Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2008-2012 роки

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про затвердження Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2008 - 2012 роки

Верховна Рада України постановляє:

1. Затвердити Загальнодержавну цільову науково-технічну космічну програму України на 2008 - 2012 роки (додається).

2. Кабінету Міністрів України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік передбачати виділення коштів для здійснення заходів, визначених Загальнодержавною цільовою науково-технічною космічною програмою України на 2008 - 2012 роки, виходячи з фінансових можливостей Державного бюджету України.

3. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Президент України

В. ЮЩЕНКО

м. Київ

30 вересня 2008 року

N 608-VI

ЗАТВЕРДЖЕНО

Законом України

від 30 вересня 2008 року N 608-VI

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА

науково-технічна космічна програма України на 2008 - 2012 роки

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Сучасна космічна діяльність високорозвинутих держав спрямована на економічний та науково-технічний розвиток, розв'язання глобальних проблем людства, у тому числі проблем безпеки, і характеризується новими завданнями, зокрема щодо використання космічної техніки для забезпечення сталого розвитку. Такі тенденції сприяють активному пошуку Україною свого місця на космічному ринку, формуванню нової космічної політики, спрямованої на задоволення нагальних загальнодержавних потреб.

Україна належить до космічних держав не тільки за характеристиками космічного потенціалу, а й за рівнем спроможності практично реалізувати сучасні космічні проекти, зокрема унікальний міжнародний проект "Морський старт". Після відмови від ядерних озброєнь сучасні космічні технології є одним з небагатьох факторів, які визначають стратегічне місце держави та наявність засобів стримування. Доступ у космічний простір об'єктивно збільшує вагомість України у відносинах із стратегічними партнерами, процесах інтеграції в європейські структури. Провадження космічної діяльності є також інструментом реалізації активної регіональної політики, зокрема в налагодженні взаємовигідної співпраці з країнами Балтійсько-чорноморського регіону.

Специфіка сучасного стану космічної діяльності України полягає у значній невідповідності досягнутого рівня космічних технологій ефективності їх використання. У зв'язку з цим актуальним є розроблення якісно нової моделі провадження космічної діяльності відповідно до сучасних умов та національних інтересів, яка дасть змогу втілити в життя взаємозв'язані інноваційні рішення, узгодити питання, що виникли у зв'язку з багатофункціональністю космічної діяльності.

Загальнодержавна цільова науково-технічна космічна програма України на 2008 - 2012 роки (далі - Програма) є четвертою космічною програмою незалежної України і третьою, затвердженою законом. Державним замовником Програми визначено Національне космічне агентство України. Виконання Державної космічної програми України на 1994 - 1997 роки, Загальнодержавної (Національної) космічної програми України на 1998 - 2002 роки та Загальнодержавної (Національної) космічної програми України на 2003 - 2007 роки сприяло розв'язанню невідкладних проблем розвитку космічної діяльності: збереженню наукового й виробничого потенціалу космічної галузі в інтересах національної економіки та безпеки, формуванню внутрішнього ринку космічних послуг, виходу на міжнародний космічний ринок із власною продукцією та послугами (у тому числі космічними ракетними комплексами та космічними апаратами), інтеграції України до міжнародної космічної спільноти. На сьогодні основні завдання зазначених програм виконані.

МЕТА ПРОГРАМИ

Метою Програми є забезпечення розвитку та ефективного використання космічного потенціалу України для розв'язання нагальних проблем у сфері безпеки держави, впровадження високих технологій, а також підвищення рівня науки і освіти.

ШЛЯХИ І СПОСОБИ РОЗВ'ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМИ

Стратегія розвитку світової космонавтики та рівень космічного потенціалу України зумовили необхідність розроблення нової моделі провадження космічної діяльності України відповідно до сучасних

вимог та з метою захисту національних інтересів. Використання такої моделі передбачає підпорядкування завдань космічних проектів цілям економічного, наукового та соціального розвитку держави. Космічна індустрія повинна функціонувати за законами національної економіки, при цьому критерієм її дієвості є соціально-економічні та науково-технічні результати.

Для застосування нової моделі провадження космічної діяльності необхідно прийняти комплекс взаємозв'язаних інноваційних рішень, а також поглибити міжнародне співробітництво.

