Про затвердження Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання

Про затвердження Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання

Наказ Міністерства аграрної політики України

від 11 липня 2005 року N 310

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

28 липня 2005 р. за N 819/11099

Відповідно до статті 22 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" та Положення про Міністерство аграрної політики України, затвердженого Указом Президента України від 7 червня 2000 року N 772, з метою створення дієвих умов роботи зернопереробних та хлібоприймальних підприємств різних форм власності і господарювання, поліпшення обліку й уніфікації оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання (далі - Інструкція), що додається.

2. Уважати такою, що не застосовується на території України, "Инструкцию о порядке ведения учета и оформления операций с зерном и продуктами его переработки на предприятиях хлебопродуктов системы Министерства заготовок СССР", затверджену наказом Міністерства заготівель СРСР від 15.02.78 N 55.

3. Державній інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку (Білий О. І.):

- забезпечити подання цього наказу в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;

- визначити порядок та умови доведення Інструкції до відома підприємств та організацій-замовників.

4. Державній інспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку, Міністерству агропромислового комплексу Автономної Республіки Крим, головним управлінням агропромислового розвитку обласних державних адміністрацій та Управлінню агропромислового розвитку Севастопольської міської держадміністрації забезпечити контроль за виконанням вимог Інструкції.

5. Скасувати наказ Міністерства аграрної політики України від 30 грудня 2004 року N 494 "Про затвердження Інструкції про порядок обліку і оформлення операцій із зерном і продуктами його переробки на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форм власності і господарювання".

6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Мельника С. І.

Міністр

О. П. Баранівський

ПОГОДЖЕНО:

Голова Державного комітету України

з питань технічного регулювання

та споживчої політики

М. Негрич

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства аграрної політики України

від 11 липня 2005 р. N 310

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

28 липня 2005 р. за N 819/11099

ІНСТРУКЦІЯ

ПРО ПОРЯДОК ВЕДЕННЯ ОБЛІКУ Й ОФОРМЛЕННЯ ОПЕРАЦІЙ ІЗ ЗЕРНОМ І ПРОДУКТАМИ ЙОГО ПЕРЕРОБЛЕННЯ НА ХЛІБОПРИЙМАЛЬНИХ ТА ЗЕРНОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ НЕЗАЛЕЖНО ВІД ФОРМ ВЛАСНОСТІ І ГОСПОДАРЮВАННЯ

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція встановлює процедуру ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних і зернопереробних підприємствах з метою ефективного використання ресурсів зерна.

1.2. Інструкція, розроблена з урахуванням змін у господарському механізмі підприємств із зберігання та перероблення зерна, є обов'язковою до виконання усіма підприємствами незалежно від їх форм власності та господарювання.

1.3. Оформлення операцій та первинний облік зерна і продуктів його перероблення, насіння олійних культур і трав на підприємствах здійснюються відповідно до Законів України "Про зерно та ринок зерна в Україні", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Постанови Верховної Ради України від 12.09.91 N 1545 "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР", положень (стандартів) бухгалтерського обліку, затверджених наказами Міністерства фінансів України, форм документів первинного обліку хлібоприймальних та зернопереробних підприємств, затверджених наказом

Державного комітету заготівель Ради Міністрів СРСР від 15.04.64 N 2111, інших діючих нормативних актів та цієї Інструкції.

1.4. Кількісно-якісний і бухгалтерський облік ведеться окремо за всіма видами надходження, а при зберіганні - окремо (по змозі). Загальний облік зерна за культурами, за класами ведеться в реєстрі, що долучається до форми N 36 "Кількісно-якісний облік хлібопродуктів".

Усі операції із зерном і продукцією ведуться у фізичній масі з точністю до одного кілограма. Облік продукції в упаковці стандартною масою ведеться у фізичній масі за кількістю місць.

1.5. Матеріально відповідальними особами за кількісно-якісне зберігання зерна і продукції є начальники цехів, виробничих дільниць, завідувачі складів, майстри, змінні петлівники, круп'янщики. Підзвітні цим особам заступники, змінні майстри виробничих дільниць несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

1.6. Керівник підприємства укладає з кожною матеріально відповідальною особою договір про повну матеріальну відповідальність за всі матеріальні цінності, передані йому при оформленні на роботу і прийняті ним протягом усього часу дії договору. Керівник підприємства зобов'язаний ознайомити матеріально відповідальну особу з цією Інструкцією і положеннями про матеріальну відповідальність Кодексу законів про працю України (статті 130 - 138). При зміні матеріально відповідальних осіб зерно і продукція, що перебувають на відповідальному зберіганні, передаються призначеним матеріально відповідальним особам точно за масою в місцях складування.

Передання хлібопродуктів від однієї матеріально відповідальної особи іншій здійснюється тільки за масою або перерахунком місць продукції.

1.7. В Інструкції наводяться діючі норми природних утрат зерна й продукції при транспортуванні, зберіганні, сушінні й доробці. Ці норми використовуються при виникненні нестач у процесі взаємовідносин із постачальниками та споживачами для оформлення відповідних претензій, а також для аналізу й оцінки результатів господарсько-фінансової діяльності окремих підрозділів підприємства та підприємства в цілому.

2. Терміни й визначення

Терміни і визначення, що використовуються у цій Інструкції, вживаються у значеннях, визначених чинними законодавчими та іншими нормативними актами України.

3. Оформлення надходження зерна й продукції

3.1. Загальні положення

3.1.1. Приймання зерна на зберігання, перероблення та заставу від власників проводиться за укладеними договорами - окремо щодо зберігання, переробки і застави відповідно до вимог Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні", Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

3.1.2. Для приймання зерна від власників кожен з них повинен надати:

договір складського зберігання зерна за встановленою формою з хлібоприймальним або зернопереробним підприємством;

товарно-транспортну накладну за формою N 1-СГ або іншою формою;

у випадках, передбачених чинним законодавством, документи, що засвідчують якість зерна та продуктів його перероблення.

3.1.3. Оформлення документів при надходженні зерна проводиться за його кількістю та якістю щодо кожного власника.

3.1.4. Кожна партія зерна і продуктів його перероблення (крім упакованої у мішки), що надійшла на підприємство, приймається матеріально відповідальною особою за масою, установленою на вагах з діючим клеймом у присутності особи, що доставила хлібопродукти, і обов'язково за якістю, визначеною виробничою технологічною лабораторією підприємства (далі - ВТЛ).

3.1.5. Керівник підприємства зобов'язує заступника, головного інженера, головного бухгалтера, інженерно-технічних працівників і матеріально відповідальних осіб періодично (не рідше одного разу на місяць, а при масовому надходженні зерна - щодоби) перевіряти справність вагів і дотримання правил зважування зерна й продукції вагарями, періодично проводити контрольні переважування з відповідними помітками про це в журналах контрольних зважувань.

У разі виявлення фактів розбіжностей при зважуванні оформлюється відповідний акт.

Керівник підприємства забезпечує систематичну перевірку вагового

господарства вповноваженими органами. При надходженні зерна та продукції автомобільним транспортом у супровідному документі працівники, призначені керівником підприємства, роблять відмітки про час прибуття і вибуття автомобіля.

3.1.6. Визначення якості зерна й продукції проводиться ВТЛ підприємства за методиками й показниками, установленими чинними нормативними документами. У разі незгоди власника зерна чи матеріально відповідальної особи зернового складу з даними аналізу, зробленого лабораторією, у їх присутності повинен бути зроблений повторний аналіз, а при незгоді з повторним аналізом зразок направляється у добовий термін для аналізу до лабораторії, визначеної Державною інспекцією з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку Міністерства аграрної політики України (далі - Держконтрольсільгосппрод), або передається для аналізу уповноваженому співробітнику Держконтрольсільгосппроду, якщо він є на підприємстві. Результат аналізу, виконаного Держконтрольсільгосппродом, є остаточним (наказ Міністерства аграрної політики України від 15.06.2004 N 228 "Про затвердження Технічного регламенту зернового складу", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.07.2004 за N 835/9434).

3.1.7. Конфіденційність інформації про власників зерна визначено Законом України "Про зерно та ринок зерна в Україні". Порядок декларування зерна суб'єктами зберігання зерна затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.12.2002 N 1877.

3.1.8. При доставці зерна власником своїм автомобільним транспортом товарно-транспортні накладні виписуються на кожну партію в трьох примірниках, з яких перший примірник залишається на підприємстві, а другий і третій примірники повертаються власнику. При доставці зерна транспортною організацією за договором із хлібоприймальним підприємством накладна виписується в чотирьох примірниках, з яких перший примірник залишається на підприємстві, другий примірник повертається власнику зерна, а третій і четвертий примірники направляються через водія автотранспортної організації для розрахунків з клієнтом за доставку вантажу (наказ Міністерства транспорту України від 14.10.97 N 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні", зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.98 за N 128/2568).

