Заключний протокол Всесвітньої поштової конвенції

ЗАКЛЮЧНИЙ ПРОТОКОЛ

Всесвітньої поштової конвенції

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 14.09.94 р.

ДАТА ЗАТВЕРДЖЕННЯ УКРАЇНОЮ: 01.02.99 р.

При підписанні Всесвітньої поштової конвенції, укладеної цього числа, нижчепідписані повноважні представники погодились з нижченаведеним:

Стаття I

Належність поштових відправлень

1. Стаття 2 не застосовується до Антігуа і Барбуда, Австралії, Бахрейну, Барбадосу, Белізу, Ботсвані, Бруней-Даруссаламу, Канади, Домініки, Єгипту, Фіджі, Гамбії, Гани, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, заморських територій, які залежать від Сполученого Королівства Великої Британії, Гренади, Гайани, Ірландії, Ямайки, Кенії, Кірибаті, Кувейту, Лесото, Малайзії, Малаві, Маврікію, Науру, Нігерії, Нової Зеландії, Уганди, Папуа - Нової Гвінеї, Сент-Кристоферу і Невіс, Сент-Люсії, Сент-Вінсент і Гренадінів, Соломонових островів, Західного Самоа, Сейшельських островів, Сьєрра-Леоне, Сінгапуру, Свазіленду, Танзанії, Трінідаду і Тобаго, Тувалу, Вануату, Ємену, Замбії і Зімбабве.

2. Стаття 2 також не застосовується до Данії, законодавство якої не дозволяє повернення або зміни адреси відправлень письмової кореспонденції на прохання відправника з того моменту, коли одержувача було повідомлено про надходження відправлення на його адресу.

Стаття II

Тарифи

1. Відступаючи від статті 6.4, Адміністрації Канади дозволяється стягувати поштові тарифи, які відрізняються від тарифів, передбачених у Конвенції та Угодах, якщо ці тарифи допускаються законодавством цієї країни.

Стаття III

Винятки в безкоштовному пересиланні секограм

1. Відступаючи від статті 7.4, Поштові адміністрації Сент-Вінсент і Гренадінів та Туреччини, які у своїй внутрішній службі не здійснюють безкоштовної пересилки секограм, мають право стягувати збір і спеціальні тарифи, які, однак, не можуть бути вище тарифів, які застосовуються у їхній внутрішній службі.

2. Відступаючи від статті 7.4, Адміністрації Німеччини, Сполучених Штатів Америки, Канади, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії та Японії мають право стягувати спеціальні тарифи, які застосовуються до секограм у їхній внутрішній службі.

Стаття IV

Дрібні пакети

1. Зобов'язання участі в обміні дрібними пакетами вагою понад 500 г не поширюється на Адміністрації М'янми і Папуа - Нової Гвінеї, які не можуть забезпечити цей обмін.

Стаття V

Друковані видання. Максимальна вага

1. Відступаючи від статті 8.3.2, Адміністраціям Канади та Ірландії дозволяється обмежувати до 2 кг максимальну вагу вхідних і вихідних друкованих видань.

Стаття VI

Рекомендовані мішки М

1. Поштові адміністрації США і Канади мають право не приймати рекомендовані мішки М і не забезпечувати службу рекомендованих відправлень, до яких входять мішки подібного роду, які надходять з інших країн.

Стаття VII

Подання за кордоном відправлень письмової кореспонденції

1. Поштові адміністрації США, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії та Греції залишають за собою право стягувати, відповідно до вартості виконання роботи, тариф з будь-якої Поштової адміністрації, яка згідно зі статтею 25.4 повертає їй відправлення, які при поданні не були відіслані їхніми службами як поштові відправлення.

2. Відступаючи від статті 25.4, Адміністрація Канади залишає за собою право стягувати з Адміністрації подання відшкодування, яке б дозволило їй мінімально покрити витрати, пов'язані з обробкою таких відправлень.

3. Стаття 25.4 дозволяє Адміністрації призначення вимагати від Адміністрації подання відшкодування за доставку відправлень письмової кореспонденції, поданих за кордоном у великій кількості. Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії залишає за собою право обмежувати виплату цієї суми внутрішнім тарифом країни призначення, який застосовується до подібних відправлень.

