Про затвердження Положення про ліцензування банків

ПРАВЛІННЯ НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 22 грудня 2018 року N 149

Про затвердження Положення про ліцензування банків

Відповідно до статей 7, 15, 56 Закону України "Про Національний банк України", з метою вдосконалення порядку створення банків та ліцензування їх діяльності Правління Національного банку України постановляє:

1. Затвердити Положення про ліцензування банків (далі - Положення), що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність, нормативно-правові акти Національного банку України згідно з переліком, що додається.

3. Національний банк України розглядає пакети документів, подані заявниками до набрання чинності цією постановою, згідно з вимогами та в порядку, що визначені Положенням про порядок реєстрації та ліцензування банків, відкриття відокремлених підрозділів, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 08 вересня 2011 року N 306, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 жовтня 2011 року за N 1203/19941 (зі змінами).

4. Банки зобов'язані забезпечити відповідність приміщень, у яких ними здійснюється обслуговування клієнтів (далі - приміщення), вимогам глави 28 розділу IV Положення щодо забезпечення доступу маломобільних груп населення до послуг, що надаються банками, згідно з таким графіком:

1) упродовж першого року з дня набрання чинності цією постановою банки зобов'язані забезпечити повну відповідність таким вимогам Положення:

не менше 50 % приміщень, розташованих у місті Києві, обласних центрах і в містах із кількістю мешканців більше 300000 осіб;

не менше 30 % приміщень, розташованих у інших населених пунктах України;

2) упродовж другого року з дня набрання чинності цією постановою:

усіх приміщень, розташованих у місті Києві, обласних центрах і в містах із кількістю мешканців більше 300000 осіб;

не менше 70 % приміщень, розташованих у інших населених пунктах України;

3) упродовж третього року з дня набрання чинності цією постановою - усіх приміщень.

5. Банк, якому станом на дату набрання чинності цією постановою були передані в управління власні акції та/або акції/частки в статутному капіталі будь-якої юридичної особи в ланцюгу володіння корпоративними правами цього банку, зобов'язаний з метою дотримання вимог пункту 265 глави 30 розділу V Положення впродовж року з дня набрання чинності цією постановою припинити управління такими акціями/частками та здійснити їх повернення установнику управління.

6. Ознаки небездоганної ділової репутації, визначені пунктом 65 глави 6 розділу II Положення (пов'язані з володінням фізичною особою істотною участю в банку / іноземному банку, можливістю здійснювати значний/вирішальний вплив на управління чи діяльність банку / іноземного банку та/або обійманням посади керівника банку або керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку / перебуванням у складі органу управління або на посаді керівника підрозділу внутрішнього аудиту іноземного банку, що був віднесений до категорії неплатоспроможних або ліцензія якого була відкликана за ініціативою Національного банку України / уповноваженого органу іноземної країни), не застосовуються до фізичної особи, якщо така особа була погоджена Національним банком України на посаду в іншому банку (було погоджено призначення особи / визначено відповідність її професійної придатності та ділової репутації) або якщо такій особі було надано погодження (дозвіл) на набуття істотної участі в іншому банку після прийняття Національним банком України / уповноваженим органом іноземної країни рішення про неплатоспроможність банку / іноземного банку або відкликання в нього ліцензії.

7. Ознаки небездоганної ділової репутації, визначені пунктом 69 глави 7 розділу II Положення (пов'язані з володінням юридичною особою істотною участю в банку / іноземному банку та/або можливістю здійснювати значний/вирішальний вплив на управління чи діяльність банку / іноземного банку, що був віднесений до категорії неплатоспроможних або ліцензія якого була відкликана за ініціативою Національного банку України / уповноваженого органу іноземної країни), не застосовуються до юридичної особи, якщо такій особі було

надано погодження (дозвіл) на набуття істотної участі в іншому банку після прийняття Національним банком України / уповноваженим органом іноземної країни рішення про неплатоспроможність банку / іноземного банку або відкликання в нього ліцензії.

8. Банки, які використовують для надання Національному банку України інформації щодо своїх відокремлених підрозділів програмний комплекс "Система внесення інформації до електронної форми Державного реєстру банків за допомогою електронних повідомлень про відкриття, зміну відомостей про відокремлений підрозділ банку, що надсилаються банками, "Банк-Інфо" (далі - Система Банк-Інфо), надають визначені Положенням інформацію та документи щодо відокремлених підрозділів у період із дати набрання чинності цією постановою до дати введення в експлуатацію WEB-версії Системи Банк-Інфо з урахуванням таких особливостей:

1) інформація через Систему Банк-Інфо надається за визначеною нею формою;

2) додатково банки надсилають Національному банку України скановані копії повідомлень, оформлені згідно з підпунктом 1 пункту 430, підпунктом 1 пункту 435 глави 54 розділу VIII Положення, засобами електронної пошти Національного банку України або через Систему Банк-Інфо.

9. Департаменту методології (Іваненко Н. В.) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови.

10. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на першого заступника Голови Національного банку України Рожкову К. В.

11. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.

Голова

Я. Смолій

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління Національного банку України

22 грудня 2018 року N 149

Положення про ліцензування банків

I. Загальні положення

1. Вступні положення

1. Це Положення розроблене відповідно до вимог Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про акціонерні товариства", "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" та інших законів України з метою визначення:

1) порядку та умов створення банків та отримання ними банківських ліцензій;

2) особливостей створення державних банків;

3) порядку погодження статутів банків і змін до них;

4) порядку погодження набуття та збільшення істотної участі в банках;

5) кваліфікаційних вимог до керівників і окремих категорій працівників банків, а також порядку їх погодження;

6) вимог до фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб, які є або мають намір стати власниками істотної участі в банках, а також принципів (критеріїв) і методики оцінки їх фінансового/майнового стану;

7) вимог до ділової репутації керівників та окремих категорій працівників банків, ключових осіб банків, юридичних і фізичних осіб, які є або мають намір стати власниками істотної участі в банках, а також принципів (критеріїв) оцінки їх ділової репутації;

8) вимог до початку банками нового виду діяльності та надання ними нового виду фінансових послуг;

9) порядку та умов відкриття відокремлених підрозділів банків на території України;

10) порядку відкриття дочірніх банків, філій та представництв банків на території інших країн;

11) порядку акредитації філій та представництв іноземних банків на території України;

12) порядку припинення здійснення банківської діяльності за ініціативою учасників банку.

2. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:

1) Антимонопольний комітет - Антимонопольний комітет України;

2) аудитор - аудитор або юридична особа, що надає аудиторські послуги;

3) вирішальний вплив на управління або діяльність юридичної особи - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами акціями, часткою в статутному капіталі або правами голосу за акціями, часткою в статутному капіталі юридичної особи в розмірі від 50 відсотків, та/або незалежна від формального володіння можливість здійснення такого впливу на управління чи діяльність юридичної особи;

4) відповідальний працівник - відповідальний за здійснення фінансового

моніторингу працівник, який за посадою є членом правління банку;

5) відповідна дата - визначена цим Положенням дата, станом на яку здійснюється оцінка фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи або з урахуванням якої визначається дата такої оцінки;

6) Єдиний державний реєстр - Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань;

7) Закон про акціонерні товариства - Закон України "Про акціонерні товариства";

8) Закон про банки - Закон України "Про банки і банківську діяльність";

9) Закон про продаж державних банків - Закон України "Про особливості продажу пакетів акцій, що належать державі у статутному капіталі банків, у капіталізації яких взяла участь держава";

10) Закон про реєстрацію юридичних осіб - Закон України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань";

11) Закон про систему гарантування - Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб";

12) Закон про спрощені процедури - Закон України "Про спрощення процедур реорганізації та капіталізації банків";

13) Закон про фінансові послуги - Закон України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг";

14) заявник - особа, яка самостійно або через уповноваженого представника звертається до Національного банку України з клопотанням про здійснення процедури, передбаченої цим Положенням. Якщо особа заявника для окремої процедури не визначена у відповідних розділах і главах цього Положення, то заявником є банк;

15) звітна дата - дата, станом на яку юридична особа складає фінансову звітність згідно з вимогами законодавства України (для українських компаній) або вимогами законодавства іноземної країни (для іноземних компаній);

16) значний вплив на управління або діяльність юридичної особи - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами акціями, часткою в статутному капіталі або правом голосу за акціями, часткою в статутному капіталі юридичної особи в розмірі від 10 до 50 відсотків та/або незалежна від формального володіння можливість здійснення такого впливу на управління чи діяльність юридичної особи;

17) інвестиційний рівень кредитного рейтингу - довгостроковий кредитний рейтинг за міжнародною шкалою за зобов'язаннями в іноземній валюті не нижче, ніж рівень "ВВВ-" за класифікацією рейтингових агентств "Standard

& Poor's" або "Fitch-Ratings" і рівень "Ваа3" за класифікацією рейтингового агентства "Moody's Investors Service";

18) іноземний банк - іноземна компанія, яка має статус банку / кредитної установи відповідно до законодавства іноземної країни та здійснює залучення коштів від необмеженого кола юридичних і фізичних осіб на умовах повернення, а також надання кредитів від свого імені та на власний ризик;

19) іноземна компанія - юридична особа, головний офіс якої зареєстровано в іноземній країні;

20) Кваліфікаційна комісія - консультативно-дорадчий колегіальний орган, створений за рішенням Правління Національного банку України, до повноважень якого належить проведення тестування та співбесід із керівниками, керівниками підрозділів внутрішнього аудиту (кандидатами на ці посади) у банках, філіях іноземних банків, іншими особами для надання пропозицій і рекомендацій Комітету з нагляду щодо погодження (відмови в погодженні), визначення ділової репутації та професійної придатності керівників, керівників підрозділів внутрішнього аудиту;

21) кваліфікована фондова біржа - фондова біржа, яка відповідає хоча б одному з таких критеріїв:

фондова біржа створена відповідно до законодавства країни - члена Європейського Союзу;

сукупна ринкова капіталізація компаній, акції яких уключено (допущено) до торгів на такій біржі, перевищує еквівалент 100 мільярдів доларів США станом на останній місяць року, що передує року, у якому біржа визнається кваліфікованою для цілей цього Положення;

