Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах

Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах

Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду

від 22 березня 2010 року N 62

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

17 червня 2010 р. за N 398/17693

Відповідно до статті 33 Закону України "Про охорону праці" та Гірничого Закону України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила безпеки у вугільних шахтах, що додаються.

2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 16.11.2004 N 257 "Про затвердження Правил безпеки у вугільних шахтах", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 23.03.2005 за N 327/10607.

3. Цей наказ набирає чинності з дня офіційного опублікування.

4. Начальнику управління організації державного нагляду у вугільній промисловості Степановському Є. С. забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного забезпечення Калиновській І. Г. унести зміни до Державного реєстру нормативно-правових актів з охорони праці та розмістити цей наказ на веб-сайті Держгірпромнагляду.

6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та спецроботи Кравцю В. Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах масової інформації.

7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Голови Комітету Румежака О. М.

Голова Комітету

С. О. Сторчак

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного комітету України

з питань технічного регулювання та

споживчої політики

О. В. Поволоцький

Заступник Міністра праці

та соціальної політики України

О. Степаненко

В. о. Голови Державного комітету

України з питань регуляторної

політики та підприємництва

В. Загородній

ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду

22.03.2010 N 62

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

17 червня 2010 р. за N 398/17693

ПРАВИЛА

безпеки у вугільних шахтах

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Правила безпеки у вугільних шахтах (далі - Правила) поширюються на діючі та такі, що будуються, реконструюються, закриваються, та закриті гідрозахисні шахти, підприємства і організації, які виконують роботи на вугільних шахтах (далі - шахти), незалежно від форм власності.

2. Вимоги Правил обов'язкові для всіх працівників, які беруть участь у проектуванні, будівництві та експлуатації шахт, гірничих виробок, будівель, споруд, машин, обладнання, приладів і матеріалів, а також для осіб, робота або навчання яких пов'язані з відвідуванням шахт.

Ці Правила встановлюють порядок безпечного ведення гірничих робіт і використання гірничошахтного, транспортного та електротехнічного обладнання, провітрювання та протиаварійного захисту гірничих виробок, забезпечення пилогазового режиму, виробничої санітарії та охорони праці.

II. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ

1. У цих Правилах терміни вживаються у такому значенні.

2. Базова позначка провідників - ділянка провідників від місця розвантаження підйомної посудини до місця встановлення кінцевого вимикача на копрі, призначеного для вмикання запобіжного гальма під час підіймання посудини на 0,5 м вище рівня верхнього приймального майданчика (нормальне положення при розвантажуванні).

3. Виїмкова дільниця - відособлено провітрювана очисна виробка і прилеглі до неї підготовчі виробки (за послідовного провітрювання - дві очисні виробки з прилеглими до них підготовчими виробками).

4. Головна водовідливна установка - установка, що відкачує приплив води з будь-якого горизонту шахти або безпосередньо на земну поверхню.

5. Головні вентиляторні установки - установки, що обслуговують усю шахту або її частину (крило, блок), а також вентиляторні установки, що забезпечують провітрювання шахт у період їх будівництва після збійки стволів.

6. Головні транспортні виробки - виробки, призначені для обслуговування в транспортному, вентиляційному і в інших відношеннях гірничих робіт в межах шахтного поля, за винятком виробок, що обслуговують виїмкові та прохідницькі дільниці.

7. Дільнична

водовідливна установка - установка, що відкачує воду з очисної або підготовчої виробки.

8. Допоміжні вентиляторні установки - установки із терміном служби не більше ніж 3 роки, що обслуговують один очисний вибій з прилеглими до нього підготовчими виробками, і вентиляторні установки, призначені для відособленого провітрювання камер.

9. Еквівалентний рівень непостійного шуму - рівень постійного широкополосного шуму, який має такий самий середньозвуковий тиск, що і даний непостійний шум, протягом визначеного інтервалу часу.

10. Консервація шахти (суха, мокра) - комплекс робіт та заходів, пов'язаних із забезпеченням зберігання на визначений довготривалий час шахти, на якій припинено видобуток вугілля, що включає тимчасові та постійно діючі захисні або конструктивні заходи, які запобігають руйнації шахти.

11. Місцеве скупчення метану - скупчення метану в окремих місцях виробок з концентрацією 2 % та більше.

12. Мокра консервація - комплекс робіт та заходів, пов'язаних із забезпеченням зберігання на визначений довготривалий час шахти, на якій припинено видобуток вугілля, що включає тимчасові та постійно діючі захисні або конструктивні заходи, які запобігають руйнації шахти, тимчасове підтоплення гірничих виробок підземними водами до поновлення експлуатації гірничого підприємства.

13. Науково-дослідні роботи - роботи, які виконують спеціалізовані галузеві інститути відповідно до укладених договорів щодо вивчення впливу гірничотехнічних, гідрогеологічних та інших чинників на процеси видобування вугілля, експлуатацію гірничошахтного обладнання, за результатами яких надаються рекомендації щодо запобігання всім небезпечним та шкідливим факторам.

14. Середнє уповільнення підйомної установки у разі запобіжного (робочого) гальмування - відношення фактичної швидкості у момент спрацювання гальма до часу, що сплинув з цього моменту до повної зупинки підйомної машини.

15. Спеціалізована налагоджувальна організація - юридична особа незалежно від форм власності, що має дозвіл Держгірпромнагляду на початок (продовження) робіт підвищеної небезпеки або експлуатацію об'єктів, машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 N 1631 "Про затвердження Порядку видачі дозволів Державним комітетом з нагляду за охороною праці та його територіальними органами" (далі - постанова КМУ від 15.10.2003 N 1631).

16. Стаціонарна конвеєрна лінія - конвеєрна лінія, що транспортує гірничу масу по головних транспортних виробках.

17. Суха консервація - комплекс робіт та заходів, пов'язаних із забезпеченням зберігання на визначений довготривалий час шахти, на якій припинено видобуток вугілля, що включає тимчасові та постійно діючі, захисні або конструктивні заходи, які запобігають руйнації шахти, забезпечують збереження та підтримку гірничих виробок, необхідних для забезпечення життєдіяльності шахти в частині провітрювання, водовідливу, підіймання до поновлення експлуатації гірничого підприємства.

18. Технічно відокремлена шахта - шахта, яка не пов'язана гірничими виробками з іншими шахтами.

19. Технологічна проектна документація - проекти, які встановлюють технологічні процеси щодо виймання вугілля в очисних вибоях, проведення і перекріплення гірничих виробок, транспортування працівників і вантажів та вміщують комплекс заходів щодо запобігання всім небезпечним і шкідливим виробничим факторам.

20. Холостий хід багатомодульного дискового гальма підйомної установки - час, що проходить з моменту розриву кола захисту до моменту появи зусилля в одному з модулів гальма.

21. Холостий хід гальма підйомної установки - час, що проходить з моменту розриву кола захисту до моменту стикання гальмівних колодок з гальмівним ободом.

22. Час спрацьовування гальма підйомної установки - час, що проходить з моменту розриву кола захисту до моменту виникнення гальмівного зусилля, що величиною дорівнює статичному.

23. Шарове скупчення метану - окремий випадок місцевого скупчення метану біля покрівлі виробки з концентрацією, що перевищує середню по перерізу на ділянці довжиною більше ніж

2 м.

24. Шахта - гірниче підприємство з видобування корисних копалин (вугілля, солей тощо) підземним способом.

25. Інші терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про охорону праці", "Про пожежну безпеку" та Гірничому Законі України.

III. ПОЗНАЧЕННЯ, СКОРОЧЕННЯ

1. АВР

- автоматичне вмикання резерву

2. АГК

- аерогазовий контроль

3. АКМ

- автоматичний контроль метану

4. АПВ

- автоматичне повторне вмикання

5. БПР

- буропідривні роботи

6. БРВ

- блок реле витоку

7. ВМ

- вибуховий матеріал

8. ВМП

- вентилятор місцевого провітрювання

9. ВТБ

- вентиляція і техніка безпеки

10. ГДК

- граничнодопустима концентрація

11. ГДЯ

- газодинамічне явище

12. ДАРС

- Державна аварійно-рятувальна служба

13. ДБН

- державні будівельні норми

14. ДВГРС

- Державна воєнізована гірничорятувальна служба Мінвуглепрому

15. ДГК

- допоміжна гірничорятувальна команда

16. Держсанепідемслужба

- Державна санітарно-епідеміологічна служба Міністерства охорони здоров'я України

17. ДІВ

- джерело іонізуючого випромінювання

18. ДСанПіН

- державні санітарні правила і норми

19. ДСН

- державні санітарні норми

20. ДСП

- державні санітарні правила

21. ЕОМ

- електронно-обчислювальна машина

22. ЕРС

- електрорушійна сила

23. ЗІЗ

- засіб індивідуального захисту

24. ЗКЗ

- засіб колективного захисту

25. Мінвуглепром

- Міністерство вугільної промисловості України

26. НАПБ

- нормативний акт з питань пожежної безпеки

27. НДР

- науково-дослідні роботи

28. НПАОП

- нормативно-правовий акт з охорони праці

29. НШВЧ

- небезпечні та шкідливі виробничі чинники

30. ПВХ

- полівінілхлоридний

31. ПЛА

- план ліквідації аварій

32. ППЗ

- протипожежний захист

33. ПРТБ

- профілактичні роботи з техніки безпеки

34. РВ

- рудникове вибухобезпечне - рівень вибухозахисту

35. РН

- рудникове нормальне - рівень вибухозахисту

36. РО

- рудникове особливо вибухобезпечне - рівень вибухозахисту

37. РП

- рудникове підвищеної надійності - рівень вибухозахисту

38. РПП

- розподільний підземний пункт

39. СПЖ

- струмопровідна жила

40. ТДР

- технічно досяжний рівень

41. ТПД

- технологічна проектна документація

42. ТУ

- технічні умови

43. ЦПП

- центральна підземна підстанція

44. ШБУ

- шахтобудівельне управління

45. ШГС

- шахтна гірничорятувальна станція

IV. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ БЕЗПЕКИ

1. Основні положення

1. Вугільна шахта - це гірниче підприємство підвищеної небезпеки, під час виробничої діяльності в підземних виробках якої можуть виникнути НШВЧ, від дії яких працівники мають бути захищені.

