Про Річну національну програму під егідою Комісії Україна – НАТО на 2019 рік

УКАЗ

Президента України

Про Річну національну програму під егідою Комісії Україна - НАТО на 2019 рік

З метою забезпечення виконання пріоритетних завдань співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору, на виконання рішень, прийнятих під час засідання Північноатлантичної ради НАТО з Україною і Грузією, що відбулося в рамках Саміту глав держав та урядів держав - членів і держав - партнерів НАТО (11 - 12 липня 2018 року, м. Брюссель, Королівство Бельгія), відповідно до пунктів 1, 3 і 17 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

1. Затвердити Річну національну програму під егідою Комісії Україна - НАТО на 2019 рік (додається).

2. Державному комітету телебачення і радіомовлення України, Міністерству інформаційної політики України, Міністерству закордонних справ України, Міністерству оборони України, іншим центральним органам виконавчої влади за участю державних органів, залучених до виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2019 рік, органів місцевого самоврядування забезпечити регулярне інформування громадськості про хід та результати її виконання.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України

П. ПОРОШЕНКО

м. Київ

10 квітня 2019 року

N 117/2019

ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента України

від 10 квітня 2019 року N 117/2019

РІЧНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА

під егідою Комісії Україна - НАТО на 2019 рік

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Річна національна програма під егідою Комісії Україна - НАТО на 2019 рік (далі - Програма) є системним документом, який містить опис реформ за відповідними напрямами, визначає їх стратегічну мету, цілі, пріоритетні завдання і заходи, необхідні для забезпечення ефективної планомірної реалізації закріпленого Конституцією України стратегічного курсу держави на набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору.

Невід'ємними складовими Програми є додатки, в яких визначаються пріоритетні завдання та заходи на 2019 рік, індикатори виконання/показники ефективності реалізації Програми у 2019 році та орієнтовний план заходів у рамках Комісії Україна - НАТО на 2019 рік.

Провідну роль у питаннях координації діяльності, пов'язаної з підготовкою, виконанням та моніторингом заходів Програми продовжує відігравати Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України, утворена Указом Президента України від 8 липня 2016 року N 296, головою якої є Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України.

Кабінет Міністрів України здійснює координацію діяльності центральних органів виконавчої влади, інших державних органів з розроблення та здійснення заходів, спрямованих на виконання річних національних програм під егідою Комісії Україна - НАТО, а також рішень Комісії Україна - НАТО.

Виконання Програми не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України, оскільки здійснюватиметься за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам, а також за рахунок фінансової допомоги НАТО та окремих держав - членів Альянсу.

Україна на постійній основі інформуватиме НАТО про результати виконання Програми.

Розділ I

ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ

Внутрішня політика, спрямована на захист та забезпечення безпеки і добробуту громадян України, комплексне та глибинне реформування України, досягнення економічного зростання, ефективне урядування, розвиток людського капіталу, утвердження і забезпечення верховенства права, боротьбу з корупцією, відіграє особливу роль у контексті очікуваних українським суспільством змін, які необхідні для дальшого успішного розвитку держави.

Ключові завдання на цьому шляху визначені у Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", затвердженій Указом Президента України від 12 січня 2015 року N 5, Угоді про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" Верховної Ради України VIII скликання, підписаній 27 листопада 2014 року, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, яка спрямована на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї

сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року N 1678-VII (далі - Угода про асоціацію), середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду до 2020 року, а також у цій Програмі.

Центральні органи виконавчої влади забезпечують виконання завдань національної системи Глобальних цілей сталого розвитку, визначених документом "Перетворення нашого світу: Порядок денний розвитку у галузі сталого розвитку на період до 2030 року", затвердженим резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 25 вересня 2015 року A/RES/70/1.

Майданчиками для пошуку національного консенсусу, визначення пріоритетів реформ, координації дій із реформування, моніторингу реалізації та досягнення цілей реформ є Конституційна Комісія, утворена Указом Президента України від 3 березня 2015 року N 119, та Національна рада реформ, утворена Указом Президента України від 23 липня 2014 року N 614.

Демократичні реформи в Україні спрямовані передусім на досягнення європейських демократичних стандартів. Асоціація з Європейським Союзом є важливим стимулом для розбудови України як сучасної європейської держави.

Зазначені реформи проводитимуться з максимально широким залученням інститутів громадянського суспільства.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА 1.1. Досягнення відповідності критеріям, нормам та принципам НАТО та ЄС у соціально-політичній сфері

ЦІЛЬ 1.1.1. Система запобігання та протидії корупції

Пріоритетом діяльності у сфері запобігання та протидії корупції у 2019 році залишається практичне втілення норм антикорупційних законів.

До кінця 2020 року планується:

підвищення ефективності антикорупційних органів та незалежних контролюючих інституцій з метою зменшення корупційних ризиків у діяльності сил оборони;

зменшення корупційних ризиків у сфері публічних закупівель шляхом подальшого забезпечення їх прозорості і конкурентності;

зміцнення спроможностей для виявлення та кримінального переслідування корупційних правопорушень;

проведення моніторингу та аналізу результативності антикорупційної політики держави, забезпечення її обговорення суспільством, представниками бізнесу та міжнародними організаціями;

підготовка та навчання фахівців із подолання корупції та впровадження ефективного і прозорого менеджменту у складових сектору безпеки і оборони в рамках Програми НАТО з розбудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій (далі - Програма BI) та із застосуванням методології Програми НАТО "Удосконалення військової освіти" (DEEP).

Пріоритетні завдання:

імплементація принципів Програми BI;

реалізація Стратегії комунікацій у сфері запобігання та протидії корупції, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2017 року N 576-р;

підвищення рівня професійної компетентності державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування з питань запобігання корупції.

ЦІЛЬ 1.1.2. Система запобігання та боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення

Боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення спрямована, насамперед, на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки держави в умовах протидії збройній агресії Російської Федерації.

До кінця 2020 року планується:

впровадження в Україні досвіду держав - членів НАТО у сфері запобігання та боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення;

формування у співпраці з державами - членами НАТО ефективних механізмів замороження незаконних активів.

Пріоритетне завдання - обмін з державами - членами НАТО інформацією у сфері запобігання та боротьби з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням

тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення.

ЦІЛЬ 1.1.3. Стабільна та прозора виборча система

Створення належних умов для реалізації громадянами конституційних виборчих прав, вільного волевиявлення під час голосування, проведення виборів відповідно до вимог Конституції і законів України з дотриманням європейських стандартів є метою реформи виборчого законодавства.

До кінця 2020 року планується:

забезпечення підзвітності і дієвості парламенту, стабільності партійної системи та можливості ротації політичних еліт відповідно до Угоди про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" Верховної Ради України VIII скликання, підписаної 27 листопада 2014 року;

забезпечення невідворотності покарання за злочини проти виборчих прав громадян та відповідальності за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення;

створення умов для ефективного розгляду судами спорів щодо правовідносин, пов'язаних із виборчим процесом чи процесом референдуму;

забезпечення вільних і чесних демократичних виборів згідно із законодавством України з дотриманням міжнародних стандартів, зміцнення довіри населення до інституту виборів.

Пріоритетні завдання:

забезпечення свободи волевиявлення громадян України під час проведення виборів;

забезпечення прозорості фінансової звітності про надходження та використання коштів виборчого фонду.

ЦІЛЬ 1.1.4. Ефективна система державного управління

Реформа державного управління здійснюється відповідно до Стратегії реформування державного управління України на період до 2021 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року N 474-р.

Результатом проведення реформи має стати створення ефективної, прозорої, відкритої та гнучкої структури державного управління із застосуванням новітніх інформаційно-комунікативних технологій (електронне урядування) для забезпечення вироблення та реалізації цілісної державної політики, спрямованої на суспільний сталий розвиток і адекватне реагування на внутрішні та зовнішні виклики.

