Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ

НАКАЗ

14.06.2019

м. Київ

N 1769/5

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

18 червня 2019 р. за N 633/33604

Про затвердження Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України

Відповідно до статті 7 Закону України "Про попереднє ув'язнення", частини третьої статті 18 Кримінально-виконавчого кодексу України та з метою удосконалення норм, що регламентують порядок й умови перебування осіб, які тримаються під вартою, а також окремих категорій засуджених у слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України,

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України, що додаються.

2. Департаменту публічного права Міністерства юстиції України (Кравченко Л. М.) подати цей наказ на державну реєстрацію відповідно до Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року N 493 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади".

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Чернишова Д. В.

Перший заступник Міністра

О. Сукманова

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства юстиції України

14 червня 2019 року N 1769/5

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

18 червня 2019 р. за N 633/33604

ПРАВИЛА

внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України

I. Загальні положення

1. Правові підстави діяльності адміністрації слідчого ізолятора

1. Ці Правила, розроблені відповідно до Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), Кримінально-виконавчого кодексу України (далі - КВК), Закону України "Про попереднє ув'язнення", регулюють порядок й умови перебування у слідчих ізоляторах (далі - СІЗО) осіб, які тримаються під вартою, та окремих категорій засуджених.

2. Ці Правила обов'язкові для всіх СІЗО.

3. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:

Адміністрація ДКВС - Адміністрація Державної кримінально-виконавчої служби України;

адміністрація СІЗО - начальник СІЗО, його заступники або особи, які виконують їх обов'язки;

дисциплінарний ізолятор - приміщення, призначене для тримання засуджених, до яких застосовано стягнення, передбачене статтями 132, 134 КВК;

заклад охорони здоров'я - заклад охорони здоров'я, не віднесений до відання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації;

засуджені - особи, вперше засуджені до позбавлення волі за злочини невеликої або середньої тяжкості чи тяжкі злочини, які на підставі статті 89 КВК залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування; особи, засуджені до обмеження волі, які на підставі статті 57 КВК підлягають направленню до місця відбування покарання; особи, засуджені до арешту, позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань; засуджені, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені в СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії; особи, вироки щодо яких набрали законної сили, які відповідно до статті 88 КВК переміщуються під вартою з однієї установи до іншої;

камера - обладнане відповідно до чинного законодавства жиле приміщення, призначене для тримання ув'язнених і засуджених у кількості двох і більше осіб;

карцер - приміщення, призначене для тримання ув'язнених і засуджених, які злісно порушують вимоги режиму і до яких застосовано стягнення на підставі статті 15 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статей 54, 132, 134 КВК;

медична частина (фельдшерський пункт, лікарняний заклад) - заклад охорони здоров'я Державної установи "Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України", який здійснює медичне обслуговування осіб, узятих під варту (у тому числі осіб, до яких застосовано

тимчасовий чи екстрадиційний арешт);

медичний працівник - лікар, фельдшер, медична сестра закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України, що розташовані на території СІЗО;

міжрегіональні управління - міжрегіональні управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України;

неповнолітні особи - ув'язнені віком до 18 років, які тримаються в СІЗО на підставі ухвали слідчого судді (суду) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також вироку суду, який не набрав законної сили;

одиночна камера - приміщення, обладнане відповідно до законодавства, призначене для одиночного тримання ув'язнених і засуджених, у тому числі з метою забезпечення особистої безпеки, за медичними показаннями, для попередження негативного впливу на інших ув'язнених і засуджених, а також тримання засуджених, до яких застосовано стягнення на підставі статей 132, 134 КВК;

персонал СІЗО - особи рядового і начальницького складу, спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та працівники, які працюють у СІЗО за трудовими договорами;

приміщення камерного типу - приміщення, призначене для тримання засуджених, до яких застосовано стягнення, передбачене статтями 132, 134, 135 КВК, у разі безрезультатного застосування інших заходів впливу;

ув'язнені - особи, які тримаються під вартою відповідно до вмотивованого рішення суду про обрання як запобіжного заходу тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту, винесеного відповідно до Кримінального кодексу України та КПК, та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом; особи, щодо яких вироком суду передбачено тримання під вартою до набрання ним законної сили;

філія ЦОЗ ДКВС України - відокремлений структурний підрозділ Державної установи "Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України", що створюється в кожній області, до складу якого входить адміністративний підрозділ, медичні частини (лікарняні заклади);

ЦОЗ ДКВС України - Державна установа "Центр охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України";

черговий помічник - черговий помічник начальника СІЗО.

4. Діяльність адміністрації СІЗО ґрунтується на суворому дотриманні законності та визначається відповідно до положення про СІЗО. Обов'язки адміністрації та персоналу СІЗО визначено статтею 21 Закону України "Про попереднє ув'язнення".

5. Тримання ув'язнених і засуджених відповідно до завдань кримінального судочинства здійснюється на принципах неухильного додержання Конституції України, вимог Загальної декларації прав людини, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, Європейських в'язничних правил, Мінімальних стандартних правил ООН щодо поводження з в'язнями (Правил Мандели), інших міжнародних правових норм і стандартів поводження з ув'язненими і не може поєднуватися з діями, що завдають фізичних чи моральних страждань або принижують людську гідність. Усі ув'язнені (засуджені) повинні бути захищені від таких дій та жодні обставини не можуть бути виправданням для їх застосування.

6. Організовує та ліквідує СІЗО центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.

7. Забороняється розміщення на території СІЗО юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, відділень будь-яких філій, представництв або інших підрозділів юридичної особи чи представників фізичної особи - підприємця, крім медичних частин (лікарняних закладів).

8. Наповнення СІЗО установлює і змінює Адміністрація ДКВС відповідно до норм площі, встановлених статтею 11 Закону України "Про попереднє ув'язнення", та норм площі, встановлених статтею 115 КВК.

2. Взаємовідносини персоналу СІЗО з ув'язненими та засудженими

1. Взаємовідносини персоналу СІЗО з ув'язненими та засудженими ґрунтуються на засадах взаємоповаги та розвитку позитивних відносин.

Ув'язнені чи засуджені звертаються до персоналу СІЗО на "ви", називають їх по імені та по батькові або "громадянин", "громадянка" і

далі по імені або прізвищу чи за званням або займаною посадою.

Персонал СІЗО звертається до ув'язнених чи засуджених на "ви", називає їх по імені та по батькові або "громадянин", "громадянка" і далі по імені чи прізвищу. До неповнолітніх осіб персонал СІЗО звертається на "ви" або "вихованець", "вихованка" та називає їх по імені.

У разі встановлення позитивних відносин між персоналом СІЗО та ув'язненим чи засудженим допускається звертання ув'язненого чи засудженого до персоналу СІЗО, а також персоналу СІЗО до ув'язненого чи засудженого на "ви" та по імені, якщо вони не проти цього.

2. Персонал СІЗО вживає всіх належних заходів для розвитку позитивних відносин із ув'язненими та засудженими, дотримуючись при цьому вимог законодавства.

3. Правове становище ув'язнених та засуджених, яких тримають у СІЗО

1. Ув'язнені та засуджені, яких тримають у СІЗО, користуються всіма правами людини та громадянина, передбаченими Конституцією України, за винятком обмежень, визначених законодавством України і встановлених вироком суду (для засуджених). Обмеження прав, які застосовуються до ув'язнених та засуджених, мають бути мінімально необхідними для досягнення обґрунтованих цілей. Такі обмеження не можуть застосовуватись, якщо для ефективного досягнення поставлених цілей існує менше альтернативне обмеження.

2. Правове становище іноземних громадян та осіб без громадянства, які перебувають у місцях попереднього ув'язнення, визначається законодавством України, що передбачає права й обов'язки цих осіб під час перебування їх на території України, з обмеженнями, встановленими Законом України "Про попереднє ув'язнення" та іншими нормативно-правовими актами.

3. Забороняється будь-яка дискримінація, зокрема пряме або непряме обмеження прав ув'язнених (засуджених) залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, етнічного, соціального та іноземного походження, віку, стану здоров'я, інвалідності, підозри чи наявності захворювання на ВІЛ/СНІД чи іншу хворобу, сімейного чи майнового стану, звернення або наміру звернення до суду чи інших органів за захистом своїх прав або надання допомоги іншим ув'язненим або засудженим у захисті їхніх прав.

4. Ув'язнених тримають у СІЗО в порядку, передбаченому цими Правилами та Законом України "Про попереднє ув'язнення".

5. Засуджених, яких на підставі статті 89 КВК залишено у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, тримають відповідно до цих Правил, вони користуються правами та мають обов'язки, визначені КВК.

6. Осіб, засуджених до обмеження волі, які на підставі статті 57 КВК підлягають направленню до місця відбування покарання, осіб, засуджених до арешту, позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань, тримають відповідно до вимог КВК та цих Правил.

7. Засуджених в разі обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням або в разі прийняття рішення про тимчасову видачу іншій державі тримають відповідно до Закону України "Про попереднє ув'язнення" та цих Правил. Одержання цими особами посилок і передач, а також купівля ними продуктів харчування і предметів першої необхідності здійснюються в порядку, встановленому КВК для призначеного їм рівня безпеки виправної колонії та цими Правилами.

8. Засуджених, вироки щодо яких набрали законної сили, яких відповідно до статті 88 КВК переміщують під вартою з однієї установи виконання покарань (СІЗО) до іншої (далі - особи, які прямують транзитом), тримають відповідно до вимог КВК, Закону України "Про попереднє ув'язнення" та цих Правил, вони користуються правами та мають обов'язки, визначені Законом України "Про попереднє ув'язнення" та КВК.

9. Засуджених, вироки щодо яких набрали законної сили, яких на підставі статті 90 КВК тимчасово залишено в СІЗО або переведено до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, за винятком осіб, щодо яких

обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням, тримають відповідно до вимог цих Правил, вони користуються правами та мають обов'язки, визначені КВК.

4. Правила поведінки в СІЗО ув'язнених і засуджених

1. Ув'язнені і засуджені мають право:

на захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або тримання під вартою, а також на повідомлення під час взяття під варту підстав та мотивів тримання під вартою, оскарження їх до суду, отримання за особистою письмовою заявою в друкованому вигляді положень статей 28, 29, 55, 56, 59, 62, 63 Конституції України та інших встановлених законом прав затриманих або осіб, яких тримають під вартою, у тому числі право здійснювати захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або арешту (тримання під вартою), право відмовитися від надання будь-яких пояснень або свідчень до прибуття захисника;

бути ознайомленими з правилами внутрішнього розпорядку СІЗО персоналом СІЗО;

на щоденну прогулянку тривалістю одна година. Вагітним жінкам і жінкам, які мають при собі дітей, неповнолітнім особам, а також хворим з дозволу лікаря та за їх згодою тривалість щоденної прогулянки встановлюється до двох годин;

отримувати психолого-педагогічну допомогу;

зустрічатися з родичами та іншими особами;

одержувати посилки (передачі), бандеролі, грошові перекази;

на охорону здоров'я в обсязі, встановленому Законом України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", за винятком обмежень, передбачених законодавством;

за висновком лікуючого лікаря отримувати від родичів або інших осіб (у фабричній закритій непошкодженій упаковці) лікарські засоби або їх аналоги, призначені для проходження курсу лікування, та медичні вироби, а також купувати їх за безготівковим розрахунком;

купувати протягом місяця за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої потреби, письмове приладдя, газети і книги через торговельну мережу на замовлення на суму та у кількості, що передбачені Законом України "Про попереднє ув'язнення", КВК та цими Правилами;

користуватися власним одягом і взуттям у випадках, передбачених Законом України "Про попереднє ув'язнення", КВК та цими Правилами;

мати при собі документи та записи, що стосуються кримінального провадження, захисту прав та інтересів, а також квитанції про здані на зберігання гроші, цінності та речі, публікації, записи та фотографії (крім тих, що містять інформацію про територію, об'єкти та споруди СІЗО, виготовлення зброї, а також інформацію порнографічного змісту, яка визнається такою відповідно до Закону України "Про захист суспільної моралі");

користуватися телевізорами (не більше одного в камері), настільними іграми, газетами, книгами з бібліотеки СІЗО, одержаними від родичів або інших осіб, придбаними через торговельну мережу;

на душпастирську опіку, що здійснюється священнослужителями (капеланами);

відправляти в індивідуальному порядку релігійні обряди і користуватися релігійною літературою та властивими їх віруванню предметами релігійного культу, виготовленими промисловим способом з некоштовних матеріалів, за умови, що не порушується встановлений у СІЗО порядок, а також не обмежуються права інших осіб;

на восьмигодинний сон у нічний час, під час якого не допускається залучення до участі у кримінальному провадженні та інших діях, за винятком невідкладних випадків;

звертатися зі скаргами, заявами та листами до Європейського суду з прав людини, а також інших відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна, до уповноважених осіб таких міжнародних організацій, державних органів і посадових осіб у порядку, встановленому статтею 13 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статтями 8, 113 КВК;

розпоряджатися вільним часом, який відведений розпорядком дня, не порушуючи правил поведінки.

