Про затвердження Інструкції з перевезення негабаритних і великовагових вантажів залізницями України

Про затвердження Інструкції з перевезення негабаритних і великовагових вантажів залізницями України

Наказ Міністерства транспорту та зв'язку України

від 23 листопада 2004 року N 1026

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України

24 грудня 2004 р. за N 1640/10239

Відповідно до Положення про Міністерство транспорту та зв'язку України, затвердженого Указом Президента України від 27.08.2004 N 1009, та з метою забезпечення безпечного перевезення негабаритних і великовагових вантажів залізницями України НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Інструкцію з перевезення негабаритних і великовагових вантажів залізницями України, що додається (далі - Інструкція).

2. Державній адміністрації залізничного транспорту України (Федюшин Ю. М.):

2.1. Зареєструвати цей наказ в Міністерстві юстиції України згідно з установленим порядком.

2.2. Організувати вивчення Інструкції причетними працівниками залізничного транспорту України.

2.3. Довести вимоги цієї Інструкції до вантажовідправників і вантажоодержувачів.

3. З уведенням в дію цієї Інструкції уважати такою, що не застосовується на території України, "Инструкцию по перевозке негабаритных и тяжеловесных грузов на железных дорогах СССР колеи 1520 мм", затверджену Міністерством шляхів сполучення СРСР 14.12.83 N ЦД/4172.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра - керівника апарату Корнієнка В. В.

Міністр

Г. Кірпа

ЗАТВЕРДЖЕНО

наказом Міністерства транспорту та зв'язку України

від 23 листопада 2004 р. N 1026

Зареєстровано

в Міністерстві юстиції України

24 грудня 2004 р. за N 1640/10239

ІНСТРУКЦІЯ З ПЕРЕВЕЗЕННЯ НЕГАБАРИТНИХ І ВЕЛИКОВАГОВИХ ВАНТАЖІВ ЗАЛІЗНИЦЯМИ УКРАЇНИ

Розділ 1

Загальні положення

1.1. Інструкція з перевезення негабаритних і великовагових вантажів залізницями України визначає порядок і умови перевезення негабаритних вантажів на платформах, у піввагонах та всіх вантажів на транспортерах в залежності від їх розмірів, маси і способу кріплення.

1.2. Перевезення негабаритних вантажів і всіх вантажів на транспортерах здійснюється тільки після виконання всіх процедур погодження, передбачених цією Інструкцією.

1.3. При перевезенні негабаритних і великовагових вантажів у міжнародному сполученні, окрім порядку і умов погодження таких перевезень, передбачених цією Інструкцією, повинні дотримуватися вимоги "Инструкции по перевозке негабаритных и тяжеловесных грузов на железных дорогах государств - участников СНГ, Латвийской Республики, Литовской Республики, Эстонской Республики" (далі - Інструкція ДЧ-1835), "Соглашения о международном железнодорожном грузовом сообщении (СМГС)", "Служебной Инструкции к Соглашению о международном железнодорожном грузовом сообщении (СИ к СМГС)" та інших Угод про залізничні міжнародні вантажні сполучення.

1.4. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для виконання причетними працівниками залізничного транспорту і вантажовідправниками (вантажоодержувачами).

1.5. Інструкція розроблена з урахуванням вимог Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.98 N 457, Правил технічної експлуатації залізниць України, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96 N 411, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25.02.97 за N 50/1854, "Технических условий погрузки и крепления грузов" від 01.01.89 МШС СРСР (далі - ТУ).

Розділ 2

Габарити навантаження. Негабаритні вантажі.

Класифікація негабаритних вантажів

2.1. Вантажі, які перевозяться в межах залізниць колії 1520 мм на загальних умовах, не повинні перевищувати встановленого габариту навантаження (рис. 1).

2.2. Вантажі, які розміщуються в межах довжини підлоги універсальних платформ з базою не більше 9,72 м та чотиривісних піввагонів, допускається навантажувати за пільговим габаритом навантаження (рис. 2).

Порядок, умови і галузь застосування пільгового габариту встановлюються ТУ.

2.3. Вантаж, розміщений у вагоні або зчепі із двох і більше вагонів, є габаритним, якщо за своїми параметрами (включаючи упаковку і кріплення) він не виходить за межі габариту навантаження,

а довжина не перевищує значень, зазначених в табл. 5 ТУ.

Перевірка габаритності вантажу здійснюється за умови, коли вагон розташовано на прямій горизонтальній ділянці колії і його поздовжня вісь збігається з віссю залізничної колії в одній вертикальній площині. Для вантажів, довжина яких перевищує розміри, наведені у таблиці 5 ТУ, повинні виконуватися вимоги щодо вписування їх ширини в габарит при перевезенні в кривих.

* 340 мм - для транспортерів сполучувального типу

Рис. 1. Габарит навантаження

2.4. Відстань від рівня головок рейок до нижніх частин вантажів не повинна бути меншою 150 мм. Для вантажів, які перевозяться у вагонах з базою більшою 17 м і пропускаються через сортувальні гірки, дотримання цього розміру (150 мм) додатково перевіряється розрахунком за умови проходження вагоном горба гірки з вертикальною кривою радіусом 250 м згідно з діючими на залізницях нормативними документами.

Для вантажів, які перевозяться на транспортерах сполучувального типу, вказаних на рис. 1, розмір обрису габариту навантаження на висоті 380 мм допускається зменшувати до 340 мм, що відповідає мінімально допустимій габаритом 1-Т висоті для нижніх частин рухомого складу.

2.5. Вантаж є негабаритним, якщо його розміри (включаючи упаковку і кріплення) перевищують габарит навантаження при розташуванні вантажу на вагоні (зчепі), який знаходиться на прямій горизонтальній ділянці колії, а поздовжня вертикальна площина цього вагона (зчепу) збігається з віссю залізничної колії; або якщо геометричні виноси цього вантажу в кривих перевищують геометричні виноси розрахункового вагона у цих кривих.

Розрахунковий вагон - це вагон з довжиною рами 24 м і базою 17 м, максимальний геометричний винос якого складає 105 мм за умови встановлення цього вагона у кривій радіусом 350 м з колією, яка не має підвищення зовнішньої рейки.

Геометричним виносом (f) вантажу (вагона, зчепу) називається відхилення його від поздовжньої осі колії у кривій без підвищення зовнішньої рейки, за умови розташування вагона в кривій за хордою.

База вагона - відстань між осями п'ятників кузова у вагонах з 4, 6, і 8 осями.

База зчепу платформ з турнікетами - відстань між вертикальними осями турнікетних опор, встановлених на кожній платформі.

База транспортера колодязного, платформеного, площадкового і сполучувального типів без водильних пристроїв - відстань між осями п'ятників (шкворнів) головних (несучих) балок.

База транспортера сполучувального типу з водильними пристроями - відстань між осями водил.

2.6. У залежності від висоти, на якій вантаж виходить за межі габариту навантаження, встановлюються три основні зони негабаритності вантажу (рис. 3):

зона нижньої негабаритності - на висоті від РГР від 480 до 1229 мм при відстані від осі колії 1626 - 1760 мм та на висоті від 1230 до 1399 мм - при відстані від осі колії 1626 - 2240 мм;

зона бокової негабаритності - на висоті від 1400 до 4000 мм (включно);

зона верхньої негабаритності - на висоті від 4001 до 5300 мм.

Для більш точного визначення умов пропуску вантажів верхньої негабаритності на двоколійних лініях додатково введена умовна зона спільної бокової і верхньої негабаритності: на висоті від рівня головок рейок від 4001 до 4625 мм на відстані від осі колії від 1625 мм до границі "зони" негабаритності (рис. 3).

2.7. В залежності від величини виходу негабаритних вантажів за габарит навантаження (рис. 1) в основних зонах, зазначених пунктом 2.6 цієї Інструкції, встановлені наступні ступені негабаритності вантажів:

в нижній зоні негабаритності - шість ступенів;

в боковій зоні негабаритності - шість ступенів;

у верхній зоні негабаритності - три ступені.

Обриси ступенів негабаритності показані заштрихованими площинами (рис. 4 - 10).

Координати переломних точок (горизонтальні відстані x від осі колії і вертикальні відстані y від рівня головок рейок) граничних обрисів зазначених вище ступенів негабаритності наведені в табл. 1.1 додатка 1 цієї Інструкції. Порядок визначення ступеня негабаритності конкретного вантажу у вагоні викладено в додатку 1 цієї Інструкції.

2.8. Ступінь

негабаритності вантажу визначається не тільки за розмірами його у навантаженому стані на прямій ділянці колії, але також з урахуванням проходу вагоном кривих ділянок колії. Якщо геометричні виноси вантажу в кривій перевищують геометричні виноси розрахункового вагона, тоді при проходженні вантажу в кривій він може мати розрахункову негабаритність.

Розрахункова негабаритність визначається вантажовідправником для вантажів:

довгомірних, якщо відношення їх довжини до бази рухомого складу складає більше 1,41;

які перевозяться на зчепах платформ;

які перевозяться на транспортерах з базою 17 м і більше.

Методика визначення розрахункової негабаритності вантажів наведена у додатку 2 цієї Інструкції.

2.9. Вантажі, які за своїми розмірами виходять за межі зони негабаритності або за межі габариту навантаження у нижній (нижче 480 мм від РГР) чи верхній (вище 5300 мм від РГР) зонах, називаються понаднегабаритними.

Відповідно до встановлених зон негабаритності вантаж може мати нижню, бокову та верхню понаднегабаритність. Понаднегабаритність вантажів з висотою більше 5300 мм від РГР називається вертикальною.

Перевезення понаднегабаритних вантажів, а також вантажів нижньої і бокової негабаритності 6-го ступеня здійснюється з контрольною рамою. Порядок пропуску вантажів з контрольною рамою зазначений у Розділі 4 цієї Інструкції, а вимоги до її виготовлення та встановлення - у додатку 3 цієї Інструкції.