2. Проектування, будівництво, реконструкція та експлуатація вугільних шахт проводяться з дотриманням вимог Законів України "Про охорону праці", "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про об'єкти підвищеної небезпеки", Гірничого Закону України, вимог цих Правил та інших нормативно-правових актів.

3. Директор шахти (уповноважена особа) на основі Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці (далі - Держнаглядохоронпраці) від 26.01.2005 N 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 232/10512 (далі - НПАОП 00.0-8.24-05), з урахуванням специфіки виробництва, розробляє і затверджує відповідний перелік робіт з підвищеною небезпекою, для проведення яких потрібні спеціальне навчання і щорічна перевірка знань з питань охорони праці.

Працівники, зайняті на роботах, передбачених затвердженим переліком робіт з підвищеною небезпекою, повинні проходити спеціальне навчання і щорічну перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 N 15,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за N 231/10511 (далі - НПАОП 0.00-4.12-05).

4. Директор шахти (уповноважена особа) зобов'язаний забезпечити працівників сертифікованими ЗІЗ згідно з Положенням про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженим наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду (далі - Держгірпромнагляд) від 24.03.2008 N 53, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.05.2008 за N 446/15137 (далі - НПАОП 00.0-4.01-08).

Технічний нагляд за якістю та безпекою ЗІЗ при надходженні на підприємство, а також їх періодичні випробування проводяться згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2008 N 761 "Про затвердження Технічного регламенту засобів індивідуального захисту".

5. Опрацювання і затвердження директором шахти (уповноваженою особою) нормативних актів, що діють на підприємстві, повинні здійснюватися відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 21.12.93 N 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.02.94 за N 20/229 (далі - НПАОП 0.00-6.03-93).

6. Розробка, перегляд, ознайомлення та забезпечення працівників інструкціями з охорони праці за професіями здійснюються відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 29.01.98 N 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.04.98 за N 226/2666 (далі - НПАОП 00.0-4.15-98).

7. Мінвуглепром та суб'єкти господарювання у вугільній промисловості (далі - суб'єкти господарювання) створюють службу охорони праці відповідно до вимог Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 N 255, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за N 1526/10125 (далі - НПАОП 0.00-4.35-04).

8. На шахті мають функціонувати автоматичні пристрої і системи протиаварійного захисту гірничих виробок, об'єктів, машин, обладнання та робочих місць, а також передбачатися засоби колективного захисту працівників, засоби і способи виявлення та усунення НШВЧ.

Новостворені та модернізовані автоматизовані системи, що мають функції накопичення інформації, повинні виключати можливість втручання працівників шахти у накопичену інформацію.

9. На кожній технічно відокремленій шахті має бути створена дільниця, яка організовує і забезпечує провітрювання підземних виробок шахти та здійснює контроль за пилогазовим режимом (далі - ВТБ). Дві або декілька шахт, пов'язаних гірничими виробками, повинні мати єдину дільницю ВТБ і ПЛА.

10. Кожна шахта повинна мати затверджену відповідно до вимог чинного законодавства та цих Правил технічну документацію, а також ситуаційний план поверхні із зазначенням всіх об'єктів і споруд в межах її гірничого відводу. Для всіх видів документації терміни зберігання зазначаються на їх титульному листі.

Геологорозвідувальні, гірничі та будівельні роботи мають проводитися із геолого-маркшейдерським забезпеченням.

11. ТПД гірничих підприємств розробляється установами, проектними організаціями або підприємствами (їх спеціалізованими підрозділами), фізичними особами - підприємцями, які мають ліцензію на цей вид діяльності згідно з чинним законодавством. У проектах мають бути відображені технологія ведення гірничих робіт, заходи щодо безпечного їх виконання, засоби та заходи щодо запобігання шкідливим виробничим чинникам, а також засоби колективного та індивідуального захисту від НШВЧ. ТПД затверджується директором шахти (уповноваженою особою).

Під час проектування гірничих робіт на шахтах слід передбачати можливість виходу працівників у разі аварій у безпечне місце за час дії саморятівника та ефективне ведення рятувальних робіт і робіт з ліквідації аварій.

Ведення робіт в небезпечних зонах, а також із усунення НШВЧ і ліквідації наслідків аварій здійснюється за затвердженими головним інженером шахти спеціальними

заходами або заходами, передбаченими ТПД.

Проекти на будівництво та реконструкцію шахт; відробки блоків, горизонтів та панелей; виїмкових дільниць; АГК; дегазації; комплексного знепилювання; ППЗ; ремонту вертикальних стволів; встановлення стаціонарного обладнання; ведення гірничих робіт у виробках ліквідованих шахт повинні проходити експертизу згідно з вимогами чинного законодавства.

12. Проекти планів розвитку гірничих робіт в частині їх безпечного ведення, а також зміни до них погоджуються з територіальними органами Держгірпромнагляду відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 N 1640 "Про затвердження Положення про Державний комітет з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду" (далі - постанова КМУ від 23.11.2006 N 1640). Ведення робіт, не передбачених планами розвитку гірничих робіт, не дозволяється.

Проектна організація зобов'язана здійснювати авторський нагляд за виконанням проектних рішень під час будівництва, експлуатації та ліквідації шахти і її об'єктів.

13. У ТПД виїмкових дільниць, проведення та кріплення підземних виробок має бути визначена система самопорятунку та порятунку підземних працівників під час аварій.

14. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці працівників шахт повинні здійснюватися відповідно до вимог НПАОП 0.00-4.12-05.

Працівники шахт мають бути ознайомлені з технічною документацією під підпис. Письмові наряди видаються керівникам і виконавцям робіт, які мають відповідну кваліфікацію та до чиїх професійних обов'язків належить цей вид робіт.

15. Під час видачі наряду гірникам на роботи, які раніше вони не виконували або після перерви в роботі більше ніж 30 календарних днів, з ними має бути проведено позаплановий інструктаж під підпис. Інструктаж проводиться згідно з вимогами Інструкції з навчання працівників шахт, затвердженої наказом Держнаглядохоронпраці від 30.05.95 N 79, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.08.95 за N 272/808 (далі - НПАОП 10.0-5.35-95).

16. Дозволяється протягом робочої зміни вносити уточнення до наряду гірникам з боку керівника робіт або дільниці, про що робиться відповідний запис у наряд-путівку гірничого майстра.

17. У разі виявлення порушень цих Правил та інших нормативних документів особа, яка виявила порушення, зобов'язана припинити роботи, довести до відома керівництво дільниці та гірничого диспетчера.

У разі неможливості повного усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я умов праці директор шахти (уповноважена особа) зобов'язаний повідомити про це відповідний орган Держгірпромнагляду відповідно до вимог Закону України "Про охорону праці", він звертається до зазначеного органу з клопотанням про встановлення необхідного строку для виконання заходів щодо приведення умов праці на конкретному виробництві чи робочому місці до нормативних вимог.

Порушення, які можуть призвести до загрози життю та здоров'ю працівників, є грубими порушеннями цих Правил.

18. Нові та реконструйовані шахти, горизонти (блоки, панелі) приймаються в експлуатацію згідно з Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008 N 923 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20.05.2009 N 534).

На діючих шахтах прийом до експлуатації нових об'єктів, виїмкових дільниць, очисних вибоїв (у тому числі після повторної нарізки та тривалої зупинки) і підготовчих виробок здійснюється комісією, призначеною директором шахти, за участю представників Держгірпромнагляду, санітарно-епідеміологічної та гірничорятувальної служб і профспілок.

Ліквідація шахт повинна здійснюватися згідно з вимогами Порядку ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.97 N 939 (із змінами).

19. На усі види робіт та операцій повинна бути ТПД, яка затверджується директором або головним інженером шахти. У ТПД повинен передбачатися комплекс технічних і санітарно-гігієнічних заходів, що забезпечує нормальні умови праці та збереження здоров'я працівників шляхом запобігання

або обмеження несприятливої дії НШВЧ, зниження ризику розвитку професійної і виробничо обумовленої захворюваності.

20. Обладнання та експлуатація діючих, таких, що закриваються, та гідрозахисних шахт, їх територій і виробничих об'єктів, будівель і споруд, гірничих виробок і робочих місць, організація виробничих процесів і ремонтних робіт, мікроклімат і вентиляція, засоби індивідуального захисту, питне водопостачання, харчування та медико-санітарне обслуговування персоналу, а також охорона підземних виробок і довкілля повинні відповідати вимогам Державних санітарних правил та норм "Підприємства вугільної промисловості" (ДСП 3.1.095-2002), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.12.2002 N 468, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 20.06.2003 за N 498/7819 (далі - ДСП 3.3.1.095-2002). Засоби для надання першої долікарської допомоги повинні бути укомплектовані аптечками (укладками), шинами для іммобілізації переломів та ношами з твердим ложем.

21. У кожному технологічному процесі мають застосовуватися способи і засоби механізації основних і допоміжних робіт, що виключають важку ручну працю.

22. У діючих гірничих виробках температура повітря має відповідати вимогам ДСП 3.3.1.095-2002. На постійних робочих місцях, де протягом зміни перебувають працівники, максимальна температура повітря не повинна перевищувати +26° C, мінімальна - не нижче +16° C (крім вертикальних та похилих стволів і приствольних дворів, де допускається мінімальна температура +2° C).

23. Для кожної шахти з глибиною розробки 600 м і більше має бути складений комплекс заходів щодо боротьби з високими температурами повітря, на основі якого повинні розроблятися проекти з нормалізації теплових умов праці.

Комплекс заходів, який є складовою частиною ТПД виїмкових дільниць та підготовчих виробок в частині щодо боротьби з високими температурами рудникового повітря, повинен розроблятися з урахуванням рекомендацій спеціалізованого галузевого інституту відповідно до проведених НДР та затверджуватись головним інженером шахти (або уповноваженою особою) для діючих виробок - до початку календарного року, а для нових виробок - до початку ведення гірничих робіт.

Порядок розробки заходів щодо нормалізації теплового режиму гірничих виробок має відповідати вимогам чинного законодавства.

Контроль за станом теплового режиму гірничих виробок проводиться працівниками дільниці ВТБ.

24. На робочих місцях, де неможливо забезпечити допустимі значення шахтного мікроклімату, тривалість робочого часу повинна відповідати вимогам ДСП 3.3.1.095-2002.

