Про ратифікацію Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми (Interreg V-B Danube - CCI 2014TC16M6TN001)

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про ратифікацію Угоди про фінансування Дунайської транснаціональної програми (Interreg V-B Danube - CCI 2014TC16M6TN001)

Верховна Рада України постановляє:

Угоду про фінансування Дунайської транснаціональної програми (Interreg V-B Danube - CCI 2014TC16M6TN001), підписану 7 та 8 грудня 2017 року у м. Брюсселі та 15 грудня 2017 року у м. Будапешті (додається), яка набирає чинності з дати отримання Європейською Комісією повідомлення від Уряду України, що підтверджує завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання Угодою чинності, ратифікувати із застереженням такого змісту:

"Органом, що здійснює контроль відповідно до Таблиці 22 "Орган чи органи, що здійснюють контроль та аудит" пункту 5.1 розділу 5 Додатка I Угоди, є Державна аудиторська служба України. Особою, відповідальною за організацію контролю, є заступник Голови Державної аудиторської служби України".

Президент України

П. ПОРОШЕНКО

м. Київ

19 вересня 2018 року

N 2554-VIII

УГОДА

про фінансування Дунайської транснаціональної програми (Interreg V-B Danube - CCI 2014TC16M6TN001)

Офіційний переклад.

ОСОБЛИВІ УМОВИ

Уряд України (далі - "країна-партнер ЄІС"), в особі Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України,

з одного боку,

Європейська Комісія (далі - "Комісія"), виступаючи від імені Європейського Союзу (далі - "Союз"),

з іншого боку, та

Уряд Угорщини (далі - "Держава-член"), в особі Міністерства національної економіки, Керівного органу Дунайської транснаціональної програми співробітництва "Interreg V-B Danube",

з третього боку,

уклали цю Угоду про таке:

Стаття 1 - Програма

(1) Союз погоджується надати фінансування, а Уряд України погоджується прийняти фінансування зазначеної транснаціональної програми співробітництва, як викладено в Додатку I, та затверджено щодо Держав-членів та бенефіціарів ІПД II, що беруть участь у програмі, Виконавчим Рішенням Комісії C (2015) 5953 від 20 серпня 2015 року:

"Interreg V-B Danube"

CCI: 2014TC16M6TN001

далі - "Програма";

та, щодо участі Уряду України в цій Програмі, Виконавчим Рішенням Комісії C (2016) 4719 від 26 липня 2016 року1

(2) Програма фінансується з бюджету Союзу згідно з таким основним актом:

Регламент (ЄС) N 232/2014 Європейського Парламенту та Ради від 11 березня 2014 року про створення Європейського інструменту сусідства2 ("Регламент ЄІС", "ЄІС") і, зокрема, його стаття 7 (7).

____________

1 Виконавче рішення Комісії C(2016) 4719 від 26 липня 2016 року про Спеціальний захід на 2016 рік щодо боротьби з корупцією і підтримки ключових реформ на користь Уряду України, який має фінансуватися із загального бюджету Європейського Союзу.

2 OJ L 77, 15.03.2014, стор. 27.

(3) Загальна розрахункова сума Програми становить 274578077 євро, а максимальний розмір внеску Союзу відповідно до ЄІС в Програму на користь Уряду України встановлюються у розмірі 5000000 євро відповідно до 2016 бюджетного року.

Відповідно до умов Програми фінансові внески здійснюються як від країни-партнера ЄІС, так і Союзу. Розподіл відповідних фінансових внесків наводиться в Додатку III.

Стаття 2 - Термін виконання і період прийнятності

(1) Термін виконання цієї Угоди про фінансування починається з дати набрання чинності цією Угодою про фінансування і закінчується через 12 років після цієї дати.

(2) В Україні видатки визнаються прийнятними для отримання внеску від ЄІС, якщо вони були понесені бенефіціаром і сплачені в період з 1 січня 2014 року по 31 грудня 2023 року.

Стаття 3 - Тлумачення

(1) Положення цієї Угоди та Додатків до неї тлумачаться як такі, що доповнюють положення нормативної бази, передбаченої у статті 1.

(2) У випадку наявності суперечностей між положеннями, що містяться в "Особливих умовах" цієї Угоди і Додатках до неї, і, зокрема, положеннями, що містяться в Додатку IV ("Загальні умови"), положення, що міститься в "Особливих умовах" цієї Угоди мають переважну силу.

У випадку наявності суперечностей між положеннями цієї Угоди і положеннями основних актів, перелічених у статті 1(2), або актів, прийнятих у

зв'язку з ними, положення, що містяться в нормативній базі, мають переважну силу, і до цієї Угоди вносяться зміни або виправлення відповідно до статті 73 (4) Загальних умов.

(3) З урахуванням будь-якого прямо сформульованого положення про інше в цій Угоді, терміни, що використовуються в цій Угоді, мають таке саме значення, яке їм надано в основних актах, перелічених у статті 1 (2).

(4) З урахуванням будь-якого прямо сформульованого положення про інше в цій Угоді, посилання на цю Угоду є посиланнями на таку Угоду з урахуванням подальших можливих змін, доповнень або замін.

(5) Будь-які посилання в цій Угоді та Додатках до неї на інструменти Європейського Союзу є посиланнями на такі інструменти з урахуванням подальших можливих змін, доповнень або замін.

(6) Заголовки в цій Угоді та в Додатках до неї не мають правового значення і не впливають на її тлумачення.

Стаття 4 - Часткова недійсність і ненавмисні прогалини

Якщо будь-яке положення цієї Угоди є або стає недійсним, або якщо ця Угода містить ненавмисні прогалини, це не впливає на дійсність інших положень цієї Угоди.

Відповідно до статті 73 "Загальних умов", Сторони замінять будь-яке недійсне положення або заповнять будь-яку ненавмисну прогалину дійсним положенням, яке буде якомога ближчим до мети та цілей недійсного положення.

Стаття 5 - Адреси та комунікація

Всі повідомлення, що стосуються виконання цієї Угоди про фінансування надаються в письмовій формі, та стосуються безпосередньо Програми, як це визначено в статті 1 (1), і надсилаються за такими адресами:

(a) для Уряду України

Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України

вул. Велика Житомирська, 9

01601 Київ, Україна

E-mail: minregion@minregion.gov.ua

(b) для Європейської Комісії

Генеральний директорат з питань регіональної політики та урбанізації

B- 1049 Брюссель - Бельгія

E-mail: REGIO-TRANSNATIONAL-AND-INTERREGIONAL-COOPERATION@ec.europa.eu;

(c) для Уряду Угорщини

Керівний орган Дунайської транснаціональної програми

Міністерство національної економіки Угорщини

J zsef n dor t r 2-4

1051 Будапешт, Угорщина

E-mail: danube@interreg-danube.eu

Стаття 6 - Додатки

Ця Угода про фінансування складається з:

(a) Цих Особливих Умов;

(b) Додатків, які є невід'ємною частиною Угоди:

i. Додаток I: Транснаціональна програма співробітництва Interreg;

ii. Додаток II: фінансовий план (частина щорічних фінансових зобов'язань);

iii. Додаток III: фінансовий план (частина фінансових внесків з боку Союзу та бенефіціарів ЄІС відповідно до вісі пріоритетів);

iv. Додаток IV: Загальні умови.

Стаття 7 - Положення, що доповнюють Додаток IV

Положення, що доповнюють Додаток IV:

(a) на додаток до статті 12 (2) Додатка IV, Держави-члени, які беруть участь у Програмі, вирішили застосувати варіант d);

(b) на додаток до статті 33 (1) Додатка IV, бенефіціар ЄІС вирішив скористатись можливістю використання Практичного посібника з контрактних процедур для зовнішньої діяльності ЄС;

(c) на додаток до статті 34 (1) Додатка IV, ці Особливі умови дозволяють брати участь в конкурсі заявок суб'єктам без утворення юридичної особи;

(d) на додаток до статті 34 (5) Додатка IV, прийнятність, як це визначено в цій статті, не обмежується додатково національною приналежністю, географічним розташуванням або характером заявників;

(e) на додаток до статті 40 (1) Додатка IV, Держави-члени, які беруть участь у Програмі, та країна-партнер ЄІС надали органу аудиту повноваження на виконання своїх функцій безпосередньо на всій території. Вони зазначили, коли орган аудиту має супроводжувати аудитор Держави-члена або третьої країни;

(f) на додаток до статті 41 (2) Додатка IV, країна-партнер ЄІС надала дозвіл органу аудиту на безпосереднє виконання функцій, передбачених у статті 127 Регламенту (ЄС) N 1303/2013 на всій території, яка охоплюється Програмою.

(g) на додаток до статті 44 Додатка IV, країна-партнер ЄІС делегувала свою роль з управління участі Уряду України в Програмі Міністерству регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.

(h) на додаток до

статті 48 Додатка IV, ставка співфінансування, а також максимальний розмір допомоги ЄІС для кожного фонду та вісі пріоритетів визначені в Додатку III;

Національне публічне фінансування - внесок у грошовій формі, що здійснюється бюджетною установою або суб'єктом господарювання державної або комунальної форми власності, в рамках реалізації його участі у проекті.

Національне приватне фінансування - внесок у грошовій формі, що здійснюється суб'єктом господарювання приватної форми власності, в рамках реалізації його участі у проекті.

(i) у доповнення статті 56 (3) Додатка IV, методом, обраним для цієї Програми, є метод, зазначений в пункті (b) першого підпункту цієї статті;

(j) у доповнення статті 67(3) Додатка IV, країни-учасники прийняли рішення не стягувати неправомірно виплачену суму, якщо сума, що підлягає відшкодуванню з боку бенефіціара, без урахування відсотків, не перевищує 250 євро у розмірі внеску від допомоги ЕФРР.

Стаття 8 - Додаткова двостороння угода

Уряд України та Уряд Угорщини погодилися, що детальні домовленості між ними не обов'язково мають бути частиною цієї Угоди про фінансування у формі конкретного Додатка, оскільки всі питання достатньо висвітлені в Програмі, Загальних та Особливих умовах, "Посібнику Заявника", "Посібнику з реалізації", "Керівних принципах з контролю" та "Посібнику з технічної допомоги", що затверджені Моніторинговим комітетом.

У таких детальних домовленостях вичерпно викладені всі правила, що регулюють відповідні відносини між керуючим органом (включаючи технічний секретаріат), органом з сертифікації та органом аудиту Програми, а також відповідними органами влади в Уряді України.

Стаття 9 - Набрання чинності

Ця Угода про фінансування вважається укладеною на дату, коли вона підписується останньою стороною, за умови її підписання до 31 грудня 2017 року. Угода про фінансування набирає чинності з дати отримання Комісією повідомлення від Уряду України, що підтверджує завершення внутрішньодержавних процедур, необхідних для набрання нею чинності. Комісія інформує країну-партнера ЄІС про дату отримання такого повідомлення.

Ця Угода про фінансування складена у трьох примірниках англійською мовою, один з яких надано Уряду України, один - Комісії, та один - Уряду Угорщини.

