Про схвалення Концепції підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності “Національна система дослідників України”

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 3 грудня 2025 р. № 1389-р

Київ

Про схвалення Концепції підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності “Національна система дослідників України”

1. Схвалити Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності “Національна система дослідників України”, що додається.

2. Міністерству освіти і науки разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України план заходів з реалізації Концепції підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності “Національна система дослідників України”, схваленої цим розпорядженням.

Прем'єр-міністр України

Ю. СВИРИДЕНКО

Інд. 28

СХВАЛЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 3 грудня 2025 р. № 1389-р

КОНЦЕПЦІЯ

підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності “Національна система дослідників України”

Опис проблеми, яка потребує розв'язання

Стан кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України істотно погіршився, що призвело до поглиблення негативних тенденцій попередніх років, пов'язаних із щорічним скороченням кількості наукових та науково-педагогічних працівників наукових установ та закладів вищої освіти, які професійно здійснюють наукові дослідження і розробки. Протягом тривалого часу спостерігається тенденція до погіршення якісних характеристик кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності.

Найбільш чутливими для майбутнього країни є втрати саме цієї категорії трудових ресурсів, оскільки для підготовки вченого, який спроможний продукувати нові знання та наукові результати, потрібне досить тривале навчання, набуття ним необхідного рівня кваліфікації та практичного досвіду.

За умови відносно швидкого відновлення зруйнованої чи пошкодженої дослідницької інфраструктури для відтворення кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності потрібні десятиліття, що пов'язано із складністю професійної підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів.

За даними Державної служби статистики, у 2022 році порівняно з 2021 роком чисельність працівників, залучених до здійснення наукових досліджень і розробок, скоротилася на 22 відсотки і становила 53,2 тис. осіб (порівняно з 68,5 тис. осіб у 2021 році). У 2023 році загальна кількість таких працівників становила 58,6 тис. осіб, що на 5,3 тис. більше, ніж у 2022 році. У 2024 році цей показник зріс до 63,8 тис. осіб (на 5,2 тис. більше, ніж у 2023 році), однак досі не досяг рівня 2021 року.

Аналогічна тенденція зберігається стосовно кількості наукового персоналу, який проводить наукові дослідження і розробки (дослідники). Кількість таких працівників у 2024 році становила приблизно 42,7 тис. осіб. Для порівняння: у 2020 році цей показник становив 51,4 тис. осіб, у 2021 році - 44,6 тис. осіб, а у 2022 році, з початком збройної агресії Російської Федерації проти України, різко скоротився до 36 тис. осіб. У 2023 році спостерігалося поступове зростання їх чисельності до 38,8 тис. осіб.

Крім того, на загальноєвропейському просторі Україна тривалий час посідає останнє місце за кількістю дослідників у розрахунку на 1000 осіб зайнятого населення (у віці 15-70 років). У 2021 році вона становила 2,9 особи, у 2020 році - 3,2 особи.

За даними Світового Банку, у 2021 році найвищі значення цього показника зафіксовано у Бельгії і Данії (приблизно 14,5), Австрії (11,99), Франції (11,29), Нідерландах (11,22), а найнижчі значення спостерігалися у Польщі (7,87), Литві (7,48), Естонії (7,67), Іспанії (6,64), Італії (6,28), Латвії (4,8).

Категорія вчених із ступенем доктора наук є носієм найвищих компетентностей у науковій сфері та забезпечує проведення досліджень і отримання наукових результатів, спрямованих на розв'язання важливих теоретичних та/або прикладних проблем загальнонаціонального або світового значення. Втрати кадрів серед докторів наук мають найбільш негативний вплив на наукову сферу країни. У 2024 році кількість докторів наук становила 6,3 тис. осіб, що менше за довоєнні показники 2020 та 2021 років (7 тис. осіб та 6,6 тис. осіб відповідно). У 2023 році цей показник становив 5,8 тис. осіб, а у 2022 році - 5,5 тис. осіб.

Тривалий час вкрай недостатнє матеріальне забезпечення негативно впливає на стан кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності. Українські вчені демотивовані рівнем своєї заробітної плати, що є однією з основних причин стрімкої втрати кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності країни. Низький рівень оплати праці опосередковано також впливає на якість кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності, знижує престижність професії вченого, її привабливість для молоді та конкурентоспроможність на ринку праці.

