Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України

Тип: Постанова

№ 188-IX

Дата: 04 жовтня 2019 р.

Статус: Чинний

ПОСТАНОВА

Верховної Ради України

Про Програму діяльності Кабінету Міністрів України

Верховна Рада України постановляє:

Схвалити Програму діяльності Кабінету Міністрів України (додається).

Голова Верховної Ради

України

Д. РАЗУМКОВ

м. Київ

4 жовтня 2019 року

N 188-IX

ПРОГРАМА ДІЯЛЬНОСТІ

Кабінету Міністрів України

ВСТУП

Формуючи цю Програму, ми виходили з таких засадничих принципів:

• держава - це створений громадянами сервіс, головним завданням якого є вирішення існуючих проблем та відвернення потенційних загроз для громадян шляхом забезпечення балансу інтересів різних частин суспільства;

• державний бюджет - це кошти платників податків. Їх використання має бути ощадливим та ефективним і мінімально викривлювати економіку. Втручання держави в економіку, зокрема частка перерозподілу зароблених платниками податків коштів через бюджет, буде зменшуватись;

• Уряд - це орган, який формує державну політику - основний зміст діяльності держави для вирішення проблем та відвернення загроз. Діяльність держави має періодично оцінюватися на предмет ефективності. Це означає, що Уряд має працювати над досягненням конкретних, вимірюваних цілей, а Верховна Рада України - періодично вимірювати ефективність роботи Уряду.

Ця Програма - це набір пріоритетних цілей, які ставить перед собою Уряд для того, щоб українці жили довше, безпечніше, заможніше та щасливіше.

В основу цієї Програми покладено людиноцентричний підхід. Тому запропоновані урядові цілі спрямовані переважно не на покращення абстрактних показників, а на вирішення конкретних проблем людей в різних соціальних ролях та життєвих ситуаціях.

За досягнення кожної із запропонованих цілей в Уряді відповідатиме конкретна особа, що дозволить нам побудувати роботу в Уряді за принципом орієнтованості на результат та ефективно здійснювати кадрову політику.

Ми усвідомлюємо, що наступні кілька років будуть особливо складними для України з огляду на:

• необхідність витрачати третину бюджету на повернення та обслуговування боргів;

• майже повністю зношену залізничну та річкову інфраструктуру, поганий стан дорожньої мережі;

• неефективне комунальне господарство, через яке ми втрачаємо величезну кількість енергетичних ресурсів;

• слабку економіку та державні інституції при сильних монополіях та неформальних групах впливу;

• загрозливо негативну демографічну динаміку (як внаслідок високої смертності, так і через масову міграцію українців за кордон);

• майже чверть населення, що живе за межею бідності;

• військовий конфлікт на частині територій Донецької та Луганської областей, втрату контролю над територією Автономної Республіки Крим;

• загрозу продовження агресивних дій Російської Федерації (аж до прямого військового вторгнення).

Ми впевнені в тому, що за таких умов Україні життєво необхідно стрімке, інклюзивне економічне зростання. Воно може бути досягнуте перш за все завдяки розширенню економічної свободи та створенню рівних правил для всіх. Це дасть змогу залучити прямі іноземні інвестиції, що в свою чергу сприятиме підвищенню ділової активності та продуктивності економіки. Ми розуміємо, що фундаментом економічного розвитку є якість людського капіталу, яка забезпечується культурою та освітою.

Водночас економічний розвиток не є самоціллю - ми прагнемо забезпечити добробут та вищу якість життя українця - громадянина нашої країни.

Звичайно, всі проблеми не вдасться вирішити одразу, і нам потрібно почати із стимулювання економічного розвитку, щоб у держави з'явилися необхідні ресурси для розв'язання соціальних проблем. Тому нові надходження до бюджету ми будемо розподіляти за принципом 70/30, де 70 % має інвестуватися в розвиток економіки, а 30 % буде витрачено на соціальне забезпечення. При цьому для спрощення розрахунків ми виходимо з того, що 1 % інклюзивного економічного зростання дає нам приблизно 15 млрд. грн. надходжень до державного бюджету.

Ми свідомі того, що ці 5 років будуть непростими, проте наш Уряд докладе усіх зусиль, щоб до 2025 року Україна стала мирною, конкурентоспроможною та інвестиційно привабливою державою з прозорими умовами

ведення бізнесу, високими соціальними стандартами, розвинутою демократією, захищеними правами людини і свободами та сервісноорієнтованою державною службою - успішним прикладом стрімкого зростання в Європі та світі.

Роботу Уряду побудуємо таким чином, щоб за 5 років досягнути таких результатів:

• економіка України (ВВП) зросте на 40 %;

• буде створено 1 млн. нових робочих місць;

• залучено 50 млрд. доларів прямих іноземних інвестицій;

• відбудеться очевидний розвиток інфраструктури, зокрема всі основні дороги (24000 км) будуть приведені у хороший стан, активно розвиватиметься залізниця, побудовано 5 глибоководних портів та 15 аеропортів;

• кожен українець буде забезпечений на рівні реального прожиткового мінімуму;

• рівень забруднення довкілля зменшиться принаймні на 20 %;

• демографічний тренд буде позитивним (народжуватиметься і повертатиметься в Україну більше людей, ніж помиратиме і виїжджатиме).

Досягнення цього буде міцним фундаментом для реалізації стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства України в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору.

1. Міністерство освіти та науки

Цілі

Показники ефективності

Ціль 1.1. Кожна дитина має доступ до якісної дошкільної освіти

• Зростання щорічного показника охоплення дітей 3 - 5 років дошкільною освітою у міській та сільській місцевості

• Зростання частки 5 - 6 (7)-річних дітей, які здобувають дошкільну освіту в закладах дошкільної освіти

• Оцінка якості дошкільної освіти за шкалами дослідження ECERS (Early Childhood Environment Rating Scale)

Ціль 1.2. Випускники школи є самодостатніми, творчими та креативними особистостями, які мають ґрунтовні знання та володіють компетентностями, що потрібні у сучасному світі

• Місце України у міжнародному дослідженні якості освіти PISA. Покращення результатів з читацької, математичної, природничо-наукової грамотності

• Зменшення різниці у навчальних досягненнях випускників шкіл у сільській та міській місцевості за рахунок підвищення якості навчання у сільській місцевості

• Рівень вмотивованості учнів у навчанні

Ціль 1.3. Випускники шкіл мають широкий вибір закладів для здобуття якісної професійної освіти з подальшим працевлаштуванням

• Зростання відсотку випускників шкіл, що обирають професійну (професійно-технічну та фахову передвищу) освіту після школи, щонайменше до 45 %

• Зростання відсотку випускників закладів професійної (професійно-технічної та фахової передвищої) освіти, працевлаштованих в Україні через 6 місяців та 1 рік після закінчення навчання, у тому числі за професією (спеціальністю)

Ціль 1.4. Випускники закладів вищої освіти є конкурентоспроможними фахівцями на ринку праці

• Відсоток випускників закладів вищої освіти, зайнятих на позиціях чи у сферах, що вимагають вищої освіти

• Величина різниці між оплатою праці осіб з вищою освітою різних рівнів та осіб, які не мають вищої освіти

• За результатами національних опитувань роботодавців щонайменше 25 % респондентів повністю або переважно позитивно оцінюють якість вищої освіти в Україні

Ціль 1.5. Українські вчені мають належні умови для досліджень та інтегровані у світовий науковий простір

• Кількість публікацій та кількість цитувань українських вчених у журналах, які індексуються провідними міжнародними наукометричними базами даних

• Зростання частки грантового фінансування в загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок;

• Зростання питомої ваги видатків на фінансування наукових проектів, грантових та стипендіальних програм для молодих вчених у загальному обсязі видатків державного бюджету на науку

Ціль 1.1. Кожна дитина має доступ до якісної дошкільної освіти

Показники ефективності

• Зростання частки 5 - 6 (7) - річних дітей, які здобувають дошкільну освіту в закладах дошкільної освіти

• Оцінка якості дошкільної освіти за шкалами дослідження ECERS (Early Childhood Environment Rating Scale)

На сьогодні якість дошкільної освіти та мережа закладів неспроможна охопити

всіх дітей дошкільного віку якісними послугами та не відповідають сучасним потребам розвитку дитини. Значна кількість дітей в Україні не має доступу до якісної дошкільної освіти, що призводить до погіршення шансів на цілісний розвиток, майбутню успішність у школі та у довгостроковій перспективі, в окремих випадках, поглиблює соціальну нерівність.

Ми переконані, що кожна українська дитина повинна мати доступ до якісної дошкільної освіти, що сприятиме цілісному розвитку дитини, формуванню її особистості, розвитку творчих здібностей, набуттю нею соціального досвіду. Ми прагнемо досягти цілі, співмірної із ціллю ЄС, що передбачає охоплення 95 % дітей від 4 до 6 років дошкільною освітою. Для цього ми будемо стимулювати розвиток мережі дошкільних закладів, у тому числі приватних. Розширимо форми здобуття дошкільної освіти.