За Уряд України (підпис)

За Комісію (підпис)

Іванна Климпуш-Цинцадзе

Віце-прем'єр-міністр України з питань

європейської та євроатлантичної інтеграції

Марк Леметр

Генеральний директор

Генеральний директорат

регіональної політики та урбанізації

Брюссель, 8/12/2017 р.

Брюссель, 7/12/2017 р.

За Уряд Угорщини (підпис)

Імре Чалаговіц

Керівний орган Дунайської

транснаціональної програми

Міністерство національної економіки

Будапешт, 15/12/2017 р.

Програми співробітництва в рамках європейської територіальної співпраці

CCI

2014TC16M6TN001

Назва

Дунай

Редакція

3.0

Перший рік

2014

Останній рік

2020

Початок впровадження

1 січня 2014 р.

Кінець впровадження

31 грудня 2023 р.

Основна поправка (вимагає схвалення ЄК - див. Ст. 96 Регламенту про загальні положення)

Погоджено Моніторинговим комітетом

Ц

Обґрунтування поправки

Включення початкового значення показника результативності для Конкретної цілі 2.2. Передбачалося, що це значення буде включено до версії Програми 2.1 / 2.2, але це було помилково пропущено. В рамках прийнятої версії 2.2 Програми співробітництва (ПС) використано дослідження початкових значень, що містить ці данні.

Номер рішення ЄК

C(2017)4091

Дата рішення ЄК

12 червня 2017 р.

Номер рішення про внесення змін країн-членів

15-та письмова процедура

Дата прийняття рішення про внесення змін країнами-членами

10 лютого 2017 р.

Дата набрання чинності рішення про внесення змін країн-членів

10 лютого 2017 р.

Регіони NUTS, охоплені програмою співробітництва

AT - STERREICH

AT11 - Burgenland (AT)

AT12 - Nieder sterreich

AT13 - Wien

AT21 - K rnten

AT22 - Steiermark

AT31 - Ober sterreich

AT32 - Salzburg

AT33 - Tirol

AT34 - Vorarlberg

BA - BOSNIA AND HERZEGOVINA

BG - БЪЛГАРИЯ (BULGARIA)

BG31 - Северозападен (Severozapaden)

BG32 - Северен

централен (Severen tsentralen)

BG33 - Североизточен (Severoiztochen)

BG34 - Югоизточен (Yugoiztochen)

BG41 - Югозападен (Yugozapaden)

BG42 - Южен централен (Yuzhen tsentralen)

CZ - ESK REPUBLIKA

CZ01 - Praha

CZ02 - St edn echy

CZ03 - Jihoz pad

CZ04 - Severoz pad

CZ05 -

CZ06 -

CZ07 - St edn Morava

CZ08 - Moravskoslezsko

DE - DEUTSCHLAND

DE1 - BADEN-W RTTEMBERG

DE11 - Stuttgart

DE12 - Karlsruhe

DE13 - Freiburg

DE14 - T bingen

DE2 - BAYERN

DE21 - Oberbayern

DE22 - Niederbayern

DE23 - Oberpfalz

DE24 - Oberfranken

DE25 - Mittelfranken

DE26 - Unterfranken

DE27 - Schwaben

HR - HRVATSKA

HR03 - Jadranska Hrvatska

HR04 - Kontinentalna Hrvatska

HU - MAGYARORSZ G

HU10 - K z p-Magyarorsz g

HU21 - K z p-Dun nt l

HU22 - Nyugat-Dun nt l

HU23 - D l-Dun nt l

HU31 - szak-Magyarorsz g

HU32 - szak-Alf ld

HU33 - D l-Alf ld

MD - Moldova

ME - ЦРНА ГОРА / CRNA GORA

RO - ROM NIA

RO11 - Nord-Vest

RO12 - Centru

RO21 - Nord-Est

RO22 - Sud-Est

RO31 - Sud - Muntenia

RO32 -

RO41 - Sud-Vest Oltenia

RO42 - Vest

RS - SERBIA

SI - SLOVENIJA

SI01 - Vzhodna Slovenija

SI02 - Zahodna Slovenija

SK - SLOVENSKO

SK01 -

SK02 - Z padn Slovensko

SK03 - Stredn Slovensko

SK04 -

UA - Ukraine

UA01 - Chernivetska Oblast

UA02 - Ivano-Frankiviska Oblast

UA03 - Zakarpatska Oblast

UA04 - Odessa Oblast

1. СТРАТЕГІЯ СПРИЯННЯ ПРОГРАМИ СПІВРОБІТНИЦТВА З РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ ЄС ЩОДО РОЗУМНОГО, СТАЛОГО ТА ВСЕОХОПЛЮЮЧОГО ЗРОСТАННЯ, А ТАКОЖ ДОСЯГНЕННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ, СОЦІАЛЬНОЇ ТА ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ЦІЛІСНОСТІ

1.1 Стратегія сприяння програми співробітництва з реалізації стратегії ЄС щодо розумного, сталого та всеохоплюючого зростання, а також досягнення економічної, соціальної та територіальної цілісності

1.1.1 Опис стратегії програми співробітництва з огляду її сприяння реалізації стратегії ЄС щодо розумного, сталого та всеохоплюючого зростання, а також досягнення економічної, соціальної та територіальної цілісності.

1.1.1.1 Роль програми співробітництва

Європейські програми територіального співробітництва мають на меті доповнювати інші європейські програми, такі як "розвиток сільських територій" або "підтримка розвитку та працевлаштування", що передбачають інвестиції в інфраструктуру, підприємство та людський капітал. Програми співробітництва, головним чином, розробляються з метою подальшої територіальної інтеграції шляхом посиленого співробітництва у конкретних сферах політики. З огляду на загальний розмір бюджету, програми співробітництва не можуть бути спрямовані на широкомасштабні інвестиційні проекти та, відповідно, не передбачають значного економічного впливу.

Дунайська транснаціональна програма (ДТП) є фінансовим інструментом з визначеною сферою дії та незалежним Керівним органом, яка спрямована на підтримку інтеграції політики в Дунайському регіоні в обраних сферах відповідно до європейських нормативів РЗП/ЄФРР (Регламент про загальні положення / Європейський фонд регіонального розвитку), пов'язаних зі Стратегією ЄС для Дунайського регіону (ЄСДР). Стратегічне бачення полягає в "інтеграції політики" нижче рівня ЄС (не дублюючи заходів з політики інтеграції на рівні ЄС, наприклад, TEN-T) та вище національного рівня в конкретних сферах діяльності. Транснаціональні проекти повинні впливати на національну / регіональну / місцеву політику ("політичний стимул").

З метою досягнення вищого рівня територіальної інтеграції дуже неоднорідно розвинутого Дунайського регіону транснаціональна програма співробітництва виконуватиме роль політичного стимулу і першопочатківця у вирішенні загальних проблем і потреб у конкретних сферах політики, в яких транснаціональне співробітництво повинно досягнути позитивних результатів через розвиток і практичне впровадження політичних рамок, інструментів, послуг, а також визначених пілотних інвестицій, що забезпечить суттєвий взаємозв'язок з іншими партнерами ЄСДР.

Серед питань, що потребують вирішення, є вдосконалення інституційних засад співробітництва, покращення якості політики та її впровадження, а також реалізація рішень за допомогою визначених інструментів

фінансування та належних пілотних заходів.

Успіх реалізації програми буде залежати від цільового вибору найбільш актуальних заходів, а також подальшого підвищення ефективності адміністративних процедур і зменшення адміністративного навантаження для бенефіціарів.

Одним із уроків, засвоєних у період 2007 - 2013 рр., було те, що кількість установ, які можуть виконувати функцію основного партнера, була обмеженою з різних причин. Тому, програма на період 2014 - 2020 рр. має бути розроблена з урахуванням сфер співробітництва, в яких зможе взяти участь достатня кількість компетентних суб'єктів та можна реалізувати достатньо ефективних ідей.

Метою є максимальне використання потенціалу для підтримки збалансованого створення груп, платформ, мереж, форумів з обміну практикою, а також спільних ініціатив, проведення спільних заходів і впровадження спільних пілотних проектів в рамках всієї сфери співробітництва.

Програма транснаціонального співробітництва Південно-Східної Європи на 2007 - 2013 рр.

Транснаціональне співробітництво має певну традицію в Дунайському регіоні, яка розпочалася в 1996 році з впровадженням програми CADSES. До 2007 було реалізовано програму CADSES II, і саме тоді створено програму співробітництва Південно-Східної Європи (ПСЄ), що мала деякі географічні відмінності та яку можна вважати безпосереднім попередником Дунайської транснаціональної програми.

ПСЄ була спрямована на поліпшення інтеграції та конкурентоспроможності такого складною та різнорідного регіону як і регіон, охоплений Дунайською транснаціональною програмою. Враховуючи здобутий позитивний та цінний досвід, можна зробити висновок, що програма була успішною. Такий досвід є кращою практикою, що братиметься до уваги в майбутньому. Одним із перших прикладів успіху є прийняття рішення сприяти підтримці інтегрованої системи управління для фондів Інструменту передвступної допомоги II (далі - ІПД) та Європейського інструменту сусідства (далі - ЄІС), створених у рамках ПСЄ.

У Програмі співробітництва Південно-Східної Європи брали участь 16 країн-учасниць, з яких деякі не будуть залучені до Дунайської транснаціональної програми, але продовжать співпрацю в рамках Адріатично-Іонічної програми (Албанія, Греція, Італія). Натомість, в програмі візьмуть участь німецькі землі Баден-Вюртемберг, Баварія та Чеська Республіка.

ПСЄ мала чотири основні пріоритетні напрями: інновації, захист навколишнього середовища, доступність та сталий розвиток. Про успіх програми свідчить велика кількість профінансованих проектів - 122, більшість з яких базується на широких партнерських відносинах десяти та більше організацій. Така кількість проектів свідчить, про те, що, незважаючи на складність сфери програми, існує значна потреба та бажання співпрацювати на транснаціональному рівні в даному регіоні. Дунайська транснаціональна програма повинна об'єднати енергію співробітництва та спрямувати її на виконання стратегічних цілей європейського та макрорегіонального рівнів. Двері, в які постукала програма співробітництва Південно-Східної Європи, можуть бути відкритими Дунайською транснаціональною програмою завдяки досягнутим результатам та ініційованому співробітництву.

Дунайська транснаціональна програма на 2014 - 2020 рр.

У грудні 2012 року Європейська Комісія представила своє бачення щодо територіального охоплення новими програмами, у тому числі Дунайською транснаціональною програмою, яка об'єднує 14 країн. У січні 2013 року в Європейській Комісії за участю представників залучених країн відбулося попереднє обговорення питання взаємозв'язку ДТП та ЄСДР, основою якого є взаємодія та взаємна підтримка.

