Про вдосконалення порядку здійснення службових відряджень за кордон

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 11 грудня 1992 р. N 698

Київ

Про вдосконалення порядку здійснення службових відряджень за кордон

Із змінами і доповненнями, внесеними

постановами Кабінету Міністрів України

від 13 червня 1996 року N 648,

від 25 березня 1997 року N 264,

від 23 квітня 1998 року N 553,

від 5 жовтня 1998 року N 1591

Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Установити, що рішення про службове відрядження за кордон, в тому числі до країн СНД та Балтії, приймається щодо:

(абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з

постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.96 р. N 648)

членів Кабінету Міністрів України та керівників інших центральних органів державної виконавчої влади та їх заступників, Голови та державних уповноважених Антимонопольного комітету України, керівників структурних підрозділів апарату Кабінету Міністрів України - Прем'єр-міністром України, а в його відсутність - Першим віце-прем'єр-міністром України;

(абзац другий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з

постановами Кабінету Міністрів України від 13.06.96 р. N 648,

від 25.03.97 р. N 264,

від 23.04.98 р. N 553)

інших працівників апарату Кабінету Міністрів України - Міністром Кабінету Міністрів України, а в його відсутність - першим заступником Міністра Кабінету Міністрів України;

(абзац третій пункту 1 із змінами, внесеними згідно з

постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.96 р. N 648)

керівників районних державних адміністрацій та їх заступників, керівників інших місцевих органів державної виконавчої влади та їх заступників - керівни

ком органу державної виконавчої влади вищого рівня, а в його відсутність - першим заступником керівника органу вищого рівня.

(абзац четвертий пункту 1 із змінами, внесеними згідно з

постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.96 р. N 648)

Для оформлення службового відрядження за кордон не пізніш як за два тижні до виїзду особам, які дають дозвіл на відрядження, подаються лист із визначенням мети виїзду, строків та умов перебування за кордоном і обгрунтуванням джерел фінансування, а також технічне завдання, погоджене з Міністерством закордонних справ, копія офіційного запрошення і кошторис витрат.

Міністерству закордонних справ сприяти через відповідні закордонні структури організації вирішення практичних завдань, що покладаються на осіб, які виїздять за кордон у службове відрядження.

2. Визнати за необхідне після завершення службового відрядження за кордон подавати у тижневий строк особам, з якими воно погоджено, письмовий звіт про результати відрядження з відповідними висновками, копії угод, протоколів, інших документів, що були підписані або парафовані під час відрядження, а також відомості про фактичні витрати.

3. Міністерству закордонних справ координувати роботу, пов'язану із організацією службових відряджень за кордон, і щоквартально подавати до Кабінету Міністрів України список осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, які відряджалися у службових справах за кордон, незалежно від джерел фінансування.

4. Державному експортно-імпортному банку щоквартально надсилати до Кабінету Міністрів України інформацію про витрачання на вказані відрядження коштів, одержаних з валютного рахунку Кабінету Міністрів України.

5. Центральним органам державної виконавчої влади, Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям:

(абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з

постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.96 р. N 648)

прийняти рішення щодо службових відряджень за кордон з таким рекомендованим порядком їх здійснення:

- рішення про службове відрядження за кордон приймається щодо начальників і заступників начальників управлінь та відділів міністерств і відомств, керівників і заступнків керівників підприємств, установ та організацій - міністрами, керівниками відомств, а в їх відсутність - першими заступниками міністрів і керівників відомств;

(абзац третій пункту 5 із змінами, внесеними згідно з

постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.96 р. N 648)

- для

оформлення службового відрядження за кордон особам, які приймають рішення про таке відрядження, подаються відповідна заява з обгрунтуванням необхідності виїзду і строків та зазначенням умов перебування за кордоном, а також технічне завдання, кошторис витрат і пропозиції щодо джерел фінансування;

- службове відрядження за кордон державних службовців з метою навчання, підвищення кваліфікації та стажування оформляється лише за погодженням з Головним управлінням державної служби при Кабінеті Міністрів України;

(пункт 5 доповнено абзацом п'ятим згідно з

постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.98 р. N 1591,

у зв'язку з цим абзаци п'ятий, шостий, сьомий та восьмий вважати

відповідно абзацами шостим, сьомим, восьмим та дев'ятим)

- по завершенні службового відрядження за кордон особам, з якими воно погоджено, подається письмовий звіт про результати відрядження з відповідними висновками, а також документи про фактичні витрати бюджетних коштів;

звести до мінімуму кількість службових відряджень за кордон керівних працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються з бюджету;

забезпечувати оптимальні чисельні склади делегацій та строки їх перебування за кордоном;

здійснювати постійний контроль за економним витрачанням іноземної валюти і одержанням реальних результатів від службових відряджень за кордон.

6. Відділу з питань зовнішніх зв'язків і Господарському управлінню Кабінету Міністрів України вести облік, контроль і аналіз роботи, що здійснюється у цій галузі, а також підготовку відповідних матеріалів для відрядження осіб, зазначених у пункт

і 1 цієї постанови.

7. Визнати такими, що втратили чинність, розпорядження Ради Міністрів УРСР від 23 лютого 1991 р. N 48 і постанову Ради Міністрів УРСР від 26 жовтня 1989 р. N 270 (ЗП УРСР, 1989 р., N 12, ст. 70).

Прем'єр-міністр України

Л. КУЧМА

Міністр

Кабінету Міністрів України

А. ЛОБОВ

Інд. 40