Про охорону атмосферного повітря

ЗАКОН

УКРАЇНСЬКОЇ РАДЯНСЬКОЇ СОЦІАЛІСТИЧНОЇ РЕСПУБЛІКИ

Про охорону атмосферного повітря

Закон введено в дію з 1 березня 1982 року

(згідно з Постановою Верховної Ради Української РСР

від 27 листопада 1981 року N 2812-X)

Із змінами і доповненнями, внесеними

Указом Президії Верховної Ради Української РСР

від 27 лютого 1985 року N 8474-X

Закон втратив чинність

(згідно з Постановою Верховної Ради України

від 16 жовтня 1992 року N 2708-XII)

Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища.

Науково-технічна революція, яка зачіпає всі сторони життя суспільства, високі темпи розвитку виробництва, зростання міст, дедалі ширше використання атмосфери і зростаючі масштаби впливу людини на навколишнє природне середовище вимагають підвищення уваги до охорони атмосферного повітря.

Радянська держава надає великого значення збереженню сприятливого стану атмосферного повітря, його відновленню і поліпшенню для забезпечення найкращих умов життя радянських людей - їх праці, побуту, відпочинку та охорони здоров'я, дальшого розвитку матеріального виробництва і культури.

Конституція СРСР і Конституція Української РСР передбачають, що в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь в СРСР, до складу якого на основі добровільного об'єднання і рівноправності з іншими союзними республіками входить Українська Радянська Соціалістична Республіка, вживається необхідних заходів для збереження в чистоті атмосферного повітря. Радянська держава проводить комплекс науково обгрунтованих технічних, економічних, соціальних та інших заходів, спрямованих на відвернення та усунення забруднення атмосферного повітря, інших шкідливих впливів на нього, а також здійснює міжнародне співробітництво в цій галузі.

Радянське законодавство покликане активно сприяти охороні атмосферного повітря.

I. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Завдання законодавства Української РСР про охорону атмосферного повітря

Завданнями законодавства Української РСР про охорону атмосферного повітря є регулювання суспільних відносин у цій галузі з метою збереження в чистоті і поліпшення стану атмосферного повітря, відвернення і зниження шкідливих хімічних, фізичних, біологічних та інших впливів на атмосферу, які викликають несприятливі наслідки для населення, народного господарства, рослинного і тваринного світу, а також зміцнення законності в галузі охорони атмосферного повітря.

Стаття 2. Законодавство Союзу РСР і Української РСР про охорону атмосферного повітря

Законодавство Союзу РСР і Української РСР про охорону атмосферного повітря складається з Закону СРСР "Про охорону атмосферного повітря" і видаваних відповідно до нього інших актів законодавства Союзу РСР, цього Закону та інших актів законодавства Української РСР про охорону атмосферного повітря.

Стаття 3. Компетенція Союзу РСР у галузі регулювання відносин щодо охорони атмосферного повітря

Відповідно до Закону СРСР "Про охорону атмосферного повітря" віданню. Союзу РСР у галузі регулювання відносин щодо охорони атмосферного повітря підлягають:

1) визначення загальних заходів і встановлення основних положень у галузі охорони атмосферного повітря;

2) розроблення і затвердження загальносоюзних планів щодо охорони атмосферного повітря;

3) встановлення нормативів гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і рівнів шкідливих фізичних впливів на нього;

4) встановлення порядку розроблення і затвердження нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, а також нормативів гранично допустимих шкідливих фізичних впливів на нього;

5) встановлення єдиної для Союзу РСР системи державного обліку шкідливих впливів на атмосферне повітря;

6) державний контроль за охороною атмосферного повітря і встановлення порядку його здійснення;

7) вирішення інших питань загальносоюзного значення в галузі охорони атмосферного повітря відповідно до Конституції СРСР і Закону СРСР "Про охорону атмосферного повітря".