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 36 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність” держава гарантує встановлення ставок (окладів) науковим працівникам державних наукових установ (закладів вищої освіти), виходячи з розрахунку посадового окладу молодшого наукового співробітника на рівні не нижче одинадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено законом на 1 січня 2020 року. Таким чином, посадовий оклад молодшого наукового співробітника має становити 23122 гривні. При цьому середня заробітна плата молодшого наукового співробітника з урахуванням відповідних доплат та надбавок має становити 27746 гривень.

Проте до цього часу посадові оклади наукових працівників визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 р. № 1298 “Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери” (Офіційний вісник України, 2002 р., № 36, ст. 1699) та постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2001 р. № 74 “Про умови оплати праці працівників бюджетних науково-дослідних установ і організацій та інших наукових установ Національної академії наук” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 5, ст. 182) і становлять для молодшого наукового співробітника від приблизно 6 тис. гривень до максимум 10 тис. гривень та від 9,5 тис. гривень до приблизно 11 тис. гривень максимум. На сьогодні середня заробітна плата наукового працівника, з урахуванням відповідних доплат та надбавок, становить 12-15 тис. гривень, а науково-педагогічного працівника - 13-16 тис. гривень.

Внаслідок збройної агресії Російської Федерації наукова сфера зазнала додаткових втрат. Частина наукових та науково-педагогічних працівників вимушені були залишити власні домівки та місця працевлаштування, змінилися умови праці; частина наукових та науково-педагогічних працівників припинила свою трудову діяльність або здійснює її у дистанційному форматі, перебуваючи в інших регіонах України або за кордоном; частина пішла добровольцями на військову службу, втративши доступ до дослідницької інфраструктури, яка залишилася у місцях працевлаштування, опинилася на окупованих територіях або була знищена чи пошкоджена.

У серпні 2023 р. Національною академією наук, МОН та Національним центром “Мала академія наук” зібрано дані для підготовки доповіді ЮНЕСКО про шкоду, заподіяну науковій сфері України у результаті збройної агресії Російської Федерації - “Analysis of war damage to the Ukrainian science sector and its consequences”, презентація якої відбулася у березні 2024 р. в Парижі.

За отриманими даними, більш ніж кожен десятий (12 відсотків), а саме 10429 українських наукових та науково-педагогічних працівників з 524 академічних і відомчих науково-дослідних установ та закладів вищої освіти були змушені емігрувати або перемістилися на інші території в межах України. З них 5542 особи (6,3 відсотка) були змушені емігрувати до інших країн, а 4887 осіб (5,5 відсотка) стали внутрішньо переміщеними особами. Близько 30 відсотків усіх українських наукових та науково-педагогічних працівників були змушені працювати віддалено. Частина наукових і науково-педагогічних працівників добровільно вступили до лав Збройних Сил, частина з них загинула, захищаючи державу. В умовах триваючої збройної агресії Російської Федерації проти України втрати наукової спільноти внаслідок воєнних (бойових) дій, на жаль, продовжують зростати.

Таким чином, до традиційного відтоку висококваліфікованих кадрів з наукової сфери додалися втрати, спричинені збройною агресією Російської Федерації. Зазначені тенденції потребують якнайшвидшого втручання держави з метою стабілізації ситуації та подальшого зменшення негативного впливу на кадровий потенціал сфери наукової і науково-технічної діяльності та на функціонування сфери в цілому.

Отже, негативні зміни стану кадрового потенціалу у сфері наукової і науково-технічної діяльності у попередній період та в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України пов'язані з:

недостатнім матеріальним забезпеченням наукових та науково-педагогічних працівників як у розрізі загального фінансування науки, так і в частині оплати праці;

незадовільним станом матеріально-технічного забезпечення наукових установ та закладів вищої освіти, руйнуванням/пошкодженням дослідницької інфраструктури, що унеможливлює провадження наукової діяльності на необхідному рівні;

неможливістю продовжувати здійснювати наукову і науково-технічну діяльність науковими та науково-педагогічними працівниками, які вимушені були переміститися на інші території в межах України, на належному рівні у зв'язку з відсутністю або обмеженістю доступу до джерел інформації, дослідницької інфраструктури, а також через недосконалість або відсутність механізмів доступу спільного використання такої інфраструктури, зокрема у закордонних наукових установах та закладах вищої освіти;

обмеженістю інструментів та умов для розвитку міжнародного партнерства, відсутністю програм підтримки академічної мобільності, у тому числі всередині країни;

зниженням престижності праці наукового та науково-педагогічного працівника, низьким статусом вченого в суспільстві, зменшенням внутрішньої мотивації бути вченим та займатися науковою діяльністю;

руйнуванням або ускладненням відновлення усталених зв'язків між представниками наукових колективів (груп);

впливом військових дій на безпекові умови життя і трудової діяльності, на соціально-побутові умови;

погіршенням психоемоційного стану наукових та науково-педагогічних працівників, що призводить до зниження продуктивності праці та загальної мотивації до трудової діяльності, професійного вигорання.