22) кваліфіковане бюро кредитних історій - найбільше за кількістю наявних у відповідній країні кредитних історій бюро кредитних історій (інший суб'єкт, до функцій якого належать збирання, оброблення,

зберігання і використання інформації, що становить кредитну історію), яке поширює свою діяльність на країну, у якій постійно проживає фізична особа / у якій зареєстровано головний офіс юридичної особи. Якщо фізична особа постійно проживає на території України / юридична особа зареєстрована відповідно до законодавства України, то кваліфікованими бюро кредитних історій є Перше всеукраїнське бюро кредитних історій, Українське бюро кредитних історій і Міжнародне бюро кредитних історій;

23) керівник із ліцензування - керівник структурного підрозділу Національного банку України, відповідального за ліцензування банків;

24) кінцевий власник банку - власник істотної участі в банку (фізична особа, юридична особа, уключаючи публічну компанію), у структурі власності якої немає інших власників істотної участі в банку, визначених відповідно до цього Положення, міжнародна фінансова установа, держава (в особі відповідного органу державної влади), територіальна громада (в особі відповідного органу місцевого самоврядування);

25) ключова особа банку - фізична особа, яка є працівником банку або надає банку послуги відповідно до цивільно-правового договору та не є керівником банку та/або власником істотної участі в банку, але має можливість суттєво впливати на прийняття рішень із основних напрямів діяльності банку (кредитної, інвестиційної, облікової політики, політики управління активами, іншої політики, стратегії банку);

26) Комісія з цінних паперів - Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

27) Комітет з нагляду - Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності банків, нагляду (оверсайту) платіжних систем Національного банку України;

28) консолідуюча компанія - юридична особа, акціями/часткою у статутному капіталі якої володіє кінцевий власник банку - фізична особа та через яку така фізична особа опосередковано володіє істотною участю в банку;

29) консультант - фізична або юридична особа, яка / працівники якої має/мають достатню кваліфікацію для здійснення розрахунків і оцінки фінансового стану юридичної особи, що підтверджується поданими до Національного банку України документами про освіту, свідоцтвами/сертифікатами/дипломами про отримання професійних знань;

30) міжнародна фінансова установа - установа, з якою Уряд України уклав угоду про співробітництво та для якої згідно із законами України встановлено привілеї та імунітети;

31) Національний банк - Національний банк України;

32) новостворений банк - юридична особа, що має намір здійснювати банківську діяльність;

33) органи управління банку - рада банку та правління банку;

34) остаточний ключовий учасник - ключовий учасник - фізична особа, ключовий учасник - юридична особа, яка в своєму складі не має ключових учасників; держава (в особі відповідного органу державної влади), територіальна громада (в особі відповідного органу місцевого самоврядування), міжнародна фінансова установа та публічна компанія;

35) оцінювач - незалежний суб'єкт оціночної діяльності;

36) перехідний банк - банк, який створено під час виведення неплатоспроможного банку з ринку відповідно до Закону про систему гарантування, єдиним акціонером якого є Фонд гарантування вкладів до дня продажу цього перехідного банку інвестору (об'єднанню інвесторів);

37) право голосу за акціями - право голосу у вищому органі управління юридичної особи, що виникає з володіння акціями/часткою в статутному капіталі цієї юридичної особи;

38) проміжна компанія - юридична особа, яка володіє істотною участю в банку та яка не є його кінцевим власником або консолідуючою компанією;

39) публічна компанія - іноземна компанія, створена у формі публічного акціонерного товариства, акції якої включені до біржових списків (пройшли процедуру лістингу) і допущені до торгів у регульованому сегменті кваліфікованої фондової біржі;

40) рада банку - наглядова рада банку;

41) траса платежу - маршрут проходження грошових коштів за банківськими рахунками від відправника (ініціатора платежу) до отримувача;

42) українська компанія - юридична особа, яка створена та зареєстрована відповідно до законодавства України;

43)

уповноважена особа Національного банку - член Правління Національного банку або керівник з ліцензування, на якого покладені повноваження щодо прийняття визначених цим Положенням рішень;

44) уповноважений представник - фізична особа, яка має право на вчинення відповідних дій від імені фізичної або юридичної особи на підставі закону, статуту, довіреності або іншого документа щодо надання таких повноважень відповідно до законодавства;

45) участь - пряме та/або опосередковане володіння однією особою самостійно чи спільно з іншими особами акціями, часткою в статутному капіталі юридичної особи;

46) член Правління Національного банку - Голова або перший заступник, або заступник Голови Національного банку, який здійснює загальне керівництво банківським наглядом;

47) Фонд гарантування вкладів - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Інші терміни в цьому Положенні вживаються у значеннях, наведених у Законі про банки та інших законах України.

3. Національний банк під час вчинення дій, передбачених цим Положенням, керується такими принципами:

1) рівноцінності сутності та форми. Національний банк згідно з цим принципом оцінює правочини, операції, обставини та події з точки зору їх економічного, правового та фактичного змісту;

2) співмірності (пропорційності) регуляторних вимог. Вимоги Національного банку згідно з цим принципом до банків, їх керівників, власників істотної участі в банках та інших осіб, які оцінюються або перевіряються, а також підходи Національного банку до оцінки відповідності таким вимогам мають ураховувати обставини та умови конкретної ситуації, за якої проводяться процедури, визначені цим Положенням (уключаючи розмір банку, види здійснюваної ним діяльності та притаманні їй ризики, фінансовий стан банку та власників істотної участі в ньому);

3) поєднання принципів правової визначеності та обґрунтованого сумніву. Принцип правової визначеності передбачає встановлення цим Положенням конкретних наперед визначених вимог до банків, їх керівників, власників істотної участі в банках та інших осіб, які оцінюються або перевіряються, умов здійснення ними певної діяльності та документів, що подаються ними до Національного банку в межах передбачених цим Положенням процедур. Національний банк за наявності обґрунтованого сумніву щодо відповідності таких осіб, їх діяльності та/або поданих ними документів установленим вимогам, або наявності інформації, яка потребує додаткової оцінки, має право вимагати надання уточнень, пояснень і/або додаткових документів, необхідних для отримання ним упевненості в тому, що встановлені Законом про банки та цим Положенням вимоги дотримуються належним чином;

4) комплексного аналізу. Цей принцип полягає в усебічному аналізі Національним банком кожної особи для прийняття передбачених цим Положенням рішень щодо неї.

4. Національний банк застосовує своє професійне судження для прийняття рішень, визначених цим Положенням. Професійним судженням є висновок та/або оцінка Національного банку щодо фактів, подій, обставин, осіб, що ґрунтується на знаннях і досвіді Національного банку у сфері банківського регулювання та нагляду, практичному застосуванні положень законодавства України, а також на комплексному та всебічному аналізі:

1) інформації та документів, поданих до Національного банку в межах передбаченої цим Положенням процедури;

2) інформації та документів, наявних у Національного банку, уключаючи отримані в результаті здійснення ним банківського регулювання та нагляду;

3) інформації, отриманої Національним банком під час перевірки/уточнення даних, що містяться в поданих до Національного банку документах;

4) інформації з відкритих джерел.

Професійне судження формується Національним банком з урахуванням визначених у пункті 3 глави 1 розділу I цього Положення принципів.

Оцінка Національним банком кількісних або якісних параметрів або обставин, щодо яких Законом про банки або цим Положенням визначені чіткі критерії, не є застосуванням професійного судження.

2. Загальні вимоги до документів, що подаються до Національного банку

5. Заявник подає до Національного банку документи в межах

здійснення процедур за цим Положенням згідно з визначеними цим Положенням переліками та вимогами.

6. Заявник має право подати до Національного банку додатково будь-які документи щодо його звернення з письмовим обґрунтуванням доцільності їх подання.

7. Заявник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, що містяться в поданих до Національного банку документах.

8. Документи, що подаються до Національного банку відповідно до цього Положення, мають викладатися українською мовою та не містити виправлень і неточностей.

9. Документи, складені іноземною мовою, для подання до Національного банку мають перекладатися на українську мову (справжність підпису перекладача засвідчується нотаріально). Не перекладаються на українську мову документи, складені іноземною мовою, у разі одночасного наведення їх тексту українською мовою.

10. Документи, які видані в іноземній країні, для подання до Національного банку мають легалізовуватися в установленому законом порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

11. Заявник у разі неможливості дотримання визначених пунктом 10 глави 2 розділу I цього Положення вимог щодо оформлення документів, виданих в іноземній країні, з незалежних від нього причин подає до Національного банку відповідні обґрунтовані пояснення. Національний банк має право розглянути документи, видані в іноземній країні, оформлені без дотримання визначених пунктом 10 глави 2 розділу I цього Положення вимог, якщо визнає пояснення заявника обґрунтованими та не матиме сумнівів щодо достовірності документів і викладеної в них інформації.

12. Документи щодо юридичної особи, які видані в іноземній країні та легалізація яких не передбачена міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються до Національного банку за підписом керівника або іншого уповноваженого представника юридичної особи.

13. Документи щодо фізичної особи, які видані в іноземній країні та легалізація яких не передбачена міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, подаються до Національного банку за підписом фізичної особи або її уповноваженого представника.

14. Документи, отримані з електронних джерел, засвідчуються підписом:

1) фізичної особи, щодо якої такі документи видані, або її уповноваженого представника;

2) уповноваженого представника юридичної особи, щодо якої такі документи видані.

15. Заявник має право подати до Національного банку копію документа, якщо цим Положенням не встановлено обов'язку щодо подання оригіналу документа, засвідчену в такому порядку:

1) копія документа, виданого уповноваженим державним органом, засвідчується органом, який видав цей документ, або нотаріально;

2) копія документа фізичної особи засвідчується підписом такої особи або її уповноваженого представника;

3) копія документа юридичної особи засвідчується підписом її уповноваженого представника.

Копія будь-якого документа, що подається до Національного банку згідно з цим Положенням, може бути засвідчена нотаріально за бажанням заявника.

Копія документа може бути засвідчена самим заявником у визначених цим Положенням випадках.

