Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік

Тип: Розпорядження

№ 418-р

Дата: 27 травня 2016 р.

Статус: Чинний

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 27 травня 2016 р. N 418-р

Київ

Про затвердження плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік

1. Затвердити план пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади подавати щомісяця до 5 числа Міністерству економічного розвитку і торгівлі інформацію про стан виконання затвердженого цим розпорядженням плану пріоритетних дій для її узагальнення та подання щомісяця до 10 числа Кабінетові Міністрів України.

3. Визнати таким, що втратило чинність, розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 березня 2016 р. N 184 "Про затвердження плану дій Кабінету Міністрів України на 2016 рік" (Офіційний вісник України, 2016 р., N 24, ст. 961).

Прем'єр-міністр України

В. ГРОЙСМАН

Інд. 18

ЗАТВЕРДЖЕНО

розпорядженням Кабінету Міністрів України

від 27 травня 2016 р. N 418-р

ПЛАН

пріоритетних дій Уряду на 2016 рік

ВСТУПНА ЧАСТИНА

Мета

Україна перебуває у виняткових обставинах внаслідок глибокої політичної та економічної кризи, окупації Автономної Республіки Крим та проведення антитерористичної операції на Сході країни. Однак причина кризи глибша, ніж поточні політичні та економічні потрясіння чи агресія з боку Російської Федерації. До кризи призвело зволікання з проведенням необхідних реформ протягом 25 років незалежності. Серед східноєвропейських держав Україна є одним з найменш активних реформаторів - зміни, які відбулися з часів краху комуністичного табору, значно менші, ніж в сусідніх державах - членах ЄС. Наслідки такого зволікання стали катастрофічними для громадян України. На початку 90-х років XX сторіччя Україна перебувала приблизно на одному рівні економічного розвитку з такими країнами, як Польща, Словаччина та Румунія. На цей час Україна відстає від них у кілька разів. Темпи економічного зростання в Україні значно нижчі за темпи зростання економіки сусідніх західних держав. Заробітна плата українців в 3 - 5 разів менша, ніж заробітна плата поляків, словаків та румун.

Однак українці можуть досягти такого самого, як і в державах - членах ЄС, рівня економічного розвитку та добробуту. Людський капітал, вигідне географічне положення та потужна база природних ресурсів створюють високий потенціал як для виходу з кризи, так і для стрімкого розвитку держави. Цей потенціал може бути реалізований лише шляхом проведення рішучих та ефективних реформ з використанням кращого досвіду європейських держав.

Метою Кабінету Міністрів України є забезпечення зростання рівня життя громадян і підвищення його якості в результаті сталого економічного розвитку.

Передумовами досягнення зазначеної мети є забезпечення національної безпеки, макроекономічної стабільності, створення сприятливого бізнес-клімату, утвердження верховенства права та протидія корупції, підвищення якості державного управління.

Стратегічні пріоритети Кабінету Міністрів України визначають першочергові заходи, які необхідно здійснити до кінця поточного року.

Стратегічні пріоритети

Стратегічними пріоритетами Кабінету Міністрів України є:

макроекономічна стабілізація;

створення сприятливих умов для розвитку бізнесу;

забезпечення верховенства права та протидія корупції;

підвищення якості державного управління та державних послуг;

відновлення безпеки держави та громадян.

Макроекономічна стабілізація передбачає стабільність державних фінансів, низький рівень інфляції, високу стійкість фінансової системи. Протягом останніх десятиріч Україна здебільшого перебувала у стані постійної макроекономічної нестабільності - населення біднішало внаслідок високої інфляції та девальвації національної валюти, банкрутство підприємств призводило до втрати робочих місць, заощадження громадян знецінювалися одночасно з обвалом банківської системи. Значною мірою саме постійні економічні потрясіння спричинили істотне відставання України від сусідніх західних держав.

Утримання досягнутої за останній рік макроекономічної стабілізації є одним з основних пріоритетів Кабінету Міністрів України. Проте метою реформ є як стабілізація поточної ситуації, так і досягнення

довгострокової макроекономічної стабільності, без якої Україні буде дуже важко досягти високого рівня економічного розвитку. Для цього Кабінет Міністрів України провадитиме виважену та відповідальну економічну політику.

Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу є необхідною передумовою для досягнення Україною більш високого рівня економічного розвитку та успішної інтеграції до країн Європи. Так, стабільне зростання валового внутрішнього продукту може забезпечити громадянам стабільний та високий рівень доходів і соціальних виплат.

Забезпечення верховенства права та протидія корупції були основними вимогами Революції Гідності. Саме безкарність злочинців, неможливість домогтися чесного правосуддя та всепроникаюча корупція призвели до того, що українці вийшли на Майдан. Рівень довіри суспільства до судової системи залишається вкрай низьким, а рівень корупції - дуже високим.

Після Революції Гідності було зроблено певні кроки щодо відновлення верховенства права та подолання корупції. Створено антикорупційні інституції, метою діяльності яких є подолання найбільш руйнівної корупції на вищому рівні. Проте масштаб проблем з правосуддям та корупцією залишається великим і їх подолання потребує подальших зусиль з боку державної влади.

Підвищення якості державного управління та державних послуг відновить довіру громадян до держави, а представникам бізнесу дасть змогу ефективно працювати, створювати робочі місця та розвиватися. Після Революції Гідності були розпочаті важливі реформи, зокрема децентралізація та реформування державної служби, які Кабінет Міністрів України активно продовжуватиме.

Відновлення безпеки держави та громадян, порушеної внаслідок агресії з боку Російської Федерації, проведення антитерористичної операції на Сході України та пов'язаного з цим погіршення криміногенної ситуації та соціальних проблем.