Рис. 2. Пільговий габарит навантаження

Рис. 3. Зони негабаритності вантажу

Рис. 4. Обриси 1, 2, 3, 4, 5 і 6-го ступенів нижньої негабаритності

(заштриховано)

Рис. 5. Обрис 1 ступеня бокової і верхньої негабаритності

(заштриховано)

Примітка: Штриховою лінією показаний габарит навантаження

Рис. 6. Обрис 2 ступеню бокової і верхньої негабаритності

(заштриховано)

Рис. 7. Обрис 3 ступеню бокової і верхньої негабаритності

(заштриховано)

Рис. 8. Обрис 4 ступеню бокової негабаритності

(заштриховано)

Рис. 9. Обрис 5 ступеню бокової негабаритності

(заштриховано)

Рис. 10. Обрис 6 ступеня бокової негабаритності

(заштриховано)

2.10. З метою внесення до перевізних і поїзних документів (у тому числі до документів, що видаються за допомогою електронно-обчислювальних машин (ЕОМ), даних про зони і ступені негабаритності вантажів, що перевозяться, вводиться поняття індексу негабаритності, який складається із 5 знаків.

Позначення в індексі негабаритності:

1-й знак - буква Н (негабаритність);

2-й знак - ступінь нижньої негабаритності, може приймати значення від 1 до 6;

3-й знак - ступінь бокової негабаритності, може приймати значення від 1 до 6;

4-й знак - ступінь верхньої негабаритності, може приймати значення від 1 до 3;

5-й знак - вертикальна понаднегабаритність, у разі її наявності приймає значення 8.

Понаднегабаритність у будь-якій зоні позначається цифрою 8. Кожен знак індексу негабаритності (окрім першого) означає ступінь негабаритності у відповідній зоні.

Відсутність негабаритності в конкретній зоні, у т. ч. вертикальної понаднегабаритності позначається цифрою 0 у відповідному знаку індексу негабаритності.

Наприклад, індекс негабаритності Н8480 показує, що негабаритний вантаж має нижню і верхню понаднегабаритність, бокову негабаритність 4-го ступеня, а вертикальна понаднегабаритність відсутня.

При перевезенні у поїзді негабаритних вантажів в натурному листі поруч з номером поїзда через дефіс проставляється індекс негабаритності поїзда, тобто буква "Н" і коди найбільших ступенів нижньої, бокової і верхньої негабаритності (з урахуванням розрахункової), а також код вертикальної понаднегабаритності (0 або 8) вантажів, які є в складі поїзда.

2.11. До великовагових відносяться вантажі, у яких маса і довжина або навантаження на раму (підлогу) вагона перевищують допустимі величини, встановлені ТУ для універсального рухомого складу. Великовагові вантажі перевозяться на транспортерах.

Розділ 3

Порядок погодження і організація перевезення негабаритних і великовагових вантажів

3.1. Загальні положення

3.1.1. Погодження перевезень негабаритних і

великовагових вантажів провадиться в три етапи:

перший етап - попереднє погодження способу і умов перевезення негабаритних і великовагових вантажів на підставі наданого вантажовідправником (його повноважним представником) або проектною організацією листа з прикладенням до нього необхідних матеріалів (підрозділ 3.2 цієї Інструкції);

другий етап - погодження залізницею відправлення затвердженої вантажовідправником (його повноважним представником) технічної документації (креслень і розрахунків розміщення і кріплення вантажів на рухомому складі) (підрозділ 3.3 цієї Інструкції);

третій етап - остаточне погодження технічної документації на перевезення вантажів нижньої 4 - 6-го, бокової 5 - 6-го, верхньої 3-го ступенів негабаритності та понаднегабаритних на платформах і у піввагонах та всіх вантажів на транспортерах:

при перевезенні у межах залізниць України та в сполученні з залізничними адміністраціями держав, які мають спільний кордон з Україною, - Державною адміністрацією залізничного транспорту України;

при перевезенні у міжнародному сполученні - відповідно до Інструкції ДЧ-1835.

Зазначена етапність погодження перевезень негабаритних і великовагових вантажів розповсюджується на вантажі, розміри яких при розміщенні їх на рухомому складі перевищують габарит навантаження (рис. 1).

3.1.2. Для негабаритних і великовагових вантажів, на які вперше розроблюється технічна документація, попереднє погодження можливості, способу та умов перевезення здійснюється, як правило, на стадії ескізного проектування і вибору їх розміру і маси.

3.2. Перший етап погодження (попереднє погодження перевезень)

3.2.1. Попереднє погодження можливості та умов перевезення негабаритних (великовагових) вантажів здійснюється:

3.2.1.1. Управлінням залізниці відправлення (відділом спеціальних перевезень) - вантажів нижньої 1 - 2-го, бокової 1 - 3-го, верхньої 1 - 2-го ступенів негабаритності на платформах і у піввагонах при перевезенні їх в межах залізниць України та у сполученні із залізничними адміністраціями держав, які мають спільний кордон з Україною.

3.2.1.2. Державною адміністрацією залізничного транспорту України - (Головним управлінням перевезень - далі ЦД Укрзалізниці) - вантажів нижньої 3 - 6-го, бокової 4 - 6-го, верхньої 3-го ступенів негабаритності і понаднегабаритних на платформах і у піввагонах та всіх вантажів на транспортерах при перевезенні у межах залізниць України та у сполученні із залізничними адміністраціями держав, які мають спільний кордон з Україною.

3.2.1.3. Погодження вантажів нижньої 3 - 6-го, бокової 4 - 6-го, верхньої 3-го ступенів негабаритності і понаднегабаритних на платформах і у піввагонах та всіх вантажів на транспортерах при перевезенні їх до країн СНД, Латвійської Республіки, Литовської Республіки та Естонської Республіки (крім випадків, передбачених пунктами 3.2.1.1, 3.2.1.2 цієї Інструкції) здійснюється відповідно до вимог Інструкції ДЧ-1835.

3.2.2. Для попереднього погодження документації відправник (його повноважний представник) або проектна організація надає листа на адреси організацій, зазначених відповідно у пунктах 3.2.1.1, 3.2.1.2 цієї Інструкції.

До листа додаються дані про розмірно-вагові параметри негабаритного (великовагового) вантажу або його ескіз (креслення). У листі вказуються: станція відправлення і призначення, кількість відправок та орієнтовні терміни перевезення.

Ескіз виконується у трьох проекціях, на яких зазначаються основні розміри: маса вантажу, положення центра ваги вантажу, координати найбільш виступаючих точок, що визначають негабаритність вантажу (на виді збоку або у перерізі).

Якщо вантаж довгомірний або перевозиться на вагоні з базою більше 17 м, то на головному виді і на виді зверху додатково вказуються відстані уздовж поздовжньої осі від центра ваги до виступаючих точок, які позначаються на всіх проекціях однаковими буквами або римськими цифрами.

3.2.3. На попереднє погодження може надаватися схема транспортування негабаритного вантажу на відкритому рухомому складі із зазначенням на такій схемі усіх даних, передбачених щодо вантажу.

3.2.4. Попереднє

погодження перевезень негабаритних вантажів на платформах і піввагонах нижньої 1 - 2-го, бокової 1 - 3-го, верхньої 1 - 2-го ступенів негабаритності проводиться Управлінням залізниці відправлення вантажів, без погодження з причетними залізничними адміністраціями (залізницями), за винятком випадків, коли вантажі прямують на Грузинську, Вірменську і Північно-Кавказьку залізниці. Перевезення вантажів зазначених вище ступенів негабаритності, які прямують на Грузинську, Вірменську і Північно-Кавказьку залізницю, погоджуються Головним управлінням перевезень Укрзалізниці.

3.2.5. В окремих випадках, коли на попереднє погодження перевезення пред'являються вантажі, при навантаженні яких на рухомий склад розмірно-вагові параметри (довжина консолі, осьове та погонне навантаження, висота центра ваги та інше) перевищують норми, передбачені цією Інструкцією та іншими нормативними документами, можливості і умови перевезення таких вантажів встановлюються на підставі експертного висновку науково-дослідної лабораторії динаміки і міцності рухомого складу Дніпропетровського національного університету залізничного транспорту (далі - ДДТУЖТ) або організацій, установ, навчальних закладів, підприємств, які мають атестат акредитації Національного агентства з акредитації України.

3.2.6. Після визначення можливості перевезення негабаритного і великовагового вантажу Управлінням залізниці відправлення (служба перевезень) - у випадках, передбачених пунктом 3.2.1.1; ЦД Укрзалізниці - у випадках, передбачених пунктом 3.2.1.2 цієї Інструкції, повідомляють телеграмою заявника про попереднє погодження перевезення, вказують тип рухомого складу, на якому можливе перевезення, погоджений ступінь негабаритності (індекс негабаритності), а в разі необхідності, і додаткові умови, при виконанні яких вантажовідправником може бути здійснене перевезення. У випадках, передбачених пунктом 3.2.1.3 цієї Інструкції, повідомлення (телеграма) надсилається відповідно до вимог Інструкції ДЧ-1835.

3.2.7. Для вантажів негабаритності нижньої 3 - 6-го, бокової 4 - 6-го ступенів і понаднегабаритних, а також вантажів меншого ступеня негабаритності і габаритних, які перевозяться на транспортерах, що мають 12 і більше осей (крім транспортерів зчіпного типу вантажопідйомністю 120 т з однією проміжною платформою), вказуються погоджені з причетними залізничними адміністраціями (залізницями) напрямки перевезень.

При цьому для негабаритних вантажів, що перевозяться на платформах, у піввагонах і на 4 - 8-вісних транспортерах, допускається погодження напрямків пропуску таких вантажів без письмового запиту.

Одночасно заявнику повідомляється, до якої залізниці слід направити на розгляд креслення і розрахунки розміщення і кріплення негабаритного або великовагового вантажу на другому етапі погодження перевезення.

Копія телеграми ЦД Укрзалізниці про попереднє погодження перевезення направляється також в Управління залізниці відправлення вантажу.

3.2.8. Порядок розгляду і погодження перевезення негабаритних, довгомірних і великовагових вантажів у міжнародному сполученні викладений у Розділі 8 Інструкції ДЧ-1835, за винятком перевезення вантажів на експорт через порти з перевалкою їх на морський або річковий транспорт, погодження перевезення яких здійснюється відповідно до вимог цього Розділу.

3.2.9. Якщо для перевірки напрямку та визначення можливості і умов перевезення понаднегабаритного вантажу необхідно пропустити контрольну раму (макет вантажу) за напрямком перевезення, то виготовити таку раму (макет) повинен вантажовідправник (експедитор). Для перевірки можна залучати також габаритно-вимірювальне обладнання галузевої науково-дослідної лабораторії динаміки міцності рухомого складу ДДТУЖТ або інших установ, організацій та підприємств, які мають атестат акредитації Національного агентства з акредитації України.