25. На кожній шахті, в місцях виконання гірничих робіт повинні вживатися заходи щодо знепилювання повітря (зрошування). Якщо вміст пилу в повітрі робочої зони при застосуванні комплексу протипилових заходів, передбачених нормативними документами, перевищує рівні гранично - допустимих концентрацій (далі - ГДК), наведених в таблиці 1 додатка 1 до цих Правил, то працівники, які виконують роботу або перебувають в зоні із запиленою атмосферою, повинні користуватися ЗІЗ органів дихання від пилу.

При цьому слід вести облік пилових навантажень на організм працівників відповідно до вимог чинного законодавства.

26. Рівні шуму на робочих місцях і в робочих зонах не повинні перевищувати граничнодопустимих значень, наведених в таблиці 2 додатка 1 до цих Правил, відповідно до вимог Санітарних норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 37 (далі - ДСН 3.3.6.037-99).

27. Рівні загальної та локальної вібрації на робочих місцях під час роботи гірничошахтного обладнання не повинні перевищувати граничнодопустимих значень, наведених в таблиці 3 додатка 1 до цих Правил, відповідно до вимог Санітарних норм виробничої загальної та локальної вібрації, затверджених постановою головного державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39 (далі - ДСН 3.3.6.039-99).

28. Контроль за дотриманням допустимих рівнів і тривалості дії шуму та вібрації на працівників шахт здійснюється закладами державної

санітарно-епідеміологічної служби відповідно до ДСП 3.3.1.095-2002.

У ТПД на виконання робіт повинен передбачатися шумовіброзахист працівників.

29. Роботи з радіоактивними речовинами та джерелами іонізуючих випромінювань (ДІВ), зокрема з радіоізотопними приладами, мають проводитися за наявності відповідної ліцензії на провадження діяльності з використання ДІВ з дотриманням Вимог та умов безпеки (ліцензійних умов) провадження діяльності з використання джерел іонізуючого випромінювання, затверджених наказом Держатомрегулювання від 02.12.2002 N 125, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17.12.2002 за N 978/7266, відповідно до вимог Норм радіаційної безпеки України (НРБУ-97), затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208 (далі - ДГН 6.6.1.-6.5.001-98), та Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 02.02.2005 N 54, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832 (далі - ДСП 6.177-2005-09-02).

30. Контроль за радіаційним станом у вугільних шахтах та впровадження заходів щодо його нормалізації здійснюються відповідно до вимог ДГН 6.6.1.-6.5.001-98, ДСП 6.177-2005-09-02 та інших чинних нормативно - правових актів.

2. Вимоги до обладнання, матеріалів, технологій і програмних засобів

1. Гірничі машини, механізми, електрообладнання, прилади, апаратура, засоби захисту, матеріали і технології, у тому числі іноземного виробництва, допускаються до експлуатації на вугільних шахтах за наявності дозволу Держгірпромнагляду відповідно до вимог постанови КМУ від 15.10.2003 N 1631.

Усі види гірничошахтного обладнання, технічні пристрої, засоби захисту та матеріали, які експлуатуються в шахті, мають бути укомплектовані експлуатаційними документами згідно з вимогами чинного законодавства.

2. Гірничошахтне обладнання допускається до експлуатації за умови відповідності його вимогам цих Правил, технічним, гігієнічним та екологічним вимогам, викладеним у нормативних документах.

3. Експлуатація та обслуговування машин і гірничошахтного обладнання, приладів і апаратури, а також їх монтаж, демонтаж і збереження здійснюються відповідно до вимог цих Правил та інструкцій (керівництв) з їх експлуатації та відповідно до вимог чинного законодавства.

Зміна конструкції машин, обладнання, схем управління та захисту дозволяється у порядку, визначеному чинним законодавством.

4. Експлуатація гідромуфт допускається за справного захисту, що здійснюється температурними реле або спеціальними каліброваними плавкими запобіжними пробками. Температурні реле мають бути опломбовані.

Гідромуфти повинні бути заправлені негорючими рідинами. Не дозволяється експлуатація машин без захисних кожухів на гідромуфтах.

5. У проектах, інструкціях, керівництвах та інших документах на гірничошахтне обладнання, що випускається, мають бути вказані значення параметрів створюваних ним НШВЧ у разі недотримання правил і норм його експлуатації. При нормальних (штатних) режимах роботи машини та обладнання не повинні становити небезпеку і шкодити працівникам.

Нормовані параметри шкідливості повинні витримуватись протягом усього періоду експлуатації обладнання, у тому числі і після капітального ремонту.

6. Рухомі частини обладнання, що є джерелом небезпеки для працівників, мають бути відгороджені. Загорожі мають поставлятися підприємством-виробником комплектно з технічним пристроєм або передбачатися ТПД.

Під час запуску в роботу обладнання, що має рухомі частини, огородження яких неможливе через їх функціональне призначення (робочі органи вибійних машин, конвеєрні стрічки, ролики), а також запуску в роботу машин, що пересуваються, має включатися попереджувальна сигналізація. Підприємство-виробник зобов'язане обладнати зазначені машини сигналізацією, а також засобами зупинки й відключення їх від джерел енергії.

Передпусковий застережний сигнал має бути звуковим тривалістю не менше 6 с.

7. Інструменти та пристосування, що використовуються для обслуговування технічних пристроїв, повинні відповідати вимогам

безпеки, умовам праці, виконуваній роботі і мати інструкцію з їх безпечного застосування.

У разі використання механізованих інструментів і пристосувань необхідно дотримуватися вимог заводу-виробника, зазначених в експлуатаційних документах.

8. Гірничошахтне обладнання, прилади та апаратура повинні обстежуватися і ремонтуватися за графіками, затвердженими головним інженером шахти, і нарядами на виконання робіт з урахуванням вимог заводу-виробника.

Не дозволяється працювати на пошкодженому гірничошахтному обладнанні, а також користуватися несправними приладами, апаратурою, пристосуваннями, інструментами, ЗІЗ та ЗКЗ.

9. Роботи з монтажу, ремонту та налагодження гірничошахтного та електротехнічного обладнання повинні проводитися відповідно до Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету України по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09.01.98 N 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10.02.98 за N 93/2533 (далі - НПАОП 40.1-1.21-98), суб'єктами господарювання, що мають дозвіл Держгірпромнагляду відповідно до постанови КМУ від 15.10.2003 N 1631.

Випробування, огляд та експертні обстеження (технічне діагностування) потрібно проводити спеціалізованими налагоджувальними організаціями, які мають дозвіл Держгірпромнагляду на виконання цих робіт відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 N 687 "Про затвердження Порядку проведення огляду, випробування та експертного обстеження (технічного діагностування) машин, механізмів, устатковання підвищеної небезпеки" (далі - постанова КМУ від 26.05.2004 N 687).

10. На шахті має бути затверджений головним інженером шахти або іншою уповноваженою особою перелік обладнання, ремонт якого виконується із застосуванням нарядів-допусків. Особи, які мають право видачі нарядів-допусків, призначаються наказом по шахті.

11. Доставка, зберігання, видача і облік вибухових речовин і засобів підривання, їх застосування і використання повинні відповідати вимогам чинного законодавства.

12. Нові технології (способи) ведення гірничих робіт і попередження НШВЧ, програми та методики розрахунків (проектування) систем провітрювання, дегазації, енергопостачання допускаються до застосування в шахтах за згодою Держгірпромнагляду.

13. Обґрунтування науково-дослідних та проектно-конструкторських робіт щодо створення нових технологій, систем та засобів захисту повинні розроблятися з урахуванням рекомендацій спеціалізованого галузевого інституту, який виконує дослідження стану охорони праці, причин та наслідків аварійності, виробничого травматизму та профзахворюваності, відповідно до проведених НДР.

3. Протиаварійний захист

1. Протиаварійний захист шахти та її об'єктів повинен гарантувати запобігання можливим аваріям, своєчасну інформацію щодо передаварійних ситуацій та ознак аварії, включення всіх засобів ліквідації або локалізації у разі її виникнення.

ТПД повинна мати розділ "Протиаварійний захист", що містить комплекс заходів щодо запобігання вибухам газу та пилу, відвернення обвалення порід і завалів гірничих виробок, запобігання газодинамічним явищам (далі - ГДЯ), додержання вимог пожежної безпеки, запобігання затопленню гірничих виробок, виділенню та проникненню в них небезпечних і шкідливих субстанцій, відвернення руйнувань і катастроф на транспорті, запобігання аваріям і катастрофам у вертикальних стволах і на підйомних комплексах.

2. У місцях, визначених головним інженером шахти (уповноваженою особою), розміщуються покажчики, сигнали та знаки аварійної небезпеки, передбачені вимогами чинного законодавства.

3. На шахті має вестися табельний облік усіх осіб, які спустилися до шахти та виїхали з неї. Відповідальність за організацію обліку покладається на директора шахти (уповноважену особу), який зобов'язаний наказом встановити порядок виявлення осіб, що вчасно не виїхали із шахти, та заходи щодо їх пошуку.

4. Всі особи під час спуску і перебування в шахті повинні мати індивідуальні головні акумуляторні світильники, бути в справних захисних касках, спецодязі та

спецвзутті, мати при собі та вміти користуватися і застосовувати за необхідності ЗІЗ.

5. Усі гірничі підприємства незалежно від форми власності в період їх будівництва, реконструкції, експлуатації, ліквідації або консервації обслуговуються підрозділами ДАРС (ДВГРС), дислокація яких визначається за згодою Держгірпромнагляду. Права та функції ДАРС (ДВГРС) визначаються їх статутом. Керівники гірничорятувальних служб, частин і підрозділів не мають права відмовляти шахтам у ліквідації аварій і порятунку працівників.

На шахті має бути створена та функціонувати шахтна гірничорятувальна станція, а також допоміжна гірничорятувальна команда, діяльність якої регламентується чинним законодавством.

6. Для кожної шахти згідно з чинним законодавством має бути складений ПЛА. ПЛА розробляється кожні 6 місяців головним інженером шахти і командиром гірничорятувального взводу, погоджується з командиром загону ДАРС (ДВГРС) і затверджується технічним керівником гірничого підприємства (шахти).

Всі особи, які опускаються у шахту, мають бути ознайомлені з ПЛА у тій його частині, що стосується їх місця роботи, шляхів пересування та запасних виходів із шахти.

