Заключний акт, який утілює результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів

ЗАКЛЮЧНИЙ АКТ,

який утілює результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 15.04.94 р.

ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ ЧЛЕНІВ СВІТОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ТОРГІВЛІ: 01.01.95 р.

ДАТА НАБРАННЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ: 16.05.2008 р.

Офіційний переклад.

1. Зустрівшись для того, щоб завершити Уругвайський раунд багатосторонніх торговельних переговорів, представники урядів та Європейських співтовариств, члени Комітету з питань торговельних переговорів домовилися, що Угода про заснування Світової організації торгівлі (яка в цьому Заключному акті іменується Угода СОТ), Декларації та Рішення Міністрів, а також Домовленість про зобов'язання у сфері фінансових послуг, додані до цього, втілюють результати їхніх переговорів та утворюють невід'ємну частину цього Заключного акта.

2. Підписуючи цей Заключний акт, представники домовилися:

a) подати у належному порядку Угоду СОТ на розгляд своїх відповідних компетентних органів влади з метою схвалення Угоди відповідно до встановлених процедур;

b) прийняти Декларації та Рішення Міністрів.

3. Представники домовилися про бажаність прийняття Угоди СОТ всіма учасниками Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів (далі - учасники) з метою набрання нею чинності до 1 січня 1995 року чи якнайшвидше після цієї дати. Не пізніше, ніж наприкінці 1994 року, Міністри зустрінуться, відповідно до останнього пункту Декларації міністрів, прийнятої в Пунта-дель-Есте, для прийняття рішення щодо міжнародної імплементації результатів Раунду, зокрема питання про час набрання ними чинності.

4. Представники домовилися, що Угода СОТ повинна бути відкритою для прийняття як цілісний пакет чи то шляхом підписання, чи іншим способом, всіма учасниками згідно зі статтею XIV цієї Угоди. Прийняття та порядок набрання чинності багатосторонніми торговельними угодами з обмеженою кількістю учасників, включеними у Додаток 4 до Угоди СОТ, регулюються положеннями відповідної багатосторонньої угоди з обмеженою кількістю учасників.

5. До прийняття Угоди СОТ учасники, які не є сторонами Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, повинні спершу завершити переговори щодо приєднання до Генеральної угоди і стати її сторонами. Для учасників, які на день підписання Заключного акта не є сторонами Генеральної угоди, Розклади не є остаточними і згодом повинні бути доопрацьовані з метою приєднання таких учасників до Генеральної угоди та прийняття Угоди СОТ.

6. Цей Заключний акт і тексти, що додаються до нього, повинні бути передані на зберігання Генеральному директору сторін Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, який повинен оперативно надати кожному учаснику їхню засвідчену копію.

Учинено в Марракеші п'ятнадцятого дня квітня одна тисяча дев'ятсот дев'яносто четвертого року, в єдиному примірнику, англійською, французькою та іспанською мовами, причому всі тексти є автентичними.

УГОДА

про заснування Світової організації торгівлі

Сторони цієї Угоди,

визнаючи, що їхні відносини в галузі торгівлі та економічного підприємництва повинні бути спрямовані на підвищення рівня життя, забезпечення повної зайнятості й значного та постійного зростання реального доходу й ефективного попиту, а також розширення виробництва товарів та послуг і торгівлі ними з урахуванням оптимального використання світових ресурсів відповідно до цілей сталого розвитку, прагнення захистити й зберегти навколишнє середовище та поліпшити засоби для досягнення цього в такий спосіб, який є сумісним з їхніми відповідними потребами та інтересами на різних рівнях економічного розвитку;

визнаючи також, що існує потреба в ужитті позитивних зусиль, спрямованих на те, щоб країни, що розвиваються, зокрема найменш розвинені серед них, мали частку в зростанні міжнародної торгівлі, яка відповідає потребам їхнього економічного розвитку;

бажаючи сприяти цим цілям шляхом укладення обопільних і взаємовигідних домовленостей, спрямованих на значне зниження тарифів й інших бар'єрів у торгівлі та на усунення дискримінаційного режиму в міжнародних торговельних відносинах;

тому будучи сповненими рішучості розвивати

інтегровану, стійкішу й тривалішу систему багатосторонньої торгівлі, яка охоплює Генеральну угоду про тарифи й торгівлю, раніше досягнуті результати зусиль з лібералізації торгівлі, а також результати Уругвайського раунду багатосторонніх торгівельних переговорів;

будучи сповненими рішучості зберегти основні принципи й посприяти досягненню цілей, які є основою цієї системи багатосторонньої торгівлі,

домовляються про таке:

Стаття I

Заснування Організації

Цією Угодою засновано Світову організацію торгівлі (далі - СОТ).

Стаття II

Сфера діяльності СОТ

1. СОТ забезпечує загальну організаційну базу для здійснення торговельних відносин між її членами з питань, що стосуються угод та пов'язаних з ними правових документів, які охоплено в додатках до цієї Угоди.

2. Угоди та пов'язані з ними правові документи, які охоплено в додатках 1, 2 й 3 (далі - багатосторонні торговельні угоди), є невід'ємними частинами цієї Угоди та обов'язковими для всіх членів.

3. Угоди та пов'язані з ними правові документи, які охоплено в додатку 4 (далі - торговельні угоди з обмеженим колом учасників), також є частиною цієї Угоди для тих членів, які їх прийняли, та є обов'язковими для цих членів. Торговельні угоди з обмеженим колом учасників не створюють ні зобов'язань, ні прав для членів, які їх не прийняли.

4. Генеральна угода про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - ГАТТ 1994), яку зазначено в додатку 1A, юридично відрізняється від Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, датованої 30 жовтня 1947 року, доданої до Заключного акта, який прийнято після закінчення другої сесії Підготовчого комітету конференції Організації Об'єднаних Націй з питань торгівлі та зайнятості, з подальшими уточненнями, доповненнями чи змінами (далі - ГАТТ 1947).

Стаття III

Функції СОТ

1. СОТ сприяє виконанню, адмініструванню й реалізації положень і досягненню цілей цієї Угоди та багатосторонніх торговельних угод, а також забезпечує рамки для виконання, адміністрування й реалізації торговельних угод з обмеженим колом учасників.

2. СОТ забезпечує форум для проведення переговорів між її членами стосовно їхніх багатосторонніх торговельних відносин з питань, які регулюються угодами, які зазначено в додатках до цієї Угоди. За рішенням Конференції міністрів СОТ також може забезпечувати форум для подальших переговорів між її членами стосовно їхніх багатосторонніх торговельних відносин, а також рамки для впровадження результатів таких переговорів.

3. СОТ адмініструє Домовленість про правила та процедури вирішення спорів (далі - Домовленість про вирішення спорів, або ДВС), яку зазначено в додатку 2 до цієї Угоди.

4. СОТ адмініструє Механізм огляду торговельної політики (далі - ТПРМ), який передбачено в додатку 3 до цієї Угоди.

5. Для досягнення більшої погодженості у формуванні глобальної економічної політики СОТ у разі необхідності співробітничає з Міжнародним валютним фондом і Міжнародним банком реконструкції та розвитку та його філіалами.

Стаття IV

Структура СОТ

1. Конференція міністрів складається з представників усіх членів, які збираються щонайменше раз на кожні два роки. Конференція міністрів виконує функції СОТ та вживає необхідних для цього заходів. На вимогу члена Конференція міністрів має повноваження приймати рішення з усіх питань за будь-якою з багатосторонніх торговельних угод відповідно до спеціальних вимог для прийняття рішень, передбачених цією Угодою та відповідними багатосторонніми торговельними угодами.

2. Генеральна рада складається з представників усіх членів, які збираються в разі необхідності. У перервах між засіданнями Конференції міністрів її функції виконує Генеральна рада. Генеральна рада також виконує функції, покладені на неї цією Угодою. Генеральна рада розробляє та затверджує регламент комітетів, передбачених у пункті 7.

3. У разі необхідності Генеральна рада скликається для виконання функцій Органу з питань вирішення спорів, передбаченого Домовленістю про вирішення спорів. Орган з питань вирішення спорів може мати власного голову та розробляє такий регламент, який він уважає необхідними для виконання своїх функцій.

4. У разі необхідності Генеральна рада скликається для виконання функцій Органу з питань огляду торговельної політики, передбаченого в ТПРМ. Орган з питань огляду торговельної політики може мати власного голову та розробляє такий регламент, який він уважає необхідними для виконання своїх функцій.

5. Рада з питань торгівлі товарами, Рада з питань торгівлі послугами та Рада з питань торговельних аспектів прав інтелектуальної власності (далі - Рада ТРІПС) виконують свої функції під загальним керівництвом Генеральної ради. Рада з питань торгівлі товарами здійснює нагляд за функціонуванням багатосторонніх торговельних угод, які зазначено в додатку 1A. Рада з питань торгівлі послугами здійснює нагляд за функціонуванням Генеральної угоди про торгівлю послугами (далі - ГАТС). Рада ТРІПС здійснює нагляд за функціонуванням Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (далі - Угода ТРІПС). Ці Ради виконують функції, покладені на них відповідними угодами та Генеральною радою. Вони розробляють свої відповідні регламенти за умови їхнього схвалення Генеральною радою. Членство в цих Радах є відкритим для представників усіх членів. У разі необхідності ці Ради збираються для виконання своїх функцій.

6. У разі необхідності Рада з питань торгівлі товарами, Рада з питань торгівлі послугами та Рада ТРІПС засновують допоміжні органи. Ці допоміжні органи встановлюють свої відповідні регламенти за умови їхнього схвалення відповідними Радами.

7. Конференція міністрів засновує Комітет з питань торгівлі та розвитку, Комітет з питань обмежень, пов'язаних з платіжним балансом і Комітет з питань бюджету, фінансування та управління, які виконують функції, покладені на них цією Угодою та багатосторонніми торговельними угодами й будь-які додаткові функції, покладені на них Генеральною радою, а також може заснувати такі додаткові комітети з такими функціями, які вона може вважати необхідними. Однією з функцій Комітету з питань торгівлі та розвитку є періодичний перегляд спеціальних положень у багатосторонніх торговельних угодах на користь найменш розвинених країн-членів і звітування перед Генеральною радою для вживання необхідних заходів. Членство в цих Комітетах є відкритим для представників усіх членів.

8. Органи, передбачені за торговельними угодами з обмеженим колом учасників, виконують функції, покладені на них цими угодами, і діють в організаційних рамках СОТ. Ці органи регулярно інформують Генеральну раду про свою діяльність.

Стаття V

Відносини з іншими організаціями

1. Генеральна рада вживає необхідних заходів для ефективного співробітництва з іншими міжурядовими організаціями, функції яких мають стосунок до функцій СОТ.

2. Генеральна рада може вживати необхідних заходів для проведення консультацій та здійснення співробітництва з неурядовими організаціями, які займаються питаннями, що мають стосунок до питань, якими займається СОТ.

Стаття VI

Секретаріат

1. Секретаріат СОТ (далі - Секретаріат) очолюється Генеральним директором.

2. Конференція міністрів призначає Генерального директора та затверджує правила, які визначають повноваження, обов'язки, умови праці й строк служби Генерального директора.

3. Генеральний директор призначає членів персоналу Секретаріату й визначає їхні обов'язки та умови праці відповідно до правил, прийнятих Конференцією міністрів.

4. Обов'язки Генерального директора та персоналу Секретаріату за своїм характером є виключно міжнародними. Під час виконання своїх обов'язків Генеральний директор та персонал Секретаріату не запитують не або не приймають розпоряджень від будь-якого уряду чи будь-якого іншого органу поза СОТ. Вони утримуються від будь-яких дій, які можуть негативно вплинути на їхнє становище як міжнародних посадових осіб. Члени СОТ поважають міжнародний характер обов'язків Генерального директора та персоналу Секретаріату й не намагаються впливати на них під час виконання ними своїх обов'язків.

Стаття VII

Бюджет і внески

1. Генеральний директор подає Комітетові з питань бюджету, фінансування та управління проект річного бюджету й фінансовий звіт СОТ. Комітет з питань

бюджету, фінансування та управління вивчає проект річного бюджету й фінансовий звіт, запропоновані Генеральним директором, та вносить відповідні рекомендації стосовно них Генеральній раді. Проект річного бюджету підлягає затвердженню Генеральною радою.

2. Комітет з питань бюджету, фінансування та управління пропонує Генеральній раді фінансові правила, які охоплюють положення, що встановлюють:

a) шкалу внесків, у якій видатки СОТ розподіляються між її членами, а також

b) заходи, яких уживають стосовно членів, що мають заборгованість.

Фінансові правила ґрунтуються на правилах і практиці ГАТТ 1947 настільки, наскільки це є можливим.

3. Генеральна рада затверджує фінансові правила та проект річного бюджету більшістю у дві третини голосів, яка охоплює більше половини членів СОТ.

4. Кожний член своєчасно вносить до СОТ свій внесок для фінансування витрат СОТ відповідно до фінансових правил, затверджених Генеральною радою.

Стаття VIII

Статус СОТ

1. СОТ є юридичною особою, і кожний з її членів надає їй таку правоздатність, яка може бути необхідною для виконання її функцій.

2. Кожний із членів надає СОТ такі привілеї та імунітети, які є необхідними для виконання її функцій.

3. Кожний із членів також надає посадовим особам СОТ і представникам членів такі привілеї та імунітети, які є необхідними для незалежного виконання ними функцій, пов'язаних із СОТ.