3.1.9. При доставці зерна без товарно-транспортної накладної у разі, коли у власника зерна є договір з підприємством, він чи його представник повинен написати заяву на ім'я керівника підприємства про приймання зерна і скласти за участю відповідних працівників хлібоприймального (зернопереробного) підприємства акт, у якому вказуються: найменування власника зерна, номер автомобіля і найменування його власника або автопідприємства, культура зерна, відстань доставки, маса вантажу за шляховим листом і фактичною масою. Акт складається у двох, трьох чи чотирьох примірниках і використовується у встановленому порядку.

Крім цього, виписуються три примірники товарно-транспортної накладної. Перший і другий примірники на приймання закупленого зерна завіряються підписами керівника і головного бухгалтера підприємства, а при їх відсутності - особами, які їх заміщують відповідно до наказу по підприємству, і вагарем. Товарно-транспортні накладні скріплюються печаткою підприємства. Третій примірник накладної підписується тільки вагарем. Перший і другий примірники накладної вручаються власнику під розписку в книзі реєстрації товарно-транспортних накладних (форма N 2), третій примірник накладної залишається на підприємстві.

На підзвітних хлібоприймальних підприємствах, де немає бухгалтера, товарно-транспортні накладні не виписуються, а документи з відміткою про приймання зерна для виписки товарно-транспортних накладних направляються основному підприємству. Керівник і головний бухгалтер підприємства є відповідальними за правильне виписування складських документів, облік і зберігання бланків складських документів.

3.2. Оформлення надходження однорідних за якістю партій зерна за середньодобовими пробами

3.2.1. Якщо власник зерна протягом доби завозить однорідні за

якістю партії зерна і приймання його проводиться за середньодобовими пробами, він робить відмітки на товарно-транспортній накладній "на перероблення", "зберігання" або "у рахунок заставної закупки зерна". Сертифіковане підприємство складає реєстр накладних за формою N ЗХС-3 (додаток 1), у якому вказуються дані аналізу середньодобової проби. На підставі реєстру відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.04.2003 N 510 "Про забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно" виписується Складська квитанція на зерно (далі - СК) за встановленою формою або, на бажання поклажодавця, складське свідоцтво на зерно у порядку, визначеному Положенням про обіг складських документів на зерно, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 за N 605/7926. На бланку СК у пункті "Примітка" вказують мету надходження зерна.

Після визначення вологості, засміченості й зараженості зерна технік-лаборант указує на зворотному боці відповідної товарно-транспортної накладної чи на іншому супровідному документі показники вологості, смітності, зараженості й номер складу (силосу в елеваторі), у якому повинно бути розміщене зерно, завіряє їх своїм підписом і направляє автомобіль на ваги. Якщо зерно доставлене на підприємство з товарно-транспортною накладною іншої форми, що не має необхідних показників, уповноважена особа ВТЛ ставить на звороті першого примірника накладної штамп і заповнює зазначені вище дані в тексті штампа такої форми:

_____________ підприємство

(власник зерна)

Покласти в склад N _______

(силос елеватора)

Вологість _______________ %

Засміченість _____________ %

Зараженість _____________

Старший технік-лаборант __________

________________________

Зерно, прийняте в склад N ________

(силос елеватора)

____________ 200_ року

Журнал N 28

N запису _________________

Автомобіль N _____________

Власник __________________

Маса брутто _______________

Вагар _____________________

Маса тари _________________

Маса нетто ________________

Вагар _____________________

(підпис)

Матеріально відповідальна особа __________________________________________

(підпис)

Вологість зерна, визначена вологоміром, указується лише на першому примірнику накладної, що залишається на підприємстві. Вагар, а при його відсутності матеріально відповідальна особа, одержує від водія чи від представника власника всі три чи чотири примірники накладної і після зважування автомобіля із зерном заносить у журнал переважування вантажів (форма N ЗХС-28) такі дані: номер накладної, дату зважування, найменування господарства, код відправника чи одержувача, номер автомобіля й причепа, найменування культури, код культури й масу брутто. Одночасно з цим він указує на першому примірнику накладної номер запису в журналі (форма N ЗХС-28) і масу брутто, завіряючи їх своїм підписом. При розбіжностях у вазі понад 0,1 % складаються акти з обов'язковою участю особи, відповідальної за перевезення вантажу.

За наявності на підприємствах трьох і більше автомобільних ваг вагар указує на першому примірнику накладної номер запису в журналі (форма N ЗХС-28) дробом: чисельник - номер автоваг і знаменник - порядковий номер запису в журналі. У тому разі, якщо в накладній власник зерна не вказав номер автомобіля та найменування його власника, вагар обов'язково зазначає ці дані в тексті поставленого на накладній штампа на підставі шляхового листа.

Після визначення маси брутто й оформлення першого примірника товарно-транспортної накладної вона вручається водію чи представнику власника зерна й автомобіль направляється для розвантаження у відповідне зерносховище, а інші примірники залишаються у вагаря автомобільних ваг до розвантаження автомобіля. За

наявності на підприємстві двох автомобільних ваг (в'їзних і виїзних) представнику власника чи водію, що доставив зерно, уручаються всі примірники накладної, і він після розвантаження передає їх вагарю виїзних ваг.

На підприємствах, що мають одні автомобільні ваги, у журналі (форма N ЗХС-28) записуються маса брутто, нетто та маса тари. На лицьовому боці першого примірника накладної вагар указує всі три вагарні покази (брутто, тара, нетто).

На підприємствах, що мають двоє автомобільних ваг (спарені), що обслуговуються одним вагарем, ведеться одна книга журналу (форма N ЗХС-28). Журнали ведуться окремо за парними і непарними числами місяця.

На підприємствах, що мають окремі в'їзні й виїзні автомобільні ваги, які обслуговуються різними вагарями, на в'їзних вагах визначається маса брутто, а на виїзних вагах - маса тари. У цьому разі для автомобільних ваг заводиться окремий журнал. У журналі виїзних ваг порядкові номери записів указуються заздалегідь для того, щоб при визначенні маси тари розвантажених автомобілів записи робилися за тим самим порядковим номером, за яким усі дані про цей автомобіль записані в журналі в'їзних автомобільних ваг.

У журналі виїзних ваг записують, крім маси тари, також масу брутто (із накладної) і масу нетто.

У тому разі, коли розвантаження автомобілів із зерном проводиться за допомогою автомобілерозвантажувачів, машиністи автомобілерозвантажувачів на зворотному боці першого примірника накладної (що залишається на підприємстві) указують "автомобіль розвантажений у склад (силос елеватора) N" і завіряють її своїм підписом.

Матеріально відповідальна особа після розвантаження автомобіля вказує на звороті першого примірника накладної номер складу (силос елеватора), куди прийнято зерно, розписується в прийманні зерна і направляє автомобіль на ваги для зважування тари.

Вагар виїзних автомобільних ваг після зважування порожнього автомобіля робить у своєму журналі за порядковим номером, зазначеним на звороті першого примірника накладної, такі записи: номер накладної, найменування власника, масу тари.

На підприємствах, що мають троє і більше автомобільних ваг, у журналах виїзних ваг порядкові номери записів не вказуються, а вказується номер запису в'їзних ваг, зазначений вагарем на першому примірнику накладної. Записи в журналі робляться в порядку надходження документів. Одночасно вагар указує на звороті першого примірника накладної масу тари й масу нетто, завіряючи їх своїм підписом. Після цього вагар заповнює на інших примірниках накладної номер складу, куди прийнято зерно, масу нетто і завіряє ці дані своїм підписом. Перші примірники накладних вагар передає в бухгалтерію підприємства. За цими примірниками бухгалтер складає реєстри накладних (форма N ЗХС-3) на прийняте зерно за середньодобовими пробами.

Зважування автомобілів, завантажених зерном, а також після їх розвантаження проводиться без водія, який у момент зважування автомобіля повинен виходити з кабіни. Зважування великовантажних автомобілів із причепами без розчеплення заборонено.

3.2.2. Усі інші операції з приймання та видачі зерна і продукції, уключаючи вивезення відходів III категорії на знищення, реєструються в тих самих вагових журналах у встановленому порядку.

Після закінчення операційного дня бухгалтер підраховує в розділі I реєстру накладних підсумок фізичної маси, а вагар у той самий термін підраховує у вагових журналах (форма N ЗХС-28) підсумки приймання зерна щодо кожної культури за минулу операційну добу за графами "брутто" і "тара" і здає журнали в бухгалтерію підприємства. Далі бухгалтер звіряє вагові показники для того, щоб різниця між масою брутто і масою тари за журналами дорівнювала масі нетто.

