Угода ІІ УДЕЦ Угода між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством закордонних справ Королівства Данія про продовження співробітництва у сфері розвитку та діяльності Українсько-данського енергетичного центру

Тип: Угода

Дата: 27 лютого 2018 р.

Статус: Чинний

УГОДА II УДЕЦ

Угода між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України та Міністерством закордонних справ Королівства Данія про продовження співробітництва у сфері розвитку та діяльності Українсько-данського енергетичного центру

Дата підписання:

27.02.2018

Дата набрання чинності для України:

27.02.2018

Беручи до уваги звернення Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міністерство) до Міністерства закордонних справ Королівства Данія (далі - МЗС Данії) з проханням про підтримку технічного співробітництва з Енергетичним Агентством Данії (далі - ЕАД) в рамках Українсько-данського енергетичного центру (далі - УДЕЦ), та

беручи до уваги, що МЗС Данії дало згоду на надання підтримки Міністерству та УДЕЦ як частини Програми добросусідства МЗС Данії на 2017-2021 роки на основі надання гранту (далі - грант),

Сторони домовились про таке:

Стаття 1

Зобов'язання МЗС Данії

1. МЗС Данії надає Міністерству грант у розмірі 20 мільйонів данських крон на підтримку діяльності Міністерства у період з 1 січня 2018 року до 31 грудня 2020 року, спрямованої на виконання завдань, передбачених УДЕЦ, відповідно до Додатку А до цієї Угоди. Грант надаватиметься ЕАД та УДЕЦ відповідно до бюджету, визначеного у Документі про підтримку розвитку.

2. ЕАД організує своєчасне надання Данією технічної допомоги та підтримки заходів, передбачених у річній програмі діяльності УДЕЦ, а також є відповідальним за фінансову звітність про використання коштів гранту у співпраці з МЗС Данії.

Стаття 2

Зобов'язання Міністерства

1. Міністерство відповідає за таке:

1) планування, виконання, звітність і моніторинг погоджених заходів перед органами влади України;

2) забезпечення офісних площ та техніки у приміщенні Міністерства для фактичного розміщення Українсько-данського енергетичного центру;

3) кадрове забезпечення, включаючи призначення особи на посаду директора УДЕЦ з української сторони та працівників для партнерської взаємодії під час виконання погоджених заходів;

4) сприяння співробітництву з іншими, ніж Міністерство, інституціями та органами енергетичного сектору України.

2. Міністерство невідкладно інформує Данію про будь-яку ситуацію, що перешкоджає або може перешкоджати успішному виконанню цієї Угоди.

Стаття 3

Зобов'язання обох Сторін

1. Обидві Сторони:

1) підтримуватимуть зв'язок і співпрацюватимуть з метою забезпечення успішного виконання завдань і досягнення результатів цієї Угоди, та докладатимуть максимальних зусиль з метою оптимального використання ресурсів програми УДЕЦ;

2) докладатимуть максимальних зусиль для координації своєї роботи за цією Угодою з іншими партнерами у сфері розвитку;

3) співпрацюватимуть у сфері запобігання корупції в рамках та під час використання ресурсів програми УДЕЦ;

4) надаватимуть одна одній усі відповідні дані, документацію та інформацію, а також забезпечуватимуть належну взаємну допомогу, необхідну для виконання Сторонами своїх зобов'язань за цією Угодою; та надаватимуть усю необхідну підтримку, зокрема в частині адміністративних питань, для сприяння належній реалізації наданої допомоги.

2. Сторони невідкладно інформують одна одну про будь-яку ознаку корупції або зловживання ресурсами, пов'язаними із співпрацею. Відповідні корупційні розслідування та судове переслідування будь-якої особи, підозрюваної у зловживанні ресурсами або корумпованої, проводиться невідкладно та згідно з законодавством відповідної Сторони. Якщо це визнається за необхідне, відповідна Сторона застосовуватиме всі належні заходи.

Стаття 4

Корупція

Забороняється, прямо або опосередковано, робити, обіцяти, вимагати або приймати будь-яку пропозицію, грошові кошти, пільги або переваги, у якості винагороди чи подяки за діяльність, що фінансується відповідно до цієї Угоди, у т. ч. проведення тендерів, укладання та виконання контрактів, що може вважатися протизаконною або корупційною практикою. Будь-яка така практика вважатиметься підставою для негайного розірвання цієї Угоди та у разі необхідності застосування додаткових заходів впливу - цивільного або кримінального.

Стаття 5

Передача у власність

1. Міністерство забезпечує постійний інвентарний облік всього обладнання, у т. ч. IT-обладнання та програмного забезпечення, придбаного за кошти МЗС Данії згідно цієї Угоди.

2. Обладнання та активи, які були закуплені секретаріатом УДЕЦ в Україні та використовувалися для виконання програми УДЕЦ, залишаються у власності Королівства Данія, якщо Сторони не домовляться про інше.

3. Передача між Сторонами у власність вищезгаданих обладнання та активів може мати місце під час виконання програми УДЕЦ. До моменту закінчення програми УДЕЦ Сторони здійснюють оцінку та погоджують питання остаточної передачі таких активів.

Стаття 6

Вирішення спорів

Будь-який спір щодо тлумачення або застосування цієї Угоди не може бути направлений до національного суду, а повинен вирішуватися дипломатичними каналами шляхом переговорів між Сторонами. У випадку, якщо спір не вирішено протягом одного року, до нього може бути застосована процедура арбітражу відповідно до положень Міжнародного Арбітражного Суду.

Стаття 7

Зміни та доповнення

До цієї Угоди за взаємною письмовою згодою Сторін можуть вноситися зміни і доповнення, що оформлюються відповідними протоколами до цієї Угоди, які становлять невід'ємну частину цієї Угоди та набирають чинності з дати підписання.

Стаття 8

Додатки

Додаток A до цієї Угоди становить невід'ємну частину цієї Угоди.

Стаття 9

Набрання чинності, строк дії та припинення дії

1. Ця Угода набирає чинності з дати її підписання.

2. Співробітництво між Сторонами за цією Угодою триватиме до завершення Програми добросусідства МЗС Данії на 2017-2021 роки з метою остаточного завершення звітності за грантом, отриманим в період 2018-2020 років. Строк співробітництва за цією Угодою може бути подовжений Сторонами шляхом погодження наступної угоди.