3.3. Другий етап погодження

3.3.1. На другому етапі Управління залізниці здійснює розгляд та погодження креслень і розрахунків розміщення і кріплення негабаритних і великовагових вантажів на платформах і у піввагонах та усіх вантажів на транспортерах. Погодження

здійснюється галузевими службами: перевезення, комерційної роботи та маркетингу, колійного і вагонного господарства, а у разі наявності вертикальної понаднегабаритності вантажу і службою електропостачання.

При погодженні технічної документації для негабаритних вантажів нижньої 1 - 2-го, бокової 1 - 3-го, верхньої 1 - 3-го ступенів негабаритності на платформах, 4 - 6-вісних транспортерах і у піввагонах служба колії, як правило, участі не бере. Порядок розгляду та погодження технічної документації встановлюється наказом начальника залізниці.

3.3.2. Для погодження перевезення негабаритних (великовагових) вантажів відправник (експедитор) надсилає на адресу Управління залізниці відправлення, розроблене на підставі попереднього погодження, та, у відповідності з зазначеними умовами, затверджену ним технічну документацію, яка включає:

креслення і розрахунки розміщення і кріплення негабаритного (великовагового) вантажу, виконані відповідно до вимог ТУ і цієї Інструкції;

креслення контрольної рами - для понаднегабаритних і вантажів нижньої і бокової 6-го ступеня негабаритності;

креслення (схему) розміщення і кріплення транспортних обладнань (транспортної оснастки) на транспортерах або спеціально обладнаних платформах у разі необхідності повернення їх після вивантаження на станцію попереднього навантаження вантажу. Якщо кріплення обладнання багаторазового використання згідно з кресленням (схемою) на порожньому транспортері (вагоні) таке саме, як при слідуванні його з вантажем, то до креслення (схеми) додається лише його описання з переліком реквізитів кріплення без розрахунків.

3.3.3. Креслення включає 3 проекції розміщення і кріплення вантажу на рухомому складі і виконується у масштабі:

1:25, 1:50 або 1:100 - для головного виду і виду зверху;

1:25, 1:20 або 1:50 - для виду з торця або окремих перерізів.

В окремих випадках окремі вузли кріплення, додаткові поперечні перерізи вантажів складної конфігурації можуть бути виконані у масштабі 1:10.

Креслення контрольної рами виконується у масштабі 1:20 (1:25).

На кресленні розміщення і кріплення вантажу (вантажів) позначаються усі його критичні (що визначають негабаритність) точки і для кожної з них вказуються координати:

горизонтальна відстань X - від вертикальної площини, яка проходить через поздовжню вісь рухомого складу;

вертикальна відстань Y - від рівня головок рейок;

відстань до найближчого направляючого перерізу вагона (nв або nз) на кресленнях головного виду або виду зверху для точок вантажу, з розрахунковою негабаритністю.

Всі зазначені координати критичних точок вантажу, а також відстані їх від направляючих перерізів вагона (nв або nз) і розміри з врахуванням розрахункової негабаритності зводяться в таблиці на кресленні.

Для вантажів, що мають розрахункову понаднегабаритність, на кресленнях у таблиці необхідно показати геометричні виноси критичних точок в кривих радіусом 150, 200, 250, 300, 350, 400, 500, 600, 700, 800, 900 і 1000 м.

На кресленнях розміщення і кріплення вантажу (вантажів) також вказуються:

координати центра ваги вантажу (загального центра ваги вантажів) на всіх трьох проекціях;

маса вантажу (вантажів) без кріплення, маса вантажу (вантажів) з кріпленням;

тип рухомого складу (для транспортерів за прийнятою нумерацією);

індекс негабаритності на прямій ділянці колії з врахуванням розрахункової негабаритності (5 знаків);

навантаження на вісь і на погонний метр (для транспортерів, які мають 8 і більше осей);

умови пропуску через сортувальні гірки.

3.3.4. При перевезенні вантажів на транспортерах сполучувального типу надані на погодження до Управління залізниці відправлення креслення розміщення і кріплення вантажу повинні мати тільки визначення негабаритності та перевірку поперечної стійкості транспортера з вантажем, якщо застосовуються такі способи (варіанти) транспортування:

вантаж підвішується до транспортера на вушках, які приварюються безпосередньо до вантажу, а у верхній частині вантаж сприймає сили стиснення від упорів консолей транспортера (трансформатори);

вантаж підвішується до транспортера з

використанням спеціальних промчастин, які кріпляться до вантажу (парогенератори);

вантаж опирається основою на наскрізні несучі балки, які підвішуються до вушок консолей транспортера, а у верхній частині вантаж сприймає сили стиснення від упорів консолей транспортера.

До вищезазначеної технічної документації додається копія телеграми про попереднє погодження перевезення негабаритних і великовагових вантажів.

3.3.5. Якщо вантаж кріпиться на спеціальній рамі, яка підвішується на транспортер і повністю сприймає усі зусилля при транспортуванні, тоді, крім розрахунків негабаритності і поперечної стійкості, надаються також розрахунки міцності кріплення вантажу до рами.

3.3.6. Для вантажів, які перевозяться на транспортерах сполучувального типу, технічна документація з розрахунками міцності вушок, спеціальних промчастин, балок і спеціальних транспортних (вантажонесучих) рам розробляється вантажовідправником (експедитором) і надається разом з експертною оцінкою лабораторії динаміки, міцності рухомого складу ДДТУЖТ або іншої організації, установи, навчального закладу, підприємства, які мають атестат акредитації Національного агентства з акредитації України.

3.3.7. Затверджена вантажовідправником (експедитором) або його повноважним представником технічна документація (пункт 3.3.2 цієї Інструкції) надсилається в Управління залізниці відправлення:

в 3-х примірниках при перевезенні вантажів, зазначених пунктом 3.2.1.1 цієї Інструкції (для вантажовідправника, ДС, ДВ);

в 4-х примірниках при перевезенні вантажів, зазначених пунктом 3.2.1.2 цієї Інструкції (для вантажовідправника, ДС, ДВ, ЦДВ Укрзалізниці);

в 5-и примірниках при перевезенні вантажів, зазначених пунктом 3.2.1.3 цієї Інструкції.

3.3.8. По одному примірнику погоджених Управлінням залізниці креслень розміщення і кріплення вантажів на транспортерах, а також негабаритних вантажів негабаритності нижньої 4 - 6-го, бокової 5 - 6-го ступенів і понаднегабаритних на платформах і у піввагонах надаються для остаточного погодження на адресу:

3.3.8.1. ЦД Укрзалізниці - при перевезенні у межах залізниць України та в сполученні з залізничними адміністраціями держав, які мають спільний кордон з Україною;

3.3.8.2. При перевезенні в міжнародному сполученні (крім пункту 3.3.8.1 цієї Інструкції) - відповідно до вимог Інструкції ДЧ-1835.

3.3.9. Погодження залізницею креслень і розрахунків розміщення і кріплення негабаритних і великовагових вантажів на платформах і у піввагонах негабаритності нижньої 1 - 3-го, бокової 1 - 4-го, верхньої 1 - 3-го ступенів є остаточним.

Якщо перевезення разове, то на кресленні додатково вказується дозвіл на навантаження вантажів на конкретну станцію призначення.

Про погодження креслень розміщення і кріплення негабаритних вантажів на платформах і у піввагонах негабаритності нижньої 3-го, бокової 4-го і верхньої 3-го ступенів Управління залізниці інформує ЦД Укрзалізниці телеграмою або факсом, а в міжнародному сполученні - згідно з вимогами Інструкції ДЧ-1835.

3.4. Третій етап погодження

3.4.1. На третьому етапі провадиться остаточне погодження технічної документації на перевезення негабаритних і великовагових вантажів, яке здійснюється:

3.4.1.1. ЦД Укрзалізниці при перевезенні вантажів, зазначених пунктом 3.2.7 цієї Інструкції, в межах залізниць України та в сполученні з залізничними адміністраціями держав, які мають спільний кордон з Україною.

3.4.1.2. При перевезенні негабаритних вантажів негабаритності нижньої 4 - 6-го, бокової 5 - 6-го, верхньої 3-го ступенів та понаднегабаритних на платформах і у піввагонах, а також усіх вантажів на транспортерах у міжнародному сполученні (крім випадків, зазначених пунктом 3.4.1.1 цієї Інструкції) - відповідно до вимог Інструкції ДЧ-1835.

Підтвердження такого погодження телеграмою надається в Управління залізниці відправлення вантажу, станції навантаження і вантажовідправнику (експедитору).

Якщо перевезення разове або вантаж понаднегабаритний, то в телеграмі додатково вказуються конкретна станція призначення і погоджений маршрут перевезення вантажу (для понаднегабаритного вантажу).

3.4.2. Погодження технічної документації в Державній адміністрації залізничного транспорту України провадиться:

3.4.2.1. Головним управлінням перевезень (ЦД) - перевірка визначеної негабаритності і погодження з причетними Головними управліннями і управліннями технічної документації на перевезення негабаритних і великовагових вантажів, підготовка та доведення до начальників залізниць, начальників станцій розпоряджень на навантаження, відправлення та пропуск за визначеними напрямками вантажів, зазначених у пункті 3.2.7 цієї Інструкції;

3.4.2.2. Головним комерційним управлінням (ЦМ) - перевірка креслень і розрахунків щодо розміщення, кріплення і стійкості вантажу у вагоні, а також стійкості вагона з вантажем;

3.4.2.3. Головним управлінням колійного господарства (ЦП) - перевірка можливостей пропуску таких вантажів за визначеними спільно з Головним управлінням перевезень Укрзалізниці конкретними напрямками в залежності від стану верхньої будови колії, земляного полотна, габаритів наближення споруд та вантажопідйомності інженерних споруд з визначенням умов пропуску рухомого складу металевими та залізобетонними залізничними мостами;

3.4.2.4. Головним управлінням вагонного господарства (ЦВ) - перевірка відповідності розрахункових навантажень, допустимих на раму і ходові частини рухомого складу, та можливості кріплення вантажу до вузлів рухомого складу;

3.4.2.5. Головним управлінням електрифікації та електропостачання (ЦЕ) - визначення та погодження напрямків прямування понаднегабаритних вантажів з висотою навантаження більше 5300 мм, а також у разі проходження напрямку, де висота підвішування контактного дроту нижче межі допустимих ПТЕ норм.

3.4.3. Технічна документація, яка зазначена у пункті 3.3.6 цієї Інструкції, і експертні висновки відповідної організації розглядаються Головними управліннями перевезень і вагонного господарства Укрзалізниці.