1.1.1.2 Географічне охоплення програми

Програма охоплює дев'ять держав-членів (Австрія, Болгарія, Хорватія, Чехія, Угорщина, Німеччина - Баден-Вюртемберг і Баварія, Румунія, Словаччина, Словенія) та п'ять держав, які не є членами ЄС (Боснія і Герцеговина, Молдова, Чорногорія, Сербія та Україна - 4 області), що складаються з 69 регіонів NUTS2 (номенклатури територіальних одиниць для цілей статистики).

Географічно територія ДТП охоплює територію, передбачену Стратегією ЄС для

Дунайського регіону (ЄСДР), що включає також Дунайський басейн і гірські райони (такі як Карпати, Балкани та частина Альп). Це найбільший міжнародний басейн річок у світі. Площа регіону становить одну п'яту частину території ЄС, а кількість населення - приблизно 114 мільйонів осіб. Різноманітність природного середовища, соціально-економічні відмінності та культурне різноманіття різних частин регіону можуть виглядати серйозними проблемами, але насправді є важливими можливостями та невикористаним потенціалом.

Рисунок 1. Територія Дунайської транснаціональної програми

Див. мапу в Додатку 10

1.1.1.3 Основні факти про регіон програми

Економічна цілісність Дунайського регіону

Однією з найбільш помітних рис регіону є непропорційний рівень економічного розвитку. З огляду на економічний потенціал, західна частина регіону значно випереджає інші частини. Найбільш вживаним показником у визначенні економічного розвитку є валовий внутрішній продукт, який в даному регіоні на душу населення є нижчим за середній показник 28 країн ЄС (дані ZEW та інших організацій станом на 2014 рік1). Аналіз ВВП регіону за 2011 рік свідчить, що дві федеральні землі Німеччини, які є учасницями програми, виробляють майже половину ВВП всієї території. Більш глибокий аналіз показав, що рівень дисбалансу є ще більш вражаючим, якщо порівняти частку держав-членів ЄС у ВВП регіону (88 - 90 %) з державами, які не є членами ЄС (10 %). Тим не менше, темп приросту ВВП у період 2003 - 2012 рр. у східній частині регіону (приблизно 26 %) значно перевищував темп приросту в західних країнах (16 %), що є основою для посилення цілісності та зменшення розриву в розвитку на макрорегіональному рівні.

____________

1 Центр європейських економічних досліджень (ZEW), Інститут прикладних економічних досліджень (IAW), Віденський інститут з міжнародних економічних досліджень (WIIW) (березень 2014 р.): Соціально-економічна оцінка Дунайського регіону: стан регіону, виклики та розробка стратегії

Крім того, навіть якщо економіка країн регіону значною мірою покладається на малі та середні підприємства, такі країни не здатні повністю використовувати свій наявний потенціал через структурні труднощі та відсутність інтернаціоналізації діяльності. Прикладом може слугувати той факт, що, навіть якщо малі та середні підприємства виробляють чверть загального ВВП регіону, це не повністю відображено в експортній діяльності, де їх частка становить лише 10 %.

Ринок праці в регіоні, що є ключовим елементом економічного зростання, страждає від негативних наслідків економічної кризи, яка розпочалася в Європі у 2008 році. Через кризу проявилися структурні проблеми в економіці регіону, які також суттєво позначилися на ринках праці, про що свідчить рівень безробіття. Це питання, як і багато інших питань, демонструє, що картина регіону не є однаковою і на цьому рівні розбіжності також проявляють. У західній частині регіону програми рівень зайнятості варіюється від 70 % до 75 %, тоді як у східних країнах цей показник становить нижче 55 % у більшості регіонах NUTS2 часто на загальнодержавному рівні.

Аналіз ринків праці вказує на ще більшу неоднорідність регіону, крім того, причини проблем відрізняються на національному та навіть регіональному рівнях (регіональний аналіз Дунайського регіону, проведений Центральноєвропейською службою транскордонних ініціатив (CESCI)). Однією з найважливіших проблем, щонайменше у Східній частині регіону програми, є масштаб тіньового ринку праці, однак існують й інші значні перешкоди для розвитку цього сектору, зокрема, рівень освіти, рівень інвестицій та загальне бізнес-середовище. Взагалі, економічно менш розвинені регіони також є менш урбанізованими, при цьому значна частка активної робочої сили зайнята в аграрному секторі, що показує вищий рівень безробіття.

Рисунок 2. Національні та регіональні відмінності рівня зайнятості в регіоні басейну річки Дунай

Див. мапу в Додатку 10

Співробітництво на макрорегіональному рівні може стати важливим інструментом у подоланні труднощів, навіть якщо не існує універсального рішення, можна розглянути деякі найкращі практики,

особливо ті, що пов'язані з нетиповою зайнятістю, та заходи з адаптації освітніх систем до вимог ринку.

Соціальна цілісність Дунайського регіону

Дунайський регіон має дивовижне розмаїття культур. Незважаючи на міжусобиці історичного характер це розмаїття може перетворитися на ефективну складову регіону, оскільки такі соціальні ресурси сприяють діям та розвитку. Крім етнічних викликів регіон має проблеми в інших сферах соціальної інтеграції, зокрема, наявність різних маргінальних груп. Їх потреби потрібно вирішувати на рівні суспільства в цілому, інакше може виникнути серйозна загроза сталому розвитку регіону.

У розподілі населення в регіоні не спостерігається такої неоднорідності, як в інших економічних показниках. Тим не менш, концентрація населення спостерігається навколо столичних міст, а також інших великих економічних і культурних міст (наприклад, Мюнхена або Штутгарта), де концентрація становить 4000 осіб/км2, тоді як мінімальні показники щільності населення зареєстровані в гірських районах. У середньому щільність населення варіюється від 50 до 250 осіб/км2.

У Дунайському регіоні простерігаються великі відмінності в показниках ринку праці. Розрив є особливо великим між найбільш розвиненими країнами регіону та найменш розвиненими країнами-кандидатами на вступ до ЄС, а також країнами сусідства, де простежується найнижча частка робочої сили в загальній чисельності та найнижчий рівень зайнятості, особливо серед молоді.

У Дунайському регіоні спостерігається значна міграційна активність. Міграція є національною (з сільської місцевості до міст), транскордонною (зі східних країн до західних) та зовнішньою (з країн Азії та Африки).

Більшість країн Дунайського регіону стикаються з проблемами старіння населення, що спричиняє тиск на системи соціального забезпечення. Крім України, Словенії та Сербії, всі інші країни у тій чи іншій мірі переживають явище старіння населення. Найвищі показники зафіксовані в Австрії, Німеччині та центральній частині Болгарії, де кількість громадян віком старше 65 років приблизно вдвічі перевищує кількість громадян віком до 15 років. Таким чином, необхідно розробити політику щодо створення систем соціального захисту, які б сприяли вирішенню зростаючих проблем, а також були б орієнтовані на поліпшення умов для молоді у сільських та економічно відсталих регіонах.

Рисунок 3. Індекс старіння Дунайського регіону на рівні NUTS3

Див. мапу в Додатку 10

Територіальна цілісність

Значна адміністративна фрагментація Дунайського регіону є однією з головних проблем територіальної цілісності регіону. Демаркаційні лінії державних кордонів створюють різні рівні адміністративних перешкод для в'їзду та переміщення в межах регіону, що має важливі наслідки для транспорту, зв'язку, соціально-економічного співробітництва та розвитку. Рівень відкритості державних кордонів є різним - від практично неіснуючих кордонів між державами Шенгенської зони, до кордонів країн, які не входять до зони Шенген, кордонів асоційованих країн ЄС та кордонів сусідніх третіх країн.

Територіальна цілісність Дунайського регіону залежить від поліцентричного та збалансованого територіального розвитку регіону. Дунайський регіон характеризується моноцентричними міськими районами без потужних транскордонних зв'язків. Така особливість створює можливість для розвитку поліцентричних столичних районів, що вже часто проявляється через формування функціональних міських районів і потужних столичних регіонів європейського розвитку. Цей процес заохочується через послаблення кордонів між державами-членами, але для країн, які не є членами ЄС, кордони до сих пір залишаються бар'єрами.

Дунайський регіон має велику різноманітність біогеографічних особливостей, а отже і широкий спектр різних середовищ для проживання. Така різноманітність зумовлена різними типами клімату в регіоні та різними ландшафтами. Це робить макрорегіон дуже цінним природним середовищем з унікальними особливостями. Значення природного середовища визнано у всьому світі, зокрема, вісім природних об'єктів регіону занесені до списку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО. Проте, людська

діяльність, така як сільське господарство, промисловість, розвиток інфраструктури, регулювання та інтенсивне використання води, загрожує збереженню та сталому розвитку всього регіону.

Основним елементом макрорегіону є гідрографічний басейн річки Дунай. Уздовж своєї протяжності 2857 км в річку впадають води 74 притоків з поверхні площею 801463 км2 з особливими та цінними екосистемами, що також зазнають втручанням людини. Так, екосистема річки часто руйнується встановленням інфраструктурних об'єктів для захисту від паводків, вироблення гідроенергії або водопостачання.

Рисунок 4. Річка Дунай та її притоки

Див. мапу в Додатку 10

1.1.1.4 Процес визначення потреб транснаціонального співробітництва

З метою проведення координації та прийняття рішень під час виконання заходів з підготовки програми у лютому 2013 року був створений Програмний Комітет, до складу якого увійшли представники країн-учасниць. Окрім визначення змісту програми, завданням Комітету було проведення консультацій з національними та міжнародними зацікавленими сторонами з метою розробки програми на основі політичної програми, яка б найкращим чином відповідала потребам потенційних бенефіціарів і цільових груп. З метою впровадження практичного досвіду транснаціонального співробітництва в цьому регіоні, було ініційовано консультаційний процес зі Спільним технічним секретаріатом програми транснаціонального співробітництва Південно-Східної Європи, внесок якої став корисним в оцінці доцільності та практичного виконання заходів.

У 2013 році Програмний Комітет провів кілька зустрічей за результатами яких були визначені деякі можливі орієнтири для змісту майбутньої програми та узгоджено інституційну структуру управління. У липні 2013 року під час проведення зустрічі в Бухаресті вирішено, що особливу увагу необхідно приділяти таким питанням, як інституційне співробітництво, інновації та дослідження, захист навколишнього середовища, ефективне використання ресурсів, транспорт, проблеми, спричинені процесами зміни клімату, зменшення викидів вуглецю та питання освіти. Проте, не було прийнято остаточного рішення щодо пріоритетів програми. З метою забезпечення ефективного та цільового впровадження програми були проведені подальші обговорення та аналіз під час наступних зустрічей, які відбулися у 2013 році в Белграді, Штутгарті та Загребі, а також у 2014 році - в Любляні, Будапешті, Спліті та Брюсселі.

Для забезпечення всеохоплюючого процесу визначення транснаціональних викликів і потреб у Дунайському регіоні, було використано комплексну систему інструментів, у тому числі територіальний аналіз регіону, результати, отримані в рамках програми транснаціонального співробітництва Південно-Східної Європи, та громадські консультації. Всі ці питання були інтегровані в два етапи під контролем Програмного Комітету, що дозволило визначити найбільш актуальні виклики та потреби, які необхідно розглянути в рамках Дунайської транснаціональної програми.