3. Незважаючи на попередні положення дія цієї Угоди може бути припинена через 6 місяців після направлення однією Стороною іншій Стороні дипломатичними каналами письмового повідомлення про намір припинити дію цієї Угоди

Учинено в м. Києві 27 лютого 2018 року, в двох примірниках, кожний українською та англійською мовами, при цьому всі тексти є рівно автентичними. У випадку виникнення розбіжностей щодо тлумачення переважну силу матиме текст англійською мовою.

За Міністерство енергетики

та вугільної промисловості

України

За Міністерство

закордонних справ

Королівства Данія

(підпис)

Ігор НАСАЛИК

Рубен МАДСЕН

Міністр енергетики та вугільної

промисловості України

Надзвичайний і Повноважний Посол

Королівства Данія в Україні

Додаток A - Документ про підтримку розвитку

Українсько-данський енергетичний центр (УДЕЦ) II (2018-2020):

Зміцнення сприятливого середовища для інвестицій у сталу енергетику

1. Вступ

В цьому документі про підтримку розвитку1 окреслені узгоджені Сторонами, зазначеними далі, цілі та механізми управління пропонованої співпраці у цілях розвитку Фази II Українсько-данського енергетичного центру (УДЕЦ II) на період від січня 2018 року до 31 грудня 2020 року. Документ про підтримку розвитку додається у формі Додатку А до нової Угоди про міжурядову співпрацю (Угода II УДЕЦ), та становить її невід'ємну частину разом із зазначеною далі документацією.

__________

1 Цей Документ про підтримку розвитку максимально можливо відповідає Положенням Danida і стандартним шаблонам таких документів (див. Положення Danida про програми та проекти, січень 2017); проте, з метою надання достатньої кількості інформації, додано текст та додатки.

Підтримка з боку Данії надається у рамках Програми сусідства Данії (DANEP) на 2017-2021 роки та Програми розвитку для України, що є основоположними компонентами Сталого та всеохоплюючого економічного розвитку.

Додаток B до цього Документа містить витяги з національної політики та рамкової стратегії щодо сталої енергетики в Україні.

Додаток C - перелік абревіатур, що використовуються у Документі.

Додаток D узагальнює основні результати першої фази УДЕЦ.

У Додатку E міститься попередній план заходів, запланованих у Фазі II УДЕЦ.

Додаток F - це План Дій із зазначеними наступними кроками, яких необхідно вжити для затвердження та запуску УДЕЦ II.

2. Сторони

Міністерство закордонних справ Данії (МЗС Данії) (від імені якого виступає Департамент з питань європейського добросусідства) та Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (Міненерговугілля) є основними партнерами та підписантами Угоди про міжурядову співпрацю. Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є ключовим партнером, який братиме на себе провідну роль у ряді заходів. Відповідно до Розділу 9 "Організаційна схема", з українського боку представлені також інші партнери по співпраці. Енергетичне Агентство Данії (ЕАД) відіграватиме ключову роль у наданні технічної допомоги із застосуванням підходу партнерської взаємодії, як це відбувається у поточній Фазі I УДЕЦ.

3. Документація

Документ про підтримку розвитку базується на наступній документації:

• Закон про ринок електричної енергії, підписаний Президентом України 8 червня 2017 року (в повному обсязі набуває чинності у липні 2019 року).

• Енергетична стратегія України на період до 2035 року: безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність (ЕСУ), затверджена Кабінетом Міністрів України 18 серпня 2017 року.

• Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року (NEEAP), затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року № 1228-р.

• Стратегія сталого розвитку "Україна - 2020", затверджена Президентом України у січні 2015 року.

• Національний План дій з відновлювальної енергетики на період до 2020 року (NREAP), затверджений Розпорядженням Кабінету Міністрів України No. 902-р від 1 жовтня 2014 року.

У Додатку B див. витяги з цих документів.

4. Загальна інформація

У 2014 році енергетична безпека стала важливим пріоритетом для України, оскільки енергопостачання з Росії дестабілізувалося після анексії Криму та початку військових дій на Донбасі. Геополітичні та економічні перешкоди призвели до того, що Україна не лише урізноманітнила свої джерела постачання газу, а й вжила заходів для скорочення попиту на газ, сприяння енергоефективності та економії, а також збільшення внутрішнього виробництва енергоресурсів. З того часу в Україні поступово зростають комунальні тарифи на газ, опалення, гарячу воду, зменшується фінансування Нафтогазу, а рівень споживання газу у 2015 році зменшився на 24 % у порівнянні з 2013 роком.

Стратегія сталого розвитку "Україна - 2020" наголошує на необхідності досягнення енергонезалежності шляхом переходу до більш енергоефективних та енергозберігаючих й інноваційних технологій. Співпраця з ЄС також передбачає розвиток енергоефективності та енергозбереження, про що йдеться в Угоді про асоціацію та в Угоді про зону вільної торгівлі. Зараз здійснюється суттєвий перегляд нормативної бази енергетичної сфери та правил, що діють на ринках газу, електрики й у сфері комунального обслуговування.

Енергетична стратегія України на період до 2035 року: безпека, енергоефективність, конкурентоспроможність (ЕСУ) ставить перед Україною масштабні задачі до 2035 року, серед яких: 50 % електроенергії забезпечують атомні електростанції, 25 % - відновлювальні джерела енергії, 13 % - гідроелектростанції, а решта - теплоелектростанції.

Новий Закон про ринок електричної енергії набув чинності у червні 2017 року, проте окремі положення в повному обсязі набудуть чинності у липні 2019 року. Цей Закон приводить українське національне законодавство у відповідність із законодавством Європейського Союзу щодо лібералізації європейського ринку газу та електроенергії відповідно Третього Енергопакету ЄС. Новим законодавством передбачена міжнародна інтеграція у європейську регіональну енергосистему з транскордонною торгівлею та обміном; відокремленням від мережі та оператора системи розподілу, сприяння національній конкуренції у виробництві, постачанні та торгівлі електрикою; більш сприятливе регуляторне середовище для функціонування відновлювальних джерел енергії, у т. ч. передбачається можливість укладати договори про постачання електроенергії на початкових стадіях розробки проекту; сприяння інвестиціям для поліпшення та розвитку мережевих активів.

Хоча Україна має суттєвий потенціал джерел відновлювальної енергії і в цій сфері вже досягнуто значного прогресу, їх частка в Загальному обсязі енергопостачання залишається невеликою (від 1 до 4 відсотків залежно від джерела інформації). "Національний план дій з відновлювальної енергетики" визначає ціль - частка відновлювальної енергії в загальному обсязі енергопостачання має складати 11 відсотків до 2020 року у відповідності з Директивою 2009/28/ЕС.