4. Привілеї та імунітети, які член надає СОТ, її посадовим особам та представникам членів, є подібними до привілеїв та імунітетів, передбачених у Конвенції про привілеї та імунітети спеціалізованих установ ООН, схваленій Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй 21 листопада 1947 року.

5. СОТ може укласти угоду про штаб-квартиру.

Стаття IX

Прийняття рішень

1. СОТ продовжує практику прийняття рішень шляхом досягнення консенсусу, яка застосовувалася відповідно до ГАТТ 19471. Якщо не передбачено іншого, у разі неможливості прийняття рішення шляхом досягнення консенсусу обговорюване питання вирішується голосуванням. На засіданнях Конференції міністрів та Генеральної ради кожний член СОТ має один голос. У випадках, коли Європейські Співтовариства використовують своє право голосу, вони мають кількість голосів, яка дорівнює кількості держав-членів2, що є членами СОТ. Рішення Конференції міністрів та Генеральної ради приймаються більшістю поданих голосів, якщо іншого не передбачено в цій Угоді чи відповідній багатосторонній торговельній угоді3.

____________

1 Рішення відповідного органу вважається прийнятим шляхом досягнення консенсусу, якщо жодний член, присутній на засіданні, під час якого прийнято рішення, формально не заперечує проти запропонованого рішення.

2 Кількість голосів Європейських співтовариств та їхніх держав-членів у будь-якому разі не перевищує кількості держав - членів Європейських співтовариств.

3 Рішення Генеральної ради у випадках, коли вона скликається як Орган з питань вирішення спорів, приймаються лише відповідно до положень пункту 4 статті 2 Домовленості про вирішення спорів.

2. Конференція міністрів та Генеральна рада мають виключні повноваження приймати рішення про тлумачення цієї Угоди та багатосторонніх торговельних угод. У разі тлумачення багатосторонньої торговельної угоди, зазначеної в додатку 1, вони здійснюють свої повноваження на підставі рекомендацій Ради, яка стежить за виконанням положень такої угоди. Рішення про тлумачення приймаються більшістю в три чверті голосів членів. Цей пункт не застосовується в такий спосіб, який суперечив би положенням статті X про поправки.

3. За виключних обставин Конференція міністрів може прийняти рішення про звільнення від зобов'язання, покладеного на члена цією Угодою чи будь-якою багатосторонньою торговельною угодою, за умови, що будь-яке таке рішення приймається трьома чвертями4 членів, якщо іншого не передбачено в цьому пункті.

____________

4 Рішення про надання звільнення від зобов'язання, обумовленого перехідним періодом або періодом поетапної реалізації, якого член, що звертається з проханням про звільнення від зобов'язання, не виконав до закінчення

відповідного строку, приймається лише шляхом досягнення консенсусу.

a. Прохання про надання звільнення від зобов'язання, яке стосується цієї Угоди, подається на розгляд Конференції міністрів відповідно до практики прийняття рішень шляхом досягнення консенсусу. Конференція міністрів установлює строк для розгляду такого прохання, який не перевищує 90 днів. Якщо протягом цього строку консенсусу не досягнуто, будь-яке рішення про надання звільнення від зобов'язання приймається трьома чвертями членів.

b. Прохання про надання звільнення від зобов'язання, яке стосується багатосторонніх торговельних угод, зазначених у додатку 1A або 1B, або 1C, та додатків до них, спершу подається до Ради з питань торгівлі товарами, Ради з питань торгівлі послугами чи Ради ТРІПС відповідно для розгляду протягом строку, який не перевищує 90 днів. Після закінчення цього строку відповідна Рада подає доповідь Конференції міністрів.

4. Рішення Конференції міністрів про надання звільнення від зобов'язання встановлює виключні обставини, які виправдовують таке рішення, умови, які регулюють застосування звільнення від зобов'язання, та дату закінчення строку дії звільнення від зобов'язання. Будь-яке звільнення від зобов'язання, надане на строк понад один рік, розглядається Конференцією міністрів не пізніше, ніж через один рік після його надання, а далі - щороку до закінчення строку дії звільнення від зобов'язання. Під час кожного перегляду Конференція міністрів перевіряє, чи продовжують існувати виключні обставини, які виправдовують надання звільнення від зобов'язання, а також чи виконано умови надання звільнення від зобов'язання. На підставі щорічного перегляду Конференція міністрів може продовжити, змінити або припинити звільнення від зобов'язання.

5. Рішення за торговельною угодою з обмеженим колом учасників, у тому числі будь-які рішення про тлумачення та звільнення від зобов'язання, регулюється положеннями такої угоди.

Стаття X

Поправки

1. Будь-який член СОТ може запропонувати внести поправки до положень цієї Угоди чи багатосторонніх торговельних угод, які зазначено в додатку 1, шляхом подання такої пропозиції на розгляд Конференції міністрів. Ради, перелічені в пункті 5 статті IV, також можуть подавати на розгляд Конференції міністрів пропозиції про внесення поправок до положень відповідних багатосторонніх торговельних угод, які зазначено в додатку 1 та за виконанням яких вони наглядають. Якщо Конференція міністрів не прийме рішення про триваліший строк, то протягом 90 днів з моменту формального подання на розгляд Конференції міністрів пропозиції будь-яке рішення Конференції міністрів подати запропоновану поправку на розгляд членів для прийняття приймається шляхом досягнення консенсусу. Якщо положення пунктів 2, 5 чи 6 не застосовуються, у рішенні зазначається, чи застосовуються положення пунктів 3 та 4. У разі досягнення консенсусу Конференція міністрів негайно подає запропоновану поправку на розгляд членів для прийняття. Якщо протягом установленого строку на засіданні Конференції міністрів не досягнуто консенсусу, Конференція міністрів більшістю у дві третини голосів членів приймає рішення, чи подавати запропоновану поправку на розгляд Конференції міністрів для прийняття. За винятком випадків, зазначених у пунктах 2, 5 й 6, до запропонованої поправки застосовуються положення пункту 3, якщо Конференція міністрів більшістю в три чверті членів не прийме рішення про застосування положень пункту 4.

2. Поправки до положень цієї статті й до положень таких статей набирають чинності лише після прийняття всіма членами:

статті IX цієї Угоди;

статей I та II ГАТТ 1994;

статті II:1 ГАТС;

статті 4 Угоди ТРІПС.

3. За винятком поправок до положень, перелічених у пунктах 2 та 6, поправки до положень цієї Угоди чи положень багатосторонніх торговельних угод, які зазначено в додатках 1A та 1C та які за своїм характером могли б змінити права та обов'язки членів, набирають чинності для членів, які їх прийняли, після прийняття двома третинами членів, а після цього - для кожного іншого члена після прийняття ним. Конференція міністрів більшістю в

три чверті членів може вирішити, що будь-яка поправка, яка набирає чинності відповідно до цього пункту, за своїм характером є такою, що будь-який член, який не прийняв її протягом строку, установленого Конференцією міністрів для кожного випадку, може вийти із СОТ або залишитися членом за згодою Конференції міністрів.

4. За винятком поправок до положень, перелічених у пунктах 2 та 6, поправки до положень цієї Угоди чи положень багатосторонніх торговельних угод, які зазначено в додатках 1A та 1C та які за своїм характером могли б змінити права та обов'язки членів, набирають чинності для всіх членів після прийняття двома третинами членів

5. За винятком випадків, передбачених у зазначеному вище пункті 2, поправки до частин I, II й III ГАТС та відповідних додатків набирають чинності для членів, які їх прийняли, після прийняття двома третинами членів, а після цього - для кожного члена СОТ після прийняття ним. Конференція міністрів більшістю в три чверті членів може вирішити, що будь-яка поправка, яка набирає чинності відповідно до попереднього положення, за своїм характером є такою, що будь-який член, який не прийняв її протягом строку, установленого Конференцією міністрів для кожного випадку, може вийти із СОТ або залишитися членом за згодою Конференції міністрів. Поправки до частин IV, V й VI ГАТС та відповідних додатків набирають чинності для всіх членів після прийняття двома третинами членів.

6. Незважаючи на інші положення цієї статті, поправки до Угоди ТРІПС, які відповідають вимогам пункту 2 статті 71 Угоди ТРІПС, можуть прийматися Конференцією міністрів без подальшої процедури формального прийняття.

7. Будь-який член, який приймає поправку до цієї Угоди чи багатосторонньої торговельної угоди, яку зазначено в додатку 1, здає на зберігання Генеральному директору документ про прийняття протягом строку прийняття, установленого Конференцією міністрів.

8. Будь-який член СОТ може запропонувати внести поправки до положень багатосторонніх торговельних угод, які зазначено в додатках 2 й 3 шляхом подання такої пропозиції на розгляд Конференції міністрів. Рішення про затвердження поправок до багатосторонньої торговельної угоди, яку зазначено в додатку 2, приймається шляхом досягнення консенсусу, і ці поправки набирають чинності для всіх членів після затвердження Конференцією міністрів. Рішення про затвердження поправок до багатосторонньої торговельної угоди, яку зазначено в додатку 3, набирають чинності для всіх членів після затвердження Конференцією міністрів.

9. На вимогу членів, які є сторонами торговельної угоди, Конференція міністрів може вирішити виключно шляхом досягнення консенсусу додати таку угоду до додатка 4. На вимогу членів, які є сторонами торговельної угоди з обмеженим колом учасників, Конференція міністрів може вирішити вилучити таку угоду з додатка 4.

10. Поправки до торговельної угоди з обмеженим колом учасників регулюються положеннями такої угоди.

Стаття XI

Перше членство

1. Договірні сторони ГАТТ 1947 станом на дату набрання цією Угодою чинності, а також Європейські Співтовариства, які приймають цю Угоду та багатосторонні торговельні угоди, перелік поступок та зобов'язань для яких додано до ГАТТ 1994 і перелік спеціальних зобов'язань для яких додано до ГАТС, стають першими членами СОТ.

2. Від найменш розвинених країн, визнаних такими Організацією Об'єднаних Націй, вимагатиметься лише прийняття зобов'язань та поступок настільки, наскільки вони є сумісними з їхніми індивідуальними потребами розвитку, фінансовими й торговельними потребами чи їхніми адміністративними й інституціональними можливостями.

Стаття XII

Приєднання

1. Будь-яка держава чи окрема митна територія, яка має повну автономію в провадженні своїх зовнішніх торговельних відносин та інших питань, передбачених у цій Угоді та багатосторонніх торговельних угодах, може приєднатися до цієї Угоди на умовах, що підлягають погодженню між нею та СОТ. Таке приєднання застосовується до цієї Угоди та багатосторонніх торговельні угод, доданих до неї.

2. Рішення про приєднання приймаються Конференцією міністрів. Конференція міністрів

затверджує угоду про умови приєднання більшістю у дві третини членів СОТ.

3. Приєднання до торговельної угоди з обмеженим колом учасників регулюється положеннями такої угоди.

Стаття XIII

Незастосування багатосторонніх торговельних угод між окремими членами

1. Ця Угода та багатосторонні торговельні угоди, які зазначено в додатках 1 та 2, не застосовуються у відносинах між будь-яким членом та будь-яким іншим членом, якщо будь-який із членів на момент, коли один з них стає членом, не погоджується на таке застосування.

2. Пункт 1 може застосовуватися між першими членами СОТ, які були договірними сторонами ГАТТ 1947, лише у випадках, коли раніше застосовувалася стаття XXXV тієї Угоди і вона була чинною у відносинах між тими договірними сторонами на час набрання чинності для них цієї Угоди.

3. Пункт 1 застосовується між членом та іншим членом, який приєднався згідно зі статтею XII, лише якщо член, який не погоджується на застосування, повідомив про це Конференції міністрів до затвердження Конференцією міністрів угоди про умови приєднання.

4. На вимогу будь-якого члена Конференція міністрів в окремих випадках може переглядати дію цієї статті й робити відповідні рекомендації.

5. Незастосування торговельної угоди з обмеженим колом учасників між сторонами такої угоди регулюється положеннями такої угоди.

Стаття XIV

Прийняття, набрання чинності й здача на зберігання

1. Ця Угода є відкритою для прийняття договірними сторонами ГАТТ 1947, а також Європейськими Співтовариствами, які мають право стати першими членами СОТ відповідно до статті XI цієї Угоди, шляхом підписання або в інший спосіб. Таке прийняття застосовується до цієї Угоди та багатосторонніх торговельних угод, доданих до неї. Ця Угода та багатосторонні торговельні угоди, додані до неї, набирають чинності в день, визначений міністрами відповідно до пункту 3 Заключного акта, що втілює результати Уругвайського раунду багатосторонніх торгівельних переговорів, і залишаються відкритими для прийняття в межах двох років після цієї дати, якщо міністри не домовляться про інше. Прийняття після набрання цією Угодою чинності набирає чинності на 30-й день після дати такого прийняття.

2. Член, який приймає цю Угоду після набрання нею чинності, виконує ті поступки й зобов'язання за багатосторонніми торговельними угодами, які повинні бути виконані з моменту набрання цією Угодою чинності, так, ніби він прийняв цю Угоди в день набрання нею чинності.