До кінця 2020 року планується:

удосконалення системи обміну інформацією між державними органами у процесі формування політики та законодавства;

розширення використання державними органами інтегрованої системи електронного документообігу.

Пріоритетні завдання:

впровадження інформаційно-аналітичної системи підтримки прийняття рішень у сфері державного управління;

розвиток системи електронної взаємодії органів виконавчої влади з метою автоматизації процесів погодження проектів нормативно-правових актів в електронному вигляді;

запровадження єдиного веб-порталу електронного урядування;

впровадження системи електронного документообігу;

створення системи "Електронний нотаріат";

впровадження інформаційної системи управління людськими ресурсами (HRMIS) в державних органах;

розвиток системи управління персоналом в державних органах.

ЦІЛЬ 1.1.5. Дієвий і спроможний інститут місцевого самоврядування (децентралізація)

Україна продовжує впроваджувати реформу місцевого самоврядування з урахуванням положень Європейської хартії місцевого самоврядування, ратифікованої Законом України від 15 липня 1997 року N 452/97, а також досягнутих протягом 2015 - 2018 років результатів.

Стратегічна мета децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування - створення і підтримка повноцінного життєвого середовища для громадян України, надання їм високоякісних і доступних адміністративних та соціальних послуг, становлення дієвих інститутів місцевої демократії, задоволення інтересів громадян України в усіх сферах життєдіяльності на відповідній території, узгодження інтересів держави та територіальних громад.

До кінця 2020 року планується:

створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для здійснення органами місцевого самоврядування власних і делегованих повноважень;

розмежування повноважень у системі органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на різних рівнях адміністративно-територіального устрою за принципом субсидіарності;

визначення на законодавчому рівні засад формування

адміністративно-територіального устрою, умов та порядку утворення адміністративно-територіальних одиниць, їх ліквідації, порядку найменування і перейменування адміністративно-територіальних одиниць;

впровадження в об'єднаних територіальних громадах інтегрованої системи надання соціальних послуг.

Пріоритетні завдання:

формування спроможних територіальних громад відповідно до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2015 року N 214;

коригування виявлених проблемних ситуацій у процесі реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади;

удосконалення законодавства з метою спрощення порядку надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану;

впровадження в об'єднаних територіальних громадах інтегрованої системи надання соціальних послуг.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА 1.2. Забезпечення прав і свобод людини відповідно до критеріїв, норм та принципів НАТО та ЄС

ЦІЛЬ 1.2.1. Свобода слова та відкрита діяльність органів державної влади

Неухильне дотримання принципів свободи слова та відкритості діяльності органів державної влади, забезпечення відповідно до закону безперешкодного доступу громадян до інформації, недопущення проявів політичної цензури і перешкоджання професійній діяльності журналістів є пріоритетними напрямами інформаційної політики України, що реалізується у постійному конструктивному діалозі з громадськістю.

До кінця 2020 року планується:

створення ефективної системи суспільного мовлення, запровадження мовлення громад;

створення належних умов функціонування друкованих засобів масової інформації, реформованих відповідно до Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації";

відновлення функціонування та розвиток діяльності засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження в окремих районах Донецької та Луганської областей;

створення належних умов функціонування системи державного іномовлення України;

реалізація державної політики у сфері захисту свободи слова, професійної діяльності журналістів і працівників засобів масової інформації, забезпечення відкритості та прозорості діяльності суб'єктів владних повноважень.

Пріоритетні завдання:

розвиток суспільного телебачення і радіомовлення України;

контроль за дотриманням центральними органами виконавчої влади законодавства України про свободу слова та інформаційну діяльність;

сприяння діяльності інститутів громадянського суспільства у проведенні аналізу стану дотримання державними органами законодавства України про свободу слова та інформаційну діяльність.

ЦІЛЬ 1.2.2. Національна система стратегічних комунікацій

Співробітництво України з НАТО у сфері стратегічних комунікацій набуло особливого значення у контексті протидії гібридній війні, що ведеться Російською Федерацією проти України.

Дорожня карта Партнерства у сфері стратегічних комунікацій між Радою національної безпеки і оборони України та Міжнародним секретаріатом НАТО, підписана 5 листопада 2015 року, спрямована на розбудову та розвиток спроможностей України у сфері стратегічних комунікацій шляхом надання консультативної та практичної допомоги з боку НАТО.

До кінця 2020 року планується:

впровадження реформи урядових комунікацій;

створення відомчої та урядової/міжвідомчої системи стратегічних комунікацій;

розбудова спроможностей зі стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки і оборони;

розвиток публічної дипломатії;

проведення спільних з державами - членами НАТО та державами - партнерами НАТО цільових досліджень щодо фактичного та потенційного впливу енергетичних загроз на безпеку держави та отримання Україною відповідних рекомендацій і висновків за їх результатами;

розроблення та реалізація національної стратегії України у сфері стратегічних комунікацій;

розроблення системи підготовки фахівців у сфері стратегічних комунікацій.

Пріоритетні завдання:

реформування урядових комунікацій;

створення моделі освітньої системи з державних

стратегічних комунікацій та розроблення плану її впровадження в державних органах;

розбудова спроможностей зі стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки і оборони;

започаткування системних стратегічних комунікацій між Україною та НАТО з питань енергетичної безпеки України та держав, що межують з Україною, з метою оперативного реагування на загрози енергетичній безпеці, відпрацювання узгоджених колективних дій та системних рішень щодо мінімізації таких загроз;

проведення комплексних кампаній популяризації України у світі.

ЦІЛЬ 1.2.3. Національна єдність та підтримка національних меншин

Україна гарантує своїм громадянам рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права і свободи та продовжуватиме здійснювати заходи щодо забезпечення міжнаціональної злагоди та миру в суспільстві.

Українська держава й надалі сприятиме вільному і всебічному розвитку та самореалізації громадян України. Важливим елементом для цього має стати реформа освіти, одним із ключових завдань якої є забезпечення рівних можливостей всім громадянам України у реалізації конституційного права на освіту, створення умов для оволодіння державною мовою в закладах освіти, зокрема з метою забезпечення в подальшому можливості провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.

Законом України "Про освіту" передбачено необхідні умови для забезпечення оволодіння державною мовою на однаковому рівні усіма здобувачами освіти. Громадяни України, які належать до національних меншин, зберігають право на навчання чи вивчення рідної мови у державних і комунальних навчальних закладах або через національні культурні товариства, гарантоване частиною п'ятою статті 53 Конституції України.

Поступова реалізація Закону України "Про освіту" й надалі здійснюватиметься згідно з рекомендаціями Європейської комісії "За демократію через право" (Венеціанська комісія), що містяться у її Висновку від 11 грудня 2017 року N 902/2017, забезпечуючи справедливий баланс між підвищенням якості викладання державної мови і збереженням культурної спадщини національних меншин і корінних народів України.

До кінця 2020 року планується:

забезпечення всім громадянам України рівних можливостей у реалізації конституційного права на освіту шляхом збільшення частки викладання предметів державною мовою;

забезпечення належного рівня захисту та реалізації прав національних меншин і сприяння задоволенню їх етнокультурних потреб.

Пріоритетні завдання:

підтримання системної взаємодії органів державної влади з представниками та громадськими об'єднаннями національних меншин з метою забезпечення належного захисту прав національних меншин та корінних народів України;

активізація міжнародного співробітництва України у сфері забезпечення і захисту прав національних меншин;

удосконалення нормативно-правової бази, спрямованої на регулювання етнонаціональних відносин, збереження та розвиток етнічної самобутності національних меншин відповідно до світових практик;

підвищення рівня соціальної єдності громадян України.

ЦІЛЬ 1.2.4. Забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

Внаслідок тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, міста Севастополя та окремих районів у Донецькій та Луганській областях значна частина населення була вимушена залишити місця свого постійного проживання, що призвело до істотної внутрішньої міграції.

