Про затвердження Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні

Про затвердження Правил розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні

Наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації

від 13 грудня 2005 року N 943

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

29 грудня 2005 р. за N 1588/11868

З метою вдосконалення розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні відповідно до статті 7 Повітряного кодексу України та згідно з Указом Президента України від 15 липня 2004 року N 803 "Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації" НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Правила розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами в Україні (далі - Правила), що додаються.

2. Департаменту інспектування безпеки польотів (Міщенко В. К.) подати цей наказ в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Довести Правила до всіх зацікавлених організацій, зареєстрованих на території України, що здійснюють експлуатацію та технічне обслуговування цивільних повітряних суден, використання повітряного простору та обслуговування повітряного руху, підготовку авіаційних фахівців у встановленому порядку.

4. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державіаслужби від 03.08.2005 N 565 "Про затвердження Правил розслідування авіаційних подій з цивільними повітряними суднами в Україні", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26.08.2005 за N 928/11208.

5. Контроль за виконанням цього наказу лишаю за собою.

В. о. Голови Державіаслужби

А. А. Колісник

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного комітету

України з питань регуляторної

політики та підприємництва

А. Дашкевич

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації

від 13 грудня 2005 р. N 943

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

29 грудня 2005 р. за N 1588/11868

ПРАВИЛА

РОЗСЛІДУВАННЯ АВІАЦІЙНИХ ПОДІЙ ТА ІНЦИДЕНТІВ З ЦИВІЛЬНИМИ ПОВІТРЯНИМИ СУДНАМИ В УКРАЇНІ

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1. Ці Правила розроблені відповідно до Повітряного кодексу України з метою приведення нормативних актів цивільної авіації у відповідність до вимог стандартів і рекомендованої практики Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО) та адаптації до законодавства Європейського Союзу (ЄС) і є нормативно-правовим актом України, що регулює діяльність в сфері розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами.

1.2. Правила визначають завдання, кваліфікаційні вимоги, права, обов'язки авіаційного персоналу, який проводить розслідування авіаційних подій та інцидентів, установлюють порядок проведення розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами України та цивільними повітряними суднами іноземних держав на території України, участі уповноважених представників України в розслідуванні авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами України на території інших держав, обліку зазначених подій, а також порядок розробки рекомендацій та заходів щодо їх попередження.

1.3. Правила поширюються на всі цивільні повітряні судна та є обов'язковими для всіх суб'єктів правовідносин, на яких розповсюджується дія повітряного права України, яке регулює відносини в галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України, у тому числі організацій та громадян, які здійснюють експлуатацію та ремонт повітряних суден, виконання та забезпечення польотів, розроблення, випробування, виробництво та сертифікацію повітряних суден, підготовку авіаційного персоналу, а також на учасників розслідування авіаційних подій та інцидентів.

1.4. Правила використовуються під час розслідування авіаційних подій та інцидентів з цивільними повітряними суднами України або іноземних держав, які трапились на території України та над акваторією водної поверхні, де відповідальність за організацію обслуговування повітряного руху покладено на Україну.

2. НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Під час розроблення Правил використовувались такі нормативно-правові акти:

Повітряний кодекс України;

Указ Президента України від 15.07.2004 N 803 "Про Державну службу України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації";

Повідомлення щодо обслуговування повітряного руху - Авіаційні правила України, частина 85, затверджені наказом Міністерства транспорту України від 25.03.2002 N 199 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 10.04.2002 за N 354/6642;

Правила з пошуку та рятування в цивільній авіації України (далі - ППР ЦА-99), затверджені наказом Міністерства транспорту України від 16.08.99 N 404 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.99 за N 684/3977;

Правила розслідування надзвичайних подій та пошкоджень цивільних повітряних суден на землі в Україні, затверджені наказом Державіаслужби від 18.11.2004 N 188 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 03.12.2004 за N 1541/10140;

Додаток 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Розслідування авіаційних подій та інцидентів", видання дев'яте, 2001 року;

Директива Ради Євросоюзу N 94/56 від 21 листопада 1994 року;

ІКАО (Doc 9756 AN/965) "Руководство по расследованию авиационных происшествий и инцидентов";

ІКАО (Doc 9156) "Руководство по предоставлению данных об авиационных происшествиях и инцидентах";

ІКАО (Doc 9422) "Руководство по предотвращению авиационных происшествий";

Резолюція 33-ї сесії Асамблеї ІКАО від 05.10.2001 "Неразглашение некоторых записей и данных, имеющих отношение к авиационному происшествию или инциденту".

3. СКОРОЧЕННЯ

АП - авіаційна подія;

АРК - аварійно-рятувальна команда;

АТБ - авіаційно-технічна база;

ВЗ - вільна зона;

ДІБП - департамент інспектування безпеки польотів Державіаслужби;

ГКЦПР - Головний координаційний центр пошуку та рятування;

ДКБ - дослідно-конструкторське бюро;

ЗПС - злітно-посадкова смуга;

ІАС - інженерно-авіаційна служба;

ІКАО - Міжнародна організація цивільної авіації;

КЛЕ - керівництво з льотної експлуатації;

КОСПАС-САРСАТ - міжнародна космічна система пошуку аварійних суден;

КПС - командир повітряного судна;

КСГ - кінцева смуга гальмування;

КЦПР ЦА - координаційний центр пошуку та рятування цивільної авіації;

ЛС - льотна смуга;

МАК - Міждержавний авіаційний комітет;

МВС - Міністерство внутрішніх справ України;

МЗС - Міністерство закордонних справ України;

МС - місце стоянки;

ОПР - обслуговування повітряного руху;

ППО - протиповітряна оборона;

ПММ - пально-мастильні матеріали;

ПС - повітряне судно;

РД - руліжна доріжка;

РКЦПР - регіональний координаційний центр пошуку і рятування;

РТЗ - радіотехнічне забезпечення;

СТЗ - світлотехнічне забезпечення;

ЦА - цивільна авіація;

ЦДС - центральна диспетчерська служба Державіаслужби;

ACCID - авіаційна подія;

ADREP - автоматизована система збирання, оброблення, зберігання та розповсюдження інформації про авіаційні події та інциденти;

AFTN - авіаційна фіксована мережа електрозв'язку;

ARO - пункти збору донесень щодо ОПР;

INCID - інцидент;

FPL - план польоту;

UTC - всесвітній скоординований час.

4. КЛАСИФІКАЦІЯ ТА ВИЗНАЧЕННЯ

4.1. Класифікація подій

4.1.1. При експлуатації ПС можуть мати місце:

авіаційні події;

інциденти (серйозні інциденти, інциденти);

надзвичайні події;

пошкодження ПС на землі.

4.1.2. Авіаційні події поділяються на:

авіаційні події з людськими жертвами (катастрофи);

авіаційні події без людських жертв (аварії).

4.1.3. Зіткнення двох або більше ПС розслідується як одна авіаційна подія, а класифікується для кожного ПС в залежності від спричинених наслідків. За результатами розслідування оформлюється загальний остаточний звіт.

4.2. Визначення

У цих Правилах терміни мають такі визначення:

Авіаційна подія - подія, пов'язана з використанням ПС, яка має місце з моменту, коли будь-яка особа піднімається на борт з наміром здійснити політ, до моменту, коли всі особи, що перебували на борту, покинули ПС, і під час якої:

будь-яка особа отримує тілесні ушкодження із смертельним наслідком або серйозні тілесні ушкодження або ПС одержує пошкодження чи руйнування конструкції. Авіаційні події поділяються на катастрофи та аварії.

Катастрофа - АП з людськими жертвами, що призвела до загибелі або зникнення безвісти когось з пасажирів або членів екіпажу, а також у разі отримання ними тілесних ушкоджень зі смертельним наслідком під час:

а) перебування на даному ПС;

б) безпосереднього зіткнення з будь-якою частиною ПС, включаючи частини, що відокремились від даного ПС;

в) безпосередньої дії струменя газів реактивного двигуна;

г) зникнення безвісти ПС. ПС уважається таким, що зникло безвісти, якщо був припинений офіційний розшук і не було встановлене місцезнаходження елементів його конструкції. Рішення про припинення пошуку ПС, що пропало безвісти, приймає повноважний орган держави з розслідування АП, на території якої трапилась АП;

ґ) до катастроф належать також випадки загибелі когось з осіб, які перебували на борту, у процесі їх аварійної евакуації з ПС.

У разі отримання тілесних ушкоджень, унаслідок яких протягом 30 діб з моменту АП настала смерть, вони класифікуються як тілесні ушкодження зі смертельним наслідком.

