Технологічні вимоги до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

19.06.2015

м. Київ

N 234

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

08 липня 2015 р. за N 809/27254

Про затвердження Порядку проведення державної атестації (переатестації) та присвоєння відповідного статусу суб'єктам племінної справи у тваринництві та Технологічних вимог до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва

Відповідно до статей 9, 16 Закону України "Про племінну справу у тваринництві", абзацу шостого статті 7 Закону України "Про бджільництво"

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1) Порядок проведення державної атестації (переатестації) та присвоєння відповідного статусу суб'єктам племінної справи у тваринництві, що додається;

2) Технологічні вимоги до проведення селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва, що додаються.

2. Департаменту тваринництва забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на першого заступника Міністра Краснопольського Я. В.

Міністр

О. М. Павленко

ПОГОДЖЕНО:

В. о. Голови

Антимонопольного Комітету

України

М. Я. Бараш

Голова Державного агентства

рибного господарства України

Я. Б. Ковалів

Заступник Голови Державної

ветеринарної та фітосанітарної

служби України

О. М. Вержиховський

Президент Національної

академії аграрних наук

України

Я. М. Гадзало

Перший заступник

Голови СПО

об'єднань профспілок

С. М. Кондрюк

Перший заступник

Голови СПО роботодавців на

національному рівні

Д. Олійник

Голова Державної

регуляторної служби України

К. М. Ляпіна

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

19 червня 2015 року N 234

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

08 липня 2015 р. за N 809/27254

ПОРЯДОК

проведення державної атестації (переатестації) та присвоєння відповідного статусу суб'єктам племінної справи у тваринництві

I. Загальні положення

1.1. Цей Порядок визначає процедуру присвоєння відповідного статусу суб'єктам племінної справи у тваринництві.

1.2. Цей Порядок поширюється на суб'єктів племінної справи у тваринництві незалежно від їх організаційно-правової форми, які є власниками племінних (генетичних) ресурсів або є суб'єктами господарювання, які беруть участь у виробництві, збереженні, використанні, створенні, визначенні племінної цінності племінних (генетичних) ресурсів, торгівлі племінними (генетичними) ресурсами та надають послуги, пов'язані з племінною справою у тваринництві.

1.3. Терміни, наведені в цьому Порядку, вживаються в таких значеннях:

державна атестація (переатестація) - оцінка певного стану (рівня) ведення селекційно-племінної роботи суб'єктами племінної справи у тваринництві (крім власників неплемінних тварин) відповідно до вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку;

генофондне стадо - чистопородна група тварин, виділена для збереження та відтворення генофонду породи;

статус - певний стан (рівень) ведення селекційно-племінної роботи суб'єктами племінної справи у тваринництві.

1.4. Залежно від напряму діяльності, якості племінних (генетичних) ресурсів та рівня ведення селекційно-племінної роботи суб'єктам племінної справи у тваринництві за результатами державної атестації присвоюються такі статуси:

у скотарстві, буйволівництві, свинарстві, вівчарстві і козівництві: племінний завод, племінний репродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, підприємство (об'єднання) з племінної справи, контрольно-випробувальна станція, підприємство (лабораторія) генетичного контролю, підприємство (лабораторія) з трансплантації ембріонів, підприємство (лабораторія) з оцінки якості тваринницької продукції;

у конярстві: кінний завод, племінний репродуктор, конюшня-репродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, підприємство (об'єднання) з племінної справи, заводська конюшня, іподром, трендепо, підприємство (лабораторія) генетичного контролю, підприємство (лабораторія) з трансплантації ембріонів;

у

звірівництві і кролівництві: племінний завод, племінний репродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, підприємство (лабораторія) з оцінки якості тваринницької продукції;

у птахівництві: племінний завод, племінний птахорепродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, контрольно-випробувальна станція з птахівництва;

у бджільництві: племінний завод, племінна пасіка, племінний бджолорозплідник, генофондне господарство, селекційний центр;

у рибництві: племінний завод, племінний репродуктор, генофондне господарство, селекційний центр, підприємство (лабораторія) генетичного контролю;

у шовківництві: гренажний завод, племінна станція із шовківництва, генофондне господарство, селекційний центр.

1.5. Присвоєння відповідного статусу суб'єктам племінної справи у тваринництві проводиться Міністерством аграрної політики та продовольства України за результатами державної атестації.

1.6. Державна атестація проводиться для суб'єктів племінної справи у тваринництві, які претендують на присвоєння відповідного статусу. Державна атестація і присвоєння відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві (далі - державна атестація) проводяться строком на чотири роки згідно з процедурою, визначеною розділом III цього Порядку. Після закінчення зазначеного строку суб'єкти племінної справи у тваринництві, які претендують на присвоєння відповідного статусу, проходять чергову державну атестацію.

Суб'єкти племінної справи у тваринництві, які після закінчення зазначеного строку (чотири роки) не претендують на присвоєння відповідного статусу, не проходять чергову державну атестацію, а статус, який їм було присвоєно за результатами попередньої державної атестації, вважається недійсним.

1.7. У період між черговими державними атестаціями кожного кварталу може проводитися переатестація суб'єктів племінної справи у тваринництві, яким у встановленому порядку присвоєно відповідний статус суб'єкта племінної справи у тваринництві (далі - переатестація).

Переатестація проводиться:

для підтвердження відповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу;

позбавлення суб'єкта племінної справи у тваринництві присвоєного статусу.

1.8. Державна атестація та переатестація суб'єктів племінної справи у тваринництві проводяться відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України та згідно з вимогами чинного законодавства, у тому числі цього Порядку.

1.9. Для проведення державної атестації та переатестації суб'єктів племінної справи у тваринництві відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України утворюються:

атестаційна комісія з проведення державної атестації суб'єктів племінної справи у тваринництві (далі - атестаційна комісія) в Автономній Республіці Крим та областях;

експертна комісія Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - експертна комісія Мінагрополітики України) з проведення переатестації суб'єктів племінної справи у тваринництві, яким у встановленому порядку присвоєно відповідний статус суб'єкта племінної справи у тваринництві, та з розгляду матеріалів роботи атестаційних комісій щодо присвоєння відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві.

II. Порядок роботи атестаційної та експертної комісій Міністерства аграрної політики та продовольства України

2.1. Атестаційна та експертна комісії Міністерства аграрної політики та продовольства України (далі - комісії) діють у складі непарної кількості осіб. Для участі у роботі комісій залучаються спеціалісти структурних підрозділів Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного агентства рибного господарства України, державних органів ветеринарної медицини, спеціалісти Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій, а також (за згодою) керівники та фахівці наукових установ Національної академії аграрних наук України, галузевих наукових установ та представники громадських організацій агропромислового комплексу України.

2.2. Рішення комісії є

правомочним, якщо на її засіданні були присутні не менше як дві третини членів комісії.

2.3. До складу атестаційної комісії входять:

голова - посадова особа департаменту агропромислового розвитку обласної державної адміністрації або Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим;

заступник голови;

секретар комісії;

члени комісії.

2.4. Комісію очолює голова, який організовує її роботу та скликає засідання.

У разі відсутності голови комісії всі функції виконує заступник голови комісії.

