Про затвердження Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020—2022 роки

Тип: Постанова

№ 534

Дата: 27 травня 2020 р.

Статус: Чинний

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 27 травня 2020 р. N 534

Київ

Про затвердження Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020 - 2022 роки

Відповідно до пункту 6 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Державну програму стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020 - 2022 роки та план заходів з її виконання, що додаються.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, відповідальним за виконання плану заходів з виконання Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020 - 2022 роки, а також обласним державним адміністраціям подавати щокварталу до 10 числа місяця, що настає за звітним періодом, Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства інформацію про стан його виконання для узагальнення та подання до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, Кабінетові Міністрів України звіту про хід виконання зазначеної Програми.

Прем'єр-міністр України

Д. ШМИГАЛЬ

Інд. 80

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 27 травня 2020 р. N 534

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА

стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020 - 2022 роки

Загальна частина

Сьогодні Україна, як і весь світ, зіткнулася з новим викликом - пандемією гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), яка змусила значно скоригувати пріоритети державної політики, аби не допустити поширення захворювання та врятувати життя людей. Для цього Кабінетом Міністрів України було впроваджено жорсткі обмежувальні заходи, спрямовані насамперед на мінімізацію поширення COVID-19 шляхом уникнення масових скупчень людей (далі - обмежувальні заходи), які дали можливість державі доволі успішно впоратися з поширенням захворювання: Україна змогла уникнути сценарію Італії та продемонструвала динаміку, схожу на динаміку таких держав, як Польща та Румунія (рисунок 1).

Рисунок 1. Динаміка поширення COVID-19 в Україні та світі

Джерело: WHO Coronavirus Disease (COVID-19) Dashboard, НСЗУ

Карантин був вимушеним заходом, який дозволив не допустити значних втрат на першому етапі поширення захворювання та підготувати медичну систему до боротьби з COVID-19. На сьогодні медична система в більшості регіонів готова до забезпечення лікування всіх пацієнтів у разі нових можливих спалахів пандемії.

Забезпечивши необхідну спроможність медичної системи, Уряд почав перехід до адаптивної моделі карантину, заснованої на ризик-орієнтованому підході. Така модель дозволить забезпечити функціонування економіки та з найменшими втратами запобігти поширенню COVID-19. В свою чергу населення та бізнес повинні бути готовими до переходу на нові соціальні стандарти до того моменту, поки буде винайдено вакцину або ефективний спосіб лікування захворювання.

Разом з тим вжиття обмежувальних заходів для порятунку людських життів вкрай негативно вплинуло на діяльність бізнесу. Велика кількість підприємств різних секторів економіки зіткнулася з неможливістю провадити господарську діяльність, втратила доходи та опинилася на межі закриття. Діяльність інших підприємств була суттєво обмежена.

Ситуація погіршується також

процесами, які відбуваються у світі. Глобальна економіка наближається до однієї з найсерйозніших рецесій в історії: за прогнозами Міжнародного валютного фонду, падіння світового валового внутрішнього продукту у 2020 році очікується на рівні 3 відсотки, що перевищує падіння 2008 - 2009 років. Глобальні ринки товарів та послуг, капіталу та робочої сили змінюються: з'являються нові торгові бар'єри, знижуються обсяги міжнародних інвестицій та руху робочої сили. В Україні, яка завжди була більш вразливою до кризових явищ, падіння валового внутрішнього продукту прогнозується на рівні 4,8 відсотка (рисунок 2).

Рисунок 2. Динаміка валового внутрішнього продукту України

Джерело: Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України на 2020 рік, схвалені постановою Кабінету Міністрів України від 15 травня 2019 р. N 555 (Офіційний вісник України, 2019 р., N 53, ст. 1832), Інфляційний звіт Національного банку України за квітень 2020 року, IMF World Economic Outlook (April 2020)

Водночас глобальні зміни створюють для української економіки і нові можливості, а саме: зростання попиту на продовольство при зниженні пропозиції; переміщення промислових виробництв з Азії в Європу, ближче до ринків збуту; нарощення експорту високотехнологічної промислової продукції з використанням потенціалу України в інформаційних технологіях тощо. Саме тому сьогодні Україні потрібна ефективна програма стимулювання економіки, яка допоможе подолати негативні наслідки пандемії COVID-19 з найменшими втратами та скористатися новими можливостями для забезпечення довгострокового сталого економічного зростання.

Мета Програми

Метою Програми є впровадження протягом 2020 - 2022 років комплексної системи нових можливостей стабілізації та сталого розвитку економіки України і підвищення рівня зайнятості населення шляхом збереження існуючих і стимулювання створення нових високопродуктивних робочих місць з гідними умовами праці.

Вжиття обмежувальних заходів призвело до закриття (зупинення роботи) підприємств різних сфер економічної діяльності, тимчасових відпусток, вимушених скорочень тривалості робочого дня/тижня. Разом з тим впровадження обмежувальних заходів сприяло реалізації нових можливостей в організації трудових відносин у зв'язку із впровадженням гнучкого режиму роботи та дистанційної (надомної) праці. Та не зважаючи на це відбувається зниження рівня економічної активності, вивільнення працівників і зростання рівня безробіття, що є першим короткостроковим викликом сьогодення.

