Тип: Розпорядження
№ 850-р
Дата: 23 липня 1966 р.
Статус: Втратив чинність
РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
від 23 липня 1966 р. N 850-р
Київ
Розпорядження втратило чинність
(згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР
від 17 серпня 1984 року N 338)
1. Затвердити подані Держбудом УРСР, опрацьовані Діпромістом, генеральний план м. Чернігова та проект планіровки приміської зони цього міста з основними положеннями згідно з додатками NN 1 і 2.
2. Вважати такими, що втратили силу, проект планіровки і забудови м. Чернігова та основні положення цього проекту, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР від 6 червня 1958 року N 714.
Заступник Голови
Ради Міністрів УРСР
С. АНДРІАНОВ
Інд. 24
Додаток N 1
до розпорядження Ради Міністрів УРСР
від 23 липня 1966 року N 850-р
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
генерального плану м. Чернігова
1. Місто Чернігів розвивається як промисловий, культурний та обласний адміністративний центр Української РСР з проектною кількістю населення на кінець розрахункового періоду /20 - 25 років/ - 230 тис. чоловік /в 1965 році - до 130 тис. чоловік/.
В місті розвиваються промислові підприємства хімічної, легкої і харчової промисловості, головними з яких є комбінат синтетичних волокон і камвольно-суконний комбінат.
Передумовами дальшого розвитку промисловості в місті Чернігові є наявність необхідних для розміщення промислового та житлового будівництва територій, розвинутих залізничних, шосейних і водних шляхів, достатніх трудових резервів в Чернігівській області, а також забезпеченість міста водою та електроенергією. Розвиток промисловості в м. Чернігові передбачається за рахунок розширення існуючих промислових підприємств хімічної промисловості, будівництва нових приладобудівних і машинобудівних заводів та розвитку бази будівельної індустрії.
Не першу чергу /1966 - 1970 рр./ в м. Чернігові намічається здійснити будівництво заводу алюмінієвого прокату, машинобудівного заводу по виробництву устаткування для формування синтетичних волокон та інших.
Архітектурно-планувальна структура міста
2. Дальший розвиток території міста здійснюється в північно-східному, північно-західному, південно-західному та південному напрямках, в намічених проектом межах міста, з збільшенням загальної площі міста з 5631 до 6397 га.
3. Територія м. Чернігова за генеральним планом ділиться на три міських /планіровочних/ райони - центральний, східний і західний, в яких є два промислових /південно-західний і північно-західний/ і 8 жилих районів, обмежених залізничними лініями, р. Стрижень та міськими транспортними магістралями.
Жилі райони, в кожному з яких буде проживати від 25 до 40 тис. чоловік, діляться на мікрорайони площею по 20 - 35 га кожний, в яких, крім жилих будинків, розміщуються заклади повсякденного обслуговування населення /школи, дитячі садки і ясла, фізкультурні площадки, а також приміщення громадських організацій та необхідні заклади торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування населення мікрорайону/; території мікрорайонів не перетинаються вулицями з рухом міського транспорту.
4. Громадські центри міських і жилих районів з скверами, парками, бульварами, площами і розміщеними на них культурно-побутовими закладами об'єднуються в єдину планувальну систему.
Центр міста розвивається в межах між вулицями Карла Маркса, Щорса, продовженням Любецької і р. Стрижень, з існуючою центральною площею ім. Куйбишева, вулицями Леніна і Попудренка з виходом на берег р. Десни через історичний ансамбль Чернігівського Кремля, а також з комплексом адміністративних і культурно-побутових закладів, що разом з жилими будинками підвищеної етажності створить виразний силует міста з боку р. Десни і під'їзду з міста Києва.
Промислові підприємства і склади
5. Нові промислові підприємства розміщуються, в основному, в промислових районах в північній, північно-західній, а також, частково, в східній частинах міста; в південно-західному промисловому районі здійснюється розширення існуючих промислових підприємств.
Нові базисні склади розміщуються в північній та північно-західній частинах міста біля залізниці.
6. Передбачається винести з
сельбищної зони такі промислові підприємства та інші об'єкти, які не мають умов для розширення і створюють незадовільні санітарно-гігієнічні умови для населення:
- нафтобаза /вул. Толстого, 176/;
- кондитерська фабрика /вул. Комунальна, 2/;
- колгоспний двір колгоспу ім. Калініна /вул. Шевченка/;
- скотобаза м'ясокомбінату /вул. Любецька/.