За даними оцінювання, проведеного DANEP у 2015 році, Україна "вже має величезний потенціал, щоб інвестувати в енергоефективність, але ще не скористалася цим у зв'язку з макроекономічними труднощами".

Національний план дій України з енергоефективності на період до 2020 року (NEEAP) був розроблений у відповідності з вимогами Енергетичного Співтовариства, і його ціллю 2020 - досягти загальної мети щодо енергозбереження у розмірі 9 % середнього показника кінцевого внутрішнього енергоспоживання за період впродовж 2005-2009 років. Крім того, NEEAP містить проміжну ціль в 2017 році, яка передбачає відповідне енергозбереження у розмірі 5 %. На підтримку NEEAP був прийнятий закон про енергетичну ефективність будівель № 4941, наразі основні зусилля, підтримані ЄС та іншими партнерами з розвитку, направлені на запровадження Національного Фонду Енергоефективності для відновлення житлових будинків, але поки що даний механізм не працює. До компетенції Фонду, зокрема, належатиме: (I) часткове відшкодування відсотків за кредитом (або частини кредиту), отриманого фізичною особою, об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, енергосервісними компаніями з метою реалізації заходів, спрямованих на забезпечення енергоефективності у житлових приміщеннях, громадських установах та організаціях; (II) надання технічної допомоги (енергетичний аудит, техніко-економічне обґрунтування і т. д.) проектам, спрямованим на посилення заходів з енергоефективності у житлових приміщеннях, публічних установах і організаціях, та об'єктах теплопостачання; (III) надання пропозицій щодо державної політики у сфері енергоефективності і пов'язаних інструментах.

Національно визначений внесок України (NDC) до глобальної Паризької угоди про зміну клімату містить ціль, якою передбачається скорочення викидів парникових газів, у т. ч. землекористування, зміни характеру землекористування та лісництва, принаймні на 40 % нижче рівня 1990 року до 2030 року. За оцінками Світового банку http://spappssecext.worldbank.org/sites/indc/PDF_Library/UA.pdf аргументація цілей національно-визначеного внеску України є досить слабкою, а за оцінкою незалежного наукового аналізу Climate Action Tracker http://climateactiontracker.org/countries/ukraine.hlml такий національно-визначений внесок вважається "неприйнятним".

За даними Регуляторних показників сталої енергетики Світового Банку (RISE2) http://rise.esmap.org/country/ukraine Україна опинилася на найнижчій сходинці зеленої верхньої третьої категорії із загальним результатом у 100 балів, і 37 та 67 балів за енергоефективність та відновлювані джерела енергії відповідно.

__________

2 RISE - це набір індикаторів, які допомагають порівняти національну політику і регуляторне середовище сфери сталої енергетики. Він здійснює оцінку політики держави та регуляторної підтримки кожного з трьох основоположних компонентів сталої енергетики - доступ до сучасних джерел енергії, енергоефективність та відновлювальна енергетика. Звіт RISE-2016 містить 27 індикаторів, що стосуються 111 держав і представляють 96 відсотків світового населення. RISE слугує відправною точкою, яка допомагає творцям політики порівняти їхню секторальну політику і регуляторне середовище з регіональними і світовими, а також є потужним інструментом, який допомагає розробляти політики та положення, якими передбачається досягнення цілей сталої енергетики. Кожен індикатор спрямований на елемент політики або регуляторного середовища, який є важливим для мобілізації інвестицій, наприклад, впровадження процесів та установ, відповідальних за планування, запровадження відповідних мотиваційних схем чи програм підтримки, а також забезпечення фінансово стабільних послуг. Разом вони складають загальну картину сильних сторін та масштабів урядової підтримки у сфері сталої енергетики, а також заходів, яких уряд вживає для того, щоб перетворити цю підтримку у реальність. RISE відносить країни до зеленої гоїш, якщо вони постійно показуються високі показники, до жовтої зони - середні показники, до червоної зони - низькі показники.

"Угода мерів" http://www.covenantofmayors.eu/actions/sustainable-energy-action-plans_en.html?city=Search+for+an+Action+Plan…&country_seap=ua&commitments=&date_of_approval=&accepted - це діюча платформа, яка сприяє розпитку сталої енергетики. 80 планів дій з питань сталої енергетики було розроблено для українських міст та населених пунктів.

У 2017 році Україна посіла 80 місце в Індексі ведення бізнесу від Світового банку: http://www.doingbusiness.org/data/exploreeconomies/ukraine, опинившись посеред 190 економік, представлених в індексі. Варто зауважити, що показник "отримання електроенергії" поліпшився на 10 балів до 130 у порівнянні з індексом 2016 року.

Більше інформації щодо ключових нормативних національних документів та узагальнені результати Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", (ЕСУ, Національного Плану дій з відновлювальної енергетики на період до 2020 року, Національного Плану дій з відновлювальної енергетики на період до 2020 року, та Закону про ринок електричної енергії) див. у Додатку B до цього Документа про підтримку розвитку.

5. Перехід від УДЕЦ Фаза I до Фаза II - і контекст Програми розвитку для України DANEP

УДЕЦ II буде продовженням нинішнього проекту УДЕЦ, що реалізується відповідно до Угоди міжурядову співпрацю, укладеної між Міненерговугілля та МЗС Данії 22 грудня 2014 року, для реалізації проекту "Українсько-данський енергетичний центр" (УДЕЦ). Перша фаза розпочалася у грудні 2014 року, а підсумкове засідання Проектного Координаційного комітету Фази I заплановано на грудень 2017 року, що означатиме завершення цієї фази. Початковий бюджет проекту складав 15 мільйонів данських крон, але за результатами проміжного аналізу, проведеного у листопаді 2016 року, МЗС рекомендувало перерозподіл додатково 4 мільйонів данських крон. Діяльність УДЕЦ базується на міжурядовій співпраці / партнерській взаємодії між ЕАД та Міненерговугілля, а також на підтримці, яку ЕАД надає Держенергоефективності та іншим українським партнерам. Протягом Фази I діяльність УДЕЦ здійснюється за шістьма напрямами: енергетичне планування, аналіз сценаріїв та моделювання, моніторинг енергоефективності у промисловості, а також методика розрахунку викидів парникових газів та звітування відповідно до Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (детально див. Додаток D). До співпраці також залучено інших українських партнерів, серед яких Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності), Міністерство екології та природних ресурсів (Мінприроди), Оператор системи передачі (ОСТ) "Укренерго" та Державна служба статистики України (ДССУ).

