Про ратифікацію Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про ратифікацію Європейської конвенції про міжнародну дійсність кримінальних вироків

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2002, N 46, ст.343 )

{ Із змінами, внесеними згідно із Законом N 1689-VII ( 1689-18 ) від 07.10.2014, ВВР, 2014, N 46, ст.2046 }

Верховна Рада України постановляє:

1. Європейську конвенцію про міжнародну дійсність кримінальних вироків ( 994_341 ), 1970 року, підписану від імені України 8 червня 2000 року (додається*), ратифікувати з такими заявами і застереженнями:

а) до пункту 2 статті 19:

без шкоди положенням пункту 3 статті 19 Конвенції Україна заявляє, що запити чи супровідні документи мають бути складені українською мовою або однією з офіційних мов Ради Європи чи супроводжуватися перекладом на одну з цих мов;

б) до пункту 1 статті 61:

Україна відмовлятиме у виконанні:

санкції за діяння, яку згідно із законодавством України за вчинення відповідного діяння призначає лише адміністративний орган (пункт "b" Додатка I до цієї Конвенції);

європейського судового рішення у кримінальній справі, яке органи запитуючої Держави постановили в день, коли, відповідно до законодавства України, кримінальне провадження стосовно злочину, за вчинення якого постановлено вирок, було б неможливе у зв'язку із закінченням строків давності (пункт "c" Додатка I до цієї Конвенції).

{ Абзац п'ятий пункту "б" статті 1 виключено на підставі Закону N 1689-VII ( 1689-18 ) від 07.10.2014 }

Україна виконуватиме та визнаватиме "ordonances penales" за умови їх постановлення судовими органами (пункт "d" Додатка I до цієї Конвенції).

2. Міністерству закордонних справ України відповідно до положень статті 63 Конвенції ( 994_341 ) інформувати Генерального секретаря Ради Європи щодо санкцій, передбачених законодавством України, для цілей цієї Конвенції.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 26 вересня 2002 року N 172-IV

___________________ * Додається до оригіналу.