Тип: Постанова
№ 1171
Дата: 17 вересня 2025 р.
Статус: Чинний
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
від 17 вересня 2025 р. № 1171
Київ
Про затвердження Порядку функціонування системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій, проведення моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій
Відповідно до частини п'ятої статті 43 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок функціонування системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій, проведення моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій, що додається.
2. Протягом шести місяців з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні:
1) Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям разом із органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання визначити суб'єктів моніторингу, спостереження, лабораторного контролю і прогнозування надзвичайних ситуацій на регіональному, місцевому та об'єктовому рівні та поінформувати Державну службу з надзвичайних ситуацій відповідно до вимог Порядку, затвердженого цією постановою;
2) міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, що беруть участь у моніторингу і прогнозуванні надзвичайних ситуацій, забезпечити інформаційну взаємодію та обмін інформацією із системою моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій та приведення власних нормативно-правових актів у відповідність із цією постановою.
Прем'єр-міністр України
Ю. СВИРИДЕНКО
Інд. 75
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 17 вересня 2025 р. № 1171
ПОРЯДОК
функціонування системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій, проведення моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій
1. Цей Порядок визначає основні завдання системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій, порядок її функціонування для проведення моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій, перелік установ та організацій, що належать до суб'єктів моніторингу, спостереження, лабораторного контролю і прогнозування надзвичайних ситуацій (далі - суб'єкти системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій), а також порядок організації взаємодії між ними.
2. Система моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій є складовою єдиної державної системи цивільного захисту і функціонує з метою проведення моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій, забезпечення здійснення заходів із запобігання їх виникненню, зокрема щодо оцінювання та управління ризиками їх виникнення, розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних управлінських рішень під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
3. Основними завданнями системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій є:
збір, обробка та аналіз інформації про небезпечні чинники та рівні ризику виникнення надзвичайних ситуацій, розробка ймовірних сценаріїв виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій;
проведення спостережень і лабораторного контролю з метою виявлення, оцінки забруднення радіоактивними і хімічними речовинами, зараження збудниками інфекційних хвороб та іншими небезпечними біологічними агентами навколишнього природного середовища, харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу, води;
формування інформаційного фонду про небезпечні чинники виникнення надзвичайних ситуацій на основі уніфікації та сумісності інформаційних, програмних та апаратних засобів;
підготовка суб'єктами системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій пропозицій для покращення діяльності органів управління цивільного захисту з питань запобігання надзвичайним ситуаціям;
координація діяльності суб'єктами системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій, а також організаційне, науково-технічне та методичне забезпечення підприємств, установ, організацій і закладів, що проводять моніторинг, спостереження, лабораторний контроль і прогнозування надзвичайних ситуацій.
4. Об'єктами спостережень під час проведення моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій є небезпечні чинники, явища та процеси, що створюють загрозу для життя та/або здоров'я людини, навколишнього природного середовища і завдають значних матеріальних збитків, зокрема катастрофи, аварії, пожежі, вибухи, руйнування будівель і споруд, стихійні лиха, викиди небезпечних хімічних, радіоактивних та біологічно небезпечних речовин, забруднювальних речовин, що спричиняють шкідливий вплив на навколишнє природне середовище, забруднення харчових продуктів, продовольчої сировини, фуражу, води радіоактивними і хімічними речовинами, зараження збудниками інфекційних хвороб та іншими небезпечними біологічними агентами, епідемії, епізоотії, епіфітотії.
5. Суб'єкти системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій у межах повноважень проводять спостереження за небезпечними чинниками, збір та узагальнення інформації про їх розвиток.
До суб'єктів системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій на державному рівні належать: Міненерго, МОЗ, Міноборони, МВС, Адміністрація судноплавства, Держгеонадра, Держпродспоживслужба, ДСНС, Національна поліція, Агентство відновлення, Держводагентство, Держлісагентство, Держрибагентство, ДАЗВ, ДКА, Держатомрегулювання та підприємства, установи, організації і заклади, що належать до сфери їх управління, а також Національна академія наук і підприємства, установи та організації, що перебувають в її віданні.
Суб'єкти системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій на регіональному, місцевому та об'єктовому рівні визначаються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими, районними, районними у мм. Києві та Севастополі держадміністраціями, міськими, селищними та сільськими радами, суб'єктами господарювання.
6. Система моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій функціонує на базі наявних організаційних структур суб'єктів системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій.
Суб'єкти системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій в установленому законодавством з питань документування управлінської діяльності порядку надають ДСНС (суб'єкти системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій на державному та регіональному рівні) та Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям (суб'єкти системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій на місцевому та об'єктовому рівні) перелік оперативно-чергових (чергових, диспетчерських) служб, лабораторій, центрів, відділів, станцій, інспекцій і постів, які беруть участь у моніторингу, спостереженні, лабораторному контролі і прогнозуванні надзвичайних ситуацій. У разі внесення змін до зазначеного переліку інформують про це ДСНС і Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські держадміністрації в десятиденний строк з дня настання таких змін.
7. Координацію функціонування системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій та управління нею здійснюють:
на державному рівні - ДСНС;
на регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворюються в їх складі;
на місцевому та об'єктовому рівні - районні, районні у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчі органи міських, селищних та сільських рад, підрозділи з питань цивільного захисту, які утворюються в їх складі.
8. Моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій проводиться:
1) у режимі повсякденного функціонування, що включає:
збір, обробку, аналіз інформації про небезпечні чинники і показники ризику виникнення надзвичайних ситуацій та обмін нею;
проведення лабораторного контролю за хімічною, радіаційною та санітарно-епідемічною ситуацією на території України в місцях, де прогнозується виникнення або виникла надзвичайна ситуація;
підготовку та доведення до відома органів управління цивільного захисту прогнозної інформації (тижневого, щомісячного, сезонного та річного прогнозів) про можливі надзвичайні ситуації та їх наслідки із урахуванням ризику їх виникнення, відповідних рекомендацій з метою своєчасного прийняття управлінських рішень, що забезпечують мінімізацію ризику загибелі людей і зменшення обсягу завданих збитків від надзвичайних ситуацій;
розроблення ймовірних сценаріїв виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій, оцінку ризику їх виникнення;
забезпечення готовності сил і засобів, призначених для проведення моніторингу, спостереження, лабораторного контролю і прогнозування надзвичайних ситуацій;
методичне забезпечення діяльності системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій;
2) у режимі підвищеної готовності, що включає:
посилення контролю за станом навколишнього природного середовища, лабораторного контролю за хімічною, радіаційною та санітарно-епідемічною ситуацією в зоні, де прогнозується загроза виникнення надзвичайної ситуації;
збір інформації та обмін нею із підрозділами, що забезпечують моніторинг і прогнозування надзвичайних ситуацій у зоні прогнозованої надзвичайної ситуації;
уточнення ймовірних сценаріїв виникнення та розвитку надзвичайних ситуацій;
розроблення оперативних щоденних та екстрених попереджень про прогнозовані надзвичайні ситуації, динаміку їх можливого розвитку;
розроблення пропозицій щодо вжиття оперативних заходів до запобігання надзвичайним ситуаціям, спрямованих на зменшення завдання шкоди в разі загрози їх виникнення;
організацію та підтримку безперервної взаємодії із оперативними групами в зоні загрози виникнення надзвичайної ситуації;
оперативне доведення до відома відповідних органів управління цивільного захисту інформації про можливі наслідки прогнозованих надзвичайних ситуацій;
3) у режимі надзвичайної ситуації, що включає:
постійний моніторинг за станом навколишнього природного середовища, оперативний лабораторний контроль за хімічною, радіаційною та санітарно-епідемічною ситуацією, іншими небезпечними чинниками в зоні надзвичайної ситуації;
забезпечення сталої взаємодії із оперативними групами в зоні надзвичайної ситуації;
оперативний збір інформації та обмін нею із підрозділами, що забезпечують моніторинг, контроль і прогнозування розвитку надзвичайної ситуації у зоні її виникнення;
уточнення або коригування ймовірних сценаріїв розвитку надзвичайної ситуації;
оперативне доведення до відома відповідних органів управління цивільного захисту прогнозної інформації про можливий розвиток надзвичайної ситуації;
4) у режимі надзвичайного стану перелік заходів, завдання та порядок взаємодії суб'єктів системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій визначаються Положенням про єдину державну систему цивільного захисту, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 9 січня 2014 р. № 11 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 8, ст. 245).
В особливий період система моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій функціонує відповідно до Кодексу цивільного захисту України, із урахуванням особливостей, що визначаються згідно з вимогами норм міжнародного гуманітарного права, Закону України “Про правовий режим воєнного стану”, а також інших нормативно-правових актів.
9. Система моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій у частині обміну інформацією взаємодіє із мережами функціонуючих систем інших органів державної влади, до завдань яких належить проведення моніторингу у сфері техногенної та екологічної безпеки, зокрема загальнодержавної екологічної автоматизованої інформаційно-аналітичної системи забезпечення прийняття управлінських рішень та доступу до екологічної інформації та її мереж, національної системи сейсмічних спостережень та підвищення безпеки проживання населення у сейсмонебезпечних регіонах, моніторингу земель, інтегрованої автоматизованої системи радіаційного моніторингу, а також мережею центрів контролю та профілактики хвороб.
10. Інформаційне забезпечення системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій здійснюється шляхом надання суб'єктами системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій інформації про виникнення або загрозу виникнення надзвичайних ситуацій і їх наслідки, стан техногенної та екологічної безпеки на відповідній території тощо.
Зміст, строки, порядок надання інформації та обмін інформацією, необхідною для функціонування системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій, визначаються регламентом взаємодії суб'єктів системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій, що затверджується МВС.
11. Інформація системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій надається суб'єктами системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій із урахуванням обмежень, установлених Законами України “Про доступ до публічної інформації” і “Про державну таємницю”, законодавством у сфері захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах.
12. Обмін інформацією системи моніторингу і прогнозування надзвичайних ситуацій із уповноваженими органами інших держав і міжнародними організаціями здійснюється відповідно до законодавства України, а також згідно з міжнародними договорами, зокрема Угодою між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, щодо участі України в Механізмі цивільного захисту Союзу, ратифікованою Законом України від 8 листопада 2023 р. № 3434-IX.