Тип: Постанова
№ 598
Дата: 07 грудня 2004 р.
Статус: Втратив чинність
Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України
Постанова Правління Національного банку України
від 7 грудня 2004 року N 598
Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
28 грудня 2004 р. за N 1660/10259
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Національний банк України", статей 69, 70 Закону України "Про банки і банківську діяльність", статті 14 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та з метою забезпечення реальної фінансової звітності, що подається банками Національному банку України, Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Інструкцію про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України (далі - Інструкція), що додається.
2. Департаменту бухгалтерського обліку (В. І. Ричаківська) після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї постанови до відома територіальних управлінь Національного банку України та банків для керівництва та використання в роботі.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
постанову Правління Національного банку України від 05.10.2001 N 422 "Про затвердження Інструкції про консолідацію фінансової звітності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 20.11.2001 за N 968/6159;
постанову Правління Національного банку України від 12.11.2002 N 431 "Про затвердження Інструкції про складання проміжної (квартальної) фінансової звітності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 27.11.2002 за N 922/7210;
постанову Правління Національного банку України від 20.08.2003 N 354 "Про затвердження Змін до Інструкції про складання проміжної (квартальної) фінансової звітності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 08.09.2003 за N 774/8095;
постанову Правління Національного банку України від 03.12.2003 N 518 "Про затвердження Інструкції про порядок складання річного фінансового звіту в банках України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 24.12.2003 за N 1214/8535;
постанову Правління Національного банку України від 03.12.2003 N 519 "Про затвердження Змін до Інструкції про консолідацію фінансової звітності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 26.12.2003 за N 1239/8560;
постанову Правління Національного банку України від 19.05.2004 N 225 "Про затвердження Змін до Інструкції про складання проміжної (квартальної) фінансової звітності банків України", зареєстровану в Міністерстві юстиції України 02.06.2004 за N 690/9289.
4. Генеральному економічному департаменту (І. А. Шумило) не пізніше ніж у десятиденний строк після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України забезпечити оприлюднення Інструкції на офіційній сторінці Національного банку України в мережі Інтернет.
5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на територіальні управління Національного банку України.
6. Постанова набирає чинності через 10 днів після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
В. о. Голови
А. П. Яценюк
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Правління Національного банку України
від 7 грудня 2004 р. N 598
Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
28 грудня 2004 р. за N 1660/10259
Інструкція про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України
Розділ I. Загальні положення
Глава 1. Основні засади
1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до Законів України "Про банки і банківську діяльність", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і ґрунтується на основних вимогах щодо розкриття інформації у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку, Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, нормативно-правових актів Національного банку України (далі - Національний банк).
1.2. Ця Інструкція визначає:
склад фінансової звітності;
зразки форм фінансової звітності;
порядок, періодичність складання та вимоги до розкриття інформації у фінансовій звітності;
порядок подання до Національного банку та оприлюднення фінансової звітності.
1.3. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів банку, материнського банку та учасників консолідованої групи як єдиної економічної одиниці.
1.4. Фінансову звітність банки складають та подають до Національного банку в грошовій одиниці України (у тисячах гривень). Порядок складання і подання фінансової звітності відокремленими структурними підрозділами та учасниками консолідованої групи банк (материнський банк) визначає самостійно.
Усі форми фінансової звітності (уключаючи й примітки до них) подаються порівняно з попереднім роком (за певний період).
Показники фінансової звітності, які для визначення підсумків беруться із знаком "мінус", у звітності на паперових носіях зазначаються в дужках.
1.5. Фінансова звітність банку складається на підставі даних бухгалтерського обліку банку з урахуванням коригуючих проводок щодо подій, які коригують дані після дати балансу за певний період.
Фінансова звітність формується банками на підставі показників файлів 02, 25, А4, 81.
Суттєва інформація розкривається як окрема стаття фінансових звітів або приміток до них, а несуттєва - об'єднується із сумами, подібними за економічною сутністю чи функціями.
Кожний банк має зазначати у фінансовій звітності особливості щодо діяльності й обліку і за потребою створювати додаткові примітки. За видами операцій, які банк не здійснює, інформація не надається.
1.6. У примітках статті "Інші" фінансової звітності інформація за активами, зобов'язаннями, доходами та витратами розкривається, якщо суми становлять понад 5 % від загальних сум згідно з їх категорією (активи, зобов'язання, доходи та витрати відповідно).
1.7. Залишки за контрактивними рахунками в активах і контрпасивними рахунками в пасивах включаються до розрахунку з протилежним знаком і зменшують відповідні статті за групами та розділами.
Рахунок, який за своєю характеристикою може мати як активний, так і пасивний залишок, але для розрахунку певної статті фінансової звітності використовується залишок за ним у згорнутому вигляді, у цій Інструкції зазначається так: номер рахунку (АП).
1.8. Статті фінансової звітності філій та представництв українських банків на території інших держав банк, що звітує, перераховує в національну валюту України аналогічно до здійснення перерахунку статей в іноземній валюті, зазначених безпосередньо в балансі самого банку.
1.9. Фінансову звітність підписують керівник та головний бухгалтер банку, а консолідовану - керівник та головний бухгалтер материнського банку.
1.10. Керівництво банку (материнського банку) несе відповідальність за перекручення фінансової звітності, порушення строків її подання та оприлюднення.
1.11. Зразки форм фінансової звітності та порядок їх заповнення наведені в додатках до цієї Інструкції.
1.12. Зразки форм фінансової звітності та приміток до неї можуть змінюватися в межах вимог цієї Інструкції.
1.13. З метою відповідного відображення в бухгалтерському обліку операцій із завершення звітного року та проведення технологічних робіт, пов'язаних з початком нового звітного року, банки в перший робочий день нового року працюють без клієнтів.
Глава 2. Визначення термінів
2.1. У цій Інструкції терміни вживаються в такому значенні:
активи - ресурси, контрольовані банком у результаті минулих подій, використання яких, як очікується, приведе до надходження економічних вигод у майбутньому;
антирозбавляюча потенційна проста акція - фінансовий інструмент або інший договір, конвертація якого (якої) у прості акції приведе до збільшення чистого прибутку (зменшення чистого збитку) на одну просту акцію від звичайної діяльності в майбутньому;
власний капітал - частина в активах банку, що залишається після вирахування його зобов'язань;
внутрішньогрупові операції - операції між материнським банком та дочірньою компанією або між дочірніми компаніями однієї групи (наприклад, оренда майна, реалізація основних засобів і нематеріальних активів, надання кредитів, депозитів);
внутрішньогрупове сальдо - сальдо дебіторської заборгованості та зобов'язань на дату балансу, яке утворилося внаслідок внутрішньогрупових операцій (наприклад, утворення та відображення в обліку материнського банку дебіторської заборгованості, а в обліку дочірньої компанії - кредиторської заборгованості за отримані матеріальні цінності);
господарська одиниця за межами України - небанківська дочірня компанія, асоційована компанія, дочірній банк, філія, представництво українського банку, які перебувають або ведуть діяльність за межами України;
грошові кошти - готівкові кошти в касі та депозити до запитання;
грошові потоки (рух коштів) - це надходження і вибуття грошових коштів та їх еквівалентів;
гудвіл при консолідації - перевищення вартості придбання над часткою материнського банку в справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів та зобов'язань на дату придбання;
еквіваленти грошових коштів - це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості;
звітна дата - дата, на яку складається фінансова звітність, тобто квартальна за станом на кінець останнього дня кварталу, річна та консолідована на кінець останнього дня звітного року;
збиток - перевищення суми витрат над сумою доходу, для отримання якого були здійснені ці витрати;
зобов'язання - заборгованість банку, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів банку, що втілюють у собі економічні вигоди;
інвестиційна діяльність - це придбання і продаж довгострокових активів, а також інших інвестицій, які не є еквівалентами грошових коштів;
індивідуальні звіти - звіти одного учасника консолідації (члена групи), що складені відповідно до вимог чинного законодавства України, яке регулює бухгалтерський облік та звітність в Україні;
консолідована група - це окрема економічна одиниця, неюридична особа, яка є сукупністю юридичних осіб, уключаючи головну банківську установу (материнський банк з урахуванням філій, представництв, відділень на території України і за кордоном) та учасників групи (асоційовані й дочірні компанії);
материнський банк - банк, що здійснює контроль за учасниками консолідованої групи, щодо яких виконуються певні умови, зазначені в додатку 1 до цієї Інструкції "Периметр консолідації";
