Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2018 рік

УКАЗ

Президента України

Про затвердження Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2018 рік

З метою забезпечення виконання пріоритетних завдань співробітництва України з Організацією Північноатлантичного договору, на виконання рішень, прийнятих під час засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (9 липня 2016 року, м. Варшава, Республіка Польща), а також відповідно до пунктів 1, 3 і 17 частини першої статті 106 Конституції України постановляю:

1. Затвердити Річну національну програму під егідою Комісії Україна - НАТО на 2018 рік (додається).

2. Державному комітету телебачення і радіомовлення України, Міністерству інформаційної політики України, Міністерству закордонних справ України, Міністерству оборони України, іншим центральним органам виконавчої влади за участю інших державних органів, залучених до виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2018 рік, органів місцевого самоврядування забезпечити регулярне інформування громадськості про хід та результати її виконання.

3. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України

П. ПОРОШЕНКО

м. Київ

28 березня 2018 року

N 89/2018

ЗАТВЕРДЖЕНО

Указом Президента України

від 28 березня 2018 року N 89/2018

РІЧНА НАЦІОНАЛЬНА ПРОГРАМА

під егідою Комісії Україна - НАТО на 2018 рік

9 липня 2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України", яким внесено зміни до законів України "Про основи національної безпеки України", "Про засади внутрішньої і зовнішньої політики" та визначено стратегічний курс держави на набуття членства в Організації Північноатлантичного Договору (НАТО).

Україна дотримується політики "відкритих дверей" НАТО та рішення Бухарестського саміту Північноатлантичного альянсу 2008 року про те, що Україна стане членом НАТО.

Річна національна програма під егідою Комісії Україна - НАТО на 2018 рік (далі - Програма) є системним стратегічним документом у сфері євроатлантичної інтеграції України, реформування сектору безпеки і оборони України відповідно до стандартів і рекомендацій Альянсу.

Виконання Програми має особливе значення не лише для залучення і використання потенціалу та практичної і консультативно-дорадчої допомоги НАТО та держав - членів Альянсу з метою підвищення обороноздатності держави в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України, але й для системного запровадження цілеспрямованих та планомірних заходів із підготовки держави до набуття членства в НАТО.

Провідну роль у координації діяльності, пов'язаної з виконанням завдань у сфері євроатлантичної інтеграції та підготовки України до членства в НАТО, відіграє Комісія з питань координації євроатлантичної інтеграції України, утворена Указом Президента України від 8 липня 2016 року N 296.

Координація діяльності органів виконавчої влади з розроблення та здійснення заходів, спрямованих на виконання річних національних програм під егідою Комісії Україна - НАТО, рішень Комісії Україна - НАТО, є одним з основних завдань Кабінету Міністрів України.

Особливу увагу у 2018 році буде приділено діяльності із забезпечення вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України відповідно до Указу Президента України від 21 лютого 2017 року N 43 "Про Концепцію вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017 - 2020 роки".

Одним із важливих завдань є також забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків в органах сектору безпеки та оборони України.

Діяльність Платформи Україна - НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війні спрямована на спільне вивчення основних аспектів діяльності в умовах гібридної війни, вироблення рекомендацій щодо аналізу і протидії гібридним загрозам.

Пріоритетом залишатиметься реформування сектору безпеки і оборони відповідно до Стратегічного оборонного бюлетеня України, схваленого Указом Президента України від 6 червня 2016 року N 240, та рекомендацій Альянсу.

Україна розраховує на підтримку

НАТО та держав - членів Альянсу у процесі впровадження реформ та інформуватиме НАТО на постійній основі про їх результати.

Програмою визначено середньострокові цілі, які планується реалізувати до 2020 року, та пріоритетні завдання на 2018 рік. Невід'ємними складовими Програми є Основні заходи у рамках Річної національної програми під егідою Комісії Україна - НАТО на 2018 рік (додаток 1) та Орієнтовний план заходів у рамках Комісії Україна - НАТО на 2018 рік (додаток 2).

Виконання Програми не потребуватиме додаткових витрат із Державного бюджету України, оскільки здійснюватиметься за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених центральним органам виконавчої влади, іншим державним органам, а також за рахунок фінансової допомоги НАТО та окремих держав - членів Альянсу.

Розділ I. ПОЛІТИЧНІ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПИТАННЯ

1.1. Внутрішня політика

Внутрішня політика, спрямована на захист та забезпечення безпеки і добробуту громадян, комплексне та глибинне реформування України, досягнення економічного зростання, ефективного урядування, розвитку людського капіталу, утвердження і забезпечення верховенства права, боротьбу з корупцією, відіграє особливу роль у контексті очікуваних українським суспільством змін, які необхідні для дальшого успішного розвитку держави.

Ключові завдання на цьому шляху визначені у Стратегії сталого розвитку "Україна - 2020", схваленій Указом Президента України від 12 січня 2015 року N 5, Угоді про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" Верховної Ради України VIII скликання, підписаній 27 листопада 2014 року, Програмі діяльності Кабінету Міністрів України, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2014 року N 695, схваленій Постановою Верховної Ради України від 11 грудня 2014 року N 26-VIII, яка спрямована на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 року N 1678-VII (далі - Угода про асоціацію), а також середньостроковому плані пріоритетних дій Уряду до 2020 року, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 року N 275-р.

Центральні органи виконавчої влади забезпечують виконання завдань національної системи Цілей Сталого Розвитку, які прийняті резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 25 вересня 2015 року A/RES/70/1 "Перетворення нашого світу: Порядок денний розвитку у галузі сталого розвитку на період до 2030 року".

Майданчиками для пошуку національного консенсусу, визначення пріоритетів реформ, координації дій із реформування, моніторингу реалізації та досягнення цілей реформ є Конституційна Комісія, утворена Указом Президента України від 3 березня 2015 року N 119 "Про Конституційну Комісію", та Національна рада реформ, утворена Указом Президента України від 23 липня 2014 року N 614 "Про забезпечення впровадження єдиної державної політики реформ в Україні".

1.1.1. Ключові соціально-політичні та правові реформи

Демократичні реформи в Україні спрямовані передусім на досягнення європейських демократичних стандартів. Асоціація з Європейським Союзом є важливим стимулом для розбудови в Україні сучасної європейської держави.

Конкретними кроками для досягнення зазначеної мети мають стати:

децентралізація влади та проведення конституційної реформи;

удосконалення механізму здійснення парламентського контролю, а також забезпечення контролю з боку громадянського суспільства за діяльністю центральних та місцевих органів виконавчої влади;

удосконалення виборчого законодавства;

реформування системи правоохоронних органів згідно з європейськими нормами та стандартами;

впровадження незалежного, справедливого і доступного судочинства.

Зазначені реформи, а також інші соціально орієнтовані реформи, зокрема медична, освітня, пенсійна, проводитимуться з максимально широким залученням інститутів громадянського суспільства.

1.1.1.1. Децентралізація

Україна продовжує впроваджувати реформу місцевого самоврядування з урахуванням положень Європейської хартії

місцевого самоврядування, ратифікованої Законом України від 15 липня 1997 року N 452/97.

Стратегічна мета децентралізації влади та реформування місцевого самоврядування - створення і підтримка повноцінного життєвого середовища для громадян, надання їм високоякісних і доступних адміністративних та соціальних послуг, становлення дієвих інститутів місцевої демократії, задоволення інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності на відповідній території, узгодження інтересів держави та територіальних громад.

Середньострокові цілі:

створення належних матеріальних, фінансових та організаційних умов для забезпечення здійснення органами місцевого самоврядування власних і делегованих повноважень;

розмежування повноважень у системі органів місцевого самоврядування та органів виконавчої влади на різних рівнях адміністративно-територіального устрою за принципом субсидіарності;

визначення на законодавчому рівні засад формування адміністративно-територіального устрою, умов та порядку утворення адміністративно-територіальних одиниць, їх ліквідації, порядку найменування і перейменування адміністративно-територіальних одиниць.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сприяти формуванню спроможних територіальних громад відповідно до Методики формування спроможних територіальних громад, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 8 квітня 2015 року N 214;

унормувати питання щодо розмежування повноважень між районною радою та органом місцевого самоврядування об'єднаної територіальної громади у разі, якщо межі такої громади повністю збігаються з межами району;

запровадити процедури прозорого складання місцевих бюджетів за участю громадськості та звітування про виконання бюджету, а також забезпечити розвиток системи електронних закупівель та створення умов для широкого використання цієї системи;

удосконалити механізми участі громадян у виробленні органами місцевого самоврядування рішень: місцеві ініціативи, громадські слухання, загальні збори громадян за місцем проживання, електронні петиції, проведення громадської експертизи, утворення при органах місцевого самоврядування консультативно-дорадчих органів для проведення консультацій з громадськістю.