16. Пакет документів, що подається до Національного банку відповідно до цього Положення, має включати документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписала документи від імені заявника.

17. До Національного банку подається або оригінал документа, що визначає повноваження уповноваженого представника, або його копія, засвідчена відповідно до пункту 15 глави 2 розділу I цього Положення.

18. Пакет документів, що подається до Національного банку згідно із цим Положенням, має супроводжуватися клопотанням про його розгляд. Клопотання має містити опис усіх документів у пакеті з назвами, датами видачі, органами (особами), що їх видали. Клопотання підписується особисто заявником - фізичною особою або керівником заявника - юридичної особи.

19. Заявник у разі подання до Національного банку неповного пакета документів має зазначити в клопотанні перелік неподаних документів,

причини їх неподання, а також строки, у які заявник має намір їх подати до Національного банку.

20. Заявник має право визначити себе або свого уповноваженого представника як контактну особу для здійснення офіційної комунікації з Національним банком засобами електронної пошти, зазначивши про це в клопотанні та зазначивши адресу електронної пошти для такої комунікації. Заявник письмово повідомляє Національний банк про припинення офіційної комунікації засобами електронної пошти.

21. Документи подаються до Національного банку на паперових носіях, а також у вигляді електронних копій (далі - електронні копії документів), якщо інше не передбачено цим Положенням. Документи в окремих випадках також подаються в електронній формі у форматі xlsx або іншому форматі, визначеному Національним банком.

22. Електронні копії документів мають створюватися у вигляді файлів, які містять скановані з паперових носіїв зображення документів.

23. Сканування з паперових носіїв зображень документів здійснюється з урахуванням таких вимог:

1) документ сканується у файл формату pdf;

2) сканована копія кожного окремого документа зберігається як окремий файл;

3) файл повинен мати коротку назву латинськими літерами, що відображає зміст і реквізити документа;

4) документи, що містять більше однієї сторінки, скануються в один файл;

5) роздільна здатність сканування має бути не нижче ніж 300 dpi.

24. Електронні копії документів подаються на цифрових носіях або надсилаються до Національного банку засобами електронної пошти (для банків). Електронні копії документів можуть надсилатися на адресу електронної пошти працівника Національного банку, відповідального за розгляд пакета документів.

25. Дані, наведені в документах на паперових носіях, мають перевагу в разі наявності розбіжностей між даними, що містяться в документах на паперових носіях, і в електронних копіях документів. Національний банк має право вимагати від заявника надання пояснень щодо розбіжностей між документами на паперових носіях та їх електронними копіями, а також усунення цих розбіжностей.

26. Заявник має право не подавати до Національного банку документи, що раніше подавалися до Національного банку, за умови, що такі документи є дійсними та оформленими згідно з вимогами цього Положення, а інформація, яка в них міститься, є актуальною. Заявник з метою врахування таких документів під час розгляду пакета документів подає до Національного банку клопотання, у якому наводить перелік раніше поданих документів із зазначенням їх назв, дат видачі, органів (осіб), що їх видали, інформацію про те, у складі якого пакета документів документи раніше подавалися до Національного банку, а також запевнення, що ці документи є дійсними, а інформація, яка в них міститься, є актуальною.

27. Вимоги пункту 26 глави 2 розділу I цього Положення не поширюються на документи, що підтверджують статус особи на певну дату, а також до документів, що мають обмежений строк дії.

28. Національний банк має право вимагати від заявника подання документів, які не подані заявником згідно з пунктом 26 глави 2 розділу I цього Положення, якщо строк зберігання раніше поданих документів закінчився, документи передані до архівної установи та/або якщо доступ до таких документів є ускладненим з інших причин.

29. Документ, що не має визначеного строку дії, може подаватися до Національного банку, якщо він був виданий не раніше ніж за один місяць до дати подання до Національного банку, якщо документ був виданий в Україні, або за три місяці до дати подання, якщо документ був виданий в іноземній країні.

30. Заявник у разі неможливості подання документа, визначеного цим Положенням, з незалежних від нього причин, подає до Національного банку обґрунтоване пояснення неможливості такого подання. Національний банк має право розглянути пакет документів без такого документа, якщо визнає пояснення заявника обґрунтованим і не матиме сумнівів щодо достовірності та актуальності викладеної в ньому інформації.

31. Національний банк розміщує на сторінці офіційного Інтернет-представництва форми документів, які згідно з цим Положенням подаються

до Національного банку в електронній формі у форматі xlsx або іншому форматі, визначеному Національним банком.

3. Загальний порядок розгляду документів, що подаються до Національного банку, та визначення строків

32. Національний банк здійснює розгляд поданого заявником пакета документів протягом строку, визначеного Законом про банки, іншими законами України та цим Положенням для відповідної процедури.

33. Перебіг строку розгляду пакета документів починається з дня, наступного за днем подання заявником до Національного банку повного пакета документів, визначеного цим Положенням.

34. Національний банк відповідно до вимог Закону про банки має право під час розгляду поданого заявником пакета документів запитувати та отримувати від банку, його учасників, власників істотної участі в банку, осіб, які мають намір набути або збільшити істотну участь у банку, осіб, які входять до складу 10 найбільших остаточних ключових учасників банку, а також інших осіб, діяльність яких оцінюється або перевіряється, додаткову інформацію, документи та пояснення, необхідні для повного та всебічного аналізу й прийняття ним мотивованого рішення відповідно до цього Положення.

35. Національний банк має право надати заявникові зауваження до поданого пакета документів, якщо документи не відповідають вимогам цього Положення та/або законодавства України.

36. Національний банк запитує визначені в пункті 34 глави 3 розділу I цього Положення інформацію, документи та пояснення та надає визначені в пункті 35 глави 3 розділу I цього Положення зауваження протягом установленого законодавством України строку розгляду пакета документів.

37. Національний банк установлює строк подання заявником визначених у пункті 34 глави 3 розділу I цього Положення інформації, документів і пояснень і/або врахування визначених у пункті 35 глави 3 розділу I цього Положення зауважень. Перебіг строку розгляду пакета документів зупиняється та поновлюється після отримання всіх додаткових/виправлених документів, інформації та пояснень.

38. Національний банк має право зупинити перебіг строку розгляду пакета документів, поданого відповідно до цього Положення, у разі виявлення обставин, що можуть вплинути на прийняття Національним банком відповідного рішення, до з'ясування таких обставин, але не більше ніж на 30 днів. Національний банк повідомляє заявника про зупинення перебігу строку розгляду пакета документів протягом п'яти робочих днів із дня прийняття такого рішення.

39. Національний банк має право продовжити строк розгляду пакета документів, поданого відповідно до цього Положення, на підставі обґрунтованого клопотання заявника та встановити строк, на який продовжено строк розгляду. Національний банк повідомляє заявника про продовження строку розгляду пакета документів і строк, на який його продовжено, протягом п'яти робочих днів із дня прийняття такого рішення.

40. Національний банк має право повернути поданий заявником пакет документів без прийняття рішення за цим пакетом у разі невідповідності поданих документів вимогам цього Положення та/або законодавства України, якщо протягом строку, установленого Національним банком, не враховані зауваження Національного банку, надані відповідно до пункту 35 глави 3 розділу I цього Положення.

41. Національний банк має право повернути поданий заявником пакет документів на клопотання заявника до прийняття рішення за цим пакетом.

42. Правління Національного банку, Комітет з нагляду або уповноважена особа Національного банку приймають рішення, визначені цим Положенням.

43. Заявник має право подати до Національного банку клопотання про прийняття рішення за пакетом документів, якщо в пакеті документів немає документів, подання яких є неможливим з об'єктивних причин, із зобов'язанням подати ці документи протягом певного строку. Національний банк має право прийняти рішення, визначене цим Положенням, із зобов'язанням заявника щодо подання документів, яких не вистачає, у встановлений у цьому рішенні строк.

44. Уповноважена особа Національного банку приймає рішення про:

1) повернення пакета документів заявникові не з ініціативи заявника

(рішення приймає член Правління Національного банку);

2) зупинення перебігу строку розгляду пакета документів (рішення приймає член Правління Національного банку);

3) повернення пакета документів заявникові за клопотанням заявника (рішення приймає керівник із ліцензування);

4) продовження строку розгляду пакета документів за клопотанням заявника (рішення приймає керівник із ліцензування).

45. Національний банк має право здійснювати офіційну комунікацію із заявником засобами електронної пошти під час розгляду пакета документів. Така комунікація може включати:

1) запитування додаткової інформації, документів і пояснень, необхідних для прийняття рішення згідно із цим Положенням;

2) отримання від заявника або його уповноваженого представника інформації, пояснень та електронних копій документів.

46. Повідомлення Національного банку, направлене в порядку комунікації засобами електронної пошти, є належним чином відправленим заявнику за умови отримання на електронну пошту працівника Національного банку, який його відправив, підтвердження доставлення цього повідомлення. Національний банк у разі неотримання такого підтвердження протягом одного робочого дня надсилає відповідне повідомлення заявнику на паперових носіях.

47. За розгляд Національним банком поданого заявником відповідно до цього Положення пакета документів справляється плата в розмірі, визначеному нормативно-правовим актом Національного банку. Заявник подає копію платіжного документа про здійснення такої плати разом з поданням до Національного банку пакета документів. Національний банк повертає пакет документів без розгляду протягом трьох робочих днів у разі неподання заявником копії платіжного документа про здійснення плати.

48. Повторне подання заявником пакета документів, який був повернутий Національним банком згідно з пунктом 40 глави 3 розділу I цього Положення, не потребує здійснення заявником повторної оплати, якщо повторне подання пакета документів здійснюється протягом трьох місяців із дня повернення пакета документів Національним банком.

49. Пакет документів, який був повернутий Національним банком згідно з пунктом 40 або 41 глави 3 розділу I цього Положення, у разі його повторного подання до Національного банку має відповідати вимогам цього Положення та законодавства України станом на дату його повторного подання. Датою подання пакета документів є дата його повторного подання.

50. Особливості розгляду Національним банком пакетів документів у межах різних процедур визначаються відповідними розділами та главами цього Положення.

