Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2030 року

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 25 лютого 2026 р. № 184-р

Київ

Про схвалення Концепції Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2030 року

1. Схвалити Концепцію Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2030 року, що додається.

Визначити Міністерство соціальної політики, сім'ї та єдності державним замовником Програми.

2. Міністерству соціальної політики, сім'ї та єдності разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади, обласним та Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям) розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2030 року.

Прем'єр-міністр України

Ю. СВИРИДЕНКО

Інд. 26

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 25 лютого 2026 р. № 184-р

КОНЦЕПЦІЯ

Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2030 року

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

Торгівля людьми залишається актуальною загрозою, що зумовлена внутрішніми соціально-економічними факторами та зовнішніми викликами, зокрема збройною агресією Російської Федерації проти України.

Торгівля людьми як явище виникло внаслідок складних історичних, соціальних та економічних процесів. Стрімке зниження рівня життя у XX столітті, різке зростання рівня безробіття, посилення тенденцій до міграції сприяло створенню сприятливого середовища для виникнення і поширення торгівлі людьми.

За даними Представництва Міжнародної організації з міграції в Україні, за 30 років від торгівлі людьми постраждали понад 300 тис. осіб.

З початком збройної агресії Російської Федерації проти України проблема набула нових масштабів і форм, посилила вже існуючі фактори ризику та призвела до появи нових ризиків, які суттєво ускладнили можливості держави забезпечити належний захист осіб від торгівлі людьми.

Протягом 2022-2025 років в Україні спостерігається зростання кількості випадків надання статусу осіб, які постраждали від торгівлі людьми, із піковим показником у 2024 році, що становить 182 особи, з них: 58 відсотків чоловіки, 37 відсотків жінки та 5 відсотків діти.

На даний час поширюються такі форми торгівлі людьми, як використання інформаційних технологій для втягнення у злочинну діяльність торгівлі людьми, незаконне усиновлення (удочеріння) з метою наживи. Зростає частка змішаних форм експлуатації, які включають трудову і сексуальну експлуатацію, примусове втягнення у зайняття жебрацтвом та залучення цивільного населення до участі у збройному конфлікті. У 2024 році кількість випадків змішаних форм експлуатації становила 123, протягом восьми місяців 2025 року - 133 випадки.

Наявність випадків перетину державного кордону дітьми або особами з числа дітей без супроводу дорослих, які депортовані або примусово переміщені, або перебували під ризиком депортації та/або примусового переміщення внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, невизначеність їх правового статусу призводить до виникнення умов для поширення торгівлі дітьми.

Органами державної влади, міжнародними організаціями та громадськими об'єднаннями вжито заходів для своєчасного інформування осіб, які виїжджали за кордон, та внутрішньо переміщених осіб щодо ризиків торгівлі людьми.

Міжнародними організаціями та урядами інших держав упроваджено ряд захисних механізмів запобігання торгівлі людьми та експлуатації українських громадян, зокрема дітей, а саме: тимчасовий захист у країнах ЄС, проведення інформаційних кампаній, створення телефонних “гарячих ліній”, спеціалізованих ресурсів. Однак складність ситуації, а також масове переміщення осіб унеможливили здійснення контролю за ризиками потрапляння в ситуацію торгівлі людьми, особливо дітей, у повному обсязі.

Протягом 2024 року Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні ідентифіковано та надано допомогу 297 постраждалим від торгівлі людьми особам, 26 відсотків з яких були внутрішньо переміщеними особами. У період з січня 2000 р. по грудень 2024 р. загалом 20 329 осіб, які постраждали від торгівлі людьми, отримали індивідуальну комплексну допомогу.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом

На даний час посилюється тенденція до поширення таких форм експлуатації, як примусова праця, використання у порнобізнесі, незаконне усиновлення (удочеріння) з метою наживи, продаж дітей, вилучення органів, примусове втягнення у заняття жебрацтвом, залучення цивільного населення до участі у збройному конфлікті, експлуатація з використанням інформаційних технологій та торгівля людьми в он-лайн.

Потрапити в ситуацію торгівлі людьми може будь-яка особа незалежно від віку, статі, громадянства, соціального статусу чи рівня освіти. При цьому найбільш уразливими на сьогодні залишаються такі групи населення: внутрішньо переміщені особи; діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, особи із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, діти або особи з числа дітей, які депортовані або примусово переміщені, або перебували під ризиком депортації та/або примусового переміщення внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, особи, які постраждали від сексуального насильства, пов'язаного із збройною агресією Російської Федерації проти України; особи з інвалідністю, особливо жінки, дівчата а також особи з інтелектуальною та/або психосоціальною інвалідністю; одинокі матері; жінки та чоловіки, які втратили роботу; сім'ї, які перебувають у складних життєвих обставинах; трудові мігранти; представники національних меншин; представники корінних народів України та населення тимчасово окупованих територій; біженці та особи, які потребують додаткового або тимчасового захисту.

