготовки фахівців із зазначених питань;

6) готує пропозиції до навчальних програм вивчення основ біобезпеки та біоетики;

7) виконує інші функції.

Юридичний статус Центру

9. Центр є юридичною особою. Статус юридичної особи Центр набуває з дня державної реєстрації.

Центр може набувати від свого імені майнові та особисті немайнові права, нести відповідальність за своїми зобов'язаннями, бути відповідачем і позивачем у суді.

Центр має самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку, штампи, бланки із своїм найменуванням.

10. Майно Центру є державною власністю і використовується Центром на праві оперативного управління.

11. Центр користується землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності в установленому законодавством порядку.

Майно Центру

12. Майно Центру становлять виробничі та невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається у самостійному балансі Центру.

13. Джерелами формування майна Центру є:

грошові та матеріальні внески;

кошти державного бюджету;

доходи, одержані в результаті реалізації продукції, надання послуг та провадження інших видів господарської діяльності;

придбане в установленому порядку майно;

інші джерела, не заборонені законодавством.

14. Списання та відчуження майна Центру здійснюється в установленому законодавством порядку.

Кошти, отримані в результаті відчуження основних засобів Центру, залишаються в розпорядженні Центру в повному обсязі і спрямовуються на виконання його статутних завдань.

15. Центр може передавати в установленому законодавством порядку в оренду майно, яке належить до основних засобів і не використовується з науковою та виробничою метою.

Права та обов'язки Центру

16. Центр має право:

визначати стратегію свого розвитку відповідно до державних програм, науково-технічних прогнозів і пріоритетів;

створювати відокремлені структурні підрозділи. Зазначені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють відповідно до положень про них, затверджених Центром;

видавати і розповсюджувати наукові праці, матеріали з'їздів, конференцій, семінарів, методичні вказівки, рекомендації та інші матеріали;

відкривати рахунки в установах банків для провадження статутної діяльності;

звертатися в установленому порядку до центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності та підпорядкування;

залучати на договірних засадах спеціалістів та експертів для виконання покладених на Центр завдань;

надавати на договірній основі вітчизняним та іноземним юридичним та фізичним особам науково-методичну допомогу та консультації з питань, що належать до компетенції Центру;

організовувати та проводити семінари, конференції та навчальні курси з питань виробництва імунобіологічних, ветеринарних препаратів і препаратів крові, їх апробації, проведення перевірки, трансферу інновацій;

взаємодіяти з іншими науковими центрами та установами, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування з питань, що належать до компетенції Центру;

укладати угоди з підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та підпорядкування, а також фізичними особами відповідно до законодавства;

брати участь у міжнародному співробітництві.

17. Центр зобов'язаний:

забезпечувати цільове використання закріпленого за ним майна та державних коштів;

враховувати під час визначення стратегії науково-дослідної та господарської діяльності умови державних замовлень та інші договірні зобов'язання;

забезпечувати своєчасну сплату податків і зборів (обов'язкових платежів) до державного бюджету згідно із законодавством;

здійснювати будівництво, реконструкцію та капітальний ремонт основних фондів і введення в дію придбаного устатковання;

здійснювати матеріально-технічне забезпечення структурних підрозділів Центру.

18. Центр веде бухгалтерський облік та подає статистичну звітність згідно із законодавством.

Директор Центру, його заступники та головний бухгалтер несуть персональну відповідальність за організацію і додержання порядку ведення і достовірність обліку та звітності.

19. Центр несе відповідальність згідно із законодавством за порушення договірних зобов'язань, розрахункової і податкової дисципліни, вимог до якості продукції та інших правил провадження господарської діяльності.

Управління Центром

20. Управління Центром здійснюється відповідно до законодавства та цього Статуту.

21. Кабінет Міністрів України:

призначає на посаду і звільняє з посади директора Центру;

затверджує статут Центру та зміни до нього;

затверджує голову наукової ради та її склад;

здійснює контроль за збереженням та ефективним використанням закріпленого за Центром державного майна.

22. Директор Центру самостійно вирішує питання його діяльності, зокрема:

організовує і здійснює керівництво діяльністю Центру;

діє без довіреності від імені Центру;

розпоряджається майном та коштами Центру згідно із законодавством та цим Статутом;

укладає договори, в тому числі міжнародні, необхідні для виконання покладених на Центр завдань;

видає в межах своїх повноважень накази і розпорядження, обов'язкові для всіх підрозділів та працівників Центру;

затверджує положення про структурні підрозділи і визначає функціональні обов'язки їх працівників;

призначає заступників директора Центру;

забезпечує дотримання працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку;

здійснює інші повноваження, передбачені статутом Центру.

23. Директор Центру подає щороку до 1 лютого Кабінету Міністрів України звіт про результати діяльності Центру.

24. Виробничі, трудові і соціально-економічні відносини Центру з працівниками регулюються законодавством.

Наукова, господарська та соціальна діяльність Центру

25. Центр самостійно вирішує питання, пов'язані з його науковою діяльністю.

26. Відносини Центру з іншими підприємствами, установами, організаціями та громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів згідно із законодавством.

27. Фінансування державних і відомчих науково-технічних програм Центру та матеріально-технічного забезпечення здійснюється за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством.

28. Матеріально-технічне забезпечення Центру здійснюється в установленому порядку.

Наукова рада Центру

29. Наукова рада Центру є колегіальним органом управління його діяльністю.

30. Директор Центру, його заступники і вчений секретар Центру є членами вченої ради за посадою.

31. Наукова рада Центру:

визначає перспективні напрями наукової діяльності;

затверджує плани наукових досліджень;

обирає за конкурсом на вакантні посади наукових працівників;

вирішує інші питання наукової діяльності Центру.

Реорганізація та ліквідація Центру

32. Ліквідація Центру здійснюється комісією, яка утворюється Кабінетом Міністрів України.

Порядок і строки проведення ліквідації, а також строк подання претензій кредиторів визначаються ліквідаційною комісією.

33. Ліквідаційна комісія здійснює повноваження з управління Центром з моменту її призначення і діє відповідно до законодавства, зокрема розміщує в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичних осіб, повідомлення про його ліквідацію, про порядок і строк подання претензій кредиторів, проводить роботу, пов'язану із стягненням дебіторської заборгованості Центру, розглядає претензії кредиторів з їх попереднім повідомленням про ліквідацію Центру.

34. Реорганізація або ліквідація Центру здійснюється з додержанням прав та інтересів його працівників відповідно до трудового законодавства.

35. Центр вважається ліквідованим після внесення до Єдиного державного реєстру запису про його припинення.

Пов'язані документи

  • Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. N 27 та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2010 р. N 240
  • Питання утворення Державного центру інноваційних біотехнологій
  • Про наукову і науково-технічну діяльність
  • Конституція України