Тип: Наказ
№ 308
Дата: 20 серпня 2014 р.
Статус: Чинний
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
НАКАЗ
20.08.2014
м. Київ
N 308
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
02 вересня 2014 р. за N 1055/25832
Про затвердження Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі
Відповідно до статей 4, 6 Закону України "Про географічні назви", підпункту 7.60 підпункту 7 пункту 4 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року N 500,
НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі, що додаються.
2. Департаменту землеробства (Лазарь Т. І.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому законодавством порядку.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Дикуна А. Є.
Міністр
І. О. Швайка
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державної служби
України з питань регуляторної
політики та розвитку підприємництва
М. Ю. Бродський
Голова Державного агентства
земельних ресурсів України
С. Я. Рудик
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України
20 серпня 2014 року N 308
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
02 вересня 2014 р. за N 1055/25832
ПРАВИЛА
передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі
I. Загальні положення
1.1. Ці Правила встановлюють норми передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі в офіційних документах, друкованих засобах масової інформації, картографічних, довідкових, енциклопедичних, навчальних та інших виданнях відповідно до положень Закону України "Про географічні назви" за нормами та правилами українського правопису.
1.2. У цих Правилах терміни вживаються у таких значеннях:
географічний термін - слово, що позначає рід географічного об'єкта, його фізичну або іншу характеристику;
передача географічних назв - процес передачі фонологічних, морфологічних та лексичних елементів якоїсь мови засобами іншої мови;
топонім - власна назва географічного об'єкта, що застосовується для його розпізнавання та встановлення відмінності від інших об'єктів;
традиційна назва - назва, яка вживається у певній мові для позначення географічного об'єкта, розташованого за межами території, де ця мова має статус державної чи офіційної, і відрізняється від назви географічного об'єкта мовою, якою спілкуються на території, де розташований цей географічний об'єкт.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про географічні назви".
1.3. Абетка білоруської мови складається з 36 літер (45 звуків):
Аа, Бб, Вв, Гг, Дд, Ее, Ёё, Жж, Зз, Іі, Йй, Кк, Лл, Мм, Нн, Оо, Пп, Рр, Сс, Тт, Уу, , Фф, Хх, Цц, Чч, Шш, ы, ь, Ээ, Юю, Яя.
Звуки дж і дз' на письмі позначаються сполученням літер дж і дз, наприклад: Ураджайная, Дзеснакіта, Дзягавічы.
Апостроф у білоруській мові ставиться після приголосних б, в, м, п, ф, г, к, х, д, т.
1.4. Наголос у білоруській мові динамічно-кількісний. Наголошеним може бути будь-який склад, наприклад:
М зыр, Радз ма, Падд бцы, Паніз е.
Літера о в білоруській мові завжди наголошена, незалежно від її положення у слові, наприклад:
рлі, льжава, бга, рдаць, рдзевічы, Вяз ніца.
1.5. Основними джерелами для встановлення автентичного написання білоруських географічних назв є великомасштабні географічні карти і атласи останніх років видання білоруською мовою. Крім картографічних джерел, для встановлення правильного написання географічних назв білоруською мовою використовуються матеріали переписів населення, довідники, словники назв географічних об'єктів, довідники адміністративно-територіального устрою тощо.
II. Передача українською мовою білоруських літер і літеросполук
2.1. Білоруські географічні назви передаються українською мовою за фонетико-графічним принципом відповідно до літературної вимови сучасної білоруської мови, фонетики і написання.
Характерне акання (нерозрізнення ненаголошених е, о, а та їх збіг у звук а) сучасної
білоруської літературної мови послідовно передається українською мовою при написанні географічних назв, наприклад:
Наваполле - Наваполлє;
Чарапо ка - Чараповка.
2.2. Голосний білоруської мови е після м'яких приголосних у першому складі перед наголосом пишеться через я, в інших складах - є та відповідно передається українською мовою, наприклад:
Лесы - Ляси;
Велізарны - Вєлізарний;
Дзень - Дзєнь.
2.3. Ненаголошене у переходить в після голосного перед приголосним, а також у кінці слова після голосного та передається українською мовою літерою в, наприклад:
Кілта цы - Кілтавци;
Кло сі - Кловсі;
Арсенье - Арсєньєв;
Барыса - Барисав;
Кулё шчына - Кульовщина.