1.1.1.2. Реформа виборчого законодавства

Мета реформи виборчого законодавства в Україні - встановлення стабільної та прозорої виборчої системи.

Створення належних умов для реалізації громадянами конституційних виборчих прав, вільного волевиявлення під час голосування, проведення виборів відповідно до вимог Конституції і законів України з дотриманням європейських стандартів є важливим завданням для України.

Середньострокові цілі:

забезпечення підзвітності і дієвості парламенту, стабільності партійної системи та можливості ротації політичних еліт відповідно до Угоди про коаліцію депутатських фракцій "Європейська Україна" Верховної Ради України VIII скликання, підписаної 27 листопада 2014 року;

забезпечення невідворотності покарання за злочини проти виборчих прав громадян та відповідальності за адміністративні правопорушення, що посягають на здійснення народного волевиявлення;

забезпечення ефективного розгляду судами спорів щодо правовідносин, пов'язаних із виборчим процесом чи процесом референдуму;

забезпечення вільних і чесних демократичних виборів згідно із законодавством України з дотриманням міжнародних стандартів, зміцнення довіри населення до інституту виборів.

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити свободу волевиявлення громадян, прозорість формування органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

1.1.1.3. Запобігання та протидія корупції

Пріоритетом діяльності у сфері запобігання та протидії корупції у 2018 році є практичне втілення норм прийнятих антикорупційних законів.

Основні зусилля будуть спрямовані на:

підвищення ефективності існуючих антикорупційних органів та незалежних контролюючих інституцій з метою зменшення корупційних ризиків у діяльності сил оборони;

зменшення корупційних ризиків у сфері публічних закупівель шляхом забезпечення їх прозорості і конкурентності;

зміцнення спроможностей для виявлення та кримінального

переслідування корупційних діянь;

проведення моніторингу та аналізу результативності антикорупційної політики, забезпечення її оцінки суспільством і представниками бізнесу, міжнародними організаціями.

Продовжиться підготовка та навчання фахівців із подолання корупції та впровадження ефективного і прозорого менеджменту у складових сектору безпеки і оборони в рамках Програми НАТО з розбудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій (далі - Програма BI) та із застосуванням методології Програми НАТО "Удосконалення військової освіти" (DEEP).

Середньострокові цілі:

реалізація антикорупційних програм у державних органах та органах місцевого самоврядування;

функціонування системи фінансового контролю активів і доходів державних службовців;

формування системи запобігання корупції в публічному секторі;

імплементація принципів Програми BI, рекомендацій Групи держав Ради Європи проти корупції (GRECO) та Конвенції Організації Об'єднаних Націй проти корупції.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розробити та забезпечити виконання плану заходів з реалізації нової Антикорупційної стратегії України на 2018 - 2020 роки;

забезпечити здійснення заходів за Програмою BI, а також імплементацію рекомендацій НАТО за результатами проведеної у 2017 році самооцінки складових сектору безпеки і оборони України на предмет виявлення корупційних ризиків;

удосконалити механізм державного захисту осіб, які надають допомогу в запобіганні і протидії корупції (викривачів), а також визначити механізм захисту осіб, які розкривають інформацію про загрозу або шкоду суспільним інтересам;

впровадити в Національному антикорупційному бюро України систему внутрішнього контролю та систему управління ризиками відповідно до стратегічних цілей, які ґрунтуються на принципах Програми BI;

запровадити в рамках діяльності Громадської ради при Міністерстві оборони України механізм співпраці Міністерства оборони України, інших складових сектору безпеки та оборони з недержавними моніторинговими організаціями, який передбачає обмін інформацією, своєчасний розгляд і виконання наданих рекомендацій;

забезпечити здійснення заходів Програми BI, а також її проекту "Розбудова доброчесного оборонного відомства", який реалізується в рамках діяльності Ради міністрів оборони Південно-Східної Європи;

впровадити в освітній процес та систему професійної підготовки військовослужбовців і цивільного персоналу навчальні дисципліни з питань побудови цілісності, прозорості, підзвітності, запровадження доброчесності та зниження корупційних ризиків у роботі оборонних і безпекових інституцій;

підготувати на курсах підвищення кваліфікації (у тому числі за кордоном) особовий склад Наукового центру проблем запобігання корупції у секторі безпеки та оборони Національного університету оборони України імені Івана Черняховського та забезпечити його участь у проведенні стаціонарних та мобільних курсів з антикорупційної тематики у складі багатонаціональних груп інструкторів у рамках Програми BI.

1.1.1.4. Боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення

Боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванням тероризму та фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення спрямована насамперед на захист прав та законних інтересів громадян, суспільства і держави, забезпечення національної безпеки держави в умовах протидії збройній агресії Російської Федерації.

Середньострокові цілі:

взаємодія з НАТО з питань впровадження в Україні передового досвіду держав - членів НАТО у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

формування у співпраці з державами - членами НАТО ефективних механізмів замороження незаконних активів.

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити приведення національного законодавства у відповідність із

вимогами Групи з розробки фінансових заходів боротьби з відмиванням грошей (FATF) та документів Європейського Парламенту.

1.1.1.5. Реформування системи судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів

Метою проведення судової реформи є створення законодавчих та організаційних умов для утвердження в Україні незалежної, ефективної та відповідальної судової влади, якій довірятиме суспільство.

Унаслідок реалізації судової реформи судова система України та суміжні правові інститути будуть вільними від будь-якого політичного впливу та відповідатимуть європейським стандартам, функціонуючи на засадах верховенства права.

Середньострокові цілі:

оновлення моделі судової системи у зв'язку із конституційними змінами;

оновлення суддівського корпусу та впровадження нових механізмів для стимулювання доброчесної поведінки суддів;

впровадження світових стандартів у правничій освіті та регулюванні правничих професій;

удосконалення нормативної бази для процедури кваліфікаційного оцінювання суддів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

удосконалити стандарти та правила конкуренції для добору суддів;

підвищити мотивованість судових рішень, зокрема шляхом проведення навчання суддів судів різних інстанцій та організації семінарських занять з метою вдосконалення складення й оформлення судових рішень, поліпшення їх якості;

продовжити реформування системи суддівського врядування, зокрема шляхом підвищення інституційної спроможності Вищої ради правосуддя як єдиного конституційного органу суддівського врядування;

утворити Вищий антикорупційний суд;

здійснити заходи щодо початку діяльності новоутворених місцевих окружних судів та апеляційних судів у відповідних апеляційних округах;

забезпечити виконання в повному обсязі Службою судової охорони повноважень, передбачених Законом України "Про судоустрій і статус суддів";

ужити заходів щодо удосконалення законодавства про засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні.

1.1.1.5.1. Реформування прокуратури

Головною метою реформи є удосконалення організації та діяльності прокуратури України з метою імплементації європейських стандартів, підвищення ефективності демократичного цивільного контролю над діяльністю органів прокуратури, забезпечення відкритості та прозорості в їх діяльності.

Середньострокові цілі:

збалансування системи прокуратури, оптимізація складу її компонентів відповідно до покладених завдань;

удосконалення кадрової політики, системи підготовки кваліфікованих фахівців;

запобігання зовнішньому втручанню у діяльність органів прокуратури.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

удосконалити законодавство України в частині забезпечення виконання функцій прокуратури з урахуванням реформування системи правосуддя;

запровадити електронний документообіг в органах прокуратури.

1.1.1.5.2. Реформа пенітенціарної системи

У контексті реалізації реформи системи виконання покарань основним завданням є реформування органів пенітенціарної системи та їх організаційно-правового забезпечення з використанням позитивного міжнародного досвіду.

Реформа пенітенціарної системи передбачає створення системи, яка б дозволила забезпечити дотримання прав людини, створення ефективної та прозорої системи пенітенціарного інспектування, спрямованої на захист суспільства від злочинності.

Середньострокова ціль - створення умов поводження та утримання засуджених та осіб, узятих під варту, відповідно до міжнародних стандартів, створення інституційної спроможності, яка забезпечить перехід від карального до реабілітаційного підходу.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

удосконалити законодавство, що регламентує діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України;

оптимізувати структуру органів Державної кримінально-виконавчої служби України, системи функціонування установ виконання покарань та слідчих ізоляторів;

оптимізувати мережу установ виконання покарань та їх підприємств, забезпечити ефективне функціонування та прибутковість (рентабельність) виробничої діяльності таких установ та підприємств;

підвищити ефективність протидії злочинності

та забезпечити правопорядок в органах і установах Державної кримінально-виконавчої служби України;

привести умови тримання засуджених та осіб, узятих під варту, у відповідність із вимогами Європейських пенітенціарних правил, прийнятих Комітетом Міністрів Ради Європи 11 січня 2006 року (Рекомендація N R (2006) 2) та положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР.