У Глобальній доповіді Управління ООН з наркотиків і злочинності щодо торгівлі людьми за 2024 рік зазначено, що основними викликами для України є:

зростання вразливості населення внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України. При цьому серед найбільш уразливих категорій перебувають діти;

використання нових технологій як основного інструменту для вербування осіб, яке відбувається під виглядом пропозицій допомоги або роботи за кордоном;

існуючі прогалини в міжнародній співпраці (різні країни використовують різні підходи до ідентифікації, підтримки осіб, які постраждали від торгівлі людьми, внаслідок чого ускладнюється узгоджене міжнародне реагування на випадки торгівлі людьми).

У щорічній Доповіді про торгівлю людьми Державного департаменту США за 2024 рік (далі - Доповідь Державного департаменту США), яка готується за результатами моніторингу стану боротьби з торгівлею людьми, висвітлено стан справ у 140 країнах, які класифікуються за чотирма групами залежно від того, яких заходів вживають уряди таких країн для боротьби з торгівлею людьми. Україну віднесено до другої групи країн за рівнем виконання заходів із протидії торгівлі людьми (перша група - країни, які повністю відповідають вимогам (стандартам) Федерального Закону США “Акт про захист жертв торгівлі людьми”), як країну, яка докладає значних зусиль для протидії торгівлі людьми шляхом:

виявлення більшої кількості осіб, які постраждали від різних форм торгівлі людьми, експлуатації, у тому числі сексуальної експлуатації, пов'язаної із збройною агресією Російської Федерації проти України (далі - особи, які постраждали від торгівлі людьми), та проведення у координації з міжнародними організаціями масштабних кампаній з підвищення рівня поінформованості населення про ризики торгівлі людьми;

виконання ряду основних функцій для пом'якшення ризиків торгівлі людьми, незважаючи на виклики, пов'язані із збройною агресією Російської Федерації проти України та переміщенням близько однієї третини населення України, багато з яких стикалися з підвищеними ризиками торгівлі людьми.

Водночас, за результатами зовнішньої оцінки діяльності з протидії торгівлі людьми, які наведені у Доповіді Державного департаменту США, Україна не досягла достатнього прогресу у відповідній сфері, а саме: трапляються випадки винесення пом'якшених вироків судами у справах щодо торгівлі людьми, тривалі розслідування щодо посадових осіб, які причетні до вчинення торгівлі людьми, не встановлено жодної постраждалої іноземної особи, проте вжито певних заходів для захисту дітей без супроводу дорослих.

У звіті про оцінювання Групи експертів Ради Європи з питань боротьби з торгівлею людьми (GRETA), опублікованому 12 червня 2025 р., також відзначено прогрес України у протидії торгівлі людьми, якого досягнуто зокрема, шляхом подальшого продовження вдосконалення законодавства щодо протидії торгівлі людьми, та надано рекомендації щодо необхідності прийняття законодавства про правосуддя, дружнього до дитини; перегляду повноважень інспекторів праці та процедури надання статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

Результати аналізу Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 червня 2023 р. № 496 (Офіційний вісник України 2023 р., № 57, ст. 3224), свідчать, що найефективніше реалізовано заходи, спрямовані на підвищення рівня поінформованості населення про ризики торгівлі людьми, підвищення рівня професійної підготовки фахівців у сфері протидії торгівлі людьми, міжнародної співпраці щодо обміну досвідом та координації заходів із протидії торгівлі людьми.

Ураховуючи результати аналізу стану досягнення результативних показників Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2025 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 червня 2023 р. № 496, зауваження та рекомендації, викладені у Глобальному звіті ООН щодо боротьби з торгівлею людьми, Доповіді Державного департаменту США, звіті про оцінювання GRETA, важливим є подальше виконання системної роботи у сфері запобігання та боротьби з торгівлею людьми, яка реалізовуватиметься у рамках Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2030 року (далі - Програма).

Передбачається, що Програма:

враховуватиме виклики, що постали перед Україною в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України та поставатимуть у період відновлення, ґрунтуватиметься на результатах системного аналізу тенденцій, посиленні міжвідомчої взаємодії, застосуванні підходів, орієнтованих на права людини, фокусуватиметься на захисті вразливих категорій населення;

буде спрямована на гармонізацію національного законодавства з міжнародними стандартами та передбачатиме врахування потреб осіб, які постраждали від торгівлі людьми, шляхом впровадження гендерного та травмоорієнтованого підходів;

передбачатиме профілактику, запобігання, реагування на випадки торгівлі людьми з використанням цифрових технологій і штучного інтелекту, зменшення вразливості населення, розвитку стійкості громад.