4. Документи для ідентифікації фізичних і юридичних осіб

51. Національний банк здійснює ідентифікацію фізичних і юридичних осіб на підставі визначених цим Положенням документів.

52. Ідентифікація громадянина України, який постійно проживає в Україні, здійснюється на підставі таких документів:

1) копій сторінок паспорта громадянина України, що містять фотографію фізичної особи, а також інформацію про її прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, реєстрацію місця її проживання, серію та номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що його видав (якщо паспорт оформлено у вигляді книжечки), або копій обох сторін паспорта громадянина України (якщо його оформлено у вигляді картки, що містить безконтактний електронний носій);

2) щодо фізичної особи, паспорт якої оформлено у вигляді книжечки, - копії документа з інформацією про реєстраційний номер облікової картки платника податків або копії сторінки паспорта з відміткою про відмову від прийняття такого реєстраційного номера (якщо особа через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і повідомила про це контролюючий орган);

3) щодо фізичної особи, паспорт якої оформлено у вигляді картки, що містить безконтактний електронний носій, - копії документа з інформацією про реєстрацію місця проживання фізичної особи.

53. Ідентифікація громадянина України, який виїхав на постійне проживання за кордон, здійснюється на підставі таких документів:

1) копій сторінок паспорта громадянина України для виїзду за

кордон, що містять фотографію фізичної особи, а також інформацію про її прізвище, ім'я, дату народження, номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що його видав, строк дії паспорта, а також відмітку про виїзд особи на постійне проживання за кордон;

2) копії документа з інформацією про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

3) копії документа з інформацією про місце постійного проживання фізичної особи;

4) копії документа, що підтверджує правові підстави постійного проживання фізичної особи на території іноземної країни.

54. Ідентифікація іноземного громадянина, який постійно проживає в іноземній країні, здійснюється на підставі таких документів:

1) копій сторінок паспорта фізичної особи, що містять її фотографію, а також інформацію про її прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дату народження, місце постійного проживання, серію та номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що його видав, а також строк дії паспорта (за наявності);

2) копії документа з інформацією про реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності);

3) копії документа з інформацією, що підтверджує місце постійного проживання фізичної особи (якщо такої інформації в паспорті немає).

55. Ідентифікація іноземного громадянина, який постійно/тимчасово проживає в Україні, здійснюється на підставі таких документів:

1) копій усіх сторінок посвідки на постійне/тимчасове проживання фізичної особи в Україні;

2) копії документа з інформацією про реєстраційний номер облікової картки платника податків в Україні (за наявності);

3) копій сторінок паспорта іноземного громадянина, що містять фотографію фізичної особи, а також інформацію про її прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), дату народження, номер паспорта, дату видачі та найменування органу, що його видав, строк дії паспорта, а для осіб, які постійно проживають в Україні, - також відмітку про виїзд особи на постійне проживання (якщо така відмітка проставляється згідно із законодавством країни, громадянином якої є особа).

56. Ідентифікація української компанії здійснюється на підставі таких документів:

1) копії установчого документа;

2) копії реєстру власників іменних цінних паперів (акцій) компанії, яка є акціонерним товариством.

57. Копія установчого документа української компанії може не подаватися, якщо:

1) установчий документ оприлюднений на порталі електронних сервісів Єдиного державного реєстру (до Національного банку подається інформація про розміщення установчого документа на цьому порталі);

2) компанія створена та/або діє на підставі модельного статуту, затвердженого Кабінетом Міністрів України (до Національного банку подається копія рішення про створення або про провадження діяльності компанією на підставі модельного статуту, підписаного її засновниками).

58. Ідентифікація іноземної компанії, головний офіс якої зареєстрований в іноземній країні, здійснюється Національним банком на підставі таких документів:

1) витягу з торговельного, банківського, судового реєстру або іншого офіційного документа, виданого уповноваженим органом іноземної країни, що підтверджує реєстрацію компанії в країні, у якій зареєстровано її головний офіс, і містить інформацію про ідентифікаційний/реєстраційний номер/код і адресу компанії, її учасників (акціонерів) і керівників;

2) копії установчих документів.

II. Оцінка ділової репутації юридичних і фізичних осіб

5. Загальні положення щодо оцінки ділової репутації юридичних і фізичних осіб

59. Національний банк здійснює оцінку ділової репутації юридичних і фізичних осіб у разі:

1) погодження статуту новоствореного банку - щодо фізичних і юридичних осіб - засновників цього банку, фізичних і юридичних осіб, які набувають істотної участі в ньому, а також керівників зазначених юридичних осіб;

2) погодження набуття або збільшення істотної участі в банку - щодо фізичних і юридичних осіб, які набувають або збільшують істотну участь у банку, а також керівників зазначених юридичних осіб;

3) погодження на посади керівників банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту (кандидатів на

ці посади) - щодо цих осіб;

4) контролю за відповідністю вимогам законодавства України власника істотної участі в банку - щодо фізичних і юридичних осіб, які володіють істотною участю в банку, а також керівників зазначених юридичних осіб;

5) моніторингу відповідності вимогам законодавства України керівників банку, керівника підрозділу внутрішнього аудиту - щодо цих осіб.

60. Ділова репутація юридичної або фізичної особи є бездоганною, якщо щодо такої особи немає ознак небездоганної ділової репутації, визначених у главах 6 та 7 розділу II цього Положення, а також якщо Національним банком не визнано ділову репутацію особи небездоганною з інших підстав відповідно до глави 8 розділу II цього Положення.

61. Оцінка Національним банком ділової репутації особи та її визнання небездоганною у випадках, визначених Законом про банки, цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку, не є визначенням ділової репутації особи відповідно до цивільного законодавства України.

6. Ознаки небездоганної ділової репутації фізичної особи

62. Ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов'язаними з дотриманням закону та публічного порядку, є:

1) наявність в особи судимості, яка не погашена та не знята в установленому законом порядку, за вчинення злочинів проти власності, злочинів у сфері господарської діяльності, злочинів у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, незалежно від ступеня їх тяжкості, а також за вчинення інших умисних злочинів, якщо такі злочини законодавством країни, у якій особу засуджено за вчинення відповідного злочину, віднесено до злочинів середньої тяжкості, тяжких або особливо тяжких злочинів;

2) застосування Україною, іноземними державами (крім держав, які здійснюють збройну агресію проти України), міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до особи (застосовується протягом строку дії санкцій і протягом трьох років після їх скасування або закінчення строку, на який їх було введено);

3) включення особи до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (застосовується протягом строку перебування особи в переліку та протягом 10 років після її виключення з нього);

4) позбавлення особи права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю згідно з вироком або іншим рішенням суду (застосовується впродовж строку дії такого покарання);

5) неналежне виконання особою обов'язків зі сплати податків, зборів або інших обов'язкових платежів, якщо загальна сума несплати дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, установленої законодавством України на період, у якому вчинено порушення, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті, далі - суттєве порушення податкових зобов'язань (застосовується протягом строку цього порушення та протягом трьох років після його усунення).

63. Ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов'язаними з виконанням фінансових зобов'язань, є:

1) неналежне виконання особою обов'язків зі сплати податків, зборів або інших обов'язкових платежів, яке не є суттєвим порушенням податкових зобов'язань (застосовується протягом строку цього порушення);

2) порушення (невиконання або неналежне виконання) особою зобов'язання фінансового характеру, сума якого перевищує 300 тисяч гривень (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті), а строк порушення перевищує 30 днів поспіль, перед будь-яким банком або іншою юридичною чи фізичною особою протягом останніх трьох років.

64. Ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов'язаними з професійною діяльністю, є:

1) припинення повноважень (звільнення) особи на вимогу державного органу протягом останніх трьох років;

2) звільнення особи протягом останніх п'яти років за систематичне або одноразове грубе порушення особою своїх посадових обов'язків та/або правил трудового розпорядку, порушення законодавства про протидію корупції, вчинення розкрадання, зловживання владою / службовим становищем або іншого правопорушення;

3)

перебування особи на посаді керівника банку або керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку (виконання обов'язків за посадою) протягом більше шести місяців з моменту обрання (призначення) без погодження Національним банком особи на цю посаду [застосовується з першого дня сьомого місяця після обрання (призначення) особи на посаду та протягом трьох років із дати усунення цього порушення];

4) надання особою недостовірної інформації Національному банку яка, за професійним судженням Національного банку, вплинула або могла вплинути на прийняття Національним банком рішення (застосовується протягом трьох років із дня надання такої інформації).

65. Ознаками небездоганної ділової репутації фізичної особи, пов'язаними з обійманням посад або володінням істотною участю в банках або інших кредитних установах, є:

1) володіння істотною участю в банку станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних або про відкликання в банку банківської ліцензії за ініціативою Національного банку (крім відкликання банківської ліцензії у зв'язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання);

2) перебування протягом більше шести місяців на посаді керівника банку (крім заступника головного бухгалтера) або керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку (або виконання обов'язків за посадою) протягом року, що передує даті рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних або про відкликання в банку банківської ліцензії за ініціативою Національного банку (крім відкликання банківської ліцензії у зв'язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання);

3) можливість незалежно від обіймання посад і володіння участю в банку надавати обов'язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії банку станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних або про відкликання в банку банківської ліцензії за ініціативою Національного банку (крім відкликання банківської ліцензії у зв'язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання);

4) володіння істотною участю в іноземному банку станом на будь-яку дату протягом року до прийняття уповноваженим органом іноземної країни рішення про визнання цього банку неплатоспроможним або про відкликання ліцензії на здійснення банківської / кредитної діяльності (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників);

5) перебування протягом більше шести місяців у складі органу управління або на посаді керівника підрозділу внутрішнього аудиту / контролю іноземного банку протягом року до прийняття уповноваженим органом іноземної країни рішення про визнання цього банку неплатоспроможним або про відкликання ліцензії на здійснення банківської / кредитної діяльності (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників);

6) можливість незалежно від обіймання посад і володіння участю надавати обов'язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії іноземного банку станом на будь-яку дату протягом року до прийняття уповноваженим органом іноземної країни рішення про визнання цього банку неплатоспроможним або про відкликання ліцензії на здійснення банківської / кредитної діяльності (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників);

7) невиконання особою протягом останніх трьох років узятих на себе особистих зобов'язань і/або гарантійних листів, наданих Національному банку;

8) припинення повноважень (звільнення) особи чи її переведення на іншу посаду протягом останніх трьох років, якщо йому передувала вимога Національного банку щодо заміни цієї особи на посаді в зв'язку з неналежним виконанням особою посадових обов'язків, яке призвело до порушення банком законодавства України.

