Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про затвердження Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки

(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 48, ст.2055)

Верховна Рада України постановляє:

1. Затвердити Загальнодержавну цільову соціальну програму протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки, що додається.

2. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.

Президент України

П.ПОРОШЕНКО

м. Київ

20 жовтня 2014 року

№ 1708-VII

ЗАТВЕРДЖЕНО

Законом України

від 20 жовтня 2014 року № 1708-VII

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА СОЦІАЛЬНА ПРОГРАМА

протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки

Мета Програми

Метою Програми є зниження рівня захворюваності і смертності від ВІЛ-інфекції/СНІДу, надання якісних і доступних послуг з профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, насамперед представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, послуг з лікування, медичної допомоги, догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ, у рамках реформування системи охорони здоров’я.

Питання протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу є одним із пріоритетних напрямів державної політики у сфері охорони здоров’я і соціального розвитку та предметом міжнародних зобов’язань України у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, зокрема щодо досягнення цілей розвитку, проголошених у Декларації тисячоліття Організації Об’єднаних Націй, та виконання Політичної декларації 2011 року Організації Об’єднаних Націй з активізації зусиль для викорінення ВІЛ-інфекції/СНІДу.

На сьогодні епідемічна ситуація характеризується високим рівнем поширення ВІЛ-інфекції серед представників різних груп населення, насамперед осіб, які належать до групи підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, переважним ураженням осіб працездатного віку, нерівномірним поширенням та зміною основного шляху передачі ВІЛ з парентерального на статевий. Епідемія ВІЛ-інфекції є чинником негативного впливу на працездатне населення України та призводить до негативних соціально-економічних наслідків.

За період від реєстрації першого випадку ВІЛ-інфекції у 1987 році до 1 січня 2013 року в державі зареєстровано 223530 випадків ВІЛ-інфекції (з них 36830 дітей до 14 років), зокрема 56382 особи із захворюванням на СНІД (з них 1224 дитини до 14 років). Кількість людей, які живуть з ВІЛ та перебувають під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я, становить понад 129 тис. осіб, показник поширеності ВІЛ-інфекції - 283,6 особи на 100 тис. населення, у більш як 24 тис. людей, які живуть з ВІЛ, хвороба досягла кінцевої стадії - СНІДу. Показник поширеності СНІДу становить 52,9 особи на 100 тис. населення. За період спостереження з 1987 року до 2012 року 28498 осіб померли від захворювань, зумовлених СНІДом. За оціночними даними, на початку 2012 року в Україні проживало 230 тис. осіб віком від 15 років, які живуть з ВІЛ, що становить 0,58 відсотка загальної кількості населення зазначеної вікової категорії.

Водночас у результаті виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки спостерігається тенденція до стабілізації епідемічної ситуації, зокрема знизився показник темпів приросту нових випадків ВІЛ-інфекції (з 16,8 відсотка у 2006 році до 3,6 відсотка в 2011 році), зменшилася кількість випадків захворювання на ВІЛ-інфекцію у віковій групі від 15 до 24 років (з 2775 у 2005 році до 1647 у 2012 році), майже у шість разів (з 27,8 відсотка у 2004 році до 4,7 відсотка у 2009 році) знизився показник частоти передачі ВІЛ від матері до дитини.

Незважаючи на істотний прогрес, кількість зареєстрованих випадків ВІЛ-інфекції щороку збільшується, при цьому рівень доступу до послуг з лікування, особливо серед представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, є низьким, а отже, рівень смертності від СНІДу залишається високим.

Шляхи і способи розв’язання проблеми

Можливі три варіанти розв’язання проблеми.

Перший варіант передбачає комплексний підхід до протидії епідемії, який застосовувався в рамках виконання Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки. Однак такий підхід потребує удосконалення з урахуванням напряму розвитку епідемічного процесу протягом останніх п’яти років в Україні та світі.