Реєстри щодо кожної культури передаються начальнику ВТЛ чи змінному техніку-лаборанту, який заповнює в них показники лабораторного аналізу середньодобової проби, завіряє їх підписом, реєструє в журналі реєстрації лабораторних аналізів і реєстри повертає в бухгалтерію.

Відпуск зерна власнику після закінчення терміну зберігання згідно з договором або достроково на його вимогу здійснюється після складання на

підприємстві акта-розрахунку на підставі складських документів на зерно.

Проби зерна після проведення аналізу і після закінчення терміну зберігання повертаються відповідному власнику при доставці ним наступної партії зерна цієї самої культури (до зважування автомобіля). Якщо проби власникам не повертаються, маса їх указується в реєстрі і долучається до фізичної маси прийнятого зерна.

Після перевірки маси й заповнення в реєстрах показників аналізу бухгалтер передає всі реєстри разом з долученими до них накладними власників зерна відповідним матеріально відповідальним особам для перевірки правильності включення накладних у реєстри й визначення маси нетто прийнятого зерна.

Після перевірки матеріально відповідальні особи підписують реєстри і повертають їх у бухгалтерію підприємства. Переліки реєстрів матеріально відповідальні особи додають до звіту про рух хлібопродуктів і тари на елеваторах і складах (форма N ЗХС-37).

На основі показників лабораторного аналізу, перевіреної фізичної маси й інших даних бухгалтер робить грошовий розрахунок і передає реєстри для перевірки і підпису головному бухгалтеру підприємства чи уповноваженій особі.

Після перевірки реєстру і грошового розрахунку бухгалтерією виписується СК або, на бажання поклажодавця, складське свідоцтво на зерно. Перший примірник складського документа разом з другим примірником реєстру накладних (форма N ЗХС-3) передаються власнику. Перші примірники реєстру накладних разом з накладними власників зерна додаються до другого примірника складського документа і зберігаються в бухгалтерії підприємства.

У залежності від конкретних умов роботи підприємства можуть установлювати інший порядок ведення журналів (форма N ЗХС-28), при обов'язковій умові негайної реєстрації у журналі маси брутто після зважування автомобіля із зерном.

3.3. Оформлення надходження неоднорідного за якістю зерна та одиничних партій

3.3.1. При надходженні на підприємства неоднорідного за якістю зерна приймання його за середньодобовими пробами не допускається. Його показники встановлюються лабораторією за кожною партією окремо, а також за одиничними партіями (автомобіль, вагон, баржа). Після визначення якості партії зерна, що надійшла, старший лаборант зміни вказує на звороті товарно-транспортної накладної усі показники якості, що вимагаються, і номер зерносховища, у який направляється зерно. Показники якості зерна, відсутні на звороті накладної, дописуються від руки.

На підставі перших примірників накладних у бухгалтерії підприємства складаються реєстри накладних за формою N ЗХС-4, за підсумками яких визначаються середньозважені показники якості прийнятого зерна і середньозважений фактичний вихід зерна з кукурудзи в качанах.

Реєстри форми N ЗХС-4 складаються у двох примірниках за кожним поклажодавцем і на кожну прийняту протягом дня культуру, в розрізі окремих місць зберігання зерна (зерносховищ). Розподіл фізичної маси прийнятого зерна за місцями зберігання вказується в розділі II реєстру і засвідчується підписами матеріально відповідальних осіб.

Перші примірники реєстру (форма N 3ХС-4) разом з накладними поклажодавців зберігаються в бухгалтерії підприємства разом з другими примірниками складських документів, а другий примірник реєстру долучається до першого примірника складського документа на зерно і видається поклажодавцям.

Визначення маси зерна, що надійшло, і оформлення приймання проводяться в такому самому порядку, що й при прийманні зерна за середньодобовими пробами.

3.3.2. При надходженні від власника одиничних партій зерна маса і якість прийнятого зерна й насіння указуються на звороті накладних, як і при прийманні зерна неоднорідної якості.

Реєстри накладних при цьому не складаються, а здавачам видаються складські документи на зерно за кожною накладною окремо. Перші примірники квитанції видаються власнику, третій примірник залишається в бухгалтерії підприємства.

3.4. Підсумкове оформлення надходження зерна й продукції

Форми бланків складських документів на зерно та порядок їх обігу встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2003 N 510 "Про

забезпечення сертифікації зернових складів на відповідність послуг із зберігання зерна та продуктів його переробки, запровадження складських документів на зерно" та наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198 "Про затвердження Положення про обіг складських документів на зерно", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.07.2003 за N 605/7926.

На вимогу особи, яка здала зерно на зберігання, підприємство зобов'язане виписувати окремі складські документи на будь-які частини зданого на зберігання зерна.

3.5. Порядок оформлення операцій із зберігання зерна

3.5.1. Після видачі власнику складського документа на зерно, прийняте на зберігання, підприємство згідно з правилами організації та ведення технологічних процесів здійснює операції із забезпечення його кількісного та якісного зберігання.

Розміщення зерна в елеваторах (складах) проводиться за принципом формування великих однорідних партій за культурами та їх якістю (типами, класами тощо), метою використання (зберігання, застава, перероблення). Тому здане власником зерно, знеособлюючись, складається в партію. На бажання поклажодавця і при наявності вільних місткостей для зберігання зерно може зберігатися персоніфіковано (знеособлено). Основними операціями із зерном (доробки) в елеваторах (складах) є його очищення і сушіння, які також вимагають формування крупних партій, близьких за показниками вологості та засміченості, відповідно до вимог "Инструкции N 9-7-88 по хранению зерна, маслосемян, муки и крупы", затвердженої наказом Міністерства хлібопродуктів СРСР від 24.07.88 N 185.

При визначенні параметрів зменшення вологості та засміченості зерна при його сушінні та очищенні береться різниця між фактичними показниками і показниками, установленими діючими нормативними актами.

При надходженні вологого чи засміченого зерна відповідно до погоджених обмежувальних кондицій ВТЛ готує розпорядження за формою N 34 на зерносховище про очищення і сушіння такого зерна. Розпорядження підписується начальником ВТЛ та затверджується керівником. На підставі розпорядження матеріально відповідальна особа зобов'язана забезпечити виконання дорученої їй роботи й оформити результати актом за другою частиною форми N 34 не пізніше наступного дня після закінчення роботи.

При очищенні зерна від смітної домішки утворюються побічні продукти і відходи. Класифікація продуктів, які одержують при очищенні, переробленні зерна і калібруванні кукурудзи на підприємствах галузі хлібопродуктів, наведена в додатку 2.

Побічні продукти від первинного оброблення зерна, відходи при наявності в них більше 10 % зерна пшениці або жита чи 20 % зерен інших культур, що належать за стандартами до цих культур до основного зерна, підлягають додатковому обробленню для вилучення з них основного зерна.

В акті форми N 34 зазначаються маса та якість зерна до і після доробки, маса та якість одержаних побічних продуктів і відходів. Акт підписується матеріально відповідальною особою, начальником ВТЛ, перевіряється бухгалтером і затверджується керівником підприємства.

При очищенні на зерноочисних машинах усієї партії зерна, яка окремо враховується, її маса визначається за даними бухгалтерії. У разі очищення частини зерна, яке зберігається в складі, маса до доробки визначається шляхом зважування або до закінчення доробки всієї партії шляхом обміру. Спосіб визначення маси зерна до доробки вказується в розпорядженні за формою N 34.

На елеваторах, сушильно-очисних баштах і механізованих складах, оснащених стаціонарними вагами, маса зерна, що відпускається для доробки, визначається шляхом зважування.

Побічні продукти і відходи, одержані при очищенні, передаються в цех або склад відходів за масою та якістю, визначеними окремо для кожної опрацьованої партії зерна. Відважування на побічні продукти і відходи додаються до актів на доробку за формою N 34.

При складанні актів про очищення зерна віднесення домішок, що містяться у відходах, до смітної або зернової проводиться за державним стандартом на відповідну культуру.

При оформленні очищення і сушіння зерна в потоці його масу в актах за

формою N 34 слід указувати, виходячи з даних про приймання зерна на цю потокову лінію. Одержані при очищенні зерна побічні продукти і відходи I та II категорій передаються в цех (склад) відходів за масою, списуються з рахунку основної культури і оприбутковуються за місцем зберігання. Відходи III категорії (некормові) накопичуються і знищуються. Відомості відважувань на побічні продукти і відходи додаються до актів за формою N 34 на очищення зерна.

Легка органічна домішка, що з'являється на поверхні зерна в складах унаслідок його самосортування, відходи, які створюються при переміщенні зерна транспортерами (без підвісних сит - легка органічна домішка), і змітки, які створюються при переміщенні зерна і при вантажно-розвантажувальних роботах, обробляються з метою вилучення нормального зерна, зважуються, списуються з основної культури й оприбутковуються за відповідним місцем зберігання, оформляються актом на оприбуткування зміток (форма N 22).