4. Стаття 25.4 дозволяє Адміністрації призначення вимагати від Адміністрації подання відшкодування за доставку відправлень письмової кореспонденції, поданих за кордоном у великій кількості. Нижчезазначені країни залишають за собою право обмежувати виплату цієї суми

межами, дозволеними Конвенцією і Регламентом для відправлень, поданих у великій кількості: США, Австралія, Багами, Барбадос, Бруней-Дарусалам, Сполучене Королівство Великої Британії і Північної Ірландії, заморські території, які залежать від Великої Британії, Гренада, Гайана, Індія, Малайзія, Непал, Нова Зеландія, Нідерланди, Нідерландські Антілли і Аруба, Сент-Люсія, Сент-Вінсент і Гренадіни, Сінгапур, Шрі-Ланка, Сурінам, Таїланд.

5. Незважаючи на застереження, наведені в § 4, нижчезазначені країни залишають за собою право повністю застосовувати положення статті 25 Конвенції до відправлень, отриманих від країн - членів Союзу: Німеччина, Аргентина, Бенін, Бразилія, Буркіна-Фасо, Камерун, Кіпр, Кот-д'Івуар (Респ.), Єгипет, Франція, Греція, Гвінея, Ізраїль, Італія, Японія, Йорданія, Ліван, Малі, Мавританія, Монако, Португалія, Сенегал, Сирія, Того.

Стаття VIII

Заборони

1. Як виняток Поштова адміністрація Лівану не приймає рекомендовані відправлення, які містять монети або грошові купюри, або будь-які цінності на пред'явника, або дорожні чеки, або платину, золото, оброблене або необроблене срібло, коштовне каміння, коштовності та інші цінні речі. Вона не зобов'язана суворо дотримуватись статті 35.1 щодо її відповідальності у випадку викрадення або пошкодження рекомендованих відправлень, а також стосовно відправлень, які містять скляні або крихкі речі.

2. Як виняток Поштові адміністрації Болівії, Китайської Народної Республіки, Іраку, Непалу і В'єтнаму не допускають рекомендовані відправлення з вкладенням монет, банківських білетів, кредитних білетів або будь-яких цінностей на пред'явника, дорожніх чеків, платини, золота або срібла у виробах або у необробленому вигляді, коштовного каміння, ювелірних виробів та інших цінних речей.

3. Поштова адміністрація М'янми залишає за собою право не приймати відправлення з оголошеною цінністю, які містять цінні речі, зазначені у статті 26.2, оскільки її внутрішнє законодавство не допускає подібні відправлення.

4. Поштова адміністрація Непалу не приймає рекомендовані або з оголошеною цінністю відправлення, які містять грошові банкноти або монети, за винятком спеціально укладеної з цього приводу угоди.

Стаття IX

Речі, які підлягають обкладенню митом

1. З посиланням на статтю 26 Поштові адміністрації нижчеперерахованих країн не допускають пересилку відправлень з оголошеною цінністю з вкладенням речей, які підлягають обкладенню митом: Бангладеш, Сальвадор.

2. З посиланням на статтю 26 Поштові адміністрації нижченаведених країн не допускають пересилку простих і рекомендованих листів з вкладенням речей, які підлягають обкладенню митом: Афганістан, Албанія, Саудівська Аравія, Азербайджан, Білорусь, Камбоджа, Центральноафриканська Республіка, Чилі, Колумбія, Куба, Сальвадор, Естонія, Ефіопія, Італія, Непал, Узбекистан, Панама, Перу, Корейська Народно-Демократична Республіка, Сан-Маріно, Таджикистан, Туркменистан, Україна, Венесуела.

3. З посиланням на статтю 26 Поштові адміністрації нижчеперерахованих країн не допускають пересилку простих листів з вкладенням речей, які підлягають обкладенню митом: Бенін, Буркіна-Фасо, Кот-д'Івуар, Джибуті, Малі, Мавританія, Нігер, Оман, Сенегал, В'єтнам, Ємен.