Засудженим, залишеним у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, особам, засудженим до арешту, позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на

підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань, надаються й інші права, передбачені статтями 8, 51, 107 КВК.

Ув'язнені жінки мають право мати при собі своїх дітей віком до трьох років.

Ув'язнені молоді громадяни (віком від 14 до 35 років) мають право на отримання психолого-педагогічної допомоги від спеціалістів центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.

2. Ув'язнені та засуджені зобов'язані:

додержуватися розпорядку дня, встановленого в СІЗО, виконувати законні вимоги адміністрації СІЗО та персоналу СІЗО. Не здійснювати умисних дій, що загрожують життю і здоров'ю інших осіб, а також принижують їх гідність;

дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, постійно підтримувати чистоту в камері. Після підйому заправляти свої ліжка і здійснювати вологе прибирання камери (жилого приміщення);

бути ввічливими між собою, а також з адміністрацією СІЗО та персоналом СІЗО, вставати з ліжок, вітаючись з адміністрацією СІЗО і персоналом СІЗО, шикуватися в шеренгу під час проведення кількісних перевірок;

не вступати в суперечки з адміністрацією СІЗО та персоналом СІЗО, не принижувати їх гідність, не перешкоджати виконанню ними своїх обов'язків. На вимогу адміністрації СІЗО та персоналу СІЗО повідомляти свої прізвище, ім'я, по батькові;

дотримуватися тиші після сигналу "Відбій" та норм шуму протягом дня, а також правил поведінки і чистоти у двориках для прогулянок;

дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого майна СІЗО, дотримуватися правил пожежної безпеки, а також безпеки під час поводження з електроприладами;

за призначенням персоналу СІЗО чергувати в камері по черзі.

З метою забезпечення безпеки адміністрації СІЗО, персоналу СІЗО та інших осіб ув'язнені та засуджені, які порушили вимоги режиму, до оформлення матеріалів про вчинене порушення під час пересування територією СІЗО зобов'язані тримати руки за спиною.

3. Ув'язненим і засудженим забороняється:

порушувати правила поведінки та правила тримання під вартою;

без дозволу персоналу СІЗО виходити з камер та інших приміщень режимних корпусів;

порушувати лінію охорони та встановлені межі СІЗО;

чинити опір законним діям персоналу СІЗО, перешкоджати виконанню ним своїх службових обов'язків, підбурювати до цього інших ув'язнених і засуджених;

продавати, дарувати або відчужувати в інший спосіб на користь інших осіб, які тримаються в СІЗО, предмети, вироби і речі, що перебувають в особистому користуванні;

відбирати речі та предмети в інших осіб;

перегукуватися і перестукуватися, а також встановлювати в будь-який інший спосіб зв'язок з особами, які перебувають в інших камерах, а під час прогулянки - з особами, які перебувають у сусідніх двориках;

викидати будь-які предмети з вікон, перебувати на підвіконні, закривати наглядові вічка у дверях і стінах камер;

порушувати цілісність підлоги, стелі, стін, дверей, решіток, робити на них будь-які написи і помітки, псувати книги та інші предмети і речі, що видаються для користування у СІЗО, а також наклеювати, вивішувати будь-що на стіни, вікна, інвентар, що належить СІЗО;

завішувати спальні місця та мінятися ними без дозволу персоналу СІЗО;

тримати та розводити тварин (засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, можуть тримати тварин з дозволу адміністрації СІЗО);

користуватися будь-якими саморобними електроприладами, без дозволу персоналу СІЗО самостійно проводити будь-які ремонтні роботи в камері;

виготовляти, зберігати і користуватися предметами, речами, напоями та речовинами, забороненими для передавання ув'язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі;

грати в карти, а також інші азартні ігри з метою одержання матеріальної вигоди, а також організовувати їх;

заподіювати собі або іншим особам тілесні ушкодження, у тому числі за допомогою іншої особи, а також завдавати умисної шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від виконання встановлених обов'язків;

порушувати встановлений порядок проведення побачень, надсилання листів, скарг і заяв;

курити у не відведених для цього адміністрацією

СІЗО місцях;

вживати у присутності адміністрації СІЗО, персоналу СІЗО та інших осіб, які відвідують СІЗО, нецензурні та жаргонні слова;

наносити собі або іншим ув'язненим чи засудженим, які перебувають у СІЗО, татуювання.

Неповнолітнім особам забороняється курити й отримувати в посилках (передачах) та бандеролях, купувати в крамницях СІЗО та зберігати при собі тютюнові вироби.

4. Черговий по камері зобов'язаний:

доповідати про кількість осіб, яких тримають у камері, і називати своє прізвище, коли до камери входить адміністрація СІЗО або персонал СІЗО;

стежити за збереженням камерного інвентарю, обладнання та іншого майна;

забезпечувати додержання чистоти в камері;

після приймання їжі збирати та здавати харчові відходи;

підмітати і мити підлогу в камері, прибирати санвузол і підтримувати чистоту у дворику для прогулянок.

Чергового по камері призначає на добу персонал СІЗО у порядку черговості під час кількісної перевірки ув'язнених і засуджених. Призначений черговим ув'язнений або засуджений ставить свій підпис у відповідному журналі.

5. Заборонені для передавання ув'язненим і засудженим продукти харчування, предмети першої необхідності, інші речі та предмети визначено у Переліку продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, заборонених для передавання ув'язненим і засудженим, а також для користування та зберігання при собі (додаток 1).

6. Загальна вага продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, які ув'язнені і засуджені можуть зберігати при собі та на складі, не повинна перевищувати 50 кг.

Продукти харчування, предмети першої необхідності, інші речі та предмети понад кількість та вагу, визначені у Переліку продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, які ув'язнені і засуджені можуть отримувати в посилках (передачах) та бандеролях, купувати в крамницях СІЗО та зберігати при собі (додаток 2), здаються на склад СІЗО і видаються у разі потреби.

Якщо продукти харчування, предмети першої необхідності, інші речі та предмети, що зберігаються на складі СІЗО, знадобляться ув'язненому чи засудженому і не перевищуватимуть встановленої цими Правилами кількості та ваги, їх на підставі заяви ув'язненого або засудженого видають власникам.

Ув'язнені та засуджені мають право мати при собі в камері по дві сумки з особистими речами, які зберігаються під ліжками, для чого можуть обладнуватися спеціальні скрині.

5. Контроль за діяльністю та перевірки СІЗО

1. Безпосередній контроль за діяльністю СІЗО здійснюють Адміністрація ДКВС та міжрегіональні управління.

Персонал Адміністрації ДКВС та міжрегіональних управлінь перевіряє СІЗО на підставі приписів або планів-завдань, затверджених керівником Адміністрації ДКВС або його заступниками, керівниками міжрегіональних управлінь або їх заступниками.

Працівники апарату Міністерства юстиції України перевіряють СІЗО на підставі наказу Міністерства юстиції України з визначенням мети перевірки, посадових осіб, уповноважених на проведення перевірки, дати початку її проведення та плану перевірки.

2. Нагляд за додержанням законодавства в СІЗО здійснюють Генеральний прокурор і підлеглі йому прокурори відповідно до Закону України "Про прокуратуру". Прокурор, який здійснює нагляд, має право відвідувати СІЗО у будь-який час.

3. Парламентський контроль за додержанням конституційних прав і свобод людини і громадянина в СІЗО та виконанням функцій національного превентивного механізму здійснюється відповідно до Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини".

4. Комплексна перевірка СІЗО проводиться один раз на п'ять років Адміністрацією ДКВС і один раз на два роки міжрегіональним управлінням. Через шість місяців після проведення комплексної перевірки проводиться контрольна перевірка стану усунення виявлених під час інспектування недоліків. Результати та матеріали перевірок, проведених міжрегіональним управлінням, надсилаються для контролю до Адміністрації ДКВС.

5. У кожному СІЗО ведеться книга зауважень та пропозицій (додаток 3), яка зберігається в черговій частині

і до якої особи, що проводять інспектування або перевірку, записують свої зауваження та пропозиції.

II. Підстави та порядок приймання до СІЗО ув'язнених і засуджених

1. Підстави для приймання до СІЗО ув'язнених і засуджених

1. Підставами для приймання до СІЗО та тримання ув'язнених і засуджених є:

ухвала слідчого судді (суду) про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або про застосування тимчасового чи екстрадиційного арешту та/або рішення компетентного органу іноземної держави у випадках, передбачених законом;

вирок суду, що не набрав законної сили, але передбачає тримання особи під вартою;

вирок суду, що набрав законної сили, про засудження до покарання у виді позбавлення волі стосовно засудженого, який не перебував під вартою;

вирок суду, що набрав законної сили, стосовно осіб, засуджених до арешту, позбавлення волі, довічного позбавлення волі, які на підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань;

ухвала суду про тимчасове залишення засудженого у СІЗО або переведення засудженого з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії до СІЗО у випадках, передбачених статтею 90 КВК та статтею 537 КПК;

ухвала суду про скасування звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням та направлення його для призначеного відбування покарання у виді обмеження або позбавлення волі;

ухвала суду про направлення засудженого до обмеження волі до місця відбування покарання у порядку, встановленому для осіб, засуджених до позбавлення волі. У такому разі засуджений до обмеження волі звільняється з-під варти під час прибуття до місця відбування покарання.

2. Особи, які прямують транзитом, приймаються в СІЗО і направляються до місця призначення на підставі довідок-витягів з особових справ і попутних списків у порядку, визначеному законодавством.

3. Жінки, які мають дітей віком до трьох років, можуть бути прийняті в СІЗО з дітьми, за винятком випадків, коли ними скоєно злочин щодо цієї дитини. Підставою для прийняття жінки з дитиною є її заява і документ закладу охорони здоров'я, що підтверджує факт народження дитини цією жінкою, або свідоцтво про народження дитини, за відсутності таких документів - рішення суду про встановлення факту народження дитини цією жінкою.