Аварія - АП без людських жертв, що призвела до пошкодження чи руйнування ПС або серйозного тілесного ушкодження пасажирів або членів екіпажу та третіх осіб, у разі якої:

а) порушується міцність конструкції планера ПС через руйнування силових елементів;

б) погіршуються технічні або льотні характеристики ПС і необхідний ремонт для їх відновлення або неможливо відновити його льотну придатність. До аварій не належать: для літаків - випадки відмови або пошкодження двигуна, коли пошкоджений тільки сам двигун, його капоти чи допоміжні агрегати або коли пошкоджені тільки повітряні гвинти, закінцівки крила, антени, пневматики, гальмові пристрої, обтічники, або коли в обшивці є невеликі вм'ятини або пробоїни; для вертольотів - руйнування чи пошкодження елементів несучих та рульових гвинтів, вентиляторної установки, редуктора, обшивки, руйнування чи роз'єднання трансмісії, якщо вони не призвели до пошкодження чи руйнування силових елементів фюзеляжу або балок;

в) ПС опиняється в такому місці, де доступ до нього та його евакуація з місця події неможливі;

г) будь-яка особа отримує серйозні тілесні ушкодження.

Авіаційна техніка - повітряні судна та їх компоненти.

Бортовий реєстратор - будь-який самописний прилад, який встановлюється на борту ПС як додаткове джерело інформації для використання при розслідуванні АП та інциденту.

Вільна зона - спеціально підготовлена ділянка земної або водної поверхні, яка примикає до кінця наявної дистанції розбігу, придатна для початкового набору висоти ПС до встановленого значення.

Держава виробника - держава, що володіє юрисдикцією щодо організації, відповідальної за остаточне складання ПС.

Держава експлуатанта - держава, в якій міститься основне місце діяльності експлуатанта або в якій експлуатант не має такого місця діяльності, постійного місця перебування.

Держава місця події - держава, на території якої мала місце АП або інцидент.

Держава реєстрації - держава, до реєстру якої занесено ПС.

Держава розробника - держава, що володіє юрисдикцією щодо організації, відповідальної за конструкцію типу ПС.

Державна служба України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації (Державіаслужба) - спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державного нагляду за забезпеченням безпеки авіації.

Експерт/фахівець - особа, яка має кваліфікацію в певній галузі науки та техніки і залучається до розслідування АП чи серйозного інциденту, проводить науково-технічні експертизи та надає консультації.

Експлуатант - особа, організація або підприємство, які експлуатують ПС або пропонують послуги в цій галузі.

Інцидент - будь-яка подія, крім авіаційної події, що пов'язана з використанням ПС, яка впливає або могла вплинути на безпеку експлуатації.

Перелік серйозних інцидентів та інцидентів наведено в додатку 1.

Льотна смуга - частина льотного поля аеродрому, що включає злітно-посадкову смугу, сплановані частини з боків ЗПС та призначена для зльоту і посадки повітряних суден, зменшення ризику ушкодження повітряних суден, що викотилися за межі ЗПС, і забезпечення безпеки

повітряних суден, що пролітають над нею під час зльоту і посадки.

Максимальна маса - максимальна сертифікована злітна маса.

Надзвичайна подія - подія, пов'язана з використанням ПС, яка не підпадає під визначення АП, а також пов'язана з технічним обслуговуванням, ремонтом, зберіганням та транспортуванням, під час якої настав один з наведених наслідків:

загибель або серйозне тілесне ушкодження, отримане будь-якою особою під час її перебування на борту ПС унаслідок необережних або навмисних дій самого потерпілого або інших осіб, що не пов'язані з порушенням функціонування ПС та його систем;

загибель або серйозне тілесне ушкодження, отримане будь-якою особою, яка без достатніх підстав або документів самовільно проникла за межі зон на ПС, куди заборонений доступ пасажирам та членам екіпажу;

загибель або серйозне тілесне ушкодження, отримане будь-якою особою, яка перебувала на борту ПС, у результаті впливу зовнішнього середовища після вимушеної посадки ПС за межами аеродрому;

загибель або серйозне тілесне ушкодження, отримане будь-якою особою, яка перебувала за межами ПС, унаслідок безпосереднього контакту з ПС або його елементами;

руйнування або пошкодження ПС на землі, що призвело до порушення міцності його конструкції або погіршення льотно-технічних характеристик у результаті впливу зовнішнього середовища стихійного лиха або порушення технології обслуговування, правил зберігання та транспортування;

захоплення ПС, що перебувало на землі або в польоті, або намагання захоплення такого судна та інші акти незаконного втручання в діяльність ЦА.

Первинне повідомлення - первинна інформація про АП чи інцидент, що стала відома та негайно передається до Державіаслужби та власнику ПС.

Первинне донесення - інформація про АП чи інцидент, що уточнює обставини АП та надається з метою своєчасного формування комісії з розслідування АП.

Наступне донесення - інформація, що конкретизує АП чи інцидент, передається головою комісії з розслідування АП.

Повітряне судно - літальний апарат, що тримається в атмосфері за рахунок його взаємодії з повітрям, відмінної від взаємодії з повітрям, відбитим від земної поверхні, і здатний маневрувати в тривимірному просторі.

Пошкодження повітряного судна на землі - подія, пов'язана з обслуговуванням, зберіганням та транспортуванням ПС на землі, під час якої ПС отримало пошкодження без втрати міцності його силових елементів та погіршення льотно-технічних характеристик, усунення яких можливо за експлуатаційних умов.

Польовий етап розслідування - період з початку робіт комісії з розслідування на місці АП або інциденту до моменту, коли роботи на місці події закінчені.

Попередній звіт - сповіщення, що використовується для негайного поширення відомостей, отриманих на початкових стадіях розслідування.

Причина авіаційної події або інциденту - сукупність взаємопов'язаних факторів, що безпосередньо зумовили АП або інцидент.

Публікація результатів розслідування - подання остаточного звіту обов'язковим адресатам згідно з указаною в цих Правилах розсилкою, а також можливість ознайомлення з результатами розслідування іншими юридичними або фізичними особами.

Радник (член комісії) - особа, призначена державою в разі наявності в неї відповідної кваліфікації з метою надання допомоги вповноваженому представникові цієї держави в розслідуванні.

Розслідування - процес, що проводиться при наявності факту АП, який включає збір і аналіз інформації про АП, встановлює причину (причини) її виникнення, підготовку висновків із зазначенням цієї причини (причин) і вироблення рекомендацій щодо запобігання у майбутньому.

Розслідувач авіаційної події - особа, яка за наявності в неї відповідної кваліфікації та державного (міжнародного) сертифіката займається розслідуванням АП, інцидентів та інших подій, що загрожують безпеці польотів.

Рекомендація щодо забезпечення безпеки польотів - пропозиція повноважного органу держави, який проводить розслідування АП чи інцидентів, зроблена на основі інформації, отриманої під час розслідування, з метою попередження АП та інцидентів.

Серйозний інцидент - інцидент,

обставини якого свідчать про те, що ледь не сталася авіаційна подія.

Для серйозних інцидентів характерні такі ознаки:

вихід ПС за межі очікуваних умов експлуатації;

виникнення значних шкідливих впливів на екіпаж або пасажирів;

значне підвищення робочого навантаження на екіпаж;

втрата працездатності екіпажу в польоті;

значні погіршення льотних і технічних характеристик та ускладнення в управлінні ПС.

Серйозне тілесне ушкодження - тілесне ушкодження, отримане особою під час авіаційної події чи інциденту, яке:

а) вимагає госпіталізації особи більше ніж на 48 годин протягом 7 діб з моменту авіаційної події;

б) призвело до перелому будь-якої кістки (за винятком простих переломів пальців рук, ніг або носа);

в) пов'язане з розривами тканини, що призводять до сильної кровотечі, ушкодження нервів, м'язів або сухожиль або пов'язане з ушкодженням будь-якого внутрішнього органу;

г) пов'язане з одержанням опіків другого і третього ступенів чи будь-яких опіків, що ушкоджують понад 5 % поверхні тіла;

ґ) пов'язане з підтвердженим фактом дії токсичних речовин чи радіації, що вражає.

Уповноважений з розслідування (голова комісії) - особа, якій за наявності в неї відповідної кваліфікації та державного (міжнародного) сертифіката доручені організація і проведення розслідування, а також контроль за його ходом.

Уповноважений представник - особа, яка призначена державою в разі наявності в неї відповідної кваліфікації та державного (міжнародного) сертифіката для участі в розслідуванні, що проводиться іншою державою.

Уповноважені представники інших розслідувань - особи, які за відповідними призначеннями проводять окремі види розслідувань (страхове, розслідування нещасних випадків тощо) та за узгодженням з головою комісії мають доступ до певних матеріалів розслідування.

5. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ

5.1. Усі авіаційні події та інциденти з ПС України або іноземних держав на території України підлягають обов'язковому розслідуванню згідно з цими Правилами.

Єдиною метою розслідування АП чи інциденту є запобігання авіаційним подіям та інцидентам у майбутньому. Метою цієї діяльності не може бути встановлення чиєїсь вини або відповідальності.

Будь-яке судове або адміністративне розслідування, яке спрямоване на встановлення будь-чиєї вини чи відповідальності, повинно проводитись окремо від будь-якого розслідування, що проводиться згідно з цими Правилами.