7. Ознаки небездоганної ділової репутації юридичної особи

66. Ознаками небездоганної ділової репутації юридичної особи, пов'язаними з дотриманням закону та публічного

порядку, є:

1) застосування Україною, іноземними державами (крім держав, які здійснюють збройну агресію проти України), міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до особи (застосовується протягом строку дії санкцій і протягом трьох років після їх скасування або закінчення строку, на який їх було введено);

2) включення особи до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (застосовується протягом строку перебування особи в переліку та протягом 10 років після її виключення з нього);

3) суттєве порушення податкових зобов'язань (застосовується протягом строку цього порушення та протягом трьох років після його усунення).

67. Ознаками небездоганної ділової репутації юридичної особи, пов'язаними з виконанням фінансових зобов'язань, є:

1) неналежне виконання особою обов'язків зі сплати податків, зборів або інших обов'язкових платежів, яке не є суттєвим порушенням податкових зобов'язань (застосовується протягом строку цього порушення);

2) порушення (невиконання або неналежне виконання) особою зобов'язання фінансового характеру, сума якого перевищує три мільйони гривень (або еквівалент цієї суми в іноземній валюті), а строк порушення перевищує 90 днів поспіль, перед будь-яким банком або іншою юридичною чи фізичною особою протягом останніх трьох років.

68. Ознакою небездоганної ділової репутації юридичної особи, пов'язаною з господарською діяльністю, є надання особою недостовірної інформації Національному банку яка, за професійним судженням Національного банку, вплинула або могла вплинути на прийняття Національним банком рішення (застосовується протягом трьох років із дня надання такої інформації).

69. Ознаками небездоганної ділової репутації юридичної особи, пов'язаними з володінням істотною участю в банках або інших кредитних установах, є:

1) володіння істотною участю в банку станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних або про відкликання в банку банківської ліцензії за ініціативою Національного банку (крім відкликання банківської ліцензії у зв'язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання);

2) можливість незалежно від володіння участю в банку надавати обов'язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії банку станом на будь-яку дату протягом року, що передує даті рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних або про відкликання в банку банківської ліцензії за ініціативою Національного банку (крім відкликання банківської ліцензії у зв'язку з нездійсненням банком жодної банківської операції протягом року з дня її отримання);

3) володіння істотною участю в іноземному банку станом на будь-яку дату протягом року до прийняття уповноваженим органом іноземної країни рішення про визнання цього банку неплатоспроможним або про відкликання ліцензії на здійснення банківської / кредитної діяльності (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників);

4) можливість незалежно від володіння участю надавати обов'язкові вказівки або іншим чином визначати чи істотно впливати на дії іноземного банку станом на будь-яку дату протягом року до прийняття уповноваженим органом іноземної країни рішення про визнання цього банку неплатоспроможним або про відкликання ліцензії на здійснення банківської / кредитної діяльності (крім відкликання ліцензії під час ліквідації іноземного банку за ініціативою власників);

5) невиконання особою протягом останніх трьох років узятих на себе особистих зобов'язань і/або гарантійних листів, наданих Національному банку.

70. Ознакою небездоганної ділової репутації юридичної особи також є наявність у її керівника та/або власника істотної участі в цій особі ознак небездоганної ділової репутації, визначених у главі 6 розділу II цього Положення.

8. Інші підстави для визнання ділової репутації юридичних і фізичних осіб небездоганною

71. Ділова репутація юридичної або фізичної особи може бути визнана небездоганною, якщо немає визначених у

главах 6 та 7 розділу II цього Положення ознак, за наявності в Національного банку відомостей, які свідчать про небездоганність ділової репутації особи.

72. Відомостями, які свідчать про небездоганність ділової репутації особи, є зокрема інформація про:

1) істотні та/або систематичні порушення особою вимог банківського, фінансового, валютного, податкового законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства про цінні папери, акціонерні товариства та фондовий ринок;

2) невиконання особою фінансових зобов'язань, невідповідність діяльності особи стандартам ділової практики та/або професійної етики.

9. Документи, що подаються до Національного банку для оцінки ділової репутації юридичних і фізичних осіб

73. Оцінка ділової репутації фізичної особи здійснюється на підставі зокрема таких документів, що подаються до Національного банку:

1) анкети фізичної особи, визначеної цим Положенням;

2) довідки компетентного органу країни, податковим резидентом якої є фізична особа, про стан виконання нею обов'язків зі сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

3) довідки компетентного органу країни постійного місця проживання фізичної особи про те, є чи немає в неї судимості;

4) інформації кваліфікованого (кваліфікованих) бюро кредитних історій про кредитну історію фізичної особи.

74. Оцінка ділової репутації юридичної особи здійснюється на підставі зокрема таких документів, що подаються до Національного банку:

1) анкети юридичної особи, визначеної цим Положенням;

2) довідки компетентного органу країни, податковим резидентом якої є юридична особа, про стан виконання нею обов'язків зі сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів;

3) інформації кваліфікованого (кваліфікованих) бюро кредитних історій про кредитну історію юридичної особи;

4) визначених цим Положенням документів для оцінки ділової репутації фізичних осіб - керівників юридичної особи та власників істотної участі в ній.

75. Фізична або юридична особа має право подати до Національного банку, крім документів, визначених у пункті 73 або пункті 74 глави 9 розділу II цього Положення, документи про отримані відзнаки, які підтверджують бездоганну ділову репутацію.

10. Оцінка Національним банком ділової репутації юридичних і фізичних осіб

76. Національний банк у разі виявлення під час оцінки ділової репутації фізичної або юридичної особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної в пункті 62 глави 6 або пункті 66 глави 7 розділу II цього Положення, визнає ділову репутацію такої особи небездоганною.

77. Фізична або юридична особа, щодо якої є ознака небездоганної ділової репутації, визначена в пунктах 63 - 65 глави 6 або в пунктах 67 - 70 глави 7 розділу II цього Положення, має право подати до Національного банку клопотання про незастосування до неї виявленої ознаки.

Клопотання має містити пояснення щодо причин виникнення відповідної ознаки та обґрунтування щодо її незастосування. До клопотання додаються копії документів, які підтверджують викладені особою аргументи.

78. Клопотання про незастосування до фізичної особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної пунктом 65 глави 6 розділу II цього Положення, має відповідати таким додатковим вимогам:

1) до клопотання можуть додаватися запевнення фізичних і/або юридичних осіб щодо належної ділової репутації особи;

2) якщо оцінка ділової репутації особи здійснюється під час її погодження на посаду керівника банку або керівника підрозділу внутрішнього аудиту банку (кандидата на цю посаду), клопотання додатково підписується головою правління банку, головою ради банку, а якщо особа обирається до ради банку, - також власниками істотної участі в банку, які самостійно або спільно володіють участю в банку, розмір якої перевищує 50 відсотків (їх уповноваженими представниками).

79. Національний банк під час розгляду клопотання особи про незастосування до неї виявленої ознаки небездоганної ділової репутації комплексно аналізує подані відповідно до цього Положення документи, інформацію, включаючи отриману в процесі здійснення банківського регулювання та нагляду,

отриману від інших державних органів, а також із відкритих джерел.

80. Національний банк під час оцінки ділової репутації фізичної або юридичної особи, щодо якої виявлено ознаку небездоганної ділової репутації, визначену в пунктах 63 - 65 глави 6 або в пунктах 67 - 70 глави 7 розділу II цього Положення, має право прийняти одне з таких рішень:

1) про визнання ділової репутації особи небездоганною (якщо особою не надано пояснення та/або документи, визначені в пунктах 77 та/або 78 глави 10 розділу II цього Положення, або якщо клопотання, за професійним судженням Національного банку, є необґрунтованим);

2) про незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації (якщо надане особою клопотання, за професійним судженням Національного банку, є обґрунтованим).

81. Обов'язковою умовою незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної в підпункті 2 пункту 63 глави 6 або підпункті 2 пункту 67 глави 7 розділу II цього Положення, є подання до Національного банку запевнення кредитора за фінансовим зобов'язанням, що він не має претензій до особи за поточним станом виконання нею фінансового зобов'язання (якщо станом на дату подання до Національного банку клопотання таке зобов'язання є невиконаним), або документ, що підтверджує виконання особою фінансового зобов'язання перед кредитором (якщо станом на дату подання до Національного банку клопотання таке зобов'язання є виконаним).

82. Національний банк приймає рішення про незастосування до особи ознаки небездоганної ділової репутації, визначеної в пункті 65 глави 6 або пункті 69 глави 7 розділу II цього Положення, з урахуванням:

1) можливості особи вплинути на обставини, що призвели до віднесення банку / іноземного банку до категорії неплатоспроможних або відкликання ліцензії на здійснення банківської / кредитної діяльності, зокрема документального підтвердження невиконання особою своїх посадових обов'язків у період, що передував рішенню про неплатоспроможність / відкликання ліцензії (у зв'язку з усуненням від виконання обов'язків, відпусткою, хворобою), утримання особою від голосування на засіданнях колегіальних органів управління та/або від прийняття рішень із відповідних питань;

2) інформації Фонду гарантування вкладів / уповноваженого органу країни реєстрації іноземного банку з виведення неплатоспроможних кредитних установ з ринку та/або іншого уповноваженого органу щодо наявності/відсутності в діях/бездіяльності особи порушень законодавства, що призвели до віднесення банку / іноземного банку до категорії неплатоспроможних або відкликання ліцензії на здійснення банківської / кредитної діяльності;

3) інформації, що може свідчити про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями/бездіяльністю особи та неплатоспроможністю / ліквідацією банку / іноземного банку.