Агресивні дії Російської Федерації (від тимчасової окупації окремих територій України та участі регулярних військ у бойових діях на території України до інформаційної та торговельної війн) становлять загрозу для суверенітету України. Успішна протидія російській агресії - як у військовій, так і в зовнішньополітичній, інформаційній та інших сферах - є ключовим завданням Кабінету Міністрів України. Особлива увага при цьому буде надаватися максимальному поглибленню співпраці з Організацією Північноатлантичного договору та з державами - членами НАТО.

Не менш важливим є посилення внутрішньої згуртованості, інтеграція внутрішньо переміщених осіб, відновлення нормальної життєдіяльності на територіях, які постраждали внаслідок російської агресії, відновлення комунікацій з мешканцями тимчасово окупованих територій України.

Зазначені пріоритети доповнюють один одного. Довгострокова макроекономічна стабільність недосяжна без сталого зростання економіки, яке потребує як макроекономічної стабільності, так і верховенства права. Верховенство права та здатність ефективно протидіяти корупції базуються як на якісному державному управлінні, так і на ліквідації можливостей для корупційних дій шляхом дерегуляції економіки та мінімізації втручання органів державної влади та їх посадових осіб в економічну діяльність. Побудова якісного державного управління та надання якісних державних послуг потребують підґрунтя у вигляді верховенства права та здатності ефективно протидіяти корупції.

Саме на досягнення зазначених стратегічних пріоритетів і спрямовані наведені у цьому документі основні заходи з реформування, послідовні шляхи їх реалізації та позитивні результати, які вони дадуть безпосередньо громадянам України.

Основні напрями реформ для досягнення стратегічних пріоритетів

Макроекономічна стабілізація передбачає насамперед реалізацію Кабінетом Міністрів України відповідальної та виваженої фіскальної політики. У 2016 році основним завданням є утримання досягнутої макроекономічної стабільності та подальше оздоровлення державних фінансів, яке передбачає проведення реформ, що дадуть змогу запобігти кризі в майбутньому.

Удосконалення системи управління державними фінансами. Однією з причин постійних криз у сфері державних

фінансів є відсутність правил, які б обмежували можливості для необґрунтованого витрачання коштів та забезпечували ефективність таких витрат. У розвинутих державах діють жорсткі бюджетні обмеження та міністерства фінансів мають можливості контролювати обсяг витрат. В Україні роль Мінфіну є порівняно слабкою, а бюджетні обмеження часто порушуються. Це призводить до витрат, яких країна не може собі дозволити і які фінансуються руйнівними для економіки способами - друкуванням грошей, накопиченням боргів тощо. Неякісне планування витрат розпорядниками коштів призводить до низької ефективності використання коштів та надання на неналежному рівні державних послуг. Посилення ролі Мінфіну, дотримання жорстких бюджетних обмежень, ефективне використання коштів та запровадження середньострокового бюджетного планування дадуть змогу запобігти подібним порушенням у майбутньому.

Пенсійна реформа. В останні роки бюджет Пенсійного фонду України перебуває у стані хронічного дефіциту, який збільшився внаслідок зменшення ставки єдиного соціального внеску. Пенсії в Україні виплачуються згідно з більше ніж 20 законами, які визначають різні процедури їх нарахування і виплати. Певні категорії пенсіонерів користуються привілеями, зокрема правом виходу на пенсію значно раніше встановленого для звичайних громадян пенсійного віку, що призводить до великого фінансового тиску на Пенсійний фонд України. Значна частина пенсійних виплат є доплатою тим чи іншим категоріям пенсіонерів з державного бюджету. Розрахунок отримуваної пенсії є непрозорим для громадянина і відірваним від внесків, які він сплачує до Пенсійного фонду України, внаслідок чого такі внески перетворюються на форму оподаткування, якого громадяни починають активно уникати. Нагромадження доплат, надбавок та привілеїв підривають фінансовий стан системи пенсійного забезпечення та ставлять її під загрозу банкрутства. Система пенсійного забезпечення потребує удосконалення, уніфікації та приведення у відповідність пенсійних виплат з внесками громадян.

Запровадження адресної системи соціальної підтримки. Досягнення стабільності державних фінансів потребує значного підвищення ефективності використання коштів соціальних видатків. Серед отримувачів усіх видів соціальної підтримки (допомога на дітей, малозабезпеченим особам, соціальні пільги, субсидії, допомога інвалідам та інші державні допомоги) лише 25 відсотків належать до реально бідного населення. Забезпечити реальну та дієву соціальну підтримку бідних громадян, ефективно використовуючи при цьому кошти платників податків, можна лише за рахунок впровадження адресної підтримки.

Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу передбачає проведення ряду реформ, які дадуть змогу забезпечити стале економічне зростання.

Податкова реформа та удосконалення адміністрування податків. Україна потребує побудови простої, прозорої, справедливої та прогнозованої податкової системи, яка б стимулювала інвестиції та підтримувала економічне зростання. Це вимагає як зміни системи податків, які б спрощували її та розширювали базу оподаткування, так і підвищення прозорості та якості адміністрування податків. Податкові реформи, які проводилися після Революції Гідності, частково покращили ситуацію, проте потреба у подальших ефективних заходах все ще залишається. При цьому особлива увага буде приділена реформуванню органів доходів і зборів, які найчастіше з усіх державних органів стикаються з бізнесом і стають об'єктом нарікань з його боку.

Приватизація та реформа управління державними підприємствами. На сьогодні в Україні налічується близько 3500 державних підприємств, з яких 1700 не підлягають приватизації, тоді як у державах - членах ЄС кількість державних підприємств у середньому становить не більше 300. Таким чином, сектор державних підприємств в Україні є аномально великим за розміром. Управління українськими державними підприємствами часто здійснюється неефективно. Такі підприємства стають джерелом збагачення для корупціонерів, а також страждають від нестачі коштів для капіталовкладень.

