Тип: Розпорядження
№ 154-р
Дата: 11 лютого 2026 р.
Статус: Чинний
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 11 лютого 2026 р. № 154-р
Київ
Про затвердження Державної цільової програми “Ветеран. Робота” на 2026-2027 роки
1. Затвердити Державну цільову програму “Ветеран. Робота” на 2026-2027 роки (далі - Програма), що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним, Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям), органам місцевого самоврядування (за згодою) подавати щороку до 1 лютого Міністерству у справах ветеранів інформацію про стан виконання Програми для подання до 1 березня починаючи з 2027 року Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства узагальненої інформації.
3. Рекомендувати обласним, Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям) під час складання проектів місцевих бюджетів на 2027 рік передбачати кошти, необхідні для виконання завдань і заходів Програми.
Прем'єр-міністр України
Ю. СВИРИДЕНКО
Інд. 26
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 11 лютого 2026 р. № 154-р
ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА
“Ветеран. Робота” на 2026-2027 роки
Мета Програми
Метою Програми є формування цілісної державної політики, спрямованої на економічну інтеграцію ветеранів війни як важливої складової людського капіталу шляхом їх повернення до цивільного життя у спосіб, який забезпечує стабільну зайнятість, розвиток нових професійних компетенцій та довгострокову економічну незалежність.
Реалізація Програми дасть можливість зберегти та примножити трудові ресурси, критично важливі для відновлення продуктивності економіки і зміцнення стійкості держави у період післявоєнного відновлення.
Ключовим завданням виконання Програми є усунення невідповідності між наявним кадровим потенціалом ветеранів війни та можливостями його застосування у цивільному секторі, внаслідок чого з'явиться можливість скоротити рівень безробіття, зменшити навантаження на систему соціальних видатків і збільшити податкову базу.
Для забезпечення повернення ветеранів війни до цивільного життя потрібно у взаємодії з роботодавцями спрямувати зусилля на організацію процесу подолання бар'єрів щодо їх зайнятості.
Реалізація Програми дасть можливість трансформувати потенційні втрати людського капіталу у фактор економічного відновлення, зміцнення конкурентоспроможності України та формування кадрового резерву для секторів, критично важливих у період дії правового режиму воєнного стану та після його скасування або припинення.
Шляхи і способи розв'язання проблеми
Розв'язання проблеми працевлаштування ветеранів війни вимагає комплексного підходу, тому важливо провести порівняльний аналіз можливих шляхів і способів розв'язання проблеми для визначення оптимального варіанта, який буде найбільш ефективним та створить умови для досягнення мети Програми.
Можливі три варіанти розв'язання проблеми.
Перший варіант передбачає збереження поточного стану у сфері зайнятості ветеранів війни.
Перевагами зазначеного варіанта є реалізація принципу економного використання бюджетних коштів та, як наслідок, мінімізація витрат державного бюджету.
Недоліками першого варіанта є:
обмежені можливості для професійної реалізації ветеранів війни.
Без реформування сфери працевлаштування ветерани війни мають обмежені можливості для пошуку роботи, яка б відповідала їх досвіду та можливостям;
ризик соціальної ізоляції.
Якщо держава не створює нових механізмів інтеграції, ветерани війни можуть відчувати відчуження від цивільного життя;
неефективне використання людського капіталу.
Ветерани війни мають цінні навички, отримані під час військової служби та/або участі у бойових діях, але без оновлених програм зайнятості ці ресурси залишаться невикористаними.
Зазначене у подальшому призведе до необхідності значного збільшення витрат бюджетних коштів на подолання негативних наслідків.
Другий варіант передбачає внесення змін до законодавства з метою стимулювання роботодавців до активного працевлаштування ветеранів війни, зокрема розроблення та впровадження певних преференцій, пільг для таких роботодавців.
Перевагами зазначеного варіанта є:
визначення чітких вимог і стимулів для роботодавців, що сприятиме прискоренню працевлаштування ветеранів війни;
скорочення бюрократичних бар'єрів для роботодавців, що дасть можливість оперативніше впроваджувати ефективні практики та процедури працевлаштування зазначеної категорії осіб;
у довгостроковій перспективі зміни до законодавства забезпечать системне зростання рівня працевлаштування ветеранів війни.
Недоліками другого варіанта є:
внесення змін до законодавства, що потребує значного часового ресурсу на розроблення та ухвалення рішень та може відтермінувати отримання результатів, і це особливо недоречно з огляду на актуальність проблеми зайнятості ветеранів війни;
впровадження нових вимог до роботодавців може бути ускладнене додатковими витратами на організацію відповідних процесів.
Третій, оптимальний варіант передбачає схвалення і виконання Державної цільової програми “Ветеран. Робота” на 2026-2027 роки.
Перевагами зазначеного варіанта є те, що він передбачає запровадження та розвиток системної взаємодії держави та роботодавців у сфері зайнятості ветеранів війни. Зазначене вважатиметься одним з ключових напрямів ветеранської політики, оскільки передбачає установлення співпраці держави з роботодавцями, створення сприятливих умов для довгострокової адаптації ветеранів війни у трудових колективах.
У межах зазначеної співпраці планується залучення роботодавців до працевлаштування ветеранів війни через державні інструменти політики зайнятості та створення умов для ветеранів війни щодо їх повернення на робочі місця, що зберігаються за ними відповідно до законодавства про працю, та сприяння їх інтеграції у трудовий колектив.