1.1.1.5.3. Реформування системи пробації

Реалізація реформи системи пробації дасть можливість запровадити в Україні систему наглядових і соціально-виховних заходів, які застосовуються до засуджених за рішенням суду та відповідно до закону, а також кардинально змінити вектор роботи з правопорушниками ще на етапі обвинувачення.

Середньострокова ціль - введення в дію повноцінної системи пробації, яка забезпечуватиме виконання функцій, визначених Законом України "Про пробацію", та відповідатиме міжнародним стандартам.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розробити нормативно-правові акти стосовно повноцінного функціонування системи пробації;

забезпечити дальше навчання персоналу органу пробації;

розробити систему обліку і ведення справ суб'єктів пробації;

відкрити модельні центри пробації для дорослих.

1.1.1.5.4. Розвиток системи надання правової допомоги

Залишається актуальним завдання підвищення рівня правової культури в суспільстві, зокрема шляхом забезпечення кращої поінформованості населення, особливо соціально вразливих груп, про можливість отримання правової допомоги, створення умов для надання безоплатної первинної правової допомоги на рівні територіальних громад, сприяння реалізації внутрішньо переміщеними особами права на безоплатну вторинну допомогу.

Середньострокова ціль - розширення територіальної доступності безоплатної первинної та вторинної правової допомоги з урахуванням необхідності забезпечення оперативного отримання правових послуг населенням, що проживає у віддалених населених пунктах.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

здійснити заходи, спрямовані на переорієнтацію системи безоплатної правової допомоги на посилення правової спроможності та можливостей територіальних громад;

запровадити систему управління правовими знаннями та партнерських мереж системи безоплатної правової допомоги;

удосконалити систему безоплатної правової допомоги у цивільних та адміністративних справах, а також здійснити перехід від моделі залучення адвокатів ex-officio (адвокати за призначенням) до моделі офісів громадського захисту у кримінальних провадженнях.

1.1.1.6. Реформування системи державного управління та розвиток електронного урядування

Реформа державного управління здійснюється відповідно до Стратегії реформування державного управління України на 2016 - 2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 року N 474-р.

Результатом проведення реформи має стати створення ефективної, прозорої, відкритої та гнучкої структури державного управління із застосуванням новітніх інформаційно-комунікативних технологій (електронне урядування) для забезпечення вироблення та реалізації цілісної державної політики, спрямованої на суспільний сталий розвиток і адекватне реагування на внутрішні та зовнішні виклики.

Середньострокові цілі:

удосконалення системи обміну інформацією між державними органами у процесі формування політики та законодавства;

розширення використання державними органами інтегрованої системи електронного документообігу.

Пріоритетне завдання на поточний рік - забезпечити розвиток системи електронної взаємодії державних органів.

1.1.1.7. Свобода слова та інформаційна політика

Неухильне дотримання принципів свободи слова та відкритості діяльності органів державної влади, забезпечення безперешкодного доступу громадян до інформації, недопущення проявів політичної цензури і перешкоджання професійній діяльності журналістів є пріоритетними напрямами інформаційної політики України, що реалізується у постійному конструктивному діалозі з громадськістю.

Середньострокові цілі:

створення ефективної системи суспільного мовлення,

запровадження мовлення громад;

створення належних умов функціонування друкованих засобів масової інформації, реформованих відповідно до Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації";

відновлення функціонування та розвиток діяльності засобів масової інформації місцевої сфери розповсюдження в окремих районах Донецької та Луганської областей;

створення належних умов функціонування системи державного іномовлення України;

підвищення рівня суспільної довіри до органів сектору безпеки і оборони України, посилення комунікаційних спроможностей у сфері євроатлантичної інтеграції, врегулювання питання щодо дальшого розвитку та належного функціонування засобів масової інформації органів сектору безпеки і оборони України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

сприяти діяльності інститутів громадянського суспільства у проведенні аналізу стану додержання законодавства про свободу слова та захист професійної діяльності журналістів;

продовжити забезпечення виконання міжнародних зобов'язань, зокрема щодо свободи слова і засобів масової інформації, безпеки журналістів, захисту національного інформаційного простору, протидії пропаганді війни та ненависті;

забезпечити інформування громадськості у сфері євроатлантичної інтеграції, зокрема врегулювання питання щодо дальшого розвитку і належного функціонування засобів масової інформації органів сектору безпеки і оборони України;

завершити процес реформування державних і комунальних державних засобів масової інформації.

1.1.1.8. Національна єдність та підтримка національних меншин

Україна гарантує своїм громадянам рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права і свободи та продовжуватиме здійснювати заходи щодо забезпечення міжнаціональної злагоди та миру в українському суспільстві.

Українська держава й надалі сприятиме вільному і всебічному розвитку та самореалізації громадян України. Важливим елементом для цього має стати реформа освіти, одним із ключових завдань якої є забезпечення рівних можливостей всім громадянам України у реалізації конституційного права на освіту, створення умов для оволодіння державною мовою в закладах освіти, зокрема з метою забезпечення в подальшому можливості провадити професійну діяльність у вибраній галузі з використанням державної мови.

У рамках подальшої імплементації положень Закону України "Про освіту" будуть враховані рекомендації Європейської Комісії за демократію через право (Венеціанська Комісія) до цього Закону, яка у своєму Висновку від 11 грудня 2017 року N 902/2017, зокрема, рекомендувала:

повною мірою використовувати гнучкість, передбачену частиною четвертою статті 7 Закону України "Про освіту", під час ухвалення імплементаційного законодавства для забезпечення значного рівня викладання офіційними мовами Європейського Союзу для відповідних меншин;

продовжувати забезпечувати достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі на додаток до вивчення державної мови;

покращити якість викладання державної мови;

внести зміни до перехідних положень Закону України "Про освіту", забезпечивши довший перехідний період для поступового здійснення реформи;

звільнити приватні школи від нових мовних вимог відповідно до статті 13 Рамкової конвенції про захист національних меншин;

розпочати в межах виконання Закону України "Про освіту" новий діалог із представниками національних меншин та усіх заінтересованих сторін щодо мовного питання в освіті;

забезпечити, щоб виконання Закону України "Про освіту" не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мов меншин у традиційних школах.

Середньострокова ціль - забезпечення належного рівня захисту та реалізації прав національних меншин та сприяння задоволенню їх етнокультурних потреб.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

удосконалити взаємодію з громадськими об'єднаннями національних меншин з метою належного забезпечення захисту прав національних меншин та корінних народів, сприяння задоволенню їх національно-культурних та релігійних потреб, збереження та розвитку етнічної та культурної

самобутності;

сприяти активізації міжнародного співробітництва у сфері забезпечення і захисту прав та інтересів національних меншин;

продовжити роботу з удосконалення законодавчої бази, спрямованої на регулювання етнонаціональних відносин, поліпшення взаємодії з громадськими об'єднаннями національних меншин, збереження та розвиток їх етнічної самобутності відповідно до кращих світових практик.

1.1.1.8.1. Забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб

Внаслідок окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та окремих районів Донецької та Луганської областей значна частина населення була вимушена залишити місця свого постійного проживання, що призвело до істотної внутрішньої міграції.

Україна вживає усіх можливих заходів щодо захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, надання допомоги у створенні належних умов життєдіяльності, забезпечення соціальної, медичної, психологічної та матеріальної підтримки, створення сприятливих умов для добровільного повернення на попереднє місце проживання (за умови повного фактичного припинення бойових дій на територіях, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження).

Середньострокові цілі:

ефективна інтеграція внутрішньо переміщених осіб до складу територіальних громад у разі прийняття ними рішення залишитися за новим місцем проживання;

соціальна, медична, психологічна та матеріальна підтримка внутрішньо переміщених осіб.

Пріоритетне завдання на поточний рік - сформувати ефективний державний механізм, спрямований на створення передумов для взаємної допомоги та самоорганізації внутрішньо переміщених осіб з урахуванням можливостей приватного сектору економіки.

