Тип: Розпорядження
№ 275-р
Дата: 03 квітня 2017 р.
Статус: Чинний
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 3 квітня 2017 р. N 275-р
Київ
Про затвердження середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року та плану пріоритетних дій Уряду на 2017 рік
1. Затвердити такі, що додаються:
середньостроковий план пріоритетних дій Уряду до 2020 року;
план пріоритетних дій Уряду на 2017 рік.
2. Секретаріату Кабінету Міністрів України забезпечити проведення моніторингу виконання планів дій, затверджених цим розпорядженням.
Прем'єр-міністр України
В. ГРОЙСМАН
Інд. 68
ЗАТВЕРДЖЕНО
розпорядженням Кабінету Міністрів України
від 3 квітня 2017 р. N 275-р
СЕРЕДНЬОСТРОКОВИЙ ПЛАН
пріоритетних дій Уряду до 2020 року
Вступна частина
Незважаючи на зовнішні і внутрішні виклики, протягом останніх трьох років Україна продовжує рухатися в напрямі глибоких і структурних реформ, що сприяло формуванню позитивних тенденцій в економіці у 2016 році.
У 2016 році більшість економічних показників, які були одними з найнижчих у 2015 році, мали тенденцію до зростання. Це свідчить про те, що країна долає економічну кризу, спричинену макроекономічним дисбалансом у минулих роках. Великий дефіцит державного бюджету, зростання зовнішнього боргу, банківська криза, девальвація гривні, зростання індексу споживчих цін (в середньорічному вимірі) на 48,7 відсотка та зменшення валового внутрішнього продукту на 9,8 відсотка - лише деякі з труднощів, з якими Україна зіткнулася у 2015 році. Проте бюджетна стабілізація, жорстка грошова політика та міжнародна фінансова підтримка значною мірою сприяли досягненню макроекономічної стабілізації.
Показник
2013
2014
2015
2016
Зміна валового внутрішнього продукту, відсотків до попереднього року
0
-6,6
-9,8
2,3
Валовий внутрішній продукт на душу населення (за паритетом купівельної спроможності), доларів США
8629,7
8683,6
7939,6
Індекс промислового виробництва, відсотків до попереднього року
95,7
89,9
87
102,8
Індекс сільськогосподарського виробництва, відсотків до попереднього року
113,6
102,2
95,2
106,1
Питома вага валового нагромадження основного капіталу (ВНОК) у валовому внутрішньому продукті, відсотків
16,9
14,2
13,5
15,2
Облікова ставка Національного банку, відсотків:
максимум
7,5
14
30
22
мінімум
6,5
6,5
14
14
Міжнародні резерви (станом на кінець року), млрд. доларів США
20,4
7,5
13,3
15,5
Рівень безробіття населення у віці 15 - 70 років за методологією Міжнародної організації праці, відсотків до економічно активного населення відповідного віку
7,3
9,3
9,1
9,3
Середньомісячна заробітна плата працівників, брутто, гривень
3265
3480
4195
5183
Середній розмір пенсії, гривень
1526
1582
1700
1828
Індекс споживчих цін, відсотків (у середньому до попереднього року)
99,7
112,1
148,7
113,9
Частка бідного населення за відносним (національним) критерієм, відсотків
24,8
23,4
22,9
23,2
(січень - вересень)
Коефіцієнт концентрації (індекс Джині)
0,237
0,226
0,227
0,248
(січень - вересень)
Дефіцит зведеного бюджету, відсотків валового внутрішнього продукту
4,2
4,5
1,6
2,3
Дефіцит бюджету ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", відсотків валового внутрішнього продукту
5,5
0,9
0
Частка загальних державних доходів у валовому внутрішньому продукті, відсотків
43,3
40,3
41,9
38,4
Частка загальних державних витрат у валовому внутрішньому продукті, відсотків
48,1
44,8
43
40,6
Державний і гарантований державою борг, відсотків валового внутрішнього продукту
39,9
69,4
79,1
81
Валовий зовнішній борг, відсотків валового внутрішнього продукту
74,6
93,9
131,3
121,8
Сальдо рахунку поточних операцій, відсотків валового внутрішнього продукту
-10
-3,4
-0,2
-4,1
Чистий приріст прямих іноземних інвестицій, млн. доларів США
3909
299
3012
3268
Відновлення економіки у 2016 році відбулося насамперед в результаті нарощування інвестиційної активності, а також приватного споживання. Зростання значно пришвидшилося у IV кварталі, коли реальний валовий внутрішній продукт збільшився на 1,9 відсотка порівняно з попереднім кварталом (з
урахуванням сезонного фактора) та на 4,8 відсотка порівняно з IV кварталом 2015 року. За підсумками 2016 року відбулося збільшення валового внутрішнього продукту на 2,3 відсотка, що значно перевищило очікування багатьох українських експертів та прогнози міжнародних організацій.
Слід зазначити, що економічне зростання в Україні ще є нестійким. Протягом років незалежності не були побудовані інститути сучасної ринкової економіки, здатні забезпечити стале та інклюзивне економічне зростання. Наявність таких вад економічних відносин, як неналежний рівень захисту прав власності, монополізація ринків, нерівні "правила гри" в економіці, її сировинний характер та низький рівень інвестицій у створення нових виробничих потужностей дає змогу констатувати системну кризу існуючої економічної моделі розвитку країни.
У цій ситуації перед Урядом стоїть величезний виклик - здійснити очікування громадян у створенні вільного і демократичного суспільства, дієздатної ринкової економіки та поліпшенні якості життя в Україні.
Після свого призначення Кабінет Міністрів України у стислі строки розробив і затвердив план пріоритетних дій Уряду на 2016 рік. Його прийняття і виконання забезпечили початок системної роботи з проведення Урядом структурних реформ у різних сферах державної політики.
Вжито дієвих заходів, спрямованих на забезпечення економічного зростання, зокрема на розвиток ділового та інвестиційного клімату і розбудову інфраструктури, лібералізацію газового ринку України згідно з європейськими нормами, реформування ринку електроенергії. Запровадження в обов'язковому порядку електронних закупівель через електронну систему "ProZorro" для всіх органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів соціального страхування та державних підприємств відкрило для бізнесу величезний ринок державних закупівель.
Започатковано реформу системи управління державними фінансами, що дасть змогу запобігти виникненню кризи у майбутньому. Урядом схвалено Стратегію реформування державного управління на 2016 - 2020 роки. Саме її реалізація є запорукою успішного проведення структурних реформ у всіх сферах суспільного життя.
Підвищення добробуту громадян стало основною метою, на досягнення якої спрямовувалися зусилля Уряду. Збільшення прожиткового мінімуму у 2016 році становило 16,1 відсотка. З 1 січня 2017 р. вдвічі підвищено розмір мінімальної заробітної плати - до 3200 гривень.