Заходи щодо забезпечення розвитку космічної діяльності здійснюватимуться шляхом:

реалізації цільових проектів, забезпечення безперервного надходження та ефективного використання інформації з космічних пристроїв шляхом створення постійно діючого угруповання космічних апаратів для спостереження Землі. Це дасть змогу забезпечити виконання конкретних завдань космічного моніторингу в інтересах національної економіки, безпеки та наукових досліджень, розширити участь України у міжнародних проектах;

модернізації існуючих та розроблення перспективних ракет-носіїв, їх систем, а також космічних апаратів, розширення участі суб'єктів космічної діяльності України в комерційних космічних проектах;

участі у виконанні перспективних наукових програм, реалізації найбільш актуальних і престижних міжнародних дослідницьких проектів та ініціатив;

забезпечення випереджальних прикладних розробок систем ракетно-космічної техніки, приладів, наземних програмно-апаратних комплексів, інформаційних технологій, матеріалів для забезпечення поступального розвитку вітчизняної космічної діяльності, створення підґрунтя для реалізації перспективних космічних проектів.

Необхідність у фінансуванні Програми з державного бюджету обумовлена тим, що:

космічні технології та інформація є важливою складовою частиною засобів виконання загальнодержавних завдань для забезпечення сталого розвитку, безпеки держави та зростання її науково-технічного потенціалу;

рівень розвитку ракетно-космічної техніки визначає стратегію держави, її спроможність створювати необхідні засоби стримування, а також забезпечувати незалежний доступ у космічний простір;

розвиток аерокосмічних технологій є найбільш ефективним засобом стимулювання розвитку високотехнологічних галузей національної економіки, одним з визначальних факторів її конкурентоспроможності;

провадження космічної діяльності є вагомим фактором інтенсифікації міжнародної співпраці, інструментом інтеграції України в євроатлантичні структури, засобом набуття Україною статусу регіонального лідера.

ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ

Основними завданнями Програми є:

проведення наукових космічних досліджень;

здійснення дистанційного зондування Землі;

розвиток супутникових систем телекомунікації та навігації;

провадження космічної діяльності в інтересах національної безпеки і оборони;

створення космічних комплексів;

розроблення перспективної космічної техніки і технологій;

забезпечення розвитку наземної інфраструктури;

забезпечення розвитку міжнародного співробітництва та аналітична підтримка.

Перелік заходів і завдань з визначенням головних розпорядників бюджетних коштів, строків виконання, обсягів та джерел фінансування наведено в додатку 1. Етапи виконання науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт визначаються згідно з національними стандартами.

Пріоритетами заходів щодо виконання завдання "Проведення наукових космічних досліджень" є забезпечення розвитку досліджень, результати яких відповідають сучасному світовому рівню, передбачають міжнародне співробітництво, сприяють розробленню унікальних приладів і методик та об'єднують науковий і ракетно-космічний потенціали України. Насамперед передбачається провести дослідження з фундаментальних та прикладних проблем, пов'язаних з походженням та еволюцією Сонячної системи, Землі, вивчення сонячно-земних зв'язків, а також їх впливу на біосферу, навколишнє природне середовище та техногенну ситуацію в атмосфері й на поверхні Землі.

Заходами щодо виконання завдання "Здійснення дистанційного зондування Землі" передбачено створення та

використання національних технічних засобів дистанційного зондування Землі для:

участі в розв'язанні загальнодержавних проблем з моніторингу ресурсів, раціонального природокористування, прогнозування техногенних і природних катаклізмів шляхом забезпечення аерокосмічною інформацією суб'єктів державної системи моніторингу навколишнього природного середовища, створення нових апаратно-програмних засобів та інформаційних технологій, модернізації наземної інфраструктури;

забезпечення розвитку міжнародного співробітництва у сфері дистанційного зондування Землі для розв'язання глобальних і регіональних проблем шляхом обміну супутниковою інформацією та участі в реалізації міжнародних проектів.

Заходами щодо виконання завдання "Розвиток супутникових систем телекомунікації та навігації" передбачено підвищення ефективності застосування космічних засобів для задоволення державних та суспільних потреб. Заплановано створення супутника зв'язку, продовження створення супутникової системи телекомунікації, доповнення глобальних навігаційних супутникових систем національною системою навігаційно-часового забезпечення.