Економічна криза, спричинена пандемією COVID-19, формує потребу у лібералізації та дебюрократизації трудових відносин, розвитку більш гнучких та мобільних форм організації трудових відносин, зокрема, шляхом збільшення свободи визначення умов під час укладення трудового договору, розширення сфери застосування строкових, короткострокових трудових договорів або трудових договорів з нефіксованим робочим часом. Тож розроблення принципово нового трудового законодавства, здатного адекватно реагувати на подібні виклики, повинно стати одним із ключових завдань антикризових заходів.

Другий виклик є середньостроковим і формується у двох сферах.

Першою є виробнича сфера. За відсутності власного виробництва критично необхідних товарів (засобів індивідуального захисту, антисептичних і дезінфікуючих засобів, тестів на коронавірус, апаратів штучної вентиляції легень, фармацевтичних препаратів та інших важливих у період пандемії COVID-19 товарів/технологій) Кабінет Міністрів України, як і уряди більшості держав світу, залишившись на початку березня 2020 року практично сам на сам з пандемією, повинен був забезпечити належні умови карантину та лікування громадян. Відповіддю на такий виклик повинне стати створення у середньостроковій перспективі нових можливостей (розумного протекціонізму) для розвитку (відновлення) власного виробництва повного циклу критично важливої продукції та задоволення відповідного попиту на ринку, що є питанням безпеки життя в умовах посилення вірогідності глобальних криз.

Другою є сфера міжнародної торгівлі. В останні роки у світі спостерігається

посилення протекціоністських тенденцій у сфері міжнародної торгівлі, що вже привело до суттєвих змін стосовно традиційних товарних потоків та коливання цін на товари на світових ринках. У період пандемії COVID-19 у різних державах світу спостерігається тимчасове повне або часткове зупинення роботи підприємств різних галузей. Крім того, відбувається скорочення світового попиту на некритично необхідні товари, що спричиняє формування аномально великих запасів таких товарів, плани реалізації та споживання яких важко передбачити.

Разом з тим на сьогодні експерти не дійшли згоди щодо вірогідних строків завершення пандемії COVID-19 та темпів зростання світової економіки після проходження піку захворюваності. До того ж різні держави в різні періоди як застосовують обмежувальні заходи для промисловості, так і припиняють їх дію. Отже, створюються додаткові умови для суттєвих змін у міжнародній торгівлі, в тому числі у зв'язку з різними умовами та строками відновлення роботи промисловості та інших секторів економіки в різних державах світу.

Для економіки України, яка має розвинуту промисловість і водночас суттєво залежить від експортних надходжень, подібний розвиток ситуації є додатковим середньостроковим викликом відразу за кількома напрямами: скорочення попиту і запровадження обмежень на українську продукцію на ринках держав світу та потенційне збільшення імпорту товарів, попит на які в Україні може бути задоволений за рахунок вітчизняного виробництва. З огляду на зазначене необхідно вжити невідкладних заходів до розширення та диверсифікації зовнішньоекономічних зв'язків України з іншими державами світу з урахуванням національних пріоритетів.

Проте ключові зміни попереду - пандемія COVID-19, яка є глобальним фактором зміни усталених систем управління, моделей суспільних відносин та економічних зв'язків, надає поштовх прискоренню цифрової трансформації економіки, що призведе до підвищення попиту на робочі місця, які передбачають максимальний рівень інтелектуальної залученості. Саме такі очікувані зміни та нові загрози є третім ключовим довгостроковим викликом для майбутнього виробництва та ринку праці.

Розуміючи невідворотність змін у глобальному та національному контексті, поряд із впровадженням заходів для відновлення виробництва та розв'язання поточних проблем зростання рівня безробіття, підтримки та захисту інтересів вітчизняних виробників на ринку України, а також захисту та просування українських товарів на зовнішні ринки, в рамках цієї Програми планується здійснити системні заходи економічного стимулювання для цифровізації економіки, впровадження інновацій та створення робочих місць "Індустрії 4.0" в тих секторах економіки, які не лише здатні надати відчутний поштовх для розвитку економіки в період постпандемії, а і стати рушіями стійкого довгострокового зростання. За оцінкою Мінекономіки, на кінець 2019 року частка цифрової економіки у валовому внутрішньому продукті України становить 4,36 відсотка, що на 0,86 відсоткового пункта вище, ніж у 2015 році.

Водночас, крім коротко- та середньострокових заходів, спрямованих на стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених вжиттям обмежувальних заходів, а також заходів з підтримки галузей економіки і захисту їх товарів, робіт та/або послуг від їх імпортних альтернатив, важливим завданням є комплексний розвиток економіки України з розв'язання її структурних проблем, які були актуальні ще до виникнення поточної кризи та особливо загострилися в період пандемії.

Розв'язання зазначених проблем та стимулювання економічного зростання можливо здійснити, базуючись насамперед на наукових та інноваційних засадах та з урахуванням положень Стратегії розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. N 526 (Офіційний вісник України, 2019 р., N 57, ст. 1983).

Строк виконання цієї Програми - 2020 - 2022 роки.

Шляхи і способи розв'язання проблем

Для розроблення заходів, спрямованих на подолання наслідків COVID-19 та стимулювання економіки, застосований комплексний підхід, основні

етапи якого наведені на схемі.

Робота над ініціативами велась за секторальними (сільське господарство, промисловість, енергетика, транспорт та інфраструктура, інформація та телекомунікації, сфера послуг) та функціональними напрямами (малий та середній бізнес, зайнятість, міжнародна торгівля, інвестиції, інновації).

