Про схвалення Програми діяльності державних вугледобувних підприємств на період до 2030 року

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 26 листопада 2025 р. № 1454-р

Київ

Про схвалення Програми діяльності державних вугледобувних підприємств на період до 2030 року

1. Схвалити Програму діяльності державних вугледобувних підприємств на період до 2030 року, що додається.

2. Міністерству енергетики подавати щороку до 20 січня Кабінетові Міністрів України звіт про стан виконання Програми, схваленої цим розпорядженням.

Прем'єр-міністр України

Ю. СВИРИДЕНКО

Інд. 80

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 26 листопада 2025 р. № 1454-р

ПРОГРАМА

діяльності державних вугледобувних підприємств на період до 2030 року

Визначення проблеми, на розв'язання якої спрямована Програма

Державний сектор вугільної галузі (далі - галузь), яка є однією з базових галузей суспільного виробництва, тривалий час перебуває у кризовому стані. Незважаючи на здійснення певних заходів і підтримку держави, криза в галузі з роками тільки посилюється. Більшість шахт понад 40 років працюють без реконструкції з використанням застарілих технологій з видобутку вугілля, тож є збитковими та безперспективними. Значних масштабів набуло фізичне та моральне старіння активної частини промислово-виробничих фондів галузі, зношення основного стаціонарного устаткування, дві третини якого відпрацювало свій нормативний строк експлуатації і потребує негайної заміни. Майже 10 років практично не закуповувалося нове обладнання для видобутку вугілля та проведення гірничих виробок.

Внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України на підконтрольній Україні території в 2025 році залишилося 15 державних шахт (у 2013 році було 105 шахт), різко зменшилися обсяги видобутку вугілля і проведення гірничих виробок, насамперед розкривних та підготовчих, порушено логістику постачання матеріально-технічних ресурсів і транспортування вугілля, значно зросла вартість обладнання, матеріалів та послуг, при цьому ціни на вугільну продукцію понад п'ять років залишаються на тому ж рівні.

За даними внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та фінансової звітності державних вугледобувних підприємств (далі - підприємства), у 2024 році порівняно з 2013 роком видобуток вугілля скоротився у більш як 14 разів (з 24 млн. тонн до 1,7 млн. тонн), сума коштів від реалізації вугільної продукції зменшилася з 8,6 млрд. гривень до 3,9 млрд. гривень, а обсяг державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості товарної вугільної продукції зменшився з 13,3 млрд. гривень до 2,9 млрд гривень. Збитки від виробництва товарної вугільної продукції в 2024 році становили 3,4 млрд. гривень.

Тривала відсутність реформування галузі, критичне погіршення фінансового стану підприємств і їх фінансова незбалансованість, значне навантаження на державний бюджет, а також інші проблеми, які з кожним роком призводять до погіршення ситуації, призвели до неможливості залучення недержавних інвестицій та ефективної приватизації підприємств.

У разі збереження такої негативної динаміки шахти протягом одного - трьох років поступово втратять можливість здійснювати видобуток вугілля.

Ця Програма розроблена на виконання підпункту 2 пункту 2 розділу II “Прикінцеві положення” Закону України від 7 лютого 2024 р. № 3577-IX “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відновлення платоспроможності окремих державних підприємств у сфері енергетики, що перебувають у критичному стані” та спрямована на посилення енергетичної безпеки держави, виконання зобов'язань України з підготовки до вступу до Європейського Союзу, розв'язання проблем галузі та трансформації вугільних регіонів.

Крім того, в цій Програмі враховано світові тенденції динаміки енергетичних ринків (попит - пропозиція - ціна), які свідчать, що протягом останнього десятиліття неухильно зростає сектор вугільної продукції. За прогнозами Міжнародного енергетичного агентства, до 2035 року очікується збільшення щороку видобутку вугілля на 1,4-2 відсотки.

Аналіз причин виникнення проблеми та обґрунтування необхідності її розв'язання програмним методом

Незадовільний стан підприємств зумовлено дією протягом тривалого часу ряду об'єктивних та суб'єктивних факторів.