2.4. Літера пишеться після голосних на початку, в середині і на кінці слів на місці голосного у та приголосних в, л та передається українською літерою в, наприклад:
Дубро на - Дубровна;
Гроза - Грозав;
Будсла - Будслав;
Фашча ка - Фащавка;
Ха холіца - Хавхоліца;
Падпа ло е - Падпавлов'є.
2.5. Літера у пишеться на початку власних назв і після слів з кінцевим приголосним та передається українською літерою у, наприклад:
Убібачкі - Убібачкі;
Убель - Убель;
да Ульяна кі - да Ульянавкі;
да Уладіміра кі - да Уладіміравкі.
2.6. Звук р у білоруській мові завжди твердий, після літери р ніколи не пишеться -е, -ё, -і, -ю, -я, наприклад рака (річка).
2.7. Правила та приклади передачі українською мовою літер та літеросполук білоруської мови наведено в додатку 1 до цих Правил.
III. Передача українською мовою білоруських географічних назв і термінів
3.1. Білоруські географічні назви складаються з географічного терміна (річка, гора, озеро) у називному відмінку і власної назви у формі іменника або прикметника.
3.2. Географічні терміни у назвах білоруських фізико-географічних об'єктів можуть стояти перед назвою і після неї, наприклад:
Ва кавыскае звышша - Вавкависька височина;
Пінскія балоты - Пінські болота;
Капыльская града - Капильське пасмо;
возера Чорнае - озеро Чорнає;
возера Нарач - озеро Нарач.
3.3. Географічні терміни, які входять до складу білоруських географічних назв та мають однакові значення і спільні корені з українськими термінами, перекладаються, наприклад:
возера Чырвонае - озеро Чирвонає;
Сярэдненёманская нізіна - Середньоніманська низовина;
рэка А сянка - річка Авсянка;
Салігорскае вадасховішча - Салігорське водосховище;
Капыльская града - Капильське пасмо;
Палавіцкая града - Палавіцьке пасмо.
3.4. Перекладаються українською мовою прикметники верхні-, сярэдні-, ніжні-, коли вони є частиною складеної назви фізико-географічного об'єкта, наприклад:
Сярэдненёманская нізіна - Середньоніманська низовина;
Верхнянёманская нізіна - Верхньоніманська низовина.
3.5. Якщо прикметникова форма від білоруської географічної назви входить до складу білоруської складеної назви, то українською мовою суфікси та закінчення прикметників на -скі, -ская, -скае, -скія, -цкі, -цкая, -цкае, -цкія замінюються суфіксами та закінченнями українських прикметників -ський, -ська, -ське, -цькуй, -цька, -цьке, -цькі, наприклад:
Казацкія Балсуны - Казацкія Балсуни;
Астрашыцкі Гарадок - Астрашицкі Гарадок;
Ашмянскі раён - Ашмянський район;
Паста скі раён - Паставський район;
Лідская ра ніна - Лідська рівнина;
Салігорскае вадасховішча - Салігорське водосховище;
возера Выгашчанскае - озеро Вигащанське;
Бярэзінскі біясферны запаведнік - Бярезінський біосферний заповідник;
Івянецкі раён - Івянецький район;
Асіповіцкае вадасховішча - Асіповіцьке водосховище;
Бабровіцкае вадасховішча - Бабровіцьке водосховище;
Гарадоцкае звышша - Гарадоцька височина.
3.6. У прикметниках, утворених від білоруських географічних назв, приголосні основи з, ж, ш, г, к, х перед суфіксальним -ск- - зберігаються, приголосні в основі чергуються: г - ж, х - ш.
Правила та приклади передачі українською мовою прикметникових форм, утворених від білоруських географічних назв, наведено в додатку 2 до цих Правил.
3.7. Білоруські географічні назви, які складаються з двох чи декількох слів, українською мовою пишуться окремо. Кожне слово, яке входить до складу топоніма, пишеться з
великої літери, наприклад:
Малыя А цюкі - Малия Авцюкі;
Шырокі Дол - Широкі Дол.
3.8. Українською мовою через дефіс пишуться білоруські географічні назви, які складаються з:
а) двох іменників, наприклад:
Слабада-Кучынка - Слабада-Кучинка;
б) іменника і наступного прикметника, наприклад:
Пагост-Загароцкі - Пагост-Загароцкі.