2.5. Секретар комісії забезпечує підготовку відповідних матеріалів до розгляду, їх реєстрацію, оформлення та затвердження в установленому порядку результатів розгляду.

2.6. До складу експертної комісії Мінагрополітики України входять:

голова - заступник Міністра аграрної політики та продовольства України;

два заступники голови - посадові особи, які очолюють структурний підрозділ Міністерства агарної політики та продовольства України та структурний підрозділ Національної академії аграрних наук України, до повноважень яких належить діяльність у галузі тваринництва;

секретар комісії;

члени комісії.

Експертна комісія Мінагрополітики України складається з підрозділів. У разі потреби підрозділи забезпечують експертну оцінку племінних стад за видами сільськогосподарських тварин та напрямами продуктивності. До складу експертної комісії Мінагрополітики України будь-якого підрозділу входять секретар та члени комісії.

2.7. Матеріали, подані суб'єктами племінної справи у тваринництві для проведення державної атестації та переатестації суб'єктів племінної справи у тваринництві відповідно до вимог цього Порядку, зберігаються протягом чотирьох років.

III. Порядок проведення державної атестації суб'єктів племінної справи у тваринництві

3.1. Проведення державної атестації суб'єктів племінної справи у тваринництві забезпечує атестаційна комісія.

Робота атестаційної комісії проходить у такій послідовності:

аналіз відповідних документів, передбачених пунктом 3.3 цього розділу та розділу VII цього Порядку, візуальна оцінка наявних племінних (генетичних) ресурсів, що проводяться за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта племінної справи у тваринництві;

обговорення висновків комісії на засіданні.

3.2. Для проведення державної атестації суб'єктів племінної справи у тваринництві Міністерство аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаменти агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій забезпечують опублікування в засобах масової інформації оголошення щодо проведення державної атестації, де зазначаються строки прийому відповідних документів.

3.3. Для проведення державної атестації суб'єктами племінної справи у тваринництві, які претендують на присвоєння відповідного статусу, до департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим подаються (надсилаються):

заява суб'єкта племінної справи у тваринництві на проведення державної атестації (переатестації) (додаток 1);

кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності за видом та породою тварин (за наявності племінного стада) або кількісні та якісні показники виробничо-господарської діяльності / результати діяльності суб'єкта племінної справи у тваринництві, погоджені Міністерством аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим чи департаментами агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій за формами, наведеними у розділі VII цього Порядку;

ветеринарна довідка, що підтверджує ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження, благополуччя щодо гострих інфекційних захворювань, а також туберкульозу і лептоспірозу тварин, лейкозу великої рогатої худоби (крім підприємств, що не є власниками племінних (генетичних) ресурсів), видана уповноваженими особами.

3.4. Секретар атестаційної комісії забезпечує:

реєстрацію документів та формування переліку суб'єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідних статусів, які подали заяви на

проведення державної атестації (додаток 2);

подання інформації до Міністерства аграрної політики та продовольства України про перелік суб'єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідних статусів, які подали заяви на проведення державної атестації.

3.5. Відповідно до переліку суб'єктів племінної справи у тваринництві голова атестаційної комісії організовує роботу атестаційної комісії, у разі потреби - кожного кварталу.

3.6. При проведенні державної атестації для присвоєння відповідного статусу суб'єктам племінної справи у тваринництві атестаційна комісія безпосередньо за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання визначає відповідність суб'єктів племінної справи у тваринництві певному статусу згідно з вимогами чинного законодавства, які містять норми, що стосуються розведення племінних тварин за певним видом, породою, виробництва племінних (генетичних) ресурсів, надання послуг з племінної справи у тваринництві, у тому числі цього Порядку. З цією метою атестаційна комісія проводить:

огляд племінних стад та визначає їх відповідність типовим для породи ознакам;

аналіз продуктивності та якісного складу племінного стада;

аналіз ведення селекційно-племінної роботи та виконання програм селекції;

аналіз бонітування тварин та визначення відповідності ведення племінного обліку вимогам чинних інструкцій з бонітування та з ведення форм племінного обліку за видами та породами племінних тварин;

аналіз наявності результатів проведення генетичної експертизи походження та аномалій тварин, оцінки якості молока, племінних свідоцтв (сертифікатів) на племінні (генетичні) ресурси;

аналіз кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб'єкта племінної справи у тваринництві відповідно до мінімальних вимог цього Порядку з урахуванням достовірності даних племінного обліку;

аналіз достовірності показників, що містять документи, надані суб'єктами племінної справи у тваринництві, згідно з пунктом 3.3 цього розділу;

аналіз використання для відтворення маточного поголів'я тварин, атестованих у встановленому порядку та допущених до відтворення плідників;

аналіз дотримання вимог чинного законодавства щодо ідентифікації племінних (генетичних) ресурсів;

аналіз використання племінних (генетичних) ресурсів та державної реєстрації племінних тварин.

3.7. При проведенні державної атестації атестаційна комісія має право:

отримувати будь-яку інформацію щодо ведення селекційно-племінної роботи, наявних племінних (генетичних) ресурсів від суб'єктів племінної справи у тваринництві, які подали заяву на проведення державної атестації;

зробити висновок про невідповідність суб'єктів племінної справи у тваринництві вимогам, які встановлені цим Порядком;

прийняти рішення про відмову суб'єкту племінної справи у тваринництві у проведенні державної атестації згідно з пунктом 3.3 цього розділу при:

поданні документів у неповному обсязі;

оформленні документів з порушенням вимог цього пункту;

надходженні документів після закінчення строку їх подання.

3.8. Під час державної атестації атестаційна комісія складає бальну оцінку, якщо це передбачено, та акт державної атестації суб'єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідного статусу.

3.9. Висновки про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу розглядаються на засіданні атестаційної комісії. Акт підписують члени атестаційної комісії згідно з пунктом 2.3 розділу II цього Порядку.

Рішення атестаційної комісії оформляється протоколом у двох примірниках.

3.10. Атестаційна комісія подає матеріали за наслідками державної атестації суб'єктів племінної справи у тваринництві до Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Матеріали щодо присвоєння відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві розглядаються експертною комісією Мінагрополітики України.

Матеріали включають:

перелік суб'єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідних статусів в паперовому вигляді та на електронних носіях за формою, наведеною у додатку 3 до цього

Порядку;

оригінали документів, зазначених у пункті 3.3 цього розділу;

акт державної атестації суб'єктів племінної справи у тваринництві щодо присвоєння відповідного статусу та бальну оцінку;

один примірник протоколу засідання атестаційної комісії.

IV. Порядок проведення переатестації суб'єктів племінної справи у тваринництві

4.1. Переатестацію суб'єктів племінної справи у тваринництві, яким у встановленому законодавством порядку присвоєно відповідний статус суб'єкта племінної справи у тваринництві, проводить експертна комісія Мінагрополітики України.

Під час проведення переатестації експертна комісія Мінагрополітики України може приймати рішення щодо:

підтвердження відповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу;

позбавлення суб'єкта племінної справи у тваринництві присвоєного статусу.