Україна вживає усіх можливих заходів щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, надання допомоги у створенні належних умов їх життєдіяльності, забезпечення соціальної, медичної, психологічної та матеріальної підтримки, створення сприятливих умов для добровільного повернення на попереднє місце проживання (за умови повного фактичного припинення бойових дій на територіях, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження).

До кінця 2020 року планується:

ефективна інтеграція внутрішньо переміщених осіб до складу територіальних громад у разі прийняття ними рішення залишитися за новим місцем проживання;

соціальна, медична, психологічна та матеріальна

підтримка внутрішньо переміщених осіб.

Пріоритетне завдання - створення системи оцінки впливу конфліктів на захист прав людини.

ЦІЛЬ 1.2.5. Рівні права та можливості жінок і чоловіків у секторі безпеки і оборони України

Забезпечення гендерної рівності у секторі безпеки і оборони України є одним із основних пріоритетних напрямів державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції відповідно до стандартів та рекомендацій НАТО.

Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 "Жінки, мир, безпека" на період до 2020 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року N 113-р, є ефективним інструментом впровадження гендерної рівності у складових сектору безпеки і оборони України.

Інтегрування гендерної складової у секторі безпеки і оборони України є рекомендацією та стандартом НАТО.

До кінця 2020 року планується:

інтеграція державної політики забезпечення гендерної рівності у процеси реформування сектору безпеки і оборони України;

підвищення рівня концептуального розуміння гендерної тематики особовим складом складових сектору безпеки і оборони України;

підвищення рівня підтримки громадянами України державної політики щодо впровадження принципів гендерної рівності у складових сектору безпеки і оборони України;

нарощування необхідного наукового потенціалу та набуття практичного досвіду щодо забезпечення гендерної рівності у секторі безпеки і оборони України на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях управління;

включення гендерної тематики до системи підготовки та підвищення кваліфікації особового складу сектору безпеки і оборони України;

урахування гендерного аспекту та забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час добору та просування по службі у складових сектору безпеки і оборони України;

покращення умов роботи та проходження служби для жінок у складових сектору безпеки і оборони України.

Пріоритетні завдання:

інформування громадськості щодо впровадження гендерної рівності у складових сектору безпеки і оборони України відповідно до стандартів та рекомендацій НАТО;

впровадження Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 "Жінки, мир, безпека" та відповідних резолюцій щодо миру та безпеки жінок;

визначення в органах системи Міністерства внутрішніх справ України структурних підрозділів/працівників, до функціональних обов'язків яких буде включено гендерні питання;

проведення тренінгів з питань гендерної обізнаності для працівників складових сектору безпеки і оборони України;

включення тематики гендерної політики до навчальних програм у вищих військових навчальних закладах (закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання) складових сектору безпеки і оборони України;

запровадження гендерно дезагрегованого обліку даних та звітування за гендерним кар'єрним ростом та професійною підготовкою в складових сектору безпеки і оборони України;

гармонізація та впорядкування термінології щодо гендерно зумовленого насильства;

підвищення рівня розуміння гендерної тематики особовим складом складових сектору безпеки і оборони України;

врахування гендерних аспектів у системі підготовки та підвищення кваліфікації військовослужбовців і цивільного персоналу складових сектору безпеки і оборони України;

впровадження інституту радників з гендерних питань у Збройних Силах України;

реалізація військової кадрової політики з урахуванням рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у складових сектору безпеки і оборони України;

підготовка фахівців з питань гендерної політики для залучення до участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, зокрема тих, що проводяться під егідою НАТО;

забезпечення міжвідомчої координації складових сектору безпеки і оборони України з метою ефективного впровадження державної політики щодо забезпечення гендерної рівності.

ЦІЛЬ 1.2.6. Створення системи раннього попередження та реагування на конфлікти

До кінця 2020 року планується підготовка до визначення рівня соціальної стійкості та спроможності територіальних громад протистояти викликам.

Пріоритетні завдання:

створення

системи раннього попередження та реагування на конфлікти;

удосконалення взаємодії об'єднаних територіальних громад Донецької та Луганської областей з Національною поліцією України у рамках проекту з питань розбудови миру, підвищення рівня соціальної стійкості та громадської безпеки (Community Policing).

СТРАТЕГІЧНА МЕТА 1.3. Досягнення відповідності критеріям, нормам і принципам НАТО та ЄС у правовій сфері

ЦІЛЬ 1.3.1. Незалежна, ефективна та відповідальна судова влада

Метою проведення судової реформи є створення законодавчих та організаційних умов для утвердження в Україні незалежної, ефективної та відповідальної судової влади, якій довірятиме суспільство.

Унаслідок реалізації судової реформи судова система України та суміжні правові інститути будуть вільними від будь-якого політичного впливу та відповідатимуть європейським стандартам, функціонуючи на засадах верховенства права.

До кінця 2020 року планується:

завершення оновлення моделі судової системи;

завершення оновлення суддівського корпусу та впровадження нових механізмів для стимулювання доброчесної поведінки суддів.

Пріоритетні завдання:

початок діяльності Вищого антикорупційного суду;

початок діяльності місцевих окружних судів;

впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

ЦІЛЬ 1.3.2. Ефективна прокуратура

Головною метою реформи є удосконалення організації та діяльності прокуратури України з метою імплементації європейських стандартів, підвищення ефективності демократичного цивільного контролю над діяльністю органів прокуратури, забезпечення відкритості та прозорості в їх діяльності.

До кінця 2020 року планується:

збалансування системи прокуратури, оптимізація складу її компонентів відповідно до покладених завдань;

удосконалення кадрової політики, системи підготовки кваліфікованих фахівців;

запобігання зовнішньому втручанню у діяльність органів прокуратури.

Пріоритетне завдання на поточний рік - імплементація Дорожньої карти з реформування органів прокуратури України.

ЦІЛЬ 1.3.3. Ефективна та прозора пенітенціарна система, спрямована на захист суспільства від злочинності

У контексті реалізації реформи системи виконання покарань основним завданням є реформування органів пенітенціарної системи та їх організаційно-правового забезпечення з використанням міжнародного досвіду.

Реформа пенітенціарної системи передбачає створення системи, яка б дала змогу забезпечити дотримання прав людини, створення ефективної та прозорої системи пенітенціарного інспектування, спрямованої на захист суспільства від злочинності.

До кінця 2020 року планується:

створення відповідно до міжнародних стандартів умов поводження та тримання засуджених і осіб, узятих під варту;

створення інституційної спроможності, яка забезпечить перехід від карального до реабілітаційного підходу.

Пріоритетні завдання:

удосконалення законодавства України у частині приведення умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту, відповідно до вимог Європейських пенітенціарних правил, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11 січня 2006 року (Рекомендація N R (2006) 2), і положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР;

оптимізація мережі установ виконання покарань з метою економії бюджетних коштів;

впровадження стандартів оцінки ефективності діяльності пенітенціарних закладів.

ЦІЛЬ 1.3.4. Ефективна система досудової, наглядової та пенітенціарної пробації

Реалізація реформи пробації дасть можливість вдосконалити в Україні підходи до виправлення правопорушників, запобігти повторному вчиненню ними злочинів та кардинально змінити вектор роботи з правопорушниками ще на етапі попереднього розгляду справи судом.

До кінця 2020 року планується введення в дію повноцінної системи пробації, яка забезпечуватиме виконання функцій, визначених Законом України "Про пробацію", та відповідатиме міжнародним стандартам.

Пріоритетні завдання:

запровадження моделі застосування пенітенціарної пробації до засудженого на етапі підготовки його до раннього звільнення;

запровадження прогресивного

режиму відбування покарання стосовно засудженого, який успішно проходить програми ресоціалізації та/чи соціальної адаптації;

розроблення концепції застосування електронного моніторингу до суб'єктів пробації під час їх перебування на обліку в органах пробації.