Не придатні для використання відходи повинні вивозитися з території підприємства і знищуватися. Ця операція оформляється актом на знищення непридатних відходів (форма N 23).

Для контролю за зберіганням і визначенням достовірності втрати зерна та продуктів його перероблення бухгалтерією підприємства ведеться щодо кожного місця зберігання, культури і кожного власника книга кількісно-якісного обліку хлібопродуктів (форма N 36).

Оперативний облік зерна і продуктів його перероблення може здійснюватися за допомогою засобів обчислювальної техніки. При цьому дані СК і акта-розрахунку обсягу зерна, побічних продуктів, що належать власнику, заносяться працівниками оперативного підрозділу бухгалтерії в комп'ютер - у картку власника зерна та продуктів його перероблення. Форма картки власника розробляється підприємством. До картки щоденно заносяться кількість зданого зерна на зберігання і окремо на перероблення, кількість продукції, яку потрібно видати, та обсяг вибраного зерна і продукції за культурами, сортами, видами. Ведення картки дає змогу кожному власнику оперативно відстежувати: скільки і якого зерна та продукції він вибрав, коли і яке зерно вивіз. Картка ведеться до повної вибірки зерна та продукції і завершення фінансових розрахунків. Ведення картки власника зерна і продуктів його перероблення не виключає ведення книги за формою N 36 як документального носія даних кількісно-якісного обліку хлібопродуктів.

3.5.2. Оформлення сушіння зерна на зерносушарках

На зерносушарках, які пов'язані зі складами для приймання зерна, що підлягає сушінню, і для просушеного зерна, яке перебуває у підпорядкуванні старшого майстра зерносушіння, ведеться одна загальна книга кількісно-якісного обліку.

Облік кількості просушеного зерна проводиться за масою, для чого зерно повинне бути зважене до і після сушіння. У такому разі убуток маси зерна від зменшення вологості при сушінні розраховується за формулою

100 · (a - b)

X =

____________

,

(1)

100 - b

де X - процент убутку в масі;

a - показник вологості за надходженням, %;

b - показник вологості після сушіння, %.

Визначений убуток умовно списується за складською та оперативною звітностями на основі акта за формою N 34. Згідно з бухгалтерським обліком убуток при сушінні відноситься на відповідний рахунок з наступним його списанням за актами зачищення конкретної партії зерна.

Списання убутку маси зерна при сушінні на сушарках за книгами кількісно-якісного обліку проводиться після використання або інвентаризації залишків зерна за актами зачищення, розглянутими і затвердженими в установленому порядку.

У такому самому порядку проводиться списання убутку за рахунок зменшення вологості при сушінні зерна за допомогою устаткування з тепловентиляційними агрегатами.

Для оперативного контролю за роботою зерносушарки старший майстер зерносушіння і за його дорученням змінний зерносушильник ведуть журнал обліку роботи зерносушарки за формою N 122 і вагові журнали переважування сирого і просушеного зерна.

3.6. Оформлення операцій із заставним зерном, що прийняте на зберігання

3.6.1. Організація заставних

закупівель зерна здійснюється відповідно до статті 12 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України".

3.6.2. При прийманні на відповідальне зберігання заставного зерна бухгалтерія підприємства на підставі реєстрів накладних за формами N ЗХС-3 і N ЗХС-4 виписує у двох примірниках просте або подвійне складське свідоцтво на зерно, на кожному з яких ставиться штамп "Заставна закупівля".

Залікова маса зерна визначається за формулою

Mф · (100 - W) · (100 - C)

Mз =

____________________________

,

(2)

(100 - Wб) · (100 - Cб)

де Mз - залікова маса зерна, кг;

Mф - фізична маса завезеного зерна, кг;

W - вологість завезеного зерна, %;

Wб - базисна вологість зерна, %;

C - уміст смітної домішки в завезеному зерні, %;

Cб - базисний вміст смітної домішки, %.

Як базисні показники за вологістю і засміченістю приймаються показники, передбачені діючою нормативною документацією на відповідні зернові культури, а щодо пшениці та ячменю встановлюються: вологість - 14,5 %, уміст смітної домішки - 2 % незалежно від класу зерна пшениці та ячменю.

Видача зерна власникам за їх письмовою вимогою проводиться з урахуванням конкретних показників його якості після складання акта-розрахунку зерна відповідно до складських документів на зерно, що належить власнику в обсягах, зменшених на величину побічних продуктів, відходів, механічних утрат та природного убутку за конкретний термін зберігання. Обсяг утрат розраховується за порядком, наведеним у розділах 5 та 10 Інструкції.

3.7. Оформлення обмолоту та перебирання кукурудзи в качанах

3.7.1. Обмолот і перебирання кукурудзи в качанах проводяться за розпорядженнями, підписаними керівником (заступником керівника) підприємства й начальником ВТЛ.

Отримані від обмолоту кукурудзи зерно, побічні продукти й відходи I і II категорій (крім стержнів) направляються в склади і приймаються матеріально відповідальними особами з обов'язковим зважуванням і визначенням їхньої якості лабораторією.

Маса отриманих стержнів визначається шляхом зважування. Стержні з наявністю невимолоченого зерна більше 1,2 % маси стержнів підлягають повторному обмолоту.

Обмолот кукурудзи в качанах оформляється актом (форма N 33). Акт складається на обмолот кожної партії, що окремо враховується, але не рідше ніж за два тижні.

Маса переданої в обмолот кукурудзи визначається як сума отриманої з обмолоту маси зерна, побічних продуктів, відходів і стержнів. Якість кукурудзи в качанах (середньозважена вологість і вихід зерна з качанів), а також якість отриманих з обмолоту зерна побічних продуктів, відходів, стержнів і наявність невимолоченого зерна на стержнях визначаються лабораторією.

До актів (форма N 33) додаються дані зважування і картки аналізу.

У разі, якщо при обмолоті кукурудзи неможливе зважування зерна, відходів і стержнів, їхня маса визначається за документами при реалізації.

3.7.2. Зібране при перебиранні кукурудзи в качанах і при зачищенні місць зберігання самообрушене зерно зважується і оприбутковується за актами, у яких указуються маса і визначені лабораторією його вологість і смітна домішка. До акта додаються картки аналізу. З рахунка кукурудзи в качанах списується маса чистого зерна (без сторонньої домішки), а на рахунок кукурудзи в зерні оприбутковується фактична маса, що включає всі домішки.

Одержані при перебиранні кукурудзи відходи (уражені хворобами качани, стержні, суцвіття та ін.) списуються з наявності за актами на перебирання, в яких указуються фактична маса відходів і визначені лабораторією якість і відсоток фактичного виходу зерна. Списання проводиться за середньозваженою вологістю зерна, стержнів і відходів.

3.7.3. Оформлення операцій з оброблення кукурудзи на кукурудзооброблювальних заводах (цехах)

3.7.3.1. На заводах (цехах) з оброблення гібридного й сортового насіння кукурудзи вся кукурудза, що надходить у качанах і в зерні, приймається начальником виробництва за масою після зважування і за якістю, визначеною лабораторією; саме він несе матеріальну відповідальність за зберігання прийнятої сировини і виробленої

продукції й відходів.

Начальник виробництва повинен перевіряти правильність зважування кукурудзи вагарями.

Кукурудза, що надійшла, оприбутковується начальником виробництва у звіті (форма N ЗХС-37) окремо за гібридами і сортами, у качанах і в зерні.

Кукурудза передається у виробництво за масою і списується у звіті (форма N ЗХС-37) на підставі акта на відпуск у сушильні камери. Акт про відпуск кукурудзи в качанах у виробництво складається на кількість, завантажену в сушильні камери, а кукурудзи в зерні - на кількість, що надійшла в силоси цеху обмолоту.

При відсутності ваг маса кукурудзи в качанах, завантаженої в сушильні камери, як виняток, визначається за обсягом на підставі обмірювання, зробленого в сушильних камерах після їхнього завантаження. Обмірювання і визначення маси проводяться комісією в складі начальника виробництва, начальника ВТЛ і старшого сушильного майстра.

Для контролю за роботою цеху обмолоту й обліку незавершеного виробництва маса зерна, отримана після обмолоту, визначається на автоматичних вагах, а за відсутності ваг - розрахунком за обсягом зерна, завантаженого в силоси цеху обмолоту.

При наявності складів для сировини, що перебувають під відповідальністю самостійних завідувачів, усі операції з приймання кукурудзи в ці склади і з відпуску її у виробництво здійснюються завідувачами складів. Кукурудза з цих складів відпускається у виробництво в усіх випадках з обов'язковим зважуванням. Завідувачі складів несуть повну матеріальну відповідальність за зберігання прийнятої ними кукурудзи.

