Про затвердження Правил медичного забезпечення польотів державної авіації України

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

30.09.2015

м. Київ

N 519

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

22 жовтня 2015 р. за N 1287/27732

Про затвердження Правил медичного забезпечення польотів державної авіації України

Відповідно до частини другої статті 7, частини другої статті 45 Повітряного кодексу України, з метою врегулювання питань медичного забезпечення діяльності державної авіації України

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила медичного забезпечення польотів державної авіації України, що додаються.

2. Виключити пункт 7 розділу III Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року N 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за N 1109/15800 (зі змінами).

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства оборони України від 18 грудня 2013 року N 870 "Про затвердження Положення з медичного забезпечення польотів державної авіації України", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 січня 2014 року за N 40/24817.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

Міністр оборони України

генерал-полковник

С. Т. Полторак

ПОГОДЖЕНО:

Міністр внутрішніх справ України

А. Б. Аваков

Міністр охорони здоров'я України

О. Квіташвілі

Голова Державної

прикордонної служби України

генерал-полковник

В. О. Назаренко

Виконуючий обов'язки Голови Державної

служби України з надзвичайних ситуацій

О. Авер'янов

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства оборони України

30 вересня 2015 року N 519

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

22 жовтня 2015 р. за N 1287/27732

ПРАВИЛА

медичного забезпечення польотів державної авіації України

I. Загальні положення

1. Ці Правила розроблені відповідно до Повітряного кодексу України, Основ законодавства України про охорону здоров'я та Правил виконання польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 05 січня 2015 року N 2, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 26 січня 2015 року за N 82/26527 (далі - ПВП ДА).

2. Ці Правила регламентують питання медичного забезпечення польотів державної авіації України (далі - медичне забезпечення польотів) в міжкомісійний період з метою забезпечення безпеки польотів (далі - БзП) із медичних питань на всіх етапах організації та проведення польотів державної авіації (далі - ДА) України.

3. У цих Правилах терміни вживаються в таких значеннях:

комісійний період - період від початку визначення лікарсько-льотною експертизою ступеня придатності за станом здоров'я, фізичним розвитком і психофізіологічними якостями до льотної роботи (роботи за фахом) до винесення постанови лікарсько-льотною комісією про ступінь придатності до льотної роботи (роботи за фахом);

медичне забезпечення польотів державної авіації України - окремий вид медичного забезпечення, що є системою заходів щодо підтримки професійного здоров'я, оптимізації функціонального стану організму і підвищення працездатності осіб льотного складу, групи керівництва польотами та інженерно-технічного складу, які забезпечують підготовку авіаційної техніки до польотів, з метою ефективного та безпечного виконання ними завдань за призначенням;

міжкомісійний період - період від винесення постанови лікарсько-льотної комісії про придатність за станом здоров'я до льотної роботи (роботи за фахом) до початку наступного визначення лікарсько-льотною експертизою ступеня придатності до льотної роботи (роботи за фахом);

частина (установа) - суб'єкт авіаційної діяльності, який має у своєму складі авіаційний персонал.

Інші терміни, що використовуються у цих Правилах, вживаються в значеннях, наведених у Повітряному кодексі України, ПВП ДА та інших нормативно-правових актах України з питань діяльності в галузі авіації.

4. За організацію та постійне методичне керівництво щодо медичного забезпечення польотів відповідають відповідні керівники медичних служб органів управління авіації центральних органів виконавчої влади та Збройних Сил України (далі - медична служба ОУА ЦОВВ та ЗСУ).

5. Система

медичного забезпечення польотів включає комплекс організаційних, лікувально-профілактичних, фізіолого-гігієнічних і реабілітаційно-відновлювальних заходів.

6. Завданнями медичного забезпечення польотів є:

організація та проведення лікувально-профілактичних і оздоровчих заходів, спрямованих на збереження здоров'я та підтримання високого рівня працездатності осіб льотного складу (далі - ЛС), групи керівництва польотами (далі - ГКрП) та інженерно-технічного складу, що забезпечують підготовку авіаційної техніки до польотів (далі - ІТС);

організація та проведення динамічного медичного спостереження за станом здоров'я, психофізіологічними функціями осіб ЛС та ГКрП;

організація та проведення реабілітаційно-відновлювальних заходів осіб ЛС та ГКрП;

організація та проведення лікарсько-льотної експертизи (далі - ЛЛЕ) з метою визначення ступеня придатності за станом здоров'я, фізичним розвитком і психофізіологічними якостями осіб ЛС та ГКрП до льотної роботи (роботи за фахом);

організація та проведення медичного контролю за особами ЛС, ГКрП та ІТС у період підготовки та проведення польотів;

організація та проведення медичного контролю за режимом праці, відпочинку та харчування осіб ЛС, ГКрП та ІТС;

організація та проведення медичного контролю під час фізичної підготовки осіб ЛС та ГКрП;

участь у виборі зростівок та припасовуванні захисного спорядження осіб ЛС, контроль за його санітарно-гігієнічним станом;

організація та проведення спеціальних тренувань осіб ЛС щодо грамотної експлуатації захисного спорядження та засобів захисту від дії факторів польоту;

організація та проведення медичного контролю під час тренажерної підготовки осіб ЛС на авіаційних тренажерах;

теоретична та практична підготовка осіб ЛС, ГКрП та ІТС з питань авіаційної та космічної медицини, надання домедичної допомоги;

організація та проведення медичного контролю осіб ЛС під час проведення стрибків з парашутом;

участь в організації та проведенні пошуково-рятувальних робіт;

вивчення і аналіз авіаційних подій та інцидентів, що пов'язані з недоліками медичного забезпечення польотів, погіршенням стану здоров'я і функціонального стану осіб ЛС, ГКрП та ІТС;

організація та проведення санітарно-освітньої роботи щодо ведення здорового способу життя особами ЛС, ГКрП та ІТС.

7. Ефективність виконання заходів щодо медичного забезпечення польотів досягається за рахунок застосування принципів безперервності, послідовності, спадкоємності та індивідуальності. Для цього робота медичної служби в суб'єктах авіаційної діяльності ДА України (далі - САД) здійснюється протягом комісійного та міжкомісійного періодів.

8. Протягом комісійного періоду штатними та/або позаштатними лікарсько-льотними комісіями (далі - ЛЛК) здійснюються заходи ЛЛЕ щодо визначення ступеня придатності за станом здоров'я, фізичним розвитком і психофізіологічними якостями осіб ЛС та ГКрП до льотної роботи (роботи за фахом). Правила організації та зміст ЛЛЕ визначаються відповідними чинними нормативними документами ДА України.

9. Протягом міжкомісійного періоду організація та проведення роботи щодо виконання заходів медичного забезпечення польотів здійснюються начальником медичної служби частини (установи) (прирівняної до нього посадовою особою лікарської спеціальності, яка має фахову підготовку з авіаційної та космічної медицини) та у якого на медичному забезпеченні є авіаційний персонал ДА (далі - начальник медичної служби), із залученням сил та засобів медичної служби частини (установи).

10. Ці Правила є обов'язковими для виконання всіма САД.

II. Робота начальника медичної служби протягом міжкомісійного періоду

1. Динамічне медичне спостереження за особами льотного складу і групи керівництва польотами

1. Динамічне медичне спостереження за особами ЛС і ГКрП є складовою системи медичного забезпечення польотів та проводиться протягом усього періоду їх льотної роботи (роботи за фахом).

2. Комплекс заходів щодо динамічного медичного спостереження за особами ЛС і ГКрП включає:

раннє виявлення змін у стані здоров'я та працездатності осіб ЛС і ГКрП, встановлення зв'язку цих змін з умовами

професійної діяльності для своєчасного проведення необхідних лікувально-профілактичних заходів;

виявлення і вивчення факторів, що негативно впливають на стан здоров'я та працездатність осіб ЛС і ГКрП, для своєчасного проведення заходів щодо їх усунення;

дослідження професійно важливих психофізіологічних якостей осіб ЛС і ГКрП, виявлення особливостей їх змін залежно від умов професійної діяльності та якості виконання польотних завдань (роботи за фахом) для своєчасного застосування заходів психофізіологічного забезпечення;

вивчення перенесення особами ЛС різних видів польотів із метою надання допомоги командуванню (керівництву) у встановленні індивідуальних норм льотного навантаження та визначенні тривалості перерв між польотами;

визначення раціонального режиму праці, відпочинку та харчування осіб ЛС та ГКрП залежно від стану їх здоров'я та рівня працездатності.