Судове, страхове або інші види розслідувань не втручаються в процес розслідування АП чи інциденту і не впливають на його висновки та можуть використовувати матеріали остаточного звіту про АП чи інцидент.

5.2. Авіаційні події, що сталися на території України з ПС ЦА, розслідуються Державіаслужбою.

У разі АП, що сталася на території України через зіткнення цивільного ПС з ПС іншого міністерства, або якщо АП сталася з ПС іншої держави, Державіаслужба може прийняти рішення про звернення до Кабінету Міністрів України з метою призначення Урядової комісії з розслідування АП.

5.3. Розслідування АП проводиться комісією, яка призначається згідно з цими Правилами та має статус державної комісії. Комісія з розслідування АП відповідно до стандартів ІКАО незалежна в проведенні розслідування та має необмежені повноваження на його проведення. Процес розслідування не передбачає захист інтересів сторін учасників розслідування.

Права та обов'язки учасників розслідування АП визначаються цими Правилами (додаток 2).

5.4. Розслідування АП ПС іноземних держав, що трапилися на території України, проводиться згідно з процедурами, викладеними в цих Правилах та в Додатку 13 до Конвенції ІКАО. Проведення розслідування може бути передано державі реєстрації, державі експлуатанта ПС або іншій державі за взаємною домовленістю та згодою.

5.5. Розслідування серйозних інцидентів та інцидентів проводить Державіаслужба. За рішенням Державіаслужби організація та проведення розслідування інцидентів можуть бути покладені на експлуатанта ПС.

5.6. Розслідування АП з цивільними ПС України, що сталися на території іншої держави, здійснюється комісією, що створюється державою місця події згідно з Правилами

ІКАО та національними правилами. У цих випадках Державіаслужба призначає уповноважених представників (радників та експертів) для участі в розслідуванні. У разі неотримання Україною остаточного звіту за результатами розслідування АП від держави місця події протягом більш ніж одного року уповноважений представник України з метою розробки заходів з забезпечення безпеки польотів готує довідку про стан розслідування комісією Державіаслужби, якщо їй таке право делегує держава місця події.

5.7. За приховування АП чи інцидентів або фактів, що мають до них стосунок, несвоєчасне повідомлення про АП чи інцидентів, несанкціоноване поширення інформації про хід розслідування та ймовірні причини АП чи інцидентів, а також за свідомо неправильну класифікацію АП чи інциденту та визначення причин руйнування або знищення бортових чи наземних засобів об'єктивного контролю та інших матеріалів, причетних до АП чи інцидентів, посадові особи відповідають згідно з законодавством України.

5.8. Розслідування АП чи інциденту включає збір та аналіз інформації, проведення необхідних досліджень, установлення причин АП, підготовку звітів, а також складання остаточного звіту з необхідними рекомендаціями щодо питань безпеки польотів, розбір за результатами розслідування. Розслідування проводиться за принципом багатофакторності, що передбачає виявлення відхилень від нормального функціонування авіаційно-транспортної системи та оцінку впливу цих відхилень на завершення польоту ПС.

5.9. Нормативні документи з питань розслідування АП та інцидентів з цивільними ПС повинні відповідати вимогам цих Правил.

6. РОЗСЛІДУВАННЯ АВІАЦІЙНИХ ПОДІЙ

6.1. Організація розслідування

6.1.1. Організація та забезпечення об'єктивного кваліфікованого розслідування АП, що сталися з цивільними ПС на території України, покладаються на Державіаслужбу за участю розробника ПС, виробника ПС, експлуатантів ПС та за згодою органів виконавчої влади та інших зацікавлених міністерств, організацій України.

Згідно з пунктом 5.2 цих Правил створюються комісії з розслідування АП.

Комісія проводить розслідування АП із залученням спеціалістів, керуючись цими Правилами та законодавством України.

Розслідування повинно проводитись у стислі строки, але не більше ніж 30 діб для розслідування аварії, 60 діб для розслідування катастроф, 90 діб для розслідування АП з іноземними ПС. Якщо для встановлення причин АП необхідне проведення спеціальних досліджень, то термін розслідування може бути подовжений керівником, який призначив комісію.

6.1.2. Зіткнення двох або декількох ПС розслідується як одна АП, а класифікується і зараховується окремо для кожного ПС залежно від наслідків. За результатами розслідування оформляється один остаточний звіт.

6.1.3. Комісія складається з голови та членів комісії.

Залежно від обсягів розслідування створюються підкомісії (льотна, інженерно-технічна, адміністративна). У разі необхідності, за рішенням голови комісії можуть створюватися робочі групи згідно з додатками 3 - 9:

додаток 3 - льотна підкомісія;

додаток 4 - інженерно-технічна підкомісія;

додаток 5 - адміністративна підкомісія;

додаток 6 - група із створення схеми (кроків) місця АП;

додаток 7 - група опитування;

додаток 8 - група розрахунку й аналізу;

додаток 9 - група пошукових і аварійно-рятувальних робіт.

6.1.3.1. Для участі в розслідуванні, за поданням голови комісії, можуть залучатися працівники органу, що призначив комісію з розслідування, за згодою повноважні представники причетних міністерств та організацій, органів виконавчої влади, працівники організацій незалежно від організаційно-правових форм, форм власності та відомчої належності, у тому числі науково-дослідних і дослідно-конструкторських організацій, організацій розробників, виробників і експлуатантів, аеропортів, авіаремонтних організацій, авіаційно-технічних баз і центрів, навчальних закладів, органів ОПР, організацій та підприємств з метеорологічного забезпечення авіації, медичних закладів.

6.1.3.2. На запит Державіаслужби щодо залучення фахівців організацій незалежно від форми власності до участі в

розслідуванні АП за згодою керівники організацій, на адресу яких направлені запити, направляють у розпорядження комісії фахівців, кандидатури яких узгоджуються з Державіаслужбою, на термін, необхідний для виконання робіт в інтересах розслідування АП.

Інформація про кандидатів до складу комісії передається органу, що організовує розслідування, негайно після одержання від нього запиту.

6.1.3.3. Голова, члени комісії та робочих груп повинні мати відповідну кваліфікацію, державний (міжнародний) сертифікат розслідувача і практичний досвід роботи в галузі авіації і не повинні бути причетні безпосередньо до АП.

Голова, члени комісії та робочих груп, а також експерти/фахівці не можуть представляти інтереси страхової компанії.

6.1.4. Під час розслідування АП на території України з ПС, що занесені до реєстру ПС іноземної держави, уповноваженими представниками та їх радниками можуть бути представники:

держави реєстрації;

держави експлуатанта;

держави розробника;

держави виробника;

держави, громадяни якої загинули або одержали серйозні тілесні ушкодження (на запит);

держави, що надала технічну або іншу допомогу в розслідуванні АП (на звернення держави, що призначила розслідування).

6.1.4.1. Уповноважені представники можуть мати радників для надання необхідної допомоги.

6.1.4.2. Повноваження представників держав і їх радників визначаються додатком 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію "Розслідування авіаційних подій та інцидентів", що дає їм право за узгодженням з головою комісії і під його контролем:

відвідувати місце АП;

оглядати ПС або його частини;

одержувати інформацію, що містить свідчення свідків, і пропонувати тематику їхнього опитування;

мати доступ до доказів, що належать до розслідування АП;

одержувати документи, що стосуються розслідування АП;

брати участь у декодуванні записів польотної інформації;

брати участь у заходах щодо розслідування за межами місця АП, таких як огляд і дослідження агрегатів, технічні консультації, участь у випробуванні і моделюванні з метою розслідування АП;

брати участь у нарадах усіх аспектів, що стосуються розслідування АП;

подавати заяви до комісії відносно різноманітних аспектів розслідування АП.

Уповноважений представник і його радники надають державі, що проводить розслідування АП, усю наявну в них відповідну інформацію і не мають права поширювати інформацію про хід і результати розслідування без згоди держави, що проводить розслідування АП.

6.1.4.3. У разі надходження від держави реєстрації, держави експлуатанта, держави розробника або держави виробника ПС звернення щодо недоторканності ПС та всіх речових доказів до огляду уповноваженим представником держави, що звернулася з таким проханням, приймаються всі необхідні заходи для виконання такого звернення, наскільки це можливо та відповідає належному проведенню розслідування.

6.1.4.4. У разі мотивованого звернення держави, громадяни якої загинули під час АП, про участь у розслідуванні у разі необхідності дозволяється призначити свого експерта, якому надається згідно з Додатком 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію право:

відвідувати місце АП;

ознайомлюватися з відповідною фактичною інформацією стосовно АП;

сприяти ідентифікації загиблих, надаючи відповідну інформацію.

6.1.4.5. У разі потреби одержання додаткових даних, обладнання або залучення експертів Державіаслужба направляє відповідний запит іншій державі щодо надання таких даних, устаткування або направити експертів для забезпечення розслідування АП.