Начальники виробництв і завідувачі зерносховищ щодоби здають у бухгалтерію звіти (форма N ЗХС-37) з доданням усіх документів.

3.7.3.2. У бухгалтерії ведуться окремо:

щодо кукурудзи, що надійшла як у склади, так і безпосередньо в бункер заводу, - книги кількісно-якісного обліку (форма N 36-а) за гібридами і сортами, у качанах і в зерні - за кожною матеріально відповідальною особою;

щодо кукурудзи, переданої у виробництво, - книга кількісно-якісного обліку за гібридами і сортами, у качанах і в зерні. У підсумку за місяць визначаються середньозважена вологість і смітна домішка. Показники виходу зерна і стержнів заповнюються в книзі на підставі лабораторних даних про відсотки виходу зерна і стержнів. Наявність зазначеної в книзі маси кукурудзи, що надійшла у виробництво, начальник виробництва підтверджує своїм підписом не пізніше 3-го числа наступного місяця. Показники зазначеної книги використовуються при складанні виробничого акта зачищення.

3.7.3.3. З метою перевірки роботи виробничих цехів і виявлення результатів використання сировини після закінчення місяця проводиться зачищення виробничого корпусу. Зачищення зерносховищ проводиться призначеною керівником підприємства комісією у складі заступника керівника підприємства, начальника ВТЛ, головного бухгалтера за участю матеріально відповідальних осіб.

Перед зачищенням повинен бути забезпечений контроль за закінченням оброблення сировини, переданої у виробництво в останній робочій зміні, після якої призначене зачищення.

В окремих випадках, коли за умовами виробництва зачистити сушильні камери чи силоси цеху обмолоту неможливо, комісія із зачищення зобов'язана установити масу й якість кукурудзи в качанах і зерні, що зберігалися у виробничому корпусі в момент зачищення, і вказати їх в акті зачищення.

Перед зачищенням усе оброблене за останню зміну насіння, побічні продукти і відходи повинні бути цілком передані до складу. Залишення в корпусі залишків обробленого насіння, побічних продуктів і відходів не допускається.

Якщо до закінчення зачищення проводиться передання сировини для наступної робочої зміни, що стане до роботи після зачищення корпусу, то сировина, що відпускається для цієї зміни, повинна направлятися у вільні сушильні камери і силоси цеху обмолоту. При цьому не можна допускати змішування сировини, що знову відпускається, із сировиною, використаною попередньою зміною до зачищення.

Акт про зачищення виробничого корпусу і результати оброблення насіння кукурудзи підписується всіма членами комісії і матеріально відповідальними особами.

Зазначені в акті зачищення маса й якість обробленої сировини й отриманого насіння, дрібного зерна, побічних продуктів і відходів повинні суворо відповідати даним кількісно-якісного обліку. Акт зачищення виробничого корпусу затверджується керівником підприємства.

3.7.3.4. Після закінчення сезону роботи проводиться генеральне (повне) зачищення підприємства. Акт генерального зачищення складається з розподілом у ньому сировини і готової продукції за гібридами і сортами (окремо в качанах і в зерні). Дрібнозерна кукурудза, побічні продукти, відходи і стержні також наводяться в цьому акті, що затверджується керівником підприємства.

3.7.3.5. Зачищення складів сировини, що перебувають під відповідальністю самостійних завідувачів складів, розгляд і затвердження актів зачищення проводяться в загальному порядку, установленому Інструкцією.

3.7.3.6. Передавання обробленого насіння кукурудзи з виробництва до складу готової продукції проводиться за стандартною масою мішка та кількістю місць і оформляється накладною (форма N 112). Один примірник накладної є підставою для списання продукції з рахунка виробництва, а другий - для оприбуткування продукції в складі.

Лабораторія виконує аналіз якості виробленої продукції за кожною окремою партією та середньодобовими пробами і передає в бухгалтерію картки аналізу насіння і відходів.

З випущеного з виробництва зерна кукурудзи в розсипному вигляді в бухгалтерії ведеться книга кількісно-якісного обліку (форма N 36).

Отримані при обробленні кукурудзи на заводах і в цехах дрібнозерна кукурудза, побічні продукти і відходи оприбутковуються з визначенням маси та якості. Передавання їх у склади оформляється накладною (форма N 112).

3.7.3.7. При виявленні в процесі виробництва бракованих партій насіння повинні бути вжиті заходи до їх повторного оброблення і ліквідації браку. Якщо насіння забраковане за схожістю і ця партія виключається з насіннєвих ресурсів і передається для використання на інші потреби, то ця продукція належить до відходів виробництва. Вартість і кількість її в обсяг виробленої продукції не включається.

3.8. Для забезпечення зберігання зерна на зернових складах ведеться реєстр зерна. Порядок його ведення визначено постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.2004 N 1569 "Про забезпечення реалізації деяких положень Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні".

4. Вирішення спірних питань за наявності розбіжностей при визначенні якості зерна і продукції

4.1. При надходженні зерна і продукції на підприємства автомобільним, залізничним чи водним транспортом ВТЛ підприємства-одержувача у момент вивантаження відбирається проба і виконується аналіз у встановленому порядку. Якщо при аналізі проби будуть виявлені розбіжності в якості, зазначеній у документі про якість, що додається до товарно-транспортної накладної відправника, понад норму допустимих відхилень, одержувач зобов'язаний забезпечити належне зберігання хлібопродуктів до вирішення спірних питань. За погодженням з відправником вантажу зберігання можливе:

без розвантаження транспорту - у цьому разі простій транспорту оплачує відправник вантажу;

з розвантаженням - у цьому разі вантажоодержувач зобов'язаний розвантажити транспорт у присутності інспектора державної хлібної інспекції (далі - ДХІ) зі складанням акта у місткість (силос, склад) з пломбуванням.

Протягом доби, крім вихідних днів, вантажоодержувач повинен викликати представника постачальника для участі в перевірці і складанні акта. Постачальник зобов'язаний направити свого представника для перевірки, якщо одержувач:

з одного з ним населеного пункту - не пізніше наступного дня;

з іншого населеного пункту - протягом трьох днів з моменту одержання хлібопродуктів.

У разі неприбуття представника постачальника в ці терміни одержувач повинен відповідно до діючих стандартів відібрати проби, сформувати середню пробу зерна чи насіння олійних культур масою не менше 2 кг в упаковці, яка гарантує незмінність якості, опломбувати чи опечатати сургучевою печаткою і разом з актом відбору проби, копіями документів про якість відправника і картки аналізу

одержувача в добовий термін направити для аналізу в лабораторію ДХІ чи подати все це з цією самою метою в той самий термін інспектору ДХІ при відвідуванні ним підприємства.

Лабораторія ДХІ в установленому порядку дає висновок про пробу підприємству не пізніше тридобового терміну з моменту одержання його без урахування вихідних днів. Термін видачі висновків може бути продовжений до 5 діб у разі одночасного надходження більше п'яти проб чи необхідності проведення хімічних аналізів.

У разі, якщо проба зерна чи насіння олійних культур подається інспектору ДХІ, який перебуває на підприємстві, за тими партіями, за якими ВТЛ установлені розбіжності в якості понад норми допустимих відхилень, перевірні аналізи проводяться лаборантом підприємства під контролем цього інспектора.

При наявності розбіжностей у якості понад норму припустимих відхилень за партіями, що надійшли в суднах, відбір повторної проби й визначення якості виконуються за участю інспектора ДХІ, а при його відсутності повторна проба відбирається за участю начальника виробничо-технологічної лабораторії (далі - ВТЛ) і направляється для аналізу в лабораторію ДХІ.

При розбіжності понад норму допустимих відхилень в якості насіння за вологістю, смітною домішкою й іншими товарними показниками якості сертифікати на насіння сертифікатами ДХІ не замінюються, а інспектором ДХІ видається "посвідчення на аналіз проби за формою N 4".

Акти-рекламації про розбіжності в якості насіння за вологістю, смітною домішкою й іншими товарними показниками якості складаються і направляються відправникам у звичайному порядку з доданням посвідчення ДХІ на аналіз проби.

У разі розбіжності понад норму допустимих відхилень в якості отриманого борошна чи крупи з даними документа про якість, що додається до товарно-транспортної накладної відправника, для аналізу і висновку про якість продукції запрошується інспектор ДХІ не пізніше трьох діб після розвантаження.

Проби зерна та продукції від партій, за якими складені акти-рекламації, зберігаються у ВТЛ підприємств-одержувачів упакованими в умовах, що гарантують незмінність якості, до остаточного розгляду претензії й опечатуються інспектором ДХІ, який видав висновок про якість.

На підставі висновку ДХІ підприємство складає акт-рекламацію і в місячний термін направляє претензію відправнику разом з актом-рекламацією та сертифікатом ДХІ на аналіз проби.