83. Національний банк розглядає повторне звернення, яке передбачає оцінку ділової репутації особи, щодо якої Національний банк відмовив у незастосуванні ознаки небездоганної ділової репутації, не раніше, ніж через один рік після прийняття рішення, визначеного в підпункті 1 пункту 80 глави 10 розділу II цього Положення.

84. Національний банк у разі виявлення визначених у главі 8 розділу II цього Положення обставин письмово повідомляє про це особу, щодо якої такі обставини виявлено. Особа має право надати до Національного банку пояснення щодо цих обставин (спростувати їх або пояснити їх настання) та клопотання про невизнання її ділової репутації небездоганною. До пояснень і клопотання особи додаються документи, які підтверджують викладені нею аргументи.

85. Національний банк під час розгляду визначених пунктом 84 глави 10 розділу II цього Положення пояснень і клопотання особи комплексно аналізує подані документи, інформацію, включаючи отриману в процесі здійснення банківського регулювання та нагляду, отриману від інших державних органів, а також із відкритих джерел.

86. Національний банк під час оцінки ділової репутації фізичної або юридичної особи, щодо якої виявлена визначена в главі 8 розділу II цього Положення інформація, має право прийняти одне з таких рішень:

1) про

визнання ділової репутації особи небездоганною (якщо особою не надано пояснення та/або документи, визначені в пункті 84 глави 10 розділу II цього Положення, або якщо клопотання, за професійним судженням Національного банку, є необґрунтованим);

2) щодо відсутності підстав для визнання ділової репутації особи небездоганною згідно з главою 8 розділу II цього Положення (якщо надане особою клопотання, за професійним судженням Національного банку, є обґрунтованим).

87. Національний банк не здійснює оцінку ділової репутації:

1) міжнародної фінансової установи;

2) держави;

3) територіальної громади.

III. Оцінка фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб

11. Загальні положення щодо оцінки фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб

88. Національний банк здійснює оцінку фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб у порядку, установленому цим Положенням, у разі:

1) погодження статуту новоствореного банку та погодження набуття істотної участі в ньому;

2) погодження змін до статуту банку у зв'язку зі збільшенням його статутного капіталу;

3) погодження набуття або збільшення істотної участі в банку;

4) погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку;

5) здійснення Національним банком періодичного контролю за фінансовим/майновим станом власників істотної участі в банку.

89. Особи, фінансовий/майновий стан яких оцінюється Національним банком, а також критерії такої оцінки визначаються окремо для кожного випадку оцінки згідно з главами 12 - 16 розділу III цього Положення.

90. Вимоги до документів, що подаються до Національного банку для здійснення оцінки фінансового стану юридичних осіб і майнового стану фізичних осіб, а також до методики такої оцінки визначаються в главах 18 та 19 розділу III цього Положення.

91. Процесом оцінки фінансового/майнового стану особи передбачено здійснення Національним банком комплексного аналізу документів та інформації, поданих до Національного банку у визначених пунктом 88 глави 11 розділу III цього Положення випадках, документів та інформації, отриманих Національним банком під час здійснення ним банківського нагляду, отриманих Національним банком на його запит і/або під час перевірки/уточнення інформації, що подається до Національного банку, а також інформації з відкритих джерел.

92. Національний банк за результатом оцінки фінансового стану юридичної особи або майнового стану фізичної особи визнає його задовільним або незадовільним.

93. Національний банк має право визнати фінансовий стан юридичної особи або майновий стан фізичної особи незадовільним, якщо:

1) не подано документів, що підтверджують відповідність фінансового/майнового стану особи вимогам цього Положення;

2) подані документи щодо фінансового/майнового стану особи є недостатніми для його оцінки та/або не відповідають вимогам цього Положення та/або містять недостовірну інформацію та/або дані, які свідчать про невідповідність фінансового/майнового стану особи встановленим критеріям;

3) фінансовий/майновий стан особи не відповідає вимогам, визначеним у главах 12 - 16 розділу III цього Положення щодо відповідних випадків оцінки фінансового/майнового стану особи.

94. Національний банк має право визнати фінансовий/майновий стан особи незадовільним за наявності інформації, яка, за професійним судженням Національного банку, свідчить про фінансові труднощі особи, що можуть негативно вплинути на фінансовий стан банку, його вкладників та інших кредиторів.

95. Національний банк запитує в особи, фінансовий/майновий стан якої оцінюється, пояснення щодо визначеної в пункті 94 глави 11 розділу III цього Положення інформації, установлює строк їх подання та здійснює оцінку з урахування таких пояснень, якщо вони були надані в установлений Національним банком строк.

96. Національний банк має право, керуючись принципом співмірності (пропорційності) та своїм професійним судженням, визнати фінансовий/майновий стан особи задовільним у разі його часткової невідповідності критеріям, визначеним у цьому Положенні, за таких умов:

1) виявлена невідповідність не

несе загрози для банку, його вкладників та інших кредиторів і не має суттєвого впливу на загальний висновок щодо задовільного фінансового/майнового стану особи;

2) особою, фінансовий/майновий стан якої оцінюється, подано до Національного банку письмове зобов'язання усунути виявлену невідповідність у погоджений із Національним банком строк (якщо таку невідповідність можна усунути).

12. Критерії оцінки фінансового/майнового стану особи під час погодження статуту новоствореного банку та погодження набуття істотної участі в ньому

97. Національний банк під час погодження статуту новоствореного банку та погодження набуття істотної участі в ньому оцінює фінансовий/майновий стан:

1) юридичних і фізичних осіб-засновників, які здійснюють внески до статутного капіталу новоствореного банку (незалежно від їх розміру);

2) фізичних осіб, які набувають опосередкованої істотної участі в новоствореному банку;

3) юридичних осіб, які набувають опосередкованої істотної участі в новоствореному банку та стають кінцевими власниками банку;

4) юридичних осіб, які набувають опосередкованої істотної участі в новоствореному банку та стають консолідуючими компаніями;

5) юридичних осіб, які набувають опосередкованої істотної участі в новоствореному банку та стають проміжними компаніями.

98. Відповідною датою для оцінки фінансового стану юридичної особи / майнового стану фізичної особи згідно з главою 12 розділу III цього Положення є робочий день, що передує даті внесення засновником коштів до статутного капіталу новоствореного банку. Для особи, яка набуває опосередкованої істотної участі в новоствореному банку, відповідною датою є робочий день, що передує даті внесення коштів засновником, через якого особа набуває цієї істотної участі.

99. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи - засновника новоствореного банку задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між такою останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного капіталу новоствореного банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147 - 149 глави 18 розділу III цього Положення;

2) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150 - 155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених у пункті 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними);

3) юридична особа має станом на відповідну дату грошові кошти в сумі, не меншій, ніж сума її внеску до статутного капіталу новоствореного банку, ці кошти не є залученими від інших осіб з умовою повернення та відповідають вимогам, визначеним у пункті 158 глави 18 розділу III цього Положення;

4) траса платежу грошових коштів, унесених до статутного капіталу новоствореного банку, є розкритою згідно з пунктами 158, 159 глави 18 розділу III цього Положення.

100. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває опосередкованої істотної участі в новоствореному банку та стає кінцевим власником банку, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між такою останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж величина розміру участі в статутному капіталі новоствореного банку, що набувається юридичною особою, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147 - 149 глави 18 розділу III цього Положення;

2) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150 - 155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених у пункті 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є

різними).

101. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває опосередкованої істотної участі в новоствореному банку та стає консолідуючою компанією або проміжною компанією, задовільним, якщо така юридична особа є фінансово стійкою згідно з пунктами 150 - 155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених у пункті 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.

102. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи - засновника новоствореного банку задовільним, якщо станом на відповідну дату:

1) фізична особа має власні грошові кошти в сумі рівній або більшій, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного капіталу новоствореного банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 165 - 172 глави 19 розділу III цього Положення;

2) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення.

103. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка набуває опосередкованої істотної участі в новоствореному банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату:

1) фізична особа має власні кошти, що складаються з грошових коштів та іншого майна (активів), у сумі рівній або більшій, ніж величина розміру участі у статутному капіталі новоствореного банку, що набувається фізичною особою, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до вимог пунктів 165 - 172 глави 19 розділу III цього Положення;

2) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення.

13. Критерії оцінки фінансового/майнового стану особи під час погодження змін до статуту банку у зв'язку зі збільшенням його статутного капіталу

104. Національний банк під час погодження змін до статуту банку у зв'язку зі збільшенням його статутного капіталу оцінює фінансовий/майновий стан юридичних і фізичних осіб, які здійснили додаткові внески до статутного капіталу банку в розмірі одного й більше відсотка статутного капіталу (з урахуванням його збільшення).

105. Відповідною датою для оцінки фінансового стану юридичної особи/майнового стану фізичної особи згідно з главою 13 розділу III цього Положення є робочий день, що передує даті внесення особою коштів до статутного капіталу банку.

106. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка здійснює додатковий внесок до статутного капіталу банку, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між такою останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного капіталу банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147 - 149 глави 18 розділу III цього Положення;

2) юридична особа має станом на відповідну дату грошові кошти в сумі не меншій, ніж сума її внеску до статутного капіталу банку, ці кошти не є залученими від інших осіб із умовою повернення та відповідають вимогам, визначеним пунктом 158 глави 18 розділу III цього Положення;

3) траса платежу грошових коштів, які вносяться до статутного капіталу банку, є розкритою згідно з пунктами 158, 159 глави 18 розділу III цього Положення.

107. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка здійснює внески до статутного капіталу банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату фізична особи має власні грошові кошти в сумі рівній або більшій, ніж сума здійсненого нею внеску до статутного капіталу банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 165 - 172 глави 19 розділу III цього Положення.