Другий варіант передбачає реалізацію Стратегії ООН щодо подолання епідемії ВІЛ-інфекції у світі на 2011-2015 роки. Проте з огляду на складний соціально-економічний стан та проведення реформування системи охорони здоров’я у регіонах досягнення цілей зазначеної Стратегії до 2015 року в повному обсязі (зменшення удвічі кількості випадків передачі ВІЛ-інфекції статевим шляхом, а також зменшення материнської смертності внаслідок ВІЛ/СНІДу, кількості смертей від туберкульозу серед ВІЛ-інфікованих осіб; унеможливлення передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини, запобігання новим випадкам поширення ВІЛ-інфекції серед осіб, що споживають наркотики) є неможливим.

Третій, оптимальний варіант передбачає створення системи безперервного надання якісних і доступних послуг з профілактики та діагностики ВІЛ-інфекції, насамперед представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ, послуг з лікування, догляду і підтримки людей, які живуть з ВІЛ, у рамках реформування системи охорони здоров’я шляхом:

оптимізації системи надання медичної допомоги і соціальних послуг, забезпечення професійної підготовки кадрів (сімейних лікарів, працівників установ і закладів, які надають послуги представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ та їх партнерам, людям, які живуть з ВІЛ);

дотримання прав людей, які живуть з ВІЛ;

забезпечення доступу населення до послуг з консультування, тестування на ВІЛ-інфекцію та проведення її діагностики;

дотримання прав медичних працівників на здорові і безпечні умови праці;

забезпечення в рамках виконання Програми пріоритетності охоплення лікуванням, доглядом і підтримкою людей, які живуть з ВІЛ, та їх оточення;

підвищення ефективності профілактичних заходів стосовно представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ з метою зниження темпів поширення ВІЛ-інфекції;

формування толерантного ставлення населення до людей, які живуть з ВІЛ, з метою подолання їх дискримінації;

застосування гендерно орієнтованого підходу під час планування та здійснення заходів у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу;

забезпечення взаємодії центральних та місцевих органів виконавчої влади під час реалізації державної політики у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу;

залучення громадських об’єднань до надання представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ і людям, які живуть з ВІЛ, послуг з профілактики, лікування, догляду та підтримки;

розроблення та здійснення заходів щодо продовження виконання ефективних програм протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу, в тому числі тих, що виконуються за рахунок благодійних внесків;

запровадження постійного соціального діалогу у сфері трудових відносин між органами виконавчої влади, роботодавцями і профспілками щодо людей, які живуть з ВІЛ, та хворих на СНІД (запобігання дискримінації, формування толерантного ставлення до людей, які живуть з ВІЛ, та дотримання їх прав, безпечних щодо інфікування ВІЛ умов праці).

Прогнозні обсяги та джерела фінансування Програми наведені у додатку 1.

Завдання і заходи

Перелік завдань і заходів з виконання Програми наведено у додатку 2.

Очікувані результати, ефективність Програми

Виконання Програми дасть змогу:

значно зменшити кількість нових випадків інфікування ВІЛ серед населення з поступовим унеможливленням інфікування;

зменшити на 50 відсотків ризик інфікування ВІЛ медичних працівників під час надання медичної допомоги пацієнтам;

зменшити на 50 відсотків кількість нових випадків інфікування ВІЛ серед представників груп підвищеного ризику;

зменшити до 1 відсотка кількість випадків інфікування внаслідок передачі ВІЛ-інфекції від матері до дитини;

забезпечити доступ представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ до участі у профілактичних програмах;

охопити 100 відсотків учнів та студентів під час виконання програм профілактики ВІЛ-інфекції/СНІДу та формування здорового способу життя;

забезпечити людей, які живуть з ВІЛ та перебувають під медичним наглядом у закладах охорони здоров’я, медичною допомогою та соціальними послугами з догляду та підтримки;

забезпечити доступ до безперервного лікування препаратами антиретровірусної терапії людей, які живуть з ВІЛ, та хворих на СНІД, які цього потребують;

зменшити на 50 відсотків смертність від туберкульозу серед хворих з поєднаною інфекцією ВІЛ/туберкульоз;

залучити до постійної участі у програмах замісної підтримувальної терапії не менш як 35 відсотків споживачів опіоїдних ін’єкційних наркотиків, які цього потребують, а також до участі у програмах їх реабілітації;

сформувати у населення толерантне ставлення до людей, які живуть з ВІЛ, та представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ і знизити на 50 відсотків рівень їх дискримінації.

