З питань затвердження генерального плану та основних положень проекту планіровки приміської зони м. Черкаси

РАДА МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ РСР

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 11 січня 1966 року N 31-р

Київ

Розпорядження втратило чинність

(згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР

від 29 березня 1984 року N 144)

1. Затвердити подані Держбудом УРСР, опрацьовані Діпромістом, генеральний план м. Черкаси та проект планіровки приміської зони цього міста з основними положеннями згідно з додатками NN 1 і 2.

2. Вважати такими, що втратили силу, проект планіровки і забудови м. Черкаси та основні положення цього проекту, затверджені постановою Ради Міністрів УРСР від 6 червня 1958 р. N 713.

Заступник Голови

Ради Міністрів УРСР

С. АНДРІАНОВ

Інд. 24

Додаток N 1

до розпорядження Ради Міністрів УРСР

від 11 січня 1966 р. N 31-р

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

генерального плану міста Черкаси

1. Місто Черкаси розвивається як промисловий, культурний, курортний і обласний адміністративний центр Черкаської області на Дніпрі з можливим збільшенням кількості населення на кінець проектного періоду /20 - 25 років/ до 250 тис. чоловік /на 1 січня 1965 р. - 114,5 тис. чоловік/.

В місті розвиваються промислові підприємства хімічної, машинобудівної, електротехнічної, текстильної, легкої і харчової промисловості, головними з яких є заводи штучного волокна, хімічний комбінат та машинобудівний завод ім. Петровського.

Передумовами дальшого розвитку промисловості є наявність в м. Черкасах необхідних для розміщення промислового та житлового будівництва територій, розвинутих залізничних, шосейних, водних шляхів, забезпеченість міста водою та електроенергією, а також наявність у Черкаській області достатніх трудових резервів.

Дальший розвиток промисловості міста намічається за рахунок збільшення обсягу виробництва існуючих підприємств зазначених галузей, а також за рахунок будівництва нових промислових підприємств машинобудівної, електротехнічної, легкої та харчової промисловості.

На першу чергу /1966 - 1970 рр./ здійснюється будівництво радіозаводу, хімічного комбінату, авторемонтного заводу, шиноремонтного заводу, заводу по виготовленню форм та бортоснастки для заводів залізобетонних виробів, комбінату шовкових тканин з штучного шовку та інших.

Архітектурно-планувальна структура міста

2. Дальший розвиток території міста здійснюється, в основному, в південно-західному напрямку за рахунок прилеглих вільних від забудови земель.

3. Територія м. Черкаси за генеральним планом складається з двох міських районів /центрального і південно-західного/, які вміщають три промислових і 15 жилих районів, обмежених міськими транспортними магістралями та залізницею.

Жилі райони, в кожному з яких буде проживати від 15 до 30 тис. чоловік, діляться на мікрорайони площею по 20 - 30 га кожний, в яких крім жилих будинків розміщуються заклади повсякденного обслуговування населення /школи, дитячі садки і ясла, фізкультурні площадки, а також приміщення громадських організацій та необхідні заклади торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування населення мікрорайону/; території мікрорайону не перетинаються вулицями з рухом міського транспорту.

4. В жилих районах і мікрорайонах створюються громадські центри з розміщенням в них закладів культурно-побутового обслуговування повсякденного /в мікрорайонах/ і епізодичного користування /в жилих районах/.

Центр міста розвивається в межах між вулицями Котовського, Жовтневою, Комсомольською, з існуючою центральною площею, комплексом адміністративних, культурних, торговельних закладів і через центральний прибережний парк зв'язується з берегом Кременчуцького водоймища і гідропарком, який передбачається намити в мілководній частині узбережжя з створенням пляжів, водних і спортивних станцій.

В південно-західній частині міста, на перетині вулиць XX партз'їзду і Котовського створюється громадський центр нового району міста з прилеглим до нього дендропарком і учбовим центром.

Архітектурно-просторові композиції громадських центрів, розміщених на визначних місцях міста, з площами, скверами, парками і бульварами, де зосереджується мережа адміністративних, культурно-побутових закладів і жилих

будинків підвищеної етажності, об'єднуються в єдину планувальну систему.

