Про затвердження Положення про Державну інспекцію по якості товарів і по торгівлі Міністерства торгівлі Української РСР

РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

ПОСТАНОВА

від 5 серпня 1965 р. N 756

м. Київ

Про затвердження Положення про Державну інспекцію по якості товарів і по торгівлі Міністерства торгівлі Української РСР

Із змінами і доповненнями, внесеними

постановами Ради Міністрів Української РСР

від 21 травня 1974 року N 273,

від 15 червня 1984 року N 250

Постанова втратила чинність

(згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР

від 10 липня 1985 року N 261)

Рада Міністрів Української РСР ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Затвердити подане Міністерством торгівлі УРСР Положення про Державну інспекцію по якості товарів і по торгівлі Міністерства торгівлі Української РСР, що додається.

2. Вважати такими, що втратили силу, постанови Ради Міністрів УРСР від 25 вересня 1956 р. N 1199 /ЗП УРСР 1956 р. N 17-18, ст. 189; 1962 р. N 1, ст. 6/ та від 11 липня 1958 р. N 886 /ЗП УРСР 1958 р. N 7, ст. 131/.

Голова

Ради Міністрів УРСР

І. КАЗАНЕЦЬ

Керуючий Справами

Ради Міністрів УРСР

К. БОЙКО

Інд. 75

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Ради Міністрів УРСР

від 5 серпня 1965 р. N 756

ПОЛОЖЕННЯ

про Державну інспекцію по якості товарів і по торгівлі Міністерства торгівлі Української РСР

Положення втратило чинність, крім пункту 7

(згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР

від 15 червня 1984 року N 250)

I. Завдання Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі

1. Державна інспекція по якості товарів і по торгівлі Міністерства торгівлі УРСР здійснює контроль за додержанням всіма промисловими підприємствами, управліннями, організаціями і підприємствами торгівлі та громадського харчування Української РСР, незалежно від їх відомчого підпорядкування, законодавства СРСР і УРСР, наказів Державного комітету Ради Міністрів СРСР по торгівлі, Міністерства торгівлі УРСР, що стосуються якості виробництва, зберігання і реалізації товарів народного споживання.

2. Основними завданнями Державної інспекції є:

а) перевірка якості товарів народного споживання безпосередньо на промислових підприємствах, їх базах, складах та в експедиціях, а також вжиття заходів до поліпшення якості з метою запобігання відвантаженню недоброякісної продукції в торговельну сітку;

б) перевірка якості товарів, умов їх зберігання на оптових базах, складах і в роздрібній торговельній сітці та вжиття заходів до поліпшення цих умов;

в) здійснення контролю за додержанням всіма промисловими підприємствами, оптовими базами, конторами, фірмами, торговельними організаціями та підприємствами торгівлі і громадського харчування, незалежно від їх відомчого підпорядкування, установлених цін та націнок на товари народного споживання, за правильністю відпуску товарів покупцям чистою вагою, повною мірою і правильністю розрахунків з покупцями за продані товари;

г) перевірка стану утримання і використання вагових та вимірювальних приладів;

д) контроль за додержанням у роздрібній торговельній сітці та на підприємствах громадського харчування встановлених правил торгівлі;

є) розробка пропозицій про поліпшення виробництва товарів народного споживання, торгівлі і культури обслуговування населення;

ж) розгляд та перевірка скарг, що надходять від громадян або організацій на низьку якість товарів, на порушення цін, правил торгівлі у підприємствах торгівлі і громадського харчування, та прийняття по них відповідних рішень і заходів.

II. Обов'язки і права Державної інспекції

3. Державна інспекція по якості товарів і по торгівлі зобов'язана:

а) провадити перевірки додержання стандартів, технічних умов, рецептур і технологічних інструкцій, упаковки, зовнішнього оформлення, правильності цін на промислових підприємствах республіки, що виробляють товари народного споживання;

б) перевіряти на холодильниках, оптових базах, складах, в торговельних організаціях, підприємствах торгівлі та громадського харчування всіх систем і відомств якість товарів народного споживання, додержання працівниками цих підприємств правил приймання, відвантаження, упаковки, зберігання і встановлених строків реалізації продукції;

в) в порядку контролю перевіряти якість

імпортних товарів та давати свої висновки відповідним організаціям;

г) провадити перевірки додержання промисловими підприємствами, оптовими і роздрібними торговельними організаціями, підприємствами торгівлі та громадського харчування всіх систем і відомств установлених цін, націнок на товари і правил торгівлі.