Одним із пріоритетів Програми є цифровізація системи реагування: від створення єдиної платформи для обліку і супроводу випадків торгівлі людьми та цифрових інструментів допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, до захищеного збору та проведення аналізу даних. Не менш важливим є механізм надання онлайн-консультацій, удосконалення мобільних додатків для самоідентифікації особи та програм цифрової освіти, які здатні ефективно протидіяти новим проявам експлуатації у цифровому середовищі.

Мета Програми

Метою Програми є удосконалення механізму запобігання та боротьби з торгівлею людьми, зокрема, адаптованого до умов збройної агресії Російської Федерації проти України та в період відновлення, який базується на травмоорієнтованому підході, принципах забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, своєчасного виявлення осіб, які постраждали від торгівлі людьми, забезпечення захисту їх прав, комплексної допомоги та відновлення, а також притягнення осіб, які вчиняють злочини, пов'язані з торгівлею людьми, до відповідальності та гарантування невідворотності їх покарання.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

У міжнародній практиці, зокрема у документах Організації Об'єднаних Націй, Європейського Союзу, Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ), Групи експертів Ради Європи з питань боротьби з торгівлею людьми (GRETA), Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC), загальновизнаною моделлю протидії торгівлі людьми є концепція “4P”, яка охоплює чотири ключові складові: захист осіб, які постраждали від торгівлі людьми (Protection), переслідування злочинців (Prosecution), превенція (Prevention) та партнерство і координація (Partnership/Coordination).

Для розв'язання проблеми існують два варіанти.

Перший варіант передбачає реалізацію окремих ініціатив, орієнтованих на окремі вразливі групи (діти, внутрішньо переміщені особи, жінки та чоловіки, які постраждали від будь-якого виду насильства). Такий підхід дає змогу частково реалізувати компоненти захисту (Protection) та профілактики (Prevention), проте не забезпечує системної міжвідомчої взаємодії, не вирішує питання притягнення осіб, які вчинили злочин, до відповідальності та не гарантує довготривалого результату. Зазначений варіант розв'язання проблеми фрагментарний і короткостроковий.

Другий варіант передбачає розроблення Програми, побудованої на підході “4P” (рrevention - запобігання, рrotection - захист, рrosecution - переслідування, сооrdination policies - скоординована політика) з урахуванням актуальних міжнародних стандартів. Такий варіант дає можливість цілісно охопити всі чотири компоненти:

адаптувати заходи із запобігання торгівлі людьми до нових цифрових загроз;

впровадити ефективний захист осіб, які постраждали від торгівлі людьми, на основі травмоорієнтованого підходу;

удосконалити механізм розслідування злочинів торгівлі людьми і забезпечити невідворотність покарання;

створити дієвий алгоритм дій всіх суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, на всіх рівнях прийняття рішень.

Другий варіант є стратегічно виправданим і обґрунтованим, відповідає зобов'язанням України перед міжнародними партнерами. Реалізація такого варіанта сприятиме ефективній модернізації національної системи протидії торгівлі людьми. На даний час такий підхід впроваджується у країнах ЄС.

До того ж другий варіант розв'язання проблеми сприятиме ефективному реагуванню на наявні ризики та забезпеченню довготривалої, системної та правозахисної спрямованості у сфері протидії торгівлі людьми.

Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми

Проблему торгівлі людьми та захисту осіб, які постраждали від торгівлі людьми, передбачається розв'язати шляхом:

забезпечення проведення системної інформаційно-просвітницької роботи (інформаційних кампаній, соціологічних досліджень) із залученням міжнародних, урядових та неурядових організацій, громадських об'єднань, медіа, із зосередженням уваги на найбільш вразливі групи (діти, молодь, внутрішньо переміщені особи, особи, що виїжджають за кордон, біженці та жителі територіальних громад, які проживають на звільнених або прифронтових територіях), зокрема, щодо ризиків та ознак торгівлі людьми, експлуатації, у тому числі сексуальної експлуатації, пов'язаної із збройною агресією Російської Федерації проти України;

інтеграції теми протидії торгівлі людьми в освітні програми на всіх рівнях (заклади загальної середньої, професійної та вищої освіти);

удосконалення механізму ідентифікації осіб, які постраждали від торгівлі людьми, особливо серед дітей, внутрішньо переміщених осіб, шляхом затвердження методичних рекомендацій для органів місцевого самоврядування щодо визначення критеріїв виявлення осіб, які постраждали від торгівлі людьми;