В окремих випадках для остаточного погодження згаданої документації може виникнути потреба додаткового експертного висновку проектанта транспортера.

Про результати розгляду цієї документації інформується вантажовідправник (експедитор), а також Управління залізниці відправлення.

Якщо відповідно до експертного висновку необхідно провести випробування транспортних обладнань, то така робота повинна виконуватися організацією, установою, навчальним закладом або підприємством, які мають атестат акредитації Національного агентства з акредитації України, на договірних умовах з вантажовідправником (експедитором) відповідно до погодженої з Укрзалізницею програми. Результати випробувань і їх висновки розглядаються Головними управліннями перевезень і вагонного господарства Укрзалізниці.

3.4.4. Інформація про остаточне погодження технічної документації та погоджений з причетними залізничними адміністраціями (залізницями) маршрут перевезення негабаритних вантажів та всіх вантажів на транспортерах надається в Управління залізниці відправлення та вантажовідправнику.

3.4.5. Управління залізниці надсилає по одному остаточно погодженому примірнику креслень розміщення і розрахунків кріплення негабаритного або великовагового вантажу начальнику станції відправлення і вантажовідправнику.

Номер телеграми про остаточне погодження креслень і розрахунків (пункт 3.4.1 цієї Інструкції) вказується на усіх примірниках погодженого креслення.

3.4.6. Остаточно погоджена технічна документація на перевезення негабаритних і великовагових вантажів зберігається за місцем її подання до зміни нормативної документації, відповідно до якої вона була розроблена.

3.5. Заявка на виконання перевезень

3.5.1. За наявності остаточно погодженої технічної документації на перевезення негабаритних і великовагових вантажів вантажовідправник (експедитор) за 20 днів до початку місяця навантаження надає заявку на подачу транспортерів на адреси: начальника станції навантаження, Управління залізниці відправлення і Головного управління перевезень Укрзалізниці.

3.5.2. Про перенесення терміну навантаження на 5 і більше діб або про відміну перевезення вантажовідправник (експедитор) зобов'язаний своєчасно надіслати

повідомлення на зазначені вище адреси.

3.5.3. Заявка на перевезення негабаритних вантажів на платформах і у піввагонах надається начальнику станції відправлення за три доби до навантаження вантажу за умови наявності погодженої технічної документації та плану на перевезення.

Форма заявки наведена у додатку 4 цієї Інструкції.

3.5.4. Заявка на перевезення негабаритних і великовагових вантажів у міжнародному сполученні надається відповідно до вимог Інструкції ДЧ-1835.

3.5.5. Перевезення в межах залізниць України та в сполученні з залізничними адміністраціями держав, які мають спільний кордон з Україною:

3.5.5.1. Заявка на перевезення вантажів на платформах і у піввагонах негабаритності нижньої 4 - 6-го, бокової 5 - 6-го ступенів і понаднегабаритних надається на адреси: начальника станції навантаження, Управління залізниці відправлення і Головного управління перевезень Укрзалізниці (ЦД Укрзалізниці).

3.5.5.2. Заявка на перевезення вантажів на платформах і у піввагонах негабаритності нижньої 3-го, бокової 4-го, верхньої 3-го ступенів надається на адреси: начальника станції навантаження і Управління залізниці відправлення.

3.5.5.3. Заявки на перевезення вантажів менших ступенів негабаритності надаються начальнику станції навантаження. Про отримання заявки на перевезення таких вантажів начальник станції інформує Управління залізниці.

3.5.5.4. Підсилання справних транспортерів з інших залізничних адміністрацій, у випадках коли в Укрзалізниці відсутні транспортери, які зазначені у заявці відправника, а також повернення їх у порожньому стані після вивантаження здійснюється згідно з Правилами експлуатації і технічного обслуговування транспортерів, затвердженими 15.07.98 на 21 засіданні Ради залізничного транспорту держав - учасниць СНД.

3.6. Дозвіл на навантаження

3.6.1. Дозвіл на навантаження негабаритних та великовагових вантажів на конкретні станції призначення (за наявності погоджених креслень та підтверджень вантажоотримувача про готовність прийняти і забезпечити вивантаження вантажів вагою більше 60 т, які надійдуть на транспортерах) надається телеграмою:

у міжнародному сполученні відповідно до вимог Інструкції ДЧ-1835;

при перевезенні в межах залізниць України та в сполученні з залізничними адміністраціями держав, які мають спільний кордон з Україною:

3.6.1.1. Головним управлінням перевезень Укрзалізниці на адресу Управління залізниці відправлення та начальника станції навантаження:

для усіх вантажів (габаритних і негабаритних) на транспортерах, які мають 12 і більше осей (у тому числі на транспортерах зчіпного типу в/п 120 т з двома проміжними платформами);

для негабаритних вантажів на 4 - 8-вісних транспортерах, у тому числі на транспортерах зчіпного типу в/п 120 т з однією проміжною платформою, а також на платформах і у піввагонах негабаритності нижньої 4 - 6-го, бокової 5 - 6-го ступенів і понаднегабаритних.

3.6.1.2. Управлінням залізниці (Д) на адресу начальника станції навантаження - для вантажів, що мають негабаритність нижню 1 - 3-го, бокову 1 - 4-го, верхню 1 - 3-го ступенів і габаритних на 4 - 8-вісних транспортерах, в тому числі на транспортерах зчіпного типу в/п 120 т з однією проміжною платформою, а також негабаритних вантажів на платформах і у піввагонах негабаритності нижньої 3-го, бокової 4-го, верхньої 3-го ступенів.

3.6.1.3. Начальником станції навантаження - для вантажів на платформах і у піввагонах негабаритності нижньої 1 - 2-го, бокової 1 - 3-го, верхньої 1 - 2-го ступенів. При цьому, якщо перевезення разове, то наступне перевезення цього вантажу здійснюється тільки з дозволу Управління залізниці.

3.6.2. При прийманні до перевезення вантажів на транспортерах на експорт через порти з перевалкою на морський або річковий транспорт начальник станції повинен керуватися, крім дозволу на навантаження, також планом навантаження вантажів на експорт.

3.7. Обов'язки вантажовідправника при перевезенні негабаритних і великовагових вантажів. Разові перевезення. Переадресування негабаритних і великовагових вантажів

3.7.1. Для перевезення негабаритного і великовагового вантажу

вантажовідправник зобов'язаний:

3.7.1.1. Підготувати негабаритний і великоваговий вантаж до перевезення відповідно до вимог Глави 1 ТУ і цієї Інструкції.

3.7.1.2. Після закінчення навантаження і кріплення негабаритного і великовагового вантажу за погодженими кресленнями нанести на підлогу вагона (транспортера) і вантаж яскравою фарбою, яка не змивається, контрольні смуги, а також надписи на вантажі з обох сторін про його негабаритність (індекс негабаритності з врахуванням розрахункової) і умови пропуску вантажу через станції, які мають сортувальні гірки, якщо це вказано на погодженому кресленні.

3.7.1.3. Виготовити (в разі необхідності) контрольну раму та встановити її на вагоні у відповідності з вимогами, викладеними у додатку 3 цієї Інструкції.

3.7.1.4. Своєчасно інформувати начальника станції про готовність навантаженого на вагон (транспортер) вантажу для комісійної перевірки.

3.7.1.5. У разі необхідності повернення після вивантаження спеціальних транспортних устатковань (транспортної оснастки) додати до перевізних документів копію погодженого креслення (схеми) розміщення і кріплення цих устатковань на вагоні (транспортері).

3.7.2. Вантажовідправник, який пред'являє до одноразового перевезення негабаритний і великоваговий вантаж, може за згодою Управління залізниці використати креслення розміщення і кріплення вантажу, за якими цей вантаж був перевезений раніше. У заявці на перевезення, що направляється у відповідності до пунктів 3.5.1 - 3.5.3 цієї Інструкції, вказується номер креслення, ким і коли воно було погоджене, а в необхідних випадках (пункт 3.4.1 цієї Інструкції) також номер документа про остаточне погодження креслення.

3.7.2.1. На адресу станції навантаження і Управління залізниці надсилаються креслення і розрахунки, затверджені новим вантажовідправником, зі штампом про погодження його Управлінням залізниці попереднього відправлення.

3.7.2.2. Начальник станції навантаження про отримання від вантажовідправника креслення розміщення і кріплення негабаритного і великовагового вантажу, погодженого раніше для перевезення його з інших станцій, повідомляє телеграмою або факсом Управління залізниці, а в необхідних випадках ЦД Укрзалізниці.

Перевезення дозволяється на конкретну станцію призначення у порядку, передбаченому пунктом 3.6 цього розділу.

3.7.3. Переадресування вантажів, які перевозяться на транспортерах, а також на платформах і у піввагонах нижньої 4 - 6-го, бокової 5 - 6-го і верхньої 3-го ступенів негабаритності, в межах залізниць України здійснюється з дозволу Головного управління перевезень Укрзалізниці (ЦД Укрзалізниці), а у міжнародному сполученні - відповідно до вимог Інструкції ДЧ-1835.

3.7.4. Переадресування негабаритних вантажів, що перевозяться на платформах і у піввагонах меншого ступеня негабаритності, здійснюється Управлінням залізниці без участі ЦД Укрзалізниці.

3.8. Порядок перевірки розміщення і кріплення негабаритних і великовагових вантажів

3.8.1. Для перевірки відповідності фактичного розміщення і кріплення негабаритних і великовагових вантажів погодженим кресленням (окрім вантажів, навантажених на сполучувальні транспортери) утворюється комісія у складі:

3.8.1.1. На станціях позакласних, I і II класів - начальник станції або його заступник (голова) і представники дистанції колії та пункту технічного обслуговування вагонів;

3.8.1.2. На всіх інших станціях - старший комерційний ревізор або комерційний ревізор чи інша посадова особа (голова), призначена начальником дирекції залізничних перевезень (начальником залізниці), начальник станції і представник дистанції колії (ПЧ) та пункту технічного обслуговування вагонів (ПТО).

3.8.1.3. Якщо на станції III класу систематично здійснюється навантаження негабаритних і великовагових вантажів, то головою комісії з перевірки правильності їх навантаження наказом начальника дирекції залізничних перевезень (начальника залізниці) може бути призначений начальник станції.

