Про схвалення Дорожньої карти реформування системи протезування та затвердження плану заходів з її реалізації на 2026 рік

Тип: Розпорядження

№ 182-р

Дата: 25 лютого 2026 р.

Статус: Чинний

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 25 лютого 2026 р. № 182-р

Київ

Про схвалення Дорожньої карти реформування системи протезування та затвердження плану заходів з її реалізації на 2026 рік

1. Схвалити Дорожню карту реформування системи протезування, що додається.

2. Затвердити план заходів з реалізації Дорожньої карти реформування системи протезування на 2026 рік (далі - план заходів), що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, державним органам, відповідальним за виконання плану заходів, забезпечити:

виконання плану заходів;

подання щокварталу до 10 числа місяця, наступного за звітним періодом, Міністерству соціальної політики, сім'ї та єдності інформації про стан виконання плану заходів.

4. Міністерству соціальної політики, сім'ї та єдності забезпечити подання щокварталу до 25 числа місяця, наступного за звітним періодом, Кабінетові Міністрів України узагальненої інформації про стан виконання плану заходів.

Прем'єр-міністр України

Ю. СВИРИДЕНКО

Інд. 26

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 25 лютого 2026 р. № 182-р

ДОРОЖНЯ КАРТА

реформування системи протезування

Опис питань, які обумовили прийняття Дорожньої карти

Наявна система протезування має ряд системних викликів, що вимагають негайного та комплексного втручання:

відсутність супроводу пацієнта на всіх етапах - від ампутації до повного відновлення;

концентрація послуг протезування у кількох регіонах;

дефіцит кваліфікованих протезистів та належних програм навчання;

відсутність уніфікованих рекомендацій щодо підбору протезів;

відсутність механізму зворотного зв'язку від пацієнтів;

проблеми із супроводом людини в громадах;

надмірна бюрократія та складність процедур під час забезпечення протезами;

відсутність координатора випадку, який супроводжує пацієнта від моменту ампутації до відновлення функцій;

обмежений рівень поінформованості населення про можливості та порядок отримання послуг із протезування;

відсутність взаємодії призначення протезів комісіями в закладах охорони здоров'я, потреба єдиного джерела їх призначення з урахуванням комплексного підходу до призначення протезів;

відсутність системи довгострокової підтримки пацієнта, регулярного медичного моніторингу стану кукси, сервісного обслуговування, ремонту і модернізації протезів;

відсутність механізму впливу на виробників протезів за результатами оцінки якості протезування;

неефективний та недостатній контроль за якістю надання послуги протезування;

відсутність дієвого механізму формування та встановлення цін на протези, ортези та комплектувальні вироби до них.

З метою побудови інноваційної та стійкої системи протезування необхідно:

забезпечити людину чітким маршрутом від моменту ампутації до підбору протеза, навчання користуванню протезом, супровід і повернення її до повноцінного життя (включаючи роль громад щодо адаптації, супроводу та працевлаштування людини після встановлення протеза);

створити цифровий та зручний процес призначення та отримання протезних виробів для людей з тимчасовими або постійними обмеженнями функціонування, що дають змогу відновлювати мобільність, адаптуватися до повсякденного життя та підвищувати рівень його якості;

надати державну підтримку розвитку українських виробників протезів для системного забезпечення людей якісним сучасним протезуванням;

створити умови для прозорого ціноутворення на кожному етапі допомоги, що дасть змогу уникнути корупції, ефективніше витрачати кошти та охопити більшу кількість людей, які проходять шлях протезування.

Метою Дорожньої карти є вдосконалення системи протезування як частини реабілітації, створення цілісної, ефективної та людиноорієнтованої системи протезування, що забезпечує доступність, якість, безперервність послуг з протезування та узгодженість дій між усіма залученими сторонами процесу реабілітації.

Цілі, завдання та очікувані результати

Цілями Дорожньої карти є:

ціль 1 - удосконалення маршруту особи з ампутацією та підвищення якості протезування;

ціль 2 - цифровізація процесів забезпечення допоміжними засобами реабілітації, зокрема протезування, їх комплектувальними виробами та виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби;

ціль 3 - професійний розвиток та кадрове забезпечення фахівців у сфері протезування;

ціль 4 - формування нової моделі ціноутворення у протезуванні.