монетарні статті - статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи й зобов'язання, що отримуватимуться або сплачуватимуться у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів;
негативний гудвіл при консолідації - перевищення вартості частки материнського банку в справедливій вартості придбаних ідентифікованих активів і зобов'язань над вартістю придбання на дату придбання;
негрошові операції - операції, які не потребують використання грошових коштів та їх еквівалентів;
немонетарні статті - статті інші, ніж монетарні статті балансу;
нереалізовані прибутки та збитки від внутрішньогрупових операцій - прибутки та збитки, які виникають унаслідок внутрішньогрупових операцій (продажу товарів, продукції, виконання робіт, послуг тощо);
операційна діяльність - це основна діяльність банку, що дає дохід, а також інші види діяльності, що не є інвестиційними або фінансовими;
операція пов'язаних сторін - передавання активів або зобов'язань однією пов'язаною стороною іншим пов'язаним сторонам;
пакет консолідації - визначені материнським банком у процесі складання консолідованої фінансової звітності склад та форми уніфікованих фінансових звітів;
пов'язані сторони - сторони вважаються пов'язаними, якщо одна сторона прямо або опосередковано здійснює контроль над іншою або має суттєвий вплив на прийняття фінансових та операційних рішень іншою стороною;
потенційна проста акція - фінансовий інструмент або інший договір, які дають право на отримання простих акцій;
прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати;
примітка до фінансової звітності - це додаткова інформація для розкриття та уточнення суми, суті та класифікації операції, до якої вони
належать. Усі примітки мають розкривати користувачам фінансової звітності не лише суми, а й методи їх розрахунків та оцінки;
проміжний період - це період фінансової звітності, що складається з трьох місяців. Перший звітний період для новоствореного банку може бути менший ніж три місяці;
розбавляюча потенційна проста акція - фінансовий інструмент або інший договір, конвертація якого (якої) у прості акції призведе до зменшення чистого прибутку (збільшення чистого збитку) на одну просту акцію від звичайної діяльності в майбутньому;
середньозважена кількість простих акцій - це кількість простих акцій, які були в обігу протягом звітного періоду. Середньозважена кількість простих акцій в обігу визначається як сума добутків кількості простих акцій, що перебувають в обігу протягом звітного періоду (у днях), на часовий зважений коефіцієнт. Якщо випуск, викуп і анулювання акцій здійснюються з першого числа місяця, то допускається брати в розрахунок період обігу акцій не в днях, а в місяцях;
середньозважений валютний курс - результат ділення суми добутків величин курсів Національного банку та кількості днів їх дії у звітному місяці на кількість календарних днів у цьому місяці;
середньорічна кількість простих акцій - середньозважена кількість простих акцій, які перебували в обігу протягом звітного року. Середньорічна кількість простих акцій в обігу визначається сумою добутків кількості простих акцій в обігу протягом певних періодів у днях (місяцях) та відповідних часових зважених коефіцієнтів. Кількість простих акцій в обігу визначається за даними реєстру акціонерів;
скоригована середньорічна кількість простих акцій - середньорічна кількість простих акцій в обігу, скоригована на кількість потенційних простих акцій;
скоригований чистий прибуток (збиток) - чистий прибуток (збиток) після вирахування дивідендів на привілейовані акції, скоригований на вплив розбавляючих простих акцій. Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію визначається діленням скоригованого чистого прибутку (збитку) на скориговану середньорічну кількість простих акцій в обігу. Величина скоригованого чистого прибутку (збитку) є показником максимально можливого ступеня зменшення прибутку (збільшення збитку) на одну просту акцію банку в разі конвертації розбавляючих потенційних простих акцій без відповідного збільшення активів банку;
уніфіковані звіти - індивідуальна інформація учасників консолідації, що використовується материнським банком у процесі складання консолідованої фінансової звітності;
фінансова діяльність - це діяльність, яка спричиняє зміни розміру та складу власного і запозиченого капіталу банку;
часовий зважений коефіцієнт - частка від ділення загальної кількості днів (місяців), протягом яких акції перебували в обігу, на загальну кількість днів (місяців) у звітному періоді;
частка меншості - частина чистого прибутку (збитку) та чистих активів дочірньої компанії, що не належить материнському банку (прямо або через інші дочірні компанії);
чисті активи - активи установи за вирахуванням її зобов'язань;
чистий прибуток (збиток) - це прибуток (збиток) від банківської діяльності за звітний період після відрахування податку на прибуток, скоригований на непередбачені доходи (витрати).
Розділ II. Порядок складання фінансової звітності банків, подання її до Національного банку та оприлюднення
Глава 1. Порядок складання фінансової звітності банків
1.1. До складу фінансової звітності входять:
Звіт "Баланс".
Метою складання звіту "Баланс" є надання користувачам інформації про фінансовий стан банку (материнського банку) на звітну дату.
У звіті "Баланс" відображаються активи, зобов'язання та власний капітал банку.
Звіт "Баланс" дає змогу визначити склад і структуру майна банку, ліквідність банку, наявність власного та запозиченого капіталу, зміну дебіторської та кредиторської заборгованості тощо. Статті звіту "Баланс" розміщені в порядку зменшення ліквідності.
Звіт "Баланс" за квартал складається на підставі показників файла 02, річний звіт "Баланс" - на підставі показників файла 25, річний звіт "Баланс" з
урахуванням усіх коригуючих проводок - на підставі показників файла 81.
Звіт "Баланс" складається банками за певний період (квартал, рік) за наростаючим підсумком з початку звітного року за показниками сальдо рахунків бухгалтерського обліку на кінець останнього дня звітного періоду (кварталу, року).
Звіт "Баланс" квартальної та річної фінансової звітності складається на підставі бухгалтерських записів, які підтверджені відповідними первинними документами.
Статті активів та пасивів у звіті "Баланс" та примітках включають суми переоцінки.
Підсумок активів звіту "Баланс" має дорівнювати сумі зобов'язань та власного капіталу.
Згортання статей активів та зобов'язань є неприпустимим, крім випадків, передбачених відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, нормативно-правовими актами Національного банку.
Для формування звіту "Баланс" інформація за технічними рахунками групи 380, внутрішньосистемними рахунками розділу 39, доходи та витрати за внутрішньосистемними розрахунками, що обліковуються за рахунками груп 608, 708, 618, 718, 638, 738 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 21.11.97 N 388 (зі змінами), та Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 N 280, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.07.2004 за N 918/9517, не включається.
Зразки форм звіту "Баланс" та порядок заповнення статей активів, зобов'язань та власного капіталу наведені в додатках 2, 3, 4 до цієї Інструкції.
Звіт про фінансові результати.
Метою складання Звіту про фінансові результати є надання користувачам інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності банку (материнського банку) за відповідний період.
Звіт про фінансові результати банку (материнського банку) має включати дані за станом на кінець поточного періоду (кварталу, року) наростаючим підсумком за поточний фінансовий рік до дати звітності та порівняльні дані за станом на кінець зіставленого періоду (кварталу, року) попереднього фінансового року.
Звіт про фінансові результати характеризує діяльність банку (материнського банку) за період з початку звітного року до звітної дати і складається із статей доходів та витрат, які групуються за їх характером та основними видами доходів і витрат на кінець останнього дня звітного періоду (кварталу, року).
Звіт про фінансові результати за квартал складається на підставі показників файла 02, річний Звіт про фінансові результати з коригуючими проводками за результатами аудиту - на підставі показників файла А4.
У Звіт про фінансові результати не включається інформація про доходи та витрати за внутрішньосистемними розрахунками, а саме залишки за рахунками груп 608, 708, 618, 718, 638, 738.
Банки, що створені у формі відкритих акціонерних товариств, зазначають у квартальній та річній фінансовій звітності показники чистого прибутку на одну просту акцію і скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію. Показники прибутковості безпосередньо не стосуються розподілу дивідендів. Разом з тим для розрахунку часового зваженого коефіцієнта береться кількість днів (місяців) у звітному періоді (кварталі, півріччі, дев'яти місяцях, році). До розрахунку кількості простих акцій уключаються прості акції, випуск яких зареєстровано Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку та згідно з реєстром акціонерів. Показники прибутковості акцій зазначаються в гривнях з точністю до сотих (з двома знаками після коми).
Для визначення розбавляючих потенційних простих акцій потрібно провести аналіз значень, отриманих у результаті розрахунку скоригованого чистого прибутку на одну просту акцію, для кожного класу і випуску потенційних простих акцій. Ці значення розміщують у порядку зростання. Якщо будь-яке з цих значень більше попереднього, тобто приводить до збільшення чистого прибутку (зменшення чистого збитку) на одну просту акцію в обігу, то відповідний фінансовий інструмент (конвертація облігацій і привілейованих акцій, опціони,
варранти тощо) є антирозбавляючим і не має братися в розрахунок скоригованого чистого прибутку. Відповідно значення, що зменшуються, до розрахунку беруться.
Збиток на одну просту акцію, отриманий у результаті підрахунку показників прибутковості акцій, у звіті на паперових носіях зазначається в дужках, що означає від'ємне значення показника прибутку.