Приватизація державних підприємств дасть змогу залучити капітал

приватних інвесторів у розвиток, модернізацію та технічне переоснащення приватизованих підприємств, створити додаткові робочі місця та забезпечити соціальні гарантії працівникам. Саме шляхом приватизації Україна може залучити необхідні іноземні інвестиції, які дадуть можливість реструктуризувати та модернізувати економіку.

Приватизація державних підприємств сприятиме реалізації антикорупційної політики, оскільки запобігатиме збагаченню внаслідок використання майна державних підприємств. Стратегічні підприємства, що не підлягають приватизації, необхідно реформувати, оновити їх систему управління для забезпечення ефективності та конкурентоспроможності таких підприємств.

Крім того, приватизація сприятиме збільшенню доходів державного бюджету та зниженню рівня державного боргу.

Дерегуляція та покращення інвестиційного клімату. Великою проблемою є низький рівень інвестицій в економіку України - трохи більше 10 відсотків валового внутрішнього продукту, тоді як частка інвестицій у валовий внутрішній продукт має становити 20 - 25 відсотків. Нестача капіталовкладень українського бізнесу та низький рівень надходження іноземних інвестицій обмежують створення нових робочих місць та гальмують розвиток економіки. Вагомою причиною такого низького рівня надходження інвестицій є різноманітні обмеження, які сповільнюють розвиток бізнесу, та певні проблеми (наприклад, невідшкодування податку на додану вартість експортерам), що не приваблює інвесторів. Зняття обмежень через дерегуляцію та розв'язання цих проблем дасть змогу залучити інвестиції та створити нові робочі місця для громадян України, а залучення інвестицій з держав - членів ЄС допомагатиме Україні на шляху до євроінтеграції. Крім того, дерегуляція має сильний антикорупційний ефект, оскільки зменшує можливості для отримання неправомірної вигоди.

Земельна реформа. Діючий мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення позбавляє селян права на власність та гальмує розвиток аграрного ринку. Поетапне впровадження земельного ринку може стати джерелом потужного зростання в агросекторі та значно підвищити рівень добробуту на селі.

Реформа енергетичного сектору. Енергетичні ринки в Україні протягом тривалого часу були монополізованими та неконкурентоспроможними, що обмежувало можливості для їх розвитку. Водночас встановлення для домогосподарств занижених порівняно з ринковою вартістю цін на природний газ створило потужні корупційні схеми, пов'язані з перепродажем газу за ринковими цінами. Останнім часом вдалося досягти значного прогресу в реформуванні сектору шляхом прийняття нового євроінтеграційного Закону України "Про ринок природного газу" та впровадження єдиної ціни на газ. Подальше втілення реформ дасть змогу українському споживачеві отримувати високоякісні послуги за конкурентною ціною та допоможе залучити інвестиції в енергетичну галузь.

Забезпечення верховенства права та протидія корупції передбачає розбудову антикорупційних органів.

Утворені незалежні антикорупційні органи - Національне антикорупційне бюро, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, Національне агентство з питань запобігання корупції - є наріжним каменем антикорупційної реформи. Кабінет Міністрів України зобов'язується всебічно забезпечити функціонування антикорупційних інституцій, а також впровадити електронне декларування доходів для державних службовців. Нагальними завданнями для державної влади в антикорупційній сфері в найближчі місяці є:

ефективна імплементація законодавства та функціонування антикорупційних інституцій, створених після Революції Гідності;

подальший прогрес у лібералізації та дерегуляції економіки, приватизації та підвищенні прозорості державного управління;

співпраця всіх гілок державної влади у реформуванні судової системи.

Враховуючи особливу роль прозорості державного управління як засобу протидії корупції Кабінет Міністрів України впровадить обов'язкове відкрите опублікування в режимі реального часу всіх договорів, згідно з якими використовуються публічні кошти, за винятком договорів, що стосуються оборонної сфери. Без подібного опублікування жоден з таких

договорів не буде вважатися дійсним. Ця практика була з великим успіхом застосована у Словаччині, тепер нею зможе скористатися і Україна.

Підвищення якості державного управління та державних послуг передбачає проведення ряду реформ.

Україна не може вийти з політичної та економічної кризи без глибокого реформування системи державного управління, через послаблення інституційної спроможності якої прийняття рішень є неефективним. Система прийняття рішень Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України повинна бути удосконалена, зокрема шляхом забезпечення ефективної співпраці між органами виконавчої та законодавчої влади.

Децентралізація. Розпочата відразу після Революції Гідності децентралізація повноважень органів державної влади є, можливо, найголовнішою з реформ, яких потребує Україна. Краще розуміння місцевих умов та наближення прийняття рішень безпосередньо в інтересах громади дадуть змогу підвищити якість державного управління та сприятимуть посиленню прозорості для громадян.

Реформа державної служби. Показник ефективності державного урядування, який розраховує Світовий банк, встановлено на рівні, характерному для слаборозвинутих країн Близького Сходу, і є значно нижчим від стандартів держав - членів ЄС, на які орієнтується Україна в процесі євроінтеграції. У таких умовах, враховуючи великі виклики, які стоять перед державним управлінням в країні, в якій ведеться антитерористична операція, нагальною потребою є реформування державного апарату з метою підвищення якості його роботи, перегляду функцій та процедур всередині та між державними органами і загалом підвищення ефективності державного управління.

Відновлення безпеки держави та громадян здійснюватиметься Кабінетом Міністрів України як в розрізі протидії зовнішній агресії, так і в розрізі протидії внутрішнім загрозам.

