Про службові відрядження

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 28 квітня 1992 p. N 212

Київ

Про службові відрядження

Із змінами і доповненнями, внесеними

постановами Кабінету Міністрів України

від 26 травня 1992 року N 276,

від 4 грудня 1992 року N 681,

від 18 лютого 1993 року N 124,

від 26 червня 1993 року N 484,

від 1 липня 1993 року N 495

Постанова втратила чинність

(згідно із постановою Кабінету Міністрів України

від 29 серпня 1994 року N 597)

У зв'язку із здійсненням заходів щодо забезпечення соціального захисту населення в умовах лібералізації цін Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Установити, що підприємства, об'єднання, установи й організації відшкодовують працівникам, відрядженим у межах України, витрати по найму житлового приміщення при поданні виправдних документів у розмірі фактичних витрат з урахуванням додаткових послуг, що надаються у готелях, у купонах Національного банку України.

У разі відсутності документів, що підтверджують указані витрати, вони можуть відшкодовуватися відрядженому працівникові у розмірах, визначених керівником підприємства, об'єднання, установи й організації, але не вище 100 купонів на добу в столиці України, Республіки Крим, обласних центрах і місті Севастополі, 75 купонів - в інших містах і районних центрах, 50 купонів у решті населених пунктів.

Відрядженому працівникові відшкодовується плата за бронювання місця у готелях у розмірі 50 процентів його вартості у купонах.

(пункт 1 у редакції постанови Кабінету

Міністрів України від 04.12.92 р. N 681)

2. Працівникам за кожний день перебування їх у відрядженні, враховуючи час перебування у дорозі, виплачуються добові у розмірі 250 купонів.

(абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними згідно з

постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.92 р. N 276,

у редакції постанови Кабінету

Міністрів України від 04.12.92 р. N 681)

Працівникам, тимчасово переведеним або відрядженим для роботи у зоні відчуження на території радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачуються добові у розмірі 325 купонів за кожний день перебування у цій зоні.

(абзац другий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з

постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.92 р. N 276,

у редакції постанови Кабінету

Міністрів України від 04.12.92 р. N 681)

У разі відрядження строком на один день або у таку місцевість, звідки відряджений має можливість щоденно повертатись до місця постійного проживання, добові сплачуються у половинному розмірі.

3. Витрати по проїзду до місця відрядження і назад відшкодовуються відрядженому працівникові у розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі), включаючи страхові внески по державному обов'язковому страхуванню пасажирів на транспорті, оплату послуг по попередньому продажу проїзних квитків і витрати за користування в поїздах постільними речами.

Витрати по проїзду відрядженого працівника в м'якому вагоні, у каютах, що оплачуються по I - IV групах тарифних ставок, на судах морського флоту, в каютах I і II категорії на судах річкового флоту, а також на повітряному транспорті по квиткам І класу відшкодовуються в кожному окремому випадку з дозволу керівника підприємства, об'єднання, установи і організації при поданні проїзних документів.

4. Надати право керівникам підприємств, об'єднань, установ і організацій у випадках, коли розмір витрат по службових відрядженнях відомий заздалегідь, провадити оплату вказаних витрат відрядженим працівникам, за їх згодою, без подання виправних документів.

5. Установити, що підприємства й організації самостійно встановлюють надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівникам, направленим для виконання монтажних, налагоджувальних і будівельних робіт, працівникам, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проходить у дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер у розмірах, передбачених колективними договорами (або за погодженням із замовником). Граничні розміри надбавок /польового забезпечення/ працівникам за день не можуть

перевищувати 30 відсотків установленого державою мінімального розміру заробітної плати, що виплачуються працівникам при службових відрядженнях, а працівникам, які виконують роботу у зоні відчуження на території радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи вахтовим методом, - 38 відсотків установленого державою мінімального розміру заробітної плати.

(абзац перший пункту 5 із змінами, внесеними згідно з

постановами Кабінету Міністрів України від 04.12.92 р. N 681,

від 18.02.93 р. N 124,

від 26.06.93 р. N 484)

Працівникам, направленим для виконання монтажних, налагоджувальних і будівельних робіт і для виконання робіт вахтовим методом, незалежно від строку відрядження, витрати по проїзду до місця відрядження і назад і по найму житлового приміщення (крім випадків, коли їм надається житло безплатно) відшкодовуються у порядку, встановленому пунктами 1 і 3 цієї постанови.

(граничні розміри надбавок (польового забезпечення), передбачені пунктом 5, з 1 травня 1992 p. збільшено у два рази згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.92 р. N 276)

6. Відрядження працівників здійснюється з дозволу керівників підприємств, об'єднань, установ і організацій. Строк відрядження визначається керівниками, але не може перевищувати одного місяця.

Строк відрядження працівників, які направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати одного року.

(абзац другий пункту 6 у редакції постанови

Кабінету Міністрів України від 01.07.93 р. N 495)

7. Міністерству фінансів України розробити і затвердити разом з Міністерством праці України інструкцію про службові відрядження.

8. Визнати такими, що втратили чинність:

розпорядження Ради Міністрів УРСР від 25 березня 1988 p. N 136;

пункт 6 постанови Ради Міністрів УРСР і Ради Федерації незалежних профспілок України від 5 листопада 1990 p. N 337 "Про деякі заходи щодо закріплення кадрів у будівництві в період переходу до ринкових відносин";

постанову Кабінету Міністрів УРСР від 22 травня 1991 p. N 11 "Про відшкодування витрат по службових відрядженнях" (ЗП України, 1991p., N 5, ст. 43);

пункт 1 розпорядження Кабінету Міністрів УРСР від 10 червня 1991 p. N 49;

пункт 8 постанови Кабінету Міністрів України від 1 січня 1992 p. N 1 "Про здійснення першочергових заходів щодо забезпечення соціального захисту населення в умовах лібералізації цін".

Ця постанова вводиться в дію з 1 квітня 1992 pоку.

Прем'єр-міністр України

В. ФОКІН

Міністр

Кабінету Міністрів України

В. ПЄХОТА