На першому етапі проведено збір ідей та пропозицій від центральних і місцевих органів виконавчої влади, бізнесу та експертного середовища, після чого здійснено їх перехресну валідацію в межах фокус-груп для забезпечення неупередженості запропонованих заходів.

Після цього ініціативи перевірено на відповідність ряду принципів (дотримання норм Конституції, міжнародних зобов'язань України, забезпечення чесної конкуренції, необмеження прав приватної власності, відсутність значних зовнішніх ефектів) та здійснено пріоритизацію заходів відповідно до очікуваного ефекту та складності впровадження.

Схема. Підхід до розроблення Програми

Крім того, сформовано зведений перелік пріоритетних видів економічної діяльності за таким алгоритмом:

на першому етапі визначено індекс ефективності видів економічної діяльності на основі показників, що характеризують ефективність виробництва та рівень розвитку ринку праці: частки зайнятості у галузі, частки валової доданої вартості в обсягах випуску продукції галузі, співвідношення продуктивності праці виду економічної діяльності до середньої продуктивності праці по економіці, оберненої величини частки імпорту у проміжному споживанні галузі;

на другому етапі після виключення з розгляду видів економічної діяльності з найнижчою ефективністю сформовано перелік видів економічної діяльності, виробництво товарів та послуг яких повинно бути налагоджено в державі за повним виробничим циклом у критичних умовах ізоляції держави та для забезпечення безпеки життєдіяльності під час запровадження обмежувальних заходів усередині держави та у світі або окремих державах-партнерах (критерій - забезпечення безпеки життєдіяльності), а також перелік видів економічної діяльності, які отримують максимальний ефект від цифровізації виробничих процесів (критерій - отримання максимального ефекту від цифровізації), які було об'єднано у зведений перелік.

Зведений перелік пріоритетних видів економічної діяльності

Найменування виду економічної діяльності

За критерієм забезпечення безпеки життєдіяльності

За критерієм отримання ефекту від цифровізації

Місце у рейтингу видів економічної діяльності за індексом ефективності

1. Комп'ютерне програмування, надання інформаційних послуг

2. Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції

3. Наукові дослідження і розробки

4. Освіта

5. Водопостачання, каналізація, поводження з відходами

6. Виробництво машин і устаткування

7. Поштова та кур'єрська діяльність

8. Телекомунікації (електрозв'язок)

9. Транспорт, складське господарство

10. Сільське, лісове та рибне господарство

11. Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги

12. Виробництво основних фармацевтичних продуктів та фармацевтичних препаратів

Зазначений підхід дав можливість розробити план заходів з виконання цієї Програми, що містить короткострокові ініціативи щодо подолання негативних наслідків, пов'язаних з COVID-19, та заходи з підтримки економіки за секторальними та функціональними напрямами. Заходи державної політики визначені з урахуванням завдань та індикаторів, наведених у Національній доповіді "Цілі Сталого Розвитку: Україна", в якій представлено результати адаптації 17-ти глобальних цілей сталого розвитку до національного контексту.

Короткострокові ініціативи щодо подолання негативних наслідків, пов'язаних з COVID-19

У короткостроковій перспективі ключовими цілями є забезпечення безпечного функціонування економіки в умовах адаптивного карантину та підтримка галузей економіки і захист їх товарів, робіт та/або послуг від їх імпортних альтернатив, які постачаються на територію України, з урахуванням міжнародних договорів та зобов'язань.

Забезпечення безпечного

функціонування економіки

Весь світ готовий до того, що життя в умовах поширення COVID-19 триватиме більше року, а саме - до розроблення та тестування вакцини та/або винайдення альтернативного ефективного способу лікування захворювання. В таких умовах держави можуть застосувати один із трьох базових сценаріїв: перший полягає у майже повному скасуванні обмежувальних заходів та розвитку колективного імунітету; другий - у запровадженні жорсткого карантину до виявлення можливості лікування або вакцинації; третій - у запровадженні адаптивного карантину з відкриттям економіки та контролем над інфекцією. Перші два сценарії мають високу ціну, виражену у благополуччі та житті населення через високу вірогідність швидкого поширення захворювання або економічного колапсу. Саме тому для України оптимальним сценарієм розвитку є третій варіант.

В умовах реалізації адаптивного карантину життєво важливо встановити контроль над поширенням інфекції. Саме можливість контролю є критерієм для виходу чи послаблення карантину. Для цього необхідно оперативно виявляти інфікованих осіб та їх контакти, ізолювати їх, контролювати дотримання обмежувальних заходів, дотримуватися нових соціальних стандартів та мати інструмент, що дозволяє в реальному часі відслідковувати ситуацію з COVID-19 та готовністю медичної системи. При цьому важливо робити достатню кількість тестувань та досягти зменшення кількості інфікованих та летальних випадків. Необхідною умовою для виходу з карантину є також забезпечення готовності медичної системи: здатність медичних закладів прийняти максимальну можливу кількість хворих, готовність до мобілізації в разі загострень, наявність ефективних протоколів лікування та поводження з пацієнтами та оптимізованої системи постачання обладнання та засобів захисту.

Крім того, важливими заходами у короткостроковій перспективі є забезпечення наявності медичного обладнання та засобів захисту, необхідних для боротьби з пандемією, ефективна співпраця з міжнародними партнерами та фінансування ініціатив, пов'язаних з протидією захворюванню.

