тритикале

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ

НАКАЗ

04.02.2011

м. Київ

N 10

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

9 лютого 2011 р. за N 175/18913

Про затвердження Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале та Інструкції щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів

Відповідно до статей 9 та 22 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", постанови Кабінету Міністрів України від 02.12.2009 N 1294 "Про затвердження Порядку видачі сертифіката відповідності послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки"

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити:

1.1. Інструкцію з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале (додається).

1.2. Інструкцію щодо технології зберігання зерна у зерносховищах із застосуванням полімерних зернових рукавів (додається).

2. Державній інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку (Поєдинок М. С.) у п'ятиденний термін подати наказ на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Тригубенка С. М.

Перший заступник Міністра

М. Д. Безуглий

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державної служби

технічного регулювання

України - заступник Голови

комісії з реорганізації

Держспоживстандарту України

С. М. Орєхов

Голова ліквідаційної комісії

Державного комітету України

з питань регуляторної

політики та підприємництва

Г. Яцишина

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України

04.02.2011 N 10

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

9 лютого 2011 р. за N 175/18913

Інструкція

з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале

I. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає технологію виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале борошномельними підприємствами.

1.2. За біологічними і технологічними характеристиками зерно тритикале є гібридом пшениці та жита.

1.3. Для виробництва борошна використовують зерно тритикале першого та другого класів згідно з ДСТУ 4762:2007 "Тритикале. Технічні умови".

1.4. Фізичні властивості товарного зерна тритикале, вирощеного в Україні, характеризують за такими показниками: натура - 630 - 750 кг/м3; маса 1000 зерен - 36,70 - 49,93 г; загальна склоподібність - 39 - 81 %; крупність - залишки на ситах з отворами: розміром 3,0 х 20 мм - 5,94 - 43,35 %; розміром 2,5 х 20 мм - 3,56 - 14,02 %; розміром 2,0 х 20 мм - 0 - 8,09 %; розміром 1,7 х 20 мм - 0 - 2,4 %.

1.5. Хімічний склад основних речовин тритикале, %: протеїн - 10 - 18; крохмаль - 59 - 65; клітковина - 2,66 - 3,18; жир - 1,79 - 2,19; цукор - 3,29 - 4,85; зола - 1,69 - 2,35.

1.6. Заготівля, очищення, сушіння, активне вентилювання, захист зерна тритикале від шкідників зерна, приймання, зберігання і відпуск здійснюються борошномельними підприємствами відповідно до Технічного регламенту зернового складу, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 N 228, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.07.2004 за N 835/9434, "Правил организации и ведения технологического процесса на элеваторах и хлебоприемных предприятиях", затверджених наказом Мінзаготівель СРСР від 25.03.83 N 251.

II. Асортимент продукції

2.1. Із зерна тритикале на борошномельних підприємствах виробляють борошно хлібопекарське:

першого ґатунку;

другого ґатунку;

обойне.

2.2. При підготовці зерна до помелу виділяють:

побічні продукти - висівки та відходи кормові I і II категорій;

відходи некормові III категорії.

III. Види помелів та норми виходу продукції

3.1. Базові показники якості зерна тритикале, при помелі якого одержують базисні норми виходів продукції, такі: вологість (середньозважена) - 14,5 %; зольність, %: при сортових помелах - 1,85; при обойному помелі - 1,97; натура - 680 г/л; вміст зернової домішки -

1 %, вміст сміттєвої домішки - 1 %, у тому числі шкідливої - 0,1 %, загальна склоподібність при сортових помелах - 40 %.

3.2. Види хлібопекарських помелів тритикале і норми виходу продукції наведено в додатку 1.

3.3. Розрахунковий вихід продукції визначає виробнича (технологічна) лабораторія борошномельного підприємства на основі встановленого базисного виходу та показників фактичної якості перероблюваного зерна і нормативів надбавок і знижок згідно з Правилами організації і ведення технологічного процесу на борошномельних заводах, затверджених наказом Міністерства агропромислового комплексу України від 20.02.98 N 83 (далі - Правила). Додержання борошномельними підприємствами норм виходу борошна є обов'язковим.

IV. Технологічний процес підготовки і переробки зерна тритикале на борошно

4.1. Технологічний процес підготовки і переробки зерна тритикале на борошно здійснюється у такій послідовності:

приймання, розміщення і зберігання зерна;

передача і підготовка зерна до помелу;

переробка підготовленого зерна тритикале на хлібопекарське сортове та обойне борошно;

пакування, маркування, зберігання і відпуск споживачам борошна, побічних продуктів та відходів.