Щоб мати основу для прийняття рішень щодо пріоритетів програми, перш за все, майбутній Керівний орган залучив до роботи зовнішніх експертів, які мали підготувати комплексний територіальний аналіз. Документ готувався у період з осені 2013 року до першого півріччя 2014 року. Відповідні результати та висновки послугували основою для розробки змісту програми.

Аналіз є комплексним оглядом регіону програми, у тому числі територіальних, економічних і соціальних аспектів без орієнтації на тематичні цілі, які визначені Регламентом про загальні положення. Проблеми, виявлені під час аналізу, стали важливим елементом у процесі прийняття рішень Програмним Комітетом щодо відповідних тематичних цілей та пріоритетів програми. Крім того, результати територіального аналізу були доповнені досвідом, накопиченим в рамках впровадження програми транснаціонального співробітництва Південно-Східної Європи. Це надало можливість отримати важливі матеріали щодо практичних аспектів транснаціонального співробітництва в усьому регіоні програми. Під час засідання Програмного Комітету, яке відбулося в Любляні в березні 2014 року, було погоджено перелік тематичних цілей

Дунайської транснаціональної програми, у т. ч. ТЦ1, ТЦ6, ТЦ7 та ТЦ11.

Наступним кроком в напрямку кінцевого вибору пріоритетів фінансування і визначення конкретних цілей було подальше уточнення та деталізація попередньо обраних пріоритетів фінансування незалежною командою експертів, відповідальних за розробку програми співробітництва. Проблемні питання, визначені територіальним аналізом, який підготувала Центральноєвропейська служба транскордонних ініціатив (CESCI), були розглянуті на предмет можливості їх вирішення в рамках Дунайської транснаціональної програми. Ті питання, які могли бути вирішені програмою, були додатково розглянуті та досліджені з метою визначення сфер, в яких можна досягнути найбільшого транснаціонального впливу.

В рамках розробки заходів програми було передбачено комплексну процедуру громадських консультацій, яка надавала можливість зацікавленим сторонам активно сприяти розробці програми співробітництва.

Такий поглиблений та комплексний аналіз транснаціональних викликів і потреб визначених пріоритетів дозволив Програмному Комітету визначити елементи, на які повинна бути зорієнтованою програма, що стали основою для формулювання конкретних цілей, результатів та дій.

Загальні рамки політики

Дунайська транснаціональна програма була розроблена з урахуванням загальних рамок політики, спрямованої на проведення заходів з макрорегіонального, національного та регіонального розвитку. Програма була розроблена, в першу чергу, відповідно до цілей та пріоритетів, визначених багатовекторними стратегіями на європейському та макрорегіональному рівнях.

Стратегія "Європа 2020", як інструмент координації політики на національному та європейському рівнях, що використовується для ініціювання та підтримки розвитку на рівні ЄС, базується на трьох основних засадах концепції росту - "розумний", "сталий" та "всеосяжний". Механізм, необхідний для досягнення вищезазначених цілей, включає в себе програми національних реформ, які охоплюють цілі національного рівня, що відповідають цілям Стратегії "Європа 2020".

"Порядок денний територіального розвитку Європейського Союзу 2020", (TA2020) який направлений на досягнення всеохоплюючого, розумного та сталого зростання різних регіонів Європи, має на меті визначати стратегічні орієнтири для територіального розвитку, сприяти інтеграції територіального виміру в рамках різних політичних секторів на всіх рівнях управління та забезпечити імплементацію Стратегії "Європа-2020" відповідно до принципів територіальної цілісності.

Стратегія Європейського Союзу для Дунайського регіону (ЄСДР) має на меті розробку узгодженої політики та впровадження ряду заходів в регіоні, посилюючи зобов'язання щодо Стратегії "Європа 2020" у напрямку розумного, сталого та всеохоплюючого зростання, що має чотири основні тематичні цілі та одинадцять пріоритетних напрямів, які повинні вирішувати такі основні проблеми, як мобільність, енергетика, біорізноманіття, соціально-економічний розвиток та безпека. Відповідно до цілей територіального співробітництва, орієнтиром Стратегії є не фінансування, а посилення співробітництва на відповідній території. Ключовим елементом Стратегії є координація шляхом заохочення до підвищення рівня та якості мережевих заходів, зміцнення існуючого регіонального та міжрегіонального співпрацтва, а також сприяння розвитку нових напрямів співробітництва.

Стратегія "Південно-Східна Європа 2020" (SEE 2020) започаткована країнами-учасницями у 2011 році, як визнання того, що тісна співпраця може прискорити досягнення цілей у ключових галузях. Враховуючи принципи Стратегії "Європа 2020", Стратегія "Південно-Східна Європа 2020" передбачає досягнення подібних цілей з урахуванням особливостей регіону. Документ містить важливі стратегічні принципи для країн Західних Балкан, що не є членами ЄС, щодо забезпечення вищого рівня відповідності з цілями ЄС-2020.

Крім того, з метою забезпечення максимального задоволення потреб в визначених галузях, в документі та під час розробки програми враховано тематичні політичні рамки, та цілі, визначені в тематичних областях. До списку стратегічних документів

та політичних рамок входять:

Водна Рамкова Директива ЄС (2000)

Проект ЄС "TEN-T Connecting Europe" ("Транс'європейські транспортні мережі, що об'єднують Європу")

Стратегія біорізноманіття ЄС (2011)

Рамки пріоритетних заходів Програми "NATURA2000"

Сьома програма дій ЄС з охорони навколишнього середовища

Кліматичний та енергетичний пакет ЄС

Плани дій з підвищення енергоефективності / план СЕТ

Акт підтримки малого і середнього підприємництва

Платформа Розумної Спеціалізації ЄС

Дунайське інноваційне партнерство

Європейський дослідницький простір, Стратегічні дослідницькі програми, розроблені в рамках Спільних програмних ініціатив

Західнобалканська стратегія розвитку інновацій - WISE (розроблена Світовим банком / Радою регіонального співробітництва з метою моніторингу прогресу)

1.1.1.5 Дослідження та інновації

Характеристика

Сектор досліджень та інновацій має особливе значення для регіону, оскільки він може створити додану вартість, необхідну для подолання відносної економічної відсталості регіону в цілому, а також сприяти вирішенню нових соціальних викликів регіону, таких як демографічні зміни або міграція. У цій сфері Дунайський регіон розвивається асиметрично, як з огляду існуючих ресурсів, так і з огляду структур і наявних людських ресурсів. Західна частина регіону знаходиться на рівні розвитку, який відповідає найбільш розвинутим європейським країнам, тоді як східна частина серйозно відстає. Така ситуація була представлена в системі показників "Інноваційне табло ЄС" у 2014 році, згідно якої німецькі землі Баварія та Баден-Вюртемберг визнані лідерами в сфері інновацій на рівні Союзу, тоді як більша частина регіону належить до "помірних інноваторів".

Рисунок 5. Інноваційне табло ЄС 2014 р.

Див. мапу в Додатку 10

Нерівномірний розподіл науково-дослідницького та інноваційного капіталу спричинений, головним чином, різними базовими умовами в даній сфері. Широкий спектр фінансових асигнувань та політика, що регулює науково-дослідницький сектор, визначають інституційну спроможність залучених учасників, що призводить до різного рівня показників ефективності. У 2011 році обсяг загальних внутрішніх витрат на науково-дослідницькі роботи становив від 600 до 1000 євро в Німеччині та Австрії, тоді як в Чехії та Словаччині ця сума становила менше 150 євро. За даними 2010 року, частка ВВП була виділена цьому сектору на регіональному рівні лише в Німеччині та Австрії, які є єдиними регіонами, що досягнули цільового показника на рівні 3 % згідно Стратегії "Європа 2020". Країни центральної частини регіону виділяють на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи (НДДКР) на регіональному рівні 1 - 2 % ВВП, тоді як ситуація в південній та східній частинах регіону є значно гіршою - не більше 0,5 % ВВП.

Така диспропорція може бути вирішена за рахунок підвищення рівня взаємозв'язку між учасниками сектору, створюючи умови для кращого використання потенціалу менш розвинутих регіонів. Стратегії транснаціонального рівня в галузі інновацій та широке застосування принципів розумної спеціалізації можуть посилити дослідницьку та інноваційну ефективність регіону, завдяки кращій координації спроможностей, створити синергію та забезпечити використання принципів взаємодоповнюваності. Крім того, посилення потоку знань та інформації через транснаціональні канали може сприяти розвитку інституційного співробітництва та розробці відповідних інструментів управління.

На макрорегіональному рівні також простежується нерівномірна інтенсивність передачі знань від наукового сектора до виконавців. Більша частина регіону має серйозні труднощі з трансформацією наукових результатів в комерційний успіх, що пояснюється, головним чином, слабкими взаємозв'язками між науковими центрами, органами державної влади, а також малим і середнім бізнесом. Цей факт є серйозним викликом для конкурентоспроможності регіону, адже інновації позитивно впливають на розвиток і показники малих і середніх підприємств, а також забезпечують зростання рівня зайнятості та підвищення якості робочих місць. Транснаціональне співробітництво

може сприяти кращому поширенню знань та наукових результатів, а також може посилити спроможність малих і середніх підприємств брати активну участь у створенні інновацій або впровадженні результатів наукової сфери. Крім того, завдяки підвищенню рівня інтернаціоналізації транснаціональні заходи можуть сприяти створенню важливих мереж поширення результатів та практик, що дозволить ще більше посилити їх ефективність та сприяти зменшенню внутрішньо регіональних диспропорцій.

З метою сприяння сталому та всеосяжному розвитку напрямів Програми, необхідно брати до уваги й інші аспекти інновацій, такі як еко-інновації та соціальні інновації. Складність географічної зони вимагає нових підходів з огляду екологічних технологій, які допомагають створювати екологічно чисті робочі місця та забезпечують сталий розвиток регіону. Враховуючи, що більшість країн регіону імпортують необхідну енергію, а також зважаючи на нестійкий стан світового енергетичного ринку та екологічний вплив виробництва енергії на зміну клімату, існує потреба в підвищенні енергоефективності. Транснаціональні ініціативи в цьому сенсі можуть надати індивідуальні рішення для Дунайського регіону, з урахуванням його особливостей.

Розвиток науково-дослідницького та інноваційного секторів базується на людських ресурсах, задіяних у процесах. Статистика свідчить про низький рівень зайнятості в науковій сфері на макрорегіональному рівні та вказує на потребу в підвищенні кваліфікації та навичок, з метою підтримки використання та поширення результатів інновацій. Крім того, через ситуацію на ринках праці, використання можливостей, що виникають завдяки розвитку підприємницької культури, з особливим орієнтиром на інноваційні сектори, може надавати цінну підтримку в розвитку інноваційного потенціалу регіону. У цьому контексті транснаціональне співробітництво може відігравати важливу роль в адаптації інноваційних систем навчання, а отже, в підвищенні пристосованості робочої сили до технічного прогресу.