У разі, якщо погіршення якості чи псування зерна та продукції відбулися при транспортуванні, про це складається комерційний акт. Якщо псування відбулося з вини органів транспорту (несвоєчасна доставка вантажу, ушкодження рухомого складу й ін.), претензії про відшкодування втрат пред'являються до залізниці чи пароплавства в установлені терміни.

Якщо псування чи погіршення якості відбулися при транспортуванні з вини відправника, претензії на підставі комерційного акта пред'являються до відправника.

Акти-рекламації, що надходять від одержувача, реєструються бухгалтерією в книзі рекламацій. Керівник підприємства робить перевірку і вживає заходів до правильного визначення якості надалі. Підприємство-відправник на підставі акта-рекламації, підтвердженого аналізом ДХІ, уносить відповідні виправлення в книзі кількісно-якісного обліку.

4.2. У тому разі, якщо дані аналізу якості зерна й продукції у підприємства-одержувача відрізняються від відповідних показників сертифікатів ДХІ (понад норму припустимих відхилень), виданих при відвантаженні, останні замінюються в такому порядку:

4.2.1. У разі виявлення невідповідності фактичних показників якості зернопродуктів указаним у сертифікаті, виданому ДХІ за місцем відвантаження зернопродуктів з перевищенням допустимих норм розбіжностей якості, сертифікат замінюється ДХІ за місцем надходження зернопродуктів за викладеними нижче правилами.

4.2.2. Власник зернопродуктів, який не погоджується з показниками якості, зазначеними в сертифікаті, має право подати заявку до ДХІ за місцем надходження зернопродуктів на їх повторне інспектування.

4.2.3. У ДХІ заявка на повторне інспектування зернопродуктів реєструється у журналі заявок для розгляду спірних

питань з якості зерна та продуктів його перероблення (додаток 3).

4.2.4. У разі неможливості отримати проби для проведення аналізу з дотриманням норм чинних нормативних документів заявнику може бути відмовлено в проведенні повторного інспектування.

Рішення про відмову в повторному інспектуванні приймається начальником (заступником) ДХІ у дводенний термін з моменту подання заявки. Про відмову в проведенні повторного інспектування із зазначенням причин відмови заявник письмово повідомляється у добовий термін з дня прийняття такого рішення. У цьому разі сертифікат якості, виданий за місцем відвантаження зернопродуктів, уважається дійсним.

4.2.5. Зернопродукти на період вирішення спірного питання з визначення їх якості підлягають вилученню з обороту та зберігаються окремо від інших зернопродуктів.

Зернопродукти, вилучені з обороту до вирішення спірного питання з визначення їх якості, зберігаються за рахунок власника в належно обладнаних і опломбованих (опечатаних) приміщеннях або в транспортному засобі, яким була здійснена доставка зернопродуктів, з додержанням умов, що забезпечують цілісність збереження та незмінність їх якості.

Після встановлення показників якості за місцем надходження зернопродуктів, видання нового сертифіката або підтвердження показників якості, указаних в сертифікаті, виданому за місцем відвантаження, зернопродукти повертаються в оборот.

4.2.6. Начальник (заступник начальника) ДХІ за місцем надходження зернопродуктів у добовий термін з моменту прийняття заявки письмово повідомляє ДХІ за місцем відвантаження зернопродуктів про надходження заявки на повторне інспектування зернопродуктів.

У повідомленні вказуються: номер транспортного засобу, номер транспортної накладної, номер і дата видання сертифіката, найменування, вага та місцезнаходження зернопродуктів і розбіжності, виявлені в показниках якості.

4.2.7. Начальник (заступник начальника) ДХІ, яка видала сертифікат за місцем відвантаження зернопродуктів, після отримання повідомлення про повторне інспектування в добовий термін письмово повідомляє ДХІ за місцем надходження зернопродуктів про участь або неучасть свого уповноваженого представника у відборі проб і повторному інспектуванні та погоджує дату їх проведення (не більше двох робочих днів).

4.2.8. Відбір проб проводиться інспектором ДХІ відповідно до чинних нормативних документів на методи відбору проб у присутності представників зацікавлених сторін (ДХІ, яка видала сертифікат, власника зернопродуктів та отримувача).

Неявка зацікавлених сторін у домовлений термін належним чином повідомлених представників не є перешкодою для відбору проб та проведення інспектування.

4.2.9. Інспектор ДХІ за місцем надходження зернопродуктів відбирає та формує не менше трьох середніх проб і складає акт відбору проб зернопродуктів (додаток 4) у трьох примірниках.

Один примірник акта та перша проба передаються в лабораторію ДХІ за місцем надходження зернопродуктів для проведення лабораторного аналізу.

Другий та третій примірники акта та проб залишаються на зберіганні в ДХІ за місцем надходження зернопродуктів.

При виникненні спірних питань третій примірник акта та третя проба зернопродуктів передаються для проведення контрольного аналізу до лабораторії, визначеної Держконтрольсільгосппродом.

4.2.10. Відібрані проби поміщають в упаковку, що гарантує незмінність їх якості та цілість збереження, пломбують і маркують етикеткою, у якій зазначаються:

дата та місце відбору проби;

найменування, маса зернопродуктів;

номер транспортного засобу;

назва силосу, складу;

маса проби;

підписи осіб, які брали участь у відборі проб.

4.2.11. Аналіз проби виконується інспектором ДХІ в лабораторії за місцем надходження зернопродуктів у присутності зацікавлених сторін (представник ДХІ, яка видала сертифікат за місцем відвантаження, та представник заявника).

4.2.12. Невідповідність показника якості за критерієм "зараженість шкідниками" не є підставою для заміни сертифіката.

Інспектор ДХІ за місцем надходження зернопродуктів досліджує пробу у відповідності до чинних нормативних документів з

визначення ступеня зараженості шкідниками та робить на звороті сертифіката відповідний запис, який завіряється його підписом та печаткою.

Копія сертифіката з відміткою про ступінь зараженості шкідниками і акт відбору проб передаються представнику ДХІ, яка видала сертифікат, або в добовий термін направляються на його адресу.

4.2.13. У разі виявлення неякісних і небезпечних зернопродуктів проводиться їх експертиза в установленому законодавством порядку.

Начальник (заступник начальника) ДХІ за місцем надходження зернопродуктів після відбору проб та проведення лабораторних випробувань у добовий термін приймає та оформлює рішення про заміну сертифіката якості ДХІ (додаток 5), виданого за місцем відвантаження зернопродуктів.

4.2.14. Новий сертифікат видається, якщо розбіжності в показниках якості перевищують допустимі норми. При цьому в правому верхньому кутку лицьового боку сертифіката робиться напис "Замість сертифіката якості _______________________ обласної державної хлібної інспекції від "___" ____________ 200_ р. N ___ у зв'язку з розбіжностями в показниках якості", а на зворотному боці вказуються назва і значення показників якості, які були вказані в оскарженому сертифікаті.

4.2.15. Новий сертифікат оформляється завідувачем лабораторії ДХІ, підписується начальником ДХІ або його заступником та завіряється печаткою.

Оригінал сертифіката передається власнику зернопродуктів, який подав заявку на повторне інспектування, а копія сертифіката в добовий термін направляється в облдержхлібінспекцію за місцем відвантаження зернопродуктів.

4.2.16. Сертифікат не замінюється, якщо розбіжності в показниках якості не перевищують норму. При цьому підтвердження сертифіката робиться на його звороті таким написом: "Показники якості, указані в сертифікаті (номер і дата), підтверджую". Напис завіряється підписом начальника ДХІ або його заступника, завідувача лабораторією та печаткою.

Оригінал підтвердженого сертифіката повертається особі, яка подала заявку на інспектування. Копія підтвердженого сертифіката зберігається ДХІ в установленому порядку.

4.2.17. У разі заміни сертифікат, виданий за місцем відвантаження, зберігається в ДХІ за місцем надходження у встановленому порядку.

4.2.18. При підтвердженні або заміні сертифіката документи кількісно-якісного обліку зернопродуктів оформляються на основі підтвердженого чи заміненого сертифіката.

4.2.19. ДХІ за місцем відвантаження зернопродуктів (у разі незгоди із заміною сертифіката) має право звернутися до ДХІ за місцем надходження зернопродуктів та вимагати відібрані проби зернопродуктів для направлення їх для проведення контрольного аналізу до лабораторії, визначеної Держконтрольсільгосппродом.

У цьому разі ДХІ за місцем надходження зернопродуктів у дводенний термін з моменту отримання вимоги зобов'язана направити пробу, акт відбору проби і копії первинного та виданого на заміну сертифікатів до лабораторії, визначеної Держконтрольсільгосппродом.

Лабораторія, визначена Держконтрольсільгосппродом, для остаточного визначення якості зернопродуктів у п'ятиденний термін з моменту надходження проби робить висновок про фактичну якість зернопродуктів та надає його сторонам.