Держава, що надає за запитом дані, обладнання або направляє експертів, може призначити свого уповноваженого представника для участі в розслідуванні АП. Уповноважений представник або експерт такої держави, якщо вона не є державою реєстрації, державою експлуатанта, державою розробника або державою виробника, обмежується тими питаннями, з яких вони залучаються до розслідування. Обсяг і форма участі представників визначаються в кожному окремому випадку головою комісії.

6.1.4.6. Уповноважені представники іноземних держав, їх радники та експерти до складу комісії

не входять.

Координація дій комісії та уповноважених представників інших держав і прийняття відповідних рішень з усіх питань, що виникають у зв'язку з проведенням розслідування, покладаються на голову комісії.

6.1.5. Керівник аеропорту ЦА, у районі пошуку та рятування якого сталася АП, а також керівник експлуатанта, ПС якого потерпіло АП, зобов'язані забезпечувати діяльність комісії з розслідування АП, здійснюючи при цьому координацію дій з іншими експлуатантами та місцевими органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування.

6.1.6. Відповідно до Повітряного кодексу України місцеві органи влади, підприємства, організації та установи зобов'язані всебічно сприяти комісії з питань розслідування АП в охороні місця події, із пошуку елементів конструкції повітряного судна, в забезпеченні транспортом, засобами зв'язку, приміщеннями для роботи і відпочинку, продуктами харчування, спеціальним спорядженням і одягом, засобами для виконання такелажних і вантажних робіт, транспортування уламків санітарної обробки місцевості, забезпечення безпечних умов роботи на місці події.

6.1.7. Розслідування, що проводиться на місці авіаційної події, належить до категорії робіт в особливих умовах, які прирівнюються до робіт з ліквідації наслідків стихійного лиха. Спеціалісти, що працюють на місці авіаційної події, повинні забезпечуватися спеціальним одягом, взуттям, спеціальним спорядженням, транспортом, технічними засобами зв'язку та обробки оперативної інформації, захисними засобами, виходячи з конкретних умов роботи. Перелік необхідних технічних засобів та обладнання для розслідування затверджується Державіаслужбою. Експлуатант повинен також мати необхідні технічні засоби для проведення розслідування.

6.1.8. Дослідження і випробування, пов'язані з будь-якою АП, що проводяться науково-дослідними і конструкторськими установами, ремонтними підприємствами і підприємствами авіаційної промисловості, фінансуються за рахунок коштів цих установ і підприємств з наступним відшкодуванням витрат експлуатантом авіаційної техніки відповідно з Повітряним кодексом України. Фінансування робіт з розслідування АП здійснюється відповідно до законодавства України.

6.1.9. Для оперативного прибуття до місця АП члени комісії з розслідування, у тому числі особи, що не мають льотного посвідчення, за розпорядженням Голови Державіаслужби за встановленим порядком можуть включатись у завдання на політ екіпажів ПС України, що виконують польоти на внутрішніх та міжнародних повітряних лініях. Включений в завдання на політ фахівець користується всіма видами забезпечення нарівні з членами екіпажу за рахунок експлуатанта ПС, що здійснює рейс.

6.1.10. Державіаслужба має право звернутись до будь-якої держави чи організації з проханням надати допомогу та сприяння, у тому числі направлення фахівців при розслідуванні будь-яких АП.

6.1.11. Водночас з розслідуванням АП Державіаслужба призначає комплексну комісію з перевірки організації льотної роботи, стану робіт щодо забезпечення льотної придатності ПС, стану авіаційної безпеки та інших напрямів забезпечення безпеки польотів експлуатанта, де сталася АП.

6.1.12. Комплексна комісія в тижневий термін здійснює зазначену перевірку, робить свій висновок та готує пропозиції щодо покращення роботи за напрямом діяльності і надає копію затвердженого акта до комісії з розслідування АП для використання при розробці рекомендацій та заходів з питань безпеки польотів.

6.2. Порядок повідомлення про авіаційні події

Усі підприємства, організації та установи, що мають засоби зв'язку, незалежно від їх відомчої чи іншої належності зобов'язані забезпечити негайне проходження сигналів і повідомлень про ПС, що зазнають чи зазнали лиха, від кого б вони не надходили до КЦПР ЦА або органів ОПР.

Інформація про АП передається з використанням усіх наявних засобів зв'язку.

Органи ОПР здійснюють аварійне обслуговування, яке забезпечується сповіщенням відповідних організацій про повітряні судна, яким потрібна пошуково-рятувальна допомога, та сприяння таким організаціям за їх запитом. Таке сповіщення здійснюється у встановленому

порядку відповідно до законодавства України.

При АП надаються:

первинне повідомлення про АП - передається негайно органами ОПР;

первинне донесення про АП - передається протягом 2-х годин, після отримання первинного повідомлення, керівником аеропорту ЦА, в районі пошуку та рятування якого сталася АП, та експлуатантом, з ПС якого сталася АП;

наступне донесення про АП - передається через три доби після прибуття комісії на місце АП і, як правило, містить заходи щодо забезпечення безпеки польотів.

6.2.1. Порядок повідомлення про АП з ПС України на території України

6.2.1.1. У разі виникнення АП в районі відповідальності аеропорту за пошук та рятування органи ОПР забезпечують негайну передачу первинного повідомлення до ЦДС та ДІБП Державіаслужби, до Українського центру планування використання повітряного простору та регулювання повітряного руху України (Украероцентр) та до КЦПР ЦА.

6.2.1.2. У ЦА первинне повідомлення передається із застосуванням каналів зв'язку органів ОПР. У разі отримання інформації про АП районний диспетчерський центр та сектори польотно-інформаційного обслуговування районних диспетчерських центрів фіксують джерело первинної інформації (місцеві органи виконавчої влади, очевидці, органи охорони здоров'я та ін.), час її надходження і негайно передають первинне повідомлення про АП:

у регіональний центр КЦПР Державної авіаційної пошуково-рятувальної служби (Укравіапошуку), у районі відповідальності якого сталася подія;

керівнику експлуатанта, з ПС якого сталася АП, та аеропорту (найближчого до місця події аеропорту в районі, де сталася АП);

у ЦДС та ДІБП Державіаслужби, а також інші пункти, що передбачені пунктом 1.1 розділу 10 "Переліку відправників та одержувачів повідомлень щодо ОПР", Повідомлень щодо обслуговування повітряного руху - Авіаційних правил України, частина 85.

Первинне повідомлення про АП передається через найбільш оперативний канал зв'язку.

Керівники органів ОПР є відповідальними за достовірність і своєчасність надання первинного повідомлення. Відсутність будь-яких із зазначених відомостей не повинна затримувати передачу первинного повідомлення, у якому не повинні міститися припущення про обставини та причини АП.

Первинне повідомлення про АП повинно вміщувати таку інформацію:

дата, час UTC;

місце АП;

тип ПС та його реєстраційний номер;

номер рейсу та маршрут польоту (аеродром вильоту та призначення);

копію FPL;

опис АП, який достовірно відомий до моменту подання первинного повідомлення;

метеорологічні умови на момент АП;

інші достовірні дані про АП, що відомі на момент подання первинного повідомлення;

дата і час надання первинного повідомлення;

посада, П. І. Б. особи, яка надає первинне повідомлення.

Відсутність будь-яких із зазначених відомостей не повинна затримувати надання первинного повідомлення.

6.2.1.3. Виконання пошукових і рятувальних робіт проводиться згідно з положеннями Повітряного кодексу України.

6.2.1.4. Керівник аеропорту ЦА, у районі аеродрому якого сталася АП, керівник експлуатанта, з ПС якого сталася АП, у термін, що не перевищує двох годин, збирає оперативну інформацію і передає первинне донесення до ЦДС, ДІБП та КЦПР ЦА, а також інформує керівника органу виконавчої влади, на території якого сталася подія, місцеві транспортні і територіальні органи МВС. Первинне донесення повинно вміщувати інформацію, надану за формою у додатку 10.

6.2.1.5. Керівник авіапідприємства, у районі аеродрому якого сталася АП, та експлуатант, з ПС якого сталася АП, є відповідальними за достовірність і своєчасність надання первинного донесення. Відсутність будь-яких із зазначених відомостей не повинна затримувати передачу первинного донесення, у донесенні не повинні міститися припущення про обставини та причини АП.