4. Незважаючи на положення § 1 - 3, відправлення з вкладенням сироватки, вакцин, а також відправлення з вкладенням дефіцитних медикаментів термінової необхідності допускаються до пересилки в усіх випадках.

Стаття X

Повернення. Зміна або виправлення адреси

1. Стаття 29 не застосовується до Антігуа і Барбуда, Багамів, Бахрейну, Барбадосу, Белізу, Ботсвани, Бруней-Даруссаламу, Канади, Домініки, Фіджі, Гамбії, Сполученого Королівства Великої Британії і Північної Ірландії, до тих із Заморських територій, які залежать від Сполученого Королівства, Гренади, Гайани, Іраку, Ірландії, Ямайки, Кенії, Кірибаті, Кувейту, Лесото, Малайзії, Малаві, М'янми, Науру, Нігерії, Нової Зеландії, Уганди, Папуа - Нової Гвінеї, Корейської Народно-Демократичної Республіки, Сент-Крістоферу і Невіс, Сент-Люсії, Сент-Вінсент і Гренадинів, Соломонових островів, Західного Самоа, Сейшельських островів,

Сьєрра-Леоне, Сінгапуру, Свазіленду, Танзанії, Трінідаду і Тобаго, Тувалу, Вануату і Замбії, законодавство яких не допускає повернення або зміни адреси відправлень письмової кореспонденції на прохання відправника.

2. Стаття 29 застосовується в Австралії у тому випадку, якщо вона не суперечить внутрішньому законодавству цієї країни.

Стаття XI

Рекламації

1. Відступаючи від статті 30.4, Поштові адміністрації Саудівської Аравії, Кабо-Верде, Габону, заморських територій Сполученого Королівства, Греції, Ірану, Монголії, М'янма, Сирії, Чаду і Замбії залишають за собою право стягувати з клієнтів тариф за рекламацію.

2. Відступаючи від статті 30.4, Поштові адміністрації Аргентини, Словаччини і Чеської Республіки залишають за собою право стягувати спеціальний тариф, якщо внаслідок вжитих заходів щодо рекламації з'ясовується, що вона була подана невиправдано.

Стаття XII

Тариф за подання до митниці

1. Поштова адміністрація Габону залишає за собою право стягувати тариф за подання до митниці.

Стаття XIII

Відповідальність Поштових адміністрацій

1. Поштовим адміністраціям Бангладеш, Беніну, Буркіна-Фасо, Конго (Респ.), Чилі, Кот-д'Івуару, Джибуті, Індії, Лівану, Мадагаскару, Малі, Мавританії, Непалу, Нігеру, Сенегалу, Того і Туреччини дозволяється не застосовувати положення статті 34.1.1.1 щодо відповідальності за викрадення або пошкодження рекомендованих відправлень.

2. Відступаючи від статей 34.1.1.1 і 35.1, Поштові адміністрації Чилі, Китайської Народної Республіки і Колумбії несуть відповідальність лише за втрату і повне розкрадення або повне пошкодження вкладення рекомендованих відправлень.

3. Відступаючи від статті 34, Поштова адміністрація Саудівської Аравії не несе ніякої відповідальності за втрату або пошкодження відправлень, які містять речі, зазначені у статті 26.2.

Стаття XIV

Зняття відповідальності з Поштових адміністрацій

1. Поштова адміністрація Болівії не зобов'язана дотримуватись статті 35.1 щодо збереження відповідальності у випадку викрадення або пошкодження рекомендованих відправлень.

Стаття XV

Виплата відшкодування

1. Поштові адміністрації Бангладеш, Болівії, Гвінеї, Мексики, Непалу і Нігерії не зобов'язані дотримуватись статті 37.3 щодо подання кінцевого рішення протягом двох місяців або доведення до відома Адміністрації подання або призначення, залежно від випадку, що поштове відправлення через його вкладення було затримане, конфісковане або знищене компетентною владою або було вилучене згідно з її внутрішнім законодавством.

