Міжнародна конвенція по запобіганню забрудненню з суден 1973 року

МІЖНАРОДНА КОНВЕНЦІЯ

по запобіганню забрудненню з суден 1973 року

ДАТА ПІДПИСАННЯ: 02.11.73 р.

ДАТА ПРИЄДНАННЯ УКРАЇНИ: 21.09.93 р.

ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТІ ДЛЯ УКРАЇНИ: 25.01.94 р.

Сторони Конвенції,

усвідомлюючи необхідність охорони навколишнього середовища взагалі і морського середовища, зокрема,

визнаючи, що навмисне, випадкове скидання або скидання по недбалості з суден нафти та інших шкідливих речовин є серйозним джерелом забруднення,

визнаючи також значення Міжнародної конвенції по запобіганню забруднення моря нафтою 1954 р. як першого багатостороннього акта, укладеного з першочерговою метою захисту навколишнього середовища, та високо оцінюючи значний внесок, який ця Конвенція зробила у справу охорони морів і узбережжя від забруднення,

бажаючи досягти повного припинення навмисного забруднення морського середовища нафтою та іншими шкідливими речовинами і звести до мінімуму випадкові скидання таких речовин,

вважаючи, що кращим способом досягнення цієї мети є встановлення правил, що не обмежуються запобіганням забруднення тільки нафтою, а мають всеосяжний характер,

погодилися про таке:

Стаття 1

Загальні зобов'язання по Конвенції

1. Сторони Конвенції зобов'язуються здійснювати положення цієї Конвенції і тих Додатків до неї, якими вони зв'язані, з метою запобігання забруднення морського середовища шкідливими речовинами або стоками, що містять такі речовини, шляхом їх скидання з порушенням положень Конвенції.

2. Будь-яке посилання на цю Конвенцію, якщо спеціально не передбачено інше, означає одночасно посилання на її Протоколи і Додатки.

Стаття 2

Визначення

Для цілей цієї Конвенції, якщо спеціально не передбачено інше:

1. "Правила" означають Правила, що містяться в Додатках до цієї Конвенції.

2. "Шкідлива речовина" означає будь-яку речовину, яка при попаданні в море здатна створити небезпеку для здоров'я людей, завдати шкоди живим ресурсам, морській флорі і фауні, погіршити умови відпочинку або перешкодити іншим видам правомірного використання моря, і включає будь-яку речовину, що підлягає контролю відповідно до цієї Конвенції.

3. a) "Скидання" стосовно шкідливих речовин або стоків, що містять такі речовини, означає будь-яке скидання з судна, якими б причинами воно не викликалося, і включає будь-який витік, видалення, розлив, протікання, відкачку, виділення або спорожнювання.

b) "Скидання" не включає:

(i) скидання в значенні, передбаченому Конвенцією по запобіганню забруднення моря викидами відходів та інших матеріалів, укладеною в Лондоні 13 листопада 1972 р.;

(ii) викиду шкідливих речовин, що відбувається безпосередньо внаслідок розвідки, розробки і пов'язаних з ними процесів обробки в море мінеральних ресурсів морського дна; або

(iii) скидання шкідливих речовин для проведення правомірних наукових досліджень з метою боротьби з забрудненням або контролю над ним.

4. "Судно" означає експлуатоване в морському середовищі судно будь-якого типу і включає судна на підводних крилах, судна на повітряній подушці, підводні судна, плавучі засоби, а також стаціонарні або плавучі платформи.

5. "Адміністрація" означає уряд Держави, за уповноваженням якого експлуатується судно. Відносно судна, що має право плавання під прапором будь-якої Держави, адміністрацією є уряд такої Держави.

Щодо стаціонарних або плавучих платформ, зайнятих розвідкою і розробкою поверхні і надр морського дна, що прилягає до берега, над яким прибережна Держава здійснює суверенні права в цілях розвідки і розробки їхніх природних багатств, Адміністрацією є уряд відповідної прибережної Держави.

6. "Інцидент" означає подію, що спричинила або може спричинити скидання в море шкідливої речовини або стоків, що містять таку речовину.

7. "Організація" означає Міжурядову морську консультативну організацію.

Стаття 3

Застосування

1. Ця Конвенція застосовується:

a) до суден, що мають право плавання під прапором Сторони Конвенції; і

b) суден, що не мають права плавання під прапором Сторони Конвенції, але експлуатованих під керуванням такої Сторони.

2. Ніщо в цій Статті не повинне тлумачитися як обмеження

або розширення суверенних прав Сторін на поверхню і надра морського дна, що прилягає до їхніх берегів, здійснюваних з метою розвідки і розробки їхніх природних багатств згідно з міжнародним правом.

3. Ця Конвенція не застосовується до будь-яких військових кораблів, військово-допоміжних суден або інших суден, що належать державі або експлуатуються нею і використовуються нині винятково для урядової некомерційної служби. Однак кожна Сторона шляхом вживання відповідних заходів, що не завдають збитку експлуатації або експлуатаційним можливостям таких кораблів і суден, що належать їй або експлуатуються нею, повинна забезпечити, щоб ці кораблі і судна діяли, наскільки це доцільно і практично можливо, таким чином, який відповідає цій Конвенції.

Стаття 4

Порушення

1. Будь-яке порушення положень цієї Конвенції, незалежно від місця його здійснення, забороняється, і санкції за таке порушення встановлюються законодавством Адміністрації відповідного судна. Якщо Адміністрація одержить інформацію про таке порушення і переконається в наявності достатніх доказів, що дозволяють порушити переслідування відносно передбачуваного порушення, вона дає розпорядження про порушення такого переслідування якнайшвидше згідно зі своїм законодавством.

2. Будь-яке порушення положень цієї Конвенції, вчинене у межах юрисдикції Сторони Конвенції, забороняється, і санкції за таке порушення встановлюються законодавством цієї Сторони. У випадку здійснення такого порушення ця Сторона:

a) дає розпорядження про порушення переслідування відповідно до свого законодавства; або

b) надсилає Адміністрації судна таку інформацію і такі докази на підтвердження факту порушення, які є в її розпорядженні.

3. У випадку, коли інформація або докази відносно порушення судном цієї Конвенції надсилаються Адміністрації такого судна, ця Адміністрація без зволікання інформує про вжиті нею заходи Сторону, що надіслала їй інформацію або докази, і Організацію.

4. Санкції, передбачені законодавством Сторін згідно з даною Статтею, повинні бути достатньо суворими для припинення порушень цієї Конвенції та однаково суворими незалежно від місця їхнього здійснення.

Стаття 5

Свідоцтва і спеціальні правила інспектування суден

1. З урахуванням положень пункту 2 цієї Статті Свідоцтво, видане за уповноваженням Сторони Конвенції відповідно до положень Правил, приймається іншими Сторонами і розглядається для будь-яких передбачених цією Конвенцією цілей як таке, як має таку ж силу, як і видане ними Свідоцтво.

2. Судно, яке зобов'язане мати Свідоцтво згідно з положеннями Правил, під час перебування в портах або віддалених від берега терміналах, що знаходяться під юрисдикцією якої-небудь Сторони, підлягає інспектуванню, яке здійснюється посадовими особами, належним чином уповноваженими цією Стороною. Будь-яке таке інспектування обмежується лише перевіркою наявності на судні дійсного Свідоцтва, якщо в цієї Сторони не буде очевидних підстав думати, що стан судна або його устаткування значною мірою не відповідає зазначеним у Свідоцтві даним. У цьому випадку або у випадку, якщо судно не має дійсного Свідоцтва, Сторона, що здійснює інспектування, вживає заходів, що забезпечують невихід у море такого судна доти, поки воно не зможе вийти в море, не представляючи надмірної загрози для морського середовища. Однак така Сторона може дозволити судну залишити порт або віддалений від берега термінал для прямування на найближчу підходящу судноремонтну верф.

3. Якщо Сторона відмовляє іноземному судну в заходженні в порти або віддалені від берега термінали, що знаходяться під її юрисдикцією, або вживає які-небудь заходи проти такого судна на підставі того, що це судно не відповідає положенням цієї Конвенції, така Сторона негайно інформує консула або дипломатичного представника Сторони, під прапором якої судно має право плавання, або, якщо це не можливо, - Адміністрацію такого судна. Перш ніж відмовити судну в заходженні або вжити такі заходи, Сторона може провести консультації з Адміністрацією цього судна. Інформація направляється Адміністрації також у випадку, коли судно не має дійсного

Свідоцтва відповідно до положень Правил.

4. Сторони застосовують вимоги цієї Конвенції до суден Держави, що не є Сторонами Конвенції, оскільки це необхідно, щоб для таких суден не створювалися більш сприятливі умови.

Стаття 6

Виявлення порушень і забезпечення виконання Конвенції

1. Сторони Конвенції співпрацюють у виявленні порушень і забезпеченні виконання положень цієї Конвенції, використовуючи усі відповідні і практично доступні засоби виявлення і постійного спостереження за навколишнім середовищем, а також відповідні способи передачі повідомлень і збору доказів.

2. Судно, до якого застосовується ця Конвенція, у будь-якому порту або віддаленому від берега терміналі Сторони може бути піддано інспектуванню посадовими особами, призначеними або уповноваженими такою Стороною, щоб перевірити, чи не зробило таке судно скидання шкідливих речовин на порушення положень Правил. Якщо в результаті інспектування буде виявлене порушення положення Конвенції, то Адміністрації надсилається про це повідомлення для вжиття відповідних заходів.