3. Необхідні відомості щодо стану здоров'я осіб ЛС та ГКрП, реакції їх організму на льотну роботу, психофізіологічного стану та фізичної підготовленості начальник медичної служби отримує під час:

вивчення медичної та службової документації;

вивчення результатів звернень за медичною допомогою, обстеження та консультацій у закладах охорони здоров'я;

медичних оглядів;

медичного контролю в період підготовки та виконання польотів;

спостережень за виконанням льотної роботи (роботи за фахом);

участі в післяпольотних розборах;

медичного контролю за фізичною підготовкою;

проведення спеціальних випробувань і тренувань;

особистого спілкування з особами ЛС та ГКрП та членами їх сімей.

4. Результати своєї роботи протягом міжкомісійного періоду начальник медичної служби відображає у відповідних робочих документах планування та оперативного обліку заходів із медичного забезпечення польотів згідно з Формами робочої документації начальника медичної служби (додаток 1).

5. Для правильної оцінки функціонального стану (далі - ФС) організму осіб ЛС і ГКрП начальник медичної служби під час проведення медичних оглядів вивчає індивідуальні нормальні коливання основних показників стану здоров'я, психофізіологічних функцій та фізичної підготовленості кожної особи ЛС і ГКрП.

6. Основною формою реалізації динамічного медичного спостереження за особами ЛС і ГКрП є проведення обов'язкових періодичних (чергових) і позачергових медичних оглядів.

7. До періодичних (чергових) медичних оглядів належать:

щомісячні медичні огляди;

квартальні медичні огляди;

поглиблені медичні огляди.

Щомісячний медичний огляд проводиться щомісяця після чергового (позачергового) освідчення ЛЛК, крім третього, шостого та дев'ятого місяців.

Квартальний медичний огляд проводиться через три та дев'ять місяців після чергового (позачергового) освідчення ЛЛК.

Поглиблений медичний огляд проводиться через шість місяців після чергового (позачергового) освідчення ЛЛК.

8. Дата проведення періодичних (чергових) медичних оглядів визначається відповідно до дати винесення постанови ЛЛК щодо ступеня придатності осіб ЛС і ГКрП до льотної роботи (роботи за фахом). Коли дата проведення медичного огляду припадає на святкові чи вихідні дні, він проводиться на один день раніше чи пізніше визначеного строку.

9. Щомісячний та квартальний медичні огляди осіб ЛС і ГКрП організовуються та проводяться начальником медичної служби.

10. Поглиблений медичний огляд осіб ЛС і ГКрП організовується та проводиться начальником медичної служби за участю терапевта, невропатолога, стоматолога, а також інших лікарів за профілем наявного захворювання у осіб, що оглядаються (хірурга, отоларинголога, офтальмолога тощо). Перед проведенням поглибленого медичного огляду всім особам ЛС і ГКрП проводяться клінічні аналізи крові, сечі, записується електрокардіографічне дослідження в умовах спокою та після фізичного навантаження.

11. Особам ЛС і ГКрП, які за результатами чергового (позачергового) освідчення ЛЛК не мають відхилень у стані здоров'я, тобто мають діагноз "здоровий", проводяться тільки квартальні та поглиблений медичні огляди за планом, що затверджується командиром частини (керівником установи).

12. Особам ЛС і ГКрП, які за

результатами чергового (позачергового) освідчення ЛЛК мають відхилення у стані здоров'я та потребують систематичного лікарського нагляду, допущені до льотної роботи (роботи за фахом) за індивідуальною оцінкою ступеня придатності, є обмежено придатними до льотної роботи (роботи за фахом), відстають у навчально-бойовій підготовці, проводяться щомісячні, квартальні та поглиблений медичні огляди за планом, що затверджується командиром частини (керівником установи).

13. Усім особам ЛС і ГКрП надводних кораблів, що мають злітно-посадкову палубу, на час довготривалого походу (тривалістю понад 30 діб) проводяться щомісячні, квартальні та поглиблені медичні огляди залежно від тривалості походу.

14. Усім особам ЛС і ГКрП, які вперше прибули до частини (установи) для подальшого проходження служби (роботи за фахом) або після перенавчання на нову авіаційну техніку, протягом перших трьох місяців проводяться щомісячні медичні огляди за планом, що затверджується командиром частини (керівником установи).

15. У виняткових випадках, коли з об'єктивних причин у встановлені строки чергова ЛЛЕ не була проведена, начальник медичної служби за дозволом відповідних старших медичних начальників медичної служби ОУА ЦОВВ та ЗСУ проводить поглиблений медичний огляд, за результатами якого приймає рішення щодо допуску осіб ЛС і ГКрП до польотів (роботи за фахом) на строк до двох місяців згідно з крайньою постановою ЛЛК.

16. Результати проведення періодичних (чергових) медичних оглядів осіб ЛС і ГКрП заносяться до відповідних розділів Медичної книжки льотного складу (далі - Медична книжка) (додаток 2).

17. Під час проведення щомісячних і квартальних медичних оглядів осіб ЛС і ГКрП до відповідних розділів Медичної книжки заносяться:

дані антропометричних вимірювань і досліджень ФС серцево-судинної системи;

результати медичного огляду начальником медичної служби.

У записі щодо результатів медичних оглядів осіб ЛС і ГКрП начальник медичної служби вказує:

дату (число, місяць, рік) проведення медичного огляду;

наявність чи відсутність скарг;

оцінку загального самопочуття;

оцінку переносимості польотів (для осіб ЛС);

наявність чи відсутність захворювань протягом місяця (кварталу), що минув (якщо хворів, вказується діагноз, де і скільки часу лікувався, тривалість відсторонення від польотів чи керівництва польотами);

випадки відсторонення осіб ЛС (ГКрП) від польотів (керівництва польотами) за медичними показаннями;

коротко об'єктивні дані обстеження (огляду, перкусії, пальпації, аускультації) органів і систем (шкіри і видимих слизових, лімфатичних вузлів, органів дихальної, серцево-судинної, травної, нервової, сечостатевої, кістково-м'язової систем, психоемоційної сфери) з обов'язковим зазначенням показників ФС зорового та слухового аналізаторів;

за наявності захворювання висновок щодо динаміки його перебігу;

діагноз;

висновок щодо допуску до польотів (роботи за фахом).

Результати проведення медичного огляду завіряються підписом начальника медичної служби із зазначенням військового звання (для військовослужбовців), ініціалів та прізвища.

18. Під час проведення поглибленого медичного огляду осіб ЛС і ГКрП до відповідних розділів Медичної книжки заносяться:

дані антропометричних вимірювань і досліджень ФС серцево-судинної системи;

результати клінічних досліджень крові та сечі;

результати електрокардіографічних досліджень в умовах спокою та після фізичного навантаження;

результати медичного огляду лікарями-спеціалістами;

висновок начальника медичної служби щодо допуску до польотів (керівництву польотами).

У записі щодо результатів медичних оглядів осіб ЛС і ГКрП лікар-спеціаліст вказує:

дату (число, місяць, рік) огляду лікарем-спеціалістом;

наявність чи відсутність скарг;

оцінку загального самопочуття;

наявність чи відсутність захворювань за фахом підготовки лікаря-спеціаліста протягом півріччя, що минуло (якщо хворів, вказується діагноз, де і скільки часу лікувався, тривалість відсторонення від польотів (керівництва польотами));

соматичний статус за фахом підготовки лікаря-спеціаліста - об'єктивні дані обстеження (огляду,

перкусії, пальпації, аускультації) органів і систем;

за наявності захворювання висновок щодо динаміки його перебігу;

діагноз;

підпис лікаря-спеціаліста із зазначенням військового звання (для військовослужбовців), ініціалів та прізвища;

особисту печатку лікаря.

Після записів лікарів-спеціалістів начальник медичної служби робить запис про висновок щодо допуску осіб ЛС і ГКрП до польотів (керівництва польотами) за результатами проведення поглибленого медичного огляду.