Агресія з боку Російської Федерації проти України відбувається одночасно у багатьох площинах - військовій, політичній, інформаційній тощо - і вимагає від нашої країни комплексних дій у відповідь. Для ефективної протидії зовнішній агресії Кабінет Міністрів України реалізовуватиме комплекс заходів у різних сферах, спрямованих на:

дипломатичну ізоляцію агресора та консолідацію міжнародної підтримки України;

подальше зміцнення Збройних Сил та інших утворених відповідно до закону військових формувань і правоохоронних органів, у тому числі спеціального призначення, шляхом їх реформування за принципами та на основі цінностей, які застосовуються у державах - членах НАТО;

інформаційну реінтеграцію тимчасово окупованих територій.

Результатом цих заходів стане не лише достойна відсіч супротивнику, але і інституційне посилення держави, зокрема Збройних Сил, та координація безпекової політики.

Матриця співвідношення ключових напрямів реформ та стратегічних пріоритетів

Заходи з реформування

Макроекономічна стабілізація

Створення сприятливих умов для розвитку бізнесу

Забезпечення верховенства права та протидія корупції

Підвищення якості державного управління та державних послуг

Відновлення безпеки держави та громадян

Удосконалення системи управління державними фінансами

Податкова реформа та удосконалення адміністрування податків

Пенсійна реформа

Запровадження адресної системи соціальної підтримки

Приватизація та реформа управління державними підприємствами

Дерегуляція та покращення інвестиційного клімату

Земельна реформа

Реформа енергетичного сектору

Розбудова антикорупційних інституцій

Децентралізація

Реформа державної служби

Протидія російській агресії

Встановлення внутрішньої безпеки

I. ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ

1. Оптимізація процедур розробки та прийняття урядових рішень

Проблема

Системний підхід до формування, реалізації, моніторингу та оцінки ефективності державної політики на сьогодні відсутній. Відсутній механізм підготовки, погодження і прийняття урядових рішень на основі аналізу

політики. При цьому сам процес прийняття рішень є ускладненим та потребує багато часу. Відсутня координація проведення державної політики, узгодженість між різними програмними документами. Кабінет Міністрів України перевантажений у зв'язку з розглядом питань відомчого та організаційно-розпорядчого характеру, які могли б бути вирішені на рівні міністерств. Також мають місце низька ефективність і формальний підхід до проведення консультацій з громадськістю та іншими заінтересованими сторонами в процесі формування державної політики та прийняття рішень.

За показником "Прозорість прийняття політичних рішень" Глобального індексу конкурентоспроможності 2015/2016 Всесвітнього економічного форуму Україна посідає 98 місце серед 140 країн. За період з 2002 по 2015 роки включно Кабінетом Міністрів України було схвалено лише 12 концепцій реалізації державної політики у відповідній сфері, 29 концепцій законів та 29 стратегій.

Мета

Забезпечення системності, передбачуваності та прозорості діяльності Кабінету Міністрів України. Деконцентрація повноважень Кабінету Міністрів України та підвищення відповідальності міністерств за формування і реалізацію державної політики у сфері їх компетенції.

Цільові показники на 2016 рік

Ухвалення 18 чітких і зрозумілих стратегічних планів міністерств, показників оцінки ефективності їх діяльності за єдиними стандартами у співпраці із галузевими експертами та інститутами громадянського суспільства.

Передача не менш як 30 відсотків організаційно-розпорядчих функцій відомчого характеру від Кабінету Міністрів України міністерствам та іншим органам виконавчої влади.

Результати роботи за попередній період

Підготовлено проекти Стратегії реформування державного управління до 2020 року та плану заходів з її реалізації.

Разом з Дорадчою командою ЄС з реформи державного управління узгоджено завдання та індикатори виконання зазначеної Стратегії.

Припинено розгляд та прийняття рішень на засіданні Кабінету Міністрів України за "невідкладною процедурою".

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Встановлення чітких, єдиних вимог і методики підготовки стратегічних документів державної політики

удосконалення стратегічного планування діяльності Кабінету Міністрів України

Мін'юст

Мінфін

Мінекономрозвитку

Секретаріат Кабінету Міністрів України

II квартал

забезпечення прогнозованості дій Кабінету Міністрів України для громадян, представників бізнесу та міжнародних партнерів

2. Делегування невластивих повноважень Кабінету Міністрів України органам виконавчої влади нижчого рівня

зосередження роботи Кабінету Міністрів України на стратегічних питаннях

Мін'юст

інші центральні органи виконавчої влади

Секретаріат Кабінету Міністрів України

після прийняття Стратегії реформування державного управління до 2020 року та плану заходів з її реалізації

підвищення ефективності управління в пріоритетних сферах державної політики, прискорення ухвалення необхідних для суспільства рішень

3. Розроблення проектів урядових рішень за результатами аналізу політики, оцінки регуляторного впливу з урахуванням позицій заінтересованих сторін

усунення фрагментарності, неузгодженості та невідповідності очікуванням суспільства рішень Кабінету Міністрів України

міністерства

ДРС

Секретаріат Кабінету Міністрів України

III - IV квартали

поліпшення якості урядових рішень, які стануть більш прогнозованими та орієнтованими на досягнення конкретних результатів, які можна виміряти

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Побудова взаємоузгодженої системи програмних і стратегічних документів державної політики.

Трансформація функцій Секретаріату Кабінету Міністрів України від проведення фахової експертизи проектів урядових рішень, внесених міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, до проведення аналізу та координації політики у відповідних сферах.