ЦІЛЬ 1.3.5. Ефективна система надання правової допомоги

Залишається актуальним завдання з підвищення рівня правової культури в суспільстві, зокрема шляхом забезпечення кращої поінформованості населення, особливо соціально вразливих груп, про можливість отримання правової допомоги, створення умов для надання безоплатної первинної правової допомоги на рівні територіальних громад, сприяння реалізації внутрішньо переміщеними особами права на безоплатну вторинну допомогу.

До кінця 2020 року планується розширення територіальної доступності безоплатної первинної та вторинної правової допомоги з урахуванням необхідності забезпечення оперативного отримання правових послуг населенням, що проживає у віддалених населених пунктах.

Пріоритетні завдання:

спрощення доступу громадян до інформації щодо можливостей розв'язання проблем правового характеру;

забезпечення захисту прав та законних інтересів осіб, які були позбавлені особистої свободи внаслідок дій незаконних збройних формувань Російської Федерації та окупаційної адміністрації Російської Федерації на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, а також підтримка зазначених осіб та членів їх сімей;

підвищення якості надання послуг безоплатної правової допомоги.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА 1.4. Створення сучасної ринкової економіки

Основними пріоритетами розвитку економіки України є створення базових передумов економічного зростання шляхом досягнення низького рівня інфляції, стабілізації державних фінансів, забезпечення стійкості фінансової системи, покращення умов ведення бізнесу, включення України до регіональних та глобальних ланцюгів створення доданої вартості, створення умов для розвитку високотехнологічних виробництв, прискорення залучення інвестицій в економіку України та розвиток експортного потенціалу вітчизняних виробників.

Одним з основних шляхів досягнення цих пріоритетів є впровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, як це передбачено Угодою про асоціацію.

Не менш важливим є відновлення повноцінного функціонування економіки України, яка зазнала значної шкоди, зокрема внаслідок агресивної політики Російської Федерації.

ЦІЛЬ 1.4.1. Ефективна та прозора податкова система

Метою податкової реформи є усунення таких існуючих недоліків у податковій системі, як недостатня комунікація між органами, що реалізують податкову та митну політику, та платниками податків, неврегульованість на законодавчому рівні окремих питань адміністрування податків, існування умов для відпливу українського капіталу до держав з низьким рівнем оподаткування з метою мінімізації податкових зобов'язань, зловживання органами доходів і зборів своїми повноваженнями, "тінізація" економіки.

До кінця 2020 року планується:

підвищення ефективності та полегшення податкового адміністрування з мінімізацією можливостей для зловживань;

забезпечення відповідності розмірів ставок податків інфляційним процесам в економіці;

розширення бази оподаткування.

Пріоритетні завдання:

здійснення у разі економічної необхідності перегляду ставок акцизного податку, екологічного податку та рентної плати, визначених в абсолютних значеннях, з урахуванням індексу споживчих цін та індексу цін виробників промислової продукції;

імплементація 13 Кроку Плану дій з BEPS (Base Erosion and Profit Shifting), яким передбачено запровадження трирівневої структури документації з трансферного ціноутворення.

ЦІЛЬ 1.4.2. Дерегуляція та сприятливий бізнес-клімат

Дерегуляція передбачає, насамперед, усунення адміністративних бар'єрів та максимальне спрощення умов ведення господарської діяльності.

До кінця 2020 року планується:

зниження адміністративного тиску на бізнес;

покращення інвестиційного клімату;

покращення якості і зниження цін на товари та послуги як для бізнесу, так і для громадян України шляхом створення

умов для конкуренції на ринку;

оптимізація процедур надання адміністративних послуг у сфері державного експортного контролю.

Пріоритетні завдання:

усунення надмірних адміністративних бар'єрів щодо започаткування та ведення бізнесу;

створення сприятливого регуляторного середовища для збільшення власного видобутку природного газу;

забезпечення відповідності вимог до електронних довірчих послуг міжнародним стандартам, а також технологічної сумісності електронних підписів;

спрощення процедур державного експортного контролю імпорту чи тимчасового ввезення товарів військового призначення та подвійного використання для задоволення потреб Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань у сучасному озброєнні та військовій техніці в умовах особливого періоду, а також для забезпечення обороноздатності держави у мирний час;

створення сприятливих умов здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання за разовими дозволами чи висновками шляхом встановлення максимального строку їх дії до двох років;

реформування та спрощення процедури реєстрації суб'єктів господарювання як суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів військового призначення та подвійного використання, збільшення строку дії відповідних посвідчень про реєстрацію до п'яти років.

ЦІЛЬ 1.4.3. Надійне енергозабезпечення

Ключовим елементом сталого розвитку економіки України є надійне енергозабезпечення. Реформування енергетичного сектору та енергетична безпека забезпечуватиметься шляхом реформування газового ринку, ринку електроенергетики, системи захисту критичної електроенергетичної інфраструктури, модернізації виробничої інфраструктури.

До кінця 2020 року планується:

реформування енергетичних ринків України, забезпечення прозорості господарської діяльності, конкуренції на ринках, їх демонополізація та інтеграція до енергетичних ринків держав - членів ЄС та системи європейської енергетичної безпеки;

підвищення енергетичної ефективності та забезпечення енергозбереження, зокрема у Збройних Силах України;

диверсифікація джерел і маршрутів енергопостачання, подолання залежності від Російської Федерації у постачанні енергетичних ресурсів і технологій, розвиток відновлюваної та ядерної енергетики з урахуванням пріоритетності завдань екологічної, ядерної та радіаційної безпеки;

зниження рівня енергоємності національної економіки;

зниження рівня непродуктивного енергоспоживання, оптимізація використання енергетичних ресурсів та диверсифікація джерел їх постачання;

забезпечення стійкого функціонування об'єднаної енергосистеми України та її інтеграції до об'єднання енергосистем європейських держав;

забезпечення захисту критичної енергетичної інфраструктури.

Пріоритетні завдання:

удосконалення державної політики у сфері відновлюваної енергетики, направленої на збільшення частки виробництва і використання енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії;

формування стабільної тенденції до нарощення обсягів вітчизняного видобутку вуглеводнів;

зниження залежності від постачань енергоресурсів (зокрема нафтопродуктів і скрапленого газу) або сировини для їх виробництва в Україні з одного джерела;

продовження здійснення заходів з виконання зобов'язань України, взятих за Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ратифікований Законом України від 15 грудня 2010 року N 2787-VI, та з урахуванням відповідних положень Угоди про асоціацію;

використання досвіду держав - членів НАТО з метою створення системи кризового управління в енергетичному комплексі.

ЦІЛЬ 1.4.4. Реформування сільськогосподарського сектору та створення національної інфраструктури геопросторових даних

Важливим фактором сталого економічного розвитку України та ефективного управління територіями є розвиток національної інфраструктури геопросторових даних відповідно до Директиви 2007/2/ЄС Європейського Парламенту і Ради від 14 березня 2007 року із запровадження інфраструктури просторової інформації у Європейському Союзі (INSPIRE) та з урахуванням досвіду держав - членів НАТО.

До

кінця 2020 року планується:

впровадження досвіду держав - членів НАТО з метою розвитку системи міжгалузевої інтеграції геопросторових даних, включаючи організаційну та інформаційну структуру, технічні та програмні засоби, галузеві бази геопросторових даних, технічні регламенти, стандарти, необхідні для створення, оновлення, оброблення, зберігання та використання геопросторових даних;

розроблення Державної топографічної карти України як бази топографічних даних, що за змістом та точністю відповідає топографічній карті в масштабі 1:50000;

створення мережі наземних референційних станцій для української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем (UAPOS) як сегменту Державної геодезичної мережі.