До об'єктивних факторів належать:

складні гірничо-геологічні умови видобутку вугілля;

недостатність обсягів власних коштів і відсутність інших джерел фінансування на капітальні вкладення у нове будівництво та на відновлення основних фондів підприємств, придбання сучасної високопродуктивної очисної та прохідницької техніки, транспортних засобів і впровадження новітніх технологічних рішень щодо здійснення видобутку вугілля;

незабезпечення підприємствами, незважаючи на надання їм щороку державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості товарної вугільної продукції, провадження своєї збалансованої діяльності та самоокупності;

недосконалість застарілої цінової (тарифної) політики, що базується на деяких якісних показниках (зольність та вологість) і не враховує калорійність вугільної продукції, а також непрозорість ринку вугілля;

відсутність системних кроків щодо створення умов для залучення недержавних інвестицій та приватизації шахт;

перебування майже всього майна підприємств у податковій заставі або під арештом виконавчої служби, що суттєво стримує оперативне вирішення виробничих питань внаслідок неможливості маневрування матеріально-технічними ресурсами;

незавершеність технологічного циклу виробництва вугільної продукції внаслідок передачі більшості вуглезбагачувальних фабрик в оренду приватним власникам, які протягом кількох десятиліть використовують їх без реконструкції, з використанням неефективних застарілих технологій збагачення вугілля, що призводить до додаткових фінансових втрат підприємств;

зниження рівня престижності шахтарської праці внаслідок низького рівня заробітної плати та скасування значної частини пільг (для первинної ланки інженерно-технічних працівників та керівників), що призвело до втрати кадрового потенціалу галузі та сучасної інноваційної навчальної бази з підготовки фахівців у сфері видобутку вугілля;

наявність заборгованості із заробітної плати за попередні періоди працівникам підприємств, які перебувають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, та припинення з ними трудових відносин.

Ключовими суб'єктивними факторами є:

втрата більшості підприємств внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України;

зниження якості менеджменту внаслідок циклічних змін керівництва підприємств у статусі тимчасово виконуючих обов'язки;

тривала відсутність ефективних реформ з оптимізації структури галузі для забезпечення її сучасного та сталого розвитку.

Мета Програми

Метою цієї Програми є комплексне вирішення проблемних питань функціонування галузі шляхом здійснення системних заходів з оптимізації її структури та ефективного використання внутрішнього потенціалу з концентрацією фінансових, матеріально-технічних і трудових ресурсів для задоволення потреби виробництва та комунальної сфери у якісній вітчизняній вугільній продукції в необхідних обсягах та у строки, визначені відповідними програмними документами, суттєвого поліпшенням фінансово-економічних показників роботи підприємств, досягнення галуззю бездотаційної роботи та створення сприятливих інвестиційних умов для приватизації шахт.

Визначення оптимального варіанта розв'язання проблеми на основі порівняльного аналізу можливих варіантів

Можливі три варіанти розв'язання проблеми.

Перший варіант передбачає залишення наявної ситуації без змін (надання державної підтримки на часткове покриття витрат із собівартості товарної вугільної продукції та відсутність необхідних заходів щодо ефективного реформування галузі).

Перевагою такого варіанта є фінансове оздоровлення підприємств за рахунок коштів державного бюджету, які кілька років спрямовуватимуться лише на часткову оплату праці та внесення обов'язкових платежів, пов'язаних з виплатою заробітної плати, захист довкілля та соціальну підтримку працівників, що вивільняються.

Недоліками застосування такого варіанта є зниження інвестиційної привабливості підприємств, зменшення обсягів видобутку вугілля, необхідних для забезпечення достатнього рівня енергетичної безпеки, зростання заборгованості із заробітної плати, що може призвести до хаотичного припинення виробничої діяльності підприємств, загострення соціальної напруги в шахтарських колективах, виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру у вугільних регіонах внаслідок некерованого затоплення шахт. Зазначене призведе до значного зростання навантаження на державний бюджет.

Другий варіант передбачає надання державної підтримки підприємствам для часткового покриття витрат із собівартості товарної вугільної продукції без реформування галузі та залучення недержавних інвестицій.

Перевагою такого варіанта є тимчасове зняття соціальної напруги, утримання досягнутого обсягу видобутку вугілля, збереження основних фондів та кадрового потенціалу.