3. До набрання цією Угодою чинності текст цієї Угоди та багатосторонніх торговельних здається на зберігання Генеральному директору договірних сторін ГАТТ 1947. Генеральний директор відразу забезпечує кожний уряд та Європейські Співтовариства, які прийняли цю Угоду, засвідченими копіями цієї Угоди та багатосторонніх торговельних угод, а також повідомляє про кожне їхнє прийняття. Ця Угода та багатосторонні торговельні угоди, а також будь-які поправки до них здаються на зберігання Генеральному директору СОТ після набрання цією Угодою чинності.

4. Прийняття торговельних угод з обмеженим колом учасників та набрання ними чинності регулюється положеннями такої угоди. Такі угоди здаються на зберігання Генеральному директору договірних сторін ГАТТ 1947. Після набрання цією Угодою чинності такі угоди здаються на зберігання Генеральному директору СОТ.

Стаття XV

Вихід

1. Будь-який член може вийти із цієї Угоди. Такий вихід застосовується як до цієї Угоди, так і до багатосторонніх торговельних угод і набирає чинності після закінчення шести місяців з дати отримання Генеральним директором СОТ письмового повідомлення про вихід.

2. Вихід з торговельної угоди з обмеженим колом учасників регулюється положеннями такої угоди.

Стаття XVI

Інші положення

1. Якщо іншого не передбачено цією Угодою чи багатосторонніми торговельними угодами, СОТ керується рішеннями, процедурами та звичаєвою практикою, яких дотримувалися договірні сторони ГАТТ 1947 та органи, засновані в рамках ГАТТ 1947.

2. Настільки, наскільки це є можливим, Секретаріат ГАТТ 1947 стає Секретаріатом СОТ, а Генеральний директор договірних сторін ГАТТ 1947 до

призначення Конференцією міністрів Генерального директора відповідно до пункту 2 статті VI цієї Угоди виконує обов'язки Генерального директора СОТ.

3. У разі колізії між положенням цієї Угоди та положенням будь-якої багатосторонньої торговельної угоди положення цієї Угоди має переважну силу стосовно такої колізії.

4. Кожний член забезпечує відповідність своїх нормативно-правових актів й адміністративних процедур своїм зобов'язанням, передбаченим угодами, що додаються.

5. Стосовно будь-якого положення цієї Угоди не робиться жодних застережень. Застереження стосовно будь-яких положень багатосторонніх торговельних угод робляться лише настільки, наскільки це передбачено в таких угодах. Застереження стосовно положення торговельної угоди з обмеженим колом учасників регулюються положенням такої угоди.

6. Ця Угода реєструється відповідно до положень статті 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй.

Учинено в м. Марракеш 15 квітня 1994 року в одному примірнику англійською, французькою та іспанською мовами, причому кожний текст є автентичним.

Пояснювальні примітки

Терміни "країна" або "країни", що вживаються в цій Угоді та в багатосторонніх торговельних угодах, необхідно розуміти як такі, що охоплюють будь-яку окрему митну територію, яка є членом СОТ.

У разі окремої митної території, яка є членом СОТ, коли у вислові в цій Угоді й багатосторонніх торговельних угодах уживається термін "національний", такий вислів необхідно тлумачити як такий, що стосується такої митної території, якщо не зазначено іншого.

Перелік додатків

ДОДАТОК 1

Додаток 1A. Багатосторонні угоди з торгівлі товарами

Генеральна угода про тарифи й торгівлю 1994 року

Угода про сільське господарство

Угода про застосування санітарних і фітосанітарних заходів

Угода про текстиль та одяг

Угода про технічні бар'єри в торгівлі

Угода про пов'язані з торгівлею інвестиційні заходи

Угода про застосування статті VI Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року

Угода про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року

Угода про передвідвантажувальну інспекцію

Угода про правила визначення походження

Угода про процедури ліцензування імпорту

Угода про субсидії та компенсаційні заходи

Угода про захисні заходи

Додаток 1B. Генеральна угода про торгівлю послугами та додатки

Додаток 1C. Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності

ДОДАТОК 2

Домовленість про правила та процедури вирішення спорів

ДОДАТОК 3

Механізм огляду торговельної політики

ДОДАТОК 4

Торговельні угоди з обмеженим колом учасників

Угода про торгівлю цивільною авіатехнікою

Угода про державні закупки

Міжнародна угода про торгівлю молочними продуктами

Міжнародна угода про торгівлю яловичиною

Додаток 1A

Багатосторонні угоди з торгівлі товарами

Загальна пояснювальна примітка до додатка 1A

У разі колізії між положенням Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року та положенням іншої угоди, яку зазначено в додатку 1A до Угоди про заснування Світової організації торгівлі (далі в угодах, які зазначено в додатку 1A, - Угода СОТ), перевага віддається положенню іншої угоди настільки, наскільки це стосується колізії.

Генеральна угода про тарифи й торгівлю 1994 року

1. Генеральна угода про тарифи й торгівлю 1994 року (далі - ГАТТ 1994) складається з:

a) положень Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, датованої 30 жовтня 1947 року, доданої до Заключного акта, який прийнято після закінчення другої сесії Підготовчого комітету конференції Організації Об'єднаних Націй з питань торгівлі та зайнятості (за винятком Протоколу про тимчасове застосування), з уточненнями, доповненнями чи змінами, унесеними положеннями правових інструментів, які набрали чинності до дати набрання чинності Угодою СОТ;

b) положень зазначених нижче правових інструментів, які набрали чинності в рамках ГАТТ 1947 до дати набрання чинності Угодою СОТ:

i) протоколів та підтверджень, які стосуються тарифних поступок;

ii) протоколів про приєднання (за винятком положення "a", яке стосується тимчасового застосування й

відкликання тимчасового застосування, та положення "b", яке передбачає, що частина II ГАТТ 1947 застосовується тимчасово в найбільшому обсязі та відповідно до законодавства, яке існує в день Протоколу);

iii) рішень про звільнення від зобов'язань, які надаються відповідно до статті XXV ГАТТ 1947 та які залишаються чинними в день набрання чинності Угодою СОТ5;

iv) інших рішень договірних сторін ГАТТ 1947;

c) зазначених нижче домовленостей:

i) Домовленості про тлумачення статті II: підпункту "b" пункту 1 Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року;

ii) Домовленості про тлумачення статті XVII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року;

iii) Домовленості про положення Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, які стосуються платіжного балансу;

iv) Домовленості про тлумачення статті XXIV Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року;

v) Домовленості стосовно звільнень від зобов'язань за Генеральною угодою про тарифи й торгівлю 1994 року;

vi) Домовленості про тлумачення статті XXVIII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, а також

d) Марракеського протоколу до ГАТТ 1994.

____________

5 Звільнення від зобов'язань, які охоплено цим положенням, перелічено у виносці 7 на сторінках 11 і 12 частини II документа MTN/FA від 15 грудня 1993 р. та документа MTN/FA/Corr.6 від 21 березня 1994 р. Конференція міністрів на своїй першій сесії встановлює переглянутий перелік звільнень від зобов'язань, які охоплено цим положенням, до якого додаються будь-які звільнення, що надаються відповідно до ГАТТ 1947 після 25 грудня 1993 р. й до дати набрання чинності Угоди СОТ, і з якого вилучаються звільнення від зобов'язань, строк яких закінчиться до того часу.

2. Пояснювальні примітки

a. Посилання на "договірну сторону" у положеннях ГАТТ 1994 уважаються посиланнями на "члена". Посилання на "менш розвинену договірну сторону" та "розвинену договірну сторону" уважаються посиланнями на "країну-члена, що розвивається" та "розвинену країну-члена". Посилання на "Виконавчого секретаря" уважаються посиланнями на "Генерального директора СОТ".

b. Посилання на договірні сторони, які діють спільно, у статтях XV:1, XV:2, XV:8, XXXVIII та примітках Ad статей XII та XVIII, а також у положеннях про спеціальні угоди про обмін у статтях XV:2, XV:3, XV:6, XV:7 та XV:9 ГАТТ 1994 уважаються посиланнями на СОТ. Інші функції, що положеннями ГАТТ 1994 визначаються для договірних сторін, які діють спільно, розподіляються Конференцією міністрів.

c. i. Текст ГАТТ 1994 є автентичним англійською, французькою та іспанською мовами.

ii. Текст ГАТТ 1994 французькою мовою підлягає уточненню термінів, зазначених у додатку A до документа MTN.TNC/41.

iii. Автентичним текстом ГАТТ 1994 іспанською мовою є текст, який міститься в томі IV видання Основних правових інструментів і вибраних документів, за умови уточнення термінів, зазначених у додатку B до документа MTN.TNC/41.

3. a. Положення частини II ГАТТ 1994 не застосовуються до заходів, які вживаються членом відповідно до спеціального імперативного законодавства, уведеного таким членом до того, як він став договірною стороною ГАТТ 1947, яке забороняє використання, продаж чи оренду суден, побудованих чи відремонтованих за кордоном для комерційного використання між пунктами в національних водах або водах виключної економічної зони. Таке вилучення застосовується до: a) продовження дії чи негайного перегляду дії невідповідного положення такого законодавства, а також b) поправки до невідповідного положення такого законодавства так, щоб поправка не зменшувала відповідність цього положення частині II ГАТТ 1947. Це вилучення обмежується заходами, яких ужито згідно з описаним вище законодавством, про що повідомляється й уточнюється до дати набрання чинності Угодою СОТ. Якщо згодом до такого законодавства буде внесено зміни для зменшення його відповідності частині II ГАТТ 1994, воно не підпадатиме під дію цього пункту.

b. Конференція міністрів переглядає це вилучення не пізніше, ніж через п'ять років після набрання чинності Угодою СОТ, а після цього - кожні два роки

доти, доки вилучення залишається чинним, для визначення, чи існують все ще умови, які стали причиною необхідності вилучення.

c. Член, заходи якого охоплено цим вилученням, щорічно подає докладне статистичне повідомлення, яке містить середню за п'ять років величину фактичних та передбачуваних обсягів поставок відповідних суден, а також додаткову інформацію про використання, продаж, оренду чи ремонт відповідних суден, які охоплено цим вилученням.

d. Член, який уважає, що це вилучення діє в такий спосіб, який виправдовує взаємне та пропорційне обмеження використання, продажу, оренди чи ремонту суден, побудованих на території члена, який вдається до вилучення, має право впроваджувати таке обмеження за умови попереднього повідомлення Конференції міністрів.

e. Це вилучення не обмежує рішень стосовно спеціальних аспектів законодавства, які охоплено цим вилученням та які погоджено в галузевих угодах або на інших форумах.

Домовленість про тлумачення статті II:1b)

Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року

Члени цим домовляються про таке:

1. Для забезпечення транспарентності законних прав та обов'язків, що випливають з пункту 1b) статті II, характер та рівень "інших мит або зборів", що стягуються за тарифними статтями, які підлягають обкладенню зв'язаними тарифами, згаданими у цьому пункті, записуються у Розкладах поступок, які додаються до ГАТТ 1994, проти тарифної статті, до якої вони застосовуються. Вважається, що такий запис не змінює правовий характер "інших мит або зборів".

2. Датою, на яку "інші мита або збори" стають зв'язаними, для цілей статті II, є 15 квітня 1994 року. "Інші мита або збори" після цього записуються у Розкладах за рівнями, які застосовуються на цю дату. При кожних наступних переговорах щодо зміни поступки або введення нової поступки відповідною датою такої тарифної статті буде дата включення нової поступки до відповідного Розкладу. Проте дата прийняття документа, через який поступку за будь-якою окремою тарифною позицією було спочатку включено до ГАТТ 1947 або ГАТТ 1994, повинна буде і надалі записуватися у стовпчику 6 Розкладів із замінюваними аркушами.

3. "Інші мита або збори" повинні записуватися стосовно всіх пов'язаних тарифів.

4. У разі, якщо тарифна позиція вже була раніше предметом поступки, рівень "інших мит або зборів", записаний у відповідному Розкладі, не повинен бути вищим за рівень, який існував тоді, коли цю поступку було вперше включено до такого Розкладу. Кожний член СОТ має право заперечити існування "іншого мита або збору" на підставі того, що на момент початкового зв'язування певної тарифної позиції такого "іншого мита або збору" не існувало, а також відповідність записаного рівня будь-якого "іншого мита або збору" та попереднього рівня зв'язаного тарифу протягом трьох років після набрання чинності Угодою СОТ або трьох років після передачі на зберігання Генеральному директорові СОТ документа, яким такий Розклад включається до ГАТТ 1994, залежно від того, що відбудеться пізніше.

5. Внесення "інших мит та зборів" до Розкладів не повинен обмежувати їх відповідності правам та обов'язкам членів за ГАТТ 1994, за винятком тих прав, на які поширюється пункт 4. Всі члени СОТ зберігають за собою право у будь-який час заперечити відповідність будь-якого "іншого мита або збору" таким обов'язкам.

6. Для цілей цієї Домовленості положення Статей XXII та XXIII ГАТТ 1994 застосовуються у тому вигляді, у якому вони розроблені й застосовуються за Домовленістю про вирішення спорів.

7. "Інші мита та збори", які не включено до Розкладу на момент передачі на зберігання документа, яким такий Розклад включається до ГАТТ 1994, Генеральному директорові Договірних Сторін (до набрання чинності Угодою СОТ, або Генеральному директорові СОТ (після набрання чинності Угодою СОТ), не повинні надалі додаватися до нього, і жодні "інші мита та збори", записані на рівні, меншому за той, що існує на відповідну дату, не повинні відновлюватися до цього рівня, якщо тільки такі додавання або зміни не буде зроблено протягом шести місяців після передачі документа на зберігання.