У записі начальник медичної служби вказує:

дату (число, місяць, рік) проведення поглибленого медичного огляду;

наявність чи відсутність скарг;

оцінку загального самопочуття;

оцінку переносимості польотів;

випадки відсторонення осіб ЛС (ГКрП) від польотів (керівництва польотами) за медичними показаннями;

наявність чи відсутність захворювань протягом півріччя, що минуло (якщо хворів, вказується діагноз, де і скільки часу лікувався, тривалість відсторонення від польотів (керівництва польотами));

коротку оцінку соматичного статусу за результатами огляду осіб ЛС і ГКрП лікарями-спеціалістами з обов'язковим зазначенням показників ФС зорового та слухового аналізаторів;

за наявності захворювання висновок щодо динаміки його перебігу;

діагноз;

висновок щодо допуску до польотів (роботи за фахом).

Результати проведення поглибленого медичного огляду завіряються підписом начальника медичної служби із зазначенням військового звання (для військовослужбовців), ініціалів та прізвища.

19. Під час запису висновку начальника медичної служби за результатами проведення періодичних (чергових) медичних оглядів ЛС і ГКрП, якщо діагноз складається з декількох нозологічних форм, дозволяється замість їх перерахування робити посилання на крайню постанову ЛЛК.

20. До позачергових медичних оглядів належать:

медичні огляди після прибуття до частини (установи);

медичні огляди після відпустки;

медичні огляди після перенесеного захворювання;

медичні огляди після відряджень;

медичні огляди напередодні стрибків з парашутом;

медичні огляди після виконання стрибків з парашутом.

21. Результати проведення позачергових медичних оглядів осіб ЛС і ГКрП заносяться до відповідних розділів Медичної книжки (додаток 2).

22. Усі особи ЛС і ГКрП, які вперше прибули до частини (установи) для подальшого проходження військової служби (роботи за фахом) або у довгострокові відрядження (строком більше 3 місяців), проходять медичний огляд після прибуття до частини (установи). Цей медичний огляд організовується та проводиться начальником медичної служби тієї частини (установи), до якої прибули особи ЛС або ГКрП.

Під час проведення медичного огляду осіб ЛС і ГКрП після прибуття до частини (установи) до відповідних розділів Медичної книжки заносяться:

дані антропометричних вимірювань і досліджень ФС серцево-судинної системи;

результати медичного огляду начальником медичної служби.

У записі щодо результатів медичного огляду осіб ЛС (ГКрП) після прибуття до частини (установи) начальник медичної служби вказує:

дату (число, місяць, рік) проведення медичного огляду;

наявність чи відсутність скарг;

оцінку загального самопочуття;

дані вивчення особових справ, книжок осіб ЛС (ГКрП) та медичної документації щодо стану здоров'я, перенесених травм чи захворювань, переносимості польотів (для осіб ЛС), випадків відсторонення осіб ЛС (ГКрП) від польотів (роботи за фахом) за медичними показаннями тощо;

коротко об'єктивні дані обстеження (огляду, перкусії, пальпації, аускультації) органів і систем (шкіри і видимих слизових, лімфатичних вузлів, органів дихальної, серцево-судинної, травної, нервової, сечостатевої, кістково-м'язової систем, психоемоційної сфери) з обов'язковим зазначенням показників ФС зорового та слухового аналізаторів;

за наявності захворювання висновок щодо динаміки його перебігу;

діагноз;

висновок щодо допуску до польотів (роботи за фахом).

Результати проведення медичного огляду після прибуття до частини (установи) завіряються підписом начальника медичної служби із зазначенням військового звання (для військовослужбовців), ініціалів та прізвища.

23. У перший день після

повернення з чергової відпустки всі особи ЛС і ГКрП проходять медичний огляд після відпустки, що організовується та проводиться начальником медичної служби.

Під час проведення медичного огляду осіб ЛС і ГКрП після відпустки до відповідних розділів Медичної книжки заносяться:

дані антропометричних вимірювань і досліджень ФС серцево-судинної системи;

результати медичного огляду начальником медичної служби.

У записі щодо результатів медичних оглядів осіб ЛС і ГКрП після відпустки начальник медичної служби вказує:

дату (число, місяць, рік) проведення медичного огляду;

наявність чи відсутність скарг;

оцінку загального самопочуття;

дані щодо місця проведення відпустки (санаторій, профілакторій, будинок відпочинку, у домашніх умовах). Якщо відпустка проводилась у закладі охорони здоров'я, то вказується його найменування;

тривалість перебування у відпустці;

результати проведення відпустки (за оцінкою ФС організму);

наявність чи відсутність захворювань і травм протягом відпустки (якщо особи ЛС і ГКрП протягом відпустки перенесли захворювання чи травму, то надають відповідну довідку із закладу охорони здоров'я за місцем лікування);

коротко об'єктивні дані обстеження (огляду, перкусії, пальпації, аускультації) органів і систем (шкіри і видимих слизових, лімфатичних вузлів, органів дихальної, серцево-судинної, травної, нервової, сечостатевої, кістково-м'язової систем, психоемоційної сфери) з обов'язковим зазначенням показників ФС зорового та слухового аналізаторів;

за наявності захворювання висновок щодо динаміки його перебігу;

діагноз;

висновок щодо допуску до польотів (роботи за фахом).

Результати проведення медичного огляду після відпустки завіряються підписом начальника медичної служби із зазначенням військового звання (для військовослужбовців), ініціалів та прізвища.

24. Після перенесеного захворювання та закінчення відпустки за станом здоров'я усі особи ЛС і ГКрП проходять медичний огляд після перенесеного захворювання, що організовується та проводиться начальником медичної служби.

Орієнтовні строки допуску осіб ЛС (ГКрП) до польотів (роботи за фахом) після перенесених захворювань та травм визначаються відповідно до чинного законодавства.

Під час проведення медичного огляду осіб ЛС і ГКрП після перенесеного захворювання до відповідних розділів Медичної книжки заносяться:

дані антропометричних вимірювань і досліджень ФС серцево-судинної системи;

результати медичного огляду начальником медичної служби.

У записі щодо результатів медичних оглядів осіб ЛС і ГКрП після перенесеного захворювання начальник медичної служби вказує:

дату (число, місяць, рік) проведення медичного огляду;

дані щодо умов проведення лікування (стаціонарних чи амбулаторних). Якщо лікування проводилося в стаціонарних умовах, вказується назва закладу охорони здоров'я;

тривалість лікування;

діагноз, за яким проводилось лікування;

дані щодо результатів проведеного лікування;

наявність чи відсутність скарг на момент обстеження;

оцінку загального самопочуття;

коротко об'єктивні дані обстеження (огляду, перкусії, пальпації, аускультації) органів і систем (шкіри і видимих слизових, лімфатичних вузлів, органів дихальної, серцево-судинної, травної, нервової, сечостатевої, кістково-м'язової систем, психоемоційної сфери) з обов'язковим зазначенням показників ФС зорового та слухового аналізаторів;

діагноз;

висновок щодо допуску до польотів (керівництва польотами).

Результати проведення медичного огляду після перенесеного захворювання завіряються підписом начальника медичної служби із зазначенням військового звання (для військовослужбовців), ініціалів та прізвища.

25. Після відряджень, тривалість яких перевищує 30 діб від дати проведення крайнього періодичного (чергового) медичного огляду, усі особи ЛС і ГКрП проходять медичний огляд, що організовується та проводиться начальником медичної служби.

Під час проведення медичного огляду осіб ЛС і ГКрП після відряджень до відповідних розділів Медичної книжки заносяться:

дані антропометричних вимірювань і досліджень ФС серцево-судинної системи;

результати медичного огляду начальником

медичної служби.

У записі щодо результатів медичних оглядів осіб ЛС і ГКрП після відряджень начальник медичної служби вказує:

дату (число, місяць, рік) проведення медичного огляду;

наявність чи відсутність скарг;

оцінку загального самопочуття;

назву частини (установи), до якої були відряджені особи ЛС (ГКрП);

тривалість перебування у відрядженні;

дані щодо участі в польотах під час відрядження, якщо такі мали місце, із зазначенням нальоту, наявності чи відсутності помилок, інцидентів і авіаційних подій тощо;

власну оцінку переносимості польотів (для осіб ЛС);

наявність чи відсутність захворювань і травм за час відрядження (якщо хворів, вказується діагноз, де і скільки часу лікувався, тривалість відсторонення від польотів (керівництва польотами));

випадки відсторонення від польотів (роботи за фахом) за медичними показаннями;

коротко об'єктивні дані обстеження (огляду, перкусії, пальпації, аускультації) органів і систем (шкіри і видимих слизових, лімфатичних вузлів, органів дихальної, серцево-судинної, травної, нервової, сечостатевої, кістково-м'язової систем, психоемоційної сфери) із зазначенням показників ФС зорового та слухового аналізаторів;

за наявності захворювання висновок щодо динаміки його перебігу;

діагноз;

висновок щодо допуску до польотів (керівництва польотами).