Зміни, що були внесені до податкового та бюджетного законодавства у зв'язку із проведенням децентралізації влади в Україні, визначили успішну фінансову основу діяльності органів місцевого самоврядування. У 2016 році власні доходи місцевих бюджетів збільшилися на 41,7 відсотка порівняно з 2015 роком, а їх частка у загальних доходах зведеного бюджету - з 18,5 до 21,8 відсотка.
Україні вдалося протидіяти агресії з боку Російської Федерації та відновити боєздатність Збройних Сил - започатковано їх трансформацію в сучасну та ефективну армію, що функціонуватиме за стандартами НАТО.
Забезпечується повноцінне функціонування новоутворених органів із запобігання та протидії корупції. Найважливішим антикорупційним заходом стало електронне декларування, успішно проведене у вересні - жовтні 2016 року.
Підвищення рівня довіри суспільства до поліції свідчить про ефективність реформи правоохоронних органів. Новосформована система органів внутрішніх справ спроможна забезпечити своєчасне реагування на порушення прав і свобод громадян, громадський (публічний) порядок.
Наступним кроком у забезпеченні системної роботи Уряду є виконання середньострокового плану пріоритетних дій Уряду до 2020 року (далі - середньостроковий план), який розроблено відповідно до положень Програми діяльності Кабінету Міністрів України.
Середньострокове планування послідовних та комплексних реформ, зокрема тих, що визначені Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, Стратегією сталого розвитку "Україна - 2020", Стратегією реформування державного управління України на 2016 - 2020 роки, Угодою про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної
енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода про асоціацію), Меморандумом про економічну і фінансову політику в межах спільної з МВФ програми в рамках Механізму розширеного фінансування (далі - Меморандум з МВФ), Національною стратегією у сфері прав людини, Національним планом дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 "Жінки, мир, безпека" на період до 2020 року та Коаліційною угодою, є запорукою стійкого економічного зростання, досягнення європейських стандартів життя населення.
Залишаючись відданим європейським цінностям, Уряд здійснюватиме всі можливі кроки для забезпечення інтеграції України в європейський політичний, економічний та правовий простір.
Середньостроковий план, що визначає основні цілі і напрями діяльності Уряду протягом 2017 - 2020 років, є основою середньострокового бюджетного планування, щорічних операційних планів дій Уряду, стратегічних планів міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, плану законодавчого забезпечення реформ, запровадження посад фахівців з питань реформ та фокусування донорської допомоги.
Запровадження інтегрованого із системою стратегічного планування держави середньострокового бюджетного планування забезпечить ефективне фінансування стратегічних напрямів діяльності, реформ та чіткий взаємозв'язок обсягів фінансування з результатами реалізації відповідної політики.
Це дасть змогу покращити систему стратегічного планування, моніторингу та оцінювання, включаючи засади оцінювання результативності діяльності міністерств та інших державних органів у реалізації запланованої політики.
Під час формування документа застосовувалися такі підходи:
системність (обрано пріоритетні дії, які матимуть найбільш відчутний вплив на соціально-економічний розвиток країни, будуть рушієм змін в інших напрямах);
реалістичність (закладені лише ті цілі, які можливо реалізувати);
досяжність (визначено чіткі механізми та етапи реалізації);
простота та прозорість оцінки досягнення цілей (встановлено зрозумілі та вимірні критерії оцінки);
наступність розвитку (взаємозв'язок з розпочатими реформами та стратегічними документами).
Мета та цілі Уряду
Метою Кабінету Міністрів України є забезпечення зростання рівня життя громадян і підвищення його якості в результаті сталого економічного розвитку.
Середньостроковий план сфокусовано на поліпшенні всіх аспектів життя громадян шляхом досягнення таких цілей:
економічне зростання;
ефективне врядування;
розвиток людського капіталу;
верховенство права і боротьба з корупцією;
безпека та оборона.
Економічне зростання передбачає створення сприятливого інвестиційного клімату та утримання макроекономічної стабільності шляхом продовження фіскальної консолідації. У результаті буде забезпечено створення нових робочих місць, підвищення доходів і зниження рівня бідності.
Ефективне врядування передбачає проведення реформи державного управління, децентралізації і реформи державних фінансів, спрямованих на підвищення якості публічних послуг і рівня контролю суспільства над державними коштами.
Розвиток людського капіталу шляхом проведення реформи системи охорони здоров'я, освіти, поліпшення надання державної соціальної підтримки, розвитку культури і спорту дасть змогу забезпечити поліпшення якості життя, освіти і зростання продуктивності праці.
Верховенство права і боротьба з корупцією шляхом підтримки ефективного функціонування інститутів боротьби з корупцією, забезпечення рівного доступу до правосуддя та ефективного захисту прав власності сприятиме забезпеченню функціональної справедливості і рівності.
Безпека та оборона передбачає захист суверенітету та територіальної цілісності держави, а також найважливіші аспекти безпеки громадян, що дасть змогу забезпечити формування у громадян України відчуття захищеності їх життя і свободи.
ЦІЛЬ 1 - ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ
Визначення цілі
Динамічне, стале та інклюзивне зростання на базі структурної модернізації економіки, покращення умов ведення бізнесу та ефективності публічного сектору має важливе значення для майбутнього України. Формування сильної та сучасної економіки є
базовою передумовою для створення нових робочих місць та підвищення доходів громадян і відповідно для підвищення якості життя кожного українця.
Запорукою економічного зростання є створення рівних, прозорих та передбачуваних правил ведення бізнесу, включення України до регіональних та глобальних ланцюгів створення доданої вартості, створення умов для розвитку високотехнологічних виробництв, прискорення залучення інвестицій в економіку України та розвиток експортного потенціалу українських виробників.
Ключові пріоритети
Сприятливі умови для розвитку бізнесу є необхідною передумовою для досягнення Україною більш високого рівня економічного розвитку та інтеграції до спільного ринку ЄС.
Україна посідає 80 місце (серед 190 країн) у рейтингу Doing Business 2017. Німеччина у зазначеному рейтингу займає 17 місце, Польща - 24, Франція - 29, Італія - 50. Легкість ведення бізнесу - це шлях до залучення інвестицій в економіку (як іноземних, так і внутрішніх) та поштовх для відповідного збільшення валового внутрішнього продукту, а також вирішальний чинник для детінізації економіки країни.
Уряд продовжуватиме спрямовувати зусилля на створення сприятливих умов оподаткування, оптимального регуляторного режиму, функціонування та розвиток добросовісної конкуренції, розвиток малого і середнього підприємництва, активізацію процесів приватизації, зміну системи управління державними підприємствами, реформування системи публічних закупівель, захист інтелектуальної власності та розширення зовнішньоекономічних зв'язків.
Уряд забезпечуватиме імплементацію норм права ЄС у національне законодавство, створення відповідних адміністративних та інституціональних засад у сфері технічного регулювання, стандартизації, ринкового нагляду, акредитації та робіт з оцінки відповідності, а також здійснення санітарних і фітосанітарних заходів з метою підвищення якості товарів і послуг та спрощення доступу до ринку ЄС та інших ринків.