2. Порядок приймання ув'язнених та засуджених до СІЗО

1. Приймання від конвою ув'язнених і засуджених здійснює черговий помічник або заступник чергового помічника. Приймання має відбуватися з повагою до людської гідності.

2. Ув'язнені, щодо яких під час прибуття до СІЗО з ізолятора тимчасового тримання Національної поліції України строк тримання під вартою закінчився і відповідно до КПК не продовжено, до СІЗО не приймаються.

3. Під час приймання обов'язково перевіряється наявність документів, що є підставою для тримання в СІЗО ув'язнених і засуджених, визначених пунктом 1 глави 1 цього розділу. Після цього ув'язнених і засуджених опитують, відповіді на поставлені запитання звіряють з даними, зазначеними в їх особових справах, та візуально порівнюють з фото на документах (копіях), які посвідчують їх особу.

4. Приймання до СІЗО іноземців та осіб без громадянства здійснюється відповідно до законодавства України та міжнародних договорів, ратифікованих Україною.

5. Після прибуття до СІЗО ув'язнені та засуджені підлягають особистому обшуку з роздяганням, а їх речі - огляду. Особистий обшук з роздяганням проводиться тільки особами однієї статі з особою, яка підлягає обшуку.

6. Ув'язненим і засудженим залишаються продукти харчування, предмети першої необхідності, інші речі та предмети, які ув'язнені і засуджені можуть отримувати в посилках (передачах) та бандеролях, купувати в крамницях СІЗО та зберігати при собі. Продукти харчування, предмети першої необхідності, інші речі та предмети, що залишаються ув'язненому або засудженому, записуються до камерної картки (додаток 4).

7. Результати особистого обшуку з роздяганням ув'язнених та засуджених, які прибули до СІЗО, оформлюються протоколом особистого обшуку ув'язненого (засудженого) (додаток 5), у якому зазначаються

всі вилучені речі та предмети. Протокол підписують посадові особи СІЗО, які проводили обшук, та ув'язнений чи засуджений, якого обшукували. У разі відмови ув'язненого чи засудженого підписати протокол працівник СІЗО, який проводив обшук, зазначає про це в протоколі. За бажанням засудженого чи ув'язненого вони мають право зазначити свої зауваження власноруч.

8. Усі ув'язнені та засуджені, які прибули до СІЗО, підлягають обов'язковому первинному медичному огляду з метою виявлення осіб, які мають тілесні ушкодження та становлять епідемічну загрозу для оточення або потребують екстреної медичної допомоги. Первинному медичному огляду підлягають також діти, які прибули до СІЗО разом з ув'язненими жінками.

9. Первинний медичний огляд ув'язнених і засуджених проводить медичний працівник (відповідно до посадових обов'язків) у медичному кабінеті збірного відділення поза межами чутності і (якщо медичний працівник не бажає іншого в кожному конкретному випадку) поза межами видимості немедичного персоналу.

У разі виявлення тілесних ушкоджень в ув'язнених чи засуджених медичний працівник складає довідку у трьох примірниках, у якій детально зазначає:

відомості (письмова заява, усне або письмове пояснення) ув'язненого чи засудженого, які стосуються медичного огляду (включаючи відомості про неналежне поводження);

припущення медичного працівника з огляду на твердження ув'язненого чи засудженого та об'єктивні медичні показники, а також обґрунтування їх співвідношення;

вичерпний опис об'єктивних медичних показників, характер ушкоджень, їх розміри та розташування.

Перший примірник довідки після розгляду начальником СІЗО або особою, яка виконує його обов'язки, долучається до матеріалів особової справи, другий - до медичної картки ув'язненого чи засудженого, а третій видається ув'язненому чи засудженому на руки. До довідки медичний працівник додає фотографії наявних тілесних ушкоджень ув'язненого чи засудженого.

Про факт виявлення тілесних ушкоджень в ув'язнених чи засуджених медичний працівник упродовж доби письмово інформує прокурора та керівника відповідної філії ЦОЗ ДКВС України, а начальник СІЗО або особа, яка виконує його обов'язки, - міжрегіональне управління.

10. На період оформлення облікових документів ув'язнені та засуджені розміщуються у приміщеннях збірного відділення на строк не більше двох годин з додержанням вимог ізоляції. Приміщення мають бути обладнані місцями для сидіння, забезпечені достатнім освітленням, санвузлами, вентиляцією та умовами, що відповідають санітарно-гігієнічним правилам. Час поміщення осіб до приміщень збірного відділення і час їх переведення до камер фіксуються у книзі чергувань по збірному відділенню (додаток 6).

11. Після особистого обшуку з роздяганням ув'язнені та засуджені проходять гігієнічне миття та дезобробку особистого одягу.

12. Ув'язнені та засуджені, які пройшли гігієнічне миття, одержують постільну білизну, за потреби - одяг і взуття за сезоном. В обов'язковому порядку перевдягаються ув'язнені та засуджені, які прибули у форменому одязі.

13. З приміщень збірного відділення ув'язнених і засуджених переводять до камер для новоприбулих осіб (далі - карантинні камери), де тримають до розміщення їх по камерах СІЗО, але не більше трьох діб. У разі відсутності у СІЗО можливості розмістити новоприбулих ув'язнених і засуджених у карантинних камерах їх переводять до маломісних або загальних камер. Забороняється поміщення ув'язнених і засуджених з ознаками інфекційних хвороб до маломісних або загальних камер.

14. Після прибуття ув'язнених і засуджених до СІЗО персонал СІЗО зобов'язаний негайно:

повідомити ув'язнених про підстави та мотиви взяття під варту, роз'яснити право на оскарження в суді підстав та мотивів взяття під варту;

ознайомити під підпис ув'язнених і засуджених з Правилами поведінки ув'язнених і засуджених у слідчих ізоляторах (додаток 7), які долучаються до особової справи. Текст Правил поведінки ув'язнених і засуджених у слідчих ізоляторах, виготовлений друкарським способом, вивішується в усіх камерах (жилих приміщеннях), виробничих майстернях та інших приміщеннях, де

перебувають ув'язнені та засуджені.

15. Протягом трьох робочих днів з дня прибуття до СІЗО персонал СІЗО:

проводить дактилоскопію і фотографування ув'язнених;

організовує вивчення особистостей новоприбулих ув'язнених та засуджених, проводить їх психологічну діагностику, виявляє осіб, схильних до нападу на персонал СІЗО, втечі, самогубства або членоушкодження, вживання спиртних напоїв та наркотичних засобів, інших протиправних дій;

направляє повідомлення одному із членів сім'ї або близьких родичів ув'язненого чи засудженого за його письмовою заявою та вибором, у якому зазначається адреса СІЗО і роз'яснюються права ув'язненого або засудженого;

фіксує наявність шрамів, татуювань і звіряє з анкетними даними особової справи.

16. Для організації роботи з новоприбулими ув'язненими та засудженими наказом начальника СІЗО створюється робоча група, до складу якої обов'язково входять працівники соціально-виховної та психологічної служби, оперативного та режимного відділів, психолог.

17. З карантинних камер новоприбулі ув'язнені та засуджені переводяться до камер СІЗО та розміщуються відповідно до вимог ізоляції, психологічної сумісності та стану здоров'я.

3. Контроль за строками тримання та звільнення ув'язнених і засуджених

1. Контроль за строками тримання ув'язнених і засуджених здійснюють підрозділи контролю за виконанням судових рішень СІЗО відповідно до Інструкції про роботу відділів (груп, секторів, старших інспекторів) контролю за виконанням судових рішень установ виконання покарань та слідчих ізоляторів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 червня 2012 року N 847/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 червня 2012 року за N 957/21269 (із змінами).

2. Начальник СІЗО у строк, що не перевищує семи діб до закінчення строку дії ухвали слідчого судді (суду) про тримання під вартою або до закінчення передбаченого законом строку тримання під вартою як запобіжного заходу, якщо цей строк не продовжено в установленому законом порядку, письмово повідомляє про це слідчого або суд, які здійснюють кримінальне провадження, а також відповідного прокурора. Копія повідомлення долучається до особової справи ув'язненого.

3. За п'ять днів до закінчення максимального строку тимчасового арешту начальник СІЗО надсилає прокурору та суду, що прийняв рішення про застосування тимчасового арешту, повідомлення про день його закінчення, копія якого долучається до особової справи ув'язненого або засудженого.

4. За десять днів до закінчення максимального строку екстрадиційного арешту начальник СІЗО надсилає прокурору Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя чи його заступнику, а також суду, який прийняв рішення про застосування екстрадиційного арешту, повідомлення про день його закінчення, копія якого долучається до особової справи ув'язненого або засудженого.

5. Підстави та порядок звільнення ув'язнених з-під варти та засуджених від відбування покарання, оплата їхнього проїзду і забезпечення одягом визначаються згідно зі статтею 20 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статтями 152 - 154 КВК відповідно.

4. Переведення ув'язнених до інших СІЗО

1. Переведення ув'язнених до інших СІЗО, розташованих за межами області, здійснюється за письмовим рішенням осіб та органів, які здійснюють кримінальне провадження.

2. Переведення ув'язнених з одного СІЗО до іншого, розташованого у межах однієї області чи Автономної Республіки Крим, здійснюється з письмового дозволу начальника міжрегіонального управління з обов'язковим письмовим повідомленням про це особи чи органу, які здійснюють кримінальне провадження, органу, що проводить екстрадиційну перевірку, та відповідного прокурора, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування.

III. Особливості розміщення в СІЗО ув'язнених і засуджених

1. Особливості розміщення ув'язнених і засуджених

1. Ув'язнені та засуджені розміщуються в камерах згідно з вимогами режиму та ізоляції, визначеними статтями 7, 8 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статтею 92 КВК, відповідно до плану покамерного розміщення

(додаток 8).

2. Ув'язнених та засуджених тримають у маломісних (від 2 до 6 осіб) або загальних (від 7 осіб і більше) камерах. Розміщення ув'язнених та засуджених у камерах здійснює черговий помічник за узгодженням з оперативним відділом СІЗО, неповнолітніх осіб - за узгодженням з оперативним відділом і відділом соціально-психологічної роботи СІЗО.

Засуджених, залишених у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, розміщують у відділенні соціально-психологічної служби ізольовано від інших засуджених та ув'язнених.

3. Розміщення ув'язнених і засуджених, які потребують медичної допомоги, проводиться з урахуванням рекомендацій медичних працівників. Ув'язнених і засуджених з ознаками інфекційних або паразитарних захворювань розміщують у камерах, що виділяються під карантин. Строк карантину визначається медичними показаннями.

4. Неповнолітніх осіб розміщують в окремих корпусах, секціях або на поверхах у маломісних камерах (по 2 - 6 осіб) з додержанням вимог ізоляції, викладених у пункті 1 цієї глави, з урахуванням їх віку, фізичного розвитку, соціальної занедбаності та психологічної сумісності.

5. Ув'язнених і засуджених, підозрюваних або обвинувачених в одному й тому самому кримінальному провадженні, за наявності відповідного рішення особи або органу, які здійснюють кримінальне провадження, тримають роздільно.

6. Ізольовано від інших тримають:

засуджених до довічного позбавлення волі;

засуджених, яким покарання у виді смертної кари або довічного позбавлення волі замінено позбавленням волі на певний строк у порядку помилування або амністії;

осіб, засуджених до покарання у виді арешту.

7. Засуджених, яких тримають у СІЗО у зв'язку з повідомленням про вчинення злочину за іншими кримінальними провадженнями, розміщують з дотриманням вимог ізоляції.