Особлива увага приділяється створенню своєрідного і виразного силуету міста з боку водоймища з використанням природного рельєфу нижньої і верхньої тераси.

Промислові підприємства і склади

5. З метою охорони санітарного стану міста розміщення в ньому нових хімічних підприємств не передбачається, а розвиток існуючих здійснюється в межах перспективи, передбаченої генеральним планом.

6. Промислове будівництво в м. Черкасах здійснюється:

- у південній частині міста - підприємства хімічної /закінчення будівництва/, текстильної промисловості і на південь від окружної залізниці - підприємства місцевої промисловості та міські склади;

- в південно-західній частині міста - підприємства машинобудування.

7. Створюються санітарно-захисні зони між промисловими та жилими районами, а також вздовж залізничних і автомобільних шляхів. В межах санітарно-захисних зон забороняється нове житлове будівництво; незабудовані ділянки в цих зонах, а також ділянки, що звільнятимуться від забудови, озеленяються.

8. Виносяться з сельбищної зони за санітарно-гігієнічними умовами такі об'єкти:

- база "Заготскот" - з території південного промислового району по вул. Громова в південну частину міста

- склади КЕЧ - з вул. Комсомольської на територію, відведену для складів в південній частині міста між станцією Заводською та залізничною лінією Сміла-Золотоноша

- завод "Аврора" - на територію, відведену для підприємств місцевої промисловості.

Забудова жилих районів міста

9. Житлове будівництво здійснюється багатоповерховими жилими будинками з спорудженням жилих будинків підвищеної етажності в місцях, які визначені містобудівними та техніко-економічними обгрунтуваннями:

- в центральній та припортовій частині міста за рахунок реконструкції існуючої одноповерхової малоцінної забудови

- в південно-східній частині міста на окремих вільних від забудови ділянках

- в південно-західній частині міста на вільній від забудови території.

10. Індивідуальне житлове будівництво здійснюється переважно кооперативними багатоповерховими будинками; одноповерхове садибне індивідуальне житлове будівництво розміщується в районі Змагайлівки.

11. При забудові міста створюються закінчені комплекси з повним благоустроєм, озелененням та інженерним обладнанням території.

Вулиці, магістралі та шляхові споруду

12. Зберігається, в основному, мережа вулиць в існуючій частині міста. Для поліпшення зв'язку між окремими жилими районами створюється система транспортних магістралей.

13. Швидкісною магістраллю є об'їзний автошлях з Сміли на Чигирин в східній частині міста і на Золотоношу та Канів в північній та західній частинах міста.

Головні міські магістралі - вулиці Жовтнева, Комсомольська, Крилова, ім. XX партз'їзду та Енгельса.

Основними районними магістралями вважаються вулиці Шевченка, Ватутіна з її продовженням, Під'їзна, Громова, Чехова, Пастерівська, Лумумби, Промислова.

Створюються пішохідні вулиці - Урицького в існуючій частині міста та вулиці-бульвари в південно-західній частині міста.

14. Для організації безперервного руху намічається спорудити пішохідний міст над залізничною станцією Черкаси і 7 нових шляхопроводів:

- на перетині залізничної колії Одеса-Бахмач з вулицями Шевченка, Крилова, XX партз'їзду, з об'їзним автошляхом /два шляхопроводи/

- на перетині окружної залізниці, що проходить від станції Черкаси до річкового порту, з вулицями XX партз'їзду і Жовтневою.

15. Передбачається реконструювати два існуючі шляхопроводи на перетині залізничної колії Одеса-Бахмач з вулицями Котовського і Комсомольською.

Міський транспорт

16. Основними видами міського транспорту приймаються автобус та тролейбус, для нормальної роботи яких передбачається будівництво:

- тролейбусного парку на 200 машин в південному промисловому районі по вул. XX Партз'їзду

- автобусного парку на 100 машин на об'їзному автошляху і розширення існуючого по вул. Під'їзній до 200 машин

- гаражів вантажних автомашин для обслуговування промислових районів міста, а також гаражів прокату

легкових автомашин в районах Чигиринського шосе, вулиці Можайського і на об'їзному автошляху

- 20 стоянок для автотранспорту в районах залізничного, водного, автобусного вокзалів і аеропорту, біля великих промислових підприємств, стадіонів, в адміністративно-культурних центрах районів.