Важливим аспектом роботи в межах реалізації Програми є розроблення методичних рекомендацій для роботодавців щодо інтеграції ветеранів війни у трудові колективи із врахуванням напряму щодо факторів забезпечення підготовленості трудових колективів до інтеграції ветеранів війни. Окрема увага спрямовуватиметься на здійснення заходів щодо сприяння створенню та адаптації робочих місць для ветеранів війни, які є особами з інвалідністю внаслідок війни.
Особливе значення має розвиток системи професійної адаптації з подальшим працевлаштуванням ветеранів війни з урахуванням гендерного аспекту, зокрема шляхом забезпечення взаємодії фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб і кар'єрних радників Державної служби зайнятості.
Реалізація професійного потенціалу неможлива без формування системи освітніх можливостей для ветеранів війни відповідно до потреб економіки, зокрема шляхом забезпечення доступу ветеранів війни до формальної, неформальної освіти, включно з першою вищою освітою, а також розроблення механізму супроводу ветеранів війни після опанування освітніх програм з метою їх інтеграції на ринку праці.
З огляду на сучасні тенденції впровадження інформаційних технологій у всі сфери життя та їх можливості щодо оперативного опрацювання значних обсягів інформації вбачається доцільним розвиток і забезпечення доступності цифрових інструментів для ветеранів війни, зокрема веб-ресурсу для пошуку роботи, розроблення та впровадження інструментів для спрощеного процесу користування зазначеним веб-ресурсом, включаючи доступні шаблони та персоналізовану допомогу.
Окремий важливий напрям роботи - сприяння створенню нових робочих місць, адаптованих для роботи осіб з інвалідністю внаслідок війни, а також запровадженню інструментів адаптації до таких робочих місць.
Передбачається також сприяння працевлаштуванню ветеранів війни на державну службу, службу в органах місцевого самоврядування та розроблення відповідної законодавчої бази щодо зазначених питань.
На практичному рівні передбачено визначення потреб ветеранів війни в адаптації тих робочих місць, які зберігаються за ними відповідно до законодавства про працю, із залученням фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб і представників роботодавців, що у підсумку дасть можливість здійснити заходи щодо зниження ризиків дискримінації.
Недоліками такого варіанта є те, що реалізація Програми:
потребуватиме значних зусиль щодо координації заінтересованих сторін у різних сферах;
вимагатиме належного законодавчого регулювання на національному рівні;
потребуватиме підвищеної уваги місцевих держадміністрацій до питання працевлаштування ветеранів війни.
Водночас запропонований варіант забезпечить поступову, поетапну та узгоджену із заінтересованими сторонами модель забезпечення зайнятості ветеранів війни шляхом комплексного вирішення наявних проблемних питань.
Забезпечення реалізації Програми вимагатиме високого рівня інституційної координації та постійного моніторингу досягнутих результатів. Для цього передбачено створення механізму міжвідомчої взаємодії, який об'єднає зусилля центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадянського суспільства і бізнесу, профспілок, а також сприятиме залученню міжнародних партнерів і донорів.
Для визначення рівня ефективності реалізації Програми кожен напрям матиме чіткі показники виконання, зокрема кількість ветеранів війни, направлених на заходи професійної адаптації, у тому числі за поданням фахівців із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб і кар'єрних радників Державної служби зайнятості, наявність узгоджених заходів щодо подальшого працевлаштування ветеранів війни, кількість ветеранів війни, працевлаштованих Державною службою зайнятості, наявність проведеного моніторингу чисельності ветеранів війни, працевлаштованих у центральних органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування тощо.
Розв'язання проблеми зайнятості також передбачає запровадження системи аналізу даних та публічної звітності. Це дасть можливість своєчасно коригувати державну ветеранську політику та підвищити її результативність.
Таким чином, Програма є ключовим інструментом для забезпечення реалізації одного із напрямів державної ветеранської політики в Україні.
Відомості про державного замовника, керівника і виконавців Програми, строк виконання, прогнозні обсяги та джерела фінансування наведено у додатку 1.
Завдання і заходи
Завдання і заходи з виконання Програми, спрямовані на розв'язання проблем та досягнення мети Програми, наведено у додатку 2.
Очікувані результати, ефективність Програми
Виконання Програми сприятиме реалізації державної ветеранської політики.
Очікуваними результатами виконання Програми є підвищення ефективності процесу залучення трудового потенціалу ветеранів війни, зниження рівня безробіття серед зазначеної категорії осіб, збільшення кількості роботодавців, що залучають до роботи ветеранів війни, що у підсумку позитивно вплине на економічний розвиток та сприятиме зміцненню міжнародного іміджу України.
Програма сприятиме створенню нових робочих місць для ветеранів війни.
Очікувані результати виконання Програми наведено у додатку 3.
Обсяги та джерела фінансування
Фінансування заходів з виконання Програми здійснюватиметься за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також за рахунок коштів міжнародної технічної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.
Орієнтовний обсяг видатків становить 276,471 млн. гривень, у тому числі за роками: 2026 рік - 194,22 млн. гривень, 2027 рік - 82,251 млн. гривень.
Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, визначається з урахуванням можливостей державного та місцевих бюджетів на відповідний рік під час формування їх показників.
Додаток 1
до Програми
ПАСПОРТ
Державної цільової програми “Ветеран. Робота” на 2026-2027 роки
Додаток 2
до Програми
ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ
з виконання Державної цільової програми “Ветеран. Робота” на 2026-2027 роки
Додаток 3
до Програми
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
виконання Державної цільової програми “Ветеран. Робота” на 2026-2027 роки