Засуджених, які прибули до СІЗО для участі як свідок або інший учасник кримінального провадження, у тому числі засуджених до довічного позбавлення волі, яких після відбуття десяти років покарання у приміщеннях камерного типу переведено до звичайних жилих приміщень колонії максимального рівня безпеки, тримають разом з іншими засудженими відповідно до визначеного їм рівня безпеки установи виконання покарань.

8. У стаціонарах медичних частин ув'язнених і засуджених, хворих на інфекційні та психічні захворювання, розміщують окремо від інших осіб, що там утримуються, з урахуванням виду захворювання.

9. При переміщенні ув'язнених і засуджених (пересування коридорами і територією СІЗО), під час прийому медичним працівником, персоналом СІЗО, проведення прогулянок, гігієнічного миття, соціально-виховної та психологічної роботи, перебування у виробничих майстернях та робочих камерах необхідно дотримуватися вимог ізоляції.

10. У виняткових випадках з метою забезпечення таємниці досудового розслідування, захисту ув'язнених від можливих посягань на їх життя, запобігання вчиненню ними нового злочину або за наявності на те медичних підстав за відповідним рішенням особи або органу, що здійснює кримінальне провадження, за постановою про переведення ув'язненого(ї) до одиночної камери (додаток 9), підписаною начальником СІЗО та санкціонованою прокурором, ув'язнених можна тримати в одиночній камері.

Застосування такого заходу до неповнолітніх осіб не допускається, а в разі виникнення загрози життю їх переводять до іншої маломісної або загальної камери. У разі наявності у СІЗО однієї неповнолітньої особи вона тримається наодинці у маломісній або загальній камері під наглядом персоналу СІЗО.

11. Відповідно до статті 10 КВК у разі виникнення небезпеки життю і здоров'ю засудженого, щодо якого згідно із законодавством у зв'язку з його участю у кримінальному судочинстві прийнято рішення про застосування заходів безпеки, необхідність захисту його від розправи з боку інших засуджених або за заявою засудженого з проханням про забезпечення особистої безпеки, якщо він не допустив порушення режиму, а також у разі необхідності ізоляції засудженого на час підготовки необхідних матеріалів на переведення його до іншого СІЗО або установи виконання покарань дозволяється тримати його в окремій камері

карцеру або одиночній камері на загальних підставах до закінчення перевірки, усунення небезпеки, остаточного розв'язання конфлікту або отримання наряду на переведення, але не більше 30 діб. Підставою для такого тримання є постанова про переведення засудженого(ї) до окремої камери карцеру (одиночної камери) на загальних підставах (додаток 10), винесена начальником СІЗО.

Такі засуджені під час ізоляції на загальних підставах користуються всіма правами, передбаченими цими Правилами.

2. Особливості обладнання камер та інших приміщень СІЗО

1. Камери, карцери та інші приміщення СІЗО забезпечуються меблями, інвентарем і предметами господарського призначення відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 27 липня 2012 року N 1118/5 "Про затвердження Порядку забезпечення, обліку та експлуатації меблів, інвентарю і предметів господарчого призначення та норм їх забезпечення і експлуатації в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 липня 2012 року за N 1274/21586 (із змінами). Усе обладнання камер і карцерів міцно монтується до стін та підлоги. Гострі кути і виступи обладнання слід закругляти.

Ліжка в камерах встановлюють так, щоб забезпечити право на приватність ув'язнених (засуджених), та у кількості, що відповідає встановленій нормі жилої площі на одну особу.

2. Кожна камера обладнується робочим (денним) та черговим (нічним) освітленням, а також електричними розетками для підключення електроприладів. Керування освітленням та розетками здійснюється з приміщення молодшого інспектора чергової зміни (старшого по корпусному відділенню) та вимикачами, що встановлюються в коридорах біля вхідних дверей до камер.

Денне освітлення персонал СІЗО вмикає та вимикає у час, визначений розпорядком дня. У нічний час доби (з 22:00 до 06:00) персонал чергової зміни під час огляду камер з метою запобігання вчиненню ув'язненим або засудженим суїциду, заподіянню членоушкодження або підготовки до вчинення втечі з-під варти вмикає чергове (нічне) освітлення. Рівень освітлення не повинен заважати відпочинку та сну ув'язнених і засуджених.

3. Для проведення прогулянок ув'язнених та засуджених на території режимної зони або на даху будинку режимного корпусу розташовуються прогулянкові дворики.

У прогулянкових двориках встановлюється спортивний інвентар для занять фізичними вправами (перекладина, бруси). Для неповнолітніх осіб у прогулянкових двориках рекомендується обладнувати майданчики для гри у міні-футбол, баскетбол, волейбол, настільний теніс тощо.

У кожному прогулянковому дворику встановлюється лавка, яка надійно кріпиться до підлоги. Для дітей віком до трьох років влаштовуються пісочниці та гойдалки.

Прогулянкові дворики для хворих на інфекційні хвороби, у тому числі на туберкульоз, обладнуються окремо від інших двориків. На дверях цих двориків робиться напис "Для хворих на інфекційні хвороби". Забороняється одночасно проводити прогулянку в прогулянкових двориках ув'язнених і засуджених, які хворіють на різні інфекційні захворювання.

На дверях прогулянкових двориків обладнуються кватирки для зняття (надівання) наручників.

Прогулянкові дворики слід обладнувати так, щоб нічого не перешкоджало природному освітленню, а також козирком для захисту від атмосферних опадів.

4. Для забезпечення належного нагляду та контролю за поведінкою ув'язнених і засуджених, а також інших осіб застосовуються технічні засоби нагляду і контролю.

Адміністрація СІЗО зобов'язана письмово ознайомити ув'язнених і засуджених під їх особистий підпис про застосування технічних засобів нагляду і контролю.

Забороняється використання відеокамер та портативних відеореєстраторів у лазнях, роздягальнях, душових і туалетних кімнатах, приміщеннях (камерах), у яких проводяться медичні обстеження (огляди) ув'язнених та засуджених, особистий обшук з роздяганням, та у кімнатах проведення тривалих побачень.

Кут огляду відеокамер, які встановлені у жилих приміщеннях та камерах, не повинен охоплювати санітарні вузли та душові.

IV. Забезпечення режиму тримання у

слідчих ізоляторах

1. Поняття режиму та розпорядку дня

1. Режим у СІЗО - встановлені відповідно до законодавства порядок і умови тримання ув'язнених і засуджених та нагляду за ними.

2. У кожному СІЗО організовується розпорядок дня, розроблений відповідно до типового розпорядку дня ув'язнених і засуджених, яких тримають у СІЗО (додаток 11), що затверджується наказом начальника СІЗО та доводиться до відома ув'язнених і засуджених, а також персоналу СІЗО. Розпорядок дня, виготовлений друкарським способом, вивішується в усіх камерах, виробничих майстернях та інших приміщеннях, де перебувають ув'язнені та засуджені.

Розпорядок дня медичної частини (фельдшерського пункту, лікарняного закладу) затверджується завідувачем (керівником) цього закладу та погоджується начальником СІЗО.

2. Організація розпорядку дня персоналу СІЗО

1. Начальник СІЗО організовує роботу персоналу СІЗО за змінним графіком так, щоб перебування осіб рядового та начальницького складу забезпечувалося в СІЗО цілодобово.

2. У вихідні та святкові дні, а також у разі ускладнення оперативної обстановки у СІЗО за рішенням начальника СІЗО організовується цілодобове чергування адміністрації СІЗО.

3. Організація охорони та нагляду за ув'язненими і засудженими у СІЗО

1. Організація охорони та нагляду за ув'язненими і засудженими у СІЗО здійснюється відповідно до законодавства.

2. У випадках, визначених статтею 19 Закону України "Про попереднє ув'язнення", у СІЗО може бути запроваджено особливий режим строком до тридцяти днів.

У разі запровадження особливого режиму в СІЗО посилюються охорона, нагляд за ув'язненими і засудженими, припиняються всі заходи, що проводяться з ними, а також надання побачень та прийняття посилок і передач, здійснюються передбачені законодавством режимні заходи.

Про запровадження особливого режиму адміністрація СІЗО доводить до відома ув'язнених та засуджених, а також розміщує відповідну інформацію в місцях приймання передач та особистого прийому громадян.

3. Для припинення групових протиправних дій ув'язнених і засуджених та ліквідації їх наслідків використовуються сили і засоби відповідно до законодавства.

4. Адміністрація СІЗО повинна забезпечити охорону та безпеку ув'язнених і засуджених, персоналу СІЗО та інших осіб, які перебувають на території СІЗО.

4. Забезпечення участі ув'язнених і засуджених у кримінальному провадженні

1. Адміністрація СІЗО створює необхідні умови для роботи слідчого, прокурора та слідчого судді (суду) у зв'язку із здійсненням кримінального провадження та забезпечує доставку ув'язнених і засуджених за їх викликами у визначені приміщення в межах СІЗО.

2. Забороняється виведення ув'язнених і засуджених з камер на побачення, а також за викликами під час приймання-здавання чергування (не більше однієї години), приймання їжі (сніданок, обід, вечеря) згідно з розпорядком дня, а також у нічний час (з 22:00 до 06:00).

3. На виконання постанови, письмового доручення слідчого, прокурора або слідчого судді (суду) для здійснення кримінального провадження, медичних експертиз на території СІЗО адміністрація зобов'язана:

надати приміщення;

доставити у зазначене приміщення ув'язненого або засудженого та забезпечити його охорону;

забезпечити допуск у СІЗО осіб, які залучаються для участі в слідчих діях;

вручити або ознайомити з необхідними документами ув'язненого або засудженого;

забезпечити присутність персоналу СІЗО під час проведення обшуку, виїмки, накладення арешту на майно ув'язненого або засудженого, що зберігається на складі СІЗО або знаходиться в його особистому користуванні.

4. З повідомленням про направлення кримінального провадження з одного органу до іншого, відповідями на звернення, скаргами, клопотаннями тощо ув'язнені та засуджені ознайомлюються під розписку (додаток 12), яка долучається до їх особових справ.

5. Для відправлення ув'язнених і засуджених для участі у слідчих діях або судових засіданнях за межами СІЗО їх виводять з камер та на період оформлення відповідних документів розміщують у приміщеннях збірного відділення не більше ніж на дві години з додержанням вимог ізоляції та

забороною куріння.

6. Ув'язнені та засуджені перед відправленням для участі в кримінальному провадженні за межами СІЗО повинні отримати набір продуктів харчування, бути одягнені за сезоном, мати охайний зовнішній вигляд.

Особа з числа персоналу СІЗО, відповідальна за видачу продуктів харчування ув'язненим та засудженим, які відправляються за межі СІЗО для участі в кримінальному провадженні, визначається наказом начальника СІЗО. Про отримання продуктів харчування (або відмову в їх отриманні) ув'язнений або засуджений ставить свій підпис у журналі обліку продуктів харчування, що видаються ув'язненим і засудженим перед відправленням за межі СІЗО (додаток 13).

7. У разі надходження до СІЗО постанови, письмового доручення слідчого, прокурора або слідчого судді (суду) про здійснення кримінального провадження за участю ув'язненого або засудженого у режимі відеоконференції адміністрація СІЗО зобов'язана доставити цих осіб у спеціально обладнане приміщення СІЗО.

5. Проведення обшуку та огляду речей ув'язнених і засуджених, персоналу СІЗО і громадян, які перебувають на території СІЗО

1. З метою виявлення продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, які забороняється передавати ув'язненим і засудженим, а також використовувати та зберігати при собі, підготовки до втечі з-під варти, розшуку ув'язнених та засуджених, які переховуються, тощо проводяться обшуки та огляди ув'язнених і засуджених, огляди персоналу СІЗО і громадян, які перебувають на території СІЗО, їхніх речей та одягу, транспортних засобів, а також жилих і виробничих приміщень.