Пріоритетами заходів щодо виконання завдання "Провадження космічної діяльності в інтересах національної безпеки і оборони" є ефективне використання в інтересах безпеки держави науково-технічного потенціалу та можливостей, які надає космічна діяльність. Враховуючи те, що однією з основних сучасних тенденцій розвитку військової справи є інформатизація і комп'ютеризація, широке використання космічних систем розвідки, навігації та зв'язку, високий ступінь просторово-часової координації дій військових формувань, передбачається проведення;

воєнно-теоретичних наукових досліджень з питань використання космічних систем в інтересах національної безпеки і оборони, розроблення нормативно-технічного забезпечення застосування космічних систем та засобів військового й подвійного призначення;

дослідно-конструкторських робіт із створення космічних систем та засобів подвійного призначення.

У результаті виконання завдання "Створення космічних комплексів" передбачається забезпечити подальше вдосконалення засобів виведення космічних апаратів з метою розширення присутності на світовому ринку транспортно-космічних послуг, розвитку міжнародної співпраці та кооперації.

Заходами щодо виконання завдання "Розроблення перспективної космічної техніки та технологій" передбачається проведення науково-технічних та технологічних досліджень і розробок, спрямованих на створення та впровадження перспективних елементів, матеріалів і технологій космічної техніки.

Заходами щодо виконання завдання "Забезпечення розвитку наземної інфраструктури" передбачено модернізацію технічних засобів наземного сегмента космічної системи, у тому числі наземного інформаційного комплексу, наземних командно-вимірювальних та приймально-реєструвальних радіоліній, системи контролю та аналізу космічної обстановки, а також створення полігону для забезпечення калібрування засобів дистанційного зондування Землі з метою приведення їх технічних характеристик до рівня найсучасніших світових аналогів.

Необхідність здійснення заходів щодо виконання завдання "Забезпечення розвитку міжнародного співробітництва та аналітична підтримка" визначається тим, що міжнародне співробітництво, правовий, науково-методичний та науково-технічний супровід заходів Програми є одним з найважливіших напрямів космічної діяльності України. Передбачається, зокрема, реалізація комерційних проектів щодо виготовлення та модернізації ракет-носіїв і космічних ракетних комплексів, забезпечення виконання програм міжнародного співробітництва та міжнародних зобов'язань у космічній сфері.

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ, ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОНАННЯ ПРОГРАМИ

Виконання заходів Програми дасть змогу:

створити постійно діюче угруповання вітчизняних космічних апаратів для спостереження Землі в оптичному діапазоні "Січ", забезпечити його експлуатацію та використання;

створити національну систему геоінформаційного забезпечення як частину європейської системи GMES та світової GEOSS;

удосконалити систему координатно-часового

та навігаційного забезпечення України за участю Російської Федерації та ЄС;

створити умови для організації комерційного використання українських ракет-носіїв під час реалізації проектів відповідно до заходів "Циклон-4", "Наземний старт" і "Дніпро";

створити супутникові телекомунікаційні мережі зв'язку та мовлення загального користування і спеціальні телекомунікаційні мережі з використанням національного супутника зв'язку;

забезпечити виробництво ракет-носіїв ("Зеніт", "Циклон", "Дніпро"), розробити перспективні - космічні ракетні комплекси та космічні апарати нового покоління;

провести космічні дослідження у сфері сонячно-земних зв'язків, астрофізики, космічної біології та матеріалознавства, зокрема в рамках реалізації міжнародних проектів "Спектр-Р", "Міжнародна космічна станція", GLOBAL EXPLORATION STRATEGY (GES), AURORA відповідно до заходів "Іоносат", "Іоносфера", "Інтерферометр", "Коронас-Фотон", "Спектр-УФ", "Селена", "Сегмент" і "Мікрогравітація";

модернізувати технічні засоби Національного центру управління та випробувань космічних засобів у місті Євпаторії для використання їх у міжнародних космічних програмах;

реалізувати освітні космічні проекти, зокрема проект створення супутників за участю молодіжних колективів;

забезпечити державні органи, що здійснюють повноваження у сфері оборони та національної безпеки України, сучасними космічними засобами та інформацією;

створити нові зразки космічної техніки, службові системи, дослідницькі прилади для реалізації перспективних космічних проектів.

Очікувані результати виконання Програми наведено в додатку 2.