8. Рішення у

пункті 2 щодо дати, яка застосовується до кожної поступки, для цілей пункту 1b) статті II ГАТТ 1994 замінює собою рішення щодо відповідної дати, яке було прийнято 26 березня 1980 року (BISD 27S/24).

Домовленість про тлумачення статті XVII

Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року

Члени,

відзначаючи, що стаття XVII передбачає зобов'язання членів СОТ щодо діяльності державних торгових підприємств, яку зазначено у пункті 1 статті XVII і яка повинна відповідати загальним принципам недискримінації, встановленим ГАТТ 1994 для урядових заходів щодо імпорту чи експорту, здійснюваного приватними комерсантами;

відзначаючи також, що члени СОТ дотримуються своїх зобов'язань за ГАТТ 1994 стосовно урядових заходів щодо державних торгових підприємств;

визнаючи, що ця Домовленість не обмежує принципів, передбачених у статті XVII;

цим домовляються про таке:

1. Для забезпечення транспарентності діяльності державних торгових підприємств члени СОТ повинні повідомляти про такі підприємства Раді з торгівлі товарами для розгляду їх робочою групою, яку буде засновано згідно з пунктом 5, відповідно до такого робочого визначення:

"Урядові і неурядові підприємства, зокрема Маркетингові доми, яким було надано виняткові або особливі права чи привілеї, у тому числі законодавчі або конституційні повноваження, при здійсненні яких вони впливають шляхом купівлі чи продажу на рівень або напрямок імпорту чи експорту".

Така вимога щодо повідомлення не поширюється на імпорт товарів, призначених для безпосереднього або кінцевого споживання для урядових цілей або використання таким підприємством, як зазначено вище, але ні в якому разі не для перепродажу чи використання у виробництві товарів, призначених для продажу.

2. Кожний член СОТ повинен проводити перегляд своєї політики стосовно подання повідомлень щодо державних торгових підприємств до Ради з торгівлі товарами з урахуванням положень цієї Домовленості. При проведенні таких переглядів кожний член повинен мати на увазі необхідність забезпечення максимально можливої транспарентності у своїх повідомленнях з тим, щоб надати можливість для об'єктивної оцінки характеру діяльності таких підприємств, а також впливу їхньої діяльності на міжнародну торгівлю.

3. Повідомлення здійснюються відповідно до анкети про державну торгівлю, прийнятої 24 травня 1960 року (BISD 9S/184-185), причому зрозуміло, що члени повідомляють про підприємства, зазначені у пункті 1, незалежно від того, чи мав насправді місце імпорт або експорт товарів.

4. Будь-який член СОТ, який має підставу вважати, що інший член не виконав належним чином свого зобов'язання щодо повідомлення, може привернути увагу такого члена до цього питання. Якщо питання не буде вирішено задовільним чином, він може зробити зустрічне повідомлення до Ради з торгівлі товарами для розгляду його робочою групою, заснованою згідно з пунктом 5, одночасно повідомивши про це такого члена.

5. При Раді з торгівлі товарами створюється робоча група для розгляду повідомлень та зустрічних повідомлень. Ґрунтуючись на результатах такого розгляду та без обмеження положень пункту 4(c) статті XVII, Рада з торгівлі товарами може давати рекомендації стосовно того, чи зроблено повідомлення належним чином, а також стосовно необхідності надання додаткової інформації. Ґрунтуючись на отриманих повідомленнях, робоча група також вивчає, чи заповнено зазначену вище анкету про державну торгівлю належним чином, та розглядає повноту інформації про державні торгові підприємства, про які повідомляється відповідно до пункту 1. Вона також розробляє наочний перелік, у якому показано характер стосунків між урядами та підприємствами, а також характер діяльності, яку ведуть такі підприємства, що може бути придатним для цілей статті XVII. Зрозуміло, що Секретаріат надаватиме робочій групі документ із загальним оглядом тієї діяльності державних торгових підприємств, яка стосується міжнародної торгівлі. Членство у робочій групі є відкритим для всіх членів СОТ, що заявлять про своє бажання взяти участь у її роботі. Група повинна провести збори протягом одного року після набрання

чинності Угодою СОТ, а також проводити їх принаймні щороку після цього. Вона щорічно звітує перед Радою з торгівлі товарами.(2)

____________

(2) Діяльність цієї робочої групи повинна бути узгоджена з діяльністю робочої групи, передбаченої у Розділі III Рішення Міністрів про процедури повідомлення, яку було прийнято 15 квітня 1994 року.

Домовленість про положення Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року щодо платіжного балансу

Члени,

визнаючи положення Статей XII та XVIII:B ГАТТ 1994 та Декларації про торговельні заходи, що вживаються у зв'язку з платіжним балансом, прийнятої 28 листопада 1979 року (BISD 26S/205-209, у цій домовленості іменується Декларація 1979), і з метою внесення ясності у ці положення1;

цим домовляються про таке:

Застосування заходів

1. Члени СОТ підтверджують своє зобов'язання публічно оголошувати якомога скоріше розклади відміни заходів щодо обмеження імпорту, які вживаються у зв'язку з платіжним балансом. Зрозуміло, що такі розклади можуть змінюватися за необхідністю з тим, щоб урахувати зміни ситуації з платіжним балансом. У будь-якому разі, коли член СОТ не оголосить публічно цього розкладу, такий член повинен дати обґрунтування причин цього.

2. Члени СОТ підтверджують своє зобов'язання надавати перевагу тим заходам, які справляють найменш руйнівний вплив на торгівлю. Вважається, що такі заходи (які у цій Домовленості іменуються цінові заходи) уключають додаткові імпортні збори, вимоги про внесення депозитів імпортерами або інші рівноцінні торговельні заходи, що відбиваються на ціні імпортованих товарів. Зрозуміло, що незалежно від положень статті II цінові заходи, які вживаються у зв'язку з платіжним балансом, можуть застосовуватися членом СОТ додатково до мит, передбачених у його Розкладі. Крім того, такий член повинен згідно з процедурою повідомлення, передбаченою у цій Домовленості, чітко і окремо зазначити суму, на яку ціновий захід перевищує зв'язане мито.

3. Члени СОТ повинні намагатися уникнути накладення нових кількісних обмежень у зв'язку з платіжним балансом, якщо тільки через критичну ситуацію платіжного балансу цінові заходи не можуть припинити різкого погіршення положення із зовнішніми платежами. У таких випадках, коли член СОТ застосовує кількісні обмеження, він повинен дати обґрунтування причин, за яких цінові заходи не є достатнім інструментом для врегулювання ситуації з платіжним балансом. Член СОТ, що вдається до кількісних обмежень, повинен вказувати у ході подальших консультацій на прогрес, якого він досяг у значному зменшенні кількості та обмежувальному впливові таких заходів. Зрозуміло, що стосовно одного товару може вживатися не більше одного виду заходів щодо обмеження імпорту у зв'язку з платіжним балансом.

4. Члени СОТ підтверджують, що заходи щодо обмеження імпорту, які вживаються у зв'язку з платіжним балансом, можуть застосовуватися лише для регулювання загального рівня імпорту і не можуть перевищувати тієї міри, якою вони є необхідними для врегулювання ситуації з платіжним балансом. З метою зведення до мінімуму будь-яких побічних наслідків протекціоністського характеру, член СОТ повинен здійснювати обмеження у транспарентній формі. Органи влади імпортуючого члена СОТ повинні дати задовільне обґрунтування критеріїв, які використовуються для визначення того, які товари підлягають дії обмежень. Як це передбачено у пункті 3 статті XII та пункті 10 статті XVIII, члени СОТ можуть у разі певних життєво необхідних товарів відмінити або обмежити додаткові збори, які застосовуються до всього імпорту, або інші заходи, які вживаються у зв'язку з платіжним балансом. Термін "життєво необхідні товари" означає товари, які задовольняють основні потреби споживання або які сприяють зусиллям члена СОТ поліпшити ситуацію з платіжним балансом, наприклад основні засоби виробництва або сировинні матеріали, необхідні для виробництва. При застосуванні кількісних обмежень член СОТ повинен використовувати вибіркове ліцензування лише тоді, коли цього неможливо уникнути, і поступово його відміняти. Щодо вибору критеріїв, які використовуються для визначення

допустимих кількостей та вартостей товарів для імпорту, повинно надаватися відповідне обґрунтування.

Процедури консультацій з питань платіжного балансу

5. Комітет з обмежень у зв'язку з платіжним балансом (який у цій Домовленості іменується Комітет) проводить консультації з метою розгляду всіх заходів щодо обмеження імпорту, які вживаються у зв'язку з платіжним балансом. Членство у Комітеті є відкритим для всіх членів СОТ, що заявлять про своє бажання взяти участь у його роботі. Комітет дотримується процедур консультацій з питань обмежень, що здійснюються у зв'язку з платіжним балансом, затверджених 28 квітня 1970 року (BISD 18S/48-53, які у цій Домовленості іменуються повні процедури консультацій), відповідно до положень, викладених нижче.

6. Член СОТ, що застосовує нові обмеження або піднімає загальний рівень вже існуючих обмежень шляхом значної інтенсифікації відповідних заходів, повинен вступити в консультації з Комітетом протягом чотирьох місяців після прийняття таких заходів. Член, який приймає такі заходи, може вимагати, щоб консультація проводилася відповідно до пункту 4(a) статті XII або пункту 12 (a) статті XVIII залежно від того, яка з них є придатною для цього. Якщо такої вимоги не зроблено, Голова Комітету повинен запропонувати членові СОТ провести таку консультацію. Фактори, які можуть розглядатися у ході такої консультації, включають, inter alia, введення нових видів обмежувальних заходів у зв'язку з платіжним балансом або збільшення рівня обмежень чи кола охоплених ними товарів.

7. Усі обмеження, що застосовуються у зв'язку з платіжним балансом, повинні періодично переглядатися Комітетом відповідно до пункту 4b) статті XII або пункту 12b) статті XVIII при можливості зміни періодичності консультацій за домовленістю з членом СОТ, що бере участь у них, або згідно з процедурою окремого перегляду, яку може рекомендувати Генеральна рада.

8. Консультації можуть проводитися за спрощеними процедурами, затвердженими 19 грудня 1972 року (BISD 20S/47-49, які у цій Домовленості іменуються спрощені процедури консультацій), стосовно найменш розвинених країн-членів або тих країн-членів, що розвиваються, які здійснюють зусилля щодо лібералізації відповідно до розкладу, представленого ними до Комітету при попередніх консультаціях. Спрощені процедури консультацій можуть також застосовуватися тоді, коли Розгляд торговельної політики країни-члена, що розвивається, призначено на той самий календарний рік, що й дата, яку визначено для консультацій. У таких випадках рішення щодо того, чи потрібно застосовувати повні процедури консультацій, приймається на основі факторів, перелічених у пункті 8 Декларації 1979. Крім випадку з найменш розвиненими країнами-членами, за спрощеними процедурами консультацій не може проводитися більше двох консультацій поспіль.

Повідомлення та документація

9. Член СОТ повинен повідомити Генеральній раді про введення або зміну порядку проведення заходів щодо обмеження імпорту, які вживаються у зв'язку з платіжним балансом, а також про будь-які зміни у розкладах відміни таких заходів, про які робиться оголошення відповідно до пункту 1. Про значні зміни Генеральну раду необхідно повідомляти до їх оголошення або не пізніше, ніж через 30 днів після нього. Щороку кожний член СОТ повинен подавати до Секретаріату для розгляду членами СОТ зведене повідомлення, зокрема всі зміни законів, нормативних актів, офіційні урядові заяви або публічні заяви. Повідомлення повинне включати повну інформацію, наскільки це можливо, на рівні тарифних позицій, про вид вжитих заходів, критерії, що використовуються для їх вживання, коло охоплених ними товарів та торговельні потоки, на які вони справили вплив.

10. На запит будь-якого члена СОТ Комітет може переглядати повідомлення. Такі перегляди обмежуються з'ясуванням окремих питань, про які йдеться у повідомленні, або вивченням того, чи є необхідність у проведенні консультації відповідно до пункту 4(a) статті XII або пункту 12 "a" статті XVIII. Члени СОТ, які мають підстави вважати, що певний захід щодо обмеження імпорту, вжитий іншим членом, було вжито у

зв'язку з платіжним балансом, можуть привернути до цієї справи увагу Комітету. Голова Комітету вимагає інформації щодо такого заходу та розповсюджує її серед усіх членів. Без обмеження права будь-якого члена Комітету вимагати відповідного з'ясування питань у ході консультації, питання можуть надаватися і заздалегідь для їх розгляду членом СОТ, що бере участь у консультації.

11. Член СОТ, що бере участь у консультації, повинен підготувати для консультації Основний документ, який, крім будь-якої іншої інформації, яка вважається за придатну, повинен включати: a) огляд ситуації з платіжним балансом та її перспективи, у тому числі оцінку внутрішніх та зовнішніх факторів, які справляють вплив на ситуацію з платіжним балансом, і заходів внутрішньої політики, яких було вжито для відновлення рівноваги на здоровій і тривалій основі; b) повну характеристику обмежень, що застосовувалися у зв'язку з платіжним балансом, їхню правову основу та кроки, здійснені для зменшення побічних наслідків протекціоністського характеру; c) заходи, яких було вжито після останньої консультації для лібералізації імпортних обмежень у світлі висновків, винесених Комітетом; d) план усунення та поступового послаблення обмежень, що залишилися. При необхідності можуть робитися посилання на інформацію, яку було подано у попередніх повідомленнях або звітах, що подавалися до СОТ. При проведенні консультацій за спрощеними процедурами член СОТ, що бере участь у консультації, повинен подавати письмову заяву, у якій міститься суттєва інформація з питань, що охоплюються Основним документом.