17. Передбачається організувати 5 нових причалів в районі гідропарку, міського прибережного парку і центральної частини міста, а також дві стоянки для моторних човнів у районі рафінадного заводу та курорту "Соснівка".

Зовнішній транспорт

18. Намічається будівництво нової промислової сортувальної залізничної станції на роз'їзді "235 км" для обслуговування південного і південно-західного промислових районів та виносу вантажних операцій з пасажирської станції Черкаси.

19. Намічається будівництво обхідного автошляху для виходу транзитного транспорту з міста, а також об'єднання виходів з Черкас на Золотоношу, Смілу, Чигирин і Канів.

20. Намічається винести існуючий аеродром на 10 км по Смілянському шосе з відведенням для цього території площею 200 га.

Зелене будівництво, спортивні споруди та місця відпочинку

21. Площа зелених насаджень загального користування збільшується з 36 до 435 га /парки, сквери, бульвари, без садів мікрорайонів/, або з 3,1 до 17,4 кв. м на 1 жителя.

22. Організуються парки: центральний /прибережний/, міський - в районі Соснівки, піонерський - по вул. Шевченка, парк заводу штучного волокна, дендрологічний парк по Смілянському шосе, гідропарк та парки в новому південно-західному районі міста.

23. Організуються лісопарки в районі Дахнівського лісництва, що забезпечить населення місцями короткочасного відпочинку.

24. Організуються бульвари по вулицях Комсомольській, Крилова, Можайського, Котовського в новому південно-західному районі міста і привокзальний бульвар.

25. Споруджується стадіон загальноміського значення в західній частині міста, а також районні стадіони в масивах нової жилої забудови в південно-західній і південно-східній частинах міста.

26. Використовуються для відпочинку населення м. Черкаси лісові масиви Черкаського бору після виносу туберкульозних санаторіїв курорту "Соснівка" за межі міста.

Кладовища

27. Існуючі кладовища, що розміщені в сельбищній зоні, закриваються.

Створюються два нових кладовища:

- по вул. Можайського в західній частині міста - в напрямку на с. Вергуни та в південно-східній частині міста, загальною площею 26 га.

Гідротехнічні заходи

28. Здійснюється намив території площею 104 га в мілководній частині водоймища і укріплення відкосів з боку водоймища для створення гідропарку і організації стоянки для моторних човнів.

29. Передбачається намив території в районі старих кар'єрів цегельних заводів в східній частині міста з використанням її для розміщення промислових підприємств харчової промисловості.

Інженерне обладнання території

Водопостачання

30. Джерелами водопостачання міста приймаються Кременчуцьке водоймище з водозабором згідно в проектом планіровки приміської зони, а також підземні води в межах міста.

Потужність міського водопроводу на кінець проектного періоду збільшується з 15 тис. куб. м до 179 тис. куб. м води на добу, в тому числі 147 тис. куб. м на добу на господарсько-побутові потреби /540 літрів на чоловіка/.

Каналізація

31. Намічається будівництво нових очисних споруд біля с. Леськи з доведенням потужності міської каналізації з 16 тис. куб. м до 146 тис. куб. м стоків на добу.

32. Зливові води відводяться системою закритих зливостоків та станцій перекачки в балку за межами міста.

Санітарна очистка

33. Організуються поля компостування і сміттєутилізаційний завод по шляху на с. Вергуни.

Для прийому стоків з території неканалізованої забудови передбачається на ділянці очисних споруд зливна станція.

Енергопостачання

34. Джерелом енергопостачання міста приймається енергосистема "Київенерго".

Електронавантаження збільшується з 60 Мвт до 400 Мвт на кінець проектного періоду.

35. Джерелом теплопостачання приймається ТЕЦ, яка підлягає розширенню до потужності 300 Мвт. Витрати на опалення, вентиляцію та гаряче

водопостачання на господарсько-побутові потреби становлять на кінець проектного періоду 496 Гкал/годину.

36. Газопостачання міста здійснюється від магістрального газопроводу Шебелинка - Київ з доведенням витрат газу на кінець проектного періоду до 1760 млн. куб. м на рік, в тому числі 70 млн. куб. м на рік на господарсько-побутові потреби.