Зразки форм Звіту про фінансові результати наведені в додатках 5, 6, 7 до цієї Інструкції.
Звіт про рух грошових коштів.
Метою Звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансових звітів підстав для оцінки спроможності банку (материнського банку) генерувати грошові кошти, а також його потреби в них. Від підтримування банком (материнським банком) позитивного рівня грошових коштів (як і від його спроможності отримувати прибуток) залежить перспектива його розвитку.
Звіт про рух грошових коштів відображає джерела отриманих банком (материнським банком) готівкових та безготівкових коштів і напрям їх використання у звітному періоді, а також рух грошових коштів за звітний період залежно від виду діяльності (операційна, інвестиційна, фінансова).
Результат змін у русі грошових коштів у процесі операційної, інвестиційної та фінансової діяльності має відповідати змінам у грошових коштах та їх еквівалентах у звітному періоді.
Для визначення обсягу руху грошових коштів застосовуються прямий та непрямий методи. Прямий метод вимагає постійного накопичення даних про обороти (надходження і вибуття) грошових коштів за напрямами (статтями), узагальнення потрібних показників в аналітичному обліку. Складання звіту про рух грошових коштів за непрямим методом ґрунтується на максимальному використанні вже підготовлених показників звіту "Баланс", Звіту про фінансові результати та мінімальній потребі використання даних безпосередньо з первинних документів, регістрів і рахунків бухгалтерського обліку.
Банк (материнський банк) самостійно вибирає метод складання звіту (прямий або непрямий).
Порядок складання та зразки форм Звіту про рух грошових коштів наведено в додатках 8, 9, 10, 11 до цієї Інструкції.
Звіт про власний капітал.
Звіт про власний капітал - це фінансовий звіт, який відображає зміни та рух капіталу за звітний рік.
Порядок складання та зразки форм Звіту про власний капітал наведено в додатках 12, 13 до цієї Інструкції.
Примітки до звітів.
Примітки складаються на підставі даних синтетичного та аналітичного бухгалтерського обліку банку та є невід'ємною складовою фінансової звітності.
У примітках до фінансових звітів слід розкривати інформацію, що містить додатковий аналіз статей звітності, потрібний для забезпечення її зрозумілості та доречності.
У примітках розкривається інформація про склад активів та пасивів, доходів і витрат, позабалансових зобов'язань, операцій з довірчого управління, а також основні принципи і методи облікової політики банку (материнського банку) та її зміни протягом звітного періоду, а також інша інформація, розкриття якої вимагається національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку та Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку.
1.2. Інформація про банк, яка має розкриватися у фінансовій звітності, включає:
назву, місцезнаходження банку (країну, у якій зареєстровано банк, адресу головної установи банку);
організаційно-правову форму банку;
дату звітності за звітний період;
валюту звітності та одиниці її виміру;
назву органу управління, у віданні якого перебуває банк (назву його материнської компанії);
облікову політику банку (принципи оцінки та методи обліку окремих статей звітності) та її зміни;
дані про виявлені помилки минулих років та пов'язані з ними коригування;
консолідацію фінансових звітів;
види діяльності, яку здійснює та має здійснювати банк;
стратегічну мету банку;
спеціалізацію банку, якщо така є;
характеристику банківської діяльності;
результати від банківських та інших операцій;
опис кожного сегмента контрагентів (банки, небанківські компанії, Кабінет Міністрів України тощо);
злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення банків;
управління ризиками
(операційним, валютним, процентним, ринковим, ліквідності та кредитним);
платоспроможність банку (використовуються коефіцієнти, що встановлені Інструкцією про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 N 368 і зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 26.09.2001 за N 841/6032, зі змінами);
припинення окремих видів банківських операцій;
обмеження щодо володіння активами;
управління банком;
відповідальність і функції спостережної ради та правління (ради директорів) банку;
частку керівництва в акціях;
істотну участь у банку;
іноземні інвестори (компанії і країни) та їх частку в статутному капіталі (заповнюється банками з іноземним капіталом);
кількість працівників на кінець звітного періоду порівняно з попереднім роком;
іншу інформацію, розкриття якої передбачено цією Інструкцією.
Глава 2. Особливості складання квартальної фінансової звітності банків
2.1. Квартальну фінансову звітність банк складає та подає разом із супровідним листом у формі звіту "Баланс" (додаток 2), Звіту про фінансові результати (додаток 5), приміток "Зобов'язання банку, які обліковуються на позабалансових рахунках" (додаток 14), "Рахунки довірчого управління" (додаток 15).
2.2. Принципи визнання активів, зобов'язань, доходів і витрат у проміжних звітних періодах аналогічні до тих, що застосовуються в річних фінансових звітах.
2.3. У супровідному листі до квартальної фінансової звітності на паперових носіях банк має зазначати склад фінансової звітності, інформацію про виявлені помилки та пов'язані з ними коригування, дати пояснення подій та операцій, які є важливими для розуміння змін у фінансовому стані банку, після дати останньої річної звітності, слід також розкрити інформацію про будь-які події або операції, які є суттєвими для розуміння поточного квартального періоду (наприклад, зміна облікової політики, характер і суми статей, що впливають на активи, зобов'язання, капітал або на потоки грошових коштів, які не є типовими).
2.4. У квартальних фінансових звітах слід застосовувати таку саму облікову політику, що й у річних фінансових звітах. Винятком є зміни в обліковій політиці, які відбувалися після дати останнього річного балансу та мають відображатися надалі в річних фінансових звітах.
2.5. Звіт "Баланс" банку має включати дані за станом на кінець поточного кварталу та порівняльні дані за станом на кінець попереднього фінансового року.
2.6. Звіт про фінансові результати банку має включати дані за станом на кінець поточного кварталу наростаючим підсумком за поточний фінансовий рік до дати звітності та порівняльні дані за станом на кінець зіставленого кварталу попереднього фінансового року.
Глава 3. Особливості складання річної фінансової звітності в банках України
3.1. Річна фінансова звітність банку включає:
загальну інформацію про діяльність банку;
звіт "Баланс" (додаток 3);
Звіт про фінансові результати (додаток 6);
Звіт про власний капітал (додаток 12);
Звіт про рух грошових коштів (додатки 8, 9);
примітки до звітів.
3.2. Перший звітний період новоствореного банку може бути меншим ніж 12 місяців, але не більшим ніж 15 місяців.
3.3. Ураховуючи особливості завершення фінансового року в банках України Національний банк надає банкам роз'яснення до складання річного фінансового звіту щодо його підготовки та методики.
3.4. У примітці 1 "Облікова політика" зазначаються:
а) у примітці 1.1 "Загальна інформація про діяльність банку" банк зазначає:
акти законодавства України, якими керується банк під час виконання своїх функцій;
структурні одиниці і підрозділи, що входять до системи банку і забезпечують його діяльність;
характер операцій та основної діяльності банку;
інше;
б) у примітці 1.2 "Основи облікової політики та складання звітності" банк відображає основи облікової політики, на підставі яких складалася річна фінансова звітність, зазначає застосовані критерії визнання конкретних активів та зобов'язань.
У наступних примітках банк зазначає, які саме принципи оцінки застосовувалися до конкретних
активів та зобов'язань:
за історичною (первісною) вартістю;
за справедливою (ринковою) вартістю;
в) у примітці 1.3 "Ефект змін в обліковій політиці та виправлення суттєвих помилок" банк зазначає ефект змін в обліковій політиці та коригування суттєвих помилок.
У разі змін в обліковій політиці банк зазначає:
яка облікова політика змінюється, причини та суть змін, суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року або обґрунтування неможливості її достовірного визначення, за якими статтями звітів відображені коригування;
факт повторного надання зіставленої інформації у фінансових звітах або недоцільність її переобрахунку.
