Про заходи по поліпшенню нормування праці

РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

І УКРАЇНСЬКА РЕСПУБЛІКАНСЬКА РАДА ПРОФЕСІЙНИХ СПІЛОК

ПОСТАНОВА

від 21 червня 1973 р. N 288

Київ

Про заходи по поліпшенню нормування праці

Із змінами і доповненнями, внесеними

постановою Ради Міністрів Української РСР

від 1 квітня 1986 року N 112

Постанова втратила чинність, крім

пункту 5 і підпункту 3 пункту 7

(згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР

від 19 квітня 1988 року N 102)

Постанова втратила чинність

(згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР

від 12 травня 1990 року N 109)

У рішеннях XXIV з'їзду КПРС вказано, що найважливішим фактором дальшого піднесення матеріального і культурного рівня життя радянського народу є прискорення зростання продуктивності праці.

Однією з необхідних умов підвищення продуктивності праці в суспільному виробництві тепер повинно бути докорінне поліпшення нормування праці в народному господарстві.

За останні роки в республіці проведено певну роботу по удосконаленню нормування праці, розширенню сфери його застосування, розробці прогресивних нормативів, які дозволяють встановлювати технічно обгрунтовані норми трудових затрат для багатьох категорій працівників.

Проте в нормуванні праці є серйозні недоліки.

На багатьох підприємствах, особливо на допоміжних роботах, все ще широко застосовуються норми, розраховані по застарілих нормативах, або дослідно-статистичні норми, які не відповідають зрослому організаційно-технічному рівню виробництва. Внаслідок застосування цих, як правило, занижених норм наявні недоліки в організації праці і виробництва своєчасно не виявляються, не повністю використовуються ресурси і можливості підприємств і організацій, знижується роль тарифної системи в державному регулюванні заробітної плати, породжуються зрівнялівка і різнобій в оплаті праці.

Вкрай недостатньо здійснюється нормування праці щодо почасових робітників, а також службовців та інженерно-технічних працівників.

Великі недоліки мають місце в практиці перегляду норм. На багатьох підприємствах не розробляються календарні плани перегляду норм, і ця робота не пов'язується з проведенням організаційно-технічних заходів, що забезпечують підвищення продуктивності праці. В результаті нерідко норми, незважаючи на удосконалення технології, поліпшення організації праці і виробництва, впровадження нового, більш продуктивного устаткування, не переглядаються протягом тривалого часу. Разом з тим мають місце і такі факти, коли норми виробітку підвищуються механічно, без достатньої підстави.

Ще мало беруть участь в розробці і проведенні заходів по удосконаленню нормування праці робітники, майстри, технологи. Недостатньо залучаються до цієї роботи відповідні громадські організації, і перш за все, профспілкові комітети.

Міністерства і відомства УРСР, облвиконкоми, Київський і Севастопольський міськвиконкоми, обласні профспілкові ради, республіканські і обласні комітети профспілок ослабили контроль за роботою по удосконаленню нормування праці, не приділяють належної уваги здійсненню ефективних заходів до планомірного поліпшення нормування праці, усунення істотних різниць у рівні норм, що застосовуються в однакових виробничих умовах, більш широкого впровадження прогресивних міжгалузевих і галузевих нормативів з праці, розроблених в централізованому порядку.

Недоліки в нормуванні праці є однією з причин перевитрати фонду заробітної плати і порушення правильних співвідношень між зростанням продуктивності праці і зростанням заробітної плати на підприємствах і в організаціях.

Надаючи великого значення дальшому поліпшенню нормування праці в галузях народного господарства республіки та на виконання постанови Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС від 23 травня 1973 р. N 341, Рада Міністрів Української РСР і Українська Республіканська Рада Професійних Спілок ПОСТАНОВЛЯЮТЬ:

1. Вважати одним з найважливіших завдань міністерств і відомств УРСР, облвиконкомів, Київського і Севастопольського міськвиконкомів, підприємств і організацій, обласних профспілкових рад, республіканських, обласних, фабрично-заводських і місцевих комітетів профспілок дальше поліпшення

нормування праці, широке застосування на кожному підприємстві і в організації технічно обгрунтованих норм трудових затрат, які є дійовим засобом використання резервів виробництва і дальшого підвищення його ефективності, прискорення науково-технічного прогресу, забезпечення виконання передбачених народногосподарськими планами завдань по зростанню продуктивності праці.

Технічно обгрунтовані норми повинні на ділі стати основою планування виробництва, засобом найбільш повного перетворення в життя соціалістичного принципу оплати за працею.