Пріоритетні завдання:

реалізація існуючих та започаткування нових проектів у галузі сільського господарства, зокрема щодо планування заходів біобезпеки і контролю за особливо небезпечними транскордонними захворюваннями;

впровадження євроатлантичних підходів до вирішення питань задоволення в особливий період потреб складових сектору безпеки і оборони України в продуктах харчування та сільськогосподарській продукції;

розроблення з використанням міжнародної технічної допомоги Державної топографічної карти України як бази топографічних даних, що за змістом та точністю відповідає топографічній карті в масштабі 1:50000;

розгортання з використанням міжнародної технічної допомоги української постійно діючої (перманентної) мережі спостережень глобальних навігаційних супутникових систем (UAPOS) в декількох областях України.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА 1.5. Сучасна, конкурентоспроможна наука, інтегрована в світовий науковий простір та Європейський дослідницький простір, мінімізація негативного впливу на навколишнє природне середовище

Україна бере активну участь у виконанні Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" та продовжуватиме виконання науково-дослідних робіт, спрямованих на реалізацію державної політики з розвитку співробітництва з НАТО у сфері науки, технологій та захисту навколишнього природного середовища.

Україна є найбільшим бенефіціаром Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки".

ЦІЛЬ 1.5.1. Ефективне співробітництво у науковій сфері

З огляду на успішну реалізацію науково-дослідних проектів за Програмою НАТО "Наука заради миру та безпеки" протягом останніх років та посилення інтересу українських вчених до участі у названій Програмі буде вжито заходів до активізації співпраці України з НАТО у науковій сфері.

До кінця 2020 року планується:

проведення на постійній основі засідань Спільної робочої групи Україна - НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля;

реалізація існуючих проектів, які виконуються закладами вищої освіти та науково-дослідними установами України за Програмою НАТО "Наука заради миру і безпеки" та започаткування нових проектів;

участь вчених та науково-дослідних установ України у співробітництві з НАТО у сферах науки та довкілля;

проведення наукових досліджень з безпекових питань, що є актуальними в районі здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції об'єднаних сил;

залучення закладів вищої освіти і наукових установ, переміщених з тимчасово окупованих територій України, до діяльності в рамках Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки".

Пріоритетне завдання - реалізація існуючих проектів, які виконуються закладами вищої освіти та науково-дослідними установами України за Програмою НАТО "Наука заради миру і безпеки" та започаткування нових проектів.

ЦІЛЬ 1.5.2. Забезпечення екологічної безпеки

Екологічна безпека є важливою складовою системи національної безпеки України, яка забезпечує захищеність життєво важливих інтересів суспільства, довкілля від реальних або потенційних загроз, що створюються антропогенними чи природними чинниками.

До кінця 2020 року планується:

виконання військовими формуваннями України Основних засад (стратегії) державної екологічної політики України на період до

2020 року;

впровадження в Україні досвіду держав - членів НАТО у сфері екологічної безпеки з метою відновлення деградованих земель, що перебувають у користуванні Міністерства оборони України, та щодо створення природоохоронних об'єктів на земельних ділянках, що перебували у користуванні Міністерства оборони України;

істотне покращення екологічних параметрів, скорочення обсягів викидів, врахування та часткова імплементація директив та екологічного законодавства ЄС.

Пріоритетні завдання:

виконання другого етапу проекту Трастового фонду Україна - НАТО щодо перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР, на об'єкті смт Цибулеве Кіровоградської області;

створення системи стимулювання використання екологічних видів палива на транспорті в Україні;

забезпечення екологічної безпеки на виробничих об'єктах та підвищення норм екологічної безпеки.

ЦІЛЬ 1.5.3. Захист критичної інфраструктури та ефективне попередження загроз

За результатами спільної роботи України та НАТО з розроблення Зеленої книги з питань захисту критичної інфраструктури в Україні визначені завдання з розроблення проекту Закону України "Про критичну інфраструктуру та її захист".

Зазначене вимагає розроблення необхідної нормативно-правової бази, створення інституційної структури та прийняття відповідних організаційних рішень щодо створення системи захисту критичної інфраструктури України.

Забезпечення національної безпеки держави потребує, зокрема, впровадження національної системи стійкості. Мета створення системи - підвищення інституційної спроможності державних установ у сфері захисту та попередження загроз усіх видів, забезпечення гнучкого та оперативного реагування на такі загрози, формування узгодженого комплексного розуміння поняття "національна стійкість" на державному рівні.

До кінця 2020 року планується:

розроблення необхідної правової основи захисту критичної інфраструктури та створення системи державного управління її безпекою, а також здійснення контролю за нею;

розроблення та забезпечення функціонування національної системи стійкості;

розбудова державно-приватного партнерства для підвищення безпеки та забезпечення стійкості критичної інфраструктури;

налагодження системи обміну інформацією для забезпечення прогнозування можливих загроз критичній інфраструктурі та їх попередження;

підвищення безпеки та стійкості національної критичної інфраструктури до всього спектра загроз і ризиків.

Пріоритетні завдання:

формування державної системи захисту критичної інфраструктури України;

здійснення моніторингу загроз критичній інфраструктурі та забезпечення відповідного реагування з метою запобігання виникненню кризових ситуацій;

створення в Україні Національної системи стійкості;

створення ефективних механізмів та інструментів для реагування на загрози об'єктам критичної інфраструктури держави.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА 1.6. Забезпечення фундаментальних національних інтересів України

Ключовими пріоритетами зовнішньої політики України є протидія збройній агресії Російської Федерації, захист суверенітету та незалежності України, відновлення територіальної цілісності держави в межах міжнародно визнаного державного кордону, підготовка України до набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору та в Європейському Союзі.

Зовнішня політика України орієнтована на подальшу консолідацію зусиль держав - партнерів, ООН, ЄС, НАТО, інших міжнародних організацій з метою припинення агресії Російської Федерації проти України.

Україна виходить з пріоритетності врегулювання конфлікту з Російською Федерацією політико-дипломатичними засобами на підставі принципів та норм міжнародного права, відновлення Російською Федерацією порушених прав України, примушення Російської Федерації до сумлінного виконання зобов'язань за міжнародним правом та відшкодування завданих Україні збитків внаслідок її агресивних протиправних дій.

Україна приділяє особливе значення підтриманню дружніх відносин із сусідніми державами на основі принципів та норм міжнародного права, зокрема щодо поваги до

суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили чи погрози силою, невтручання у внутрішні справи, поваги до прав і свобод людини.

Одним із важливих завдань у цьому контексті є завершення процесу договірно-правового оформлення державного кордону, зокрема повного виконання демаркаційних робіт, запланованих на 2019 рік.

ЦІЛЬ 1.6.1. Набуття членства в НАТО

В українському суспільстві спостерігається стале зростання підтримки курсу держави на набуття членства в НАТО як основного міжнародного механізму гарантування незалежності та безпеки держави і громадян.

Мета політичного діалогу з НАТО - забезпечення політичної та практичної підтримки з боку НАТО та держав - членів Альянсу суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України.

Мета практичного галузевого співробітництва з НАТО - максимальне залучення дорадчої та матеріально-технічної підтримки НАТО для реформування сектору безпеки і оборони України відповідно до стандартів, рекомендацій та принципів Альянсу з метою зміцнення обороноздатності та підготовки держави до набуття членства в НАТО.

До кінця 2020 року планується:

забезпечення підготовки України до набуття членства в НАТО;

отримання запрошення стосовно участі України у Плані дій щодо членства в НАТО;

продовження політичного діалогу та розширення практичного співробітництва України з НАТО у сферах безпеки і оборони;

використання в повному обсязі механізмів співпраці між Україною та НАТО, передбачених Комплексним пакетом допомоги НАТО для України, Трастовими фондами НАТО, Платформою Україна - НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війні в Україні, іншими програмами допомоги та взаємодії.