Під час виправлення помилок, які були в попередніх періодах, банк надає таку інформацію:
зміст та суму помилки;
статті фінансової звітності минулих періодів, які були переобраховані з метою повторного надання зіставленої інформації;
факт повторного оприлюднення виправлених фінансових звітів або недоцільність їх повторного оприлюднення;
у разі потреби розкриття події, що відбулася після дати балансу, слід надавати інформацію про зміст події та оцінку її впливу на фінансовий результат або обґрунтування неможливості зробити таку оцінку;
г) у примітці 1.4 "Іноземна валюта" банк зазначає:
курси гривні відносно іноземних валют, за якими відображалися доходи та витрати в іноземній валюті у Звіті про фінансові результати;
курси, за якими відображені активи та зобов'язання в іноземній валюті в звіті "Баланс";
статті, за якими відображаються результати переоцінки активів та зобов'язань;
політику керівництва банку щодо ризику збитків унаслідок зміни курсу іноземної валюти;
ґ) у примітці 1.5 "Доходи та витрати" банк зазначає:
принцип визнання доходів та витрат;
застосування методів нарахування та касового методу;
метод визнання процентних і дисконтних доходів і витрат у Звіті про фінансові результати, зокрема те, до яких статей належать купонний дохід і доходи та витрати від амортизації дисконтів та премій за цінними паперами;
облікову політику щодо комісійних доходів і витрат;
основні критерії визнання доходів сумнівними щодо отримання;
інше (у разі потреби);
д) у примітці 1.6 "Цінні папери у торговому портфелі банку" банк зазначає:
метод оцінки цінних паперів до справедливої вартості у торговому портфелі банку та порядок застосування переоцінки щодо них;
статті звітів, за якими відображаються результати від торгівлі;
статті звітів, за якими відображаються проценти та дивіденди, що отримані від цінних паперів у торговому портфелі банку під час володіння ними;
наявність цінних паперів у торговому портфелі банку, які є об'єктом операцій репо;
інше (у разі потреби);
е) у примітці 1.7 "Цінні папери в портфелі банку на продаж" банк зазначає:
метод оцінки цінних паперів у портфелі банку на продаж та порядок застосування переоцінки щодо них (визнання зменшення корисності цінних паперів);
статті звітів, за якими відображаються проценти та дивіденди, що отримані від цінних паперів у портфелі банку на продаж під час володіння ними;
статті звітів, за якими відображаються втрати від зменшення корисності цінних паперів у портфелі банку на продаж;
наявність цінних паперів на продаж, які є об'єктом операцій репо;
інше (у разі потреби);
є) у примітці 1.8 "Цінні папери в портфелі банку до погашення" банк зазначає:
метод оцінки цінних паперів у портфелі банку до погашення;
статті звітів, у яких відображаються процентні доходи за ними;
статті звітів, за якими відображаються втрати від зменшення корисності цінних паперів у портфелі банку до погашення;
інше (у разі потреби);
ж) у примітці 1.9 "Операції репо" банк зазначає:
наявність цінних паперів, які продані та куплені за договорами репо;
статті звітів, за якими вони обліковуються;
статті звітів, у яких відображаються різниця між ціною продажу і купівлі, та методи, які застосовуються для обліку цієї різниці (метод нарахування або касовий метод);
інше (у разі потреби);
з) у примітці 1.10 "Кредити та резерви під кредитні ризики" банк відображає свою кредитну політику, зокрема
порядок:
відображення у звіті "Баланс" кредитів (сума основного боргу за мінусом резервів під кредитні ризики);
формування спеціального резерву під стандартну та нестандартну заборгованість для покриття кредитного ризику (на балансових рахунках класів 1 та 2);
формування загального резерву під заборгованість для можливих збитків за кредитами (за балансовими рахунками класу 5);
списання кредитів за рахунок сформованих резервів;
повернення попередньо списаних кредитів;
нарахування процентів за кредитами;
списання нарахованих до отримання процентів за рахунок резерву, якщо їх стягнення є неможливим;
и) у примітці 1.11 "Враховані векселі" банк відображає облікову політику щодо врахованих векселів;
і) у примітці 1.12 "Нематеріальні активи" банк зазначає:
методи оцінки придбаних (виготовлених) нематеріальних активів;
метод амортизації;
норми амортизації та їх перегляд;
переоцінку первісної вартості (зазначити незалежного оцінювача);
перегляд терміну корисного використання;
суми договорів про придбання в майбутньому нематеріальних активів;
інше (у разі потреби);
ї) у примітці 1.13 "Основні засоби" банк зазначає:
методи оцінки придбаних (виготовлених) основних засобів;
метод амортизації та діапазон строків корисного використання (експлуатації);
норми амортизації та їх перегляд;
переоцінку первісної вартості (зазначити незалежного оцінювача);
перегляд терміну корисного використання;
надавання банком основних засобів в оперативний лізинг;
методи оцінки наданого оперативного лізингу основних засобів;
надавання банком основних засобів у фінансовий лізинг;
отримування банком основних засобів у фінансовий лізинг;
методи оцінки фінансового лізингу;
активи, що надані під заставу зобов'язань;
суму укладених договорів на придбання в майбутньому основних засобів;
інше (у разі потреби);
й) у примітці 1.14 "Резерви" банк зазначає порядок:
формування загальних резервів та їх використання;
формування спеціальних резервів для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості;
списання дебіторської заборгованості;
формування інших спеціальних резервів за активами (крім резервів за кредитами);
к) у примітці 1.15 "Податок на прибуток" банк зазначає:
ставку податку на прибуток, якщо вона змінюється порівняно із звітним періодом;
пояснення різниці між витратами (доходами) з податку на прибуток та добутком облікового прибутку (збитку) на застосовану ставку податку на прибуток;
суму та період дії тимчасових різниць, що підлягають вирахуванню, суму податкових збитків і невикористаних податкових пільг, пов'язаних з невизнанням відстроченого податкового активу;
суму тимчасових різниць, пов'язаних з фінансовими інвестиціями в дочірні та асоційовані компанії, щодо яких відстрочені податкові зобов'язання не були визнані;
суму витрат (доходу) з податку на прибуток, пов'язаних з прибутком (збитком) від діяльності, що припинена;
л) у примітці 1.16 "Власні акції банку, викуплені в акціонерів" банк зазначає політику щодо викуплених в акціонерів власних акцій банку;
м) у примітці 1.17 "Операції пов'язаних сторін" банк зазначає:
характер відносин між пов'язаними сторонами;
види та обсяги операцій (сума або частка в загальному обсязі) пов'язаних сторін;
методи оцінки активів і зобов'язань, що використані в операціях пов'язаних сторін;
інформація про операції між асоційованими компаніями, які обліковуються інвестором за методом участі в капіталі;
н) у примітці 1.18 "Взаємозалік статей активів та зобов'язань" банк зазначає, чи було здійснено взаємозалік активів і зобов'язань балансу, за якими статтями звітів, а також його юридичне обґрунтування;
о) у примітці 1.19 "Похідні фінансові інструменти та операції хеджування" банк зазначає:
дані про всі наявні за станом на кінець дня 31 грудня звітного року деривативні контракти, облікову політику щодо них, методи оцінки та переоцінки;
операції, які хеджуються;
принципи оцінки, облікову політику та визнання результатів хеджування;
статті, за якими відображаються результати переоцінки деривативних контрактів;
п) у примітці 1.20 "Операції з простими та потенційними простими акціями, які були здійснені після дати балансу" банк, який створений у формі відкритого акціонерного товариства, за кожним класом простих акцій надає інформацію про операції з простими та потенційними простими акціями, які були здійснені після дати балансу (наприклад, випуск акцій; конвертування або здійснення прав на потенційні звичайні акції, які перебувають в обігу на дату балансу, у звичайні акції; випуск акцій за умов, які залежать від непередбачених подій, тощо).
Примітки до фінансової звітності (крім квартальної), які розкривають ліквідність банку, а також ризики, пов'язані з активами і зобов'язаннями, визнаними в балансі і в позабалансових статтях, наводяться в додатку 16.
3.5. Якщо у звітному періоді відбулося об'єднання, то банк-правонаступник зазначає про це в фінансовій звітності.
Активи, зобов'язання та власний капітал банків, які об'єднуються шляхом злиття, відображаються у фінансовій звітності за їх балансовою вартістю.
Внутрішня заборгованість та результати операцій між об'єднаними банками виключаються під час складання фінансової звітності об'єднаного банку (наприклад, доходи та витрати, що є результатом операцій між цими банками). Видатки, які пов'язані зі злиттям банків, що об'єднуються (наприклад, реєстрація, інформаційні та консультаційні послуги), уключаються до складу витрат того періоду, у якому вони відбулися.
Показники фінансової звітності банків, що об'єднуються, уключаються до фінансової звітності об'єднаних банків за період, у якому відбулося злиття, та за попередній період.
Глава 4. Особливості складання консолідованої фінансової звітності банків
4.1. Консолідована фінансова звітність банку включає:
Консолідований баланс (додаток 4);
Консолідований звіт про фінансові результати (додаток 7);
Консолідований звіт про власний капітал (додаток 13);
Консолідований звіт про рух грошових коштів (додатки 10, 11);
примітки до консолідованих фінансових звітів.