За відсутності затвердженого ПЛА, а також у випадку скасування ДАРС (ДВГРС) узгодження ПЛА у цілому або його окремих позицій ведення робіт у виробках, що відповідають цим позиціям, не дозволяється, крім робіт щодо усунення причин, через які неможливе виконання ПЛА.

Виконання робіт з усунення причин скасування узгодження ПЛА або його окремих позицій має виконуватися за спеціальними заходами, які гарантують безпеку робіт, затвердженими технічним керівником гірничого підприємства (шахти).

Забороняється видача нарядів на роботи в шахті за відсутності членів ДГК у зміні згідно з розстановкою, передбаченою ПЛА.

7. До запровадження в дію ПЛА головний інженер шахти зобов'язаний організувати його вивчення всіма підземними працівниками шахти і ознайомлення їх із запасними виходами та правилами поведінки працівників в аварійних ситуаціях.

8. У випадку виникнення аварії на шахті будь-якої форми власності негайно запроваджується в дію ПЛА. Відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії є головний інженер шахти (уповноважена особа), а до його прибуття - гірничий диспетчер. Їх розпорядження для всіх осіб і організацій, які беруть участь у ліквідації аварії, обов'язкові до виконання.

У разі неможливості виконання головним інженером (уповноваженою особою) шахти своїх обов'язків з ліквідації аварії їх виконання покладається лише за письмовим розпорядженням в оперативному журналі вищого технічного керівника, який зобов'язаний узяти на себе керівництво ліквідацією аварії або призначити іншу відповідальну особу.

9. Пожежна безпека гірничих виробок, будівель і споруд, гаражів електровозів і зарядних камер, вакуумнасосних і компресорних установок, повітропроводів і газопроводів, засобів сигналізації і зв'язку, захисту від блискавки та шахтного освітлення, об'єктів наземного комплексу шахт, проведення вогневих і вогненебезпечних робіт на проммайданчиках шахт, в стволах і приствольних дворах шахт повинна відповідати вимогам Правил пожежної безпеки для підприємств вугільної промисловості України, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 12.10.2004 N 638, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 03.12.2004 за N 1533/10132 (далі - НАПБ Б.01.009-2004).

10. Усім, хто опускається в шахту, мають бути видані справні ізолювальні саморятівники. За кожним працівником шахти під особистий підпис у журналі закріплюється саморятівник, кількість яких має відповідати обліковій чисельності працівників, зайнятих на підземних роботах.

11. На шахтах з віддаленими місцями робіт, тривалість виходу з яких під час аварій у безпечне місце більше часу захисної дії саморятівника, влаштовуються пункти переключення (не більше одного на шляху пересування), встановлюються групові пересувні чи стаціонарні засоби самопорятунку, розташування яких узгоджується з ДАРС (ДВГРС).

На кожному з маршрутів, якими працівники виходять з місця аварії до виробок із свіжим струменем повітря і

витрачають більше ніж 90 % часу дії саморятівника, один раз на 6 місяців перед погодженням ПЛА з ДАРС (ДВГРС) має бути проведений контрольний вихід групи працівників, включених у саморятівники, під керівництвом командного складу ДАРС (ДВГРС).

12. Зовнішній вигляд і герметичність саморятівників, що знаходяться в ламповій, перевіряються посадовими особами дільниці ВТБ за участю командного складу ДАРС (ДВГРС) щомісяця, а саморятівників, що знаходяться в пунктах переключення в шахті, - не рідше одного разу на 3 місяці.

Усі працівники і посадові особи, які тільки влаштувалися на шахту або переведені на підземні роботи, повинні пройти практичне тренування в саморятівниках у спеціальних "димових камерах" тривалістю, що дорівнює терміну дії саморятівника, згідно з вимогами чинного законодавства. Повторні тренування проводяться не рідше одного разу на 2 роки. Дозволяється проведення повторного тренування в навчальних ізолювальних саморятівниках скороченого терміну дії.

При впровадженні на шахті нових типів саморятівників вітчизняного або іноземного виробництва працівники і посадові особи, за якими вони будуть закріплені, повинні пройти практичне тренування у "димових камерах" тривалістю, що дорівнює терміну дії нового саморятівника.

13. Шахти мають бути обладнані системами оповіщення працівників про аварії.

На кожній шахті мають функціонувати два незалежних види електрозв'язку гірничого диспетчера з підрозділом ДАРС (ДВГРС), що обслуговує шахту (кабельний фіксований, рухомий мобільний або радіозв'язок).

14. Головні інженери, гірничі диспетчери шахт всіх форм власності, а також особи, які їх заміщають, зобов'язані перед призначенням на посаду і кожні 3 роки проходити навчання та перевірку знань в учбовому навчально-оперативному центрі ДВГРС за програмою "Підготовка відповідальних керівників робіт з ліквідації аварій на шахтах".

15. Ліквідація затяжної аварії після припинення дії ПЛА здійснюється за оперативним планом, розробленим відповідальним керівником робіт з ліквідації аварії разом з керівником гірничорятувальних робіт, для чого можуть залучатися фахівці та наукові співробітники.

16. На роботи з ліквідації аварій і їх наслідків необхідно посилати не менше двох робітників з досвідом роботи за відповідною професією не менше одного року. Роботи повинні виконуватися під керівництвом посадової особи, призначеної відповідальним керівником робіт з ліквідації аварій.

17. У випадку припинення робіт особи, не пов'язані із забезпеченням життєдіяльності підприємства або ліквідацією аварії, мають бути виведені з шахти.

18. Про кожен випадок травмування або гострого захворювання потерпілий або очевидець зобов'язані повідомити гірничому диспетчеру і керівнику робіт відповідно до вимог Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 (далі - постанова КМУ від 25.08.2004 N 1112).

Гірничий диспетчер зобов'язаний у будь-якому випадку травмування або гострого захворювання працівника викликати реанімаційно-протишокову групу підрозділу ДВГРС для надання потерпілому першої медичної допомоги.

19. Усі нещасні випадки, професійні захворювання та аварії підлягають розслідуванню, реєстрації та обліку відповідно до вимог постанови КМУ від 25.08.2004 N 1112.

4. Вимоги до шахтного персоналу

1. Професійний добір, а також попередній та періодичні медичні огляди працівників шахт організовуються директором шахти (уповноваженою особою) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21.05.2007 N 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.07.2007 за N 846/14113.

Працевлаштування працівника, який за станом здоров'я не може продовжувати роботу за професією, здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства.

2. Керівниками (директорами), головними інженерами, головними фахівцями шахт та інших гірничих підприємств усіх форм власності призначаються особи відповідно до вимог чинного

законодавства.

3. Начальниками (заступниками, помічниками начальників) дільниць, механіками дільниць, керівниками служб, начальниками змін, гірничими диспетчерами, гірничими майстрами гірничих підприємств усіх форм власності призначаються особи відповідно до вимог чинного законодавства.

Начальникам дільниць ВТБ, їх заступникам, помічникам і гірничим майстрам цих дільниць не дозволяється доручати роботи за сумісництвом або виконання робіт, не передбачених їх посадовими інструкціями.

4. Гірничі диспетчери (начальники змін) зобов'язані відповідно до встановленого нормативу відвідувати підземні роботи, знати всі гірничі виробки і місця ведення робіт.

5. На шахтах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи та газу, і таких, що розробляють пласти, схильні до гірничих ударів, на посади начальників очисних і підготовчих дільниць призначаються особи, які мають стаж керівництва гірничими роботами в таких шахтах не менше одного року.

6. Директори та головні інженери, їх заступники, начальники змін та інженери з охорони праці, головні технологи, геологи та маркшейдери, начальники дільниць ВТБ, ПРТБ, БПР, дегазації, а також видобувних і підготовчих дільниць шахт, небезпечних за раптовими викидами, і шахт, що розробляють пласти, схильні до гірничих ударів, допускаються до роботи після навчання у головному галузевому навчальному центрі та здачі іспитів на знання відповідних інструкцій та правил ведення гірничих і підривних робіт.

7. Керівники та спеціалісти гірничих підприємств усіх форм власності проходять навчання та перевірку знань з питань охорони праці відповідно до вимог НПАОП 00.0-4.12-05 і НПАОП 00.0-8.24-05.

8. Працівники, які стають до роботи на шахтах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи та газу, повинні пройти навчання з безпеки робіт на пластах, схильних до ГДЯ.

9. До роботи в очисних і підготовчих вибоях на пластах, небезпечних за раптовими викидами вугілля, породи та газу, допускаються гірники, що мають стаж роботи у вугільних шахтах не менше ніж один рік.

10. Усі працівники, які обслуговують машини, механізми або електроустановки, повинні мати спеціальні посвідчення (свідоцтва) на право обслуговування та управління ними, що видаються їм після навчання в навчально-курсових комбінатах, які мають ліцензію на надання освітніх послуг Міністерства освіти і науки України відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.2007 N 1019 "Про ліцензування діяльності з надання освітніх послуг". Машиністами підйомних машин і майстрами-підривниками можуть призначатися особи віком не менше ніж 22 роки.

11. Не допускається видавати наряди (завдання) на роботи в місця, що мають порушення вимог Правил, крім нарядів на усунення цих порушень, а також давати доручення, виконання яких може призвести до порушень Правил, перебувати або виконувати роботи в підземних виробках, стан яких є безпосередньо небезпечний для працівників, за винятком робіт з усунення цих небезпек.

Усунення небезпек виконується в присутності керівника робіт із вжиттям заходів щодо безпеки. Усі такі роботи (виробки) огороджуються відповідними знаками.

12. У неробочі дні або при перервах у роботі на одну зміну і більше у тупикові виробки дозволяється посилати не менше двох досвідчених працівників за наявності в них приладу газового контролю безперервної дії.

13. Разове відвідування підземних виробок працівниками шахтної поверхні або особами, які не працюють на шахті, здійснюється за рішенням директора (головного інженера) шахти або заступника директора з охорони праці в супроводі посадової особи або фахівця шахти за умови проведення інструктажу щодо правил поведінки в шахті та навчання користування саморятівником. Порядок разових відвідувань шахти визначається наказом директора шахти (уповноваженої особи).