Також необхідно додатково врахувати загрози для здоров'я і життя громадян, які вимушено проживають на тимчасово окупованих територіях України, а отже, для національної безпеки держави. Це пов'язано, зокрема, з низьким рівнем діагностики COVID-19 на цих територіях та збільшенням кількості формальних приводів для політично вмотивованого судового переслідування.

Таким чином, додаткового впровадження потребують антикризові завдання з розроблення сценаріїв у разі погіршення ситуації з поширенням COVID-19 на тимчасово окупованих територіях України (розгортання тимчасових гуманітарних центрів, особиста гуманітарна допомога населенню, проведення температурного скринінгу, експрес-тестів, облаштування об'єктів під обсервації тощо).

Підтримка галузей економіки і захист їх товарів, робіт та/або послуг від їх імпортних альтернатив, які постачаються на територію України, з урахуванням міжнародних договорів та зобов'язань України

В умовах пандемії та економічної рецесії держави вдаються до ряду заходів, спрямованих на підтримку національного виробника, які включають тарифні і нетарифні бар'єри для захисту національного виробництва від конкуренції з імпортними товарами, а також його субсидування для збільшення експорту.

З огляду на зазначене для України існує об'єктивна необхідність забезпечення підтримки вітчизняних виробників із дотриманням усіх зобов'язань, узятих на себе державою в рамках СОТ, поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС.

Ключовими заходами, передбаченими Програмою за зазначеним напрямом, є вдосконалення законодавства для забезпечення досягнення інтересів України в умовах зростаючого протекціонізму інших держав, удосконалення правового поля для підвищення ефективності проведення міжнародних торговельних розслідувань щодо недобросовісного імпорту, захист від недобросовісного імпорту шляхом використання інструментів торгівельного захисту, а також вжиття заходів для скасування торговельних бар'єрів щодо українських товарів на зовнішніх ринках.

Підтримка економіки за

функціональними напрямами

Підтримка малого та середнього бізнесу

Малий та середній бізнес відіграє ключову роль в економіці України, забезпечуючи близько 64 відсотків доданої вартості, 81,5 відсотка зайнятих працівників у суб'єктів господарювання та 37 відсотків податкових надходжень. Запровадження обмежувальних заходів призвело до значних негативних наслідків для бізнесу внаслідок часткового або повного зупинення функціонування частини підприємств, ускладнення логістики, зниження попиту та руйнування ланцюгів поставок.

Програмою передбачається надання підтримки малому та середньому бізнесу. По-перше, буде розв'язано проблеми з ліквідністю малого та середнього бізнесу шляхом впровадження заходів, спрямованих на збереження робочих місць, спрощення доступу до фінансів та зменшення витрат бізнесу. Також з метою поліпшення доступу до фінансів передбачається створення та забезпечення ефективної діяльності Фонду фондів. По-друге, буде розширено доступ до ринків шляхом залучення малого та середнього бізнесу до здійснення заходів із соціально-економічного розвитку окремих територій. По-третє, буде проведено оптимізацію регулювання та полегшення адміністративних процедур для малого та середнього бізнесу, що супроводжуватиметься створенням ефективної інфраструктури підтримки підприємництва.

Міжнародна торгівля, інвестиції та інновації

Міжнародна торгівля, інвестиції та інновації є важливими аспектами економічного розвитку держави. В Україні, незважаючи на зростання обсягів експорту, експорт залишається переважно сировинним. Крім того, значною є залежність від імпорту продукції машинобудування та енергоносіїв. Що стосується інвестицій, то Україна має обмежений внутрішній ресурс для капітальних вкладень і не залучає достатньої кількості прямих іноземних інвестицій внаслідок слабкого інвестиційного клімату. Крім того, українська економіка характеризується низьким рівнем інноваційності.

Стосовно міжнародної торгівлі передбачається, що в наступні роки економічна політика концентруватиметься на забезпеченні ефективного функціонування та координації інституцій із сприяння експорту, створенні інституту торгових представництв та гармонізації національного законодавства із законодавством ЄС. Для підтримки та захисту інтересів вітчизняних виробників на ринку України, а також захисту і просування українських товарів на зовнішні ринки реалізуватиметься державна політика, орієнтована на захист вітчизняних виробників від недобросовісного та зростаючого імпорту в умовах посиленої конкуренції, протекціоністських дій іноземних держав та збереження експортного потенціалу України, забезпечення збереження інтересів вітчизняних виробників на внутрішньому та зовнішньому ринку.

Що стосується інвестицій, то планується залучення міжнародних фінансових організацій до підготовки та реалізації інвестиційних проектів, звільнення додаткового інвестиційного ресурсу всередині держави у результаті завершення структурних реформ (земельна реформа, приватизація) та масштабної дерегуляції. Розвиток державного сектору економіки відбуватиметься шляхом залучення приватних інвестицій на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії. Як свідчить міжнародний досвід, найбільш ефективним державно-приватне партнерство є у сферах транспортної інфраструктури, енергетики, житлово-комунального господарства, охорони здоров'я, освіти, спорту.