4.2. Консолідована фінансова звітність містить показники річної фінансової звітності учасників консолідованої групи відповідно до периметру консолідації (додаток 1), за винятком показників річної фінансової звітності асоційованих або дочірніх компаній, якщо:
а) контроль тимчасовий, оскільки придбані пайові цінні папери емітентів, які відповідають визначенням асоційованої або дочірньої компанії банку, утримуються виключно для продажу протягом 12 місяців з дати придбання;
б) асоційована або дочірня компанія здійснює свою діяльність в умовах, які обмежують її здатність передавати кошти материнському банку. Активи таких асоційованих та дочірніх компаній відображаються як фінансові інвестиції у портфелі банку на продаж. Крім того, материнський банк зобов'язаний вживати всіх можливих заходів щодо отримання даних від усіх асоційованих та дочірніх компаній.
4.3. Материнський банк та асоційовані, дочірні компанії складають фінансову звітність у звичайному порядку, яка використовується для складання консолідованої фінансової звітності. Консолідація фінансової звітності не впливає на облік операцій материнського банку, асоційованої та дочірньої компаній, але впливає на звітність об'єднаної економічної одиниці.
Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність згідно з даними, отриманими від учасників консолідованої групи. Учасники консолідованої групи несуть відповідальність за достовірність та повноту даних, які надані материнському банку.
4.4. Фінансова звітність материнського банку та учасників консолідованої групи, що використовуються для складання консолідованої фінансової звітності, складається за той самий звітний період і на ту саму дату, що й баланс.
Якщо фінансова звітність, що використовується для консолідації, була складена на різні звітні дати, то потрібно здійснювати регулювальні записи згідно з впливом суттєвих операцій або інших подій, що відбуваються між цими датами та датою фінансової звітності материнського банку. У будь-якому разі інтервал між датами звітності не повинен перевищувати трьох місяців.
4.5. Консолідована
фінансова звітність складається з урахуванням фінансової звітності учасників консолідованої групи з використанням єдиної облікової політики для подібних операцій та інших подій за схожих обставин. Якщо при складанні консолідованої фінансової звітності неможливо застосувати єдину облікову політику, то про це зазначається в примітках до консолідованої фінансової звітності.
4.6. Якщо протягом звітного періоду консолідована група придбала нові пайові цінні папери емітентів, які відповідають визначенням асоційованої або дочірньої компанії безпосередньо чи опосередковано, і виникає ситуація, за якої серед учасників немає єдиної облікової політики, то для їх зіставлення потрібно облікові політики учасників, що не відповідають обліковій політиці консолідованої групи, змінити протягом шести місяців з дня придбання. Надалі під час підготовки фінансових звітів слід здійснити потрібні регулювальні записи.
Виняток становлять небанківські компанії, облікові політики яких, виходячи з їх економічної діяльності, відрізняються від облікової політики материнського банку в частині операцій, не подібних до операцій банку.
4.7. Материнський банк складає консолідовану фінансову звітність шляхом уключення до складу своїх фінансових звітів на відповідну дату даних учасників консолідованої групи з використанням одного з таких методів:
повної консолідації;
участі в капіталі.
Вибір методу консолідації, відповідно до якого звітність учасника включається до консолідованої звітності, здійснює материнський банк, виходячи з периметра консолідації (додаток 1), тобто рівня контролю консолідованої групи в капіталі кожного учасника, що розраховується як сума величин:
а) питома вага голосів у капіталі учасника, що є у власності материнського банку, у загальній кількості голосів;
б) питома вага голосів у капіталі учасника, що є у власності інших учасників, у загальній кількості голосів.
4.8. Консолідовані групи мають різні структури, зокрема:
просту - в основу покладено пряме володіння материнським банком частками в статутних капіталах учасників;
вертикальну - контроль материнського банку здійснюється опосередковано через ряд дочірніх компаній, кожна з яких контролює іншу дочірню або асоційовану компанію;
складну трикутну - материнський банк має пряму частку в дочірніх компаніях, які в свою чергу мають вкладення одна в одній. Така структура вимагає точного обчислення часток контролю та часток участі консолідованої групи в статутних капіталах цих дочірніх компаній (наприклад, материнський банк А володіє 25 % акцій компанії Б та 55 % акцій дочірньої компанії В, яка в свою чергу також володіє 55 % акцій дочірньої компанії Б. Таким чином, материнський банк прямо та опосередковано справляє суттєвий вплив на діяльність компанії Б, так як володіє 80 % її акцій, та включає дані компанії Б до консолідованої звітності за методом повної консолідації).
Консолідовані фінансові звіти для кожного виду структури мають бути підготовлені материнським банком з метою надання корисної інформації своїм акціонерам, а також для управлінської звітності з посиланнями на пряме та опосередковане володіння материнським банком частками статутних капіталів дочірніх та асоційованих компаній консолідованої групи.
4.9. Материнський банк спочатку складає Консолідований звіт про фінансові результати та Консолідований баланс. Консолідований звіт про рух грошових коштів і Консолідований звіт про власний капітал складаються на підставі Консолідованого балансу та Консолідованого звіту про фінансові результати. Під час обліку інвестицій у дочірні або асоційовані компанії за методом участі в капіталі чи за собівартістю Консолідований звіт про рух грошових коштів обмежується лише рухом грошових коштів між материнським банком та об'єктами інвестування, наприклад, дивіденди та кредити.
4.10. Материнський банк з метою коригування та визначення консолідованих сум здійснює регулювальні записи. Ці записи вносяться в робочі таблиці для складання консолідованих звітів (додатки 17 і 18) і не відображаються в облікових регістрах учасників консолідованої групи. Здійснення
потрібних коригувань досягається через механізм технічних рахунків консолідації в Журналі регулювальних записів (додаток 19). У разі потреби материнський банк може доповнити вищезазначені робочі таблиці та журнал іншими статтями.
Звітні дані небанківських дочірніх компаній з метою приведення їх у відповідність до Консолідованого балансу та Консолідованого звіту про фінансові результати групують за допомогою типових перехідних таблиць (додатки 20, 21, 22).
4.11. Регулювальні записи, що здійснює материнський банк під час складання консолідованої звітності, реєструються в спеціальному журналі. У ньому відображаються коригування, розраховані в картках консолідації за кожним окремим учасником консолідованої групи і відображені в журналах обліку внутрішньогрупових операцій та інших допоміжних документах, що збільшують або зменшують статті Консолідованого балансу та Консолідованого звіту про фінансові результати.
У Журналі регулювальних записів мають бути зареєстровані такі записи:
виключення вартості акцій (часток) учасників консолідованої групи, що відображена в балансі материнського банку та/або інших учасників консолідованої групи, звітність яких уключається за методом повної консолідації;
виключення вартості акцій (часток) учасників консолідованої групи, що відображена в балансі материнського банку та/або інших учасників консолідованої групи, звітність яких уключається за методом участі в капіталі;
включення вартості акцій (часток) учасників консолідованої групи, розрахованих за методом участі в капіталі;
включення в актив Консолідованого балансу сум гудвілів, розрахованих у картках консолідації;
зменшення (збільшення) прибутку консолідованої групи на суму амортизації гудвілу;
виключення внутрішньогрупових прибутків (збитків);
виключення внутрішньогрупових вимог/зобов'язань;
інші.
4.12. Відстрочені податкові активи та зобов'язання відображаються в консолідованій фінансовій звітності згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток".
4.13. Уся інформація щодо консолідованої фінансової звітності має бути підготовлена та надана материнському банку учасниками консолідованої групи до 20 лютого року, наступного за звітним. Фінансові звіти мають бути скориговані з огляду на будь-яку подію після дати балансу, уключаючи виправлення суттєвих помилок.
4.14. Пакет консолідованих фінансових звітів консолідованої групи за попередній фінансовий рік є основою в процесі консолідації фінансової звітності в наступні звітні періоди.
4.15. Якщо володіння акціями в дочірній компанії банку зменшується з відповідною зміною статусу дочірньої компанії, то застосування методу повної консолідації припиняється з дати змін інвестицій, виходячи з того, чи учасника визнають як асоційовану компанію (застосовується метод участі в капіталі), чи інвестиції визнають за собівартістю (у портфелі на продаж).
4.16. Статті фінансових звітів господарських одиниць за межами України мають перераховуватися за гривневим еквівалентом:
а) монетарні і немонетарні статті перераховуються за офіційним валютним курсом на дату балансу;
б) статті доходів, витрат перераховуються за офіційним валютним курсом на дату операцій, крім звітності дочірніх банків, філій, представництв, які складені у валюті країни з гіперінфляційною економікою.
Для перерахунку доходів, витрат і руху грошових коштів кожного місяця може застосовуватися середньозважений валютний курс за відповідний місяць.
4.17. Курсові різниці, що виникають під час перерахунку показників фінансової звітності, тобто різниця між підсумком перерахованих у валюту звітності показників статей активу та пасиву балансу господарських одиниць, які розташовані за межами України, у валюту України, відображаються в Консолідованому балансі в рядку "Накопичена курсова різниця". У цьому разі від'ємна курсова різниця зазначається в дужках і вираховується під час визначення підсумку розділу "Власний капітал" балансу.