4.2.20. Спірні питання щодо дотримання порядку на вимогу однієї із сторін розглядаються Держконтрольсільгосппродом.

Зацікавлена сторона направляє до Держконтрольсільгосппроду необхідні матеріали. В двотижневий термін із дня отримання матеріалів Держконтрольсільгосппрод приймає рішення щодо спірного питання.

Рішення Держконтрольсільгосппроду направляється сторонам в триденний термін після його прийняття.

Рішення Держконтрольсільгосппроду є остаточним.

4.3. При змішаних залізнично-водних перевезеннях рекламації за розбіжності в якості можуть пред'являтися у тих випадках, коли зерно й продукція відвантажувалися вагонами одним відправником, вантажилися в одне судно, при перевантаженні у вагони направлялися на одну адресу і коли середньозважені показники якості, установлені одержувачем у всіх вагонах, мають розбіжності з даними відправника понад норми допустимих відхилень.

У разі, якщо вантажі, що

надійшли у вагонах у перевалочні порти-пристані, відвантажувалися різними відправниками або при навантаженні в судно знеособлювалися, або з одного судна відправлялися на декілька адрес, вони приймаються за якістю, зазначеною у сертифікатах ДХІ в пункті перевалки, а за відсутності сертифікатів - за фактичною якістю, підтвердженою ДХІ, без пред'явлення актів рекламацій.

5. Порядок відпуску зерна, що зберігається, та готової продукції

5.1. Відпуск зерна, що зберігається, та готової продукції здійснюється в порядку, викладеному в Положенні про обіг складських документів на зерно, затвердженому наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N 198, зареєстрованому в Міністерстві юстиції 16.07.2003 за N 605/7926.

5.2. Відпуск власнику зерна та продукції проводиться в строки, обумовлені договором або письмовим повідомленням власника про достроковий відпуск (відвантаження). Повідомлення повинне надсилатися підприємству в строки, обумовлені договором. Підставами для видачі та відвантаження продукції є:

для зерна, зданого на зберігання, - складські документи й акт-розрахунок обсягу зерна, побічних продуктів і відходів, що належать власнику (додаток 6);

для зерна, зданого на переробку, - складські документи й акт-розрахунок виходу продукції при переробці зернопродуктів за формою N 117-а (додаток 7);

для зерна, зданого на зберігання з подальшою переробкою (на бажання власника) в борошно та крупи, - складські документи й акт-розрахунок обсягу зерна, побічних продуктів і відходів, що належать власнику, акт-розрахунок виходу продукції при переробці зернопродуктів за формою N 117-а.

5.3. Кожна партія зерна або продукції видається (відвантажується) матеріально відповідальною особою підприємства на підставі наказу за формою N 16, підписаного керівником, головним бухгалтером або вповноваженою особою і начальником ВТЛ, - за кількістю, визначеною шляхом зважування на автомобільних, вагонних або елеваторних вагах (крім продукції, насіння кукурудзи, упакованих в мішки стандартною масою), і за якістю, визначеною лабораторією підприємства. Наказ на відпуск зерна або продукції за формою N 16 готує бухгалтерія підприємства на підставі даних акта-розрахунку, складських документів та актів-розрахунків виходу продукції.

5.4. При відсутності вагонних або елеваторних ваг у вантажовідправника визначення маси проводиться на вагонних вагах станції відправлення вагарем залізниці разом з вантажовідправником і засвідчується їх підписами в накладній. При відпуску на місці маса визначається у присутності одержувача. Результати зважування вантажу заносяться у ваговий журнал за формою N ЗХС-28. Для партій, які вивозяться автомобілем з причепом, у журналах форми N ЗХС-28 указуються номери автомобіля і причепа.

5.5. Порядок оформлення відпуску зерна

5.5.1. Видача товарного і дрібного зерна, побічних продуктів і відходів проводиться у фізичній масі в обсягах, зазначених в акті-розрахунку, який складається за даними акта на очищення і сушіння зерна за формою N 34 з урахуванням механічних втрат і природного убутку за період його зберігання перед здійсненням операції з відпуску зерна власнику.

5.5.2. Відпуск при зберіганні партії зерна власника в одному зерносховищі. При завезенні партії відносно однорідного зерна протягом кількох діб для обліку використовуються середньозважені показники якості. При цьому можливі чотири основні варіанти доробки зерна для доведення його до стійкого стану при зберіганні: зерно не очищалося і не сушилося; зерно очищалося, але не сушилося; зерно сушилося, але не очищалося; зерно очищалося і сушилося. Порядок оформлення акта-розрахунку в кожному окремому варіанті має такі свої відмінності:

5.5.2.1. Варіант без очищення і сушіння

У цьому випадку акт форми N 34 не складають, оформляють лише акт-розрахунок, у першому розділі якого проставляють показники якості зерна за ДСТУ, ГОСТ чи ТУУ, а також базисні за ГОСТ, фактичні при прийманні та відпуску. Другий розділ акта-розрахунку заповнюють даними пунктів 1, 5, 6 і 7 (у частині основного зерна). Розмір убутку розраховують згідно з пунктом 10.1.6

Інструкції.

При довгостроковому зберіганні або виявленні тенденцій до погіршення якості зерно освіжають із застосуванням установок активного вентилювання чи переміщення транспортними механізмами, при цьому можлива незначна зміна вологості (усихання чи зволоження). У цьому випадку масу зерна, що зберігається (Mо), коригують за формулою

Mф (100 - Wф)

Mо =

__________________

, кг,

(3)

100 - Wб

де

Mф - фактична маса завезеного зерна, кг;

Wф, Wб - відповідно вологість завезеного зерна та зерна, що відпускається.

Показник розрахованої маси проставляється у пункті 3 другого розділу акта-розрахунку. Від цього показника маси віднімаються маси убутку і втрат, потім заповнюється пункт 7.

5.5.2.2. Варіант з очищенням зерна без сушіння

Використовують розпорядження й акт форми N 34. У ньому заповнюються розділи "а", "в" і "г". Розрахункову (теоретичну) масу побічних продуктів і відходів (Mппв), яка складає виділені домішки (смітну, зернову й основне зерно в обсязі 0,25 % на кожний відсоток виділеної смітної домішки), визначають за формулою

Mф

Mппв =

_____

х [1,25 · (Cф - Cв) + (Зф - Зв)]

, кг,

(4)

100

де Mф - фактична маса завезеного зерна, кг;

Cф, Cв - відповідно вміст смітної домішки в завезеному зерні й зерні, що відпускається, %;

Зф, Зв - відповідно вміст зернової домішки в завезеному зерні й зерні, що відпускається, %.

Фактична маса побічних продуктів і відходів залежить від наявної технологічної схеми очищення і поставлених завдань. Технічні вимоги на побічні продукти, одержані при очищенні, калібруванні і переробленні зерна, наведені у додатку 8. При необхідності виділення дрібного зерна його розрахункова (теоретична) маса (Mд) з урахуванням фактичної вологості при завезенні зерна (Wф) і при відпуску (Wв) визначається за формулою

Mф (100 - Wф)

Mд =

__________________

х (Дф - Дв),

кг,

(5)

100 (100 - Wф)

де Дф, Дв - відповідно вміст дрібного зерна, фактично завезеного та при відпуску, %.

Працівники виробничо-технологічної лабораторії разом з матеріально відповідальною особою визначають уміст зерна в побічних продуктах, розподіляють їх за масами і класифікаціями. Відходи третьої категорії зважуються й знищуються в установленому порядку. Заповнюється друга таблиця розділу "а" акта форми N 34. Надалі визначаються убутки та втрати зерна при тимчасовому зберіганні й обробці партії зерна, використовуючи формули, наведені в розділі 10 Інструкції. Вихідною є маса завезеного зерна - Mф. Заповнюється таблиця розділу "в", після чого визначається маса основного зерна, що закладається на зберігання, як різниця між масою зерна, що надійшла з доробки, і сумою мас убутків і втрат. Заповнюється розділ "г" акта форми N 34 із зазначенням коду власника продуктів.

У другому розділі акта-розрахунку обсягу зерна, побічних продуктів і відходів, що належать власнику, враховуються всі варіанти, наведені в підпункті 5.5.2, і заповнюється пункт 8 даними про всі види продукції, що належать власнику, за винятком відходів третьої категорії.

5.5.2.3. Варіант із сушінням зерна без очищення

Використовують розпорядження й акт на очищення, сушіння за формою N 34. В акті заповнюють розділ "а" - першу таблицю і розділ "б". Визначається вологість зерна після сушіння і розраховується відсоток зниження вологості за формулою Дюваля

100 (Wф - Wв)

Xy =

_______________ ,

%,

(6)

100 - Wв

а також маса убутку при сушінні

Xy

mc =

Mф х

______

, кг,

(7)

100

після чого розраховують масу зерна, що надходить з доробки,

Xy

Mзс =

Mф х (1 -

_____)

, кг

(8)

100

Залишок маси (Mзс) можна визначити за формулою

Mф х (Wф - Wв)

Mзс =

____________________

, кг

(9)

100 - Wв

і проставити її в першій таблиці пункту "а" акта.