1.1.2. Ключові економічні реформи

Основними пріоритетами розвитку економіки України є створення базових передумов економічного зростання шляхом досягнення низького рівня інфляції, стабілізації державних фінансів, забезпечення стійкості фінансової системи, покращення умов ведення бізнесу, включення України до регіональних та глобальних ланцюгів створення доданої вартості, створення умов для розвитку високотехнологічних виробництв, прискорення залучення інвестицій в економіку України та розвиток експортного потенціалу вітчизняних виробників.

Одним з основних шляхів досягнення цих пріоритетів є впровадження поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, як це передбачено Угодою про асоціацію.

Не менш важливим є відновлення повноцінного функціонування економіки України, яка зазнала значної шкоди, зокрема, внаслідок агресивної політики Російської Федерації.

1.1.2.1. Бюджетна реформа

Бюджетна реформа спрямована передусім на забезпечення послідовної бюджетної політики, посилення бюджетної дисципліни, а також підвищення ефективності та результативності бюджетних видатків відповідно до Стратегії реформування системи управління державними фінансами на 2017 - 2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 лютого 2017 року N 142, та планом заходів реалізації цієї Стратегії, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 травня 2017 року N 415-р.

1.1.2.1.1. Державний бюджет

Середньостроковим планом пріоритетних дій Уряду України до 2020 року, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2017 року N 275-р, передбачено побудову сучасної ефективної системи управління державними фінансами як основи для стійкого економічного зростання і якісного надання державних послуг із забезпеченням ефективного акумулювання державних ресурсів та їх розподілу відповідно до пріоритетів розвитку держави у середньостроковій перспективі.

Середньострокова ціль - запровадження бюджетного планування на середньострокову перспективу в розрізі головних розпорядників бюджетних коштів на рівні державного бюджету.

Пріоритетне завдання на поточний рік - впровадити середньострокову бюджетну декларацію як інструмент для поєднання стратегічних пріоритетів держави з можливостями державного бюджету та створення надійних середньострокових рамок для планування бюджету на наступний бюджетний період

та стратегічного планування діяльності головних розпорядників бюджетних коштів.

1.1.2.1.2. Місцеві бюджети

У рамках реалізації бюджетної реформи та реформи місцевого самоврядування продовжується процес переходу на прямі міжбюджетні відносини з Державним бюджетом України бюджетів об'єднаних територіальних громад, що утворюються в результаті об'єднання або приєднання до об'єднаних територіальних громад згідно із Законом України "Про добровільне об'єднання територіальних громад" та перспективним планом формування територій громад.

Для бюджетів таких об'єднаних територіальних громад Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" встановлені обсяги міжбюджетних трансфертів (дотацій, субвенцій).

Середньострокова ціль - здійснення поетапного переходу від триступеневої до двоступеневої бюджетної моделі взаємовідносин Державного бюджету України з місцевими бюджетами.

Пріоритетне завдання на поточний рік - збільшити кількість місцевих бюджетів, які мають міжбюджетні відносини з Державним бюджетом України.

1.1.2.2. Реформа податкової системи

Податкові реформи, які проводилися протягом останніх років з метою побудови справедливої, прозорої та передбачуваної податкової системи, частково покращили ситуацію щодо податкового навантаження на суб'єктів господарювання та адміністрування податків.

Проте існує потреба у подальших ефективних заходах для усунення таких недоліків у податковій системі, як недостатня комунікація між Державною фіскальною службою України та платниками податків, неврегульованість на законодавчому рівні питань адміністрування податків, існування умов для відпливу українського капіталу до держав з низьким рівнем оподаткування з метою мінімізації податкових зобов'язань, зловживання органами доходів і зборів своїми повноваженнями, "тінізація" економіки.

Середньострокова ціль - стабільна податкова система, зокрема підвищення ефективності та полегшення податкового адміністрування з мінімізацією можливостей для зловживань.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

спростити процедури адміністрування податків та зборів;

створити прості та прозорі правила оподаткування;

створити сприятливий інвестиційний клімат;

проаналізувати положення укладених міжнародних договорів України про уникнення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи та напрацювати пропозиції щодо їх гармонізації з Модельною конвенцією Організації економічного співробітництва та розвитку щодо податків на доходи і капітал.

1.1.2.3. Дерегуляція та створення сприятливого бізнес-клімату

Дерегуляція передбачає насамперед усунення адміністративних бар'єрів та максимальне спрощення умов ведення господарської діяльності.

З цією метою Кабінет Міністрів України затверджує план заходів щодо дерегуляції господарської діяльності, який розробляється за результатами громадських обговорень за участю представників бізнес-спільнот, громадських об'єднань.

Середньострокові цілі:

зниження адміністративного тиску на бізнес;

покращення інвестиційного клімату;

покращення якості і зниження цін на товари та послуги як для бізнесу, так і для громадян шляхом створення умов для конкуренції на ринку.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити реалізацію плану заходів щодо дерегуляції господарської діяльності;

забезпечити функціонування Єдиного державного порталу адміністративних послуг та інтеграцію з ним інформаційних систем органів ліцензування для зручності одержання послуг ліцензування;

забезпечити реалізацію в повному обсязі законів України щодо лібералізації державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

1.1.2.4. Реформування енергетичного сектору.

Посилення енергетичної безпеки

Ключовим елементом сталого розвитку економіки України є надійне енергозабезпечення. Виконання цього завдання потребує реагування на виклики, які загрожують стабільному функціонуванню систем енергозабезпечення, та розв'язання проблем, які гальмують розвиток енергетичного сектору України.

Важливим елементом забезпечення енергетичної безпеки держави є реформа енергетичного сектору.

Середньострокові

цілі:

реформування енергетичних ринків України, забезпечення прозорості господарської діяльності, конкуренції на цих ринках, їх демонополізація та інтеграція до енергетичних ринків держав - членів Європейського Союзу та системи європейської енергетичної безпеки;

підвищення енергетичної ефективності та забезпечення енергозбереження, зокрема у Збройних Силах України;

диверсифікація джерел і маршрутів енергопостачання, подолання залежності від Російської Федерації у постачанні енергетичних ресурсів і технологій, розвиток відновлюваної та ядерної енергетики з урахуванням пріоритетності завдань екологічної, ядерної та радіаційної безпеки;

зниження рівня енергоємності національної економіки;

зниження рівня непродуктивного енергоспоживання, оптимізація використання енергетичних ресурсів та диверсифікація джерел їх постачання;

забезпечення стійкого функціонування об'єднаної енергосистеми України та її інтеграції до енергетичного об'єднання європейських держав;

забезпечення захисту критичної енергетичної інфраструктури.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити реформування енергетичних ринків, забезпечити прозорість господарської діяльності, конкуренції на цих ринках та їх демонополізації, інтеграції енергетичного сектору України до енергетичних ринків Європейського Союзу та системи європейської енергетичної безпеки;

диверсифікувати джерела і маршрути енергопостачання, подолати залежність від Російської Федерації у постачанні енергетичних ресурсів і технологій, забезпечити розвиток відновлюваної та ядерної енергетики з урахуванням пріоритетності завдань екологічної, ядерної та радіаційної безпеки;

створити умови для надійного енергозабезпечення та транзиту енергоресурсів територією України, захищеності енергетичної інфраструктури від терористичної загрози;

виконувати зобов'язання України, взяті за Протоколом про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства, ратифікованого Законом України від 15 грудня 2010 року N 2787-VI, з урахуванням відповідних положень Угоди про асоціацію;

сформувати систему енергозабезпечення національної економіки і суспільства в особливий період;

продовжити розроблення та запровадження нормативно-правових актів щодо адаптації нормативно-технічного регулювання енергетики з відповідним затвердженням технічних вимог до об'єктів електроенергетики відповідно до вимог мережевих кодексів Об'єднання енергосистем європейських держав (континентальна Європа) ENTSO-E.

1.2. Зовнішня політика

Ключовими пріоритетами зовнішньої політики України є протидія агресії Російської Федерації, захист суверенітету та незалежності України, відновлення територіальної цілісності держави в межах міжнародно визнаних кордонів, підготовка до членства в НАТО та Європейському Союзі.

Зовнішня політика України орієнтована на подальшу консолідацію зусиль держав - партнерів, Європейського Союзу, міжнародних та регіональних організацій з метою припинення агресії Російської Федерації проти України, зокрема в інформаційній сфері.

Україна виходить з пріоритетності мирного врегулювання конфлікту з Російською Федерацією на підставі дотримання принципів та норм міжнародного права, відновлення Російською Федерацією порушених прав України, подальшого сумлінного виконання нею своїх зобов'язань за міжнародним правом та відшкодування завданих Україні своїми протиправними діями збитків.