Лише в разі вибуття господарської одиниці за межами України накопичена сума курсових різниць, пов'язана з перерахунком фінансових звітів цієї
господарської одиниці, визначається як доходи або витрати того періоду, у якому були відображені фінансові результати від вибуття.
У разі часткового вибуття господарської одиниці (реалізації або вилучення частини інвестиції в дочірній банк, що розташований за межами України) лише пропорційна частка відповідної суми накопичених курсових різниць уключається до складу доходів або витрат.
4.18. Після перерахунку статей фінансові звіти філій, представництв українських банків, дочірніх банків, дочірніх небанківських установ, розташованих за межами України, уключаються до консолідованих фінансових звітів за тією самою схемою, що й місцеві, уключаючи процедуру виключення внутрішньогрупових операцій, обчислення гудвілу та часток меншості тощо.
4.19. Якщо дочірній банк, розташований за межами України, повністю не належить материнському банку, то частина курсових різниць, які виникли під час перерахунку фінансових звітів дочірнього банку в процесі консолідації, належить до частки меншості та відображається в її складі в Консолідованому балансі.
4.20. Якщо фінансова звітність дочірніх компаній, що розташовані за межами України, з об'єктивних причин складена на дату звітності, що не відповідає даті звітності материнського банку (за умови, що інтервал між ними становить не більше ніж три місяці), то активи та зобов'язання дочірніх компаній, розташованих за межами України, перераховуються за валютним курсом на дату балансу дочірньої компанії. Якщо відбулися значні зміни у валютному курсі до дати складання балансу материнського банку, то робляться відповідні коригування. Курсові різниці, що виникають під час перерахунку показників фінансової звітності, відображаються відповідно до пункту 4.17 цього розділу.
4.21. Консолідована фінансова звітність за методом повної консолідації складається шляхом упорядкованого додавання показників фінансової звітності дочірніх компаній банку до аналогічних показників фінансової звітності материнського банку.
Під час підготовки консолідованих звітів індивідуальні та уніфіковані звіти материнського банку та дочірніх компаній спочатку постатейно об'єднуються шляхом додавання показників ідентичних статей активів, зобов'язань і позабалансових статей з метою розкриття сум суттєвих ризиків, а потім формуються в попередні консолідовані звіти (до внесення регулювальних записів, що пов'язані з консолідацією), а саме:
активи, зобов'язання та капітал консолідованих компаній повністю включаються до Консолідованого балансу;
доходи та витрати консолідованих компаній повністю включаються до Консолідованого звіту про фінансові результати.
У разі придбання дочірніх компаній протягом звітного періоду в консолідовану фінансову звітність включається лише частина доходів та витрат, накопичених з дати придбання, якою є дата, на яку контроль за чистими активами і діяльністю компанії, що купується, переходить до покупця, тобто материнського банку.
Процес повної консолідації здійснюється за схемою, що наведена в додатку 23 до цієї Інструкції.
4.22. Під час складання консолідованої фінансової звітності за методом повної консолідації підлягають виключенню шляхом здійснення регулювальних записів:
з активів материнського банку - балансова вартість фінансових інвестицій банку в кожну дочірню компанію, а з капіталу кожної дочірньої компанії - відповідна частка материнського банку (для виключення подвійного врахування активів та зобов'язань);
з усіх показників розрахункових операцій материнського банку та дочірньої компанії - сума внутрішньогрупових операцій та внутрішньогрупового сальдо;
сума нереалізованих прибутків та збитків від внутрішньогрупових операцій (крім збитків, які не можуть бути відшкодовані).
Виключення внутрішньогрупових залишків та операцій потрібно для того, щоб подати в консолідованих звітах взаємовідносини консолідованої групи з третіми особами.
Внутрішньогрупові операції поділяються на такі операції:
що не впливають на чисті активи консолідованої групи та чисті результати її діяльності (взаємні розрахунки);
що впливають на чисті активи та чисті результати діяльності
консолідованої групи, а саме: внутрішньогрупова торгівля основними засобами, дивіденди, нараховані та сплачені в середині консолідованої групи, внутрішньогрупові резерви.
Материнський банк виключає залишки нереалізованих доходів і витрат, які виникли в результаті внутрішньогрупових операцій, та вкладень до статутних капіталів, а також будь-який нереалізований результат, що виникає від цих операцій, ідентично до принципу, що застосовують у разі згортання міжфілійних доходів та витрат під час підготування річного фінансового звіту.
Здійснюється розрахунок частки меншості та розрахунок і включення до звіту суми гудвілу.
4.23. Материнський банк для складання консолідованої фінансової звітності методом повної консолідації визначає частку меншості в капіталі та фінансових результатах дочірніх компаній. Дивіденди, що отримані від компаній консолідованої групи протягом звітного періоду, виключаються з доходів.
Дивіденди, що підлягають сплаті материнському банку чи іншим дочірнім компаніям, мають бути виключені в процесі консолідації. Дивіденди, що сплачені протягом звітного періоду, аналізують та виключають з нерозподіленого прибутку в разі сплати дивідендів іншим учасникам консолідованої групи або зменшують частку меншості, якщо вони були сплачені третім особам. Частка меншості акціонерів у дивідендах відображається в Консолідованому балансі окремо від зобов'язань та власного капіталу.
4.24. Частка меншості в прибутку чи збитку дочірньої компанії за звітний період відображається окремою статтею (рядком) у Консолідованому звіті про фінансові результати. Якщо частка меншості в збитках дочірньої компанії перевищує частку меншості в капіталі дочірньої компанії, то на суму такого перевищення і величину подальших збитків, яка належить до частки меншості, зменшується частка материнського банку у власному капіталі консолідованої групи за винятком тієї частини, щодо якої меншість має зобов'язання і здатна покрити збитки. Якщо згодом у фінансовій звітності дочірньої компанії відображено прибуток, то вся сума такого прибутку розподіляється на частку материнського банку до покриття збитків меншості, сума яких відшкодована раніше за рахунок частки материнського банку.
4.25. Якщо консолідована група не володіє всіма акціями статутного капіталу дочірньої компанії, то материнський банк у своїх робочих записах відкриває технічний рахунок для відображення частки меншості в статутному капіталі, резервах і нерозподіленому прибутку дочірньої компанії. У Консолідованому балансі та Звіті про фінансові результати частка в чистих активах учасника консолідованої групи, звітність якого включається за методом повної консолідації, зазначається окремою статтею (рядком).
4.26. Якщо дочірня компанія випустила привілейовані акції, за якими накопичується сума дивідендів та які перебувають у володінні за межами консолідованої групи, то материнський банк розраховує свою частку прибутку або збитку після коригування на суму дивідендів за привілейованими акціями дочірньої компанії незалежно від оголошення дивідендів.
4.27. Вартість гудвілу або негативного гудвілу, що виникає при консолідації фінансової звітності материнського банку і фінансової звітності дочірніх компаній банку, зазначається в Консолідованому балансі окремою статтею (рядком) "Гудвіл при консолідації". Вартість негативного гудвілу зазначається в дужках і вираховується для визначення підсумку "Актив" Консолідованого балансу.
4.28. У разі продажу дочірньої компанії консолідована фінансова звітність має містити:
накопичені результати дочірньої компанії банку на час продажу;
прибуток чи збиток від продажу дочірньої компанії банку, що становить різницю між отриманою ціною та сумою частки материнського банку в чистих активах дочірньої компанії, уключаючи величину гудвілу або негативного гудвілу на день придбання дочірньої компанії материнського банку.
4.29. У процесі складання Консолідованого балансу за методом повної консолідації важливим є обчислення нерозподіленого прибутку консолідованої групи. Величина нерозподіленого прибутку консолідованої групи відображається в
Консолідованому балансі після здійснення всіх регулювальних записів, потрібних під час консолідації. У Консолідованому звіті про фінансові результати складаються в одне ціле фінансові результати материнського банку та дочірніх компаній за рік для розкриття об'єднаної позиції. Разом з тим:
складаються подібні дохідні статті;
складаються подібні статті витрат;
розраховуються показники консолідованого чистого процентного доходу, чисті гонорари та комісійний дохід, операційний дохід, прибуток від операцій, прибуток до оподаткування та чистий прибуток за період;
виключаються внутрішньогрупові доходи та витрати, нереалізовані прибутки та збитки для представлення фінансових результатів від зовнішньоторгової діяльності;
виключаються суми дивідендів, виплачених у середині консолідованої групи.
Для визначення міжгрупових статей доходів та витрат застосовуються картки, які є складовою пакета консолідації.
4.30. Суми фінансових інвестицій в дочірні компанії коригуються шляхом здійснення регулювальних записів щодо виключення вартості фінансових інвестицій в консолідовані компанії та вартості чистих активів цих дочірніх компаній та відображення гудвілу, що виникає після першої консолідації.