12. З метою полегшення проведення консультацій у Комітеті Секретаріат повинен готувати документ із фактичним оглядом, що стосується різних аспектів плану консультацій. Стосовно країн-членів, що розвиваються, документ Секретаріату повинен включати відповідний огляд та аналітичний матеріал щодо впливу зовнішнього торговельного середовища на ситуацію з платіжним балансом та її перспективи для члена СОТ, що бере участь у консультації. На запит країни-члена СОТ, що розвивається, Секретаріат повинен надати їй технічну допомогу при підготовці документації для консультацій.

Завершення консультацій з питань платіжного балансу

13. Комітет звітує про проведені консультації перед Генеральною радою. У разі, коли використовувалися повні процедури консультацій, звіт повинен містити висновки Комітету з окремих питань плану консультацій, а також факти та підстави, на яких вони ґрунтуються. Комітет повинен намагатися включити до своїх висновків пропозиції щодо рекомендацій, які мають на меті сприяти виконанню Статей XII та XVIII:B, Декларації 1979 та цієї Домовленості. У тих випадках, коли представлено розклад усунення обмежувальних заходів, які вживаються у зв'язку з платіжним балансом, Генеральна рада може рекомендувати, щоб при дотриманні такого розкладу членом СОТ вважалося, що той діє відповідно до своїх зобов'язань за ГАТТ 1994. У тому разі, якщо Генеральна рада виносить конкретні рекомендації, права та обов'язки членів СОТ оцінюються у світлі таких рекомендацій. За відсутності конкретних пропозицій щодо рекомендацій з боку Генеральної ради у висновках Комітету повинні фіксуватися різні міркування, які було висловлено у Комітеті. При застосуванні спрощених процедур консультацій у звіті повинно міститися резюме основних питань, що розглядалися у Комітеті, та рішення щодо того, чи існує необхідність у застосуванні повних процедур консультацій.

____________

1 Ніщо у цій Домовленості не має на меті зміну прав та обов'язків членів СОТ за статтями XII або XVIII:B ГАТТ 1994. Положення Статей XXII та XXIII ГАТТ 1994 у тому вигляді, у якому вони розроблені й застосовуються за Домовленістю про вирішення спорів, можуть використовуватися відносно будь-яких питань, що виникають у результаті застосування заходів щодо обмеження імпорту, які вживаються у зв'язку з платіжним балансом.

Домовленість про тлумачення статті XXIV

Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року

Члени,

зважаючи на положення статті XXIV ГАТТ 1994;

визнаючи, що з часу заснування ГАТТ 1947 кількість та значення

митних союзів та зон вільної торгівлі неабияк зросли і сьогодні вони займають значну частку світової торгівлі;

визнаючи той вплив на розвиток світової торгівлі, який може справити більш тісна інтеграція між економіками країн, що є учасниками таких угод;

визнаючи також, що цей вплив збільшується, якщо відміна мит та інших заходів щодо обмеження торгівлі між складовими територіями митних союзів або зон вільної торгівлі поширюється на всю торгівлю, і зменшується, якщо будь-який важливий сектор торгівлі виключається з цього;

знову підтверджуючи, що метою таких угод повинно бути полегшення торгівлі між складовими територіями і утримання від встановлення бар'єрів для торгівлі інших членів СОТ з такими територіями; що при їх укладенні або розширенні кола учасників учасники таких угод повинні по можливості максимально уникати справляння негативного впливу на торгівлю інших членів;

певні того, що існує необхідність у посиленні ефективності ролі Ради з торгівлі товарами при розгляді угод, про які надаються повідомлення відповідно до статті XXIV, шляхом внесення ясності у критерії та процедури оцінки нових угод про створення або угод про розширення існуючих митних союзів та зон вільної торгівлі, а також збільшення транспарентності всіх угод, укладених відповідно до статті XXIV;

визнаючи необхідність у спільній домовленості про обов'язки членів СОТ за пунктом 12 статті XXIV;

цим домовляються про таке:

1. Митні союзи, зони вільної торгівлі та тимчасові угоди, що ведуть до створення митного союзу або зони вільної торгівлі, для відповідності статті XXIV, повинні відповідати, inter alia, положенням пунктів 5, 6, 7 та 8 зазначеної статті.

Стаття XXIV:5

2. Визначення відповідно до пункту 5(a) статті XXIV загального обсягу мит та інших заходів щодо регулювання торгівлі, які застосовуються до і після створення митного союзу, стосовно мит та зборів повинне бути основане на повній оцінці середньозважених ставок тарифів та мит, що стягуються. Ця оцінка має ґрунтуватися на статистиці імпорту за попередній репрезентативний період, яку надає митний союз за тарифними позиціями, а також у вартісному і кількісному вираженні за країнами-членами СОТ. Секретаріат розраховує середньозважені ставки тарифів та мит, що стягуються, за методикою, яка використовувалася при оцінці тарифних пропозицій у ході Уругвайського раунду Багатосторонніх торговельних переговорів. Для цього митами та зборами, які братимуться до розрахунків, будуть діючі ставки мит. Визнається, що для повної оцінки обсягу інших заходів щодо регулювання торгівлі, кількісне вираження яких та його узагальнення є важким, може вимагатися вивчення окремих заходів, дій, охоплених ними товарів та торговельних потоків.

3. "Розумний проміжок часу", зазначений у пункті 5(c) статті XXIV, повинен перевищувати 10 років лише у виключних випадках. У випадках, коли члени СОТ, які є учасниками тимчасової угоди, вважають, що 10 років недостатньо, вони повинні дати повне пояснення Раді з торгівлі товарами щодо необхідності продовження цього терміну.

Стаття XXIV:6

4. Пункт 6 статті XXIV встановлює процедуру, яка використовується тоді, коли член СОТ, що створює митний союз, пропонує підвищити зв'язану ставку мита. У цьому відношенні члени СОТ знову підтверджують, що процедура, передбачена у статті XXVIII у тому вигляді, у якому її викладено в інструкціях, прийнятих 10 листопада 1980 року (BISD 27S/26-28), та у Домовленості про тлумачення статті XXVIII ГАТТ 1994 повинна бути порушена до того, як буде змінено або відкликано тарифні поступки при створенні митного союзу або укладенні тимчасової угоди, що веде до створення митного союзу.

5. Ці переговори повинні проводитися у доброзичливій атмосфері з метою досягнення взаємозадовільного компенсаційного врегулювання. При таких переговорах, як цього вимагає пункт 6 статті XXIV, належна увага повинна приділятися зменшенню мит за тими самими тарифними позиціями, за якими мито було зменшено іншими складовими територіями митного союзу при його створенні. Якщо таке зменшення не буде достатнім для забезпечення необхідного компенсаційного

врегулювання, митний союз пропонує компенсацію, яку може бути здійснено у формі зменшення мит за іншими тарифними позиціями. Така пропозиція береться до уваги членами СОТ, які мають право на ведення переговорів щодо зв'язаних тарифів, які пропонується змінити або відкликати. Якщо компенсаційного врегулювання знову не буде досягнуто, переговори продовжуються. У випадках, коли, незважаючи на всі зусилля, домовленості у ході переговорів щодо компенсаційного врегулювання відповідно до статті XXVIII ГАТТ 1994 у тому вигляді, у якому її розроблено у Домовленості про тлумачення статті XXVIII ГАТТ 1994, не може бути досягнуто протягом розумного періоду часу після початку таких переговорів, митний союз, однак, є вільним змінювати або відкликати поступки; члени СОТ, які постраждають від цього, у такому разі матимуть право відкликати в основному рівноцінні поступки відповідно до статті XXVIII.

6. ГАТТ 1994 не накладає жодних зобов'язань на членів, які отримають перевагу від зменшення мит після створення митного союзу або укладення угоди, що веде до створення митного союзу, щодо компенсаційного врегулювання стосовно його складових територій.

Розгляд митних союзів та зон вільної торгівлі

7. Усі повідомлення, які робляться відповідно до пункту 7(a) статті XXIV, повинні вивчатися робочою групою у світлі відповідних положень ГАТТ 1994 та пункту 1 цієї Домовленості. Робоча група повинна подавати звіт Раді з торгівлі товарами про свої висновки у цьому зв'язку. Рада з торгівлі товарами може надавати членам СОТ такі рекомендації, які вважатиме за потрібні.

8. Стосовно тимчасових угод робоча група може у своєму звіті надати відповідні рекомендації щодо запропонованих часових рамок та заходів, які є необхідними для завершення створення митного союзу або зони вільної торгівлі. За необхідністю вона може передбачити подальший розгляд тимчасової угоди.

9. Члени СОТ, що є учасниками тимчасової угоди, повинні повідомляти Раду з торгівлі товарами про суттєві зміни в їхньому плані та розкладі, що додаються до такої угоди, і Рада у разі необхідності повинна вивчати такі зміни.

10. Якщо тимчасова угода, про яку повідомлено відповідно до пункту 7(a) статті XXIV, не включає план та розклад, передбачені у пункті 5(c) статті XXIV, робоча група повинна у своєму звіті рекомендувати, щоб такі план та розклад було включено. Сторони не будуть зберігати або вводити в дію таку угоду, якщо вони не готові змінити її відповідно до цих рекомендацій. Повинно бути також передбачено подальший перегляд виконання рекомендацій.

11. Митні союзи та складові території зон вільної торгівлі повинні періодично звітувати перед Радою з торгівлі товарами про дію відповідної угоди, як це передбачено Договірними Сторонами ГАТТ 1947 у їхній інструкції Раді ГАТТ 1947 стосовно звітів про регіональні угоди (BISD 18S/38). Про будь-які суттєві зміни та (або) доповнення до угоди у міру їх виникнення повинні надаватися повідомлення.

Вирішення спорів

12. Положення Статей XXII та XXIII ГАТТ 1994 у тому вигляді, у якому вони розроблені і застосовуються згідно з Домовленістю про вирішення спорів, можуть використовуватися стосовно будь-яких питань, що виникають у результаті застосування тих положень статті XXIV, які стосуються митних союзів, зон вільної торгівлі та тимчасових угод, що ведуть до створення митних союзів або зон вільної торгівлі.

Стаття XXIV:12

13. Кожний член СОТ несе повну відповідальність згідно ГАТТ 1994 за дотриманням всіх положень ГАТТ 1994 і повинен вживати таких розумних заходів, які можуть бути йому доступними, для забезпечення відповідного дотримання регіональними та місцевими органами влади на його території.

14. Положення Статей XXII та XXIII ГАТТ 1994 у тому вигляді, у якому вони розроблені і застосовуються згідно з Домовленістю про вирішення спорів, можуть використовуватися стосовно будь-яких заходів з боку регіональних або місцевих органів влади на території члена СОТ, які перешкоджають дотриманню ним відповідних положень. У разі, коли Орган вирішення спорів робить висновок про те, що певного положення ГАТТ 1994 не було дотримано,

відповідальний член СОТ повинен вжити таких розумних заходів, які можуть бути йому доступними, для забезпечення дотримання відповідного положення. У випадках, коли не виявилося можливим забезпечити такого дотримання, застосовуються положення щодо компенсації та тимчасового припинення поступок або інших зобов'язань.

15. Кожний член СОТ зобов'язується виявляти доброзичливе ставлення у ході консультацій, що стосуються будь-яких подань, зроблених іншим членом СОТ стосовно тих заходів, які вживаються на території першого і зачіпають дію ГАТТ 1994, а також надавати відповідні можливості для таких консультацій.

Домовленість щодо звільнення від зобов'язань

за Генеральною угодою з тарифів і торгівлі 1994 року

Члени цим домовляються про таке:

1. Прохання про звільнення від зобов'язань або продовження терміну дії існуючого звільнення від зобов'язань повинне містити у собі характеристику заходів, які пропонує вжити член СОТ, конкретних стратегічних цілей, які переслідує член СОТ, а також причин, що заважають членові досягти його стратегічних цілей через заходи, які відповідають його зобов'язанням за ГАТТ 1994.

2. Звільнення від зобов'язань, що діє на день набрання чинності Угодою СОТ, повинне бути відмінене, якщо тільки його не буде продовжено відповідно до зазначених вище процедур та процедур, описаних у статті IX Угоди СОТ, у день припинення його дії або через два роки після набрання чинності Угодою СОТ, залежно від того, що відбудеться раніше.

3. Будь-який член СОТ, який вважає, що перевага, яка належить йому відповідно до ГАТТ 1994, анулюється або їй заподіюється шкода в результаті:

a) неспроможності члена СОТ, якому було надано звільнення від зобов'язань, дотриматися умов такого звільнення від зобов'язань, або

b) застосування певного заходу відповідно до умов такого звільнення від зобов'язань,

може застосувати положення статті XXIII ГАТТ 1994 у тому вигляді, у якому вони розроблені й застосовуються за Домовленістю про вирішення спорів.