Недоліками такого варіанта є навантаження на державний бюджет на постійній основі, інертність у здійсненні реформування галузі, неможливість виходу на беззбитковий рівень роботи підприємств, низький рівень інвестиційної привабливості, повне припинення видобутку вугілля протягом одного - двох років та закриття (ліквідація) шахт.

Третій, оптимальний варіант передбачає збереження державної бюджетної підтримки на загальних засадах відповідно до законодавства протягом обмеженого періоду, а саме до кінця 2027 року за бюджетною програмою “Реструктуризація вугільної галузі”, та забезпечення в найкоротший строк здійснення комплексних заходів щодо ефективного реформування галузі, зокрема:

реорганізації підприємств шляхом приєднання їх перспективних структурних підрозділів та інших установ і організацій галузі, задіяних у технологічному ланцюгу “видобуток вугілля - виробництво вугільної продукції”, до юридичної особи державної форми власності з наступним перетворенням такої юридичної особи в акціонерне товариство;

передачі для приватизації підприємств, які не будуть приєднані до зазначеної юридичної особи;

концентрації матеріально-технічних, фінансових і трудових ресурсів з можливістю маневрування ними для досягнення найбільшого виробничого та економічного результату;

зменшення собівартості товарної вугільної продукції, підвищення її якості та збільшення дохідності підприємств шляхом запровадження жорсткого режиму економії матеріально-технічних ресурсів;

гнучкості ціноутворення на товарну вугільну продукцію залежно від якісних показників і попиту на неї;

припинення державної підтримки в короткостроковій перспективі;

підвищення інвестиційної привабливості підприємств та їх приватизація;

визначення ефективних механізмів соціального захисту працівників та розв'язання екологічних проблем.

Такий варіант дасть змогу вивести галузь на беззбитковий рівень з виробничим потенціалом для забезпечення енергетичної безпеки, зменшити навантаження на державний бюджет, створити умови для реального залучення недержавних інвестицій для розвитку підприємств з їх наступною приватизацією.

Шляхи і способи розв'язання проблеми, строк виконання Програми

Основними шляхами розв'язання проблеми за оптимальним варіантом є реформування та оптимізація структури галузі, зниження собівартості товарної вугільної продукції, впровадження новітніх технологій та сучасної техніки, залучення недержавних інвестицій та приватизація підприємств, у тому числі шляхом формування пулів на приватизацію.

Досягнення мети виконання Програми забезпечується шляхом виконання програмних завдань.

На початковому етапі реформування галузі доцільно утворити на базі однієї діючої юридичної особи державної форми власності Національну акціонерну вугледобувну компанію (далі - Компанія) за міжрегіональним принципом шляхом приєднання перспективних шахт та підприємств, установ і організацій галузі, яка в подальшому повинна бути перетворена в акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого належатиме державі та повноваження з управління корпоративними правами держави у статутному капіталі якого здійснюватиме Міненерго.

До Компанії повинні приєднатися цілісні майнові комплекси:

шахт, які мають значні промислові запаси вугілля та потенціал для роботи з проектним навантаженням, що становить не менше 10-15 років;

шахта № 10 “Нововолинська” (об'єкт незавершеного будівництва, проектування та будівництво якого здійснювалося за рахунок коштів державного бюджету), введення в експлуатацію якої економічно доцільне відповідно до позитивного експертного звіту ТОВ “Інститут експертно-технічних рішень у будівництві” (реєстраційний номер ЕХ01:0211-0537-0117-1096 від 28 листопада 2024 р.), та завершення будівництва для введення в експлуатацію і подальше її функціонування буде здійснюватися без залучення бюджетних коштів;

інших структурних підрозділів підприємств, що належать до сфери управління Міненерго та задіяні в технологічному ланцюгу “видобуток вугілля - виробництво вугільної продукції”.

Усі інші потенційно інвестиційно привабливі підприємства (відокремлені підрозділи) галузі, що не будуть приєднані до Компанії, передаються для приватизації за пільговими умовами за результатами проведення конкурсів програм розвитку та під зобов'язання потенційного власника щодо їх ліквідації в майбутньому відповідно до законодавства.