4.2. Зерно, що направляється із зерносховища в зерноочисне відділення борошномельного підприємства, повинно мати такі показники якості:

оптимальна вихідна вологість при сортових помелах - до 14,5 %, обойному помелі - на рівні, який забезпечує одержання борошна стандартної вологості;

вміст зерен пшениці - не більше 5,0 %;

вміст сміттєвої домішки - не більше 2 % (при доробці в елеваторі - не більше 1 %), в тому числі:

зіпсованих зерен - не більше 0,5 %;

шкідливої домішки - не більше 0,3 %;

в числі шкідливої домішки вміст сажки і ріжок, окремо або разом, не повинен перевищувати 0,05 %, а гірчака і в'язеля (окремо або разом) - 0,05 % із загальної норми 0,1 %;

вміст фузаріозних зерен - не більше 0,5 %;

вміст зернової домішки - не більше 7 %, в тому числі пророслих зерен - не більше 3,0 % (за аналізом до очищення).

4.3. Зерно на переробку постачається доброякісне, не пошкоджене самозігріванням та сушінням, без затхлого, солодового та інших сторонніх запахів.

4.4. Підготовка зерна до помелу здійснюється в такій послідовності:

приймання зерна за масою із зерносховища у силоси (бункери) для неочищеного зерна;

зважування зерна на автоматичних вагах;

формування помельної суміші тритикале;

видалення (перше) металомагнітної домішки на магнітних сепараторах;

підігрівання зерна в холодну пору року в спеціальних апаратах;

сепарування (перше) зерна в повітряно-ситових сепараторах;

видалення мінеральної домішки в каменевідбірниках;

видалення коротких домішок у кукілевідбірниках;

видалення довгастих домішок у вівсюговідбірниках, концентраторах;

видалення (друге) металомагнітної домішки в магнітних сепараторах;

обробка (перша) в оббивальних або лущильних машинах;

видалення легких домішок в аспіраторах;

холодне кондиціювання зерна - зволожування в апаратах і відволожування у силосах (бункерах);

обробка (друга) в оббивальних машинах або ентолейтерах-знезаражувачах;

сепарування (друге) в повітряно-ситових сепараторах;

видалення (третє) металомагнітної домішки в магнітних сепараторах;

зволожування і відволожування зерна перед I драною системою;

дозування на автоматичних вагах або дозаторах перед I драною системою.

4.5. Параметри зерноочисних машин необхідно підбирати з урахуванням вмісту і складу домішок у партії зерна, яке переробляють. У сепараторах установлюються сита з полотен з розміром отворів: сортувального - 4,0 мм х 20 мм, підсівного - діаметром 2,0 мм. У трієрах-кукілевідбірниках робочі органи повинні мати діаметр чарунок 4 - 5 мм при первинній обробці і 3 - 4 мм - на контролі; у трієрах-вівсюговідбірниках - 8 - 10 і 9 - 11 мм відповідно.

Суха обробка поверхні зерна тритикале проводиться в оббивальних машинах з абразивним або металевим сітчастим циліндром. При цьому зольність зерна повинна знижуватися на 0,02 - 0,04 %, а кількість битих зерен збільшуватися не більше ніж на 1 - 2 %.

4.6. Гранично допустимий

вміст домішок у зерні, що направляється на I драну систему, %:

зерен пшениці

- 4,0

зернової домішки

- 5,0

зокрема пророслих зерен

- 3,0

сміттєвої домішки (всього)

- 0,4

зокрема куколю

- 0,1

шкідливої домішки (всього)

- 0,05

зокрема:

гірчака повзучого і в'язеля різнокольорового (разом)

- 0,04

насіння геліотропа опушеноплідного і триходесми сивої

- не допускається

мінеральної домішки

- не допускається

фузаріозних зерен

- 0,3.

Кількість пророслих зерен встановлюють за результатами аналізу зерна до очищення.

4.7. Масова частка білка в перерахунку на суху речовину зерна тритикале має бути не менше ніж 10 %, а число падання - не менше ніж 100 с.

4.8. Кондиціювання зерна проводять шляхом зволожування водою, яка має температуру 30 - 40° C, або водяною парою з подальшим відволожуванням його в засіках за такими режимами:

для односортного помелу з виходом борошна першого ґатунку 70 %:

вологість зерна - 15,5 - 16,0 %;

тривалість відволожування - 7 - 8 год.;

для односортного помелу з виходом борошна другого ґатунку - 87 %:

вологість зерна холодного кондиціювання - 14,5 - 15,5 %;

тривалість відволожування - 3 - 5 год.;

вологість зерна при обробці парою - 14,5 - 15,5 %;

тиск пари - 0,10 - 0,15 МПа;

експозиція пропарювання - 30 - 40 с;

тривалість відволожування - 2 - 3 год.;

для двосортного помелу з виходом борошна першого і другого ґатунків 80 %:

вологість зерна холодного кондиціювання - 15,5 - 16,0 %;

тривалість відволожування - 8 - 9 год.;

вологість зерна при обробці парою - 14,0 - 15,0 %;

тиск пари - 0,10 - 0,15 МПа;

експозиція пропарювання - 25 - 30 с;

тривалість відволожування - 3 - 4 год.