Створимо умови для постійного підвищення кваліфікації педагогічних працівників у дошкіллі, спільно з університетами модернізуємо програми підготовки. Педагогічні працівники закладів дошкільної освіти повинні мати високі фахові знання та компетентності, володіти сучасними педагогічними методиками. Щороку починаючи з 2021 року щонайменше 10 % педагогічних працівників закладів дошкільної освіти підвищуватимуть професійну кваліфікацію за новими програмами. При цьому ми будемо підвищувати соціальний статус педагогів у дошкільних закладах, досягаючи рівня заробітної плати не менше 4 прожиткових мінімумів.

Ми оновимо зміст освіти, методики та освітні технології у закладах дошкільної освіти. Надамо можливість для професійної підготовки асистентам та вихователям, що працюють у дошкільних закладах з дітьми з особливими освітніми потребами. Охоплення дітей з особливими освітніми потребами в інклюзивних групах закладів дошкільної освіти зростатиме щороку щонайменше на 5 %.

Все це в сукупності дозволить дітям отримати належний ранній розвиток та бути більш готовими до отримання шкільної освіти, що вплине на їх успішність в майбутньому.

Показники ефективності

• Рівень вмотивованості учнів у навчанні

Сьогодні українська шкільна освіта не надає учням ті знання, вміння та компетентності, що є необхідними для подальшого успішного професійного та особистого розвитку. Крім того, існує велика диспропорція в якості освіти між міськими та сільськими школами, що призводить до нерівності можливостей учнів.

Ми продовжимо втілювати програму "Нова українська школа" на засадах дитиноцентризму, педагогіки партнерства, компетентнісно орієнтованого навчання, що базується на цінностях. Щоб її випускники були самодостатніми, творчими та креативними особистостями, які мають ґрунтовні знання та володіють компетентностями, що потрібні у сучасному світі.

В кожній школі будемо створювати безпечне, комфортне, сучасне та інклюзивне освітнє середовище. Це стимулюватиме учнів до навчання.

Будуть розроблені нові сучасні державні стандарти та освітні програми базової та старшої школи, відповідні методики оцінювання, підготовлені на основі нового змісту підручники та навчальні матеріали, у тому числі електронні. Система професійної орієнтації у школі допоможе кожному учню та учениці зробити правильний вибір подальшої освітньої чи професійної траєкторії.

Українські школи та педагоги матимуть реальну автономію та справедливе фінансування. Це стимулюватиме їх до підвищення власної кваліфікації. Для цього ми будемо надавати їм підтримку. Також ми стимулюватимемо найкращих вчителів - агентів змін, зокрема розширенням сертифікації. Створимо умови для підвищення соціального статусу педагога.

Задля рівного доступу до якісної шкільної освіти створимо умови для такої мережі шкіл,

що буде спроможна надавати якісну шкільну освіту усім дітям незалежно від місця їхнього проживання. Кожна об'єднана територіальна громада матиме опорну школу із забезпеченим підвезенням учнів до неї. Опорні школи отримають додаткову підтримку на розвиток освітнього простору, кабінетів природнично-математичних та інших предметів.

Все це в сукупності підготує випускників шкіл до успішного дорослого життя та позитивно вплине на їхні подальші освітні, професійні та кар'єрні перспективи.

Показники ефективності

Існує хибний стереотип, що у професійну освіту йдуть лише ті, хто не здатний потрапити до вищої освіти, хто має гірші знання чи здібності. Випускники шкіл, часто під впливом цього стереотипу, не розглядають професійну освіту як набагато перспективніший для себе освітній та подальший професійний шлях, незважаючи на те, що заробітна плата працівників робітничих професій є подекуди значно вищою, ніж середня на ринку праці. Професійна освіта часто не є привабливою також внаслідок застарілості та тривалості програм підготовки, зношеності матеріально-технічної бази закладів, низької кваліфікації викладацького складу, слабкого зв'язку між закладом освіти та роботодавцем. Тому ми працюватимемо над відновленням позитивного іміджу професійної освіти.

Для цього ми створимо умови для розвитку ефективної мережі закладів професійної (професійно-технічної та фахової передвищої) освіти, підтримуючи об'єктивно найкращі з них. Також ми створимо не менше 250 навчально-практичних центрів у закладах професійно-технічної освіти та сформуємо мережу центрів професійного вдосконалення. Завершимо передачу закладів професійної (професійно-технічної та фахової передвищої) освіти, їх управління і фінансування на регіональний рівень.

Забезпечимо відповідність змісту і тривалості програм професійної (професійно-технічної та фахової передвищої) освіти потребам ринку праці.

Упорядкуємо систему здобуття професійних кваліфікацій з урахуванням потреб регіональних ринків праці та створимо умови для максимального залучення бізнесу до процесу підготовки фахівців у закладах професійної освіти та її популяризації.

У результаті учні витрачатимуть свій час на навчання, що дасть їм можливість швидко працевлаштуватися за професією та позитивно вплине на продуктивність праці.

Ціль 1.4. Випускники закладів вищої освіти є конкурентоспроможними фахівцями на ринку праці

Показники ефективності

• Відсоток випускників закладів вищої освіти, зайнятих на позиціях чи у сферах, що вимагають вищої освіти

• Величина різниці між оплатою праці осіб з вищою освітою різних рівнів та осіб, які не мають вищої освіти

Якість вищої освіти не відповідає очікуванням роботодавців, студентів та суспільства в цілому. Понад 70 % українців вважають якість вищої освіти в Україні середньою, низькою або дуже низькою. Система фінансування та управління не дає заслуженої винагороди найкращим викладачам та найбільш ефективним закладам вищої освіти. Здобувачами вищої освіти часто стають молоді люди, які не повною мірою володіють необхідними для здобуття вищої освіти знаннями, навичками та мотивацією.

Наші дії будуть спрямовані на створення умов, за яких студенти отримують високу якість вищої освіти, що дає їм достатні сучасні знання та навички для подальшої успішної професійної кар'єри висококваліфікованого фахівця.

Для цього ми змінимо систему фінансування. Публічні кошти отримають ті провайдери вищої освіти, які мають кращі результати

освітньої та наукової діяльності та створюють кращі життєві перспективи для майбутніх випускників.

Заклади вищої освіти отримають реальну фінансову автономію. За 5 років не менш як 70 % державних закладів вищої освіти вийдуть із статусу бюджетної установи. При цьому усі ректори матимуть в контрактах ключові показники ефективності та оцінюватимуться за результатами їх досягнення. Частка державного фінансування закладів приватної форми власності становитиме не менш як 5 %.

Зміна системи фінансування вищої освіти забезпечить конкурентний рівень оплати праці та постійний професійний розвиток науково-педагогічних працівників у закладах вищої освіти. Наше завдання - досягти рівня середньої заробітної плати науково-педагогічних працівників державних та комунальних закладів вищої освіти на рівні удвічі більшому за середню заробітну плату в країні.

Ми створимо дієву систему забезпечення якості вищої освіти, яка ґрунтується на широкій прихильності принципам академічної доброчесності, та спрямуємо зусилля на забезпечення довіри українського бізнесу до системи вищої освіти в Україні. Більшість учасників акредитації вважатимуть зовнішні процедури забезпечення якості чіткими та прозорими. За результатами національних опитувань щонайменше 80 % студентів не будуть стикатися з проявами академічної недоброчесності та/або наданням неправомірної вигоди у закладах вищої освіти.

Забезпечимо задоволення різноманітних освітніх потреб населення щодо особистого та професійного розвитку в системі освіти дорослих, зокрема соціально вразливих категорій громадян. Створимо умови для визнання в системі формальної освіти результатів навчання, здобутих у неформальній та інформальній освіті.

Ціль 1.5. Українські вчені мають належні умови для досліджень та інтегровані у світовий науковий простір

Показники ефективності

• Зростання частки грантового фінансування в загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок

Протягом останніх 25 років кількість вчених в Україні зменшилася у 5 разів. Бюджетне фінансування науки спрямовується переважно на утримання застарілого та неефективного комплексу державних наукових установ. Понад 75 % бюджетного фінансування науки йде на забезпечення діяльності Національної та галузевих академій наук, які самостійно визначають пріоритетні напрями діяльності. Неефективність бюджетного фінансування науки не компенсується стимулами залучення інвестицій у наукову сферу від приватного бізнесу. Відсутні стимули для інвестицій у дослідження і розробки. Це змушує вчених шукати можливості самореалізації та належної оплати своєї праці за кордоном. Водночас суспільство очікує від наукової сфери результатів, здатних стати драйверами соціального та економічного зростання країни.

Для цього наша команда забезпечить надання доступу вченим та науковим колективам до прозорого багатоканального фінансування на наукові дослідження та до дослідницьких інфраструктур. Усі наукові установи та університети будуть фінансуватися виключно за результатами наукової прозорої та об'єктивної атестації. Державна атестація та наукові конкурси будуть спиратися на процедуру експертизи, що проводиться за міжнародними стандартами, із залученням іноземних вчених. Частка грантового фінансування в загальному обсязі фінансування наукових досліджень та розробок за рахунок бюджетних коштів становитиме не менш як 25 %, при цьому частка грантового фінансування Національного фонду досліджень у бюджетному фінансуванні науки становитиме не менш як 15 %. Буде створено не менше 100 центрів колективного користування обладнанням, доступ до яких матимуть науковці незалежно від того, в якій організації працюють. Скасуємо фінансові та митні обмеження, що призводять до неефективного витрачання коштів (дозвіл на прямі закупівлі за кордоном та

безмитне ввезення наукового обладнання та матеріалів тощо).