Стаття 4. Компетенція Української РСР у галузі регулювання відносин щодо охорони атмосферного

повітря

Віданню Української РСР у галузі регулювання відносин щодо охорони атмосферного повітря поза межами компетенції Союзу РСР підлягають: встановлення порядку охорони атмосферного повітря; розроблення і затвердження республіканських планів щодо охорони атмосферного повітря; здійснення державного контролю за охороною атмосферного повітря, а також вирішення інших питань у галузі охорони атмосферного повітря, якщо їх не віднесено до компетенції Союзу РСР.

Стаття 5. Державне управління в галузі охорони атмосферного повітря

Відповідно до Закону СРСР "Про охорону атмосферного повітря" державне управління в галузі охорони атмосферного повітря здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радою Міністрів Української РСР, виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів, а також спеціально уповноваженими на те державними органами відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони атмосферного повітря в Українській РСР є Українське республіканське управління по гідрометеорології і контролю природного середовища та його органи на місцях, а також інші державні органи, до компетенції яких законодавством Союзу РСР і Української РСР віднесено здійснення зазначених функцій.

Стаття 6. Компетенція місцевих Рад народних депутатів у галузі охорони атмосферного повітря

Місцеві Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах і порядку, встановлених законодавством Союзу РСР, цим Законом та іншими актами законодавства Української РСР, на підвідомчій території: беруть участь у плануванні заходів щодо охорони атмосферного повітря; розробляюсь і здійснюють заходи щодо відвернення, зниження та усунення шкідливого впливу на атмосферу звукових коливань, включаючи шуми, випромінювань і т. ін.; вживають заходів для поліпшення благоустрою та озеленення території населених пунктів; здійснюють невідкладні заходи при стані атмосферного повітря, який загрожує здоров'ю людей; здійснюють державний контроль за охороною атмосферного повітря; вирішують спори у питаннях охорони атмосферного повітря.

Місцеві Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети вирішують й інші питання в галузі охорони атмосферного повітря, віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Стаття 7. Компетенція спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони атмосферного повітря

Компетенція спеціально уповноважених державних органів управління в галузі охорони атмосферного повітря визначається законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також положеннями про ці органи, затверджуваними у встановленому порядку.

Стаття 8. Планування заходів щодо охорони атмосферного повітря

Завдання щодо охорони атмосферного повітря і заходи для відвернення і усунення причин забруднення та інших шкідливих впливів на нього, а також для поліпшення стану атмосфери передбачаються в державних планах економічного і соціального розвитку.

Проекти планів щодо охорони атмосферного повітря, розроблювані міністерствами, державними комітетами і відомствами, підприємствами, установами і організаціями, погоджуються з органами, які здійснюють державний контроль за охороною атмосферного повітря, в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Стаття 9. Участь громадських організацій, трудових колективів і громадян у здійсненні заходів щодо охорони атмосферного повітря

(назва у редакції Указу Президії Верховної Ради

Української РСР від 27.02.85 р. N 8474-X)

Професійні спілки, організації молоді, Українське товариство охорони природи, наукові товариства та інші громадські організації, трудові колективи, а також громадяни сприяють державним органам у здійсненні заходів щодо охорони атмосферного повітря.

(частина перша статті 9 у редакції Указу Президії

Верховної Ради Української РСР від 27.02.85 р. N 8474-X)

Громадські організації і трудові колективи беруть участь у діяльності, спрямованій на забезпечення охорони атмосферного повітря, відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР, а також до статутів (положень) громадських

організацій.

(частина друга статті 9 у редакції Указу Президії

Верховної Ради Української РСР від 27.02.85 р. N 8474-X)

Громадяни сприяють державним органам у здійсненні заходів щодо охорони атмосферного повітря шляхом участі у проведенні відповідних робіт, внесення пропозицій щодо поліпшення охорони атмосферного повітря, повідомлення про відомі їм порушення правил охорони атмосферного повітря.

Стаття 10. Обов'язок державних органів враховувати пропозиції громадських організацій, трудових колективів і громадян

Державні органи зобов'язані всемірно враховувати пропозиції громадських організацій, трудових колективів і громадян при здійсненні заходів щодо охорони атмосферного повітря.