14. Критерії оцінки фінансового/майнового стану особи під час погодження набуття або збільшення істотної участі в банку

108. Національний банк під час погодження набуття або збільшення істотної участі в банку оцінює фінансовий/майновий стан:

1) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та яка здійснює оплату акцій банку та/або акцій/частки у статутному капіталі юридичної особи, через яку набувається

або збільшується істотна участь у банку;

2) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає кінцевим власником банку;

3) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає консолідуючою компанією;

4) юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає проміжною компанією;

5) фізичної особи, яка прямо або опосередковано набуває або збільшує істотну участь у банку.

109. Відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану юридичних/фізичних осіб згідно з главою 14 розділу III цього Положення є:

1) у разі погодження набуття або збільшення істотної участі в банку юридичною особою - робочий день, що передує даті подання до Національного банку документів для такого погодження;

2) у разі погодження набуття або збільшення істотної участі в банку фізичною особою - будь-який робочий день у періоді 15 днів до дати подання до Національного банку документів для такого погодження.

110. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та яка після погодження Національного банку здійснює оплату акцій банку та/або акцій/частки у статутному капіталі юридичної особи, через яку набувається або збільшується істотна участь у банку, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147 - 149 глави 18 розділу III цього Положення;

2) юридична особа є фінансово стійкою згідно з пунктами 150 - 155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними);

3) юридична особа надала до Національного банку інформацію про фінансові ресурси, за рахунок яких нею здійснюватиметься пряме/опосередковане придбання істотної участі в банку.

111. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає кінцевим власником банку, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно, є рівним або більшим, ніж більша з таких величин:

величина частини регулятивного капіталу банку, пропорційна частці, яку розмір участі, що набувається або збільшується, становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);

величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір участі, що набувається або збільшується, становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);

ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку;

2) джерела власних коштів юридичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 147 - 149 глави 18 розділу III цього Положення;

3) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150 - 155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними).

112. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка набуває або

збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає консолідуючою компанією або проміжною компанією, задовільним, якщо така юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150 - 155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.

113. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату:

1) фізична особа має власні грошові кошти та інше майно (активи) у сумі рівній або більшій, ніж більша з таких величин:

величина частини регулятивного капіталу банку, пропорційна частці, яку розмір участі, що набувається або збільшується, становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір участі, що набувається або збільшується, становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку;

2) джерела власних коштів фізичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 165 - 172 глави 19 розділу III цього Положення;

3) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення;

4) фізична особа надала до Національного банку інформацію про фінансові ресурси, за рахунок яких прямо/опосередковано придбаватиме істотну участь у банку в разі здійснення фізичною особою оплати акцій / частки в статутному капіталі банку / юридичної особи, через яку набувається/збільшується істотна участь у банку.

114. Національний банк оцінює фінансовий/майновий стан юридичної/фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та здійснила часткову оплату прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку до подання до Національного банку документів для погодження, з урахуванням критеріїв, визначених пунктами 119 та 123 глави 15 розділу III цього Положення (у частині, що стосується здійсненої оплати).

115. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку, що потребує додаткової капіталізації, є надання цією особою інформації щодо фінансових ресурсів, які спрямовуватимуться нею на таку капіталізацію (у сумі, пропорційній частці, яку розмір участі, що набувається або збільшується, становить у статутному капіталі банку).

116. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка набуває або збільшує істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стає контролером банку, є надання цією особою інформації щодо фінансових ресурсів, які спрямовуватимуться нею на надання фінансової підтримки банку відповідно до бізнес-плану, що подається такою особою до Національного банку.

15. Критерії оцінки фінансового/майнового стану особи під час погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку

117. Національний банк під час погодження фактично набутої або збільшеної істотної участі в банку оцінює фінансовий/майновий стан:

1) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку шляхом оплати її придбання;

2) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку безоплатно;

3) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала кінцевим власником банку;

4) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала консолідуючою компанією;

5) юридичної особи, яка набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала проміжною компанією;

6) фізичної особи, яка прямо або опосередковано набула або збільшила істотну

участь у банку.

118. Відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи згідно з главою 15 розділу III цього Положення є:

1) у разі фактичного набуття або збільшення істотної участі в банку за безоплатним правочином - робочий день, що передує даті набуття або збільшення істотної участі;

2) у разі фактичного набуття або збільшення істотної участі в банку за оплатним правочином - робочий день, що передує даті оплати придбання істотної участі в банку.

119. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку за оплатним правочином, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, а джерела цих коштів є підтвердженими відповідно до пунктів 147 - 149 глави 18 розділу III цього Положення;

2) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150 - 155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними);

3) юридична особа станом на відповідну дату має грошові кошти в сумі не меншій, ніж ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, ці кошти не є залученими від інших осіб із умовою повернення та відповідають вимогам, визначеним у пункті 158 глави 18 розділу III цього Положення;

4) траса платежу грошових коштів, використаних для прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку, є розкритою згідно з пунктами 158, 159 глави 18 розділу III цього Положення.

120. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку за безоплатним правочином, задовільним, якщо юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150 - 155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.

121. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала кінцевим власником банку, задовільним, якщо:

1) розмір власних коштів юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, або на будь-яку іншу дату в періоді між останньою звітною датою та відповідною датою включно є рівним або більшим, ніж більша з таких величин:

величина частини регулятивного капіталу банку пропорційна частці, яку розмір набутої або збільшеної участі становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);

величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір набутої або збільшеної участі становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує даті підтвердження розміру власних коштів);

ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку в разі оплатного придбання;

2) джерела власних коштів юридичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 147 - 149 глави 18 розділу III цього Положення;

3) юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150 - 155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, та на дату визначення розміру власних коштів юридичної особи (якщо ці дати є різними).

122. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи, яка

фактично набула або збільшила істотну участь у банку та в результаті такого набуття або збільшення стала консолідуючою компанією або проміжною компанією, задовільним, якщо така юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150 - 155 глави 18 розділу III цього Положення та в неї немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18 розділу III цього Положення, станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті.

123. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку, задовільним, якщо станом на відповідну дату:

1) фізична особа має власні грошові кошти та інше майно (активи) у сумі рівній або більшій, ніж більша з таких величин:

величина частини регулятивного капіталу банку пропорційна частці, яку розмір набутої або збільшеної участі становить у статутному капіталі банку (розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

величина частини мінімального розміру регулятивного капіталу банку, установленого Національним банком, пропорційна частці, яку розмір набутої або збільшеної участі становить у статутному капіталі банку (мінімальний розмір регулятивного капіталу визначається на кінець звітного місяця, що передує відповідній даті);

ціна прямого/опосередкованого придбання істотної участі в банку в разі її оплатного придбання;

2) джерела власних коштів фізичної особи є підтвердженими відповідно до пунктів 165 - 172 глави 19 розділу III цього Положення;

3) частка грошових коштів у загальній сумі власних коштів фізичної особи є рівною або більшою, ніж ціна придбання істотної участі в банку в разі здійснення фізичною особою оплати акцій / частки в статутному капіталі банку / юридичної особи, через яку набуто/збільшено істотну участь у банку;

4) фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення.

124. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку, що потребує додаткової капіталізації, є надання цією особою інформації про фінансові ресурси, які спрямовуватимуться нею на таку капіталізацію (у сумі, пропорційній частці розміру набутої або збільшеної участі в статутному капіталі банку).

125. Додатковим критерієм оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи, яка фактично набула або збільшила істотну участь у банку і в результаті такого набуття або збільшення стала контролером банку, є надання цією особою інформації про фінансові ресурси, які будуть спрямовані нею на надання фінансової підтримки банку відповідно до бізнес-плану, що подається такою особою до Національного банку.

16. Критерії оцінки фінансового/майнового стану особи під час здійснення Національним банком періодичного контролю за фінансовим/майновим станом власників істотної участі в банку

126. Національний банк під час здійснення періодичного контролю за фінансовим/майновим станом власників істотної участі в банку оцінює:

1) фінансовий стан юридичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє істотною участю в банку;

2) майновий стан фізичної особи, яка прямо та/або опосередковано володіє істотною участю в банку.

127. Відповідною датою для оцінки фінансового/майнового стану юридичної/фізичної особи згідно з главою 16 розділу III цього Положення є:

1) для щорічного контролю за фінансовим станом юридичної особи - 31 грудня року, що передує року, у якому здійснюється оцінка;

2) для щорічного контролю за майновим станом фізичної особи - будь-яка дата в період між 01 січня та 01 травня року, у якому здійснюється оцінка;

3) для позапланового контролю - дата, визначена Національним банком та повідомлена юридичній/фізичній особі.

128. Національний банк визнає фінансовий стан юридичної особи - власника істотної участі в банку задовільним, якщо:

1) станом на відповідну дату юридична особа є фінансово стійкою відповідно до пунктів 150 - 155 глави 18 розділу III цього Положення та немає ознак незадовільного фінансового стану, визначених пунктом 160 глави 18

розділу III цього Положення;

2) юридична особа надала до Національного банку інформацію про фінансові ресурси, які спрямовуватимуться нею на додаткову капіталізацію банку (у сумі, пропорційній частці участі цієї особи в статутному капіталі банку), якщо банк потребує додаткової капіталізації.

129. Національний банк визнає майновий стан фізичної особи - власника істотної участі в банку задовільним, якщо:

1) станом на відповідну дату фізична особа є платоспроможною відповідно до пункту 178 глави 19 розділу III цього Положення;

2) фізична особа надала до Національного банку інформацію про фінансові ресурси, які спрямовуватимуться нею на додаткову капіталізацію банку (у сумі, пропорційній частці участі особи у статутному капіталі банку), якщо банк потребує додаткової капіталізації.

17. Особливості оцінки фінансового/майнового стану окремих категорій осіб

130. Якщо консолідуючою компанією, фінансовий стан якої оцінюється відповідно до глав 12, 14 та 15 розділу III цього Положення, є публічна компанія, прямими власниками істотної участі в якій є фізичні особи, які одночасно є власниками істотної участі в банку, але немає особи, яка здійснює контроль за такою публічною компанією, застосовуються такі критерії:

1) для оцінки фінансового стану такої публічної компанії застосовуються критерії, визначені для оцінки фінансового стану юридичних осіб - кінцевих власників, а не юридичних осіб - консолідуючих компаній;

2) для оцінки майнового стану фізичної особи - прямого власника істотної участі в публічній компанії застосовується тільки критерій платоспроможності.