Результати проведення медичного огляду після відряджень завіряються підписом начальника медичної служби із зазначенням військового звання (для військовослужбовців), ініціалів та прізвища.

26. Напередодні стрибків з парашутом усі особи ЛС проходять медичний огляд, що організовується та проводиться начальником медичної служби, щодо допуску до виконання стрибків з парашутом.

У записі до відповідних розділів Медичної книжки щодо результатів медичних оглядів напередодні стрибків з парашутом начальник медичної служби вказує:

дату (число, місяць, рік) проведення медичного огляду;

наявність чи відсутність скарг;

оцінку загального самопочуття;

основні показники ФС організму (частоти пульсу та артеріального тиску);

стан опорно-рухового апарату;

оцінку нервово-психічного стану;

діагноз;

висновок щодо допуску до стрибків з парашутом.

Результати медичних оглядів напередодні стрибків з парашутом завіряються підписом начальника медичної служби із зазначенням військового звання (для військовослужбовців), ініціалів та прізвища.

27. Після проведення стрибків з парашутом усі особи ЛС проходять медичний огляд, що організовує та проводить начальник медичної служби.

У записі до відповідних розділів Медичної книжки щодо результатів медичних оглядів після виконання стрибків з парашутом начальник медичної служби вказує:

дату (число, місяць, рік) проведення медичного огляду;

кількість виконаних стрибків з парашутом;

наявність чи відсутність скарг;

оцінку загального самопочуття;

оцінку дій під час стрибків з парашутом;

наявність чи відсутність травм після стрибків з парашутом;

основні показники ФС організму (частоти пульсу та артеріального тиску) після стрибків з парашутом;

стан опорно-рухового апарату;

оцінку нервово-психічного стану;

оцінку переносимості стрибків з парашутом.

Результати медичного огляду після виконання стрибків з парашутом завіряються підписом начальника медичної служби із зазначенням військового звання (для військовослужбовців), ініціалів та прізвища.

28. У разі відсутності можливості вчасно провести (періодичний) черговий медичний огляд через відрядження, відпустку чи хворобу дозволяється поєднане проведення періодичного (чергового) та позачергового медичних оглядів після прибуття осіб ЛС і ГКрП до частини (установи).

29. Під час динамічного медичного спостереження за особами ЛС і ГКрП необхідно пам'ятати, що відсутність змін у стані здоров'я під час попереднього, навіть порівняно недавнього обстеження, не може бути приводом для проведення поверхневого та неповного медичного огляду. У кожному випадку дуже важливим є точне виконання рекомендованих методик обстеження та функціональних досліджень. Довільне або неточне їх виконання робить неможливим порівняння отриманих результатів із даними наступних досліджень,

узагальнення матеріалів та оцінку стану здоров'я осіб ЛС і ГКрП в динаміці.

2. Медичний контроль за особами льотного складу, групи керівництва польотами та інженерно-технічного складу під час організації та проведення польотів

1. Медичний контроль під час організації та проведення польотів - складова системи медичного забезпечення польотів, що включає комплекс заходів, які проводяться з прийняття командиром частини (керівником установи) рішення на виконання польотів і до їх закінчення.

2. Організація та проведення медичного контролю під час виконання польотів покладається на начальника медичної служби.

За умови базування авіаційної частини на декількох аеродромах медичний контроль під час виконання польотів організовується начальником медичної служби, а забезпечується медичним персоналом, який має відповідну фахову підготовку з авіаційної та космічної медицини, а також допуск до медичного забезпечення польотів.

3. Медичний контроль під час організації та проведення польотів здійснюється поетапно відповідно до ПВП ДА, поділяючи підготовку до польотів на загальну, попередню і передпольотну.

4. Загальна підготовка до польотів проводиться в кінці кожного місяця протягом одного-двох днів. Під час загальної підготовки до польотів начальник медичної служби:

здійснює планування роботи медичної служби на наступний місяць з урахуванням особливостей та умов виконання доведених завдань льотної підготовки;

проводить заняття з особами ЛС, ГКрП та ІТС з питань авіаційної та космічної медицини відповідно до змісту запланованих польотів.

5. Попередня підготовка до польотів проводиться до кожного льотного дня (зміни) або двох льотних днів (змін) поспіль. Тривалість цієї підготовки визначає командир частини (керівник установи) відповідно до ПВП ДА. Під час попередньої підготовки до польотів начальник медичної служби:

виявляє осіб ЛС, ГКрП та ІТС, які за станом здоров'я не можуть бути заплановані на польоти, керівництво польотами або обслуговування авіаційної техніки, та доповідає про це командиру частини (керівнику установи);

бере участь у складанні раціонального розпорядку дня під час попередньої підготовки до польотів та продовж льотного дня (зміни);

відповідно до умов та характеру запланованих польотів визначає комплекс заходів щодо їх медичного забезпечення, розраховує необхідні для цього сили та засоби, ставить завдання особовому складу медичної служби, який залучається до медичного забезпечення польотів;

під час складання планової таблиці польотів визначає відповідність запланованого льотного навантаження стану здоров'я та фізичній витривалості осіб ЛС;

здійснює систематичний нагляд за особами ЛС, ГКрП та ІТС, проводить опитування або медичний огляд тих осіб, у яких під час такого нагляду виявлено відхилення в поведінці чи зовнішньому вигляді;

визначає осіб ЛС, які під час виконання польотів підлягають міжпольотному та післяпольотному медичному огляду;

перевіряє відповідність меню-розкладки характеру запланованих польотів, контролює режим та якість харчування;

перевіряє наявність необхідних санітарно-гігієнічних умов для харчування і відпочинку осіб ЛС, ГКрП та ІТС на аеродромі, вживає заходів щодо усунення виявлених недоліків;

здійснює медичний контроль за дотриманням ЛС, ГКрП та ІТС передпольотного режиму відпочинку, вживає заходів щодо приведення його у відповідність до вимог ПВП ДА;

періодично проводить індивідуальні чи групові бесіди з особами ЛС і ГКрП щодо фізіолого-гігієнічних особливостей запланованих польотів;

перевіряє наявність на повітряному судні (далі - ПС) бортового пайка та його якість;

перевіряє комплектність аптечок на ПС, наявність засобів домедичної допомоги в аварійному запасі, вживає заходів щодо їх поповнення;

здійснює контроль за якістю припасовування захисного спорядження та його санітарно-гігієнічним станом;

перевіряє санітарно-гігієнічний стан засобів зарядки ПС рідким медичним киснем, відповідність встановленим вимогам його паспорта та органолептичних властивостей;

перевіряє комплектність і стан майна медичного поста аеродрому (далі - МПА), медичного майна рятувальної

парашутно-десантної групи (далі - РПДГ) та наземної пошуково-рятувальної групи (далі - НПРГ) згідно з Описом медичного майна комплектів і сумок медичного поста аеродрому, наземної пошуково-рятувальної групи, рятувальної парашутно-десантної групи (додаток 3).

6. Передпольотна підготовка до польотів проводиться на аеродромі безпосередньо перед польотами. Тривалість передпольотної підготовки до польотів визначає командир частини (керівник установи). За організацію та проведення заходів медичного контролю під час передпольотної підготовки до польотів відповідає начальник медичної служби. Він визначає на кожну льотну зміну чергового лікаря (фельдшера), який має відповідну фахову підготовку з авіаційної та космічної медицини і допущений до медичного забезпечення польотів (далі - черговий лікар).

До початку польотів начальник медичної служби (черговий лікар):

перевіряє якість медичного кисню, призначеного для зарядки бортових кисневих систем ПС;

перевіряє оснащення та готовність МПА до роботи, готовність санітарного транспорту і медичних засобів забезпечення польотів;

проводить передпольотний медичний огляд осіб ЛС і ГКрП;

уточнює дані щодо осіб ЛС, які підлягають міжпольотному та післяпольотному медичному огляду;

доповідає командиру частини (керівнику установи) (старшому льотної зміни) про результати передпольотного медичного огляду та готовність медичної служби до медичного забезпечення польотів.

7. Перевірка якості медичного кисню, призначеного для зарядки бортових кисневих систем ПС, здійснюється відповідно до Методики перевірки якості медичного кисню, призначеного для зарядки бортових кисневих систем повітряних суден (додаток 4).