Створимо умови для інтеграції вчених до європейського та світового дослідницького просторів - вчені матимуть можливість доступу до провідних світових дослідницьких інфраструктур, грантів на реалізацію права академічної мобільності. Україна приєднається до рамкової програми "Горизонт Європа" (Horizon Europe) та можливостей Європейського дослідницького простору. Україна братиме активну участь у роботі понад 25 міжнародних дослідницьких інфраструктур.

Запровадимо національну наукову інформаційну систему, що міститиме інформацію про кожного науковця та буде уніфікованим інструментом збору даних для атестації окремих науковців і підрозділів/установ, експертною базою для комерційних і державних структур.

Ми підтримаємо молодих вчених шляхом надання стимулів для старту та здійснення наукової кар'єри та створимо умови для широкого доступу громадян, бізнесу, державних структур до результатів наукових досліджень та розробок, для можливості оцінити їх якість. Питома вага видатків на фінансування наукових проектів, грантових та стипендіальних програм для молодих вчених у загальному обсязі видатків державного бюджету на науку становитиме не менш як 5 %.

2. Міністерство охорони здоров'я

Цілі

Показники ефективності

Ціль 2.1. Люди менше хворіють

• Зменшення кількості інфекційних захворювань на 20 %

• Зменшення кількості випадків серцево-судинних захворювань у пацієнтів працездатного віку - 10 %

Ціль 2.2. Люди, які захворіли, швидше одужують

• Зменшення середньої тривалості госпіталізації пацієнтів на 20 %

• Зниження на 10 % кількості випадків, коли внаслідок хвороби у людини знизилася працездатність

Ціль 2.3. Люди довше живуть

• Зменшення рівня смертності на 5 %

• Збільшення очікуваної тривалості життя на 5 %

Ціль 2.1. Люди менше хворіють

Показники ефективності

• Зменшення кількості інфекційних захворювань на 20 %

• Зменшення кількості випадків серцево-судинних захворювань у пацієнтів працездатного віку - 10 %

Сьогодні Україна в Європі посідає перші місця за показниками смертності від серцево-судинних захворювань, друге - за рівнем смертності, асоційованої з алкоголем, п'яте - за споживанням алкоголю на душу населення, шосте - за рівнем смертності внаслідок онкологічних хвороб, сьоме - за поширеністю тютюнопаління серед чоловіків. Загрозливих масштабів набуває поширення неінфекційних захворювань. Це негативно впливає на якість життя людей та знижує продуктивність їх праці.

Ми вдосконалимо систему запобігання інфекційним та неінфекційним захворюванням, зокрема шляхом проведення скринінгових програм. Люди мають усвідомлювати свій стан здоров'я та розуміти, як потрібно діяти, щоб його не погіршувати. За підсумками цієї роботи самооцінка стану здоров'я населення має зрости до показника "добрий" - на 10 %, "задовільний" - на 10 %, показник "поганий" - має зменшитися на 20 %.

Громадянам буде забезпечено доступ до якісної та безпечної імунопрофілактики. Для цього ми, зокрема, працюватимемо над підвищенням довіри людей до вакцинації. Близько 95 % населення повинно бути вакциновано відповідно до Календаря щеплень. В результаті ми розраховуємо зменшити кількість епідеміологічних спалахів на 30 %.

Ми залучатимемо школярів та дошкільнят до формування здорового способу життя, будемо запроваджувати заходи для зниження рівня вживання алкоголю, тютюну та наркотиків серед молоді та дорослого населення. У результаті ми розраховуємо на зменшення вживання наркотиків, алкоголю та тютюну на 10 %.

Як наслідок, люди хворітимуть менше, отже будуть більш економічно активними, що позитивно вплине на їх якість життя та продуктивність праці.

Ціль 2.2. Люди, які захворіли, швидше одужують

Показники ефективності

• Зменшення середньої тривалості госпіталізації пацієнтів на 20 %

• Зниження на 10 % кількості випадків, коли внаслідок хвороби у людини знизилася працездатність

Населення витрачає значні кошти на лікування та лікарські засоби, пацієнти нераціонально покриваються медичною допомогою, відсутній доступ населення до необхідних медичних виробів та лікарських засобів.

Це відбувається перш за все внаслідок неправильної побудови системи фінансування медицини, коли значна частина коштів витрачається на утримання приміщень, а не безпосередньо на надання послуг.

Ми забезпечимо громадянам доступ до гарантованого, чітко визначеного пакета найбільш необхідних медичних послуг, шляхом укладення контрактів між медичними закладами та державою за принципом "гроші ходять за пацієнтом". За попередньою оцінкою, це дасть змогу домогосподарствам заощаджувати не менш як 15 % на лікування.

Ми створимо умови для лікування пацієнтів за визнаними світовими клінічними рекомендаціями. Вдосконалимо систему контролю якості медичних послуг.

Будуть створені гідні умови для професійної діяльності медичних працівників та їх розвитку в Україні. Підготовка фахівців здійснюватиметься для підвищення кваліфікації медичних працівників до рівня світових стандартів.

Ми запровадимо лікарське самоврядування та правила доступу до професії, щоб лікар мав більше свободи, відповідальності і був захищений від свавілля чиновників. Запровадимо страхування відповідальності лікарів у разі завдання шкоди пацієнту.

Продовжимо розвивати програму "доступні ліки", поступово розширюючи перелік безоплатних для пацієнта лікарських засобів. Як наслідок, ліки від найбільш поширених хвороб стануть доступнішими.

Нова система надання медичних послуг дасть можливість пацієнтам швидше одужувати та залишатися соціально активними, що позитивно вплине на продуктивність праці та якість життя людей.

Ціль 2.3. Люди довше живуть

Показники ефективності

• Зменшення рівня смертності на 5 %

• Збільшення очікуваної тривалості життя на 5 %

На сьогодні в Україні середня тривалість життя є значно нижчою, ніж в країнах ЄС. Це спричинено, зокрема, недоліками в системі екстреної медичної допомоги та інтенсивної терапії, відсутністю розвитку трансплантації в Україні.

Ми забезпечимо безоплатні та безпечні пологи в межах програми державних гарантій медичного обслуговування населення. Це дасть змогу знизити дитячу смертність дітей віком до одного року щонайменше на 15 %.

Ми вдосконалимо систему екстреної медичної допомоги, для цілодобового надання допомоги протягом 10 хвилин після виклику в місті та 20 хвилин поза містом. У результаті застосування сучасної інтенсивної терапії зросте кількість врятованих життів.

Ми створимо в Україні умови для розвитку трансплантації, щоб люди не були вимушені їхати для цього за кордон. У результаті щонайменше 30 % українських пацієнтів, які раніше отримували послуги з трансплантації за кордоном, зможуть отримувати їх в Україні. Це заощадить кошти родинам та збільшить тривалість життя українських пацієнтів.

Громадяни, які перебувають в термінальній стадії, отримають комплексні медичні та соціальні послуги, що поліпшить якість їх життя.

3. Міністерство соціальної політики

Цілі

Показники ефективності

Ціль 3.1. Людина з інвалідністю, яка може та хоче працювати, має для цього всі можливості, а людина, яка не може працювати за станом здоров'я, отримує гідний рівень утримання та догляду. Наявність інвалідності не повинна бути причиною бідності та ізоляції від суспільства

• Збільшення кількості працевлаштованих до 40 % від усіх осіб з інвалідністю, що є працездатними

• Збільшення кількості підприємців - осіб з інвалідністю до 20 % від загальної чисельності цієї категорії; збільшення кількості соціальних підприємств до 10 % від усіх підприємств

• Зменшення різниці між середніми показниками заробітної плати осіб із інвалідністю і осіб без інвалідності за однаковими спеціальностями

• Збільшення рівня фінансового забезпечення осіб з інвалідністю та осіб, які за ними доглядають, до рівня середньої заробітної плати в Україні

• Забезпечення реабілітаційними заходами 100 % осіб, які їх потребують

• Забезпечення технічними засобами реабілітації на рівні 100 % осіб, які їх потребують

Ціль 3.2. Кожна дитина зростає та виховується в родинах або в умовах, максимально наближених до сімейних, у благополучному, доброзичливому та безпечному середовищі, де дбають про потреби та інтереси дітей

• Зменшення кількості дітей, що

перебувають у закладах інституційного виховання та догляду, до 0,7 % від загальної кількості дитячого населення до 2024 року

• Зменшення кількості випадків домашнього насильства

Ціль 3.3. Сім'ї, що опинилися в складних життєвих обставинах, зокрема через низькі доходи, отримують своєчасну та професійну допомогу, включаючи фінансову, яка спрямована на швидкий вихід із кризи та подолання складних життєвих обставин

• Зменшення відсотка сімей, що перебувають у стані бідності (нижче фактичного прожиткового)