5. Обов'язки працівників щодо дотримання вимог з охорони праці

1. Працівник шахти зобов'язаний:

виконувати тільки роботи, що належать до отриманого завдання і його обов'язків, за винятком випадків виникнення загрози аварії, здоров'ю або життю працівників;

виконувати першочергові перед іншими роботи

з усунення виявлених або наявних порушень вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

знати і виконувати вимоги технічних документів (ТПД, паспортів, інструкцій) і нормативних актів з охорони праці, що стосуються його професії;

дотримуватися вимог цих Правил, трудового (колективного) договору (угоди);

знати і виконувати вимоги керівництв (інструкцій) з експлуатації машин, обладнання та виробів у межах своєї професії (посади) на робочому місці, що обслуговуються ним;

знати ПЛА щодо свого робочого місця, сигнали аварійного оповіщення, правила поведінки під час аварій, запасні виходи, місця розташування засобів протиаварійного захисту і самопорятунку та вміти ними користуватися;

проходити медогляд, навчання, інструктажі та перевірку знань правил, норм і інструкцій з охорони праці;

вживати заходів щодо усунення небезпечних виробничих ситуацій;

повідомляти про помічені чи виявлені небезпеки безпосередньому керівнику робіт або гірничому диспетчеру;

знати прийоми надання першої допомоги згідно з програмою навчання та вміти надавати її потерпілим під час нещасних випадків;

співпрацювати з керівництвом шахти у забезпеченні та організації безпечних і здорових умов праці.

2. Не допускаються куріння і користування відкритим вогнем у підземних виробках, надшахтних будівлях, приміщеннях лампових і сортувалень, на поверхні шахти ближче ніж 30 м від дифузора вентилятора та будівель дегазаційних установок, біля устя виробок, що виходять на земну поверхню. Заборона користуватися відкритим вогнем не поширюється на ведення вогневих робіт у порядку, передбаченому вимогами НАПБ Б.01.009-2004.

3. На території шахти та у гірничих виробках не дозволяється спати, розпивати алкогольні напої, приймати наркотичні або токсичні речовини, а також з'являтися та перебувати в нетверезому стані або під дією зазначених речовин.

4. Не допускається доставляти курильне приладдя (сірники, запальнички, тютюнові вироби), алкогольні напої, наркотичні або токсичні речовини в підземні виробки.

З метою недопущення в шахту осіб у нетверезому стані, стані наркотичного або токсичного сп'яніння керівник шахти або керівник робіт у разі сумніву зобов'язаний організувати їх перевірку в лікувальних установах. Перевірка таких осіб у шахтному медичному пункті проводиться за наявності підстав, передбачених у колективному договорі, та за умови оснащення медичного пункту необхідним обладнанням, препаратами і наявності навченого медичного персоналу.

Нетверезий стан і наркотичне сп'яніння можуть бути підтверджені як медичним висновком, так і іншими видами доказів.

5. Не допускається перебувати або проводити роботи в підземних виробках, стан яких становить небезпеку для працівників, за винятком робіт щодо усунення цих небезпек. Усунення небезпек виконується в присутності керівника робіт із застосуванням заходів безпеки. Місця виконання цих робіт у виробках шахти відгороджуються відповідними знаками чи сигналами.

6. Роботи, виконувані працівниками будь-якої дільниці (служби) у виробках іншої дільниці (служби), а також роботи, виконувані сторонніми організаціями, повинні погоджуватися з керівником тієї дільниці (служби), де вони ведуться, затверджуватися особою, відповідальною за роботу шахти в дану зміну. Організація безпечного ведення робіт має бути визначена в першому випадку наказом по шахті, у другому - у спільному наказі керівників підприємств.

7. Працівники шахти повинні бути ознайомлені під підпис і пересуватися до постійного місця роботи за маршрутом, встановленим начальником дільниці (служби), до тимчасового робочого місця - разом з керівником робіт.

8. Інструменти з гострими кромками і лезами працівники шахти зобов'язані переносити в захисних чохлах або спеціальних сумках.

9. Працівники шахти перед початком роботи зобов'язані перевірити свої робочі місця та привести їх у безпечний стан, упевнитися в нормальному стані провітрювання та безпеці газової обстановки, відсутності пилових відкладень, справності запобіжних пристроїв, кабельної мережі, загорожі та сигналізації.

10. Прийом і здача зміни повинні супроводжуватися перевіркою

справності технічних пристроїв, наявності та стану загорож, захисних блокувань, сигналізації, контрольно-вимірювальних приладів, заземлення, засобів пожежогасіння, працездатності систем знепилювання повітря, освітлення та вентиляції. Виявлені несправності мають бути усунуті до початку роботи.

11. Під час роботи працівник зобов'язаний стежити за безпечним станом місця роботи, дотриманням пилогазового режиму, справністю обладнання, що обслуговується, пристосувань, засобів захисту та контролю. У разі виявлення ознак небезпеки він повинен негайно припинити роботу, попередити працівників поруч і вийти в безпечне місце, повідомивши про це змінному керівнику робіт або гірничому диспетчеру.

У випадку несправності машин і обладнання працівник зобов'язаний вжити заходів щодо їх усунення. Якщо усунути несправність самотужки неможливо, він повинен повідомити про неї змінного керівника робіт або гірничого диспетчера.

12. Робота над відкритими чи не цілком перекритими виробками, у вертикальних стволах, вугільних ямах, бункерах, біля провалів, а також на об'єктах шахтної поверхні, де є небезпека падіння працівників з висоти, має вестися із запобіжними поясами. Заборона не поширюється на очисні вибої крутого падіння.

13. Після закінчення зміни (за відсутності перерви між змінами) працівники зобов'язані передати свої робочі місця, обладнання та пристосування в безпечному стані працівникам, що прибули на зміну. За наявності перерви між змінами вони зобов'язані здати свої робочі місця змінному гірничому майстру (бригадиру, ланковому), який повинен повідомити про їх стан керівнику дільниці.

14. Не допускається перебування працівників шахти в підземних виробках більше двох робочих змін на добу, а також проведення страйків у особливо небезпечних підземних умовах згідно з вимогами Гірничого Закону України.

15. Керівники шахти і дільниць (служб) зобов'язані систематично в різні зміни відвідувати підземні роботи та здійснювати контроль за станом гірничих виробок, безпечним веденням робіт і негайно вживати заходів щодо усунення порушень Правил. Якщо усунення порушень без застосування спеціальних заходів неможливе або існує загроза життю та здоров'ю працівників, роботи мають бути припинені, працівники виведені в безпечне місце. Про це повідомляється керівнику зміни і гірничому диспетчеру, які повинні запровадити дії щодо усунення НШВЧ, передаварійних (аварійних) ситуацій із застосуванням спеціальних, затверджених головним інженером шахти, заходів, що гарантують безпеку працівників. Небезпечні місця (зони) відгороджуються заборонними знаками.

16. Начальник дільниці або його заступник (помічник) зобов'язаний відвідувати кожне робоче місце на дільниці не менше одного разу на добу, а змінні керівники робіт (гірничі майстри) дільниці - не менше двох разів на зміну. Вони зобов'язані вживати заходів щодо усунення помічених порушень, а у разі загрози життю та здоров'ю працівників - зупиняти ведення робіт.

17. На кожній шахті повинна діяти система охорони, що виключає доступ сторонніх осіб на об'єкти її життєзабезпечення, у підземні виробки, службові будівлі та споруди. Зупинка об'єктів життєзабезпечення шахти (електропідстанції, вентиляторів, підйомів, водовідливів, дегазаційних, газовідсмоктувальних, холодильних і калориферних установок, котельних) дозволяється за письмовим розпорядженням головного інженера шахти (крім аварійних випадків).

Про всі інциденти і порушення має бути повідомлено гірничому диспетчерові та керівникові шахти.

V. БЕЗПЕКА ГІРНИЧИХ РОБІТ

1. Загальні вимоги

1. Ведення гірничих робіт на вугільних шахтах дозволяється здійснювати способами, що відповідають вимогам промислової безпеки і не заборонені до застосування на вугільних шахтах Гірничим Законом України, цими Правилами та іншими галузевими нормативними документами.

2. Обладнання та матеріали, застосовувані для кріплення підземних гірничих виробок, повинні відповідати вимогам чинного законодавства. Повторне використання металевого кріплення допускається після його випробування організацією, що має дозвіл на проведення експертного обстеження

Держгірпромнагляду відповідно до постанови КМУ від 26.05.2004 N 687.

Обмеження зміщень порід у виробці повинно здійснюватись підсиленням кріплення, зміцненням масиву, в тому числі анкерами, охороною штучними полосами за технологіями і конструкціями, визначеними чинним законодавством.

3. Усі гірничі машини, механізми, електрообладнання, прилади, апаратура, споруди і пристрої на шахтах повинні встановлюватися, споруджуватися та експлуатуватися відповідно до вимог цих Правил та інших нормативних документів, що вказуються в керівництвах з експлуатації і технічних умовах на вироби.

4. Проектування гірничих робіт на шахтах повинно здійснюватися відповідно до вимог Гірничого Закону України, Закону України "Про охорону праці", цих Правил та інших галузевих нормативних документів із включенням заходів щодо попередження НШВЧ і гарантування безпеки праці. Ведення гірничих робіт на діючих шахтах повинно здійснюватися відповідно до розробленої та затвердженої ТПД.

2. Влаштування виходів з гірничих виробок

1. На кожній шахті повинно бути не менше двох окремих і безпечних виходів з гірничих виробок на поверхню, пристосованих для пересування (перевезення) працівників.

Кожен горизонт шахти повинен мати не менше двох окремих виходів на вищерозташований (нижчерозташований) горизонт або поверхню, пристосованих для пересування (перевезення) працівників.

Дві та більше спарені виробки з одним напрямком руху вентиляційного струменя, пристосовані для пересування працівників, вважаються одним запасним виходом.

На розгалуженнях усіх виробок повинні бути прикріплені вказівні знаки з найменуванням виробок, покажчиком напрямку і довжини шляху виходу на поверхню.

Виробки, що служать запасними виходами на поверхню, повинні бути обладнані для пішого пересування працівників і транспортних засобів для їх ремонту та утримуватися в справному стані весь період експлуатації.

