Тип: Постанова
№ 125
Дата: 12 березня 1974 р.
Статус: Чинний
РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
ПОСТАНОВА
від 12 березня 1974 р. N 125
Київ
Про питання, зв'язані з одноразовим умовним звільненням з місць позбавлення волі деяких категорій засуджених для роботи на будовах і підприємствах народного господарства
У зв'язку з прийняттям Указу Президії Верховної Ради СРСР від 1 березня 1974 р. "Про одноразове умовне звільнення з місць позбавлення волі деяких категорій засуджених для роботи на будовах і підприємствах народного господарства" і на виконання постанови Ради Міністрів СРСР від 1 березня 1974 р. N 145 Рада Міністрів Української РСР ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ УРСР організувати доставку на будови і підприємства осіб, умовно звільнених з місць позбавлення волі, забезпечивши їх одягом і взуттям першого строку носіння за сезоном і харчуванням в дорозі. Заборгованість цих осіб по оплаті харчування та виданого речового забезпечення списати за місцем відбування покарання.
Встановити, що умовно звільнені направляються на будови і підприємства народного господарства тільки після підтвердження органів внутрішніх справ за місцем знаходженнях будов і підприємств про готовність цих будов і підприємств до прийому і розміщення таких осіб.
2. Міністерству автомобільного транспорту УРСР, Головному управлінню річкового флоту при Раді Міністрів УРСР та управлінням залізниць забезпечити за заявками та за рахунок Міністерства внутрішніх справ УРСР перевезення умовно звільнених до місця їх роботи.
3. Заборонити керівникам будов і підприємств протягом обов'язкового строку роботи умовно звільнених на будові чи підприємстві звільняти цих осіб, крім випадків переведення на інші будови /підприємства/, повернення їх до місць позбавлення волі або визнання в установленому порядку інвалідами першої чи другої групи.
Зобов'язати керівників будов і підприємств народного господарства і виконавчі комітети місцевих Рад депутатів трудящих забезпечити організований прийом умовно звільнених, їх навчання виробничим професіям і ефективне трудове використання; з метою закріплення цих осіб на постійній роботі і надання їм можливості проживання з сім'ями вжити заходів до створення необхідних житлово-побутових умов з врахуванням віку і статі умовно звільнених, а також до будівництва шкіл, лікарень, комунальних і культурно-освітніх закладів.
4. Надати право міністерствам і відомствам УРСР виплачувати особам, які звільнені з місць позбавлення волі на підставі Указу Президії Верховної Ради СРСР від 1 березня 1974 р. та уклали після закінчення обов'язкового строку роботи на будовах чи підприємствах трудовий договір про роботу на строк не менше двох років на цих будовах /підприємствах/:
- одноразову допомогу в розмірах, передбачених для робітників, які направляються в порядку організованого набору;
- вартість проїзду, провозу майна та одноразову допомогу на членів сім'ї згідно з статтею 120 Кодексу Законів про працю Української РСР при виїзді членів їх сімей до місця роботи вказаних осіб, а також видавати в цих випадках позички на господарське обзаведення в розмірі до 200 карбованців на сім'ю, з погашенням позичок протягом півтора року.
В разі, якщо умовно звільнений до закінчення обов'язкового строку роботи на будові чи підприємстві перевезе членів сім'ї до місця своєї роботи, після укладення договору йому виплачується також вартість проїзду, провозу майна та одноразова допомога на членів сім'ї.
5. Міністерству внутрішніх справ УРСР по місцю знаходження будов і підприємств, на яких будуть працювати умовно звільнені, створювати спеціальні комендатури для обліку таких осіб і нагляду за їх поведінкою.
Встановити, що особовий склад вказаних спеціальних комендатур утримується за рахунок коштів міністерств, відомств і організацій, на будовах чи підприємствах яких використовується праця умовно звільнених.
6. Довести до відома міністерств, відомств УРСР та облвиконкомів, що Рада Міністрів СРСР постановою від 1 березня 1974 р. N 145:
- зобов'язала Держплан СРСР за погодженням з Міністерством внутрішніх справ СРСР в 20-денний строк затвердити перелік будов і підприємств народного
господарства, на які повинні направлятися умовно звільнені, з зазначенням числа осіб, які підлягають направленню на ці будови і підприємства, виходячи з того, що число умовно звільнених, що направляються на кожну будову чи підприємство; повинно бути не менше 100 чоловік. Вказаний перелік в частині будов оборонних галузей промисловості і підприємств, що випускають оборонну продукцію, підлягає погодженню також з Комітетом державної безпеки при Раді Міністрів СРСР;
- дозволила Держплану СРСР здійснювати перерозподіл умовно звільнюваних між республіками, краями і областями в разі виробничої необхідності.
Голова
Ради Міністрів УРСР
О. ЛЯШКО
Заст. Керуючого Справами
Ради Міністрів УРСР
Г. ЯРЕМЧУК
Інд. 38