8. МПА є позаштатним підрозділом і формується за рахунок сил і засобів медичного пункту авіаційної частини. Роботу МПА під час польотів (стрибків з парашутом, перельотів) організовує начальник медичної служби, а за готовність МПА до роботи за призначенням відповідає начальник медичного пункту авіаційної частини. До складу МПА входить лікар (фельдшер), який призначається зі складу медичного персоналу авіаційної частини. МПА оснащується санітарним автомобілем та комплектом медичного і санітарно-господарського майна.

9. Під час передпольотної підготовки до польотів начальник медичної служби організовує передпольотний медичний огляд (опитування) з метою:

своєчасного виявлення та усунення від польотів, керівництва польотами і забезпечення польотів осіб із початковими формами захворювань чи зі зниженим рівнем працездатності;

уточнення даних щодо осіб ЛС, які підлягають міжпольотному та післяпольотному медичному огляду.

Для цього він враховує такі дані:

стан здоров'я в минулому та на цей час, постанову та рекомендації крайньої ЛЛК для кожної особи ЛС і ГКрП;

інформацію про вживання лікарських засобів та Орієнтовні строки відсторонення від польотів осіб льотного складу і групи керівництва польотами, що вживали лікарські засоби (додаток 5);

індивідуальні фонові фізіологічні показники осіб ЛС і ГКрП;

рівень льотної підготовленості осіб ЛС;

рівень працездатності та переносимості різних видів польотів ЛС, характер психофізіологічних реакцій на той чи інший вид польоту або наземного тренування;

рівень фізичної підготовленості осіб ЛС та ступінь їх фізичного розвитку;

побутові умови та звички, що негативно впливають на працездатність і психоемоційний стан.

10. Передпольотний медичний огляд проходять:

ЛС, ГКрП - в обсязі передпольотного медичного огляду;

ІТС - в обсязі індивідуального опитування (за потреби - в обсязі передпольотного медичного огляду).

11. Перед заступанням на бойове чергування особи ЛС і ГКрП проходять медичний огляд в обсязі передпольотного медичного огляду, а ІТС - в обсязі індивідуального опитування (за потреби - в обсязі передпольотного медичного огляду).

12. Особи ЛС, ГКрП і ІТС, направлені до частини (установи) для тимчасового виконання польотів, керівництва польотами або обслуговування авіаційної техніки, з метою дотримання передпольотного режиму прибувають завчасно та забезпечуються умовами для тимчасового проживання (відпочинку) і харчування відповідно до

визначених норм.

13. Передпольотний медичний огляд проводиться кожній особі ЛС і ГКрП (за потреби - ІТС) окремо в приміщенні передпольотного медичного огляду, спеціально обладнаному згідно з Переліком обладнання приміщення передпольотного медичного огляду (додаток 6).

14. Передпольотний медичний огляд проводиться відповідно до Методики проведення передпольотного медичного огляду (додаток 7).

Допускається проведення більш поглибленого обстеження з використанням різноманітних доступних під час передпольотного медичного огляду методів інструментальних досліджень, у тому числі проби для виявлення алкоголю в повітрі, що видихається.

15. Під час передпольотного медичного огляду начальник медичної служби (черговий лікар) особливу увагу звертає на:

осіб ЛС і ГКрП, які мають допуск до льотної роботи (роботи за фахом), за індивідуальною оцінкою у стані здоров'я;

осіб ЛС, які перенавчаються на нову техніку;

осіб ЛС, які нещодавно прибули до частини (установи);

екіпажі, які здійснюють переліт.

16. У випадку оголошення бойової тривоги, необхідності термінового вильоту для надання допомоги екіпажам, що зазнали аварії (катастрофи), та в інших випадках, що вимагають невідкладного вильоту, коли провести передпольотний медичний огляд у повному обсязі немає можливості, начальнику медичної служби (черговому лікарю) дозволяється обмежитись опитуванням та зовнішнім оглядом осіб ЛС і ГКрП, а за наявності достатнього часу для дослідження пульсу - підрахунком його частоти.

Забороняється проводити опитування або зовнішній огляд ЛС і ГКрП на шикуванні.

17. Особи ЛС, ГКрП та ІТС, що мають скарги на стан здоров'я під час передпольотного медичного огляду (опитування) або порушили передпольотний режим, а також особи, в яких виявлені відхилення в стані здоров'я або зниження рівня працездатності за іншими причинами, до польотів (роботи за фахом) не допускаються. Після закінчення передпольотного медичного огляду (опитування) такі особи направляються до медичного пункту частини (установи) для більш ретельного обстеження, а за потреби - до закладу охорони здоров'я для стаціонарного обстеження та лікування.

18. Висновок про допуск осіб ЛС, ГКрП та ІТС до польотів (роботи за фахом) начальник медичної служби (черговий лікар) виносить на підставі результатів передпольотного медичного огляду з урахуванням даних періодичних медичних оглядів, постанови ЛЛК, переносимості льотного навантаження в попередні льотні дні (зміни).

Результати передпольотного медичного огляду та висновки про допуск до польотів фіксуються в Журналі обліку результатів передпольотного, міжпольотного та післяпольотного медичних оглядів (форма 13 додатка 1), або в Індивідуальній картці обліку результатів передпольотного, міжпольотного та післяпольотного медичних оглядів (форма 14 додатка 1).

19. Про результати передпольотного медичного огляду начальник медичної служби (черговий лікар) доповідає командиру частини (керівнику установи), керівнику польотів (начальнику медичної служби). У разі усунення (звільнення) від польотів у плановій таблиці польотів у графі "Примітка" навпроти прізвища особи, що підлягає усуненню від польотів, він записує: "Підлягає усуненню (звільненню) від польотів" та ставить свій підпис.

20. Усі члени екіпажів ПС, які здійснюють переліт, не раніше ніж за 2 години до вильоту проходять передпольотний медичний огляд у начальника медичної служби (чергового лікаря). У листі контролю робиться відмітка щодо готовності до перельоту. Час та результати передпольотного медичного огляду фіксуються в Журналі обліку результатів передпольотного медичного огляду екіпажів, які здійснюють переліт (форма 15 додатка 1).

У кожного члена екіпажу ПС, який здійснює переліт або виконує польоти в іншій авіаційній частині, має бути при собі довідка встановленої форми щодо проходження ЛЛК. Особи ЛС, які не мають такої довідки, до виконання польотів (перельотів) не допускаються.

21. Усі особи ЛС, ГКрП та ІТС, які не пройшли передпольотний медичний огляд (опитування), незалежно від займаної ними посади та характеру польотних завдань до польотів не допускаються.

22. Під час

проведення польотів начальник медичної служби (черговий лікар):

підтримує постійний зв'язок із командиром частини (керівником установи) та керівником польотів;

спостерігає за станом виконання польотів та за потреби через керівника польотів з'ясовує самопочуття осіб ЛС, які перебувають у повітрі;

здійснює вибірковий контроль за самопочуттям та рівнем працездатності осіб ЛС після виконання польотних завдань, а також за перенесенням різних видів польотів шляхом спостереження, опитування або проведення міжпольотного та післяпольотного медичного огляду визначених осіб ЛС;

з'ясовує причини погіршення самопочуття та зниження рівня працездатності осіб ЛС і ГКрП під час польотів (керівництва польотами) для вжиття необхідних заходів;

доповідає командиру частини (керівнику установи) та керівнику польотів про зміни стану здоров'я чи рівня працездатності окремих осіб ЛС і ГКрП для своєчасного відсторонення їх від виконання наступних польотів (керівництва польотами);

контролює дотримання особами ЛС і ГКрП режиму відпочинку та стартового часу;

контролює умови перебування осіб ЛС на аеродромі в період між вильотами або під час очікування вильоту (обладнання місць для міжпольотного відпочинку, наявність сховищ від несприятливих погодних факторів, забезпеченість питною водою тощо), вживає заходів щодо усунення виявлених недоліків;

проводить медичний контроль за режимом харчування осіб ЛС, ГКрП та ІТС, перевіряє санітарно-гігієнічний стан місць прийому їжі;

бере участь у з'ясуванні та аналізі авіаційних подій та інцидентів, що обумовлені недоліками медичного забезпечення польотів, погіршенням стану здоров'я та зниженням рівня працездатності осіб ЛС і ГКрП, доповідає командиру частини (керівнику установи) та керівнику польотів свої пропозиції щодо попередження повторення таких випадків;

перевіряє готовність чергового лікаря (фельдшера) МПА до виконання завдань за призначенням;

надає (за потреби) медичну допомогу особовому складу на аеродромі, а також членам екіпажів ПС під час вимушених посадок і вимушених покидань ПС;

організовує (за потреби) евакуацію хворих та потерпілих у заклади охорони здоров'я.