Ефективність виконання Програми визначається такими показниками:

у сфері економіки:

1) прямий дохід до державного бюджету, одержаний в результаті реалізації переважно комерційних проектів відповідно до заходів "Либідь" (надання телекомунікаційних послуг), "Циклон-4", "Морський старт", "Наземний старт" і "Дніпро" (надання пускових послуг) становитиме від 270 до 560 млн гривень;

2) непрямий дохід, одержаний в результаті провадження космічної діяльності, спрямованої на зміцнення національної безпеки, а також упровадження розробок та новітніх технологій, становитиме від 2040 до 2570 млн гривень;

у соціальній сфері:

розвиток новітніх технологій та зростання науково-технічного потенціалу космічної галузі;

підвищення рівня зайнятості населення у високотехнологічних секторах економіки шляхом створення додаткової кількості робочих місць;.

поліпшення якості життя населення в результаті розвитку космічних телекомунікацій, використання космічної інформації для потреб споживачів;

піднесення престижу науково-технічних спеціальностей серед студентської та творчої молоді шляхом створення та забезпечення функціонування молодіжних комплексів для проектування, виготовлення та експлуатації мікросупутників.

Ефективність виконання Програми у сфері екології полягає в поліпшенні екологічних умов життєдіяльності населення в результаті підвищення оперативності та достовірності широкомасштабного контролю за рівнем забрудненості навколишнього природного середовища, вивчення впливу сонячної активності на людину, біосферу та техногенні системи, використання природних ресурсів шляхом комплексного використання інформації, що надходить з космічних і наземних засобів.

ОБСЯГИ ТА ДЖЕРЕЛА ФІНАНСУВАННЯ

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у сумі 1460 млн гривень та інших джерел у сумі 1035 млн гривень. Загальний обсяг фінансування становить 2495 млн гривень. Передбачається залучення коштів іноземних компаній у сумі близько 3000 млн гривень на здійснення комерційних заходів "Морський старт", "Наземний старт" та інших.

Кошти державного бюджету спрямовуються в установленому порядку для проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт згідно з цією Програмою.

Порядок використання коштів, передбачених у державному бюджеті для виконання Програми, затверджується щороку Кабінетом Міністрів України.

Закупівля товарів і послуг в інтересах національної безпеки і оборони відповідно до обсягів фінансування

заходів за завданням "Космічна діяльність в інтересах національної безпеки і оборони" здійснюється за державним оборонним замовленням.

Розрахунок прогнозних обсягів та визначення джерел фінансування Програми наведено у додатку 3.

Обсяги фінансування окремих завдань і заходів Програми коригуються Національним космічним агентством України з урахуванням обсягів видатків, передбачених у Державному бюджеті України на її виконання, та державних, пріоритетів у сфері космічної діяльності.

Додаток 1

до Програми

ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ

з виконання Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2008 - 2012 роки

млн гривень

Шифр та найменування заходу

Загальні показники виконання завдання

Головні розпорядники бюджетних коштів

Показники виконання заходу та прогнозних обсягів фінансових ресурсів на виконання заходу/завдання

усього

за роками

2008

2009

2010

2011

2012

1. Проведення наукових космічних досліджень

1) "Іоносат"

Створення космічної системи моніторингу природних та техногенних катастроф

створення космічної системи для проведення комплексних досліджень сейсмоіоносферних та сонячно-земних зв'язків, їх впливу на технологічні та біологічні процеси, що відбуваються на Землі

розроблення наукової програми експериментів, конструкторської документації на космічну систему та її складові частини, виготовлення та випробування космічних апаратів, наукової апаратури, наземного обладнання, засобів оброблення. Підготовка до запуску космічного угруповання (страхування, радіочастотне забезпечення тощо)

НКАУ

116

5,5

10

19

29

52,5

Національна академія наук

4

0,5

1

1

1,5

Разом

120

5,5

10,5

20

30

54

2) "Іоносфера"

Створення системи моніторингу "космічної погоди"

створення наземно-космічної радіофізичної системи моніторингу "космічної погоди"

розроблення методів дистанційного зондування іоносфери Землі та створення фізичних моделей "літосфера-іоносфера". Створення наземно-космічних радіофізичних систем та забезпечення моніторингу параметрів "космічної погоди"

НКАУ

8,2

1

1,6

1,6

1,6

2,4

Національна академія наук

0,9

0,2

0,2

0,2

0,3

МОН

0,9

0,2

0,2

0,2

0,3

Разом

10

1

2

2

2

3

3) "Зондування"

Вивчення глобальних та регіональних змін у навколишньому природному середовищі

розроблення методів прогнозування глобальних змін у навколишньому природному середовищі та виконання науково-прикладних програм використання даних