2. Впровадження реформи державної служби

Проблема

Державна служба є ключовим інститутом в системі державного управління, відтак від її

ефективності залежить успіх реформ у всіх сферах суспільного життя. На сьогодні державні службовці не мають достатньої мотивації для роботи, рівень їх заробітної плати є неконкурентоспроможним на ринку праці з огляду на виконувані ними завдання та функції. Відсутня належна оцінка результатів діяльності державних службовців на основі їх професійної компетентності. Потребує удосконалення система управління персоналом в органах державної влади. Існуюча на сьогодні в Україні державна служба значною мірою піддається політичному впливу. Ці та інші чинники не сприяють якісній та професійній роботі державного апарату.

Станом на 1 січня 2016 р. кількість державних службовців становить близько 250 тис. осіб. Плинність кадрів коливається в межах 20 - 25 відсотків щороку. До 40 відсотків державних службовців одержують заробітну плату на рівні мінімальної.

Мета

Створення професійного, політично нейтрального, відповідального, зорієнтованого на потреби громадян інституту державної служби, що забезпечить ефективну реалізацію державної політики.

Цільові показники на 2016 рік

В усіх міністерствах та інших державних органах:

проведення конкурсів та призначення державних секретарів у міністерствах;

розмежування політичних посад та посад державної служби;

створення нових служб управління персоналом;

забезпечення вступу та просування по державній службі на основі відкритих конкурсів;

впровадження ефективної моделі управління людськими ресурсами на державній службі.

Результати роботи за попередній період

Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження від 18 березня 2015 р. N 227 "Про схвалення Стратегії реформування державної служби та служби в органах місцевого самоврядування в Україні на період до 2017 року та затвердження плану заходів щодо її реалізації".

У грудні 2015 р. прийнято Закон України "Про державну службу", що набрав чинності з 1 травня 2016 року.

З метою імплементації Закону України "Про державну службу" у січні - квітні 2016 р. прийнято 23 нормативно-правових акти, зокрема 15 постанов Кабінету Міністрів України.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Формування Комісії вищого корпусу державної служби. Призначення Державного секретаря Кабінету Міністрів України та державних секретарів міністерств на конкурсній основі

забезпечення управління державною службою в державних органах

Нацдержслужба

II - IV квартали

призначення осіб на посади вищого корпусу державної служби (посади категорії "А"). Забезпечення фахової роботи державних службовців, обмеження політичного впливу на функціонування державного апарату

2. Формування висококваліфікованої, компетентної групи державних службовців, які відповідають за розроблення та реалізацію національних реформ

створення у міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади "команд (груп) реформ"

Нацдержслужба

міністерства

Секретаріат Кабінету Міністрів України

III квартал

прискорення необхідних змін на найважливіших напрямах державної політики

3. Утворення єдиного веб-порталу вакансій посад в державних органах

забезпечення публічності та відкритості конкурсів на посади державних службовців

Нацдержслужба

IV квартал

забезпечення права рівного доступу до державної служби для кожного громадянина

4. Супроводження проекту Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" (реєстраційний номер 2489) у Верховній Раді України

гармонізація державної служби та служби в органах місцевого самоврядування

Нацдержслужба

Мінрегіон

до прийняття відповідного Закону

формування підґрунтя для забезпечення виконавчих структур територіальних громад фаховими управлінськими кадрами

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Повноцінна імплементація Закону України "Про державну службу" у визначений його положеннями період включно із забезпеченням поступового підвищення рівня оплати праці державних службовців.

3. Інституційний розвиток системи органів виконавчої влади і позбавлення їх невластивих та дублюючих функцій

Проблема

На сьогодні

відсутній чіткий розподіл сфер відповідальності центральних органів виконавчої влади, що спричиняє дублювання функцій або виконання такими органами невластивих їм функцій, нераціональне використання людських та фінансових ресурсів, наслідком чого є слабка інституційна спроможність та неефективна організація системи центральних органів виконавчої влади.

Слід констатувати недостатню сформованість та неефективність механізмів взаємодії міністерств з центральними органами виконавчої влади, які спрямовуються і координуються відповідними міністрами. Також є низьким рівень координації та взаємодії між центральними органами виконавчої влади, що спричиняє наявність надмірного обсягу навантаження на Кабінет Міністрів України.

В Україні діє 65 центральних органів виконавчої влади, у тому числі 18 міністерств та 47 інших органів (20 державних служб, 11 державних агентств, 5 державних інспекцій, 6 центральних органів виконавчої влади із спеціальним статусом, 5 інших органів). Кабінетом Міністрів України безпосередньо спрямовується і координується діяльність 11 центральних органів виконавчої влади. За субіндексом "Інституції" Глобального індексу конкурентоспроможності 2015/2016 Всесвітнього економічного форуму Україна посідає 130 місце серед 140 країн.

Мета

Створення оптимальної системи центральних органів виконавчої влади з метою усунення функціональних конфліктів та налагодження ефективних міжвідомчих комунікацій.

Цільові показники на 2016 рік

Чітке визначення сфери відповідальності, функцій та завдань, а також показників ефективності діяльності в міністерствах та інших центральних органах виконавчої влади.

Чітке розмежування повноважень міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, які відповідають за формування політики, та повноважень інших державних органів.

Результати роботи за попередній період

Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2014 р. N 442 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", якою затверджено схему спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади Кабінетом Міністрів України через відповідних членів Кабінету Міністрів України.

Проведено системні функціональні обстеження у ряді міністерств, результатом яких стали зміни їх структури та скорочення штатів.