4.9. Для всіх помелів незалежно від способу кондиціювання зерно перед I драною системою зволожують на 0,5 % і відволожують протягом 20 хв.

При обойному помелі кондиціювання зерна не є обов'язковим.

4.10. Обойний помел тритикале здійснюють на вальцьових верстатах і розсійниках для обойного помелу жита. Параметри вальцьових верстатів, режими подрібнення, розподіл вальцьової лінії і просіювальної поверхні по системах обойного помелу, сітки дротяні для сит розсійників вибирають відповідно до Правил.

З метою інтенсифікації процесу помелу і збільшення вмісту в борошні дрібних фракцій можливе застосування бичових вимелювальних машин для обробки продуктів після вальцьових верстатів; при цьому схід з бичових машин направляють на вальцьовий верстат наступної системи, прохід - у розсійник даної системи з такими середніми питомими навантаженнями:

на вальцьову лінію - не більше 300 кг/см/добу,

на просіювальну поверхню розсійників:

типу ЗРШ - 4000 кг/м2/добу;

типу ЗРМ - 3360 - 3750 кг/м2/добу.

Технологічну схему обойного помелу для борошномельного підприємства продуктивністю 130 т/добу із застосуванням вальцьових верстатів і розсійників наведено в додатку 2.

4.11. Односортний помел тритикале з виходом борошна першого ґатунку 70 % здійснюють із застосуванням вальцьових верстатів і розсійників без ситовійних машин. Технологічну схему для односортного (першого ґатунку) 70 %-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 100 - 120 т/добу наведено у додатку 3.

Драний процес здійснюють на чотирьох - п'яти системах, з яких II, III і IV можуть бути розділені на крупні і дрібні залежно від продуктивності підприємства. Для даного виду помелу доцільно застосовувати лущене зерно, а перед I драною системою встановити плющильну систему; краще вибрати вальці з мікрошорсткою поверхнею, а відношення колових швидкостей 1:1, у розсійнику - сита з капроновою N 23 або поліамідною N 19,5 ПЧ-160 тканиною, прохід сит (близько 1 %) направити у висівки. Для I - III драних систем залежно від продуктивності підприємства організовують одну чи дві сортувальні системи, а також сортувальну систему проходів бичових машин, у яких обробляють сходи верхніх сит III і IV драних систем.

Розмелювальний процес здійснюють на 5 - 6 системах, з яких першу - третю доцільно розділити на крупні і дрібні. Для крупних систем застосовують вальці з нарізною поверхнею, для

дрібних - з мікрошорсткою або гладенькою. Продукти дрібних систем перед розсійниками обробляють у деташерах.

Розподіл вальцьової і просіювальної поверхні по етапах і системах технологічного процесу, питомі добові навантаження на обладнання, параметри і режими вальцьових верстатів драних і розмелювальних систем вибирають для сортового односортного 63 %-го помелу жита згідно з Правилами.

4.12. При односортному помелі тритикале з виходом борошна другого ґатунку 87 % застосовують один етап сортування.

Процес містить 4 - 5 драних і 2 - 3 розмелювальні системи. Вимелювання продуктів здійснюють на V драній системі і бичовій машині, при цьому виділяють секцію розсійника для пересівання висівок V драної системи.

Розподіл вальцьової лінії і просіювальної поверхні по етапах і системах технологічного процесу, середні добові питомі навантаження на обладнання, параметри вальцьових верстатів систем вибирають для сортового односортного 87 %-го помелу жита згідно з Правилами.

Доцільно застосовувати більш низькі режими загального добутку (прохід сита з поліамідної тканини N 9,3 ПЧ-270): на I драній системі - 45 - 50 %, на II драній системі - 55 - 60 %. Технологічну схему односортного (другого ґатунку) 87 %-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 120 - 130 т/добу наведено у додатку 4.

4.13. При двосортному помелі тритикале з виходом борошна першого і другого ґатунків 80 % застосовують 5 драних і 4 розмелювальні системи.

Технологічну схему двосортного 80 %-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 120 - 130 т/добу наведено в додатку 5.

У драному процесі залежно від продуктивності заводу виділяють 1 - 2 сортувальні системи. Розмелювальний процес одноетапний, на другій системі застосовують вальці з мікрошорсткою поверхнею. Вимелювання продуктів здійснюють на V драній системі і 4-й розмелювальній, а також у бичовій машині, при цьому виділяють частину розсійника для пересівання висівок.