Перед закладанням на зберігання розраховують убутки і втрати, використовуючи формули для їх розрахунків, наведені в розділі 5

Інструкції, і масу завезеного на підприємство зерна. Заповнюють таблицю розділу "в" акта форми N 34. У розділі "г" проставляють масу зерна на зберігання (Mзб), визначаючи її як різницю

Mф

Mзб = Mзс -

_____

х еXmi, кг,

(10)

100

де

еXmi - сума відсотків убутків і втрат зерна. Значення цієї маси проставляють також і в пункті 2 другого розділу акта-розрахунку.

Перед відпуском зерна власнику розраховують природний убуток за термін зберігання, відсоток якого визначають згідно з розділом 10 Інструкції. Маса зерна, що належить власнику, визначається за формулою

Mо = Mзб - Xо х Mзб / 100, кг (11)

5.5.2.4. Варіант з очищенням і сушінням зерна для закладання на зберігання

Використовуючи розпорядження й акт форми N 34, заповнюють усі розділи документа з урахуванням показників якості завезеного зерна й умов доробки зерна до стійкого стану при зберіганні. Розрахункову масу побічних продуктів і відходів при очищенні визначають за формулою (4) розділу 5.5.2.2, а масу дрібного зерна (за умов його виділення) - за формулою (5) цього розділу. Розподіл продуктів за вмістом зерна та масами продуктів працівники ВТЛ і складів проводять, заповнюючи розділ "а" акта форми N 34. Після очищення зерно сушать. Маса зерна, яка надходить на сушіння, визначається так

Mзо = Mф - Mппв, кг, (12)

маса зерна після сушіння

Mзо х (100 - Wф)

Mзс =

___________________

, кг

(13)

100 - Wв

або

Xy

Mзс = Mзо х (1 -

______

, кг,

(14)

100

де Xy визначають за формулою (6). Заповнюється пункт "б" акта форми N 34.

Розраховують убутки та втрати зерна, що мали місце при тимчасовому зберіганні та доробці зерна, заповнюючи розділ "в" акта форми N 34. Відсотки убутку та втрат зерна розраховують за формулами розділу 12 Інструкції.

Масу основного зерна на тривале зберігання визначають за формулою

Мзс х (100 - еXmi)

Mзб =

____________________

, кг,

(15)

100

де еXmi - сума убутків і втрат зерна.

Заповнюють розділ "г" акта форми N 34, проставляючи визначену за цією формулою масу. Маси побічних продуктів і відходів у процесі доробки зерна можуть зменшитись. У цьому разі необхідно розрахувати кожний вид продукту за новою масою з урахуванням вологості. Маса продукту визначається через вихідну його масу другої таблиці розділу "а" за формулою

Mпрв (100 - Wф)

Mпр =

____________________

, кг,

(16)

100 - Wв

де

Mпрв - вихідні маси продуктів, кг;

Wф і Wв - відповідно показники вологості після очищення зерна і перед його відпуском, %.

Після проведення розрахунків повністю заповнюють розділ "г" акта форми N 34 і розділ 2 акта-розрахунку. Маса основного зерна на зберігання Mзб зменшується на обсяг убутків і втрат при тривалому зберіганні.

5.5.3. Відпуск при зберіганні партії зерна кількох власників в одному зерносховищі

Зберігання великих партій зерна одного класу обумовлене виробничими особливостями зернопереробних підприємств, експортними операціями та технологією виробництва. Наприклад, великою продуктивністю очисного і зерносушильного обладнання підприємства, необхідністю доведення якості зерна до більш високого класу тощо. Оформлення акта за формою N 34 в цьому разі більш складне, потребує розподілу зерна за власниками і має узагальнений характер. Акт-розрахунок при відпуску зерна оформляють на кожного власника. Основні варіанти порядку оформлення документації такі:

5.5.3.1. Варіант розрахунків партії зерна кількох власників без очищення та сушіння

Використовуючи розпорядження й акт за формою N 34, у розділі "а" цього акта вказуються обсяги і показники якості зерна власників, а також середньозважені показники в партії зерна, розраховуючи за формулами

вологості

M1 х Wф1 + M2 х Wф2 +... + Mi х Wфi

Wсз =

_____________________________________________

, %;

(17)

M1 + M2 +... + Mi

смітної домішки

M1 х Cф1 + M2 х Cф2 +... + Mi х Cфi

Cсз =

_________________________________________

, %;

(18)

M1 + M2 +... + Mi

зернової домішки

M1 х Зф1 + M2 х Зф2 +... + Mi х Зфi

Зсз =

_______________________________________

, %;

(19)

M1 + M2 +... + Mi

дрібного зерна

M1 х Дф1 + M2 х Дф2 +... + Mi х Дфi

Дсз =

__________________________________________

, %

(20).

M1 + M2 +... + Mi

Загальний обсяг зерна партії M = M1 + M2 +... Mі.

Заповнюється розділ "г" акта з розподілом мас зерна за власниками. Зерно знеособлене, але відпуск його кожному власнику, зокрема, проводиться з урахуванням основних показників якості завезеного зерна. При цьому договірні сторони домовляються про кількість узятих показників: вологість, уміст смітної та зернової домішок та дрібного зерна. У загальному вигляді з урахуванням цих чотирьох показників розрахункова маса зерна, яка належить певному власнику, визначається за формулою

Mфi х (100 - Wфi - Cфi - Зфi - Дфi)

Mоi =

____________________________________________

, кг,

(21)

100 - Wсз - Cсз - Зсз - Дсз

де

Mфi - маса фактично завезеного зерна власником, кг;

Wфi, Wсз - відповідно вологість завезеного зерна та середньозважена вологість партії, %;

Cфi, Cсз - відповідно вміст смітної домішки в завезеному зерні та середньозважений у партії, %;

Зфi, Зсз - відповідно вміст зернової домішки в завезеному зерні та середньозважений у партії, %;

Дфi, Дсз - відповідно вміст дрібного зерна в завезеному та середньозважений у партії, %.

Якщо договірні сторони відмовляються враховувати вміст дрібного зерна, то у формулі (21) відкидаються члени Дфi і Дсз, якщо із вмістом дрібного зерна та зернової домішки, то відкидаються члени Зфi, Зсз, Дфi, Дсз, - те саме і за смітною домішкою.

Розраховане значення Моi заноситься до пункту 3 другого розділу акта-розрахунку певного власника. Від цієї маси необхідно відняти масу природного убутку й утрат зерна при зберіганні за період перебування на підприємстві. Акт за формою N 34 використовується також для відпуску зерна іншим власникам.

5.5.3.2. Варіант з очищенням партії зерна власників без його сушіння

Використовуючи розпорядження й акт за формою N 34, заповнюють розділи "а", "в" і "г". У розділі "а" акта вказують маси і показники якості зерна власників, а також середньозважені показники партії зерна, розраховуючи їх за формулами (17) - (20). У розпорядженні вказують показники якості зерна після очищення і межу доробки партії. При заповненні другої таблиці розділу "а" проставляють фактичні маси дрібного зерна й побічних продуктів, які сформувалися після очищення. Теоретичні розрахункові маси їх можна визначити за формулами (4) і (5).

При очищенні мають місце убутки й утрати, які розраховують за відомими із 10 розділу формулами цієї Інструкції і заповнюють розділ "в" акта. Після цього оформлюють розділ "г", у першій колонці якого проставляють маси основного зерна, дрібного зерна та побічних продуктів і відходів із загальної партії власників. Розподіл продуктів за власниками виконується в такій послідовності. Спочатку розраховується коефіцієнт власників:

дрібного зерна

Mф1 х Дф1 + Mф2 х Дф2 +... + Mфп х Дфп

еMфi х Дфi

Кд =

_______________________________________________________

=

____________

, %,

(22)

Mф х 100

100 х Mф

побічних продуктів і відходів

Mф1 х Cф1 х Зф1 + Mф2 х Cф2 х Зф2 +...+ Mфп х Cфп х Зфп

еMфi х Cфi х Зфi

Кпив =

___________________________________________________

=

__________________

, %

(23)

100 х Mф

100 х Mф

Надалі розраховують маси цих продуктів для кожного власника окремо, але за єдиною формулою:

дрібного зерна

10 х Mд х Mфi х Дфi

Mi =

________________________

, кг;

(24)

Mф х Кд

побічних продуктів і відходів

10 х Mппвк х Mфi х Cфi х Зфi

Mппві =