У рамках виконання Програми планується здійснити такі заходи:

суттєве скорочення управлінського персоналу підприємств;

збільшення дохідності та зменшення виробничих витрат із собівартості товарної вугільної продукції;

підвищення ефективності використання обладнання, технічних та матеріальних ресурсів підприємств, а також забезпечення їх концентрації на перспективних напрямах;

забезпечення на кожній шахті ефективної роботи не менше двох вибоїв з видобутку вугілля за рахунок приведення в робочий стан наявного обладнання;

впровадження прогресивних технологій видобутку вугілля, комплексної селективної виїмки та технологій, що забезпечить зменшення обсягів породних відходів у процесі видобутку, з метою скорочення обсягів утворення відвалів, мінімізації негативного впливу на довкілля та підвищення техніко-економічної ефективності діяльності підприємств;

забезпечення виробництва якісної вугільної продукції в обсягах, необхідних для задоволення технологічних потреб і попиту споживачів, із дотриманням зобов'язань України щодо імплементації європейських норм і стандартів;

відновлення власних потужностей із збагачення вугільної продукції за сучасними безвідходними технологіями;

залучення власного науково-дослідного структурного підрозділу Компанії, оснащеного відповідним лабораторним обладнанням, для підвищення ефективності здійснення контролю за якістю вугільної продукції та впровадження науково обґрунтованих методик її оцінювання;

опрацювання питання щодо створення фонду для залучення недержавних інвестицій у розвиток галузі, а також коштів з інших джерел, не заборонених законодавством;

утворення галузевого науково-дослідного та проектно-конструкторського центру як структурного підрозділу Компанії для забезпечення наукового супроводу процесів технологічного і технічного переоснащення галузі, зниження вартості та скорочення строків виконання проектних робіт;

оптимізація процедури ліквідації шахт, подальша експлуатація яких визнана недоцільною відповідно до техніко-економічних обґрунтувань, зменшення витрат на їх утримання та скорочення строків ліквідації;

створення архівного підрозділу в складі Компанії для впорядкування, підготовки та передачі архівним установам документів довгострокового зберігання підприємств, які припиняються в результаті ліквідації, насамперед тих, що залишилися на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях;

завершення передачі органам місцевого самоврядування об'єктів соціальної інфраструктури;

передача для приватизації (продажу) підприємств, які не приєднуються до Компанії, а також непрофільних активів підприємств;

розроблення та реалізація плану заходів щодо врегулювання та погашення наявної кредиторської і дебіторської заборгованості підприємств, зокрема за податковими платежами, розрахунками за електричну енергію, та впровадження механізму погашення заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших обов'язкових платежів до Пенсійного фонду України шляхом встановлення кінцевих строків реструктуризації боргів;

запровадження дієвого механізму забезпечення соціального захисту працівників, вивільнених у зв'язку з ліквідацією шахт, зокрема погашення заборгованості з оплати праці та внесення обов'язкових платежів, пов'язаних з виплатою заробітної плати;

розв'язання екологічних проблем під час ліквідації шахт відповідно до висновків з оцінки впливу на довкілля.

Заходи щодо реалізації публічних інвестиційних проектів, що передбачені цією Програмою, підлягають включенню до єдиного проектного портфеля публічних інвестицій відповідно до вимог та в порядку, що визначені законодавством у сфері планування та управління публічними інвестиціями, зокрема статтею 331 Бюджетного кодексу України.

Розроблення публічних інвестиційних проектів здійснюється з урахуванням пріоритетів державної політики, положень національних стратегічних документів та вимог до публічних інвестицій, що забезпечить можливість їх фінансування за рахунок коштів державного бюджету, міжнародної технічної допомоги та інших джерел із застосуванням передбачених механізмів розподілу бюджетних коштів.

Під час виконання Програми Міненерго разом з Компанією вживає заходів до переведення її на казначейське обслуговування (за доходами і видатками) шляхом відкриття рахунків в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, та перерахування на такі рахунки залишків коштів з рахунків, відкритих в установах банків.

Реструктуризація підприємств як цілісна система організаційно-економічних, правових та технічних заходів здійснюється на засадах повної відповідальності за екологічні, соціальні та економічні наслідки діяльності відповідних суб'єктів господарювання для суспільства.

Програма виконується протягом 2025-2030 років.