Стимулювання інновацій відбуватиметься шляхом надання підтримки розвитку інноваційних екосистем, залучення суб'єктів господарської діяльності до здійснення заходів з розроблення та впровадження електронних сервісів, забезпечення додаткової державної підтримки наукових установ та наукових підрозділів закладів вищої освіти, розвитку інноваційної інфраструктури у закладах вищої освіти та наукових установах, підтримки міжнародних досліджень та участі в міжнародних дослідницьких проектах, масштабної цифровізації України.

Створення робочих місць та розвиток ринку праці

На сьогодні скорочення економічної активності зумовило зростання рівня безробіття: з початку 2020 року в Україні зареєстровано 486,8 тисячі безробітних, що

більш ніж у дев'ять разів перевищує кількість вакансій в Державній службі зайнятості. Більшість безробітних - жінки віком старше 45 років, які мають вищу освіту та отримують від держави допомогу понад 1,8 тисячі гривень.

Для подолання проблеми з безробіттям розроблено заходи щодо створення 500 тис. робочих місць. Крім того, частина заходів спрямована на підвищення кваліфікації робочої сили в Україні, підвищення рівня активної підтримки безробітних, сприяння їх працевлаштуванню.

Розумне регулювання економічної діяльності

Програмою передбачено проведення ефективних адміністративних заходів, зокрема із:

створення Служби фінансових розслідувань, остаточної ліквідації відділів економічних розслідувань Національної поліції, економічних підрозділів Національної поліції, СБУ, органів прокуратури;

автоматичного продовження строку дії ліцензій і дозволів на період дії карантину та на три місяці після його закінчення;

усунення адміністративних перешкод та зменшення адміністративного тиску на бізнес у період відновлення його роботи та протягом шести місяців з дня скасування карантину.

Заплановано скасування обов'язкового ведення роботодавцями (суб'єктами малого та середнього бізнесу) неактуальних розпорядчих документів щодо організації трудових відносин і робочого процесу, реформування Держпраці та удосконалення трудового законодавства.

Програмою передбачено оптимізацію податкового адміністрування, скасування звітності щодо сплати податків і зборів, які можуть бути обчислені за даними державних реєстрів, удосконалення податкового законодавства шляхом виправлення недоліків, що негативно впливають на бізнес та економіку держави в цілому.

Для забезпечення ефективного державного нагляду (контролю) передбачено вжиття ряду заходів, зокрема, для запобігання блокуванню господарської діяльності багатопрофільного суб'єкта підприємництва в разі виявлення органами державного нагляду (контролю) порушень за окремим видом господарської діяльності або підрозділом, а також підвищення відповідальності посадових осіб органів державного нагляду (контролю) за перевищення чи зловживання їх повноваженнями.

Підтримка секторів економіки

Ініціативи щодо підтримки секторів економіки спрямовані на відновлення роботи та забезпечення подальшого росту та розвитку всіх галузей економіки.

Промисловість

Промисловість є системоутворювальною галуззю економіки держави, яка не лише забезпечує значну частину валового внутрішнього продукту, зайнятості та податкових надходжень, а і є глибоко інтегрованою в ланцюги доданої вартості інших секторів. Падіння промисловості в Україні почалося ще до початку пандемії, що обумовлює важливість розв'язання системних проблем галузі.

З метою відновлення промисловості Програмою пропонується ряд заходів. По-перше, планується поліпшити доступ промислових виробників до фінансових ресурсів шляхом використання механізму державних гарантій для запуску програм підтримки промисловості, а також зниження витрат на сировину, логістику та електроенергію. Також передбачено введення мораторію на збільшення всіх ставок податків та зборів до 2021 року для усунення додаткового фінансового тиску у період відновлення після кризи та для збереження ліквідності підприємств (мораторій стосується нових ініціатив). По-друге, передбачається забезпечити широкий доступ українських виробників до ринків через ефективні інструменти просування експорту та підвищення доступу до ключової сировини, а також нарощення внутрішнього попиту шляхом захисту локального виробника. Крім того, передбачається створення умов для довгострокового зростання сектору через оновлення обладнання для збільшення доданої вартості та розвитку інфраструктури індустріальних парків.

Сільське господарство

Сільськогосподарський сектор критично важливий для забезпечення продовольчої безпеки держави. Більше того, ряд природних факторів обумовили зростання ваги аграрного сектору не лише в економіці України, зробивши його важливим гравцем на світових ринках.

У межах Програми впроваджується ряд заходів, спрямованих на розвиток аграрного сектору шляхом:

забезпечення широкого доступу

виробників до фінансових ресурсів для придбання та оновлення основних засобів та створення більшої доданої вартості через державні кредитні програми та субсидії;

забезпечення безперебійного збуту аграрної продукції в умовах пандемії шляхом налагодження каналів дистрибуції, підвищення рівня обізнаності виробників та надання допомоги у виході на експортні ринки.

Крім того, планується забезпечити ефективне регулювання сектору, своєчасне надання адміністративних послуг та розвиток прозорих земельних відносин.

Енергетика

Енергетика відіграє ключову роль в економіці держави, забезпечуючи її безперервне функціонування. При цьому внаслідок пандемії COVID-19 відбулося падіння споживання електроенергії, а також збільшився рівень несплати послуг за електроенергію серед населення.