Обшуки та огляди ув'язнених і засуджених, персоналу СІЗО і громадян, які перебувають на території СІЗО, проводяться у такій послідовності:

перед початком обшуку чи огляду оголошуються підстави і порядок їх проведення;

пропонується здати гроші, цінні папери і речі, а також продукти харчування та предмети, які заборонено використовувати в СІЗО;

оголошуються права осіб, які підлягають обшуку або огляду, на оскарження дій персоналу СІЗО щодо виконання зазначених заходів;

для проведення особистого обшуку ув'язнений чи засуджений піднімає руки догори і розставляє ноги (в окремих випадках, коли існує припущення про наявність в ув'язненого чи засудженого, який підлягає обшуку, зброї або інших заборонених предметів, які можуть бути знаряддям для вчинення злочину, йому пропонується обпертися руками об стіну розкритими долонями і розставити ноги. У таких випадках обшук проводиться не менше ніж двома особами);

для проведення огляду персоналу СІЗО і громадян, які перебувають на території СІЗО, їм пропонується особисто пред'явити речі і предмети, що їм належать, для поверхневого огляду. Для перевірки внутрішнього вмісту на вимогу осіб, які проводять огляд, валізи, сумки, пакети, футляри розкриваються їх власниками, а кишені одягу вивертаються. Особам, які відмовилися від проведення огляду, прохід до СІЗО забороняється;

за фактом вилучення грошей, цінних паперів і речей, а також продуктів харчування та предметів, які заборонено використовувати в СІЗО, та про шляхи їх надходження до зони, що охороняється, особи, щодо яких було проведено обшук, мають право надавати письмові пояснення;

після завершення обшуків та оглядів проводиться опитування осіб, у яких проведено обшуки та огляди, на наявність у них скарг і заяв.

2. Особистий обшук може проводитися як з роздяганням, так і без роздягання.

Особистому обшуку з роздяганням підлягають ув'язнені та засуджені під час їх прибуття до СІЗО, перед відправленням за його межі, під час поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), перед проведенням тривалого побачення і після його завершення, а також у разі наявності у персоналу СІЗО інформації про те, що ці особи мають предмети або речовини, заборонені до зберігання і використання. В останньому випадку обшук проводиться за рішенням начальника СІЗО або його заступника, а за їх відсутності - чергового помічника.

Під час проведення особистого обшуку з роздяганням ув'язненому чи засудженому дозволяється зняти

одяг вище пояса, а потім вдягнутися, перш ніж знімати решту одягу.

Обстеження порожнин тіла, а також огляд протезів, пов'язок, пластирів, гіпсових та інших пов'язок здійснює лише кваліфікований медичний працівник, як правило, за винятком лікуючого лікаря.

Особистий обшук з роздяганням проводиться в окремому ізольованому приміщенні. Під час проведення обшуку з роздяганням персонал СІЗО використовує одноразові медичні рукавички.

Особистому обшуку без роздягання підлягають ув'язнені і засуджені під час виведення їх з камер та поміщення до них, виходу на роботу та повернення з роботи, а також ув'язнені і засуджені, які допустили порушення вимог режиму.

Особистий обшук без роздягання під час виходу ув'язнених та засуджених на роботу та повернення з роботи проводиться у спеціально визначених адміністрацією СІЗО місцях.

Присутність осіб іншої статі з обшукуваним під час обшуку з роздяганням та обшуку без роздягання не допускається.

3. Умови і методи проведення обшуків та оглядів не повинні ображати честь та принижувати гідність ув'язнених і засуджених, а також інших осіб, які підлягають обшуку або огляду. Неприпустимими є зауваження з приводу фізичних вад, особливостей анатомічної будови, вживання непристойних виразів, брутальне або некоректне поводження з особами, які підлягають обшуку або огляду.

4. Під час обшуків та оглядів не допускається безпідставне пошкодження білизни, одягу, майна та інших предметів, що належать ув'язненим, засудженим або іншим особам, псування продуктів харчування, інженерно-технічних засобів охорони, інвентарю та іншої власності СІЗО.

У разі виявлення заборонених речей і предметів, зашитих в одязі, тканина акуратно розпорюється по швах, із взуття виймаються супінатори та знімаються металеві набійки. Ремонт одягу та взуття здійснюється за заявою ув'язненого чи засудженого у відповідних майстернях СІЗО.

5. Огляд речей ув'язнених і засуджених проводиться в їх присутності під час прийому до СІЗО, перед відправленням за його межі, під час переведення до іншої камери, стаціонару медичної частини або поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери). У всіх інших випадках огляд речей ув'язнених і засуджених проводиться в присутності ув'язненого або засудженого, який чергує по камері.

Під час проведення обшуку та огляду жилого приміщення, в якому проживають засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, їх особистих речей та предметів зобов'язані бути присутніми начальник відділення соціально-психологічної служби або особа, яка виконує його обов'язки, старший днювальний гуртожитку, а під час обшуку та огляду виробничої майстерні або робочої камери - особа з числа персоналу СІЗО, відповідальна за приміщення, один із засуджених, які працюють у цьому приміщенні.

6. Під час проведення особистого обшуку або огляду речей ув'язнених і засуджених можуть застосовуватися технічні засоби виявлення заборонених предметів, речовин і продуктів харчування. Рентгенівську апаратуру дозволяється застосовувати тільки для обшуку одягу або огляду речей ув'язнених і засуджених. З дозволу начальника СІЗО та за наявності мотивованого дозволу медичного працівника проводиться рентгеноскопія тіла ув'язненого чи засудженого.

6. Порядок вилучення в ув'язнених і засуджених грошей, цінних речей та предметів

1. Гроші, вилучені в ув'язнених або засуджених під час приймання до СІЗО, зараховуються на їх особові рахунки, а цінні речі і предмети здаються на склад для зберігання.

2. Вилучені або прийняті на зберігання від ув'язнених чи засуджених гроші, цінності, особисті речі, предмети за їх письмовою згодою (заявою) можуть бути передані (переказані) родичам або іншим особам.

3. Продукти харчування, предмети першої необхідності, інші речі та предмети, які не заборонені для передачі ув'язненим та засудженим, а також для користування та зберігання, але які перебувають в ув'язнених чи засуджених понад визначену пунктом 6 глави 4 розділу I цих Правил кількість або вагу, вилучаються та здаються на склад для зберігання, про що посадові особи СІЗО

складають акт, який підписує ув'язнений або засуджений, у якого було вилучено продукти харчування, речі і предмети, та посадова особа СІЗО, яка прийняла ці речі на склад для зберігання.

Продукти харчування, заборонені для зберігання ув'язненими та засудженими, за їх письмовою заявою можуть бути здані на склад СІЗО для передачі родичам або іншим особам. Заборонені для зберігання ув'язненими та засудженими продукти харчування, що перебувають на складі, у разі природного їх псування або закінчення терміну придатності знищує комісія СІЗО, про що складається акт, з яким ув'язнені та засуджені ознайомлюються під підпис.

4. Вилучені в ув'язнених гроші та цінні речі і предмети, отримані шляхом обману під час тримання у СІЗО або власник яких не встановлений, передаються в дохід держави згідно з постановою про передавання заборонених для зберігання речей та предметів у дохід держави (додаток 14), підписаною начальником СІЗО та санкціонованою прокурором.

5. Вилучення грошей, цінних речей та предметів у засуджених, щодо яких вироки набрали законної сили, проводиться відповідно до статей 59, 102 КВК.

6. За фактом вилучення в ув'язнених чи засуджених продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, заборонених для передавання, а також для користування та зберігання при собі, за рішенням адміністрації СІЗО у десятиденний строк проводиться службове розслідування.

7. Особливості відвідування СІЗО

1. Відвідування СІЗО - проходження осіб до зони, що охороняється, з метою ознайомлення з умовами тримання та праці ув'язнених і засуджених, проведення концертів, виступів, богослужінь тощо, спілкування з ув'язненими та засудженими, їх фото- і відеозйомки (за згодою), а також ознайомлення з умовами праці персоналу та функціонуванням об'єктів СІЗО.

2. Пропускний режим установлює адміністрація СІЗО.

3. Осіб, які відвідують СІЗО, пропускають до СІЗО та випускають з нього за перепусткою відповідного зразка з одночасним пред'явленням паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

4. Відповідно до статті 7 Закону України "Про попереднє ув'язнення" особи, які заходять на територію СІЗО або виходять з неї, та їхні речі підлягають огляду. Під час проведення оглядів можуть використовуватися металодетектори, а також детектори виявлення вибухових та наркотичних речовин.

Особам, які відмовилися від проведення огляду, прохід до СІЗО забороняється.

5. Особам, які заходять на територію СІЗО, забороняється проносити із собою продукти харчування, речі та предмети, заборонені для зберігання і користування ув'язненими і засудженими. Пакети, сумки, речі та предмети особи, які заходять на територію СІЗО, здають на зберігання до спеціально виділених адміністрацією СІЗО приміщень, шаф.

У разі надходження інформації про те, що відвідувач всупереч установленому порядку намагається пронести продукти харчування, речі та предмети, заборонені для зберігання і користування ув'язненими та засудженими, начальник СІЗО або його заступник, а в разі їх відсутності - черговий помічник приймає рішення про проведення особистого огляду такої особи у порядку, передбаченому пунктом 1 глави 5 цього розділу.

6. Персонал СІЗО, який проводить особистий огляд, зобов'язаний бути ввічливим і не допускати дій, що порушують права людини та принижують її гідність. Оглядові має передувати пропозиція пред'явити заборонені речі, предмети і речовини.

Огляд проводиться в окремому ізольованому приміщенні тільки особами однієї статі з особою, яка підлягає огляду. Забороняється проводити в одному приміщенні огляд декількох осіб одночасно.

7. Відвідування засуджених, залишених у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, осіб, засуджених до обмеження волі, які на підставі статті 57 КВК підлягають направленню до місця відбування покарання, осіб, засуджених до арешту, позбавлення волі, довічного позбавлення волі, вироки щодо яких набрали законної сили і які на підставі статті 87 КВК підлягають відправленню до установ виконання покарань, без спеціального дозволу (акредитації) в будь-який час доби для здійснення контролю та проведення перевірок

здійснюється у порядку, передбаченому статтею 24 КВК.

8. Працівникам правоохоронних органів, суду, захисникам та адвокатам або іншим фахівцям у галузі права, які за законом мають право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, дозволяється проносити матеріали та документи, необхідні їм для здійснення повноважень, визначених законодавством, з обов'язковим їх оглядом на контрольно-пропускному пункті.

9. Педагогічним працівникам дозволяється проносити із собою підручники, навчальні посібники, необхідні для проведення занять, медичним працівникам - науково-популярну літературу, брошури, плакати, пам'ятки на медичну тематику.

10. Для всебічного й об'єктивного висвітлення діяльності СІЗО та отримання інтерв'ю у адміністрації, персоналу, ув'язнених та засуджених представники засобів масової інформації можуть відвідувати територію цих установ за наявності спеціального дозволу.

11. Оформлення спеціальних дозволів представникам засобів масової інформації для відвідування СІЗО та взаємодію з ними здійснює Адміністрація ДКВС, керівництво міжрегіональних управлінь або начальники СІЗО.