Пріоритетні завдання:

реалізація Закону України "Про національну безпеку України";

взаємодія з НАТО у процесі реформування сектору безпеки і оборони України відповідно до стандартів та рекомендацій НАТО, підвищення обороноздатності держави в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України;

підвищення ефективності діяльності української частини Платформи Україна - НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війні в Україні;

вивчення досвіду держав - членів НАТО з питань протидії гібридній війні;

підвищення рівня професійної компетентності державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування з питань євроатлантичної інтеграції.

ЦІЛЬ 1.6.2. Набуття повноправного членства в Європейському Союзі

Співробітництво з Європейським Союзом у різних сферах спрямоване на забезпечення інтеграції в європейський політичний, економічний та правовий простір.

До кінця 2020 року планується:

забезпечення дальшої імплементації Угоди про асоціацію;

продовження співробітництва між Україною та ЄС у рамках ініціативи Європейського Союзу "Східне партнерство".

Пріоритетне завдання - підвищення рівня професійної компетентності державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування з питань європейської інтеграції.

ЦІЛЬ 1.6.3. Припинення збройної агресії Російської Федерації проти України політико-дипломатичними засобами та відновлення територіальної цілісності України

Пріоритетною у 2019 році залишатиметься діяльність, спрямована на збереження міжнародного консенсусу у наданні підтримки Україні, продовження санкцїйного тиску на Російську Федерацію до припинення збройної агресії проти України та звільнення тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим, міста Севастополя, а також забезпечення свободи судноплавства в акваторіях Чорного і Азовського морів та у Керченській протоці.

Відповідно буде продовжуватися робота в рамках "нормандського" та інших форматів, зокрема в рамках Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях, з метою повного відновлення територіальної цілісності і державного суверенітету України.

Особлива увага приділяється завданню щодо забезпечення подальшої підтримки світовою спільнотою політики невизнання тимчасової окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим і міста Севастополя та необхідності посилення міжнародного моніторингу

ситуації у сфері захисту прав людини на тимчасово окупованих територіях України.

Продовжуватиметься робота з нейтралізації блокади Російською Федерацією акваторії Азовського моря і Керченської протоки та гарантування свободи судноплавства в регіоні.

До кінця 2020 року планується:

консолідація політичної підтримки України міжнародним співтовариством у питанні відсічі збройній агресії Російської Федерації та відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного державного кордону;

зміцнення консенсусу щодо необхідності збереження спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних та юридичних осіб Російської Федерації, запроваджених у зв'язку з незаконними (протиправними) діями в окремих районах Донецької та Луганської областей, незаконною окупацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, систематичними порушеннями основоположних прав і свобод людини на тимчасово окупованих територіях України;

забезпечення пріоритетності питання припинення збройної агресії Російської Федерації проти України у порядку денному ООН, ОБСЄ, Ради Європи та інших міжнародних та регіональних організацій;

здійснення у рамках міжнародних організацій та режимів контролю над озброєннями скоординованих з державами - партнерами заходів, спрямованих на забезпечення припинення Російською Федерацією незаконного постачання озброєння на територію України у межах її міжнародно визнаного державного кордону;

відновлення територіальної цілісності України та реінтеграція тимчасово окупованих територій України після їх звільнення.

Пріоритетні завдання:

вжиття заходів до забезпечення міжнародно-правового встановлення факту збройної агресії Російської Федерації проти України та кваліфікації дій Російської Федерації як держави-агресора;

продовження роботи з притягнення Російської Федерації до міжнародно-правової відповідальності за вчинення збройної агресії проти України;

вжиття заходів для збереження існуючих і застосування додаткових спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Російської Федерації з метою припинення збройної агресії Російської Федерації проти України, відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного державного кордону;

забезпечення інформування міжнародної спільноти та експертних кіл про гуманітарне становище на тимчасово окупованих територіях України;

опрацювання механізмів захисту національних інтересів України у зв'язку з провадженням незаконної економічної діяльності на тимчасово окупованих територіях України;

забезпечення інформаційної підтримки процесу реінтеграції населення, яке проживає на тимчасово окупованих територіях в Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;

активізація співробітництва з державами - членами НАТО та державами - членами ЄС щодо протидії гібридним загрозам у відповідних сферах;

здійснення заходів для консолідації міжнародних зусиль з метою протидії збройній агресії Російської Федерації проти України, у тому числі у рамках "нормандського формату";

продовження діяльності із забезпечення розгортання на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях міжнародної операції з підтримання миру і безпеки під егідою Організації Об'єднаних Націй;

активізація діяльності, спрямованої на вирішення проблеми деокупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

ЦІЛЬ 1.6.4. Участь у міжнародних заходах щодо підтримання миру і безпеки, боротьби з тероризмом

Україна як держава - учасниця відповідних міжнародних договорів підтримує дії світової спільноти у боротьбі з тероризмом і виконує взяті на себе зобов'язання.

Україна приділяє особливу увагу міжнародному співробітництву в зазначеній сфері, у тому числі здійснює заходи, спрямовані на підвищення рівня безпеки та запобігання терористичним актам на своїй території, бере участь у реалізації Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного тероризму та роботі Комітету експертів з питань боротьби з тероризмом (CODEXTER), а також неухильно дотримується положень Глобальної контртерористичної

стратегії ООН.

Україна й надалі братиме участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки в рамках партнерства з НАТО з урахуванням воєнно-політичної обстановки на тимчасово окупованих територіях України.

З метою забезпечення внеску до багатонаціональних військових формувань високого рівня готовності, опанування передовими стандартами підготовки військ та досягнення оперативної взаємосумісності під час проведення міжнародних операцій з підтримання миру і безпеки буде продовжено нарощування спроможностей національного персоналу у складі спільної литовсько-польсько-української військової частини бригадного рівня імені Великого Гетьмана Костянтина Острозького (далі - спільна литовсько-польсько-українська бригада (ЛИТПОЛУКРБРИГ).

До кінця 2020 року планується:

розширення співробітництва з правоохоронними органами і спеціальними службами іноземних держав та з міжнародними організаціями з питань виявлення і протидії загрозам у сфері безпеки, у тому числі пов'язаним з міжнародним тероризмом, порушеннями свободи судноплавства, безпеки портів;

продовження співробітництва між Україною та НАТО у сфері запобігання та боротьби з тероризмом;

продовження вдосконалення законодавства з питань боротьби з тероризмом щодо забезпечення участі України в антитерористичних операціях, які проводяться під егідою міжнародних організацій.

Пріоритетні завдання:

розвиток загальнодержавної системи боротьби з тероризмом та її адаптація до стандартів НАТО у відповідних сферах;

продовження участі у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, які здійснюються під егідою НАТО, інших міжнародних організацій;

поліпшення оперативних спроможностей національного персоналу у складі спільної литовсько-польсько-української бригади (ЛИТПОЛУКРБРИГ);

продовження співробітництва з НАТО, іншими міжнародними організаціями у протидії міжнародному тероризму.

ЦІЛЬ 1.6.5. Ефективний контроль над озброєннями, нерозповсюдженням зброї масового знищення

Україна неухильно дотримується міжнародних зобов'язань у сферах нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки, контролю над звичайними озброєннями та застосуванням конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію, міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, а також за діяльністю збройних сил.

Україна бере активну участь у верифікаційній діяльності і заходах протидії розповсюдженню зброї масового знищення та засобів її доставки, надає сприяння у проведенні на її території відповідних заходів контролю.

На постійній основі буде забезпечено обмін інформацією між Україною та іншими державами - учасницями міжнародних режимів експортного контролю або за міжнародними договорами щодо контролю над звичайними озброєннями та діяльністю збройних сил.