Розподіл вальцьової лінії і просіювальної поверхні на етапах і системах технологічного процесу, середні добові питомі навантаження на обладнання, параметри вальцьових верстатів систем вибирають для двосортного 80 %-го помелу жита згідно з Правилами. Застосовують більш низькі режими загального добутку; прохід сита з поліамідної тканини N 9,3 ПЧ-270 на I драній системі - 40 - 50 %, на II драній системі - 50 - 60 %.

4.14. Технічні характеристики технологічних схем сортових помелів зерна тритикале наведені в додатку 6.

V. Якість борошна

5.1. Борошно хлібопекарське із зерна тритикале має відповідати вимогам ДСТУ 4690:2008 "Борошно із зерна тритикале. Технічні умови".

5.2. Розрахункову харчову та енергетичну цінність 100 г борошна хлібопекарського із зерна тритикале наведено в додатку 7.

Директор Департаменту

розвитку аграрного ринку

А. В. Розгон

Додаток 1

до Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале

Види хлібопекарських помелів тритикале і норми виходу продукції

Продукти помелу

Види помелів і норми виходу продукції

односортні

двосортний

обойний

Борошно усього,

70 87

80

95

в тому числі:

першого ґатунку

70 -

25 - 35

-

другого ґатунку

- 87

45 - 55

-

обойне

- -

-

95

Побічні продукти:

висівки, %

26,6 9,6

16,6

2,0

відходи I і II категорій, %

2,4 2,4

2,4

2,0

відходи III категорії з механічними втратами (без миття зерна), %

0,7 0,7

0,7

0,7

Усушка, %

0,3 0,3

0,3

0,3

Разом

100

100

100

Примітка. При односортному 87 %-му помелі можливо виготовляти до 5 - 10 % борошна першого ґатунку, загальний вихід при цьому знижується на 0,3 % за кожний процент відбирання борошна першого ґатунку.

Додаток 2

до Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале

Технологічна схема обойного помелу для борошномельного підприємства продуктивністю 130 т/добу із застосуванням вальцьових верстатів і розсійників

Технічна

характеристика борошномельного підприємства за наведеною технологічною схемою: довжина вальцьової лінії - 4,8 м; загальна площа просіювальної поверхні - 34 м2, в тому числі: на драних системах - 25,5 м2, на контролі борошна - 8,5 м2; середні питомі навантаження: на вальцьову лінію - 271 кг/см/добу, на просіювальну поверхню - 3823 кг/м2/добу.

Додаток 3

до Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале

Технологічна схема для односортного (першого ґатунку) 70 %-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 100 - 120 т/добу

Додаток 4

до Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале

Технологічна схема односортного (другого ґатунку) 87 %-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 120 - 130 т/добу

Додаток 5

до Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале

Технологічна схема двосортного 80 %-го помелу зерна тритикале для борошномельного підприємства продуктивністю 120 - 130 т/добу

Додаток 6

до Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале

Технічні характеристики технологічних схем сортових помелів зерна тритикале

Показники технологічних схем

Одиниці вимірювання

Значення показників для помелів

70 %-го першого ґатунку

87 %-го другого ґатунку

80 %-го двосортного

1

2

3

4

5

Кількість секцій розсійників

шт.

24

16

20

Загальна просіювальна поверхня,

м2

102

68

85

в тому числі:

драного процесу

м2

55,25

42,50

46,75

розмелювального процесу

м2

34,00

12,75

25,50

на контролі борошна

м2

12,75

12,75

12,75

Відношення площ просіювальної поверхні розмелювального і драного процесів

м2/м2

0,62

0,30

0,50

Кількість вальцьових верстатів

шт.

8

5

7

Загальна довжина вальцьової лінії,

м

16

10

14

в тому числі:

драного процесу

м

8

7

8

розмелювального процесу

м

8

3

6

Відношення довжини вальцьової лінії розмелювального і драного процесів

м/м

1

0,43

0,71

Кількість бичових вимелювальних машин

шт.

2

3

2

Кількість деташерів

шт.

3

-

1

Середні добові питомі навантаження:

на просіювальну поверхню

кг/м2

1078

1910

1530

на вальцьову лінію

кг/см

69

130

93

Додаток 7

до Інструкції з технології виробництва хлібопекарського сортового і обойного борошна із зерна тритикале

Розрахункова харчова та енергетична цінність 100 г борошна хлібопекарського із зерна тритикале

Борошно

Білок, %

Вуглеводи, %

Жир, %

Енергетична цінність борошна

ккал

кДж

Першого ґатунку

13

65

1,4

308

1290

Другого ґатунку

14

60

1,8

297

1244

Обойне

14

56

2,0

284

1190

____________