3. Кожна Сторона надає Адміністрації докази, якщо такі є, того, що судно на порушення положень Правил зробило скидання шкідливих речовин або стоків, що містять такі речовини. Якщо це практично можливо, компетентна влада цієї Сторони повідомляє капітана судна про передбачуване порушення.

4. Після отримання таких доказів Адміністрація проводить розслідування справи і може просити іншу Сторону надати додаткові або більш переконливі докази передбачуваного порушення. Якщо Адміністрація переконається в наявності достатніх доказів, що дозволяють порушити переслідування відносно передбачуваного порушення, вона дає розпорядження про порушення такого переслідування відповідно до свого законодавства якомога швидше. Адміністрація без зволікання інформує про вжиті нею заходи Сторону, що повідомила про передбачуване порушення, а також Організацію.

5. Сторона може піддати інспектуванню судно, до якого застосовується Конвенція, коли воно заходить у порти або віддалені від берега термінали, що знаходяться під її юрисдикцією, якщо від іншої Сторони отримано прохання про таке інспектування разом з достатніми доказами того, що це судно зробило в якому-небудь місці скидання шкідливих речовин або стоків, що містять такі речовини. Доповідь про таке інспектування надсилається Стороні, що просила про інспектування, і Адміністрації для того, щоб можна було вжити відповідні заходи відповідно до положень цієї Конвенції.

Стаття 7

Необґрунтовані затримки суден

1. При застосуванні Статей 4, 5 і 6 цієї Конвенції вживаються всі можливі заходи для того, щоб уникнути необґрунтованої затримки судна або необґрунтованої відстрочки його відходу.

2. Будь-яке судно, що було необґрунтовано затримане або відхід якого був необґрунтовано відстрочений на підставі Статей 4, 5, 16 цієї Конвенції, має право на відшкодування будь-яких понесених у зв'язку з цим збитків або шкоди.

Стаття 8

Повідомлення про інциденти, пов'язані з скиданням шкідливих речовин

1. Повідомлення про інцидент передається без затримки й якомога більш повному обсязі відповідно до положень Протоколу I цієї Конвенції.

2. Кожна Сторона Конвенції:

a) вживає всіх необхідних заходів, щоб відповідна посадова особа або організація одержували й аналізували всі повідомлення про інциденти, і

b) повідомляє Організації повні дані про вжиття таких заходів для надсилання іншим Сторонам і Державам - членам Організації.

3. Коли Сторона одержує повідомлення відповідно до положень цієї Статті, така Сторона без затримки передає його:

a) Адміністрації судна, з яким відбувся інцидент, і

b) будь-якій іншій Державі, яку може це торкатися.

4. Кожна Сторона Конвенції зобов'язується дати інструкції своїм суднам і літакам морської інспекції та іншим відповідним службам повідомляти своїм владам про будь-який інцидент, згаданий в Протоколі I цієї Конвенції. Така Сторона, якщо вона вважатиме за потрібне, повідомляє про це також Організацію і будь-яку іншу зацікавлену Сторону.

Стаття 9

Інші договори і тлумачення

1. Ця Конвенція після набуття чинності

замінить у відносинах між Сторонами цієї Конвенції Міжнародну конвенцію по запобіганню забруднення моря нафтою 1954 р. з поправками до неї.

2. Ніщо в цій Конвенції не завдає шкоди кодифікації і розвитку морського права Конференцією по морському праву Організації Об'єднаних Націй, що скликається відповідно до резолюції 2750C(XXV) Генеральною Асамблеєю Організації Об'єднаних Націй, а також нинішнім або майбутнім претензіям і правовим позиціям будь-якої Держави з питань морського права і відносно природи і меж юрисдикції прибережної Держави і Держави прапора.

3. Термін "юрисдикція" в цій Конвенції буде тлумачитися відповідно до міжнародного права, що діє на момент застосування або тлумачення цієї Конвенції.

Стаття 10

Врегулювання спорів

Будь-який спір між двома або декількома Сторонами Конвенції щодо тлумачення або застосування цієї Конвенції, якщо врегулювання його шляхом переговорів між такими Сторонами виявилося неможливим і, якщо тільки ці Сторони не домовляться про інше, передається на прохання кожної з них на розгляд арбітражу, як це передбачено в Протоколі II цієї Конвенції.

Стаття 11

Напрямок інформації

1. Сторони Конвенції зобов'язуються надсилати Організації:

a) тексти законів, наказів, декретів, правил та інших актів, виданих ними з різних питань щодо застосування цієї Конвенції;

b) список неурядових організацій, уповноважених від їхнього імені займатися питаннями проектування, конструкції й устаткування суден, що перевозять шкідливі речовини відповідно до положень Правил;

c) достатня кількість зразків Свідоцтв, виданих ними відповідно до положень Правил;

d) перелік прийомних пристроїв із вказівкою їх місцезнаходження, пропускної здатності, наявних пристосувань та інших характеристик;

e) офіційні доповіді або огляди офіційних доповідей, що відображають результати застосування цієї Конвенції;

f) щорічна статистична доповідь про фактично накладені за порушення цієї Конвенції санкції, складена за розробленою Організацією єдиною формою.

2. Організація повідомляє Сторони про одержання нею будь-якої інформації відповідно до цієї Статті і направляє всім Сторонам будь-яку інформацію, направлену їй відповідно до підпунктів b) - f) пункту 1 цієї Статті.

Стаття 12

Аварії із суднами

1. Кожна Адміністрація зобов'язується проводити розслідування будь-якої аварії, що трапилася з будь-яким з її суден, які підпадають під положення Правил, якщо такою аварією морському середовищу заподіяна значна шкода.

2. Кожна Сторона Конвенції зобов'язується передавати Організації інформацію про результати такого розслідування, якщо вона вважає, що така інформація може сприяти визначенню того, які зміни було б бажано внести в цю Конвенцію.

Стаття 13

Підписання, ратифікація, прийняття, схвалення і приєднання

1. Ця Конвенція відкрита для підписання в штаб-квартирі Організації з 15 січня 1974 р. по 31 грудня 1974 р. і потім буде відкрита для приєднання до неї. Держави можуть стати Сторонами цієї Конвенції шляхом:

a) підписання без застереження про ратифікацію, прийняття або схвалення;

b) підписання з застереженням про ратифікацію, прийняття або схвалення з наступною ратифікацією, прийняттям або схваленням; або

c) приєднання.

2. Ратифікація, прийняття, схвалення або приєднання здійснюються шляхом здачі на зберігання відповідного документа Генеральному секретарю Організації.

3. Генеральний секретар Організації інформує всі держави, що підписали цю Конвенцію або приєдналися до неї, про будь-яке підписання або про здачу на зберігання будь-якого нового документа про ратифікацію, прийняття, схвалення або приєднання і про дату його здачі на зберігання.

Стаття 14

Факультативні Додатки

1. Під час підписання, ратифікації, прийняття, схвалення цієї Конвенції або приєднання до неї Держава може заявити, що вона не приймає Додатки III, IV і V (іменовані далі "факультативні Додатки") до цієї Конвенції або будь-який з них. З урахуванням вищезгаданого, Сторони Конвенції пов'язані будь-яким Додатком як єдиним цілим.

2. Держава, яка заявила про те, що вона не вважає себе пов'язаною будь-яким

факультативним Додатком, може в будь-який час прийняти такий Додаток шляхом здачі на зберігання Організації відповідного документа, передбаченого в пункті 2 Статті 13.

3. Держава, що зробила відповідно до пункту 1 цієї Статті заяву відносно факультативного Додатка і в подальшому не прийняла такий Додаток відповідно до пункту 2 цієї Статті, не несе будь-якого зобов'язання і не має права претендувати на переваги, що витікають з цієї Конвенції з питань, регульованих таким Додатком, і всі посилання в цій Конвенції на Сторони не включають таку Державу в тім, що стосується питань, які відносяться до такого Додатка.

4. Організація інформує Держави, що підписали цю Конвенцію або приєдналися до неї, про будь-яку заяву, зроблену відповідно до цієї Статті, а також про одержання будь-якого документа, зданого на зберігання відповідно до положень пункту 2 цієї Статті.

Стаття 15

Набуття чинності

1. Ця Конвенція набуває чинності після закінчення дванадцяти місяців з дати, на яку її Сторонами згідно зі Статтею 13 стануть не менше 15 Держав, загальна валова місткість торговельних суден яких становить не менше п'ятдесяти відсотків валової місткості суден світового торговельного флоту.

2. Будь-який факультативний Додаток набуває чинності після закінчення дванадцяти місяців з дати, на яку передбачені в пункті 1 цієї Статті умови будуть виконані стосовно такого Додатка.

3. Організація інформує Держави, що підписали цю Конвенцію або приєдналися до неї, про дату її набуття чинності і про дату набуття чинності будь-якого факультативного Додатка відповідно до пункту 2 цієї Статті.

4. Для Держав, що здали на зберігання документ про ратифікацію, прийняття, схвалення цієї Конвенції або факультативного Додатка або про приєднання до неї або до нього в період між датою виконання умов, необхідних для їх набуття чинності, і датою такого набуття чинності, ратифікація, прийняття, схвалення або приєднання набувають чинності або в дату набуття чинності Конвенції або такого Додатка, або після закінчення трьох місяців з дати здачі на зберігання відповідного документа, залежно від того, яка дата наступить пізніше.