Очікувані результати виконання Програми наведені в додатку 3.

Обсяги та джерела фінансування

Фінансування Програми планується здійснювати за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, Глобального фонду для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією, а також інших джерел.

Обсяг фінансування Програми за рахунок коштів державного бюджету визначається щороку виходячи з конкретних завдань та можливостей фінансового забезпечення у відповідному бюджетному періоді.

Додаток 1

до Програми

ПАСПОРТ

Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки

1. Концепція Програми схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 травня 2013 року № 356.

2. Програма затверджена Законом України від ___ __________ 2014 року № ______.

3. Державний замовник - Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань.

4. Керівник Програми - Голова Державної служби України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань.

5. Виконавці заходів Програми - Державна служба України з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та інших соціально небезпечних захворювань, Міністерство охорони здоров’я України, Міністерство освіти і науки України, Міністерство молоді та спорту України, Міністерство соціальної політики України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство оборони України, Державний комітет телебачення і радіомовлення України, Державна пенітенціарна служба України, Державна служба з надзвичайних ситуацій України, Державна санітарно-епідеміологічна служба України, Національна академія медичних наук України, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні, Спільний представницький орган репрезентативних всеукраїнських об’єднань профспілок на національному рівні, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, Міжнародний благодійний фонд “Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні” (за згодою), Всеукраїнська благодійна організація “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД” (за згодою), громадські об’єднання (за згодою).

6. Строк виконання Програми - 2014-2018 роки.

7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування:

Джерела фінансування

Обсяг фінансування,

тис. гривень

У тому числі за роками

2014

2015

2016

2017

2018

Державний бюджет

4820060,21

785763,56

857157,26

920780,8

1122393,88

1133964,71

Місцеві бюджети

331377,58

11385,34

11382,63

11380,75

147135,09

150093,77

Глобальний фонд для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією

1224342,84

375305,09

419700

429337,76

Інші джерела

4367,79

4367,79

Усього

6380148,42

1176821,78

1288239,9

1361499,3

1269528,97

1284058,48

Додаток 2

до Програми

ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ

з виконання Загальнодержавної цільової соціальної програми протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки

Найменування завдання

Найменування показника

Значення показника

Найменування заходу

Головний розпорядник бюджетних коштів (відповідальний за здійснення заходів)

Джерела фінансування

Прогнозний обсяг фінансових ресурсів для виконання завдань,

тис. гривень

У тому числі за роками

усього

за роками

2014

2015

2016

2017

2018

2014

2015

2016

2017

2018

Організаційні завдання і заходи

1. Удосконалення механізмів міжвідомчої і міжсекторальної координації здійснення заходів з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу

кількість моніторингових заходів (візити в регіони, заслуховування представників регіонів на засіданнях колегій, апаратних нарадах тощо)

135

27

27

27

27

27

1) здійснення державного нагляду і контролю за додержанням законодавства у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу

Держслужба соцзахворювань

кількість засідань відповідних рад

20

4

4

4

4

4

2) забезпечення діяльності Національної, регіональних та місцевих рад з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу і взаємодії таких рад

Держслужба соцзахворювань

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

кількість засідань комітетів Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу

60

12

12

12

12

12

3) забезпечення діяльності секретаріату Національної ради з питань протидії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу

Держслужба соцзахворювань

Глобальний фонд для боротьби із СНІДом, туберкульозом та малярією (далі - Глобальний фонд)

812,92

812,92

кількість конференцій

3

1

1

1

4) організація проведення національної конференції з питань ВІЛ-інфекції/СНІДу “За кожне життя - разом!”