Допуск представників засобів масової інформації на територію СІЗО здійснюється на підставі виданого спеціального дозволу, паспорта та редакційного посвідчення або іншого документа, що засвідчує належність до засобу масової інформації.

12. Для отримання спеціального дозволу на відвідування СІЗО представники засобів масової інформації подають не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати запланованого відвідування до Адміністрації ДКВС, керівництва міжрегіонального управління або начальника СІЗО подання із зазначенням:

повного найменування засобу масової інформації, дати і номера реєстрації, місцезнаходження, номера телефону (факсу), електронної адреси;

найменування СІЗО, яке планується відвідати (якщо подання направлено до Адміністрації ДКВС чи міжрегіонального управління);

мети, дати та часу відвідування СІЗО;

прізвища, імені та по батькові представника засобу масової інформації, щодо якого вноситься подання, серії та номера паспорта, коли і ким виданий;

номера редакційного посвідчення або інших документів, що засвідчують належність до засобу масової інформації;

особи, з якою планується записати інтерв'ю (коментар), та орієнтовної тематики.

Подання, що не містить зазначеної інформації, не розглядається, про що письмово повідомляється засіб масової інформації.

13. За результатами розгляду подання не пізніше двох робочих днів до дати відвідування Адміністрація ДКВС (міжрегіональне управління, адміністрація СІЗО) надсилає спеціальний дозвіл на відвідування СІЗО або лист про відмову в його наданні представнику засобу масової інформації, який направив подання, із зазначенням причини відмови.

За рішенням керівництва Адміністрації ДКВС, міжрегіонального управління або начальника СІЗО встановлюються обмеження щодо доступу до окремих об'єктів СІЗО та проведення фото- й відеозйомки. До об'єктів з обмеженим доступом належать охоронні споруди, периметр, спостережні вишки, зовнішні пости, вартове приміщення, кімнати для зберігання зброї та спеціальних засобів, а також приміщення, оснащені системами нагляду і контролю, де персонал СІЗО здійснює спостереження за станом систем сигналізації, відеоспостереження, контролювання доступу та інших систем нагляду і контролю.

14. Відвідування представниками засобів масової інформації ув'язнених та засуджених, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені у СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, в разі обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням з метою одержання у них інтерв'ю здійснюється шляхом надання їм побачення, передбаченого статтею 12 Закону України "Про попереднє ув'язнення", та проводиться з письмового дозволу слідчого або суду, які здійснюють кримінальне провадження, органу, що проводить екстрадиційну перевірку.

Відвідування засуджених представниками засобів масової інформації

здійснюється шляхом надання їм короткострокового побачення, передбаченого статтями 51, 59, 110, 151 КВК. Дозвіл на проведення побачення надається начальником СІЗО або особою, яка виконує його обов'язки.

15. Відмова в наданні спеціального дозволу на відвідування СІЗО надсилається представникам засобів масової інформації якщо:

ув'язнений або засуджений письмово відмовляється від побачення;

слідчий або суд, які здійснюють кримінальне провадження, орган, що проводить екстрадиційну перевірку, не дають письмового дозволу на побачення з ув'язненими або засудженими, вироки щодо яких набрали законної сили, які на підставі статті 90 КВК тимчасово залишені у СІЗО або переведені до СІЗО з арештного дому, виправного центру, дисциплінарного батальйону або виправної колонії, в разі обрання щодо них запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у зв'язку з іншим кримінальним провадженням;

у СІЗО запроваджено режим особливих умов.

16. Представники об'єднань громадян, релігійних та благодійних організацій, які на підставі статті 12 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статті 25 КВК бажають надавати допомогу у виправленні і ресоціалізації ув'язнених та засуджених, проведенні соціально-виховної роботи, можуть відвідувати СІЗО за наявності відповідного дозволу.

Дозвіл представникам об'єднань громадян, релігійних та благодійних організацій на відвідування СІЗО та взаємодію з ними надає Адміністрація ДКВС, керівництво міжрегіонального управління або начальники СІЗО.

Для отримання такого дозволу об'єднання громадян, релігійні або благодійні організації не пізніше ніж за п'ять робочих днів до дати запланованого відвідування подають до Адміністрації ДКВС, керівництва міжрегіонального управління або начальника СІЗО заяву, в якій зазначають:

повне найменування об'єднання громадян, релігійної чи благодійної організації, місцезнаходження, номер телефону (факсу), електронну адресу;

найменування СІЗО, яке планується відвідати (у разі надіслання заяви до Адміністрації ДКВС чи керівництва міжрегіонального управління);

дату та час відвідування СІЗО;

прізвище, ім'я, по батькові представників об'єднання громадян, релігійної чи благодійної організації, які планують відвідати СІЗО, серію та номер паспорта, коли і ким виданий.

До заяви додаються копії свідоцтва про державну реєстрацію та статуту.

Крім того, священнослужителі, релігійні проповідники, наставники, інші представники зарубіжних релігійних організацій, які є іноземними громадянами і тимчасово перебувають в Україні, повинні надати копію офіційного погодження Міністерством культури України можливості провадження проповідницької чи іншої канонічної діяльності та виконання релігійних обрядів.

17. За результатами розгляду заяви не пізніше двох робочих днів до дати відвідування Адміністрація ДКВС, керівництво міжрегіонального управління або адміністрація СІЗО надає дозвіл на відвідування СІЗО, про що повідомляє об'єднання громадян, релігійну або благодійну організацію.

У разі відсутності у заяві інформації або копій документів, зазначених у пункті 16 цієї глави, об'єднання громадян, релігійна або благодійна організація письмово повідомляються про відмову у дозволі на відвідування СІЗО не пізніше двох робочих днів до дати відвідування із зазначенням причини відмови.

18. Представники об'єднань громадян, релігійних та благодійних організацій, які на постійній основі беруть участь у виправленні і ресоціалізації засуджених, проведенні соціально-виховної роботи, можуть відвідувати СІЗО за спрощеною процедурою.

Для цього зазначеним особам видається перепустка на певний період (місяць, квартал) та на цей період складається графік візитів, який затверджує начальник СІЗО.

19. Особи, які мають право проводити богослужіння та відправляти релігійні обряди, можуть проносити із собою на територію СІЗО речі та предмети, які використовуються під час їх проведення, а також релігійну літературу. Зазначені речі і предмети підлягають візуальному огляду.

20. У випадках порушення представниками засобів масової інформації, об'єднань громадян, релігійних та благодійних організацій вимог

встановленого режиму за рішенням адміністрації СІЗО відвідування може бути припинено на будь-якій його стадії.

8. Особистий прийом ув'язнених і засуджених та інших осіб адміністрацією СІЗО

1. Особистий прийом ув'язнених і засуджених здійснюють щодня протягом робочого часу, крім вихідних і святкових днів, начальник СІЗО, його заступники та начальники відділів і служб за графіком, затвердженим начальником СІЗО. Психолог здійснює прийом ув'язнених і засуджених щодня, крім вихідних і святкових днів. Графік доводиться до відома ув'язнених і засуджених, яких тримають у СІЗО.

2. Запис на особистий прийом здійснюють посадові особи СІЗО щодня під час кількісної перевірки ув'язнених і засуджених. Заяви про прийом подаються письмово на ім'я начальника СІЗО, реєструються в порядку черговості їх подання у журналі прийому ув'язнених і засуджених з особистих питань (далі - журнал прийому) (додаток 15) із зазначенням посадової особи, до якої ув'язнений чи засуджений бажає потрапити на прийом.

3. Прийом ведеться в порядку черговості подання заяв за їх порядковим номером в журналі прийому. Після закінчення особистого прийому в журналі прийому та на заяві про особистий прийом фіксуються його результати. Заява підшивається до особової справи ув'язненого чи засудженого.

4. Особистий прийом ув'язнених і засуджених адміністрація СІЗО проводить у службових приміщеннях у межах корпусних відділень.

5. Особистий прийом родичів ув'язнених і засуджених або інших осіб проводиться за затвердженим начальником СІЗО графіком, який вивішується в приміщенні для відвідувачів. У цьому самому приміщенні проводиться запис громадян на особистий прийом.

9. Надання прогулянки ув'язненим і засудженим

1. Ув'язнені та засуджені, у тому числі поміщені в карцер чи дисциплінарний ізолятор, переведені до приміщення камерного типу (одиночної камери), мають право на щоденну прогулянку тривалістю не менше однієї години (неповнолітні особи, засуджені до покарання у виді арешту, - двох годин).

Неповнолітнім особам, вагітним жінкам і жінкам, які мають при собі дітей віком до трьох років, хворим з дозволу лікаря та за їх згодою тривалість щоденної прогулянки встановлюється до двох годин.

Прогулянка для неповнолітніх осіб, жінок, які мають при собі дітей до трьох років, та хворих (з дозволу лікаря) за їх згодою може бути замінена на заняття у спортивній залі чи розділена на дві частини тривалістю не менше ніж одна година кожна.

Тривалість прогулянки адміністрація СІЗО може зменшувати на прохання ув'язнених і засуджених у разі несприятливих погодних умов, а також у разі виникнення надзвичайних обставин. Для дострокового припинення прогулянки ув'язнені і засуджені звертаються з проханням до чергового помічника, який доповідає про це адміністрації СІЗО для прийняття рішення по суті прохання.

2. Прогулянка проводиться згідно з графіком, затвердженим начальником СІЗО, на території відповідно обладнаних двориків.

3. У разі відмови ув'язнених чи засуджених від прогулянки вони залишаються в камері під постійним наглядом персоналу СІЗО.

4. Ув'язнених і засуджених виводять на прогулянку покамерно - одночасно всі з однієї камери. Ув'язнені і засуджені, яких виводять на прогулянку, повинні бути одягнені за сезоном. У разі порушення ув'язненими чи засудженими режиму під час перебування в прогулянкових двориках за рішенням начальника СІЗО, його заступника, а в разі їх відсутності - чергового помічника прогулянка припиняється для проведення перевірки.

V. Підстави та порядок застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, гамівної сорочки, службових собак та вогнепальної зброї

1. Загальні положення

1. Порядок та підстави для застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, гамівної сорочки, службових собак та вогнепальної зброї до ув'язнених та засуджених визначаються відповідно до статті 18 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статті 106 КВК.

2. Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обстановки, що склалася, характеру правопорушення та особи правопорушника.

3. Застосуванню заходів

фізичного впливу, спеціальних засобів та гамівної сорочки має передувати попередження про намір їх використання, якщо це можливо за певних обставин. Попередження може бути здійснено голосом, у разі значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки, підсилювачі мови і в кожному випадку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби застосовуватимуть.

Без попередження заходи фізичного впливу і спеціальні засоби можуть застосовуватися, якщо виникла безпосередня загроза життю чи здоров'ю персоналу СІЗО або інших осіб.

4. У разі неможливості уникнути застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та гамівної сорочки вони не повинні перевищувати міри, необхідної для виконання покладених на персонал СІЗО обов'язків, і мають зводитися до завдання якнайменшої шкоди здоров'ю ув'язнених і засуджених.

5. За кожним фактом застосування фізичної сили, спеціальних засобів, гамівної сорочки та вогнепальної зброї складається рапорт, який розглядає начальник СІЗО або особа, яка виконує його обов'язки, та проводиться перевірка щодо обґрунтованості їх застосування. Рапорт реєструється у спеціальному журналі та долучається до особової справи ув'язненого чи засудженого.

Про всі випадки застосування фізичної сили, спеціальних засобів та гамівної сорочки адміністрація СІЗО негайно повідомляє прокурора, а про всі випадки застосування вогнепальної зброї - прокурора та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

6. Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх осіб, крім випадків учинення ними групового або збройного нападу, який загрожує життю і здоров'ю персоналу СІЗО чи інших осіб, або збройного опору.