Наслідки впливу негативних чинників:

посилення міграційних процесів, відтік наукових кадрів з країни та наукової сфери;

зменшення кількості наукових та науково-педагогічних працівників високого рівня кваліфікації, втрата кваліфікованого експертного середовища в системі наукових досліджень;

зменшення можливостей проведення на високому рівні досліджень за тематиками, що спрямовані на критично важливі сектори безпеки та оборони, економіки та соціальної сфери країни;

зменшення частки молодих вчених, дисбаланс вікового складу кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності (за даними Держстату, найбільша кількість дослідників входить до групи 55 та більше років - 14408 осіб, або 40,4 відсотка станом на 2022 рік), втрата можливості відтворення кадрового потенціалу в майбутньому.

У зв'язку з викладеним, враховуючи норми статей 45 і 61 Закону України “Про наукову і науково-технічну діяльність”, розроблено Концепцію підтримки та розвитку кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності “Національна система дослідників України” (далі - Концепція).

Мета і строки реалізації Концепції

Концепція спрямована на забезпечення підтримки, розвитку та оновлення кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності, протидію трудовій міграції наукових та науково-педагогічних працівників за межі країни або внаслідок зміни сфери діяльності, посилення наукового експертного середовища, підвищення престижності професії наукового та науково-педагогічного працівника, підтримку та заохочення молодих вчених до наукової діяльності в наукових установах та закладах вищої освіти, сприяння розвитку їх наукової кар'єри, підвищення якості кадрового потенціалу сфери наукової і науково-технічної діяльності, а також консолідації наукової спільноти.

Метою реалізації Концепції є створення Національної системи дослідників України, яка спрямована на визначення, визнання, підтримку та промоцію найкращих результативних українських наукових та науково-педагогічних працівників (у тому числі тих, що мають статус молодого вченого), які працюють в наукових установах і закладах вищої освіти України, а також тих, хто працює за кордоном, є конкурентоздатними на світовому рівні (з урахуванням етапу наукової кар'єри), мають видатні результати в науковій і науково-технічній діяльності та зробили вагомий внесок у розвиток науки України, та надання в подальшому їм державних стипендій (крім тих наукових та науково-педагогічних працівників, які працюють за кордоном).

Реалізація Концепції спрямована також на утвердження культури академічної доброчесності, що ґрунтується на цінностях і принципах наукової та публікаційної етики.

Концепцію передбачається реалізувати протягом 2026-2028 років у два етапи. Перший етап (операційні завдання) - до 2027 року, другий етап (стратегічні завдання) - до 2028 року з можливістю продовження на наступні роки.

Завдання та заходи, спрямовані на розв'язання проблеми

Досягнення мети Концепції здійснюється двома етапами.

На першому етапі (2026-2027 роки) передбачається:

нормативно-правове забезпечення процедури рейтингування та надання державних стипендій, що передбачає затвердження Кабінетом Міністрів України методики рейтингування та порядку надання державних стипендій науковим та науково-педагогічним працівникам, що включені до Національної системи дослідників України;

заснування Кабінетом Міністрів України державних стипендій для наукових та науково-педагогічних працівників за результатами рейтингування у Національній системі дослідників України;

створення системи рейтингів у Національній електронній науково-інформаційній системі, що базується на результатах професійної діяльності наукових та науково-педагогічних працівників;

початок надання державних стипендій;

проведення заходів із залучення фінансової підтримки для забезпечення реалізації Концепції (міжнародної допомоги, спонсорської допомоги, благодійних внесків тощо).

Рейтинги у Національній електронній науково-інформаційній системі будуть створені за трьома напрямами: загальний рейтинг наукових та науково-педагогічних працівників країни (за всіма науковими напрямами), рейтинг молодих вчених (за всіма науковими напрямами) та рейтинг наукових і науково-педагогічних працівників, які працюють за безпековим науковим напрямом (з окремим порядком подання інформації та без публічного її оприлюднення). Додатково, у разі необхідності, можуть бути створені підрейтинги, зокрема вчених учасників бойових дій, жінок-дослідниць, переміщених вчених тощо. Інформація у рейтингах буде відкрита для постійного її оновлення науковими та науково-педагогічними працівниками, що впливатиме на їх позицію в рейтингу.