На основі рекомендацій, отриманих за результатами проміжної перевірки, а також за результатами ознайомчих та підготовчих місій навесні 2017 року, проект УДЕЦ буде продовжуватися з видозміненою стратегічною ціллю, яка передбачена стратегічними завданнями Програми сусідства Данії DANEP на 2017-2021 роки, що є основоположним компонентом Сталого та всеохоплюючого економічного розвитку.

За результатами проміжної перевірки, проведеної МЗС у листопаді 2016 року, встановлено, що потенціал впровадження УДЕЦ енергоефективності в промисловості є досить високим, оскільки УДЕЦ уповноважений адресувати політику та інші важливі регуляторні питання на рівень підприємства і робити свій внесок в оновлення національної енергетичної стратегії України, а така стратегія може посилити зв'язки з інвестиціями в енергоефективність та операційну діяльність, особливо у приватній сфері. Крім того, перевірка показала, що "нові потенційні заходи мають бути передбачені з огляду на подальший рух в бік створення ефективного середовища та базових умов для залучення інвестицій та проектів стосовно енергоефективності та відновлювальних джерел енергії". Також, було встановлено, що УДЕЦ відіграє суттєву роль, якщо він вийде на більш стратегічний рівень і братиме участь у розвитку та здійсненні політики. Проект може підтримати та стимулювати створення ефективного середовища для залучення інвестицій в енергетику. Реформування енергетичного сектору було необхідним для вирішення ситуації із монополістичними та непрозорими структурами, які домінують у секторі, і, таким чином, забезпечити вільну конкуренцію та сприяти довірі інвесторів.

Як зазначається у Програмі енергетичного партнерства ЕАД, яка є основою співпраці у сфері енергетики з Китаєм, Мексикою, В'єтнамом та Південно-Африканською Республікою, перетворення енергетичного сектора є ключовим моментом для переходу на "зелену" економіку та реалізації Паризької угоди, а Данія має спеціальний багаторічний досвід та технологічні рішення стосовно енергоефективності та відновлювальних джерел енергії, які можна успішно застосувати при реформуванні енергетичного сектору України.

Оскільки в ключових рекомендаціях проміжної перевірки відображаються важливі уроки, отримані в УДЕЦ, коротке узагальнення його висновків та рекомендацій наводиться нижче:

Проміжний аналіз УДЕЦ I - основні висновки та рекомендації:

Загалом, свою діяльність УДЕЦ розпочав успішно. Презентація окремих показників результатів шляхом проведення семінарів у Данії, у т. ч. з виїздами на об'єкти, виявилися дієвими методами ознайомлення з досвідом та основними учасниками Данії, з українською реальністю та масштабами діяльності. Аналогічним чином, робота у групах є дієвим методом згуртовування та об'єднання різноманітних основних учасників з різних міністерств та установ України, що укріплює співпрацю та допомагає налагодити діалог. Зважаючи на методології, що застосовуються для поліпшеного збору результатів та покращення моделювання і прогнозування енергетичного балансу, наразі все ще мало результативних показників. Проте, згідно з оцінками та робочими планами, УДЕЦ вдасться отримати заплановані показники до кінця 2017 року. Результативність такої діяльності з огляду на поліпшення енергоефективності та збільшення використання відновлювальної енергії залежатиме від здатності УДЕЦ впливати на сучасне та майбутнє політикотворення, регулювання та планування заходів у секторі. З огляду на забезпечення сталості результатів, то тут існує декілька пересторог, серед яких відносно слабка позиція УДЕЦ в Міненерговугілля, суттєвий плин кадрів, залучених до проекту, і нечіткий розподіл відповідальності щодо моделювання та прогнозування енергетичного балансу між міністерствами.

Рекомендація # 1: Відповідальність і розподіл праці між Міненерговугілля та Мінекономрозвитку за Показниками результатів # 1 та # 5 мають бути чітко розмежованими і узгодженими таким чином, щоб відповідальність і стабільність методології моделювання і відповідної результативності були чітко зрозумілими.

Рекомендація # 2: УДЕЦ має брати активну участь у заходах, спрямованих на наближення Показників результатів до процесу Енергетичної стратегії та очікуваних дорожніх карт для реалізації Енергетичної Стратегії.

Рекомендація # 3: РГ 3 має визначити та описати масштаби можливої додаткової роботи щодо показників енергоефективності для домогосподарств, транспортного, сільськогосподарського і обслуговуючого секторів, та надати пропозицію на розгляд Проектного Координаційного комітету. Нові потенційні заходи мають бути передбачені з огляду на подальший рух в бік створення ефективного середовища та базових умов для залучення інвестицій та проектів стосовно енергоефективності та відновлювальних джерел енергії.

Рекомендація # 4: РГ 4 має визначити та рекомендувати переорієнтацію Показника результату # 4, наприклад, акцентуючи увагу на можливостях та перешкодах на шляху збільшення обсягів іноземних (у т. ч. данських) інвестицій у перехід на відновлювальну енергетику та енергоефективність в Україні, а також надати пропозицію на розгляд Координаційному Комітету Проекту.

Рекомендація # 5: На третьому засіданні Координаційного комітету Проекту Міненерговугілля повинне запевнити, що працівники Міненрговугілля, закріплені за проектом УДЕЦ, будуть задіяні в проекті до завершення проектного періоду.

Рекомендація # 6: Під час свого третього засідання Координаційний Комітет Проекту має з'ясувати і визначити, що ЕАД несе відповідальність за прийом на роботу усіх міжнародних та українських консультантів згідно з умовами проведення тендеру Данії, а УДЕЦ бере участь у проведенні технічної оцінки тендеру. Усі незавершені процедури закупівлі мають бути реалізовані без затримки.

Рекомендація # 7: Головний радник УДЕЦ має продовжити свою роботу на умовах повної зайнятості у Києві до кінця 2017 року, що вимагає перерозподілу бюджетних коштів.

Рекомендація # 8: Процедури переказу та використання данських коштів на канцелярські витрати УДЕЦ, оплату праці консультанта УДЕЦ, а також інші дрібні витрати в Україні, мають бути чітко визначені та формалізовані.