4. Державна інспекція по якості товарів і по торгівлі має такі права:

а) виносити рішення про заборону приймання ринковими і неринковими споживачами, а також про припинення відвантаження промисловими і торговельними підприємствами товарів, вироблених з порушеннями діючих стандартів, технічних умов, виробничих рецептур, технологічних інструкцій, затверджених зразків та іншої технічної документації, які обов'язкові до виконання всіма підприємствами промисловості і торгівлі, незалежно від їх відомчого підпорядкування.

Виклик промисловими підприємствами державних інспекторів для огляду якості товарів з метою поновлення приймання їх в торговельну сітку провадиться за рахунок тих підприємств, що його зробили;

б) давати промисловим і торговельним підприємствам всіх систем і відомств обов'язкові для них розпорядження про зняття з реалізації, продаж і відвантаження недоброякісних товарів, а також товарів, фактична сортність яких не відповідає документам поставщика або позначенню;

в) у необхідних випадках перевіряти якість сировини, матеріалів та комплектних деталей на підприємствах, які поставляють їх у порядку виробничої кооперації для виробництва товарів народного споживання;

г) припиняти через установи Держбанку СРСР розрахунки між промисловими і торговельними організаціями за продукцію, приймання якої заборонено наказами або рішеннями органів Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі;

д) давати промисловим підприємствам, організаціям і підприємствам торгівлі та громадського харчування обов'язкові вказівки про усунення недоліків у їх роботі;

є) в необхідних випадках перевіряти залишки товарів і наявність грошей в касі в тих підприємствах торгівлі та громадського харчування, де викрито факти обмірювання, обважування і обраховування покупців або підвищення цін на товари, вилучати з користування неправильні вагові і вимірювальні прилади, документи в оригіналах, зразки недоброякісної продукції і товари, як доказ зловживання, оформляючи в кожному окремому випадку таке вилучення відповідним актом;

ж) вилучати в установленому порядку зразки, проби виробів і сировини для проведення експертизи, дослідження та аналізів з оплатою вартості зразків і проведення експертизи та аналізів за рахунок підприємств і організацій, від яких були взяті зразки;

з) одержувати від міністерств, раднаргоспів і відомств, а також від підприємств, науково-дослідних інститутів і лабораторій технічну документацію та всі дані, що стосуються якості продукції, сировини, деталей, матеріалів, які використовуються для виробництва товарів народного споживання, а також інформаційні бюлетені, брошури та іншу літературу в порядку обміну досвідом;

і) одержувати від майстерень, підприємств, відомств, які займаються гарантійним ремонтом виробів культурного, господарського та побутового призначення, всі дані про їх ремонт, а також дані, що стосуються якості виробів;

к) вимагати від промислових підприємств, відомств, органів торгівлі, організацій державної і кооперативної торгівлі та громадського харчування, а також від підприємств торгівлі і громадського харчування всіх систем і відомств необхідні документи, відомості, довідки та письмові пояснення, що зв'язані з перевіркою. Зазначені організації зобов'язані за вимогою управлінь Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі подавати такі документи;

л) залучати до своєї роботи спеціалістів промислових підприємств і торгівлі, громадських контролерів профспілкових організацій, а також актив споживчої кооперації.

5. Начальник Головного управління Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі, його заступники, начальники управлінь Державної інспекції в областях та місті Києві мають право:

а) матеріали на осіб, винних у випуску товарів народного споживання, що не

відповідають вимогам діючих стандартів, технічних умов і рецептур, передавати слідчим органам для притягнення до кримінальної відповідальності;

б) передавати матеріали слідчим органам для притягнення до кримінальної відповідальності та ставити питання перед керівниками відповідних організацій про усунення з посад працівників підприємств торгівлі і громадського харчування, які допустили продаж недоброякісних товарів, порушення роздрібних цін, підміну сортності товарів, обважування, обмірювання, обраховування покупців та інші зловживання;

в) ставити перед вищестоящими організаціями питання про накладення дисциплінарних стягнень на винних осіб;

г) приймати рішення про вилучення в доход бюджету сум, одержаних в результаті порушення встановлених роздрібних цін підприємствами і організаціями торгівлі і громадського харчування /крім підприємств громадського харчування Ш категорії/, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, повідомляючи про це органи Державного комітету цін Ради Міністрів УРСР і Міністерства Фінансів УРСР.