• Збільшення на 50 % кількості непрацюючих працездатних осіб з числа малозабезпечених сімей, які повернулися на ринок праці або відкрили власну справу

• Скорочення тривалості перебування сімей в складних життєвих обставинах

Ціль 3.4. Для людей похилого віку створені умови для активного життя, вони мають кваліфікований та сучасний догляд і гідне матеріальне забезпечення. Створені умови для безпечного добровільного пенсійного накопичення

• Кваліфікований догляд доступний всім людям похилого віку, яким він необхідний, - як у публічному, так і приватному секторі

• Особа похилого віку отримує забезпечення не нижче прожиткового мінімуму

Показники ефективності

• Збільшення кількості працевлаштованих до 40 % від усіх осіб з інвалідністю, що є працездатними

• Забезпечення реабілітаційними заходами 100 % осіб, які їх потребують

• Забезпечення технічними засобами реабілітації на рівні 100 % осіб, які їх потребують

Підвищення якості професійної підготовки осіб з інвалідністю для підвищення їх конкурентоспроможності здійснюватиметься через запровадження ваучерів на освіту, спільних програм підготовки із Службою зайнятості та роботодавцями, а також підвищення вимог до якості освіти у навчальних закладах, комплексних реабілітаційних центрах для навчання перекладачів жестової мови. Створення, у тому числі на законодавчому рівні, ринкового механізму стимулюватиме роботодавців наймати осіб з інвалідністю, а правове забезпечення діяльності соціальних підприємств та фінансова підтримка - займатися підприємницькою діяльністю. Створимо систему моніторингу працевлаштування осіб з інвалідністю для швидкого реагування на проблематику.

Фокусом також буде доступність до робочих місць та соціально-культурних об'єктів, у тому числі інфраструктурних, створення онлайн платформи для полегшення контакту роботодавців та потенційних працівників - осіб з інвалідністю, створення соціального таксі.

Важливим елементом стане зміна концепції та процесів первинної реабілітації (проведення первинної реабілітації до встановлення інвалідності) та переформатування порядку визначення груп інвалідності на основі міжнародної кваліфікації функціональності, запровадження ІТ-системи оцінки втрати функціональності та автоматичне отримання статусу особи з інвалідністю.

Розвиток ринку соціальних та реабілітаційних послуг для осіб з інвалідністю і їх родин та поступове розширення переліку послуг стане одним із основних пріоритетів разом із забезпеченням принципу "гроші ходять за пацієнтом", впровадженням системи міжнародних стандартів та протоколів надання послуг, переходом на часткову монетизацію технічних та інших засобів реабілітації серійного виробництва, а також підвищення рівня пенсійного забезпечення та допомог за рахунок оптимізації видатків та їх ефективного використання.

Інтеграція даних Централізованого банку даних проблем

з інвалідності (ЦБІ) в систему "Інформаційно-аналітична система управління соціальною підтримкою населення України (E-Social)", забезпечення обміну даних між E-Social та діючими електронними базами даних (в тому числі eHealth), автоматизація процесів звернень осіб з інвалідністю - критично важливий елемент впровадження прогресивних змін.

Формування культури прийняття осіб з інвалідністю через широку систему просвітницьких заходів та залучення до таких заходів усіх суспільних інституцій для досягнення максимальної інклюзивності.

Показники ефективності

• Зменшення кількості дітей, що перебувають у закладах інституційного виховання та догляду, до 0,7 % від загальної кількості дитячого населення до 2024 року

• Зменшення кількості випадків домашнього насильства

На сьогодні кількість дітей, що перебувають в закладах інституційного догляду та виховання, в 3 рази більша, ніж в країнах ЄС, а випускники інтернатів в переважній більшості випадків потребують постійної підтримки держави, 90 % з них не готові до життя в соціумі. 92 % дітей, що перебувають в інтернатах, мають батьків та близько 30 % можуть повернутися у сім'ї. Водночас спостерігається збільшення проявів домашнього насильства в українських сім'ях та байдужість соціуму. Відсутність рівних прав чоловіків та жінок у трудовій сфері, прояви сексизму, нерівні права батьків відносно догляду за дитиною та декретної відпустки.

Важливим пріоритетом стане створення додаткових сервісів/соціальних послуг для сімей, що перебувають у складних життєвих обставинах (денний догляд для дітей з інвалідністю, послуга відпочинку для батьків дітей з інвалідністю, послуги раннього втручання тощо), збільшення кількості фахівців із соціальної роботи в об'єднаних територіальних громадах та якості їх роботи, кваліфікації, збільшення кількості сімей, які перебувають під наглядом кваліфікованих фахівців із соціальної роботи, в тому числі з метою запобігання потраплянню дітей до закладів інституційного догляду та виховання, недопущення насильства в сім'ї та мотивації відповідального батьківства.

Потребує комунікаційної та інформаційної кампанії популяризація виховання дітей у сім'ї або в умовах, близьких до сімейних, усиновлення, розвиток прийомних/патронатних сімей та збільшення їх матеріальних стимулів.

Важливим напрямом є переатестація та система навчання фахівців із соціальної роботи, моніторинг діяльності працівників служб у справах дітей, а також пришвидшення проходження сімейних справ у судах.

Розширення інфраструктури та можливостей для працевлаштування жінок після народження дітей.

Показники ефективності

• Зменшення відсотка сімей, що перебувають у стані бідності (нижче фактичного прожиткового)

• Скорочення тривалості перебування сімей в складних життєвих обставинах

Проблемою є недостатнє виявлення сімей, які опинились в складних життєвих обставинах, задавненість проблем та криз у сім'ях - не вистачає системного підходу до даного питання, методологічного та кадрового забезпечення. Тому важливим є створення ефективної служби та навчання фахівців із соціальної роботи, розроблення методології моніторингу сімей, які перебувають у складних життєвих обставинах, координація місцевих органів влади щодо роботи із сім'ями. Соціальна допомога надається тим, хто її реально потребує. Держава допомагає не окремій людині, а родині, враховуючи потреби та пільги всіх членів сім'ї. Соціальна допомога стимулює членів родини подолати складні життєві обставини та повернутися до активного економічного та

соціального життя.

Ефективна адресна соціальна підтримка потребує моніторингу, автоматизації та цифровізації, глибокої аналітики для якісного дизайну програм підтримки родин. Внаслідок посилення адресності та консолідації фінансового ресурсу, створення Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління соціальною підтримкою населення України (E-SOCIAL) збільшиться ефективність соціальних виплат. Громадяни, які реально потребують соціальної допомоги, в тому числі субсидій, отримають її у збільшених розмірах.

Прожитковий мінімум застосовується як критерій бідності та збільшується у програмах, які спрямовані на її подолання, до фактичного рівня. Завдяки кваліфікованій роботі фахівців із соціальної роботи, застосуванню прогресивних інформаційних систем та зручних соціальних сервісів як в електронному вигляді, так і через центри надання адміністративних послуг, збільшиться кількість сімей, які отримують соціальну підтримку на засадах адресності та завдяки виявленості.

Важливим буде продовження монетизації соціальних пільг, реорганізація інституту соціального інспектування на ризик-орієнтованих принципах для виявлення можливих зловживань під час нарахування допомоги.

У середньостроковій перспективі відбудеться перехід на оподаткування доходів домогосподарств, поступово повністю або частково замінивши систему соціальних допомог.

Ціль 3.4. Для людей похилого віку створено умови для активного життя, вони мають кваліфікований та сучасний догляд і гідне матеріальне забезпечення. Створено умови для безпечного добровільного пенсійного накопичення

Показники ефективності

• Особа похилого віку отримує забезпечення не нижче прожиткового мінімуму

Враховуючи старіння нації, негативні демографічні тенденції, потребує змін та спрощення солідарна система пенсійного забезпечення, потребують перегляду стимули до сплати єдиного соціального внеску в його існуючому вигляді.

Важливо створити умови для підвищення та виведення "з тіні" доходів, стимулювати відповідальне ставлення до фінансів та їх накопичення на власну старість протягом активного економічного життя. Держава створює умови для забезпечення збереження пенсійних накопичень (превенція шахрайства з пенсійного накопичення), проте накопичення має бути відповідальністю, перш за все, самої людини. Майбутні пенсіонери мають знати, що треба робити, аби забезпечити власну старість, а держава має забезпечувати достатнє інформування.

Також пріоритетом є створення умов для розвитку мережі надавачів соціальних послуг для осіб похилого віку, у тому числі освітніх послуг, запровадження новітніх технології у сфері догляду за особами похилого віку, підвищення стандартів геріатричних пансіонатів, збільшення кількості та різноманіття соціальних послуг для осіб похилого віку.

Важливим є також сприяння залученню осіб похилого віку до різних сфер суспільного життя, збільшення тривалості активних років життя на 10 % (за методологією ВООЗ).