Очікувані результати виконання Програми, визначення її ефективності

Виконання Програми сприятиме сталому розвитку перспективних підприємств із забезпеченням ефективних результатів в економічній, соціальній та екологічній сфері з дотриманням законодавчих норм і міжнародних зобов'язань, зокрема:

поліпшенню технологічного, технічного та фінансово-економічного стану підприємств, що дасть змогу забезпечити їх беззбиткову роботу;

залученню недержавних інвестицій у галузь;

здійсненню приватизації підприємств у стислі строки;

зменшенню навантаження на державний бюджет шляхом припинення державної підтримки підприємств на часткове покриття витрат із собівартості товарної вугільної продукції;

звільненню підприємств від непрофільних активів;

задоволенню потреби підприємств суспільного виробництва та комунальної сфери у якісній вітчизняній вугільній продукції в необхідних обсягах і в строки, визначені програмними документами;

здійсненню заходів з розв'язання екологічних та соціальних проблем.

У разі своєчасної реалізації зазначеного варіанта в повному обсязі у державній власності не залишиться жодного підприємства.

Міненерго забезпечуватиме формування та реалізацію державної політики у сфері видобутку вугілля, здійснюватиме контроль за дотриманням встановлених вимог законодавства підприємствами галузі, зокрема Компанією, що сприятиме підвищенню рівня стабільності та надійності формування паливно-енергетичного балансу.

Оцінка фінансових, матеріально-технічних, трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми

Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок власних коштів підприємств, видатків державного бюджету, а також інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг державної підтримки за програмою “Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств” повинен уточнюватися щороку під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік з урахуванням інфляції та інших факторів у зв'язку з ліквідацією неприватизованих неперспективних підприємств.

Обсяг матеріально-технічних і трудових ресурсів, необхідних для виконання Програми, визначається під час розроблення відповідних завдань і заходів.

Строки виконання Програми щодо досягнення Компанією рівня беззбитковості до кінця 2027 року та фінансові показники етапів її виконання визначено за третім варіантом, під час застосування якого реформування галузі здійснюватиметься із залученням недержавних інвестицій у розвиток підприємств з їх наступною приватизацією та збереженням державної підтримки за бюджетною програмою “Реструктуризація вугільної галузі” протягом обмеженого періоду, а саме до кінця 2027 року.

Розрахунок прогнозних показників роботи підприємств Компанії у 2025-2030 роках наведено в додатку 1.

Показники використання коштів відповідно до розрахунку прогнозних показників роботи підприємств Компанії у 2025-2030 роках наведено у додатку 2.

Додаток 1

до Програми

РОЗРАХУНОК

прогнозних показників роботи підприємств Національної акціонерної вугледобувної компанії у 2025-2030 роках

Найменування показника

Одиниця виміру

Наявна структура вугледобувних підприємств

Національна акціонерна вугледобувна компанія

2025 рік

2025 рік

2026 рік

відхилення показників 2026 року від 2025 року

співвідношення показників 2026 року до 2025 року

2027 рік

відхилення показників 2027 року від 2026 року

співвідношення показників 2027 року до 2026 року

2028 рік

відхилення показників 2028 року від 2027 року

співвідношення показників 2028 року до 2027 року

2029 рік

2030 рік

план

план

прогноз

+/–

відсотків

прогноз

+/–

відсотків

прогноз

+/–

відсотків

прогноз

прогноз

1. Кількість вугледобувних підприємств - юридичних осіб

одиниць

3

1

1

1

1

1

1

Кількість технічних одиниць - шахт

одиниць

12

6

7

7

7

7

7

Державне підприємство “Добропіллявугілля - видобуток” (відокремлені підрозділи: “Шахта “Добропільська”, “Шахта “Новодонецька”, “Шахта “Алмазна”*, “Шахта “Піонер”*, “Шахта “Білицька”*)

одиниць

1

Державне підприємство “Львіввугілля” (відокремлені підрозділи: “Шахта “Межирічанська”, “Шахта “Лісова”, “Шахта “Степова”, “Шахта “Червоноградська”, “Шахта Відродження”*)

одиниць

1

Державне підприємство “Волиньвугілля” (відокремлений підрозділ “Шахта “Бужанська”*)

одиниць

1

шахта № 10 “Нововолинська” (об'єкт незавершеного будівництва)

одиниць

Національна акціонерна вугледобувна компанія

одиниць

1

1

1

1

1

1

відокремлений підрозділ “Шахта “Добропільська”