Під час свого третього засідання, що відбулося 12 грудня 2016 року, Координаційний Комітет Проекту дотримався цих рекомендації. Також, варто зауважити, що за підтримки Посольства Данії в Києві було вирішено проблемні питання з закупівлями, які перешкоджали подальшому розвитку прогресу, які було визначено як тимчасові заходи.

Як вже зазначалося вище, новий Закон про ринок електроенергії було прийнято на початку 2017 року, що дозволило вільну конкуренцію, полегшило доступ до мережі та відокремили монополістичні структури, які домінували у секторі. Приватний сектор більше зацікавлений в інвестуванні і сприянні енергетичній незалежності, а також збільшенні частки стійкої енергетики у відповідності з Угодою про асоціацією з ЄС та Угодою про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС. Національний план дій з відновлювальної енергетики в Україні має за мету збільшити частку відновлювальної енергії до 11 відсотків до 2020 року3, а ЕСУ, прийнята Парламентом у вересні 2017 року, ставить за мету для сектору ВДЕ досягти 25 % від кінцевого споживання енергії в 2035 році. Досягнення цілей буде складним, якщо не буде створено сприятливого середовища для залучення інвестицій в приватний сектор у відновлювальну енергетику та для стимулювання енергоефективності у промисловості відповідно до цілей Національного плану дій з енергоефективності. Таким чином, на вимогу Міненерговугілля та Держенергоефективності, а також у відповідності з відносними перевагами, запропонованими ЕАД у міжурядовій співпраці, стратегічна підтримка УДЕЦ II передбачатиме надання тривалої допомоги у реалізації Національного плану дій з відновлювальної енергетики (а також інструментів для інтеграції змінних форм відновлювальних джерел сонячної та вітрової енергії), тривалої підтримки у реалізації Національного плану дій з енергоефективності, а також підтримки у реалізації та моніторингу затвердженої ЕСУ, а також - у якості конкретного заходу для підтримки зусиль, спрямованих на збільшення залучення інвестицій в приватний сектор у відновлювальну енергетику та енергоефективність - надання допомоги Держенергоефективності і його концепції "єдиного вікна", спрямованої на визначення можливостей та підтримку залучення інвестицій. Новий Закон про ринок електричної енергії - це важлива частина сприятливих умов, які посилять зазначену діяльність.

__________

3 Міненерговугілля повідомило, що цю ціль можливо доведеться відстрочити до 2025 року, оскільки конфлікт на Сході ускладнює досягнення цілі. Навіть якщо ціль доведеться відстрочити, раціональність надання підтримки залишається незмінною.

Запропонована діяльність та сфери отримання показників результатів обговорювалися під час четвертого засідання Координаційного комітету Проекту УДЕЦ, яке відбулося 16 червня 2017 року, на якому Міністр енергетики та вугільної промисловості України позитивно відмітив прогрес УДЕЦ, у т. ч. ту підтримку, яку він надав розробки ЕСУ, роботу над енергетичним балансом 2014 і 2015 років, роботу над розробкою системи моніторингу енергоефективності, а також розробки інструментів для інтеграції відновлювальної енергетики у мережу. Далі Міністр відмітив багатообіцяючі напрямки міжурядової співпраці у другій фазі, у т. ч. підтримку реалізації ЕСУ, реалізація Закону про ринок електроенергії, моделювання довгострокового прогнозного енергетичного балансу, а також підтримка гнучкості та балансування енергетичної системи. Голова УДЕЦ (Директор Департаменту електроенергетичного комплексу Міненерговугілля) акцентувала увагу на результатах та досягненнях УДЕЦ4, у т. ч. підтримку у фіналізації ЕСУ, прогнозуванні енергетичної системи, верифікації розрахунків викидів парникових газів від спалювання вугілля на ТЕС України для звітності, що надається до Секретаріату РКЗК ООН, роботу з Держенергоефективності щодо розробки методології моніторингу енергоефективності, підготовку рекомендацій щодо прогнозування виробництва електроенергії за допомогою вітрових турбін, допомогу у проведенні семінарів Держенергоефективності у містах України, які були присвячені темі заміщення газу відновлювальною енергією, роботу над аналізом ширшого використання відновлювальних джерел енергії для опалення і т. д. Посол Данії у своїй ролі заступника Голови Координаційного Комітету Проекту також позитивно відмітив здобуті досягнення УДЕЦ, і підкреслив, що [Данія] з радістю підтримуватиме процес реалізації планів дій та подальший розвиток співпраці. Він також зазначив, що з Міністром енергетики та вугільної промисловості України було прийнято рішення щодо організації заходів з данськими інвесторами та компаніями, а також запропонував зміцнити взаємодію та співпрацю УДЕЦ з Данським інвестиційним фондом для країн, що розвиваються (IFU).

__________

4 Додаток D узагальнює ключові результати УДЕЦ Фази I відповідно до кожного з 6 результатів.

Зміцнення середовища, сприятливого для інвестицій в сталу енергетику

Запропонований підзаголовок УДЕЦ II - "зміцнення середовища5, сприятливого для інвестицій в сталу енергетику" - свідчить про важливість мобілізації ресурсів приватного сектору, щоб досягнути цілей сталої енергетики. Оскільки УДЕЦ II є складовою основоположного компоненту Сталого та всеохоплюючого економічного розвитку, то варто зауважити, що цей компонент / тематична програма передбачає важливі взаємодії з іншими складовими. Це є особливо важливим з огляду на взаємодію з Данським інвестиційним фондом для країн, що розвиваються (IFU) для Енергетичного інвестиційного фонду сусідства (NEIF, який розповсюджує свою діяльність також на Грузію). NEIF спрямовуватиме та зменшуватиме ризик інвестицій у сталі енергетичні рішення, що збільшуватиме кількість прямих інвестицій, а також створюватиме очікувані демонстраційні моделі і, як наслідок, матиме стимулюючий ефект. Проміжна перевірка МЗС у 2016 році також показала, що у разі, якщо УДЕЦ зосередить свою діяльність на проблемах та можливостях для інвестицій у відновлювальну енергетику, то буде надаватися більше данських та інших іноземних інвестицій, особливо враховуючи той факт, що це великий пріоритет для Уряду України та Уряду Данії6.

__________

5 Вищезазначена інформація RISE для України: http://rise.esmap.org/country/ukraine, індикатори і субіндикатори RISE вказують на деякі недоліки цього сприятливого середовища, але нещодавні політичні заходи, вжиті Урядом, спрямовані на основні труднощі та можливості, полягають у збільшенні помітного прогресу та залучення приватного сектора.