Високий рівень інвестиційної активності є також важливим для забезпечення високих темпів економічного зростання та розвитку, зокрема для створення продуктивних потужностей в економіці.
Рівень інвестицій (валового нагромадження основного капіталу) в Україні є низьким, у 2016 році він становив 15,2 відсотка валового внутрішнього продукту. Достатнім для забезпечення швидких темпів економічного зростання можна вважати рівень інвестицій, що становить 20 - 25 відсотків валового внутрішнього продукту. Зусилля Уряду будуть зосереджені на створенні максимально сприятливого інвестиційного клімату, в якому рівень інвестиційної активності буде достатньо високим для швидкого та сталого розвитку України.
Уряд також забезпечить інклюзивність економічного зростання, що передбачає отримання вигоди від збагачення країни кожним громадянином і відповідно зменшення соціальної нерівності та напруги в суспільстві. Політика Уряду буде спрямована на забезпечення використання кожним громадянином можливостей, які надає швидкий економічний розвиток.
Ключові показники ефективності досягнення цілі до 2020 року
Ключові показники, які визначають ефективність досягнення цілі до 2020 року:
місце в рейтингу Doing Business - не нижче 30;
питома вага валового нагромадження основного капіталу у валовому внутрішньому продукті - 23 відсотки;
коефіцієнт Джині - не вище 35 (за методологією Світового банку);
підписання та набрання чинності Угодою про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА) відповідно до статті 57 Угоди про асоціацію для трьох секторів (2017 рік) та поступове розширення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (АСАА) для 27 секторів, законодавство в яких повинно бути гармонізовано із законодавством ЄС відповідно до додатка III до Угоди про асоціацію (протягом п'яти років з дня набрання чинності Угодою про асоціацію);
взаємне визнання сертифікатів електронних підписів між Україною та державами - членами ЄС;
прийняття Підкомітетом з управління санітарними та фітосанітарними заходами між Україною та ЄС рішення щодо визнання еквівалентності рівня санітарного та фітосанітарного захисту між Україною
та ЄС;
прийняття Комітетом асоціації у торговельному складі між Україною та ЄС рішення щодо поетапного взаємного надання доступу до ринків державних контрактів на закупівлю робіт і послуг, щодо набуття повного режиму внутрішнього ринку у сфері фінансових послуг, телекомунікаційних послуг, поштових та кур'єрських послуг, послуг з міжнародних морських перевезень;
наявність національного законодавства про державну допомогу та незалежного органу, який має повноваження, передбачені статтею 267 Угоди про асоціацію, відповідність схем державної допомоги критеріям, визначеним у статтях 262, 264 і 267 Угоди про асоціацію, а також функціонування реєстру, передбаченого Законом України "Про державну допомогу суб'єктам господарювання" та статтею 267 Угоди про асоціацію.
ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ
Проблеми
Пріоритетні дії
Короткий опис
Взаємозв'язок з міжнародними зобов'язанням
1. Структурна модернізація економіки, покращення умов для ведення бізнесу
нестійка макроекономічна стабільність; високий рівень "тінізації" економіки; низький рівень розвитку конкуренції, несприятливий діловий клімат; низька продуктивність праці та низька міжнародна конкурентоспроможність економіки, відсутність інвестицій
1) спрощення адміністрування податків
спрощення адміністрування податків, створення простих і прозорих правил оподаткування, розмежування сервісної та правоохоронної функцій фіскальної служби, оптимізація структури та чисельності органів, які ведуть боротьбу із злочинами у сфері фінансів, усунення дублювання їх функцій
відповідає зобов'язанням України перед МВФ
2) реформа митниці як інструмент покращення інвестиційного середовища
поліпшення якості, забезпечення прозорості та підвищення ефективності роботи митниці шляхом удосконалення законодавства; посилення інституціональної спроможності відповідно до кращих європейських практик та керівних принципів ЄС, прискорення експорту та імпорту товарів і спрощення процедур торгівлі
зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію;
відповідає зобов'язанням України перед МВФ;
відповідає Угоді СОТ про спрощення процедур торгівлі
3) реформування та розвиток фінансового сектору
створення фінансової системи, що здатна забезпечувати сталий економічний розвиток у результаті ефективного перерозподілу фінансових ресурсів в економіці; розроблення комплексної стратегії розвитку державних банків з метою підвищення конкурентоспроможності та ефективності їх діяльності
зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію;
відповідає зобов'язанням України перед МВФ
4) створення системи моніторингу та контролю державної допомоги суб'єктам господарювання
створення ефективної системи моніторингу та контролю державної допомоги суб'єктам господарювання, що сприятиме створенню рівних умов для діяльності суб'єктів господарювання на товарних ринках України, запровадженню прозорого механізму витрачання ресурсів держави та місцевих ресурсів, усуненню вибірковості заходів державної підтримки окремих суб'єктів господарювання, забезпеченню обґрунтованості заходів підтримки підприємницької діяльності
зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію;
відповідає Договору про заснування Енергетичного Співтовариства
5) дерегуляція і розвиток підприємництва та конкуренції
створення належних умов для ведення бізнесу, обмеженого та прогнозованого регуляторного поля, забезпечення доступу до ресурсів
відповідає цілям Угоди про асоціацію;
відповідає зобов'язанням України перед МВФ
6) управління державною власністю та приватизація
забезпечення усунення втручання політиків у господарську діяльність державних підприємств з метою мінімізації політичної корупції, підвищення конкуренції у відповідних секторах економіки, що позитивно позначиться на добробуті споживачів та рівні конкурентоспроможності економіки в цілому; збільшення надходжень від продажу державних підприємств, активів, а також від сплати податків державними підприємствами, що залишаться у державній власності і стануть ефективними
зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію;
відповідає зобов'язанням України перед МВФ
7) розвиток публічних закупівель
побудова
простої, прозорої та справедливої системи публічних закупівель, що ґрунтується на взаємодії ділових кіл, влади та громадськості і забезпечує проведення закупівель з оптимальним співвідношенням "ціна/якість"
зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію
8) розвиток інновацій та реформа у сфері інтелектуальної власності
створення передумов для розвитку та широкого впровадження інновацій в усіх галузях економіки, а також подальшого переходу до цифрової економіки, зокрема вдосконалення нормативно-правової та регуляторної бази у сфері інновацій, інтелектуальної власності та цифрової економіки, вдосконалення державної політики у цих сферах та запровадження програм, спрямованих на стимулювання та підтримку інноваційного розвитку
відповідає цілям Угоди про асоціацію
9) розвиток промислового виробництва та залучення інвестицій
створення умов для збільшення обсягу інвестицій у промисловість, забезпечення модернізації виробництва та інфраструктури, створення передумов для розвитку і диверсифікації експорту, включення вітчизняних підприємств у світові ланцюги доданої вартості
відповідає цілям Угоди про асоціацію
10) розвиток експорту та розширення зовнішньоекономічних зв'язків
забезпечення пошуку нових ринків та переорієнтації зовнішньоекономічних зв'язків України на альтернативні ринки реалізації вітчизняної продукції, розвиток експорту товарів і послуг
відповідає цілям Угоди про асоціацію
11) регіональний економічний розвиток
створення ефективної системи планування регіонального розвитку та забезпечення стабільного фінансування програм і проектів регіонального розвитку; підвищення інституціональної спроможності на центральному та місцевому рівні щодо розроблення та відбору проектів регіонального розвитку з урахуванням підходів ЄС
відповідає цілям Угоди про асоціацію
12) сприяння продуктивній зайнятості, реформа ринку праці