6.2.1.6. Протягом трьох діб з моменту прибуття на місце події голова комісії з розслідування направляє наступне донесення на адресу керівника, який призначив комісію з розслідування. Наступне донесення має, за наявності, включати таку інформацію:

дата, час (місцевий), місце АП, вид події, тип ПС, його державний і реєстраційний

знак;

належність ПС, відомості про власника (експлуатанта);

прізвище, ім'я, по батькові командира ПС (перевіряючого), його посада, клас, мінімум, загальний наліт, у тому числі на ПС даного типу (з них командиром ПС), склад екіпажу (громадянство, посада, прізвище, ім'я та по батькові);

характер завдання на політ, маршрут польоту із зазначенням останнього аеропорту (пункту) вильоту та пункт (аеропорт) призначення;

кількість пасажирів на борту ПС, їх громадянство;

наслідки події (кількість загиблих, їх громадянство, кількість осіб, які отримали серйозні тілесні ушкодження, кількість не постраждалих);

заводський номер та дата виготовлення ПС (двигунів), їх напрацювання з початку експлуатації, кількість ремонтів, дата і місце останнього ремонту і напрацювання після нього;

метеорологічні умови в період часу, близького до моменту АП (чим була обумовлена погода, швидкість і напрямок вітру біля землі, кількість, форма і висота хмар, видимість, наявність небезпечних явищ);

характер і маса вантажів;

короткий опис обставин події;

ступінь пошкодження ПС;

факти, що встановлені під час розслідування;

пропозиції щодо необхідності проведення термінових профілактичних заходів.

6.2.1.7. ЦДС Державіаслужби після отримання первинного повідомлення / аварійного сповіщення інформує про АП згідно з відомчою інструкцією.

6.2.1.8. ДІБП Державіаслужби після отримання первинного донесення готує інформацію про АП за формою, наданою у додатку 10, та у термін, що не перевищує 3-х годин, надає її розробнику та виробнику авіаційної техніки.

6.2.1.9. Повідомлення про АП з цивільним ПС з максимальною масою понад 2250 кг Державіаслужба направляє до ІКАО.

6.2.2. Порядок повідомлення про авіаційні події з повітряними суднами України на території іноземних держав

6.2.2.1. Первинне повідомлення про АП з ПС України на території іноземної держави передається представником організації ЦА України в державі місця АП до Державіаслужби.

У разі відсутності представництва організації ЦА України в державі місця АП первинне повідомлення передається КПС (членами екіпажу ПС) або представництвом ЦА України в державі місця АП, за допомогою оперативних дипломатичних каналів або з використанням каналів електрозв'язку органів ОПР.

6.2.2.2. Повідомлення про АП здійснюється за допомогою найбільш зручного і швидкого засобу зв'язку.

6.2.2.3. Зміст повідомлення вміщує таку інформацію:

скорочення ACCID - для позначення катастрофи та аварії, скорочення INCID - для позначення серйозних інцидентів та інцидентів;

найменування виробника, тип, належність, реєстраційні знаки і серійний номер ПС;

найменування власника, експлуатанта й орендатора ПС;

прізвище командира ПС, громадянство членів екіпажу і пасажирів;

дата і час (місцевий час або UTC) події;

останній пункт відправлення та пункт призначення ПС;

положення ПС щодо географічного пункту (широта і довгота);

кількість членів екіпажу і пасажирів на борту ПС, у тому числі кількість загиблих і травмованих осіб, а також кількість загиблих і травмованих через цю подію сторонніх осіб, що не перебували на борту ПС;

опис АП та ступінь пошкодження ПС;

інформацію - чи буде держава місця АП проводити розслідування та в якому обсязі, або вона має намір передати його іншій державі;

фізико-географічну характеристику району події, а також інформацію про труднощі з доступом до нього або особливі вимоги, що стосуються прибуття на місце АП;

найменування органу, що підготував повідомлення, інформацію про засоби зв'язку для здійснення контакту з уповноваженим з розслідування і органом держави місця події, відповідальним за проведення розслідування;

наявність і опис небезпечних вантажів на борту ПС.

6.2.2.4. У разі отримання від іншої держави повідомлення про АП з ПС, що зареєстровано в Україні, Державіаслужба готує і направляє державі місця АП лист з такою інформацією:

підтвердження про отримане повідомлення;

відповідь на запит держави місця АП щодо ПС, складу льотного екіпажу ПС та щодо небезпечних вантажів на борту ПС;

рішення про призначення уповноваженого представника під час

розслідування АП із зазначенням його прізвища і посади, а також його радників, очікувана дата їх прибуття на місце події або в штаб-квартиру повноважного органу з розслідування АП у державі місця події.

6.2.2.5. Оперативна інформація про небезпечні вантажі на борту ПС (у разі їх наявності) направляється Державіаслужбою державі місця події позачергово, у найкоротші терміни, після отримання повідомлення про подію.

6.2.2.6. Якщо Державіаслужбою приймається рішення про недоцільність присутності під час розслідування АП уповноваженого представника України, то інформація про це рішення надається державі місця події.

6.2.2.7. У разі затримки надходження повідомлення від держави місця АП Державіаслужба може зі своєї ініціативи направити державі місця АП інформацію, передбачену пунктом 6.2.2.3 Правил, у тому числі про направлення представників Державіаслужби для участі в розслідуванні АП.

Повідомлення про подію з ПС на території іншої держави надається командиром ПС чи членами екіпажу ПС (при змозі) керівнику експлуатанта, який протягом 2 годин направляє первинне донесення до ЦДС і ДІБП.

6.2.3. Порядок повідомлення про авіаційні події з повітряними суднами іноземних держав на території України

6.2.3.1. Після отримання первинного повідомлення та первинного донесення про АП з цивільним ПС, яке зареєстровано або розроблено чи виготовлено в іноземній державі, Державіаслужба направляє повідомлення авіаційним повноважним органам:

державі реєстрації;

державі експлуатанта;

державі розробника;

державі виробника;

ІКАО, якщо максимальна маса ПС перевищує 2250 кг.

6.2.3.2. Повідомлення про АП з іноземним ПС передається Державіаслужбою представникам організації ЦА іноземної держави на території України. Державіаслужба також негайно інформує про авіаційну подію з іноземним ПС Міністерство закордонних справ України. У разі відсутності представництва організації ЦА іноземної держави на території України повідомлення про АП може бути передано з використанням оперативних дипломатичних каналів або каналами електрозв'язку органів ОПР членами екіпажів або через представництво ЦА України.

6.3. Первинні дії посадових осіб у разі авіаційної події

6.3.1. З моменту АП аварійно-рятувальні роботи організовує керівник аеропорту ЦА, у районі пошуку та рятування якого сталася подія.

Адміністрація аеропорту повинна мати План заходів на випадок аварійної ситуації з ПС в аеропорту з урахуванням цих Правил і Правил з пошуку та рятування в ЦА України. План заходів на випадок аварійної ситуації з ПС в аеропорту повинен бути узгоджений у Державіаслужбі та доведений до відома експлуатантів, що базуються у аеропорту.

6.3.2. Експлуатант повинен мати План заходів на випадок аварійної ситуації відповідно до цих Правил та Правил з пошуку та рятування в цивільній авіації України. План заходів на випадок аварійної ситуації з ПС повинен бути узгоджений у Державіаслужбі.

6.3.3. До прибуття комісії з розслідування першочергові дії забезпечуються місцевими органами виконавчої влади, на територію яких здійснило посадку (приводнилось) ПС, керівником пошуково-рятувальної команди, відповідальним за дії всіх рятувальних підрозділів на місці авіаційної події і керівником регіонального КЦПР ЦА, у районі відповідальності якого сталася АП.

6.3.4. У разі АП, вимушеної посадки ПС за межами аеродрому командир ПС разом з членами екіпажу забезпечує евакуацію пасажирів відповідно до вимог керівництва з льотної експлуатації (КЛЕ) за типами ПС.

6.3.5. Командир ПС до прибуття керівника пошуково-рятувальної команди, якщо має змогу:

забезпечує недоторканність пультів керування в кабіні екіпажу і носіїв інформації, бортових реєстраторів, вантажу та інших предметів, які розміщені на борту ПС;

не допускає зливу ПММ та інших рідин;

закриває і пломбує двері, люки, капоти;

організовує охорону ПС і місця події;

уживає усіх можливих заходів, щоб якомога швидше повідомити про АП у будь-яке авіаційне підприємство або місцевий орган виконавчої влади.

6.3.6. Якщо командир ПС за станом здоров'я не може виконувати свої обов'язки, то другий пілот та інші члени

екіпажу зобов'язані діяти відповідно до вимог цих Правил.

6.3.7. Якщо уламки ПС перебувають у воді, то необхідно за місцезнаходженням уламків визначити найбільш імовірне місце зіткнення ПС з водою, позначивши його буйками.

6.3.8. Командир ПС та особи технічного складу, які виконують обслуговування ПС, відповідають за збереження засобів реєстрації польотної інформації та зобов'язані вжити всіх заходів для їх збереження.

Розкривати та прослуховувати наземні і бортові реєстратори, а також розшифровувати записи бортових реєстраторів до прибуття комісії забороняється. Ці дії повинні проводитись тільки за рішенням голови комісії.

6.3.9. Керівники організації розробника, виробника, експлуатанта авіаційної техніки, а також організацій, що виконували ремонт, ОПР, технічне та аеродромне забезпечення польотів, зобов'язані після отримання інформації про АП ужити заходів щодо забезпечення збереження документації, яка належить до розроблення, випробувань, виробництва, ремонту й експлуатації ПС, а також усіх видів забезпечення польоту ПС, з яким сталася АП.