3.9. Разом пишуться білоруські географічні назви:
а) перша частина яких складається зі слів стара-, нова-, верхне-, ніжне-, бела-, чырвона- тощо, наприклад:
Верхняжарскі - Вєрхняжарскі;
Беларучча - Бєларучча;
Навадзевяткавічы - Навадзєвяткавічи;
Зялёналугскі - Зяльоналугскі;
б) другою частиною яких є слова -град, -груд, -гарад, -поль, -полле, наприклад:
Сла гарад - Славгарад;
Каменполле - Камєнполлє.
3.10. Слово ім'я у складі білоруської географічної назви українською мовою передається як ім.:
Ім'я Якуба Коласа - ім. Якуба Коласа.
3.11. Приклади географічних термінів та інших слів, що формують білоруську топонімію, наведено в додатку 3 до цих Правил.
3.12. Приклади скорочень білоруських географічних термінів та інших слів, що вживаються на картах, наведено в додатку 4 до цих Правил.
3.13. Назви низки широковідомих білоруських географічних об'єктів наводяться у традиційно усталеному написанні, яке закріпилося в українській літературі і картографії, що не відповідає нормам, встановленим цими Правилами.
Приклади традиційних назв географічних об'єктів Білорусі наведено в додатку 5 до цих Правил.
Директор Департаменту землеробства
Т. І. Лазарь
Додаток 1
до Правил передачі українською мовою географічних назв і термінів Білорусі
(пункт 2.7)
Правила та приклади передачі українською мовою літер та літеросполук білоруської мови
N з/п
Білоруська літера чи літеросполука
Передача українською мовою
Позиція у слові
Приклади
1
а
а
у всіх позиціях
Стайкі - Стайкі
Праца - Праца
Рабіннік - Рабіннік
Пліса - Пліса
Косава - Косава
Крапі нае - Крапівнає
Рака - Рака
Грамы - Грами
2
я
'я
після
На янка - Нав'янка
Га я - Гав'я
я
в решті випадків
Князя ка - Князявка
Сяльцо - Сяльцо
Вязо ніца - Вязовніца
'я
'я
після б, в, м, п, ф, г, к, х, д, т
Дзем'янкі - Дзєм'янкі
П'янькава - П'янькава
П'я ка - П'явка
Параф'янова - Параф'янова
Сар'я - Сар'я
Лук'янавічы - Лук'янавічи
Пад'яварка - Пад'яварка
Пад'ятлы - Пад'ятли
3
о
о
у всіх позиціях
Домнікі - Домнікі
Орша - Орша
Дубро на - Дубровна
Бяроза - Бяроза
4
е
є
у всіх позиціях
Чыстае - Чистає
Ванелевічы - Ванєлєвічи
Ельск - Єльськ
Новыя Екентаны - Новия Єкєнтани
'є
після
Кле е - Клєв'є
Падпа ло е - Падпавлов'є
Мака е - Макав'є
Шча е - Щав'є
Зіно е ка - Зінов'євка
'е
'є
після б, в, м, п, ф, г, к, х, д, т, р
Граб'е - Граб'є
Заліп'е - Заліп'є
Зашчэб'е - Защеб'є
Заазер'е - Заазєр'є
Юр'ева - Юр'єва
Задор'е - Задор'є
5
ё
ьо
після м'яких приголосних
Зялёны Гай - Зяльони Гай
Новая Вёска - Новая Вьоска
Мётча - Мьотча
Нё да - Ньовда
Мёры - Мьори
Казённыя Лычыцы - Казьонния Личици
йо
на початку слова
Ёды - Йоди
Ёцавічы - Йоцавічи
Ёні - Йоні
йо
після голосних
Ручаё ка - Ручайовка
Гаё ка - Гайовка
Сафіёва - Сафійова
йо
після
Міта ё - Мітавйо
Сала ёва - Салавйова
'ё
йо
після апострофа
Кап'ё - Капйо
Рап'ёва - Рапйова
Пад'ём - Падйом
Звяр'ё - Звярйо
6
і
і
у всіх позиціях
Гілі - Гілі
Чашнікі - Чашнікі
Іванск - Іванськ
Іжар - Іжар
і