(стаття 10 у редакції Указу Президії Верховної

Ради Української РСР від 27.02.85 р. N 8474-X)

II. ЗАХОДИ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Стаття 11. Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і рівнів шкідливих фізичних впливів на нього

Відповідно до Закону СРСР "Про охорону атмосферного повітря" для оцінки стану атмосферного повітря встановлюються нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин і рівнів шкідливих фізичних впливів на атмосферу. Ці нормативи повинні відповідати інтересам охорони здоров'я людей і охорони навколишнього природного середовища.

Нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і рівнів шкідливих фізичних впливів на нього є єдиними для всієї території СРСР. У необхідних випадках для окремих районів встановлюється більш суворі нормативи гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі.

Зазначені нормативи і методи їх визначення затверджуються і вводяться у дію в порядку, встановлюваному Радою Міністрів СРСР.

Стаття 12. Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і шкідливих фізичних впливів на нього

Відповідно до Закону СРСР "Про охорону атмосферного повітря" з метою охорони атмосферного повітря встановлюються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарними і пересувними джерелами забруднення, а також нормативи гранично допустимих шкідливих фізичних впливів. Ці нормативи встановлюються для кожного стаціонарного джерела викидів або іншого шкідливого впливу на атмосферне повітря, а також для кожної моделі транспортних та інших пересувних засобів і установок.

Нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферу і гранично допустимих шкідливих фізичних впливів на неї встановлюються на рівні, при якому викиди забруднюючих речовий і шкідливі фізичні впливи від конкретного та всіх інших джерел у даному районі з урахуванням перспективи його розвитку не призведуть до перевищення нормативів гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і гранично допустимих рівнів шкідливих фізичних впливів.

Зазначені нормативи, методи їх визначення і види джерел, для яких вони розробляються, затверджуються і вводяться у дію в порядку, встановлюваному Радою Міністрів СРСР.

Стаття 13. Одержання дозволу на викид забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення

Відповідно до Закону СРСР "Про охорону атмосферного повітря" викид забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарним джерелом забруднення допускається в кожному разі на підставі дозволу, який видається спеціально уповноваженим на те державним органом. У дозволі передбачаються нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин, а також інші умови і вимоги, які забезпечують охорону атмосферного повітря.

Порядок видачі дозволів на викид забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення встановлюється Радою Міністрів СРСР.

Стаття 14. Обов'язки підприємств, установ і організацій, діяльність яких зв'язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферу

Підприємства, установи і організації, діяльність яких зв'язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферу, зобов'язані проводити організаційно-господарські, технічні та інші заходи для забезпечення виконання умов і вимог, передбачених у

дозволах на викид, вживати заходів для зниження викидів забруднюючих речовин, забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування і апаратури для очищення викидів і контролю за ними, а також здійснювати постійний облік кількості і складу забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферу.

Здійснення заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення грунтів, вод та інших природних об'єктів.

Стаття 15. Обмеження, зупинення або заборона викидів забруднюючих речовин в атмосферу

У випадках порушення умов і вимог, передбачених дозволами, а також коли виникає загроза здоров'ю населення, викид забруднюючих речовин в атмосферу має бути обмежено, зупинено або заборонено за рішенням органу, який здійснює державний контроль за охороною атмосферного повітря, аж до припинення діяльності окремих промислових установок, цехів, підприємств, установ і організацій.

Стаття 16. Заходи щодо охорони атмосферного повітря при аваріях і несприятливих метеорологічний умовах

При перевищенні в результаті аварійної ситуації встановлених нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферу керівники підприємств, установ і організацій зобов'язані негайно повідомити про це органи, які здійснюють державний контролі за охороною атмосферного повітря, і вжити в установленому порядку заходів до охорони атмосферного повітря і ліквідації причин та наслідків його забруднення.

При одержанні попередження про можливе підвищення концентрації забруднюючих речовин в атмосферному повітрі у зв'язку з очікуваними несприятливими метеорологічними умовами підприємства, установи і організації зобов'язані проводити спеціально розроблені за погодженням з органами, які здійснюють державний контроль за охороною атмосферного повітря, заходи для зниження викидів таких речовин в атмосферу.