проведення активної політики зайнятості для прискорення повернення безробітних до трудової діяльності, створення умов для зниження рівня неформальної зайнятості, підвищення рівня доходів працюючих громадян, дерегуляція взаємовідносин роботодавця та працівника
відповідає Конвенціям N 81, 129 і 173 Міжнародної організації праці
неефективне використання конкурентних переваг країни та природних ресурсів
13) земельна реформа
законодавче забезпечення створення земельного ринку за моделлю, визначеною шляхом національного обговорення, спрощення процедури реєстрації земельних ділянок
відповідає зобов'язанням України перед МВФ
14) удосконалення механізмів стимулювання розвитку агропромислового комплексу
забезпечення продовольчої безпеки, прогнозованості і стабільності товарних ринків шляхом підвищення конкурентоспроможності малих і середніх сільськогосподарських виробників, збільшення обсягів виробництва сільськогосподарської продукції з високою доданою вартістю та диверсифікації бізнес-можливостей в агропромисловому секторі, наближення секторального законодавства до регуляторних стандартів ЄС
відповідає цілям Угоди про асоціацію
15) забезпечення якості і безпечності харчових продуктів
приведення національного законодавства у сфері ветеринарної та фітосанітарної безпеки у відповідність з директивами та регламентами ЄС, підвищення безпечності та якості харчових продуктів у результаті впровадження європейських стандартів та підвищення інституціональної спроможності відповідних органів виконавчої влади
зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію
16) розвиток органічного ринку
забезпечення здійснення належного державного контролю у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, що спростить вихід вітчизняної органічної продукції на зарубіжні ринки, надасть можливість розвивати експортний потенціал у зазначеній сфері
зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію
17) підвищення енергетичної незалежності
нарощування власного виробництва енергетичних ресурсів; модернізація енергетичної інфраструктури, диверсифікація джерел постачання енергоресурсів; перехід енергетичного сектору України на ринкові принципи функціонування, запровадження стандартів системи європейської
енергетичної безпеки з акцентом на кібербезпеку і безпеку постачання енергоресурсів; збільшення регулюючих маневрових потужностей гідроелектростанцій і гідроакумулюючих електростанцій
відповідає цілям Угоди про асоціацію
18) впровадження принципів Третього енергетичного пакета ЄС
забезпечення надійного постачання електроенергії та природного газу споживачам за конкурентними цінами шляхом приведення вітчизняного законодавства в електроенергетичній та газовій сфері у відповідність з вимогами Третього енергетичного пакета ЄС, що сприятиме реформуванню та подальшому розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу, стимулюватиме надходження приватних інвестицій, створить рівні умови для всіх учасників ринку та сприятиме розвитку системи захисту споживачів; забезпечення можливості інтеграції об'єднаної енергетичної системи України в європейську енергетичну систему
зобов'язання у рамках членства в Енергетичному Співтоваристві;
зобов'язання України перед МВФ;
відповідає цілям Угоди про асоціацію
19) реформа вугільної галузі
забезпечення економічної ефективності (самоокупності) вугільної галузі шляхом переходу на ринкові принципи функціонування ринку вугільної продукції, запровадження електронних біржових торгів вугіллям, залучення приватних інвестицій у галузь та приватизації вугільних шахт; забезпечення ефективної реструктуризації галузі та соціальної підтримки шахтарів
відповідає цілям Угоди про асоціацію
20) розвиток відновлюваної енергетики
збільшення частки енергоносіїв, вироблених з відновлюваних джерел енергії, у структурі загального кінцевого енергоспоживання
відповідає цілям Угоди про асоціацію та Договору про заснування Енергетичного Співтовариства
21) забезпечення енергоефективності та енергозбереження
забезпечення зменшення обсягів споживання енергоресурсів, впровадження сучасних енергоефективних технологій; стимулювання здійснення заходів щодо підвищення енергоефективності, забезпечення економного використання енергетичних ресурсів населенням, підвищення рівня життя населення в результаті зменшення витрат на оплату енергетичних ресурсів, раціональне використання коштів державного та місцевих бюджетів, які спрямовуються на компенсацію витрат, пов'язаних з використанням енергетичних ресурсів
відповідає Договору про заснування Енергетичного Співтовариства
22) підвищення ефективності виробництва та постачання теплової енергії
покращення фінансового стану підприємств галузі теплопостачання, залучення інвестицій для модернізації технічної бази, підвищення операційної ефективності та зменшення обсягу споживання енергоресурсів
відповідає Договору про заснування Енергетичного Співтовариства
23) розвиток житлово-комунального господарства
досягнення ефективного управління житловим фондом та створення ринку управління житлом
відповідає цілям Угоди про асоціацію
24) розвиток мінерально-сировинної бази
задоволення потреб національної економіки у мінеральних ресурсах за рахунок власного видобутку; зменшення або повна ліквідація залежності України від імпорту мінеральних ресурсів та збільшення експортного потенціалу країни за рахунок власного видобутку корисних копалин, що мають великий попит на світовому ринку; залучення на ринок України геологорозвідувальних компаній
відповідає цілям Угоди про асоціацію
25) забезпечення ефективного та безпечного поводження з відходами
перехід до європейської практики поводження з відходами; зменшення ризиків, пов'язаних з об'єктами накопичення і зберігання відходів, насамперед небезпечних; впровадження дієвих механізмів стимулювання мінімізації обсягів утворення відходів та зниження рівня їх небезпечності; перетворення сфери поводження з відходами на самостійний рентабельний сектор економіки; запровадження новітніх технологій утилізації відходів
відповідає цілям Угоди про асоціацію
застаріла інфраструктура; незадовільна система транспортних послуг і міжнародних зв'язків
26) реформа регулювання транспортної галузі
створення вільного та конкурентного ринку транспортних послуг шляхом реформування системи державного управління галуззю, гармонізації національного
законодавства та стандартів з нормами ЄС, визначення пріоритетів розвитку транспорту та створення умов для залучення приватних інвестицій
відповідає цілям Угоди про асоціацію
27) забезпечення якості та ефективності транспортних сервісів
запровадження нових підходів до надання транспортних сервісів на ринковій основі з прозорими механізмами фінансування соціально важливих пасажирських перевезень
відповідає цілям Угоди про асоціацію
28) залучення коштів у транспортну галузь
залучення приватних інвестицій у транспортну галузь шляхом створення ринкових умов для її функціонування та механізмів державно-приватного партнерства, упорядкування державних видатків на розвиток інфраструктури
відповідає цілям Угоди про асоціацію
29) запровадження сучасної системи безпеки на транспорті
здійснення комплексу регуляторних заходів, спрямованих на удосконалення системи безпеки на транспорті та приведення її у відповідність із стандартами ЄС
зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію
30) забезпечення міської мобільності та регіональної інтеграції
розвиток транспорту на регіональному та місцевому рівні шляхом розвитку локальної інфраструктури, децентралізації залізничних перевезень та спрощення регуляторних норм
відповідає цілям Угоди про асоціацію
ЦІЛЬ 2 - ЕФЕКТИВНЕ ВРЯДУВАННЯ
Визначення цілі
Створення системи урядування, здатної до проведення системних реформ в Україні, з дотриманням принципів демократії, верховенства права, захисту прав людини та принципів гендерної рівності, інклюзивності та спільної участі є ще однією базовою передумовою успіху України. Структура і система роботи державного апарату мають забезпечити своєчасне надання державних послуг з економним використанням публічних ресурсів та у прозорий і підзвітний громадянам спосіб, збереження природних ресурсів та забезпечення життя людей в екологічно чистому, різноманітному довкіллі. Саме якість надання публічних послуг свідчить про рівень поваги держави до прав і гідності кожної людини.