4. Міністерство культури, молоді та спорту

Цілі

Показники ефективності

Ціль 4.1. Громадяни України відчувають свою приналежність до єдиного українського культурного простору

• Більшість громадян розуміють, усвідомлюють та поділяють візію України (роль і місце України в світі, роль та відповідальність держави, роль та відповідальність громадян перед собою, перед іншими громадянами, перед державою, перед світом)

• Індекс ідентичності: відчуття громадянами своєї приналежності до України із збереженням етнічного, релігійного та культурного різноманіття

Ціль 4.2. Люди мають вибір і можливість споживати доступні культурні послуги

• Збільшення вдвічі кількості людей, що відвідують культурні події як в цілому, так і секторально (візуальне мистецтво, театри, книжкові фестивалі, музейні проекти, музика, виставкові проекти тощо)

Ціль 4.3. Громадяни (особливо молодь) мають можливість брати активну участь у суспільному житті

• Збільшення вдвічі частки населення, яке бере участь в суспільному житті (до 12 % - дорослого населення, до 25 % -

молоді)

Ціль 4.4. Українці розуміють важливість фізичної активності і регулярно займаються нею

• Зростання до 40 % кількості людей, що регулярно займаються спортом або фізичною активністю

Ціль 4.5. Українець рідше стикається з маніпулятивними та фейковими новинами, повідомленнями та матеріалами

• Обсяг маніпулятивного контенту знизився вдвічі (індекс)

• Споживання контенту держави-агресора знизилось вдвічі

Ціль 4.6. Люди активно подорожують Україною в цілях туризму

• Кількість закордонних туристів зростає як мінімум на 500000 щороку

• Кількість людей, що виїжджали до іншої області, зросла вдвічі

Ціль 4.1. Українці відчувають свою приналежність до єдиного українського культурного простору

Показники ефективності

Громадяни України мають відчувати себе частиною єдиного українського культурного простору. Для того, аби досягти цієї цілі, ми плануємо створення спеціальних змістовних програм в національних музеях - посилення інституційної спроможності музеїв, підвищення професійного рівня персоналу, перехід від системи "зберігання" до системи "пізнання і комунікації", посилення міждисциплінарності в культурі.

Ми будемо замовляти виконання державним театрам, концертним залам, філармоніям сучасних українських і сучасних світових мистецьких творів (не менше 30 %), що має спричинити розвиток українського композиторського, перекладацького, режисерського, письменницького і виконавського соціального капіталу, його інтегрованість у глобальний контекст і посилення суб'єктності держави.

Також ми підтримуватимемо створення суспільно значущого контенту (у тому числі кіно-, теле-, радіо-, цифрового, літературного контенту), що сприяє відчуттю громадянами своєї приналежності до України, розумінню та усвідомленню візії України, сприяє тому, що громадяни поділяють візію України.

Ми плануємо запустити програми, які будуть стимулювати школярів та молодь подорожувати Україною (в 2020 році - 250 тисяч, з 2021 року - не менше 500 тисяч школярів та молоді щороку).

Ціль 4.2. Люди мають вибір і можливість споживати доступні культурні послуги

Показники ефективності

Ми плануємо збільшити кількість місць проведення суспільного діалогу - від будівництва Музею сучасного мистецтва, завершення проектів будівництва Музею та Меморіалу Небесної сотні та другої черги Музею Голодомору до державної підтримки створення культурно-соціальної інфраструктури в громадах - мультифункціональних центрів, які повинні стати однією з головних "магнітних" точок кожного окремого регіону.

Покращення якості культурних послуг ми будемо забезпечувати за рахунок підвищення конкуренції, запроваджуючи державну підтримку проектів, програм, а не утримання колективів; відкриття державних закладів культури для альтернативних проектів і заходів; запуск закупівель до Музейного фонду предметів культури.

Ми підвищимо прозорість та ефективність системи за рахунок залучення додаткових ресурсів на розвиток пам'яток через механізм державно-приватного партнерства управління об'єктами; створення і наповнення національного реєстру даних про об'єкти культурної спадщини; запровадження єдиного електронного квитка для всіх мистецьких і культурних закладів; суттєвого посилення відповідальності за недбале ставлення до національної спадщини; створення умов для легального ринку творів мистецтва через закони про арт-ринок та переміщення культурних цінностей.

Це сприятиме підвищенню частки культурного, креативного продукту, спорту і туризму до 12 - 14 % ВВП.

Ціль 4.3. Українці (особливо молодь) мають можливість

брати активну участь у суспільному житті

Показники ефективності

• Збільшення вдвічі частки населення, яке бере участь в суспільному житті (до 12 % - дорослого населення, до 25 % - молоді)

Ми хочемо змінити сприйняття "своє" та "суспільне" і залучити активну, пасіонарну частину суспільства до того, аби вони розуміли і відчували свій вплив на зміни навколо себе через свої прямі дії - участь в громадських організаціях та будь яких інших діях на користь суспільства.

Ми будемо досягати цього шляхом підтримки програм волонтерства і соціальної активності. Створювати умови та стимули, які будуть спонукати до заняття соціально корисною діяльністю. Благодійність та волонтерство повинні стати сферою, де будуть зрозумілі та прозорі правила, які будуть забезпечені інструментами саморегулювання та співрегулювання.

Це сприятиме підвищенню соціальної активності та мобільності населення, що позитивно вплине на мобільність економіки та продуктивність праці.

Ціль 4.4. Українці розуміють важливість фізичної активності і регулярно займаються нею

Показники ефективності

• Зростання до 40 % кількості людей, що регулярно займаються спортом або фізичною активністю

Оскільки систематична та правильна фізична активність підвищує якість життя людей та здоров'я нації, державна політика буде більше сконцентрована саме на масовому спорті та фізичній культурі.

В партнерстві з місцевими громадами ми запустимо програму з будівництва мультифункціональних спортивних комплексів, максимально розширимо доступ до існуючої спортивної інфраструктури (тренувальні бази, стадіони тощо).

Державна підтримка спорту високих досягнень буде враховувати забезпечення федераціями успішної популяризації та активного функціонування масового спорту. Для цього потрібно змінити пріоритетну підтримку державою спорту вищих досягнень через обов'язкову підтримку і залучення широких мас до занять спортом, як одного з факторів фінансування. Зменшити кількість пріоритетних видів спорту, які фінансово підтримує держава.

Безумовно, існуючі ресурсні обмеження вимагають концентрації на обмеженій кількості пріоритетних видів спорту, фінансово підтримуваних державою, що призведе до значного підвищення успішності і престижу нашої держави у цих видах спорту. Створити необхідні стимули для інвестування в спортивну інфраструктуру.

Це сприятиме підвищенню частки культурного, креативного продукту, спорту і туризму до 12 - 14 % ВВП.

Ціль 4.5. Українець рідше стикається з маніпулятивними та фейковими новинами, повідомленнями та матеріалами

Показники ефективності

• Обсяг маніпулятивного контенту знизився вдвічі (індекс)

• Споживання контенту держави-агресора знизилось вдвічі

В умовах гібридної війни важливими є навички критичного мислення, усвідомленого споживання інформаційних продуктів, стійкості до маніпуляцій та агресивних новин. Проте в інтенсивному інформаційному потоці навіть людина, яка критично мислить, може бути введена в оману маніпулятивною, фейковою інформацією. Це може спонукати її до висновків або дій, що зрештою їй нашкодять в інтересах маніпулятора.

Тому ми створимо належні умови для ринку медіа послуг, розширимо можливості для інформування населення на тимчасово окупованих територіях, а також стимулюватимемо створення якісного інформаційного простору через ідентифікацію маніпулятивного контенту (використовуючи інструменти співрегулювання і саморегулювання) та реалізації програми підтримки створення медіа продуктів, що протидіятимуть інформаційній агресії.

Окрема увага буде приділена роботі з інформаційними атаками з боку країни агресора з метою зниження їх впливу на громадян України, зокрема через вжиття заходів для зменшення споживання контенту держави-агресора мінімум вдвічі.

Це дозволить у своїй сукупності зменшити шкоду, що завдається громадянам України внаслідок поширення фейків, зокрема зменшити кількість соціальних конфліктів.

Ціль 4.6. Люди активно подорожують Україною в цілях туризму

Показники ефективності

• Кількість закордонних туристів зростає як мінімум на 500000 щороку

• Кількість людей, що виїжджали до іншої області, зросла

вдвічі

Україна є багатою на природні, історичні та культурні об'єкти, що можуть приваблювати мільйони туристів з усього світу. Ми хочемо створити можливості для активного подорожування країною як громадян, так і зовнішніх туристів. Для цього планується насамперед визначення місця України на туристичній мапі світу, створення брендів з існуючих точок притягання та запуск внутрішніх і зовнішніх програм з їх промоції.

Не менш значущим для промоції України є приєднання її до існуючих та нових мереж європейських туристично-культурних маршрутів. Єднання та інтеграція різних спільнот навколо історії, культурного надбання, туристичних цікавинок створять можливість для подальшої бізнес співпраці та інвестицій в громади.

Це сприятиме підвищенню частки культурного, креативного продукту, спорту і туризму до 12 - 14 % ВВП.

5. Міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб

Цілі

Показники ефективності

Ціль 5.1. Ветерани війни повернулися до повноцінного мирного життя та стали перевагою для суспільства, а не його проблемою

• Ступінь задоволеності ветеранами та членами їх родин від отриманих послуг через систему "єдиного вікна" у "ветеранських просторах", а також в онлайн режимі

• Кількість працевлаштованих ветеранів

• Кількість осіб, які отримали компенсацію за житло

• Кількість фактів лікування складних захворювань

Ціль 5.2. Ветерани та їх члени родин, а також родини загиблих відчувають шанобливе ставлення в суспільстві

• Зростання рівня шанобливого ставлення суспільства до героїв Революції гідності та захисників України від агресії Російської Федерації

• Кількість резервістів 1 та 2 черги

• Кількість вступників до вищих військових навчальних закладів

Ціль 5.3. Внутрішньо переміщені особи та мешканці тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та АР Крим, що реінтегровані до сучасного українського простору

• Кількість учнів і студентів з тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та АР Крим, які навчаються на підконтрольній України території

• Кількість внутрішньо переміщених осіб, які повноцінно інтегровані до місцевих громад

• Кількість працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб

• Кількість внутрішньо переміщених осіб, що перебувають в черзі для отримання компенсації за житло

Показники ефективності

• Кількість працевлаштованих ветеранів

• Кількість осіб, які отримали компенсацію за житло

• Кількість фактів лікування складних захворювань

Досягнення цілей планується через розбудову мережі "ветеранських просторів", що працюватимуть за принципом "рівний рівному" та будуть "єдиним вікном" надання послуг ветеранам, а також через надання послуг в онлайн режимі за допомогою системи "Е-ветеран". Ветеранські простори - це комунікаційні майданчики між державними і недержавними структурами, які надаватимуть сервіси ветеранам та їх родинам. Також, у рамках цих закладів заплановано роботу мобільних груп, метою яких є забезпечення надання послуг у кожному без виключення населеному пункті.

У результаті ветерани отримують комплекс послуг з психосоціальної адаптації, профорієнтації, юридичних консультацій та профілактики конфліктних ситуацій в родинах.

Ми радикально змінюємо систему надання медичних послуг для ветеранів та членів родин. Це стосується відновлення як фізичного, так і ментального здоров'я. Заплановано отримання ветеранами додаткового гарантованого державою пакета медичних послуг.

В Україні відкриється "Національний центр психічного здоров'я ветеранів". На базі цього Центру працюватиме тренінговий центр з підготовки та підвищення кваліфікації усіх спеціалістів, що вже працюють з ветеранами.

Заплановано розроблення і впровадження житлових програм для учасників бойових дій з використанням державної підтримки та пільгового іпотечного

кредитування на будівництво та придбання житла.

Ціль 5.2. Ветерани та члени їх родин, а також родини загиблих, відчувають шанобливе ставлення в суспільстві

Показники ефективності

• Кількість резервістів 1 та 2 черги

• Кількість вступників до вищих військових навчальних закладів

Досягнення цілей заплановано через здійснення заходів з вшанування військовослужбовців протягом життя та вшанування пам'яті загиблих. Також заплановано розроблення та реалізацію комплексної програми героїзації образу захисника/ветерана у свідомості від школярів до старшого покоління. Окрема увага приділятиметься вшануванню родин загиблих героїв Революції Гідності та захисників України від агресії Російської Федерації.

Заплановане активне сприяння розвитку ветеранської літератури та інших ініціатив, які спрямовані на героїзацію захисників.

Все це сприятиме підвищенню рівня довіри до Збройних Сил України та підвищенню престижності професії "військовослужбовець".

Показники ефективності

• Кількість внутрішньо переміщених осіб, які повноцінно інтегровані до місцевих громад

• Кількість працевлаштованих внутрішньо переміщених осіб

• Кількість внутрішньо переміщених осіб, що перебувають в черзі для отримання компенсації за житло

Для досягнення цілі ми створимо умови для максимального спрощення доступу до адміністративних послуг для внутрішньо переміщених осіб та населення на тимчасово окупованих територій Донецької, Луганської областей та АР Крим.

Зокрема, запровадимо адміністративну процедуру реєстрації фактів народження та смерті, які відбулися на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської областей та АР Крим, вдосконалимо механізми, пов'язані з отриманням документів про громадянство, освіту відповідного рівня.

Також ми створимо відповідні умови для вступу до навчальних закладів громадян України, які проживають на тимчасово окупованих територіях України, в тому числі АР Крим, та мають бажання продовжити навчання на підконтрольній Україні території.

Посилимо функціональну спроможність закладів охорони здоров'я Донецької, Луганської та Херсонської областей з урахуванням додаткового навантаження, пов'язаного з наданням медичних послуг не лише мешканцям цих областей, а й мешканцям тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей та АР Крим.

Створимо умови для отримання пільгового кредитування на купівлю житла для внутрішньо переміщених осіб, а також отримання ними житла для тимчасового проживання. Реалізуємо програми ефективної соціалізації внутрішньо переміщених осіб у місцевих громадах, які передбачатимуть підтримку бізнесу, освітніх програм, участі у місцевій владі, вирішення питання забезпечення житлом.

6. Міністерство фінансів

Цілі

Показники ефективності

Ціль 6.1. Українці живуть в державі, яка передбачувано розпоряджається публічними фінансами

• Вчасне ухвалення середньострокової (3 роки) Бюджетної декларації та бюджетів на її основі

• Мінімальне відхилення фактичних показників бюджету від запланованих

• Зниження бюджетного дефіциту до 1,5 % в 2024 та підтримання щорічного первинного профіциту

• Підвищення рейтингу України в Open Budget Index до 25 місця за результатами оцінки 2024 року

Ціль 6.2. Платники податків менше податкове навантаження та значно менше часу витрачають на їх адміністрування

• Зменшення витрат та часу платників податків на податкове адміністрування

• Зниження загального податкового навантаження

• Зменшення перерозподілу ВВП через зведений бюджет і загалом через державний сектор

• Зменшення кількості судових справ у податкових спорах

• Підвищення рейтингу України в Doing Business за показником

"Оподаткування" до 25 за результатами 2024 року

Ціль 6.3. Доброчесні експортери та імпортери України та громадяни мають прозорі, прості та передбачувані правила митного контролю та митного оформлення, при цьому їх економічні інтереси та інтереси щодо рівності конкурентних умов захищені

• Зниження грошових та часових витрат для доброчесного бізнесу на проходження митних процедур не менше ніж на 5 % щороку

• Недопущення митних зловживань та викривлення конкуренції

Ціль 6.4. Бізнес та громадяни мають доступ до значно дешевших фінансових ресурсів

• Суттєве зниження відсоткової ставки за кредитами, наданими в гривні

• Зростання кредитування бізнесу через розширену лінійку інструментів (відношення кредитів до ВВП)

Ціль 6.5. Витрати платників податків на обслуговування боргів зменшуються

• Скорочення відношення державного боргу до ВВП до 40 % на кінець 2024 року

• Зменшення вартості обслуговування державного боргу

• Зниження валютного ризику державного боргу шляхом збільшення частки державного боргу, номінованого в національній валюті, до кінця 2024 року до 50 %

• Підняття кредитних рейтингів України до літер "А"

Ціль 6.6. Громадяни та добросовісний бізнес захищені від фінансового шахрайства

• Зниження рівня шкоди, завданої фінансовими злочинами

Ціль 6.1. Українці живуть в державі, яка передбачувано розпоряджається публічними фінансами

Показники ефективності

• Вчасне ухвалення середньострокової (3 роки) Бюджетної декларації та бюджетів на її основі

• Мінімальне відхилення фактичних показників бюджету від запланованих

• Зниження бюджетного дефіциту до 1,5 % в 2024 та підтримання щорічного первинного профіциту

• Підвищення рейтингу України в Open Budget Index до 25 місця за результатами оцінки 2024 року

З наступного року до 1 червня ми почнемо планувати державні фінанси на 3 роки. Для цього ми вперше подамо до Верховної Ради України трирічну Бюджетну декларацію і надалі продовжуватимемо таку практику. Ми також будемо прагнути повністю та вчасно фінансувати всі державні зобов'язання так, щоб відкриті асигнування за видатками бюджету були профінансовані на 100 % без відхилень.

Ми будемо здійснювати постійний моніторинг за виконанням бюджету і реагувати на виклики, щороку проводитимемо огляди видатків не менше 20 % всіх витрат для підвищення ефективності витрачання бюджетних коштів та постійно здійснюватимемо верифікацію державних виплат населенню. Ми будемо оцінювати фіскальні ризики із поданням річного звіту та щоквартальні огляди, щоб підвищити точність прогнозування.

Ми продовжимо і прискоримо подальше розкриття інформації про публічні фінанси, зокрема через портали відкритих даних spending.gov.ua та openbudget.gov.ua, включно із даними місцевих бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового пенсійного та соціального страхування. Платники податків повинні краще розуміти як витрачаються їх кошти.

Ми перетворимо Державне казначейство в діджиталізовану установу з клієнт-банком для кращого і дистанційного обслуговуванням як державного сектору, так і комерційних компаній та працівників освіти, медицини, культури і всього бюджетного сектору. Це зменшить витрати на адміністрування системи.

Все це зробить державу значно більш прогнозованим партнером та сприятиме зменшенню ризиків та здешевленню ресурсів в економіці.