(абзац перший підпункту "г" пункту 5 у редакції постанови

Ради Міністрів Української РСР від 21.05.74 р. N 273)

Рішення про вилучення в державний бюджет сум понад п'ять тисяч карбованців за поданням начальника Головного управління Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі затверджується Міністром торгівлі УРСР, рішення якого є остаточним.

6. Працівники Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі, які виявили зловживання та інші порушення, або знали про ці порушення і зловживання, але не вжили законних заходів, притягаються до дисциплінарної, а в злісних випадках - до кримінальної відповідальності як за невиконання свого службового обов'язку.

7. Керівні працівники баз, підприємств торгівлі і громадського харчування /завідуючі, директори магазинів, їх заступники, завідуючі відділами, секціями та ін./, а також матеріально відповідальні продавці за порушення правил торгівлі, що не мають ознак кримінально карних дій, підлягають в адміністративному порядку штрафу розміром до 25 карбованців.

Штрафи накладаються адміністративними комісіями при виконавчих комітетах районних, міських Рад депутатів трудящих на підставі протоколів /актів/ про порушення, що подаються начальниками управлінь Державної інспекції в областях і в м. Києві.

III. Порядок оскарження рішень органів Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі

8. Рішення начальників управлінь Державної інспекції в областях і місті Києві можуть бути оскаржені в 5-денний строк з дня їх одержання особами, які допустили порушення, перед Головним управлінням Державної інспекції, а в разі незгоди з рішенням Головного управління - перед Міністром торгівлі УРСР, рішення якого є остаточним.

Скарги розглядаються в 7-денний строк з дня їх одержання.

У випадках оскарження в установлений для цього строк рішень про вилучення коштів у державний бюджет вилучення коштів припиняється до одержання рішення по цьому питанню з вищестоящої організації.

9. Скарги на рішення і накази Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі з питань якості продовольчих товарів подаються протягом двох діб, а промислових товарів - п'яти діб з дня одержання акта Державної інспекції.

Скарги з питань якості товарів, що швидко псуються, подаються у строк, який не перебільшує половини встановленого строку реалізації цих товарів.

Оскарження рішень Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі з питань якості товарів не припиняє виконання рішень та наказів Головного управління Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі та його управлінь на місцях.

IV. Організаційна структура Державної інспекції

10. Державна інспекція по якості товарів і по торгівлі в Українській РСР входить до складу Міністерства торгівлі УРСР.

11. Покладені на Державну інспекцію функції здійснюються Головним управлінням Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі Міністерства торгівлі УРСР та підпорядкованими йому управліннями Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі в областях і місті Києві.

Головне управління Державної інспекції має в

своєму підпорядкуванні промтоварну і харчову лабораторії.

12. Головне управління Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі очолює начальник Головного управління.

Начальник Головного управління Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі, його заступники, головний бухгалтер і начальники управлінь в областях та місті Києві призначаються Міністром торгівлі УРСР.

13. Заступники начальників управлінь Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі в областях республіки та місті Києві, старші державні інспектори по якості товарів і по торгівлі, державні інспектори по якості товарів і по торгівлі призначаються начальником Головного управління Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі.

14. Органи Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі незалежні від місцевих органів торгівлі.

15. Головне управління Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі та його управління в областях і місті Києві знаходяться на республіканському бюджеті.

Головне управління має самостійний баланс і зведений баланс по підлеглих управліннях, бюджетні рахунки в банку та здійснює банківські і касові операції.

Розпорядження кредитами, що відпускаються на утримання управлінь Державної інспекції, здійснюється начальником Головного управління Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі.

16. Начальники управлінь Державної інспекції в областях і в місті Києві розпоряджаються кредитами, що виділяються на утримання цих управлінь.

17. Головне управління Державної інспекції по якості товарів і по торгівлі Міністерства торгівлі УРСР та його управління в областях і місті Києві мають печатку з зображенням державного герба Української РСР та з своїм найменуванням.

____________