Перелік показників буде орієнтований на представлення науковим та науково-педагогічним працівником результатів його наукової і науково-технічної діяльності, їх представленість у відкритому доступі, впровадження зазначених результатів у виробництво, їх вплив на розвиток сфери наукової і науково-технічної діяльності, задоволення потреб суспільства і держави, розвиток міжнародної співпраці. Крім того, перелік показників враховуватиме участь наукового та науково-педагогічного працівника у підготовці наукових кадрів, популяризації науки, проведенні наукової і науково-технічної експертизи тощо.

Основними видами показників, на яких базуватиметься система рейтингів, є:

успішність підготовки і виконання дослідницьких проектів;

якість оприлюднення результатів дослідницької діяльності;

ефективність трансферу технологій;

рівень міжнародного співробітництва;

рівень участі у науковій експертизі;

успішність підготовки молодих дослідників;

діяльність із популяризації науки;

ефект від впровадження результатів наукових досліджень та науково-технічних розробок, зокрема їх вплив на суспільну та державну діяльність.

Зокрема, основна вхідна інформація для рейтингування включатиме:

інформацію про публікації у наукометричних базах Scopus, Web of Science, Core Collection, показники їх впливовості;

відомості щодо отриманих патентів України та чинних міжнародних патентів, які обліковуються міжнародними патентними базами;

кількість інституційних міжнародних наукових грантів за пріоритетними міжнародними програмами (Рамкова програма Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт 2020”, Рамкова програма Європейського Союзу з досліджень та інновацій “Горизонт Європа”, Програма з досліджень та навчання Європейського співтовариства з атомної енергії, Програма НАТО “Наука заради миру та безпеки” та ініціативи Українського науково-технологічного центру), у виконанні яких вчений брав участь;

кількість інституційних міжнародних грантових проектів, які мають наукову складову (Програма Європейського Союзу у сфері освіти, професійної підготовки, молоді та спорту “Erasmus+”, Програма Європейського Союзу “Креативна Європа” та інші наукові грантові програми країн ЄС), кількість інституційних загальнодержавних наукових грантів (Національного фонду досліджень, МОН, Українського фонду стартапів, Національної академії наук, Українського культурного фонду, Українського молодіжного фонду, Українського ветеранського фонду тощо), у виконанні яких вчений брав участь;

кількість отриманих наукових премій, стипендії в науковій діяльності (міжнародні, державні, недержавні (комунальні, приватні тощо), загальнонаціональні, відомчі (галузеві, міжгалузеві тощо);

інформацію про участь у програмах академічної мобільності;

інформацію про членство у відповідних редакційних колегіях наукових журналів;

інформацію про керівництво підготовкою дослідників (аспіранти, докторанти, ад'юнкти) з урахуванням ефективності (кількість успішних захистів);

кількість реалізованих експертних ролей в Україні та за кордоном тощо.

За окремими процедурами враховуватиметься інформація, віднесена відповідно до законодавства до інформації з обмеженим доступом.

Щодо публікацій у співавторстві під час рейтингування враховуватиметься авторський вклад залежно від кількості співавторів. У разі коли одна і та сама стаття/монографія індексується в декількох наукометричних базах, то показник враховується тільки один раз.

Додатково буде врахована інформація щодо працевлаштування наукового/науково-педагогічного працівника у тимчасово переміщених наукових установах та закладах вищої освіти, а також у наукових установах та закладах вищої освіти, що розташовані в областях, суміжних із зонами ведення бойових дій.

Основна вхідна інформація для рейтингування збирається за останній трирічний період та включає перелік показників, визначених методикою рейтингування. До розроблення методики рейтингування будуть залучені відповідні центральні органи виконавчої влади, національна та галузеві академії наук. З метою перевірки практичної дієвості та результативності положень Концепції може бути проведена апробація методики до її затвердження.

Процедура рейтингування передбачає імпорт даних із відкритих достовірних джерел щодо результатів наукової діяльності вченого, їх верифікацію та формування рейтингів у Національній електронній науково-інформаційній системі. Верифікація даних здійснюватиметься на початку рейтингування та надалі - кожні три роки. За результатами верифікації вносяться зміни до сформованих рейтингів та визначається перелік наукових та науково-педагогічних працівників, яким надаватимуться державні стипендії.