Запроваджено практику збереження фонду оплати праці державних органів під час скорочення штатної кількості державних службовців.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Приведення положень про міністерства та інші центральні органи виконавчої влади у відповідність із законодавством, що визначає їх виключну сферу повноважень та відповідальності

упорядкування функцій та повноважень в системі виконавчої влади

міністерства

інші центральні органи виконавчої влади

Нацдержслужба

Секретаріат Кабінету Міністрів України

IV квартал

позбавлення органів виконавчої влади невластивих, надлишкових та корупційних функцій

2. Оптимізація структури апаратів центральних органів виконавчої влади з метою приведення їх організаційних структур у відповідність з функціональним навантаженням

оптимізація робочих процесів в органах виконавчої влади

міністерства

інші центральні органи виконавчої влади

Нацдержслужба

III - IV квартали

ліквідація зайвих управлінських ланок

3. Систематичне звітування центральних органів виконавчої влади

підвищення ефективності роботи органів виконавчої влади

міністерства

інші центральні органи виконавчої влади

Секретаріат Кабінету Міністрів України

II квартал

систематичне публічне звітування відповідних органів виконавчої влади про результати своєї роботи

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Розроблення у новій редакції проектів Законів України "Про Кабінет Міністрів України" та "Про центральні органи виконавчої влади" та супроводження їх у Верховній Раді України.

4. Впровадження електронного обміну документами та електронної взаємодії між державними органами

Проблема

Відсутність автоматизованої електронної взаємодії між

державними органами та доступу до державних реєстрів в режимі реального часу є однією з основних перешкод на шляху підвищення ефективності та оперативності роботи державних органів, спрощення надання адміністративних послуг і дебюрократизації обслуговування громадян та представників бізнесу.

Сьогодні розвиток електронної взаємодії в Україні здійснюється шляхом організації індивідуальної взаємодії за принципом "точка-точка" за різними правилами та підходами.

Мета

Підвищення ефективності та оперативності роботи державних органів шляхом запровадження міжвідомчого електронного документообігу та автоматизованого обміну інформацією між реєстрами.

Цільові показники на 2016 рік

Забезпечення електронного обміну організаційно-розпорядчими документами між центральними органами виконавчої влади та підключення до електронної взаємодії пріоритетних державних реєстрів (близько 60).

Результати роботи за попередній період

Розроблено проект Закону України "Про електронну взаємодію".

Реалізовано пілотний проект щодо електронної взаємодії у міграційній сфері для відпрацювання єдиних підходів та правил.

Забезпечено модернізацію системи міжвідомчого електронного документообігу та підключено понад 80 органів державної влади.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України "Деякі питання електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів"

правове забезпечення запровадження електронної взаємодії

Державне агентство з питань електронного урядування

Адміністрація Держспецзв'язку

IV квартал

підключення пріоритетних державних реєстрів

2. Підключення до електронної взаємодії пріоритетних державних реєстрів (10 - 15)

підвищення ефективності роботи державних органів

Державне агентство з питань електронного урядування

III - IV квартали

автоматизований обмін даними з пріоритетними реєстрами

3. Розвиток міжвідомчої системи електронного документообігу

підвищення ефективності роботи державних органів

Державне агентство з питань електронного урядування

Адміністрація Держспецзв'язку

протягом року

узгодження проектів актів Кабінету Міністрів України виключно в електронній формі

4. Передача Державному агентству з питань електронного урядування функції формування державної політики у сфері електронного урядування та розвитку інформаційного суспільства

ліквідація дублювання функцій та відсутності єдиної політики у цій сфері

Державне агентство з питань електронного урядування

Секретаріат Кабінету Міністрів України

протягом року

оптимізація процесів та політики у цій сфері

5. Інтеграція баз даних Мінекономрозвитку (електронна система закупівель), Мінфіну (єдиний веб-портал використання публічних коштів) та Казначейства

підвищення ефективності роботи державних органів

Мінфін

Казначейство

Мінекономрозвитку

IV квартал

розширення аналітичних можливостей Мінфіну, Казначейства, Мінекономрозвитку, підвищення ефективності використання бюджетних коштів

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Підключення до електронної взаємодії всіх пріоритетних реєстрів.

5. Переведення в електронну форму надання пріоритетних адміністративних послуг

Проблема

Ситуація, що склалася сьогодні в Україні, стосовно надання адміністративних послуг свідчить про їх низьку доступність, непрозорість, закритість для суб'єктів звернення та потребує негайного поліпшення шляхом реформування. Упорядкування та оптимізація публічних послуг і поетапне запровадження їх надання в електронній формі є найкращим шляхом такого реформування.

Основною вимогою з боку суб'єктів звернення є надання доступних та прозорих, безпечних та некорупційних, найменш затратних, швидких та зручних, зрозумілих та передбачуваних адміністративних послуг, ефективне забезпечення надання яких можливе шляхом запровадження електронних послуг.

Протягом 2014 - 2015 років в Україні запроваджено Єдиний державний портал адміністративних послуг та перші пілотні електронні

послуги (близько 22) у сфері будівництва, земельних відносин, доступу до реєстрів, зовнішньоекономічної діяльності та ліцензування. Україна посідає 122 місце за рейтингом ООН щодо розвитку електронних сервісів.

Мета

Запровадження надання пріоритетних адміністративних послуг в електронній формі відповідно до переліку 20 базових напрямів електронних послуг ЄС (найбільш популярні, соціально важливі та ризиковані з точки зору корупції послуги) до 2018 року (близько 50 - 60 електронних послуг).

Цільові кількісні показники на 2016 рік

Запровадження 10 - 15 електронних послуг.

Результати роботи за попередній період

Запроваджено пілотні електронні послуги:

чотири - у сфері будівництва (надано понад 1000 електронних послуг);

три - у земельній сфері (надано понад 40 тис. електронних послуг);

з доступу до державних реєстрів Мін'юсту (надано понад 800 тис. електронних витягів);

12 - Мінекономрозвитку (у сфері зовнішньоекономічної діяльності).