Телефонний зв'язок та провідне радіомовлення

37. Намічається будівництво центральної АТС на 20 тис. номерів, районних АТС на 30 тис. номерів і розширення існуючої АТС з 5 тис. до 20 тис. номерів.

Передбачається повна радіофікація квартир, службових та культурно-побутових приміщень, вулиць, площ, парків.

Першочергові заходи

38. До першочергових заходів належать:

- будівництво і розширення промислових підприємств, що передбачено п'ятирічним планом на 1966 - 1970 рр.

- будівництво багатоповерхових жилих будинків в центральній і східній частинах міста за рахунок часткової реконструкції та на вільній від забудови території в південно-західній частині міста

- будівництво одночасно з жилими будинками мережі культурно-побутового обслуговування: шкіл, дитячих ясел та садків, лікувальних закладів, міської бібліотеки, критого ринку та інших об'єктів, а також забезпечення благоустрою кварталів та прилеглих вулиць, що забудовуються, обладнання їх водопроводом, каналізацією, енергопостачанням

- доведення потужності водопроводу до 115 тис. куб. м води на добу, в тому числі до 78,5 тис. куб. м на добу на господарсько-побутові потреби /400 літрів на чоловіка/

- будівництво водозабірних та очисних споруд потужністю 100 тис. куб. м на добу

- доведення пропускної спроможності очисних споруд каналізації до 80 тис. куб. м на добу

- доведення потужності електропостачання міста до 212 Мвт

- доведення витрат на теплопостачання, вентиляцію та гаряче водопостачання до 174 Гкал/годину

- доведення витрат газу до 1012 млн. куб. м на рік

- доведення чисельності автобусного парку до 200 машин

- освоєння під зелені насадження території площею 180 га

- організація регулярного автобусного сполучення центру міста з селами Дахнівкою, Геронимівкою, аеропортом та будівництво тролейбусних ліній загальною довжиною 29 км від Соснівки до рафінадного заводу, а також від хімічного комбінату до річкового порту

- закінчення будівництва 5 підстанцій 110/10 кв на хімічному комбінаті, комбінаті шовкових тканин, в районі Чигиринського шосе та на ТЕЦ, а також розширення ТЕЦ до потужності 150 Мвт

- будівництво обхідного автошляху Сміла-Золотоноша

- створення гідропарку шляхом намиву

- будівництво шляхопроводів на перетині залізничної колії Одеса - Бахмач з вулицями Шевченка і XX партз'їзду.

Керуючий Справами

Ради Міністрів УРСР

К. БОЙКО

Додаток N 2

до розпорядження Ради Міністрів УРСР

від 11 січня 1966 р. N 31-р

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ

проекту планіровки приміської зони м. Черкаси

1. Приміська зона розвивається в тісному зв'язку з розвитком м. Черкас, яке визначає її дальше цілеспрямоване використання в інтересах міста.

На приміських територіях організується зелений пояс, місця відпочинку трудящих, розміщуються промислові підприємства, виробничо-сільськогосподарські бази, а також комунальні та інші споруди.

Територія приміської зони становить 155 тис. га, з кількістю населення на кінець проектного періоду - 325 тис. чоловік, в тому числі міського - 253 тис. чоловік.

В межі приміської зони м. Черкаси входить Черкаський і частково Корсунь-Шевченківський та Канівський райони з смт Ірдинь та 33 селами, які економічно пов'язані з ростом і розвитком м. Черкаси.

Зелена зона і розміщення місць відпочинку

3. Загальна площа зелених насаджень в межах приміської зони м. Черкаси на кінець проектного періоду збільшується з 67 тис. га до 74 тис. га, в тому числі ліси держлісфонду становитимуть 58 тис. га, ліси і водозахисні насадження - 9 тис. га, плодові сади - 3 тис. га.

4. Ліси держлісфонду і лісові площі, розташовані вздовж берегів річок Рось, Вільшанка, Фосса, що будуть використовуватись, як місця відпочинку, передбачається перевести з лісів другої групи до лісів

першої групи.

Намічається збільшити площі лісів, що входять в зелену зону міста з 1,6 тис. га до 16,8 тис. га за рахунок Черкаського бору, розташованого на південний захід від м. Черкаси.