6.3.10. Головне завдання осіб, які першими прибули до місця АП, полягає в порятунку та наданні своєчасної допомоги особам, які постраждали, а також в охороні майна ПС та його уламків.

6.3.11. З моменту прибуття комісії на місце АП відповідальним за всі дії з розслідування є голова комісії.

Комісія з розслідування, після прибуття на місце АП, перевіряє дії з охорони уламків ПС, які передбачають:

захист населення від проявів небезпечних факторів, що можуть бути обумовлені уламками ПС та вантажами (у т. ч. небезпечними);

недопущення переміщення уламків ПС (включаючи тіла загиблих, вантажі, обладнання);

охорону майна;

санкціонований допуск осіб до місця події;

забезпечення захисту і збереження всіх слідів, залишених ПС на землі;

охорону, пломбування та доставку бортових реєстраторів до місця обробки.

6.3.12. У разі наявності відомостей щодо перебування на борту ПС небезпечних вантажів необхідно дотримуватися особливої обережності і розміщувати охорону на безпечній відстані від уламків. Потенційно небезпечну зону потрібно особливо визначити і зберігати знаки, поки експерти не дадуть відповідну оцінку небезпеці.

6.4. Порядок організації роботи комісії з розслідування АП

6.4.1. Голова комісії організовує, проводить і контролює всі етапи розслідування АП, координує дії всіх учасників розслідування.

6.4.2. Рішення з основних методичних та організаційних питань розслідування приймаються комісією, при цьому голова комісії має право остаточного рішення.

Член комісії, який не згоден з прийнятим рішенням, повинен викласти свою особисту думку письмово та додати її до матеріалів розслідування.

6.4.3. Після прибуття на місце АП голова комісії з розслідування інформує про це керівника органу місцевого самоврядування, проводить організаційне засідання, на якому зачитує наказ про призначення комісії, заслуховує посадових осіб, які здійснювали первинні дії на місці АП, про обставини АП і виконану роботу, створює робочі органи комісії і призначає їх керівників, визначає основні напрями робіт на початковому етапі розслідування, дає необхідні оперативні вказівки.

6.4.3.1. Указівки голови комісії з питань, пов'язаних з розслідуванням АП, є обов'язковими для виконання всіма особами, які беруть участь у розслідуванні АП і забезпечують роботу комісії.

6.4.3.2. Склади підкомісій, робочих груп, плани їх роботи затверджує голова комісії.

6.4.4. На місце АП допускаються особи, які мають спеціальний дозвіл голови комісії.

6.4.5. Робота комісії з розслідування АП виконується за планом, проект якого до його затвердження головою розглядається на засіданні комісії. План повинен передбачати основні напрями діяльності комісії, послідовність виконання робіт, досліджень, а також відповідальних за проведення робіт і терміни їх виконання. План роботи комісії деталізується в планах підкомісій і робочих груп.

До затвердження плану роботи комісії забороняється здійснювати роботи на місці АП, за винятком зовнішнього огляду, фіксації слідів, що можуть зникнути (відкладень льоду,

кіптяви тощо, слідів прямування ПС), евакуації поранених та загиблих і вилучення бортових реєстраторів.

Плани роботи комісії і підкомісій корегуються і доповнюються під час розслідування залежно від отриманих фактичних даних.

Дослідження компонентів ПС, експерименти на місці роботи комісії проводяться за планами, які затверджуються головою комісії і додаються до матеріалів розслідування.

6.4.6. Засідання комісії оформляються протоколами. Протоколи підписуються головою та начальником штабу комісії.

6.4.7. Дії членів комісії, підкомісій і робочих груп, що мають одночасно кримінально-процесуальний характер, спрямований на збирання доказових матеріалів (вилучення і передачу на збереження записів бортових та наземних реєстраторів та інше), а також пов'язані з похованням або кремацією загиблих, повинні проводитися з відома правоохоронного органу, що здійснює попереднє слідство.

6.4.8. Усі доказові елементи ПС, його технічна документація зберігаються до одержання письмового дозволу на їх знищення від органів слідства та прокуратури.

6.4.9. Для вирішення конкретних завдань у відповідних галузях науки і техніки, крім спеціалістів, що входять до складу підкомісій і робочих груп, до розслідування можуть залучатися експерти/фахівці.

6.4.9.1. Експерт відповідно до плану роботи комісії одержує письмове завдання від голови комісії або підкомісії з переліком питань, що потребують вирішення.

6.4.9.2. Результати роботи оформляються як висновки експерта (експертів), що обговорюються на засіданні комісії (підкомісії). Під час обговорення перед експертом можуть бути поставлені додаткові питання, відповіді на які оформляються як доповнення до експертного висновку.

6.4.9.3. Експертний висновок є офіційним документом і додається до матеріалів розслідування.

6.4.10. Результати проведених робіт у підкомісіях та робочих групах оформляються звітами, що розглядаються комісією (підкомісією) і додаються до матеріалів розслідування.

6.4.11. Підсумковим документом роботи комісії з розслідування АП є остаточний звіт за результатами розслідування АП (далі - остаточний звіт), що складається з урахуванням матеріалів підкомісій, робочих груп, результатів досліджень і експертиз, а також іншої наявної в розпорядженні комісії інформації (додаток 11).

Протягом 30 діб після початку розслідування АП комісією з розслідування складається попередній звіт. Попередній звіт складається у довільній формі та містить стислий опис обставин АП, уключаючи найбільш суттєву інформацію, рекомендації щодо безпеки польотів і запропоновані профілактичні заходи. Звіт направляється на ті самі адреси, що й остаточний звіт.

6.4.12. Проект остаточного звіту за результатами розслідування АП подається головою комісії на обговорення членам комісії. У разі виникнення розбіжностей оформлюється звіт, запропонований головою комісії. Член комісії, який не згодний зі змістом звіту, зобов'язаний підписати остаточний звіт з визначенням особливої думки у письмовому вигляді.

В особливій думці вказуються конкретні мотиви незгоди з їх обґрунтуванням, а також запропоновані формулювання. Особлива думка розглядається членами комісії з обов'язковим оформленням протоколу. У протоколі зазначаються висновок голови комісії щодо особливої думки та причини її відхилення при формуванні остаточного звіту комісії. Протокол підписується головою комісії.

Остаточний звіт підписується головою і всіма членами комісії.

Якщо в результаті розгляду особлива думка не була відмічена в звіті, то член комісії, що виклав її, підписує звіт з позначкою "З особливою думкою".

Аналогічний порядок повинен дотримуватися під час упорядкування і підписання звітів підкомісій та робочих груп.

У будь-якому разі особлива думка залишається як додаток до звіту комісії, підкомісії, робочої групи.

Одночасно з остаточним звітом з розслідування голова комісії підписує перелік документів, що додаються до матеріалів розслідування.

6.4.13. Голова комісії з розслідування АП з українським ПС на території України подає остаточний звіт на затвердження керівнику органу, що призначив розслідування АП, не пізніше

60 діб з моменту АП або в термін, визначений цим керівником у зв'язку з продовженням терміну розслідування.

6.4.14. Підсумковим документом за результатами розслідування АП з іноземним ПС є остаточний звіт, проект якого оформлюється комісією і підписується всіма її членами.

Проект остаточного звіту направляється комісією всім державам, що брали участь у розслідуванні, з пропозицією висловити свої зауваження до проекту документа.

Зауваження, що надійшли протягом 60 днів з моменту направлення проекту остаточного звіту, розглядаються комісією з розслідування АП. Зауваження, унесення яких у текст звіту визнано недоцільним, додаються до остаточного звіту як доповнення.

6.4.15. Матеріали розслідування АП (остаточний звіт з матеріалами, що додаються до нього) у 10-денний термін з моменту затвердження звіту направляються до:

ДІБП Державіаслужби;

експлуатанта ПС;

власника ПС;

розробника ПС;

остаточний звіт без додатків направляється до територіальних органів прокуратури, а також до міністерств і організацій, що брали участь у розслідуванні (на їх письмовий запит та за рішенням Голови Державіаслужби).

Розсилання (публікація) затверджених матеріалів розслідування здійснюється органом, що проводив розслідування АП.

6.4.16. У разі катастроф і аварій з ПС, максимальна маса якого більше 2250 кг з ПС, Державіаслужба направляє остаточний звіт до ІКАО.

6.4.17. У разі виявлення ознак здійснення терористичного, іншого акту, незаконного втручання в діяльність ЦА, розслідування проводиться з урахуванням особливостей інструкції з розслідування актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації.

6.5. Порядок організації і проведення досліджень

6.5.1. Спеціальні дослідження проводяться за рішенням комісії у разі встановлення в процесі розслідування, що конкретні компоненти потребують дослідження або випробування спеціалістами.