7. Створюються санітарно-захисні зони між промисловими підприємствами і жилими масивами. В межах санітарно-захисних зон забороняється нове житлове будівництво; незабудовані ділянки в цих зонах, а також ділянки, що звільнятимуться від забудови, озеленяються.
8. Для захисту водного басейну р. Десни від забруднення здійснюються заходи по знешкодженню стічних вод промислових підприємств; скидання неочищених промислових стоків в р. Десну не допускається.
Забудова жилих районів міста
9. Нове житлове будівництво здійснюється багатоповерховими жилими будинками з спорудженням будинків підвищеної етажності в місцях, визначених містобудівними та техніко-економічними обгрунтуваннями.
Багатоповерхова жила забудова розміщується:
- в східній частині міста в районі Бобровиці та в північно-західній частині на захід від залізничної лінії на Гомель - на вільних від забудови територіях;
- в центральній, північній та західній частинах міста - за рахунок часткової реконструкції районів існуючої забудови.
10. Індивідуальне одноповерхове садибне житлове будівництво розміщується в приміській зоні в с. Білоус; за кошти населення в межах міста здійснюється будівництво кооперативних багатоповерхових жилих будинків.
11. Організація мережі культурно-побутового обслуговування населення здійснюється шляхом створення закладів повсякденного користування в мікрорайонах, періодичного користування - в громадських центрах жилих районів і епізодичного користування - в центрах міських районів і загальноміському центрі.
12. Впорядковується центральний міський ринок та організуються ринки в усіх нових жилих районах - в східній і західній частинах міста, в жилому районі Лісковиця.
13. При забудові міста створюються закінчені комплекси з повним благоустроєм, озелененням і інженерним обладнанням території.
Вулиці, магістралі та шляхові споруди
14. Зберігається, в основному, існуюча мережа міських вулиць. Для поліпшення зв'язків між окремими районами міста створюється система транспортних магістралей згідно з проектом планіровки.
Головними магістралями вважаються вулиці Леніна, Комуністична, Попудренка, Любецька, Шевченка, Щорса, Першого травня.
Створюються нові міські магістралі:
- східна, що з'єднує жилий район Бобровиця з північно-західним промисловим районом;
- західна, що з'єднує жилий район Підусівка з південно-західним промрайоном;
- продовження вул. Попудренка, що з'єднує жилий район Бобровиця з центром міста та привокзальним районом;
- вул. Старокиївська, що шляхом реконструкції та дальшої пробивки буде з'єднана з вул. 1 Травня для розвантаження вул. Попудренка;
- вул. Любецька /після продовження/, що з'єднає район Лісковиця з центральним районом, північно-західним промисловим районом та Київським шосе.
15. Намічається будівництво шляхопроводів в місцях перетину залізничних ліній з міськими магістралями і вулицями:
- залізничної колії на Ніжин з південною ділянкою міського автошляху та продовженням вул. Толстого поруч з існуючим шляхопроводом;
- залізничної колії Чернігів - Овруч з вул. Гагаріна, з новою вулицею в районі Підусівки та з західною ділянкою об'їзного автошляху;
- міського об'їзного шляху з під'їзними залізничними коліями до спецтериторїї та до річкового вантажного порту;
- залізничної лінії Чернігів - Гомель з північною ділянкою міського об'їзного шляху та в північно-західному промисловому районі поруч з існуючим шляхопроводом;
16. Намічається спорудити нові мости через р. Стрижень по вул. Старокиївській і в східній частині міста для пропуску міського шляху.
17. Передбачається спорудити нові дамби через р. Стрижень для з'єднання вул. Бойової і Новобудівельної в північній частині міста і пропуску міського шляху.
Міський транспорт
18. Основними
видами масового міського пасажирського транспорту приймається тролейбус і автобус, для нормальної роботи яких намічається будівництво:
- тролейбусних ліній з доведенням загальної протяжності їх до 44 км на кінець проектного періоду;
- автобусного парку на 200 машин в західній частині міста;
- таксомоторного парку.
Зовнішній транспорт
19. Намічається будівництво вантажного двору на ст. Деснянка для обслуговування існуючих і нових промислових підприємств.
20. Передбачається спорудити новий вантажний річковий порт /замість існуючого/ в південно-західній частині міста.
Зелені насадження і спортивні споруди
21. Збільшується площа зелених насаджень загального користування до 472 га /з 10,9 кв. м до 20,5 кв. м на жителя/ шляхом розширення існуючих зелених масивів і створення нових.