Домовленість про тлумачення статті XXVIII

Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року

Члени цим домовляються про таке:

1. Для цілей зміни або відкликання поступки член СОТ, у експорті якого найвищу частку становить експорт, на який поширюється поступка (тобто експорт товару на ринок члена СОТ, що змінює або відкликає поступку), вважається таким, що має основний інтерес до поставки товару, якщо тільки він вже не має права на початок переговорів або основного інтересу поставки товару, як це передбачено пунктом 1 статті XXVIII. Проте зрозуміло, що цей пункт буде переглянуто Радою з торгівлі товарами через п'ять років після набрання чинності Угодою СОТ з метою вирішити, чи задовільним чином діяв цей критерій при перерозподілі прав на переговори на користь малих або середніх експортуючих членів СОТ. Якщо цей критерій не діяв задовільним чином, належну увагу необхідно буде звернути на можливі удосконалення, зокрема, у світлі наявності відповідних даних, прийняття критерію, основаного на частці експорту, на який поширюється поступка, від всього експорту відповідного товару на всі ринки.

2. У разі, коли член СОТ вважає, що він має основний інтерес щодо поставки товару у розумінні пункту 1, він повинен передати свою претензію у письмовій формі разом із доказами, що її підкріплюють, членові, який пропонує змінити або відкликати поступку, і одночасно повідомити Секретаріат. У цьому разі застосовується пункт 4 "Процедур переговорів відповідно до статті XXVIII", прийнятих 10 листопада 1980 року (BISD 27S/26-28).

3. При визначенні того, хто з членів СОТ має основний інтерес щодо поставки товару (чи то відповідно до викладеного вище пункту 1, чи пункту 1 статті XXVIII) або суттєвий інтерес, до уваги береться лише торгівля відповідним товаром, яка здійснювалася на основі режиму найбільшого сприяння. Проте торгівля відповідним товаром, яка здійснювалася не за договірними преференціями, також братиметься до уваги, якщо при такій торгівлі перестали отримуватися переваги від преференційного режиму, і вона таким чином перетворилася на торгівлю у режимі найбільшого сприяння на

момент ведення переговорів про зміну чи відкликання поступки або перетвориться на неї до закінчення таких переговорів.

4. У випадку, коли тарифна поступка змінюється або відкликається стосовно нового товару (тобто товару, для якого відсутня статистика за останні три роки), член СОТ, що має права на початок переговорів за тією тарифною позицією, за якою класифікується або раніше класифікувався товар, вважається таким, що має право на початок переговорів за такою поступкою. При визначенні основного інтересу щодо поставки товару та суттєвого інтересу, а також при розрахунку компенсації до уваги повинні братися, inter alia, виробничі потужності та інвестиції у відповідний товар з боку експортуючого члена СОТ та оцінки зростання експорту, а також прогнози попиту на товар у країні імпортуючого члена СОТ. Для цілей цього пункту, зрозуміло, що термін "новий товар" включає тарифні позиції, які створюються шляхом виділення із вже існуючої тарифної позиції.

5. У випадку, коли член СОТ вважає, що він має основний інтерес поставки або суттєвий інтерес у розумінні пункту 4, він повинен передати свою претензію у письмовій формі разом із доказами, що її підкріплюють, членові, який пропонує змінити або відкликати поступку, і одночасно повідомити Секретаріат. У цих випадках застосовується пункт 4 зазначених вище "Процедур переговорів відповідно до статті XXVIII".

6. Коли необмежену тарифну поступку замінено тарифною квотою, обсяг наданої компенсації повинен перевищувати обсяг торгівлі, яку фактично було зачіплено зміною поступки. Основою для розрахунків компенсації повинен бути прогнозований обсяг, на який майбутня торгівля перевищить рівень квоти. Зрозуміло, що розрахунок прогнозованих обсягів майбутньої торгівлі повинен ґрунтуватися на більшій з таких величин:

a) середньорічний обсяг торгівлі за останній репрезентативний період у три роки, збільшений на середньорічний темп зростання імпорту за той самий період або на 10 відсотків, залежно від того, що більше; або

b) обсяг торгівлі за останній рік, збільшений на 10 відсотків.

У будь-якому разі відповідальність члена СОТ щодо компенсації не повинна перевищувати той обсяг, який би виник у результаті повного відкликання поступки.

7. Будь-якому членові СОТ, що має основний інтерес щодо поставки товару, чи то відповідно до викладеного вище пункту 1, чи пункту 1 статті XXVIII, по поступці, яку змінено або відкликано, повинне надаватися право на початок переговорів з компенсаційних поступок, якщо тільки заінтересовані члени не погодяться на іншій формі компенсації.

Марракеський протокол до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року

Члени,

провівши переговори в рамках ГАТТ 1947 відповідно до Декларації Міністрів по Уругвайському раунду,

цим домовляються про таке:

1. Розклад, що додається до цього Протоколу і стосується члена СОТ, стає Розкладом ГАТТ 1994, який стосується такого члена, у той день, коли для такого члена набирає чинності Угода СОТ. Будь-який розклад, що подається відповідно до Рішення Міністрів про заходи на користь найменш розвинених країн, вважається додатком до цього Протоколу.

2. Зниження тарифів, погоджені з кожним членом СОТ, запроваджуються у формі п'яти рівних знижень ставок, крім випадків, коли у розкладі члена СОТ передбачено інше. Перше таке зниження вводиться в дію у день набрання чинності Угодою СОТ, кожне наступне зниження вводиться в дію 1 січня кожного наступного року, а остаточна ставка вводиться в дію не пізніше ніж через чотири роки після набрання чинності Угодою СОТ, крім випадків, коли у розкладі члена СОТ передбачено інше. Якщо у Розкладі не передбачено іншого, член СОТ, що приймає Угоду СОТ після набрання нею чинності, повинен у день, коли Угода набирає чинності для нього, ввести в дію всі зниження ставок, які вже відбулися, разом зі зниженнями, які він повинен був би робити відповідно до попереднього речення 1 січня кожного наступного року, а також повинен вводити в дію решту знижень ставок за розкладом, зазначеним у попередньому реченні. Знижена ставка на кожній стадії округляється до першої цифри десяткового дробу. У

випадку сільськогосподарських товарів, як це визначено у статті 2 Угоди про сільське господарство, поступове зниження ставок здійснюється таким чином, як це зазначено у відповідних частинах розкладів.

3. Хід виконання зобов'язань та здійснення поступок, що перелічені у розкладах, які додаються до цього Протоколу, повинні на запит піддаватися багатосторонньому вивченню членами СОТ. Це не обмежує прав та обов'язків членів за Угодами, що містяться у Додатку 1A Угоди СОТ.

4. Після того, як розклад, що додається до цього Протоколу і стосується члена СОТ, стає Розкладом ГАТТ 1994 відповідно до положень пункту 1, такий член може тимчасово припинити або відкликати цілком або частково поступку за таким Розкладом стосовно будь-якого товару, основним постачальником якого є будь-який інший учасник Уругвайського раунду переговорів, розклад якого ще не став Розкладом ГАТТ 1994. Проте такі дії можуть вживатися лише після письмового повідомлення про будь-яке таке припинення або відкликання поступки, яке надається Раді з торгівлі товарами, та після проведення за вимогою консультацій з будь-яким членом, відповідний розклад якого став Розкладом ГАТТ 1994 і який має суттєвий інтерес у постачанні цього товару. Будь-які поступки, що тимчасово припиняються або відкликаються таким чином, повинні застосовуватися, починаючи з того дня, коли розклад члена СОТ, що має основний інтерес поставки товару, стане Розкладом ГАТТ 1994.

5. a) Без обмеження для положень пункту 2 статті 4 Угоди про сільське господарство для цілей посилання у пунктах 1b) та 1c) статті II ГАТТ 1994 на дату зазначеної Угоди, дійсною датою стосовно кожного товару, який є предметом поступки, передбаченої у розкладі поступок, що додається до цього Протоколу, вважатиметься дата прийняття цього Протоколу.

b) Для цілей посилання у пункті 6(a) статті II ГАТТ 1994 на дату зазначеної Угоди дійсною датою стосовно розкладу поступок, що додається до цього Протоколу, вважатиметься дата прийняття цього Протоколу.

6. У випадках змін або відкликання поступок, що стосуються нетарифних заходів, які містяться у Частині III розкладів, застосовуються положення статті XXVIII ГАТТ 1994 та "Процедури переговорів відповідно до статті XXVIII", прийняті 10 листопада 1980 року (BISD 27S/26-28). Це не обмежує прав та обов'язків членів СОТ за ГАТТ 1994.

7. У кожному випадку, коли розклад, що додається до цього Протоколу, призводить до виникнення для певного товару умов, менш сприятливих, ніж було передбачено для цього товару у Розкладах ГАТТ 1947 до набрання чинності Угодою СОТ, вважатиметься, що той член СОТ, якого стосується цей розклад, вжив відповідних заходів, які були б за інших умов необхідним за відповідними положеннями статті XXVIII ГАТТ 1947 або ГАТТ 1994. Положення цього пункту стосуються тільки Єгипту, Перу, Південної Африки та Уругваю.

8. Розклади, що додаються до цього Протоколу, є автентичними англійською, французькою або іспанською мовами, як передбачено у кожному Розкладі.

9. Датою прийняття цього Протоколу є 15 квітня 1994 року.

УГОДА

про сільське господарство

Члени,

вирішивши створити основу для започаткування процесу реформи торгівлі в галузі сільського господарства відповідно до цілей переговорів, які викладено в Декларації Пунта-дель-Есте;

нагадуючи, що їхньою довгостроковою метою, як це погоджено в ході Проміжного огляду Уругвайського раунду, є створення справедливої й ринково-орієнтованої системи торгівлі в галузі сільського господарства та що процес реформи необхідно розпочати шляхом проведення переговорів стосовно зобов'язань у галузі підтримки та захисту, а також шляхом створення суворіших й ефективніших в практичному застосуванні норм і правил ГАТТ;

нагадуючи також, що "зазначеною вище довгостроковою метою є передбачення суттєвих поступових зменшень підтримки та захисту сільського господарства, які надаються протягом погодженого строку, що зумовить усунення обмежень і відхилень на світових сільськогосподарських ринках та запобігання їм";

сповнені рішучості досягти конкретних обов'язкових зобов'язань у кожній з таких сфер: доступу до ринку;

національної підтримки; експортної конкуренції, а також досягти угоди стосовно санітарних і фітосанітарних питань;

домовившись, що під час виконання своїх зобов'язань стосовно доступу до ринку розвинуті країни-члени цілком ураховуватимуть окремі потреби та умови країн-членів, що розвиваються, шляхом передбачення значнішого поліпшення можливостей та умов доступу для сільськогосподарських товарів, що становлять окремий інтерес для цих членів, у тому числі найповнішу лібералізацію торгівлі тропічними сільськогосподарськими товарами, як це погоджено під час Проміжного огляду, та для товарів, які мають особливе значення для диверсифікації виробництва, що замінює вирощування незаконних наркотичних культур;

відзначаючи, що зобов'язання за програмою реформи необхідно справедливо розподілити між усіма членами, зважаючи на стурбованість проблемами, не пов'язаними з торгівлею, у тому числі продовольчою безпекою та необхідністю охорони навколишнього середовища; зважаючи на угоду про те, що спеціальний і диференційний режими для країн, що розвиваються, є невід'ємною частиною переговорів, та беручи до уваги можливі негативні наслідки виконання програми реформи для найменш розвинених країн і країн, що розвиваються, які є чистими імпортерами продовольства,

цим домовляються про таке:

Частина I

Стаття 1

Визначення термінів

У цій Угоді, якщо контекст не потребує іншого:

a) "сукупний вимір підтримки" та "СВП" означають річний рівень підтримки в грошовому вираженні, яка надається на певний сільськогосподарський товар на користь виробників основного сільськогосподарського товару, або підтримки, не пов'язаної з конкретним товаром, яка надається на користь виробників сільськогосподарської продукції в цілому, за винятком підтримки, наданої за програмами, що визначаються як звільнення від зобов'язань зі зменшення підтримки за додатком 2 до цієї Угоди, що:

i) стосується підтримки, наданої протягом базового періоду, зазначеного у відповідних таблицях довідкових матеріалів, уключених через посилання в частину IV переліку члена, а також

ii) стосується підтримки, наданої протягом будь-якого року періоду виконання й після нього та розраховується відповідно до положень додатка 3 цієї Угоди з урахуванням складових даних і методики, використаних у таблицях довідкових матеріалів, уключених через посилання в частину IV переліку члена;

b) "основний сільськогосподарський товар" стосовно зобов'язань з національної підтримки визначається як товар, якомога ближчий до пункту першого продажу, як це зазначено в переліку члена та у відповідних довідкових матеріалах;

c) "бюджетні витрати", або "витрати", уключає доходи, від отримання яких держава утрималася;

d) "еквівалентний вимір підтримки" означає річний рівень підтримки в грошовому вираженні, наданої виробникам основного сільськогосподарського товару шляхом застосування одного чи більше заходів, розрахунок якого відповідно до методики СВП є неможливим, за винятком підтримки, наданої за програмами, що визначаються як звільнення від зобов'язань зі зменшення підтримки за додатком 2 до цієї Угоди, і що:

i) стосується підтримки, наданої протягом базового періоду, зазначеного у відповідних таблицях довідкових матеріалів, уключених через посилання в частину IV переліку члена, а також

ii) стосується підтримки, наданої протягом будь-якого року періоду виконання й після нього та розраховується відповідно до положень додатка 4 цієї Угоди з урахуванням складових даних і методики, використаних у таблицях довідкових матеріалів, уключених через посилання в частину IV переліку члена;

e) "експортні субсидії" стосуються субсидій, які надаються за умови здійснення експорту, у тому числі експортні субсидії, перелічені в статті 9 цієї Угоди;

f) "період виконання" означає шестирічний період, який починається в 1995 році, за винятком випадку, коли він для цілей статті 13 означає дев'ятирічний період, що починається в 1995 році;

g) "поступки стосовно доступу до ринку" включають усі зобов'язання стосовно доступу до ринку, які беруться відповідно до цієї Угоди;

h) "загальний сукупний вимір

підтримки" та "загальний СВП" означають суму всіх видів національної підтримки, наданої виробникам сільськогосподарської продукції, що розраховується як сума всіх сукупних вимірів підтримки для основних сільськогосподарських товарів, усіх сукупних вимірів підтримки, не пов'язаних з конкретним товаром, та всіх еквівалентних вимірів підтримки для сільськогосподарських товарів і що:

i) стосується підтримки, наданої протягом базового періоду (тобто "базового загального СВП"), та максимальної підтримки, надання якої дозволяється протягом будь-якого року періоду виконання або після нього (тобто "річні й кінцеві рівні обов'язкових зобов'язань"), як зазначено в частині IV переліку члена, а також

ii) стосуються рівня підтримки, фактично наданої протягом будь-якого року періоду виконання й після нього (тобто "загальний СВП поточного періоду") і розраховується відповідно до положень цієї Угоди, у тому числі статті 6, та з урахуванням складових даних та методики, використаних у таблицях довідкових матеріалів, уключених через посилання в частину IV переліку члена;

i) "рік", що зазначено у викладеному вище пункті "f" і що стосується конкретних зобов'язань члена, означає календарний, фінансовий чи торговий рік, який зазначено в переліку стосовно цього члена.

