Шостий протокол до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи

ШОСТИЙ ПРОТОКОЛ

до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 05.03.96 р.

ДАТА ПІДПИСАННЯ УКРАЇНОЮ: 03.11.98 р.

ДАТА РАТИФІКАЦІЇ: 15.05.2003 р.

ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ: 18.09.2003 р.

Офіційний переклад.

Держави - члени Ради Європи, які підписали цей Протокол,

беручи до уваги Конвенцію про захист прав і основних свобод людини, підписану в Римі 4 листопада 1950 року (далі "Конвенція"),

беручи до уваги підписаний у Страсбурзі 11 травня 1994 року Протокол N 11 до Конвенції (далі "Протокол N 11 до Конвенції"), який передбачає перебудову контрольного механізму, створеного Конвенцією, та яким створюється постійний Європейський суд з прав людини (далі "Суд") замість Європейської комісії та Суду з прав людини,

беручи також до уваги статтю 51 Конвенції, яка визначає, що судді під час виконання своїх обов'язків користуються привілеями та імунітетами, передбаченими у статті 40 Статуту Ради Європи і в угодах, укладених згідно з цією статтею Статуту,

посилаючись на Генеральну угоду про привілеї та імунітети Ради Європи, підписану в Парижі 2 вересня 1949 року (далі "Генеральна угода"), а також її другий, четвертий і п'ятий протоколи,

вважаючи за доцільне прийняти новий протокол до Генеральної угоди, який надаватиме суддям Суду привілеї та імунітети,

погодились про таке:

Стаття 1

На додаток до привілеїв та імунітетів, визначених у статті 18 Генеральної угоди, суддям щодо них самих, їхніх дружин/чоловіків та малолітніх дітей надаються привілеї, імунітети та пільги, якими користуються дипломатичні представники відповідно до міжнародного права.

Стаття 2

Для цілей цього Протоколу термін "судді" означає суддів, обраних відповідно до статті 22 Конвенції, а також будь-якого суддю ad hoc, призначеного заінтересованою Державою-Учасницею відповідно до пункту 2 статті 27 Конвенції.

Стаття 3

З метою забезпечення повної свободи слова та повної незалежності суддів під час виконання ними своїх обов'язків, імунітет від судового процесу щодо сказаного та написаного ними, а також всіх дій, вчинених ними під час виконання своїх обов'язків, продовжує надаватися незважаючи на те, що відповідні особи вже не виконують такі обов'язки.

Стаття 4

Привілеї та імунітети надаються суддям не для їх особистої користі, а з метою забезпечення їхньої незалежності при виконанні ними своїх службових обов'язків. Тільки пленарне засідання Суду уповноважене позбавити суддів імунітету; воно не тільки має право, але й зобов'язане позбавити суддю імунітету в усіх випадках, коли, на його думку, імунітет перешкоджає відправленню правосуддя і коли він може бути скасований без шкоди для цілей, заради яких він був наданий.

Стаття 5

1. Положення статей 1, 3 та 4 цього Протоколу застосовуються до Секретаря Суду та заступника Секретаря Суду, про якого офіційно повідомлено Сторони Конвенції як про Діючого Секретаря.

2. Положення статті 3 цього Протоколу та статті 18 Генеральної угоди застосовуються до заступника Секретаря Суду.

3. Привілеї та імунітети, передбачені у пунктах 1 та 2 цієї статті, надаються Секретарю та заступнику Секретаря не для їх особистої користі, а з метою сприяння у виконанні ними своїх службових обов'язків. Тільки пленарне засідання Суду уповноважене позбавити імунітету Секретаря та заступника Секретаря; воно не тільки має право, але й зобов'язане позбавити такого імунітету в усіх випадках, коли, на його думку, імунітет перешкоджає відправленню правосуддя і коли він може бути скасований без шкоди для цілей, заради яких він був наданий.

4. Генеральний секретар Ради Європи уповноважений позбавити, за згодою Голови Суду, імунітету інших членів персоналу секретаріату згідно з положеннями статті 19 Генеральної угоди та з належним урахуванням міркувань, викладених у пункті 3.

Стаття 6

1. Документи та папери Суду, суддів та секретаріату, наскільки вони стосуються діяльності Суду, є недоторканими.

2. Офіційна кореспонденція та інша офіційна документація Суду, суддів та секретаріату не може затримуватися або підлягати цензурі.

Стаття 7

1. Цей Протокол відкритий для підписання державами

- учасницями Ради Європи, які підписали Генеральну угоду та які можуть висловити свою згоду на обов'язковість для них положень цього Протоколу шляхом:

a) підписання без застереження щодо ратифікації, прийняття або схвалення;

b) підписання, яке підлягає ратифікації, прийняттю або схваленню, з подальшою ратифікацією, прийняттям або схваленням.

2. Ратифікаційні грамоти та документи про прийняття або схвалення здаються на зберігання Генеральному секретарю Ради Європи.

Стаття 8

1. Цей Протокол набуває чинності в перший день місяця, що настає після закінчення одномісячного періоду від дати, на яку три Сторони Генеральної угоди висловлять свою згоду на обов'язковість для них цього Протоколу відповідно до положень статті 7, або від дати набуття чинності Протоколом N 11 до Конвенції, залежно від того, що відбудеться пізніше.

2. Для будь-якої держави - Сторони Генеральної угоди, яка згодом підпише цей Протокол без застереження щодо ратифікації, прийняття або схвалення або яка ратифікує, прийме або схвалить його, цей Протокол набуде чинності через один місяць після такого підписання або після дня здачі на зберігання ратифікаційної грамоти або документа про прийняття або схвалення.

Стаття 9

1. Будь-яка держава під час підписання без застереження щодо ратифікації, під час ратифікації або у будь-який час пізніше може шляхом заяви на ім'я Генерального секретаря Ради Європи поширити дію цього Протоколу на всі або будь-які території, за міжнародні відносини яких вона відповідає і на які поширюється дія Конвенції та Протоколів.

2. Дія Протоколу поширюється на територію або території, визначені у повідомленні, на тридцятий день від дати отримання Генеральним секретарем Ради Європи цього повідомлення.

3. Будь-яка заява, зроблена відповідно до пункту 1, може бути відкликана або змінена стосовно будь-якої території, визначеної у цій заяві, шляхом повідомлення на ім'я Генерального секретаря. Відкликання або зміна набувають чинності в перший день місяця, що настає після закінчення одного місяця від дня отримання повідомлення Генеральним секретарем.

Стаття 10

Генеральний секретар Ради Європи повідомляє держави - учасниці Ради Європи про:

a) будь-яке підписання;

b) здачу на зберігання будь-якої ратифікаційної грамоти або будь-якого документа про прийняття або схвалення;

c) будь-яку дату набуття чинності цим Протоколом відповідно до статей 8 та 9;

d) будь-який інший акт, заяву або повідомлення, що стосуються цього Протоколу.

На посвідчення чого нижчепідписані, належним чином на те уповноважені представники підписали цей Протокол.

Вчинено у Страсбурзі п'ятого дня березня місяця 1996 року англійською та французькою мовами, причому обидва тексти є рівно автентичними, в одному примірнику, який зберігатиметься в архіві Ради Європи. Генеральний секретар Ради Європи надсилає завірені копії кожній державі - учасниці Ради Європи.

____________