Стан виходів повинен контролюватися службою ВТБ не рідше 1 разу на добу. Результати огляду заносяться в наряд-путівку гірничого майстра ВТБ, а у разі незадовільного стану запасного виходу - у спеціальну книгу, що знаходиться на дільниці ВТБ. План з нанесеними системами запасних виходів та шляхів виходу гірників при нормальному та реверсованому режимах провітрювання повинен вивішуватися у кутку безпеки нарядної дільниці та зручному місці в підземних виробках. Будь-які змінення до ПЛА вносяться протягом доби.

2. У випадку зближеного розташування стволів (на одному проммайданчику) після їх проходження (поглиблення) до проектного горизонту в першу чергу проводиться збійка стволів між собою, а потім - обладнання постійного клітьового підйому.

У разі розкриття нового горизонту одним стволом або підготовки його уклонами в першу чергу проводяться виробки, що забезпечують горизонт двома виходами і провітрюванням за рахунок загальношахтної депресії.

При віддаленому (фланговому) розташуванні стволів у першу чергу до проведення виробок, що забезпечують другий вихід, виконуються роботи щодо обладнання пройденого ствола постійним або тимчасовим клітьовим підйомом (відповідно до проекту) і водовідливом.

3. Вертикальні стволи, що служать виходами на поверхню, повинні бути обладнані підйомними установками (одна з яких повинна бути клітьовою) і сходовими відділеннями. Сходові відділення в стволах можуть бути відсутні, якщо в них є дві підйомні установки з незалежним підведенням енергії. Стволи обладнуються так, щоб по кожному з них усі працівники могли виїхати (вийти) на поверхню.

У вертикальних стволах глибиною до 50 м за наявності сходів в обох стволах в одному з них підйомна установка може бути відсутня.

4. У похилих виробках, якими передбачений вихід працівників, має бути вільний прохід завширшки не менше ніж 0,7 м і висотою 1,8 м, у якому споруджуються з кутами нахилу виробок:

від 7° до 10° - поручні, прикріплені до кріплення;

від 11° до 25° - трапи з поручнями;

від 26° до 30°- східці з приступками та поручнями;

від 31°до 45° - драбини з горизонтальними приступками та поручнями.

У драбинних відділеннях стволів та інших виробок з кутом нахилу від 45° до 90°

драбини повинні встановлюватися з нахилом не більше ніж 80° і виступати на 1 м над горизонтальними помостами. Помости мають засвердлюватися в кріплення стволів за проектом. Відстань між помостами має бути не більшою ніж 8 м. Лази в помостах влаштовуються завширшки не менше ніж 0,6 м. Відстань від краю лазу до драбини за нормаллю - не менше ніж 0,7 м.

Лази над першими верхніми драбинами повинні закриватися лядами. Лази в стволах та інших виробках між сусідніми помостами повинні бути зміщені стосовно один одного на ширину лазу.

Відстань між кріпленням і драбиною біля її основи повинна бути не меншою за 0,6 м. Ширина драбини має бути не менша за 0,4 м, а відстань між приступками - не більша за 0,4 м.

Якщо виходами з підземних виробок служать два похилі стволи, то в одному з них обладнується механізоване перевезення працівників, а також передбачається можливість виходу працівників вільним проходом ствола завширшки не менше ніж 0,7 м і висотою 1,8 м з необхідним оснащенням для безпечного пересування працівників.

Вимоги даного пункту поширюються також і на інші похилі виробки, обладнані для механізованого перевезення працівників у пасажирських вагонетках.

5. На діючих шахтах під час розкриття нового горизонту вертикальним стволом і похилою виробкою або двома похилими виробками другий запасний вихід обладнується в одній з цих виробок відповідно до вимог пункту 4 глави 2 цього розділу.

Для виїмкової дільниці влаштовуються не менше двох виходів на діючий горизонт або поверхню.

6. На нижніх і проміжних приймальних майданчиках похилих стволів, уклонів і бремсбергів (крім обладнаних конвеєрами) влаштовуються обхідні виробки.

На пересіченнях похилих стволів, бремсбергів і уклонів із проміжними виробками, якими пересуваються працівники, повинні обладнуватися обхідні виробки або перехідні містки.

7. З кожної очисної виробки (крім очисної камери) влаштовується не менше двох виходів: один з них - на вентиляційний, другий - на відкотний (конвеєрний) штрек (виробку).

За наявності виробок, що випереджають лаву, нижній вихід розташовується попереду очисного вибою. З очисних вибоїв на крутих, крутопохилих і похилих пластах, крім тих, що відпрацьовуються стовпами за падінням щитовими агрегатами, в яких вугілля транспортується вздовж очисного вибою на штрек самопливом, повинно бути не менше двох виходів на відкотний (конвеєрний) штрек, які не використовуються для опускання вугілля. Один з виходів розташовується попереду очисного вибою. У нижній частині лави розташовується магазинний уступ.

У випадку комбайнової виїмки вугілля в лавах на крутих і крутопохилих пластах без залишення магазинних уступів, на дуже тонких пластах при транспортуванні вугілля рештаками, а також при роботі за схемою лава - штрек обладнується другий (додатковий) вихід на відкотний (конвеєрний) штрек з боку виробленого простору.

У разі підходу очисних виробок до технічних меж дозволяється влаштування нижнього виходу через задні печі або гезенки з посиленим кріпленням.

Якщо товщина пласта, що виймається, 1 м і менше, то кожна з послідовно провітрюваних очисних виробок повинна мати вихід через свої проміжні штреки на хідник, пройдений на всю висоту поверху і обладнаний для пересування працівників.

У разі відробки системами з повним закладенням виробленого простору на крутих пластах з кожного очисного вибою влаштовується один вихід на вентиляційний та один вихід на відкотний горизонт.

За відробки пластів лавами за падінням (повстанням) на ділянках пластів, де існує загроза прориву води (пульпи чи глини), з кожної очисної виробки повинен бути забезпечений вихід на вищерозташований горизонт.

8. У коротких очисних вибоях, у яких вугілля добувається гідравлічним або механогідравлічним способом без постійної присутності працівників у вибої, дозволяється використовувати як другий вихід вентиляційні збійки перерізом не менше ніж 1,5 м2 або спеціально обладнані свердловини діаметром не менше ніж 850 мм, які проводяться на сусідні виїмкові виробки (штрек або піч). Відстань між збійками або свердловинами повинна бути не більше ніж 30 м.

У разі

застосування системи підповерхового відпрацьовування другий вихід дозволяється мати на відстані не більше ніж 100 м від місця встановлення гідромонітора.

3. Проведення та кріплення гірничих виробок

1. Проведені гірничі виробки повинні бути закріплені та утримуватися весь термін експлуатації відповідно до вимог ТПД.

У разі змін гірничо-геологічних і виробничих умов ТПД виїмкової дільниці, проведення та кріплення підземних виробок повинна бути переглянута протягом доби.

Не дозволяється ведення гірничих робіт без затвердженого проекту, а також з відступами від нього.

У міцних монолітних породах (f

> 10 за шкалою проф. Протод'яконова) виробки, що знаходяться поза зоною впливу очисних робіт, за винятком їх сполучень, за рекомендаціями спеціалізованого галузевого інституту на підставі проведених НДР можуть проводитися та експлуатуватися без кріплення. Дозволяється експлуатація без кріплення вуглеспускних і вентиляційних свердловин, пробурених у міцному стійкому вугіллі (f

> 1,5 за шкалою проф. Протод'яконова).

Під час кріплення виробки анкерами не дозволяється підвішування до анкерів кріплення кабелів, трубопроводів та іншого оснащення. Обов'язковим є застосування датчиків контролю стану масиву.

2. Відставання постійного кріплення від вибою підготовчої виробки визначається ТПД, але не може бути більшим ніж 3 м, при цьому повинно бути встановлене тимчасове кріплення.

На початок нового циклу відставання постійного кріплення від вибою (крім кам'яного, бетонного чи залізобетонного) не повинне перевищувати крок його встановлення.

При міцності порід (f

> 7 за шкалою проф. Протод'яконова) дозволяється збільшення відставання постійного кріплення від вибою на відстань не більше ніж подвійний крок установлення кріплення.

3. У випадку проведення підготовчих виробок з підриванням бокових пород відставання породного вибою від вугільного не повинно перевищувати 5 м.

При проведенні підготовчих виробок по вугіллю широким вибоєм і ширині розкосини понад 5 м необхідно мати з'єднаний зі штреком закріплений косовик, що має бути запасним виходом і вентиляційним хідником.

У разі проведення підготовчих виробок слідом за очисним вибоєм відставання породного вибою від вугільного вибою лави не повинне перевищувати 5 м в очисній виробці з індивідуальним кріпленням, 8 м - при механізованому кріпленні та 11 м - при вийманні вугілля стругами.

4. Під час проведення підготовчих виробок по завалу або ведення прохідницьких робіт у слабких (сипучих) породах для запобігання висипанню породи ТПД має передбачатися застосування випереджального забивного кріплення або інші види спеціального кріплення.

5. Не дозволяються експлуатація рамного металевого податливого кріплення, у тому числі аркового, без міжрамних стяжок, скоб у замкових з'єднаннях і затягування покрівлі та боків виробки.

6. У разі проведення, поглиблення або ремонту похилої виробки працівники, які працюють у ній, повинні бути захищені від небезпеки падіння вагонеток (скіпів) та інших предметів не менше ніж двома міцними заслонами (бар'єрами). Конструкція бар'єрів і місця їх розташування у виробці затверджуються головним інженером шахти, шахтобудівельного управління.

7. Заміна (пересування у виробці) гірничопрохідницького обладнання у вибої виробки, яке передбачене технологією ведення робіт, дозволяється з дотриманням таких вимог:

а) у випадку розміщення пульта управління в кабіні машиніста або в торці гірничопрохідницького обладнання зазор між переміщуваним і нерухомим обладнанням повинен бути не менше ніж 0,2 м, а між обладнанням і кріпленням - не менше ніж 0,25 м з обох боків виробки;

б) у випадку розміщення пульта управління з боку гірничопрохідницького обладнання зазор між рухомим і нерухомим обладнанням повинен бути не менше ніж 0,2 м, а між обладнанням і кріпленням не менше ніж 0,7 м на висоті 1,8 м від підошви з боку рухомого обладнання і 0,25 м - з боку нерухомого обладнання;

в) під час розминовки один з механізмів повинен бути нерухомим;

г) при використанні самохідних вагонів зазори до кріплення виробок повинні бути 0,7 м з обох боків на

висоті 1,8 м від підошви.