Стаття 17. Регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферу автомобілями, літаками, іншими пересувними засобами і установками

Відповідно до Закону СРСР "Про охорону атмосферного повітря" міністерства, державні комітети і відомства, підприємства, установи і організації, які здійснюють проектування, виробництво і експлуатацію автомобілів, літаків, суден, інших пересувних засобів і установок, зобов'язані розробляти і здійснювати комплекс заходів для відвернення і зменшення викидів в атмосферу забруднюючих речовин цими засобами і установками.

Кількість забруднюючих речовин, що викидаються транспортними та іншими пересувними засобами і установками, не повинна перевищувати нормативів гранично допустимих викидів.

Усі транспортні та інші пересувні засоби і установки, які є в експлуатації, підлягають контролю за додержанням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин. Правила контролю за додержанням зазначених нормативів встановлюються в порядку, який визначається Радою Міністрі СРСР.

Не допускаються виробництво і експлуатація транспортних та інших пересувних засобів і установок, у викидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи.

Стаття 18. Заходи щодо відвернення і зменшення забруднення атмосферного повітря викидами автотранспортних та інших пересувних засобів і установок

З метою відвернення і зменшення забруднення атмосферного повітря викидами автотранспортних та інших пересувних засобів і установок у порядку, який визначається Радою Міністрів Української РСР, здійснюються: виведення з густозаселених жилих кварталів автотранспортних підприємств, автозаправних станцій; виведення вантажного транзитного автомобільного транспорту за межі міста; обмеження в'їзду автомобільного транспорту та інших пересувних засобів і установок у певні зони, жилі масиви, місця відпочинку і туризму; вдосконалення управління автотранспортними засобами шляхом впровадження в містах автоматизованих систем регулювання дорожнього руху; організація в автотранспортних підприємствах контрольно-регулювальних та діагностичних пунктів по перевірці двигунів автотранспортних й інших пересувних засобів і установок та складу відпрацьованих газів, а також інші заходи для оздоровлення

атмосферного повітря.

Стаття 19. Обов'язки громадян по відверненню і зменшенню забруднення атмосферного повітря викидами автотранспортних та інших пересувних засобів і установок

Громадяни, які керують автотранспортними та іншими пересувними засобами і установками чи працюють на них, зобов'язані вживати заходів для відвернення і зменшення викидів в атмосферу забруднюючих речовин цими засобами і установками.

Стаття 20. Регулювання шкідливих фізичних впливів на атмосферу

Місцеві Ради народних депутатів, міністерства, державні комітети, відомства, підприємства, установи і організації зобов'язані розробляти здійснювати заходи щодо відвернення, зниження та усунення шкідливого впливу на атмосферу звукових коливань, включаючи шуми, випромінювань і т. ін.

У випадках, які визначаються законодавством Союзу РСР, окремі види шкідливого фізичного впливу на атмосферне повітря можуть допускатися лише на підставі дозволів, які видаються спеціально уповноваженими на те державними органами.

Всякий шкідливий фізичний вплив на атмосферне повітря допускається за умови додержання встановлених гранично допустимих нормативів, а у випадках, коли на нього видано дозвіл,- додержання також інших вимог, передбачених цим дозволом. При порушенні зазначених вимог відповідну діяльність окремих промислових та інших установок, цехів, підприємств, установ і організацій може бути зупинено, обмежено або заборонено за рішенням органу, який здійснює державний контроль за охороною атмосферного повітря, до усунення причин, які викликали перевищення гранично допустимих нормативів або порушення вимог, передбачених у дозволі.

Стаття 21. Відвернення і зниження виробничих та інших шумів

З метою боротьби з виробничими та іншими шумами повинні, зокрема, здійснюватися: впровадження малошумних технологічних процесів; поліпшення конструкцій транспортних засобів та їх експлуатації, а також утримання залізничних і трамвайних колій, автомобільних шляхів, вуличних покриттів; розміщення аеродромів і аеропортів, промислових та інших споруд і устаткування, які є джерелами шуму, на необхідній відстані від населених пунктів і районів житлової забудови; поліпшення планування і забудови міст та інших населених пунктів; організаційні заходи для відвернення і зниження побутових шумів.