Ціль 1. Удосконалення маршруту особи з ампутацією та підвищення якості протезування

Основними завданнями з реалізації цілі 1 є:

інтеграція протезування в реабілітаційний процес шляхом визначення мультидисциплінарної реабілітаційної команди єдиним суб'єктом визначення потреби особи в протезуванні з обов'язковим включенням до її складу протезиста-ортезиста, соціального працівника, фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб (мультидисциплінарна реабілітаційна команда є відповідальною за досягнення реабілітаційних цілей);

встановлення вимог до суб'єктів господарювання, які надають послуги з протезування, шляхом:

- визначення вимог до суб'єктів господарювання, які мають право надавати послуги з протезування, а також порядку контролю за їх діяльністю;

- встановлення обов'язкової відповідності з 1 січня 2029 р. кваліфікації протезиста-ортезиста професійному стандарту “Протезист-ортезист”;

навчання осіб користуванню протезними виробами та підвищення якості послуги з протезування шляхом:

- встановлення зобов'язання суб'єкта господарювання, який забезпечив особу протезом, разом з мультидисциплінарною реабілітаційною командою забезпечити навчання особи безпечному та ефективному користуванню протезом з обов'язковою фото- та відеофіксацією процесу навчання;

- проведення мультидисциплінарною реабілітаційною командою, що функціонує на базі державних суб'єктів господарювання у сфері протезування, оцінки якості протезування і здатності особи користуватися протезом за уніфікованими критеріями та здійснення оплати протезу відповідно до законодавства з урахуванням результатів такої оцінки;

- визначення органу, відповідального за контроль якості надання послуги з протезування, та встановлення порядку розгляду скарг, відповідальності за неякісно надані послуги;

створення умов для повернення особи до повноцінного життя після протезування шляхом:

- запровадження супроводу особи після протезування та повернення у громаду з визначенням відповідальних суб'єктів (включаючи роль громад щодо адаптації та працевлаштування);

- встановлення механізму повернення основних комплектувальних виробів до протезів та їх повторного використання.

Ціль 2. Цифровізація процесів забезпечення допоміжними засобами реабілітації, зокрема протезування, їх комплектувальними виробами та виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби

Основним завданням з реалізації цілі 2 є удосконалення цифрових інструментів забезпечення допоміжними засобами реабілітації, зокрема протезами, їх комплектувальними виробами та виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, шляхом:

приведення переліку допоміжних засобів реабілітації та їх комплектувальних виробів для постійного користування у відповідність з національним стандартом ДСТУ EN ISO 9999:2024 (EN ISO 9999:2022, IDT; ISO 9999:2022, IDT);

запровадження електронної публічної послуги із забезпечення допоміжними засобами реабілітації, їх комплектувальними виробами та виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби;

визначення організаційних та нормативних засад інформаційного обміну між електронною системою охорони здоров'я та Єдиною інформаційною системою соціальної сфери для цілей забезпечення допоміжними засобами реабілітації, їх комплектувальними виробами та виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби;

визначення нормативних засад для запровадження електронного каталогу допоміжних засобів реабілітації, їх комплектувальних виробів з використанням засобів Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;

забезпечення технічної можливості функціонування електронного каталогу допоміжних засобів реабілітації, їх комплектувальних виробів з використанням засобів Єдиної інформаційної системи соціальної сфери;

забезпечення технічної можливості функціонування електронної системи охорони здоров'я як єдиного джерела для внесення інформації про призначення допоміжних засобів реабілітації з обов'язковою передачею таких відомостей до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії.

Ціль 3. Професійний розвиток та кадрове забезпечення фахівців у сфері протезування

Основними завданнями з реалізації цілі 3 є забезпечення належного рівня підготовки фахівців у сфері протезування шляхом:

вдосконалення освітньо-професійної програми “Протезування-ортезування” другого (магістерського) рівня вищої освіти через організацію регулярних супервізійних практик;

запровадження дуальної форми здобуття вищої освіти для студентів-магістрів, які навчаються за спеціалізацією “Протезування-ортезування”;

формування банку тестових завдань іспиту “КРОК 2” як невід'ємного компонента єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціалізацією “Протезування-ортезування”;

визначення умов проведення об'єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту як невід'ємної складової єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціалізацією “Протезування-ортезування”;

збільшення обсягу державного замовлення на підготовку фахівців у сфері протезування.

Ціль 4. Формування нової моделі ціноутворення у протезуванні

Основними завданнями з реалізації цілі 4 є:

створення прозорого ціноутворення у протезуванні шляхом:

- запровадження рамкових угод з виробниками комплектувальних виробів до протезів;

- затвердження єдиного порядку формування вартості протезів на основі цін виробників комплектувальних виробів до протезів із визначенням складових такої вартості та з урахуванням рівня ампутації, функціонального призначення та складності виробу;

- переходу від диференційованих (дво- та трикратних) підходів до ціноутворення для окремих категорій населення до уніфікованого, прозорого та недискримінаційного механізму ціноутворення;

- регулярного перегляду, оновлення та актуалізації переліку протезних виробів, якими забезпечуються особи за кошти державного бюджету;

- обов'язкового маркування та обліку комплектувальних виробів до протезів із використанням серійних номерів;

підтримка розвитку вітчизняного виробництва, інновацій та впровадження новітніх технологій у сфері протезування шляхом запровадження заходів підтримки для українських виробників комплектувальних виробів до протезів та впровадження нових технологій та інновацій у сфері протезування.