-“-

інші джерела

кількість конференцій

2

1

1

5) забезпечення проведення національної конференції з питань моніторингу та оцінки ефективності заходів з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу

МОЗ

Глобальний фонд

441

441

інші джерела

кількість консультацій

5

1

1

1

1

1

6) забезпечити проведення роз’яснювальної роботи з питань недопущення дискримінації на робочих місцях ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД

МОЗ

Мінсоцполітики

Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні

Спільний представницький орган всеукраїнських профспілок та профспілкових об’єднань

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

Держслужба соцзахворювань

інші джерела

кількість робочих груп за напрямами щодо виконання Програми

5

5

5

5

5

7) забезпечення ефективної діяльності тематичних міжвідомчих робочих груп у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу

Держслужба соцзахворювань

МОЗ

Національна академія медичних наук

Мінсоцполітики

Мінмолодьспорт

ДПтС

МВС

МОН

ДСКН

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

громадські об’єднання (за згодою)

кількість проектів актів законодавства

4

1

1

1

1

8) розроблення проектів нормативно-правових актів, які регламентують міжвідомчу взаємодію щодо протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу

МОЗ

Держслужба соцзахворювань

Національна академія медичних наук

Мінсоцполітики

МВС

ДПтС

МОН

ДСКН

Держсанепідслужба

Глобальний фонд

298,26

121,82

88,22

88,22

-“-

1

1

9) розроблення та затвердження плану моніторингу та оцінки ефективності виконання Програми

Держслужба соцзахворювань

-“-

15

15

10) розроблення проектів актів щодо регламентування виконання Програми з урахуванням очікуваних результатів, показників, завдань і заходів Програми

Держслужба соцзахворювань

МОЗ

МОН

Мінмолодьспорт

Мінсоцполітики

МВС

Міноборони

Держкомтелерадіо

ДПтС

ДСКН

Держсанепідслужба

Національна академія медичних наук

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення

Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні

Спільний представницький орган всеукраїнських профспілок та профспілкових об’єднань

кількість проектів актів законодавства

27

27

11) розроблення регіональних цільових соціальних програм протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу на 2014-2018 роки з урахуванням очікуваних результатів, показників, завдань і заходів Програми

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

кількість звітів

41

41

41

41

41

12) подання Держслужбі соцзахворювань щороку до 1 лютого звіту про виконання завдань і заходів Програми у межах повноважень відповідно до плану моніторингу та оцінки ефективності виконання Програми

МОН

Мінмолодьспорт

Мінсоцполітики

МВС

Міноборони

Держкомтелерадіо

ДПтС

ДСКН

Держсанепідслужба

Національна академія медичних наук

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення

Спільний представницький орган сторони роботодавців на національному рівні

Спільний представницький орган всеукраїнських профспілок та профспілкових об’єднань

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

Міжнародний благодійний фонд “Міжнародний Альянс з ВІЛ/СНІД в Україні” (далі - Фонд) (за згодою)

Всеукраїнська благодійна організація “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ” (за згодою)

громадські об’єднання (за згодою)

Разом за завданням 1

1552,18

934,74

529,22

88,22

у тому числі

Глобальний фонд

1552,18

934,74

529,22

88,22

2. Забезпечення дієвості програм і заходів з протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу

кількість проектів актів законодавства

1

1

1) розроблення проекту Концепції розвитку служби СНІДу в умовах реформування системи охорони здоров’я

Держслужба соцзахворювань

МОЗ

Національна академія медичних наук

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

громадські об’єднання (за згодою)

-“-

1

1

2) розроблення та впровадження національних стратегій забезпечення доступу представників груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ до профілактичних послуг та лікування хворих на ВІЛ-інфекцію/СНІД

Держслужба соцзахворювань

МОЗ

Національна академія медичних наук

Мінсоцполітики

Мінмолодьспорт

ДПтС

МОН

ДСКН

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

громадські об’єднання (за згодою)

кількість тематичних робочих груп

1

1

1

1

1

3) сприяння розробленню та виробництву вітчизняних антиретровірусних препаратів для лікування ВІЛ-інфекції/СНІДу

МОЗ

Національна академія медичних наук

кількість проектів актів законодавства

1

1

4) розроблення та впровадження стратегії забезпечення доступу людей, які живуть з ВІЛ, до палітивної та хоспісної допомоги в умовах реформування системи охорони здоров’я

МОЗ

Держслужба соцзахворювань

Мінсоцполітики

ДПтС

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

громадські об’єднання (за згодою)