До кінця 2020 року планується:

вдосконалення механізму взаємодії з верифікаційними органами держав - членів Альянсу та Верифікаційним координаційним комітетом НАТО щодо здійснення щорічних взаємних інспекційних заходів у сфері контролю над озброєннями;

удосконалення процедур державного експортного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, зокрема шляхом впровадження цифрових технологій;

удосконалення правозастосування та попередження правопорушень у сфері державного експортного контролю.

Пріоритетні завдання:

забезпечення обміну інформацією між Україною та іншими державами - учасницями міжнародних договорів з питань контролю над звичайними озброєннями та діяльністю збройних сил;

продовження обміну досвідом у рамках діяльності щодо виконання міжнародних договорів з питань контролю над звичайними озброєннями та діяльністю збройних сил;

удосконалення процедур державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання.

ЦІЛЬ 1.6.6. Інформування громадськості про співробітництво України з НАТО

Інформація про співробітництво України з НАТО є відкритою для громадян України.

У рамках реалізації Концепції вдосконалення інформування

громадськості з питань євроатлантичної інтеграції на 2017 - 2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 21 лютого 2017 року N 43, основна увага приділятиметься заходам зі створення умов для підвищення рівня розуміння громадянами України стратегічного курсу держави на набуття Україною членства в НАТО, забезпечення стабільної підтримки громадянами України державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції.

До кінця 2020 року планується:

інформування громадськості на регіональному та місцевому рівнях, спрямоване на підвищення рівня обізнаності стосовно відносин особливого партнерства України з НАТО;

досягнення високого рівня підтримки громадянами України державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції.

Пріоритетні завдання:

виконання плану заходів на 2019 рік з реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції на 2017 - 2020 роки, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 січня 2019 року N 35-р;

інформаційне забезпечення функціонування української частини Платформи Україна - НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війні в Україні;

поліпшення інформаційно-роз'яснювальної роботи з питань державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції у регіонах України, які межують або географічно наближені до тимчасово окупованих територій України;

залучення неурядових організацій, що опікуються проблематикою євроатлантичної інтеграції, до виконання заходів у сфері інформування громадськості;

продовження в рамках проведення інформаційних заходів взаємодії з Представництвом НАТО в Україні та дипломатичними представництвами держав - членів НАТО, акредитованими в Україні;

підвищення рівня обізнаності молоді стосовно засад, принципів, політики та діяльності НАТО.

Розділ II

ОБОРОННІ ТА ВІЙСЬКОВІ ПИТАННЯ

СТРАТЕГІЧНА МЕТА 2.1. Розвиток сектору безпеки і оборони України відповідно до принципів та рекомендацій НАТО

Реформування та розвиток сектору безпеки і оборони України відповідно до принципів і стандартів НАТО є головним пріоритетом України у контексті зміцнення обороноздатності держави, забезпечення безпеки її громадян, а також досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства в НАТО.

З цією метою забезпечується реалізація положень Закону України "Про національну безпеку України" стосовно розмежування повноважень державних органів у сферах національної безпеки і оборони, створення основи для забезпечення ефективної взаємодії центральних органів виконавчої влади та інших державних органів, функції яких стосуються національної безпеки і оборони, сил безпеки і сил оборони, визначення системи командування, контролю та координації операцій сил безпеки і сил оборони, запровадження комплексного підходу до планування у сферах національної безпеки і оборони, забезпечуючи у такий спосіб демократичний цивільний контроль над органами та формуваннями сектору безпеки і оборони України.

ЦІЛЬ 2.1.1. Здійснення демократичного цивільного контролю за сектором безпеки і оборони України

Україна послідовно запроваджуватиме демократичний цивільний контроль за сектором безпеки і оборони України, предметом якого є:

дотримання вимог Конституції і законів України у діяльності органів сектору безпеки і оборони України, недопущення їх використання для узурпації влади, порушення прав і свобод людини і громадянина;

зміст і стан реалізації стратегій, доктрин, концепцій, державних програм та планів у сферах національної безпеки і оборони;

стан правопорядку в органах сектору безпеки і оборони України, їх укомплектованість, оснащеність сучасним озброєнням, військовою і спеціальною технікою, забезпеченість необхідними запасами матеріальних засобів та готовність до виконання завдань за призначенням у мирний час та в особливий період;

ефективність використання ресурсів, зокрема бюджетних коштів, органами сектору безпеки і оборони України.

До кінця 2020 року планується:

удосконалення правового регулювання здійснення демократичного цивільного контролю за сектором безпеки і оборони України;

підвищення ефективності роботи громадських рад при державних органах,

які відповідно до законодавства здійснюють керівництво військовими формуваннями сектору безпеки і оборони України;

забезпечення урахування досвіду, отриманого в рамках заходів оборонно-технічного співробітництва з НАТО, під час виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, а також проектів щодо розробки та модернізації засобів протидії технічним розвідкам та зразкам високоточної зброї Російської Федерації.

Пріоритетні завдання:

розвиток існуючих та впровадження додаткових механізмів парламентського контролю за діяльністю державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, правоохоронних органів, правоохоронних органів спеціального призначення та розвідувальних органів;

об'єктивне і своєчасне інформування Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, громадськості про результати діяльності складових сектору безпеки і оборони України та використання бюджетних коштів.

ЦІЛЬ 2.1.2. Професійно підготовлені фахівці складових сектору безпеки і оборони України

Україна приділяє значну увагу підвищенню рівня професійної компетентності та професійного розвитку фахівців складових сектору безпеки і оборони України, а також центральних органів виконавчої влади та інших державних органів України, залучених до впровадження державної політики євроатлантичної інтеграції, співробітництва України з НАТО, реформування сектору безпеки і оборони України відповідно до стандартів та рекомендацій НАТО.

Успішний досвід утворення та впровадження спільного ефективного менеджменту Програми Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України є прикладом для вдосконалення менеджменту інших двосторонніх програм та проектів співробітництва з НАТО, зокрема в рамках трастових фондів.

До кінця 2020 року планується:

утворення в Україні у взаємодії з НАТО власних національних інституційних спроможностей для забезпечення якісної, сучасної та ефективної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу, залученого до всіх питань співробітництва з Альянсом, зокрема у контексті підготовки України до членства в НАТО;

розроблення із залученням експертів НАТО спецкурсів із проблематики співробітництва України з НАТО для впровадження у закладах вищої освіти України;

забезпечення державних органів кваліфікованими працівниками, здатними сприяти ефективному розвитку євроатлантичної інтеграції;

розвиток міжнародного співробітництва в рамках професійної підготовки персоналу у сфері євроатлантичної інтеграції та у секторі безпеки і оборони України.

Пріоритетні завдання:

удосконалення навичок володіння англійською мовою особовим складом, який планується залучати до заходів співробітництва з НАТО;

підвищення рівня професійної компетентності фахівців сектору безпеки і оборони України з питань оборонного бюджетування;

підвищення в рамках Програми Україна - НАТО професійного розвитку рівня професійної компетентності цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України.

ЦІЛЬ 2.1.3. Соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей

Соціальний захист військовослужбовців, а також членів їх сімей є нагальним завданням держави.

Запровадження в Україні досвіду держав - членів НАТО щодо соціальної адаптації, професійної підготовки та психологічної реабілітації військовослужбовців є одним із пріоритетів взаємодії з Альянсом.

До кінця 2020 року планується:

створення та забезпечення функціонування національної системи медичної, фізичної, психологічної реабілітації та соціальної і професійної адаптації військовослужбовців, звільнених з військової служби і тих, які підлягають звільненню, та членів їх сімей відповідно до підходів НАТО;

удосконалення системи соціального захисту осіб сержантського й старшинського складу на основі прозорої і стабільної політики та відповідно до загальної практики НАТО;

професійна підготовка фахівців з протезування та фізичної реабілітації військовослужбовців відповідно до підходів провідних європейських держав.