3.8.1.4. Перевірка розміщення і кріплення вантажів на транспортерах сполучувального типу здійснюється:

на транспортерах, які постійно обслуговуються

бригадами спеціалістів вагонного господарства, - комісією під головуванням начальника транспортера, за участю начальника станції та представників дистанції колії (ПЧ) і пункту технічного обслуговування вагонів (ПТО);

на транспортерах, які не обслуговуються постійно бригадами, - комісією, яка призначається наказом начальника залізниці (дирекції залізничних перевезень) з працівників служб перевезень, комерційної, вагонного господарства, колії, а в разі необхідності і інших причетних служб та підрозділів.

3.8.1.5. При комісійній перевірці правильності розміщення і кріплення навантажених габаритних вантажів на транспортери з кількістю осей не більше 8-и представник дистанції колії участі в комісії, як правило, не бере.

3.8.2. Комісійною перевіркою щодо розміщення і кріплення негабаритного і великовагового вантажу визначаються:

технічний стан рухомого складу;

фактична висота підлоги вагона (площадки транспортера) у навантаженому стані;

відповідність розміщення і кріплення вантажу та положення його центра ваги погодженому кресленню;

фактичні координати критичних точок (висота від рівня головок рейок і ширина від осі колії), які визначають негабаритність вантажу у кожній зоні, а для вантажів з розрахунковою негабаритністю (понаднегабаритністю) також відстань точок від направляючих перерізів вагона (nв або nз);

наявність контрольних полос і надписів про його негабаритність (індекс негабаритності з врахуванням розрахункової), а також про заборону розпуску або пропуску через сортувальні гірки (якщо такі умови передбачені погодженою документацією);

правильність виготовлення та встановлення на вагоні відправником контрольної рами.

Дані комісійної перевірки заносяться до акта перевірки розміщення і кріплення негабаритного і великовагового вантажу (додаток 5 цієї Інструкції), а при перевезенні в міжнародному сполученні (додаток 10 Інструкції ДЧ-1835), який складається у двох примірниках, один з яких додається до перевізних документів, а другий зберігається на станції відправлення протягом 6-ти місяців.

3.8.3. Дані пунктів 1 - 6, 8 - 27, 29 і 30 Акта перевірки розміщення і кріплення негабаритного і великовагового вантажу, з зазначенням відстаней nв, nз (графи 20 і 21) для точок вантажу, що мають розрахункову негабаритність, передаються телеграмою або факсом за підписом голови комісії на адресу:

3.8.3.1. ЦД Укрзалізниці - при перевезенні в межах залізниць України та в сполученні з залізничними адміністраціями держав, які мають спільний кордон з Україною, - для вантажів, що мають негабаритність нижню 4 - 6-го, бокову 5 - 6-го ступенів і понаднегабаритних, а також вантажів меншого ступеня негабаритності і габаритних на транспортерах, що мають 16 і більше осей, включаючи транспортери зчіпного типу в/п 120 т (код типу 3960, 3961) з двома проміжними платформами за формою, наведеною в додатку 6 цієї Інструкції.

3.8.3.2. При перевезенні в міжнародному сполученні - відповідно до вимог Інструкції ДЧ-1835.

3.8.3.3. Управління залізниці - для негабаритних вантажів на платформах, у піввагонах, на 4 - 8-вісних транспортерах, включаючи транспортери зчіпного типу в/п 120 т з однією проміжною платформою негабаритності нижньої 3-го, бокової 4-го, верхньої 3-го ступенів, а також вантажів менших ступенів негабаритності і габаритних на транспортерах, що мають 12 осей (крім транспортерів зчіпного типу в/п 120 т з однією проміжною платформою), в копії ЦД Укрзалізниці.

3.8.3.4. Про навантаження транспортерів, які не вказані в пунктах 3.8.3.1 і 3.8.3.2 цієї Інструкції, при перевезенні у межах залізниць України та в сполученні з залізничними адміністраціями держав, які мають спільний кордон з Україною, начальник станції (ДС) інформує ЦД Укрзалізниці і Управління залізниці (додаток 7 цієї Інструкції).

3.9. Дозвіл на відправлення і пропуск вантажів

3.9.1. Дозвіл (телеграма) на відправлення і пропуск за конкретними напрямками негабаритних і великовагових вантажів надається:

3.9.1.1. При перевезенні в міжнародному сполученні - відповідно до вимог Інструкції ДЧ-1835.

При перевезенні в межах залізниць України та в сполученні з

залізничними адміністраціями держав, які мають спільний кордон з Україною:

3.9.1.2. ЦД Укрзалізниці - для вантажів, які мають негабаритність нижню 4 - 6-го, бокову 5 - 6-го ступенів і понаднегабаритних, а також менших ступенів негабаритності і габаритних на транспортерах, які мають 16 і більше осей, включаючи транспортери зчіпного типу в/п 120 т (код 3960, 3961) з двома проміжними платформами, на адресу: начальника станції навантаження, Управління залізниці відправлення (служби перевезень і відділу спецперевезень, а при необхідності і службам колії) та залізничних адміністрацій держав, які мають спільний кордон з Україною, за напрямком прямування вантажу (додаток 8 цієї Інструкції).

3.9.1.3. Управлінням залізниці - для негабаритних вантажів на платформах, у піввагонах, 4 - 8-вісних транспортерах, включаючи транспортери зчіпного типу в/п 120 т з однією проміжною платформою, негабаритності нижньої 3-го, бокової 4-го, верхньої 3-го ступенів, а також вантажів менших ступенів негабаритності і габаритних на транспортерах, які мають 12 осей (окрім транспортерів зчіпного типу в/п 120 т з однією проміжною платформою), на адресу: начальника станції відправлення, управлінь залізниць (служб перевезень) за напрямком прямування вантажів, а при необхідності також причетним підрозділам своєї залізниці (додаток 9 цієї Інструкції) і в копії ЦД Укрзалізниці.

3.9.2. Порядок і умови пропуску негабаритних і великовагових вантажів визначаються відповідно начальником залізниці, начальником дирекції залізничних перевезень і регламентуються наказом.

3.9.3. Оформлення перевізних документів на відправлення негабаритних і великовагових вантажів здійснюється тільки після одержання телеграми-дозволу:

3.9.3.1. При перевезенні в міжнародному сполученні - відповідно до вимог Інструкції ДЧ-1835.

3.9.3.2. При перевезенні в межах залізниць України та в сполученні з залізничними адміністраціями держав, які мають спільні кордони з Україною:

ЦД Укрзалізниці - на вантажі, що визначені у пункті 3.9.1.2 цієї Інструкції;

Управління залізниці - на вантажі, що визначені у пункті 3.9.1.3 цієї Інструкції.

3.9.4. Відправлення негабаритних вантажів на платформах, у піввагонах, на 4 - 8-вісних транспортерах негабаритності нижньої 1 - 2-го, бокової 1 - 3-го, верхньої 1 - 2-го ступенів і габаритних на 4 - 8-вісних транспортерах, а також негабаритних вантажів зазначених вище ступенів і габаритних на транспортерах зчіпного типу в/п 120 т (код типу 3960 і 3961), у тому числі з однією проміжною платформою, здійснює начальник станції після комісійної перевірки відповідності розміщення і кріплення вантажу погодженому кресленню і складання актів (пункт 3.8.2 цієї Інструкції), копії яких додаються до перевізних документів.

Якщо негабаритні вантажі зазначених ступенів мають розрахункову негабаритність і прямують на Східно-Сибірську, Далекосхідну залізниці, а також на залізниці Естонської Республіки, начальник станції зобов'язаний надати телеграму на адресу цих залізниць про відправлення таких вантажів (форма телеграми приведена у додатку 10 цієї Інструкції).

Зазначені у телеграмі дані про рухомий склад і вантаж використовуються цими залізницями для визначення місцевої розрахункової негабаритності та умов пропуску цих вантажів ділянками, які мають криві з малим радіусом.

Методика визначення місцевої розрахункової негабаритності вантажів на ділянках з кривими, радіус яких менше 350 м, приведена у додатку 2 цієї Інструкції.

3.9.5. На шляху прямування на пунктах комерційного огляду (ПКО) і на міждержавних пунктах передання здійснюється комісійна перевірка розміщення та кріплення негабаритних вантажів, а також габаритних на транспортерах комісією за участю працівників пунктів комерційного огляду (ПКО) і пунктів технічного обслуговування вагонів (ПТО).

Конкретний склад комісії на міждержавних пунктах передачі визначається відповідно до двосторонніх залізничних угод.

У зазначених пунктах перевіряється відсутність або наявність зсуву вантажу (за взаємним розміщенням контрольних смуг на вантажі і рухомому складі), стан кріплення, технічний стан рухомого

складу і наявність написів на вантажі про його негабаритність.

При справності кріплення і відсутності зсуву вантажу робиться відмітка в акті і вантаж відправляється за призначенням.

Якщо комерційний огляд транзитних поїздів на ПКО виконується без розкриття пакетів з перевізними документами, то відмітки про комісійний огляд негабаритних і великовагових вантажів робиться у Книзі реєстрації комерційних несправностей форми ГУ-98.

У разі виявлення зсуву вантажу або розладу кріплення, що загрожує безпеці руху, вагон (транспортер) з негабаритним (великоваговим) вантажем відчіплюється від поїзда для подальшої перевірки комісією у складі, що передбачена пунктом 3.8.1 цієї Інструкції.

Про затриманий негабаритний вантаж, а також габаритний на транспортері, начальник станції затримки надає телеграму на адресу начальника станції навантаження, відділу спецперевезень своєї залізниці і Управління залізниці відправлення та Головного управління перевезень Укрзалізниці, в якій указуються: причина затримки, величина зсуву вантажу, дані про деформовані реквізити кріплення, найменування станції, на якій останній раз здійснювалася перевірка вантажу, а також про вжиті заходи для усунення несправностей.

Після усунення несправностей провадиться повторна комісійна перевірка розміщення і кріплення вантажу у порядку, передбаченому пунктами 3.8.1 і 3.8.2 цієї Інструкції, з відміткою в акті про виконану роботу і фактичні реквізити кріплення та відправлення його відповідно до пунктів 3.9.1, 3.9.4 цієї Інструкції.

Розділ 4

Пропуск поїздів з негабаритними і великоваговими вантажами на перегонах і станціях

4.1. Негабаритні вантажі, які мають негабаритність нижню 1 - 2-го, бокову і верхню 1 - 3-го, 1 - 2-го ступенів, на платформах, у піввагонах, на 4 - 8-вісних транспортерах пропускаються згідно з діючим планом направлення вагонопотоків і планом формування поїздів.