Забороняється застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби і вогнепальну зброю до жінок під час медичних обстежень, переймів, пологів та після народження дитини. У випадках, передбачених статтею 18 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статтею 106 КВК, застосування заходів фізичного впливу, спеціальних засобів та вогнепальної зброї до таких осіб дозволяється виключно з дозволу лікаря.

7. Ув'язненому чи засудженому, до якого було застосовано фізичну силу, спеціальні засоби, гамівну сорочку або вогнепальну зброю, в обов'язковому порядку проводиться медичний огляд та у разі потреби негайно надається екстрена медична допомога. Результати медичного огляду реєструються в медичній карті ув'язненого чи засудженого.

8. Носіння персоналом СІЗО спеціальних засобів в межах території СІЗО, що охороняється, має бути за можливості максимально прихованим від оточення.

2. Застосування спеціальних засобів, фізичної сили та гамівної сорочки

1. Кайданки до ув'язнених та засуджених застосовуються за рішенням начальника СІЗО, його заступника, чергового помічника та його заступника, старшого по корпусному відділенню і начальника варти з переміщення ув'язнених і засуджених у таких випадках:

вчинення фізичного опору персоналу СІЗО або прояви буйства (до заспокоєння);

відмова слідувати до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, приміщення камерного типу (одиночної камери);

виведення з камер та переміщення ув'язнених і засуджених, які схильні до втечі, нападу та захоплення заручників;

якщо є обґрунтовані підстави вважати, що ув'язнений (засуджений) своїми небезпечними діями може завдати шкоду собі або оточуючим;

спроба самогубства, членоушкодження, нападу на ув'язнених і засуджених або інших осіб;

переміщення ув'язненого чи засудженого, який вчинив втечу з-під варти (охорони), після затримання.

Кайданки застосовуються до ув'язненого чи засудженого у положенні "руки за спиною" з урахуванням його фізичних вад та стану здоров'я. Забороняється приковування ув'язнених та засуджених кайданками до будь-яких конструкцій, споруд тощо.

Через кожні дві години персонал СІЗО здійснює перевірку стану фіксації замків (за потреби - послаблює фіксацію), а медичний працівник - стану здоров'я ув'язненого чи засудженого. Персонал СІЗО застосовує

кайданки, доки в цьому є нагальна потреба, з урахуванням випадків, зазначених у цьому пункті.

Кайданки знімають під час відправлення індивідуальних потреб, приймання їжі ув'язненим та засудженим, за вимогою медичного працівника, за наказом осіб, які прийняли рішення про їх застосування, або за наказом начальника, вищого за посадою.

У разі доцільності подальшого їх застосування персонал СІЗО складає рапорт на ім'я посадових осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту.

2. Персонал СІЗО має право самостійно застосовувати засоби сльозогінної та дратівної дії для:

захисту персоналу СІЗО та інших осіб, самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу життю або здоров'ю;

припинення масових заворушень і групової непокори з боку ув'язнених та засуджених;

відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби СІЗО або звільнення їх у разі захоплення;

припинення фізичного опору особовому складу чергової зміни, варті, персоналу СІЗО;

звільнення заручників.

3. Персонал СІЗО має право самостійно застосовувати гумові (пластикові) кийки та фізичну силу для:

захисту персоналу СІЗО та інших осіб, самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу життю або здоров'ю;

припинення масових заворушень і групової непокори з боку ув'язнених та засуджених;

відбиття нападу на будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби СІЗО або звільнення їх у разі захоплення;

припинення опору особовому складу чергової зміни, варті, персоналу СІЗО;

затримання ув'язнених та засуджених, які вчинили втечу з-під варти (охорони);

звільнення заручників.

Забороняється нанесення ударів гумовим (пластиковим) кийком по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку (куприку) і в живіт.

4. Застосування гамівної сорочки належить до крайніх заходів впливу на ув'язнених та засуджених і може мати місце лише тоді, коли заходи щодо припинення буйства, передбачені пунктом 1 цієї глави, є безрезультатними.

Гамівна сорочка застосовується тільки за рішенням начальника СІЗО або особи, яка виконує його обов'язки, у присутності чергового помічника і медичного працівника. Вказівка медичного працівника про неможливість застосування гамівної сорочки до ув'язненого чи засудженого підлягає безумовному виконанню.

Гамівна сорочка застосовується в камері для заспокоєння буйних осіб або іншому ізольованому приміщенні не менше ніж трьома молодшими інспекторами чергової зміни. Ув'язнений чи засуджений у гамівній сорочці поміщується обличчям догори і тримається у ній до заспокоєння, але не більше двох годин.

Увесь час перебування у гамівній сорочці ув'язнений чи засуджений повинен бути під наглядом молодшого інспектора та медичного працівника. Зняття гамівної сорочки проводиться трьома молодшими інспекторами чергової зміни.

До жінок, осіб похилого віку або з вираженими ознаками інвалідності та неповнолітніх осіб гамівна сорочка не застосовується.

3. Застосування вогнепальної зброї

1. Вогнепальна зброя застосовується без попередження:

під час збройного нападу ув'язнених або засуджених на персонал СІЗО та осіб, які перебувають на території СІЗО, у разі наявності загрози їх життю чи здоров'ю;

щодо ув'язненого або засудженого, який скоює втечу з-під варти на транспортному засобі під час його руху, якщо він своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю людей;

під час втечі вночі, в умовах недостатньої видимості, а також у лісистій місцевості;

для припинення спроби заволодіти вогнепальною зброєю;

під час затримання ув'язненого або засудженого, який чинить збройний опір.

2. Вогнепальна зброя застосовується після попереджувального вигуку "Стій, стрілятиму!" і пострілу вгору під час:

спроби ув'язненого або засудженого подолати лінію охорони на огороджених об'єктах, в усіх інших випадках - після подолання лінії охорони (крім випадків застосування зброї без попередження, зазначених у пункті 1 цієї глави);

звільнення заручників;

переслідування ув'язненого або засудженого, який скоїв втечу;

явного нападу на персонал СІЗО та осіб, які перебувають на території СІЗО, коли їх життю чи здоров'ю загрожує безпосередня небезпека.

3.

Після поранення або смерті внаслідок застосування вогнепальної зброї забезпечується охорона місця події до прибуття прокурора або слідчого.

У разі смерті або поранення ув'язненого або засудженого за межами СІЗО, коли немає можливості забезпечити охорону місця події силами варти, посадова особа СІЗО повідомляє про те, що сталося, начальника СІЗО або начальника територіального органу Національної поліції для надання допомоги варті в забезпеченні охорони місця події. Особам, пораненим внаслідок застосування зброї, надається екстрена медична допомога.

4. Застосування службових собак

1. Службові собаки застосовуються:

для охорони території та приміщень СІЗО;

під час огляду транспортних засобів і вантажів;

для розшуку, затримання та супроводу ув'язнених або засуджених, які вчинили втечу з-під варти (охорони), а також при переміщенні на обмінні пункти та у зворотному напрямку;

для перевірки стану контрольно-слідової смуги зовнішньої і внутрішньої заборонених зон та вказаної у плані охорони смуги місцевості, що прилягає до СІЗО;

під час проведення обшуків і оглядів приміщень та території СІЗО для виявлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи інших одурманюючих засобів, а також виявлення вибухових речовин, зброї та набоїв;

під час переміщення засуджених до довічного позбавлення волі чоловіків (у тому числі тих, вироки щодо яких не набрали законної сили) на території СІЗО за межами режимного корпусу;

для припинення масових заворушень та проявів групової непокори ув'язнених та засуджених у СІЗО.

2. Службові собаки використовуються на довгому або короткому повідках, у наморднику або без нього з урахуванням конкретної ситуації, що склалася, а також фізичних вад і стану здоров'я ув'язнених та засуджених.

VI. Придбання продуктів харчування, предметів першої необхідності, отримання передач, посилок, бандеролей та грошових переказів

1. Порядок придбання ув'язненими і засудженими продуктів харчування та предметів першої необхідності

1. Для придбання ув'язненими і засудженими продуктів харчування і предметів першої необхідності в СІЗО відкриваються та функціонують крамниці і столи замовлень, які провадять свою діяльність відповідно до законодавства.

2. Відповідно до статті 9 Закону України "Про попереднє ув'язнення" ув'язнені мають право купувати протягом місяця за безготівковим розрахунком продукти харчування і предмети першої необхідності на суму до одного мінімального розміру заробітної плати та без обмежень письмове приладдя, газети, книги через торговельну мережу на замовлення.

Засудженим відповідно до статті 108 КВК дозволяється придбавати за безготівковим розрахунком продукти харчування, одяг, взуття, білизну і предмети першої необхідності на гроші, зароблені в колоніях та СІЗО, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу без обмеження їх обсягу.

3. Виводити ув'язнених і засуджених із камер до крамниці та столу замовлень не дозволяється, товари для них купує персонал СІЗО. Графік роботи крамниці та столу замовлень СІЗО, асортимент і ціни на товари передають до кожної камери (жилого приміщення) для ознайомлення з ними ув'язнених і засуджених.

4. Адміністрація СІЗО створює умови, щоб кожний ув'язнений чи засуджений мав змогу придбавати продукти харчування та предмети першої необхідності в крамниці цієї установи не менше двох разів на тиждень.

5. Тим, хто бажає придбати продукти харчування та предмети першої необхідності, видається бланк заяви (додаток 16), який після заповнення здається персоналу СІЗО для передавання в бухгалтерію.

Бухгалтер СІЗО перевіряє наявність коштів на особових рахунках ув'язнених і засуджених та списує з них гроші на суму придбаних товарів.

Продукти харчування та предмети першої необхідності розносять по камерах та видають ув'язненим і засудженим під особистий підпис у розписці, розміщеній на бланку заяви. Засуджені, залишені у СІЗО для роботи з господарського обслуговування, одержують придбані продукти харчування та предмети першої необхідності самостійно.

6. Ув'язнені та засуджені за бажанням можуть користуватися послугами установ та підприємств

комунально-побутового обслуговування за місцем розташування СІЗО.

До таких послуг належать пошиття одягу та взуття цивільного зразка, їх ремонт, чищення одягу, ремонт побутової техніки та годинників, що належать засудженим, фото-, відеозйомка (під контролем персоналу СІЗО), а також інші послуги з дозволу адміністрації СІЗО. Засуджені можуть сплачувати за своє заочне (дистанційне) навчання.

Для надання додаткових послуг ув'язнені та засуджені можуть запрошувати відповідних фахівців з дозволу адміністрації СІЗО.

Додаткові послуги надаються ув'язненим чи засудженим на підставі їх заяви на ім'я начальника СІЗО та сплачуються за рахунок коштів, які є на їх особових рахунках.

2. Порядок одержання ув'язненими і засудженими передач

1. Відповідно до статті 9 Закону України "Про попереднє ув'язнення" та статті 112 КВК ув'язнені і засуджені мають право одержувати передачі.

2. Передачі приймаються в порядку черговості відвідувачів. Для приймання передач у визначеному адміністрацією СІЗО місці обладнується окрема кімната, розташована суміжно з приміщенням для відвідувачів. Кімната для приймання передач обладнується спеціальним вікном для спілкування молодшого інспектора чергової зміни з відвідувачами.