Громадяни зобов'язані додержувати вимог, встановлених з метою боротьби з побутовим шумом у квартирах, а також у дворах жилих будинків, на вулицях, у місцях відпочинку та інших громадських місцях.

Стаття 22. Міжвідомчі комісії по боротьбі з шумом

Координацію і контроль за виконанням заходів щодо відвернення, зниження та усунення виробничих і побутових шумів в Українській РСР здійснює постійна Республіканська міжвідомча комісія по боротьбі з шумом, яка діє на підставі Положення, затверджуваного Радою Міністрів Української РСР.

Виконавчі комітети обласних, районних, міських Рад народних депутатів у разі необхідності створюють відповідно обласні, районні, міські міжвідомчі комісії по боротьбі з шумом.

Стаття 23. Умови розміщення, проектування, будівництва і введення в експлуатацію підприємств, споруд та інших об'єктів, які впливають на стан атмосферного повітря

При розміщенні, проектуванні, будівництві і введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, при вдосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та Устаткування необхідно забезпечувати додержання нормативів шкідливих впливів на атмосферне повітря. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкоджування шкідливих речовин і відходів або повне усунення викидів забруднюючих речовин, виконання інших вимог щодо охорони атмосферного повітря, виходячи з того, щоб сукупність викидів, а також шкідливих фізичних впливів від проектованих, діючих і планованих до будівництва в майбутньому підприємств, споруд та інших об'єктів не призвела до перевищення нормативів гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі і нормативів гранично допустимих рівнів шкідливих фізичних впливів на нього.

Забороняється введення в експлуатацію нових і

реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, які не відповідають вимогам щодо охорони атмосферного повітря.

Підприємства, установи і організації, діяльність яких зв'язана з викидами забруднюючих речовин в атмосферу, незалежно від часу введення їх у дію, повинні бути оснащені спорудами, устаткуванням і апаратурою для очищення викидавши атмосферу і засобами контролю за кількістю і складом викидуваних забруднюючих речовин.

Стаття 24. Погодження місць будівництва, проектів будівництва і реконструкції об'єктів, що впливають на стан атмосферного повітря

Визначення місці будівництва, проекти будівництва і реконструкції підприємств, споруд та інших об'єктів, що впливають на стан атмосферного повітря, погоджуються з органами, які здійснюють державний контроль за охороною атмосферного повітря, та іншими органами відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Стаття 25. Санітарно захисні зони

З метою охорони від забруднення атмосферного повітря в районах житлової забудови, масового відпочинку і оздоровлення населення при визначенні місць розміщення нових, розширенні діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, які впливають на стан атмосферного повітря, мають створюватися санітарно-захисні зони.

Стаття 26. Контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів в атмосферу

Міністерства, державні комітети і відомства зобов'язані здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів в атмосферу від забруднюючих речовин і зниження шкідливого фізичного впливу на неї, а також за оснащенням їх приладами, необхідними для постійного нагляду за ефективністю очищення, величиною викидів та шкідливих фізичних впливів на атмосферне повітря.

Стаття 27. Виконання вимог щодо охорони атмосферного повітря при розміщенні і розвитку міст та інших населених пунктів

При плануванні розміщення і розвитку міст та інших населених пунктів повинні враховуватися стан атмосферного повітря, прогноз його зміни і завдання охорони атмосферного повітря від шкідливих впливів.

Проектування, забудова, реконструкція міст та інших населені пунктів проводяться відповідно до санітарно-гігієнічних та інших населених правил щодо охорони атмосферного повітря.

Ради народних депутатів повинні вживати заходів для поліпшення благоустрою та озеленення території населених пунктів, а підприємства, установи і організації - виробничих та інших площ, які вони займають, з метою відвернення або зменшення забруднення атмосферного повітря.

У районах, на атмосферне повітря яких впливає діяльність груп підприємств, установ і організацій, у встановленому порядку розробляються і здійснюються комплексні заходи для оздоровлення атмосферного повітря.