Реалізація Дорожньої карти реформування системи протезування створить умови для підвищення якості послуги з протезування як частини реабілітації та розширення її доступності.

Порядок проведення моніторингу, оцінка результатів реалізації Дорожньої карти та звітування

Реалізація Дорожньої карти та проведення її моніторингу, інформаційної підтримки її виконання здійснюються Мінсоцполітики за участю міністерств та інших центральних органів виконавчої влади.

Мінсоцполітики аналізує та узагальнює інформацію про стан виконання плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування системи протезування для щоквартального інформування Кабінету Міністрів України.

Мінсоцполітики за результатами моніторингу виконання плану заходів з реалізації Дорожньої карти реформування системи протезування та строків його виконання здійснює в разі потреби підготовку пропозицій щодо внесення змін до плану заходів.

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 25 лютого 2026 р. № 182-р

ПЛАН ЗАХОДІВ

з реалізації Дорожньої карти реформування системи протезування на 2026 рік

Найменування завдання

Найменування заходу

Строк виконання

Відповідальні за виконання

Індикатор виконання

Ціль 1. Удосконалення маршруту особи з ампутацією та підвищення якості протезування

1. Інтеграція протезування в реабілітаційний процес

визначення мультидисциплінарної реабілітаційної команди єдиним суб'єктом визначення потреби особи в протезуванні з обов'язковим включенням до її складу протезиста-ортезиста, соціального працівника, фахівця із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб (мультидисциплінарна реабілітаційна команда є відповідальною за досягнення реабілітаційних цілей)

листопад

Мінсоцполітики

МОЗ

Мінветеранів

Міноборони

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (за згодою)

прийнято нормативно-правовий акт

2. Встановлення вимог до суб'єктів господарювання, які надають послуги з протезування

1) визначення вимог до суб'єктів господарювання, які мають право надавати послуги з протезування, а також порядку контролю за їх діяльністю

листопад

Мінсоцполітики

МОЗ

Держлікслужба

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (за згодою)

прийнято нормативно-правовий акт

2) встановлення обов'язкової відповідності з 1 січня 2029 р. кваліфікації протезиста-ортезиста професійному стандарту “Протезист-ортезист”

грудень

Мінсоцполітики

МОЗ

МОН

-“-

3. Навчання осіб користуванню протезними виробами та підвищення якості послуги з протезування

1) встановлення зобов'язання суб'єкта господарювання, який забезпечив особу протезом, разом з мультидисциплінарною реабілітаційною командою забезпечити навчання особи безпечному та ефективному користуванню протезом з обов'язковою фото- та відеофіксацією процесу навчання

листопад

Мінсоцполітики

МОЗ

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (за згодою)

-“-

2) проведення мультидисциплінарною реабілітаційною командою, що функціонує на базі державних суб'єктів господарювання у сфері протезування, оцінки якості протезування і здатності особи користуватися протезом за уніфікованими критеріями та здійснення оплати протезу відповідно до законодавства з урахуванням результатів такої оцінки

листопад

Мінсоцполітики

МОЗ

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (за згодою)

прийнято нормативно-правовий акт

3) визначення органу, відповідального за контроль якості надання послуги з протезування, та встановлення порядку розгляду скарг, відповідальності за неякісно надані послуги

-“-

Мінсоцполітики

МОЗ

Мінветеранів

Держлікслужба

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (за згодою)

Нацсоцслужба

-“-

4. Створення умов для повернення особи до повноцінного життя після протезування

1) запровадження супроводу особи після протезування та повернення у громаду з визначенням відповідальних суб'єктів (включаючи роль громад щодо адаптації та працевлаштування)

листопад

Мінсоцполітики

МОЗ

Мінветеранів

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (за згодою)

Нацсоцслужба

прийнято нормативно-правовий акт

2) встановлення механізму повернення основних комплектувальних виробів до протезів та їх повторного використання

грудень

Мінсоцполітики

МОЗ

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (за згодою)

Держлікслужба

затверджено відповідний наказ

5. Удосконалення цифрових інструментів забезпечення допоміжними засобами реабілітації, зокрема протезами, їх комплектувальними виробами та виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби

1) приведення переліку допоміжних засобів реабілітації та їх комплектувальних виробів для постійного користування у відповідність з національним стандартом ДСТУ EN ISO 9999:2024 (EN ISO 9999:2022, IDT; ISO 9999:2022, IDT)