у складених назвах, у яких перша частина закінчується голосним звуком
Новаівана ка - Новаіванавка
Новаігнатавічы - Новаігнатавічи
ї
після голосної
Падгаі - Падгаї
Кульгаі - Кульгаї
Беляі - Бєляї
Клеі - Клєї
Падталеі - Падталєї
Верацеі - Вєрацєї
Пацуі - Пацуї
Зуі - Зуї
Мануілы - Мануїли
ї
після префікса, який закінчується голосним, а наступний склад починається з і
Заірдзічча - Заїрдзічча
'ї
після
Ца і - Цав'ї
Сала іха - Салав'їха
Сала і - Салав'ї
'і
'ї
після губних та р
Вераб'іны - Вєраб'їни
Мар'іна Горка - Мар'їна Горка
7
у
у
у всіх позиціях
Узлогі - Узлогі
Усвяты - Усвяти
Пугляі - Пугляї
Рудня - Рудня
8
ю
ю
у всіх позиціях
Радзюшы-Тушча - Радзюши-Туща
Уюно ка - Уюновка
Любча -
Любча
'ю
'ю
після апострофа
Б'ючын - Б'ючин
9
ы
и
у всіх позиціях
Закрыпічна - Закрипічна
Ужыца - Ужица
Чыстае - Чистає
Яблыня - Яблиня
10
э
е
у всіх позиціях
Экімань - Екімань
Бацэвічи - Бацевічи
Малыя Рэксці - Малия Рексці
11
б
б
у всіх позиціях
Бакшты - Бакшти
Бяроза ка - Бярозавка
12
в
в
у всіх позиціях
Васілішкі - Васілішкі
Вутка - Вутка
13
г
г
у всіх позиціях
Ванелевічы - Ванєлєвічи
Грандзічы - Грандзічи
14
д
д
у всіх позиціях
Гародзькі - Гародзькі
Дрыса - Дриса
Дарасіно - Дарасіно
15
дж
дж
у всіх позиціях
Джыгава - Джигава
16
дз
дз
у всіх позиціях
Рэдзькава - Редзькава
Дзеражня - Дзєражня
Дзера ная - Дзєравная
17
ж
ж
у всіх позиціях
Жупраны - Жупрани
Жодзішкі - Жодзішкі
18
з
з
у всіх позиціях
Збляны - Збляни
Заберазь - Забєразь
19
й
й
у всіх позиціях
Мінойты - Мінойти
Першамайскі - Пєршамайскі
20
к
к
у всіх позиціях
Капыль - Капиль
Куляны - Куляни
21
л
л
у всіх позиціях
Любча - Любча
Ліпічанка - Ліпічанка
22
м
м
у всіх позиціях
Мервіны - Мєрвіни
Малькавічы - Малькавічи
23
н
н
у всіх позиціях
Новыя Дзевяткавічы - Новия Дзєвяткавічи
Нізкавічы - Нізкавічи
24
п
п
у всіх позиціях
Паставы - Пастави
Парачаны - Парачани
25
р
р
у всіх позиціях
Рухава - Рухава
Вялікая Рагозніца - Вялікая Рагозніца
26
с
с
у всіх позиціях
Селецк - Сєлєцьк
27
т
т
у всіх позиціях
Слабада - Слабада
Тайманава - Тайманава
Тухавічы - Тухавічи
28
в
у всіх позиціях
Гроза - Грозав
Бо севічы - Бовсєвічи
Вязо ніца - Вязовніца
Вялікі По свіж - Вялікі Повсвіж
29
ф
ф
у всіх позиціях
Фаставічы - Фаставічи
Параф'янава - Параф'янава
30
х
х
у всіх позиціях
Халапенічы - Халапєнічи
Коханава - Коханава
31
ц
ц
у всіх позиціях
Цырын - Цирин
Райцы - Райци
Хоцімск - Хоцімськ
Копаць - Копаць
32
ч
ч
у всіх позиціях
Чартавічы - Чартавічи
Чарэмшыцы - Чаремшици
33
ш
ш
у всіх позиціях
Шо - Шо
Рамшына - Рамшина
34
ь
ь
у всіх позиціях
Лукомль - Лукомль
Кузьміно - Кузьміно
Васільевічи - Васільєвічи
Вішанькі - Вішанькі
Арсенье - Арсєньєв
35
шч
щ
у всіх позиціях
Фашча ка - Фащавка
Шчучын - Щучин
36
-ск
-цк
-ськ
-цьк
тільки в назвах із закінченням на -ск, -цк
Хацімск - Хацімськ
Мінск - Мінськ
Слуцк - Слуцьк
37
-скі
(-скае,
-ская,
-скія)
-скі
(-скає,
-ская,
-скія)
крім назв із закінченням на -ск
Акцябрскі - Акцябрскі
Астра скія - Астравскія
38
-цкі
(-цкае,
-цкая,
-цкія)
-цкі
(-цкає,