22. Розширюються: міський парк - до 19 га, лунопарк у східній частині міста - до 70 га; організуються парки культури і відпочинку в жилих районах міста; озеленяються схили ярів, балок і береги р. Стрижень.
23. Центральним стадіоном залишається стадіон ім. Гагаріна, розташований поруч з міським парком; нові стадіони створюються з усіх жилих районах міста.
Кладовища
24. Організуються нові кладовища в північно-східному і північно-західному напрямках від міста. Існуючі кладовища, розміщені в сельбищній зоні, закриваються.
Гідротехнічні заходи
25. Передбачається:
- намив території в південній частині міста /Лісковиця/ для забудови її багатоповерховими жилими будинками на площі 225 га;
- будівництво ставків на р. Стрижень;
- спорудження осушувальної системи в заплаві р. Білоус.
Інженерне обладнання території
Водопостачання
26. Джерелом водопостачання міста на першу чергу будівництва приймаються підземні води, на кінець проектного періоду - підземні води і р. Десна.
Потужність міського водопроводу збільшується з 20 до 102 тис. куб. м води на добу, в тому числі 74,6 тис. куб. м на добу для господарсько-побутових потреб /325 л на добу на жителя/.
Каналізація
27. Системою каналізації охоплюються всі райони міста. Пропускна спроможність міської каналізації на кінець проектного періоду збільшується з 41,5 до 122 тис. куб. м стоків на добу.
Очисні споруди розміщуються поряд з існуючими очисними спорудами комбінату синтетичних волокон.
Зливостоки
28. Організуються закриті та відкриті зливостоки в усіх районах міста.
Санітарна очистка
29. Організуються поля компостування в північно-східному і північно-західному напрямках від міської забудови; в районах садибної забудови споруджуються зливні станції.
Енергопостачання
30. Постачання міста електроенергією здійснюється від енергосистеми "Київенерго". Потужність електропостачання міста збільшується з 50 до 293 Мвт.
Розширюється існуюча ТЕЦ з спорудженням підстанції 330 кв, підстанції 110 кв - на заводі алюмінієвого прокату та 35 кв - на радіозаводі і машинобудівному заводі.
31. Теплопостачання здійснюється від міської ТЕЦ та районних котельних, які працюватимуть на газовому паливі. Витрати тепла на опалення, вентиляцію і гаряче водопостачання жилих і цивільних будинків на кінець проектного періоду - 413 Гкал/на годину.
32. Газопостачання міста здійснюється від Дашавського джерела природного газу з доведенням газоспоживання до 555 млн. куб. м на рік.
Телефонний зв'язок, провідне радіомовлення і телебачення
33. Намічається будівництво 7 АТС на 67000 номерів та розширення міської АТС.
34. Передбачається повна радіофікація квартир, службових та культурно-побутових приміщень, вулиць, площ, парків.
35. Намічається будівництво ретрансляційного вузла, розрахованого на трансляцію телевізійних програм - союзної, республіканської і учбової.
Першочергові заходи
36. До першочергових заходів належать:
- будівництво і розширення промислових підприємств відповідно до державного народногосподарського плану;
- будівництво багатоповерхових жилих будинків в центральній частині міста /за рахунок часткової реконструкції/ та в східній і північно-західній частинах міста;
- будівництво одночасно з житлом об'єктів культурно-побутового обслуговування - лікарень,
шкіл, дитячих установ та інших об'єктів, впорядкування кварталів і прилеглих вулиць, обладнання їх водопроводом, каналізацією, електропостачанням, газопостачанням;
- розширення споруд водопроводу з доведенням його потужності до 48 тис. куб. м води на добу;
- розширення каналізації з доведенням потужності очисних споруд до 60 тис. куб. м стоків на добу і будівництво трьох зливних станцій в районах малоповерхової забудови;
- спорудження шляхопроводів на перетині залізничної колії на Ніжин з вул. Толстого /поруч з існуючим/ та залізничної колії на Овруч з новою вулицею в районі Підусівки;
- будівництво пішохідного мосту через залізницю в районі жилого масиву фабрики первинної обробки вовни;
- розширення газифікації міста з доведенням витрат газу до 385 млн. куб. м на рік;
- розширення міського парку культури і відпочинку і лукопарку в заплаві р. Десни;
- озеленення берегів р. Стрижень в центральному районі міста;
- спорудження водоймища на р. Стрижень.