кількість регіонів, у яких застосовано механізм соціального замовлення

6

16

27

27

5) забезпечення соціального замовлення соціальних послуг, що надаються людям, які живуть з ВІЛ, громадськими організаціями

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

громадські об’єднання (за згодою)

Держслужба соцзахворювань

Мінсоцполітики

кількість пілотних проектів

2

1

1

6) забезпечення реалізації пілотного проекту щодо впровадження інноваційних форм організації надання медичної допомоги людям, які живуть з ВІЛ, у тому числі нових моделей фінансування замісної підтримувальної терапії

Держслужба соцзахворювань

МОЗ

ДСКН

Національна академія медичних наук

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

інші джерела

кількість осіб, які пройшли навчання

243

81

81

81

7) запровадження гендерно орієнтованого підходу під час надання послуг людям, які живуть з ВІЛ, та представникам груп підвищеного ризику щодо інфікування ВІЛ

Всеукраїнська благодійна організація “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД” (за згодою)

МОН

Мінсоцполітики

Держслужба соцзахворювань

Фонд (за згодою)

Глобальний фонд

509,59

169,86

169,86

169,86

кількість робочих груп

4

4

4

8) проведення дослідження рівня доступності медичної допомоги і соціальних послуг, що надаються людям, які живуть з ВІЛ, з урахуванням гендерно орієнтованого підходу державними та громадськими організаціями, та розроблення за його результатами плану заходів щодо визначення чи підвищення рівня їх надання

Всеукраїнська благодійна організація “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД” (за згодою)

Держслужба соцзахворювань

Національна академія наук

Мінсоцполітики

-“-

78,91

26,3

26,3

26,3

Разом за завданням 2

588,5

196,17

196,17

196,17

у тому числі

Глобальний фонд

588,5

196,17

196,17

196,17

3. Удосконалення нормативної бази у сфері протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу

кількість актів законодавства

5

1

1

1

1

1

забезпечення перегляду законодавчої бази та медико-технологічної документації з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу

МОЗ

Глобальний фонд

890,52

347,62

271,45

271,45

Всеукраїнська благодійна організація “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД” (за згодою)

Держслужба соцзахворювань

Національна академія медичних наук

Мінсоцполітики

Мінмолодьспорт

ДПтС

МВС

МОН

ДСКН

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

громадські об’єднання (за згодою)

інші джерела

447,42

447,42

Разом за завданням 3

1337,94

795,04

271,45

271,45

у тому числі

Глобальний фонд

890,52

347,62

271,45

271,45

інші джерела

447,42

447,42

4. Зміцнення кадрового потенціалу і матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, що надають допомогу людям, які живуть з ВІЛ

кількість регіонів, у яких запроваджено інноваційне адміністрування

1

1

2

3

5

1) забезпечення інноваційного адміністрування діяльності закладів охорони здоров’я, що надають медичну допомогу людям, які живуть з ВІЛ, з урахуванням проведення реформування системи охорони здоров’я

МОЗ

Всеукраїнська благодійна організація “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД” (за згодою)

Держслужба соцзахворювань

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

Глобальний фонд

3710,68

1236,89

1236,89

1236,89

кількість центрів

42

42

42

42

42

2) удосконалення кадрового та матеріально-технічного забезпечення центрів профілактики і боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом (у тому числі шляхом закупівлі в установленому порядку діагностичного обладнання) та мережі кабінетів “Довіра” як самостійних структурних підрозділів закладів охорони здоров’я

МОЗ

Держслужба соцзахворювань

державний бюджет

60262,69

13675,48

10946,98

14573,6

12999,53

8067,1

Всеукраїнська благодійна організація “Всеукраїнська мережа людей, які живуть з ВІЛ/СНІД” (за згодою)

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації

Глобальний фонд

8955,2

2718,4

2918,4

3318,4

кількість лабораторій

46

46

46

46

46

3) зміцнення матеріально-технічної бази спеціалізованих лабораторій обласних і міських центрів профілактики і боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом (у тому числі шляхом закупівлі в установленому порядку лабораторного обладнання)

МОЗ

Держслужба соцзахворювань