6 Це було повторно підтверджено у Меморандумі про взаєморозуміння, підписаному між двома урядами у квітні 2017 року.

Відповідність пріоритетам Данії

Для Данії пріоритетом є підтримка розвитку сталої енергетики, оскільки:

• Це першочерговий пріоритет цілей Сталого та всеохоплюючого економічного розвитку за програмою DANEP та теорії змін.

• Запропонована підтримка повністю відповідає новій Стратегії розвитку та гуманітарної співпраці Данії, розробленої Урядом Данії, "The World 20307" ("Світ 2030).

• Україна розробила стратегії та плани дій, якими демонструє політичні бажання та наміри влади. Це також є можливістю підтримати сталий розвиток.

• Підтримка впливає на SDG/ЦСР 7 (недорогі та надійні джерела енергії), що є пріоритетом у данській співпраці в цілях розвитку.

• Підтримка допоможе Україні перейти до "зеленої" економіки і сприятиме реалізації Паризької угоди та SDG/ЦСР 13 (боротьба зі зміною клімату).

• Співпраця стратегічно закріпилася в Міненерговугілля та має стійку взаємодію з Держенергоефективності й іншими ключовими партнерами, що дозволяє продовжувати міжвладну співпрацю, яка є випробуваним і пріоритетним методом данської співпраці у цілях розвитку.

• Данія продемонструвала досвід і компетенції як у сфері відновлювальної енергетики, так і в енергоефективності, чим сьогодні користується Україна в рамках успішної співпраці та діяльності УДЕЦ.

• Запропонована підтримка УДЕЦ чітко відповідає зобов'язанню DANEP, визначеного Данським інвестиційним фондом для країн, що розвиваються, суть якого полягає в інвестуванні у відновлювальну енергію та енергоефективність, Енергетичного інвестиційного фонду.

__________

7 Стратегічна ціль 3 "Світу - 2030" "Інклюзивне, стале зростання та розвиток" - визначає, що Данія інвестуватиме в енергетику. Розділ 2.3 сторінка 7: Данія активно дотримуватиметься ЦСР 7 у світовій співпраці. Малюнок 1 сторінка 10: ЦСР7 є пріоритетною для країн з перехідною економікою та економікою, що розвивається. Сторінка 12: приватний сектор Данії і влада Данії мають досвід та знання у сфері енергетики. Сторінка 27: Адаптованого до специфічного контексту країни, Данії надасть більшого значення ЦСР 7 і "Разом, Угода про боротьбу зі змінами клімату з Парижа та Цілі сталого розвитку, формують курс на збільшення інвестицій у ресурсно ефективну та сталу енергетику". Сторінка 28: Ми надаватимемо пріоритет ініціативам, спрямованим на сталу енергетику. В країнах з економікою, що розвивається, з дуже високим енергетичним зростанням, ми в першу чергу зосередимо інвестиції на скороченні викидів CO2.

Теорія змін (ТЗ) DANEP є наступною: якщо допомога надається для поліпшення політичного та регуляторного середовища для залучення приватних інвестицій в сталий енергетичний сектор, то Україна залучатиме більше іноземних та внутрішніх інвестицій в енергетичний сектор та поліпшуватиме енергоефективність, що призведе дозначної енергонезалежності та поліпшить стабільний економічний ріст. УДЕЦ II (особливо за Результатом 4, концепція Держенергоефективності як єдиного координаційного центру, за Результатом 5 - рекомендації щодо стратегічного енергопланування на місцевому та регіональному рівнях, а також проектні пропозиції, пов'язані відновленням/розширенням мереж районного теплопостачання, та за Результатом 6 - підтримка планів матеріального стимулювання, енергетичний аудит та реалізація пілотних проектів у промисловому секторі - орієнтовні результати див. нижче) та взаємодія з IFU NEIF підтримають цю ТЗ. Співставляючи ТЗ та досягнуті результати УДЕЦ, варто зауважити, що в той час, поки зобов'язання УДЕЦ сприяє переходу України до "зеленої" економіки та реалізації процесів трансформаційних змін щодо сталої енергетики та економічного зростання, окремі кількісні показники скорочення викидів парникових газів або конкретна кількість зекономленої МВт-год електроенергії не має відношення до співпраці, а тому кількісні значення та кінцеві показники не зазначаються.

6. Ціль зобов'язання у сфері розвитку та орієнтовні результати

Завдання співпраці між сторонами полягає у створенні сприятливого середовища для залучення інвестицій в сталу енергетику. Прогрес у напрямку досягнення цілі буде вимірюватися за допомогою проміжної звітності УДЕЦ, яка подається до Координаційного Комітету Проекту, який, в свою чергу, буде слугувати механізмом підзвітності для визначення прогресу та результатів, для моніторингу прогресу відповідно до української національної системи моніторингу. Моніторинг та орієнтовні результати ЕАД також допомагатимуть здійснювати моніторинг прогресу, який також, наскільки це можливо, враховуватиме моніторинг, проведений Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (система моніторингу ЕСУ має бути розроблена за підтримки УДЕЦ II), а також моніторинг взятих Україною зобов'язань, передбачених Угодою про асоціацію з ЄС і Договором про заснування Енергетичного Співтовариства. Співпраця також сприятиме переходу України до "зеленої" економіки і реалізації Паризької угоди про зміну клімату.

З метою звітування про хід роботи у напрямку досягнення цілей УДЕЦ було обрано наступні ключові результати та їх показники:

Назва проекту

Українсько-данський енергетичний центр (УДЕЦ) II: Створення ефективного середовища для залучення інвестицій в сталу енергетику.

Ціль проекту

Сформувати ефективне середовище для залучення інвестицій у сталу енергетику, сприяти Україні в досягненні цілей щодо відновлювальної енергії, енергоефективності та енергонезалежності.

Показник результату

Відповідні системи, моделі та інструменти моніторингу і прогнозування сприяють довгостроковій реалізації енергетичних стратегій та планів дій і допомагають у досягненні цілей України у сфері сталої енергетики, і

Інформація про потенційні або успішно реалізовані проекти, збільшення інвестицій у сферу сталої енергетики.

Точка відліку

Рік

2017

Енергетична Стратегія України на період до 2035 року, Національний план дій з енергоефективності і Національний план дій з відновлювальної енергетики не підкріплені належними системами та моделями моніторингу і прогнозування, щоб відстежувати частку відновлювальної енергії та рівень енергоефективності у загальному рівні енергоспоживання в Україні.