23. Начальник медичної служби (черговий лікар) під час медичного контролю за льотним складом під час виконання польотів особливу увагу звертає на осіб ЛС, які:

мають допуск до льотної роботи за індивідуальною оцінкою стану здоров'я;

мають стаж льотної роботи менше двох років (далі - молодий ЛС);

приступили до льотної роботи після значної перерви;

нещодавно прибули в частину (установу);

відстають у льотній підготовці.

При цьому начальник медичної служби використовує також дані спостережень керівника польотів та командирів авіаційних підрозділів за якістю виконання польотних завдань і самопочуттям окремих осіб ЛС.

24. Під час виконання польотів начальник медичної служби (черговий лікар) проводить міжпольотний та післяпольотний медичні огляди осіб ЛС. В окремих випадках можуть бути оглянуті особи ГКрП.

На міжпольотному (післяпольотному) медичному огляді, крім індивідуального опитування про самопочуття, зовнішнього огляду, спостереження за поведінкою та дослідження пульсу, в окремих випадках за рішенням начальника медичної служби (чергового лікаря) вимірюється артеріальний тиск (особам із порушенням судинного тонусу), проводиться огляд слизових оболонок ротоглотки та носа, барабанної перетинки, перевірка носового дихання та мовної функції (за наявності хронічних захворюваннях ЛОР-органів), перевіряється наявність ознак психоемоційної неврівноваженості та проводяться інші дослідження.

25. Міжпольотному та післяпольотному медичним оглядам підлягають особи ЛС, які:

практично перенавчаються та освоюють нову авіаційну техніку (а також протягом 30 календарних днів після практичного перенавчання);

приступили до виконання польотів після стаціонарного чи амбулаторного лікування (протягом перших 7 календарних днів);

нещодавно прибули до частини (установи) (протягом 30 календарних днів льотної роботи);

цікавлять лікаря з точки зору індивідуального перенесення ними польотів;

виконують польоти з надводних кораблів, що мають

злітно-посадкову палубу (протягом перших 14 календарних днів адаптації до умов плавання).

Інші особи ЛС міжпольотному (післяпольотному) медичному огляду підлягають періодично за рішенням начальника медичної служби, але не рідше одного разу на шість місяців.

26. Залежно від мети огляду та для отримання порівняльних даних міжпольотний (післяпольотний) медичний огляд проводиться:

для оцінки самопочуття та рівня працездатності після виконання польотних завдань, а також перенесення різних видів польотів - не пізніше 25 - 30 хвилин після посадки, коли найбільш помітне нервово-емоційне збудження, пов'язане з польотом;

для виявлення ознак розвитку втоми - через 30 - 40 хвилин після посадки, оскільки до цього часу ці ознаки маскуються нервово-емоційним збудженням.

27. Дані міжпольотного огляду порівнюються з результатами передпольотного медичного огляду для вирішення питання про допуск осіб ЛС до наступних польотів. Якщо на міжпольотному огляді з'ясувалось, що особам ЛС тимчасово протипоказано продовжувати польоти, начальник медичної служби (черговий лікар) негайно доповідає про це керівнику польотів, робить відмітку в плановій таблиці відповідно до пункту 19 цієї глави та доповідає командиру частини (старшому льотної зміни).

Результати міжпольотного (післяпольотного) медичного огляду начальник медичної служби використовує для визначення обсягу реабілітаційно-відновлювальних заходів.

28. Начальник медичної служби (черговий лікар) бере участь у попередньому розборі польотів для з'ясування та уточнення:

якості виконання польотних завдань і переносимості різних видів польотів окремими особами ЛС;

наявності випадків погіршення самопочуття та зниження рівня працездатності в польоті, що не були виявлені до закінчення польотів, а також причин та умов їх виникнення;

недоліків організації польотів та їх медичного забезпечення, що могли негативно вплинути на працездатність осіб ЛС.

29. Начальник медичної служби (черговий лікар) після закінчення польотів доповідає командиру частини (керівнику установи) та своєму безпосередньому медичному начальнику про результати медичного контролю за особами ЛС, ГКрП та ІТС під час виконання польотів, а також недоліки в організації праці, відпочинку та харчування на аеродромі.

3. Медичний контроль за фізичною підготовкою

1. Фізична підготовка сприяє підвищенню витривалості організму та його стійкості до дії несприятливих факторів польоту, а також удосконаленню льотних якостей (швидкості і точності рухових реакцій, координації рухів, обачності, уваги, просторового орієнтування, нервово-емоційної витривалості тощо). Методично правильно та регулярно проведені заняття з фізичної підготовки зміцнюють здоров'я, поліпшують фізичний розвиток і знижують вірогідність появи остеохондрозу, ішемічної хвороби серця, вегето-судинної дистонії, ожиріння та інших захворювань.

2. Під час організації медичного контролю за фізичною підготовкою осіб ЛС та ГКрП необхідно враховувати такі особливості їх діяльності:

спеціальна фізична підготовка екіпажів високоманеврених ПС, що виконують фігури складного і вищого пілотажу, спрямовується на підвищення стійкості до пілотажних перевантажень шляхом тренування статичної фізичної витривалості м'язів ніг, спини, черевного пресу, шиї, від яких залежить ефективне та правильне виконання захисних протиперевантажувальних прийомів;

спеціальна фізична підготовка для екіпажів транспортних ПС в першу чергу спрямовується на підвищення стійкості організму до тривалих статичних напружень м'язів тулуба і таза, а також на вироблення навичок виконання комплексів фізичних вправ у кабіні ПС, що сприяє підтриманню ФС і працездатності за умов монотонного характеру праці під час тривалих польотів;

спеціальна фізична підготовка для екіпажів вертольотів спрямовується на підвищення статичної витривалості м'язів-згиначів ніг, глибоких м'язів спини, шиї, живота, від рівня натренованості яких залежить зниження несприятливого впливу вібрації на організм;

спеціальна фізична підготовка для ГКрП спрямовується на підвищення стійкості організму до тривалих статичних напружень м'язів тулуба і таза, а

також на вироблення навичок виконання комплексів фізичних вправ під час керування польотами, що сприяє підтриманню ФС і працездатності за умов монотонного характеру праці.

3. Заняття з фізичної підготовки організовує начальник з фізичної підготовки і спорту частини (установи) (або особа, визначена командиром частини (керівником установи)). Заняття з виконанням спеціальних вправ для ЛС проводяться в дні загальної і попередньої підготовок до польотів, носять тренувальний характер і за формою є комплексними. На заняттях передбачається виконання різних фізичних вправ спеціальної спрямованості з використанням тренажерів.

4. Під час здійснення медичного контролю за фізичною підготовкою осіб ЛС та ГКрП начальник медичної служби:

бере участь у розподілі осіб за групами фізичної підготовки з урахуванням віку та стану здоров'я;

бере участь у плануванні фізичної підготовки з урахуванням психофізіологічних особливостей професійної діяльності;

спостерігає за зміною фізичного стану та інтенсивністю проведення занять;

організовує контроль за санітарно-гігієнічним станом спортивних споруд, умовами проведення фізичної підготовки;

бере участь у розробці та проведенні заходів щодо профілактики спортивного травматизму;

проводить санітарно-просвітницьку роботу з питань фізичної підготовки і спорту.

5. Начальник медичної служби спільно з начальником фізичної підготовки і спорту частини (установи) розробляють індивідуальні програми фізичного тренування для осіб ЛС і ГКрП, які мають відхилення в стані здоров'я, недостатню стійкість до факторів польоту (роботи за фахом) та недостатній фізичний розвиток або зайву вагу.

6. Інтенсивність занять із фізичної підготовки залежить від рівня професійного навантаження. За умов низького рівня професійного навантаження доцільно збільшувати інтенсивність занять із фізичної підготовки, під час яких частота серцевих скорочень у кінці мікроциклів вправ повинна становити 130 - 150 ударів за хвилину. За умов високого рівня професійного навантаження заняття повинні носити характер активного відпочинку, що є ефективним засобом відновлення працездатності. Частота серцевих скорочень під час таких занять не повинна перевищувати 110 - 130 ударів за хвилину.