4.2. Підтвердження відповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу за результатами переатестації суб'єктів племінної справи у тваринництві проводиться при реорганізації, зміні найменування суб'єкта господарювання, за умови якщо суб'єкт господарювання, який претендує на підтвердження статусу з племінної справи у тваринництві, є правонаступником юридичної особи, що мала відповідний статус з племінної справи у тваринництві, або є новим власником племінного стада, яке належало юридичній/фізичній особі, що мала відповідний статус з племінної справи у тваринництві.

4.3. Для проведення переатестації суб'єктами з племінної справи у тваринництві, які претендують на підтвердження відповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, за умов, зазначених у пункті 4.2 цього розділу, подаються (надсилаються):

заява суб'єкта племінної справи у тваринництві на проведення переатестації (додаток 1), що подається до Міністерства аграрної політики та продовольства України;

копія статуту підприємства - для підтвердження факту правонаступництва юридичної особи, що мала відповідний статус суб'єкта племінної справи у тваринництві, або племінного стада, яке належало юридичній особі, що мала відповідний статус суб'єкта племінної справи у тваринництві;

копії сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів, які оформляються та застосовуються відповідно до Положення про сертифікат племінних (генетичних) ресурсів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17 листопада 2011 року N 629, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2011 року за N 1422/20160 (далі - сертифікат), для підтвердження факту зміни власника племінних (генетичних) ресурсів. Якщо кількість сертифікатів становить понад 20 одиниць, складається перелік сертифікатів на племінні (генетичні) ресурси (крім спермопродукції). Перелік сертифікатів обов'язково повинен містити інформацію про власника, дату видачі, серію, номер та найменування органу, який видав сертифікат. Перелік сертифікатів засвідчується підписом керівника/власника суб'єкта господарювання;

ветеринарна довідка, що підтверджує ветеринарно-санітарний статус території (потужності) походження, благополуччя щодо гострих інфекційних захворювань, а також туберкульозу і лептоспірозу тварин, лейкозу великої рогатої худоби (крім підприємств, що не є власниками племінних (генетичних) ресурсів).

4.4. При проведенні переатестації суб'єктів з племінної справи у тваринництві, які претендують на підтвердження відповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, експертна комісія Мінагрополітики України кожного кварталу:

проводить аналіз наданих матеріалів до Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Державний реєстр суб'єктів племінної справи у тваринництві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 13 червня 2012 року N 358, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 липня 2012 року за N 1118/21430 (далі - Положення про Держплемреєстр), за два роки;

приймає рішення про відповідність або невідповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу.

4.5. Експертна комісія Мінагрополітики

України приймає рішення про відмову суб'єкту племінної справи у тваринництві, який претендує на підтвердження відповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, згідно з пунктом 4.3 цього розділу при:

поданні документів у неповному обсязі;

оформленні документів з порушенням вимог цього пункту.

У разі відмови щодо підтвердження відповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу суб'єкт племінної справи у тваринництві, який претендує на підтвердження відповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві присвоєному статусу, повідомляється письмово протягом 10 днів після прийняття відповідного наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України.

4.6. Позбавлення суб'єкта племінної справи у тваринництві присвоєного статусу за результатами переатестації суб'єктів племінної справи у тваринництві, проводиться при:

порушенні суб'єктом племінної справи у тваринництві вимог цього Порядку та інших нормативно-правових актів з племінної справи у тваринництві. Рішення приймається за наявності порушень з боку суб'єктів племінної справи у тваринництві на підставі документів, які засвідчують це порушення;

невідповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві вимогам цього Порядку та неподання документів для реєстрації в Держплемреєстрі понад 60 календарних днів. Рішення приймається за зверненням структурного підрозділу Міністерства аграрної політики та продовольства України на основі: аналізу кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності за видом та породою тварин (за наявності племінного стада) або кількісних та якісних показників виробничо-господарської діяльності / результатів діяльності суб'єкта племінної справи у тваринництві або при неподанні цих показників до інформаційної бази Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр, результатів бонітування тварин, результатів перевірки суб'єктів племінної справи у тваринництві згідно з чинним законодавством;

ліквідації племінного стада, нездійснення господарської діяльності за відповідним напрямом з племінної справи у тваринництві. Рішення приймається за зверненням суб'єктів племінної справи у тваринництві або Міністерства аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментів агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій;

відмові суб'єкта племінної справи у тваринництві від присвоєного статусу, реорганізації, зміні найменування суб'єкта господарювання. Рішення приймається за зверненням суб'єктів племінної справи у тваринництві;

припинення суб'єкта господарювання. Рішення приймається за зверненням суб'єктів племінної справи у тваринництві або за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

4.7. Формою роботи експертної комісії Мінагрополітики України при переатестації суб'єктів племінної справи у тваринництві є засідання.

Рішення експертної комісії Мінагрополітики України оформляється протоколом та затверджується наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.

До протоколу додаються матеріали, відповідно до яких було прийнято рішення.

Для вирішення спірних питань та розгляду скарг за зверненнями суб'єктів племінної справи у тваринництві, що виникають в процесі проведення державної переатестації, експертною комісією Мінагрополітики України ініціюється створення робочих груп та їх виїзд на місце провадження господарської діяльності суб'єкта з племінної справи у тваринництві. До складу робочих груп залучають фахівців, які мають відповідну підготовку у сфері племінної справи у тваринництві або досвід роботи з питань, що потребують незалежного висновку щодо відповідності суб'єкта племінної справи певному статусу.

4.8. Секретар експертної комісії Мінагрополітики України забезпечує реєстрацію документів, поданих суб'єктами племінної справи у тваринництві, їх підготовку до розгляду, формування переліку суб'єктів племінної справи у тваринництві щодо підтвердження або позбавлення статусу з племінної справи у тваринництві, оформлення протоколу, підготовку відповідного проекту

наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України та його затвердження в установленому порядку.

V. Порядок розгляду експертною комісією Міністерства аграрної політики та продовольства України матеріалів роботи атестаційних комісій щодо присвоєння відповідних статусів суб'єктів племінної справи у тваринництві

5.1. Експертна комісія Мінагрополітики України:

забезпечує розгляд матеріалів, які надійшли від атестаційних комісій щодо присвоєння відповідних статусів суб'єктам племінної справи у тваринництві згідно з пунктом 3.10 розділу III цього Порядку;

вирішує спірні питання, що виникають в процесі проведення державної атестації;

приймає рішення щодо присвоєння відповідного статусу суб'єктам племінної справи у тваринництві і подає пропозиції щодо присвоєння відповідного статусу на затвердження.

5.2. Робота експертної комісії Мінагрополітики України при розгляді матеріалів роботи атестаційних комісій проходить у такій послідовності і складається з таких етапів:

підрозділи експертної комісії Мінагрополітики України, що забезпечують експертну оцінку відповідності суб'єктів племінної справи у тваринництві за певними видами сільськогосподарських тварин та напрямами продуктивності (далі - відповідний підрозділ експертної комісії Мінагрополітики України), проводять детальний аналіз матеріалів державної атестації щодо відповідності суб'єктів племінної справи у тваринництві певному статусу згідно з вимогами цього Порядку. Рішення оформляється протоколом відповідного підрозділу експертної комісії Мінагрополітики України;

результати розгляду матеріалів державної атестації стосовно відповідності суб'єктів племінної справи у тваринництві певному статусу, що були проведені підрозділами експертної комісії Мінагрополітики України, обговорюються на загальному засіданні експертної комісії Мінагрополітики України. Рішення експертної комісії Мінагрополітики України оформляється протоколом та затверджується наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України.