Орієнтир

Рік

2020

Енергетична Стратегія України на період до 2035 року, Національний план дій з енергоефективності і Національний план дій з відновлювальної енергетики підтримані належними системами і моделями прогнозування і моніторингу, сприянням залучення інвестицій у відновлювальну енергетику зростають.

Результат

Підтримка України у збільшенні частки відновлювальної енергії в загальному енергоспоживанні до 2020 року та зменшення негативного впливу викопного палива від енергетичного сектору на навколишнє середовище.

Показник результату

Рівень інтеграції та реалізації проектів з відновлювальної енергетики та енергоефективності.

Точка відліку

Рік

2017

Наразі енергетично-інвестиційний клімат в Україні не є сприятливим для проектів та технології з відновлювальної енергетики та енергоефективності.

Орієнтир

Рік

2020

Платформу для проектів та технологій сформовано і підготовлено до залучання інвестицій у відновлювальну енергетику та енергоефективність.

Результат 1

Розроблена та введена в дію система моніторингу для Енергетичної Стратегії України на період до 2035 року

Показник результату 1

Статус системи моніторингу.

Точка відліку

Рік

2017

Немає введеної в дію системи моніторингу ЕСУ.

Орієнтир

Рік

2020

Система моніторингу ЕСУ введена в дію, функціонує і погоджена відповідними зацікавленими сторонами.

Система моніторингу енергетичного балансу з систематичним збором та аналізом даних для визначення національного енергетичного балансу розроблена і функціонує.

Результат 2

Система короткострокового і довгострокового прогнозного моделювання та програмне забезпечення, розроблені відповідно до кращих міжнародних практик.

Показник результату 2

Статус запуску та впровадження коротко- і довгострокової системи прогнозного моделювання.

Точка відліку

Рік

2017

Чинна система короткострокового енергетичного прогнозування не використовується, довгострокової системи прогнозування немає.

Немає методики довгострокового прогнозування енергетичного балансу і моніторингу імплементації енергетичної стратегії.

Орієнтир

Рік

2020

Відповідні коротко- та довгострокові інструменти системи енергетичного моделювання розроблені відповідно ситуації в Україні з урахуванням кращих міжнародних практик.

Українські експерти пройшли навчання з використання інструментів моделювання.

Інструменти моделювання використовуються з метою реалізації ЕСУ.

Система інструментів короткострокового і довгострокового прогнозування введена в дію і функціонує.

Інструменти моделювання використовуються для оцінки впливу Національного плану дій з відновлювальної енергетики та Національного плану дій з енергоефективності.

Результат 3

Інструменти інтеграції відновлювальної енергетики, система короткострокового прогнозування вироблення електроенергії із вітру та сонця PV та забезпечення розвитку відповідної інфраструктури. підтримка зусиль України щодо наближення регулювання ринку електроенергії до стандартів ЄС.

Показник результату 3

Розроблено інструменти та методики з метою підтримки інтеграції ВДЕ в Українську енергетичну систему, у т. ч. розрахунок необхідної частки смартгенерації та визначення оптимальної потужності для встановлення акумуляторних батарей для сприяння інтегруванню джерел відновлювальної енергії.

Точка відліку

Рік

2017

Немає інструментів для короткострокового прогнозування вироблення електроенергії із вітру та сонця PV та інтеграції в енергетичну систему.

Немає інструментів для розрахунку необхідної частки смартгенерації та визначення оптимальної потужності для встановлення акумуляторних батарей.

Орієнтир

Рік

2020

Розроблено інструменти та методологію для короткострокового прогнозування вироблення електроенергії із вітру та сонця PV та забезпечено розвиток відповідної інфраструктури.

Розроблено інструменти та методологію для розрахунку необхідної частки смартгенерації та визначення оптимальної потужності для встановлення акумуляторних батарей.

Надано підтримку зусиль України щодо наближення регулювання ринку електроенергії до стандартів ЄС у вигляді розроблених інструментів.

Результат 4

Єдине вікно як платформа реалізації проектів за підтримки Держенергоефективності, з урахуванням українсько-данського досвіду.

Показник результату 4

Допомога надається Держенергоефективності стосовно:

Визначення проектів з енергоефективності та відновлюваної енергетики (інформація про потенційні та успішно реалізовані проекти, інформування та просування програм державної підтримки), орієнтованих на потенційних розробників проектів та інвесторів, шляхом проведення семінарів та практичних заходів.

Розробка техніко-економічних обґрунтувань кількох обраних муніципальних та широкомасштабних комерційних і проектів з енергоефективності, відновлюваної енергетики, переробки відходів для виробництва енергії.

Розробка нових фінансових моделей як внеску у співпрацю з IFU з метою збільшення частки відновлюваної енергії у кінцевому валовому енергетичному споживанні; відбір техніко-економічних обґрунтувань і бізнес кейсів за підтримки УДЕЦ, з метою надання їх на розгляд сторонам, зацікавленим у фінансуванні проектів.

Підвищення обізнаності муніципалітетів щодо державної політики, стратегічного енергопланування, енергоефективності та потенційного використання відновлюваних джерел енергії у регіонах України, шляхом проведення семінарів та практичних заходів.

Подальший розвиток створеної веб-платформи UAMAP.

Точка відліку

Рік

2017

Відсутність якісної підготовки проекту проектними розробниками, які шукають інвестицій/фінансування/позики.

Орієнтир

Рік

2020

Збільшення привабливості потенційних проектів з енергоефективності та відновлюваної енергетики за окремими техніко-економічними обґрунтуваннями і бізнес кейсами, які аналізуються приватними інвесторами, кредитними організаціями, "зеленими фондами" (IFU/NEIF, Danida Business Finance і т. д.)

Результат 5

Підтримка реалізації чинного Національного плану дій з відновлювальної енергетики до 2020 року та розробка нового Плану дій до 2035 року із зазначенням етапів реалізації.

Показник результату 5

Прогрес у введенні в дію нормативної бази, технічного аналізу та структури мотивування для розвитку ринку відновлювальної енергетики.

Розробка нових мотиваційних схем для стимулювання комбінованого виробництва електроенергії і тепла з відновлювальних джерел енергії та відходів.

Стратегічне енергетичне планування на місцевому рівні, розробка пілотних проектів. Рекомендації щодо планування теплопостачання та проектні пропозиції, пов'язані з відновленням/розширенням мереж.