Стаття 2

Охоплені товари

Ця Угода застосовується до товарів, перелічених у додатку 1 до цієї Угоди (далі - сільськогосподарські товари).

Частина II

Стаття 3

Включення поступок та зобов'язань

1. Зобов'язання, що містяться в частині IV переліку кожного члена й стосуються національної підтримки та експортних субсидій, становлять зобов'язання, які обмежують субсидування, і цим стають невід'ємною частиною ГАТТ 1994.

2. За умови дотримання положень статті 6 член не надає підтримки на користь національних виробників, що перевищує рівень зобов'язань, зазначений у розділі I частини IV його переліку.

3. За умови дотримання положень підпункту "b" пункту 2 та пункту 4 статті 9 член не надає експортних субсидій, перелічених у пункті 1 статті 9, на сільськогосподарські товари або групи товарів, зазначені в розділі II частини IV його переліку, у розмірі, що перевищує бюджетні витрати та рівні кількісних зобов'язань, які зазначено в ньому, а також не надає таких субсидій стосовно будь-якого сільськогосподарського товару, який не зазначено в цьому розділі його переліку.

Частина III

Стаття 4

Доступ до ринку

1. Поступки стосовно доступу до ринку, які містяться в переліках, стосуються обов'язковості та зниження тарифів, а також інших зобов'язань стосовно доступу до ринку, які зазначено в переліках.

2. Члени не повинні зберігати, застосовувати або знов уводити будь-яких таких заходів, яких необхідно було перетворити на звичайні мита6, за винятком випадків, коли інше передбачено в статті 5 і додатку 5.

____________

6 Ці заходи включають кількісні обмеження імпорту, змінювані імпортні збори, мінімальні імпортні ціни, вибіркове ліцензування імпорту, нетарифні заходи, що підтримуються через підприємства державної торгівлі, добровільні обмеження експорту, а також подібні прикордонні заходи, за винятком звичайних мит, незалежно від того, чи підтримуються ці заходи відповідно до спеціальних винятків з положень ГАТТ 1947 року для певних країн, але крім заходів, що підтримуються відповідно до положень про платіжний баланс чи інших загальних положень ГАТТ 1994 року або інших багатосторонніх торговельних угод, зазначених у додатку 1A до Угоди СОТ, які не стосуються конкретно сільського господарства.

Стаття 5

Положення про спеціальні захисні заходи

1. Незалежно від положень підпункту "b" пункту 1 статті II ГАТТ 1994 будь-який член може вдатися до зазначених нижче положень пунктів 4 й 5 у зв'язку з імпортом сільськогосподарського товару, стосовно якого заходи, зазначені в пункті 2 статті 4 цієї Угоди, було перетворено на звичайне мито, і який позначено в його переліку позначкою "SSG" як такий, що є предметом поступки, стосовно якої можуть бути застосовані положення цієї статті, якщо:

a) обсяг імпорту такого товару, який ввозиться на митну територію члена, що надає

поступку, протягом будь-якого року перевищує критичний рівень, що стосується існуючих можливостей доступу до ринку, як це зазначено в пункті 4, або, але не одночасно:

b) ціна, за якою цей імпортований товар може ввозитися на митну територію члена, що надає поступку, і яка визначається на основі імпортної ціни СІФ відповідного відвантаження, виражена у своїй національній валюті, знижується до рівня критичної ціни, яка дорівнює середній довідковій ціні7 на відповідний товар за 1986 - 1988 рр.

____________

7 Довідкова ціна, яка використовується для застосування положень цього підпункту, загалом є середньою вартістю одиниці відповідного товару на умовах СІФ або інакше є відповідною ціною з погляду якості товару та стадії його обробки. Після першого застосування її вона публічно викладається і є доступною настільки, наскільки це необхідно для того, щоб дозволити іншим членам оцінити додаткові мита, які можуть бути стягнені.

2. Імпорт відповідно до зобов'язань з поточного та мінімального доступу до ринку, установлених як частина поступки, зазначеної у викладеному вище пункті 1, ураховується для визначення обсягу імпорту, необхідного для застосування положень підпункту "a" пункту 1 й пункту 4, але імпорт за такими зобов'язаннями не обкладається жодними додатковими митами, які передбачено або відповідно до підпункту "a" пункту 1 й пункту 4, або відповідно до підпункту "b" пункту 1 та викладеного нижче пункту 5.

3. Будь-які партії цього товару, які знаходилися в дорозі на підставі контракту, укладеного до накладення додаткового мита відповідно до підпункту "a" пункту 1 й пункту 4, звільняються від будь-яких таких додаткових мит за умови, що вони можуть враховуватися в обсязі імпорту такого товару протягом наступного року для цілей приведення в дію положень підпункту "a" пункту 1 в цьому році.

4. Будь-яке додаткове мито, яке накладається відповідно до підпункту "a" пункту 1, зберігається лише до кінця року, у якому його було накладено, і може стягуватися лише за рівнем, який не перевищує однієї третини від рівня звичайного мита, яке діє в тому році, у якому вживається цей захід. Критичний рівень встановлюється в порядку, що ґрунтується на можливостях доступу до ринку, які визначаються як імпорт як відсоток відповідного обсягу національного споживання8 за попередні 3 роки, за які наявні дані:

a) у випадках, коли такі можливості доступу до ринку для товару менші, ніж 10 відсотків або дорівнюють їм, базовий критичний рівень становить 125 відсотків;

b) у випадках, коли такі можливості доступу до ринку для товару перевищують 10 відсотків, але менші, ніж 30 відсотків або дорівнюють їм, базовий критичний рівень дорівнює 110 відсоткам;

c) у випадках, коли такі можливості доступу до ринку для товару більші, ніж 30 відсотків, базовий критичний рівень дорівнює 105 відсоткам.

____________

8 У випадках, коли обсяг національного споживання не береться до уваги, застосовується базовий критичний рівень відповідно до підпункту "a" пункту 4.

У всіх випадках додаткове мито може бути накладено в будь-якому році, коли абсолютний обсяг імпорту відповідного товару, який ввозиться на митну територію члена, що надає поступку, перевищує суму x зазначеного вище базового критичного рівня, помножену на середню кількість імпорту протягом трьох попередніх років, за які наявні дані, та y абсолютної зміни обсягу національного споживання відповідного товару за останній рік, за який наявні дані, порівняно з попереднім роком за умови, що критичний рівень не менше, ніж 105 відсотків середньої кількості імпорту, зазначеної у викладеному вище x.

5. Додаткове мито, яке накладається відповідно до підпункту "b" пункту 1, встановлюється в такому порядку:

a) якщо різниця між імпортною ціною СІФ відвантаження, вираженою в національній валюті (далі - імпортна ціна), та критичною ціною, що визначається відповідно до цього підпункту, є меншою, ніж 10 відсотків критичної ціни або дорівнює їм, то додаткове мито не накладається;

b) якщо різниця між імпортною ціною та критичною ціною (далі - різниця) перевищує 10 відсотків, але є меншою, ніж 40

відсотків критичної ціни або дорівнює їм, то додаткове мито дорівнює 30 відсоткам суми, на яку різниця перевищує 10 відсотків;

c) якщо різниця перевищує 40 відсотків, але є меншою, ніж 60 відсотків критичної ціни або дорівнює їм, то додаткове мито дорівнює 50 відсоткам суми, на яку різниця перевищує 40 відсотків, а також додаткове мито, яке дозволяється відповідно до підпункту "b";

d) якщо різниця перевищує 60 відсотків, але є меншою, ніж 75 відсотків або дорівнює їм, то додаткове мито дорівнює 70 відсоткам суми, на яку різниця перевищує 60 відсотків критичної ціни, а також додаткові мита, які дозволяються відповідно до підпунктів "b" та "c");

e) якщо різниця перевищує 75 відсотків критичної ціни, то додаткове мито дорівнює 90 відсоткам суми, на яку різниця перевищує 75 відсотків, а також додаткові мита, які дозволяються відповідно до підпунктів "b", "c" та "d".

6. Для швидкопсувних і сезонних товарів викладені вище умови застосовуються таким чином, щоб урахувати специфіку таких товарів. Зокрема, відповідно до підпункту "a" пункту 1 та пункту 4 можуть використовуватися коротші строки стосовно відповідних періодів у рамках базового періоду, а також відповідно до підпункту "b" пункту 1 для різних періодів можуть використовуватися різні довідкові ціни.

7. Застосування спеціального захисного заходу проводиться в прозорий спосіб. Будь-який член, який уживає дії відповідно до викладеного вище підпункту "a" пункту 1, повинен надати письмове повідомлення, у тому числі відповідні дані, до Комітету із сільського господарства настільки завчасно, наскільки це можливо, та в будь-якому разі протягом 10 днів після виконання такої дії. У випадках, коли зміни обсягів споживання повинні бути розподілені за окремими тарифними позиціями за умови, що дії вжито відповідно до пункту 4, відповідні дані включають інформацію та методи, що використовуються для розподілу цих змін. Член, що вживає дії відповідно до пункту 4, надає будь-якому заінтересованому члену можливість провести консультації з ним стосовно умов застосування таких дій. Будь-який член, який уживає дії відповідно до викладеного вище підпункту "b" пункту 1, надає письмове повідомлення, у тому числі відповідні дані, до Комітету із сільського господарства протягом 10 днів після застосування першої такої дії або, для швидкопсувних та сезонних товарів, першої такої дії за будь-який період. Члени зобов'язуються настільки, наскільки це можливо, не застосовувати положень підпункту "b" пункту 1 в тих випадках, коли обсяг імпорту відповідних товарів зменшується. У будь-якому разі член, що вживає такої дії, надає будь-яким заінтересованим членам можливість провести консультації з ним стосовно умов застосування такої дії.

8. У випадках, коли вживаються заходи відповідно до викладених вище пунктів 1 - 7, члени зобов'язуються стосовно таких заходів не вдаватися до положень підпункту "a" пункту 1 та пункту 3 статті XIX ГАТТ 1994 або пункту 2 статті 8 Угоди про захисні заходи.

9. Положення цієї статті залишаються чинними протягом процесу реформи, що визначається відповідно до статті 20.

Частина IV

Стаття 6

Зобов'язання стосовно національної підтримки

1. Зобов'язання кожного члена зі зменшення національної підтримки, які містяться в частині IV його переліку, застосовуються до всіх його видів національної підтримки на користь виробників сільськогосподарської продукції, за винятком національних заходів, які не підлягають зменшенню за критеріями, зазначеними в цій статті й додатку 2 до цієї Угоди. Ці зобов'язання виражаються через загальний сукупний вимір підтримки та "Річні та остаточні рівні обов'язкових зобов'язань".

2. Відповідно до Угоди про проміжний огляд, у якій зазначено, що державні заходи з надання допомоги, прямі чи непрямі, для заохочення розвитку сільського господарства й розвитку аграрної сфери є невід'ємною частиною програм розвитку країн, що розвиваються, інвестиційні субсидії, які зазвичай надаються сільському господарству в країнах-членах, що розвиваються, та субсидії на сільськогосподарську сировину, які зазвичай надаються виробникам з низьким рівнем

доходів чи з бідною сировинною базою в країнах-членах, що розвиваються, звільняються від зобов'язань зі зменшення національної підтримки, які б інакше застосовувалися до таких заходів, як і національна підтримка виробників у країнах-членах, що розвиваються, з метою заохочення диверсифікації, що замінює вирощування незаконних наркотичних культур. Від члена не вимагається включення до розрахунку його поточного загального СВП національної підтримки, яка відповідає критеріям цього пункту.