До протоколу експертної комісії додаються матеріали, на підставі яких було прийнято рішення.

5.3. Для вирішення спірних питань та розгляду скарг за зверненнями суб'єктів племінної справи у тваринництві, що виникають в процесі проведення державної атестації, експертною комісією Мінагрополітики України ініціюється створення робочих груп та їх виїзд на місце провадження господарської діяльності суб'єкта з племінної справи у тваринництві. До складу робочих груп залучають фахівців, які мають відповідну підготовку у сфері племінної справи у тваринництві або досвід роботи з питань, що потребують незалежного висновку щодо відповідності суб'єкта племінної справи певному статусу.

5.4. При присвоєнні відповідного статусу суб'єктам племінної справи у тваринництві експертна комісія визначає відповідність суб'єктів мінімальним вимогам, рівень ведення селекційно-племінної роботи. Ураховується їх благополуччя щодо гострих інфекційних захворювань, яке підтверджується ветеринарною довідкою. Тим суб'єктам племінної справи у тваринництві, що в період атестації виявлені неблагополучними з гострих інфекційних захворювань, присвоюють статус без права торгівлі племінними (генетичними) ресурсами до зняття карантину або обмеження. Господарствам, неблагополучним на бруцельоз, туберкульоз, лейкоз та інші хронічні інфекції, не присвоюють відповідні статуси на весь період оздоровлення згідно з рішенням відповідної державної надзвичайної протиепізоотичної комісії щодо введення карантинних обмежень відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2007 року N 1350 "Про затвердження Положення про Державну надзвичайну протиепізоотичну комісію при Кабінеті Міністрів України та типових положень про місцеві державні надзвичайні протиепізоотичні комісії".

5.5. Рішення експертної комісії Мінагрополітики України щодо розгляду матеріалів роботи атестаційних комісій про присвоєння суб'єкту племінної справи у тваринництві відповідного статусу затверджується наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України. Залежно від виду діяльності та породного і видового

складу наявних племінних (генетичних) ресурсів суб'єкту племінної справи у тваринництві може бути присвоєно декілька статусів.

5.6. Рішення Мінагрополітики України щодо присвоєння або позбавлення відповідного статусу суб'єкта племінної справи у тваринництві може бути оскаржене в суді.

VI. Права та обов'язки суб'єктів племінної справи у тваринництві з відповідним статусом

6.1. Суб'єкт племінної справи у тваринництві в місячний строк після присвоєння відповідного статусу повинен зареєструватися в Держплемреєстрі відповідно до Положення про Держплемреєстр.

6.2. Суб'єктам племінної справи у тваринництві дозволяється використовувати назву відповідного статусу в особистому найменуванні суб'єкта господарювання за умови присвоєння відповідного статусу за наслідками державної атестації.

6.3. Суб'єкти племінної справи у тваринництві з відповідним статусом мають право:

на виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами;

надання відповідних послуг з племінної справи у тваринництві;

використовувати племінні генетичні ресурси, що їм належать, для виконання програм селекції;

брати участь у виконанні програм селекції у тваринництві;

на безоплатний доступ до Держплемреєстру.

6.4. Суб'єкти племінної справи у тваринництві з відповідним статусом:

забезпечують достовірність ведення племінного обліку, бонітування тварин;

надають достовірні дані при проведенні державної атестації та переатестації;

виконують вимоги цього Порядку та інших нормативно-правових актів, що стосуються племінної справи у тваринництві;

залучають для виконання спеціальних робіт, пов'язаних з веденням офіційного обліку продуктивності тварин, офіційної класифікації (оцінки) за типом, отриманням, ідентифікацією, зберіганням сперми, ембріонів, яйцеклітин, штучним осіменінням маток та трансплантацією ембріонів, лише атестованих працівників відповідно до Положення про порядок проведення атестації працівників, які виконують спеціальні роботи, пов'язані з племінними (генетичними) ресурсами, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 17 листопада 2003 року N 406, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 січня 2004 року за N 18/8617 (далі - Положення про атестацію працівників у тваринництві), та Положення про атестацію осіб, які займаються тренінгом, випробуваннями та суддівством випробувань племінних коней верхових, рисистих і ваговозних порід, і присвоєння їм кваліфікаційних звань, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 01 липня 2013 року N 401, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2013 року за N 1234/23766 (далі - Положення про атестацію осіб у конярстві);

подають (надсилають) інформацію про племінні (генетичні) ресурси в обсязі та строки, що передбачені чинним законодавством.

VII. Вимоги до рівня ведення селекційно-племінної роботи, якості племінних (генетичних) ресурсів суб'єктів племінної справи у тваринництві з відповідним статусом

7.1. Племінний завод (далі - племзавод) або кінний завод (далі - кінзавод) - це суб'єкт племінної справи у тваринництві, який має стадо високопродуктивних племінних тварин вищої племінної (генетичної) цінності визначеної породи, застосовує їх чистопородне розведення та здійснює виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами.

Схрещування при розведенні тварин допускається тільки при виконанні програм селекції у тваринництві, які розробляються науково-дослідними установами за участю спеціалістів суб'єктів племінної справи у тваринництві та розглядаються і схвалюються на засіданні секції тваринництва Науково-експертної ради Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Статус племзаводу або кінзаводу присвоюється суб'єктам племінної справи у тваринництві, які займаються розведенням тварин визначеної породи, бонітування якої передбачено чинними нормативно-правовими актами.

7.2. Завдання суб'єкта племінної справи у тваринництві зі статусом племзаводу або кінзаводу:

удосконалення племінних і продуктивних якостей тварин шляхом проведення поглибленої селекційної роботи та використання для відтворення стада

найкращих племінних (генетичних) ресурсів вітчизняного та зарубіжного походження для одержання тварин з новими генетичними ознаками;

створення заводських і спеціалізованих ліній, кросів, родин, видатних тварин відповідно до програм селекції та планів селекційно-племінної роботи;

забезпечення генетичного різноманіття;

збереження (у разі потреби) генофондових (колекційних) стад цінних порід, використання їх для створення нових селекційних досягнень;

проведення випробувань різних типів і ліній на поєднуваність для одержання кросів (у птахівництві);

відбір самок-матерів і самців-батьків, оцінка та відбір ремонтних самців, оцінка плідників за якістю потомків;

одержання плідників-поліпшувачів та інших видів племінних (генетичних) ресурсів із стійкою спадковістю та їх розповсюдження для відтворення сільськогосподарських тварин (торгівля).

7.3. Племінний репродуктор (далі - племрепродуктор) - це суб'єкт племінної справи у тваринництві, який має стадо з розведення, вирощування племінних тварин визначеної породи та здійснює виробництво і торгівлю чистопородними племінними (генетичними) ресурсами.

На племінних репродукторах у свинарстві та рибництві допускається одержання міжпородних помісних (гібридних) тварин при промисловому схрещуванні для виробництва свинини та торгівлі тваринами для отримання товарної продукції.

Тварини, сперма, ембріони, які одержані при гібридизації, не є племінними.