У разі проведення похилих виробок перебування працівників нижче місця розминовки гірничопрохідницького обладнання під час маневрування не дозволяється.

8. Підривні роботи з виїмки вугілля і породи на шахтах повинні проводитися відповідно до вимог чинного законодавства.

9. Поперечні перерізи гірничих виробок повинні відповідати типовим перерізам.

Площа поперечного перерізу горизонтальних і похилих гірничих виробок у світлі визначається розрахунком за факторами припустимої швидкості повітряного струменя (провітрювання), габаритів рухомого состава та обладнання з урахуванням мінімально припустимих зазорів, величини усадки кріплення після впливу гірничого тиску.

Вимоги до мінімальних розмірів поперечних перерізів виробок у світлі, ширини проходів для працівників і величини зазорів між кріпленням, обладнанням або трубопроводами і найбільш виступаючою кромкою габариту рухомого составу наведені в таблицях 1 і 2 додатка 2 до цих Правил.

10. Виробки, що служать для перепуску вугілля, породи або закладних матеріалів на відкотний (проміжний) горизонт самопливом, повинні мати два відділення - ходове й вантажне. Ходові відділення виробок відокремлюються від вантажних міцною суцільною відшивкою із влаштуванням через кожні 5 - 6 м вікон, що щільно закриваються, для ліквідації застряглої гірничої маси. Перерізи ходового вантажного відділення визначаються ТПД. Для цієї мети також можуть використовуватися дві паралельні виробки, які збиваються між собою через кожні 5 - 6 м.

Дозволяється не обладнувати виробки (довжиною менше ніж 6 м) для перепуску гірничої маси на відкотний горизонт ходовими відділеннями.

У разі спускання вугілля, гірничої маси, породи, закладного матеріалу металевими трубами відшивка ходового відділення не потрібна.

Не дозволяється ліквідація заторів (розбучування) застряглої гірничої маси за допомогою підривних робіт, канатів, маневрових лебідок і води. Метод ліквідації заторів застряглої гірничої маси має передбачатися ТПД.

11. У випадку проходження та перекріплення гірничих виробок не дозволяється залишати порожнечі за кріпленням. У разі наявності або утворення порожнеч вони мають бути закладені (забучені) породою, затампоновані або заповнені негорючими матеріалами.

12. Простір між вибоєм і постійним кріпленням має бути закріплений тимчасовим кріпленням. Заміна тимчасового кріплення на постійне кріплення виконується відповідно до ТПД. Виймання вугілля відбійними молотками, зведення постійного кріплення, а також збирання вугілля та породи після підривних робіт у підготовчих виробках виконуються під захистом тимчасового кріплення. Конструкція тимчасового кріплення визначається ТПД і повинна гарантувати безпеку ведення робіт.

Дозволяється не застосовувати тимчасове кріплення за тюбінгового постійного кріплення та виїмки гірничої маси на величину заходки, що дорівнює кроку постійного кріплення, за умови обов'язкового затягування покрівлі виробки біля вибою.

Не дозволяється робити виїмку вугілля чи породи в підготовчих виробках без забезпечення їх змінним запасом кріпильних матеріалів. Місце розташування кріпильних матеріалів визначається ТПД.

Працівники, які здійснюють оббирання покрівлі, повинні перебувати під закріпленою ділянкою виробки.

13. Не дозволяється робити збійку виробок без спеціальних заходів, затверджених головним інженером шахти.

14. Змонтоване прохідницьке обладнання, включаючи комплекс пересувного прохідницького обладнання, перед початком робіт із проходження або поглиблення вертикального ствола повинне прийматися в експлуатацію комісією, яку призначає генеральний підрядник. Склад комісії визначається за узгодженням із зацікавленими організаціями за обов'язковою участю представників замовника, підрядника і територіальних органів Держгірпромнагляду.

15. Не дозволяються продовження проходження вертикальної виробки після спорудження її устя без попереднього перекриття на нульовій відмітці, а також проходження й поглиблення ствола (шурфу) без захисту помостом працівників, які перебувають у вибої, від можливого падіння предметів зверху.

Крім того,

вибій ствола, що поглиблюється, має бути ізольований від діючих підйомів робочого горизонту запобіжним пристроєм (помостом або ціликом).

Міцність запобіжних пристроїв розраховується з урахуванням маси падаючого (такого, що піднімається або опускається) вантажу, наведеної в таблиці 3 додатка 2 до цих Правил.

Помости в стволі (шурфі) повинні споруджуватися за ТПД.

Не дозволяється виїмка запобіжного цілика або розбирання помосту в стволі, що поглиблюється, за відсутності ТПД, погодженої з головним інженером шахти і затвердженої головним інженером шахтобудівельного управління, що виконує роботу.

16. У разі видачі породи з вибою ствола баддями ляди, що закривають проріз для пропускання бадей, варто відкривати тільки в момент їх проходження.

Конструкція ляд повинна перешкоджати падінню в ствол породи або інших предметів під час розвантаження бадей. Проріз для пропуску бадей повинен мати по периметру суцільне огородження.

Для забезпечення безпечного пропуску бадей і вантажів через прорізи помостів, подачі сигналів і спостереження за прийомом, розвантаженням і відправленням бадей у вибої і на помості повинні призначатися відповідальні особи.

У рукоятника-сигнальника поруч із кнопками управління прохідницькими лебідками має бути пристрій для аварійного відключення прохідницьких лебідок.

17. Не дозволяється перебування працівників у вибої ствола (шурфу), виконання інших робіт під час заміни або перепанцирування каната, заміни підйомної посудини, навішування та зняття технологічних трубопроводів.

Бетонопроводи повинні бути закріплені додатковим цільним канатом по всій довжині. Роботи з ліквідації "затору" бетону в трубопроводі необхідно виконувати під керівництвом керівника робіт за відсутності працівників нижче "затору".

18. Прорізи майданчиків з технологічним обладнанням в копрах повинні мати ляди або огородження висотою не менше ніж 1600 мм, а нижня частина має бути висотою не менше ніж 300 мм із суцільного металевого листа.

Нульові розвантажувальні та підшківні майданчики мають бути освітлені згідно з вимогами чинного законодавства.

19. Привибійна частина ствола, що проходиться або поглиблюється, обладнується підвісним або крокуючим помостом.

Одноповерхові підвісні помости мають бути підвішені до каната не менше ніж у чотирьох місцях. Дво- або багатоповерхові помости необхідно кріпити до каната так, щоб у випадку їх переміщення не порушувалася горизонтальна стійкість і унеможливлювалося заклинювання.

20. У випадку переміщення крокуючого помосту стволом не дозволяється присутність працівників у вибої ствола і на помості, за винятком машиніста і двох його помічників, які беруть участь у переміщенні помосту. При цьому машиніст повинен перебувати біля пульта керування, а його помічники - на поверхах з опорними ригелями для візуального контролю за положенням ригелів і станом лунок у бетонному кріпленні ствола.

21. У випадку кріплення ствола тюбінговими кільцями:

а) встановлення тюбінгів повинне виконуватися з робочого підвісного помосту або безпосередньо з вибою;

б) у випадку встановлення основних вінців повинен складатися акт огляду і надійності пікетажу;

в) під час укладання тюбінга на місце дозволяється звільняти його від захвату тільки після закріплення не менше ніж двома болтами;

г) встановлення сегмента при одному підйомі повинно здійснюватися за допомогою допоміжних лебідок або поліспастів і блоків, укріплених у стволі. Допоміжні лебідки повинні бути встановлені на поверхні або на помості, влаштованому на ділянці ствола, закріпленій постійним кріпленням;

ґ) у випадку нагнітання цементного розчину в закріпний (затюбінговий) простір допустимий тиск повинен встановлюватися проектом виконання робіт. Величина незацементованого закріпного простору не повинна перевищувати однієї західки.

22. У разі паралельного ведення робіт з проведення ствола та зведення постійного кріплення з підвісного помосту останній повинен мати верхній поверх для захисту працівників на помості від можливого падіння предметів зверху.

Зазор між помостом і кріпленням ствола, що споруджується, опалубкою або

щитом-оболонкою, рахуючи від виступаючих ребер кружал, має бути не більше ніж 120 мм і під час роботи щільно перекриватися, для чого в конструкції помосту або щита-оболонки необхідно передбачати спеціальні пристрої.

При застосуванні суміщеної схеми проходження зазор між помостом і кріпленням ствола має бути не більше ніж 400 мм, при цьому на всіх поверхах помосту його периметр має бути обладнаний ґратчастим огородженням висотою не менше ніж 1400 мм. Нижня частина огородження повинна мати суцільну металеву обшивку висотою не менше ніж 300 мм.

Прорізи для розтрубів між поверхами помосту повинні бути відшиті металевою сіткою з вічком не більше ніж 40 х 40 мм. У нижній частині розтруба у місцях примикання сітки до помосту відшивка виконується суцільною огорожею висотою не менше ніж 300 мм. Висота розтруба над верхнім поверхом помосту повинна бути не менше ніж 1600 мм.

Для подання сигналів під час пропускання бадді на вибій у прохідника-помостового має бути встановлений звуковий сигналізатор.

Прохідницькі помости мають бути обладнані оглядовими щілинами, що дозволяють прохіднику-помостовому бачити становище у вибої. Не дозволяється експлуатація помостів без розпору.

23. Роботи з безпечного переміщення помостів, щита-оболонки, металевої опалубки, трубопроводів і кабелів повинні виконуватися відповідно до проекту виробництва робіт під керівництвом змінного керівника робіт за сигналами, які подають за схемою: поміст - нульовий майданчик-центральний пульт керування лебідками (лебідкою).

Під час виконання зазначених робіт не дозволяється:

а) одночасно подавати сигнали на підйомну машину і лебідки;

б) вести інші роботи у вибої ствола і на помостах;

в) переміщати підвісне прохідницьке обладнання у випадку його перекосу;

г) перебувати працівникам на опалубці під час переміщення та напускання канатів.