Крім того, Дунайський регіон має вирішувати важливі суспільні проблеми, що виникають внаслідок складності та специфіки регіону. Традиційні підходи не завжди дозволяють докорінно вирішити такі проблеми, тому в багатьох аспектах їх слід вирішувати за допомогою нових методів, процедур та інструментів, розроблених за допомогою інструментів соціальних інновацій. Стандартні методи мають обмежений вплив, особливо в країнах, що стикаються з економічними труднощами, тому нові, інноваційні методи можуть допомогти у вирішенні відповідних проблем, залучаючи відповідні групи суспільства до їх розв'язання.

Протягом 2014 - 2020 рр. основою політики ЄС у сфері НДДКР є розумна спеціалізація, тому багато країн розробили науково-дослідницькі та інноваційні стратегії для розумної спеціалізації (S3). Серед проблем, які з'явилися після розробки стратегій S3, є відсутність досвіду впровадження S3 регіональними/ національними органами влади, а також обмежене міжрегіональне та міжнаціональне співробітництво у схожих пріоритетних сферах S3 у всіх макрорегіонах.

Країни/регіони Дунайського макрорегіону характеризуються різним рівнем інноваційного розвитку. Тому, питання розумного, сталого та всеохоплюючого розвитку, а також питання конкурентоспроможності Дунайського макрорегіону повинні вирішуватися за допомогою узгодженого комплексу заходів, інтегрованих через концепцію S3, які можуть сприяти визначенню конкурентних пріоритетів НДДКР, а також правильному підбору заходів у сфері політики у відповідності з баченням, стратегічним позиціонуванням та стратегіями S3 країн/регіонів Дунайського макрорегіону. Вирішення таких проблем через концепцію S3 може забезпечити більш ефективну координацію між різними зацікавленими сторонами у процесі багаторівневого управління, а, отже, сприяти впровадженню чітко визначеної конкурентної інноваційної політики в макрорегіоні.

Застосовуючи підхід розумної спеціалізації в транснаціональному співробітництві, Дунайські регіони/ країни можуть досягнути унікального поєднання додаткових навиків, використовувати свою компетенцію в НДДКР, отримувати необхідні дослідницьку

спроможність, вирішувати питання браку критичної маси, фрагментації та кращого доступу до глобальних ланцюгів доданої вартості. Транснаціональний підхід до підтримки розумної спеціалізації через взаємне навчання також посилює впровадження S3 та сприяє створенню транснаціональних проектів співробітництва S3 у вертикальних пріоритетних сферах і відповідних горизонтальних питаннях НДДКР.

Виклики та необхідність для співробітництва

На інституційному рівні простежується слабке транснаціональне співробітництво та координація, що потребують вдосконалення задля покращення дослідницького та інноваційного потенціалу регіону, а також зменшення існуючого рівня диспропорцій.

Створення стимулюючого середовища для дослідницької та інноваційної діяльності залежить від впровадження відповідної політики, якої не існує в багатьох країнах регіону.

Пасивний обмін інформацією та знаннями між регіонами, охопленими Програмою, призводить до розбіжностей в науково-дослідницькій та інноваційній діяльності, тому необхідно створити функціональні та ефективні канали зв'язку.

Спроможність малих і середніх підприємств адаптуватися до інноваційних потреб повинна підтримуватися шляхом посилення передачі інформації та застосування чотирирівневого спірального підходу також у сфері екологічних інновацій.

Існує потреба у вдосконаленні знань та навичок, необхідних для отримання і використання результатів дослідницько-інноваційної сфери та забезпечення їх трансферу до економіки для вирішення соціальних проблем.

1.1.1.6 Культурна спадщина та туризм

Характеристика

Окрім дивовижного біорізноманіття, регіон Дунайської транснаціональної програми є одним із найбагатших регіонів Європи з огляду на наявне різноманіття культур. Неймовірна різноманітність етнічних груп (приблизно 30) з власними мовами, релігіями, архітектурою та традиціями нанесли свій відбиток на регіон. Цінність більшості об'єктів культурної спадщини є визнаною. Крім того, велика кількість об'єктів світової спадщини на території Дунайського регіону знаходяться під охороною. Регіон має 65 культурних об'єктів світової спадщини, а також 8 об'єктів природної спадщини, що забезпечують привабливість регіону для туризму, у тому числі еко-туризму. Однак, для підвищення вартості таких активів через туризм, необхідно покращити систему управління об'єктами з огляду збереження природних ресурсів і розвитку сталих методів експлуатації. Досі відсутня політична база для координації заходів популяризації Дунайського регіону як туристичного об'єкту. Також різні країни регіону мають різні можливості з огляду розміщення туристів та забезпечення привабливості регіону. За даними аналізу CESCI, Австрія лідирує в рейтингу найбільш відвідуваних країн - 12000 відвідувачів за добу/1000 осіб, друге місце посідає Хорватія - 8000 відвідувачів, Словенія, Чехія, Німеччина - 4000 відвідувачів, Угорщина, Словаччина, Болгарія - 2000 відвідувачів за добу/1000 осіб. Найменше свій туристичний потенціал використовує Румунія - 2000 відвідувачів за добу/1000 населення.

Рисунок 6. Місця світової спадщини Дунайського регіону

Див. мапу в Додатку 10

Культурне різноманіття може представляти високий потенціал для розвитку, а співіснування численних етнічних, мовних і релігійних груп створюють передумови для покращення комунікації та більш інтенсивного співробітництва. Така історично-культурна різноманітність ще більше посилюється за рахунок великої кількості іммігрантів, зосереджених, головним чином, у великих містах регіону. Вони сприяють культурній ідентичності регіону, що має важливий вплив на його подальший розвиток. Специфічне мультикультурне середовище є джерелом для розвитку культурної творчості та рушійною силою для творчої індустрії, що сприяє створенню нових і кращих робочих місць як у сфері культури, так і в туризмі, підвищуючи привабливість регіону.

Виклики та необхідність для співробітництва

Існує потреба у посиленні управлінської та координаційної спроможності з метою збереження та підвищення вартості культурних і природних ресурсів.

Існує потреба в популяризації Дунаю як осередку різних

туристичних продуктів, посилюючи туристичне значення всього регіону.

Існує потреба в захисті дивовижного ландшафту регіональних культурних ресурсів та посиленні їх зв'язків як інструментів для співробітництва та розвитку ідентичності Дунайського регіону.

1.1.1.7 Екосистеми та біорізноманіття

Характеристика

Дунайський регіон разом із низовинами та горами - це унікальна екосистема, що складається з великої кількості біогеографічних регіонів з їх особливими середовищами існування та зі своєрідними ландшафтами та геологічними утвореннями. Розуміючи важливість екосистеми, країнами регіону виділено великі площі для збереження цього багатства. Зокрема, регіон нараховує 70 національних парків та понад 1000 територій мережі "NATURA-2000", що охоплюють великий спектр природних цінностей. Міжнародне співробітництво може сприяти створенню платформи для підтримки збереження природи та біорізноманіття, а також формуванню умов для сталого підвищення економічної вартості цих природних цінностей як на рівні управління, так і на практичному рівні.

Рисунок 7. Заповідні території Дунайського регіону

Див. мапу в Додатку 10

Розвиток регіону та активне людське втручання спричинили тиск у сфері землекористування, що призвело до високої роздробленості ландшафтів, головним чином, в результаті створення транспортних мереж, змін у землекористуванні, лісозаготівель та пожеж. Цей процес негативно вплинув на біорізноманіття, оскільки став причиною створення великих штучних площ, які майже непридатні для використання з точки зору екосистем. Крім негативних наслідків утворення штучних площ, фрагментація призвела до значного скорочення території з когерентними екологічними зв'язками, в результаті чого деякі природні середовища сильно постраждали. Транснаціональні дії можуть забезпечити основу для розробки відповідної політики, спрямованої на підтримку функціональної екологічної мережі. Інтенсивне використання та розвиток зеленої інфраструктури, а також посилена та узгоджена спроможність управління водними та природоохоронними ресурсами можуть стати ефективними інструментами в цьому напрямку.

Рисунок 8. Фрагментація ландшафтів у Дунайському регіоні

Див. мапу в Додатку 10

Виклики та необхідність для співробітництва

Необхідно зменшити високий рівень фрагментації біогеографічних територій та природних середовищ існування, а також створити і зберегти цілісні транснаціональні екологічні коридори.

Необхідно визначити та впровадити на транснаціональному рівні заходи щодо сталої валоризації природоохоронних територій за рахунок створення зеленої інфраструктури.

1.1.1.8 Зміна клімату та управління ризиками

Характеристика

Оскільки річка є своєрідним каталізатором Дунайського регіону, центральним елементом міжнародного співробітництва в цьому регіоні є управління водними ресурсами. Згідно Водної Рамкової Директиви, План управління басейном ріки Дунай (DRBMP) визначає загальні цілі щодо захисту та покращення річкового басейну, а також сталого та довгострокового використання водних ресурсів. У таких рамках країни регіону готують свої плани управління басейном ріки Дунай, розробляють інструменти моніторингу і заходи щодо покращення якості води та екологічної рівноваги. З метою максимізації їх впливу, залучені країни повинні співпрацювати на міжнародному рівні. Транснаціональні ініціативи можуть сприяти цій роботі, а також подальшій розробці Плану управління басейном ріки Дунай.

Через свою географічну особливість у Дунайському регіоні часто виникають повені, інколи навіть вражаючого масштабу та періодичності. За даними статистики від цієї негоди найбільш страждає Румунія, де у період з 1998 р. по 2009 р. сталося дев'ять масштабних повеней. В Угорщині, Словаччині та Сербії також трапляються великі повені, тоді як в Словенії та Чорногорії це природне явище трапляється не часто. У разі настання такого стихійного лиха заходи повинні бути скоординованими, оскільки в більшості випадків таке природне явище має міжнародний характер. Транснаціональні дії можуть слугувати інструментом для покращення точності прогнозування, забезпечення готовності та

спроможності проводити дії у скоординований спосіб.

Рисунок 9. Виникнення великих повеней в Дунайському регіоні

Див. мапу в Додатку 10

Окрім повеней та забруднення водних ресурсів, існують також інші фактори ризику для людського та природного середовища регіону, зокрема, промислові аварії, пожежі або посухи. Не менш важливим явищем є зміна клімату, що дедалі частіше спричиняє виникнення вищеперерахованих ризиків, створюючи загрозу для всього регіону. Найбільш вразливим до зміни клімату та негативних наслідків є східна частина регіону, тоді як ситуація є значно кращою в західній частині (особливо в Німеччині), де, згідно результатів дослідження, зміна клімату не матиме або матиме мінімальний вплив на загальне середовище.