7.4. Завдання суб'єкта племінної справи у тваринництві зі статусом племрепродуктору:

розведення племінних тварин власної репродукції, а також тих, що надходять з племінних заводів та імпортуються;

збереження (у разі потреби) генофондових (колекційних) стад цінних порід, використання їх для створення нових селекційних досягнень;

проведення випробувань різних типів і ліній на поєднуваність для одержання кросів (у птахівництві);

оцінка плідників за якістю потомків.

7.5. Суб'єкти племінної справи у тваринництві зі статусом племзаводу або кінзаводу та племреподуктора відповідно до чинного законодавства виконують вимоги щодо:

ідентифікації тварин;

державної реєстрації племінних тварин;

ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин в обсязі, встановленому Міністерством аграрної політики та продовольства України;

бонітування та офіційної оцінки за типом;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомків;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин;

використання для відтворення маточного поголів'я тварин, атестованих та допущених в установленому законодавством порядку до відтворення плідників;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів;

подання у встановленому порядку документації на власних плідників з метою проведення атестації та допуску їх до використання для відтворення поголів'я;

атестації працівників;

подання інформації до Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису тварин до державних книг племінних тварин.

7.6. Статус племзаводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід присвоюють суб'єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами - тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 30 грудня 2003 року N 474, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2004 року за N 95/8694 (далі - Інструкція з бонітування в молочному скотарстві), Інструкції з ведення племінного обліку в молочному і молочно-м'ясному скотарстві, затвердженої наказом Міністерства

аграрної політики України від 30 грудня 2003 року N 474, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2004 року за N 96/8695 (далі - Інструкція з ведення племобліку в молочному скотарстві), та Інструкції з оцінки якості молока корів, овець та кіз у племінному тваринництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 14 липня 2008 року N 421, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 серпня 2008 року за N 715/15406 (далі - Інструкція з оцінки якості молока);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування в молочному скотарстві, Інструкції із селекції племінних бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 20 грудня 2005 року N 721, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 березня 2006 року за N 219/12093 (далі - Інструкція із селекції бугаїв молочного напряму продуктивності);

генетичної експертизи походження та аномалій тварин для бугаїв, племінного поголів'я корів та ремонтних телиць відповідно до Положення про порядок проведення генетичної експертизи походження та аномалій племінних тварин, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 01 червня 2004 року N 197, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 червня 2004 року за N 738/9337 (далі - Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин);

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з ведення племобліку в молочному скотарстві;

використання для відтворення маточного поголів'я тварин атестованих та допущених до відтворення бугаїв відповідно до Положення про порядок проведення атестації та допуску до відтворення плідників для племінного використання, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 20 грудня 2005 року N 720, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 02 березня 2006 року за N 220/12094 (далі - Положення про атестацію плідників);

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про сертифікат племінних (генетичних) ресурсів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 17 листопада 2011 року N 629, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2011 року за N 1422/20160 (далі - Положення про племінний сертифікат);

надання інформації для формування Державного реєстру суб'єктів племінної справи у тваринництві відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

відповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід за кількісними та якісними показниками (додаток 4).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід суб'єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід (додаток 5), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб'єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

4 роки - якщо племінне стадо

сформовано за рахунок маточного поголів'я власного виробництва або придбаного племінного поголів'я в племрепродукторі;

3 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного в суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

2 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік - якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю придбано в суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора:

4 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів'я власного виробництва;

2 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік - якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю придбано в суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного репродуктора або племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

При присвоєнні суб'єкту племінної справи у тваринництві статусу племінного заводу враховуються:

участь у роботі зі створення селекційних досягнень, участь у виставках та аукціонах;

достовірність походження реалізованих для відтворення бугаїв, що підтверджена генетичними дослідженнями.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб'єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід (додаток 6) з висновком про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.7. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід присвоюють суб'єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами - тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування великої рогатої худоби м'ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 06 червня 2002 року N 154, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 червня 2002 року за N 516/6804 (далі - Інструкція з бонітування в м'ясному скотарстві), та Інструкції з ведення племінного обліку в м'ясному скотарстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 06 червня 2002 року N 154, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19 червня 2002 року за N 517/6805 (далі - Інструкція з ведення племобліку в м'ясному скотарстві);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування в м'ясному скотарстві та Інструкції із селекції бугаїв м'ясних порід, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 21 січня 2009 року N 41, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 лютого 2009 року за N 135/16151 (далі - Інструкція із селекції бугаїв м'ясного напряму продуктивності);

генетичної експертизи походження та аномалій тварин (для бугаїв-плідників та племінних корів) відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з ведення племобліку в м'ясному скотарстві;

використання для відтворення маточного поголів'я тварин, атестованих та допущених до відтворення бугаїв відповідно до Положення про атестацію

плідників;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

відповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід за кількісними та якісними показниками (додаток 7).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід суб'єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід (додаток 8), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб'єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо, відповідно до пункту 7.6 цього розділу.

Атестація племінних заводів та племінних репродукторів, у яких розводять м'ясну худобу, проводиться за результатами бальної оцінки продуктивності тварин і виробничо-господарської діяльності за шкалою оцінки племінних заводів, племінних репродукторів з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід і типів (додаток 9). Бальна оцінка складається та підписується секретарем атестаційної комісії та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою.

При атестації комісія:

додає бали до сумарної кількості:

за роботу з виведення нової породи чи типу - 3 (наявність наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України про проведення апробації або реєстрації селекційних досягнень у тваринництві);

за роботу із суб'єктами племінної справи у тваринництві, які комплектують стада за рахунок племінного поголів'я цього суб'єкта (наявність договорів, сертифікатів, що засвідчують операцію з торгівлі племінними (генетичними) ресурсами), - 3;

за участь у виставках та аукціонах - 1;

знімає бали від сумарної кількості:

за несвоєчасне відлучення телят (пізніше 8 місяців) та розміщення в одній секції після відлучення тварин різних виробничих і статево-вікових груп - 2;

за недостатній рівень годівлі, низьку якість кормів - 5.

Суб'єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу:

племінного заводу - якщо одержує 85 балів і більше;

племінного репродуктора - якщо одержує 70 - 84 бали.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб'єкта племінної справи у тваринництві з розведення великої рогатої худоби м'ясних порід (додаток 10) з висновком про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

Статус племінного репродуктора з розведення буйволів присвоюють суб'єктам племінної справи у тваринництві:

які є власниками стада буйволів, до складу якого входить 70 % чистопородних тварин, що підтверджується сертифікатами племінних (генетичних) ресурсів;

на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єкта племінної справи у тваринництві з розведення буйволів, погоджених в Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій, які заповнюються за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб'єкта племінної

справи у тваринництві з розведення буйволів за формою згідно з додатком 9 до цього Порядку.