Україна приділяє особливе значення підтриманню дружніх та добросусідських відносин із сусідніми державами на основі принципів та норм міжнародного права, зокрема щодо поваги до суверенітету і територіальної цілісності, непорушності кордонів, незастосування сили чи погрози силою, невтручання у внутрішні справи, поваги до прав і свобод людини.

1.2.1. Розвиток відносин з НАТО

У зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України у суспільстві досягнуто консенсус щодо необхідності набуття Україною членства в НАТО як в одному з основних міжнародних механізмів колективної безпеки.

У процесі реалізації реформ пріоритетом є посилення обороноздатності держави шляхом реформування сектору безпеки і оборони

України, зміцнення свободи та демократії, підвищення рівня економічного розвитку, покращення добробуту громадян, досягнення відповідності критеріям, необхідним для набуття членства в НАТО, забезпечення взаємосумісності Збройних Сил України зі збройними силами держав - членів НАТО.

Мета політичного діалогу з НАТО - посилення політичної та практичної підтримки з боку НАТО і держав - членів Альянсу суверенітету, територіальної цілісності та незалежності України.

Мета практичного галузевого співробітництва з НАТО - максимальне залучення консультативної, практичної та матеріально-технічної підтримки НАТО для реформування сектору безпеки і оборони України відповідно до стандартів, рекомендацій та принципів Альянсу з метою зміцнення обороноздатності держави, забезпечення підготовки України до набуття членства в НАТО.

Середньострокові цілі:

забезпечення підготовки України до набуття членства в НАТО;

отримання запрошення стосовно участі України у Плані дій щодо членства в НАТО.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

започаткувати діалог із державами - членами Альянсу про запровадження для України Плану дій щодо членства;

продовжити діалог щодо приєднання України до участі у Програмі посилених можливостей в рамках Ініціативи взаємосумісності партнерів;

продовжити участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки, які проводяться під егідою НАТО, зокрема: в операції Багатонаціональних сил НАТО в Косово (КФОР); у тренувально-дорадчій Місії НАТО "Рішуча підтримка" в Ісламській Республіці Афганістан; в операції НАТО "Морський охоронець";

продовжувати консультації з державами Чорноморського регіону, які є членами НАТО, щодо політичної та безпекової ситуації в зазначеному регіоні, зокрема на території окупованого Російською Федерацією Кримського півострова;

визначити питання забезпечення гендерної рівності одним із пріоритетних напрямів реформування сектору безпеки і оборони України. Створити інституційну спроможність органів сектору безпеки і оборони України для запровадження посад радників з гендерних питань відповідно до рекомендацій НАТО;

продовжити взаємодію з Представництвом НАТО в Україні та контактним посольством НАТО в Україні - Посольством Литовської Республіки в Україні;

продовжити взаємодію з НАТО у процесі реформування сектору безпеки і оборони України відповідно до стандартів та рекомендацій НАТО, підвищення обороноздатності держави в умовах збройної агресії Російської Федерації проти України.

1.2.1.1. Платформа Україна - НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війні в Україні

Узагальнення, вивчення та аналіз досвіду України стосовно протидії гібридній війні, що ведеться Російською Федерацією проти України, здійснення обміну цим досвідом з НАТО, Європейським Союзом, іншими партнерами сприятиме підвищенню рівня безпеки України, поліпшенню обороноздатності держав, які є членами НАТО та Європейського Союзу.

За результатами засідання Комісії Україна - НАТО на рівні глав держав та урядів (9 липня 2016 року, м. Варшава, Республіка Польща) було схвалено Комплексний пакет допомоги НАТО для України, яким передбачено створення Платформи Україна - НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війні в Україні, підтримання діалогу з НАТО з питань викликів сучасної війни.

Протягом 2017 року тривала робота щодо створення та забезпечення діяльності Платформи Україна - НАТО з вивчення досвіду протидії гібридній війні в Україні (далі - Платформа), опрацювання пропозицій щодо спільних заходів взаємодії у цій сфері.

Очікуваним результатом діяльності в межах Платформи є покращення здатності ідентифікації гібридних загроз, їх розпізнавання та класифікація; нарощування потенціалу щодо визначення вразливих місць та підвищення стійкості з питань військової та цивільної готовності, захисту критичних об'єктів інфраструктури, більш ефективних стратегічних комунікацій, захисту цивільного населення, кіберзахисту та протидії тероризму.

Координація діяльності української частини Платформи здійснюватиметься міжвідомчою робочою групою Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України.

Середньострокові

цілі:

проведення спільних з НАТО досліджень з питань протидії гібридним загрозам у відповідних сферах;

розроблення стратегій та політик щодо протидії гібридній війні з урахуванням результатів досліджень, проведених у рамках Платформи;

розроблення методичних, навчальних матеріалів для використання у навчальних та тренувальних закладах з метою підготовки фахівців з питань протидії професійним загрозам;

запровадження механізму обміну досвідом з державами, які є членами НАТО, Європейського Союзу, з іншими партнерами щодо протидії тактиці ведення Російською Федерацією гібридної війни.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

узгодити зі стороною НАТО запропоновані українською стороною проектні пропозиції щодо Платформи;

налагодити відносини партнерства з Європейським центром передового досвіду з протидії гібридним загрозам (м. Гельсінкі, Фінляндська Республіка);

провести інформаційні заходи, семінари, експертні та навчальні візити, навчальні та практичні заняття для представників України, держав - членів НАТО та держав - партнерів;

провести міжнародну конференцію з питань протидії гібридній війні із залученням провідних експертів з метою обміну досвідом та застосування кращих практик.

1.2.1.2. Професійна підготовка в рамках Програми Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони

Україна приділяє значну увагу успішному виконанню Програми Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони, яка спрямована на підвищення професійного рівня працівників центральних органів виконавчої влади та інших державних органів України, залучених до впровадження державної політики євроатлантичної інтеграції, співробітництва з НАТО, реформування сектору безпеки та оборони України відповідно до стандартів та рекомендацій НАТО з огляду на її прямий і безпосередній вплив на якість та ефективність усіх процесів, проектів та програм взаємодії нашої держави з НАТО.

Успішний досвід утворення та впровадження спільного ефективного менеджменту Програми Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони може стати прикладом для вдосконалення менеджменту інших двосторонніх програм та проектів співробітництва з НАТО, зокрема в рамках трастових фондів.

Схвалена 7 липня 2017 року Комітетом з партнерств та колективної безпеки у форматі Комісії Україна - НАТО "Політика Програми з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони України на 2017 - 2021 роки: підтримка громадського сектору у сфері управління реформою та підтримка національної безпеки" є концептуальною основою для імплементації визначених перспективних напрямів взаємодії з НАТО.

Середньострокові цілі:

утворення в Україні у взаємодії з НАТО власних національних інституційних спроможностей для забезпечення якісної, сучасної та ефективної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу, залученого до всіх питань співробітництва з НАТО, зокрема у контексті підготовки України до членства у Північноатлантичному Альянсі;

розроблення за допомогою експертів НАТО спецкурсів із проблематики співробітництва України з НАТО для впровадження у вищих навчальних закладах України;

забезпечення органів державної влади високопрофесійними працівниками, здатними сприяти ефективному розвитку євроатлантичної інтеграції;

розвиток міжнародного співробітництва в рамках професійної підготовки персоналу у сфері євроатлантичної інтеграції та у секторі безпеки і оборони України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити проведення модульних курсів із підвищення кваліфікації представників центральних органів виконавчої влади та інших державних органів України, залучених до співробітництва з НАТО в рамках проекту реформування Дипломатичної академії України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України;

продовжити вдосконалення менеджменту Програми Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони;

розробити за сприяння Женевського центру демократичного контролю над збройними силами (DCAF) підручник про

співробітництво України з НАТО для вищих навчальних закладів України та модульних курсів щодо НАТО;

розробити за сприяння Женевського центру демократичного контролю над збройними силами (DCAF) та структури Організації Об'єднаних Націй з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок в Україні серію підручників із проблематики забезпечення гендерної рівності у складових сектору безпеки та оборони України для спеціалізованих вищих навчальних закладів України;

організувати обмін досвідом з іншими програмами та проектами співробітництва України з Альянсом щодо утворення та впровадження спільного ефективного менеджменту Програми Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони;

забезпечити залучення Національної академії державного управління при Президентові України до співробітництва з НАТО в рамках Програми Україна - НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони.

1.2.1.3. Стратегічні комунікації

Співробітництво України з НАТО у сфері стратегічних комунікацій набуло особливого значення у контексті протидії гібридній війні, що ведеться Російською Федерацією проти України.