Транснаціональні ініціативи можуть генерувати узгоджену політику та оперативну спроможність для міжнародної реакції у разі виникнення різних видів ризиків. Деякі країни регіону вже мають здатність адаптуватися до зміни клімату, що може слугувати кращою практикою для решти регіону. Завдяки передачі таких знань можливо значно посилити управлінську спроможність регіону в сферах, пов'язаних із екологічними ризиками.

Рисунок 10. Вразливість до зміни клімату в Дунайському регіоні

Див. мапу в Додатку 10

Виклики та необхідність для співробітництва

Існує потреба у міжнародній координації політики, пов'язаної з управлінням водними ресурсами в рамках планів управління басейном ріки Дунай, оскільки вода є важливим ресурсом регіону.

Необхідно створити ефективні транснаціональні системи управління надзвичайними ситуаціями для розвитку спроможності призупиняти ризики та мінімізувати збитки від ризиків, що виникають.

Необхідно розробити транснаціональні стратегії та плани дій для управління викликами, які виникають в результаті зміни клімату.

1.1.1.9 Транспорт і мобільність

Характеристика

Через своє географічне розташування Дунайський регіон є важливим транспортним коридором як на Північно-Південному, так і на Східно-Західному напрямках. Таким чином, було створено мультимодальну Транс'європейську Транспортну Мережу (TEN-T), яка знаходиться на різних стадіях впровадження, та охоплює такі коридори: Скандинавський-Середземноморський (Коридор 1), Балто-адріатичний (Коридор 4), Східно-Середземноморський (Коридор 5), Рейнско-Дунайский (коридор 8) та Середземноморський (коридор 9). Повна реалізація цього проекту підтримується, головним чином, за рахунок коштів Інструменту об'єднання Європи (CEF). Функціонування такої мережі дозволить створити високопродуктивну інфраструктуру для міжрегіональної та зовнішньої мобільності. Крім головних шляхів, Дунайський регіон має серйозні проблеми доступності, особливо для регіонів, розташованих поза визначеними коридорами. Приєднання цих регіонів до мережі TEN-T через вторинні та третинні вузли має особливе значення для створення умов розвитку регіону. Однак, для забезпечення належної ефективності цей процес має бути інтегрований та узгоджений на макрорегіональному рівні. Оскільки такі координаційні механізми поки що не існують, Дунайська транснаціональна програма може допомогти у створенні спільної транспортної стратегії для регіону.

Оскільки швидкість та ефективність перевезення вантажів є ключовим фактором успіху для глобальної конкурентоспроможності, особливу увагу слід приділити розвитку пріоритетних логістичних ланцюгів в макрорегіоні. Відсутність повністю мультимодальних мереж (автомобільного, залізничного, повітряного, водного транспорту) є значним недоліком, який потребує вирішення. Крім того, якість та кількість інфраструктурних елементів, взаємозв'язок та мобільність можуть бути покращені за рахунок вдосконалення стратегічного управління транспортом, зокрема, координації між службами, інтермодальних систем, використовуючи наявну транспортну інфраструктуру, а також вирішення питань, пов'язаних із безпекою транспорту, або вирішення питання щодо цілісності між кордонами. Вирішення зазначених питань може також сприяти усуненню "стримуючих факторів розвитку" в мережі регіону та допомогти використати його потенціал мобільності. Ефективних результатів у цьому

напрямку можна досягнути лише за допомогою застосування транснаціональних підходів.

Транспортна сфера є найбільшою сферою впливу діяльності людини на біорізноманіття, оскільки транспорт може спричинити фізичну фрагментацію природного середовища, а також є вагомим чинником повітряного та шумового забруднення. Однією з найбільш характерних рис регіону з точки зору транспортування є річка Дунай, яка є важливою частиною Рейнсько-Дунайского коридору TEN-T. Водний транспорт має порівняно низький вплив на навколишнє середовище, тому створення ефективної системи мультимодальних перевезень в регіоні може стати основою в підтримці його сталого розвитку.

Водний транспорт повинен відповідати Водній Рамковій Директиві та Плану управління басейном річки Дунай (ПУБРД). Навігаційні проекти повинні належним чином враховувати вимоги Водної Рамкової Директиви, зокрема, Статті 4 (7).

Рисунок 11. Можливий мультимодальний доступ

Див. мапу в Додатку 10

Виклики та необхідність для співробітництва

З метою забезпечення доступності регіонів, що знаходяться за межами коридорів TEN-T, необхідно створити інноваційну та стабільну систему мобільності.

Крім інфраструктурного розвитку, актуальним питанням є стратегічне управління, зокрема, підвищення ефективності громадського транспорту в міських і сільських районах, а також підвищення рівня безпеки транспортних мереж у регіоні.

Існує потреба в повному використанні потенціалу регіону з точки зору мобільності, шляхом розвитку ефективних мультимодальних вузлів / мереж.

Негативні наслідки, спричинені транспортом, та відносна крихкість екологічного балансу потребують інноваційних рішень щодо зменшення шкідливого впливу.

1.1.1.10 Енергетика

Характеристика

Енергозабезпечення є основою економічного зростання, тому його дефіцит або нестача є стримуючим фактором в розвитку економіки. Дунайський регіон, як і держави-члени ЄС та інші країни світу, в даний час стикається з величезними проблемами в енергетичному секторі. Враховуючи різноманітність систем виробництва/розподілу енергії та цілей енергоефективності на європейському рівні, існує потреба в підготовці національних планів щодо раціонального використання існуючих джерел та забезпечення більш високого рівня енергетичної безпеки.

У зв'язку з вищим рівнем розвитку та більш активною економічною діяльністю, західна частина Дунайського регіону має більш високий рівень споживання енергії, ніж східна частина. З іншого боку, вони також є лідерами у виробництві енергії, значна частина якої здобувається за допомогою використання відновлюваних джерел. Основними елементами забезпечення надійності постачання є диверсифікація джерел енергії та транспортування енергії, а також розвиток систем енергетичної інфраструктури (передача та розподіл). Дунайський регіон має вирішити проблему високого рівня втрат енергії в мережі, що в більшості країн перевищує 10 %, що також є значною причиною збільшення витрат за користування системою передачі та розподілу.

Це питання вимагає застосування макрорегіонального підходу, що дозволить забезпечити більш ефективне регіональне планування, особливо зважаючи на слабке співробітництво між країнами Дунайського регіону в галузі енергетики.

Виклики та необхідність для співробітництва

Існує потреба у впровадженні скоординованих заходів в різних секторах виробництва/ розподілу/ використання енергії, з метою забезпечення роботи стабільної системи постачання енергії в регіоні.

Існує потреба в посиленні взаємозв'язку мереж передачі/ розподілу енергії, створенні функціональних регіональних енергетичних ринків, підвищенні рівня енергоефективності та раціональному використанні потенціалу відновлюваних джерел енергії, що підвищує безпеку енергопостачання в регіоні.

1.1.1.11 Управління

Характеристика

Регіон Дунайської транснаціональної програми характеризується значною адміністративною фрагментацією. Макрорегіон складається з 14 країн, що мають різну площу та адміністративні структури. Окрім різних принципів, які лежать в основі адміністративних систем, країни регіону мають різні рівні ефективності управління, що

відображає різні шляхи розвитку. Таким чином, країни мають різні інституційні можливості, деякі з них не мають стратегічної та виробничої спроможності реагувати на виклики, оскільки використання інвестиційного забезпечення, наданого європейськими фондами, є основним джерелом розвитку. Згідно стратегічного звіту ЄК про імплементацію 2007 - 2013, опублікованого в жовтні 2013 року, більшість країн Дунайського регіону мають найнижчі показники поглинання структурних фондів ЄС-27.

Крім того, на більшості території регіону участь громадянського суспільства та інших зацікавлених сторін в процесах прийняття рішень є обмеженою, в результаті чого зменшується вплив втручання.

За деякими винятками (одним із яскравих прикладів ефективного транснаціонального співробітництва в сфері управління є Міжнародна комісія із захисту річки Дунай (МКЗРД), спостерігається недостатня спроможність використовувати потенціал територіального співробітництва для вдосконалення системи управління, навіть зважаючи на те, що існують деякі дуже важливі напрямки політики, які можуть бути ефективними тільки за умови функціонування спільної транснаціональної системи. Транснаціональні дії можуть допомогти посилити таку спроможність, а також сприяти розвитку належної практики надання державних послуг та заохочувати до обміну досвідом, що, в свою чергу, сприятиме досягненню цілей ЄС.

Підхід до інтегрованого вирішення проблем на транснаціональному рівні вже був визнаний ефективним інструментом країнами, розташованими в басейні ріки Дунай. В результаті було розроблено Стратегію Європейського Союзу для Дунайського регіону (ЄСДР), яка була схвалена державами-членами у квітні 2011 року. Стратегія має чотири основні засади та одинадцять пріоритетних напрямів, її метою є сприяння розвитку регіону через співробітництво. Макрорегіональна стратегія допомагає формулювати спільні цілі політики та забезпечує належну узгодженість політики ЄС у Дунайському регіоні. Система управління стратегією контролюється координаторами пріоритетних напрямків, які забезпечують реалізацію пріоритетних напрямів шляхом планування та надання технічної допомоги у досягненні поставлених цілей. Таким чином, робота координаторів є надзвичайно важливою для успішної реалізації Стратегії та створення якісних транснаціональних проектів.

Враховуючи накопичений досвід, навіть, якщо початок є перспективним, завжди існують деякі питання впровадження, що потребують подальшого доопрацювання та розвитку, щоб покращити функціонування та ефективність системи управління ЄСДР. Дунайська транснаціональна програма може цьому сприяти шляхом надання допомоги в управлінні стратегією, підтримуючи діяльність координаторів пріоритетних напрямів або забезпечуючи підготовку якісних проектів для реалізації цілей ЄСДР. Більш того, програма може забезпечити платформу для комунікацій між різними зацікавленими сторонами, що представляють інтереси регіональних урядових органів і громадянського суспільства.

Виклики та необхідність для співробітництва

Використання коштів Європейського фонду регіонального розвитку (ЄФРР) як джерела інвестицій є відносно низьким через обмежену спроможність національних систем, яка може бути посилена завдяки транснаціональному обміну досвідом.

Потенціал транснаціонального співробітництва в обміні передовим досвідом і координації політики був недостатньо вивчений при вирішенні основних соціальних проблем регіону.

Процес прийняття управлінських рішень повинен бути покращеним шляхом підвищення рівня співробітництва між різними урядовими рівнями, урядовими та неурядовими організаціями, а також узгодженості галузевої політики.

Необхідно сприяти роботі системи управління ЄСДР, підтримуючи діяльність координаторів пріоритетних напрямів, що забезпечить більш ефективне впровадження стратегії.

Зважаючи на труднощі, з якими стикаються потенційні бенефіціари проекту, існує потреба в підтримці розробки зрілих проектів, з метою забезпечення кращого доступу до різних джерел фінансування для впровадження ЄСДР

Для того, щоб підтримувати реалізацію ЄСДР, існує потреба у створенні

Секретаріату Дунайської Стратегії, який сприятиме інформаційному потоку між ключовими учасниками ЄСДР.