одиниць

1

1

1

1

1

1

відокремлений підрозділ “Шахта “Новодонецька”

одиниць

1

1

1

1

1

1

відокремлений підрозділ “Шахта “Межирічанська”**

одиниць

1

1

1

1

1

1

відокремлений підрозділ “Шахта “Лісова”**

одиниць

1

1

1

1

1

1

відокремлений підрозділ “Шахта “Степова”

одиниць

1

1

1

1

1

1

відокремлений підрозділ “Шахта “Червоноградська”

одиниць

1

1

1

1

1

1

відокремлений підрозділ “Шахта № 10 “Нововолинська”

одиниць

1

1

1

1

1

2. Обсяг видобутку рядового вугілля

тис. тонн

1 478,2

1 031,1

1 643

+611,9

159,3

1 816

+173

110,5

3 445

+1 629

189,7

4 200

5 000

3. Зольність видобутого вугілля

відсотків

42,5

44,5

47,8

+3,3

44,4

–3,4

44,4

44,4

44,4

4. Обсяг вугілля для переробки

тис. тонн

923,8

711,4

1 263,1

+551,7

177,6

1 398,1

+135

110,7

3 290,5

+1 892,4

235,4

4 200

5 000

5. Зольність вугілля для переробки

відсотків

49,7

51,0

52,2

+1,2

47,8

–4,4

45,5

–2,3

44,4

44,4

6. Обсяг товарної вугільної продукції, у тому числі:

тис. тонн

1 055

702,7

930,6

+227,9

132,4

1 143,3

+212,7

122,9

1 882,9

+739,6

164,7

2 295

2 841

рядового вугілля

610,4

387,6

198,8

–188,8

51,3

218,8

+20,0

110,1

143

–75,8

65,4

продуктів збагачення

444,6

315,1

731,8

+416,7

232,2

924,5

+192,7

126,3

1 739,9

+815,4

188,2

2 295

2 841

7. Вихід продуктів збагачення

відсотків

48,1

44,3

57,9

+13,6

66,1

+8,2

52,9

–13,2

54,6

56,8

8. Вартість товарної вугільної продукції, у тому числі:

млн. гривень

3 867,3

2 562,5

3 536,3

+973,8

138,0

4 174,7

+638,4

118,1

7 833,1

+3 658,4

187,6

9 642

11 994

рядового вугілля

2 000,0

1 239,1

651,7

–587,4

52,6

711,5

+59,8

109,2

525,5

–186

73,9

продуктів збагачення

1 867,3

1 323,4

2 884,6

+1 561,2

218,0

3 463,2

+578,6

120,1

7 307,6

+3 844,4

211

9 642

11 994

9. Середня ціна 1 тонни товарної вугільної продукції, у тому числі:

тис. гривень

3,7

3,6

3,8

+0,2

105,6

3,7

–0,1

97,4

4,2

+0,5

113,5

4,2

4,2

рядового вугілля

3,3

3,2

3,3

+0,1

103,1

3,3

100

3,7

+0,4

112,1

продуктів збагачення

4,2

4,2

3,9

–0,3

92,9

3,8

–0,1

97,4

4,2

+0,4

110,5

4,2

4,2

10. Показники якості товарної вугільної продукції:

відсотків

зольність

29,0

30,9

26,9

–4,0

26,6

–0,3

23,4

–3,2

23

23

вміст сірки

2,4

2,6

2,4

–0,2

2,4

2,4

2,4

2,4

вологість

8,2

7,6

8,1

+0,5

8,2

+0,1

8,5

+0,3

8,9

8,9

11. Витрати із собівартості товарної вугільної продукції, з них:

млн. гривень

7 020,9

4 989,4

6 526,5

+1 537,1

130,8

6 778,8

+252,3

103,9

7 788,5

+1 009,7

114,9

8 433,5

9 069

виробничої собівартості

6 684,4

4 840,4

6 260,2

+1 419,8

129,3

6 505,9

+245,7

103,9

7 473,4

+967,5

114,9

8 111,4

8 740,4

з неї амортизація на обладнання, придбане за бюджетні кошти

30,4

28,3

19,3

–9,0

68,2

17,4

–1,9

90,2

15,6

–1,8

89,7

13,8

12

адміністративні витрати

275,7