сприяння життєстійкості та економічній стабільності населення шляхом здійснення заходів щодо сприяння зайнятості населення, у тому числі з проактивним підходом залучення до ринку праці, надання підтримки малому бізнесу, професійного навчання та навчання фінансовій грамотності у партнерстві з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, центрами надання соціальних послуг, громадськими та міжнародними організаціями, а також бізнесом;

забезпечення доступу до якісних комплексних послуг, орієнтованих на потреби осіб, які постраждали від торгівлі людьми, та отримання ними таких послуг незалежно від віку та стану здоров'я;

надання особам, які постраждали від торгівлі людьми, інформації про їх права та можливості реалізації таких прав зрозумілою для них мовою або через перекладача та забезпечення реалізації таких прав;

посилення інституційної спроможності місцевих держадміністрацій (військових) та органів місцевого самоврядування у сфері запобігання та протидії торгівлі людьми щодо надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, шляхом продовження проведення відповідних навчань суб'єктів, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, створення місцевих команд реагування, розроблення регіональних програм і планів дій щодо надання допомоги постраждалим особам;

забезпечення функціонування цифрової системи збору і обміну даними між суб'єктами, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, зокрема про осіб, які постраждали від торгівлі людьми;

виявлення та розслідування злочинів, пов'язаних із торгівлею людьми, посилення міжнародного, зокрема транскордонного, співробітництва, зміцнення спроможності правоохоронних органів та судів;

гармонізації національного законодавства у сфері протидії торгівлі людьми з міжнародними стандартами;

удосконалення механізмів координації та співпраці між суб'єктами, діяльність яких спрямована на здійснення заходів у сфері протидії торгівлі людьми, зокрема, шляхом посилення співпраці соціальних служб і правоохоронних органів з питань протидії торгівлі людьми та надання допомоги особам, які постраждали від торгівлі людьми, в тому числі посилення прикордонного контролю для запобігання торгівлі людьми.

Програма виконуватиметься протягом 2026-2030 років.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми забезпечить:

оновлення та гармонізацію з acquis ЄС нормативно-правової бази у сфері протидії торгівлі людьми;

системну узгодженість комплексу заходів у сфері протидії торгівлі людьми відповідно до міжнародних стандартів та викликів, спричинених, зокрема, збройною агресією Російської Федерації проти України;

удосконалення системи запобігання торгівлі людьми та зниження рівня вразливості осіб до потрапляння в ситуацію торгівлі людьми;

належний захист прав осіб, які постраждали від торгівлі людьми;

збільшення до 90 відсотків частки осіб, яким встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, у загальній кількості осіб, що зверталися із заявою чи зверненням про встановлення такого статусу;

збільшення до 70 відсотків частки населення, яке обізнане про дії в разі експлуатації, вербування, перевезення, передачі, переховування чи утримання людей шляхом погрози силою або її застосування чи інших форм примусу;

збільшення кількості самоідентифікованих осіб, які постраждали від торгівлі людьми, експлуатації, у тому числі сексуальної, пов'язаної із збройною агресією Російської Федерації проти України, та осіб, які отримали допомогу і захист;

підвищення результативності виявлення та розслідування злочинів торгівлі людьми, посилення спроможності правоохоронних органів та судів, зокрема з урахуванням перейняття позитивного досвіду зарубіжних країн, збільшення до 70 відсотків частки кримінальних проваджень щодо торгівлі людьми, в яких особам повідомлено про підозру, у загальній кількості відкритих кримінальних проваджень;

забезпечення функціонування цифрової системи збору і обміну даними між суб'єктами, які здійснюють заходи у сфері протидії торгівлі людьми, зокрема про осіб, які постраждали від торгівлі людьми;

підвищення рівня професійної компетенції посадових осіб місцевих держадміністрацій (військових адміністрацій) та органів місцевого самоврядування у сфері протидії торгівлі людьми;

удосконалення взаємодії органів державної влади з міжнародними організаціями, громадськими об'єднаннями та особами, які постраждали від торгівлі людьми;

посилення прикордонного контролю для запобігання торгівлі людьми;

розвиток міжнародного, у тому числі транскордонного співробітництва у сфері протидії торгівлі людьми;

проведення незалежного моніторингу стану протидії торгівлі людьми.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету (10334, 5 тис. гривень), місцевих бюджетів (2316,9 тис. гривень), у межах бюджетних призначень, передбачених головним розпорядникам бюджетних коштів на відповідний бюджетний період, міжнародної технічної допомоги, інших джерел, не заборонених законодавством (40000 тис. гривень).

Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, визначатиметься щороку з урахуванням можливостей державного та місцевих бюджетів під час формування їх показників на відповідний рік.

Обсяг матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми, визначатиметься під час розроблення відповідних завдань і заходів Програми.