Керуючий Справами
Ради Міністрів УРСР
К. БОЙКО
Додаток N 2
до розпорядження Ради Міністрів УРСР
від 23 липня 1966 року N 850-р
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
проекту планіровки приміської зони міста Чернігова
1. Розвиток м. Чернігова проходить в тісному зв'язку з розвитком прилеглих територій, визначаючи їх дальше цілеспрямоване використання в інтересах міста.
Межі і територія приміської зони, чисельність населення
2. Територія приміської зони становить 325 тис. га з кількістю населення на кінець проектного періоду 112 тис. чоловік.
3. В межі приміської зони входять селища міського типу Куликівка, Михайло-Коцюбинське, Седнів, 154 сільських населених пункти і господарства, які економічно пов'язані з розвитком м. Чернігова.
Розміщення промислових підприємств і складів
4. Промислові підприємства і склади, необхідність будівництва яких може виникнути в зв'язку з економічними умовами розвитку м. Чернігова і приміської зони, намічається розміщувати на передбачених проектом площадках:
- біля сіл Деснянки та Бакланової Муравейки;
- біля автошляху Чернігів - Гомель в 10 км на північ від м. Чернігова;
- біля с. Киселівки на автошляху Чернігів - Березна;
- біля с. Авдіївки на березі запроектованого Чернігівського водоймища;
- біля с. Льгова на залізниці Чернігів - Овруч;
- біля с. Жукотки;
- біля р. Дніпра по автошляху Чернігів - Чорнобиль.
Спеціалізація приміських господарств
5. Потреби населення м. Чернігова і приміської зони в овочах, свіжому молоці, сметані, сирі, дієтичних яйцях, свіжому м'ясі, ранній картоплі, фруктах і ягодах забезпечуються за рахунок виробництва їх в колгоспах і радгоспах зони.
Для забезпечення міста свіжим молоком, овочами, м'ясом та іншими продуктами спеціалізуються: в овоче-молочному напрямку - 9 приміських господарств, відгодівельному - 4 та птахівничому - 3 господарства.
Розселення населення та культурно-побутове обслуговування
6. Приміське розселення трудящих міста Чернігова на проектний період зосереджується в селах Анисів, Старий Білоус, Киїнка, Халявин, Хмільниця, Мохнатин, Бакланова Муравейка, Брусилів, Іванівка, Гірманка, смт Михайло-Коцюбинське.
7. Для поліпшення системи розселення та культурно-побутового обслуговування сільського населення виділяються населені пункти - культурні і виробничі центри: селища міського типу Михайло-Коцюбинське, Куликівка, Седнів і села Кархівка, Андріївка, Ковпита, Слабин, Дроздівка, Олишівка, Красне, Горбове, Орлівка, Бакланова Муравейка, Брусилів, Мохнатин, Антоновичі, Жукотки, Хмільниця, Халявин, Іванівка.
Заклади культурно-побутового обслуговування повсякденного користування намічаються в усіх населених пунктах.
Середні школи, дільничні лікарні, торговельно-громадські центри з закладами періодичного користування розміщуються в населених пунктах, виділених як громадсько-культурні і виробничі центри.
В селищах міського типу Михайло-Коцюбинському, Куликівці, Седневі передбачаються районні лікарні, будинки культури, спеціалізовані школи та інші заклади.
Зелена зона і розміщення місць відпочинку
8. Встановлюється приміська лісопаркова зелена
зона навколо м. Чернігова на площі 61 тис. га.
Загальна площа зелених насаджень в межах всієї приміської зони збільшується з 70,7 тис. га до 80,9 тис. га, в тому числі за рахунок посадки садів та ягідників приміських господарств - 3 тис. га, меліоративних та водоохоронних лісових насаджень - 3,7 тис. га, ландшафтних посадок в лісолукопарках і по берегах водоймищ - 0,5 тис. га, озеленення приміських шляхів - 0,3 тис. га, озеленення приміських населених пунктів - 2,7 тис. га.
9. Для розміщення установ та місць масового відпочинку населення передбачається використання приміських лісових масивів Чернігівського лісгоспзагу, ріки Десни, заплавних озер та запроектованого Чернігівського водоймища.
Основними зонами відпочинку приймаються:
- розміщені поблизу міста лісопарки Пролетарський гай і Яловщина, лісові масиви Підусівка і Масани, лукопарк на р. Десні в районі озер Магістратське, Лопуховате, Глушець та інших, де намічається розміщення нових баз відпочинку і здійснюється масовий відпочинок населення м. Чернігова.