У рамках цієї Програми планується стимулювання відновлення сектору шляхом вжиття ряду заходів. Фінансова стабільність сектору буде досягнута у результаті ліквідації заборгованостей між учасниками ринку, стабілізації оптових цін на електроенергію, зниження обсягу перехресного субсидіювання та поступового приведення вартості електричної енергії для побутових споживачів у відповідність з ринковим рівнем з одночасним посиленням підтримки соціально незахищених верств населення. Також передбачається забезпечення прозорості ринку в результаті стимулювання сталого переходу до ринкових відносин та створення сприятливих умов для модернізації основних фондів. Забезпечення енергонезалежності України стане можливим за умови нарощення внутрішнього видобутку енергоресурсів, створення умов для сталого розвитку та забезпечення нарощення державних резервів та диверсифікації імпорту.

Транспорт та інфраструктура

Транспорт та інфраструктура забезпечують безперебійне функціонування багатьох інших секторів економіки: промисловості, сільського господарства, торгівлі, будівництва. Поточна криза спричинила вкрай негативний вплив на суб'єктів господарювання у сфері транспорту та інфраструктури: авіаперевізники зазнають збитків внаслідок припинення пасажирських перевезень, а залізничні, авто- та морські перевізники потерпають переважно через скорочення попиту на вантажні перевезення.

Разом з тим поточна криза створює нові можливості для сектору, які можуть бути використані у результаті реалізації таких ініціатив:

збільшення доступу підприємств сектору до фінансів шляхом зниження податкового тиску, звільнення пасажирських перевізників від плати за орендними та лізинговими контрактами на період дії карантину та протягом трьох місяців після його закінчення, а також за рахунок фінансової підтримки перевізників;

забезпечення ефективного регулювання сектору шляхом створення незалежного регулятора тарифів, перегляду розміру та використання портових зборів, оновлення регулювання ринку обов'язкового технічного контролю та закупівлі дорожніх робіт, а також гармонізації норм безпеки з міжнародними нормами для розвитку водного транспорту;

модернізація сектору шляхом проведення реформ акціонерного товариства "Українська залізниця" та державного підприємства "Адміністрація морських портів України", запуску річкових перевезень, оптимізації діяльності державних транспортних та інфраструктурних компаній;

активізація залучення приватного сектору на умовах державно-приватного партнерства, у тому числі концесії, що забезпечить прискорення модернізації та будівництва автомобільних доріг, аеропортів, морських портів, залізничних вокзалів тощо.

Інформаційно-телекомунікаційні технології

Україна має значний потенціал у секторі, продукція якого традиційно входить до трійки основних категорій експорту послуг. Внутрішній ринок послуг у сфері інформаційних технологій на сьогодні залишається обмеженим, тоді як ринок телекомунікаційних послуг зростає. Незважаючи на відносну стійкість до поточної кризи, суб'єкти господарювання у сфері інформаційно-телекомунікаційних технологій відчули її вплив у вигляді скорочення кількості проектів та затримок виплат за поточними проектами.

Розвиток сектору планується стимулювати шляхом:

спрощення будівництва та обслуговування нової телекомунікаційної

інфраструктури, а також впровадження нових радіотехнологій та послуг;

створення сприятливих умов для розвитку людського капіталу шляхом розбудови освіти та підприємницької культури, налагодження зв'язку між бізнесом та наукою, полегшення працевлаштування українців та іноземців, а також підтримки стартапів;

забезпечення впровадження сприятливої податкової політики, обмеження державного втручання, дотримання та захисту прав інтелектуальної власності;

стимулювання внутрішнього попиту та експорту шляхом розвитку пов'язаних індустрій, побудови цифрової економіки.

Сфера послуг

Сфера послуг включає в себе оптову та роздрібну торгівлю, тимчасове розміщення та організацію харчування, туризм, персональні послуги, освіту, культуру та спорт. Внаслідок пандемії COVID-19 та введення обмежувальних заходів суб'єкти сфери послуг були змушені обмежити чи припинити свою діяльність, внаслідок чого зіткнулися з доволі значним зниженням обсягів продажу. Ключовим викликом для сектору є пристосування до нових соціальних стандартів.

Для забезпечення швидкого відновлення діяльності сфери послуг цією Програмою пропонується сконцентрувати заходи підтримки за такими напрямами:

поліпшення доступу до фінансів шляхом розширення поточних державних програм кредитування, надання грантової підтримки сфери культури та освіти;

розширення доступу до ринків за рахунок закупівель послуг та допомоги бізнесу у трансформації та адаптації до нових соціальних стандартів.

Ефективність Програми

Очікувані результати виконання Програми та фактичні значення індикаторів наведені в додатку.

Ефективність виконання заходів та Програми в цілому оцінюється за індикаторами, визначеними на 2020 - 2022 роки.

Моніторинг здійснення заходів з виконання Програми проводиться щокварталу. На основі результатів моніторингу та періодичної оцінки ступеня досягнення її очікуваних результатів план заходів може бути доповнений новими заходами за пропозиціями виконавців за визначеними Програмою напрямами реалізації державної політики.

Обсяги та джерела фінансування

Фінансування Програми передбачається здійснювати за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг видатків, необхідних для виконання Програми, визначається щороку під час складання проектів державного та місцевих бюджетів на відповідний рік з урахуванням їх реальних можливостей.