Материнський банк реєструє всі зміни у вартості фінансових інвестицій дочірніх компаній консолідованої групи, чистих активів, відсотків консолідованої групи та частки меншості в цих чистих активах. Зміни аналізуються з метою визначення змін:
у вартості ціни придбання;
що пов'язані з коливаннями офіційного валютного курсу.
4.31. Частка меншості в прибутках консолідованих дочірніх компаній, що були накопичені протягом звітного періоду, визначається та коригується за доходами консолідованої групи з метою визначення чистого прибутку консолідованої групи.
Частка меншості визначається як:
частки меншості в накопичених з часу придбання резервах, нерозподіленому прибутку (збитку) та інших показниках власного капіталу консолідованої групи;
частки меншості в сумі збільшення (зменшення) статутного капіталу, що є результатом випуску або реалізації акцій, які до цього належали компаніям консолідованої групи;
дивіденди, що отримані часткою меншості;
частки меншості в чистих активах нових компаній, які включаються для консолідації.
4.32. Під час виключення балансової вартості фінансових інвестицій материнського банку визначається вартісна різниця, тобто різниця між вартістю придбання чистих активів (капіталу) дочірньої компанії та балансовою вартістю цих активів на дату придбання. Перекласифікація цієї вартісної різниці означає її розподіл на:
гудвіл;
дооцінку балансової вартості активів до їх справедливої вартості.
4.33. Гудвіл розраховується на час придбання консолідованою групою акцій (часток) консолідованого учасника та є різницею між вартістю акцій (часток), яка відображена в індивідуальних фінансових звітах учасників консолідованої групи, та сумою чистих активів (статутний капітал, резерви, нерозподілений прибуток та інші показники власного капіталу) консолідованого учасника, помноженою на частку контролю консолідованої групи в статутному капіталі учасника.
4.34. Позитивне значення гудвілу підлягає щомісячній амортизації шляхом систематичного і рівномірного розподілу на витрати протягом строку корисного його використання.
Період амортизації позитивного гудвілу не повинен перевищувати 20 років.
4.35. Якщо діяльність придбаної дочірньої компанії прогнозується в майбутньому з обчисленими збитками, то вартість негативного гудвілу визнається доходом рівномірно протягом періоду утворення таких збитків.
Якщо діяльність придбаної дочірньої компанії прогнозується в майбутньому без збитків, то вартість негативного гудвілу визнається доходом:
у сумі, що не перевищує справедливої вартості придбаних немонетарних активів, - рівномірно протягом строку корисного використання (амортизації) придбаних необоротних активів, що залишився;
у сумі, що перевищує справедливу вартість придбаних немонетарних активів, - у періоді придбання.
4.36. Облік позитивного та негативного гудвілу ведеться за кожним учасником окремо.
Надалі показник гудвілу може перераховуватись у разі:
збільшення частки статутного капіталу учасника, що належить консолідованій групі;
збільшення частки статутного капіталу учасника, що належить частці меншості;
придбання акцій (часток) учасника консолідованої групи в третіх осіб;
часткового або повного продажу акцій (часток) учасника консолідованої групи третім особам;
продажу акцій (часток) учасника консолідованої групи іншим учасникам консолідованої групи.
У цих випадках на величину придбаних (проданих) акцій (часток) учасника консолідованої групи окремо розраховується сума гудвілу та підсумовується з попереднім значенням, змінюючи його. Здійснюється перерахунок величини амортизації гудвілу від знову створеного залишку.
4.37. Якщо придбання консолідованою групою акцій (часток) учасника здійснювалося шляхом поетапних покупок, то для визначення суми гудвілу під час первісного складання консолідованої звітності відлік слід проводити з часу першої купівлі акцій (часток), якщо вони купувалися з метою інвестування.
4.38. Гудвіл, який виникає щодо акцій (часток) материнського банку, що є у власності учасників консолідованої групи, не розраховується.
Гудвіл розраховується на час придбання материнським банком акцій (часток) учасника консолідованої групи. Якщо материнський банк придбав акції (частки) учасників консолідованої групи до складання першої консолідованої фінансової звітності, то гудвіл розраховується не на час придбання чистих активів, а на час складання материнським банком першої консолідованої звітності. Надалі за умови придбання учасником консолідації акцій (часток) іншої компанії зазначена сума гудвілу розраховується на час придбання цих чистих активів.
4.39. Фінансові звіти асоційованих компаній, якими володіє консолідована група прямо чи опосередковано, крім випадків, де є контроль, уключаються до консолідованої фінансової звітності за методом участі в капіталі. Крім того, інвестиції в асоційовані компанії у фінансових звітах материнського банку відображаються за собівартістю і надалі збільшуються чи зменшуються відповідно до частки материнського банку у власному капіталі асоційованої компанії після дати придбання інвестиції. Дивіденди, що сплачені асоційованими компаніями, зменшують балансову вартість інвестиції та визнаються як часткові виплати інвестиції. Відповідно до цього вартість інвестиції має бути скоригована для того, щоб відображати вплив отриманих материнським банком дивідендів. Потрібно здійснити регулювальні записи з метою відображення змін у вартості інвестицій в асоційовані компанії, якщо збільшується величина власного капіталу асоційованої компанії за рахунок додаткових випусків акцій чи переоцінки цінних паперів, будівель та обладнання.
4.40. Частка меншості за методом участі в капіталі не розраховується.
4.41. Якщо частка материнського банку в збитках асоційованої компанії дорівнює балансовій вартості інвестицій або перевищує її, то материнський банк, як правило, припиняє включати цю частку до подальших збитків. Інвестиція відображається у звітах за нульовою вартістю. Додаткові збитки покриваються тією мірою, у якій інвестор бере на себе зобов'язання або здійснює виплати за дорученням асоційованої компанії для погашення її зобов'язань, гарантом яких був материнський банк або за які материнський банк відповідав іншим чином. Якщо після цього асоційована компанія звітує про прибутки, то материнський банк поновлює надання інформації, уключаючи свою частку таких прибутків лише після того, коли частка прибутків материнського банку дорівнює частці чистих збитків, які не були визнані.
4.42. Нереалізовані прибутки та збитки від внутрішньогрупових операцій між материнським банком та асоційованими компаніями (прямими чи опосередкованими) мають виключатися в межах частки участі консолідованої групи в статутному капіталі асоційованої компанії з відповідним коригуванням суми нерозподіленого прибутку консолідованої групи. Нереалізовані збитки не можуть бути виключені, якщо витрати не можуть бути відшкодовані.
4.43. Процедура складання консолідованої звітності за методом
участі в капіталі полягає в заміні вартості акцій (часток) консолідованого учасника, відображеній у балансі материнського банку та/або інших учасників, на вартісну оцінку частки участі консолідованої групи в чистих активах консолідованого учасника.
За методом участі в капіталі інвестиції в асоційовану компанію спочатку відображаються за собівартістю, а потім у консолідованих звітах балансова вартість інвестицій збільшується або зменшується для відображення частки консолідованої групи в прибутках або збитках чи будь-яких інших змін у капіталі асоційованої компанії, що відбулися після дати придбання. У наступному звітному періоді інвестиція коригується на відповідні зміни у власному капіталі асоційованої компанії за звітний період.
4.44. Інвестиції в асоційовані компанії відображаються в Консолідованому балансі за статтею "Інвестиції в асоційовані компанії".
Частка консолідованої групи в прибутку/збитку асоційованих компаній відображається у Звіті про фінансові результати за статтями "Дохід від участі в капіталі" та "Втрати від участі в капіталі".
4.45. Розрахунок та відображення гудвілу за методом участі в капіталі здійснюється так само, як і за методом повної консолідації.
Частка консолідованої групи в прибутках або збитках асоційованих компаній має бути скоригована на суму амортизації гудвілу.
4.46. Якщо материнський банк та/або інший учасник консолідованої групи обліковують інвестиції в асоційовані компанії, виходячи з методу участі в капіталі, та дані асоційованих компаній попередньо були включені до річних фінансових звітів учасників у порядку, що повністю збігається з порядком, визначеним цією Інструкцією для методу участі в капіталі, то будь-які регулювальні записи під час складання консолідованої фінансової звітності щодо асоційованих компаній не потрібні.