Ціль 6.2. Платники податків мають нижче податкове навантаження та значно менше часу витрачають на їх адміністрування

Показники ефективності

• Зменшення витрат та часу платників податків на податкове адміністрування

• Зниження загального податкового навантаження

• Зменшення перерозподілу ВВП через зведений бюджет і загалом через державний сектор

• Зменшення кількості судових справ у податкових спорах

• Підвищення рейтингу України в Doing Business за показником "Оподаткування" до 25 за результатами 2024 року

Ми завершимо створення і забезпечимо ефективне функціонування Державної податкової служби (ДПС) з не менше 50 % нових людей на керівних посадах центрального апарату та територіальних органів ДПС та наданням 100 % послуг, які дотичні до оподаткування, онлайн через електронний

кабінет платника податків. ДПС буде сервісною службою, а не силовим підрозділом.

Ми підвищимо прозорість та ефективність податкових аудитів та запровадимо ефективний механізм розгляду скарг платників податків в адміністративному порядку, щоб 75 % розбіжностей узгоджувалися досудово.

Ми впровадимо стратегію стимулювання добровільного дотримання податкової дисципліни (добровільної сплати податків) з урахуванням специфіки груп та категорій платників податків.

Ми проведемо деофшоризацію економіки, послідовно втіливши план дій з протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування (BEPS), спрямованого на запобігання зловживанням міжнародними угодами про уникнення подвійного оподаткування. Добросовісні платники податків будуть захищені від недобросовісних конкурентів.

Щороку ми прагнутимемо до відносного зменшення коштів, що перерозподіляються через державу. Це дасть змогу поступово зменшувати роль держави в економіці.

Ціль 6.3. Доброчесні експортери та імпортери та громадяни України мають прозорі, прості та передбачувані правила митного контролю та митного оформлення, при цьому їх економічні інтереси та інтереси щодо рівності конкурентних умов захищені

Показники ефективності

• Недопущення митних зловживань та викривлення конкуренції

Ми завершимо створення вільної від корупції Державної митної служби з не менше, ніж 50 % нових людей на посадах керівників окремих структурних підрозділів центрального апарату та територіальних органів.

Ми розвинемо єдину автоматизовану інформаційну систему, розгорнемо національну електронну транзитну систему та інтеграцію інформаційно-телекомунікаційних компонентів митниці, що забезпечить обмін інформацією з митницями 35-ти країн Європейського регіону.

Ми запустимо програму авторизованих економічних операторів (АЕО) з не менше 300 заявами на статус АЕО в 2024 році, запровадимо методику вимірювання середнього часу випуску товарів на основі дослідження з вимірювання часу Всесвітньої митної організації.

Ми створимо систему недопущення митних правопорушень шляхом повної електронізації процесів і повного відеонагляду та використання сканерів/засобів безконтактного моніторингу як за проходженням на митниці, так і подальшого слідування товарів.

Ми запровадимо систему оцінювання ефективності здійснення митного аудиту як форми митного контролю на підставі фактично виявлених порушень, сплачених податків до державного бюджету, результатів розгляду судових справ та їх подальших перспектив.

Державна митна служба перестане бути органом, який фокусується на зборі митних платежів. Її головним завданням буде повнота та достовірність декларування товарів, що перетинають митний кордон України.

У сукупності це захистить доброчесного платника податків та дасть змогу йому розвиватися.

Ціль 6.4. Бізнес та громадяни мають доступ до значно дешевших фінансових ресурсів

Показники ефективності

• Суттєве зниження відсоткової ставки за кредитами, наданими в гривні

• Зростання кредитування бізнесу через розширену лінійку інструментів (відношення кредитів до ВВП)

Ми сприятимемо банківському кредитуванню економіки в цілому шляхом створення умов для зменшення вартості кредитних ресурсів та зниження рівня ризиків для кредиторів.

Для окремих категорій малого та середнього бізнесу (зокрема малим сільськогосподарським товаровиробникам на придбання землі) ми запровадимо фонди часткового гарантування кредитів. Працюватимемо над підвищенням фінансової грамотності бізнесу та громадян, щоб підвищити їх спроможність отримати доступ до фінансових ресурсів.

Ми сприятимемо зміцненню інституційної спроможності фінансових регуляторів та працюватимемо над приведенням законодавства з регулювання фінансових інструментів та інвестиційних фондів до директив ЄС та розвитком небанківських фінансових послуг та ринку цінних паперів. Створимо умови для наведення Національним банком порядку на ринку небанківських фінансових послуг, що захистить банки від недобросовісної

конкуренції.

Ми забезпечимо ефективну та прозору співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями і відповідно стрімке збільшення фінансування інвестиційних проектів за рахунок їх підтримки.

Ми залучимо інвесторів у державні банки, щоб зрештою зменшити частку держави до рівня 20 % в банківському секторі.

Усе це в сукупності дасть змогу банкам та іншим фінансовим установам кредитувати під значно менший відсоток у гривні.

Ціль 6.5. Витрати платників податків на обслуговування боргів зменшуються

Показники ефективності

• Скорочення відношення державного боргу до ВВП до 40 % на кінець 2024 року

• Зменшення вартості обслуговування державного боргу

• Підняття кредитних рейтингів України до літер "А"

Ми повністю деполітизуємо функцію з управління боргом і створимо інституційно сильне боргове агентство, що забезпечить ефективне управління державним та гарантованим державою боргом відповідно до найкращих європейських практик. Державні гарантії надаватимуться лише для реалізації стратегічних інвестиційних проектів.

Ми будемо розвивати внутрішній ринок державних цінних паперів шляхом розвитку інституту первинних дилерів та запровадження маркет-мейкерства, збільшення частки державних внутрішніх запозичень, поступового переходу до випуску ОВДП лише в гривні, проведення аукціонів з розміщення ОВДП на міжнародній торговельній платформі та включення ОВДП до індексу JP Morgan EMBI, запровадження активних інструментів управління державним боргом на внутрішньому ринку (зокрема РЕПО операцій, валютних свопів, деривативів, switch та buy-back операцій).

Ми забезпечимо публічність та прозорість, регулярне оновлення і розповсюдження звітів та актуальних важливих змін і подій в економіці України, проведення активної роботи з інвесторами та міжнародними рейтинговими агентствами, організацію інформаційних виїзних презентацій для іноземних інвесторів (роад-шоу), що забезпечить разом з продовженням імплементації реформ в Україні підвищення суверенного рейтингу України до щонайменше В+ у 2020 році та до А- у 2024 році, зниження категорії ризику України за класифікацією ОЕСР.

Ми поглибимо співпрацю з міжнародними фінансовими організаціями та країнами-партнерами як в сфері імплементації структурних реформ, так і з метою залучення фінансування на пільгових умовах, що забезпечить зміцнення довіри іноземних інвесторів, зниження вартості державних запозичень та покращення стійкості державних фінансів.

Усе це в сукупності призведе до поступового заміщення більш дорогих грошей більш дешевими, що зробить обслуговування боргу менш обтяжливим для платників податків.

Ціль 6.6. Українці та добросовісний бізнес захищені від фінансового шахрайства

Показники ефективності

• Зниження рівня шкоди, завданої фінансовими злочинами

Ми приведемо законодавство у сфері фінансового моніторингу у відповідність з 4 директивою ЄС та частково 5 директивою ЄС, що створить можливості для деофшоризації та ризик-орієнтованого підходу до попередження зловживань. Ми запровадимо інші міжнародні стандарти, зокрема стандарти Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (FATF).

Ми утворимо Бюро фінансових розслідувань - аналітичний центр фінансових розслідувань "білокомірцевих" злочинів у сфері публічних фінансів, що співпрацюватиме з Комітетом з фінмоніторингу Національного банку. Це дасть змогу суттєво знизити фінансове шахрайство і унеможливити роботу конвертаційних центрів та інших інструментів ухилення від сплати податків.

7. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства

Цілі

Показники ефективності

Ціль 7.1. Громадяни України не втрачають від заборони розпоряджатися своїм майном

• Зменшення втрат від обмежень прав розпоряджатися своєю власністю на 60 %

• Ціна, яку українець отримує за розпорядження своєю власністю, є максимально близькою до ринкової, але, крім виключних випадків, ніколи не становить менше 90 % ринкової

Ціль 7.2.