2. Поштові адміністрації Конго (Респ.), Джибуті, Гвінеї, Лівану і Мадагаскару не зобов'язані дотримуватись статті 37.3 щодо подання кінцевого рішення по рекламації протягом двох місяців. Вони не допускають, крім того, щоб особі, яка має на це право, було виплачено відшкодування за їхній рахунок іншою Адміністрацією після закінчення вищезазначеного терміну.

Стаття XVI

Особливі транзитні витрати

1. Поштова адміністрація Греції залишає за собою право збільшувати з одного боку на 30 % тариф за сухопутні транзитні витрати, а з іншого боку збільшувати на 50 % тариф за морські транзитні витрати, передбачені у статті 48.1.

2. Поштова адміністрація Російської Федерації має право стягувати додатково 0,65 СПЗ понад транзитні збори, зазначені у статті 48.1.1, за кожний кілограм відправлень письмової кореспонденції, які перевозяться транзитом Транссибірським шляхом.

3. Поштові адміністрації Єгипту і Судану мають право стягувати додатково 0,16 СПЗ понад транзитні збори, зазначені у статті 48.1, за кожний мішок із вкладенням письмової кореспонденції, який перевозиться транзитом через озеро Насер, між Шаллал (Єгипет) і Ваді Хальфа (Судан).

4. Поштовій адміністрації Республіки Панама дозволяється стягувати додатково 0,98 СПЗ за транзитні витрати, зазначені у статті 48.1, за кожний мішок письмової кореспонденції, який іде транзитом через Панамський канал між портами Бальбоа у Тихому океані і Крістобал у Атлантичному океані.

5. Як виняток Поштовій адміністрації Республіки Панама дозволяється стягувати тариф у 0,65 СПЗ за мішок за усі депеші, здані або

перевантажені у порту Бальбоа або у Крістобалі, за умови, що ця Адміністрація не отримує жодного відшкодування у вигляді сухопутного або морського транзиту за ці депеші.

6. Відступаючи від статті 48.1, Поштовій адміністрації Афганістану дозволяється тимчасово, внаслідок виникнення особливих труднощів у засобах транспорту і сполучень, здійснювати по території своєї країни транзитне перевезення закритих депеш і кореспонденції, яка пересилається відкрито, за умов особливої домовленості між нею і зацікавленими Поштовими адміністраціями.

7. Відступаючи від статті 48.1, автомобільні служби Сирія - Ірак розглядаються як надзвичайні служби, які потребують оплати спеціальних транзитних витрат.

Стаття XVII

Витрати, пов'язані з внутрішнім повітряним перевезенням

1. Відступаючи від статті 52.3, Поштові адміністрації Саудівської Аравії, Багамських островів, Кабо-Верде, Конго (Респ.), Куби, Домініканської Республіки, Сальвадору, Еквадору, Габону, Греції, Гватемали, Гайани, Гондурасу, Монголії, Папуа - Нової Гвінеї, Соломонових островів і Вануату залишають за собою право стягувати плату, яка припадає за направлення міжнародних депеш в межах країни повітряним шляхом.

2. Відступаючи від статті 52.3, Поштова адміністрація М'янми залишає за собою право стягувати плату за направлення міжнародних депеш у межах країни незалежно від того, чи досилаються вони авіашляхом, чи ні.

3. Відступаючи від статей 52.4 та 52.5, Поштовим адміністраціям США, Канади, Ірану та Туреччини дозволяється стягувати у вигляді єдиних тарифів з відповідних Поштових адміністрацій свої витрати за внутрішнє авіаперевезення, пов'язані з вхідною поштою, яка надходить від будь-якої Адміністрації, для якої вони застосовують компенсацію за кінцеві витрати, яка базується тільки на витратах або на внутрішніх тарифах.

На посвідчення чого зазначені нижче повноважні представники склали цей Протокол, який буде мати ту ж силу і те ж значення, як коли б його положення були включені до самого тексту Конвенції, і підписали його в одному примірнику, який буде переданий на зберігання Генеральному директору Міжнародного бюро. Копію буде передано кожній стороні урядом країни місця проведення Конгресу.

Вчинено в Сеулі 14 вересня 1994 р.

____________