7.8. Статус племінного заводу і племінного репродуктора із свинарства присвоюють суб'єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами - тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування свиней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2002 року N 396, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за N 1027/7315 (далі - Інструкція з бонітування свиней), Інструкції з ведення племінного обліку у свинарстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 17 грудня 2002 року N 396, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2002 року за N 1028/7316 (далі - Інструкція з племобліку у свинарстві);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування свиней;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин (для кнурів-плідників) відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку у свинарстві;

використання для відтворення маточного поголів'я тварин, атестованих та допущених до відтворення плідників відповідно до Положення про атестацію плідників;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

відповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів із свинарства щодо кількості поголів'я кнурів-плідників та основних свиноматок (додаток 11).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора із свинарства суб'єктам племінної справи у тваринництві здійснюють за результатами оцінки стада свиней, яка проводиться за комплексом ознак на основі бальної оцінки племінних господарств із свинарства (додаток 12) за 100-бальною системою, з урахуванням належності тварин до однієї з трьох груп порід, кількісних та якісних показників продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб'єктів племінної справи у тваринництві зі свинарства (додаток 13), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Кількісні та якісні показники продуктивності й виробничо-господарської діяльності суб'єктів племінної справи у тваринництві із свинарства подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб'єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

3 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів'я власного виробництва або придбаного племінного поголів'я в племрепродукторі;

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного в суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора:

3 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок

маточного поголів'я власного виробництва;

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік - якщо племінне стадо (усі статево-вікові групи) повністю придбано в суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного репродуктора або племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

При атестації комісія:

додає до сумарної кількості балів:

за роботу з виведення нової породи чи типу - 3 (наявність наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України про проведення апробації або реєстрації селекційних досягнень у тваринництві);

за проведення оцінки кнурів і маток за методом контрольної відгодівлі молодняку свиней в умовах господарства - 5 (максимальна оцінка) незалежно від одержаних результатів;

за роботу із суб'єктами племінної справи у тваринництві, які комплектуються за рахунок племінного поголів'я цього суб'єкта (наявність договорів, сертифікатів, що засвідчують операцію з торгівлі племінними (генетичними) ресурсами), - 3;

за участь у виставках та аукціонах - 1;

знімає бали від сумарної кількості:

за порушення вимог щодо утримання кількості поголів'я в приміщеннях та секціях - 1;

за невідповідність параметрів мікроклімату зоогігієнічним умовам - 1;

за недостатній рівень годівлі, низьку якість кормів - 5.

Суб'єкт племінної справи у тваринництві відповідає статусу:

племінного заводу - якщо одержує 85 балів і більше;

племінного репродуктора - якщо одержує 70 - 84 бали.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб'єкта племінної справи із свинарства (додаток 14) з висновком про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.9. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з розведення овець та кіз присвоюють суб'єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами - тварини, ембріони, ооцити, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування овець, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року N 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року за N 679/8000 (далі - Інструкція з бонітування овець), Інструкції з ведення племінного обліку у вівчарстві та козівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 16 липня 2003 року N 242, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 05 серпня 2003 року за N 680/8001 (далі - Інструкція племобліку у вівчарстві та козівництві), та Інструкції з оцінки якості молока;

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування овець та інших нормативних документів;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин для баранів та цапів відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з ведення племобліку у вівчарстві та козівництві;

використання для відтворення маточного поголів'я тварин, атестованих та допущених до відтворення баранів та цапів відповідно до Положення про атестацію плідників;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

відповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві

мінімальним вимогам до кількості поголів'я баранів-плідників та вівцематок, необхідним для атестації племінних заводів і племінних репродукторів з вівчарства (додаток 15), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за живою масою овець (додаток 16), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за настригом митої вовни (додаток 17), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з розведення овець смушкових порід (додаток 18), мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів за специфічними для окремих порід показниками (додаток 19), мінімальним вимогами до племінних заводів і племінних репродукторів з молочного козівництва (додаток 20).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з розведення овець та кіз суб'єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єктів племінної справи з розведення овець (додаток 21), кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єктів племінної справи з розведення овець смушкових порід (додаток 22), кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єктів племінної справи з розведення молочних кіз (додаток 23), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій;

мінімального виходу ягнят при відлученні на 100 вівцематок і ярок старше 1 року - 90 голів;

питомої ваги:

баранів класу "еліта", реалізованих племінними заводами, не менше 100 %;

ярок класу "еліта" та I класу, реалізованих: племінними заводами - не менше 70 %; племінними репродукторами - не менше 50 %. Допускається реалізація молодняку віком до 12 місяців за умови, якщо рівень їх продуктивності відповідно до Інструкції з бонітування овець за породною належністю відповідає мінімальним показникам продуктивності ягнят тонкорунних і напівтонкорунних порід, мінімальним вимогам у віці 2 місяців, 100 днів та 8 місяців для племінних ягнят смушкових порід та бальної оцінки ягнят за показниками живої маси і настригу вовни.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єкта племінної справи з розведення овець та кіз подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб'єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

3 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів'я власного виробництва або придбаного племінного поголів'я в племрепродукторі;

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного в суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора:

3 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів'я власного виробництва;

2 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного в суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу або племінного репродуктора, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

Атестаційна комісія проводить оцінку всіх основних і ремонтних баранів (цапів та кіз) та ремонтних ярок - 10 % від наявної кількості племінного молодняку для реалізації та вівцематок селекційного

ядра, оглядає решту маточних отар суб'єкта господарювання.

Дані огляду овець заносять у відомість експертної оцінки поголів'я овець (додаток 24). Відомість експертної оцінки поголів'я овець складається та підписується секретарем атестаційної комісії та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою і є невід'ємною частиною документів для присвоєння статусу суб'єкта племінної справи з вівчарства.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб'єкта племінної справи з вівчарства (козівництва) (додаток 25) з висновком про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.10. Статус кінного заводу, племінного репродуктора з розведення коней та конюшні-репродуктора присвоюють суб'єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами - тварини, ембріони, ооцити, при виконанні вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування, ведення племінного обліку та обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування племінних коней, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року N 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за N 992/8313 (далі - Інструкція з бонітування коней), Інструкції з ведення племінного обліку в конярстві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року N 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за N 993/8314 (далі - Інструкція з племобліку в конярстві), Положення про централізований племінний облік у конярстві, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15 жовтня 2003 року N 364, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2003 року за N 994/8315 (далі - Положення про централізований племоблік у конярстві), Інструкції з бонітування коней гуцульської породи, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 12 травня 2010 року N 236, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04 червня 2010 року за N 358/17653 (далі - Інструкція з бонітування коней гуцульської породи), Правил випробувань племінних коней рисистих, верхових і ваговозних порід на іподромах України, затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 16 березня 2011 року N 77, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 червня 2011 року за N 704/19442 (далі - Правила випробувань);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до Інструкції з бонітування коней, Інструкції з бонітування коней гуцульської породи та Правил випробувань;

генетичної експертизи походження та аномалій тварин для жеребців, кобил та племінного молодняку відповідно до Положення з генетичної експертизи походження та аномалій тварин;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку в конярстві та Положення про централізований племоблік у конярстві;

використання для відтворення маточного поголів'я тварин, атестованих та допущених до відтворення жеребців відповідно до Положення про атестацію плідників;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

державної реєстрації племінних тварин відповідно до вимог чинного законодавства, подання інформації в обсязі та строки, що встановлені Міністерством аграрної політики та продовольства України, для запису до державних книг племінних тварин;

відповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до кінних заводів, племінних репродукторів з конярства та конюшні-репродуктора (додаток 26).