Ключові пріоритети
Ситуація, що склалася у сфері надання публічних послуг і публічного управління, свідчить про їх неефективність, непрозорість та закритість для фізичних і юридичних осіб. У зв'язку з цим необхідно забезпечити удосконалення порядку надання публічних послуг і здійснення публічного управління шляхом реформування системи державного управління, децентралізації, реформування системи управління державними фінансами, запровадження інструментів електронного урядування.
Реформування системи державного управління
Уряд готовий розбудовувати систему урядування, яка буде здатна виробляти і реалізувати цілісну державну політику, надавати якісні публічні послуги громадянам та повністю відповідатиме європейським стандартам належного адміністрування. Для успішного проведення структурних реформ у всіх сферах суспільного життя необхідно завершити реформу державної служби. Уряд запровадить нові принципи формування і координації державної політики, стандарти стратегічного планування, основані на результатах аналізу політики, забезпечить підзвітність органів державного управління та передачу відповідних повноважень з центрального рівня до місцевих органів влади через децентралізацію.
Децентралізація
Децентралізація сприятиме створенню сучасної системи місцевого самоврядування та територіальної організації влади з урахуванням українських особливостей і традицій на основі європейських цінностей розвитку місцевої демократії, зокрема Хартії місцевого самоврядування. Основною метою проведення цієї реформи є забезпечення надання населенню високоякісних та доступних публічних послуг незалежно від місця проживання, задоволення інтересів громадян в усіх сферах життєдіяльності на відповідній території.
Роль об'єднаних територіальних громад у розв'язані соціальних проблем громадян має стати ключовою. Саме на цьому рівні кошти можуть витрачатися з найбільшою ефективністю з урахуванням потреб громади та кожної родини, що потребує соціальної допомоги.
Реформування системи управління державними фінансами
Уряд забезпечить ефективне та прозоре використання державних фінансів та
запровадить бюджетне планування на середньострокову перспективу в розрізі головних розпорядників бюджетних коштів на рівні державного бюджету для поліпшення ефективності та якості державних послуг.
Запровадження інструментів електронного урядування
Згідно з останнім дослідженням ООН (United Nations E-government Survey 2016) щодо розвитку електронного урядування (E-Government Development Index), Україна посіла 62 місце серед 193 країн, що свідчить про значне відставання України від світових темпів розвитку e-урядування та необхідність удосконалення державної політики у цій сфері. E-урядування є важливим для підвищення рівня конкурентоспроможності країни та інвестиційної привабливості, необхідною передумовою для ефективного державного управління в сучасних умовах.
Уряд забезпечить ефективне державне управління у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Ключові показники ефективності досягнення цілі до 2020 року
Ефективність досягнення цілі до 2020 року визначають такі ключові показники:
індикатор Government Effectiveness World Governance Indicators - вище 50 відсотків країн;
індикатор Ефективність публічного сектору Індексу глобальної конкурентоспроможності Світового економічного форуму - входження до 50 кращих країн світу;
E-Government Development Index (United Nations E-government Survey) - входження до 40 кращих країн світу;
Open Budjet Index (OBI) (міжнародна мережа International Budget Partnership) - входження до 50 кращих країн;
зменшення рівня дефіциту державного бюджету до 2,1 відсотка валового внутрішнього продукту.
ЕФЕКТИВНЕ ВРЯДУВАННЯ
Проблеми
Пріоритетні дії
Короткий опис
Взаємозв'язок з міжнародними зобов'язанням
1. Організація своєчасного надання державних послуг з економним використанням публічних ресурсів та у прозорий спосіб із забезпеченням підзвітності громадянам
неефективне та непрозоре урядування
1) реформування системи державного управління
посилення загальної управлінської та адміністративної спроможності державного апарату на основі принципів належного врядування з урахуванням кращого досвіду держав - членів ЄС, перетворення його на ефективний інструмент безперервного і сталого розвитку держави
відповідає цілям Угоди про асоціацію
2) розвиток електронного урядування
запровадження надання пріоритетних електронних послуг в усіх сферах суспільного життя; оприлюднення високоякісних наборів даних у формі відкритих даних з урахуванням суспільного інтересу, кращих світових практик і відповідно до встановлених вимог щодо відкритості і прозорості діяльності; запровадження електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів; розвиток електронного документообігу
відповідає цілям Угоди про асоціацію
низький рівень організації влади на місцевому рівні, малоефективне управління суспільним розвитком на регіональному рівні
3) децентралізація
сприяння утворенню спроможних територіальних громад та підтримка їх розвитку, передача максимальної кількості повноважень місцевим органам влади та надання таким органам можливості для практичної реалізації делегованих їм повноважень
відповідає цілям Угоди про асоціацію
відсутність послідовної та передбачуваної бюджетної політики
4) реформування системи управління державними фінансами
побудова сучасної ефективної системи управління державними фінансами як основи для стійкого економічного зростання і якісного надання державних послуг із забезпеченням ефективного акумулювання державних ресурсів та їх розподілу відповідно до пріоритетів розвитку держави у середньостроковій перспективі
відповідає зобов'язанню України перед МВФ;
відповідає цілям Угоди про асоціацію
5) реформування системи державного фінансового контролю на центральному, регіональному та місцевому рівні
удосконалення механізмів здійснення державного фінансового контролю щодо виявлення, елімінування та запобігання порушенням фінансово-бюджетної дисципліни, забезпечення законного та ефективного розподілу, управління, використання та збереження публічних ресурсів органами державної влади, органами місцевого самоврядування в умовах децентралізації, суб'єктами
господарювання державного та комунального секторів
відповідає цілям Угоди про асоціацію
нераціональне використання природних ресурсів, відсутність ефективної національної системи контролю за додержанням природоохоронного законодавства
6) запобігання зміні клімату та адаптація до неї