4.47. Примітки до консолідованої фінансової звітності містять таке:
а) розкривають облікову політику консолідованої групи і відповідно до суттєвості мають однаковий склад відповідно до приміток річного фінансового звіту;
б) особливості щодо діяльності консолідованої групи та обліку (у разі потреби створюються додаткові примітки);
в) у разі реорганізації банку шляхом злиття:
сума активів та зобов'язань, унесена кожною компанією;
види та кількість випущених акцій разом з часткою акцій, що мають право голосу, кожної компанії, які були обмінені під час злиття;
дохід (виручка) від реалізації, інші операційні доходи, непередбачені доходи та прибуток (збиток) кожної компанії до дати злиття, що включені до фінансової звітності об'єднаної компанії;
г) юридичну та економічну інформацію про консолідованих учасників, якими володіє консолідована група прямо та опосередковано, методи консолідації, що застосовувалися до кожного окремого учасника консолідованої групи;
ґ) перелік дочірніх компаній із зазначенням назви, країни реєстрації та місцезнаходження, частки в капіталі, частки в розподілі голосів (у разі її незбігу з часткою в капіталі);
д) причини, за якими показники фінансової звітності дочірньої компанії не включено до консолідованої фінансової звітності;
е) характер відносин між материнським банком і дочірньою, асоційованою компаніями, якщо материнський банк не володіє в дочірній компанії (прямо чи опосередковано) більше ніж половиною голосів. Зміни протягом звітного періоду, унаслідок чого материнський банк утратив контроль над діяльністю дочірньої компанії;
є) обґрунтування підстав для використання методу повної консолідації, якщо частка консолідованої групи в статутному капіталі учасника становить менше ніж 50 %;
ж) обґрунтування підстав для використання методу участі в капіталі, якщо частка консолідованої групи в статутному капіталі учасника становить менше ніж 20 %;
з) обґрунтування підстав для використання методу участі в капіталі для виняткових ситуацій, а також винятків за кожним методом консолідації;
и) назви дочірніх компаній, у яких материнському банку прямо або опосередковано (через дочірні компанії) належить більше половини голосів, але з причини відсутності контролю не є дочірніми компаніями;
і) облік різниць,
що виникають під час складання першої консолідованої звітності;
ї) суму курсових різниць, що включена до складу доходів і витрат протягом звітного періоду (у разі включення до консолідованих звітів показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України);
й) суму курсових різниць, що включена протягом звітного періоду до складу іншого додаткового капіталу, а також інформацію, що пояснює взаємозв'язок між сумою таких курсових різниць на початок і на кінець звітного періоду (у разі включення до консолідованих звітів показників статей фінансової звітності господарських одиниць за межами України);
к) у разі зміни ознак класифікації діяльності господарської одиниці за межами України надання інформації про характер та причини зміни, вплив зміни на капітал, на прибуток (збиток) за попередній рік, якщо така зміна відбулася на початку попереднього року;
л) методи, за якими господарські одиниці за межами України були включені до процесу консолідації;
м) методи переоцінки, визначення справедливої вартості придбаних активів та зобов'язань (об'єднання здебільшого призводить до переоцінки);
н) вплив придбання або продажу дочірніх компаній на фінансовий стан (на дату балансу), фінансові результати звітного періоду та аналогічні показники попереднього періоду;
о) вартість (первісну або переоцінену), за якою основні засоби та нематеріальні активи відображені в балансі;
п) методи амортизації та діапазон строків корисного використання (експлуатації) основних засобів і нематеріальних активів;
р) методи, що використовуються з метою надання порівнювальної інформації у разі змін периметра консолідації;
с) статті консолідованої фінансової звітності, до яких застосовувалася різна облікова політика;
т) гудвіл [аналіз змін; звіряння вартості гудвілу (негативного гудвілу) на початок та кінець звітного періоду із зазначенням первісної вартості та нарахованої суми амортизації (зносу) на початок і кінець звітного періоду; вартості гудвілу або негативного гудвілу, що виникли в результаті придбання та зараховані на баланс у звітному періоді; суми амортизації гудвілу, нарахованої за звітний період; іншого списання вартості гудвілу (негативного гудвілу)] у звітному періоді;
у) у примітці потрібно надати інформацію про найвагоміших учасників консолідованої групи, а саме:
частку меншості (аналіз змін величини часток меншості, що виникають у зв'язку із змінами периметра консолідації та величини інвестицій);
дохід за географічним сегментом;
витрати на оплату праці (за категоріями працівників; середня кількість працівників компаній, звітність яких уключається за методом повної консолідації, за категоріями);
ф) інформацію за географічним сегментом.
Географічний сегмент у цій Інструкції - це відповідна країна. Примітка за географічним сегментом подається, якщо в материнського банку є філія, підрозділ банку, представництво або дочірній банк і якщо виконуються такі умови:
доходи від цих дочірніх компаній становлять не менше ніж 10 % від загальних доходів;
результат (прибуток або збиток) становить не менше ніж 10 % від загального результату;
активи сегмента становлять не менше ніж 10 % від загальних активів.
За географічним сегментом надається така інформація:
загальна балансова сума активів сегмента;
параметри активів сегмента (основні засоби, нематеріальні активи, короткострокові активи, що використовуються в операційній діяльності сегмента, та активи, що є предметом фінансової оренди) за кожним активом окремо;
загальна сума зобов'язань сегмента;
параметри зобов'язань сегмента (нараховані витрати).
4.48. Материнський банк додатково подає до територіального управління Національного банку, що безпосередньо здійснює нагляд за материнським банком, у складі консолідованої фінансової звітності робочу таблицю для складання консолідованого балансу (додаток 17), робочу таблицю для складання консолідованого звіту про фінансові результати (додаток 18), типову перехідну таблицю N 1 за статтями балансу підприємства до консолідованого балансу (додаток 20), типову перехідну таблицю N 2 за статтями
звіту про фінансові результати підприємства до консолідованого звіту про фінансові результати (додаток 21), типову перехідну таблицю N 3 позабалансових рахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій до позабалансових груп рахунків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (додаток 22), таблицю складу учасників консолідованої групи (додаток 24), консолідовані позабалансові вимоги та зобов'язання (додаток 25) та копії річних фінансових звітів учасників консолідованої групи - небанківських установ.
Територіальні управління Національного банку, на території яких розташовані банки, які входять до складу учасників консолідованої групи, зобов'язані подати копії річних фінансових звітів цих банків територіальному управлінню Національного банку за місцезнаходженням материнського банку в разі письмового запиту.
Глава 5. Порядок подання банками фінансової звітності до Національного банку та її оприлюднення
5.1. Фінансову звітність в електронному вигляді банки (материнські банки) подають територіальним управлінням Національного банку в установлений ними термін.
Територіальні управління Національного банку після перевірки подають її електронною поштою Департаменту бухгалтерського обліку Національного банку через Центральну розрахункову палату Національного банку в такі строки:
квартальну - 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, файли В5 "Баланс проміжної фінансової звітності" та В6 "Фінансові результати проміжної фінансової звітності";
річну - 20-го лютого року, наступного за звітним, файли 82 "Балансовий звіт, фінансові результати", 23 "Обороти для приміток річного звіту", 24 "Залишки для приміток річного звіту", В9 "Власний капітал" та С1 "Рух грошових коштів";
річну консолідовану - 15-го квітня року, наступного за звітним, файли В7 "Консолідований баланс та фінансові результати", С0 "Консолідований власний капітал" та С2 "Консолідований рух грошових коштів".
5.2. Фінансову звітність на паперових носіях банки (материнські банки) подають територіальним управлінням Національного банку в установлені ними строки, але не пізніше:
квартальну - 25-го числа місяця, наступного за звітним кварталом;
річну - разом з аудиторським висновком 30-го квітня року, наступного за звітним;
річну консолідовану - разом з аудиторським висновком 15-го травня року, наступного за звітним.
5.3. Під час подання фінансової звітності на паперових носіях статті звітності, за якими немає показників, можуть не зазначатися (крім випадків, якщо такі показники зазначалися за станом на кінець зіставленого періоду (кварталу, року).
У разі подання фінансової звітності Національному банку електронною поштою первинні економічні показники, за статтями яких немає даних, у файлах можуть не зазначатися.
5.4. Якщо дата подання фінансової звітності припадає на вихідний (святковий) день, то терміном її подання є перший робочий день після вихідного (святкового) дня.
5.5. Банк зобов'язаний публікувати квартальну фінансову звітність в газеті Кабінету Міністрів України "Урядовий кур'єр" чи газеті Верховної Ради України "Голос України" протягом місяця, наступного за звітним кварталом.
Річну фінансову звітність банку та річну консолідовану фінансову звітність материнського банку, підтверджену аудитором, банк (материнський банк) зобов'язаний публікувати не пізніше 1 червня наступного за звітним року в газеті "Урядовий кур'єр" чи "Голос України". Материнський банк за власним бажанням може складати та оприлюднювати консолідовану фінансову звітність щокварталу.
Головний бухгалтер -
директор Департаменту
бухгалтерського обліку
В. І. Ричаківська
ПОГОДЖЕНО:
Голова Державного
комітету статистики України