5. Для Держав, що здали на зберігання документ про ратифікацію, прийняття, схвалення цієї Конвенції або факультативного Додатка або про приєднання до неї або до нього після дати набуття чинності Конвенції або такого факультативного Додатка, Конвенція або такий факультативний Додаток набувають чинності після закінчення трьох місяців з дати здачі на зберігання відповідного документа.

6. Будь-який документ про ратифікацію, прийняття, схвалення або про приєднання, зданий на зберігання після дати, на яку будуть виконані всі передбачені Статтею 16 умови набуття чинності будь-якої поправки до цієї Конвенції або до факультативного Додатка, відноситься до Конвенції або до такого Додатка, зміненого з такою поправкою.

Стаття 16

Поправки

1. До цієї Конвенції можуть бути внесені поправки відповідно до кожної з процедур, передбачених у наступних пунктах.

2. Поправки після розгляду в Організації:

a) будь-яка запропонована Стороною Конвенції поправка направляється Організації, Генеральний секретар якої розсилає її всім членам Організації і всім Сторонам не менше, ніж за шість місяців до її розгляду в Організації;

b) будь-яка запропонована і розіслана таким чином поправка передається Організацією на розгляд відповідному органу;

c) Сторони Конвенції, незалежно від того, чи є вони членами Організації чи ні, мають право брати участь у роботі цього відповідного органу;

d) поправки схвалюються більшістю в дві третини голосів тільки тих Сторін Конвенції, що є присутніми і голосують;

e) поправки, якщо вони схвалені відповідно до вищезгаданого підпункту d), направляються Генеральним секретарем Організації всім Сторонам Конвенції для схвалення;

f) поправка вважається прийнятою при дотриманні таких умов:

(i) поправка до Статті Конвенції вважається прийнятою в дату, на яку вона прийнята двома третинами Сторін, загальна валова місткість торговельних суден яких становить не менше п'ятдесяти відсотків валової місткості суден світового

торговельного флоту;

(ii) поправка до Додатка до Конвенції вважається прийнятою відповідно до процедури, передбаченої в підпункті f) (iii), якщо тільки відповідний орган у момент її схвалення не вирішить, що поправка вважається прийнятою в день, коли вона буде прийнята двома третинами Сторін, загальна валова місткість торговельних суден яких становить не менше п'ятдесяти відсотків валової місткості суден світового торговельного флоту. Незважаючи на це, у будь-який час перед набуттям чинності поправки до Додатка до Конвенції, Сторона може надіслати Генеральному секретарю Організації повідомлення, що для набуття чинності для неї такої поправки необхідно її явно виражене схвалення. Генеральний секретар доводить таке повідомлення і дату його одержання до відома Сторін;

(iii) поправка до Доповнення Додатка до Конвенції вважається прийнятою після закінчення періоду, визначеного відповідним органом у момент її схвалення, що не повинен бути менше десяти місяців, якщо тільки протягом цього періоду Організації не повідомлені заперечення не менше однієї третини Сторін або Сторін, загальна валова місткість торговельних суден яких становить не менше п'ятдесяти відсотків валової місткості суден світового торговельного флоту, залежно від того, яка з цих умов буде виконана першою;

(iv) поправка до Протоколу I Конвенції підпадає під ті ж умови процедури, що і поправки до Додатків до Конвенції, як це передбачено у вищезгаданих підпунктах f) (ii) або f) (iii);

(v) поправка до Протоколу II Конвенції підпадає під ті ж умови процедури, що і поправки до Статті Конвенції, як це передбачено у вищезгаданому підпункті f) (i);

g) поправка набуває чинності при дотриманні наступних умов:

(i) якщо ця поправка до Статті Конвенції, до Протоколу II, Протоколу I або Додатка до Конвенції, приймається не за умовами процедури, передбаченої в підпункті f) (iii), то така поправка, прийнята відповідно до вищезгаданих положень, набуває чинності для Сторін, що заявили про її прийняття, після закінчення шести місяців з дати її прийняття;

(ii) якщо ця поправка до Протоколу I, Доповнення Додатка або Додатка до Конвенції, прийнята за умовами процедури, передбаченої в підпункті f) (iii), то така поправка, прийнята відповідно до вищезгаданих положень, набуває чинності після закінчення шести місяців з дати її прийняття для всіх Сторін за винятком тих Сторін, що до цієї дати зробили заяву про те, що вони її не приймають, або направили передбачене в підпункті f) (ii) повідомлення про те, що на це необхідно їх явно виражене схвалення.

3. Поправка шляхом скликання Конференції:

a) На прохання Сторони, підтриманої не менше як однією третиною Сторін, Організація скликає Конференцію Сторін Конвенції для розгляду поправок до цієї Конвенції.

b) Кожна поправка, схвалена такою Конференцією більшістю в дві третини присутніх і голосуючих Сторін, надсилається Генеральним секретарем Організації всім Сторонам для її прийняття;

c) Якщо Конференція не прийме іншого рішення, поправка вважається прийнятою і набуває чинності відповідно до умов процедури, передбаченої для цієї мети в підпунктах f) і g) пункту 2.

4. a) Відносно поправки до факультативного Додатка, вираз "Сторона цієї Конвенції" у цій Статті означає Сторону, пов'язану таким Додатком.

b) Сторона, що відхилила прийняття поправки до Додатка, не вважається Стороною тільки для цілей застосування цієї поправки.

5. Схвалення і набуття чинності нового Додатка підпадає під ті ж процедури, що і схвалення і набуття чинності поправки до Статті Конвенції.

6. Якщо спеціально не передбачено інше, будь-яка поправка до цієї Конвенції, що підпадає під цю Статтю і відноситься до конструкції судна, застосовується лише до суден, контракт на будівництво яких підписаний, або, у випадку відсутності такого контракту, кіль яких закладений у дату або після дати набуття чинності такої поправки.

7. Будь-яка поправка до Протоколу або Додатка повинна стосуватися суті такого Протоколу або такого Додатка і не повинна суперечити Статтям цієї Конвенції.

8. Генеральний секретар Організації інформує всі Сторони про будь-які

поправки, що набувають чинності відповідно до цієї Статті, а також про дату набуття чинності кожної з поправок.

9. Будь-яка передбачена цієї Статтею заява про прийняття або заперечення проти поправки надсилається в письмовому вигляді Генеральному секретарю Організації, що доводить таку заяву і дату її одержання до відома всіх Сторін Конвенції.

Стаття 17

Сприяння технічному співробітництву

Сторони Конвенції після консультації з Організацією та іншими міжнародними організаціями, а також за сприяння і координації з боку Виконавчого директора Програми захисту навколишнього середовища Організації Об'єднаних Націй надають підтримку тим з Сторін, що звертаються з проханням про надання технічної допомоги в частині:

a) навчання наукового і технічного персоналу;

b) поставки устаткування і пристроїв, необхідних для прийому шкідливих речовин, а також засобів виявлення забруднення;

c) розробки інших заходів, спрямованих на запобігання або зменшення забруднення морського середовища із суден; і

d) заохочення досліджень;

здійснюючи таку допомогу переважно на території зацікавлених країн для подальшого сприяння виконанню цілей і завдань цієї Конвенції.

Стаття 18

Денонсація

1. Ця Конвенція або будь-який факультативний Додаток можуть бути денонсовані будь-якою Стороною Конвенції в будь-який час після закінчення п'яти років з дати набуття чинності для цієї Сторони Конвенції або такого Додатка.

2. Денонсація здійснюється шляхом надсилання відповідного письмового повідомлення Генеральному секретарю Організації, що інформує всі інші Сторони про зміст і дату одержання такого повідомлення, а також про дату набуття чинності такої денонсації.

3. Денонсація набуває чинності після закінчення дванадцяти місяців з дати одержання Генеральним секретарем Організації повідомлення про денонсацію або після закінчення більшого терміну, що може бути зазначений у цьому повідомленні.

Стаття 19

Здача на зберігання і реєстрація

1. Ця Конвенція здається на зберігання Генеральному секретарю Організації, що надсилає її завірені копії всім Державам, що підписали її або приєдналися до неї.

2. Як тільки ця Конвенція набуде чинності, Генеральний секретар Організації передасть її текст Генеральному секретарю Організації Об'єднаних Націй для реєстрації й опублікування згідно зі Статтею 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй.

Стаття 20

Мови

Ця Конвенція складена в одному примірнику англійською, іспанською, російською і французькою мовами, причому всі тексти є автентичними. Офіційні переклади на арабську, італійську, німецьку і японську мови будуть підготовлені і здані на зберігання разом з підписаним оригіналом.

На посвідчення чого підписані нижче, належним чином на те уповноважені своїми відповідними Урядами, підписали цю Конвенцію.

Вчинено в Лондоні другого листопада одна тисяча дев'ятсот сімдесят третього року.

ПРОТОКОЛ I

ПОЛОЖЕННЯ,

що стосуються повідомлення про інциденти, пов'язані з скиданням шкідливих речовин

(відповідно до Статті 8 Конвенції)

Стаття I

Обов'язок давати повідомлення

1. Капітан судна, втягнутого в один з інцидентів, про які згадується в Статті III цього Протоколу, або інша особа, відповідальна за судно, подає відомості про такий інцидент без затримки і в якомога повному обсязі відповідно до положень цього Протоколу.