удосконалення державної політики у сфері зміни клімату для досягнення сталого розвитку держави, створення правових та інституціональних передумов для забезпечення поступового переходу до низьковуглецевого розвитку за умови економічної, енергетичної та екологічної безпеки і підвищення добробуту громадян; впровадження механізмів, спрямованих на зменшення обсягу споживання озоноруйнівних речовин; забезпечення інституціональної спроможності органів державної влади щодо планування і реалізації дій у сфері зміни клімату та захисту озонового шару
відповідає цілям Угоди про асоціацію
7) збереження природної спадщини
запровадження європейських принципів збереження, невиснажливого використання та відтворення біорізноманіття в природоохоронній сфері, створення ефективної системи збереження рідкісних та таких, що зникають в Україні та Європі, видів рослин і тварин та природних оселищ, організація моніторингу за збереженням рідкісних та зникаючих видів та оселищ; формування мережі природоохоронних територій
відповідає цілям Угоди про асоціацію
8) належне екологічне врядування
створення єдиного інтегрованого органу природоохоронного нагляду, перехід від неефективного надмірного природоохоронного контролю до запобігання правопорушенням і моніторингу стану навколишнього природного середовища, зменшення тиску на користувачів природних ресурсів, широке залучення громадськості до природоохоронної діяльності
зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію
9) стале управління водними ресурсами
перехід до інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом, що включає планування, координацію, контроль якості, охорону та раціональне використання водних ресурсів
зобов'язання відповідно до Угоди про асоціацію
ЦІЛЬ 3 - РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ
Визначення цілі
Повноцінний розвиток людського капіталу є основним результатом ефективної роботи Уряду. Подолання суспільної кризи передбачає значне підвищення якості життя та забезпечення належного рівня соціальних стандартів. Держава має сприяти створенню можливостей для реалізації громадянами свого потенціалу, що впливає на зростання національної економіки і зміцнення конкурентної позиції України у світі.
З огляду на зазначене, дії Уряду спрямовуються на формування та реалізацію ефективної політики у сфері освіти, науки, охорони здоров'я, соціального захисту та культури, на розширення прав і можливостей української мови, формування почуття патріотизму у громадян, що має велике значення для національної ідентичності та гордості.
Ключові пріоритети
Здоров'я населення є одним із основних чинників досягнення національної безпеки та благополуччя держави в цілому. Нагальною є необхідність запровадження нових підходів до розв'язання проблем громадського здоров'я, визначення одним з пріоритетів системи медичної допомоги проведення профілактичної роботи.
Діяльність системи охорони здоров'я буде переорієнтована від політики лікування до політики зміцнення та збереження здоров'я і запобігання захворюванням.
Передбачається створити нову систему організації охорони здоров'я на засадах медичного страхування, реформування екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, удосконалити надання високоспеціалізованої медичної допомоги.
Завданнями Уряду у сфері освіти у середньостроковій перспективі є поліпшення якості середньої освіти, подолання територіальних відмінностей у якості освіти та трансформація змісту освіти на основі компетентнісного підходу, модернізація професійно-технічної освіти, що сприятиме підготовці на високому рівні конкурентоспроможних робітничих кадрів, які здатні задовольнити вимоги сучасного ринку праці, та забезпеченню рівного доступу до професійно-технічної освіти; підвищення рівня та оптимізація результатів наукової та академічної діяльності, підтримка процесу ствердження
академічної доброчесності у вищих навчальних закладах та наукових установах.
Стан пенсійної системи свідчить про необхідність проведення чергового етапу пенсійної реформи. Основною метою є створення умов для підвищення пенсій, забезпечення дотримання принципу соціальної справедливості, усунення великих розривів між спеціальними та звичайними пенсіями, забезпечення належного рівня життя громадян, які протягом свого трудового життя сплачували пенсійні внески, не приховуючи трудових доходів.
Створення ефективної системи надання соціальної підтримки населенню дасть можливість забезпечити адресний підхід до надання соціальної допомоги малозабезпеченим громадянам та запровадити комплексний підхід до розв'язання проблем найбільш вразливих верств населення, сприяти їх соціальній інтеграції та подоланню бідності, сформувати на рівні територіальної громади систему надання соціальних послуг та забезпечення захисту прав дітей, зокрема права на виховання у сім'ї або в умовах, що максимально наближені до сімейних, у своїй територіальній громаді. Зокрема, передбачено запровадження надання пільг у грошовій формі, перехід до надання соціальної підтримки окремих категорій громадян за принципом "гроші ходять за людиною", запровадження стимулів до працевлаштування отримувачів соціальної допомоги.
Стратегічне значення для розвитку і модернізації країни має вдосконалення принципів і визначення напрямів культурної політики держави. Одним з основних завдань державних органів є розроблення сучасних програм та створення фінансових інструментів підтримки культурно-мистецької творчості. Уряд працюватиме над створенням бази даних про наявні культурні цінності та об'єкти нерухомої культурної спадщини. Значна увага приділятиметься належному формуванню державної політики щодо провадження літературної, книговидавничої та бібліотечної діяльності.
Популяризація рухової активності та спорту сприятиме збільшенню кількості українців, що свідомо обирають активний та здоровий спосіб життя, відмовляються від шкідливих звичок, вихованню покоління здорової молоді як найвищої цінності держави, готової до продуктивної праці та до захисту національних інтересів, незалежності, територіальної цілісності та суверенітету України.
З метою формування позитивного іміджу України у світовому спортивному русі Уряд приділятиме увагу створенню умов для ефективної підготовки спортсменів вищої категорії, здобуття ліцензій для участі в найважливіших міжнародних спортивних змаганнях, збільшенню популярності видів спорту в Україні, популяризації спорту серед людей з інвалідністю в Україні.
Уряд також здійснюватиме заходи щодо активізації процесу національно-патріотичного виховання.
Ключові показники ефективності досягнення цілі до 2020 року
Ключові показники, які визначають ефективність досягнення цілі до 2020 року:
індекс людського розвитку - входження до 50 кращих країн;
рівень смертності - зменшення на 10 відсотків;
рівень бідності (ОЕСР) - 15 відсотків.
