Про затвердження Державної цільової економічної програми енергетичної модернізації підприємств - виробників теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2030 року

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 1 жовтня 2025 р. № 1083-р

Київ

Про затвердження Державної цільової економічної програми енергетичної модернізації підприємств - виробників теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2030 року

1. Затвердити Державну цільову економічну програму енергетичної модернізації підприємств - виробників теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2030 року (далі - Програма), що додається.

2. Установити, що:

відбір підприємств для участі у Програмі здійснюється на конкурсній основі, порядок проведення конкурсу затверджується наказом Міністерства розвитку громад та територій;

управління Програмою здійснюється через відповідні групи управління, сформовані Міністерством розвитку громад та територій на центральному і регіональному рівні;

оцінка ефективності виконання Програми проводиться на постійній основі за методикою, затвердженою наказом Міністерства розвитку громад та територій.

3. Міністерству розвитку громад та територій забезпечити складення Бюджетної декларації та бюджетного запиту щодо фінансування Програми за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний бюджетний період, починаючи з другого бюджетного періоду після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

4. Обласним та Київській міській державним адміністраціям (військовим адміністраціям) щороку до 1 лютого подавати Міністерству розвитку громад та територій інформацію про стан виконання Програми для її узагальнення та подання до 1 березня Кабінетові Міністрів України і Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства.

Прем'єр-міністр України

Ю. СВИРИДЕНКО

Інд. 37

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 1 жовтня 2025 р. № 1083-р

ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА ЕКОНОМІЧНА ПРОГРАМА

енергетичної модернізації підприємств - виробників теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2030 року

Мета Програми

Метою Програми є модернізація систем централізованого теплопостачання, підвищення їх енергетичної ефективності шляхом зниження питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів і збільшення частки використання в системах централізованого теплопостачання відновлюваної енергії, скидної теплової енергії, а також теплової енергії, виробленої у процесі когенерації, що сприятиме енергетичній безпеці України і підвищенню спроможності підприємств теплопостачання забезпечувати споживачів безперервними, безпечними, доступними і якісними послугами з постачання теплової енергії та постачання гарячої води.

Шляхи і способи розв'язання проблеми

У Концепції Державної цільової економічної програми енергетичної модернізації підприємств - виробників теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2030 року, схваленій розпорядженням Кабінету Міністрів України від 28 листопада 2023 р. № 1093 (Офіційний вісник України, 2024 р., № 3, ст. 111), ідентифіковано проблему, на розв'язання якої спрямовані завдання і заходи Програми, а саме встановлено низьку ефективність систем централізованого теплопостачання.

Проблема низької ефективності систем централізованого теплопостачання є особливо відчутною в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, яка призводить до масштабних руйнувань об'єктів критичної інфраструктури та вимагає невідкладної модернізації систем теплопостачання та їх пристосування до роботи в умовах загрози безпеці населених пунктів.

Також визначено, що розв'язання цієї проблеми можливе трьома варіантами.

Перший варіант - покласти вирішення питання розвитку систем централізованого теплопостачання та їх модернізації виключно на підприємства - виробників теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності. Перевагою такого варіанта є відсутність додаткового навантаження на державний бюджет, оскільки фінансування модернізації здійснювалося б за рахунок власних коштів підприємств. Це могло б стимулювати підприємства до більш ефективного використання наявних ресурсів та пошуку внутрішніх резервів для зниження витрат. Водночас такий варіант має очевидні негативні наслідки: поступове зростання видатків на субсидії і поглиблення газової залежності.

У середньостроковій перспективі такий варіант призведе до відмови від використання систем централізованого теплопостачання, збільшення залежності економіки України від викопного палива, зростання викидів парникових газів і порушення Україною міжнародних зобов'язань з досягнення глобальних кліматичних цілей.