24. Поновлення робіт з проходження або поглиблення ствола після переміщення помостів, щита-оболонки, металевої опалубки, трубопроводів і кабелів дозволяється за таких умов:

а) помости мають бути відцентровані по баддях і розклинені;

б) на покажчику глибини і на реборді барабана підйомної машини повинні бути нанесені позначки про нове положення помосту;

в) повинна бути перевірена надійність кріплення труб і кабелів у стволі;

г) мають бути дотримані зазори, встановлені цими Правилами;

ґ) усі лебідки повинні бути загальмовані, їх запобіжні храпові зупинники поставлені в робоче положення, електроживлення та стиснене повітря відключені, будівлі лебідок закриті на замок.

25. При проведенні робіт з проходження та поглиблення ствола мають застосовуватися вантажозахватні пристрої (стропи, траверси, серги), виготовлені на спеціалізованих підприємствах відповідно до технічних умов (далі - ТУ), випробувані та промарковані.

Під час опускання та підіймання довгомірних або негабаритних вантажів (трубопроводів, сегментів, обладнання), підвішених до каната, не дозволяється робота інших підйомних машин і прохідницьких лебідок.

При відкритих лядах не дозволяється навантаження матеріалів у баддю, підвішену на канаті, і підвішування вантажів до каната.

Не дозволяється доручати одній особі виконання операцій з пропуску бадей і вантажів через розтруби помосту та приймання бадей з вантажем на помості.

26. Величина відставання кріплення або нижньої кромки опалубки ствола від вибою та висадженої гірничої маси встановлюється проектом виробництва робіт на проходження або поглиблення ствола.

У слабких і нестійких породах ця відстань не повинна перевищувати 1,5 м, а в проектах виконання робіт мають передбачатися додаткові заходи безпеки, спрямовані на запобігання обваленню порід.

27. Армування ствола повинне виконуватися зі спеціальних помостів чи інших пристроїв. Проект виробництва робіт з одночасного армування ствола і монтажу копра або обладнання в ньому повинен передбачати спеціальне перекриття ствола.

Під час армування ствола не дозволяється використовувати підвісні люльки як підйомні посудини, а також опускати матеріали та елементи армування під баддями, що не мають спеціальних підвісних пристроїв заводського

виготовлення, випробуваних у встановленому порядку, із вказівкою в паспорті на баддю максимально допустимого навантаження на ці пристрої.

Забороняється без запобіжних поясів виконувати роботи з армування стволів і переміщення підвісних помостів.

28. Під час проходження стволів спеціальними способами, крім вимог цих Правил, необхідно керуватися вимогами чинного законодавства.

29. Не дозволяється підтоплення ствола, розташованого на гірничому відводі діючої шахти, без узгодження з головним інженером шахти, проектною організацією та за згодою з територіальним органом Держгірпромнагляду.

4. Ведення очисних робіт

1. Виймання вугілля в очисних вибоях повинно здійснюватися відповідно до ТПД виїмкової дільниці, проведення та кріплення підземних виробок із застосуванням комплексу заходів щодо запобігання НШВЧ.

ТПД виїмкових дільниць на пластах із важкообвалюваними бічними породами та відробки окремих виїмкових дільниць (ціликів), що розташовані на вищих поверхах (етажах), необхідно затверджувати на шахті з урахуванням рекомендацій галузевої постійно діючої комісії з управління гірничим тиском, яка утворюється суб'єктом господарювання.

На діючих шахтах не рідше одного разу на місяць фахівцями, призначеними наказом керівника (уповноваженої особи), повинна організовуватися перевірка відповідності ТПД виїмкових дільниць, проведення та кріплення підготовчих виробок фактичним гірничо-геологічним умовам з відміткою результатів перевірки.

2. Не дозволяється ведення експлуатаційних робіт більше ніж на двох суміжних поверхах (етажах) одночасно.

3. У разі підготовки виїмкових дільниць стовпами великої довжини (більшої за 1000 м) необхідно передбачати збійки між відкотною, вентиляційною та іншими виробками для безпечного виходу працівників у разі виникнення аварії.

4. Все обладнання очисних вибоїв (мехкріплення, конвеєри, виїмкові машини) повинне пройти передпускове налагодження перед прийманням виїмкової дільниці в експлуатацію. Під час експлуатації налагодження необхідно проводити регулярно в строки, встановлені інструкцією по експлуатації заводу-виробника.

5. Ведення очисних робіт до первинної посадки основної покрівлі, первинна посадка основної покрівлі, а також підхід вибою до технічних меж виїмкової дільниці передбачають цілодобовий контроль за станом покрівлі та щозмінне обстеження головними спеціалістами або начальниками зміни з реєстрацією в спеціальному журналі згідно із заходами, передбаченими ТПД виїмкової дільниці. Факт первинної посадки основної покрівлі оформлюється актом, який затверджується головним інженером шахти.

6. У випадку зупинки робіт в очисній виробці на час понад добу необхідно вжити заходів щодо запобігання обваленню покрівлі, її загазуванню чи затопленню. Поновлення робіт дозволяється з письмового дозволу головного інженера шахти після огляду очисної виробки керівниками дільниці.

7. У процесі роботи повинна проводитися перевірка стійкості покрівлі та вибою шляхом огляду та обстукування. За наявності ознак небезпеки обвалення покрівлі вибою чи сповзання підошви на крутих пластах необхідно оббирати гірничу масу, що відшарувалася, і встановлювати додаткове кріплення.

8. Ширина проходу для працівників в очисних виробках незалежно від виду застосовуваного кріплення має бути не менше ніж 0,7 м, висота - не менше ніж 0,5 м.

9. У лавах, обладнаних механізованими комплексами, вузькозахватними комбайнами і струговими установками, вздовж конвеєра повинен бути встановлений гучномовний зв'язок із приймально-передавальними пристроями, встановленими через кожні 10 м, а також у штреках (хідниках), на їх сполученнях з лавою. Експлуатація вибійного обладнання при несправній попереджувальній (звуковій) сигналізації не дозволяється.

10. Під час роботи комбайнів, що переміщаються на рамі конвеєра на пластах з кутами падіння 9° і більше, повинні застосовуватися запобіжні лебідки або за згодою з територіальним органом Держгірпромнагляду інші рівноцінні пристрої.

На пластах з кутом падіння 20° та більше, а також в умовах можливого ковзання виймальних машин підошвою під впливом власної ваги робота їх

дозволяється тільки із застосуванням запобіжної лебідки з дистанційним керуванням.

Не дозволяється перебування працівників у лаві нижче комбайна:

а) під час роботи і опускання вузькозахватних комбайнів на пластах з кутом падіння понад 25°, за винятком лав, оснащених механізованим кріпленням та обладнаних огорожею, що перешкоджає влученню грудок вугілля і породи в місця перебування працівників.

б) під час опускання широкозахватних комбайнів на пластах з кутом падіння понад 18°.

При двокомбайновому вийманні пересування комбайнів по одному тяговому ланцюгу дозволяється тільки із застосуванням спеціальних секціонуючих пристроїв, що унеможливлюють складання тягових зусиль ланцюга. Місця кріплення ланцюгів на секціонуючих пристроях мають бути чітко позначені і видимі машиністами комбайнів. Одночасна робота двох комбайнів з ланцюговою подачею дозволяється тільки на пластах з кутом падіння менше ніж 9°.

11. Не дозволяються перебування і переміщення працівників під час роботи стругової установки:

а) між стояками першого ряду кріплення та конвеєром, за винятком стругових комплексів, де вільний прохід не менше ніж 0,7 м;

б) між конвеєром і вибоєм лави;

в) на відстані менше ніж 1 м за падінням пласта від спрямовуючих балок або інших пристроїв закріплення приводних головок;

г) у нішах на відстані менше ніж 1,5 м від тягового ланцюга струга або секції конвеєра.

Під час підтягування стругової установки за підняттям пласта не дозволяється проводити інші роботи в лаві.

12. Виймання надштрекових ціликів біля вентиляційних штреків одночасно (по одній лінії) з відпрацьовуванням лав нижче розташованого поверху дозволяється тільки при кутах падіння пласта до 30° і за наявності штреків, що оконтурюють (просіків).

13. Доставляння вугілля з очисної виробки до навантажувального пункту за наявності ціликів над штреком на пологих і похилих пластах дозволяється тільки на передні печі або гезенки.

У разі наближення очисних виробок до технічних меж і охоронних ціликів допускається доставка вугілля з лави до навантажувального пункту на задні печі або гезенки відповідно до заходів щодо безпеки гірничих робіт, затверджених головним інженером шахти.

14. У випадку відпрацьовування пластів з кутами падіння понад 25° лавами за простяганням уступами або прямолінійними вибоями обов'язкове застосування біля вибою запобіжних помостів. При транспортуванні вугілля самопливом мають бути влаштовані гасителі швидкості, а в місцях вигинів лави - захисні огороджувальні пристрої.

Не дозволяється робити виймання вугілля в уступі відбійним молотком у напрямку знизу нагору, а також працювати в уступах без рятівних ніш у кутках уступів.

15. Вуглеспускні і породоспускні скати (гезенки, печі) повинні бути забезпечені засобами для їх розбучування, передбаченими ТПД, яка затверджується директором або головним інженером шахти, а також містить заходи з безпечного ведення цих робіт.

16. У лавах на пластах з кутом падіння понад 18° не дозволяється доставка лісоматеріалів конвеєрами, не обладнаними спеціальними пристроями для утримання лісоматеріалів.

17. Кріплення та керування покрівлею в очисних вибоях мають здійснюватися відповідно до ТПД та вимог чинного законодавства. Кріплення приводних і натяжних станцій скребкових конвеєрів передбачається ТПД.

18. В очисних виробках повинно застосовуватися однотипне механізоване або індивідуальне кріплення з характеристиками, що відповідають гірничо-геологічним умовам залягання пластів.

Постійне індивідуальне кріплення повинне складатися з однотипних стояків з однаковими характеристиками щодо несучої здатності.

Тип, конструкція і параметри кріплення очисного вибою визначаються ТПД виїмкової дільниці.

19. У разі застосування в очисній виробці дерев'яного кріплення поблизу вибою має розміщуватися незнижуваний змінний запас кріпильних матеріалів.

При застосуванні кріплення очисного вибою індивідуальним металевим кріпленням поблизу вибою повинен розміщуватися незнижуваний змінний запас цього кріплення в кількості не менше ніж 5 % від кількості, встановленої відповідно до ТПД.