Публікація інформації про наукову діяльність наукового або науково-педагогічного працівника здійснюється за умови отримання від нього згоди на обробку та використання персональних даних відповідно до законодавства.

Недопустимим для участі у Національній системі дослідників України є виявлений і доведений плагіат, будь-які інші прояви академічної недоброчесності, зокрема:

співпраця з недоброчесними організаціями, які пропонують вченим послуги з написання (підготовки) дисертацій, монографій, наукових статей, тез доповідей, підручників на замовлення тощо;

продаж співавторства у публікаціях;

продаж членства у редакційних колегіях;

штучне забезпечення цитувань публікацій, інших наукометричних показників;

швидке оприлюднення рукопису та будь-які інші маніпуляції з процесом опублікування з метою отримання фінансової вигоди.

Перевірка інформації щодо зазначених науковими працівниками публікацій у журналах здійснюватиметься з використанням відповідних міжнародних та національних платформ і переліків з метою виявлення публікацій у журналах, які мають ознаки “хижацьких”.

Наукові та науково-педагогічні працівники, які працюють за кордоном на постійній основі і будуть включені до рейтингів Національної системи дослідників України, не будуть мати права на отримання державних стипендій, їх членство вважатиметься престижною відзнакою держави.

На другому етапі (2028 рік з можливістю продовження на наступні роки) передбачається:

продовження надання державних стипендій;

використання результатів рейтингування під час реалізації політики у науковій сфері, що передбачає їх інтеграцію до загальної системи працевлаштування, кар'єрного просування наукових та науково-педагогічних працівників, системи наукової та науково-технічної експертизи, оцінювання наукової діяльності наукових, науково-педагогічних працівників та наукових установ, процедур створення нових суб'єктів дослідницької інфраструктури, системи конкурсних відборів проектів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, а також конкурсних відборів проектів, що подаються для надання грантової підтримки Національним фондом досліджень, насамперед для підтримки наукової діяльності молодих вчених, зокрема щодо забезпечення їх академічної мобільності;

використання результатів рейтингування для підвищення видимості результатів наукової діяльності, популяризації найбільш вагомих наукових здобутків з прив'язкою до конкретних науковців; підвищення авторитету науковців у суспільстві та розширення їх можливості впливати на формування і реалізацію державної політики; створення умов для залучення науковців до провідної ролі у налагодженні діалогу між суспільством, органами влади, сектором вищої освіти, промисловістю та бізнесом.

У частині використання результатів рейтингування у реалізації політики в науковій сфері інформацію про результати рейтингування буде додано окремим показником до показників державної атестації наукових установ і закладів вищої освіти (в частині провадження такими закладами наукової та науково-технічної діяльності) стосовно кількості вчених, які в рейтингу мають високі позиції що, в свою чергу, впливатиме на результати державної атестації, а відповідно - на розподіл фінансової підтримки для таких установ за рахунок коштів державного бюджету, включаючи можливість збільшення розміру заробітної плати наукових і науково-педагогічних працівників, які працюють в таких установах та закладах.

Крім того, відповідний показник буде додано до умов конкурсних відборів проектів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи. Зазначені норми буде включено до умов конкурсних відборів проектів для надання грантової підтримки Національним фондом досліджень, насамперед для підтримки наукової діяльності молодих вчених, зокрема їх академічної мобільності.

Таку ж норму буде включено до нормативно-правових актів, які регулюють вимоги щодо атестації наукових працівників, що сприятиме розвитку їх кар'єри та успішному проходженню конкурсів на заміщення вакантних посад в наукових установах та зайняття посад з відповідним рівнем оплати праці.

Відповідна інформація відображатиметься у профілі наукового або науково-педагогічного працівника в Національній електронній науково-інформаційній системі, що дасть змогу публічно відобразити його професійний рівень та визнання у науковому середовищі, а також авторитетність як експерта у відповідній галузі знань і розширить можливості залучення наукових та науково-педагогічних працівників до проведення наукової та науково-технічної експертизи в Україні та за кордоном.