Другий варіант передбачає вдосконалення нормативного регулювання питань функціонування галузі, що дасть змогу подолати причини виникнення проблем у системах централізованого теплопостачання і гарантуватиме їх сталий розвиток у майбутньому. Перевагою такого варіанта є створення прозорих і передбачуваних умов для функціонування галузі, що забезпечило б довгострокову стабільність та підвищило б інвестиційну привабливість систем централізованого теплопостачання. Крім того, удосконалене нормативне регулювання могло б сприяти підвищенню якості управління підприємствами та формуванню конкурентного середовища. Проте це не забезпечить розв'язання проблеми незадовільного технічного стану систем. Без належного рівня фінансової підтримки модернізації систем централізованого теплопостачання зміна правил регулювання питань функціонування галузі призведе до зростання вартості послуг і ліквідації окремих систем централізованого теплопостачання, що не зможуть адаптуватися до змін.

Третій (оптимальний) варіант передбачає розв'язання проблеми низької ефективності систем централізованого теплопостачання засобами державної цільової програми шляхом надання фінансової підтримки підприємствам - виробникам теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності. Недолік такого варіанта - потреба суттєвих видатків з державного і місцевих бюджетів. Незважаючи на наявність суттєвих бюджетних витрат, цей варіант має більше переваг, ніж недоліків, що і зумовлює його вибір як оптимальний шлях розв'язання проблеми.

Перевагами зазначеного варіанта є:

швидкий і сталий економічний ефект для населених пунктів;

посилення економічної стійкості підприємств централізованого теплопостачання;

підвищення безпеки і якості послуги теплопостачання для населення;

скорочення викидів парникових газів;

визначення пріоритетів державної політики в питанні розвитку систем централізованого теплопостачання.

З урахуванням переваг і недоліків, а також очікуваних результатів як оптимальний шлях розв'язання проблеми низької ефективності систем централізованого теплопостачання обрано третій варіант.

Реалізація Програми передбачає здійснення ряду організаційних заходів з енергетичної модернізації підприємств - виробників теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності, систем централізованого теплопостачання, забезпечення необхідного фінансування та здійснення заходів, передбачених Програмою.

Для цілей Програми під підприємствами - виробниками теплової енергії розуміються підприємства, які, зокрема, провадять господарську діяльність з виробництва, транспортування та постачання теплової енергії і мають відповідну ліцензію.

Під модернізацією підприємств мається на увазі модернізація окремих об'єктів і систем теплопостачання, що є засобами провадження господарської діяльності таких підприємств.

Відомості про державного замовника і керівника Програми, прогнозні обсяги та джерела фінансування наведені в додатку 1.

Завдання і заходи

Завдання і заходи з виконання Програми наведені в додатку 2.

Очікувані результати, ефективність Програми

Виконання Програми дасть змогу реалізувати цілісну державну політику, спрямовану на підвищення енергоефективності у сфері централізованого теплопостачання, шляхом створення правових, організаційних та фінансових інструментів.

Моніторинг, оцінка стану виконання та ефективності Програми здійснюватимуться відповідно до методики, затвердженої наказом Мінрозвитку.

Очікувані результати виконання Програми наведені в додатку 3.

Обсяги та джерела фінансування

Прогнозний обсяг фінансування Програми становить 292397,5 млн. гривень, у тому числі за рахунок коштів державного бюджету - 37470 млн. гривень, з місцевого бюджету - 117652,375 млн. гривень, інших джерел - 137275,125 млн. гривень.

Фінансування з державного бюджету заходів Програми на підприємствах комунальної форми власності здійснюється за умови передбачення у відповідних місцевих бюджетах коштів для співфінансування зазначених заходів.

Питання фінансування Програми з державного бюджету розглядатиметься з другого бюджетного періоду після припинення чи скасування воєнного стану в Україні.

Фінансування заходів Програми за рахунок коштів державного бюджету здійснюється з урахуванням вимог бюджетного законодавства щодо підготовки та реалізації публічних інвестиційних проектів.

Додаток 1

до Програми

ПАСПОРТ

Державної цільової економічної програми енергетичної модернізації підприємств - виробників теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2030 року

Додаток 2

до Програми

ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ

з виконання Державної цільової економічної програми енергетичної модернізації підприємств - виробників теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2030 року

Додаток 3

до Програми

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

виконання Державної цільової економічної програми енергетичної модернізації підприємств - виробників теплової енергії, що перебувають у державній або комунальній власності, на період до 2030 року