2. У тому випадку, коли згадане в пункті 1 цієї Статті судно покинуте або повідомлення із судна є неповним або його не можна одержати, власник, фрахтувальник, керуючий, оператор судна або їхні агенти повинні в якомога більш повному обсязі взяти на себе зобов'язання, покладені на капітана відповідно до положень цього Протоколу.

Стаття II

Способи передавання повідомлення

1. Кожне повідомлення, коли це можливо, передається по радіо, але у всякому разі - за допомогою найбільш швидкого і доступного на момент інциденту засобу. Повідомлення по радіо передаються наскільки можливо в першу чергу.

2. Повідомлення надсилаються відповідній посадовій особі або організації, що згадуються у підпункті а) пункту 2 Статті 8 Конвенції.

Стаття III

Випадки, в яких даються повідомлення

Повідомлення дається в будь-якому випадку, коли інцидент тягне за собою:

a) скидання інше, ніж те, що дозволено цією Конвенцією;

b) скидання, дозволене цією Конвенцією у зв'язку з тим, що:

(i) воно зроблене з метою забезпечення безпеки судна або порятунку людського життя на морі; або

(ii) воно відбулося в результаті пошкодження судна або його устаткування;

c) скидання шкідливої речовини з метою боротьби з особливим випадком забруднення або з метою проведення правомірних наукових досліджень по боротьбі з забрудненням або по контролю над ним; або

d) ймовірність скидань, що згадуються в підпунктах a), b) або c) цієї Статті.

Стаття IV

Зміст повідомлення

1. Кожне повідомлення має містити, як правило:

a) дані, що дозволяють ідентифікувати судно;

b) дату і час інциденту;

c) координати судна в момент інциденту;

d) стан вітру і моря в момент інциденту;

e) дані про стан судна.

2. Кожне повідомлення повинно містити зокрема:

a) точну назву або опис шкідливих речовин, пов'язаних з інцидентом, включаючи, якщо можливо, правильну технічну назву таких речовин (не слід використовувати замість правильної технічної назви комерційну назву речовин);

b) точну або приблизну кількість, концентрацію і можливий стан шкідливих речовин, що були або, ймовірно, можуть бути скинуті в море; і, у відповідному випадку,

c) опис упаковки і знаків маркування; і, якщо можливо,

d) ім'я відправника вантажу, вантажоодержувача або виготовлювача.

3. У кожному повідомленні точно вказується, чи є шкідлива речовина, що було або, ймовірно, може бути скинута, нафтою, отруйними речовинами, отруйними твердими або отруйними газоподібними речовинами і перевозилася або перевозиться вона наливом, насипом або в упаковці, у вантажних контейнерах, знімних танках або в автодорожніх і залізничних цистернах.

4. Кожне повідомлення доповнюється, якщо це необхідно, будь-якими іншими відомостями, що мають відношення до інциденту, про які запитує одержувач повідомлення або які вважає за необхідне передати особа, що дає повідомлення.

Стаття V

Додаткове повідомлення

Особа, зобов'язана відповідно до положень цього Протоколу давати повідомлення, повинна, коли це можливо:

a) доповнити початкове повідомлення, якщо необхідно, відомостями про подальші події, і

b) у якомога більш повному обсязі задовольнити прохання зацікавлених Держав про надання додаткових відомостей, що стосуються інциденту.

ПРОТОКОЛ II

Арбітраж

(відповідно до Статті 10 Конвенції)

Стаття I

Арбітражна процедура за умови, що Сторони, між якими виник спір, не приймуть іншого рішення, здійснюється відповідно до положень цього Протоколу.

Стаття II

1. Третейський суд створюється на прохання однієї із Сторін Конвенції, адресованого іншій, на підставі Статті 10 цієї Конвенції. Прохання про арбітраж повинне містити виклад суті справи з додаванням підтверджуючих документів.

2. Сторона, що звертається з проханням, повідомляє Генеральному секретарю Організації про те, що вона заявила прохання про створення Суду, про інші Сторони, між якими виник спір, і про Статті Конвенції або Правила, щодо тлумачення або застосування яких, на її думку, існує розбіжність. Генеральний секретар направляє ці відомості всім Сторонам.

Стаття III

Третейський суд складається з трьох членів: двох арбітрів, що призначаються відповідно кожною із Сторін, між якими виник спір, і третього арбітра, що призначається за згодою між двома першими арбітрами і діє як Голова Суду.

Стаття IV

1. Якщо після закінчення шестидесяти днів з дня призначення другого арбітра не буде призначений Голова Суду, те Генеральний секретар Організації на прохання кожної із Сторін протягом додаткового шестидесятиденного терміну призначає Голову Суду з числа кваліфікованих осіб, список яких був попередньо складений Радою Організації.

2. Якщо протягом шестидесяти днів з дня одержання прохання одна із Сторін не призначить члена Суду, за призначення якого вона відповідальна, інша Сторона може інформувати про це безпосередньо Генерального секретаря Організації, який протягом шестидесяти днів призначає Голову

Суду, обираючи його із списку, згаданого в пункті 1 цієї Статті.

3. Голова Суду після свого призначення просить Сторону, яка не призначила арбітра, зробити це в тому ж порядку і на тих же умовах. Якщо Сторона не зробить необхідного призначення, Голова Суду просить Генерального секретаря Організації зробити це призначення в порядку і на умовах, що передбачені в попередньому пункті.

4. Голова Суду, призначений відповідно до положень цієї Статті, не повинен бути особою, що має або мала громадянство однієї з зацікавлених Сторін, якщо тільки на це не дасть згоди інша Сторона.

5. У випадку смерті або неявки арбітра, за призначення якого відповідальна одна із Сторін, ця Сторона повинна його замінити протягом шестидесяти днів з дня його смерті або неявки. Якщо згадана Сторона не зробить цього, розгляд здійснюється арбітрами, що залишилися. У випадку смерті або неявки Голови Суду, його заміняють відповідно до положень вищезгаданої Статті III, а, у випадку недосягнення згоди між членами Суду протягом шестидесяти днів з дня його смерті або неявки - відповідно до положень цієї Статті.

Стаття V

Суд може розглядати зустрічні вимоги, безпосередньо пов'язані з предметом спору, і приймати по них рішення.

Стаття VI

Кожна Сторона несе зобов'язання по винагороді свого арбітра, пов'язані з Судом витрати і витрати по підготовці своєї справи. Витрати по винагороді Голови Суду і всі загальні витрати, пов'язані з розглядом справи, розподіляються порівно між Сторонами. Суд веде облік усіх своїх витрат і подає по них остаточний рахунок.

Стаття VII

Будь-яка Сторона Конвенції, чиї інтереси правового характеру можуть бути порушені рішенням у справі, може після письмового повідомлення Сторін, що з самого початку вдалися до арбітражної процедури, приєднатися до участі в ній за згодою Суду.

Стаття VIII

Кожен Третейський суд, створений відповідно до положень цього Протоколу, встановлює свої власні правила процедури.

Стаття IX

1. Рішення Суду як щодо його правил процедури і місця засідання, так і з будь-якого питання, переданого на його розгляд, приймаються більшістю голосів його членів; відсутність або утримання від голосування одного з членів Суду, за призначення яких Сторони були відповідальні, не може перешкоджати винесенню Судом рішення. У випадку поділу голосів порівну, голос Голови є вирішальним.

2. Сторони повинні сприяти роботі Суду. З цією метою вони згідно з своїм законодавством і використовуючи всі наявні в їхньому розпорядженні засоби:

a) надають Суду необхідні документи і відомості;

b) надають Суду можливість в'їзду на їхню територію, можливість вислуховувати показання свідків або експертів і відвідувати місце події.

3. Відсутність або неявка однієї із Сторін не перешкоджає розгляду справи.

Стаття X

1. Суд виносить рішення протягом п'яти місяців з дати свого створення, якщо він не вирішить, у разі потреби, продовжити цей період на термін, що не перевищує трьох місяців.

До рішення Суду додається виклад його мотивів. Воно є остаточним і оскарженню не підлягає. Воно надсилається Генеральному секретарю Організації. Сторони повинні виконати це рішення без зволікання.

2. Будь-який спір, що може виникнути між Сторонами щодо тлумачення або виконання рішення, може бути переданий кожній із Сторін на розгляд Суду, що виніс це рішення, або, якщо це неможливо, на розгляд іншого Суду, створеного для цієї мети в тому ж порядку, що і початковий Суд.