131. Національний банк, якщо юридична особа є одночасно засновником новоствореного банку та/або особою, яка здійснює оплату набуття або збільшення істотної участі в банку, та/або консолідуючою компанією, та/або кінцевим власником банку, визнає фінансовий стан цієї юридичної особи задовільним у разі його відповідності критеріям оцінки щодо всіх категорій юридичних осіб, до яких вона відноситься.

132. Національний банк не здійснює оцінку фінансового стану:

1) міжнародної фінансової установи;

2) держави;

3) територіальної громади;

4) особи, якій акції банку та/або акції / частка в статутному капіталі юридичної особи в ланцюгу володіння корпоративними правами в банку передані в управління;

5) особи, якій передано право голосу акцій на загальних зборах учасників банку за довіреністю/довіреностями від учасника/учасників банку.

18. Документи для оцінки фінансового стану юридичної особи та методика цієї оцінки

133. Юридична особа подає до Національного банку для оцінки фінансового стану свою фінансову звітність та документи, визначені у главі 18 розділу III цього Положення.

134. Фінансова звітність юридичної особи, яка подається до Національного банку, має бути складена станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, а також станом на дату підтвердження розміру власних коштів юридичної особи (якщо таке підтвердження вимагається та здійснюється станом на іншу дату, ніж остання звітна дата). Така фінансова звітність має включати всі форми фінансової звітності з примітками, передбачені законодавством, що застосовується до юридичної особи.

135. Фінансова звітність української компанії засвідчується її керівником і головним бухгалтером (за наявності такої посади) та подається з відміткою органів статистики про її прийняття (або разом із документом, який підтверджує її прийняття органами статистики).

136. Фінансова звітність іноземної компанії засвідчується її уповноваженим представником.

137. Фінансова звітність подається:

1) на консолідованій основі - юридичною особою, яка є кінцевим власником банку або консолідуючою компанією (або може набути такого статусу в результаті набуття або збільшення істотної участі в банку);

2) на консолідованій або індивідуальній основі (на розсуд юридичної особи) - банком, небанківською фінансовою установою, юридичною особою, яка має інвестиційний рівень кредитного рейтингу, а також публічною компанією;

3) на індивідуальній основі - іншою юридичною особою.

138. Фінансова звітність юридичної особи подається разом зі

звітом (висновком) аудитора, складеним за підсумками проведеної перевірки достовірності та повноти фінансової звітності, її відповідності вимогам положень (стандартів) бухгалтерського обліку країни, у якій зареєстровано головний офіс юридичної особи, та/або міжнародним стандартам фінансової звітності.

139. Звіт (висновок) аудитора підлягає оформленню згідно з вимогами законодавства, що застосовується до такого аудитора.

140. Фінансова звітність банків, зареєстрованих в Україні, до Національного банку згідно з цим Положенням не подається.

141. До Національного банку, якщо цим Положенням вимагається підтвердження розміру власних коштів юридичної особи, надається інформація аудитора або консультанта, що містить розрахунок розміру власних коштів юридичної особи станом на визначену цим Положенням дату та висновок щодо наявності або відсутності в неї власних коштів у необхідному розмірі, зроблені аудитором або консультантом на підставі даних фінансової звітності юридичної особи.

142. Розрахунок розміру власних коштів юридичної особи здійснюється шляхом зменшення суми власного капіталу (чистих активів) юридичної особи, зазначеної у фінансовій звітності, на:

1) суму резервного капіталу юридичної особи;

2) суму простроченої більше ніж на 90 днів дебіторської заборгованості, яка становить понад п'ять відсотків активів юридичної особи (за вирахуванням сформованих за нею резервів);

3) суму дебіторської заборгованості суб'єктів господарювання та суму фінансових вкладень (інвестицій) у суб'єктів господарювання, які були припинені/ліквідовані, які перебувають у стадії припинення/ліквідації, щодо яких встановлено режим зовнішнього управління та/або розпочато справу про визнання їх неплатоспроможними / банкрутами (за вирахуванням сформованих за нею резервів);

4) суму раніше здійснених фінансових вкладень (інвестицій) в акції банків та/або в акції / частки в статутних капіталах юридичних осіб, які мають пряму або опосередковану участь у банках;

5) суму власних коштів юридичної особи, що підлягає підтвердженню в межах процедури погодження Національним банком набуття або збільшення істотної участі в іншому банку протягом строку розгляду Національним банком відповідного пакета документів;

6) суму внесків до статутного капіталу, отриману юридичною особою, за якою зміни до установчих документів не затверджені уповноваженим органом юридичної особи та/або не зареєстровані в порядку, установленому законодавством, що застосовується до юридичної особи;

7) суму коштів, які не можуть бути спрямовані до статутного капіталу іншої юридичної особи відповідно до вимог законодавства, що застосовується до юридичної особи;

8) суму активів, що виникають під час консолідації, а саме: гудвіл, нематеріальні активи та курсові різниці, яка підлягає вирахуванню для здійснення розрахунку власних коштів на підставі консолідованої фінансової звітності юридичної особи.

143. Розрахунок розміру власних коштів юридичної особи, уключаючи небанківську фінансову установу, може здійснюватися за альтернативною методикою, визначеною законодавством, яке застосовується до такої юридичної особи, зокрема нормативно-правовим актом органу, який здійснює регулювання та нагляд за її діяльністю. Інформація аудитора/консультанта в цьому випадку має містити розрахунок з описом методики, за якою такий розрахунок здійснено, а також посилання на положення законодавства, якими передбачено її застосування. Національний банк за результатом аналізу здійсненого аудитором/консультантом розрахунку розміру власних коштів юридичної особи, виходячи зі свого професійного судження, має право відхилити його з огляду на невідповідність застосованої методики сутності перевірки, що здійснюється відповідно до цього Положення, та вимагати від юридичної особи подання розрахунку, проведеного відповідно до цього Положення.

144. Розмір власних коштів банку, зареєстрованого в Україні, є рівним розміру його регулятивного капіталу, визначеного відповідно до нормативно-правових актів Національного банку щодо порядку регулювання діяльності банків України та, у разі потреби, скоригованого (зменшеного)

за результатами здійснення нагляду за діяльністю такого банку з урахуванням необхідності дотримання банком установлених Національним банком економічних нормативів після здійснення внеску до статутного капіталу банку або набуття / збільшення участі в ньому.

145. Розмір власних коштів іноземного банку є рівним розміру його регулятивного капіталу або аналогічної розрахункової величини, що визначається відповідно до вимог законодавства країни місцезнаходження іноземного банку з урахуванням необхідності дотримання ним економічних нормативів, установлених органом, який здійснює регулювання та нагляд за діяльністю іноземного банку, після здійснення внеску до статутного капіталу банку або набуття / збільшення участі в ньому.

146. До інформації аудитора/консультанта щодо розміру власних коштів іноземного банку має додаватися висновок органу іноземної країни, який здійснює регулювання та нагляд за його діяльністю, що підтверджує суму наявного регулятивного капіталу (аналогічної розрахункової величини) та суму регулятивного капіталу (аналогічної розрахункової величини) іноземного банку, необхідну для виконання ним економічних нормативів після здійснення внеску до статутного капіталу банку або набуття / збільшення участі в ньому. Зазначений висновок не подається, якщо іноземний банк має інвестиційний рівень кредитного рейтингу.

147. Юридична особа для підтвердження джерел власних коштів подає до Національного банку документи, що підтверджують правові підстави отримання грошових коштів та іншого майна, за рахунок яких сформовано власний капітал юридичної особи. Документи та інформація надаються в обсязі, достатньому для підтвердження того, що грошові кошти і майно, за рахунок яких сформовано власний капітал юридичної особи:

1) були отримані в результаті правочинів, які не суперечать законодавству, не мають ознак фіктивності та/або удаваності та які мають економічну доцільність, тобто спрямовані на досягнення економічного результату, економічних та/або особистих цілей, які не порушують вимоги законодавства та не спрямовані на такі порушення;

2) не залучені від інших осіб з умовою повернення.

148. Юридична особа на свій розсуд визначає обсяг документів та інформації, що подає до Національного банку для підтвердження джерел власних коштів. Національний банк має право вимагати подання додаткових документів та інформації з метою перевірки дотримання вимог пункту 146 глави 18 розділу III цього Положення, уключаючи документи та інформацію щодо підстав отримання грошових коштів або майна третіми особами.

149. Вимоги щодо надання інформації та документів для підтвердження джерел власних коштів не застосовуються до банку, юридичної особи, яка має інвестиційний рівень кредитного рейтингу, публічної компанії.

150. Юридична особа для підтвердження своєї фінансової стійкості надає до Національного банку інформацію, що містить здійснений аудитором або консультантом аналіз фінансового стану юридичної особи станом на останню звітну дату, що передує відповідній даті, і станом на дату підтвердження розміру власних коштів юридичної особи (якщо таке підтвердження вимагається та здійснюється станом на іншу дату, ніж остання звітна дата).

151. Юридична особа є фінансово стійкою, якщо аудитор або консультант за результатом аналізу її фінансового стану дійшов висновку, що в юридичної особи немає пов'язаних із її діяльністю фінансових труднощів, котрі негативно впливають на здатність юридичної особи виконувати в повному обсязі / у належні строки взяті на себе зобов'язання та/або можуть негативно вплинути на діяльність і/або фінансовий стан банку та осіб, пов'язаних із такою юридичною особою.

152. Орієнтовний перелік фінансових показників для аналізу фінансового стану юридичних осіб (крім банків), порядок розрахунку та критерії аналізу показників фінансового стану юридичної особи визначені в додатку 1 до цього Положення. Аудитор або консультант має право розраховувати інші фінансові показники (коефіцієнти) та/або використовувати інші методики розрахунку фінансових показників за умови наведення в інформації про фінансовий стан аргументованих