6.5.2. Підставою для проведення досліджень є звернення голови комісії з розслідування чи лист Державіаслужби до організації, яка визначена для його проведення, та технічне завдання комісії з розслідування, у якому докладно вказується мета проведення досліджень. Окрім технічного завдання на розслідування, комісія повинна додати довідку з детальною інформацією про відповідну частину або компонент, що охоплює такі аспекти, як:

дата встановлення виробу на ПС;

загальний час напрацювання;

загальний час напрацювання після останнього ремонту або технічного обслуговування;

відзначені попередні недоліки;

будь-які інші відомості, які допоможуть з'ясувати те, яким чином і чому відбулася відмова виробу або компонента.

6.5.3. Дослідження, пов'язані з розслідуванням АП, проводяться, як правило, сертифікованими науково-дослідними організаціями, підприємствами-розробниками, виробниками, експлуатантами, ремонтними підприємствами. Вибір підприємства залежить від характеру спеціальних досліджень і типу випробувань компонентів і систем. Комісія повинна бути впевнена в тому, що обране підприємство має можливості для проведення необхідних досліджень і випробувань.

6.5.4. При розробці організацією-виконавцем програми спеціальних досліджень беруть участь члени комісії з розслідування АП, які розробляли технічне завдання комісії на дослідження.

6.5.5. У разі потреби для проведення спеціальних досліджень можуть залучатися підприємства - співвиконавці досліджень, а також зацікавлені організації.

6.5.6. Якщо ПС або його агрегати, які рекомендуються для проведення дослідження, виготовлені в іншій державі та є необхідність у проведенні досліджень на підприємствах цієї держави, то рішення про проведення таких досліджень приймається Державіаслужбою з уповноваженим представником держави виробника, держави розробника, держави експлуатанта або держави реєстрації.

6.5.7. Декодування і розшифровування записів бортових реєстраторів проводиться в призначених Державіаслужбою центрах обробки польотної інформації (Центрах) або, у разі потреби, у відповідних організаціях держави реєстрації чи держави виробника.

У разі відсутності технічної можливості проведення цих робіт в Україні вони можуть бути виконані

в будь-якій іншій державі з обов'язковою присутністю представника комісії і контролем процесу розшифровування. Організація таких досліджень проводиться за згодою з повноважним органом відповідної держави.

Рішення про вибір Центру приймає голова комісії з розслідування АП за узгодженням з органом, що призначив комісію.

6.5.8. Центр повинен забезпечувати:

можливість демонтажу реєстраторів, які мають серйозні пошкодження, а також зчитування зроблених ними записів;

зчитувати первісні записи даних пам'яті без використання копіювального приладу виробника щодо перезапису або при відсутності корпусу аварійного реєстратора;

можливість розшифрувати та аналізувати необроблені сигнали разових команд без використання автоматизованих засобів;

можливість покращення якості цифрових записів мовних сигналів в кабіні екіпажу;

можливість графічно аналізувати дані розшифрувань та отримувати додаткові параметри, які безпосередньо не зареєстровані реєстратором, а також використовувати інші методи з метою оцінки імовірності результатів спостереження.

6.5.9. Комісія з розслідування АП передає в Центр:

технічне завдання на виконання обробки записів, яке затверджено головою комісії;

запломбований контейнер з носіями польотної інформації, який вилучений з місця АП;

циклограму параметрів, які реєструються на даному типі ПС;

градуювальні таблиці або аналітичні вирази, які використовуються для обчислення фізичних значень реєстрованих параметрів;

паспорт носія (за можливості), який містить значення параметрів, що відсутні у запису бортового реєстратора.

6.5.10. У разі АП з ПС України на території іншої держави і якщо в цій державі проводиться обробка та аналіз записів бортових реєстраторів, то Державіаслужба направляє свого представника для участі в процедурах обробки та аналізу польотних даних про АП, а також організує обробку і аналіз польотних даних на базі вітчизняного Центру обробки польотної інформації. Результати цієї обробки і аналізу можуть використовуватися при складанні остаточного звіту про АП.

6.5.11. Фахівці Центру можуть бути залучені до роботи в комісії з розслідування АП як члени комісії чи експерти.

6.5.12. Компоненти, які підлягають дослідженню, направляються на адресу підприємства-виконавця не пізніше 15 діб з моменту ухвалення рішення про дослідження. Терміни проведення досліджень не повинні перевищувати на:

окремі вироби і агрегати - 45 діб;

дослідження двигунів і комплексні дослідження - 60 діб.

6.5.13. У разі отримання компонента для проведення досліджень підприємство-виконавець визначає дату початку досліджень і направляє повідомлення про це організаціям-співвиконавцям із запрошенням узяти участь у дослідженнях. Термін початку досліджень повинен визначатися з урахуванням можливостей прибуття представників підприємств-співвиконавців. Цей термін не повинен перевищувати 5 діб з моменту одержання компонента. У разі неприбуття представників підприємств-співвиконавців до зазначеного терміну підприємство-виконавець проводить дослідження самостійно.

6.5.14. Організація (підприємство) - виконавець, у разі необхідності, має право додатково за згодою керівників залучати для проведення дослідження спеціалістів науково-дослідних організацій, підприємств промисловості, ремонтних і експлуатаційних організацій для одержання необхідних матеріалів, документів або консультацій.

6.5.15. Якщо підприємство-виконавець досліджень не має технічних можливостей для виконання робіт з окремих пунктів програми досліджень, то таку роботу за її заявкою можуть проводити інші організації на їхній базі за участю представників організації-виконавця дослідження.

6.5.16. Під час проведення спеціальних досліджень і випробувань персонал підприємств веде записи за відповідними формами, що використовуються підприємством для таких робіт. Члени комісії з розслідування, які контролюють ці роботи, також ведуть записи досліджень і випробувань.

6.5.17. Звіт за результатами досліджень є невід'ємною частиною матеріалів розслідування. Остаточний звіт з розслідування АП складається з урахуванням результатів досліджень після їх

завершення. Затверджувати і публікувати остаточний звіт до одержання звіту за результатами досліджень не дозволяється. Звіт досліджень складається з урахуванням зауважень членів комісії з розслідування АП.

6.5.18. Компоненти ПС, що пройшли дослідження, після затвердження остаточного звіту повертаються до держави, що проводить розслідування, і зберігаються протягом трьох місяців. Місце збереження визначається Державіаслужбою. Після закінчення зазначеного терміну Державіаслужба погоджує з правоохоронними органами, які проводять розслідування, питання про утилізацію компонентів та повідомляє підприємство-виконавця дослідження про прийняте рішення. Знищення (утилізація) провадиться зі складанням акта (у двох примірниках), який затверджується гербовою печаткою і відсилається власнику та експлуатанту ПС.

6.5.19. Згідно з Повітряним кодексом України всі витрати, пов'язані з розслідуванням АП, фінансуються експлуатантом авіаційної техніки.

Дослідження і випробування, пов'язані з розслідуванням АП, які проводяться науково-дослідними і конструкторськими установами, ремонтними підприємствами авіаційної промисловості, фінансуються за рахунок коштів цих установ і підприємств з наступним відшкодуванням витрат експлуатантом авіаційної техніки.

Збитки експлуатанта авіаційної техніки, пов'язані з розслідуванням авіаційної події, можуть бути частково або цілком відшкодовані за рахунок страхового фонду безпеки цивільної авіації або іншого страхового фонду.

6.5.20. Оформлення, затвердження і розсилання матеріалів розслідування АП до одержання результатів дослідження забороняється.

6.6. Участь спеціалістів України в розслідуванні авіаційних подій з повітряними суднами України на території іноземних держав

6.6.1. У разі АП з ПС, що зареєстровані в Україні, за межами України розслідування АП проводиться органами розслідування АП держави місця події. Державіаслужба призначає уповноваженого представника з розслідування. У разі потреби, для допомоги в роботі уповноваженому представнику призначаються радники з числа фахівців Державіаслужби, експлуатанта, з ПС якого трапилася подія, та інших зацікавлених організацій.

6.6.2. Після затвердження персонального складу групи спеціалістів відповідне повідомлення направляється державі місця АП і при потребі до МЗС України. Оформлення виїзду спеціалістів, які беруть участь у розслідуванні АП, здійснюється у встановленому порядку відповідними підрозділами органів виконавчої влади і організацій України, які призначили спеціалістів для участі в розслідуванні.

6.6.3. Права уповноваженого представника з розслідування і його радників наведені в пункті 6.1.4.2 цих Правил. Усі питання, які виникають у ході розслідування, вирішуються уповноваженим представником через уповноваженого з розслідування (голову комісії) держави, яка проводить розслідування АП.

6.6.4. Дипломатичні представництва, консульські установи та представництва організацій ЦА України в державі місця АП, а також представники власника (експлуатанта) ПС надають всебічне сприяння групі спеціалістів, які беруть участь у розслідуванні, у тому числі в забезпеченні транспортом, зв'язком, приміщеннями для роботи та відпочинку, харчуванням та іншим.