ПРОТОКОЛ 1978 РОКУ

ДО МІЖНАРОДНОЇ КОНВЕНЦІЇ ПО ЗАПОБІГАННЮ ЗАБРУДНЕННЮ З СУДЕН 1973 РОКУ

Лондон, 17 лютого 1978 року

Сторони цього Протоколу,

визнаючи вагомий вклад, що може зробити Міжнародна конвенція по запобіганню забрудненню з суден 1973 року, для забезпечення охорони морського середовища від забруднення з суден,

визнаючи також необхідність подальшого посилення заходів для запобігання забрудненню і контролю за забрудненням морського середовища з суден, особливо з нафтових танкерів,

визнаючи далі необхідність якнайшвидшого і найбільш широкого застосування Правил запобігання забруднення нафтою, що містяться у Додатку I цієї Конвенції,

відзначаючи,

однак, необхідність відстрочки застосування Додатка II цієї Конвенції до задовільного рішення визначених технічних проблем,

вважаючи, що це може бути найкраще досягнуто шляхом укладення Протоколу до Міжнародної конвенції по запобіганню забруднення з суден 1973 року,

погодилися про таке:

Стаття I

Загальні зобов'язання

1. Сторони цього Протоколу зобов'язуються виконувати положення:

a) цього Протоколу і Додатка до нього, що становить невід'ємну частину цього Протоколу; і

b) Міжнародної конвенції по запобіганню забруднення з суден 1973 року (іменованої далі "Конвенція"), що підлягає змінам і доповненням, що містяться у цьому Протоколі.

2. Положення Конвенції і цього Протоколу повинні читатися і тлумачитися разом як єдиний документ.

3. Усяке посилання на цей Протокол означає одночасно посилання на Додаток до нього.

Стаття II

Здійснення положень додатка II Конвенції

1. Незважаючи на положення статті 14 (1) Конвенції, Сторони цього Протоколу погоджуються з тим, що вони не будуть зв'язані положеннями Додатка II Конвенції протягом трьох років з дати набуття чинності цього Протоколу або протягом більш тривалого терміну, що може бути встановлений більшістю у дві третини Сторін цього Протоколу в Комітеті по захисту морського середовища (іменованого далі "Комітет") Міжурядової морської консультативної організації (іменованої далі "Організація").

2. Протягом терміну, зазначеного в пункті 1 цієї статті, Сторони цього Протоколу не несуть зобов'язань і не можуть претендувати на які-небудь привілеї по Конвенції щодо питань, пов'язаних з Додатком II Конвенції, і всі посилання на Сторони Конвенції не включають Сторін цього Протоколу, оскільки це стосується питань, що відносяться до згаданого Додатка.

Стаття III

Напрямок інформації

Текст статті 11 (1) "b" Конвенції заміняється наступним:

"список призначених інспекторів і визнаних організацій, які уповноважені від їхнього імені здійснювати заходи, пов'язані з конструкцією, побудовою, устаткуванням і експлуатацією суден, що перевозять шкідливі речовини, відповідно до положень Правил, для розсилання Сторонам з метою повідомлення їхніх посадових осіб. Адміністрація, отже, повідомляє Організацію про конкретні обов'язки і умови повноважень, представлених призначеним інспекторам і визнаним організаціям".

Стаття IV

Підписання, ратифікація, прийняття, схвалення і приєднання

1. Цей Протокол відкритий для підписання в штаб-квартирі Організації з 1 червня 1978 року по 31 травня 1979 року і потім залишається відкритим для приєднання. Держави можуть стати Сторонами цього Протоколу шляхом:

a) підписання без застереження про ратифікацію, прийняття або схвалення; або

b) підписання з умовою про ратифікацію, прийняття або схвалення з наступною ратифікацією, прийняттям або схваленням; або

c) приєднання.

2. Ратифікація, прийняття, схвалення або приєднання здійснюється шляхом здачі на зберігання документа про це Генеральному секретарю Організації.

Стаття V

Набуття чинності

1. Цей Протокол набуває чинності після закінчення дванадцяти місяців з дати, на яку його Сторонами, згідно зі Статтею IV цього Протоколу, стануть не менше п'ятнадцяти держав, загальна валова місткість торговельних суден яких становить не менше п'ятдесяти відсотків валової місткості суден світового торговельного флоту.

2. Будь-який документ про ратифікацію, прийняття, схвалення або приєднання, зданий на зберігання після набуття чинності цього Протоколу, набуде чинності після закінчення трьох місяців після здачі на зберігання відповідного документа.

3. Після дати, на яку поправка до цього Протоколу вважається прийнятою відповідно до Статті 16 Конвенції, будь-який документ про ратифікацію, прийняття, схвалення або приєднання, зданий на зберігання, застосовується до цього Протоколу з внесеною до нього поправкою.

Стаття VI

Поправки

Порядок внесення поправок до Статті, Додатка і Доповнення до Додатка Конвенції, що міститься в Статті 16 Конвенції, застосовується щодо внесення поправок у Статті, Додаток і Доповнення до Додатка цього Протоколу.

Стаття VII

Денонсація

1. Цей Протокол

може бути денонсований будь-якою Стороною у будь-який час після закінчення п'яти років з дати набуття чинності цього Протоколу для цієї Сторони.

2. Денонсація здійснюється шляхом здачі на зберігання документа про денонсацію Генеральному секретарю Організації.

3. Денонсація набуде чинності після закінчення дванадцяти місяців з дати одержання Генеральним секретарем Організації повідомлення про денонсацію або після закінчення будь-якого більшого терміну, що може бути зазначений у цьому повідомленні.

Стаття VIII

Депозитарій

1. Цей Протокол здається на зберігання Генеральному секретарю Організації (іменованому далі "Депозитарій").

2. Депозитарій повинен:

a) повідомляти всім державам, що підписали цей Протокол або приєдналися до нього:

i) про кожне нове підписання або здачу на зберігання документа про ратифікацію, прийняття, схвалення або приєднання із зазначенням дати підписання або здачі на зберігання;

ii) про дату набуття чинності цього Протоколу;

iii) про здачу на зберігання будь-якого документа про денонсацію цього Протоколу із зазначенням дати одержання цього документа і набуття денонсацією чинності;

iv) про будь-яке рішення, прийняте згідно зі Статтею II (1) цього Протоколу;

b) направляти завірені копії цього Протоколу всім державам, що підписали цей Протокол або приєдналися до нього.

3. Як тільки цей Протокол набуде чинності, його завірена копія передається депозитарієм у Секретаріат Організації Об'єднаних Націй для реєстрації й опублікування згідно зі Статтею 102 Статуту Організації Об'єднаних Націй.

Стаття IX

Мови

Цей Протокол складений в одному дійсному примірнику російською, англійською, іспанською і французькою мовами, причому всі тексти є автентичними. Офіційний переклад на арабську, італійську, німецьку і японську мови підготовлюється і здається на зберігання разом з підписаним примірником.

На посвідчення чого підписані нижче, належним чином на те уповноважені своїми урядами, підписали цей Протокол.

Вчинено в Лондоні сімнадцятого лютого одна тисяча дев'ятсот сімдесят восьмого року.

(Підписи)

Зміни і доповнення до Міжнародної конвенції по запобіганню забруднення з суден 1973 року

Додаток I

ПРАВИЛА ЗАПОБІГАННЯ ЗАБРУДНЕННЮ З СУДЕН

Правило 1

Визначення

Пункти 1 - 7 - без змін.

Існуючий текст пункту 8 замінюється наступним:

8. a) "Значне переустаткування" означає таке переустаткування існуючого судна:

i) яке істотно змінює розмірність або вантажомісткість судна; або

ii) яке змінює тип судна; або

iii) мета якого, на думку Адміністрації, полягає головним чином у значному продовженні терміну його служби; або

iv) яке змінює судно іншим способом, але в такій мірі, що якби воно було новим судном, то підпадало б під дію відповідних положень цього Протоколу, що не застосовуються до нього, як до існуючого судна.

b) Незважаючи на положення підпункту "a" цього пункту, переустаткування існуючого нафтового танкера дедвейтом 20000 тонн і вище для задоволення вимог правила 13 цього Додатка не повинно розглядатися як таке, що передбачає значне переустаткування для цілей цього Додатка.

Пункти 9 - 22 - без змін.

Існуючий текст пункту 23 замінюється наступним:

23. "Вага судна порожнім" означає водотоннажність судна в метричних тоннах без вантажу, палива, мастил, баластової води, прісної і живильної води в танках, видаткових матеріалів, пасажирів, екіпажу і їхнього багажу.

Пункти 24 - 25 - без змін.

В існуючий текст додатково вносяться наступні пункти:

26. Незважаючи на положення пункту 6 цього правила, для цілей правил 13, 13B, 13E і 18 (5) цього Додатка, "новий нафтовий танкер" означає нафтовий танкер:

a) контракт на будівництво якого укладений після 1 червня 1979 року; або

b) кіль якого закладений або котрий знаходиться в подібній стадії будування після 1 січня 1980 року при відсутності контракту на будівництво; або

c) поставка якого здійснюється після 1 червня 1982 року; або

d) який був підданий значному переустаткуванню:

i) за контрактом, укладеним після 1 червня 1979 року; або

ii) при відсутності контракту, робота з будівництва

якого почата після 1 січня 1980 року; або

iii) яке закінчено після 1 червня 1982 року, крім того, щодо нафтових танкерів дедвейтом 70000 тонн і вище визначення в пункті 6 цього правила застосовується для цілей правила 13 (1) цього Додатка.

27. Незважаючи на положення пункту 7 цього правила, для цілей правил 13, 13A, 13B, 13C, 13D і 18 (6) цього Додатка, "існуючий нафтовий танкер" означає нафтовий танкер, що не є новим нафтовим танкером, як визначено в пункті 26 цього правила.