Вантажі верхньої 3-го ступеня негабаритності пропускаються також, як правило, згідно з діючим планом направлення вагонопотоків, за винятком ділянок, де пропуск таких вантажів заборонений у зв'язку з наявністю негабаритних споруд і пристроїв. Перелік таких ділянок на залізницях країн - учасниць СНД, Латвійської Республіки, Литовської Республіки, Естонської Республіки і Грузії приведений у додатку 21 Інструкції ДЧ-1835.

4.2. Негабаритні вантажі, які мають нижню 3 - 6-го, бокову 4 - 6-го ступенів негабаритності, понаднегабаритні, а також великовагові на транспортерах, що мають 12 і більше осей, які потребують особливих заходів безпеки руху при їх пропуску (значне зменшення швидкості руху, закриття руху на сусідній колії тощо), пропускаються переважно одноколійними лініями або двоколійними з меншою інтенсивністю руху та відсутністю негабаритних місць. Такі вантажі пропускаються за маршрутами, що зазначені у телеграмах на пропуск, і змінювати пункти переходу з залізниці на залізницю (міждержавні пункти передачі) забороняється.

4.3. У межах станцій поїзди з негабаритними вантажами пропускаються спеціально виділеними для цього коліями, зазначеними у технічно-розпорядчому акті станції (далі - ТРА). Відстань між осями виділених і сусідніх колій повинна дорівнювати 4800 мм і більше. При цьому біля цих колій не повинно бути високих платформ, а всі інші споруди і пристрої повинні відповідати габариту наближення споруд С, врахованому при визначенні максимальних ступенів негабаритності (рис. 3). У таких випадках враховується те, що габарит С в кривих розширений в залежності від радіуса кривої з врахуванням геометричних виносів розрахункового вагона.

В окремих випадках, при зайнятості колій, спеціально виділених для пропуску поїздів з негабаритними вантажами, або за відсутності приймально-відправних колій з відстанню між осями суміжних колій 4800 мм і більше, як виняток, дозволяється пропускати негабаритні вантажі іншими коліями станції з відстанню між осями суміжних колій на прямій ділянці не менше 4500 мм (у кривих додається відповідне розширення) за умови, що розташовані біля цих колій споруди і пристрої забезпечують пропуск таких вантажів. При цьому, в разі пропуску негабаритних

вантажів нижньої і бокової 4 - 6-го ступенів негабаритності, на суміжних коліях не повинно бути вагонів з негабаритними вантажами.

В усіх випадках, якщо відстань між осями приймально-відправних колій (у тому числі головних) на станціях менше норми, встановленої ПТЕ, також коли дві суміжні колії спеціалізовані для пропуску негабаритних вантажів, порядок пропуску поїздів з такими вантажами встановлюється наказом начальника дирекції залізничних перевезень і вказується в ТРА станції. Цей порядок повинен передбачати особливі заходи безпеки: звільнення від рухомого складу сусідніх колій, сповіщення станційних працівників і пасажирів тощо.

4.4. Перед пропуском поїздів з вантажами бокової і нижньої негабаритності 4 - 6-го ступенів рухомий склад на сусідніх коліях станції повинен знаходитися від граничних стовпчиків на відстані не менше 10 м.

4.5. Пропуск на станціях поїздів з вантажами бокової і нижньої 4 - 6-го ступенів негабаритності і понаднегабаритних повинен здійснюватися з дотриманням встановлених наказом начальника дирекції залізничних перевезень заходів щодо забезпечення безпеки пасажирів і працівників залізничного транспорту, які працюють на станційних коліях.

4.6. Про наявність на станції вагонів з негабаритними і великоваговими (на транспортерах) вантажами, які підлягають відправленню зі станції, черговий станції (маневровий диспетчер) доповідає поїзному диспетчеру та надає йому необхідну інформацію: номери вагонів, індекс негабаритності вантажу, відомості про кількість осей, вантажопідйомність транспортера та навантаження на вісь, наявність дозволів на перевезення, а також про особливі умови пропуску, якщо вони є.

Поїзний диспетчер визначає, до складу якого поїзда повинні бути включені вагони (транспортери) з негабаритними (великоваговими) вантажами, і за погодженням з диспетчером сусідньої дирекції залізничних перевезень (залізниці) намічає час його відправлення зі станції.

Погодження часу підведення поїздів з негабаритними і великоваговими вантажами, що прямують на особливих умовах пропуску (з контрольною рамою, із супроводженням вантажів працівниками лінійних підрозділів мостів, електрифікованих ділянок та ін.), на пункти передачі з дирекції на дирекцію (залізницю) здійснюється за допомогою реєстрованих диспетчерських наказів, якими обмінюються диспетчери сусідніх дирекцій залізничних перевезень.

4.7. У натурному листі (телеграмі - натурному листі) працівником станції проставляється індекс негабаритності згідно з пунктом 2.10 цієї Інструкції.

4.8. Якщо негабаритний і великоваговий вантаж повинен супроводжуватися працівником дистанції колії, сигналізації і зв'язку або електропостачання, то поїзний диспетчер зобов'язаний завчасно сповістити про це керівників відповідних підрозділів.

Порядок і терміни повідомлення керівників структурних підрозділів про необхідність виділення працівників для супроводження визначаються наказом начальника дирекції залізничних перевезень з урахуванням місцевих умов.

4.9. Перед відправленням поїзда з негабаритним і великоваговим вантажем поїзний диспетчер зобов'язаний:

перевірити готовність станцій ділянки до пропуску такого поїзда (за наявності у складі поїзда вантажів, що перевозяться за телеграмами);

наказом, який реєструється у журналі, завчасно сповістити чергових станції про час відправлення на ділянку поїзда з негабаритним вантажем (вантажами) та індекс його негабаритності, а при наявності у складі поїзда навантажених транспортерів - їх вантажопідйомність і навантаження на вісь та умови пропуску поїзда ділянкою;

завчасно (у відповідності з установленим на дирекції залізничних перевезень (залізниці) або в диспетчерському центрі порядком) повідомити керівництво дистанції колії і дистанції електропостачання (при необхідності) про час відправлення поїздів з негабаритними вантажами бокової і нижньої 6-го ступеня негабаритності та понаднегабаритними.

4.10. Під час прямування поїздів з негабаритними та великоваговими вантажами поїзний диспетчер зобов'язаний:

своєчасно вживати необхідні заходи щодо забезпечення безперешкодного і безпечного їх прямування, у

тому числі через мости і тунелі, де особливо мають виконуватися вимоги щодо безпеки людей, які там працюють;

надавати черговим станцій відповідні вказівки щодо забезпечення безпеки руху при обгоні або схрещенні зустрічних поїздів (на одноколійних ділянках);

на графіку виконаного руху проти номерів поїздів з негабаритними вантажами проставляти відповідні індекси негабаритності та слідкувати за дотриманням черговими станцій цієї індексації при передаванні повідомлень про відправлення, прибуття і прослідування таких поїздів.

4.11. Порядок та конкретні терміни повідомлення поїзним диспетчером або черговим дирекції працівників сусідньої дирекції (залізниці) про час надходження у пункт передавання поїздів з негабаритними або великоваговими вантажами, які прямують за особливими умовами, а при необхідності і інших вантажів, зазначених в пункті 4.2 цієї Інструкції, встановлюються наказом начальника дирекції залізничних перевезень за погодженням з сусідніми дирекціями.

4.12. Умови пропуску поїздів з негабаритними і великоваговими вантажами конкретними ділянками визначаються згідно з вимогами цієї Інструкції і встановлюються наказом начальника залізниці.

При визначенні умов пропуску і встановленні швидкостей руху всіх типів транспортерів, що експлуатуються, з осьовим навантаженням до 23,5 т на залізничних коліях з шириною 1520 мм необхідно керуватися Нормами допустимих швидкостей руху рухомого складу по залізничних коліях Державної адміністрації залізничного транспорту України, затвердженими наказом Укрзалізниці від 21.03.2003 N 72-Ц, "Техническими условиями эксплуатации транспортеров сочлененного типа грузоподъемностью 500 т (ТСЧ-500К)", затвердженими МШС СРСР 18.08.82, "Техническими условиями эксплуатации транспортеров сочлененного типа грузоподъемностью 400 т (ТУЭ-ТСЧ-400-80)", затвердженими МШС СРСР 03.09.80, "Техническими условиями эксплуатации транспортеров сочлененного типа грузоподъемностью 300 т (ТУЭ-ТСЧ-300М)", затвердженими МШС СРСР 17.03.88, а на спорудах (мостах) - Інструкцією з визначення умов пропуску рухомого складу по металевих та залізобетонних залізничних мостах ЦП-0093, затвердженою наказом Укрзалізниці від 10.06.2002 N 354-Ц.

При осьовому навантаженні транспортерів більше 23,5 т швидкість руху навантажених транспортерів встановлюється начальником залізниці в кожному конкретному випадку, в залежності від осьового і погонного навантажень та фактичного стану колії та споруд.

Методика визначення можливості та умов пропуску негабаритних вантажів через споруди і повз пристрої наведена в додатку 11 цієї Інструкції, та визначення умов пропуску негабаритних вантажів, які прямують суміжними лініями з двома і більше коліями, наведені в додатку 14 цієї Інструкції.

Основні вимоги щодо розробки порядку пропуску негабаритних і великовагових вантажів залізницями України наведені у додатку 13 цієї Інструкції.

Відповідні витяги з наказів начальника залізниці і начальника дирекції залізничних перевезень повинні знаходитися на кожному диспетчерському колі, у чергових станцій формування поїздів і станціях видачі попереджень.

У разі прямування негабаритних та великовагових вантажів, для яких телеграмою ЦД Укрзалізниці, Управлінням залізниці надані додаткові умови пропуску (окрім встановлених наказами начальника залізниці і начальника дирекції залізничних перевезень), причетні працівники дирекцій і структурних підрозділів (станцій, дистанцій колії, електропостачання та інші) керуються також вимогами цієї телеграми.

В окремих випадках додаткові особливі умови пропуску негабаритних та великовагових вантажів на конкретних ділянках (перегонах) можуть визначатися начальником дистанції колії, електропостачання, сигналізації та зв'язку з поданням заявок на видачу попереджень за встановленим порядком.

4.13. При перевезенні негабаритного і великовагового вантажу, для якого визначені особливі умови пропуску, машиністу поїзда повинне видаватися письмове попередження, в якому у відповідності до умов пропуску зазначаються кілометри колії та штучні споруди, через які поїзд повинен прослідувати з обмеженою швидкістю або

зупинкою, перегони, на яких потребується зменшення швидкості при зустрічі з поїздами, що прямують сусідньою колією, та інші умови пропуску поїзда, які передбачені наказом начальника залізниці (начальника дирекції залізничних перевезень), телеграмами ЦД Укрзалізниці, Управління залізниці або в додатковій заявці начальника дистанції колії.