- лісові урочища Колодиве, Торчин, Лисуха, що розташовані на р. Десні в 15 - 20 км на південь від м. Чернігова, в яких намічається розміщення будинків відпочинку, піонерських таборів, туристських баз та інших закладів відпочинку;
- лісове урочище Бігацький ліс, розміщене в 25 км від Чернігова в районі смт Седнева, де крім існуючих піонерських таборів та будинків відпочинку намічається організація туристської бази, літніх містечок відпочинку, пансіонату та інших закладів;
- лісове урочище Борки в 25 км на схід від м. Чернігова, біля запроектованого водоймища, де намічається розміщення піонерських таборів, будинків відпочинку, риболовецько-спортивних баз;
- лісові масиви Ведільська і Пакульська дачі, розміщені в 40 км на захід від м. Чернігова, у верхів'ях Київського водоймища.
Транспорт
10. Для забезпечення зв'язку м. Чернігова з приміськими селищами, громадсько-культурними і виробничими центрами та місцями позаміського масового відпочинку намічається будівництво:
- автомагістралі загальнодержавного значення для пропуску транзитного транспорту в обхід м. Чернігова;
- автомобільних шляхів республіканського значення Чернігів - Шепетівка, Чернігів - Черкаси - Умань, Чернігів - Любеч;
- мережі місцевих шляхів з твердим покриттям для з'єднання всіх громадсько-культурних та виробничих центрів з магістральними автошляхами;
- розв'язок в двох рівнях в місцях перетину залізниць і основних автомагістралей;
- пасажирських причалів в смт Седневі та с. Горбове на березі запроектованого Чернігівського водоймища.
Інженерне обладнання території
11. Централізованим водопостачанням та каналізацією охоплюються всі громадсько-культурні та виробничі центри. Джерелами водопостачання приймаються підземні води.
12. Стічні води від населених пунктів намічено піддавати повній біологічній очистці і використовувати їх для зрошення.
13. Електропостачання приміської зони здійснюється від системи "Київенерго" через існуючі відповідні електропідстанції.
14. Централізованим теплопостачанням охоплюються селища міського типу Михайло-Коцюбинське, Куликівка та Седнів.
15. Централізованим газопостачанням охоплюються всі населені пункти, що знаходяться на трасі газопроводу Дашава - Київ - Брянськ - Москва та його відгалуженнях.
Гідротехнічні заходи
16. Передбачається будівництво:
- Чернігівського водоймища з організацією великого рибного господарства на р. Снов;
- створення та реконструкція 14 ставків місцевого значення;
- осушення земель на площі 1,7 тис. га.
Першочергові заходи
17. До основних першочергових заходів належать:
- здійснення зеленого будівництва в межах захисного зеленого пояса на площі 0,8 тис. га і в периферійній частині приміської зони - 2,3 тис. га, в тому числі садів приміських господарств - 0,7 тис. га, облісення непридатних земель та захисні лісові насадження - 1,2 тис. га;
- створення та благоустрій зон масового відпочинку: лісові урочища Підусівка, Яловщина, Масани, Торчин, Лисуха, Колодиве, Бігацький ліс, лукопарк в заплаві р. Десни, в районі озер Глушець, Лопуховате та
інших;
- збільшення виробництва овочів в 2,5 раза, молока в 3 рази;
- будівництво житла, клубів, шкіл, дитячих садків, ясел, лікарень;
- будівництво північно-східного об'їзду м. Чернігова /8,5 км/;
- будівництво західного об'їзду м. Чернігова /22 км/ з переходом через р. Десну;
- спорудження 6 шляхопроводів через залізничні колії та реконструкція 3 існуючих;
- будівництво ділянки республіканського шляху Любеч - Чернігів /4,5 км/;
- будівництво місцевих шляхів з твердим покриттям для зв'язку громадсько-культурних та виробничих центрів з сіткою магістральних автошляхів;
- спорудження свердловини для водопостачання селищ міського типу - Михайло-Коцюбинського, Куликівки та Седнева /по 2 свердловини в кожному населеному пункті/;
- будівництво підстанцій 35/10 кв в селах Андріївка, Олишівка та в смт Седнів;
- газифікація природним газом смт Куликівки, сіл Количівки, Дроздівки, Орлівки, Олишівки, Красного, Топчіївки, Киїнки, Старого Білоуса, Бобровиці.
Керуючий Справами
Ради Міністрів УРСР
К. БОЙКО