листопад

Мінсоцполітики

МОЗ

прийнято нормативно-правовий акт

2) запровадження електронної публічної послуги із забезпечення допоміжними засобами реабілітації, їх комплектувальними виробами та виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби

листопад

Мінсоцполітики

Мінцифри

Мінветеранів

Міноборони

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (за згодою)

прийнято нормативно-правовий акт

3) визначення організаційних та нормативних засад інформаційного обміну між електронною системою охорони здоров'я та Єдиною інформаційною системою соціальної сфери для цілей забезпечення допоміжними засобами реабілітації, їх комплектувальними виробами та виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби

-“-

Мінсоцполітики

МОЗ

Мінцифри

-“-

4) визначення нормативних засад для запровадження електронного каталогу допоміжних засобів реабілітації, їх комплектувальних виробів з використанням засобів Єдиної інформаційної системи соціальної сфери

серпень

Мінсоцполітики

МОЗ

Мінцифри

Держлікслужба

прийнято нормативно-правовий акт

5) забезпечення технічної можливості функціонування електронного каталогу допоміжних засобів реабілітації, їх комплектувальних виробів з використанням засобів Єдиної інформаційної системи соціальної сфери

листопад

Мінсоцполітики

сформовано та оприлюднено електронний каталог допоміжних засобів реабілітації, їх комплектувальних виробів на Соціальному веб-порталі електронних послуг Мінсоцполітики

6) забезпечення технічної можливості функціонування електронної системи охорони здоров'я як єдиного джерела для внесення інформації про призначення допоміжних засобів реабілітації з обов'язковою передачею таких відомостей до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії

-“-

Мінсоцполітики

МОЗ

Мінцифри

забезпечено технічну можливість передачі відомостей

Ціль 3. Професійний розвиток та кадрове забезпечення фахівців у сфері протезування

6. Забезпечення належного рівня підготовки фахівців у сфері протезування

1) вдосконалення освітньо-професійної програми “Протезування-ортезування” другого (магістерського) рівня вищої освіти шляхом організації регулярних супервізійних практик

листопад

МОН

Мінсоцполітики

МОЗ

затверджено стандарт вищої освіти освітнього ступеня магістра із спеціальності І6 Технології медичної діагностики та лікування (за спеціалізаціями)

2) запровадження дуальної форми здобуття вищої освіти для студентів-магістрів, які навчаються за спеціалізацією “Протезування-ортезування”

-“-

МОН

Мінсоцполітики

МОЗ

3) формування банку тестових завдань іспиту “КРОК 2” як невід'ємного компонента єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів освіти другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціалізацією “Протезування-ортезування”

вересень

МОЗ

Мінсоцполітики

розроблено банк тестових завдань для іспиту “КРОК 2”

4) визначення умов проведення об'єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту як невід'ємної складової єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів другого (магістерського) рівня вищої освіти за спеціалізацією “Протезування-ортезування”

-“-

розроблено компоненти та визначено умови проведення об'єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту

5) збільшення обсягу державного замовлення на підготовку фахівців у сфері протезування

травень

Мінекономіки

МОЗ

МОН

Мінсоцполітики

збільшено обсяг державного замовлення

Ціль 4. Формування нової моделі ціноутворення у протезуванні

7. Створення прозорого ціноутворення у протезуванні

1) запровадження рамкових угод з виробниками комплектувальних виробів до протезів

грудень

Мінсоцполітики

Мінекономіки

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (за згодою)

укладено рамкову угоду з виробниками комплектувальних виробів до протезів

2) затвердження єдиного порядку формування вартості протезів на основі цін виробників комплектувальних виробів до протезів із визначенням складових такої вартості та з урахуванням рівня ампутації, функціонального призначення та складності виробу; перехід від диференційованих (дво- та трикратних) підходів до ціноутворення для окремих категорій населення до уніфікованого, прозорого та недискримінаційного механізму ціноутворення

-“-

прийнято нормативно-правовий акт

3) регулярний перегляд, оновлення та актуалізація переліку протезних виробів, якими забезпечуються особи за кошти державного бюджету

листопад

Мінсоцполітики

Мінекономіки

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (за згодою)

прийнято нормативно-правовий акт

4) обов'язкове маркування та облік комплектувальних виробів до протезів із використанням серійних номерів

-“-

Мінсоцполітики

Держлікслужба

Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю (за згодою)

-“-

8. Підтримка розвитку вітчизняного виробництва, інновацій та впровадження новітніх технологій у сфері протезування

запровадження заходів підтримки для українських виробників комплектувальних виробів до протезів та впровадження нових технологій та інновацій у сфері протезування

-“-

Мінсоцполітики

Мінекономіки

Мінцифри

оприлюднено інформацію про здійснені заходи підтримки