У приміщенні для відвідувачів установлюються столи з письмовим приладдям, меблями, скринька для скарг та заяв. На видному місці вивішуються оголошення із зазначенням часу приймання передач, надання побачень, перелік продуктів харчування, предметів першої необхідності, інших речей та предметів, заборонених для передавання ув'язненим і засудженим, витяги з нормативно-правових актів, що визначають порядок надання побачень, приймання передач, встановлюють відповідальність громадян за їх порушення, графік приймання громадян адміністрацією СІЗО та інша необхідна інформація.

3. Особа, яка принесла передачу, заповнює і підписує заяву у двох примірниках (додаток 17), обидва примірники заяви, передачу, паспорт або інший документ, що посвідчує особу, здає молодшому інспектору чергової зміни, який перевіряє вміст передачі за найменуваннями, кількістю предметів, продуктів харчування та їх вагою, а також оглядає її відповідно до порядку огляду вмісту посилок (передач) та бандеролей (додаток 18).

4. Молодші інспектори чергової зміни, які приймають передачі, повинні бути одягнені в білі халати, мати в санітарних книжках відмітку про проходження медичного огляду, дотримуватися правил гігієни і санітарії, поводитись ввічливо і ставитися з повагою до осіб, які принесли передачу.

5. Звірка ваги та вмісту передач здійснюється у присутності осіб, що їх доставили (до ваги передачі не зараховуються предмети особистої гігієни, предмети першої необхідності, лікарські засоби, їх аналоги та медичні вироби у фабричній закритій непошкодженій упаковці).

Паспорт або документ, що посвідчує особу, повертають після проведення звірки або огляду вмісту передачі.

Продукти харчування, предмети першої необхідності, інші речі та предмети, які заборонено передавати ув'язненим і засудженим, повертають особі, яка принесла передачу, із зазначенням причини повернення.

Виявлені в передачі предмети, вироби та речовини, вилучені з цивільного обігу; будь-яка зброя, набої, вибухові речовини, а також спеціальні засоби та засоби активної оборони; гроші, банківські картки, цінні речі, цінні папери; оптичні прилади (крім окулярів); будь-які вироби з дорогоцінних металів; дріжджі, спиртні, слабоалкогольні напої і пиво; наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори; радіоелектронні засоби, призначені для передавання чи приймання радіосигналів (радіостанції, комунікатори, мобільні телефони та зарядні пристрої до них, SIM-картки, скетч-картки поповнення рахунку мобільного зв'язку, пейджери, роутери тощо); будь-які колючо-ріжучі предмети, ножі, сокири, молотки, ножівкові полотна; гральні карти заводського або кустарного виготовлення; топографічні карти, компаси; формений одяг і знаки розрізнення військовослужбовців та працівників правоохоронних органів передаються до оперативного відділу СІЗО для проведення перевірки і вжиття заходів, визначених

законодавством.

6. Після приймання передачі молодший інспектор чергової зміни повертає перший примірник заяви особі, яка принесла передачу, з розпискою в прийманні, а другий примірник заяви після підпису ув'язненого чи засудженого щодо одержання передачі долучає до його особової справи.

У картці обліку побачень, видачі посилок (передач) і бандеролей (додаток 19) робиться відмітка про одержання передачі, її вміст і вагу, після чого передачу видають зазначеним особам.

Отримані від родичів ув'язнених та засуджених чи інших осіб лікарські засоби або їх аналоги зберігаються в медичній частині (лікарняному закладі) в окремих шафах. Їх облік та видачу здійснюють працівники медичної частини (лікарняного закладу) відповідно до Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров'я України від 15 серпня 2014 року N 1348/5/572, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 серпня 2014 року за N 990/25767 (із змінами).

У випадках відмови ув'язненого чи засудженого з будь-яких причин прийняти передачу адміністрація СІЗО робить про це відмітку на другому примірнику заяви. Вміст передачі повертають особам, які принесли передачу (за можливості), або знищують за згодою ув'язненого чи засудженого, про що складається акт, який підписує персонал СІЗО, ув'язнений або засуджений. Ув'язнений або засуджений може викласти в акті зауваження та пояснення щодо причин відмови прийняти передачу. Після цього акт разом з другим примірником заяви на приймання передачі долучається до особової справи ув'язненого чи засудженого.

7. Передачу не приймають і повертають особі, яка її принесла, з роз'ясненням причин повернення у разі:

звільнення ув'язненого чи засудженого з-під варти або вибуття його із СІЗО;

смерті ув'язненого чи засудженого;

відсутності в ув'язненого чи засудженого можливості особисто прийняти адресовану йому передачу (перебування за межами СІЗО у зв'язку з проведенням слідчих дій чи участю в судових засіданнях, вибуття більше ніж на добу; перебування в медичній частині у несвідомому стані, перебування в лікарняному закладі або закладі охорони здоров'я);

відсутності в особи, яка принесла передачу, паспорта або документа, що посвідчує особу;

відбування стягнення у вигляді поміщення до карцеру чи дисциплінарного ізолятора, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери);

наявності письмової відмови ув'язненого чи засудженого одержати передачу.

8. Родичам ув'язнених та засуджених або іншим особам, які прибули до СІЗО, адміністрація роз'яснює, що замість посилок (передач) і бандеролей вони мають можливість придбати через крамницю СІЗО продукти харчування та предмети першої необхідності з метою подальшої передачі ув'язненим та засудженим. У такому разі зазначені особи подають заяву у двох примірниках із зазначенням найменувань, кількості і ваги продуктів харчування та предметів першої необхідності для передачі ув'язненому чи засудженому і в касі СІЗО сплачують їх вартість. Після отримання ув'язненим чи засудженим такої передачі один примірник заяви повертають особі, яка сплатила вартість передачі, а інший долучають до особової справи ув'язненого чи засудженого.

9. У камерах (жилих приміщеннях) СІЗО встановлюються телевізори невеликих габаритів (діагональ до 80 см) та DVD-плеєри з розрахунку один на камеру (жиле приміщення), одержані від родичів ув'язнених чи засуджених або інших осіб.

Особа, яка хоче передати у користування ув'язненому або засудженому телевізор чи DVD-плеєр, подає письмову заяву на ім'я начальника СІЗО.

Передача телевізора або DVD-плеєра від родичів ув'язнених чи засуджених або інших осіб оформлюється актом, де зазначаються модель, рік випуску, характерні ознаки та (за наявності) технічний паспорт. Акт складається у трьох примірниках, перший з яких видається особі, яка передала телевізор чи DVD-плеєр, другий долучається до особової справи ув'язненого або засудженого, третій зберігається у відділі соціально-виховної та психологічної роботи СІЗО.

Ув'язненим та засудженим, які одержали телевізор

чи DVD-плеєр, забороняється передавати їх в особисте користування іншим особам. У разі виходу з ладу їх ремонт здійснюється за межами СІЗО за рахунок коштів ув'язнених чи засуджених, їх родичів або інших осіб. Після ремонту за заявою телевізор чи DVD-плеєр повертають до камери.

У разі вибуття ув'язнених та засуджених до інших СІЗО або установ виконання покарань телевізор чи DVD-плеєр за їх письмовою заявою повертають особам, які їх передали, або родичам. У разі тимчасового вибуття ув'язнених та засуджених для проведення слідчих дій або участі в судових засіданнях, якщо вони наполягають, телевізор чи DVD-плеєр здають для зберігання на склад СІЗО.

Про повернення телевізора чи DVD-плеєра адміністрація СІЗО завчасно повідомляє осіб, які їх передали, або родичів ув'язненого чи засудженого, а їх видача здійснюється під розписку у третьому примірнику акта, який після цього повертається на зберігання до відділу соціально-виховної та психологічної роботи СІЗО.

До повернення телевізора чи DVD-плеєра особам, які їх передали, або родичам ув'язненого чи засудженого їх здають на склад СІЗО для зберігання. До кожного з них додається ярлик із зазначенням прізвища та ініціалів власника.

Видавати до камер у користування телевізор чи DVD-плеєр ув'язнених або засуджених, які вибули до інших СІЗО або установ виконання покарань, забороняється, за винятком, коли телевізор чи DVD-плеєр передаються за їх заявою на баланс СІЗО як благодійна допомога. У такому разі телевізор чи DVD-плеєр залишаються в камерах, а в разі виходу з ладу їх ремонт здійснюється за рахунок СІЗО.

3. Порядок одержання ув'язненими і засудженими посилок та бандеролей

1. Посилки та бандеролі, адресовані ув'язненим та засудженим, приймає від поштових відділень персонал СІЗО.

2. Розкриття та огляд вмісту посилки і бандеролі здійснює персонал СІЗО, призначений наказом начальника СІЗО, у присутності ув'язненого чи засудженого відповідно до порядку огляду посилок (передач) та бандеролей.

Зіпсовані продукти харчування, що надійшли в посилці, знищуються в присутності ув'язненого чи засудженого, про що персонал СІЗО, що проводив огляд вмісту посилки, складає акт, який підписують персонал СІЗО та ув'язнений або засуджений. Ув'язнений або засуджений може викласти в акті свої зауваження, після чого акт долучається до особової справи ув'язненого чи засудженого.

3. У разі виявлення в посилках і бандеролях продуктів харчування, речей і предметів, які заборонені для зберігання і використання ув'язненими та засудженими і за передавання яких передбачено адміністративну чи кримінальну відповідальність, проводиться перевірка та вживаються заходи відповідно до чинного законодавства.

Виявлені в посилках і бандеролях продукти харчування, речі і предмети, які заборонено передавати ув'язненим і засудженим, за їх письмовою заявою можуть бути здані на склад СІЗО з метою повернення родичам або іншим особам, зазначеним у заяві. Якщо заборонені для зберігання ув'язненими та засудженими продукти харчування, що перебувають на складі, зіпсувалися або термін їх придатності закінчився, комісія СІЗО знищує їх, про що складається акт, з яким ув'язнені та засуджені ознайомлюються під підпис.

4. Посилки і бандеролі, адресовані ув'язненим та засудженим, повертають відправникам за їхній рахунок з позначкою "Підлягає поверненню" у випадках:

звільнення ув'язненого чи засудженого із СІЗО;

смерті ув'язненого чи засудженого;

наявності письмової відмови ув'язненого чи засудженого одержати їх.

Посилки і бандеролі, адресовані засудженим, переведеним до інших СІЗО або установ виконання покарань, пересилаються за рахунок СІЗО або установ виконання покарань за місцем їх нового тримання.

5. Посилки та бандеролі мають бути вручені ув'язненим і засудженим не пізніше доби з дня їх отримання, а в разі тимчасового вибуття цих осіб - з дня їх повернення до СІЗО. Посилки та бандеролі, що надійшли на поштову адресу осіб, які відбувають стягнення у вигляді поміщення у карцер чи дисциплінарний ізолятор, переведення до приміщення камерного типу (одиночної камери), здають на склад СІЗО для зберігання та вручають

ув'язненим і засудженим після закінчення строку їх перебування у цих приміщеннях.

Адміністрація СІЗО забезпечує зберігання вмісту посилок та бандеролей за умови, якщо вони не були вручені ув'язненим та засудженим у зв'язку з відбуванням ними стягнення, однак у разі природного псування продуктів через їх тривале зберігання відповідальності не несе.

Максимальна вага однієї посилки або бандеролі визначається Правилами надання послуг поштового зв'язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року N 270 (із змінами).

4. Порядок одержання та відправлення грошових переказів

1. Ув'язненим та засудженим дозволяється одержувати грошові перекази (у національній валюті) через поштові відділення, банки або касу СІЗО, які відповідно до чинного законодавства зараховуються на їх особові рахунки.