Пріоритетні завдання:

функціонування трирівневої системи психологічної допомоги ветеранам війни та

військовослужбовцям, звільненим у запас;

функціонування системи фізичної та медичної реабілітації ветеранів війни;

соціальна та професійна адаптація ветеранів війни;

забезпечення адміністрування потреб ветеранів війни.

Підрозділ II.I. СЕКТОР ОБОРОНИ

СТРАТЕГІЧНА МЕТА 2.2. Єдиний напрям розвитку сил оборони відповідно до принципів і підходів, прийнятих в державах - членах НАТО

До кінця 2020 року буде створено систему управління силами оборони на основі нового розподілу завдань, повноважень, функцій, обов'язків і відповідальності у сфері оборони, що відповідає принципам, прийнятим у державах - членах НАТО.

ЦІЛЬ 2.2.1. Удосконалена система управління силами оборони

До кінця 2020 року планується удосконалити систему управління силами оборони, з метою її приведення у відповідність із євроатлантичними стандартами та покращення ефективності процесу прийняття рішень на всіх рівнях.

Удосконалення системи управління силами оборони буде досягнуто завдяки покращенню координації між складовими сил оборони та впровадженню механізму, що забезпечує їх консолідований розвиток, досягнення необхідних оперативних спроможностей для забезпечення оборони держави.

Пріоритетне завдання - розроблення та прийняття необхідних концептуальних, доктринальних та інформативних документів, які дадуть змогу поліпшити процеси прийняття рішень на всіх рівнях управління.

ЦІЛЬ 2.2.2. Удосконалена система військового керівництва силами оборони

До кінця 2020 року посаду начальника Генерального штабу Збройних Сил України буде відокремлено від посади Головнокомандувача Збройних Сил України, розроблено та розбудовано спільну структуру командування, контролю та координації сил оборони на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях, здійснено розмежування питань формування та підготовки військ (сил) від їх застосування.

Пріоритетні завдання:

завершення переведення органів військового управління Збройних Сил України на організаційно-штатну структуру з урахуванням принципів побудови та функціонування органів військового управління збройних сил держав - членів НАТО;

покладення повноважень щодо: планування оборони держави та стратегічного планування застосування - на Генеральний штаб Збройних Сил України; формування та підготовки військ (сил) - на командування видів (окремих родів військ) Збройних Сил України; застосування військ (сил) - на Об'єднаний оперативний штаб.

ЦІЛЬ 2.2.3. Ефективна система оперативного (бойового) управління, зв'язку, розвідки та спостереження (C4ISR)

До кінця 2020 року планується:

створення Національної телекомунікаційної мережі;

модернізація та переведення на сучасні цифрові технології систем спеціального зв'язку, відомчих інформаційно-телекомунікаційних систем та систем зв'язку пунктів управління органів державної влади;

створення автоматизованої системи оперативного (бойового) управління, зв'язку, розвідки та спостереження складових сил оборони, яка відповідає стандартам, доктринам і рекомендаціям НАТО, її інтеграція з інформаційною системою управління оборонними ресурсами;

нарощування можливостей ситуаційних центрів складових сектору безпеки і оборони України.

Пріоритетні завдання:

створення та впровадження компонентів автоматизованої системи оперативного (бойового) управління, зв'язку, розвідки та спостереження, інформаційної системи управління оборонними ресурсами;

нарощування можливостей ситуаційних центрів складових сектору безпеки і оборони України;

побудова спільної структури командування, контролю та координації сил оборони на стратегічному, оперативному та тактичному рівнях.

ЦІЛЬ 2.2.4. Зменшення корупційних ризиків у діяльності сил оборони

У Міністерстві оборони України і Збройних Силах України відповідно до міжнародних стандартів створено систему з виховання доброчесності, упроваджено єдині процеси та правила, що сприяють вихованню культури несприйняття корупції та високому рівню державного управління.

Відомча політика Міністерства оборони України спрямовується на створення ефективних механізмів запобігання корупції, дотримання доброчесності особами, уповноваженими на виконання функцій держави,

зменшення корупційних ризиків, забезпечення прозорості та підзвітності, залучення громадянського суспільства до цих процесів.

Завдяки нарощенню спроможностей внутрішнього аудиту досягнуто підвищення ефективності управління державними фінансовими, матеріальними та іншими ресурсами.

Пріоритетні заходи:

запровадження єдиних процесів та правил, що популяризують культурі несприйняття корупції, вихованню доброчесності;

підготовка керівного складу й уповноважених осіб з питань запобігання корупції, а також внутрішніх аудиторів Міністерства оборони України та Збройних Сил України відповідно до міжнародних та національних стандартів внутрішнього аудиту.

ЦІЛЬ 2.2.5. Набуття спроможностей сил оборони у сфері стратегічних комунікацій

До кінця 2020 року буде створено комунікаційні спроможності на стратегічному, оперативному і тактичному рівнях, що забезпечують інтеграцію та підтримку стратегічними комунікаціями процесів формування та реалізації політики у сфері безпеки і оборони, а також досягнення цілей оборони держави.

Спроможності стратегічних комунікацій сил оборони забезпечуватимуть ефективний моніторинг інформації, що поширюється у вітчизняних та зарубіжних засобах масової інформації, в тому числі в мережі Інтернет, з метою виявлення та оперативного реагування на загрози національним інтересам і національній безпеці України.

Пріоритетні завдання:

адаптація та впровадження в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України політик, доктрин та практик стратегічних комунікацій держав - членів НАТО;

підвищення рівня розуміння особовим складом Збройних Сил України мети та завдань стратегічних комунікацій.

ЦІЛЬ 2.2.6. Удосконалення співробітництва з НАТО в галузі організації повітряного руху та безпеки використання повітряного простору

До грудня 2020 року планується:

впровадження процесу обміну класифікованими даними про повітряну обстановку у південному районі України в рамках Програми обміну даними про повітряну обстановку (ASDE);

впровадження обміну даними про повітряну обстановку в рамках Регіональної програми НАТО з безпеки повітряного простору (RASP).

Пріоритетні завдання:

започаткування процесу обміну класифікованими даними про повітряну обстановку у південному районі України в рамках Програми НАТО з обміну даними про повітряну обстановку (ASDE);

забезпечення реалізації наступного етапу Регіональної програми НАТО з безпеки повітряного простору (RASP);

ознайомлення з сучасними викликами, проблемними аспектами щодо безпеки використання повітряного простору та організації повітряного руху, що розглядаються в рамках засідань Авіаційного комітету НАТО.

СТРАТЕГІЧНА МЕТА 2.3. Оперативні (бойові, спеціальні) спроможності сил оборони, необхідні для гарантованої відсічі збройній агресії, оборони держави, підтримання миру і міжнародної безпеки

Спільні спроможності сил оборони забезпечуватимуть надійну відсіч збройній агресії, дадуть змогу ефективно реагувати на загрози національній безпеці у воєнній сфері, забезпечуватимуть оборону України, захист її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, відповідатимуть стандартам та критеріям, необхідним для набуття членства в НАТО, забезпечуватимуть здатність сил оборони брати участь у підтриманні миру і міжнародної безпеки.

ЦІЛЬ 2.3.1. Удосконалення доктринальних документів з підготовки та застосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони, запровадження їх спільної підготовки та досягнення оперативної сумісності зі збройними силами держав - членів НАТО і держав - членів ЄС

До кінця 2020 року планується:

приведення основоположних документів з підготовки та застосування Збройних Сил України та інших складових сил оборони у відповідність із сучасними стандартами з урахуванням досвіду, набутого під час проведення антитерористичної операції в Донецькій і Луганській областях та здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції об'єднаних сил, а також кращого світового досвіду у цій

сфері;

забезпечення організації та здійснення підготовки Збройних Сил України та інших складових сил оборони за єдиним замислом і планом та під єдиним керівництвом;

адаптація до стандартів НАТО національної системи перевірок (сертифікації) та оцінки готовності військ (сил) до виконання покладених на них завдань.