Українські споживачі отримують безпечні товари та послуги

• Зменшення кількості випадків харчових отруєнь і випадків токсикоінфекцій до 30 на 1 млн. населення

• Зменшення випадків завданої шкоди споживачам від неякісних товарів та послуг до 50 на 1 млн. споживачів

Ціль 7.3. Українські працівники мають легальну роботу та витрачають менше часу на пошук нової легальної роботи

• Скорочення середнього строку пошуку нової легальної роботи з 3,6 до 2 місяців

• Зниження рівня безробіття з 9,6 % до 5 % та підвищення зайнятості працездатного населення з 66 % до 70 %

Ціль 7.4. Громадяни отримують більше доходів від управління державною власністю в їх інтересах

• Збільшення рентабельності активів (RoA) державних підприємств з 2,1 % у 2018 році до 5 % у 2024 році

• Зменшення частки держави в економіці до 5 %

Ціль 7.5. Громадяни не переплачують за послуги та товари, що придбає в їх інтересах держава

• Підвищення ефективності публічних закупівель на 20 %

Ціль 7.6. Український експортер отримує кращі умови для роботи за рахунок зменшення бар'єрів для експорту українських товарів та послуг

• Збільшення експорту в 2 рази

• Зменшення рівня ввізних мит (у тому числі інструментів торгового захисту) для топ-100 товарних ліній на топ-20 ринках експорту на 10 %

• Скорочення витрат часу на оформлення експорту для експортерів з 66 годин у 2018 році до 24 годин у 2024 році (у 2018 році в Україні - 66 годин, середнє значення по Європі та Центральній Азії - 24 години)

Ціль 7.7. Громадяни України захищені від зловживань монополістів

• В 5-ти найбільших галузях, індекс Герфіндаля-Гіршмана знижується в два рази

Ціль 7.8. Власники творів та винаходів захищені та отримують справедливу винагороду

• Зростання сплати роялті власникам прав у 1,5 - 2 рази

Ціль 7.1. Українці не втрачають від заборони розпоряджатися своїм майном

Показники ефективності

• Зменшення втрат від обмежень прав розпоряджатися своєю власністю на 60 %

Обмеження розпоряджатися власністю перешкоджає розвитку економіки та призводить до втрат для українця. Відсутність ефективних ринків призводить до неправильного використання ресурсів та відтерміновує розвиток бізнесу та суспільства.

У сільському господарстві мораторій на обіг земель сільськогосподарського призначення заважає розвитку українського аграрного сектору та призводить до бідності в українському селі. Українці отримують на 40 % меншу ціну за розпорядження своєю власністю. Продуктивність та ефективність використання землі залишається низькою.

У фінансовій галузі відсутній ринок капіталу. Це призводить до неефективного розподілу наявних обмежених фінансових ресурсів, підвищення вартості капіталу, зменшення інвестицій, стримує розвиток бізнесу та унеможливлює приватні заощадження через інвестиції на ринку капіталу.

Ми скасуємо мораторій на обіг земель сільськогосподарського призначення. Як результат, ефективність та продуктивність використання сільськогосподарських земель зростатиме до 6 % щороку за рахунок підвищення рівня економічної конкуренції. Земельний ринок запрацює з 1 жовтня 2020 року, що, зокрема, призведе до збільшення вартості оренди за 1 га в середньому по країні з 1700 грн у 2018 році до 4000 грн у 2024 році.

Ми проведемо дерегуляцію з питань землеустрою, вирівняємо податки на землю, введемо запобіжники проти земельного рейдерства та запровадимо сучасну інфраструктуру просторових даних. 100 % відомостей про земельні ділянки буде внесено до Державного земельного кадастру до кінця 2020 року. Це зробить земельний ринок ефективним та прозорим для громадян та бізнесу.

Ми надамо державну фінансову підтримку фермерам на купівлю землі сільськогосподарського призначення та розвиток свого бізнесу. Під час купівлі менше 500 га землі фермери матимуть можливість отримати дешевий кредитний ресурс за ставкою, що не перевищує рівня інфляції.

Ми будемо створювати ринок капіталу через забезпечення вирівнювання регулювання реального та

фінансового секторів економіки, усунення бар'єрів для притоку капіталу в реальний сектор економіки. Ці дії передбачають розвиток корпоративного управління, покращення системи фінансової звітності, детінізацію економіки.

Це дасть можливість українцю вільно розпоряджатися своєю власністю, включно із землею та капіталом, та отримувати за розпорядження нею справедливу вартість.

Ціль 7.2. Українські споживачі отримують безпечні товари та послуги

Показники ефективності

• Зменшення кількості випадків харчових отруєнь і випадків токсикоінфекцій до 30 на 1 млн. населення

• Зменшення випадків завданої шкоди споживачам від неякісних товарів та послуг до 50 на 1 млн. споживачів

Захист прав споживачів та мінімізація ризиків отримання шкоди здоров'ю громадян від споживання небезпечних товарів та послуг дає змогу покращити добробут та якість життя українців, а також сприятиме підвищенню рівня довіри споживачів і позитивно впливатиме на розвиток бізнесу.

Ми будемо розвивати системи безпечності і контролю якості продукції та перезавантажимо державну політику у сфері захисту прав споживачів. З цією метою ми імплементуємо вимоги законодавства ЄС у відповідних сферах.

Ми забезпечимо визнання в Україні застосовуваних у ЄС переліків харчових добавок, ароматизаторів, ензимів, тверджень про користь для здоров'я та про споживчу цінність кормових добавок. У 2020 році буде запущено систему добровільної сертифікації продукції тваринного походження, що виробляється без використання антибіотиків. Протягом 2021 року системою простежуваності буде охоплено 100 % продукції тваринного походження, що перебуває в обігу в Україні.

Ми посилимо заходи державного контролю за виробництвом та реалізацією товарів та послуг, а також відповідальність за порушення вимог законодавства та введення в оману споживача. Буде забезпечена можливість подання скарг на невідповідність продукції в електронному вигляді з наступним розглядом не пізніше 3 - 5 днів. Ми запровадимо моніторинг 100 % постачальників харчової продукції до шкільних та дошкільних навчальних закладів з відкликанням такої продукції у разі невідповідності. Ми забезпечимо наявність та виконання вимог системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) на 100 % великих і середніх підприємств-виробників продуктів через 3 роки та 100 % малих підприємств-виробників продуктів через 5 років.

Це зробить споживання українцями продуктів та послуг безпечним та якісним.

Показники ефективності

• Скорочення середнього строку пошуку нової легальної роботи з 3,6 до 2 місяців

• Зниження рівня безробіття з 9,6 % до 5 % та підвищення зайнятості працездатного населення з 66 % до 70 %

Ліберальне трудове законодавство надає можливість роботодавцям легко створювати нові якісні робочі місця, підвищувати кращих працівників, та платити більш високі зарплати.

Через створення рівних правил гри та надання стимулів для бізнесу, який створює офіційні робочі місця, ми створимо умови, за яких роботодавцям та працівникам буде більш вигідно працювати за законами, ніж ховатися "в тіні". Спрощення трудового законодавства у сфері найму сезонних працівників та понаднормової праці сприятиме легалізації найму працівників, пов'язаних із сезонними ненормованими роботами.

Ми модернізуємо Державну службу зайнятості через перехід до моделі роботи на принципах аутсорсу - із залученням приватних кадрових агентств до пошуку роботи та метчінгу працівників з найкращими роботодавцями, залученням приватних надавачів освітніх послуг до навчання робітників сучасним навичкам, які затребувані на ринку праці. Ми створимо еко-систему з веб-порталів, що забезпечують профайлінг, тренування для пошуку роботи, підвищення професійних навичок, метчінг та супроводження на новій роботі для безробітних і внутрішніх та зовнішніх трудових мігрантів з метою їх залучення на український ринок праці. Ми збільшимо охоплення безробітних програмами працевлаштування від 19 % до 90 % у 2024 році.

Для створення робочих місць ми

будемо розвивати малий та середній бізнес шляхом надання дешевих кредитів за механізмом часткового гарантування та страхування ризику для банків допомоги, сприяння в отриманні кредитів та створення навчальних програм для нових підприємців. Ми спростимо реєстрацію особистих селянських господарств як суб'єктів господарювання та отримання необхідної дозвільної документації для введення в обіг сільськогосподарської продукції.

Ці дії знизять рівень безробіття та покращать можливість українців знайти гідну роботу.

Ціль 7.4. Українці отримують більше доходів від управління державною власністю в їх інтересах

Показники ефективності

• Збільшення рентабельності активів (RoA) державних підприємств з 2,1 % у 2018 році до 5 % у 2024 році

• Зменшення частки держави в економіці до 5 %

Ми будемо сприяти розвитку приватного сектору, який більш продуктивний та ефективний, ніж державний. Для цього ми проведемо приватизацію, яка дасть змогу передати сотні суб'єктів господарювання державного сектору ефективним власникам, які створять нові робочі місця та ліквідують корупцію. Це дасть змогу міністерствам зосередитися на формуванні політики, а не на управлінні власністю. Понад тисячу неефективних підприємств буде ліквідовано - держава більше не буде витрачати кошти платників податків на підтримку неефективних збиткових підприємств.

Ми реформуємо систему управління державними підприємствами згідно із сучасними міжнародними стандартами. На стратегічних підприємствах будуть утворені наглядові ради, які забезпечать ефективне та прозоре корпоративне управління. Кожне підприємство матиме зрозумілу мету перебування у державній власності, передбачену в політиці власності.

Ми створимо Фонд національного добробуту, який візьме в управління стратегічні державні підприємства. Створення Фонду дозволить централізувати управління, підвищити його ефективність та забезпечити громадянам України адекватний рівень дохідності їх активів.

Ми розробимо політики власності з чітким визначенням мети державного володіння і ключових показників ефективності діяльності для всіх державних підприємств. Ми корпоратизуємо всі державні підприємства, що провадять комерційну діяльність, шляхом перетворення їх в акціонерні товариства.

Ці дії підвищать дохід, який отримує українець з державної власності.

Ціль 7.5. Українці не переплачують за послуги та товари, що придбає в їх інтересах держава