Запроваджено Єдиний державний портал адміністративних послуг.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Ухвалення Концепції розвитку електронних послуг

формування єдиного підходу та визначення переліку пріоритетних послуг

Державне агентство з питань електронного урядування Мінекономрозвитку

Адміністрація Держспецзв'язку

II квартал

визначення цілей та завдань розвитку електронних послуг

2. Запровадження пріоритетних електронних послуг (10 - 15)

започаткування надання пріоритетних адміністративних послуг в електронній формі

Державне агентство з питань електронного урядування Мінекономрозвитку

Мін'юст

Держгеокадастр Держархбудінспекція Мінсоцполітики

III - IV квартали

покращення якості обслуговування громадян та представників бізнесу, ліквідація корупційних загроз

3. Удосконалення єдиного порталу електронних послуг

надання всіх електронних послуг за принципом "one-stop-shop"

Мінекономрозвитку

Державне агентство з питань електронного урядування

III - IV квартали

підвищення рівня зручності та доступності електронних послуг

4. Удосконалення інструментів електронної ідентифікації громадян

формування державної політики шляхом ухвалення відповідної концепції та ініціювання пілотних проектів BankID та MobileID

Державне агентство з питань електронного урядування

Мін'юст

Адміністрація Держспецзв'язку

III - IV квартали

розвиток зручних та безпечних засобів електронної ідентифікації для забезпечення розвитку електронних сервісів в Україні

5. Модернізація Урядового веб-порталу

запровадження оновленої версії Урядового веб-порталу, орієнтованого на взаємодію з громадянами, відповідно до кращої міжнародної практики

Секретаріат Кабінету Міністрів України

Державне агентство з питань електронного урядування

III - IV квартали

підвищення рівня інформування про діяльність Кабінету Міністрів України та ефективності взаємодії з громадськістю з використанням інтерактивних інструментів

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Покрокове запровадження усіх пріоритетних електронних послуг, переведення в електронну форму усіх найбільш популярних, соціально важливих та потенційно ризикованих з точки зору корупції послуг, а також запровадження зручних інструментів електронної ідентифікації.

6. Оприлюднення державних даних у форматі відкритих даних

Проблема

Сьогодні багато країн у всьому світі роблять все можливе для того, щоб використати потенціал відкритих даних для підвищення ефективності прийняття управлінських рішень, боротьби з корупцією, а також для отримання соціальних, економічних та екологічних переваг, надання якісних послуг та розвитку інноваційного бізнесу. Згідно із загальносвітовою концепцією всі дані, що накопичуються державою, мають бути відкритими для громадян з правом їх вільного подальшого використання, у тому числі в комерційних проектах.

Мета

Підвищення відкритості та ефективності роботи органів державної влади та стимулювання розвитку інноваційного бізнесу шляхом оприлюднення державних даних у формі відкритих даних.

Цільові показники на

2016 рік

Відкриття не менше 3000 наборів державних даних.

Проведення національного конкурсу та запровадження не менше 10 проектів на базі відкритих даних.

Результати роботи за попередній період

Прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації у формі відкритих даних".

Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. N 835, якою затверджено Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних.

У 2015 році запроваджено єдиний державний веб-портал відкритих даних, відкрито перші набори державних даних, а також затверджено дорожню карту розвитку відкритих даних у 2016 році.

Оприлюднено більше ніж 1500 наборів державних даних понад 200 розпорядників інформації.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

1. Оприлюднення не менше ніж 3000 наборів державних даних

формування переліку пріоритетних наборів відповідно до соціального запиту

Державне агентство з питань електронного урядування

інші центральні органи виконавчої влади

протягом року

підвищення прозорості влади та формування джерела для розвитку проектів

2. Удосконалення веб-порталу відкритих даних

удосконалення веб-порталу для ефективного доступу до відкритих даних

Державне агентство з питань електронного урядування

III - IV квартали

підвищення якості та доступності відкритих даних

3. Проведення національного конкурсу проектів у сфері відкритих даних

зростання попиту на відповідні послуги та підвищення рівня використання відкритих даних

Державне агентство з питань електронного урядування

протягом року

підтримка не менше ніж 10 кращих проектів

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Відкриття наступних пріоритетних даних та формування попиту на ці дані в суспільстві та бізнес-середовищі.

7. Створення умов для формування спроможних територіальних громад

Проблема

Існуюча система місцевого самоврядування не задовольняє потреб суспільства. Функціонування органів місцевого самоврядування у більшості територіальних громад не забезпечує створення та підтримку сприятливого життєвого середовища, надання населенню високоякісних і доступних адміністративних, соціальних та інших послуг. Територіальні громади позбавлені можливостей здійснювати повноцінно повноваження з розпорядження землями.

Починаючи з 1991 року чисельність сільського населення зменшилася на 3,68 млн. осіб, а кількість сільських населених пунктів - на 460. Разом з тим кількість сільських рад збільшилася на 1067 одиниць. На початку 2015 року в Україні існувало близько 12 тис. територіальних громад, з них: у більш як 6 тис. громадах чисельність жителів становить менш як 3 тис. осіб, у 4809 громадах - менш як 1000 осіб, а у 1129 громадах - менш як 500 осіб. У більшості з них не утворено виконавчі органи відповідних сільських рад, відсутні бюджетні установи, комунальні підприємства тощо.

Мета

Підтримка розвитку об'єднаних територіальних громад шляхом залучення організаційних, фінансових та інших ресурсів. Оптимізація правового регулювання у сфері здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, контролю та моніторингу за станом навколишнього природного середовища.

Цільові показники на 2016 рік

Об'єднання понад 7 відсотків загальної кількості місцевих рад базового рівня.