Дорожня карта Партнерства у сфері стратегічних комунікацій між Радою національної безпеки і оборони України та Міжнародним секретаріатом НАТО спрямована на розбудову та розвиток спроможностей України у сфері стратегічних комунікацій шляхом надання консультативної та практичної допомоги.

Основні цілі Партнерства у сфері стратегічних комунікацій:

розвиток спроможностей органів державної влади у зазначеній сфері та усіх її складових на стратегічному та операційному рівнях шляхом надання консультативної і практичної підтримки;

підтримка співпраці України з експертами, які мають відповідний досвід у сфері стратегічних комунікацій;

сприяння розвитку в Україні культури стратегічних комунікацій на інституційному рівні, налагодження більш тісного співробітництва з неурядовими організаціями й сприяння розвитку їх спроможності здійснювати стратегічні комунікації в інтересах України;

досягнення й підтримка найвищих стандартів точності та етики для забезпечення довіри до державної комунікативної політики.

Середньострокові цілі:

створення координаційного міжвідомчого механізму інформаційних операцій;

впровадження реформи урядових комунікацій;

створення відомчої та урядової/міжвідомчої системи стратегічних комунікацій;

розбудова спроможностей зі стратегічних комунікацій у сфері національної безпеки і оборони;

розвиток публічної дипломатії;

розроблення та реалізація національної стратегії України у сфері стратегічних комунікацій;

розроблення системи підготовки фахівців у сфері стратегічних комунікацій;

активізація взаємодії з державами - партнерами в інформаційній сфері, зокрема шляхом впровадження та розвитку партнерства у сфері стратегічних комунікацій.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити імплементацію Дорожньої карти Партнерства у сфері стратегічних комунікацій між Радою національної безпеки і оборони України та Міжнародним секретаріатом НАТО;

сформувати політику та координаційний механізм у сфері публічної дипломатії;

розвивати спроможності у сфері державних кризових комунікацій;

реформувати урядові комунікації;

створити модель освітньої системи з державних стратегічних комунікацій та розробити план її впровадження.

1.2.1.4. Інформування громадськості про співробітництво України з НАТО

Інформація про співробітництво України з НАТО є відкритою для громадян України.

У рамках реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції на 2017 - 2020 роки, затвердженої Указом Президента України від 21 лютого 2017 року N 43, основна увага приділятиметься заходам зі створення умов для підвищення рівня розуміння і довіри громадян України до курсу щодо набуття Україною членства в НАТО, забезпечення стабільної підтримки громадянами державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції.

Середньострокові цілі:

інформування громадськості на регіональному та місцевому рівнях, спрямоване на підвищення рівня

обізнаності стосовно відносин особливого партнерства України з НАТО;

досягнення високого рівня підтримки громадянами України державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити виконання плану заходів з реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції на 2018 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2018 року N 109-р;

активізувати співпрацю з неурядовими організаціями, що опікуються проблематикою євроатлантичної інтеграції, з метою їх залучення до виконання заходів у сфері інформування громадськості;

продовжити в рамках проведення інформаційних заходів взаємодію з Представництвом НАТО в Україні, контактним посольством НАТО в Україні - Посольством Литовської Республіки в Україні, а також дипломатичними представництвами держав - членів НАТО, акредитованими в Україні.

1.2.2. Розвиток відносин з Європейським Союзом

Співробітництво з Європейським Союзом у різних сферах, спрямоване на реалізацію стратегічного курсу України щодо інтеграції в європейський політичний, економічний та правовий простір.

Середньострокові цілі:

забезпечення імплементації Угоди про асоціацію;

продовження співробітництва між Україною та ЄС у рамках ініціативи Європейського Союзу "Східне партнерство".

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити належне виконання плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами - членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 року N 1106;

продовжити виконання заходів з метою дотримання Україною критеріїв, пов'язаних із запровадженням Європейським Союзом безвізового режиму для короткострокових поїздок для громадян України;

ужити заходів для продовження політики санкцій Європейського Союзу щодо Російської Федерації у зв'язку з учиненням Російською Федерацією злочину агресії проти України та тимчасовою окупацією Російською Федерацією частини території України;

забезпечити імплементацію Адміністративної угоди між Міністерством оборони України та Європейським оборонним агентством;

вживати заходів для припинення реалізації енергетичного проекту "Північний потік - 2".

1.2.3. Політико-дипломатичні, санкційні та інші заходи щодо припинення збройної агресії Російської Федерації проти України та відновлення територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаного державного кордону

Пріоритетною у 2018 році залишатиметься діяльність, спрямована на збереження міжнародного консенсусу у наданні підтримки Україні, продовження санкційного тиску на Російську Федерацію до припинення збройної агресії проти України та звільнення тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим, м. Севастополя.

Відповідно буде продовжуватися робота в рамках "нормандського", "мінського" та інших форматів з метою повного відновлення територіальної цілісності і державного суверенітету України.

Особлива увага приділяється завданню щодо забезпечення подальшої підтримки світовою спільнотою політики невизнання окупації Російською Федерацією Автономної Республіки Крим і м. Севастополя та необхідності посилення міжнародного моніторингу ситуації у сфері захисту прав людини на тимчасово окупованих територіях України.

У зв'язку з цим має бути активізовано діяльність щодо привернення уваги до кримської проблематики у рамках міжнародного співробітництва, а також забезпечено створення міжнародної платформи для сприяння процесам звільнення тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим, м. Севастополя.

Дієвим інструментом досягнення цієї мети є збереження існуючих та запровадження нових спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Російської Федерації.

Середньострокові цілі:

консолідація політичної підтримки України міжнародними партнерами з питань відсічі збройній агресії Російської Федерації та відновлення територіальної

цілісності України в межах міжнародно визнаного державного кордону;

зміцнення консенсусу щодо необхідності збереження спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до фізичних та юридичних осіб Російської Федерації, запроваджених у зв'язку з незаконними (протиправними) діями в окремих районах Донецької та Луганської областей, окупацією та анексією Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, грубими порушеннями основоположних прав і свобод людини на тимчасово окупованих територіях України;

забезпечення пріоритетності питання припинення збройної агресії Російської Федерації проти України у порядку денному ООН, ОБСЄ, Ради Європи та інших міжнародних та регіональних організацій;

здійснення у рамках міжнародних організацій та режимів контролю над озброєннями скоординованих з державами - партнерами заходів, спрямованих на забезпечення припинення Російською Федерацією незаконного постачання озброєння на територію України у межах міжнародно визнаного державного кордону;

відновлення територіальної цілісності України та реінтеграція тимчасово окупованих територій України після їх звільнення.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

під час вирішення питань припинення збройної агресії Російської Федерації проти України та відновлення територіальної цілісності України у межах міжнародно визнаного державного кордону виходити з положень Закону України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях";

вживати заходів для захисту прав, свобод та законних інтересів громадян України на тимчасово окупованих територіях;

вжити заходів для звільнення Російською Федерацією, окупаційною адміністрацією Російської Федерації всіх незаконно затриманих, утримуваних громадян України;

продовжити роботу з розширення застосування можливостей міжнародних організацій та інших багатосторонніх переговорних майданчиків для вирішення питання припинення збройної агресії Російської Федерації проти України;

вживати заходів з метою забезпечення розгортання на території окремих районів Донецької та Луганської областей миротворчої місії ООН;

продовжити діалог з державами-партнерами з метою встановлення постійного контролю Спеціальною моніторинговою місією ОБСЄ над тимчасово неконтрольованою ділянкою українсько-російського державного кордону;

продовжити роботу з притягнення Російської Федерації до міжнародно-правової відповідальності за порушення Міжнародної конвенції про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації;

забезпечити належне супроводження судових процесів, ініційованих Україною у міжнародних юрисдикційних органах у зв'язку з порушеннями Російською Федерацією міжнародно-правових зобов'язань, зокрема щодо заборони фінансування тероризму, у тому числі за результатами розслідування падіння 14 липня 2014 року літака "Malaysian Airlines" рейсу MH17;

всебічно сприяти роботі Міжнародної місії захисту розслідування під час проведення розслідування падіння літака "Malaysian Airlines" рейсу MH17, а також забезпечити всебічну взаємодію з метою притягнення до відповідальності винних;

вжити заходів до збереження існуючих і застосування додаткових спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій) до Російської Федерації з метою припинення збройної агресії Російської Федерації проти України, відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного державного кордону;

блокувати спроби Російської Федерації легітимізувати на міжнародному рівні незаконні органи (окупаційні адміністрації Російської Федерації), створені на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей, Автономної Республіки Крим та м. Севастополя;

продовжити роботу із залучення міжнародної допомоги для реалізації реформ, стабілізації економічної ситуації в Україні та розв'язання потреб громадян, постраждалих внаслідок збройної агресії Російської Федерації;

здійснити заходи щодо залучення міжнародної військово-технічної допомоги, спрямованої на посилення

обороноздатності України, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації;

активізувати діяльність щодо застосування міжнародних правозахисних механізмів у рамках Ради Європи, ООН, зокрема Ради ООН з прав людини, ОБСЄ для забезпечення захисту прав і свобод людини та громадянина на тимчасово окупованих територіях України;

забезпечити розвиток співпраці з іноземними державами та міжнародними організаціями з метою протидії російській гібридній агресії, у тому числі в інформаційному просторі.