4. Медичний контроль під час стрибків з парашутом

1. За організацію та проведення заходів медичного контролю під час стрибків з парашутом відповідає начальник медичної служби.

2. Напередодні проведення стрибків з парашутом начальник медичної служби проводить медичний огляд щодо допуску осіб ЛС до цих стрибків (в обсязі, передбаченому пунктом 26 глави 1 цього розділу), а після їх завершення - медичні огляди за результатами їх проведення (в обсязі, передбаченому пунктом 27 глави 1 цього розділу).

3. У день (ніч) проведення стрибків з парашутом начальник медичної служби проводить медичний огляд осіб ЛС в обсязі передпольотного медичного огляду.

Результати медичного огляду та висновки про допуск до стрибків з парашутом фіксуються в Журналі обліку результатів передпольотного, міжпольотного та післяпольотного медичних оглядів (форма 13 додатка 1) або в Індивідуальній картці обліку результатів передпольотного, міжпольотного та післяпольотного медичних оглядів (форма 14 додатка 1).

4. Начальник медичної служби контролює дотримання особами ЛС режиму відпочинку і роз'яснює необхідність випорожнення кишечника та сечового міхура до початку стрибків, а після кожного стрибка проводить опитування та зовнішній огляд з метою виявлення травм і несприятливих реакцій.

5. Здійснюючи заходи медичного контролю під час стрибків з парашутом, необхідно враховувати, що серед осіб, які здійснюють стрибок уперше, виникає нервово-емоційне збудження, яке проявляється підвищеною говірливістю, метушливістю, прискоренням частоти пульсу і дихання, пітливістю. У деяких випадках, особливо у парашутистів-початківців, можуть відзначатися млявість, мовчазність, скутість, сонливість, блідість та інші ознаки загальмованості. У разі помірного вираження зазначені явища є нормальною реакцією організму на стрибок. Надмірне збудження або загальмованість є підставою для тимчасового

відсторонення осіб ЛС від стрибків з парашутом.

6. У день (ніч) проведення стрибків з парашутом особи ЛС до польотів не допускаються.

7. На період виконання стрибків з парашутом на майданчику приземлення (десантування) розгортається медичний пост, зі складу медичної служби призначається черговий лікар (фельдшер) з відповідними комплектами для надання медичної допомоги згідно з описом медичного майна.

8. Здійснюючи заходи медичного контролю під час стрибків з парашутом, начальник медичної служби бере участь у забезпеченні виконання таких умов:

час очікування стрибка за можливості повинен бути мінімальним;

стрибки здійснюються не раніше ніж через 1 - 1,5 години після прийому їжі;

після закінчення стрибків з парашутом надається відпочинок, рівноцінний за тривалістю післяпольотному;

кількість стрибків, що виконуються протягом доби однією особою, повинна відповідати вимогам чинного законодавства України.

9. Під час стрибків з парашутом зі значної висоти (особливо в зимовий період) начальник медичної служби (черговий лікар) з метою профілактики обмороження контролює забезпеченість осіб ЛС захисним спорядженням від температурного впливу та його стан.

5. Медичний контроль під час тренувань на авіаційних тренажерах

1. За організацію та проведення заходів медичного контролю під час тренувань на авіаційних тренажерах відповідає начальник медичної служби.

2. Медичний контроль під час проведення тренувань на авіаційних тренажерах направлений на оцінку рівня підготовленості осіб ЛС до виконання польотних завдань з урахуванням ступеня та динаміки нервово-емоційного напруження під час виконання вправ.

3. У першу чергу медичному контролю під час тренувань на авіаційних тренажерах підлягають такі категорії осіб ЛС:

молодий ЛС, який нещодавно прибув до частини (установи) або відпрацьовує на тренажерах нові для них вправи;

особи ЛС, які приступають до відпрацювання найбільш складних видів польотів;

особи ЛС, які тривалий час не літали;

особи ЛС, які відстають у льотній підготовці або перенавчанні на нові типи ПС і допускають грубі помилки під час виконання польотів.

4. Основними завданнями медичного контролю під час проведення тренувань осіб ЛС на авіаційних тренажерах є:

вивчення індивідуальних особливостей поведінки осіб ЛС під час виконання різних польотних завдань (елементів польоту) та в особливих ситуаціях (випадках);

визначення рівня та динаміки нервово-емоційного напруження під час тренувань за показниками частоти пульсу, хвилинного об'єму і частоти дихання, показників психофізіологічних функцій;

надання інструктору результатів аналізу поведінкових реакцій і показників нервово-емоційного напруження для напрацювання спільного висновку щодо рівня професійної готовності осіб ЛС до польоту або до окремого його етапу;

навчання осіб ЛС прийомам самоконтролю та саморегуляції під час виконання польотного завдання.

Дані щодо ФС, отримані в процесі тренажерної підготовки, враховуються під час організації лікувально-профілактичних і реабілітаційно-відновлювальних заходів.

5. Для оцінки результатів психофізіологічного обстеження осіб ЛС під час проведення тренувань на авіаційних тренажерах враховується, що:

високий рівень і нестабільність нервово-емоційного напруження за умов низької якості виконання вправ свідчить про низький рівень підготовленості осіб ЛС;

високий рівень нервово-емоційного напруження, навіть за умов високої якості виконання вправ, вказує на недостатнє закріплення відпрацьованих навичок і необхідність продовження тренувань;

стабілізація під час повторних тренувань нервово-емоційного напруження на визначеному індивідуальному рівні за умов високої якості виконання вправ свідчить про достатній рівень тренованості осіб ЛС;

низький рівень нервово-емоційного напруження в поєднанні з незадовільною якістю виконання вправ може спостерігатись у випадку відсутності заінтересованості та формального ставлення осіб ЛС до тренувань на авіаційних тренажерах;

погіршення якості виконання вправ порівняно зі звичайним польотом, а також повільне (більше 3 хвилин) відновлення після тренування початкового рівня

показників нервово-емоційного напруження можуть свідчити про розвиток невротизації або хворобливого стану осіб ЛС;

стабільно високий рівень нервово-емоційного напруження протягом декількох тренувань за умов доброї якості виконання вправ може вказувати на погіршення ФС і зниження резервних можливостей організму осіб ЛС.

6. Начальник медичної служби веде облік даних, отриманих під час тренувань осіб ЛС на авіаційних тренажерах, щокварталу доповідає про їх результати командиру частини (керівнику установи) та старшому медичному начальнику.

6. Медичний контроль за організацією харчування

1. Харчування осіб ЛС і ГКрП здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 березня 2002 року N 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту" (із змінами).

2. Медичний контроль за харчуванням осіб ЛС і ГКрП включає:

контроль за повноцінністю харчового раціону та дотриманням режиму передпольотного харчування, харчування в період проведення польотів (перельотів), бортового харчування та харчування на аеродромі;

контроль за якістю й умовами транспортування, зберігання продуктів, приготування та прийому їжі;

контроль за комплектуванням бортових пайків і водно-харчових груп аварійних запасів;

виявлення серед осіб ЛС (ГКрП) ознак недостатнього або надмірного харчування або його невідповідності умовам льотної діяльності (роботи за фахом).

3. Організація і види харчування осіб ЛС та особливості харчування осіб ЛС з надлишковою масою тіла забезпечуються відповідно до Особливостей організації різних видів харчування осіб льотного складу (додаток 8).

4. Харчування осіб ЛС і ГКрП організовується в льотній їдальні та (або) у визначеному місці на аеродромі.

5. За організацію медичного контролю за харчуванням осіб ЛС і ГКрП відповідає начальник медичної служби. До реалізації заходів з контролю за харчуванням він залучає особовий склад медичної служби і керує його роботою.