1.1.1.12 Стратегічне реагування програми співробітництва на потребу сприяти формуванню стратегії "Європа 2020".

У 2010 році Європейський Союз та його держави-члени розпочали реалізацію стратегії "Європа 2020", що слугує дорожньою картою на десятирічний період. Стратегія являє собою загальні стратегічні рамки (передбачає п'ять основних цілей ЄС) та має три взаємопов'язаних пріоритети:

Розумне зростання: розвиток економіки на основі знань та інновацій;

Сталий розвиток: сприяння розвитку більш ресурсозберігаючої, екологічно чистої та конкурентоспроможної економіки;

Всеохоплююче зростання: стимулювання економіки з високим рівнем зайнятості, що забезпечує соціальну та територіальну цілісність.

Взаємозв'язок Дунайської транснаціональної програми з цілями Стратегії "Європа 2020" забезпечується шляхом визначення тематичних цілей (Стаття 9 РЗП) та вимог до тематичної сконцентрованості (Стаття 6 Регламенту ЄТС). Тематичні цілі розподіляються на пріоритети фінансування (Стаття 5 Регламенту ЄФРР) та конкретні цілі (Стаття 7 Регламенту ЄТС). Представлені пріоритетні напрямки об'єднують пріоритети фінансування однієї або декількох тематичних цілей з метою досягнення синергії.

Пріоритети програми співробітництва враховують специфічні особливості та потреби регіону, які були визначені та узгоджені в рамках складання програм та консультацій із зацікавленими сторонами програми та фахівцями з питань ЄТС. Крім того, в ході розробки програми було враховано досвід попередніх програмних періодів, існуючу фінансову структуру та наявність відповідних структур впровадження та адміністрування.

Пріоритетами програми співробітництва є вибір тематичних цілей та пріоритетів фінансування.

Дунайська транснаціональна програма сприятиме реалізації стратегії "Європа 2020" шляхом інвестування в нижче перераховані тематичні цілі та відповідні пріоритети фінансування, які завдяки транснаціональному співробітництву та досвіду програми транснаціонального співробітництва Південно-Східної Європи матимуть хороші результати ("фільтр ТНК"):

Тематична ціль (1) "Розвиток у сфері досліджень, технологій та інновацій" - пріоритет 1b), у тому числі соціальний вимір інновацій та аспекти людських ресурсів, які слід розглянути.

Тематична ціль (6) "Збереження і захист навколишнього середовища та підвищення ефективності використання ресурсів" - пріоритети фінансування 6b), 6c) та 6d), у тому числі управління ризиками.

Тематична ціль (7) "Сприяння сталому розвитку транспортної системи та усунення вразливих місць в розвитку ключових мережевих інфраструктурах" - пріоритети фінансування 7c) та 7e), у тому числі енергетична безпека та енергоефективність.

Тематична ціль (11) "Підвищення інституційної спроможності органів державної влади та зацікавлених сторін, а також забезпечення ефективного державного управління" - з точки зору розвитку інституційного потенціалу в макрорегіоні та підтримки управління та впровадження ЄСДР.

Програма співробітництва показує чітку тематичну сконцентрованість на тематичних цілях 1, 6, 7 та 11. Це відповідає Регламенту ЄТС, оскільки принаймні 80 % фінансових ресурсів Європейського фонду регіонального розвитку (ЄФРР) повинні зосереджуватися не більше ніж на чотирьох тематичних цілях.

Для підтримки орієнтиру на тематичну сконцентрованість та обмеження кількості пріоритетів фінансування було розглянуто та використано взаємодоповнюючі елементи та потенційну синергію між пріоритетами фінансування. Наприклад, інвестиції у створення та/або підтримку екологічних коридорів безпосередньо пов'язані з управлінням водними ресурсами та контролем факторів ризику для навколишнього середовища, таких як зміна клімату та ризики повеней. В рамках програми співробітництва зручніше застосовувати інтегрований підхід, оскільки проект, в першу чергу, стосується структур управління та розбудови потенціалу, а не значних фізичних інвестицій.

Детальне обґрунтування обраних пріоритетів фінансування наведено в пункті 1.1.2.

Наступні тематичні

цілі рамок ЄС не були безпосередньо відібрані Програмним Комітетом з наступних причин:

Тематична ціль (2) "Підвищення доступу, використання та якість ІКТ "- Тема є недостатньо актуальною для транснаціонального співробітництва та розглядається тільки як суміжне питання.

Тематична ціль (3) "Підвищення конкурентоспроможності МСП "- Існує потреба в цій темі, але найважливішими аспектами є використання нових ідей, інновацій - частина ТЦ1, тому ТЦ3 не була обрана.

Тематична ціль (4) "Підтримка переходу до економіки з низьким рівнем викидів вуглецю у всіх секторах" (ТЦ4) не була обрана, однак деякі питання можуть бути вирішені в рамках ТЦ1, де інноваційні підходи можуть бути ініційовані як частина екологічних інновацій, а також в рамках тематичної цілі ТЦ7, яка стосується енергетичної безпеки та енергоефективності.

Тематична ціль (5) "Сприяння адаптації до кліматичних змін, запобігання та управління ризикам"- пріоритет фінансування 5b) вважався надзвичайно актуальним з точки зору ризиків проходження повеней, але відповідні аспекти повинні розглядатися в рамках ТЦ6.

Тематична ціль (8) "Сприяння стабільній та якісній зайнятості, а також підтримка мобільності робочої сили" - найбільші потреби в цій сфері стосуються розвитку людських ресурсів. Ця тематична ціль не була обрана через вимоги до тематичної сконцентрованості, але окремі питання можуть розглядатися в рамках ТЦ11. Крім того, програма співробітництва повинна підтримувати інноваційні рішення (згідно підпункту 1b) для ефективного подолання складних викликів.

Тематична ціль (9) "Сприяння соціальній інтеграції, боротьба з бідністю та дискримінацією" - складність проблеми вимагає застосування ширшого підходу до її вирішення, ніж одна Тематична Ціль. Незважаючи на це, деякі важливі проблеми можуть бути ефективно вирішені в рамках питання щодо соціальних інновацій, передбачених пріоритетом фінансування 1b, та в рамках питання щодо потенційних ініціатив, передбачених ТЦ 11.

Тематична ціль (10) "Інвестиції в освіту, навчання та професійну підготовку для вдосконалення навичок та підвищення кваліфікації" - у регіоні були виявлені основні потреби в галузі освіти, але через вимоги до тематичної сконцентрованості ця Тематична Ціль не була обрана. Деякі питання цієї сфери можуть бути розглянуті в рамках ТЦ1 через інноваційні системи навчання, тоді як питання розбудови інституційного потенціалу та співпраця можуть бути розглянуті в рамках ТЦ11.

Місія

Як загальний орієнтир для виконання пріоритетних питань програми, Програмний Комітет сформулював основні завдання, які коротко можна представити наступним чином:

Сприяння більш високому рівню територіальної інтеграції дуже неоднорідного Дунайського регіону шляхом розробки та реалізації стратегічних рамок та спільних перспектив у низці сфер, де заходи не можуть бути ефективними без транснаціональних рамок. Там, де існує обізнаність про спільні потреби, виклики та можливості, пілотні заходи можуть дозволяти відповідним суб'єктам розробляти нові підходи на загальних підставах.

Виконання ролі політичного фактору та першопочатківця у вирішенні загальних проблем та задоволенні потреб у конкретних галузях політики, де транснаціональне співробітництво повинне забезпечити досягнення позитивних результатів.

Розробка політичних рамок, інструментів, послуг, а також передбачення відповідних пілотних інвестицій, що забезпечить суттєвий взаємозв'язок з іншими програмами та партнерами ЄСДР.

Проведення цільового відбору найбільш актуальних сфер та поліпшення ефективності адміністративних процедур, а також зменшення адміністративного навантаження для бенефіціарів, що дозволить забезпечити успішну реалізацію програми.

Пріоритетні напрями Дунайської транснаціональної програми

Програма співробітництва складається з п'яти пріоритетних напрямів (у тому числі пріоритетні напрями для технічної допомоги), які передбачають розробку узгодженої політики та дій на території регіону програми, посилюючи зобов'язання щодо стратегії "Європа 2020" у напрямку розумного, сталого та всеохоплюючого зростання.

Пріоритетний напрям

1: Інноваційність та соціальна відповідальність в Дунайському регіоні.

Пріоритетний напрямок охоплює один пріоритет фінансування (1b), що відповідає тематичній цілі 1 (дослідження та інновації).

З метою сприяння реалізації флагманської ініціативи "Інноваційний Союз" Стратегії "Європа 2020" у країнах Дунайського регіону, програма охоплює низку інноваційних тем, що мають широке значення в сфері співробітництва, зокрема, екологічні інновації, передача знань, кластерна політика, соціальні інновації та кваліфіковане підприємництво, у тому числі технологічні та нетехнологічні інноваційні аспекти. Велике значення має соціальний аспект інновацій (соціальні інновації, освітні аспекти та навички підприємництва). Дослідження та інновації взаємопов'язані з іншими тематичними цілями програми: ТЦ6 (захист навколишнього середовища, у тому числі кліматична адаптація, інноваційні технології для адаптації та запобігання ризикам), ТЦ7 (сприяння сталому розвитку транспортної системи та усунення "стримуючих факторів розвитку": інноваційні рішення для екологічно чистих та низько вуглецевих транспортних систем, а також для енергетичної безпеки та енергоефективності), ТЦ1 (адміністративна спроможність може бути посилена завдяки інноваціям).

Пріоритетний напрям 2: - Екологічна та культурна відповідальність у Дунайському регіоні

Пріоритетний напрям охоплює три пріоритети фінансування (6b, 6c та 6d), що відповідають тематичній цілі 6 (Збереження і захист навколишнього середовища та підвищення ефективності використання ресурсів).

Програма зміцнює спільні та комплексні підходи до збереження та управління різноманіттям природних і культурних цінностей як основу для сталого розвитку та стратегії зростання у Дунайському регіоні. Крім того, програма передбачає інвестування в створення та / або підтримку екологічних коридорів транснаціонального значення в Дунайському регіоні. Такі заходи безпосередньо пов'язані з управлінням водними ресурсами та контролем факторів ризику для навколишнього середовища, таких як зміни клімату та ризики повеней. Крім цього, такі питання, як запобігання стихійним лихам та ліквідація їх наслідків (управління ризиками) розглядаються у контексті ризиків, які спричинені нефункціонуючими екосистемами та техногенними змінами в кліматичних умовах.

Пріоритетний напрям 3: - Покращення інфраструктурних зв'язків та енергоефективність в Дунайському регіоні

Пріоритетний напрям охоплює два пріоритети фінансування (7c та 7e), що відповідають тематичній цілі 7 (Транспорт).