2. Зобов'язати керівників підприємств і організацій забезпечити разом з комітетами профспілок:

значне збільшення на підприємствах і в організаціях питомої ваги технічно обгрунтованих норм виробітку і обслуговування і нормованих завдань, розрахованих на основі міжгалузевих, галузевих та інших, більш прогресивних нормативів з праці, звернувши особливу увагу на розширення технічного нормування праці почасових робітників, а також найбільш масових категорій інженерно-технічних працівників і службовців;

своєчасну заміну норм виробітку і обслуговування новими нормами в міру проведення організаційно-технічних заходів, що забезпечують зростання продуктивності праці; систематичну перевірку діючих норм з метою виявлення і перегляду помилково встановлених, а також застарілих норм виробітку і обслуговування на роботах, трудомісткість яких зменшилась в результаті загального поліпшення організації виробництва і праці, збільшення обсягу виробництва, зростання професійної майстерності та удосконалення виробничих навиків робітників і службовців;

прийняття в колективних договорах взаємних зобов'язань адміністрації і робітників та службовців по зниженню трудомісткості продукції, підвищенню рівня нормування і продуктивності праці, включення в техпромфінплани /будфінплани/ підприємств і організацій погоджених з профспілковими органами календарних планів перегляду норм праці з урахуванням здійснення організаційно-технічних заходів, результатів перевірки діючих норм і забезпечення виконання встановлених у річних і п'ятирічному планах завдань по зростанню продуктивності праці;

матеріальне стимулювання переходу на роботу по технічно обгрунтованих нормах виробітку, часу і обслуговування шляхом преміювання робітників, майстрів та інших інженерно-технічних працівників за зниження нормованої трудомісткості виробів, за виконання та перевиконання технічно обгрунтованих норм виробітку, а також шляхом більш широкого застосування додаткової оплати праці при освоєнні нових норм виробітку, часу і обслуговування у відповідності з діючим порядком; розвиток колективних форм організації і оплати праці по кінцевих результатах роботи;

систематичне підвищення кваліфікації робітників і службовців і навчання їх передовим прийомам і методам праці, створення необхідних умов для виконання встановлених норм виробітку і норм обслуговування всіма робітниками і службовцями, дальшого розширення багатоверстатного обслуговування і суміщення професій; підвищення ролі і відповідальності майстра і технолога в справі розробки, впровадження, перегляду і освоєння норм виробітку;

посилення роботи по роз'ясненню значення поліпшення нормування праці для прискорення темпів зростання продуктивності її і дальшого піднесення матеріального добробуту народу; широке залучення до участі в роботі по розробці, впровадженню і освоєнню технічно обгрунтованих норм праці профспілкового активу, передовиків і новаторів виробництва, систематичне обговорення цих питань на робітничих зборах і виробничих нарадах.

Керівникам підприємств і організацій разом з комітетами профспілок вжити необхідних заходів до того, щоб при підвищенні у відповідності з Директивами XXIV з'їзду КПРС мінімального розміру заробітної плати робітників і службовців з одночасним збільшенням тарифних ставок і посадових окладів середньооплачуваних категорій працівників на кожному підприємстві і в організації були розроблені і здійснені заходи по докорінному поліпшенню нормування і максимальному прискоренню зростання продуктивності праці.

3. Міністерствам і відомствам УРСР, облвиконкомам,

Київському і Севастопольському міськвиконкомам, обласним профспілковим радам, республіканським і обласним комітетам профспілок:

розробити і здійснити систему заходів по посиленню контролю за станом нормування праці і своєчасним переглядом норм на підприємствах і в організаціях, добиватися широкого впровадження технічно обгрунтованих норм і нормативів, забезпечити більш прогресивний їх рівень, узагальнювати практику перегляду норм виробітку на передових підприємствах і в організаціях та поширювати їх досвід;

здійснювати систематичний контроль за впровадженням на підприємствах і в організаціях, розроблених у централізованому порядку нормативів і норм, добиватись на цій основі єдиного рівня норм на аналогічних роботах при однакових виробничих умовах;

ураховувати при підведенні підсумків соціалістичного змагання виконання завдань по зниженню нормованої трудомісткості виробів і заходів по поліпшенню нормування праці;

удосконалювати порядок затвердження нормативів з праці, систему забезпечення цими нормативами і обов'язкового застосування їх, вжити заходів до дальшого розвитку наукової і нормативно-дослідної роботи в галузі організації і нормування праці, поліпшити структуру сітки відповідних міжгалузевих і галузевих нормативно-дослідних організацій, планування і координацію їх діяльності;

зміцнити нормативно-дослідні організації з праці, а також підприємства і організації кваліфікованими кадрами нормувальників.