28. "Сира нафта" означає будь-яку рідку вуглеводородну суміш, яка зустрічається в природному вигляді в надрах землі, незалежно від того, оброблена вона чи ні, з метою полегшення її транспортування, і включає:

a) сиру нафту, з якої можуть бути вилучені деякі фракції перегонки; і

b) сиру нафту, до якої можуть бути додані деякі фракції перегонки.

29. "Танкер, що перевозить сиру нафту" означає нафтовий танкер, зайнятий у перевезенні сирої нафти.

30. "Танкер, що перевозить нафтопродукти" означає нафтовий танкер, зайнятий у перевезенні нафти, іншої ніж сира нафта.

Правила 2 і 3 - без змін

Правило 4

Існуючий текст правила 4 замінюється наступним:

Огляди і перевірки

1. Кожен нафтовий танкер місткістю 150 брутто - реєстрових тонн і кожне інше судно місткістю 400 брутто - реєстрових тонн і вище підлягають переліченим нижче оглядам:

a) Початковому огляду перед введенням судна в експлуатацію або перед первинною видачею Свідоцтва, що вимагається Правилом 5 цього Додатка, що включає повний огляд конструкції, устаткування, систем, пристроїв, пристосувань і матеріалів в обсязі вимог, які ставляться до судна цим Додатком. Цей огляд проводиться, щоб переконатися, що конструкція, устаткування, системи, пристрої, пристосування і матеріали повністю відповідають застосовним вимогам цього Додатка.

b) Періодичним оглядам, проведеним через встановлені Адміністрацією проміжки часу, але не перевищуючі п'яти років, щоб переконатися, що конструкція, устаткування, системи, пристрої, пристосування і матеріали повністю відповідають вимогам цього Додатка.

c) Не менше ніж одному огляду протягом дії Свідоцтва, щоб переконатися, що устаткування і пов'язані з ним насоси і системи трубопроводів, включаючи системи автоматичного заміру і контролю над скиданням нафти, системи мийки сирою нафтою, нафтасепараційне устаткування і системи фільтрації нафти повністю відповідають застосовним вимогам цього Додатка і знаходяться в хорошому робочому стані. У випадках, коли проводиться один такий проміжний огляд протягом терміну дії одного якого-небудь Свідоцтва, він має проводитися не раніше шести місяців до і не пізніше шести місяців після дати, що відповідає половині періоду дії Свідоцтва. Про такі проміжні огляди робиться запис у Свідоцтво, видане відповідно до Правила 5 цього Додатка.

2. Адміністрація вживає належних заходів до суден, до яких не застосовуються положення пункту 1 цього Правила, для того, щоб забезпечити виконання застосовних положень цього Додатка.

3. a) Огляд судна на виконання положень цього Додатка здійснюється посадовими особами Адміністрації. Однак Адміністрація може доручити огляд призначеним для цієї мети інспекторам або визнаним нею організаціям.

b) Адміністрація встановлює заходи, що дозволяють робити позапланові перевірки протягом терміну дії Свідоцтва. Такі перевірки повинні забезпечувати задовільний стан судна і його устаткування у всіх відношеннях для того роду служби, для якого судно призначається. Ці перевірки можуть проводитися силами інспекційних служб їхньої Адміністрації, або призначених інспекторів чи визнаних організацій, або інших Сторін на прохання даної Адміністрації. Коли Адміністрація вводить обов'язкові щорічні огляди відповідно до положень пункту 1 цього правила, вищезгадані позапланові перевірки не обов'язкові.

c) Адміністрація, що призначає інспекторів або визнає організації для проведення оглядів і перевірок, як це передбачено в підпунктах "a" і "b" цього пункту, як мінімум, уповноважує призначеного інспектора або визнану організацію:

i) вимагати ремонту на судні; і

ii) виконувати огляди і перевірки на

прохання відповідної влади держави порту.

Адміністрація повідомляє Організацію про конкретні обов'язки і умови повноважень, що надаються призначеним інспекторам і визнаним організаціям, для розсилання інформації Сторонам цього Протоколу з метою повідомлення їх посадових осіб.

d) Якщо призначений інспектор або визнана організація встановить, що стан судна або його устаткування не відповідають у значній мірі даним Свідоцтва або є такими, що судно не може вийти в море, не становлячи невиправданої небезпеки, шкоди для морського середовища, цей інспектор або організація негайно забезпечують вжиття заходів щодо виправлення недоліків і в належний час повідомляють Адміністрацію. Якщо заходи щодо виправлення недоліків не вжито, зазначене Свідоцтво вилучається і Адміністрація негайно повідомляється; а якщо судно знаходяться в порту іншої Сторони, відповідні влади держави порту також негайно повідомляються. Якщо посадова особа цієї Адміністрації, призначений інспектор або визнана організація повідомили відповідні влади держави порту, то уряд зацікавленої держави порту надає будь-яку необхідну допомогу такій посадовій особі, інспектору або організації у виконанні їхніх обов'язків згідно з цим правилом. Коли необхідно, уряд зацікавленої держави порту повинен забезпечити, щоб судно не відійшло доти, поки воно не зможе вийти в море або залишити порт для переходу до відповідного найближчого судноремонтного заводу, не становлячи невиправданої небезпеки шкоди для морського середовища.

e) У кожному випадку зацікавлена Адміністрація повністю забезпечує повноту і ретельність огляду і перевірки і бере на себе вжиття необхідних заходів для виконання цього зобов'язання.

4. a) Судно і його устаткування підтримуються в стані, що відповідає положенням цього Протоколу, який гарантує, що судно у всіх відношеннях є придатним для виходу в море, не становлячи невиправданої небезпеки шкоди для морського середовища.

b) Після завершення будь-якого огляду судна згідно з Пунктом 1 цього Правила не повинно здійснюватися ніяких змін у підданих огляду конструкціях, устаткуванні, системах, пристроях, пристосуваннях і матеріалах без дозволу Адміністрації, за винятком безпосередньої заміни такого устаткування і пристроїв.

c) Щоразу, коли трапляється аварія судна або виявляється несправність, що істотно впливають на цілісність судна, або на ефективність роботи або комплектність його устаткування, передбачені цим Додатком, капітан або власник судна при першій нагоді повідомляють про це Адміністрацію, визнану організацію або призначеного інспектора, відповідальним за видачу відповідного Свідоцтва, які добиваються розслідування з метою визначення, чи є необхідним огляд відповідно до вимог пункту 1 цього Правила. Якщо судно знаходиться в порту іншої Сторони, капітан або власник судна також негайно інформують відповідні влади держави порту, і призначений інспектор або визнана організація підтверджують, що таке повідомлення було зроблено.

Правила 5, 6 і 7

В існуючому тексті цих Правил закреслити всі посилання на "(1973)" щодо Міжнародного Свідоцтва про запобігання забруднення нафтою.

Правило 8

Термін дії Свідоцтва

Існуючий текст правила 8 замінюється наступним:

1. Міжнародне Свідоцтво про запобігання забруднення нафтою видається на термін, встановлений Адміністрацією, що не перевищує п'яти років з дати його видачі, якщо при наявності нафтового танкера, експлуатованого з призначеними для чистого баласту танками протягом обмеженого терміну, встановленого в Правилі 13 (9) цього Додатка, термін дії Свідоцтва не перевищує такого встановленого терміну.

2. Свідоцтво втрачає чинність, якщо на судні без дозволу Адміністрації здійснені істотні зміни в конструкції, устаткуванні, системах, пристроях, пристосуваннях або матеріалах, що вимагаються цим Додатком, за винятком безпосередньої заміни такого устаткування або пристроїв, а також якщо не проводились проміжні огляди, передбачені Адміністрацією відповідно до правила 4 (1) "c" цього Додатка.

3. Свідоцтво, видане судну, також втрачає чинність при передачі судна під прапор іншої держави. Нове

Свідоцтво видається тільки, коли уряд, що видає нове Свідоцтво, повністю задоволений тим, що судно повністю відповідає вимогам правила 4 (4) "a" і "b" цього Додатка. У випадку передачі судна між Сторонами, якщо протягом трьох місяців після передачі буде зроблений запит, уряд Сторони, під прапором якої це судно раніше мало право плавати, у можливо короткий термін передає Адміністрації копії Свідоцтва, що було на судні до його передачі і, якщо є, копію відповідного акта про огляд.

Правила 9 - 12 - без змін.

Існуючий текст правила 13 замінюється наступними правилами:

Правило 13

Танки ізольованого баласту, танки, призначені для чистого баласту, і миття сирою нафтою

За умови дотримання положень правила 13C і 13D цього Додатка, нафтові танкери задовольняють вимоги цього правила.

Нові нафтові танкери дедвейтом 20000 тонн і вище

1. Кожен новий танкер, що перевозить сиру нафту, дедвейтом 20000 тонн і вище і кожен новий танкер, що перевозить нафтопродукти, дедвейтом 30000 тонн і вище забезпечується танками ізольованого баласту і задовольняє вимоги пунктів 2, 3 і 4 або пункта 5 цього Правила, відповідно.