Точка відліку

Рік

2017

Національний план дій з відновлювальної енергетики до 2020 року; нові цілі необхідно визначити.

Орієнтир

Рік

2020

Визначено нові цілі для Національного плану дій з відновлювальної енергетики до 2035 року, розроблено план дій та стадії реалізації, створено систему моніторингу за реалізацією Національного плану дій з відновлювальної енергетики.

Результат 6

Підтримка реалізації чинного Національного плану дій з енергоефективності до 2020 року та розробка нового Плану дій до 2035 року.

Показник результату 6

Підтримка у розробці нового Національного плану дій з енергоефективності, врахування вимог Енергетичного Співтовариства і рекомендацій, наданих щодо розробки системи моніторингу та звітності стосовно Національного плану дій з енергоефективності.

Розроблено мотиваційні схеми для стимулювання енергоємної промисловості до підвищення енергоефективності та використання відновлювальних джерел енергії, підтримка енергетичних аудитів, реалізація пілотних проектів.

Точка відліку

Рік

2017

Національний план дій з енергоефективності до 2020 року; нові цілі необхідно визначити.

Немає мотиваційної схеми державної підтримки для стимулювання енергоефективності у промисловості.

Орієнтир

Рік

2020

Національний план дій з енергоефективності до 2035 року з новими цілями реалізується, заходи енергоефективності впроваджено.

Вжито заходів стимулювання з боку держави щодо стимулювання енергоефективності з промисловості.

Співпраця між Україною та Данією щодо Українсько-данського енергетичного центру грунтується на принципі партнерської взаємодії. Такий підхід до надання технічної допомоги (ТД) вимагає взаємних зобов'язань та участі партнерів, щоб досягнути результатів домовленостей. Оскільки співпраця є продовженням Фази I УДЕЦ, що реалізовувалася впродовж 2015-2017 років, то в рамках цієї співпраці є можливість скористатися набутим досвідом та здобутими знаннями, успішно поєднуючи партнерські зобов'язання та визначену управлінську організацію (див. Розділ 9 "Організаційна схема"), а також вже розроблені інструменти та процедури. Єдиною відмінністю між Фазою I і Фазою II УДЕЦ буде те, що структуру міжміністерської робочої групи Фази I буде раціоналізовано, а тому у Фазі II буде лише одна Міжміністерська робоча група, яку очолюватиме Голова УДЕЦ. Проект робочого плану УДЕЦ II буде підготовлено цією Міжміністерською робочою групою за підтримки Секретаріату УДЕЦ та ЕАД протягом перших трьох місяців та затверджено на першому засіданні Координаційного Комітету Проекту. Робочий план буде основою для співпраці та міститиме плани і рекомендації щодо конкретного змісту, обсягу і термінів досягнення кожного результату і проміжного результату з вимірюваними щорічними цілями для кожного з шести показників результатів. Враховуючи надзвичайно динамічну співпрацю, одним з головних висновків роботи УДЕЦ I полягає в тому, що ключовою сильною стороною та порівняльною перевагою партнерської взаємодії є та закладена гнучкість, яка допомагає подолати основні проблеми, що виникають8 впродовж періоду реалізації співпраці у сферах, за якими визначаються результати. Робочі плани УДЕЦ, розроблені у рамках міжміністерської співпраці та погоджені Координаційним Комітетом Проекту, складають динамічну базу для діяльності, яку необхідно реалізовувати, щоб досягти результатів та підсумків. Крім того, підхід, орієнтований на задоволення потреб, з конкретними розробленими технічними завданнями для кожного суттєвого внеску ЕАД та консультантів у потрібний момент і з конкретним посиланням на чинний робочий плай, є ще однією важливою характеристикою такої співпраці. На даному етапі, заходи з планування та проектування діяльності в рамках УДЕЦ II носить переважно універсальний характер, у Додатку E до цього Документа наводиться дуже орієнтовний опис видів заходів, які необхідно реалізувати, щоб отримати визначені шість результатів УДЕЦ II.

_________

8 Ймовірно, що близько половини конкретних заходів УДЕЦ I, які на сьогодні є погодженими і добігають до свого завершення, не передбачалися на початку планування Фази I УДЕЦ.

7. Управління ризиком

Підтримка зосереджується на технічних механізмах планування, а тому можна сподіватися, що складна політична ситуація в Україні не буде мати серйозного впливу на виконання запланованих компонентів. Основні ризики виконання запланованих УДЕЦ II заходів з українського боку такі: (I) спроможність Міненерговугілля та Держенергоефективності надати допомогу у вигляді людських ресурсів; (II) фактична спроможність УДЕЦ організувати та підтримувати міжвідомчу співпрацю з іншими міністерствами та відомствами; (III) ризик втрати висококваліфікованих кадрів у міністерствах і структурах, що співпрацюють між собою, у зв'язку з ротацією кадрів та реорганізацією державного сектору; (IV) консенсус щодо робочої програми та діяльності Центру, зважаючи на політичні пріоритети в роботі основних партнерів та в Україні загалом; а також (V) ризики недостатньої координації з іншими ініціативами, які підтримують інші партнери з розвитку. У Фазі II УДЕЦ враховано та зменшено можливий вплив цих факторів ризику, і з огляду на це досвід УДЕЦ I є дуже корисним.

З боку Данії, у разі визначення необхідності надання ТД за запитом та відповідно до "поглинаючої здатності" української сторони, ЕАД повинне мати можливості довгострокового планування своєї технічної участі, яке дозволить своєчасно надавати технічну допомогу за кордоном додатково до виконання своїх обов'язків на території Данії. Таким чином, координатор країни від ЕАД у Копенгагені відіграватиме важливу роль у процесі моніторингу та активної підтримки робочих планів та прогресу.

Важливими заходами у забезпеченні ефективної діяльності Проекту та зменшення ризиків вищезазначених факторів є продовження роботи проектного консультанта/координатора від української сторони та довгострокового головного радника відповідно структурі УДЕЦ I.

8. Чинники

Загальна сума бюджету за зобов'язаннями складає 20 мільйонів донських крон, які заплановані на 3 календарних роки, починаючи з січня 2018 року до грудня 2020 року. Нижче наводиться таблиця з показниками бюджету, орієнтованого на досягнення певних результатів:

Результати

Бюджетні статті

2018

2019

2020

Всього

2018 - 2020

Результат 1: Розроблена та введена в дію система моніторингу для Енергетичної Стратегії України на період до 2035 року