РОЗВИТОК ЛЮДСЬКОГО КАПІТАЛУ
Проблеми
Пріоритетні дії
Короткий опис
Взаємозв'язок з міжнародними зобов'язанням
1. Формування та реалізація ефективної політики у сфері освіти, охорони здоров'я
неефективність системи охорони здоров'я, зокрема надання відповідних послуг, застаріле обладнання та процедури, нечітка компетенція різних рівнів влади
1) створення нової системи організації охорони здоров'я на засадах медичного страхування
створення та запровадження нової моделі фінансування, яка передбачає чіткі та прозорі гарантії держави щодо обсягу безоплатної медичної допомоги, кращий фінансовий захист громадян у разі хвороби, ефективний та справедливий розподіл публічних коштів та скорочення неформальних платежів, створення стимулів до поліпшення якості медичної допомоги, що надається населенню державними та комунальними закладами охорони здоров'я, та підвищення ефективності процесу її надання
відповідає цілям Угоди про асоціацію;
відповідає зобов'язанню України перед МВФ
2) розвиток системи громадського здоров'я
орієнтація системи охорони здоров'я на збереження та зміцнення здоров'я, збільшення тривалості та
покращення якості життя, запобігання захворюванням, продовження активного та працездатного віку і відповідно зменшення економічного навантаження на бюджет охорони здоров'я
відповідає цілям Угоди про асоціацію
3) підвищення рівня доступності лікарських засобів
запровадження механізму відшкодування вартості основних лікарських засобів, включених до Національного переліку основних лікарських засобів; реформування принципів державного регулювання цін на лікарські засоби з урахуванням досвіду та принципів ЄС
відповідає цілям Угоди про асоціацію
4) реформування системи екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
запровадження нового підходу до надання екстреної медичної допомоги та покращення ефективності надання екстреної медичної допомоги населенню
відповідає цілям Угоди про асоціацію
5) удосконалення надання високоспеціалізованої медичної допомоги
удосконалення організації надання невідкладної медичної допомоги пацієнтам із серцево-судинною патологією, гострим інфарктом міокарда та судинно-мозковою недостатністю;
надання якісної високоспеціалізованої медичної допомоги населенню шляхом збільшення кількості трансплантації органів та інших анатомічних матеріалів, їх доступності, якості та безпечності; створення Національного організаційно-методичного центру трансплантації та державних трансплантаційних округів
відповідає цілям Угоди про асоціацію
6) розвиток соціальних та реабілітаційних послуг у територіальних громадах
забезпечення надання на високому рівні соціальних, реабілітаційних та психологічних послуг та запровадження нових підходів до організації їх надання на рівні територіальної громади
передбачено Конвенцією ООН про права осіб з інвалідністю
погіршення якості освіти, застарілі методи навчання; незадоволення роботодавців якістю освіти
7) забезпечення якісної, сучасної та доступної загальної середньої освіти ("Нова українська школа")
поліпшення якості середньої освіти, подолання територіальних відмінностей у якості освіти та трансформація змісту освіти на основі компетентнісного підходу;
формування змісту освіти з метою розвитку креативної та ініціативної особистості, що здатна до ефективної діяльності в суспільстві і завдяки умінню критично мислити, набутим компетентностям, сформованим переконанням і ціннісним ставленням спроможна приймати адекватні рішення на благо українського народу, суспільно-економічного розвитку людства
відповідає зобов'язанню України перед МВФ
8) модернізація професійно-технічної освіти
створення сприятливих умов для підготовки на належному рівні конкурентоспроможних робітничих кадрів, які здатні задовольнити вимоги сучасного ринку праці, та забезпечення рівного доступу до професійно-технічної освіти
відповідає цілям Угоди про асоціацію
9) забезпечення якості вищої освіти
створення нових освітніх програм відповідно до нових стандартів вищої освіти; підвищення рівня та оптимізація результатів наукової та академічної діяльності, підтримка процесу ствердження академічної доброчесності у вищих навчальних закладах та наукових установах
відповідає цілям Угоди про асоціацію
10) створення нової системи управління та фінансування науки
забезпечення ефективної взаємодії представників наукової громадськості, органів виконавчої влади та реального сектору економіки у формуванні та реалізації єдиної державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності;
збільшення частки грантового фінансування у загальному обсязі державної підтримки наукових досліджень і розробок, що сприятиме підвищенню мотивації наукових працівників до участі у відкритих конкурсних відборах проектів, що фінансуватимуться за рахунок грантової підтримки Національного фонду досліджень, та формуватиме реальну альтернативу продовженню молодими ученими своєї наукової кар'єри за кордоном
відповідає цілям Угоди про асоціацію
відсутність адресного підходу в існуючій системі соціальної підтримки; низька якість та ефективність послуг системи соціального захисту населення;
витрачання великої частки валового внутрішнього продукту на державні послуги системи соціального захисту населення та
допомогу
11) створення справедливої системи пенсійного страхування
запровадження єдиного підходу до обчислення пенсій, забезпечення належного рівня пенсійного забезпечення, оптимізація видатків державного бюджету та бюджету Пенсійного фонду України
відповідає зобов'язанню України перед МВФ
12) забезпечення ефективної державної соціальної підтримки населення
забезпечення адресного підходу до надання соціальної допомоги малозабезпеченим громадянам та запровадження комплексного підходу до розв'язання проблем найбільш вразливих верств населення, їх соціальної інтеграції та подолання бідності
передбачено Угодою про позику (Проект "Модернізація системи соціальної підтримки населення України") між Україною та Міжнародним банком реконструкції та розвитку;
відповідає зобов'язанню України перед МВФ
13) забезпечення захисту прав дітей
створення системи повноцінного виховання дітей в сімейному середовищі шляхом посилення відповідальності батьків, інших законних представників, а також кожної базової територіальної громади; деінституалізація догляду дітей; забезпечення безпеки та благополуччя кожної дитини
передбачено Конвенцією ООН про права дитини та Конвенцією Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства
2. Розвиток особистості, культури і спорту;
поширення використання української мови в усіх сферах життєдіяльності
недостатній рівень патріотизму, використання української мови; відсутність можливостей і підтримки для самореалізації в культурній сфері та спорті
14) зміцнення позицій державної мови в культурно-інформаційному просторі
розширення функціонування української мови у засобах масової інформації, сфері культури, освіти та науки; створення організаційних, адміністративних та культурологічних умов для перетворення вітчизняної видавничої справи на культурну індустрію європейського зразка
15) забезпечення національно-патріотичного виховання
активізація процесу національно-патріотичного виховання, збільшення чисельності молоді, готової до виконання обов'язку із захисту України; утвердження української ідентичності та громадянської єдності на основі спільних суспільно-державницьких цінностей: самобутності, волі, соборності та гідності українського народу на противагу зовнішньому ворожому інформаційно-психологічному впливу на українське суспільство
16) створення Суспільного телебачення і радіомовлення України
забезпечення повноцінного функціонування Суспільного телебачення і радіомовлення України, яке задовольнятиме інформаційні потреби суспільства, пропонуватиме високоякісний і цікавий медіапродукт в доступному форматі, сприятиме залученню суспільства до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань
відповідає зобов'язанню України перед Радою Європи (Резолюція Парламентської Асамблеї Ради Європи від 5 жовтня 2005 р. N 1466)
17) розвиток культурно-митецького потенціалу та збереження культурної спадщини України
створення умов для прозорої та ефективної державної підтримки митців для реалізації ними творчих проектів; підвищення статусу мистецької освіти; створення ефективних локальних культурних просторів у громадах, що базуються на творчій активності членів громад; створення основи для запровадження прозорих механізмів дозвільних процедур у сфері охорони культурної спадщини, музейної справи, вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей та уникнення корупційних ризиків і зловживань
відповідає Конвенції про права дитини ООН від 20 листопада 1989 року;
відповідає цілям Угоди про асоціацію
18) формування здорової нації
зміцнення здоров'я різних верств населення шляхом залучення до фізичної культури і спорту для активного працездатного довголіття, посилення здатності працюючих адаптуватися до вимог сучасного виробництва, зменшення бюджетних витрат, пов'язаних з тимчасовою непрацездатністю та лікуванням, післятрудовим відновленням, змістовного дозвілля та активного відпочинку, створення умов для самореалізації дітей та молоді шляхом занять обраними видами спорту
відповідає цілям Угоди про асоціацію
19) створення нових можливостей для
молоді
посилення потенціалу та ролі молоді у суспільно-політичному житті держави та її становлення як одного із ключових партнерів формування державної політики у молодіжній сфері
відповідає цілям Угоди про асоціацію
20) формування позитивного іміджу України у світовому спортивному русі
формування позитивного іміджу України у світі шляхом проведення в Україні офіційних міжнародних спортивних змагань та забезпечення успішної участі спортсменів високого класу у міжнародних спортивних змаганнях
відповідає цілям Угоди про асоціацію
ЦІЛЬ 4 - ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА І БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ
Визначення цілі
Принцип верховенства права має важливе значення для сталого та рівноправного зростання і соціального розвитку. Верховенство права є різноплановим поняттям, що охоплює певні галузі - від безпеки особистості та права власності і розв'язання конфліктів до стримувань і противаг Уряду і боротьби з корупцією. Середньостроковий план обмежується функціями держави, які виконуються тільки органами виконавчої влади. У розділі визначаються обов'язки Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері боротьби з корупцією та здійснення правосуддя.
Запобігання та боротьба з корупцією передбачають забезпечення належного виконання законодавства, функціонування ефективної, координованої та прозорої системи антикорупційних інституцій. Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції співпрацюватиме з Національним антикорупційним бюро, Генеральною прокуратурою України, судовою гілкою влади, іншими установами з питань боротьби з корупцією.
Невід'ємною складовою ефективної системи боротьби з корупцією та забезпечення верховенства права є належне функціонування правоохоронних органів у цілому, функціонування ефективної системи виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів. Руйнування корупційних схем забезпечить значну економію бюджетних коштів та їх спрямування на розвиток економіки і підвищення добробуту громадян.
Загальна мета антикорупційної реформи полягає в мінімізації можливостей для проявів корупції; збільшенні ризику відстеження і покарання за корупційну поведінку та мінімізації її наслідків; усуненні толерантного ставлення до проявів корупції.
У 2016 році Україна зайняла 131 місце серед 176 країн у світовому рейтингу Індексу сприйняття корупції, що свідчить про збереження "ендемічної корупції" в державному секторі. Проте деякі реформи, зокрема запровадження електронної системи закупівель "ProZorro", створення Національного антикорупційного бюро, інших спеціалізованих установ з боротьби з корупцією, запровадження електронного декларування особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, сприяють зниженню рівня корупції. Це потребує співпраці політичного, адміністративного, судового та приватного секторів і громадян, а також більш рішучих дій у проведенні боротьби з корупцією.
Ключові пріоритети
Протягом 2017 - 2020 років передбачається забезпечити подальше зменшення можливостей для корупції в державному секторі. Пріоритетні напрями антикорупційної реформи, реалізація яких дасть змогу Кабінетові Міністрів України досягти цієї мети, передбачають:
зміцнення інституціональної інфраструктури та підвищення потенціалу з планування та реалізації політики антикорупційними установами, що провадять діяльність із запобігання корупції, зокрема забезпечення ефективної роботи превентивних антикорупційних органів, завершення формування Державного бюро розслідувань та Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів;
функціонування системи електронного декларування в повному обсязі;
зміцнення системи контролю фінансування політичних партій.
Усі новостворені інституції в інфраструктурі антикорупційної реформи, включаючи Національне антикорупційне бюро, Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру, Національне агентство з питань запобігання корупції, Національне агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від
корупційних та інших злочинів, Державне бюро розслідувань, Спеціалізований антикорупційний суд (у разі прийняття відповідного законодавства та утворення), отримають фінансування в обсязі, достатньому для організації їх діяльності та забезпечення ефективної роботи.
Кабінет Міністрів України забезпечить ефективну координацію роботи з проведення антикорупційної реформи, зокрема шляхом налагодження співробітництва, обміну досвідом та інформацією між окремими органами для досягнення спільних цілей подолання корупції в Україні.
Одним з пріоритетів стане оновлення Антикорупційної стратегії, яка визначатиме ключові цілі та показники оцінки прогресу у проведенні антикорупційної реформи, а програма з імплементації Стратегії складатиметься з переліку конкретних ініціатив та кроків, відповідальних за виконання та строків досягнення зазначених у Стратегії цілей.
З метою встановлення верховенства права Кабінет Міністрів України:
продовжить реформування системи виконання судових рішень, зокрема у 2017 році передбачається створити змішану систему виконання судових рішень шляхом модернізації служби державних виконавців та запровадження інституту приватних виконавців. Буде створено доступну, економічно ефективну та дієву систему контролю за дотриманням інтересів кредиторів з урахуванням прав боржників;
забезпечить формування гнучкої системи надання безоплатної правової допомоги, що дасть змогу оперативно реагувати на потреби громадян у вирішенні правових питань;
забезпечить проведення реформи системи пробації та ресоціалізації, метою якої є побудова сучасної європейської системи кримінальної юстиції, яка б забезпечувала ефективний баланс між потребами суспільної безпеки та боротьбою із злочинністю, що включає, зокрема, питання запобігання скоєнню злочинів та реабілітації правопорушників. Ширше застосування покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, сприятиме зниженню витрат та концентрації ресурсів пенітенціарної системи на досягненні цілей реабілітації.
Ключові показники ефективності досягнення цілі до 2020 року
Ключові показники, які визначають ефективність досягнення цілі до 2020 року:
індекс сприйняття корупції (Transparency International) - входження до 50 кращих країн;
прогрес у регулярних опитуваннях з питань сприйняття корупції населенням за методологією Національного агентства з питань запобігання корупції.
ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА І БОРОТЬБА З КОРУПЦІЄЮ
Проблеми
Пріоритетні дії
Короткий опис
Взаємозв'язок з міжнародними зобов'язаннями