розроблення та виконання науково-прикладних програм використання аерокосмічних даних космічної системи "Січ". Розроблення та впровадження методів оброблення дистанційних даних для прогнозування глобальних змін у навколишньому природному середовищі

НКАУ

4,2

0,5

0,8

0,9

1

1

Національна академія наук

0,8

0,2

0,2

0,2

0,2

Разом

5

0,5

1

1,1

1,2

1,2

4) "Інтерферометр"

Проведення наземно-космічних радіоастрономічних досліджень

проведення наземно-космічних радіоастрономічних досліджень з використанням антен РТ-70, П-400, РТ-32. Участь у міжнародних проектах "Радиоастрон" та "Миллиметрон"

проведення досліджень у міжнародній радіоінтерферометричній мережі та досліджень з радіолокації космічних об'єктів, вивчення проблем "космічного сміття" та астероїдної безпеки

НКАУ

8,4

1,5

1,6

1,7

1,8

1,8

Національна академія наук

1,6

0,4

0,4

0,4

0,4

Разом

10

1,5

2

2,1

2,2

2,2

5) "Коронас-Фотон"

Дослідження сонячної активності та сонячно-земних зв'язків за допомогою космічного комплексу "Коронас-Фотон"

розроблення і виготовлення супутникового телескопа електронів і протонів "СТЕП-Ф" для міжнародного проекту "Коронас-Фотон"

введення в експлу-

атацію приладу "СТЕП-Ф"

участь у виконанні космічного експерименту "Коронас-Фотон" та його наземне супроводження

НКАУ

0,5

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

6) "Спектр-УФ"

Створення космічної астрофізичної обсерваторії для спостережень за об'єктами в

ультрафіолетовому діапазоні спектра

участь у розробленні великогабаритної бортової оптики та приладів для ультрафіолетового бортового телескопа

проведення розрахунків, розроблення і участь у виготовленні великогабаритної оптики ультрафіолетового спектрополяриметра для діапазону довжин хвиль від 1150 до 3500 ангстрем, оброблення та інтерпретації наукової інформації

НКАУ

1,7

0,4

0,5

0,4

0,4

Національна академія наук

0,4

0,1

0,1

0,1

0,1

МОН

0,4

0,1

0,1

0,1

0,1

Разом

2,5

0,6

0,7

0,6

0,6

7) "Селена"

Участь у міжнародних програмах досліджень GES та AURORA

створення приладів та систем для міжнародних програм досліджень Місяця, планет Сонячної системи

розроблення наукових програм, проектної та конструкторської документації на наукову апаратуру та платформу космічного апарата, виготовлення та випробування наукової апаратури

НКАУ

21

1

1,5

3

7

8,5

Національна академія наук

4

0,5

1

1

1,5

Разом

25

1

2

4

8

10

8) "Сегмент"

Виконання російсько-української програми спільних наукових та технологічних експериментів на російському сегменті Міжнародної космічної станції

проведення експериментів за російсько-українською програмою спільних наукових експериментів на російському сегменті Міжнародної космічної станції

розроблення програм космічних експериментів, розроблення, виготовлення та випробування наукової апаратури, підготовка і проведення наземних та космічних експериментів

НКАУ

31

3,5

4

5

7

11,5

Національна академія наук

2,4

0,6

0,6

0,6

0,6

МОН

1,6

0,4

0,4

0,4

0,4

Разом

35

3,5

5

6

8

12,5

9) "Мікрогравітація"

Проведення перспективних наукових досліджень з космічної біології та мікрогравітації

визначення впливу мікрогравітації на біологічні об'єкти, поверхневі явища, кристалізацію та дифузію. Розроблення нових приладів і технологій створення матеріалів і конструкцій в умовах мікрогравітації

проведення експериментів та досліджень, у тому числі за міжнародними програмами, створення перспективних приладів та систем

НКАУ

8

0,3

0,8

1,3

1,9

3,7

Національна академія наук

1

0,1

0,1

0,3

0,5

МОН

1

0,1

0,1

0,3

0,5

Разом

10

0,3

1

1,5

2,5

4,7

10) "Мікросат"

Створення та використання перспективних малих супутників

створення універсальної платформи мікросупутника та космічного апарата на її базі, визначення напрямів створення платформ нано-, піко- та фемтосупутників

формулювання вимог до малих супутників, проведення розрахункових та проектно-конструкторських робіт. Створення універсальної платформи мікросупутника та космічного апарата на її базі, виготовлення елементів наземного сегмента, інтеграція з ракетою-носієм, підготовка до запуску та запуск космічного апарата. Виконання науково-дослідних робіт із створення платформ нано-, піко- та фемтосупутників