4.14. Вантаж, який перевозиться з контрольною рамою (пункт 2.9 цієї Інструкції), повинен супроводжуватись досвідченим працівником дистанції колії за кваліфікацією не нижче дорожнього (мостового) майстра. У разі потреби, для супроводження такого вантажу залучаються працівники інших підрозділів дирекції залізничних перевезень (дистанції сигналізації і зв'язку, електропостачання тощо).

Працівник, що супроводжує вантаж, повинен знати місцезнаходження та особливості споруд, проявляти особливу пильність, спостерігаючи за проходженням контрольної рами і вантажу при перевезенні їх через ці споруди.

4.15. Контрольна рама складається з двох контурів - основного і додаткового.

Якщо на шляху прямування виникла необхідність змінити встановлені контури або встановити нову контрольну раму, то ці роботи виконуються працівниками дистанції колії. Вартість робіт вказується у перевізних документах з доданням до них розрахунків, завірених керівником дистанції колії, для стягнення з одержувача або експедитора (платника) на станції призначення при видачі вантажу.

4.16. Працівник, який супроводжує вантаж з контрольною рамою, повинен знаходитися в задній кабіні або в кабіні задньої секції локомотива і спостерігати за проходженням на прямих ділянках основного контуру контрольної рами, а в кривих - додаткового. При доторкуванні контрольної рами (на прямих - основного, а в кривих - додаткового контуру) до частин споруд та пристроїв супроводжуючий повинен подавати машиністу тифоном звуковий сигнал про зупинку поїзда.

Рішення про подальше перевезення вантажу та швидкість руху у небезпечному місці приймає супроводжуючий, надаючи машиністу локомотива відповідні вказівки, а при необхідності після зупинки поїзда залишає локомотив для візуального спостереження за проходженням вантажу з мінімальною швидкістю через перешкоду.

4.17. Локомотивна бригада поїзда, в якому знаходиться вантаж з контрольною рамою, окрім умов пропуску, зазначених у попередженні, повинна суворо виконувати вказівки супроводжуючого щодо порядку проходження вантажу в межах штучних споруд.

У темний час доби контрольна рама повинна освітлюватись прожектором локомотива.

4.18. Поїзди, у складі яких прямують негабаритні вантажі або всі вантажі на транспортерах, з обмеженням швидкості пропускаються за диспетчерським розкладом.

Розділ 5

Виконання маневрової роботи з транспортерами і вагонами, навантаженими негабаритними і великоваговими вантажами, і порядок постановки їх у поїзди

5.1. Забороняється проводити маневри поштовхами і розпускати з гірки платформи і піввагони, що навантажені негабаритними вантажами бокової і нижньої 4-го, 5-го і 6-го ступенів, верхньої 3-го ступеня негабаритності і понаднегабаритними, а також навантажені транспортери.

5.2. Забороняється пропускати через гірки навантажені і порожні транспортери, що мають 12 осей і більше, та навантажені транспортери зчіпного типу вантажопідйомністю 120 т (код типу 3960 і 3961) з однією або двома проміжними платформами.

5.3. Маневри з вагонами (транспортерами), навантаженими вантажами бокової і нижньої негабаритності 4-го, 5-го і 6-го ступенів і понаднегабаритними, виконуються із швидкістю не більше 15 км/год.

5.4. Забороняється ставити вагони з негабаритними вантажами бокової і нижньої негабаритності, окрім негабаритних вантажів 1 - 3-го ступенів негабаритності, у довгосоставні поїзди.

5.5. Для більшої видимості контрольної рами вагон з контрольною рамою відокремлюється від локомотива однією порожньою платформою.

Вагони з негабаритними вантажами бокової і нижньої негабаритності 6-го ступеня і понаднегабаритними включаються до складу поїзда не ближче 20 вагонів від вагона з контрольною рамою.

При перевезенні негабаритного вантажу бокової або нижньої негабаритності

6-го ступеня і понаднегабаритного у спеціальному поїзді з окремим локомотивом вагон з таким вантажем повинен знаходитися не ближче п'яти вагонів від вагона з контрольною рамою. Такі вагони прикриваються від хвоста поїзда не менше ніж одним вагоном з габаритним безпечним вантажем або порожнім.

5.6. Вагони з негабаритними вантажами бокової і нижньої негабаритності 4 - 5-го ступенів негабаритності прикриваються з голови і хвоста поїзда не менше ніж одним вагоном з габаритним вантажем або порожнім.

5.7. При перевезенні у поїздах вантажів бокової і нижньої негабаритності 6-го ступеня і понаднегабаритних з контрольною рамою для прикриття вантажу від контрольної рами допускається використовувати вагони, навантажені негабаритними вантажами нижньої 1 - 2-го, бокової 1 - 3-го і верхньої 1 - 2-го ступенів негабаритності.

5.8. До складу поїздів дозволяється включати навантажені транспортери вантажопідйомністю до 240 т включно. Порядок прямування навантажених транспортерів більшої вантажопідйомності встановлюється Технічними умовами експлуатації цих транспортерів або окремими розпорядженнями.

5.9. Якщо до складу поїзда включаються навантажені транспортери з числом осей 12 і більше (крім транспортерів зчіпного типу вантажопідйомністю 120 т з однією або двома проміжними платформами), то поряд з ними з кожного боку ставиться прикриття не менше чим з двох 4-вісних вагонів з масою вантажу у кожному не більше 40 т або порожніх вагонів будь-якого типу. При перевезенні у одному поїзді двох і більше таких транспортерів між ними ставиться прикриття не менше трьох зазначених вище вагонів прикриття.

5.10. Навантажені 8-вісні транспортери дозволяється включати до складу поїздів без прикриття, за винятком ділянок, на яких, за станом штучних споруд, забороняється або обмежується перевезення 8-вісних вагонів.

5.11. Порожні транспортери, а також завантажені 4-вісні транспортери і транспортери зчіпного типу вантажопідйомністю 120 т (код типу 3960 і 3961) прямують у складі поїзда без прикриття.

5.12. Забороняється включати навантажені і порожні транспортери, що мають 8 і більше осей, до складу поїздів, які прямують з підштовхуванням.

5.13. Порожні транспортери, що мають 8 і більше осей, а також порожні і навантажені транспортери зчіпного типу вантажопідйомністю 120 т (код типу 3960 і 3961) і вантажопідйомністю 240 т (код типу 3974) у разі перевезення їх у поїздах вагою більше 3 тис. тонн дозволяється ставити тільки в останню чверть поїзда.

У поїзди з меншою вагою вказані транспортери можна ставити в будь-яку частину поїзда.

Розділ 6

Порядок використання залізничних транспортерів для перевезення негабаритних і великовагових вантажів

6.1. Залізничні транспортери надаються для перевезення вантажів тільки за розпорядженням ЦД Укрзалізниці у випадках, передбачених пунктами 3.3.1 і 3.3.4 цієї Інструкції.

6.2. Транспортери застосовуються, як правило, для перевезення вантажів у таких випадках:

коли маса і довжина вантажів або навантаження на раму (підлогу) вагона перевищують норми, допустимі ТУ для платформ і піввагонів;

для зменшення негабаритності вантажів, які не можуть бути демонтовані на менші транспортабельні блоки.

6.3. Транспортери для навантаження надаються на підставі заявок відправників вантажів і тільки за наявності у них плану на вагони та погоджених встановленим порядком креслень розміщення і розрахунків кріплення вантажів (Розділ 2 цієї Інструкції).

Начальники станцій своєчасно інформують вантажовідправників про прибуття порожніх транспортерів та забезпечують їх подачу під навантаження за заявкою відправника та за наявності відповідних дозволів.

6.4. Підсилання транспортерів з бригадою, яка їх обслуговує, здійснюється тільки після укладання вантажовідправником (експедитором) договору на технічне обслуговування транспортерів бригадою з вагоном супроводження та підтвердження телеграмою про це Управлінням залізниці або підприємством, до якого ці транспортери приписані.

6.5. Використання транспортерів, які є власністю вантажовідправника або взяті в оренду у іншого власника для виконання перевезень у

міжнародному сполученні, здійснюється відповідно до "Правил эксплуатации и пономерного учета собственных грузовых вагонов", затверджених 21.06.2001 на 29 засіданні Ради залізничного транспорту держав - учасниць СНД.

6.6. Обладнання транспортерів, у разі необхідності, змінними пристроями (рамами, балками тощо) для кріплення вантажів, у тому числі для їх повторного застосування, здійснюється вантажовідправником (вантажоодержувачем) за кресленнями, розробленими та погодженими у встановленому порядку.

Порядок повернення на транспортерах змінних пристроїв для кріплення вантажів (транспортних пристроїв) багаторазового використання викладений у додатку 22 Інструкції ДЧ-1835.

6.7. Забороняється приварювати вантажі та деталі кріплення до транспортерів, свердлити або пропалювати отвори в рамах (балках) транспортерів, а також знімати та псувати обладнання транспортерів (шпильки на турнікетах транспортерів зчіпного типу, поперечні балки у транспортерів колодязного типу тощо).

З метою збереження транспортерів та їх обладнання працівники структурних підрозділів вагонного господарства і станцій повинні неухильно виконувати вимоги, передбачені діючими наказами і вказівками по контролю щодо забезпечення схоронності транспортерів під час навантаження та вивантаження.

6.7.1. Перевірка технічного стану транспортерів та обладнання, що є на них, при подачі під навантаження або прийманні їх у порожньому стані після вивантаження здійснюється комісією у складі керівників станції і пункту технічного обслуговування вагонів з обов'язковим оформленням актів загальної форми, копії яких додаються до перевізних документів. При відправленні транспортерів типів 3960, 3961 в актах зазначається кількість шпильок на них, а типів 3947, 3948 - кількість поперечних балок.

6.7.2. Навантаження і вивантаження транспортерів сполучувального типу вантажопідйомністю 240 - 500 т, які постійно супроводжуються бригадами обслуговування, здійснюється під керівництвом і за участю цих бригад, які є відповідальними за правильність виконання навантажувально-розвантажувальних операцій та схоронність обладнання транспортерів.

6.8. Порядок зарахування порожніх транспортерів у резерв та запас Укрзалізниці та вилучення їх з резерву та запасу встановлюється Головним управлінням перевезень Укрзалізниці.