Статус кінного заводу, племінного репродуктора з розведення коней та конюшні-репродуктора присвоюють суб'єктам племінної справи у тваринництві на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності

суб'єкта племінної справи з конярства за чотири календарних роки (додаток 27), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб'єкта племінної справи з конярства (додаток 28) з висновком про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.11. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з хутрового звірівництва та кролівництва присвоюють суб'єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами - звірі, кролі, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації тварин;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності тварин відповідно до Інструкції з бонітування норок, лисиць, песців, тхорів, єнотовидних собак, нутрій кліткового розведення, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року N 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за N 932/8253 (далі - Інструкція з бонітування у звірівництві), Інструкції з бонітування кролів, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року N 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за N 933/8254 (далі - Інструкція з бонітування у кролівництві), Інструкції з ведення племінного обліку в звірівництві та кролівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 25 вересня 2003 року N 351, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2003 року за N 934/8255 (далі - Інструкція з племобліку в звірівництві та кролівництві);

оцінки тварин за їх власною продуктивністю та якістю потомства відповідно до інструкцій з бонітування у звірівництві та кролівництві;

ведення автоматизованого індивідуального обліку продуктивних і племінних якостей сільськогосподарських тварин відповідно до Інструкції з племобліку в звірівництві та кролівництві;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

відповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів і племінних репродукторів з хутрового звірівництва та кролівництва (додаток 29).

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з хутрового звірівництва та кролівництва суб'єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єктів племінної справи з хутрового звірівництва і кролівництва (додаток 30), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єкта племінної справи з хутрового звірівництва і кролівництва подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб'єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

2 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів'я власного виробництва або придбаного племінного поголів'я в племрепродукторі;

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного в суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного

репродуктора:

2 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок маточного поголів'я власного виробництва або придбаного племінного поголів'я в племрепродукторі;

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного в суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

Атестаційна комісія проводить експертну оцінку основного поголів'я (самок і самців), ремонтного молодняку і племінного молодняку для реалізації. Дані огляду заносять у відомість кількісних та якісних показників продуктивності стада з розведення хутрових звірів і кролів (додаток 31), яка є невід'ємною частиною акта державної атестації суб'єкта племінної справи у тваринництві. Відомість кількісних та якісних показників продуктивності стада з розведення хутрових звірів і кролів підписується секретарем та членом комісії з відповідною фаховою підготовкою.

Для суб'єктів племінної справи у тваринництві, які мають чисельність поголів'я основних самок у три рази більшу за мінімальні вимоги, показники з вирощування молодняку знижуються на 10 %, з реалізації - на 50 %.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб'єкта племінної справи з розведення хутрових звірів (кролів) (додаток 32) з висновком про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.12. Статус племінного заводу з птахівництва і племінного птахорепродуктора присвоюють суб'єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами - птиця, інкубаційні яйця, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації птиці;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку та офіційного обліку продуктивності відповідно до Інструкції з бонітування сільськогосподарської птиці, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 22 червня 2001 року N 179, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 року за N 846/6037, Інструкції з ведення племінного обліку в птахівництві, затвердженої наказом Міністерства аграрної політики України від 22 червня 2001 року N 179, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 вересня 2001 року за N 847/6038;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

застосовування методів масової селекції, спрямованих на збереження племінних якостей та фенотипової однорідності птиці;

відповідності суб'єкта племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до племінних заводів з птахівництва (додаток 33) і мінімальним вимогам до племінних птахорепродукторів (додаток 34).

Присвоєння статусу племінного заводу з птахівництва і племінного птахорепродуктора суб'єктам племінної справи у тваринництві проводять на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єктів племінної справи з птахівництва (додаток 35), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єкта племінної справи з птахівництва подаються за чотири календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб'єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного в суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я,

придбаного за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для племінного репродуктора:

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного в суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).

При атестації комісія враховує: відповідність показників продуктивності кросів, які розводять суб'єкти господарювання; кількість рекламацій на племінну продукцію; участь у виставках; співвідношення вихідних ліній при комплектуванні прабатьківських стад; періодичність заміни стада; додержання вимог щодо комплектування (схема закріплення, співвідношення батьківських форм).

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб'єкта племінної справи з птахівництва (додаток 36) з висновком про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

Племінний птахорепродуктор (далі - племптахорепродуктор) - це суб'єкт племінної справи у тваринництві, який розводить племінну птицю для виробництва племінних (генетичних) ресурсів або товарної продукції.

У результаті діяльності племптахорепродуктор забезпечує:

розведення відповідних форм (чистопородна птиця у вигляді ліній, прабатьки, батьки) та одержання птиці за відповідною схемою спарювань;

дотримання певного співвідношення батьківських і материнських форм;

проведення групового обліку продуктивності і відходу птиці (падіж та вибракування), інкубаційних якостей яєць, контрольне зважування молодняку за періодами вирощування;

реалізацію племінної продукції у вигляді інкубаційних яєць або добового молодняку, розділеного за статтю.

Залежно від виду птиці, виробленої продукції та її призначення племінні птахорепродуктори відносять до I та II порядків.

Племптахорепродуктор I порядку працює з прабатьківськими формами кросу або чистопородною птицею у вигляді ліній. У результаті своєї діяльності одержує племінні (генетичні) ресурси - інкубаційні яйця та ремонтний молодняк.

Комплектування племптахорепродуктора I порядку здійснюється племінним добовим молодняком у певному співвідношенні з племзаводів України (вітчизняна селекція) або за імпортом (зарубіжна селекція) за наявності сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів.

На кожну партію реалізованих племінних (генетичних) ресурсів оформляється сертифікат племінних (генетичних) ресурсів.

Племптахорепродуктор I порядку при роботі:

з кросом одержує батьківські форми за відповідною схемою спарювань птиці прабатьківського стада і здійснює їх торгівлю в певному співвідношенні племптахорепродукторам II порядку або іншим споживачам для створення батьківських стад;

з породною птицею шляхом чистопородного спарювання птиці першої генерації одержує її другу генерацію і реалізує одержані племінні (генетичні) ресурси для комплектування племптахорепродукторів II порядку;

з породами яєчного та м'ясного напрямів продуктивності курей, качок, індиків заміна маточного стада проводиться щороку шляхом завозу птиці I генерації, допускається використання завезеної племінної птиці цих видів протягом двох років чи продуктивних періодів (краще після примусової линьки);

з породами племінних гусей може використовувати птицю до 3 років без оновлення з подальшою повною заміною стада або зі щорічним оновленням стада не менше як на 30 %. Для комплектації використовується племінний молодняк вітчизняної селекції з племзаводів або імпортної селекції відповідної якості.

Племптахорепродуктор II порядку працює з батьківськими формами кросу або чистопородною птицею у вигляді ліній. У результаті своєї діяльності одержує фінальний гібрид - яйця та молодняк, які не є племінними і не підлягають сертифікації.

Для комплектування племптахорепродуктора II порядку використовується племінний молодняк вітчизняної селекції з племптахорепродукторів I порядку або імпортної селекції відповідної якості за наявності сертифікатів племінних (генетичних) ресурсів. Не

допускається комплектування стада молодняком птиці власного виробництва, одержаного від батьківських форм (крім породної птиці всіх видів).