Додаток

до Програми

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

виконання Програми та фактичні значення індикаторів

Індикатор

За роками:

2015

2016

2017

2018

2019

2020

2021

2022

1. Індекс фізичного обсягу валового внутрішнього продукту, відсотків

90,2

102,4

102,5

103,4

103,2

95,2

103,3

104,9

2. Індекс валової доданої вартості, відсотків

1) промисловість

85,3

101,9

100,1

101,7

99,5

91,6

101,4

104,6

2) постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

101,1

93,2

103

95,8

89,8

101

103,9

3) інформація та телекомунікації (у тому числі "Телекомунікації (електрозв'язок)", "Комп'ютерне програмування, надання інформаційних послуг", "Видавнича діяльність; виробництво кіно- та відеофільмів, телевізійних програм, видання звукозаписів; діяльність радіомовлення та телевізійного мовлення")

99,7

106,5

108,4

106,4

107,5

101,2

107,9

109,3

4) транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність

97,5

103,1

104,2

101,1

103,5

92,2

103,2

104,1

5) сільське, лісове та рибне господарство

95,6

106,3

97,7

108

101,3

94,9

103,9

104

6) охорона здоров'я та надання соціальної допомоги

99,3

96,9

99,9

95,9

102,4

103,2

103,6

104,7

7) професійна, наукова та технічна діяльність

87,2

105

105,7

105,9

105,6

96,4

105,7

106

8) освіта

96,9

95,5

101,1

99,9

98,7

97,1

100,6

101,4

3. Частка валового нагромадження основного капіталу у валовому внутрішньому продукті, відсотків

13,5

15,5

15,8

17,6

14,9

15,4

4. Рівень безробіття населення віком 20 - 64 роки (за методологією Міжнародної організації праці), відсотків до робочої сили відповідного віку

9,3

9,5

8,7

8,2

9,4

8,7

7,8

5. Рівень зайнятості

населення віком 20 - 64 роки, відсотків до всього населення відповідного віку

64,4

64,2

65,6

66,9

66,5

67,6

6. Індекс продуктивності праці, відсотків

99,2

103,5

103,2

102,1

101,9

96,7

102,5

103,4

7. Продуктивність праці в сільському господарстві, тис. доларів США на одного зайнятого працівника

8,68

8,71

9,3

10,89

9 - 9,5

9,5 - 10

10,5 - 11

8. Частка доданої вартості за витратами виробництва суб'єктів середнього та малого підприємництва, у відсотках до загальної суми доданої вартості за витратами виробництва

58,1

62,3

62,6

64,3

63,7

9. Кількість зайнятих працівників у суб'єктів середнього та малого підприємництва, млн. осіб

6,5

6,6

7,1

7,5

10. Місце України у рейтингу за Глобальним інноваційним індексом

11. Частка витрат на виконання наукових досліджень і розробок у валовому внутрішньому продукті, відсотків

0,55

0,48

0,45

0,47

0,43

0,48

0,53

0,65

12. Рівень охоплення населення інтернет-послугами, абонентів на 100 жителів

13. Частка експорту товарів з використанням у виробництві технологій високого та середньовисокого рівня в загальному обсязі експорту товарів, відсотків

19,2

17,3

16,8

16,3

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 27 травня 2020 р. N 534

ПЛАН ЗАХОДІВ

з виконання Державної програми стимулювання економіки для подолання негативних наслідків, спричинених обмежувальними заходами щодо запобігання виникненню і поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на 2020 - 2022 роки

Найменування заходу

Спосіб реалізації

Відповідальні за виконання

Строк виконання

Орієнтовні обсяги фінансування,

тис. гривень

Короткострокові ініціативи щодо подолання негативних наслідків, пов'язаних з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2

Забезпечення безпечного функціонування економіки

1. Забезпечення розроблення галузевих норм та стандартів провадження господарської діяльності (соціальне дистанціювання, безпечні умови праці) в умовах пандемії

видання відповідних наказів

МОЗ

2020 рік

не потребує додаткового фінансування

2. Забезпечення безперебійного функціонування громадського транспорту з дотриманням безпечних умов

подання Кабінетові Міністрів України проекту розпорядження Кабінету Міністрів України щодо забезпечення безперебійного функціонування громадського транспорту з дотриманням безпечних умов видання відповідних наказів

МОЗ

Мінінфраструктури

2020 рік

не потребує додаткового фінансування

3. Забезпечення контролю над поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), за рахунок проведення ефективного тестування та забезпечення готовності медичної системи

видання відповідних наказів

МОЗ

2020 рік

в обсягах, передбачених державним бюджетом на 2020 рік

4. Розроблення сценаріїв реагування у разі погіршення ситуації з поширенням COVID-19 на тимчасово окупованих територіях України

подання Кабінетові Міністрів України відповідного проекту розпорядження Кабінету Міністрів України

МОЗ

Мінреінтеграції

Міноборони

2020 рік

в обсягах, передбачених державним бюджетом на 2020 рік

5. Фінансування наукових досліджень, розробок та інноваційних проектів, що спрямовані на запобігання виникненню та поширенню COVID-19, а також подолання негативних наслідків, спричинених поширенням COVID-19, за рахунок коштів Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками

подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України про фінансування наукових досліджень, розробок та інноваційних проектів, що спрямовані на запобігання виникненню та поширенню COVID-19

Мінфін

МОН

2020 рік

500000

за рахунок коштів державного бюджету (Фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками)

6. Розстрочення сплати податків на операції з постачання обладнання, задіяного для

виробництва засобів індивідуального захисту медичних працівників та пацієнтів, лікарських засобів, продукції фармацевтичної промисловості