6. Начальник медичної служби щодо медичного контролю за харчуванням осіб ЛС і ГКрП:

бере участь у складанні меню-розкладок з урахуванням особливостей запланованих польотів;

організовує та здійснює санітарно-гігієнічний контроль за передпольотним харчуванням у льотній їдальні та у визначеному місці на аеродромі, а також за водозабезпеченням на аеродромі;

організовує та здійснює санітарно-гігієнічний контроль за якістю продуктів, що надходять за льотною нормою для бортового харчування та аварійних запасів, а також для харчування на польових аеродромах;

організовує та здійснює санітарно-гігієнічний контроль за станом льотної та льотно-технічної їдалень, перевезенням і зберіганням харчових продуктів, приготуванням і роздачею їжі, а також за станом здоров'я персоналу, який обслуговує їдальні;

розроблює та здійснює заходи щодо попередження харчових отруєнь і токсикоінфекцій;

проводить нагляд за різноманітністю та смаковими якостями їжі, видачею (за потреби) вітамінних препаратів;

контролює вагу готових блюд і її відповідність встановленим нормам;

організовує (за потреби) лабораторний аналіз їжі або окремих продуктів для виявлення їх повноцінності (калорійності) і доброякісності;

контролює дотримання дозволених замін продуктів льотного пайка та якість продуктів, що видаються в разі таких замін;

здійснює санітарно-гігієнічний контроль за якістю води, станом ємностей та інших засобів водозабезпечення екіпажів ПС;

проводить санітарно-просвітницьку роботу та інструктаж персоналу їдалень і продовольчих складів;

проводить медичний контроль за організацією бортового харчування і водозабезпечення екіпажів ПС;

проводить медичний контроль за комплектуванням водно-харчових груп аварійних запасів;

бере участь в організації дієтичного харчування та складанні відповідного меню-розкладки, інструктажу персоналу їдалень та осіб ЛС і ГКрП з питань дієтичного харчування;

виявляє відхилення у ФС та стані здоров'я осіб ЛС і ГКрП, зумовлених недоліками в організації харчування, вживає

заходів щодо їх усунення;

проводить санітарно-просвітницьку роботу з особами ЛС і ГКрП і членами їх сімей стосовно питань раціонального харчування.

7. Про недоліки щодо харчування осіб ЛС і ГКрП, виявлені в процесі медичного контролю, і пропозиції щодо їх усунення начальник медичної служби доповідає командиру (керівнику) цієї частини (установи) та старшому медичному начальнику, а також доводить до відома начальника продовольчої служби.

8. Харчування осіб ЛС повинне відповідати таким фізіолого-гігієнічним вимогам:

добові раціони повинні включати тільки ті продукти, які передбачені льотним пайком;

заміна продуктів льотного пайка може проводитись у виняткових випадках, з урахуванням санітарних умов відповідно до норм дозволених замін;

калорійність добових раціонів повинна повністю перекривати енергетичні затрати, а поживні речовини повинні задовольняти потреби в них організму осіб ЛС за різних умов;

продукти та готові страви слід підбирати з урахуванням впливу на організм осіб ЛС несприятливих факторів польоту й особливостей функціонування шлунково-кишкового тракту в польоті;

готова їжа повинна мати добрі смакові якості, бути досить різноманітною та безпечною в санітарно-епідеміологічному відношенні;

режим харчування та розподіл добового харчового раціону повинні відповідати розпорядку дня і характеру запланованих польотів;

їжа для осіб ЛС, які отримують дієтичне харчування, повинна готуватися із продуктів льотного пайка з виключенням із меню (за медичними показаннями) окремих видів продуктів. При цьому слід враховувати характер льотної роботи та стан організму осіб ЛС, щоб не допустити зниження рівня його працездатності через недостатність харчування.

9. У дні польотів особи ЛС і ГКрП приймають гарячу їжу 4 рази на добу. Тривалість часу між прийомами їжі в усіх випадках, у тому числі і в польоті, не повинна перевищувати 4 - 5 годин. У нельотні, вихідні та святкові дні кількість прийомів їжі може бути зменшено до трьох разів на добу.

10. У дні польотів прийом їжі відбувається за 1,5 - 2 години до початку польоту. Виконання польотів відразу після прийому їжі не рекомендується. Виконання польоту особами ЛС натщесерце не допускається.

11. Їжа, що видається на аеродромі відповідно до встановленого режиму харчування, повинна повністю відповідати гігієнічним вимогам передпольотного харчування. Готова їжа на аеродромі може зберігатись не довше 2 годин з моменту її приготування.

12. Усі особи ЛС мають бути навчені правилам прийому їжі та напоїв під час тривалих польотів. Необхідно роз'яснювати недопустимість використання в польоті продуктів і напоїв, що не входять до бортового пайка.

13. Для харчування осіб ЛС та ГКрП на необладнаних (польових) аеродромах можуть використовуватись добові раціони з консервованих і концентрованих продуктів відповідно до чинного законодавства.

7. Медичний контроль за захисним спорядженням та польотним обмундируванням осіб льотного складу

1. Медичний контроль за захисним спорядженням і польотним обмундируванням осіб ЛС полягає в проведенні начальником медичної служби таких заходів:

участь у підборі розмірів і припасуванні захисного спорядження та польотного обмундирування;

проведення занять з медичних питань щодо використання захисного спорядження та польотного обмундирування;

участь у перевірці знань і навичок виконання правил експлуатації захисного спорядження та польотного обмундирування;

надання допомоги командуванню (керівництву) і особам ЛС у найбільш раціональній комплектації захисного спорядження та польотного обмундирування;

здійснення медичного контролю відповідності захисного спорядження та польотного обмундирування умовам польоту;

періодичні перевірки гігієнічного стану й умов зберігання захисного спорядження та польотного обмундирування;

вивчення досвіду експлуатації захисного спорядження та польотного обмундирування, розробка на цій основі рекомендацій стосовно його раціонального використання.

Вибір комплекту польотного обмундирування здійснюється відповідно до Зразків типових комплектів польотного обмундирування (додаток 9).

2. Захисне спорядження та польотне

обмундирування осіб ЛС призначені для:

захисту від дії несприятливих факторів польоту та зовнішнього середовища в різних кліматогеографічних районах;

створення разом з іншими бортовими та наземними засобами забезпечення життєдіяльності необхідних умов для виконання екіпажами ПС своїх функціональних обов'язків на всіх етапах діяльності в повітрі та на землі;

порятунку в аварійних ситуаціях під час вимушеного покидання ПС;

виживання під час автономного перебування в безлюдній місцевості.

3. Залежно від призначення захисне спорядження та польотне обмундирування осіб ЛС поділяється на:

висотне (кисневі маски (далі - КМ), висотні компенсуючі костюми (далі - ВКК), герметичні шоломи (далі - ГШ));

протиперевантажувальне (протиперевантажувальні костюми (далі - ППК), протиперевантажувальні пристрої, що вбудовані в ВКК);

водозахисне (морські рятувальні комплекти (далі - МРК), військово-морські рятувальні комплекти (далі - ВМРК), плавальні паси, жилети);

для захисту від травмування (захисні шоломи (далі - ЗШ), бронежилети);

для захисту від температурного впливу (сезонний польотний одяг, взуття, рукавиці, головні убори, вентильоване спорядження).

4. Ефективність використання захисного спорядження та польотного обмундирування залежить від знання особами ЛС його можливостей, особливостей дії фізичних факторів польоту, правильного вибору зросту та розміру усіх предметів, раціонального їх поєднання, якісного індивідуального припасування та дотримання усіх правил експлуатації.

5. Медичний контроль за гігієнічним станом захисного спорядження та польотного обмундирування здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

8. Заходи медичної служби щодо профілактики авіаційних подій та інцидентів

1. Профілактика авіаційних подій та інцидентів є складовою частиною загальної системи попередження аварійності та передбачає тісну взаємодію всіх посадових осіб, які беруть участь в організації та забезпеченні польотів ДА України.

2. Одним з найбільш дієвих способів профілактики авіаційних подій та інцидентів є вивчення їх медичних складових (далі - медичне вивчення), облік та аналіз причин, пов'язаних з недоліками медичного забезпечення польотів, погіршенням стану здоров'я та ФС осіб ЛС, ГКрП та ІТС, із подальшою розробкою та проведенням відповідних медичних заходів щодо забезпечення безпеки польотів ДА.

3. За проведення заходів щодо профілактики авіаційних подій та інцидентів, медичне вивчення, облік та аналіз причин їх виникнення, розробки та проведення відповідних медичних заходів забезпечення безпеки польотів відповідає начальник медичної служби.

4. Начальник медичної служби здійснює вивчення, облік та аналіз авіаційних подій та інцидентів, що зумовлені:

недоліками медичного забезпечення польотів;

порушеннями стану здоров'я, що виникли під час польотів або під час передпольотного медичного огляду;

невідповідністю індивідуальних професійно важливих психофізіологічних якостей осіб ЛС складності польотного завдання;

надмірною дією або недостатньою стійкістю до факторів польоту (пілотажних перевантажень, перепадів барометричного тиску, гіпоксії тощо);