Програма співробітництва буде спрямована на вирішення загальних проблем, пов'язаних із екологічно чистими (у тому числі з низьким рівнем шуму) та безпечними транспортними системами з низьким вмістом вуглецю, у тому числі внутрішні водні шляхи та порти, а також мультимодальні зв'язки, з метою сприяння сталому розвитку регіональної та місцевої мобільності, модальної інтеграції та розумного транспорту. Програма також має на меті підтримувати регіональний взаємозв'язок та збалансовану доступність міських і сільських територій. Підвищення ефективності управління регіональною мобільністю та відкритість кордонів на регіональному рівні дозволить міським і сільським регіонам користуватися можливостями, які пропонують основні транспортні мережі, що розвиваються на європейському рівні. Крім того, енергетика є типовим питанням, що потребує транснаціонального підходу для забезпечення безпеки постачання енергоресурсів країнами, інтеграції ринків та більш ефективного регіонального планування, а також для спільного визначення найбільш важливих інфраструктурних змін. Існує потреба у вдосконаленні регіонального енергетичного планування та координації в усьому Дунайському регіоні в рамках більш широкого контексту формування енергетичної політики ЄС, щоб забезпечити безпеку та ефективність енергопостачання. Інший аспект полягає в розробці інтелектуальних систем розподілу, яка наразі знаходиться на початковій стадії. Програма має на меті в рамках своєї сфери дії сприяти розвитку "розумних" систем розподілу енергії, що дозволить регіону зробити значні інвестиції у відновлювані джерела

енергії, підвищити енергоефективність та забезпечити ефективність "розумних" мереж.

Пріоритетний напрям 4: - Ефективне управління в Дунайському регіоні.

Пріоритетний напрям охоплює один пріоритет фінансування, який розподілений між двома конкретними цілями ("11a" / ЄФРР та "11b" / ЄТС), що відповідають тематичній цілі 11 (Управління).

Інституційне співробітництво та спроможність є ключовою метою та життєво важливим елементом програми одночасно. Інституційна спроможність - це не просто технічне питання підготовки державних службовців, а й здатність органів державної влади взаємодіяти та надавати послуги бізнесу та населенню. "Належне управління" є основою та кінцевою метою розбудови інституційної спроможності. Належне управління формує довіру та соціальний капітал. Держави з високим рівнем соціального капіталу, як правило, мають кращі економічні показники.

Необхідність була визначена шляхом аналізу для розвитку потенціалу органів державної влади та інших державних і громадських зацікавлених сторін, щоб вони могли ефективно вирішувати проблеми, що є найбільш актуальними для регіону. Встановлення інституційного співробітництва в рамках впровадження програми сприятиме вдосконаленню законодавчих і політичних рамок, розробці стратегій та планів дій, розвитку спільних можливостей та узгодженому наданню послуг у регіонах, що мають серйозні соціальні проблеми, зокрема, політика ринку праці, систему і політику в галузі освіти, демографічні зміни та міграція, вразливі та маргінальні групи, процес планування за участі громадян і залучення громадянського суспільства, співробітництво та партнерство між містами і селами, співпраця у питаннях безпечності, безпеки та юстиції. Крім того, існує потреба у покращенні можливостей та спроможності державних установ та ключових суб'єктів, залучених до розробки складного транснаціонального проекту з метою забезпечення ефективного впровадження ЄСДР.

Останнім, але не менш важливим, є Пріоритетний напрям 5 (технічна допомога), який покликаний забезпечити ефективну та безперешкодну імплементацію Дунайської Транснаціональної Програми.

Загальні рамки програми співробітництва представлені в таблиці нижче.

Рисунок 12. Огляд пріоритетних напрямів та конкретних цілей програми співробітництва

Див. ілюстрацію в Додатку 10

Види заходів, що впроваджуватимуться за підтримки програми співробітництва

Загалом, наступні види заходів підлягаються підтримці в рамках програми співробітництва:

Розробка спільних орієнтирів, рамок і стратегій у сферах транснаціонального значення, які потребують допомогу в розробці політики (тобто у тих сферах, які до сих пір не були охоплені проектами протягом попередніх програмних періодів).

Розробка та практичне впровадження транснаціональних інструментів і послуг (наприклад, аналітичні інструменти, інструменти управління, технічні інструменти, програмні інструменти, інструменти моніторингу).

Підготовка транснаціональних інвестицій (інфраструктура, обладнання), що надалі фінансуватиметься з інших джерел.

Пілотні заходи, у тому числі незначні фіксовані інвестиції (випробувального чи демонстраційного характеру).

Розробка і проведення тренінгів та підвищення кваліфікації (наприклад, навчальні семінари та курси, навчальні поїздки, експертні оцінки).

Забезпечення супровідної інформації, проведення заходів з розповсюдження, накопичення та реклами з метою інформування зацікавлених сторін та/або широкої громадськості про діяльність і результати проекту.

Програма співробітництва підтримує створення груп, платформ, мереж і форумів з обміну передовою практикою з метою розробки та впровадження спільних ініціатив, спільних дій та пілотних проектів.

Вищезгадані транснаціональні інвестиції здійснюються в рамках спільної транснаціональної роботи. Підготовка, реалізація та оцінка такого фінансування повинна проводитися у чіткому транснаціональному контексті. Це означає, що проект повинен:

Бути орієнтованим на транснаціональний фізичний або функціональний взаємозв'язок (наприклад, транспортний коридор, туристичний напрямок, мережа), роль та місце якого були

проаналізовані з транснаціональної точки зору, та який показує соціально-економічний або екологічний вплив за межами державного кордону, або

Формувати практичні рішення ("нариси") шляхом проведення тематичних досліджень в одній з країн регіону, результати яких будуть спільно проаналізовані партнерами проекту, а відповідні рішення будуть передані для пілотного впровадження щонайменше до двох інших країн-учасниць.

Приклади заходів, впровадженню яких сприятиме програма співробітництва, описані в розділі 2.

Взаємозв'язок запланованих заходів зі Стратегією ЄС для Дунайського регіону (ЄСДР) на рівні підготовки та впровадження програми описаний в пункті 4.4.

[1] Центр європейських економічних досліджень (ZEW), Інститут прикладних економічних досліджень (IAW), Віденський інститут з міжнародних економічних досліджень (WIIW) (березень 2014 р.): Соціально-економічна оцінка Дунайського регіону: Стан Регіону, Виклики та Розробка Стратегії

1.1.2 Обґрунтування вибору тематичних цілей та відповідних пріоритетів фінансування, обраних з урахуванням Загальних Стратегічних Рамок, що грунтуються на результатах аналізу потреб регіону в цілому, та стратегії, яка обрана для вирішення таких потреб, зокрема, відсутність зв'язків в транскордонній інфраструктурі, враховуючи результати попередньої оцінки.

Таблиця 1: Обґрунтування вибору тематичних цілей та відповідних пріоритетів фінансування

Обрана тематична ціль

Обраний пріоритет фінансування

Обґрунтування вибору

01 - Розвиток у сфері досліджень, технологій та інновацій.

1b - Підтримка досліджень та розробки, розвиток взаємодії між підприємствами, центрами досліджень та центрами розвитку і сектором вищої освіти, зокрема, заохочення інвестицій у розробку продуктів і послуг, передачу технологій, соціальні інновації, еко-інновації, прикладні програми державних служб, стимулювання попиту, створення мереж, кластерів та відкритих інновацій за рахунок розумної спеціалізації, та підтримуючи технологічні та прикладні дослідження, експериментальні лінії, початкові заходи з перевірки продукції, посилені виробничі спроможності та введення в промислову експлуатацію, зокрема, у сфері ключових технологій і розповсюдження технологій загального призначення.

Існує вагомий потенціал для координації дослідницької та інноваційної спроможності макрорегіону, неоднорідність якого надає можливість використовувати порівняльні переваги оптимізованої внутрішньої синергії.

Існує потреба в посиленні недостатньо розвинених взаємозв'язків між підприємствами, науково-дослідними установами та державним сектором (тривимірний підхід), оскільки це сприятиме комерційному використанню інноваційних технологій та процесів.

Наявні людські ресурси можуть краще використовуватися завдяки підвищенню навичок і кваліфікації, за допомогою використання інноваційних методів. Таким чином, люди зможуть краще користуватися наукомісткою продукцією та послугами, а також сприяти подальшій розробці інноваційних продуктів/ процесів/ послуг.

06 - Збереження і захист навколишнього середовища та підвищення ефективності використання ресурсів.

6b - Фінансова підтримка водного сектору для задоволення вимог природоохоронного законодавства ЄС та потреб, визначених державами-членами, що потребують підтримки, які виходять за рамки таких вимог.

Існує потреба у вдосконаленні механізмів управління та контролю водних ресурсів як ключового ресурсу регіону.

Стале та довгострокове використання водних ресурсів повинне передбачати захист від повеней.

06 - Збереження і захист навколишнього середовища та підвищення ефективності використання ресурсів.

6c - Збереження, захист, популяризація та розвиток природної і культурної спадщини.

Управління об'єктами багатої культурної та природної спадщини повинно бути покращено шляхом вдосконалення системи менеджменту та забезпечення їх збереження.

Простежується слабка транснаціональна координація в підвищенні рівня відвідування туристами культурних і природних об'єктів Дунайського регіону.

Співробітництво є ключовим інструментом для покращення сталого планування та сприяння сталому

розвитку туристичних напрямків у регіоні.

06 - Збереження і захист навколишнього середовища та підвищення ефективності використання ресурсів.

6d - Захист та відновлення біорізноманіття та ґрунту, а також просування екосистемних послуг, у тому числі через мережу Натура 2000 та зелену інфраструктуру.

Значна фрагментація природного середовища через втручання людини (транспортні коридори, землекористування, лісозаготівля) ставить під загрозу унікальне біорізноманіття регіону.

Питання неналежно розвиненої зеленої інфраструктури має бути вирішене, що дозволить покращити систему управління заповідними зонами.

Існує потреба в координації спроможностей регіону прогнозувати, проводити підготовчі заходи та діяти у випадку настання катастроф природного характеру або таких, що спричинені людськими діями.

07 - Сприяння сталому розвитку транспортної системи та усунення стримуючих факторів розвитку в ключових мережевих інфраструктурах

7c - Розробка та вдосконалення екологічних (з низьким рівнем шуму та низьким вмістом вуглецю) транспортних систем, у тому числі внутрішні водні шляхи і морський транспорт, порти, мультимодальні сполучення, інфраструктури аеропортів, з метою сприяння сталому розвитку регіональної та місцевої мобільності.

Регіон має віддалені райони, які мають обмежені можливості доступу, тому існує потреба в їх під'єднанні до (транс'європейських) транспортних мереж.

З метою скорочення рівня забруднення, існує загальна потреба в забезпеченні роботи більш екологічного транспорту, шляхом розробки ефективних управлінських рішень в транспортній сфері.

Мультимодальність сприяє сталому розвитку транспортних систем, тому зусилля повинні бути спрямовані на їх розвиток.

07 - Сприяння сталому розвитку транспортної системи та усунення стримуючих факторів розвитку в ключових мережевих інфраструктурах