Результати роботи за попередній період

За січень - березень 2016 р. приріст надходжень до загального фонду місцевих бюджетів порівняно з січнем - березнем минулого року (за порівнянних умов та без урахування місцевих бюджетів Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження) становив 46 відсотків (збільшився на 9,5 млрд. гривень).

Кабінетом Міністрів України затверджено розроблені та схвалені обласними радами 23 перспективних плани формування територій громад областей (крім Закарпатської області).

Протягом 2015 року утворено 159 об'єднаних територіальних громад, до складу яких увійшло 794 ради.

25 жовтня 2015 р.

проведено перші місцеві вибори в усіх 159 об'єднаних територіальних громадах, які починаючи із 1 січня 2016 р. мають прямі відносини з державним бюджетом.

У 2016 році проведено перші місцеві вибори у 13 добровільно об'єднаних територіальних громадах, до складу яких увійшло 53 ради. Таким чином, на сьогодні утворено 172 добровільно об'єднані територіальні громади, до складу яких увійшло 847 сільських, селищних, міських рад.

Обрано більше ніж 100 старост.

Запроваджено геопортал адміністративно-територіального устрою в режимі дослідної експлуатації з вільним доступом.

Кроки, які планується здійснити до кінця року

Кроки

Обґрунтування

Відповідальні за виконання

Строк

Очікувані результати

Формування та підтримка об'єднаних територіальних громад

1. Корегування та затвердження перспективних планів спроможних громад областей, вирішення питань щодо об'єднання в межах декількох районів, виборів старост, спрощення процедур

створення правових підстав для продовження формування спроможних громад шляхом їх добровільного об'єднання у найбільш раціональній конфігурації

Мінрегіон

інші центральні органи виконавчої влади облдержадміністрації за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування

протягом року

формування спроможних територіальних громад

Оптимізація територіальної організації влади

2. Надання організаційно-методичної допомоги об'єднаним територіальним громадам в розробленні та реалізації проектів розвитку їх інфраструктури

підвищення якості підготовки проектів розвитку інфраструктури об'єднаних територіальних громад та фахової підготовки відповідних проектних заявок

Мінрегіон облдержадміністрації

протягом року

визначення на конкурсних засадах проектів розвитку інфраструктури об'єднаних територіальних громад на підставі відповідних проектних заявок

3. Врегулювання порядку вирішення питань адміністративно-територіального устрою України, оптимізація системи територіальної організації влади. Розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проектів Закону України "Про засади адміністративно-територіального устрою України" та акта Кабінету Міністрів України щодо схвалення Концепції оптимізації системи територіальної організації влади

удосконалення механізму вирішення питань адміністративно-територіального устрою для розміщення органів влади

Мінрегіон

Мінекономрозвитку

Мінфін

Держгеокадастр

Мін'юст

інші центральні та місцеві органи виконавчої влади за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування

III квартал

створення передумов для формування спроможних територіальних громад, районів

Удосконалення земельних відносин

4. Передача повноважень органам місцевого самоврядування, оптимізація кількості розпорядників землею, запровадження механізмів контролю за використанням земель

припинення подальшої розпорошеності повноважень між різними органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань розпорядження землями за межами населених пунктів та здійснення державного контролю за використанням земель

Мінрегіон

Держгеокадастр

Мінекономрозвитку

Мінфін

Мінагрополітики

Мін'юст

інші центральні органи виконавчої влади за участю всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування

II квартал

запровадження принципу повсюдності юрисдикції органів місцевого самоврядування у земельних відносинах

Доступність та якість адміністративних послуг

5. Створення можливості передачі органам місцевого самоврядування (за їх зверненням) повноважень з надання адміністративних послуг через центри надання адміністративних послуг: видача паспорта громадянина України, посвідчення водія на право керування транспортними засобами, державна реєстрація транспортних засобів, реєстрація актів цивільного стану тощо. Формування мережі центрів надання адміністративних послуг та віддалених робочих місць (для старост)

забезпечення взаємодії центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування з метою передачі повноважень з надання адміністративних послуг центрам надання адміністративних послуг

Мінекономрозвитку

Мін'юст

МВС

інші центральні та місцеві

органи виконавчої влади (відповідно до компетенції) за участю органів місцевого самоврядування та всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування

протягом року

підвищення якості та наближення надання адміністративних послуг до споживача

Зміцнення служби в органах місцевого самоврядування і підвищення відповідальності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб

6. Упорядкування системи оплати праці в органах місцевого самоврядування

розв'язання проблемних питань оплати праці працівників в органах місцевого самоврядування

Мінсоцполітики

Мінфін

Мінрегіон

II квартал

упорядкування видатків та рівня оплати праці в органах місцевого самоврядування

7. Посилення відповідальності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб за прийняття рішень, що не відповідають законодавству

законодавче запровадження механізмів щодо посилення відповідальності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб за прийняття рішень, що не відповідають законодавству

Мінрегіон

Мін'юст

III квартал

недопущення прийняття незаконних рішень

Громадський та урядовий контроль за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб

8. Удосконалення механізмів публічного контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, зокрема щодо розпорядження бюджетними коштами, комунальним майном, земельними ресурсами

посилення відповідальності органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб за прийняття рішень перед територіальними громадами та удосконалення механізмів публічного контролю

Мінрегіон

Мін'юст

III квартал

забезпечення відкритості та прозорості влади та залучення громадськості до прийняття рішень органами місцевого самоврядування

Ключові кроки, які необхідно здійснити у середньостроковій перспективі

Підтримка подальшого об'єднання територіальних громад, утворення центрів надання адміністративних послуг в об'єднаних територіальних громадах та віддалених робочих місць.

Підтримка процесу внесення змін до Конституції України.