6.9. Порядок використання транспортерів, не передбачений цією Інструкцією, викладений в "Правилах эксплуатации, пономерного учета и расчетов за пользование вагонами других государств", затверджених 24.05.96 на 15 засіданні Ради залізничного транспорту держав - учасниць СНД.

Розділ 7

Порядок відправлення негабаритних вагонів електросекцій і електропоїздів (габариту Т), що прямують в недіючому стані

7.1. Заявка на відправлення негабаритних вагонів електросекцій і електропоїздів (габариту Т) в недіючому стані подається на адресу: Управління залізниці (служба перевезень) і начальника станції відправлення за формою, наведеною у додатку 15 цієї Інструкції.

7.1.1. Заявку подають:

у разі відправлення заводом-відправником - представник заводу;

у разі відправлення з депо або ремонтного заводу - начальник депо або ремонтного заводу і інспектор-приймальник.

При відправленні в ремонт вагонів електросекцій та електропоїздів підприємством, яке не входить до складу Укрзалізниці, заявку подає представник дирекції залізничних перевезень або залізничного підприємства (фірми), які організовують роботу моторвагонного рухомого складу, на території яких знаходиться підприємство - відправник вагонів.

7.1.2. Після одержання заявки начальник станції перевіряє наявність у заявника акта форми ТУ-25 про готовність вагонів до перевезення в недіючому стані, складеного відповідно до вимог Інструкції про порядок пересилки локомотивів і моторвагонного рухомого складу, затвердженої наказом Укрзалізниці від 03.02.2003 N 32-Ц (далі - Інструкція N ЦТ-0057).

7.1.3. Відправлення вагонів електросекцій і електропоїздів (габариту Т), які перераховані у табл. 14.2 додатка 14 до цієї Інструкції, здійснюється начальником станції на підставі і за наявності акта про готовність вагонів до

перевезення у неробочому стані форми ТУ-25 і заявки відправника. Про відправлення вагонів електросекцій і електропоїздів (габариту Т) начальник станції інформує Управління залізниці відправлення.

7.2. Підготовка вагонів електросекцій і електропоїздів для прямування у недіючому стані і технічне обслуговування їх на шляху прямування здійснюється відповідно до Інструкції N ЦТ-0057.

7.3. Комісійна перевірка розмірів вагонів електросекцій (електропоїздів) на станції відправлення і на шляху прямування не провадиться. За правильність розмірів вагонів відповідно із зазначеною серією несе відповідальність відправник, а вагонів електросекцій, відправлених підприємствами, які не відносяться до Укрзалізниці, - комісія, що приймає рухомий склад від підприємства згідно з Інструкцією N ЦТ-0057.

7.4. Аналогічний порядок відправлення застосовується і для 8-вісних піввагонів габариту Тпр і цистерн габариту Тц поспіль до виконання на мережі залізниць робіт з усунення існуючих обмежень на їх пропуск, а також відповідної реконструкції під'їзних колій і пристроїв для навантаження (вивантаження) таких вагонів. У цьому разі в заявці на відправлення (додаток 15 цієї Інструкції) замість серії електропоїзда вказується "піввагон габариту Тпр" або "цистерна габариту Тц ".

Комісійна перевірка розмірів таких вагонів не проводиться.

Розділ 8

Загальні вимоги до розміщення і кріплення негабаритних і великовагових вантажів на відкритому рухомому складі

8.1. Розміщення і кріплення негабаритних і великовагових вантажів на платформах і у піввагонах та вантажів на транспортерах, за винятком транспортерів сполучувального типу, здійснюється згідно з вимогами Глави 1 ТУ з урахуванням змін і доповнень, викладених в цьому Розділі, щодо умов перевезень негабаритних вантажів і всіх вантажів на транспортерах.

8.2. Вимоги, які повинна задовольняти технічна документація на перевезення вантажів на транспортерах сполучувального типу, викладені у Розділі 3 (пункти 3.3.4 - 3.3.6, 3.4.3 цієї Інструкції).

8.3. Особливі вимоги, які повинні виконуватися під час навантаження і перевезення вантажів на транспортерах сполучувального типу з водильними пристроями вантажопідйомністю 300 т (ТСЧ-300М) і 500 т (ТСЧ-500К), встановлені Технічними умовами експлуатації цих транспортерів (ТУЕ).

8.4. При розрахунках міцності кріплення вантажів на транспортерах, які мають 6 і більше осей, питома величина поздовжньої інерційної сили береться рівною 1000 КГС на 1 т маси вантажу незалежно від типу транспортера і способу кріплення. Питомі величини поперечної і вертикальної інерційних сил приймаються за табл. 8.1 цього Розділу.

Таблиця 8.1

Питомі величини інерційних сил, КГС на 1 т маси вантажу для розрахунків міцності кріплення і стійкості вантажу на транспортерах

Типи транспортерів, кількість осей

вертикальні

поперечні

Півколодязні, колодязні, площадкові, платформені 6- і 8-вісні

450/600

300/500

Зчіпні вантажопідйомністю 120 т з:

двох і трьох секцій (8- і 12-вісні);

500

350

чотирьох секцій (16-вісні)

600

550

Площадкові 12- і 16-вісні

300/400

280/350

Зчіпні вантажопідйомністю 240 т, які складаються

з двох секцій (16-вісні), трьох секцій (20-вісні) і чотирьох секцій (24-вісні)

350

350

Зчіпні вантажопідйомністю 340 т 24-вісні і вантажопідйомністю 480 т 32-вісні

250

350

Окремі секції зчіпних транспортерів вантажопідйомністю 340 і 480 т, відповідно 12-вісні вантажопідйомністю 170 т і 16-вісні вантажопідйомністю 240 т

250/300

350/450

Сполучувального типу 32-, 28-, 20- і 16-вісні

350

350

Примітка: У чисельнику для перерізів, розташованих у площині поперечної осі симетрії вантажонесучої балки транспортера, у знаменнику - в опорному перерізі вантажонесучої балки транспортера (над шкворневою балкою).

8.5. У розрахунках міцності кріплення негабаритних вантажів на платформах і у піввагонах та всіх вантажів на транспортерах значення коефіцієнта запасу n у формулах (50, 51, 52, 53) Глави 1 ТУ слід приймати 1,25.

8.6. Центр ваги вантажу, навантаженого на транспортер, повинен знаходитися, як правило, над точкою

перетину поздовжньої і поперечної осі симетрії транспортера. У разі необхідності допускається поздовжнє або поперечне або одночасно поздовжнє і поперечне зміщення загального центра ваги вантажу від вертикальних площин, які проходять через осі симетрії транспортера, виходячи з таких умов:

8.6.1. Для 4-вісних транспортерів допустимі зміщення спільного центра ваги вантажів (вантажу), у тому числі відносно обох осей одночасно, приймаються як для 4-вісних вагонів відповідно до вимог Глави 1 ТУ.

8.6.2. Для 6 - 8-вісних транспортерів (окрім транспортерів зчіпного типу вантажопідйомністю 120 т - код типу 3960 - 3961) допустимі зміщення центра ваги вантажів (вантажу) відносно осей симетрії транспортерів, у тому числі відносно обох осей одночасно, приймаються за табл. 8.2 і 8.3 цього розділу.

Таблиця 8.2

Маса вантажу, т

Допустимі поздовжні зміщення центра ваги вантажу від поперечної осі симетрії транспортерів при висоті центра ваги транспортера з вантажем до 2,5 м від рівня головок рейок, м

Маса вантажу, т

Допустимі поздовжні зміщення центра ваги вантажу від поперечної осі симетрії транспортерів при висоті центра ваги транспортера з вантажем до 2,5 м від рівня головок рейок, м

До 50

3,0

90

1,65

55

2,7

95

1,58

60

2,5

100

1,5

65

2,3

105

1,42

70

2,1

110

1,3

75

2,0

115

1,0

80

1,8

120

0,7

85

1,75

Примітка: Величини зміщення центра ваги вантажу для проміжних значень маси вантажу визначаються лінійною інтерполяцією.

Таблиця 8.3

Маса вантажу, т

Висота центра ваги навантаженого транспортера від рівня головок рейок, м

Допустимі поперечні зміщення центра ваги вантажу від поздовжньої осі симетрії транспортера, м

До 50

До 1,9

0,26

2,3

0,21

60

1,9

0,25

2,3

0,2

70

1,9

0,24

2,3

0,19

80

1,9

0,23

2,3

0,18

90

1,9

0,21

2,3

0,17

100

1,9

0,19

2,3

0,16

100 - 120

2,3

0,1

Примітки:

1. Величини зміщення центра ваги вантажу для проміжних значень маси вантажу визначаються лінійною інтерполяцією.

2. Максимальне статичне навантаження від колеса на рейки не повинне перевищувати 12,0 тс.

8.6.3. Для 12-вісних площадкових транспортерів і окремих 12-вісних секцій зчіпних транспортерів вантажопідйомністю 340 т допустимі величини поздовжнього, а також поперечного (більше 100 мм) зміщення загального центра ваги вантажів відносно осей симетрії транспортера в залежності від поєднання параметрів (висоти загального центра ваги навантаженого транспортера від рівня головки рейок, маси вантажу, конструкції транспортера та ін.) встановлюється у кожному окремому випадку тільки на підставі розрахунків стійкості навантаженого транспортера від перевертання в кривих. У цьому разі найбільше навантаження, яке передається вантажем на п'ятник вантажонесучої балки транспортера, не повинне перевищувати половини його вантажопідйомності, зазначеної на трафареті, а максимальне розрахункове статичне навантаження від колеса на рейку - 12 ТС.

8.6.4. Для всіх транспортерів зчіпного типу допустима величина поздовжнього зміщення центра ваги вантажу не повинна перевищувати 0,15 Lт, де Lт - відстань між поперечними осями турнікетів вантажонесучих секцій (мм), а поперечного зміщення - 100 мм. У цьому разі навантаження на кожний турнікет не повинне перевищувати половини вантажопідйомності транспортера, зазначеної на трафареті.

8.6.5. Для окремих 16-вісних секцій зчіпного транспортера вантажопідйомністю 480 т допустима величина поздовжнього зміщення центра ваги вантажу не повинна перевищувати 0,1 L, де L - база несучої балки (16600 мм), а поперечного зміщення - 50 мм. У цьому разі навантаження на кожний змінний турнікет окремої секції не повинне перевищувати 120 ТС.