У випадках неможливості зменшення викидів забруднюючих речовин і шкідливих фізичних впливів на атмосферне повітря до встановлених нормативів відповідні підприємства, споруди та інші об'єкти закриваються або їх виробничий профіль підлягає зміні.

Стаття 28. Додержання вимог щодо охорони атмосферного повітря при впровадженні відкриттів, винаходів, нових технічних систем, а також при закупівлі імпортного устаткування

Забороняється впровадження відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин і матеріалів, а також придбання в зарубіжних країнах технологічного устаткування та інших об'єктів, якщо вони не відповідають встановленим в СРСР вимогам щодо охорони атмосферного повітря і не забезпечені технічними засобами контролю за викидами в атмосферне повітря.

Стаття 29. Виконання вимог щодо охорони атмосферного повітря при застосуванні засобів захисту рослин, мінеральних добрив та інших препаратів

Перелік засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів, застосування яких дозволяється в народному господарстві, а також способи їх застосування підлягають погодженню з спеціально уповноваженими органами державного контролю за охороною атмосферного повітря в порядку встановлюваному законодавством Союзу РСР.

При

створенні нових препаратів, застосовуваних для зазначених цілей, повинні розроблятися нормативи гранично допустимих концентрацій і методи визначення залишкових кількостей цих препаратів в атмосферному повітрі.

Колгоспи, радгоспи, інші підприємства, установи, організації, а також громадяни зобов'язані додержувати правил транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів, з тим щоб не допускати забруднення ними атмосферного повітря.

Стаття 30. Виконання вимог щодо охорони атмосферного повітря при видобуванні корисних копалин, розміщенні та експлуатації териконів і відвалів

Видобування корисних копалин, підривні роботи, розміщення та експлуатація териконів, відвалів і звалищ повинні проводитися з додержанням правил щодо відвернення або скорочення забрудненні атмосферного повітря способами, погодженими з органами, які здійснюють Державний контроль за охороною атмосферного повітря, а також іншими органами відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.

Розміщення в населених пунктах териконів, відвалів, складування промислових відходів, виробничого, побутового сміття та інших відходів, які джерелами забруднення атмосферного повітря пилом, шкідливими газоподібними і поганопахнучими речовинами, а також спалювання зазначених відходів на території підприємств, установ, організацій і населених пунктів забороняються, крім випадків, коли спалювання здійснюється з використанням спеціальних установок при додержанні вимог щодо охорони атмосферного повітря.

Підприємства, установи і організації зобов'язані забезпечувати своєчасне вивезення відходів, які забруднюють атмосферне повітря, на підприємства, що використовують їх як сировину, або на спеціалізовані звалища.

Стаття 31. Регулювання шкідливих впливів на атмосферне повітря при відсутності нормативів

Шкідливі впливи на атмосферне повітря, для яких не встановлено відповідних нормативів, можуть допускатися у виняткових випадках за дозволами, що видаються на певний строк спеціально уповноваженими на те державними органами. Протягом цього строку повинно бути встановлено відповідний норматив гранично допустимого шкідливого впливу і проведено необхідні Заходи щодо охорони атмосферного повітря.

Стаття 32. Регулювання споживання атмосферного повітря для виробничих потреб

При проектуванні підприємств, споруд та інших об'єктів, а також при створенні і вдосконаленню технологічних процесів і устаткування повинні передбачатися заходи, які б забезпечували мінімально необхідне споживання атмосферного повітря для виробничих потреб.

Споживання повітря для виробничих потреб може бути обмежено, зупинено або заборонено органами, які здійснюють державний контроль за охороною атмосферного повітря, в разі, коли це призводить до змін стану атмосферного повітря, які шкідливо впливають на здоров'я людей, рослинний і тваринний світ.

Стаття 33. Регулювання впливу на погоду і клімат

Дії, спрямовані на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у народногосподарських цілях, можуть здійснюватися міністерствами, державними комітетами і відомствами, підприємствами, установами і організаціями тільки за дозволами спеціально уповноважених на те державних органів і лише за умови, що це не призведе до несприятливого впливу на погоду і клімат.