6.6.5. За результатами участі в розслідуванні АП уповноважений представник з групою радників складають довідку, яка направляється в зацікавлені організації. Ця група розглядає проект остаточного звіту з розслідування АП, поданий органом розслідування держави місця АП, і протягом 60 діб дає та відправляє зауваження до зазначеного звіту.

6.6.6. Якщо держава місця події передає проведення розслідування АП Україні, то таке розслідування проводиться згідно з вимогами цих Правил з дотриманням стандартів та рекомендацій Додатка 13 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію.

6.6.7. Якщо під час АП з ПС реєстрації України за межами України неможливо встановити, на території або зоні відповідальності якої держави сталася АП з ПС реєстрації України, або якщо держава місця АП не проводить розслідування, то розслідування проводиться комісією, що призначається Державіаслужбою.

6.6.8. Якщо держава

місця події, яка розслідує АП, протягом 30 діб не подає попередній звіт, то Державіаслужба направляє в установленому порядку запит щодо отримання звіту. Якщо протягом 45 діб після направлення запиту держава місця події не подає попередній звіт або інформацію про хід розслідування, то Державіаслужба готує і направляє відповідний запит в ІКАО та до Уряду держави розслідування.

6.7. Порядок надання гласності інформації, пов'язаної з розслідуванням авіаційної події

6.7.1. У процесі розслідування (до затвердження остаточного звіту) розповсюдження інформації обмежується тільки фактичними даними про обставини АП.

6.7.2. Не підлягають публікації та оголошенню в засобах масової інформації відомості про:

будь-які заяви осіб, отримані в процесі розслідування;

будь-яке листування між особами, що мають відношення до експлуатації ПС;

медичні або конфіденційні відомості, які стосуються осіб учасників АП;

записи бортових мовних реєстраторів переговорів екіпажу та розшифрування таких записів;

погляди, які висловлюються при аналізі інформації, у тому числі записів бортових реєстраторів.

Вищезазначена інформація може бути піддана гласності тільки в разі, якщо повноважний орган, який відповідає за здійснення правосуддя, установить, що надання гласності не буде мати негативних наслідків для одержання інформації в даному чи майбутньому розслідуванні.

Ці записи включаються в остаточний звіт або в матеріали до нього тільки в тому разі, якщо вони мають безпосереднє відношення до АП. Частини записів, що не мають стосунку до такого аналізу, гласності не підлягають.

Інформація, яка міститься у вищезазначених записах, у тому числі інформація, яка добровільно надана особами, які опитуються в процесі розслідування АП, може бути використана неналежним чином з метою наступного дисциплінарного, цивільного, адміністративного або кримінального розслідування. Якщо така інформація буде поширюватися, то такі дані в майбутньому не будуть відверто сповіщатись особам, які проводять розслідування. Відсутність доступу до зазначеної інформації завдасть шкоди процесу розслідування і матиме серйозні негативні наслідки для безпеки польотів.

6.7.3. Усю інформацію щодо обставин та причин АП учасники розслідування можуть використовувати для своїх організацій з метою проведення профілактичних заходів, направлених на підвищення безпеки польотів. За будь-яких обставин ця інформація не може бути надана або обговорюватись з не уповноваженими на це особами, щоб не зашкодити процесу розслідування.

6.7.4. Офіційна інформація про АП та результати розслідування можуть бути доведені до відома юридичних осіб та громадян повноважним органом, який призначив комісію, після завершення розслідування.

6.8. Порядок проведення розборів за результатами розслідування

6.8.1. Після завершення розслідування АП в організації власника або експлуатанта ПС, з яким виникла АП, проводиться розбір.

6.8.2. Метою розбору є доведення до відома зацікавлених організацій та осіб обставин, причин, факторів і рекомендацій щодо попередження АП.

6.8.3. Як правило, усі розбори проводяться відкрито.

Розбори можуть бути закритими, якщо розглядаються матеріали, що не призначені для відкритої публікації.

6.8.4. Голова комісії з розслідування АП визначає час проведення розбору, місце його проведення та сповіщає членів комісії, а також усіх зацікавлених осіб та організацій.

6.8.5. Розбір проводить голова комісії з розслідування або особа, яка ним уповноважена. На розборі заслуховується остаточний звіт із запропонованими рекомендаціями та надаються висновки комісії Державіаслужби за результатами комплексної перевірки стану забезпечення безпеки польотів експлуатанта, з ПС якого сталася АП.

6.8.6. Учасники розбору можуть подавати свої пропозиції та рекомендації, що випливають з результатів розслідування та направлені на підвищення рівня безпеки польотів. Пропозиції подаються в письмовому вигляді.

6.8.7. Матеріали розслідування доводяться до відома всіх експлуатантів України на підсумкових розборах з безпеки польотів, які проводить Державіаслужба, а також у письмовому вигляді в

інформаційних бюлетенях з безпеки польотів.

6.9. Порядок перегляду або зміни висновків за результатами розслідування

6.9.1. Закінчене розслідування АП може бути відновлене в разі надходження нових відомостей щодо обставин та причин.

6.9.2. Рішення про поновлення розслідування приймається органом, який призначив комісію з розслідування АП, на прохання організацій-учасників розслідування або фізичних осіб, і тільки за результатами надходження нових доказів.

6.9.3. Заява про перегляд результатів розслідування подається в письмовому вигляді до органу, який призначив комісію з розслідування, і повинна містити:

обґрунтування нових причин (факторів) виникнення АП, які раніше не розглядались;

документи і результати досліджень, якщо вони є та обґрунтовують заново поставлену проблему;

роз'яснення причини, чому проблема не була поставлена раніше в процесі роботи комісії з розслідування.

7. РОЗСЛІДУВАННЯ ІНЦИДЕНТІВ

7.1. Організація розслідування

Розслідування інцидентів є ефективним засобом профілактики і попередження АП шляхом вжиття заходів щодо усунення відхилень від нормального функціонування авіаційно-транспортної системи до того, як ці відхилення призведуть до АП.

З метою сприяння збору інформації про фактичні та потенціальні недоліки в забезпеченні безпеки польотів функціонує система обов'язкового надання даних про інциденти.

Експлуатант повинен створювати систему донесень і надання даних про інциденти та небезпечні відхилення в функціонуванні авіаційно-транспортної системи.

Система донесень і надання даних про інциденти згідно з рекомендаціями ICAO не повинна бути орієнтована на застосування покарання та передбачає захист джерел інформації.

7.1.1. Період події, віднесеної Правилами до визначення "інцидент", триває з моменту, коли будь-яка особа піднімається на борт ПС з наміром здійснити політ, до моменту, коли всі особи, що перебувають на борту, покинули ПС.

7.1.2. Серйозні інциденти та інциденти підлягають обов'язковому розслідуванню в експлуатації згідно з переліком, наведеним у додатку 1.

Підлягають розслідуванню також інші серйозні інциденти та інциденти, що не ввійшли у вищезазначені переліки, але підпадають за визначенням до інцидентів чи серйозних інцидентів.

Остаточне рішення про класифікацію серйозних інцидентів та інцидентів приймається Державіаслужбою.

Не підлягають розслідуванню і класифікації як інциденти випадки відмов та неполадок авіатехніки, які внесені в перелік допустимих відмов згідно з КЛЕ (MEL) конкретного типу ПС, з якими дозволяється виконання польотів.

Не підлягають класифікації як інциденти випадки вимушених посадок ПС на незаплановані аеродроми через погіршення стану здоров'я пасажирів.

7.1.3. Строк розслідування інцидентів не повинен перевищувати 10 робочих діб (20 діб - для серйозних інцидентів) і визначається від дати видання наказу про призначення комісії з розслідування до дати затвердження звіту за результатами розслідування.

7.1.4. Для своєчасного і якісного розслідування інцидентів Правила визначають такі процедури:

- організація розслідування;

- порядок повідомлення;

- первинні дії посадових осіб;

- організація і порядок роботи комісії.

7.1.5. Організацію і розслідування інцидентів (серйозних інцидентів) з цивільними ПС України та цивільними ПС іноземних держав на території України здійснює ДІБП Державіаслужби.

7.1.6. Залежно від обставин і наслідків, Державіаслужба може делегувати повноваження проведення розслідування інцидентів експлуатанту (власнику) ПС, керівнику аеропорту місця події і через ДІБП у найкоротший термін після одержання первинного повідомлення офіційно інформує зазначених керівників.

У таких випадках зазначені керівники формують і призначають своїм наказом комісію з розслідування. Головою комісії призначається посадова особа, яка обов'язково повинна мати сертифікат розслідувача. Членами комісії призначаються відповідні спеціалісти, які мають необхідний досвід за напрямом діяльності. Копії наказів про призначення комісій надаються до ДІБП. При відсутності спеціалістів, які мають сертифікат розслідувача,

розслідування інциденту проводиться комісією Державіаслужби.