Очікувані результати та показники їх досягнення

Реалізація Концепції сприятиме:

формуванню загальнодоступної інформації про найкращих вчених країни, результати їх наукової діяльності, забезпечення оптимізованого та відкритого доступу до такої інформації, зокрема для міжнародних партнерів, з дотримання вимог Законів України “Про державну таємницю”, “Про захист персональних даних”, “Про інформацію”;

створенню умов для зменшення міграції працівників сфери наукової і науково-технічної діяльності країни та передумов для повернення в Україну наукових та науково-педагогічних працівників, які емігрували;

підвищенню ефективності розподілу коштів державного бюджету, враховуючи результативність вчених, які залучені до виконання наукових досліджень;

створенню можливості отримання стипендіальної підтримки найкращими науковими і науково-педагогічними працівниками;

посиленню підтримки результативних молодих вчених, створенню більш справедливих та обґрунтованих умов для їх працевлаштування і розвитку кар'єри;

проведенню оцінки забезпеченості науковими кадрами окремих галузей знань/напрямів наукової діяльності для подальшого коригування державної політики, зокрема щодо пріоритетів розвитку наукової та інноваційної діяльності;

формуванню дослідницьких груп із наукових та науково-педагогічних працівників високого рівня у рейтингу та відповідно з високими рівнями наукових результатів за галузями знань, здатних швидко та комплексно вирішувати надскладні завдання для держави, особливо в умовах воєнного стану;

збільшенню можливості об'єднання зусиль наукових і науково-педагогічних працівників щодо задоволення нагальних потреб держави (насамперед сектору безпеки та оборони, розвитку високих технологій), розвитку міждисциплінарних досліджень, підвищенню міжнародного іміджу країни та стимулюванню залучення інвестицій;

формуванню національного пулу високопрофесійних експертів, які можуть бути рецензентами під час проведення конкурсних відборів проектів наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, виконавцями яких є заклади вищої освіти та наукові установи, які проводяться центральними органами виконавчої влади та національними академіями наук, а також конкурсних відборів проектів, що подаються для надання грантової підтримки для Національного фонду досліджень, консультантами для центральних органів виконавчої влади та інших державних органів;

формуванню динамічного індикатора рівня наукових установ країни на підставі даних про наукових та науково-педагогічних працівників установи, включених до Національної системи дослідників України;

підвищенню престижності статусу наукового, науково-педагогічного працівника, цінності наукової кар'єри;

підвищенню видимості результатів наукової діяльності, популяризації найбільш вагомих наукових результатів з прив'язкою до конкретних наукових та науково-педагогічних працівників;

підвищенню розуміння громадськістю впливу та ключової ролі науки та вчених у житті суспільства як рушійної сили в забезпеченні розвитку держави та розбудови її майбутнього;

створенню можливостей отримання переваг для кар'єрного просування і працевлаштування вчених;

підвищенню авторитету наукових та науково-педагогічних працівників у суспільстві та можливості впливати на формування і реалізацію державної політики;

створенню можливості для наукових та науково-педагогічних працівників відігравати провідну роль у налагодженні діалогу між органами влади, сектором вищої освіти та промисловістю;

створенню можливості для наукових та науково-педагогічних працівників першочергово бути залученими/створювати/організовувати нові форми наукової співпраці, розвивати дослідницьку інфраструктуру.

Для реалізації Концепції розробляється план заходів, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Планом заходів передбачаються конкретні заходи, індикатори досягнення цілей та визначається перелік відповідальних органів.

Обсяг фінансових, матеріально-технічних, людських та інших ресурсів

Реалізація Концепції здійснюватиметься за рахунок та в межах коштів державного бюджету, затверджених на відповідний рік, а також за рахунок міжнародної допомоги та інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг видатків, необхідних для підготовки до реалізації та для виконання Концепції, визначається щороку з урахуванням можливостей державного бюджету під час формування його показників.

Реалізація Концепції не потребує залучення додаткових матеріально-технічних, людських та інших ресурсів.

Порядок проведення моніторингу, оцінки результатів реалізації Концепції та звітування

Забезпечення координації дій з реалізації Концепції, здійснення контролю за її реалізацією, проведення моніторингу, оцінки результатів реалізації Концепції здійснює МОН разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями.

Моніторинг реалізації Концепції проводиться МОН щороку шляхом збору та опрацювання інформації про стан її реалізації.

За результатами проведення моніторингу передбачається підготовка та подання раз на три роки Кабінетові Міністрів України звіту про стан реалізації Концепції, а також його розміщення на офіційному веб-сайті МОН.

До підготовки звіту про стан реалізації Концепції можуть бути залучені експерти, наукові установи, заклади вищої освіти.

Оцінювання результатів реалізації Концепції здійснюється МОН за визначеними в плані заходів з реалізації Концепції показниками з урахуванням результатів моніторингу виконання завдань та заходів Концепції, про що зазначається у звіті.