5. З метою збереження колгоспних лісів, підвищення їх захисної дії і створення повноцінних зелених насаджень проектом передбачається передати в держлісфонд 3956 га колгоспних лісів, які розташовані, в основному, на піщаних територіях і вздовж річок і водоймищ та 1300 га землі для створення водозахисних і меліоративних насаджень.

6. Намічається організація оздоровчих установ загальною місткістю 37,7 тис. місць, в тому числі:

а) заклади дитячого відпочинку /піонерські табори і дитячі дачі в кількості 15,7 тис. місць/ розміщуються в лісових масивах по р. Вільшанка, починаючи від с. Старосілля до с. Закревка і в Черкаському бору, на захід від с. Руська Поляна;

б) заклади тривалого відпочинку /будинки відпочинку, пансіонати, літні містечка та табори відпочинку, мотелі, кемпінги в кількості 8,5 тис. місць/ розміщуються в лісовому урочищі Софіївська дача, поблизу Кременчуцького водоймища в районі с. Михайлівка, в лісових масивах на березі р. Рось;

в) короткочасний відпочинок /до 4,5 тис. місць/ забезпечується всіма видами оздоровчих установ, які розміщуються в приміських лісопарках, гідропарку і на пляжах;

г) в Черкаському бору на березі Кременчуцького водоймища, від с. Свидівок до с. Єлисаветівки розміщуються заклади змішаного відпочинку /пансіонати, готелі, літні містечка, табори, мотелі і кемпінги в кількості 9 тис. місць/.

7. З метою повного використання цінних лісових масивів Черкаського бору, як місць щоденного відпочинку населення м. Черкас намічається винос туберкульозного курорту "Соснівка" в район с. Драбівки, в сосновий ліс на березі р. Рось.

Сільське господарство

8. Для забезпечення потреб населення м. Черкаси і приміської зони, господарства приміської зони на перспективу спеціалізуються по виробництву молока, яєць, картоплі, плодів та ягід з збільшенням валового збору зерна в 2,1 раза, овочів в 3,5 раза, картоплі в 2 рази, фруктів та ягід в 3,4 раза, яєць в 4,1 раза проти рівня 1964 року.

В молочно-м'ясному напрямку спеціалізуються 14 приміських господарств, в овоче-молочному - 4 господарства, в птахівництві - 3 господарства.

Для збільшення врожайності культур землеробства передбачається використання органічних та мінеральних добрив, вапнування кислих та гіпсування солонцюватих грунтів, доведення площі зрошуваних земель до 8500 га.

Намічається будівництво теплиць та парників загальною площею закритого грунту до 27 тис. кв. метрів.

9. В перспективних населених пунктах організуються виробничо-господарські комплекси в складі майстерень по ремонту сільгосптехніки, овочесховищ, підприємств по переробці молока, фруктів, овочів.

Культурно-побутове обслуговування і розселення сільського населення

10. Розселення населення приміської зони /72 тис. чоловік/ намічається, в основному, в 24 перспективних населених пунктах, які діляться на міжгосподарські центри, центри господарств і внутрігосподарські центри.

11. Заклади культурно-побутового обслуговування населення розміщуються:

- заклади повсякденного обслуговування в усіх населених пунктах

- установи періодичного обслуговування /середні школи, дільничні лікарні, готелі, спортивні та інші/ - в центрах господарств

- лікарня з поліклінікою, будинок культури, кінотеатр, підприємства громадського харчування та інші - в міжгосподарському центрі, яким намічається с. Мошни.

Крім цього, сільське населення епізодично користуватиметься рядом культурних закладів м. Черкаси /театр, стадіон, спеціалізована лікарня, великі універмаги та інші заклади/.

Транспорт

12. Намічається перевести на тверде покриття автошляхи, які зв'язують приміські населені пункти з м. Черкаси та між собою.

13. Існуючу лінію Бахмач-Одеса намічається електрифікувати.

Передбачається збільшення обсягу перевозок на автобусах, що обслуговуватимуть приміську зону, до 23 млн. пасажирів на рік на кінець проектного періоду.

14. Організується водне приміське сполучення для забезпечення

зв'язку м. Черкас з місцями відпочинку.