3. Уважається, що член дотримується своїх зобов'язань зі зменшення національної підтримки в будь-якому році, у якому його національна підтримка на користь виробників сільськогосподарської продукції, виражена через загальний СВП поточного періоду, не перевищує відповідного річного чи остаточного рівня обов'язкових зобов'язань, зазначеного в частині IV переліку члена.

4. a) Від члена не вимагається включати до розрахунку його поточного загального СВП й не вимагається зменшувати:

i) національну підтримку, пов'язану з конкретним товаром, яку б інакше необхідно було включити до розрахунку СВП поточного періоду члена у разі, коли така підтримка не перевищує 5 відсотків загальної вартості основного сільськогосподарського товару, виробленого цим членом протягом відповідного року, та

ii) національну підтримку, не пов'язану з конкретним товаром, яку б інакше необхідно було включити до розрахунку СВП поточного періоду члена у разі, коли така підтримка не перевищує 5 відсотків вартості загального сільськогосподарського виробництва цього члена.

b) Для країн-членів, що розвиваються, частка de minimis відповідно до цього пункту становить 10 відсотків.

5. a) Прямі виплати за програмами обмеження виробництва не підлягають зобов'язанню зі зменшення національної підтримки, якщо:

i) такі виплати ґрунтуються на конкретній території та врожаях, або

ii) такі виплати здійснюються на 85 або менше відсотків базового рівня виробництва, або

iii) виплати на худобу здійснюються на чітко визначену кількість голів.

b) Звільнення від зобов'язань зі зменшення підтримки в ході прямих виплат, яке відповідає зазначеним вище критеріям, виражається у виключенні вартості цих прямих виплат з розрахунку членом його поточного загального СВП.

Стаття 7

Загальні правила національної підтримки

1. Кожний член забезпечує, щоб будь-які заходи з національної підтримки на користь виробників сільськогосподарської продукції, які не підлягають зобов'язанням зі зменшення, оскільки вони відповідають критеріям, зазначеним у додатку 2 до цієї Угоди, підтримувалися відповідно до цих критеріїв.

2. a) Будь-який захід з національної підтримки на користь виробників сільськогосподарської продукції, у тому числі будь-яка зміна в такому заході, а також будь-який захід, який уводиться згодом, стосовно якого неможливо довести, що він відповідає критеріям додатка 2 до цієї Угоди або що його звільнено від зобов'язань зі зменшення підтримки через будь-яке інше положення цієї Угоди, уключається до розрахунку членом його поточного загального СВП.

b) У випадках, коли в частині IV переліку члена немає зобов'язань стосовно загального СВП, цей член не надає підтримки виробникам сільськогосподарської продукції в обсязі, що перевищує відповідний рівень de minimis, зазначений у пункті 4 статті 6.

Частина V

Стаття 8

Зобов'язання стосовно експортної конкуренції

Кожний член зобов'язується не надавати експортних субсидій інакше, ніж відповідно до цієї Угоди та зобов'язань, які зазначаються в переліку цього члена.

Стаття 9

Зобов'язання стосовно експортних субсидій

1. Зобов'язанням зі зменшення підтримки згідно із цією Угодою підлягають такі експортні субсидії:

a) надання державою або її органами прямих субсидій, у тому числі виплат натурою, фірмі, галузі виробництва, виробникам певного сільськогосподарського товару, кооперативові або іншому об'єднанню виробників чи збутовій організації залежно від здійснення експорту;

b) продаж або передача на експорт державами або їхніми органами некомерційних запасів сільськогосподарської продукції за ціною, нижчою, ніж порівнянна ціна,

яка призначається на подібний товар для покупців на національному ринку;

c) виплати на експорт певного сільськогосподарського товару, які фінансуються за підтримки держави, незалежно від того, чи є витрата державних коштів, чи немає, у тому числі виплати, які фінансуються за рахунок надходжень від зборів, що накладаються на відповідний сільськогосподарський товар або сільськогосподарський товар, з якого виробляється експортний товар;

d) надання субсидій на зменшення витрат, пов'язаних зі збутом під час експорту сільськогосподарської продукції (за винятком широко доступних послуг зі сприяння експорту й консультаційних послуг), у тому числі витрати на завантаження та розвантаження товару, підвищення якості й інші витрати на переробку, а також витрати на міжнародні перевезення та фрахт;

e) витрати на внутрішні перевезення та фрахт під час експортних відвантажень, які надаються або санкціонуються державами на умовах, більш сприятливих, ніж умови для національних відвантажень.

f) субсидії на сільськогосподарську продукцію, які залежать від її включення до виробництва товарів на експорт.

2. a) За винятком випадків, передбачених у підпункті "b", рівні зобов'язань з експортних субсидій на кожний рік періоду виконання, що зазначається в переліку члена, стосовно експортних субсидій, перелічених у пункті 1 цієї статті, становлять:

i) у разі зобов'язань зі зменшення бюджетних витрат - максимальний рівень видатків на такі субсидії, які можуть бути розподілені або понесені в цьому році стосовно відповідного сільськогосподарського товару або групи товарів, та

ii) у разі зобов'язань зі зменшення кількості експорту - максимальну кількість сільськогосподарського товару або групи товарів, на які в цьому році можуть бути надані експортні субсидії.

b) У будь-якому році з другого до п'ятого протягом періоду виконання член може в цьому році надати експортні субсидії, перелічені у викладеному вище пункті 1, у розмірі, що перевищує відповідні рівні річних зобов'язань стосовно товарів або груп товарів, зазначених у частині IV переліку члена, за умови, що:

i) сукупний обсяг бюджетних витрат на такі субсидії з початку періоду виконання до відповідного року включно не перевищує сукупного обсягу, який утворився би внаслідок повного виконання відповідних річних рівнів зобов'язань зі зменшення витрат, зазначених у переліку члена, більше, ніж на 3 відсотки рівня таких бюджетних витрат базового періоду;

ii) сукупна кількість товару, що експортується завдяки таким експортним субсидіям, з початку періоду виконання до відповідного року включно не перевищує сукупну кількість, яка внаслідок повного виконання відповідних річних рівнів зобов'язань з кількості, які зазначено в переліку члена, була би більше, ніж на 1,75 відсотки такої кількості в базовому періоді;

iii) загальна сукупна сума бюджетних витрат на такі експортні субсидії та кількість товару, стосовно якого надаються такі експортні субсидії впродовж усього періоду виконання, не перевищують цих загальних показників, які були б унаслідок повного виконання відповідних річних рівнів зобов'язань, зазначених в переліку члена, а також

iv) бюджетні витрати члена на експортні субсидії та кількість товару, стосовно якого надаються такі експортні субсидії, наприкінці періоду виконання не перевищують 64 відсотків і 79 відсотків рівнів базових періодів 1986 - 1990 рр. відповідно. Для країн-членів, що розвиваються, ці частки становлять 76 і 86 відсотків відповідно.

3. Зобов'язання, що стосуються обмежень поширення сфери надання експортних субсидії, є такими, як їх зазначено у переліках.

4. Під час періоду виконання від країн-членів, що розвиваються, не вимагатиметься взяття на себе зобов'язань стосовно експортних субсидій, перелічених у викладених вище підпунктах "d" та "e" пункту 1, за умови, що вони не застосовуються таким чином, щоб уникнути зобов'язань зі зменшення підтримки.

Стаття 10

Запобігання уникненню зобов'язань з експортних субсидій

1. Експортні субсидії, не перелічені в пункті 1 статті 9, не застосовуються в такій формі, наслідком якої є уникнення виконання

зобов'язань стосовно експортних субсидій або яка загрожує призвести до нього; також не використовуються некомерційні операції для уникнення таких зобов'язань.

2. Члени зобов'язуються працювати над розробкою міжнародно погоджених правил для регулювання надання експортних кредитів, гарантій за експортними кредитами або проведення програм страхування, а також, після погодження таких правил, надавати експортні кредити, гарантії за експортними кредитами та проводити програми страхування лише відповідно до таких правил.

3. Будь-який член, який стверджує, що якась кількість товару, що експортується понад рівень зобов'язання зі зменшення підтримки, не отримує субсидування, повинен довести, що стосовно відповідної кількості експортованого товару не надавалася жодна експортна субсидія незалежно від того, чи перелічено її в статті 9, чи ні.

4. Члени - донори міжнародної продовольчої допомоги забезпечують:

a) щоб надання міжнародної продовольчої допомоги не пов'язувалося безпосередньо чи опосередковано з комерційним експортом сільськогосподарської продукції до країн - отримувачів допомоги;

b) щоб операції з надання міжнародної продовольчої допомоги, у тому числі двосторонньої продовольчої допомоги в грошовій формі, здійснювалися відповідно до "Принципів передачі надлишків та зобов'язань стосовно консультацій" ФАО, у тому числі, де це необхідно, системи Звичайних вимог до збуту (ЗВЗ), а також

c) щоб така допомога надавалася настільки, наскільки це можливо, цілком у формі грантів або на умовах, не менш пільгових, ніж ті, що передбачені в статті IV Конвенції з продовольчої допомоги 1986 року.

Стаття 11

Включені товари

Субсидія, що виплачується на одиницю включеного первинного сільськогосподарського товару, у жодному разі не може перевищувати експортної субсидії, яка виплачувалася б на одиницю експорту первинного товару як такого.

Частина VI

Стаття 12

Правила встановлення заборон та обмежень на експорт

1. У випадках, коли член установлює будь-яку нову заборону чи обмеження на експорт продуктів харчування відповідно до підпункту "a" пункту 2 статті XI ГАТТ 1994, цей член дотримується таких положень:

a) член, що встановлює заборону чи обмеження на експорт, належним чином ураховує наслідки такої заборони чи обмеження для продовольчої безпеки членів, що імпортують;

b) перед установленням будь-яким членом заборони чи обмеження експорту він настільки завчасно, наскільки це можливо, надсилає до Комітету із сільського господарства письмове повідомлення, у якому міститься така інформація, як характер і тривалість такого заходу, а також проводить консультації на вимогу з будь-яким іншим членом, що має суттєвий інтерес як імпортер стосовно будь-якого питання, яке стосується відповідного заходу. Член, що встановлює таку заборону чи обмеження експорту, на вимогу надає такому члену всю необхідну інформацію.

2. Положення цієї статті не застосовуються до будь-якої країни-члена, що розвивається, якщо цей захід не вживається тією країною-членом, що розвивається, яка є чистим експортером відповідного продукту харчування.

Частина VII

Стаття 13

Належна стриманість

Протягом періоду виконання незалежно від положень ГАТТ 1994 та Угоди про субсидії та компенсаційні заходи (далі в цій статті - Угода про субсидії):

a) заходи з національної підтримки, що цілком відповідають положенням додатка 2 до цієї Угоди:

i) є субсидіями, що не дають підстави для застосування компенсаційних мит9;

ii) звільняються від дій, що ґрунтуються на статті XVI ГАТТ 1994 та частині III Угоди про субсидії, а також

iii) звільняються від дій, що ґрунтуються на анулюванні або заподіянні шкоди перевагам від тарифних поступок (за яких не порушуються умови цієї Угоди), які припадають на іншого члена відповідно до статті II ГАТТ 1994, у розумінні підпункту "b" пункту 1 статті XXIII ГАТТ 1994;

b) заходи з національної підтримки, що цілком відповідають положенням статті 6 цієї Угоди, у тому числі прямі виплати, які відповідають вимогам пункту 5 цієї статті, зазначеним у переліку кожного члена, а також національна підтримка в рамках рівнів de

minimis та відповідно до пункту 2 статті 6:

i) звільняються від накладення компенсаційних мит, якщо не буде визначено шкоди або її загрози відповідно до статті VI ГАТТ 1994 та частини V Угоди про субсидії, і буде виявлено належну стриманість під час ініціювання будь-яких розслідувань з уведення компенсаційних мит;

ii) звільняються від дій, що ґрунтуються на пункті 1 статті XVI ГАТТ 1994 або статтях 5 та 6 Угоди про субсидії, за умови, що такі заходи не надають підтримки стосовно певного товару в обсязі, що перевищує той, який було надано протягом 1992 торгового року, а також

iii) звільняються від дій, що ґрунтуються на анулюванні або заподіянні шкоди перевагам від тарифних поступок (за яких не порушуються умови цієї Угоди), які припадають на іншого члена відповідно до статті II ГАТТ 1994, у розумінні підпункту "b" пункту 1 статті XXIII ГАТТ 1994 за умови, що такі заходи не надають підтримки на певний товар в обсязі, що перевищує той, який було надано протягом 1992 торгового року;

c) експортні субсидії, які цілком відповідають положенням частини V цієї Угоди, зазначеним в переліку кожного члена:

i) підлягають уведенню компенсаційних мит лише після визначення шкоди або її загрози на основі обсягу, впливу на ціни або подальшого впливу відповідно до статті VI ГАТТ 1994 та частини V Угоди про субсидії, і буде виявлено належну стриманість під час ініціювання будь-яких розслідувань з уведення компенсаційних мит, а також

ii) звільняються від дій, що ґрунтуються на статті XVI ГАТТ 1994 або статтях 3, 5 й 6 Угоди про субсидії.

____________

9 "Компенсаційні мита" у випадках, коли зазначаються в цій статті, - це ті мита, які охоплюються статтею VI ГАТТ 1994 року та частиною V Угоди про субсидії та компенсаційні заходи.

Частина VIII

Стаття 14