2. Місткість танків ізольованого баласту визначається таким чином, щоб судно, за винятком випадків, передбачених пунктом 3 або 4 цього Правила, могло безпечно здійснювати баластові переходи, не удаючись до використання вантажних танків під водяний баласт. Однак у всіх випадках місткість танків ізольованого баласту повинна бути, принаймні, такою, щоб при будь-якому варіанті баластування на всіх ділянках рейсу, включаючи випадки, коли судно порожнем прийняло тільки ізольований баласт, осідання і диферент судна задовольняли б кожну з наступних вимог:

a) теоретичне осідання на міделі (dm) в метрах (без урахування деформації судна) становить не менше:

dm = 2,0 + 0,02L;

b) осідання на носовому і кормовому перпендикулярах відповідають осіданню на міделі (dm), що визначені відповідно з підпунктом "a" цього пункту, а при диференті на корму не більше 0,015L; і в будь-якому випадку осідання на кормовому перпендикулярі повинне бути не менше того, що необхідне для повного занурення гвинта(ів).

3. В усіх випадках водяний баласт не приймається у вантажні танки, за винятком рідких рейсів, коли умови погоди настільки складні, що, на думку капітана, необхідно прийняти додатковий водяний баласт у вантажні танки для забезпечення безпеки судна. Така додаткова баластова вода обробляється і скидається відповідно до Правила 9 цього Додатка і відповідно до вимог Правила 15 цього Додатка, і відповідний запис робиться в Журналі нафтових операцій, згаданому в правилі 20 цього Додатка.

4. При наявності нового танкера, що перевозить сиру нафту, додатковий баласт, що допускається в пункті 3 цього правила, приймається у вантажні танки, тільки якщо ці танки промиті сирою нафтою відповідно до Правила 13B цього Додатка до відходу судна з порту або від термінала вивантаження нафти.

5. Незважаючи на положення пункту 2 цього Правила, умови ізоляції баласту для танкерів довжиною менше 150 метрів задовольняють вимоги Адміністрації.

6. Кожен новий танкер, що перевозить сиру нафту, дедвейтом 20000 тонн і більше устатковується системою очистки вантажних танків шляхом миття сирою нафтою. Адміністрація бере на себе забезпечення того, щоб система повністю задовольняла вимоги правила 13 цього Додатка протягом одного року після початку використання танкера в перевезенні сирої нафти або до кінця третього рейса, у якому перевозиться сира нафта, придатна для миття сирою нафтою, залежно від того, який термін наступить пізніше. На нафтовому танкері застосовується система відповідно до вимог згаданого правила, якщо такий нафтовий танкер не перевозить сиру нафту, не придатну для миття сирою нафтою.

Існуючі танкери, що перевозять сиру нафту, дедвейтом 40000 тонн і вище

7. За умови дотримання положень пунктів 8 і 9 цього правила кожен існуючий танкер, що перевозить сиру нафту, дедвейтом 40000 тонн і вище забезпечується танками ізольованого баласту і задовольняє вимоги пунктів 2 і 3 цього Правила з дати набуття чинності цього Протоколу.

8. Існуючі

танкери, що перевозять сиру нафту, які згадані в пункті 7 цього Правила, замість того, щоб забезпечуватися танками ізольованого баласту, можуть застосовувати процедуру очистки вантажних танків шляхом миття сирою нафтою згідно з Правилом 13B цього Додатка, якщо танкер, що перевозить сиру нафту, не призначений для перевезення сирої нафти, не придатної для миття сирою нафтою.

9. Існуючі танкери, що перевозять сиру нафту, які згадані в пункті 7 або 8 цього Правила, замість того, щоб забезпечуватися танками ізольованого баласту, або застосування процедури очистки вантажних танків шляхом миття сирою нафтою, можуть застосовувати призначені для чистого баласту танки згідно з положеннями Правила 13A цього Додатка на такий термін:

a) танкери, що перевозять сиру нафту, дедвейтом 70000 тонн і вище, до закінчення двох років після дати набуття чинності цього Протоколу; і

b) танкери, що перевозять сиру нафту, дедвейтом 40000 тонн і вище, але дедвейтом менше 70000 тонн, до закінчення чотирьох років після дати набуття чинності цього Протоколу.

Існуючі танкери, що перевозять нафтопродукти, дедвейтом 40000 тонн і вище

10. З дати набуття чинності цього Протоколу кожен існуючий танкер, що перевозить нафтопродукти, дедвейтом 40000 тонн і вище, забезпечується танками ізольованого баласту і задовольняє вимоги пунктів 2 і 3 цього Правила, або замість цього застосовує призначені для чистого баласту танки відповідно до положень Правила 13A цього Додатка.

Нафтовий танкер, класифікований як нафтовий танкер з ізольованим баластом

11. Будь-який нафтовий танкер, що не обов'язково забезпечується танками ізольованого баласту відповідно з пунктами 1, 7 або 10 цього Правила може, однак, класифікуватися як танкер з ізольованим баластом за умови, що він задовольняє вимоги пунктів 2 і 3 або пункти 5 цього Правила, відповідно.

Правило 13A

Вимоги, що ставляться до нафтових танкерів з призначеними для чистого баласту танками

1. Нафтовий танкер, на якому застосовуються призначені для чистого баласту танки відповідно до положень правила 13 (9) або (10) цього Додатка, має достатню місткість, призначену тільки для перевезення чистого баласту, як це визначено в правилі 1 (16) цього Додатка, щоб задовольняти вимоги Правила 13 (2) і (3) цього Додатка.

2. Пристрій і порядок використання призначених для чистого баласту танків задовольняють вимоги, установлені Адміністрацією. Такі вимоги містять, принаймні, усі положення Специфікацій по нафтових танкерах із призначеними для чистого баласту танками, прийняті Резолюцією 14 Міжнародної конференції по безпеці танкерів і запобіганню забруднення 1978 року і з тими змінами, що можуть бути внесені Організацією.

3. Нафтовий танкер, що застосовує призначені для чистого баласту танки, обладнується приладом для виміру вмісту нафти, схваленим Адміністрацією на підставі специфікацій, рекомендованих Організацією*, щоб здійснити спостереження за вмістом нафти в баластній воді, що скидається. Прилад для виміру вмісту нафти встановлюється не пізніше чим під час першого за графіком заходу танкера на судноверф, що випливає після набуття чинності цього Протоколу. До того, як установлюється прилад для виміру вмісту нафти, безпосередньо перед скиданням баласту з'ясовується шляхом перевірки баластової води з призначених танків, що ніякого забруднення не відбулося.

____________

* Див. Рекомендацію щодо міжнародних специфікацій з робочих характеристик і випробувань нафтосепараційного устаткування і приладів для виміру вмісту нафти, схвалену у Резолюції A.393(X).

4. Кожен нафтовий танкер, що застосовує призначені для чистого баласту танки, забезпечується:

a) Посібником з використання призначених для чистого баласту танків, що детально описує систему й уточнюючий порядок експлуатації. Цей Посібник задовольняє вимоги Адміністрації і містить всю інформацію, викладену в Специфікаціях, згаданих у пункті 2 цього Правила. Якщо відбувається яка-небудь зміна, що впливає на систему застосування призначених для чистого баласту танків, відповідно переглядається Посібник з експлуатації.

b) Додаванням до Журналу нафтових

операцій, згаданому в Правилі 20 цього Додатка в тому вигляді, у якому воно викладене у Додаванні 1 до Доповнення III цього Додатка. Додавання має постійно додаватися до Журналу нафтових операцій.

Правило 13B

Вимоги, що ставляться до миття сирою нафтою

1. Кожна система миття сирою нафтою, що вимагається відповідно до Правила 13 (6) і (8) цього Додатка, задовольняє вимоги цього Правила.

2. Установка для миття сирою нафтою і пов'язане з нею устаткування і пристосування задовольняють вимоги, встановлені Адміністрацією. Ці вимоги містять, принаймні, усі положення Специфікацій по конструкції, експлуатації і контролю систем миття сирою нафтою, прийняті Резолюцією 15 Міжнародної конференції по безпеці танкерів і запобіганню забруднення 1978 року, і з тими змінами, які можуть бути внесені Адміністрацією.

3. Система інертного газу передбачається в кожному вантажному танку і відстійному танку відповідно до належних Правил глави II - 2 Міжнародної конвенції по охороні людського життя на морі 1974 року, зміненої і доповненої Протоколом 1978 року до Міжнародної конвенції по охороні людського життя на морі 1974 року.

4. У випадку прийому баласту у вантажні танки, достатня кількість вантажних танків промивається сирою нафтою перед кожним баластовим рейсом для того, щоб баластову воду приймали тільки ті вантажні танки, які промиті сирою нафтою, враховуючи характер здійснюваних цим танкером перевезень і очікувані погодні умови.

5. Кожен нафтовий танкер, що застосовує систему миття сирою нафтою, забезпечується:

a) Посібником з експлуатації й устаткування, що детально описує систему й устаткування та уточнюючий порядок експлуатації. Цей Посібник задовольняє вимоги Адміністрації і містить всю інформацію, викладену в Специфікаціях, згаданих у пункті 2 цього Правила. Якщо відбувається яка-небудь зміна, що впливає на систему миття сирою нафтою, відповідно переглядається Посібник з експлуатації й устаткування; і

b) Додаванням до Журналу нафтових операцій, згаданому в Правилі 20 цього Додатка в тому вигляді, у якому воно викладене у Додаванні 2 до Доповнення III цього Додатка. Додавання має постійно додаватися до Журналу нафтових операцій.