Стаття 34. Матеріальне і моральне стимулювання виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря

Відповідно до Закону СРСР "Про охорону атмосферного повітря" законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено заходи матеріального і морального заохочення підприємств, установ і організацій, а також громадян, які б стимулювали здійснення заходів щодо охорони атмосферного повітря.

III. ДЕРЖАВНИЙ ОБЛІК ШКІДЛИВИХ ВПЛИВІВ НА АТМОСФЕРНЕ ПОВІТРЯ

Стаття 35. Державний облік шкідливих впливів на атмосферне повітря

Відповідну до Закону СРСР "Про охорону атмосферного повітря" об'єкти, які сплавляють шкідливий вплив на атмосферне повітря, види і кількість шкідливих речовин, що викидаються в атмосферу, а також види і розміри шкідливих фізичних впливів на неї

підлягають державному облікові.

Державний облік об'єктів та їх шкідливих впливів на атмосферне повітря здійснюється за рахунок держави за єдиною для Союзу РСР системою в порядку, який визначається Радою Міністрів СРСР.

IV. НАГЛЯД І КОНТРОЛЬ У ГАЛУЗІ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Стаття 36. Нагляд за станом атмосферного повітря

Нагляд за станом атмосферного повітря за хімічними, фізичними та біологічними показниками здійснюється загальнодержавною службою нагляду і контролю за рівнем забруднення природного середовища і провадиться в порядку, який визначається законодавством Союзу РСР.

Збирання, зберігання, пошук та опрацювання інформації про стан атмосферного повітря здійснюються за єдиною системою.

На загальнодержавну службу нагляду і контролю за рівнем забруднення природного середовища покладаєтеся забезпечення заінтересованих державних і громадських органів, підприємств, установ і організацій систематичною інформацією і прогнозами щодо рівнів забруднення атмосфери під впливом господарської діяльності і метеорологічних умов.

Підприємства, установи і організації зобов'язані сприяти загальнодержавній службі нагляду і контролю за рівнем забруднення природного середовища, а також іншим державним органам, які контролюють стан атмосферного повітря і вивчають можливі наслідки шкідливого впливу на нього.

Стаття 37. Здійснення заходів при стані атмосферного повітря, який загрожує здоров'ю людей

Якщо в результаті несприятливого поєднання метеорологічних факторів, викидів забруднюючих речовин в атмосферу та інших шкідливих впливів на атмосферне повітря в окремих районах виникає загроза здоров'ю людей, органи загальнодержавної служби нагляду контролю за рівнем забруднення природного середовища зобов'язані негайно повідомляти про це Раду Міністрів Української РСР, виконавчі комітети відповідних місцевих Рад народних депутатів, заінтересовані підприємства, установи і організації.

Рада Міністрів Української РСР, виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів після одержання таких повідомлень переводять У встановленому порядку на спеціальний режим роботи або тимчасову зупиняють роботу підприємств, установ, організацій і транспортних засобів з метою зниження інтенсивності викидів та усунення інших шкідливих впливів на атмосферу, здійснюють у необхідних випадках тимчасову евакуацію населення і вживають інших невідкладних заходів.

Стаття 38. Державний контроль за охороною атмосферного повітря

Державний контроль за охороною атмосферного повітря має своїм завданням забезпечити виконання всіма міністерствами, державними комітетами і відомствами, державними, кооперативними та іншими громадськими підприємствами, установами і організаціями, а також громадянами заходів щодо охорони атмосферного повітря, додержання умов викидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на атмосферу, а також інших правил, встановлених законодавством про охорону атмосферного повітря.

Державний контроль за охороною атмосферного повітря здійснюється Радами народних депутатів, їх виконавчими і розпорядчими органами, а також спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР.

Стаття 39. Відомчий контроль за охороною атмосферного повітря

Відомчий контроль за охороною атмосферного повітря, в тому числі за додержанням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря і шкідливих фізичних впливів на нього, здійснюється органами, у віданні яких є підприємства, установи і організації, що справляють шкідливий вплив на атмосферне повітря.