Племптахорепродуктор II порядку при роботі:

з кросами проводить щорічну заміну батьківських форм кросу. При закупівлі прабатьківських форм допускається оновлення стада раз на два роки;

з породами яєчного та м'ясного напрямів продуктивності курей, качок, індиків проводить щорічну заміну племінного стада;

з породами гусей використовує племінну птицю від 3 до 5 років без оновлення з подальшою повною заміною стада або проводить щорічне оновлення стада не менш як на 30 %. Для комплектування стада використовує племінний чистопородний молодняк вітчизняної селекції з племзаводів та племптахорепродукторів I порядку або імпортної селекції;

з розведення страусів проводить оновлення племінного стада не рідше одного разу на 10 років;

з розведення перепелів проводить оновлення племінного стада не рідше одного разу на 3 роки.

7.13. Статус племінного заводу і племінного репродуктора з рибництва присвоюють суб'єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами - ікра, молоки, личинки, мальки та різновікові особини, за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку, щодо:

ідентифікації риби;

бонітування та офіційної оцінки за типом, ведення племінного обліку й офіційного обліку продуктивності;

сертифікації племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр;

застосовування методів масової селекції, спрямованих на збереження племінних якостей.

Присвоєння статусу племінного заводу і племінного репродуктора з рибництва суб'єктам племінної справи у тваринництві проводять:

за умови відповідності суб'єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогам до суб'єктів племінної справи з рибництва (додаток 37), мінімальним вимогам до структури ставкових площ суб'єктів племінної справи з рибництва за умови ставкового вирощування (додаток 38);

на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єктів племінної справи з рибництва (додаток 39), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єкта племінної справи з рибництва подаються за два календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб'єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінного заводу:

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінних (генетичних) ресурсів, придбаних в суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінних (генетичних) ресурсів, придбаних за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінних (генетичних) ресурсів, одержаних з природних водоймищ за наявності документів, що це засвідчують;

для племінного репродуктора:

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного в суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, одержаного з природних водоймищ за наявності документів, що це засвідчують.

Атестаційна комісія проводить вибіркову експертну оцінку екстер'єру основного племінного поголів'я плідників і ремонту; аналізує звітно-облікові показники

бонітування, нерестової кампанії; вирощування посадкового матеріалу для оцінки плідників за якістю потомства.

При оцінці рівня ведення селекційно-племінної роботи суб'єктів племінної справи з рибництва атестаційна комісія враховує:

роботу з виведення нових порід та типів або одомашненої форми риб;

утримання генофондних колекційних стад цінних видів риб;

проведення оцінки плідників за якістю потомків методом контрольного вирощування в умовах суб'єкта господарювання;

участь у виставках та аукціонах;

проведення генетичної експертизи;

ведення племінного обліку.

При оцінці рівня ведення селекційно-племінної роботи суб'єктів племінної справи з рибництва зі статусом племінного заводу обов'язково враховується участь у виконанні програм селекції.

За наслідками атестації складається акт державної атестації суб'єкта племінної справи з рибництва (додаток 40) з висновком про відповідність суб'єкта племінної справи у тваринництві певному статусу, який підписують члени атестаційної комісії.

7.14. Статус племінної станції із шовківництва та гренажного заводу присвоюють суб'єктам племінної справи у тваринництві, які здійснюють виробництво і торгівлю племінними (генетичними) ресурсами шовковичного шовкопряду - племінної грени, за рівнем ведення селекційно-племінної роботи за умови виконання вимог чинного законодавства, у тому числі цього Порядку.

Племінна станція із шовківництва - це суб'єкт племінної справи у тваринництві, який застосовує чистопородне розведення декількох порід шовковичного шовкопряда, забезпечує виробництво племінної грени вищих репродукцій (попереднього розмноження, а також суперелітної та елітної грени) для одержання батьківських форм гібридів.

За рівнем ведення селекційно-племінної роботи племінна станція із шовківництва відповідає статусу племінного заводу.

У результаті діяльності суб'єкт племінної справи у тваринництві зі статусом станції із шовківництва забезпечує:

участь у виконанні програм селекції у тваринництві;

розмноження районованих порід (ліній) шовковичного шовкопряда, їх збереження, вивчення та поліпшення біологічних і технологічних властивостей;

розведення та добір на всіх стадіях розвитку з метою підвищення продуктивності порід для виробництва племінної грени категорії попереднього розмноження, "супереліта" та "еліта";

проведення племінної роботи з районованими породами за дворічною та трирічною схемами;

здійснення вигодівлі шовкопряду з племінної грени усіх категорій, забезпечення рівня годівлі гусені, необхідного для реалізації генетичного потенціалу;

сертифікацію племінних (генетичних) ресурсів відповідно до Положення про племінний сертифікат;

наявність матеріально-технічної бази для проведення відповідних робіт;

виконання вимог щодо щорічного проведення комплексної оцінки господарсько-корисних і технологічних характеристик порід шовкопряда;

виконання ветеринарно-санітарних вимог, своєчасне виконання профілактичних і лікувальних заходів, охорону порід від інфекційних захворювань;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про Держплемреєстр.

Гренажний завод - це суб'єкт племінної справи у тваринництві, який виробляє промислову гібридну грену шовковичного шовкопряда для забезпечення потреб галузі шовківництва. За рівнем ведення селекційно-племінної роботи гренажний завод відповідає статусу племінного репродуктора.

У результаті діяльності суб'єкт племінної справи у тваринництві зі статусом гренажного заводу забезпечує:

організацію вигодівлі гусені з грени категорії "еліта", яку отримує від племінної станції із шовківництва;

одержання промислової грени від метеликів з коконів категорії "еліта", які отримують від вигодівлі гусені із грени категорії "еліта";

забезпечення рівня годівлі гусені, необхідного для реалізації генетичного потенціалу;

наявність матеріально-технічної бази для проведення відповідних робіт;

виконання ветеринарно-санітарних вимог, своєчасне виконання профілактичних і лікувальних заходів, охорону порід від інфекційних захворювань;

подання інформації для формування Держплемреєстру відповідно до Положення про

Держплемреєстр.

Статус племінної станції із шовківництва та гренажного заводу присвоюють суб'єктам племінної справи у тваринництві:

при відповідності суб'єктів племінної справи у тваринництві мінімальним вимогами до племінних станцій із шовківництва та гренажних заводів (додаток 41);

на основі кількісних та якісних показників продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єктів племінної справи із шовківництва (додаток 42), погоджених у Міністерстві аграрної політики та продовольства Автономної Республіки Крим, департаментах агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій.

Кількісні та якісні показники продуктивності стада й виробничо-господарської діяльності суб'єкта племінної справи із шовківництва подаються за три календарних роки. Мінімальна кількість календарних років при присвоєнні відповідного статусу суб'єкту племінної справи, який атестується вперше, встановлюється з урахуванням умов, за яких сформовано племінне стадо:

для племінної станції:

2 роки - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного в суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінзаводу, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати) або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного стада (усі статево-вікові групи), повністю придбаного в суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати);

для гренажного заводу:

1 рік - якщо племінне стадо сформовано за рахунок племінного поголів'я, придбаного в суб'єкта племінної справи у тваринництві, який мав статус племінного заводу, або за імпортом, за наявності підтвердних документів у суб'єктів господарювання (договір, платіжні документи, сертифікати).