1.2.4. Участь України в міжнародних заходах щодо підтримання миру і безпеки, боротьби з тероризмом

Україна як держава - учасниця відповідних міжнародних договорів підтримує дії світової спільноти у боротьбі з тероризмом і виконує взяті на себе зобов'язання. Україна приділяє значну увагу міжнародному співробітництву в зазначеній сфері шляхом здійснення заходів, спрямованих на підвищення рівня безпеки та запобігання терористичним актам на своїй території, участі в реалізації Глобальної ініціативи щодо боротьби з актами ядерного тероризму та роботі Комітету експертів з питань боротьби з тероризмом (CODEXTER), а також неухильно дотримується положень Глобальної контртерористичної стратегії ООН.

Ураховуючи факт збройної агресії Російської Федерації проти України та тимчасову окупацію Російською Федерацією частини території України, важливим є забезпечення реформування сектору безпеки і оборони України для досягнення більшої сумісності Збройних Сил України та збройних сил держав - членів НАТО, підвищення спроможностей України до забезпечення власної національної безпеки.

Середньострокові цілі:

розширення співробітництва з правоохоронними органами, органами безпеки іноземних держав та міжнародними організаціями з подолання спільних загроз у сфері безпеки, у тому числі щодо боротьби з міжнародним тероризмом, забезпечення охорони портів;

продовження співробітництва між Україною та НАТО у сфері боротьби та запобігання тероризму;

продовження вдосконалення законодавства з питань боротьби з тероризмом щодо забезпечення участі України в антитерористичних операціях, які проводяться під егідою міжнародних організацій.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити здійснення заходів із протидії розповсюдженню ідеології міжнародного тероризму, поширенню закликів до терористичної діяльності, зокрема з використанням мережі Інтернет;

забезпечити взаємодію з відповідними органами НАТО та держав - членів Альянсу щодо обміну інформацією про міжнародні екстремістські та терористичні організації, а також про запобігання незаконному розповсюдженню зброї масового знищення та засобів її доставки;

продовжити роботу з узагальнення і практичного використання позитивного міжнародного досвіду у сфері протидії тероризму та забезпечити участь українських фахівців у міжнародних науково-практичних заходах з відповідних питань, у тому числі щодо забезпечення охорони суден та портів;

запровадити функціонування на національному рівні системи раннього попередження та раннього реагування на конфлікти.

1.2.5. Контроль над озброєнням, нерозповсюдженням зброї масового знищення. Державний експортний контроль

Україна реалізовує державну політику у сфері здійснення державного експортного контролю, спрямовану на забезпечення національної безпеки та виконання її міжнародних зобов'язань, обумовлених членством у багатосторонніх міжнародних договорах у галузі нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки та у міжнародних режимах експортного контролю.

Середньострокові цілі:

дотримання міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки та здійснення обміну інформацією з державами - учасницями міжнародних договорів з питань контролю над звичайними озброєннями та діяльністю збройних сил (Договір про звичайні збройні сили в Європі, Договір з відкритого неба, ратифікований Законом України від 2 березня 2000 року N 1509-III, Віденський документ про заходи зміцнення довіри і безпеки 2011 року) та державами - учасницями міжнародних режимів експортного контролю (Вассенаарська домовленість, Режим

контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група) щодо експорту, імпорту окремих категорій товарів;

подання звітної (обмінної) інформації до електронної бази НАТО "Verity", Секретаріату ОБСЄ та Регістру звичайних озброєнь ООН, Організації по забороні хімічної зброї, Міжнародного агентства з атомної енергії, Секретаріату Конвенції про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення відповідно до міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити обмін інформацією між Україною та державами - учасницями міжнародних режимів експортного контролю (Вассенаарська домовленість, Режим контролю за ракетними технологіями, Група ядерних постачальників, Австралійська група);

продовжити адаптацію законодавства України з питань державного експортного контролю до вимог і стандартів Європейського Союзу;

забезпечити виконання міжнародних зобов'язань України у сфері нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки, зокрема шляхом участі у засіданнях в рамках міжнародних режимів експортного контролю;

забезпечити допуск та супроводження територією України іноземних інспекційних груп та проведення власних інспекційних заходів на території держав - учасниць міжнародних інструментів контролю над озброєннями та діяльністю збройних сил;

забезпечити участь у переговорах та заходах у рамках Форуму ОБСЄ із співробітництва в галузі безпеки, Спільної консультативної групи, утвореної згідно із Договором про звичайні збройні сили в Європі, та Консультативної комісії з відкритого неба, утвореної згідно з Договором з відкритого неба; вжити заходів для взаємодії у рамках діяльності зазначених міжнародних органів з державами - членами НАТО з метою належного представлення позиції України у ході переговорного процесу;

провести із залученням експертної допомоги НАТО аудит сховищ небезпечних речовин та арсеналів, що залишилися на території України після розпаду СРСР.

1.3. Наука

Україна бере активну участь у виконанні Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки" і продовжуватиме виконання науково-дослідних робіт, спрямованих на реалізацію державної політики з розвитку співробітництва з НАТО у сфері науки, технологій та захисту навколишнього природного середовища.

Україна є найбільшим бенефіціаром Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки".

З огляду на успішну реалізацію науково-дослідних проектів за Програмою НАТО "Наука заради миру та безпеки" протягом останніх років та посилення інтересу українських учених до участі у зазначеній Програмі Україна має намір суттєво активізувати співпрацю з НАТО у 2018 році у частині наукового співробітництва.

Середньострокові цілі:

участь українських учених та науково-дослідних установ України у співробітництві з НАТО у сферах науки та довкілля;

залучення вищих навчальних закладів і наукових установ, переміщених із тимчасово окупованих територій України, до Програми НАТО "Наука заради миру та безпеки".

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити реалізацію існуючих проектів, які виконуються науково-дослідними установами України за Програмою НАТО "Наука заради миру та безпеки", та започаткування нових проектів;

поширення серед громадськості інформації про співробітництво України з НАТО у сфері науки та охорони навколишнього природного середовища;

провести засідання Спільної робочої групи Україна - НАТО зі співробітництва з питань науки та довкілля з метою систематизації та спрямування взаємодії відповідно до пріоритетів Комплексного пакета допомоги НАТО для України.

1.3.1. Забезпечення екологічної безпеки

Екологічна безпека є важливою складовою системи національної безпеки України, яка забезпечує захищеність життєво важливих інтересів суспільства, довкілля від реальних або потенційних загроз, що створюються антропогенними чи природними чинниками.

Середньострокові цілі:

виконання військовими формуваннями України Основних засад (стратегії) державної екологічної політики

України на період до 2020 року, затверджених Законом України від 21 грудня 2010 року N 2818-VI;

впровадження в Україні передового досвіду держав - членів НАТО у сфері екологічної безпеки з метою відновлення деградованих земель, що перебувають у користуванні Міністерства оборони України, та щодо створення природоохоронних об'єктів на земельних ділянках, що перебували у користуванні Міністерства оборони України.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити роботу з розвитку сучасної системи прогнозування, спостереження, оповіщення та ліквідації наслідків шкідливої дії вод та створення інформаційно-вимірювальної системи контролю, формування та прогнозу повеней і паводків на річках;

продовжити реалізацію в рамках Програми "Партнерство заради миру" другого етапу проекту Трастового фонду НАТО з утилізації стрілецької зброї й легких озброєнь, звичайних боєприпасів та протипіхотних мін типу ПФМ-1 в Україні, а також другого етапу проекту Трастового фонду НАТО перезахоронення радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок виконання військових програм колишнього СРСР.

1.3.1.1. Мінімізація наслідків діяльності складових сектору безпеки і оборони України

Для відновлення нормальної життєдіяльності звільнених населених пунктів та прилеглих до них територій Донецької та Луганської областей Україна потребує міжнародної допомоги.