15. Намічається будівництво автомобільних шляхів союзного значення Чернігів - Черкаси - Умань та Київ - Обухів - Черкаси - Кременчук.

Гідротехнічні заходи

16. Передбачається:

- осушення заболочених земель з використанням їх для сільського господарства /масиви р. Тясмин, Імшанське болото, частина Ірдинського болота/ та двох мілководних масивів Кременчуцького водоймища на площі 27,6 тис. га

- зрошення водою з Кременчуцького водоймища земельного масиву на південь від м. Черкаси і масиву між річками Вільшанка і Рось загальною площею 16 тис. га

- зрошення очищеними стічними водами м. Черкаси земельного масиву на південний схід від міста

- відведення русла р. Вільшанки відповідно до проекту приміської зони.

Інженерне устаткування території і енергопостачання

17. Передбачається повне водопостачання перспективних населених пунктів приміської зони від водоводу, який забезпечує водою м. Черкаси і за рахунок спорудження локальних систем водопостачання з підземних джерел.

18. Намічається каналізування перспективних населених пунктів приміської зони; очищені господарсько-фекальні води направляються на поля зрошення.

19. Покриття енергонавантажень приміської зони м. Черкаси здійснюється від системи Київенерго.

Для електропостачання приміської зони використовуються існуючі лінії електропередач - 330 кв КремГЕС - Київ, через підстанцію 330/110/10 кв в м. Черкаси і інших споруджуваних підстанцій і ліній електропередач 35/110 кв.

20. Подача газу окремим населеним пунктам передбачається шляхом спорудження газопроводів - відводів від існуючого магістрального газопроводу Шебелинка - Київ.

Санітарно-гігієнічні заходи

21. Намічається:

- каналізування цукрових заводів, населених пунктів і тваринницьких ферм, розміщених біля р. Вільшанка

- створення зони санітарної охорони для наміченого водозабору

- обмеження розвитку хімічної промисловості в м. Черкаси

- винос із курорта "Соснівка" туберкульозних санаторіїв.

Першочергові заходи

22. До першочергових заходів належать:

- створення нових зелених насаджень на площі 5,7 тис. га, в тому числі на землях держлісфонду - 2,5 тис. га, водозахисні і меліоративні насадження на землях колгоспів - 1,9 тис. га

- будівництво установ відпочинку: піонерські табори і дитячі дачі в районі р. Вільшанка, пансіонати, готелі, літні містечка і табори відпочинку, кемпінги на березі Кременчуцького водоймища, в районі сіл Свидівок і Єлисаветівка, в Західному і Східному лісопарках, в лісових урочищах Коробовська сосна, Кучугури, на р. Рось

- розширення торфопідприємств в смт Ірдинь, меблевого комбінату, птахокомбінату і хлібозаводу в с. Мошни

- осушення земель в заплаві р. Тясмин, Імшанського болота, частини Ірдинських боліт у с. Білозір'я і на північ від Василівської Гаті, а також заболочених земель біля сіл Байбузи і Білозір'я

- будівництво колгоспних зрошувальних систем в колгоспах: "Комінтерн" - 450 га, ім. Крупської - 376 га, "Іскра" - 100 га, "Дружба" - 150 га

- відведення русла р. Вільшанки

- будівництво ЛЕП-110 кв Черкаси - Мошни - 30 кв і Черкаси - Леськи - 10 км, ЛЕП-35 кв Мошни - Старосілля - 14 км, Білозір'я - Ірдинь - 17 км, Леськи - Худяки - 6 км, три підстанції 110/35/10 кв і п'ять підстанцій 35/10 кв

- газопостачання сіл Білозір'я, Мошни, Яснозір'я та Ломовате природним газом

- будівництво 1 черги водопроводу для м. Черкаси

- організація водопостачання закладів відпочинку, що будуються на 1 чергу, та перспективних населених пунктів шляхом підключення цих об'єктів до централізованої системи водопостачання м. Черкаси або спорудження локального водопроводу з артезіанських свердловин

- каналізування оздоровчих установ змішаного відпочинку шляхом підключення до централізованої системи каналізації м. Черкаси або шляхом будівництва місцевих очисних споруд.

Керуючий Справами

Ради Міністрів УРСР

К. БОЙКО