Правило 13C

Існуючі танкери, зайняті в спеціальних перевезеннях

1. За умови дотримання положень пунктів 2 і 3 цього Правила, Правила 13 (7) - (10) цього Додатка не застосовуються до існуючих нафтових танкерів, зайнятим тільки в спеціальних перевезеннях між:

a) портами і терміналами в межах держави - Сторони цього Протоколу, або

b) портами і терміналами держав - Сторін цього Протоколу, де:

i) рейс повністю проходить у межах Особливого району, визначеного в Правилі 10 (1) цього Додатка, або

ii) рейс повністю проходить в інших межах, запропонованих Організацією.

2. Положення пункту 1 цього Правила застосовуються тільки, якщо порти і термінали, де відбувається завантаження танкерів, що здійснюють такі рейси, устатковані приймальними пристроями, достатніми для прийому й обробки всіх баластів і промивальних вод з нафтових танкерів, що використовують їх, і якщо дотримуються такі умови:

a) з урахуванням винятків, передбачених у правилі 11 цього Додатка, усі баластові води, включаючи чистий водяний баласт і залишки промивальних вод, утримуються на судні і перекачуються в приймальні пристрої, і компетентною владою держави порту робиться запис у відповідний Розділ Додавання до Журналу нафтових операцій, згаданого в пункті 3 цього Правила;

b) було досягнуто згоди між Адміністрацією і урядами держав порту, згаданих у підпункті 1 "a" або "b" цього Правила, щодо застосування існуючого нафтового танкера для спеціального перевезення;

c) придатність приймальних пристроїв відповідно до положень цього Додатка у вищезгаданих портах і терміналах, для цілей цього Правила, схвалюється урядами держав - Сторін цього Протоколу, в межах яких розташовані такі порти або термінали; і

d) Міжнародне Свідоцтво про запобігання забруднення нафтою містить запис про те, що нафтовий танкер зайнятий тільки в спеціальному перевезенні.

3. Кожен нафтовий танкер, зайнятий у спеціальному перевезенні,

забезпечується Додаванням до Журналу нафтових операцій, згаданим у правилі 20 цього Додатка в тому вигляді, у якому воно викладене в Додаванні 3 до Доповнення III цього Додатка. Додавання має постійно додаватися до Журналу нафтових операцій.

Правило 13D

Існуючі нафтові танкери, що мають спеціальні баластові пристрої

1. Якщо існуючий нафтовий танкер побудований так або працює таким чином, що він завжди задовольняє вимоги щодо осідання і деферента, викладені у Правилі 13 (2) цього Додатка, не удаючись до використання водяного баласту, він вважається задовольняючим вимоги для танків ізольованого баласту, згаданих у правилі 13 (7) цього Додатка, якщо дотримуються нижченаведені умови:

a) порядок експлуатації і баластні пристрої схвалені Адміністрацією;

b) досягнуто згоди між Адміністрацією і зацікавленими урядами держав порту Сторін цього Протоколу, коли виконання вимог щодо осідання і деферента судна досягається в робочому порядку; і

c) Міжнародне Свідоцтво про запобігання забруднення нафтою містить запис про те, що нафтовий танкер працює з спеціальними баластовими пристроями.

2. Водяний баласт ніколи не приймається в нафтові танки, за винятком рідких рейсів, коли умови погоди настільки складні, що, на думку капітана, необхідно прийняти додатковий водяний баласт у вантажні танки для забезпечення безпеки судна. Цей додатковий водяний баласт обробляється і скидається відповідно до Правила 9 цього Додатка, а також згідно з вимогами Правила 15 цього Додатка, і відповідний запис робиться в Журналі нафтових операцій, згаданому в Правилі 20 цього Додатка.

3. Адміністрація, що внесла запис у Свідоцтво згідно з підпунктом 1 "c" цього Правила, повідомляє Організації про подробиці зазначеного Свідоцтва для розсилання Сторонам цього Протоколу.

Правило 13E

Захисне розташування танків ізольованого баласту

1. На кожному новому танкері, що перевозить сиру нафту, дедвейтом 20000 тонн і більше і на кожному новому танкері, що перевозить нафтопродукти, дедвейтом 30000 тонн і більше танки ізольованого баласту, необхідні для забезпечення місткості для задоволення вимог Правила 13 цього Додатка, які розташовані по довжині вантажного танка, встановлюються згідно з вимогами Пунктів 2, 3 і 4 цього правила з метою забезпечення заходів запобігання виливу нафти у випадку посадки на мілину або зіткнення.

2. Танки і простори ізольованого баласту, інші ніж нафтові танки, розташовані по довжині (Lt) вантажного танка, установлені так, щоб задовольняти такі вимоги:

СУМ PAc + СУМ PAs

> = J | Lt (B + 2D) |,

де: PAc = площі бортової обшивки в квадратних метрах для кожного танка або простору ізольованого баласту, іншого чим нафтовий танк, заснованої на проекції теоретичних розмірностей;

PAs = площі обшивки дна в квадратних метрах для кожного такого танка або простору, заснованої на проекції теоретичних розмірностей;

Lt = довжині в метрах між носовим і кормовим краями вантажних танків;

B = максимальній ширині судна в метрах, як це визначено в Правилі 1 (21) цього Додатка;

D = теоретичній висоті борту в метрах, вимірюваної вертикально від верхньої кромки горизонтального кіля до верхньої кромки бімса палуби надводного борту біля борту на міделі. На суднах, що мають закруглене з'єднання палуби з бортом, теоретична висота борту має вимірятися до точки перетину теоретичних ліній палуби і борту, як би це було кутове з'єднання;

J = 0,45 для нафтових танкерів дедвейтом 20000 тонн, 0,30 для нафтових танкерів дедвейтом 200000 тонн і більше, за умови виконання положень пункту 3 цього правила. Для проміжних величин дедвейту величина "J" визначається шляхом лінійної інтерполяції.

Коли символи, зазначені в цьому пункті, зустрічаються в цьому Правилі, вони мають значення, визначене в цьому пункті.

3. Для танкерів дедвейтом 200000 тонн і більше величина "J" може бути зменшена таким чином:

|

Oc + Os

|

J зменшена

=

|

J - (a -

----------)

|

або 0,2, залежно від того, що більше,

|

4Oa

|

де a = 0,25 для нафтових танкерів дедвейтом 200000 тонн;

a = 0,40 для нафтових танкерів

дедвейтом 300000 тонн;

a = 0,50 для нафтових танкерів дедвейтом 420000 тонн і більше;

Для проміжних величин дедвейту величина "a" визначається шляхом лінійної інтерполяції.

Oc = величині, визначеної в Правилі 23 (1) "a" цього Додатка;

Os = величині, визначеної в Правилі 23 (1) "b" цього Додатка;

Oa = допустимому виливу нафти, відповідно до вимог Правила 24 (2) цього Додатка.

4. При визначенні величин "PAc" і "PAs" для танків і простору ізольованого баласту, інших чим нафтові танки, застосовується таке:

a) мінімальна ширина кожного бортового танка або простору, що простягаються до повної висоти борту судна або від палуби до верхньої частини подвійного дна, повинна бути не менше 2 метрів. Ширина вимірюється від борту судна перпендикулярно всередину по напрямку до діаметральної площини. Якщо передбачається менша ширина, бортовий танк або простір не враховуються при обчисленні захисної зони "PAc"; і

b) мінімальна вертикальна висота кожного танка або простору подвійного дна повинна бути B/15 або 2 метри залежно від того, що менше. Якщо передбачається менша висота, танк або простір подвійного дна не враховуються при обчисленні захисної зони "PAs".

Мінімальна ширина і висота бортових танків і танків подвійного дна вимірюється без урахування ллял і у випадку мінімальної ширини вимірюється без урахування закругленого з'єднання палуби з бортом.

Правило 14 - без змін.

Правило 15 - в існуючому тексті цього правила закреслити посилання на "(1973)" стосовно Міжнародного свідоцтва по запобіганню забруднення нафтою.

Правила 16 - 17 - без змін.

Правило 18

Насоси, трубопроводи і пристрої для скидання на нафтових танкерах

Пункти 1 - 4 - без змін.

В існуючий текст додатково вносяться такі пункти:

5. Кожен новий нафтовий танкер, що повинен забезпечуватися танками ізольованого баласту або устатковуватися системою миття сирою нафтою, задовольняє такі вимоги:

a) він устатковується нафтовим трубопроводом, сконструйованим таким чином, щоб звести до мінімуму затримку нафти в трубопроводі; і

b) передбачаються засоби для осушки усіх вантажних насосів і всього нафтового трубопроводу при завершенні розвантаження, де необхідно, приєднанням до пристрою для зачищення. Стоки трубопроводу і насосів повинні скидатися як на берег, так і в вантажні танки або стічні танки. Для скидання на берег передбачається спеціальний трубопровід невеликого діаметра, що приєднується зовні до клапанів колектора.

6. Кожен танкер, що перевозить сиру нафту, який має забезпечуватися танками ізольованого баласту або устатковуватися системою миття сирою нафтою, або на якому застосовуються призначені для чистого баласту танки, задовольняє вимоги пункту 5 "b" цього Правила.

Правило 19 - без змін.

Правило 20 - В існуючому тексті цього Правила закреслити посилання на "(1973)" стосовно Міжнародного свідоцтва по запобіганню забруднення нафтою.

Правила 21 - 25 - без змін.

Доповнення I

ПЕРЕЛІК НАФТИ І НАФТОПРОДУКТІВ