Важливим напрямом діяльності залишається також утилізація за міжнародної фінансової підтримки застарілих/непридатних боєприпасів.

Середньострокові цілі:

ліквідація наслідків бойових дій на територіях Донецької та Луганської областей;

здійснення заходів з охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки під час повсякденної діяльності військ.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

продовжити реалізацію спільних з НАТО практичних проектів із приведення військових об'єктів в екологічно безпечний стан;

продовжити підготовку та підвищення кваліфікації фахівців з екологічної безпеки Збройних Сил України у Центрі бойової підготовки Міністерства охорони краю Литовської Республіки імені генерала Адольфаса Раманаускаса за підтримки НАТО;

провести розмінування звільнених населених пунктів та прилеглих до них територій в Донецькій та Луганській областях;

організувати виконання робіт з утилізації боєприпасів з урахуванням потреб Збройних Сил України, інших військових формувань у контексті підтримання їх готовності до відсічі збройній агресії проти України.

Розділ II. ОБОРОННІ/ВІЙСЬКОВІ ПИТАННЯ

2.1. Реформування сектору безпеки і оборони України

Реформування сектору безпеки і оборони України відповідно до принципів і стандартів НАТО є головним пріоритетом України у контексті зміцнення обороноздатності країни, забезпечення безпеки її громадян, а також досягнення критеріїв, необхідних для набуття членства в НАТО.

Середньострокові цілі:

забезпечення об'єднаного керівництва сектором безпеки і оборони України відповідно до принципів і стандартів НАТО;

впровадження ефективної політики, системи планування та управління ресурсами сектору безпеки і оборони України на основі сучасних євроатлантичних підходів;

розвиток та впровадження оперативних (бойових) спроможностей складових сектору безпеки і оборони України, необхідних для гарантування безпеки і оборони держави, підтримання миру та міжнародної безпеки;

впровадження об'єднаної системи логістики, здатної надати підтримку усім складовим сектору безпеки і оборони України;

забезпечення професіоналізації складових сектору безпеки і оборони України та створення необхідного військового резерву.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити супроводження у Верховній Раді України проекту Закону України "Про національну безпеку України" (реєстр. N 8068);

посилити демократичний цивільний контроль над складовими сектору безпеки і оборони України;

удосконалити механізм громадянського та державного контролю за цільовим використанням складовими сектору безпеки і оборони України наданих ресурсів, у тому числі міжнародної допомоги;

покращити координацію та виконання державних оборонних програм та річних національних програм

співробітництва Україна - НАТО;

делегувати повноваження на нижчі рівні, які спроможні приймати рішення для надання можливостей вищим керівним ланкам зосередитися на виконанні найважливіших завдань;

підвищити персональну відповідальність посадових осіб за виконання покладених на них повноважень;

створити систему реагування на комп'ютерні надзвичайні події для захисту інформації і державних інформаційних ресурсів у кіберпросторі;

підвищити ефективність існуючих антикорупційних органів та незалежних контролюючих інституцій з метою зменшення корупційних ризиків у діяльності сектору безпеки і оборони України;

впровадити систему планування для сектору безпеки і оборони України відповідно до євроатлантичних принципів та підходів;

створити медичну інформаційну систему складових сил оборони, що охоплює всі етапи медичної евакуації та процеси управління потоками пацієнтів, відповідає стандартам, доктринам та рекомендаціям НАТО;

удосконалити нормативно-правові акти щодо визначення прав і обов'язків військовослужбовців та взаємовідносин між ними, упорядкування службової діяльності та запровадження порядку ведення обліку часу виконання службових обов'язків військовослужбовцями;

оптимізувати систему мобілізаційних потужностей;

оптимізувати систему військових звань до загальноприйнятої практики держав - членів НАТО;

удосконалити критерії відбору громадян для проходження військової служби за контрактом.

2.1.1. Здійснення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони України

Здійснення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони України залишається одним з найбільш важливих елементів реформи сектору безпеки і оборони України.

Середньострокові цілі:

удосконалення правового регулювання здійснення демократичного цивільного контролю над сектором безпеки і оборони України;

підвищення ефективності роботи громадських рад при державних органах, які відповідно до законодавства здійснюють керівництво військовими формуваннями сектору безпеки і оборони України;

забезпечення урахування досвіду, отриманого в рамках заходів оборонно-технічного співробітництва з НАТО, під час виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, а також проектів щодо розробки та модернізації засобів протидії технічним розвідкам та зразкам високоточної зброї Російської Федерації.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

забезпечити видання органами сектору безпеки і оборони України "Білих книг";

удосконалити механізм інформування громадськості про державну політику у сфері національної безпеки і оборони України;

забезпечити на постійній основі інформування громадськості про результати діяльності складових сектору безпеки і оборони України;

виконати положення Стратегічного оборонного бюлетеня, схваленого Указом Президента України від 6 червня 2016 року N 240, щодо посилення демократичного цивільного контролю над силами оборони;

забезпечити реалізацію першочергових проектів практичного співробітництва складових сектору безпеки і оборони України та збройних сил держав - членів НАТО щодо організації протидії сучасним засобам технічних розвідок радіоелектронної боротьби та зразкам високоточної зброї Російської Федерації для відсічі збройній агресії проти України.

2.1.2. Створення системи державного гарантування якості продукції оборонного призначення

Обороноздатність держави значною мірою залежить від якості продукції оборонного призначення.

Одним із основних шляхів підвищення якості продукції оборонного призначення у провідних державах є впровадження державних систем гарантування якості, в основу яких покладені міжнародні та європейські принципи, а також положення союзних публікацій НАТО гарантування якості (AQAP), відповідно до яких здійснюється забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам.

У цьому контексті в Україні буде створено систему державного гарантування якості продукції оборонного призначення із застосуванням STANAG 4107 "Про взаємну систему державного гарантування якості" та впроваджено союзні публікації з гарантування якості (AQAP).

Середньострокові цілі:

створення

системи державного гарантування якості продукції оборонного призначення в Україні відповідно до стандартів НАТО;

впровадження союзних публікацій НАТО гарантування якості (AQAP) шляхом розроблення нормативно-правових актів та національних стандартів.

Пріоритетні завдання на поточний рік:

розробити та затвердити концепцію створення системи державного гарантування якості продукції оборонного призначення в Україні відповідно до стандартів НАТО;

утворити уповноважений орган з державного гарантування якості продукції оборонного призначення та затвердити положення, що регламентує його діяльність з урахуванням вимог стандартів НАТО з якості;

вивчити досвід держав - членів НАТО з питань державного гарантування якості продукції оборонного призначення;

провести навчання для представників уповноваженого органу з державного гарантування якості, представників структурних підрозділів органів військового управління, залучених до виконання робіт, пов'язаних із державним гарантуванням якості продукції оборонного призначення;

впровадити положення STANAG 4107 "Про взаємну систему державного гарантування якості" та союзні публікації з гарантування якості (AQAP).

2.1.3. Забезпечення рівних прав і можливостей жінок та чоловіків у секторі безпеки і оборони України

Забезпечення гендерної рівності у секторі безпеки і оборони України є одним із основних пріоритетних напрямів державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції відповідно до стандартів та рекомендацій НАТО.

Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 "Жінки, мир, безпека" на період до 2020 року, затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року N 113-р, є ефективним інструментом впровадження гендерної рівності у складових сектору безпеки і оборони України.

З метою вивчення стану справ щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок та чоловіків в окремих складових сектору безпеки і оборони України експертами структури Організації Об'єднаних Націй з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок в Україні у 2017 році було проведено дослідження гендерного впливу у секторі безпеки і оборони України.

За результатами дослідження експертами встановлено, що державна політика забезпечення гендерної рівності у секторі безпеки і оборони України вимагає суттєвого покращення координації та стратегічного планування.

Інтегрування гендерного фактора у складові сектору безпеки і оборони України є рекомендацією та стандартом НАТО.

Середньострокові цілі:

інтеграція державної політики забезпечення гендерної рівності у процеси реформування сектору безпеки і оборони України;

підвищення рівня концептуального розуміння гендерної тематики особовим складом складових сектору безпеки і оборони України;

нарощування необхідного наукового потенціалу та набуття практичного досвіду щодо забезпечення гендерної рівності у секторі безпеки і оборони України на стратегічному, оперативному та тактичному рівні управління;

включення гендерної проблематики до системи підготовки та підвищення кваліфікації особового складу сектору безпеки і оборони України;

урахування гендерного аспекту та забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків під час добору та просування по службі персоналу у складових сектору безпеки і оборони України;