4. Міністерствам і відомствам УРСР:

завершити в 1973 році з урахуванням досвіду передових підприємств і організацій розробку галузевих нормативів чисельності інженерно-технічних працівників і службовців для підприємств і організацій промисловості, будівництва, сільського господарства, транспорту і зв'язку, з тим щоб перейти починаючи з 1974 року до визначення чисельності вказаних працівників і витрат на їх утримання на основі нормативів;

створити до 1 вересня 1973 року при науково-технічних радах секції по науковій організації праці і технічному нормуванню, на яких розглядати плани з НОП, галузеві і місцеві нормативи та інші науково-дослідні роботи з праці і після їх схвалення на засіданнях секцій давати рекомендації по затвердженню цих робіт;

ширше застосовувати науково обгрунтовані нормативи трудових затрат при плануванні фонду заробітної плати по підприємствах і організаціях;

підвищити відповідальність керівних працівників підприємств і організації за стан нормування праці, позбавляти їх повністю або частково премій за невиконання календарних планів перегляду норм і передбачених в колективних договорах зобов'язань адміністрації по зниженню нормованої трудомісткості виробів, підвищенню рівня нормування і продуктивності праці;

вжити заходів до більш широкого висвітлення в галузевій періодичній пресі передового досвіду по впровадженню наукової організації праці і технічно обгрунтованих норм виробітку та норм обслуговування, практики перегляду цих норм і застосування більш ефективних систем оплати праці.

5. Міністерству вищої і середньої спеціальної освіти УРСР, іншим міністерствам і відомствам УРСР, у віданні яких є вищі і середні спеціальні учбові заклади:

розширити підготовку у вищих і середніх спеціальних учбових закладах спеціалістів по економіці і організації праці та виробництва, виходячи з розрахованої разом з Держпланом УРСР потреби в цих спеціалістах, передбачивши їх спеціалізацію по організації і нормуванню праці для різних галузей народного господарства;

розширити в учбових програмах підготовки інженерів і техніків всіх спеціальностей курс по вивченню питань організації і нормування праці;

збільшити прийом спеціалістів підприємств і організацій на факультети підвищення кваліфікації при вищих учбових закладах з метою перепідготовки їх для роботи по організації і нормуванню праці. Перепідготовку зазначених спеціалістів проводити в порядку, встановленому постановою Ради Міністрів УРСР від 1 вересня 1967 р. N 581.

(абзац четвертий пункту 5 втратив чинність в частині умов матеріального забезпечення слухачів у системі підвищення кваліфікації агропромислового комплексу згідно з постановою Ради

Міністрів Української РСР від 01.04.86 р. N 112)

6. Міністерствам і відомствам УРСР, республіканським комітетам профспілок до 1 січня 1975 року подати Раді Міністрів УРСР, Укрпрофраді і в копії Держплану УРСР інформацію про вжиті заходи по поліпшенню нормування праці.

7. Взяти до відома, що Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС постановою від 23 травня 1973 р. N 341:

1) З метою створення необхідних умов для постійного удосконалення нормування і оплати праці доручили Держплану СРСР, Державному комітету Ради Міністрів СРСР у питаннях праці і заробітної плати, Міністерству фінансів СРСР і Держбуду СРСР разом з ВЦРПС передбачати при розробці проектів п'ятирічних народногосподарських планів розміри, порядок і строки зміни тарифних умов оплати праці у відповідності з планованим зростанням заробітної плати, з тим щоб не допускати зменшення питомої ваги тарифу в заробітній платі робітників і заниження норм виробітку.

2) Зобов'язали Держбуд СРСР разом з відповідними міністерствами і відомствами:

посилити контроль за роботою науково-дослідних інститутів, проектних і нормативно-дослідних організацій по удосконаленню організації, нормування і оплати праці в будівництві;

розробити з урахуванням удосконалення організації будівельного виробництва, досягнень науки і техніки прогресивні нормативи чисельності /норми обслуговування/ почасових робітників, зайнятих на допоміжних роботах і в підсобних виробництвах будівельних організацій;

забезпечити з участю відповідних профспілкових органів систематичну перевірку, уточнення і перегляд єдиних, відомчих і місцевих норм виробітку, своєчасну розробку технічно обгрунтованих норм на нові види робіт у будівництві.

3) Доручили Державному комітету Ради Міністрів СРСР у питаннях праці і заробітної плати разом з Міністерством вищої і середньої спеціальної освіти СРСР та іншими міністерствами і відомствами СРСР розробити для галузевих інститутів і курсів систему підвищення кваліфікації керівників служб і спеціалістів по організації і нормуванню праці, яка передбачає раціональні форми, методи і періодичність навчання.

4) Зобов'язали ЦСУ СРСР за погодженням з Державним комітетом Ради Міністрів СРСР у питаннях праці і заробітної плати, Держбудом СРСР і ВЦРПС внести необхідні зміни в діючу звітність про виконання норм виробітку і ввести уточнену звітність з 1974 року.

Голова Ради Міністрів

Української РСР

О. ЛЯШКО

Голова Української

Республіканської Ради

Професійних Спілок

В. СОЛОГУБ

Інд. 26