Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР про охорону здоров'я

УКАЗ

ПРЕЗИДІЇ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

Про внесення змін і доповнень до Закону Української РСР про охорону здоров'я

Указ затверджено

Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки

від 26 березня 1980 року N 31-X

Указ втратив чинність

(згідно із Законом України

від 5 травня 1993 року N 3177-XII)

З метою приведення Закону Української РСР від 15 липня 1971 року про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до N 29, ст. 245) у відповідність з Конституцією СРСР і Конституцією Української РСР та відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 18 червня 1979 року "Про внесення змін і доповнень до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про охорону здоров'я" Президія Верховної Ради Української РСР постановляє:

Внести до Закону Української РСР про охорону здоров'я такі зміни і доповнення:

1. Статті 3, 4 і 5, пункти третій і сьомий статті 6, пункт четвертий статті 7, частину п'яту статті 9, частину другу статті 10, частину першу статті 19, частину другу статті 22, статтю 62, частину першу статті 64, статтю 84 та розділ IX Закону викласти в такій редакції:

"Стаття 3. Право громадян на охорону здоров'я

Відповідно до Конституції СРСР і Конституції Української РСР громадяни Української РСР мають право на охорону здоров'я.

Це право забезпечується безплатною кваліфікованою медичною допомогою, яка подається державними закладами охорони здоров'я; розширенням мережі закладів для лікування і зміцнення здоров'я громадян; розвитком і вдосконаленням техніки безпеки і виробничої санітарії; проведенням широких профілактичних заходів; заходами по оздоровленню навколишнього середовища; особливим піклуванням про здоров'я підростаючого покоління, включаючи заборону дитячої праці, не зв'язаної з навчанням і трудовим вихованням; розгортанням наукових досліджень, спрямованих на запобігання і зниження захворюваності, на забезпечення довголітнього активного життя громадян.

Стаття 4. Охорона здоров'я населення - обов'язок усіх державних органів, громадських організацій

Охорона здоров'я населення є обов'язком усіх державних органів, підприємств, установ і організацій. Повноваження зазначених органів, підприємств, установ і організацій по охороні здоров'я населення визначаються законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Професійні спілки, кооперативні організації, Товариство Червоного Хреста Української РСР та інші громадські організації відповідно до їх статутів (положень) беруть участь у забезпеченні охорони здоров'я населення в порядку, передбаченому законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Громадяни Української РСР повинні дбайливо ставитись до свого здоров'я і здоров'я інших членів суспільства.

Стаття 5. Участь громадськості в діяльності органів і закладів охорони здоров'я

Органи і заклади охорони здоров'я свою діяльність по охороні здоров'я населення здійснюють при широкій участі громадськості.

При лікувально-профілактичних, санітарно-профілактичних та інших закладах охорони здоров'я створюються громадські ради";

пункти третій і сьомий статті 6:

"3) проведення заходів по оздоровленню навколишнього середовища, забезпеченню санітарної охорони водойм, грунту і атмосферного повітря";

"7) розширення мережі санаторно-курортних закладів, профілакторіїв, будинків відпочинку, пансіонатів, туристських баз та інших закладів для лікування і зміцнення здоров'я громадян";

пункт четвертий статті 7:

"4) встановлення загальносоюзних планів виробництва і розподілу продукції медичної промисловості між союзними республіками, міністерствами, державними комітетами і відомствами СРСР, експорту й імпорту медикаментів, предметів медичної техніки та інших виробів медичного призначення";

частину п'яту статті 9:

"Місцеві Ради народних депутатів і їх виконавчі комітети керують підпорядкованими їм органами і установами охорони здоров'я, вживають заходів до розвитку мережі закладів охорони здоров'я, правильного їх розміщення і зміцнення матеріально-технічної бази, організації медичної допомоги населенню, координують і контролюють діяльність усіх підприємств, установ та організацій по

розробленню і проведенню заходів у галузі охорони здоров'я, забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя населення, організації відпочинку трудящих, розвитку фізичної культури, охорони і оздоровлення навколишнього середовища, а також здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону здоров'я населення і вирішують інші питання охорони здоров'я населення, віднесені відповідно до діючого законодавства до їх компетенції";

частину другу статті 10:

"Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про охорону здоров'я інші міністерства, державні комітети, відомства та організації можуть мати у своєму віданні на території Української РСР заклади охорони здоров'я лише з дозволу Ради Міністрів СРСР і повинні управляти ними відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР про охорону здоров'я";

частину першу статті 19:

"Лікарі та інші медичні, а також фармацевтичні працівники не мають права розголошувати відомості про хвороби, інтимне і сімейне життя громадян, про які вони дізналися внаслідок виконання професійних обов'язків";

частину другу статті 22:

"Проведення санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних заходів, спрямованих на оздоровлення навколишнього середовища, поліпшення умов праці, побуту і відпочинку населення, запобігання і зниження захворюваності, є обов'язком усіх державних органів, підприємств, установ і організацій, колгоспів, професійних спілок та інших громадських організацій";

"Стаття 62. Перевезення до лікувально-профілактичних закладів робітників і службовців, які захворіли під час роботи

Перевезення до лікувально-профілактичних закладів робітників і службовців, які захворіли під час роботи, здійснюється транспортними засобами або за рахунок підприємства, установи чи організації, в яких працює робітник або службовець, що захворів";

частину першу статті 64:

"Материнство в Українській РСР охороняється і заохочується державою; жінкам створюються умови, які дають можливість поєднувати працю з материнством; забезпечуються правовий захист, матеріальна і моральна підтримка материнства і дитинства";

"Стаття 84. Порядок організації і проведення судово-медичної і судово-психіатричної експертиз

Відповідно до Основ законодавства Союзу РСР і союзних республік про охорону здоров'я порядок організації і проведення судово-медичної та судово-психіатричної експертиз встановлюється Міністерством охорони здоров'я СРСР за погодженням з Верховним Судом СРСР, Прокуратурою СРСР, Міністерством юстиції СРСР і Міністерством внутрішніх справ СРСР";

"РОЗДІЛ IX

МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ

Стаття 88. Міжнародні договори

Якщо міжнародним договором СРСР або Української РСР встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство Української РСР про охорону здоров'я, то застосовуються правила відповідного міжнародного договору".

2. Статтю 13 після частини третьої доповнити новою частиною такого змісту:

"Лікар, який не працював за своєю професією більш як три роки, повинен бути направлений на стажування в інститут удосконалення або в інші відповідні заклади охорони здоров'я з наступним допуском до лікарської діяльності в порядку, що визначається Радою Міністрів СРСР".

Частину четверту статті 13 вважати п'ятою.

3. У частині другій статті 63 виключити слова "через відсутність медичних працівників".

4. У статтях 9, 10, 30, 31, 38, 60 і 75 слова "депутатів трудящих" замінити словами "народних депутатів".

Голова Президії Верховної

Ради Української РСР

О. ВАТЧЕНКО

Секретар Президії Верховної

Ради Української РСР

Я. КОЛОТУХА

м. Київ

21 березня 1980 року

N 5831-IX