При здійсненні відомчого контролю міністерства, державні комітети і відомства зобов'язані керуватися законодавством Союзу РСР і Української РСР, правилами та інструкціями, затверджуваними спеціально уповноваженими органами державного контролю за охороною атмосферного повітря.

V. ВИРІШЕННЯ СПОРІВ У ПИТАННЯХ ОХОРОНИ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Стаття. 40. Органи, які вирішують спори у питаннях охорони атмосферного повітря

Спори у питаннях охорони атмосферного, повітря вирішуються Радою Міністрів Української РСР,

виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів, а також спеціально уповноваженими на те державними органами в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Стаття 41. Розгляд спорів у питаннях охорони атмосферного повітря між державними та громадськими організаціями Української РСР і державними та громадськими організаціями іншої союзної республіки

Відповідно до Закону СРСР "Про охорону атмосферного повітря" спори між державними та громадськими організаціями Української РСР і державними та громадськими організаціями іншої союзної республіки у питаннях охорони атмосферного повітря розглядаються комісією, утворюваною на паритетних засадах з представників Української РСР та іншої заінтересованої союзної республіки. У разі, якщо комісія не прийшла до погодженого рішення, спори у зазначених питаннях підлягають розглядові в порядку, який визначається Радою Міністрів СРСР.

IV. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ОХОРОНУ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ

Стаття 42. Відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосферного повітря

Особи, винні у вчиненні таких порушень законодавства про охорону атмосферного повітря:

перевищенні нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;

перевищенні нормативів гранично допустимих шкідливих фізичних впливів на атмосферне повітря;

викиді забруднюючих речовин в атмосферу без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів;

порушенні правил експлуатації, а також невикористанні встановлених споруд, устаткування, апаратури для очищення і контролю викиді з в атмосферу;

введенні в експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших об'єктів, які не відповідають вимогам щодо охорони атмосферного повітря;

виробництві і експлуатації автомобілів, літаків, суден та інших пересувних засобів і установок, у яких вміст забруднюючих речовин у викидах перевищує встановлені нормативи;

впровадженні відкриттів, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, нових технічних систем, речовин матеріалів, а також закупівлі в зарубіжних країнах технологічного устаткування та інших об'єктів, які не відповідають встановленим в СРСР вимогам щодо охорони атмосферного повітря і не забезпечені технічними засобами контролю за викидами в атмосферу;

порушенні правил складування промислових і побутових відходів, транспортування, зберігання і застосування засобів захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрив та інших препаратів, яке спричинило або може спричинити забруднення атмосферного повітря;

невиконанні розпоряджень органів, які здійснюють державний контроль за охороною атмосферного повітря,-

несуть кримінальну, адміністративну або іншу відповідальність згідно з законодавством Союзу РСР і Української РСР.

Відповідно до Закону СРСР "Про охорону атмосферного повітря" законодавством Союзу РСР і Української РСР може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

Стаття 43. Відшкодування шкоди, заподіяної в результаті порушення законодавства про охорону атмосферного повітря

Підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, в розмірах і порядку, встановлюваних законодавством Союзу РСР і Української РСР, Службові особи та інші працівники, з вини яких підприємства, установи і організації мали витрати, зв'язані з відшкодуванням шкоди, несуть матеріальну відповідальність у встановленому порядку.

VII. МІЖНАРОДНІ ДОГОВОРИ

Стаття 44. Міжнародні договори

Відповідно до Закону СРСР "Про охорону атмосферного повітря", якщо міжнародним договором СРСР встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить радянське законодавство про охорону атмосферного повітря, то застосовуються правила міжнародного договору.

Такий же порядок застосовується щодо законодавства Української РСР про охорону атмосферного повітря, якщо в міжнародному договорі Української РСР встановлено інші правила, ніж передбачені законодавством Української РСР про охорону атмосферного

повітря.

Голова Президії Верховної Ради

Української РСР

О. ВАТЧЕНКО

Секретар Президії Верховної Ради

Української РСР

Я. КОЛОТУХА

м. Київ,

27 листопада 1981 року

N 2811-X