подання Кабінетові Міністрів України законопроекту щодо внесення змін до Податкового кодексу України

Мінфін

МОЗ

Мінекономіки

Держмитслужба

інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади

червень 2020 року

не потребує додаткового фінансування

7. Підготовка пропозицій щодо запровадження державного замовлення на медичні вироби, засоби індивідуального захисту, матеріали та сировину для їх виготовлення для закладів охорони здоров'я державної та комунальної форм власності

подання Кабінетові Міністрів України відповідного законопроекту та проектів нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України

видання наказів щодо державного замовлення на медичне обладнання та вироби медичного призначення, засоби індивідуального захисту, матеріали та сировину для їх виготовлення для державних лікарень

МОЗ

Мінекономіки

червень 2020 року

не потребує додаткового фінансування

8. Розроблення механізму екстреної взаємодії (МЕВ) з державами-партнерами з метою координації дій, пов'язаних з можливими обмеженнями у сфері двосторонньої торгівлі у зв'язку з епідеміями та іншими надзвичайними ситуаціями

досягнення двосторонніх домовленостей з державами-партнерами (протоколи, меморандуми тощо)

Мінекономіки

МЗС

інші заінтересовані центральні органи виконавчої влади, установи, організації (за згодою)

2020 - 2022 роки

не потребує додаткового фінансування

9. Формування спільної дорожньої карти Україна - ЄС щодо подальшого розвитку торговельно-економічних зв'язків та нівелювання негативного впливу від заходів, вжитих на рівні окремих держав - членів ЄС в умовах боротьби з поширенням COVID-19

проведення переговорів з Європейською Комісією

Мінекономіки

2020 рік

не потребує додаткового фінансування

10. Прирівнювання режиму самоізоляції за рішенням лікаря до випадків тимчасової непрацездатності

видання відповідних наказів

Мінекономіки

МОЗ

червень 2020 року

не потребує додаткового фінансування

11. Запровадження єдиного методичного підходу до здійснення збору даних та обліку результатів тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та імуноферментного аналізу (ІФА), зокрема повторних випадків захворювання, смерті, видужання, а також активних хворих закладами охорони здоров'я, що здійснюють лабораторну діагностику COVID-19

видання відповідних наказів

МОЗ

Держстат

червень 2020 року

не потребує додаткового фінансування

12. Відновлення витрачених на протидію поширенню COVID-19 запасів державного матеріального резерву

здійснення відповідних організаційних заходів

Держрезерв

2020 рік

в обсягах, передбачених державним бюджетом на 2020 рік

13. Завершення розроблення проекту Закону України "Про критичну інфраструктуру та її захист"

подання Кабінетові Міністрів України відповідного законопроекту

Мінекономіки

липень 2020 року

не потребує додаткового фінансування

14. Удосконалення законодавства з метою визначення умов для застосування заходів, спрямованих на забезпечення захисту національних інтересів України в умовах посиленого протекціонізму інших країн, а також у надзвичайних ситуаціях (з урахуванням норм ГАТТ/СОТ)

подання Кабінетові Міністрів України проекту Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"

Мінекономіки

вересень 2020 року

не потребує додаткового фінансування

15. Удосконалення законодавства у сфері інструментів торговельного захисту з метою підвищення ефективності та транспарентності проведення торговельних розслідувань (антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні), а також впровадження сучасних технологій обміну даними

подання Кабінетові Міністрів України проектів Законів України:

Про захист від демпінгового імпорту;

Про захист від субсидованого імпорту;

Про захисні заходи;

Про внесення змін до Митного

кодексу України (щодо торговельного захисту);

Про внесення змін до деяких законодавчих актів у сфері торговельного захисту

Мінекономіки

червень 2020 року

не потребує додаткового фінансування

16. Запровадження та проведення моніторингу внутрішнього ринку, експорту та імпорту сільськогосподарської продукції та продукції харчової промисловості, товарів індивідуального захисту населення, медичного обладнання, виробів медичного призначення, лікарських препаратів

видання відповідного наказу

здійснення заходів моніторингу

Мінекономіки

червень 2020 року

2020 - 2022 роки

не потребує додаткового фінансування

17. Захист національних виробників від проявів недобросовісного та зростаючого імпорту шляхом використання інструментів торговельного захисту

проведення розслідувань торговельного захисту (антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних/захисних розслідувань) з метою обмеження недобросовісного та зростаючого імпорту

Мінекономіки

постійно

не потребує додаткового фінансування

18. Розроблення пропозицій щодо застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до юридичних та фізичних осіб, які порушують правовий режим на тимчасово окупованих територіях України та причетні до дій, спрямованих на підтримку збройної агресії проти України

подання Кабінетові Міністрів України проекту розпорядження Кабінету Міністрів України "Про внесення пропозиції щодо застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)"

Мінреінтеграції

інші заінтересовані органи

постійно

не потребує додаткового фінансування

19. Захист національних виробників у торговельно-економічній сфері, в тому числі від заходів протекціоністської політики інших держав шляхом попередження, лібералізації та скасування торговельних бар'єрів щодо українських товарів на зовнішніх ринках та сприяння лібералізації

представлення позиції України у процедурах торговельного захисту, що проводяться іноземними країнами щодо товарів українського виробництва

Мінекономіки

постійно

не потребує додаткового фінансування