НКАУ

32,3

3,3

4,3

8,6

7,7

8,4

Національна академія наук

4,8

1

1,2

1,2

1,4

МОН

2,9

0,6

0,6

0,7

1

Разом

40

3,3

5,9

10,4

9,6

10,8

11) "УМС"

Виконання науково-освітніх космічних експериментів

розроблення науково-освітніх програм, створення дослідницьких приладів, реалізація космічних експериментів за участю молодіжних колективів

розроблення науково-прикладних (науково-освітніх) програм, конкурсний відбір проектів молодіжних колективів, виготовлення та проведення випробувань дослідницьких приладів, виконання програм використання даних

НКАУ

28,4

1

4,4

8,4

5,8

8,8

Національна академія наук

0,8

0,3

0,3

0,1

0,1

МОН

0,8

0,3

0,3

0,1

0,1

Разом

30

1

5

9

6

9

Усього

288

17,7

35,1

56,9

70,2

108,1

У тому числі

НКАУ

259,7

17,7

29,5

50,1

63,3

99,1

Національна академія наук

20,7

3,9

5,1

5,1

6,6

МОН

7,6

1,7

1,7

1,8

2,4

2. Здійснення дистанційного зондування Землі

1)

"Січ-2"

Створення космічної системи для спостереження Землі в оптичному діапазоні

створення, підготовка до запуску та забезпечення експлуатації космічної системи "Січ-2" з радіометром оптичного діапазону

підготовка до запуску космічного апарата

забезпечення ракетою-носієм "Дніпро" запуску, страхування та дослідної експлуатації космічного апарата, виконання програм використання даних

НКАУ

74,458

53,458

16,5

1,5

1,5

1,5

2) "Січ-2М"

Модернізація космічної системи для спостереження Землі в оптичному діапазоні

створення, підготовка до запуску, запуск космічного апарата та забезпечення експлуатації космічної системи "СІЧ-2М" з радіометром оптичного діапазону

доопрацювання конструкторської документації на систему та її складові частини, виготовлення космічного апарата та елементів наземного сегмента, радіочастотне забезпечення

підготовка до запуску та запуск космічного апарата

НКАУ

120

5

16

28

33

38

3) "Радіометрія"

Створення бортових радіочастотних систем

створення експериментальних зразків бортового радіолокатора із синтезованою апертурою антени, бортового радіолокатора бокового огляду

підготовка технічних пропозицій, розроблення ескізних проектів, конструкторської документації, виготовлення дослідних зразків радіолокаторів (із синтезованою апертурою антени та бокового огляду) для космічних апаратів серії "Січ-Р". Підготовка технічних пропозицій щодо створення радіочастотних радіометрів. Визначення оптимальних варіантів побудови багатопозиційних радіолокаційних космічних систем

НКАУ

70

1,5

10

18,5

20

20

4) "Оптика"

Створення бортових оптико-електронних систем

створення експериментальних зразків бортової оптико-електронної системи, перспективних бортових оптико-електронних приладів спостереження

підготовка технічних пропозицій, розроблення ескізних проектів та конструкторської документації, виготовлення дослідного зразка оптико-електронної системи для перспективного космічного апарата "Січ-О". Розроблення конструкторської документації гіперспектрального сканера видимого діапазону та сканера інфрачервоного діапазону, виготовлення макетних зразків та їх випробування

НКАУ

70

4,4

12

15

17

21,6

5) "Супутник"

Створення перспективних космічних апаратів дистанційного зондування Землі

розроблення конструкторської документації на космічні апарати з радіолокатором

розроблення конструкторської документації на космічні апарати з перспективними радіочастотними засобами моніторингу, підготовка до виробництва

НКАУ

35

8

9

18

6) "GEO-Ukraine"

Створення інформаційної системи забезпечення користувачів аерокосмічними даними

створення міжвідомчої інформаційної системи використання аерокосмічних даних як частини європейської GMES та світової GEOSS систем

створення інформаційної системи, гармонізованої з відомчими системами моніторингу та міжнародними системами GEOSS, GMES, впровадження методик оброблення аерокосмічних даних, розроблення нормативної бази

НКАУ

27

3

6

6

6

6

Національна академія наук

2

0,5

0,5

0,5

0,5